Політичний міф та ідеологія
Доводиться, що міф не тотожний ідеології, але й ідеологія не існує без міфу, тому що вона завжди включає ціннісну систему або комплекс архетипів, відображених у міфі....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34061 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Політичний міф та ідеологія / В.В. Буян // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 716-721. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34061 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-340612012-06-01T12:21:26Z Політичний міф та ідеологія Буян, В.В. Політичні науки Доводиться, що міф не тотожний ідеології, але й ідеологія не існує без міфу, тому що вона завжди включає ціннісну систему або комплекс архетипів, відображених у міфі. Доказывается, что миф не тождественен идеологии, но и идеология не существует без мифа, поскольку она всегда включает ценностную систему или комплекс архетипов, отраженных в мифе. Author states, that myth isn’t identical to ideology and at the same time ideology can’t exist without myth, because it always includes the system of values or the complex of archetypes, presented in the myth. 2011 Article Політичний міф та ідеологія / В.В. Буян // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 716-721. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34061 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Буян, В.В. Політичний міф та ідеологія Держава і право |
description |
Доводиться,
що міф не тотожний
ідеології,
але й ідеологія
не існує без міфу, тому
що вона
завжди включає
ціннісну систему
або комплекс
архетипів,
відображених
у
міфі. |
format |
Article |
author |
Буян, В.В. |
author_facet |
Буян, В.В. |
author_sort |
Буян, В.В. |
title |
Політичний міф та ідеологія |
title_short |
Політичний міф та ідеологія |
title_full |
Політичний міф та ідеологія |
title_fullStr |
Політичний міф та ідеологія |
title_full_unstemmed |
Політичний міф та ідеологія |
title_sort |
політичний міф та ідеологія |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34061 |
citation_txt |
Політичний міф та ідеологія / В.В. Буян // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 716-721. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT buânvv polítičnijmíftaídeologíâ |
first_indexed |
2025-07-03T15:01:22Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:01:22Z |
_version_ |
1836638412754386944 |
fulltext |
716 Держава і право • Випуск 52
В. В. БУЯН. ПОЛІТИЧНИЙ МІФ ТА ІДЕОЛОГІЯ
До во дить ся, що міф не то тож ний іде о логії, але й іде о логія не існує без міфу, то му
що во на завжди вклю чає ціннісну си с те му або ком плекс ар хе типів, відо б ра же них у
міфі.
Ключовіслова: міф, політич ний міф, міфо творчість, іде о логія.
До ка зы ва ет ся, что миф не тож де ст ве нен иде о ло гии, но и иде о ло гия не су ще ст ву
ет без ми фа, по сколь ку она все гда вклю ча ет цен но ст ную си с те му или ком плекс ар хе ти
пов, от ра жен ных в ми фе.
Ключевыеслова: миф, по ли ти че с кий миф, ми фо твор че ст во, иде о ло гия.
Author states, that myth isn’t identical to ideology and at the same time ideology can’t
exist without myth, because it always includes the system of values or the complex of arche
types, presented in the myth.
Keywords: myth, political myth, creation the myth, ideology.
Міф завжди, відколи існує людство, відігравав величезну роль у світогляді,
культурі і політичномупроцесі загалом.Особливо значимо зростаєйогороль в
умовахпереходусуспільствавідодноїмоделісоціально-економічногорозвиткудо
іншої.Самевтакічасизначнопосилюютьсяспробиякдеміфологізаціїмасової
свідомості,такіцілеспрямованогоконструюванняполітичнихміфів.Томуважли-
вознати,якимиособливостямиіможливостямиможеволодітиполітичнийміфу
політичному процесі транзитних суспільств, яким є й сучасне українське
суспільство.
Сучаснийстанiосмисленняміфуімифотворчостісвідчитьпроіснуваннячис-
леннихметодологічнихітеоретичнихпідходівудослідженніданогофеномена.У
вивченні міфу виділяють ряд напрямків, за допомогою яких виявляються різні
аспектиіформиіснуванняміфувкультурі,закономірностійогофункціонуванняі
впливунасуспільнусвідомість.
У цому контексті слід виділити фундаментальні праці антропологічної тра-
диціївивченняміфу (Е.Тайлор,Д.Фрезер,Б.Маліновський,Л.Леві-Брюль,Е.
Дюркгейм);структурно-семіотичнийаналізміфу(К.Леві-Строс,Р.Барт,О.Фрей-
денберг, В. Пропп, Е.Мелетинский,М.Могильнер); аналітичної психології (3.
Фрейд,К.Юнг,М.Еліаде,Дж.Кемпбелл);класичноїміфології(В.Вундт,А.Хюб-
нер,М.Бердяєв,Г.Гулига,Р.Кайуа,Ф.Шеллінг,А.Шопенгауер,К.Ясперсйін.);
соціально-політичноїміфології(Ж.Сорель,Ф.Ницше),щовизнавалинеобхідність
свідомоїміфотворчостіірозглядалиміфякнеобхіднийобрійлюдськоїсвідомості.
Аналізомфеноменаідеології,щоототожнювализміфологією,займалисяК.Ман-
гейм,В.Паретойін.
Наявністьбезлічіробітуцьомунапрямкувимагаєїхнікласифікаціїйосмис-
леннязпозиційсучасноїнауки.Сьогодніможнавиділитикількатенденційувив-
ченніполітичногоміфусучаснимиавторами:по-перше,розглядміфуяк інстру-
ментаманіпуляціїіакцентуванніувагинаідеологічномуманіпулюванні,по-друге,
описміфузпозиціймістицизму,нарешті,вивченнязагальноїтеоріїміфуіджерел
сучасної міфологічної свідомості, у рамках культурологічного напрямку. Нам
представляєтьсянеобхіднимосмисленнятеоретичноїспадщини,щоутворилося,і
©БУ ЯН В’яче слав Во ло ди ми ро вич – аспірант ІнститутужурналістикиКиївського
національногоуніверситетуіменіТарасаШевченка
717Юридичні і політичні науки
визначення нових напрямків аналізу політичногоміфу, як самостійного об’єкта
вивчення,феноменякоговсучаснійісторіографіїзначноспрощується.
Аналізуюконцепціїполітичногоміфу,мивиявили,щовсерединіXIXстоліття
буливисловленітезипроспільністьідеології іполітичногоміфу.Щобуточнити
подібногородуспіввідношеннязвернемосядоісторіографіїпроблеми.Порівняль-
нийаналізідеологійрізнихепохвісторіїіметодологіїполітичнихнаукпоказує,
щовнихєспільніелементи,якіськомплекси,тіабоіншіміфи,щоскладаютьядро
різнихідейнихплинів,інодіісторичнодалекиходинвідодного.
Так,ідеїрівності,волі,порядку,справедливості,месіанствазнаходятьурізних
ідеологіяхконкретнеісторичнеіполітичнезвучання.К.Леві-Строссписав:«Ніщо
такненагадуєміфологію,якполітичнаідеологія.Певнощо,унашомусучасному
суспільстві остання просто замінила першу»1. Французький філософ Р. Барт
стверджував,щовнашчасміфперетворивісторіювідеологію2.Німецькийфіло-
софісоціологК.Мангеймвважавідеологіюмакрогіпотезою,щоперевіряєтьсяв
масштабах усієї культури, що і ріднить її з міфом. Він намагався відокремити
утопію від ідеології, закріпивши за цими поняттями точні визначення: «ідео-
логіямиминазиваємотітрансцендентнібуттюуяавлення,щоdefactoніколине
досягаютьреалізаціїсвогозмісту.Хочаокремілюдичастозовсімщирокеруються
нимиякмотиввамисвоєїповедінки,уходіцієїреалізації їхнійзмістзвичайний
спотворюється»3. І далі: «Утопії також трансцендентні буттю, тому що вони
орієнтують поводження на елементи, що не утримуються в даному реальному
бутті;однакїмудаєтьсяперетворитиіснуючуісторичнудійсність,наблизившиїї
досвоїхуявлень»4.
ЗаФ.Ніцше, ідеологія – це ілюзія конкретної епохи, конкретної культури. З
поглядуфілософа,усідумкиоднаковопомилкові.Людськийрозумнетількинев
змозі дати правильне відображення зовнішнього світу, він неминуче спотворює
його.Реальнийсвітявляєсобоюбезперервнехаотичнебуття;об’єктивнізакониі
причинно-наслідкові зв’язки - це фікції, створені для практичних цілей. Тому
пізнанняпосвоїйприродіздатнолишедосхематизаціїхаосу,доспробийогоупо-
рядкуванняіформалізаціївідповіднодотихутилітарнихзадач,яківтойабоінший
моментвирішуєлюдство5.Ф.Ницшебувнестримнимупрагненнізруйнувативесь
духовнийзміст,усіформизахідноїкультури,щовиражалиідеїгуманізму,сприй-
малисянимякілюзії.Однакцезовсімнеозначає,щовінбувсупротивникомміфо-
логії.Навпаки,вінтворив її,усуваючитрадиційнетлумачення, і заміняючийого
новимистереотипами«сильноїособистості»,«волідовлади»,тотальногонігілізму.
«Абезміфу, –писавФ.Ніцше,–усякакультураутрачає свій здоровий творчий
характерприродноїсили:лишеобставленийміфамиобрійзамикаєцілийкультур-
нийрухудеякезакінченеціле...Образиміфуповиннінепомітнимивсюдисущими
демонамистоятинастражі;підїхохороноюпідростаємолодадуша,познаменнях
їхчоловіквитлумачуєсобіжиттясвоєібитвисвої;інавітьдержаваневідаєбільш
могутніхнеписанихзаконів,чимцяміфічнаоснова...»6.
ФранцузькийсоціологЖ.Сорельрозглядавідеологіюяксоціальнуміфологію,
щооб’єднуєінадихаєлюдей.Самміфтрактувавсяїмприцьомушироко-підним
малисянаувазібудь-якіідеїіпочуття,щозабезпечуютьєдністьсоціальноїгрупи.
По Ж. Сорелю, кожен клас створює свої міфи: буржуазії властиві одні міфи,
робітником - інші.Уміфі облаштовуються бажання, прагнення, очікування тієї
або іншої групи.Томусоціальнийміфтребарозглядатиякякийсь ідеологічний
прапормасовихрухів.ДочисласоціальнихміфівЖ.Сорельвідносивідеюзагаль-
718 Держава і право • Випуск 52
ногострайку,«ідеюволі»,«ідеюрівності» ібагаточогоіншого.Вінвважав,що
людизавждивдаютьсядодопомогидуховнихфікцій,міфів.Задопомогоюілюзій
творцісоціальнихміфів,політики,суспільнідіячірекрутуютьсвоїхприхильників,
піднімаютьмасинаборотьбупротитихпорядків,щовважаютьнеприйнятними7.
НадумкуЖ.Сореля,відмінністьсоціальногоміфувідутопіїполягаєвтому,що
останнюможнаспростовувати,роз’яснятиїїнеспроможність,апроміфнеможна
сперечатися,томущойогонеможнарозкластиначастиніірозглядативплощині
історичногоопису8.
ІталійськийсоціологВ.Паретовважав,щопричинизабобонів,щоотримали
широкепоширення,требашукатиневлогіці,неврозумі,авемоціях,таємних
прагненнях.Вінписавпроте,щоміфконструюєнерозум;йоговикликаєдожит-
тяякийсьафект,арозум,логікапідключаютьсяпізніше,щобякосьвиправдатицей
міф.Вінприділяєособливуувагувивченнювірувань,щоскладаютьосновуідео-
логії.ЗагальнийвисновокВ.Паретотакий:нетеоріїрухаютьпочуттями,а,навпа-
ки, зародження і прояви почуттів людини «переводять» їхній намову логічних
форм за допомогою теорій. Зокрема, на думку В. Парето, не твори Вольтера
послужилипричиноювідходувідрелігіїбагатьохвіруючихнаприкінціXVIIIст.,
асамеемоційненеприйняттярелігіїзбокуширокихверствнаселеннявплинуло
на те, що атеїстичні твори Вольтера знайшли серед них відгук9. В.Парето
розділявлюдськідіїналогічніінелогічні,раціональномотивованіівчиненіпід
впливом почуттів. Основна теза його вчення про ідеології полягає в тім, що
індивід,хочаідієпідвпливомафекту,свідомоабонесвідомопрагнепереконати
себеінавколишніхунібитологічнійобґрунтованостісвоїхучинків.Людинівла-
стивевродженепочуттялогіки,керуючисьякимвінпредставляєвчинки,воснові
своєїнераціональні,якраціональні.В.Паретовважав,що«емоційніподразники»
відрізняютьсявідносноюсталістювпорівнянніз«логічнимиобґрунтуваннями»,
щонабуваютьсамірізніформивновихісторичнихумовах.Такимчином,вихо-
дить,що джерело міфу - одно, зміняються лише його форми.У різних ідеоло-
гічнихсистемахВ.Паретовиявляввідповіднуподібність.Так,наприклад,убудь-
якійідеології,вважаввін,можнавідшукатиобраз«ворога»,якогопотрібновикри-
ти,піддатиморальномубичуваннюізнищити,інезміннуфігуру«героя-рятівни-
ка»10.
Багатосоціологів,щовивчаютьпроблемитеорії ідеології,стверджували,що
суспільнасвідомістьпронизанаміфами.Останні,засловамиамериканськогоісто-
рикаДж.Робертсона, ємоделями, відповіднодо якихкоженнароднамагається
усвідомитийоцінитисвітісвоємісцевньому.Міфи,найогодумку,передаються
відодногопоколіннядоіншого.Дж.Робертсонстверджував,щоміфологіяґрун-
туєтьсянамрії,нафантазіїлюдей.Наприклад,такзванаамериканськамріязасно-
вананавірівможливістьшвидкогоуспіху,особистогозбагаченнязавдякиздібно-
стяміпрацьовитості,уперевагу«американськогоспособужиття»,особливумісію
американського народу, його винятковість. Це використовується в політиці для
того,щобпідкреслити існуючу ідейнуєдністьамериканськоїнації, спільність її
духу11.
Представники психоаналітичного напрямку ототожнювали ідеологію із
соціально-політичною міфологією, і прагнули виділити фактори, що цю міфо-
логіюпороджуютьівідтворюють.Прихильникиданоїметодологіїхотілидовести
непереборністьміфуякорієнтирасуспільноїйіндивідуальноїповедінки.Так,на
719Юридичні і політичні науки
думку3.Фрейда,ідеологіяєнещоінше,яквторинненашарування,щовиникаєв
результаті перекрученого тлумачення індивідом своїх психічних потягів. По 3.
Фрейду,духовнікомплексилюдинивиражаютьсублімовануагресивністьізамас-
кованусексуальність.Нетількиідеологія,алеірелігіярозглядаласянимякстійка
формасуспільногоневрозу.Постійніконфліктиміжнесвідомимипрагненнямидо
насолодиі«принципомреальності»,доякогопристосовуєтьсясвідомість,пород-
жують у людині потреби раціоналізувати підсвідомі мотиви.Прагнення видати
темніпоривидушізащосьрозумове,стверджував3.Фрейд,іпороджуєідеологію.
Осмислюючипідсвідоміімпульси,людинапосутісправиівибудовуєякусьідео-
логію,покликанусховатиспоконвічніпсихологічністани12.Іншийвідомийпси-
хоаналітик–К.Юнгстверджував,щовуяавленняхлюдей,чийдемовапроміф,
притчу,релігійневірування,захоплення,рівно,яківсновидіннях,фантазіяххво-
рихіздоровихлюдей,завждиможназнайтиякусьспільнуоснову.Людствоякби
багаторазовопрограєтісамісюжети,теми,щопостійновідроджуютьсявнових
історичнихумовах,хочаз’явилисявдужевіддаленийчас.Цікомплекси,щовідро-
джуються,мотививластивірізнимідеологіям.К.Юнгбачивудуховнихуявлен-
няхлюдей,лишеякісьспоконвічнісимволи,властивінетількиказкам,легендам,
міфам,алеірозгорнутимідейнимконструктам.Дотакихархетипіввінвідносив
образиматеринськогопочатку,народження ісмертілюдини,природнихстихій і
т.д.Щоб опанувати настроями мас, ідеолог, згідно К.Юнгу, повинен постійно
осмислюватинизкуархетипів,вивчатиних.Тількитодівінзможеактивновико-
ристовуватирізноманітнусимволікудлявизначеної«настроїв»колективнихпере-
живань, для управління емоціями і уявленнями людей13. Таким чином, психо-
логічний напрямок пріоритет у тлумаченні ідеології відводило психологічним
механізмам,асоціальніфакторивиступалияквторинніутворення.
І.Кравченковизначаєміфякідеологіюутопії14.Вінпише,щоутопії,якіміфи,
важкопереборні,вонирівноюміроюототожнюютьоб’єктивнеісуб’єктивне,річі
їїобраз,внутрішнєізовнішнє,істотнеійогоподобу,дійсністьіілюзіюреальності.
Міфпривертаєдоутворенняутопічнихілюзій,вініджерелоутопії,іїїпервинна
форма.Івсе-такицідвіформиірраціональноговідношеннядодійсностіістотно
розрізняються.Іутопії,іміфиможутьрівноюміроюконцентруватинадії,ідеали
і розрахунки, але утопії, точніше визначені класи утопій, збуваються, міфиж -
ніколи.Утопіїзмінюються,міфижзалишаються.Утопія-цеконкретизаціяміфу.
Так,міфпроблагеправлінняяк історичнауніверсаліяможеперетворюватисяв
міфипрореальнихабовигаданихправителівівутопіїіншого,кращогосуспільно-
гоустрою:Платоновскоїреспубліки,державахТ.Мору,Кампанели,«утопічного»,
апотімі«наукового»соціалізмуіт.д.Крімтого,утопіяструктурноскладнішаза
міф.Вона,якправило,складаєтьсязтрьохчастин:критичної(аналізізаперечення
дійсності), проектної (ідея і проект іншої дійсності) і конструктивної, творчої
(здійсненняпроекту,якщовономожливо).Міфодночастен,ілишевприхованому
вигляді включає критику, так як заперечує усе, що перебуває за межами його
реальності.
Особливемісцеврозумінніприродиідеологіїзаймаємарксистськаконцепція
взаємозв’язкуідейіінтересів.Принциповимдлярозумінняідеологіїмаєпоняття
помилкової свідомості,щоприписуєсобі«самодостатність» і загальність.Саме
мнимою «самодостатністю» і удаваною загальністю визначалося, на думку
К.Маркса іФ. Енгельса, ілюзорність ідеологічних уявлень. «Ідеологія, – пише
720 Держава і право • Випуск 52
Ф.ЭнгельсулистідоФ.Мерінгу,–цепроцес,щоробитьтакзваниймислитель,
хочаізісвідомістю,алезісвідомістюпомилковою.Істиннірушійнісили,щоспо-
нукують його до діяльності, залишаються йому невідомими, у протилежному
випадкуценебулобідеологічнимпроцесом»15.К.МарксіФ.Энгельспоказали,
що ідеологія кожного класу використовує весь ідейний матеріал, накопичений
людством. Зрозуміло, духовні уявлення піддаються при цьому переробці
відповіднодо задач того або іншого класу.От чомудеякі ідеї в перетвореному
виглядіможутьвходитиварсеналрізнихідейнихплинів.Часомціліідейно-міфо-
логічнікомплексивідроджуютьсявновихідеологічнихпобудовах,якщовиникає
вцьомусуспільнапотреба.
Зазначимо,щовідношеннядоідеологіїмінялосявзалежностівідсоціально-
історичнихумов,аленіколинебулооб’єктивним.Так,уСРСРдо1989рокубуло
прийнятоговоритипронауковуідеологію,алецейтермінзастосовувавсятільки
докомуністичноїідеології,авсііншівважалисяворожими,ітомупомилковими,
антинауковими. Та ж картина спостерігалася, але з точністю навпаки, й у
капіталістичних країнах, де правляча ідеологія визнавалася істинною, а опо-
зиційні–помилковими.
Усучаснійполітичнійнауцісформувалосядвапровіднінапрямкиувідношен-
ні ідеології, перше з яких визнає,що ідеологія, хоча і містить у собі елементи
науки,алевласнекажучизалишаєтьсяірраціональною,другомувластивезапере-
ченнянауковогойуціломутеоретичногозмістувсякоїідеології.Характерноюв
цьомупланіє,концепція«деідеологізації»,сутьякоївтім,щовсучасномусвіті
настає«кінецьідеології»врезультатіусуненнясоціальнихантагонізмів.Згідноз
даноюконцепцією,науково-технічнийпрогресприводитьдонеобхідностіраціо-
нального вирішення проблем, вільного від впливу ідеології,що тлумачиться як
суб’єктивне, що викривляє дійсність вираження інтересів окремих соціальних
груп.
Ми дотримуємо першого напрямку, вважаючи, що ідеологія не є галуззю
науки,аєоднієюзформсуспільноїсвідомості,щовключаєвсебенаукуякеле-
мент,алевціломускладаєтьсязміфів,пов’язанихякоюськонцепцією.
Поява ідеології пов’язана з теорією,що бере на озброєння політична група
(нація,клас,етнос,групаіт.п.),щовідчуласвоюмісіюісвоїінтереси.Ідеологія
стаєпропагандистськимінструментом,орієнтованимнаконсолідаціюспільності
міфологічнимизасобами.
Безперечно, сучасніміфи існують для того,щоб втягувати в політикумаси.
А.Кольєвзазначає:«Міфзнімаєконфліктміжособистимипрагненнямиівищими
цілямийіснуєдлятого,щоблюдижертвувалищоденнимиінтересамивім’ямай-
бутнього.Алесучасналюдина,зауважимо,незануренавміфтотально.Вонаможе
розглядатиміф,якийсприймаєтьсякимосьякреальність,якказку,видумкуабо
введеннявоману.Звідсиірозмаїтістьполітичнихміфів,їхнєзіткненняміжсобою,
щосприяєполітичнійконкуренції,ідеологічнійборотьбі»16.
Національнаідеологіяєвтіленнямнаціональноїміфології,тобтозверненадо
національних архетипів. Вона виражається в концепції «транс- історичності
соціальногоміфу»:історичногочасу(шляхнаціївідзародженнядосьогоденняі
майбутнього часу, і есхатологічних прозрінь), у структурі простору (образ
Батьківщини),унадлюдині,наділенійякостяминаціональногогероя.Якщоархе-
типвідеологіїневгаданий,товонавідторгуєтьсяінеможестатизагальнозначу-
щоювмасштабахусьогосуспільства17.
721Юридичні і політичні науки
Виявляючиспіввідношенняміфуйідеологіїтребавизнати,щоценетотожні
поняття.Алебезміфуідеологіяіснуватинеможе.Якщоміф-цесистемаідеаль-
нихпрообразів,тоідеологія-системасоціальнихцінностей,щовипливаєзних.
Відеологіїархетипічнийдосвідвідображаєтьсявраціоналізованійформі.
Отже,основуполітичноїміфологіїскладаютьархетипи,щодісталисянамвід
попередніхпоколінь.Це-спадщина,відякоїминеможемовідмовитися.Щеодне
немаловажнеджереломіфу-емоції.Покиєвіра,живийіміф.Вонаабсолютна,
тому міф неможливо зруйнувати раціональними аргументами, поки людина
вірить у свого героя і відповідну політику, він ототожнює реальність з міфом,
реального політика з героїчним образом. Відповідно і повндінка людини, яка
захопленаміфом,стаєпрограмованоюіпередбачуваною,здійснюєтьсязадопомо-
гоюсоціальнихстереотипів.Соціальнийстереотип-стійкімасовіуявлення,що
спрощують реальність і складаються у свідомості як на основі особистого
життєвогодосвіду,такізадопомогоюрізноманітнихджерелінформації.
Актуалізуватиміфотворчістьможеістрах.Ірраціональнийстрахуполітиці-
дієвийзасіб«відключення»здоровогоглуздуізахиснихпсихологічнихмеханізмів.
Враженастрахомлюдинанездатнаадекватносприйматиподії,щовідбуваються,
єдинимбажаннямстаєзнищенняоб’єктастраху.
Для виникнення міфів живильним ґрунтом стає відповідний психологічний
стан суспільства, наявність напруженої ситуації, коли відбувається реанімація
архаїчних основ культури. Руйнування уявлень,що лежать в основі самоінден-
тифікації особистості в умовах соціокультурної кризи в Украні пов’язано з
відсутністю адекватної компенсації замість знищеної картини світу радянської
людини. Це приводить до пошуку нової ідентичності на макро і мікрорівнях і
сприяєпоширеннюдевіантнихформповедінкиіпоглибленнюсвітоглядноїкризи.
1.Ле виСтрос К. Структурнаяантропология.–М.,1983.–С.186.2. Барт Р. Мифо-
логии.–М,2000.–С.269-286.3. Ман гейм К.Идеологияиутопия//Утопияиутопиче-
ское мышление: антология зарубежной литературы. – М.,1991. – С.115. 4. Там же.
5. Ниц ше Ф. ЕссеHomo.Какстановятсясамисобою//Соч.в2т.–T. l.–M.,1990.–
С.694-757.6.Гу ре ви чу П.С. Социальнаямифология.–М.,1983.–С.74.7.Со рель Ж.
Размышлениеонасилии.–М.,1907.–С.56.8. Тамже.–С.57.9. Арон Р. Этапыразви-
тия социологической мысли. – М., 1993. – С. 402-478. 10. Там само. – С. 445-462.
11. Robertson J.О. American myth,American reality. –N.Y., 1980. – Р. 15. 12.Фрейд 3.
Психологиябессознательного.–М.,1989.–С.69-153.13. Юнг К.Г. Душаимиф.Шесть
архетипов.–Мн.,2004.–С.5-246.14.Крав чен ко И.И. Политическаямифология:веч-
ностьисовременность//Вопросы философии.–1999.–№1.–С.5-28.15. Маркс К.,
Эн гельс Ф. Израннихпроизведений.–М,1956.–С.138.16. Ко ль ев А.Н. Политическая
мифология: Реализация социального опыта. – М., 2003. – С. 221. 17.По ли саєв О.П.
Трансісторичністьсоціальногоміфу.–К.:Промінь,2010.–384с.
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
В. В. БуЯн. ПОЛІТИЧНИЙ МІФ ТА ІДЕОЛОГІЯ
|