Державна мовна політика Сполучених Штатів Америки: особливості формування та сучасний стан

Державна мовна політика Сполучених Штатів Америки: особливості формування та сучасний стан

Висвітлюються питання історичних передумов становлення та реалізації державної мовної політики в Сполучених Штатах Америки. Проаналізовано основні чинники формування та розвитку державної мовної політики США. Проаналізовано сучасний стан та напрями розвитку державної мовної...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Грицяк, Д.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34072
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Державна мовна політика Сполучених Штатів Америки: особливості формування та сучасний стан / Д.І. Грицяк // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 722-727. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34072
record_format dspace
spelling irk-123456789-340722012-06-01T13:09:47Z Державна мовна політика Сполучених Штатів Америки: особливості формування та сучасний стан Грицяк, Д.І. Політичні науки Висвітлюються питання історичних передумов становлення та реалізації державної мовної політики в Сполучених Штатах Америки. Проаналізовано основні чинники формування та розвитку державної мовної політики США. Проаналізовано сучасний стан та напрями розвитку державної мовної політики в США та можливі шляхи використання цього досвіду в Україні. Освещаются вопросы исторических предпосылок становления и реализации государственной языковой политики в Соединенных Штатах Америки. Проанализированы основные факторы формирования и развития государственной языковой политики США. Проанализировано современное состояние и направления развития государственной языковой политики в США и возможные пути использования этого опыта в Украине. The article is devoted to problems of historical prerequisites for formation and implementation of state language policy in the United States. Analyzes the main factors that kept the impact on the formation of the language policy of the United States. The present state and prospects of development of the language policy in the U.S. and possible ways of using the US experience in Ukraine. 2011 Article Державна мовна політика Сполучених Штатів Америки: особливості формування та сучасний стан / Д.І. Грицяк // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 722-727. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34072 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Грицяк, Д.І.
Державна мовна політика Сполучених Штатів Америки: особливості формування та сучасний стан
Держава і право
description Висвітлюються питання історичних передумов становлення та реалізації державної мовної політики в Сполучених Штатах Америки. Проаналізовано основні чинники формування та розвитку державної мовної політики США. Проаналізовано сучасний стан та напрями розвитку державної мовної політики в США та можливі шляхи використання цього досвіду в Україні.
format Article
author Грицяк, Д.І.
author_facet Грицяк, Д.І.
author_sort Грицяк, Д.І.
title Державна мовна політика Сполучених Штатів Америки: особливості формування та сучасний стан
title_short Державна мовна політика Сполучених Штатів Америки: особливості формування та сучасний стан
title_full Державна мовна політика Сполучених Штатів Америки: особливості формування та сучасний стан
title_fullStr Державна мовна політика Сполучених Штатів Америки: особливості формування та сучасний стан
title_full_unstemmed Державна мовна політика Сполучених Штатів Америки: особливості формування та сучасний стан
title_sort державна мовна політика сполучених штатів америки: особливості формування та сучасний стан
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34072
citation_txt Державна мовна політика Сполучених Штатів Америки: особливості формування та сучасний стан / Д.І. Грицяк // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 722-727. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT gricâkdí deržavnamovnapolítikaspolučenihštatívamerikiosoblivostíformuvannâtasučasnijstan
first_indexed 2025-07-03T15:02:00Z
last_indexed 2025-07-03T15:02:00Z
_version_ 1836638452696743936
fulltext 722 Держава і право • Випуск 52 Д. І. ГРИЦЯК. ДЕРЖАВНА МОВНА ПОЛІТИКА СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН Висвітлю ють ся пи тан ня істо рич них пе ре ду мов ста нов лен ня та ре алізації дер жав­ ної мов ної політи ки в Спо лу че них Шта тах Аме ри ки. Про аналізо ва но ос новні чин ни ки фор му ван ня та роз вит ку дер жав ної мов ної політи ки США. Про аналізо ва но су час ний стан та на пря ми роз вит ку дер жав ної мов ної політи ки в США та мож ливі шля хи ви ко­ ри с тан ня цьо го досвіду в Ук раїні. Клю­чові­сло­ва: дер жав на мов на політи ка, істо ричні пе ре ду мо ви, офіційна мо ва. Ос ве ща ют ся во про сы ис то ри че с ких пред по сы лок ста нов ле ния и ре а ли за ции го су­ дар ст вен ной язы ко вой по ли ти ки в Со еди нен ных Шта тах Аме ри ки. Про ана ли зи ро ва ны ос нов ные фак то ры фор ми ро ва ния и раз ви тия го су дар ст вен ной язы ко вой по ли ти ки США. Про ана ли зи ро ва но со вре мен ное со сто я ние и на прав ле ния раз ви тия го су дар ст­ вен ной язы ко вой по ли ти ки в США и воз мож ные пу ти ис поль зо ва ния это го опы та в Ук ра и не. Клю­че­вые­сло­ва: го су дар ст вен ная язы ко вая по ли ти ка, ис то ри че с кие пред по сыл ки, офи ци аль ный язык. The article is devoted to problems of historical prerequisites for formation and implemen­ tation of state language policy in the United States. Analyzes the main factors that kept the impact on the formation of the language policy of the United States. The present state and prospects of development of the language policy in the U.S. and possible ways of using the US experience in Ukraine. Key­words:­state­language policy, the historical backdrop, official language. При­аналізі­мов­ної­політи­ки­ми­до­стат­ньо­ча­с­то­зга­дуємо­Спо­лу­чені­Шта­ти­ Аме­ри­ки­як­при­клад­ба­га­то­національ­ної­країни,­що­до­сить­ефек­тив­но­го­вирішує­ мов­не­пи­тан­ня.­В­даній­статті­про­аналізуємо­ істо­ричні­пе­ре­ду­мо­ви­фор­му­ван­ня­ дер­жав­ної­мов­ної­політи­ки­США­та­спро­буємо­виз­на­чи­ти­ос­новні­її­прин­ци­пи,­що­ за­без­пе­чу­ють­ успішність­ США­ у­ сфері­ ре­гу­лю­ван­ня­ мов­них­ відно­син.­ За­галь- новідо­мо,­що­провідну­роль­у­США­відіграє­са­ме­англійська­мо­ва.­Вод­но­час­США­ істо­рич­но­є­країною­іммігрантів,­і­су­час­ний­етнічний­склад­на­се­лен­ня­країни­над- зви­чай­но­ різно­манітний.­ Од­нак­ у­ даній­ си­ту­ації­ ди­вує­ те,­ що,­ не­зва­жа­ю­чи­ на­ на­явність­ве­ли­ких­етнічних­груп­у­США,­доміну­ючі­по­зиції­англійської­мо­ви,­як­і­ раніше,­ за­ли­ша­ють­ся­ не­по­хит­ни­ми­ і­ це­ навіть­ не­зва­жа­ю­чи­ на­ той­ факт,­ що­ англійська­мо­ва­не­має­ста­ту­су­офіційної­мо­ви­в­США.­ Чо­му­Спо­лу­чені­Шта­ти­ніко­ли­не­про­го­ло­шу­ва­ли­офіційної­мо­ви?­По­ши­ре­на­ дум­ка,­ що­ аме­ри­канці­ бу­ли,­ по­ суті,­ од­но­мов­ною­ нацією.­ Це­ бу­ло­ зу­мов­ле­но­ на­сам­пе­ред­ тим,­ що­ пе­ре­важ­на­ більшість­ гро­ма­дян­ го­во­ри­ли­ англійською,­ оскільки­во­на­бу­ла­для­них­рідною­(англійські­ко­лоністи),­або­на­вчив­ся­го­во­ри­ти­ англійською­не­за­ба­ром­після­імміграції­з­ме­тою­мак­си­маль­но­швид­кої­інте­г­рації­ в­аме­ри­кансь­ке­суспільство,­і­тут­ніко­ли­не­ви­ни­ка­ло­серй­оз­ної­кон­ку­ренції­з­бо­ку­ інших­мов.­ Бе­зу­мов­но,­ етнічні­ мо­ви­ збе­рег­ли­ся­ у­ при­ват­них­шко­лах,­ бу­дин­ках,­ церк­вах­ і­ клу­бах,­ але­ до­ 1960-х­ років­ ніхто­ не­ очіку­вав,­що­ плат­ни­ки­ по­датків­ спро­бу­ють­зміни­ти­їх­зна­чимість.­Че­рез­відсутність­ма­со­вих­ви­мог­що­до­дво­мов- ності­при­на­данні­по­слуг­мов­не­пи­тан­ня­не­ви­хо­ди­ло­на­пе­ре­дові­ролі­для­уря­ду.­ То­му­при­фор­му­ванні­мо­ло­дої­ дер­жа­ви­не­ ви­ни­ка­ло­жор­ст­кої­не­обхідності­ роз- ©­ГРИ ЦЯК Де нис Іго ро вич­–­аспірант­Інсти­ту­ту­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.­Ко­рець­ко- го­НАН­Ук­раїни 723Юридичні і політичні науки роб­ля­ти­та­прий­ма­ти­мов­не­за­ко­но­дав­ст­во. Подібні­по­мил­кові­су­д­жен­ня­до­сить­по­ши­рені,­по­за­як­мов­но­му­ас­пек­ту­аме­ри- кансь­кої­історії­у­на­уці­приділе­но­віднос­но­не­ба­га­то­ува­ги.­Зо­к­ре­ма,­вар­то­зга­да­ти­ ре­акції­про­ти­мов­них­мен­шин.­Так,­у­1750­р.­Бен­д­жамін­Франклін­вис­ло­вив­три- во­гу­ з­ при­во­ду­ Пенсільвансь­ких­ німців,­ які­ ма­ли­ намір­ відмо­ви­ти­ся­ го­во­ри­ти­ англійською.­Нині­де­які­по­зиції­цьо­го­ви­дат­но­го­діяча­ляг­ли­в­ос­но­ву­су­час­но­го­ ру­ху­«Тільки­англійська»,­який­на­бу­ває­де­далі­більшо­го­роз­ма­ху­в­США.­Од­нак­ більш­ імовірно,­ що­ да­на­ стур­бо­ваність­ Б.­ Франкліна­ бу­ла­ пов’яза­на­ з­ йо­го­ політич­ною­во­рож­не­чею­з­німця­ми,­на­при­клад,­за­їх­не­ба­жан­ня­бо­ро­ти­ся­з­індіан- ця­ми,­ніж­ре­аль­ною­тур­бо­тою­про­збе­ре­жен­ня­англійської­мо­ви. На­етапі­фор­му­ван­ня­США­як­дер­жа­ви­пи­тан­ня­об­ран­ня­дер­жав­ної­мо­ви­гос- тро­не­сто­я­ло,­а­ос­нов­ним­пи­тан­ням­у­сфері­мов­них­відно­син­на­сам­пе­ред­бу­ло,­чи­ вста­нов­лю­ва­ти­офіційні­стан­дар­ти­для­аме­ри­кансь­ко­го­варіан­ту­англійської­мо­ви,­ як­ це­ про­по­ну­ва­ло­ся­Джо­ном­Адам­сом­ у­ йо­го­ за­кли­ку­ про­ ство­рен­ня­Ака­демії­ мо­ви.­За­ува­жи­мо,­що­більшість­то­го­час­них­лідерів­відки­ну­ли­цю­ідею,­вва­жа­ю­чи,­ що­уряд­не­по­ви­нен­вста­нов­лю­ва­ти­якісь­зо­бов’язан­ня­на­ро­ду­що­до­ви­бо­ру­мо­ви,­ якою­на­вча­ти­ся­та­спілку­ва­ти­ся.­ Важ­ли­во­відзна­чи­ти,­що­істо­рич­но­в­США­англійська­мо­ва­роз­гля­дається­як­ прак­тич­ний­інстру­мент,­а­не­сим­вол­об’єднан­ня,­тоб­то­фак­тич­но­мо­ва­сприй­ма­ла- ся­як­засіб­спілку­ван­ня,­а­не­як­оз­на­ка­іден­тич­ності.­Вже­тро­хи­зго­дом­да­не­сприй- нят­тя­транс­фор­му­ва­ло­ся­у­су­час­ний­підхід­до­мов­ної­політи­ки,­в­якій­де­фак­то­ ви­ко­ри­с­то­вується­мо­дель­лінгвістич­ної­кон­вер­генції.­Для­да­ної­мо­делі­ха­рак­тер- ний­ роз­гляд­ мо­ви­ як­ інстру­мен­та­ або­ за­со­бу,­ що­ урізно­манітнює­ соціаль­но- політич­не­жит­тя­суспільства.­При­існу­ванні­індивіда­у­вільно­му­де­мо­кра­тич­но­му­ суспільстві­у­ньо­го­ви­ни­кає­по­тре­ба­бра­ти­участь­у­політич­но­му­житті­суспільства­ і­пла­ну­ва­ти­та­ро­зуміти­по­ря­док­своєї­взаємодії­з­ним.­Да­ний­підхід­вка­зує­на­те,­ що­ куль­тур­не­ роз­маїття­ дає­ змо­гу­ ефек­тив­но­ взаємодіяти­ із­ суспільством,­ а­ відповідно­ апріорі­ є­ бла­гом,­що­ нам­ йо­го­ да­рує­ де­мо­кра­тич­не­ суспільство1.­Як­ про­дов­жен­ня­своєї­ар­гу­мен­тації,­на­уковці­вка­зу­ють­на­те,­що­мо­ва­є­невід’ємною­ скла­до­вою­куль­ту­ри,­яка,­в­свою­чер­гу,­є­не­обхідною­умо­вою­пла­ну­ван­ня­жит­тя.­ В­да­но­му­сенсі­під­мо­вою­мається­на­увазі­не­якась­кон­крет­на­мо­ва,­а­мо­ва­вза­галі­ як­яви­ще.­У­та­ко­му­за­галь­но­му­ро­зумінні­мо­ва­роз­гля­дається­як­по­зи­тив­не­яви­ще,­ тільки­як­інстру­мент­куль­тур­ної­інте­г­рації­та­політич­ної­участі2.­Зацікав­леність­у­ мові­ як­ за­собі­ ко­мунікації­ ви­ма­гає­ фо­ку­су­ван­ня­ на­ привілей­о­ва­них­ публічних­ мо­вах,­оскільки­це­при­зво­дить­до­шир­шої­ко­мунікації,­мобільності,­ефек­тив­ності­ та­ спільної­ іден­тич­ності.­ От­же,­ роз­гляд­ мо­ви­ як­ інстру­мен­та­ за­кла­дає­ у­ мов­ну­ політи­ку­ме­ту­–­при­му­си­ти­різно­манітні­мо­ви­вли­ти­ся­у­найбільш­привілей­о­ва­ну­ мо­ву,­що­врешті­ве­с­ти­ме­до­роз­вит­ку­шир­шої­де­мо­кратії­(прим. пе рекл. Г.Д.). По­вер­та­ю­чись­до­ істо­рич­но­го­ас­пек­та,­слід­відзна­чи­ти,­що­мо­ва,­бе­зу­мов­но,­ відіграє­націоналістич­ну­роль­в­історії­США,­що­на­сам­пе­ред­пов’яза­но­з­кон­ку- ренцією­між­бри­тансь­кою­і­аме­ри­кансь­кою­англійською.­Од­нак­у­да­но­му­ви­пад­ку­ мо­ву­здебільшо­го­мож­на­ве­с­ти­са­ме­про­спро­би­підкрес­ли­ти­відмінності­між­бри- тансь­кою­та­аме­ри­кансь­кою­версіями­англійської­мо­ви,­тож­у­ме­жах­да­ної­статті­ ми­не­ста­не­мо­за­глиб­лю­ва­ти­ся­в­да­ну­те­му.­ Мов­на­ політи­ка­США­ба­га­то­ в­ чо­му­фор­му­ва­ла­ся­ і­ роз­ви­ва­ла­ся­ в­ кон­тексті­ більш­ зна­чу­щих­ політич­них­ об­ста­вин,­ зо­к­ре­ма­ пи­тань­ міграції­ на­се­лен­ня,­ що­ особ­ли­во­ак­ту­аль­но­на­су­час­но­му­функціону­ванні­мов­ної­політи­ки­США.­Значні­ 724 Держава і право • Випуск 52 по­каз­ни­ки­ пе­реміщен­ня­ на­се­лен­ня,­ швидкі­ соціаль­но-еко­номічні­ зміни,­ еко- номічна­кри­за,­ско­ро­чен­ня­про­грам­на­соціальні­по­тре­би­і­кри­за­соціаль­них­інсти- тутів­ у­ епо­ху­ гло­балізації­ –­ все­ це­ ста­ло­ підста­ва­ми­ для­ за­го­ст­рен­ня­ мов­но­го­ пи­тан­ня­як­у­США,­так­і­в­ба­га­ть­ох,­досі­бла­го­по­луч­них­країнах.­За­вдя­ки­ви­сокій­ на­ро­д­жу­ва­ності­у­іспа­но­мов­них­(на­50%­ви­ще,­ніж­у­інших­аме­ри­канців)­і­знач­но- му­по­то­ку­іммігрантів­з­Ла­тинсь­кої­Аме­ри­ки­(обу­мов­ле­но­му­ге­о­графічним­фак­то- ром)­іспа­но­мовні­ста­нов­лять­при­близ­но­9%­на­се­лен­ня­США,­при­чо­му,­за­пев­ни­ми­ роз­ра­хун­ка­ми,­до­2015­р.­іспа­но­мов­них,­як­пе­ред­ба­ча­ють,­бу­де­більше,­ніж­аф­ро-­ аме­ри­кансь­ко­го­на­се­лен­ня. Як­ре­зуль­тат­пе­ре­ва­жан­ня­кількості­іммігрантів­неєвро­пейсь­ко­го­по­хо­д­жен­ня­ в­США­відбу­ва­ють­ся­значні­де­мо­графічні­та­куль­турні­зміни.­Як­що­в­1821-1830­ рр.­ чис­ло­ іммігрантів­ з­ Євро­пи­ до­ США­ ста­но­ви­ло­ 69%­ від­ за­галь­но­го­ чис­ла­ іммігрантів,­з­Ка­на­ди­–­2%,­з­Мек­си­ки­–­3%,­Ла­тинсь­кої­Аме­ри­ки­–­3%,­Азії­–­0%,­ Аф­ри­ки­–­0%,­то­в­1991-1998­рр.­з­Євро­пи­приїха­ло­15%,­з­Ка­на­ди­–­2%,­з­Мек­си- ки­–­25%,­з­Ла­тинсь­кої­Аме­ри­ки­–­22%,­Азії­–­31%,­Аф­ри­ки­–­4%3.­Су­пе­реч­ки­з­ при­во­ду­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ однієї­ або­ двох­ мов­ як­ мов­ ви­кла­дан­ня­ у­ шкільно­му­ на­вчанні­й­на­дан­ня­офіційно­го­ста­ту­су­англійській­мові­як­дер­жав­ної­в­США,­а­ та­кож­роз­пов­сю­д­жені­ви­пад­ки­роз­гля­ду­справ­у­суді,­пов’яза­них­з­мо­вою,­–­все­це­ є­оз­на­кою­по­си­лен­ня­політи­зації­мов­но­го­пи­тан­ня­в­США.­Нині­мов­на­си­ту­ація­в­ країні­зміни­ла­ся,­що­вик­ли­кає­за­не­по­коєння­ан­г­ло­мов­ної­гру­пи,­яка­праг­не­збе­рег- ти­своє­панівне­ста­но­ви­ще.­ Відзна­чається­ і­ зміна­ став­лен­ня­ аме­ри­канців­ до­ етнічної­ асиміляції.­ Ба­га­то­ іммігрантів­но­вої­хвилі­роз­ча­ро­ву­ють­ся­після­не­вда­лих­спроб­до­мог­ти­ся­рівності­ еко­номічно­го­ і­соціаль­но­го­ста­ту­су,­з­корінни­ми­аме­ри­кан­ця­ми.­Як­відповідь­на­ гро­ма­дянські­ру­хи­за­пра­ва­за­ко­но­да­вець­США­став­по­сту­по­во­при­ла­ш­то­ву­ва­ти­ся­ до­но­вих­ви­мог,­що­дик­ту­ють­ся­ча­сом.­Од­нак­прий­нят­тя­но­вих­за­конів,­що­за­хи- ща­ють­мовні­пра­ва­мен­шин,­по­ро­ди­ло­рух­спро­ти­ву­се­ред­корінних­жи­телів,­що­ на­ма­га­ють­ся­збе­рег­ти­свою­доміну­ю­чу­по­зицію­і­вла­ду.­Зо­к­ре­ма,­на­дум­ку­Хомсь- ко­го,­ пи­тан­ня­ мо­ви­ –­ це­ пи­тан­ня­ вла­ди,­ то­му­ рішен­ня­ пи­тань­ про­ мо­ву­ –­ це­ вирішен­ня­пи­тань­про­вла­ду4. Ці­су­пе­реч­ності­тільки­по­глиб­лю­ва­ли­ся­міфом­про­мов­ну­єдність,­якої­ніко­ли­ не­бу­ло­в­США.­Як­на­ми­вже­зга­ду­ва­ло­ся,­Бать­ки-за­снов­ни­ки­на­да­ва­ли­пе­ре­ва­гу­ праг­ма­тичній­ політиці­ що­до­ мо­ви,­ що­ бу­ло­ зу­мов­ле­но­ по­тре­бою­ за­ру­чи­ти­ся­ підтрим­кою­ мак­си­маль­но­ ши­ро­ких­ верств­ на­се­лен­ня­ в­ період­ ство­рен­ня­ ре­с- публіки,­а­жор­ст­ка­політи­ка­тільки­спри­я­ла­б­по­глиб­лен­ню­етнічних­су­пе­реч­но­с- тей.­Як­за­зна­ча­ло­ся,­дво­мов­не­на­вчан­ня­на­той­час­бу­ло­до­сить­ти­по­вим­яви­щем.­ Існу­ва­ли­ гол­ландські,­ німецькі,­ шведські­ шко­ли.­ США­ ство­рю­ва­ли­ся­ як­ ре­с- публіка,­що­спи­ра­ла­ся­на­політич­ну­ба­зу­і­політичні­прин­ци­пи,­відповідно­етнічні­ та­мовні­пи­тан­ня­відхо­ди­ли­на­дру­гий­план­для­ре­с­публіки,­що,­влас­не,­суттєво­ підкрес­лю­ва­ли­різни­цю­між­мо­ло­дою­де­мо­кратією­та­етнічно­мо­нолітни­ми­євро- пейсь­ки­ми­націями-дер­жа­ва­ми.­Мов­не­пи­тан­ня­гос­тро­по­ста­ло­тільки­тоді,­ко­ли­ по­ча­ла­ви­ни­ка­ти­національ­но-куль­тур­на­спільність­на­се­лен­ня­в­ре­зуль­таті­про­жи- ван­ня­в­од­но­му­суспільстві­і­за­од­ни­ми­за­ко­на­ми.­ Слід­ ок­ре­мо­ ко­рот­ко­ зга­да­ти­ нор­ма­тив­но-пра­во­ву­ ба­зу­ ре­гу­лю­ван­ня­мов­них­ відно­син­у­США.­Так,­се­ред­найбільш­зна­чу­щих­за­конів,­прий­ня­тих­що­до­мо­ви,­ слід­обов’яз­ко­во­зга­да­ти:­Пра­во­на­дво­мов­не­освіту­(1968­р.),­Пра­во­на­рівні­мож- ли­вості­що­до­ освіти­ (1974­ р.).­ Особ­ливістю­ За­ко­ну­ 1968­ р.­ ста­ло­ те,­ до­ да­ним­ до­ку­мен­том­бу­ло­впер­ше­виз­на­но,­що­діти­мов­них­мен­шин­не­ма­ють­змо­ги­от­ри- 725Юридичні і політичні науки му­ва­ти­ по­вноцінно­го­ на­вчан­ня­ в­ шко­лах,­ де­ ви­ко­ри­с­то­вується­ тільки­ од­на­ англійська­мо­ва­при­на­вчанні­всіх­шко­лярів­не­за­леж­но­від­мов­ної­при­на­леж­ності­ дітей­та­рівня­знань­англійської.­Такі­кро­ки­в­освітній­сфері­важ­ко­пе­ре­оціни­ти,­ оскільки­ мож­на­ го­во­ри­ти­ про­ те,­ що­ мов­на­ освіта­ будь-якої­ країни­ відо­б­ра­жає­ пріори­те­ти­мов­ної­політи­ки,­яка­без­по­се­ред­ньо­пов’яза­на­з­мов­ною­си­ту­ацією5. Од­нак,­як­вже­за­зна­ча­ло­ся,­да­не­пи­тан­ня­ста­ло­пред­ме­том­жор­ст­ких­дис­кусій­ в­аме­ри­кансь­ко­му­суспільстві,­че­рез­що­уряд­по­чер­го­во­йшов­на­по­ступ­ки­різним­ етнічним­ гру­пам.­ Зо­к­ре­ма,­ у­ відповідь­ на­ ці­ спри­ят­ливі­ для­ іммігрантів­ за­ко­ни­ бу­ла­прий­ня­та­по­прав­ка­227­(Каліфорнія,­1998­р.),­що­вво­дить­об­ме­жен­ня­на­до­по- мо­гу­іммігран­там­з­інтен­сив­но­го­на­вчан­ня­англійської­мо­ви­об­ме­жу­ю­чи­її­стро­ком­ в­один­рік.­Відповідно­на­за­ко­но­давчі­по­ступ­ки­для­мов­них­мен­ших­став­гро­ма- дянсь­кий­рух­«Тільки­англійська»­ ("Only­English"),­який­про­по­нує­ре­аль­ну­аль- тер­на­ти­ву­мовній­політиці,­здійсню­ваній­уря­дом­США­впро­довж­ос­танніх­років.­ Історія­і­ре­зуль­та­ти­діяль­ності­да­но­го­ру­ху­за­слу­го­ву­ють­ок­ре­мої­ува­ги. Так,­ пра­вові­ про­по­зиції­ роз­роб­лені­ під­ впли­вом­ ру­ху­ «Тільки­ англійська»,­ впер­ше­з’яви­ли­ся­у­1981­р.­як­у­ви­гляді­за­ко­но­про­ек­ту,­який­би­став­до­дат­ком­до­ Кон­сти­туції­ і­пе­ред­ба­чав­про­го­ло­шен­ня­англійської­єди­ною­офіційною­мо­вою­в­ США­та­вста­нов­лю­вав­за­бо­ро­ни­на­ви­ко­ри­с­тан­ня­будь-якої­мо­ви,­окрім­англійської,­ фе­де­раль­ни­ми,­штат­ни­ми­та­місце­ви­ми­уря­да­ми.­Од­нак­да­ний­до­ку­мент­пе­ред­ба- чав­ ду­же­ склад­ний­ по­ря­док­ за­твер­д­жен­ня,­ че­рез­ що­ ре­алізу­ва­ти­ да­ну­ ідею­ на­ прак­тиці­не­вда­ло­ся.­У­період­з­1981­р.­24­шта­ти­прий­ня­ли­різно­манітні­пра­вові­ до­ку­мен­ти,­що­вста­нов­лю­ва­ли­офіційний­ста­тус­англійської­мо­ви­на­до­да­ток­до­ чо­ти­рь­ох­штатів,­ які­ подібні­ до­ку­мен­ти­прий­ня­ли­ раніше.­Тож­на­ сьо­годнішній­ день,­не­вра­хо­ву­ю­чи­шта­ти­Га­ваї­(які­є­офіційно­дво­мов­ни­ми)­та­Аля­с­ку­(де­нор- ма­тивні­до­ку­мен­ти,­що­про­го­ло­шу­ва­ли­англійську­офіційною­мо­вою­бу­ли­виз­нані­ не­кон­сти­туційни­ми)­в­США­налічується­26­штатів,­де­діють­нор­ма­тивні­до­ку­мен- ти­про­офіційний­ста­тус­англійської­мо­ви.­Од­нак­такі­місцеві­ініціати­ви­(в­да­но­му­ ви­пад­ку­доцільно­про­ве­с­ти­па­ра­лелі­з­Ук­раїною)­жод­ним­чи­ном­не­впли­ва­ють­на­ про­цес­вне­сен­ня­змін­до­Кон­сти­туції.­Тоді,­на­по­чат­ку­1990-х,­при­хиль­ни­ки­ру­ху­ «Тільки­ англійська»­ виріши­ли­ зміни­ти­ так­ти­ку.­ Ро­зуміючи­ без­пер­спек­тивність­ вне­сен­ня­змін­до­Кон­сти­туції,­зу­мов­ле­ну­складністю­да­ної­про­це­ду­ри,­во­ни­по­ча- ли­про­су­ва­ти­ідею­закріплен­ня­офіційно­го­ста­ту­су­англійської­мо­ви­шля­хом­прий- нят­тя­ ок­ре­мо­го­ За­ко­ну,­ для­ чо­го­ бу­де­ до­стат­ньо­ от­ри­ма­ти­ про­сту­ більшість­ го­лосів­у­Кон­гресі­та­підпис­Пре­зи­ден­та.­Відтоді­бу­ло­підго­тов­ле­но­кілька­за­ко­но- про­ектів,­так­зва­них­«Про­мо­ву­уря­ду»­("Language­of­Government").­Один­з­них­ навіть­ прой­шов­ че­рез­ Па­ла­ту­ пред­став­ників,­ од­нак­ був­ про­ва­ле­ний­ у­ Се­наті­ у­ 1996­р. При­чо­му­ спо­с­терігається­ зво­рот­ний­ про­цес.­ Так,­штат­Арізо­на­ був­ пер­шим­ шта­том­ у­ 1998­ р.,­ який­ од­но­го­лос­но­ ска­су­вав­ свій­ за­кон­ про­ офіційний­ ста­тус­ англійської­як­та­кий,­що­по­ру­шує­Пер­шу­по­прав­ку­Кон­сти­туції­США.­А­у­Фло- риді­ пред­став­ни­ки­ бізне­со­вих­ кіл,­ згідно­ з­ опи­ту­ван­ням,­ вис­ло­ви­ли­ підтрим­ку­ дво­мов­но­му­ на­вчан­ню­ в­ шко­лах,­ підкрес­лю­ю­чи­ той­ факт,­ що­ знан­ня­ двох­ мов­ ство­рює­ви­го­ди­для­бізне­су.­Тоб­то,­зно­ву­ж­та­ки,­на­пер­ший­план­у­су­час­них­умо- вах­гло­балізації­ви­хо­дить­еко­номіка­і­ті­еко­номічні­пе­ре­ва­ги,­які­мо­же­за­без­пе­чи­ти­ дво­мовність­на­міжна­род­но­му­рин­ку­праці. Слід­та­кож­зга­да­ти­по­прав­ки­1970,­1975,­1992­рр.­до­за­ко­ну­1965­р.­що­до­прав­ при­го­ло­су­ванні,­які­бу­ли­зна­ко­ви­ми­подіями­у­про­цесі­бо­роть­би­за­роз­ши­рен­ня­ 726 Держава і право • Випуск 52 політич­них­прав­іммігрантів.­Зо­к­ре­ма,­За­кон­про­пра­во­на­го­ло­су­ван­ня­1965­р.­та­ по­прав­ка­1970­р.­за­бо­ро­ня­ли­шта­там­пе­ре­шко­д­жа­ти­при­го­ло­су­ванні,­ви­ко­ри­с­то- ву­ю­чи­кри­терій­рівень­знан­ня­англійської­мо­ви.­Зга­да­на­по­прав­ка­бу­ла­при­зна­че­на­ на­сам­пе­ред­ для­ жи­телів­ Пу­ер­то-Ріко.­ Ре­зуль­та­том­ прий­нят­тя­ по­прав­ки­ 1975­ р.­ ста­ло­знач­не­збільшен­ня­чис­ла­го­ло­су­ю­чих,­оскільки­во­на­вста­нов­лю­ва­ла­ви­мо­гу,­ що­при­го­ло­су­ванні­у­шта­тах­по­ви­нен­бу­ти­ма­теріал­дво­ма­мо­ва­ми­(за­умо­ви,­що­ по­над­5%­жи­телів­на­ле­жа­ли­до­однієї­мов­ної­гру­пи­і­рівень­знан­ня­мо­ви­був­ниж- чий­се­ред­нь­о­го­в­країні)6.­При­цьо­му­ба­га­то­корінних­аме­ри­канців­зви­ну­ва­чу­ва­ли­ іммігрантів­у­не­ба­жанні­вив­ча­ти­англійську­мо­ву,­а­уряд­–­в­мар­но­му­ви­ко­ри­с­танні­ гро­шей­плат­ників­по­датків­на­пе­ре­клад­дру­ко­ва­них­ма­теріалів­та­на­дан­ня­до­по­мо- ги­іммігран­там­на­ви­бо­рах.­Слід­відзна­чи­ти­важ­ли­ву­об­ста­ви­ну,­про­яку­ми­вже­ зга­ду­ва­ли:­ по­сту­по­во­ знан­ня­ англійської­ мо­ви­ пе­ре­тво­ри­ло­ся­ в­ очах­ місце­во­го­ на­се­лен­ня­ США­ на­ ос­но­во­по­лож­ний­ кри­терій­ ло­яль­ності­ до­ аме­ри­кансь­ких­ цінно­с­тей,­не­поділя­ю­чи­яких,­не­змо­же­ста­ти­рівно­прав­ним­чле­ном­аме­ри­кансь- ко­го­суспільства.­ Розділ­VII,­про­гро­ма­дянські­пра­ва,­ за­ко­ну­1964­р.­про­го­ло­сив­по­за­ за­ко­ном­ дис­кримінацію­при­вла­ш­ту­ванні­на­ро­бо­ту­з­при­чи­ни­ра­со­вої,­релігійної­при­на- леж­ності,­ко­ль­о­ру­шкіри,­статі­або­національ­но­го­по­хо­д­жен­ня,­од­нак­в­за­коні­не­ зга­дується­про­ за­бо­ро­ну­дис­кримінації­че­рез­кри­терій­не­знан­ня­мо­ви.­Це­ста­ло­ при­чи­ною­ве­ли­кої­кількості­ су­до­вих­роз­глядів­що­до­трак­ту­ван­ня­пи­тан­ня,­якою­ мірою­мов­на­дис­кримінація­мо­же­підпа­да­ти­під­оз­на­ки­дис­кримінації­на­ос­нові­ національ­но­го­по­хо­д­жен­ня.­Вже­зга­ду­вані­нор­ма­тивні­до­ку­мен­ти,­вве­дені­де­я­ки- ми­шта­та­ми­про­ви­ко­ри­с­тан­ня­англійської­як­офіційної,­на­дум­ку­юристів,­мо­жуть­ су­пе­ре­чи­ти­ Першій­ або­ Чо­тир­над­цятій­ по­прав­кам­ аме­ри­кансь­кої­ Кон­сти­туції.­ Пер­ша­ по­прав­ка­ за­бо­ро­няє­ уря­ду­ об­ме­жу­ва­ти­ сво­бо­ду­ сло­ва­ і­ пе­ре­шко­д­жа­ти­ об’єднан­ню­в­асоціації.­Чо­тир­над­ця­та­по­прав­ка­го­во­рить­про­рівне­став­лен­ня­до­ мен­шин­ не­за­леж­но­ від­ ра­со­вої­ при­на­леж­ності,­ національ­но­го­ по­хо­д­жен­ня­ та­ ви­ко­ри­с­тан­ня­будь-якої­кла­сифікації,­яка­мо­же­по­ру­ши­ти­ос­новні­пра­ва. Од­нак,­за­для­уник­нен­ня­іде­алізації,­з­ме­тою­до­три­ман­ня­прин­ци­пу­не­упе­ре­д- же­ності­ зга­даємо­ і­ про­ до­сить­ спірні,­ з­ точ­ки­ зо­ру­ до­три­ман­ня­ прав­ лю­ди­ни­ на­пря­ми­ функціону­ван­ня­ мов­ної­ політи­ки­ США.­ Аме­ри­кансь­ку­ політи­ку­ що­до­ ство­рен­ня­уніфіко­ва­ної­національ­ної­аме­ри­кансь­кої­куль­ту­ри­мож­на­про­сте­жи­ти­ в­політиці,­що­бу­ла­за­сто­со­ва­на­до­Пу­ер­то-Ріко­на­по­чат­ку­ХХ­ст.,­хо­ча­про­успіх­ да­ної­політи­ки­мож­на­спе­ре­ча­ти­ся­–­че­рез­ізо­ль­о­ваність­ос­т­ро­ва­і­знач­ну­кон­цен- т­рацію­ іспа­но­мов­но­го­ на­се­лен­ня.­ У­ Пу­ер­то-Ріко­ 98%­ на­се­лен­ня­ роз­мов­ля­ють­ іспансь­кою­і­52%­вза­галі­не­зна­ють­англійської,­хо­ча­Пу­ер­то-Ріко­на­ле­жить­США­ вже­по­над­100­років.­У­1848­р.­США­приєдна­ли­ве­ли­чез­ну­те­ри­торію­Мек­си­ки­від­ Те­ха­су­до­Каліфорнії,­а­Пу­ер­то-Ріко­і­Ку­бу­–­у­1898­р.­У­1899­р.­бу­ла­здійсне­на­ спро­ба­вве­ден­ня­ви­кла­дан­ня­англійською­в­Пу­ер­то-Ріко,­що,­од­нак,­ закінчи­ла­ся­ не­вда­чею.­У­1902­р.­ англійська­та­ іспансь­ка­на­бу­ли­ста­ту­су­офіційних­мов,­що,­ од­нак,­ бу­ло­ спря­мо­ва­не­ не­ на­ за­хист­ іспансь­кої­ мо­ви,­ а­ скоріше­ бу­ло­ спро­бою­ за­про­ва­ди­ти­ англійську­ на­ те­ри­торії,­ де­ нею­ прак­тич­но­ ніхто­ не­ во­лодів.­ Англійську­мо­ву­впро­ва­д­жу­ва­ли­як­єди­ну­мо­ву­на­вчан­ня­в­школі­в­обов’яз­ко­во­му­ поєднанні­ з­аме­ри­кансь­ки­ми­національ­ни­ми­цінно­с­тя­ми.­За­рішен­ням­Кон­гре­су­ США­гу­бер­на­то­ром­Пу­ер­то-Ріко­і­чи­нов­ни­ком,­що­ке­рує­освітянсь­кою­політи­кою,­ міг­ста­ти­тільки­той­кан­ди­дат,­який­був­схва­ле­ний­або­при­зна­че­ний­са­мим­Пре­зи- ден­том­США.­В­ос­нов­но­му­че­рез­відда­леність­від­ма­те­ри­ка­і­од­норідність­на­се- 727Юридичні і політичні науки лен­ня,­що­го­во­рить­іспансь­кою,­політи­ка­аме­ри­канізації­не­да­ла­ре­зуль­та­ту,­ана- логічно­го­ре­зуль­та­там,­до­сяг­ну­тим­в­інших­ко­лишніх­мек­си­кансь­ких­шта­тах.­Для­ на­се­лен­ня­ Пу­ер­то-Ріко­ мов­не­ пи­тан­ня­ ста­ло­ пи­тан­ням­ політич­ної­ бо­роть­би­ за­ не­за­лежність­ і­ куль­тур­ний­ плю­ралізм,­ а­ са­ма­ мо­ва­ пе­ре­тво­ри­ла­ся­ на­ сим­вол­ бо­роть­би.­За­га­лом­мож­на­го­во­ри­ти­і­про­те,­що­в­на­уко­вих­дже­ре­лах­виз­нається:­ у­ Спо­лу­че­них­ Шта­тах­ до­три­му­ють­ся­ норм­ од­но­мов­ності,­ що­ підтвер­д­жується­ та­ки­ми­ оз­на­ка­ми:­ 1)­ низькі­ очіку­ван­ня­ рівня­ май­стер­ності­ у­ другій/іно­земній­ мові;­ 2)­ низь­кий­ рівень­ цінності­ мов­ іммігрантів;­ 3)­ постійний­ на­го­лос­ на­ не­обхідності­роз­мов­ля­ти­англійською­мо­вою7. От­же,­пе­ре­дусім­мож­на­го­во­ри­ти,­що­ло­яль­не­став­лен­ня­до­етнічних­мен­шин­ та­мов­ний­кон­сен­сус­ба­га­то­в­чо­му­є­наслідком­істо­рич­них­об­ста­вин­фор­му­ван­ня­ та­ста­нов­лен­ня­США­як­не­за­леж­ної­дер­жа­ви.­Іммігран­ти­–­це­лю­ди,­що­збу­ду­ва­ли­ США­та­за­без­пе­чи­ли­цій­країні­роз­ви­ток­та­процвітан­ня.­Ба­га­ть­ма­своїми­до­сяг- нен­ня­ми­країна­за­вдя­чує­са­ме­вда­ло­му­симбіозу­ет­носів,­що­пе­ре­се­ли­ли­ся­в­США­ з­ усіх­ ку­точків­ світу.­В­ ос­нові­мов­но­го­ кон­сен­су­су­США­ле­жить­праг­ма­тич­ний­ підхід­до­соціокуль­тур­ної­ролі­мо­ви,­яка­роз­гля­дається­не­як­засіб­національ­ної­ іден­тифікації,­ а­ як­ інстру­мент­ спілку­ван­ня,­ за­ до­по­мо­гою­ яко­го­ до­ся­га­ють­ся­ соціальні,­еко­номічні­та­політичні­цілі.­Праг­ма­тич­ний­підхід­дає­змо­гу­ніве­лю­ва­ти­ політи­зацію­ та­ штуч­ну­ на­пру­гу­ до­вко­ла­ да­но­го­ пи­тан­ня.­ В­ да­но­му­ кон­тексті­ досвід­США­мо­же­бу­ти­ду­же­ко­ри­сним­для­Ук­раїни,­особ­ли­во­в­кон­тексті­роз­роб- ки­но­вої­кон­цепції­дер­жав­ної­мов­ної­політи­ки­Ук­раїни. Пер­спек­ти­ви­по­даль­ших­на­уко­вих­розвідок­з­да­ної­те­ми­ми­ба­чи­мо­у­по­глиб- ле­но­му­ дослідженні­ мов­них­ про­грам­ у­ за­рубіжних­ країнах,­ зо­к­ре­ма­ в­ країнах­ Північної­Аме­ри­ки,­Євро­зо­ни,­При­бал­ти­ки,­а­та­кож­про­блем­за­сто­су­ван­ня­міжна- род­но­го­досвіду­при­ре­алізації­дер­жав­ної­мов­ної­політи­ки­Ук­раїни. 1.­The language­question­in­Europe­and­diverse­societies,­edited­by­Dario­Castiglione­and­ Chris­Longman.­Published­in­North­America­(US­and­Canada)­by­Hart­Publishing,­2007.­–­Р.­ 38.­2.Там­са­мо.­3. Schmid C. L.­The­Politics­of­Language.­Conflict,­ Identity,­ and­Cultural­ Pluralism­in­Comparative­Perspective.­–­Oxford­University­Press,­2001.­–­P.­6.­4. Chomsky N.­ Language­and­Responsibility.­–­Brighton:­Harvester­Press,­1979.­5. Сте па нен ко М., Сте па­ нен ко Н.­ На­ шля­ху­ до­ справжньої­ ба­га­то­мов­ності­ // Ук­раїнська­ мо­ва­ й­ літе­ра­ту­ра­ в­ се­редніх­шко­лах,­гімназіях,­ліце­ях­та­ко­легіумах.­–­2001.­–­№­5.­–­С.­19­–­22.­6. Schmid C.L.­Цит.­пра­ця.­–­P.­72.­7. Encyclopedia of­Education­/­[ed.­by­J.­Guthrie].­–­USA:­Macmillan­ Reference­Library,­2003.­–­Р.­181 Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ Д. І. ГрицЯк. Державна мовна полІтика СполуЧених ШтатІв Америки: особливостІ формуваннЯ та суЧасний стан

Схожі ресурси