«Українське питання» в системі міжнародних відносин європейських держав XVII – XVIII ст.
Досліджуються геостратегічні інтереси іноземних держав стосовно Гетьманщини. Аналізуються регіональні політичні інтереси європейських держав. Досліджуються наслідки боротьби іноземних урядів за регіональне домінування в Європі....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34071 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | «Українське питання» в системі міжнародних відносин європейських держав XVII – XVIII ст. / В.А. Панасюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 699-706. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34071 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-340712012-06-01T12:20:53Z «Українське питання» в системі міжнародних відносин європейських держав XVII – XVIII ст. Панасюк, В.А. Політичні науки Досліджуються геостратегічні інтереси іноземних держав стосовно Гетьманщини. Аналізуються регіональні політичні інтереси європейських держав. Досліджуються наслідки боротьби іноземних урядів за регіональне домінування в Європі. Исследуются геостратегические интересы иностранных государств в отношении Гетманщины. Анализируются региональные политические интересы европейских государств. Исследуются последствия борьбы иностранных правительств за региональное доминирование в Европе. Geostrategic interests of the foreign states concerning Hetman ship are investigated in article. Regional political interests of the European states are analyzed. Consequences of struggle of the foreign governments for regional domination in Europe are investigated. 2011 Article «Українське питання» в системі міжнародних відносин європейських держав XVII – XVIII ст. / В.А. Панасюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 699-706. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34071 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Панасюк, В.А. «Українське питання» в системі міжнародних відносин європейських держав XVII – XVIII ст. Держава і право |
description |
Досліджуються
геостратегічні
інтереси
іноземних
держав
стосовно
Гетьманщини.
Аналізуються
регіональні політичні інтереси
європейських
держав.
Досліджуються
наслідки боротьби
іноземних
урядів за регіональне
домінування
в Європі. |
format |
Article |
author |
Панасюк, В.А. |
author_facet |
Панасюк, В.А. |
author_sort |
Панасюк, В.А. |
title |
«Українське питання» в системі міжнародних відносин європейських держав XVII – XVIII ст. |
title_short |
«Українське питання» в системі міжнародних відносин європейських держав XVII – XVIII ст. |
title_full |
«Українське питання» в системі міжнародних відносин європейських держав XVII – XVIII ст. |
title_fullStr |
«Українське питання» в системі міжнародних відносин європейських держав XVII – XVIII ст. |
title_full_unstemmed |
«Українське питання» в системі міжнародних відносин європейських держав XVII – XVIII ст. |
title_sort |
«українське питання» в системі міжнародних відносин європейських держав xvii – xviii ст. |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34071 |
citation_txt |
«Українське питання» в системі міжнародних відносин європейських держав XVII – XVIII ст. / В.А. Панасюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 699-706. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT panasûkva ukraínsʹkepitannâvsistemímížnarodnihvídnosinêvropejsʹkihderžavxviixviiist |
first_indexed |
2025-07-03T15:01:56Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:01:56Z |
_version_ |
1836638448691183616 |
fulltext |
В. А. ПАНАСЮК. «УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ» В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ
ВІДНОСИН ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ XVII – XVIII СТ.
Досліджу ють ся ге о ст ра тегічні інте ре си іно зем них дер жав сто сов но Ге ть ман щи
ни. Аналізу ють ся регіональні політичні інте ре си євро пейсь ких дер жав. Досліджу ють
ся наслідки бо роть би іно зем них урядів за регіональ не доміну ван ня в Європі.
Ключовіслова: ге о політи ка, бо роть ба, доміну ван ня, регіоналізм.
Ис сле ду ют ся ге о ст ра те ги че с кие ин те ре сы ино ст ран ных го су дарств в от но ше нии
Гет ман щи ны. Ана ли зи ру ют ся ре ги о наль ные по ли ти че с кие ин те ре сы ев ро пей ских го су
дарств. Ис сле ду ют ся по след ст вия борь бы ино ст ран ных пра ви тельств за ре ги о наль
ное до ми ни ро ва ние в Ев ро пе.
Ключевыеслова: ге о по ли ти ка, борь ба, до ми ни ро ва ние, ре ги о на лизм.
Geostrategic interests of the foreign states concerning Hetman ship are investigated in
article. Regional political interests of the European states are analyzed. Consequences of
struggle of the foreign governments for regional domination in Europe are investigated.
Keywords: geopolitics, struggle, domination, regionalism.
Утворившисьнаперехресті європейської і євразійськоїцивілізацій, сучасна
Українськадержавауспадкувалачисленніпроблемикозацькоїдержави,пов’язані
зїїаналогічнимгеополітичнимрозташуванням.Томудослідженняданогопитан-
ня є актуальним насамперед для визначення зовнішньополітичних орієнтирів
сучасноїукраїнськоїеліти.
Дослідженням даної теми займалися В.Артамонов1, В.Газін2, В.Заруба3,
Г.Санин4,Т.Чухліб5таін.
Розпочатав серединіXVIIст.національно-визвольнаборотьбаукраїнського
народу проти соціального та національно-релігійного гніту Речі Посполитої,
порушилахиткуполітичнурівновагувЦентрально-СхіднійЄвропі.Поступовов
орбітувійськово-політичноїборотьбиУкраїнитаПольщівтягнулися іншієвро-
пейськікраїни,проклавшиостаннімшляхдочерговогоз’ясуваннястосунківза
правоволодітиспірнимитериторіями.
У другій половині XVIIст. козацька держава перебувала в епіцентрі уваги
дунайськихкнязівств.Дипломатичністосункизгетьманомпідтримувалитакож
урядиБранденбургу,Туреччини,Швеціїтаін.держав.Протеголовнавійськово-
політичнаборотьбазаУкраїнурозгорнуласяміжМосквоютаВаршавою.
БоротьбоюукраїнськогокозацтвапротиВаршавискористалосяпомірковане
політичнекрилоРечіПосполитої,поставившизапідтримкоюкозацькоїелітисво-
гоставлениканапольськийтрон.Пропозиціюжукраїнськогоурядупронадання
військово-політичноїпідтримкиКремлюуборотьбізапольськийтронвобмінна
протекторатцарянадГетьманщиноюросійськийурядвідхилив.Москвазайняла
вичікувальнупозиціювпольсько-українськійборотьбі.Протеросійськийабсо-
лютизмпрагнувтериторіальногорозширеннявласнихволодінь,щобпідвищити
свій політичний статус в боротьбі за регіональне домінування. Враховувати
національніінтересипровіднихверствіншихміжнароднихполітичнихсуб’єктів
не входило у плани царського оточення. Москва поставила перед собою мету
відібративідРечіПосполитоївтраченінапередодніукраїнськоїреволюціїземлі.
699Юридичні і політичні науки
©ПА НА СЮК Ва лен тин Ана толійо вич–аспіранткафедриполітичнихнаукПНПУ
ім.К.Д.Ушинського
НаПівночіЄвропи,захопившивсебалтійськеузбережжяіпротокивдельтах
Неви, Швеція позбавила Кремль можливості мати військовий флот та вести
морську торгівлю на міжнародному рівні. Перспектива перетворитися у без-
надійновідсталувідЄвропидержаву,позбавленуфлотувчасвійнівеликихгео-
графічних відкриттів, важливих водних торгівельних артерій, не влаштовувала
Москву.
Таким чином, російський уряд вступив у боротьбу з іншими суб’єктами
міжнароднихвідносинзагеополітичнийрозподілсвітуізчіткоспрямованоюгео-
стратегічноюціллювстановити гегемоніювласногополітичногодомінуванняв
СхіднійЄвропі.
Задопомогоюпереяславсько-московськоїугодиуМосквиз’явивсяформаль-
нийпривіднапідставіданогодоговорувтручатисяувнутрішнісправиУкраїнської
держави.Перетворившикозацькудержавувбуфернузону,Москвапочалаактив-
но вибудовувати плани геостратегічного наступу, плануючи контролювати
політичнуситуаціювРечіПосполитій,Кримськомуханстві,дунайськомурегіоні
інаБалканахзперспективоюподальшоївійськовоїекспансіїзїїтериторіївЄвро-
пу..Вирішуючи українське питання,Москва, не маючи змоги власними силами
окупувати Гетьманщину, започаткувала процес територіального розподілу
Українськоїдержави,перетворившиїївоб’єктміжнароднихвідносинталіквіду-
вавши її інститути державного правління. Аналогічною була політика і інших
політичних суб’єктів міжнародних відносин, що приймали активну участь в
боротьбізаукраїнськіземлі.
Отже,вступившивборотьбу заукраїнські території,царськийурядта інші
суб’єкти міжнародних відносин у зовнішньополітичній діяльності керувалися
виключновласнимидержавнимиінтересами,невраховуючиполітичні інтереси
українськогонародуііншихучасниківміжнароднихполітичнихпроцесів.
Віленськеперемир’я іАндрусівська угодаПольщі іМоскви та іншіміжна-
родніугодидругоряднихсуб’єктівміжнароднихвідносинрозкрилиїхполітичні
цілі стосовно українських території. В підсумку для польської державності
Українськанаціональнареволюція сталадомінуючоюпричиною її зникнення з
геополітичноїкартисвіту.Напочатковомуетапіреволюційноїборотьбиєдиним
політичним патроном Польщі на міжнародній арені був Відень і після перея-
славської угоди – Бахчисарай. Австрійський двір не хотів втрачати головного
союзника – РічПосполиту в боротьбі із антигабсбурською та антиосманською
коаліцією в складі своїх головних ворогів – відповідно Туреччини, Франції і
Швеції.Протилежнихполітичнихпоглядівдотримуваласьлідерантигабсбурзькї
коаліції – Франція. В політичних планах французького уряду головною ідеєю
було створення антигабсбурзької коаліції в складіРечіПосполитої,Османської
імперії і Шведського королівства з метою недопущення поширення впливу
австрійськихмонархіввЄвропі.Длябахчисарайськогоурядупереяславськідомо-
вленості Москви і Чигирина були політично неприйнятними. Перманентно
підтримуючиПольщуіЧигирин,кримчакишляхомполітичнихманіпуляційсис-
тематичноотримувалиполітичнііекономічнідивідендивідїхвзаємноїборотьби.
ТаказовнішняполітикаКримськогоханстваповідношеннядоУкраїниіПольщі
дозволялавасаламтурецькогосултанадиктуватиобомворогуючимсторонампра-
вилаполітичноїгри,щобуливигіднінасампередБахчисараєві.ПолітикаБахчи-
сарая, побудована на політичних протиріччях інших держав, забезпечувала
стабільне функціонування його військово-політичних інститутів. Проте
відсутність в кримчаків необхідної для повноцінної державної самоорганізації
700 Держава і право • Випуск 52
суспільства, економічної бази і розвинених політичних інститутів влади стала
однієюзпричинїхостаточногозанепадуучетвертійчвертіXVIIIст.
НапочаткудругоїполовиниXVIIст.зростаючавійськоваескалаціявСхідно-
мурегіоніЄвропипризвеладооформленнявійськовоїкоаліціївскладіВаршави
іБахчисараю,спрямованоїпротивоєнноїекспансіїросійсько-українськихвійськ.
УвідповідьМосква створила антипольськукоаліцію, об’єднавшинавколо себе
Гетьманщину,Швецію,Бранденбург,Трансільванію.Спільнийпохідантипольсь-
коїкоаліціїнатериторіюРечіПосполитоїпризвівдотого,щопольськепитання
набуломіжнародногозначеннявдипломатичнихпереговорахпровіднихполітич-
них суб’єктів, а самекоролівстволедьнеперетворилося воб’єктміжнародних
відносин.
Події у Варшаві стали головною темою розмов урядових кіл Франції та
Австрії.Віденьпідчаспереговорівнаполягавнатому,щобМосковськийурядне
підтримував Стокгольм в боротьбі проти Польщі. В міжнародних політичних
процесахСхідноїЄвропистановищеРосіїускладнилосьпотенційноюзагрозою
Москві і Варшаві від Стокгольма. Шведський трон, здобувши за допомогою
коаліційнихвійськрядперемог,нерахуючисьізполітичнимиінтересамиінших
учасників коаліції, заявив свої правана захоплені території. За такихобставин
подальшезміцненняшведськогокоролівствабулонеприпустимим.
Недопущення української делегації на переговорний міжнародний процес
ВаршавиіКремляуВільномалонегативнінаслідкидляостаннього.ПротиРосії
сформуваласявійськовакоаліціявскладі:Кримськогоханства,РечіПосполитої
та України. Однак, досить швидко Кремлю вдається дипломатичним шляхом
стабілізувати ситуацію.Москва активно поширює свій вплив на проросійськи
налаштоване лівобережжя козацькоїУкраїни, використовуючи підкуп козацької
старшини.
Отже,московськийурядактивносприявпочатковимпроцесамтериторіально-
політичногорозколуукраїнськоїдержавипорічціДніпронапромосковськеліво-
бережжяіпропольськиналаштованеправобережжяГетьманщини,поставившиза
метузагарбатиукраїнськіземлі.
ВідмовапольськогосеймуратифікуватиГадяцькууніюпризвеладозмінивла-
дивУкраїні.Гетьманщина зновуопиняєтьсяпідскіпетромМосковськогоцаря,
протененадовго.НаступРосіїнакозацьківольностізмушуєїїверхівкуповерну-
тисяпідвладупольськогокороля.Польща іМосква,використовуючи існуючий
територіально-політичний розколГетьманщини, укладають двохсторонніймир-
нийдоговірзарахунокподілуїїземель.ВтретійчвертіXVIIст.,заміжнародною
Андрусівською угодою Речі Посполитої і Московського царства, лівобережна
УкраїнаізКиєвомпереходилапідвладуцарськоїкорони,правобережнаУкраїна
відповідномаланалежатиВаршаві.Такимчином,юридичнооформлювавсяроз-
поділїїземель,щоперетворювалокозацькуУкраїнуізсуб’єктавоб’єктміжна-
роднихвідносин.
ПротеСтамбуліБахчисарайневизналиправочинністьАндрусівськоїугоди.
ІсламськіволодарізавбачливоугледіливнійполітичнурівновагуміжМосквоюі
Варшавою,щонеодмінномалапроявитисявчерговійантиосманскійкоаліціїів
придушенні військово-політичної активності Кримського ханства у Східному і
ПівденномурегіоніЄвропи.
Стамбулшвидконалагодивпереговорнийпроцесізпротурецькиналаштова-
нимоточеннямП.Дорошенка.ОттоманськаПорта,переслідуючисвоїполітичні
701Юридичні і політичні науки
цілі,вирішилавступитивборотьбуізМосквоютаВаршавоюзаправоволодіти
козацькоюдержавою.ВідповіддюукраїнськогонаселеннянаАндрусівськуугоду
сталомасовесоціальнезаворушенняповсійтериторіїУкраїни,спрямованепроти
свавілля московських та польських урядовців. Росія та Польща під впливом
українськогонародногоповстанняпоступово втрачають владу в козацькій дер-
жаві. Гетьманом об’єднаної козацької України проголошується П.Дорошенко.
Віленською угодою між Росією та Польщею передбачалася взаємна військова
допомоганавипадокспробТуреччинизаволодітиУкраїною.Москвібуловідомо,
щоПорта,прагненасампередвідібратитериторіюправобережноїУкраїни,яказа
Андрусівською угодою знаходилась під владою Польщі. Політики Кремля
розуміли,щоТуреччинанайвірогіднішенападенаПольщу.ВійнаСтамбулаіВар-
шавибулавигіднаРосії.УвійськовомупротистоянніВаршавиіСтамбулаКремль
готувавсязайнятивичікувальнупозицію.Однак,дипломатиКремляусвідомлю-
вали,щозалишатисянейтральноювборотьбііноземнихдержавзаУкраїнуМоск-
ванезможе.Російськимполководцямнеодміннодоведетьсявступитиувійнуз
одним із переможців у майбутній польсько-турецькій війні. Розуміючи мож-
ливістьвійниізСтамбулом,ВаршаваіМоскваведутьактивніпереговорипромир
наумовахвасальногопідданствазгетьманомП.Дорошенком.Однакпереговор-
нийпроцеснемавполітичногоуспіху.
Таким чином, непоступливість Москви і Варшави остаточно переконала
Чигирин в необхідності дотримуватися турецької протекції. Отже, втручання
Стамбулавукраїнськісправисталоневідворотнім.
РічПосполита,залишенаодиннаодинувійнізТуреччиною,терпитьрозгром
тапідписуєБучацькуугоду,втратившифактичновсіволодіннявправобережній
Україні.Відбуваєтьсячерговийподілукраїнськихземелькозацькоїдержавиміж
ВаршавоюіСтамбулом.Намагаючисьзнайтивихідізскладноїполітичноїситу-
ації, королівські радники вирішили спрямувати агресію Версаля, Стокгольма,
Амстердама і Копенгагена проти Бранденбургу, щоб забрати в останнього у
Північній частині німецьких земель територіїСхідноїПруссії.Майбутня анти-
бранденбурзькакоаліціязапопереднімидомовленостямизобов’язуваласьнадати
польському королю підтримку в боротьбі за Україну. Намагаючись вирішити
українськепитання,королівськийурядрозраховувавзміцнитивласнеполітичне
становищеіутвердитиабсолютнумонархіюуРечіПосполитій.Однакполітичні
планикоролябулирозкритіпольськоюверхівкою.ЗапідтримкиВідняшляхтаі
магнатизмусиликоролявідмовитисявідреалізаціїсвоєїполітичноїпрограми,що
була неприйнятною для польського і Габсбурзького двору. За таких обставин
балтійськийзовнішньополітичнийкурспольськогокоролязазнавневдачі.Порта,
перемігшиРічПосполиту,оголошуєвійнуРосії.Стамбул звинувативКремльу
підбурюванніП.Дорошенкадозрадисултануіспробахцарськоїкорониналаго-
дити союзницькі стосунки з патріотично налаштованою козацькою старшиною
правобережної України, що, за Бучацькою угодою, знаходилась під владою
Порти.
ПравлячаверхівкаКремляпроводитьпереговоризВіднемпроствореннябло-
кудержавантитурецькоїліги.УвійніізТуреччиноюполітичнапрограмацарсь-
кого уряду передбачала максимум – це захоплення правобережної України під
приводомзахиступравославногоукраїнськогонаселеннявідісламськоговпливу
Туреччини.Політичнапрограма-мінімумспрямовуваласьназбереженняволодінь
російськоюкороноюнадпідвладнимиїйзаАндрусівськоюугодоюукраїнськими
702 Держава і право • Випуск 52
територіями.ЗавдякидипломатичнимпоступкамМосквівдалосяпоновитивплив
над лівобережною Україною, оголосивши П.Дорошенка зрадником царя, що
завівкозацькудержавувтурецькеярмо.Політичнийпрагматизмцарськогоуряду
таперемогиукраїнсько-російськихвійськпротитатарітурокшвидкодалипози-
тивнідляМосквирезультати.
Українськітериторіїзновуділилисяміжворогуючимидержавами–Портоюі
підвладними їй кримчаками та Московським царством. Послідовна політика
Кремля, спрямована на придушення опозиційних осередків у лівобережній
Україні, скинення неугодних гетьманів і самовільне призначення лояльних до
російськогоурядукерівниківкозацькоїдержавипризвелидочерговогополітико-
територіального розколу держави та її послаблення. Неврахування жодною із
воюючих держав-союзниць Гетьманщини політичних інтересів останньої, а
такожтривала,виснажливатаголовнебезперспективназатакихумовборотьба
поневоленого, розколотого територіально і політично українського народу за
незалежність призвела до вимушеного зречення П.Дорошенком гетьманської
булави.Так,напочаткучетвертоїчвертіXVII°ст.національно-визвольнабороть-
баукраїнськогонародузавершилась.Поразкаукраїнськоїреволюціїбуласпільною
перемогоювоюючихдержавнадукраїнськимнародом.
Отже,підвладоюРосіїзалишавсяважливийстратегічнийплацдармкозацької
держави, добре розвинений у політичному, військовому та економічномуплані
для подальших наступальних операцій зметою захоплення всієїУкраїни.Слід
також зазначити,що царський уряд ніколи не брав військової участі в антиос-
манських коаліціях. Тому відношення султана до царя було відносно лояльне.
Заключивши перемир’я зМосквою, Стамбул був переконаний в нейтральності
політикиКремля в найближчих війнахПорти з європейськимидержавами.Всі
своївійськовісилиОттоманськаПортавирішиланаправитинаборотьбуізСвя-
щенною імперією. Франція, користуючись сприятливою нагодою, захопила
володінняСвященноїімперії–СтрасбургтаЕльзас.Переднаростаючоютурець-
коюзагрозоюГабсбургиВіднятаМадридувимушеновизналиправоВерсаляна
завойовані території. Однак досить швидко проти Франції сформувалася Ауг-
сбурськалігавскладіАвстрії,Іспанії,Баварії,ГанновераіРеспублікиПівнічних
З’єднаних провінцій. Проте, учасники Аугсбурської ліги не змогли надати
військовупідтримкукоролюІспанії,готуючисьдовійниізТуреччиною.Перемо-
га у війні з Туреччиною надихнула монарші двори Європи на продовження
боротьби з Оттоманською Портою. Австрія, Бранденбург, німецькі князівства,
Венеція і РічПосполита утворилиСвященний союз, спрямований на боротьбу
проти турецького панування в Центрально-Східній Європі. Спроба Ватикану
приєднати до Священної ліги Францію не мали успіху. Франція, розуміючи
послабленняпозиціїгабсбурзькогодворучерезвійнузТуреччиною,нападаєна
Іспанію, захопивши Люксембург. Підписаний між Версалем і Аугсбурзькою
лігоюмирзасвідчивпролідерствоБурбоніввЗахіднійЄвропі.
Такимчином, використовуючи українську карту у власнихполітичнихпла-
нах, Франція досить успішно послаблювала своїх політичних противників в
Західній і Центрально-Східній Європі, провокуючи Стамбул і Бранденбург до
війни з антифранцузькою коаліцією в боротьбі за українські землі. Одночасно
воюючивЦентрально-СхіднійіЗахіднійЄвропі,Аугсбурзькалігабуланеспро-
можнаперемогтиФранцію.ТомувійнаВерсаляіАугсбурзькоїкоаліціїзаверши-
ласьперемогоюфранцузів.УвійніізФранцієюІспаніявтратилапередовіпозиції
703Юридичні і політичні науки
вконтинентальнійЄвропі,щопризвелодопослабленняродуГабсбургівусвіті.
Московськадержава,задоволенастаномсправвсферізовнішньоїполітики,
не приймала участі в жодній Європейській коаліції, зосередившись на утверд-
женніособистоївладивлівобережнійУкраїні.ПротенаступСвященноїлігина
Стамбулзагальмувався.РозуміючинебезпечністьпозиційноївійнизОттомансь-
коюімперією,ВіденьіВаршавазмушенібуливідіслатисвоїхпослівдоМосквиз
проханнямнадативійськовудопомогувборотьбізісламськоюдержавою.Росія
погодиласьдолучитисядоантиосманськоїкоаліції,висунувшитериторіальніпре-
тензіїРечіПосполитійнавизнанняостанньоюполітичнихправпершоїволодіти
Україною. Перебуваючи в безвихідному становищі, польський король уклав з
Росієюмир.Дві держави в черговий раз здійснилиподілУкраїнської держави,
ігноруючиїїнаціональніінтереси.
Таким чином, Польща і Росія знову пішли на зближення в боротьбі проти
спільноговорогаТуреччинизарахунокподілуукраїнськихземель.
ПрогресуючийзанепадПортизмусивоточеннясултанапогодитисьнамирні
переговори зі своїми противниками. Неврахування Оттоманською Портою
національних інтересів Українського народу в кінцевому наслідку остаточно
перекреслилоїїполітичніпланидомінувативСхіднійЄвропі.Втурецькійімперії
розпочалися невідворотні політичні процеси занепаду. Аналогічної політичної
помилки в міжнародному житті допустився і його васал – Кримське ханство,
розділившиучастьсвогосюзерена.РезультатомпереговорівдипломатівСтамбула
іСвященноїлігиставфактичнорозподілтериторіїпершоїміждержавами-пере-
можцями.РічПосполитавідібралавСтамбулаукраїнськеПоділля.Іншідержави
такожповернулисобівідібраніунихТуреччиноюволодіння.
Отже,підчасмирнихпереговорівєвропейськихдержавукраїнськіземлізно-
ву стали розмінною монетою в мировій угоді Варшави і Стамбула. Царський
уряд,розуміючинаростаючумогутністьШведськогокоролівства,поспішивукла-
сти іздеградуючоюТуреччиноюперемир’я,вимушеноприпинившиборотьбуз
ПортоюзавихідРосіївЧорнеіСередземнеморе.Такимчином,перемогаМос-
ковськимцарствоммілітаризованоїШвеції,щопанувалавБалтійськомурегіоніі
претендуваланаволодінняукраїнськимитериторіями,сталоголовнимзавданням
генеральногоштабуМоскви.
Незважаючи на невдалий хід військових дій у російсько-шведській війні,
царськіурядовці,модернізувавшиармію,вирішилинеприпинятиборотьбу,роз-
раховуючинадопомогуукраїнськогоурядуІ.Мазепи.Однак,гетьманперейшов
на сторону ворога Кремля.Шведські дипломати одночасно вели переговори із
своїмиворогамиісоюзникамипророзподілукраїнськихземель,прагнучидосяг-
нути поставлених політичних цілей. Проте підтримка українського населення
російських військ в битві підПолтавою внесла коріннийперелом у російсько-
шведську війну на користь Москви. Перемога Росії надШвецією в Північній
війніпризвеладовтратиостатньоюгегемоніївБалтії.Російсько-шведськиймир
закріплювавзаКремлемФінськуіРизькузатокидлявиходувБалтійськеморета
рядіншихтериторійШведськогокоролівства.Підвпливомвсіхцихполітичних
перетвореньXVII–XVIIIст.вМосквіутворилисяновіполітичніінститути,що
докоріннозмінилиіснуючийсуспільно-політичнийустріймонархії.Московське
царство офіційно проголошувалось імперією. Ліквідація козацької автономії і
ПольщівзовнішнійполітиціКремлясталопитаннямчасу.
ВідтаксформованівМосквіполітичніінститутимонархічногоабсолютизму
Держава і право • Випуск 52
довелисвоюпрактичністьівитривалістьвборотьбізаіснування.Протилежніза
формоюправлінняібільшдецентралізованізаполітичнимустроємвладніінсти-
тутиГетьманщини і РечіПосполитої взагалі виявилися нездатними вистояти у
військово-політичній боротьбі із жорстким абсолютизмом царського режиму.
Проте не варто нехтувати і тим фактом, що сприятливий дляМоскви перебіг
міжнароднихполітичнихпроцесівXVII–XVIIIст.забезпечивостаннійвідносно
стрімкий політичний і економічний розвиток та перемогу над своїми геостра-
тегічними противниками вСхіднійЄвропі.Ставши імперією, Росія вийшла на
принциповоновийрівеньполітичнихвзаємовідносинізпередовимидержавами
світу,розширившисферусвогополітико-економічноговпливу івійськовоїпри-
сутностінаприєднанихтериторіях.
ВтратапанівнихпозиційШведськогокоролівствавБалтіїавтоматичнопри-
звеладопосиленнявпливуїїворога–АвстрійськихГабсбургів.Зпочаткудругої
чвертіXVIIIст.головнийсоюзникшведськоготронувантигабсбурзькійкоаліції–
французькийурядприпинивборотьбупротиВідня.Війнизаволодіннязаморсь-
кимиколоніямисталидомінуючоюзовнішньополітичноюціллюВерсалятаЛон-
дона.
Таким чином, перемігши своїх головних ворогів – Стамбул і Стокгольм та
позбувшисьекспансіїфранцузькогоурядувсвоїхволодіннях,гегемоніюуЦент-
рально-СхідномурегіоніЄвропиотримуютьГабсбургиАвстрії.Натомістьослаб-
ленняПольщіувійнізУкраїноютапрограшіспанськоїгілкиГабсбургівБурбо-
нам Франції за гегемонію в Центрально-Західній Європі, ліквідували загрозу
створенняпершими,потужноїімперіалістичноїметрополіїГабсбурзькогоклануз
політичнимдомінуваннямнадЄвропою.Визвольноюборотьбоюукраїнцівско-
ристалосяБранденбурзькекнязівство.ЗваженаполітикаГогенцоллернівпризвела
достворенняПрусськогокоролівства,якеоб’єднаєдругоряднінімецькікнязівства
умогутнюГерманськудержаву.
Позбавлена політичної автономії, Лівобережна Україна перетворилася в
провінцію Російської імперії. Згодом Відень, Берлін і Москва здійснили три
поділиголовноговорогакозацькоїдержави–РечіПосполитої,аКремльзавоював
Кримськеханство.Поступовозанепалиідунайськікнязівства.
Такимчином,післявтратиГетьманщиноюнезалежностійліквідаціїзалишків
козацької автономії, внаслідоктривалоїборотьбиєвропейськихдворів заправо
порядкувати в її землях, українське питання вирішилося на користь Москви,
ВідняіБерліна.
Отже,політичніпроцесидругоїполовиниXVIIIст.призвелидозникненняіз
політичної карти світу Гетьманщини, Речі Посполитої та Кримського ханства.
ПолітичнозанепалиМолдавія,ТрансильваніяіВалахія.Конфігураціягеополітич-
них сил вЄвропі кардинально змінилась.Напівночі значно ослаблиполітичні
позиціїШвеції,наПівдні–Туреччини,анаЗаході–Іспанії.Наконтинентіпоси-
лився політичний вплив Франції. Провідну роль в політиці Східного регіону
почаливідіграватиРосія,АвстріяіПруссія.
1.Ар та мо нов В.СоперничествоочаговдержавностивВосточнойЕвропевXVII–
XVIII°вв.//Наук.праціКам’янець-Подільськогодерж.ун-ту.Серія:Історичнінауки.–
Т.16.–2006.–С.291–304.2.Газін В.Питаннявизнанняновихгеополітичнихреалійу
Центрально-Східній Європі в московсько-австрійських стосунках другої половини
50-хрр.XVIIст. //°Наук. праціКам’янець-Подільського держ. ун-ту.Серія: Історичні
705Юридичні і політичні науки
науки.–Т.16.–2006.–С.322–328.3.За ру ба В.«Українськепитання»всистемієвро-
пейської політики останньої чверті XVIIст. //Київська старовина. – 2003. – №3. –
С.3–12.4.Са нин Г.РоссияиУкраинавВестфальскойсистемемеждународныхотноше-
ний (1648 – 1702 гг.) //Наук. праціКам’янець-Подільського держ. ун-ту.Серія: Істо-
ричнінауки.–Т.16.–2006.–С.305–322.5.Чухліб Т.Українськийгетьманат:проблеми
міжнародногоутвердження.–К.:Нашчас,2007.–156с.
706 Держава і право • Випуск 52
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
В. А. Панасюк. «УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ» В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ XVII – XVIII ст.
|