Історична ретроспектива, спроби та зрушення у сфері створення міжнародної системи захисту іноземних інвестицій

Історична ретроспектива, спроби та зрушення у сфері створення міжнародної системи захисту іноземних інвестицій

Досліджується розвиток міжнародного права та наукової думки в сфері захисту іноземних інвестицій. Розглядається історія становлення стандартів захисту іноземних інвестицій....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Шемшученко, С.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Міжнародне право і порівняльне правознавство
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34083
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Історична ретроспектива, спроби та зрушення у сфері створення міжнародної системи захисту іноземних інвестицій / С.О. Шемшученко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 524-529. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34083
record_format dspace
spelling irk-123456789-340832012-06-01T13:24:44Z Історична ретроспектива, спроби та зрушення у сфері створення міжнародної системи захисту іноземних інвестицій Шемшученко, С.О. Міжнародне право і порівняльне правознавство Досліджується розвиток міжнародного права та наукової думки в сфері захисту іноземних інвестицій. Розглядається історія становлення стандартів захисту іноземних інвестицій. Исследуется развитие международного права и научной мысли в сфере защиты иностранных инвестиций. Рассматривается история становления стандартов защиты иностранных инвестиций. This article covers the development of international law and scientific thought in the field of foreign investment protection. Also historical development of standards of investment protection is examined. 2011 Article Історична ретроспектива, спроби та зрушення у сфері створення міжнародної системи захисту іноземних інвестицій / С.О. Шемшученко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 524-529. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34083 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Міжнародне право і порівняльне правознавство
Міжнародне право і порівняльне правознавство
spellingShingle Міжнародне право і порівняльне правознавство
Міжнародне право і порівняльне правознавство
Шемшученко, С.О.
Історична ретроспектива, спроби та зрушення у сфері створення міжнародної системи захисту іноземних інвестицій
Держава і право
description Досліджується розвиток міжнародного права та наукової думки в сфері захисту іноземних інвестицій. Розглядається історія становлення стандартів захисту іноземних інвестицій.
format Article
author Шемшученко, С.О.
author_facet Шемшученко, С.О.
author_sort Шемшученко, С.О.
title Історична ретроспектива, спроби та зрушення у сфері створення міжнародної системи захисту іноземних інвестицій
title_short Історична ретроспектива, спроби та зрушення у сфері створення міжнародної системи захисту іноземних інвестицій
title_full Історична ретроспектива, спроби та зрушення у сфері створення міжнародної системи захисту іноземних інвестицій
title_fullStr Історична ретроспектива, спроби та зрушення у сфері створення міжнародної системи захисту іноземних інвестицій
title_full_unstemmed Історична ретроспектива, спроби та зрушення у сфері створення міжнародної системи захисту іноземних інвестицій
title_sort історична ретроспектива, спроби та зрушення у сфері створення міжнародної системи захисту іноземних інвестицій
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Міжнародне право і порівняльне правознавство
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34083
citation_txt Історична ретроспектива, спроби та зрушення у сфері створення міжнародної системи захисту іноземних інвестицій / С.О. Шемшученко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 524-529. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT šemšučenkoso ístoričnaretrospektivasprobitazrušennâusferístvorennâmížnarodnoísistemizahistuínozemnihínvesticíj
first_indexed 2025-07-03T15:02:38Z
last_indexed 2025-07-03T15:02:38Z
_version_ 1836638492400025600
fulltext С. О. ШЕМШУЧЕНКО. ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА, СПРОБИ ТА ЗРУШЕННЯ У СФЕРІ СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ Досліджується роз ви ток міжна род но го пра ва та на уко вої дум ки в сфері за хи с ту іно зем них інве с тицій. Роз гля дається історія ста нов лен ня стан дартів за хи с ту іно зем­ них інве с тицій. Клю­чові­сло­ва: іно земні інве с тиції, стан дар ти за хи с ту інве с тицій, міжна род ний інве с тиційний арбітраж. Ис сле ду ет ся раз ви тие меж ду на род но го пра ва и на уч ной мыс ли в сфе ре за щи ты ино ст ран ных ин ве с ти ций. Рас сма т ри ва ет ся ис то рия ста нов ле ния стан дар тов за щи­ ты ино ст ран ных ин ве с ти ций. Клю­че­вые­ сло­ва: ино ст ран ные ин ве с ти ции, стан дар ты за щи ты ин ве с ти ций, меж ду на род ный ин ве с ти ци он ный ар би т раж. This article covers the development of international law and scientific thought in the field of foreign investment protection. Also historical development of standards of investment pro­ tection is examined. Key­words: foreign investment, standards of investment protection, international invest­ ment arbitration. Іно­земні­інве­с­тиції­ма­ють­дов­гу­історію.­Певні­при­кла­ди­інве­с­тиційної­діяль- ності­мож­на­знай­ти­ще­за­часів­Ста­ро­дав­нь­о­го­Єгип­ту,­Греції,­Ізраїлю­та­Фінікії.­ За­більш­новітніх­часів­вар­то­зга­да­ти­ство­рен­ня­цілої­низ­ки­тор­го­вих­ком­паній­по­ всьо­му­ світу­ у­XVII­ ст.­На­при­клад,­Англія­ ство­ри­ла­ Бри­тансь­ку­Ост-Індійську­ ком­панію,­Ком­панію­Гуд­зо­но­вої­ за­то­ки,­Ко­ролівську­Аф­ри­кансь­ку­ком­панію­та­ інші,­Гол­ландія­–­Гол­ландсь­ку­Ост-Індійську­ком­панію.­Крім­то­го,­ак­тив­ну­участь­ у­ ство­ренні­ подібних­ ком­паній­ прий­ма­ли­ Франція,­ Німеч­чи­на,­ Пор­ту­галія,­ Швеція,­Данія­та­де­які­інші­країни.­ Про­те,­як­що­го­во­ри­ти­про­іно­земні­інве­с­тиції­в­су­час­но­му­ро­зумінні,­то­по­чи- на­ти­потрібно­з­XVIII­сторіччя.­Новітню­історію­іно­зем­них­інве­с­тицій­та­спроб­ ство­рен­ня­ міжна­род­них­ інстру­ментів­ для­ їх­ за­хи­с­ту­ зруч­но­ роз­би­ти­ на­ два­ періоди­ –­ ко­лоніаль­ний­ (до­ Дру­гої­ світо­вої­ війни)­ та­ по­ст­ко­лоніаль­ний­ (після­ за­вер­шен­ня­Дру­гої­світо­вої­війни).­ Ко лоніаль ний період. Про­тя­гом­ XVIII­ та­ XIX­ сторіч­ інве­с­тиції­ за­зви­чай­ здійсню­ва­ли­ся­у­кон­тексті­ко­лоніаль­ної­ек­с­пансії.­Такі­інве­с­тиції­не­по­тре­бу­ва­ли­ до­дат­ко­во­го­за­хи­с­ту,­так­як­ко­лоніальні­си­с­те­ми­пра­ва­бу­ли­інте­г­ро­вані­в­си­с­те­ми­ пра­ва­ме­т­ро­полій,­які­в­свою­чер­гу­на­да­ва­ли­до­статній­за­хист­для­інве­с­тицій.­Що­ сто­сується­інве­с­тицій­в­не­ко­лонізо­вані­дер­жа­ви,­то­для­їх­за­хи­с­ту­ви­ко­ри­с­то­ву­ва- ла­ся­своєрідна­суміш­дип­ло­матії­і­си­ли1. На­ по­чат­ку­ XIX­ сторіччя­ іно­земні­ інве­с­тиції­ за­зви­чай­ бу­ли­ не­пря­ми­ми­ та­ ма­ли­фор­му­по­зик­або­уря­до­вих­облігацій.­Але­по­чи­на­ю­чи­з­дру­гої­по­ло­ви­ни­то­го­ ж­сторіччя­більш­ак­тив­но­по­ча­ли­роз­ви­ва­ти­ся­прямі­іно­земні­інве­с­тиції,­що­бу­ло­ обу­мов­ле­но­ тех­но­логічним­ про­гре­сом­ та­ збільшен­ням­ кількості­ кор­по­рацій­ та­ інших­видів­об’єднань­підприємців­як­за­собів­на­ко­пи­чен­ня­та­уп­равління­капіта- лом.­Ве­ликі­ре­сур­си­вкла­да­ли­ся­в­ви­ро­щу­ван­ня­зер­но­вих,­ви­до­бу­ток­при­родніх­ ре­сурсів,­будівництво­те­ле­граф­них­та­те­ле­фон­них­си­с­тем,­си­с­тем­еле­к­т­ро­е­нергії,­ 524 Держава і право • Випуск 52 ©­ШЕМ ШУ ЧЕН КО Сергій Оле го вич­–­аспірант­Інсти­ту­ту­за­ко­но­дав­ст­ва­Вер­хов­ної­ Ра­ди­Ук­раїни ав­то­мобільних­фа­б­рик­та­доріг.­Вар­то­за­зна­чи­ти,­що­більша­ча­с­ти­на­всьо­го­цьо­го­ бу­ла­не­тільки­профінан­со­ва­на,­але­й­по­бу­до­ва­на­іно­зем­ни­ми­інве­с­то­ра­ми. Такі­ ве­ликі­ інфра­с­т­рук­турні­ про­ек­ти,­ за­сно­вані­ на­ новітніх­ тех­но­логіях­ та­ впро­ва­д­жені­іно­зем­ни­ми­ком­паніями,­без­пе­реч­но­ма­ли­ве­ли­кий­вплив­на­роз­ви- ток­країн­їхньо­го­місцез­на­хо­д­жен­ня.­Але­зго­дою,­внаслідок­то­го,­що­но­воз­бу­до- ва­на­інфра­с­т­рук­ту­ра­по­ча­ла­роз­гля­да­ти­ся­місце­вим­політич­но­свідо­мим­на­се­лен- ням­як­невід’ємна­ча­с­ти­на­до­б­ро­бу­ту­та­без­пе­ки­дер­жа­ви­та­її­меш­канців,­ви­ник- ла­ ідея,­ що­ ця­ інфра­с­т­рук­ту­ра­ має­ пе­ре­бу­ва­ти­ у­ влас­ності­ дер­жа­ви­ або,­ при- наймні,­ її­жи­телів.­То­му­де­які­країни­по­ча­ли­ек­с­пропріюва­ти­ іно­земні­про­ек­ти,­ ви­прав­до­ву­ю­чи­свої­дії­міжна­род­но-пра­во­вим­прин­ци­пом­те­ри­торіаль­но­го­су­ве- реніте­ту.­ Іно­земні­ інве­с­то­ри,­ звісно,­ на­ма­га­ли­ся­ за­хи­с­ти­ти­ свої­ пра­ва­ у­ су­дах­ відповідних­дер­жав,­але­су­ди­за­зви­чай­не­о­хо­че­йшли­на­зустріч­інве­с­то­рам.­То­му­ та­ким­інве­с­то­рам­не­за­ли­ша­ло­ся­нічо­го­ іншо­го,­як­звер­та­ти­ся­за­до­по­мо­гою­до­ своїх­урядів. Си­ла­бу­ла­ос­нов­ним­за­со­бом­вирішен­ня­конфліктів­у­XVIII,­XIX­та­XX­сто- річчях.­При­кла­дом­цьо­го­бу­ла­так­зва­на­«дип­ло­матія­військо­вих­ко­раблів»­(gun- boat­diplomacy),­яка­по­ля­га­ла­у­то­му,­що­уряд­на­прав­ляв­кон­тин­гент­військо­вих­ ко­раблів­до­бе­регів­іно­зем­ної­дер­жа­ви,­який­за­ли­шав­ся­там­до­ки­пре­тензії­не­бу­ли­ за­до­во­лені.­ Дип­ло­матія­ військо­вих­ ко­раблів­ до­сить­ ча­с­то­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ла­ся­ євро­пейсь­ки­ми­ дер­жа­ва­ми­ для­ за­хи­с­ту­ інте­ресів­ своїх­ підда­них­ аж­ до­ по­чат­ку­ XX­століття.­З­цією­прак­ти­кою­бу­ло­покінче­но­у­1907­р.­під­час­Дру­гої­міжна­род- ної­мир­ної­ кон­фе­ренції­ у­Га­азі,­ ко­ли­бу­ла­підпи­са­на­Кон­венція­про­об­ме­жен­ня­ за­сто­су­ван­ня­си­ли­у­разі­стяг­нен­ня­до­говірних­бор­го­вих­зо­бов’язань. Ще­однією,­більш­цивілізо­ва­ною­ з­ су­час­ної­ точ­ки­ зо­ру,­фор­мою­вирішен­ня­ конфліктів,­ пов’яза­них­ з­ по­ру­шен­ням­ інте­ресів­ інве­с­торів,­ був­ дип­ло­ма­тич­ний­ за­хист.­Він­за­зви­чай­здійсню­вав­ся­за­до­по­мо­гою­обміну­дип­ло­ма­тич­ни­ми­но­та­ми­ між­уря­да­ми­дер­жав.­При­цьо­му­уряд­країни­інве­с­то­ра­ви­ра­жав­фор­маль­ний­про- тест­ про­ти­ відчу­жен­ня­ влас­ності­ інве­с­то­ра­ та­ ви­ма­гав­ або­ по­вер­ну­ти­ її,­ або­ відшко­ду­ва­ти­ма­теріаль­но.­Та­кож,­уряд­країни­інве­с­то­ра­міг­ви­с­ту­па­ти­від­йо­го­ імені­в­разі­ство­рен­ня­міжу­ря­до­во­го­арбітраж­но­го­три­бу­на­лу­для­вирішен­ня­інве- с­тиційних­пре­тензій.­При­цьо­му­вар­то­за­зна­чи­ти,­що,­по-суті,­гро­ма­дя­ни­дер­жа- ви,­чиї­інте­ре­си­за­зна­ли­шко­ди,­не­ма­ли­ніяко­го­пря­мо­го­впли­ву­на­про­цес.­Ли­ше­ дер­жа­ва­ мог­ла­ ви­су­ну­ти­ пре­тензію­ від­ їхньо­го­ імені­ та­ пред­став­ля­ти­ їх­ в­ арбітражі.­ Си­с­те­ма­дип­ло­ма­тич­но­го­за­хи­с­ту­бу­ла­громіздкою­та­за­трат­ною.­Участь­уря- ду­країни­інве­с­то­ра­в­про­цесі­вирішен­ня­конфліктів­при­зво­ди­ла­до­кон­фрон­тації­ з­ уря­дом­ країни­ от­ри­му­ва­ча­ інве­с­тицій.­ З­ ча­сом­ про­бле­ми,­ які­ при­хо­ди­ло­ся­ вирішу­ва­ти­уря­ду,­ста­ва­ли­все­більш­склад­ни­ми­і­по­тре­бу­ва­ли­все­більших­вкла- день­в­ме­ханізм­їх­вирішен­ня.­Але,­так­як­в­той­час­міжна­род­не­пра­во­не­виз­на- ва­ло­фізич­них­та­юри­дич­них­осіб­в­якості­суб’єктів­міжна­род­них­відно­син,­дип- ло­ма­тич­ний­ за­хист­ зі­ сто­ро­ни­ дер­жа­ви­ був­ єди­ним­ спо­со­бом­ за­хи­с­ту­ інте­ресів­ інве­с­торів,­і­за­ли­шав­ся­та­ким­аж­до­дру­гої­по­ло­ви­ни­XX­сторіччя. У­першій­по­ло­вині­XX­сторіччя­ви­ник­ло­до­сить­ба­га­то­інве­с­тиційних­спорів,­ що,­ зо­к­ре­ма,­ бу­ли­ спри­чи­нені­ зе­мель­ни­ми­ ре­фор­ма­ми­ в­ де­я­ких­ країнах,­ націоналізацією­наф­то­до­був­ної­про­мис­ло­вості­в­Мек­сиці­в­30-х­рр..,­пе­ре­хо­дом­ до­еко­номіки­соціалізму­в­Ра­дянсь­ко­му­Со­юзі­в­1917­р.,­роз­па­дом­От­то­мансь­кої­ імперії­та­ство­рен­ням­но­вих­країн,­а­та­кож­руйнівни­ми­наслідка­ми­Пер­шої­світо- вої­війни.­Більшість­спорів­роз­гля­да­ло­ся­спеціаль­но­ство­ре­ни­ми­комісіями­та­ad­ hoc­ арбітраж­ни­ми­ три­бу­на­ла­ми.­ Декілька­ спорів­ бу­ло­ роз­г­ля­ну­то­ ство­ре­ною­ у­ 525Юридичні і політичні науки 1922­ р.­ Постійною­ па­ла­тою­ міжна­род­но­го­ пра­во­суд­дя­ (Permanent Court of International Justice),­яка­бу­ла­пер­шою­постійно­діючою­ус­та­но­вою,­що­ма­ла­юри- с­дикцію­для­роз­гля­ду­інве­с­тиційних­спорів.­ В­ кон­тексті­ роз­вит­ку­ міжна­род­но­го­ пра­ва­ із­ за­хи­с­ту­ іно­зем­них­ інве­с­тицій­ не­обхідно­зу­пи­ни­ти­ся­на­історії­фор­му­ван­ня­та­роз­вит­ку­стан­дартів­за­хи­с­ту­інве- с­тицій,­ які­ нині­ є­ ос­но­вою­ усіх­міжна­род­них­ інве­с­тиційних­ до­го­ворів.­ Вже­ на­ по­чат­ку­XX­сторіччя­більшість­юристів-міжна­род­ників­Євро­пи­та­США­виз­на­ва- ли­ існу­ван­ня­мінімаль­но­го­ стан­дар­ту­ пра­во­суд­дя­ по­ відно­шен­ню­ до­ іно­земців.­ Найбільші­ дер­жа­ви­ ек­с­пор­те­ри­ капіта­лу­ та­кож­ зай­ня­ли­по­зицію,­ відповідно­до­ якої­ гро­ма­дя­ни­ та­ їх­ власність­ ма­ють­ за­хист­ згідно­ зі­ зви­чаєвим­міжна­род­ним­ мінімаль­ним­стан­дар­том­став­лен­ня.­ Цей­ стан­дарт­ пе­ред­ба­чав,­ що­ кож­на­ дер­жа­ва­ по­вин­на­ на­да­ва­ти­ іно­зем­цям­ та­ке­ж­ став­лен­ня,­ як­ і­ своїм­ вла­сним­ гро­ма­дя­нам,­ при­ умові,­що­ це­ став­лен­ня­ відповідає­ «вста­нов­ле­ним­ стан­дар­там­ цивілізації»2.­ Для­ вирішен­ня­ спорів­ сто- сов­но­став­лен­ня­до­іно­земців­по­винні­бу­ли­за­сто­со­ву­ва­ти­ся­прин­ци­пи­міжна­род- но­го­пра­ва­виз­нані­цивілізо­ва­ни­ми­дер­жа­ва­ми. Не­ зва­жа­ю­чи­ на­ ак­ту­альність­ та­ пер­спек­тивність­ мінімаль­но­го­ стан­дар­ту­ став­лен­ня­ да­ле­ко­ не­ всі­ дер­жа­ви­ впро­ва­ди­ли­ йо­го­ у­ прак­ти­ку.­На­томість­ де­які­ країни,­в­то­му­числі­більшість­ла­ти­но­а­ме­ри­кансь­ких,­підтри­ма­ли­ідею­стан­дар­ту­ національ­но­го­ став­лен­ня­ (або­ національ­но­го­ ре­жи­му),­ за­про­по­но­ва­ну­ відо­мим­ ар­ген­тинсь­ким­юри­с­том­Кар­ло­сом­Каль­во.­Каль­во­вва­жав,­що­рівність­дер­жав­на­ міжна­родній­арені­ви­ма­гає­відсут­ності­будь-яко­го­втру­чан­ня­дер­жав,­в­то­му­числі­ дип­ло­ма­тич­но­го,­у­внутрішні­спра­ви­інших­дер­жав,­а­та­кож,­що­іно­зем­цям­ні­в­ яко­му­ разі­ не­ мо­же­ на­да­ва­ти­ся­ кра­ще­ став­лен­ня,­ ніж­ гро­ма­дя­нам­ прий­ма­ю­чої­ дер­жа­ви.­Ці­дум­ки­ста­ли­ос­но­вою­так­зва­ної­До­к­т­ри­ни­Каль­во. На­ відміну­ від­ міжна­род­но­го­ мінімаль­но­го­ стан­дар­ту­ став­лен­ня­ стан­дарт­ національ­но­го­став­лен­ня­пе­ред­ба­чав,­що­при­вирішен­ня­спорів­сто­сов­но­по­во­д- жен­ня­з­іно­зем­ця­ми­по­вин­не­за­сто­со­ву­ва­ти­ся­ли­ше­національ­не­пра­во.­При­цьо- му­зро­зуміло,­що­національ­не­за­ко­но­дав­ст­во­пев­них­країн­мо­же­бу­ти­да­ле­ким­від­ міжна­род­но­го­рівня.­Це­по­яс­нює,­чо­му­стан­дарт­національ­но­го­став­лен­ня­знай- шов­підтрим­ку­пе­ре­важ­но­в­країнах,­що­роз­ви­ва­ли­ся,­та­та­ких,­які­бу­ли­імпор­те- ра­ми­капіта­лу.­ Спір­між­дер­жа­ва­ми­імпор­те­ра­ми­та­дер­жа­ва­ми­ек­с­пор­те­ра­ми­капіта­лу­став­ наріжним­ ка­ме­нем­ під­ час­ Га­агсь­кої­Кон­фе­ренції­ по­ ко­дифікації­ міжна­род­но­го­ пра­ва­1930­р.,­про­ве­де­ної­під­егідою­Ліги­Націй,­та­під­час­Міжна­род­ної­кон­фе- ренції­зі­став­лен­ня­до­іно­земців­у­Па­рижі­1929­р.­Та­кож,­пи­тан­ня­стан­дар­ту­став- лен­ня­до­іно­земців­підніма­ло­ся­під­час­Сьо­мої­міжна­род­ної­кон­фе­ренції­аме­ри- кансь­ких­дер­жав­у­Мон­тевідео­1933­р.­Внаслідок­ве­ли­чез­ної­підтрим­ки­ла­ти­но­а- ме­ри­кансь­ких­ дер­жав­ в­ прий­ня­ту­ на­ Кон­фе­ренції­ Кон­венцію­ про­ пра­ва­ та­ обов’яз­ки­дер­жав­бу­ло­вклю­че­не­по­ло­жен­ня­про­національ­не­став­лен­ня.­Тим­не­ мен­ше,­США­та­інші­країни­ек­с­пор­те­ри­капіта­лу­підпи­са­ли­Кон­венцію­із­за­сте- ре­жен­ням­сто­сов­но­цьо­го­стан­дар­ту. Підво­дя­чи­підсум­ки,­мож­на­ска­за­ти,­що­до­закінчен­ня­пер­шої­по­ло­ви­ни­XX­ сторіччя­не­ існу­ва­ло­спеціаль­но­го­міжна­род­но­го­пра­ва­ із­за­хи­с­ту­ інве­с­тицій­чи­ інве­с­торів.­Всі­спро­би­та­зру­шен­ня­в­цій­га­лузі­сто­су­ва­ли­ся­за­хи­с­ту­та­по­во­д­жен- ня­з­іно­зем­ця­ми.­Але­зго­дом,­з­роз­вит­ком­міжна­род­но­го­співробітництва,­при­род- ний­ про­цес­ привів­ до­ ство­рен­ня­ спеціаль­них­ міжна­род­но-пра­во­вих­ норм,­ що­ бу­ли­спря­мо­вані­на­за­хист­іно­зем­них­інве­с­торів­та­інве­с­тицій. 526 Держава і право • Випуск 52 По ст ко лоніаль ний період. Період,­що­роз­по­чав­ся­од­ра­зу­після­за­вер­шен­ня­ ери­ко­лоніалізму,­ха­рак­те­ри­зу­вав­ся­про­ява­ми­націоналізму­в­но­вих­не­за­леж­них­ дер­жа­вах­і­пов’яза­ним­з­ним­не­га­тив­ним­став­лен­ням­до­іно­зем­них­інве­с­тицій.­Ці­ дер­жа­ви­ відчу­ва­ли­не­обхідність­по­вер­ну­ти­ кон­троль­над­ ос­нов­ни­ми­ сек­то­ра­ми­ еко­номіки,­які­в­ос­нов­но­му­зна­хо­ди­ли­ся­під­уп­равлінням­іно­зем­них­інве­с­торів­–­ гро­ма­дян­та­ком­паній­з­ко­лишніх­ко­лоніаль­них­дер­жав.­Ре­зуль­та­том­ста­ла­хви­ля­ націоналізації­іно­зем­ної­влас­ності.­Ста­ти­с­ти­ка­по­ка­зує,­що­в­період­між­1960­та­ 1977­рр.­ста­ва­ло­ся­в­се­ред­нь­о­му­98­ви­падків­ек­с­пропріації­іно­зем­ної­влас­ності­на­ рік3. Що­ сто­сується­ вре­гу­лю­ван­ня­ конфліктів,­ пов’яза­них­ з­ націоналізацією,­ то­ си­ту­ація­за­ли­ша­ла­ся­до­сить­склад­ною­і­на­пру­же­ною.­Найбільші­дер­жа­ви­ек­с­пор- те­ри­капіта­лу­про­дов­жу­ва­ли­відсто­ю­ва­ти­дум­ку­про­існу­ван­ня­міжна­род­но-пра- во­во­го­стан­дар­ту­за­хи­с­ту­іно­зем­них­інве­с­тицій.­На­томість­нові­не­за­лежні­дер­жа- ви­ підтри­му­ва­ли­ ідею­ національ­но­го­ кон­тро­лю­ за­ про­це­сом­ іно­зем­них­ інве­с- тицій,­в­то­му­числі­за­їхньою­націоналізацією. Перші­спро­би­ство­ри­ти­міжна­род­но-пра­во­ву­си­с­те­му­ре­гу­лю­ван­ня­іно­зем­них­ інве­с­тицій­бу­ли­зроб­лені­в­кінці­40-х­рр..­Ці­спро­би­ви­ли­ли­ся­у­роз­роб­ку­Га­вансь- кої­Хартії­Міжна­род­ної­тор­го­вої­ор­ганізації­1948­р.­та­Бо­готсь­ко­го­еко­номічно­го­ до­го­во­ру­ то­го­ ж­ ро­ку.­ Про­те,­ внаслідок­ розбіжно­с­тей­ між­ дер­жа­ва­ми­ обид­ва­ до­ку­мен­ти­так­і­не­всту­пи­ли­в­дію. Що­до­ не­уря­до­вих­ ініціатив­ у­ сфері­ ре­гу­лю­ван­ня­ іно­зем­них­ інве­с­тицій,­ то­ мож­на­ зга­да­ти­ Міжна­род­ний­ ко­декс­ зі­ спра­вед­ли­во­го­ став­лен­ня­ до­ іно­зем­них­ інве­с­торів,­роз­роб­ле­ний­Міжна­род­ною­тор­го­вою­па­ла­тою­(МТП)­у­1949­р.,­Про- ект­Кон­венції­про­за­кор­донні­інве­с­тиції­1959­р.,­який­став­пер­шим­до­ку­мен­том,­ що­пе­ред­ба­чав­мож­ливість­арбітраж­но­го­роз­гля­ду­без­по­се­ред­ньо­між­інве­с­то­ром­ та­ дер­жа­вою,­ та­Про­ект­Кон­венції­ про­міжна­род­ну­ відповідальність­ дер­жав­ за­ шко­ду,­за­подіяну­іно­зем­цям,­роз­роб­ле­ний­у­Гар­вардській­школі­пра­ва­у­1961­р. Про­тя­гом­50-х­рр..­дер­жа­ви,­що­роз­ви­ва­ли­ся,­на­ма­га­ли­ся­закріпи­ти­свою­еко- номічну­не­за­лежність.­Ор­ганізація­Об’єдна­них­Націй­на­да­ва­ла­та­ку­мож­ливість.­ Так­ у­ 1952­ р.­ ООН­ ви­да­ла­ перші­ з­ се­ми­ ре­зо­люцій­ сто­сов­но­ постійно­го­ су­ве- реніте­ту­над­при­род­ни­ми­ре­сур­са­ми.­Пізніше,­у­1958­р.­в­рам­ках­ООН­бу­ла­ство- ре­на­ Комісія­ з­ пи­тань­ постійно­го­ су­ве­реніте­ту­ над­ при­род­ни­ми­ ре­сур­са­ми.­ Ре­зуль­та­том­діяль­ності­Комісії­ста­ла­прий­ня­та­в­1962­р.­Ге­не­раль­ною­асам­б­леєю­ Ор­ганізації­ об’єдна­них­націй­Ре­зо­люція­1803,­що­на­зи­ва­ла­ся­ «Постійний­ су­ве- ренітет­над­при­род­ни­ми­ре­сур­са­ми».­ В­цій­ре­зо­люції­за­зна­ча­ло­ся,­що­«пра­во­на­родів­та­націй­на­постійний­су­ве- ренітет­над­їхніми­при­род­ни­ми­ба­гат­ст­ва­ми­та­ре­сур­са­ми­по­вин­не­ви­ко­ри­с­то­ву- ва­ти­ся­ в­ інте­ре­сах­ національ­но­го­ роз­вит­ку­ та­ до­б­ро­бу­ту­ гро­ма­дян­ відповідної­ дер­жа­ви»4.­Та­кож­в­Ре­зо­люції­бу­ло­закріпле­не­пра­во­дер­жа­ви­на­до­пуск,­об­ме- жен­ня­або­за­бо­ро­ну­іно­зем­них­інве­с­тицій.­Од­нак,­відповідно­до­Ре­зо­люції,­після­ то­го,­як­інве­с­тиції­до­пу­с­ка­ли­ся­на­те­ри­торію­дер­жа­ви,­во­ни­ма­ли­ре­гу­лю­ва­ти­ся­ як­національ­ним,­так­і­міжна­род­ним­пра­вом.­Та­ким­чи­ном,­Ре­зо­люція­1803­ста­ла­ пер­шим­пра­во­вим­ак­том­міжна­род­но­го­мас­шта­бу,­який­закріпив­міжна­род­не­пра- во­в­якості­дже­ре­ла­норм­для­ре­гу­лю­ван­ня­міжна­род­них­інве­с­тиційних­відно­син.­ Не­зва­жа­ю­чи­на­ре­зуль­та­ти,­до­сяг­нуті­про­тя­гом­40-50-х­та­ранніх­60-х­років,­ дер­жа­ви­так­ і­не­змог­ли­дійти­єди­ної­дум­ки­сто­сов­но­стан­дартів­за­хи­с­ту­ інве­с- тицій.­У­1961­р.­Арон­Бро­ше­-­Ге­не­раль­ний­рад­ник­Світо­во­го­бан­ку­–­за­про­по­ну- вав­ ство­ри­ти­ ме­ханізм­ без­по­се­ред­нь­о­го­ вре­гу­лю­ван­ня­ міжна­род­них­ інве­с- 527Юридичні і політичні науки тиційних­ спорів,­ замість­ то­го,­щоб­про­дов­жу­ва­ти­на­ма­га­ти­ся­ дійти­ зго­ди­що­до­ стан­дартів­по­во­д­жен­ня­з­інве­с­тиціями.­В­ре­зуль­таті­об­го­во­рень­цієї­про­по­зиції­в­ 1965­р.­у­Ва­шинг­тоні­під­егідою­Міжна­род­но­го­бан­ку­ре­кон­ст­рукції­та­роз­вит­ку­ бу­ла­прий­ня­та­Кон­венція­про­по­ря­док­вирішен­ня­інве­с­тиційних­спорів­між­дер- жа­ва­ми­ та­ іно­зем­ни­ми­ осо­ба­ми­ (Ва­шинг­тонсь­ка­ кон­венція­ або­ Кон­венція­ МЦВІС).­ Кон­венція­ на­бу­ла­ чин­ності­ 14­ жовт­ня­ 1966­ р.­ Ста­ном­ на­ 2011­ р.­ Ва­шинг­тонсь­ку­кон­венцію­підпи­са­ли­157­дер­жав,­144­з­яких­ра­тифіку­ва­ли­її5. Кон­венцією­про­по­ря­док­вирішен­ня­інве­с­тиційних­спорів­між­дер­жа­ва­ми­та­ іно­зем­ни­ми­осо­ба­ми­бу­ло­пе­ред­ба­че­не­ство­рен­ня­Міжна­род­но­го­цен­т­ру­по­вре­гу- лю­ван­ню­ інве­с­тиційних­ спорів­ (МЦВІС,­ англ.­ –­ ICSID).­ Відповідно­ до­ статті­ 25(1)­Кон­венції­МЦВІС­ за­вдан­ням­Цен­т­ру­ є­ вирішен­ня­юри­дич­них­ спорів,­що­ ви­ни­ка­ють­без­по­се­ред­ньо­з­відно­син,­пов’яза­них­з­інве­с­тиціями,­між­до­говірною­ дер­жа­вою­та­підда­ни­ми­іншої­до­говірної­дер­жа­ви6. Для­здійснен­ня­Цен­т­ром­йо­го­функцій­бу­ли­прий­няті­арбітражні­пра­ви­ла­та­ пра­ви­ла­про­це­ду­ри­при­ми­рен­ня,­а­та­кож­До­дат­кові­за­хо­ди­ме­ханізму­розв’язан­ня­ спорів­та­про­це­ду­ри­вста­нов­лен­ня­фактів,­які­да­ють­змо­гу­МЦВІС­вре­гу­ль­о­ву­ва- ти­в­рам­ках­арбітра­жу­чи­при­ми­рен­ня­інве­с­тиційні­спо­ри­за­уча­с­тю­сто­ро­ни,­що­ не­на­ле­жить­до­дер­жав-учас­ниць­Ва­шинг­тонсь­кої­кон­венції. За­га­лом,­ ство­рен­ня­ Міжна­род­но­го­ цен­т­ру­ по­ вре­гу­лю­ван­ню­ інве­с­тиційних­ спорів­ма­ло,­ без­ пе­ребільшен­ня,­ істо­рич­не­ зна­чен­ня,­ ад­же­Центр­ став­ пер­шою­ ус­та­но­вою,­яка­бу­ла­ство­ре­на­са­ме­як­фо­рум­для­вирішен­ня­міжна­род­них­інве­с- тиційних­спорів. Ще­однією­спро­бою­ство­ри­ти­міжна­род­но-пра­во­вий­акт­гло­баль­но­го­ха­рак­те- ру­для­цілей­за­хи­с­ту­іно­зем­ної­влас­ності­був­за­твер­д­же­ний­у­1967­р.­Ор­ганізацією­ еко­номічно­го­ співробітництва­ і­ роз­вит­ку­ (ОЕСР)­Про­ект­ Кон­венції­ про­ за­хист­ іно­зем­ної­ влас­ності.­ В­ цьо­му­ Про­екті­ бу­ли­ закріплені­ стан­дарт­ спра­вед­ли­во­го­ став­лен­ня,­за­бо­ро­на­не­ви­прав­да­них­та­дис­кримінаційних­за­ходів,­ком­пен­сація­за­ ек­с­пропріацію,­а­та­кож­впер­ше­стан­дарт­за­хи­с­ту­та­без­пе­ки.­Хо­ча­Про­ект­Кон- венції­про­за­хист­іно­зем­ної­влас­ності­ОЕСР­1967­р.­так­і­не­був­прий­ня­тий,­йо­го­ по­ло­жен­ня­ ста­ли­мо­дел­лю,­ яка­ за­сто­со­ву­ва­ла­ся­ у­ ба­га­ть­ох­ дво­с­то­ронніх­ інве­с- тиційних­до­го­во­рах. Про­тя­гом­60-70-х­рр..­роз­ви­нені­дер­жа­ви­і­такі,­що­роз­ви­ва­ли­ся,­на­ма­га­ли­ся­ пе­ре­бу­ду­ва­ти­пра­во­ву­си­с­те­му­міжна­род­них­еко­номічних­відно­син­та­на­пра­ви­ти­ їх­ в­ рус­ло­ лібе­ралізації.­ Ре­зуль­та­том­ цьо­го­ ста­ла­ серія­ ре­зо­люцій­ Ге­не­раль­ної­ асам­б­леї­Ор­ганізації­Об’єдна­них­Націй,­се­ред­яких­най­виз­начніши­ми­бу­ли­прий- няті­ в­ 1974­ р.­ Дек­ла­рація­ про­ ство­рен­ня­ Но­во­го­ міжна­род­но­го­ еко­номічно­го­ по­ряд­ку­та­Хартія­еко­номічних­прав­та­обов’язків­дер­жав. Дек­ла­рація­підтвер­ди­ла­прин­ци­пи­постійно­го­ су­ве­реніте­ту­над­при­род­ни­ми­ ре­сур­са­ми­та­еко­номічною­діяльністю,­а­та­кож­вста­но­ви­ла­прин­ци­пи­для­но­вої­ си­с­те­ми­ еко­номічних­ відно­син.­ Хартія­ еко­номічних­ прав­ та­ обов’язків­ дер­жав­ місти­ла­певні­по­ло­жен­ня,­що­сто­су­ва­ли­ся­без­по­се­ред­ньо­ іно­зем­них­ інве­с­тицій.­ Зо­к­ре­ма,­ підтвер­д­жу­ва­ло­ся­ пра­во­ дер­жа­ви­ ре­гу­лю­ва­ти­ до­пуск­ інве­с­тицій­ та­ відсутність­обов’яз­ку­на­да­ва­ти­пе­ре­важ­не­став­лен­ня­іно­зем­ним­інве­с­тиціям.­Що­ сто­сується­ ком­пен­сації­ за­ ек­с­пропріацію,­ то­ на­ відміну­ від­ Ре­зо­люції­ про­ Постійний­су­ве­ренітет­над­при­род­ни­ми­ре­сур­са­ми,­яка­вста­нов­лю­ва­ла­на­явність­ міжна­род­но-пра­во­во­го­стан­дар­ту­ком­пен­сації,­ в­Хартії­бу­ло­ за­зна­че­но,­що­ком- пен­сація­вста­нов­люється­відповідно­до­національ­но­го­пра­ва­дер­жа­ви7. За­га­лом,­ Дек­ла­рація­ про­ ство­рен­ня­ Но­во­го­ міжна­род­но­го­ еко­номічно­го­ 528 Держава і право • Випуск 52 по­ряд­ку­та­Хартія­еко­номічних­прав­та­обов’язків­дер­жав­бу­ли­скоріше­політич- ни­ми­інстру­мен­та­ми­та­не­місти­ли­прин­ци­по­во­но­вих­по­ло­жень,­внаслідок­чо­го­ во­ни­не­спра­ви­ли­ве­ли­ко­го­впли­ву­на­прак­ти­ку­за­хи­с­ту­іно­зем­них­інве­с­тицій.­ Од­ним­з­ інстру­ментів­за­хи­с­ту­ іно­зем­них­ інве­с­тицій,­що­з’явив­ся­у­80-ті­рр.,­ ста­ло­ство­рен­ня­дер­жа­ва­ми­національ­них­агенцій­з­га­рантій­інве­с­тицій,­за­вдан­ням­ яких­бу­ло­на­дан­ня­га­рантій­що­до­політич­них­ри­зиків,­вклю­ча­ю­чи­ек­с­пропріацію,­ об­ме­жен­ня­ пе­ре­казів­ коштів,­ політич­ної­ не­стабільності.­ У­ 1985­ р.­ під­ егідою­ Світо­во­го­бан­ку­бу­ла­підпи­са­на­Кон­венція­про­ство­рен­ня­Ба­га­то­с­то­рон­ньої­агенції­ з­ га­рантій­ інве­с­тицій­ (БАГІ).­ Ця­ ор­ганізація­ роз­по­ча­ла­ свою­ ро­бо­ту­ у­ 1988­ р.­ Ра­зом­з­Міжна­род­ним­цен­т­ром­по­вре­гу­лю­ван­ню­інве­с­тиційних­спорів­Ба­га­то­с­то- рон­ня­агенція­з­га­рантій­інве­с­тицій­вхо­дить­до­Гру­пи­Світо­во­го­бан­ку.­Її­чле­на­ми­ є­ 175­ дер­жав,­ вклю­ча­ю­чи­ Ук­раїну8.­ Ос­нов­ни­ми­ за­вдан­ня­ми­ БАГІ­ є­ спри­ян­ня­ здійснен­ню­пря­мих­іно­зем­них­інве­с­тицій­в­країни,­що­роз­ви­ва­ють­ся,­че­рез­на­дан- ня­ га­рантій,­ вклю­ча­ю­чи­ стра­ху­ван­ня,­ по­ не­ко­мерційним­ ри­зи­кам;­ здійснен­ня­ досліджень,­ збір­ і­ по­ши­рен­ня­ інфор­мації­ для­ спри­ян­ня­ інве­с­ту­ван­ню;­ на­дан­ня­ технічної­ до­по­мо­ги­ країнам,­ про­ве­ден­ня­ кон­суль­тацій­ з­ інве­с­тиційних­ пи­тань;­ на­дан­ня­по­слуг­по­вре­гу­лю­ван­ню­інве­с­тиційних­спорів9.­Ба­га­то­с­то­рон­ня­агенція­з­ га­рантій­інве­с­тицій­про­дов­жує­ефек­тив­но­функціону­ва­ти­до­сьо­годніш­ньо­го­дня. Та­ким­ чи­ном­ по­при­ з’яв­лен­ню­ ок­ре­мих­ інстру­ментів­ за­хи­с­ту­ інве­с­тицій­ та­ роз­ви­ток­юри­дич­ної­дум­ки­в­цій­га­лузі,­міжна­родній­гро­мадсь­кості­так­і­не­вда- ло­ся­ство­ри­ти­гло­баль­ну­си­с­те­му­за­хи­с­ту­іно­зем­них­інве­с­тицій.­Про­те,­здійснені­ спро­би­ма­ли­без­за­пе­речні­по­зи­тивні­наслідки­–­во­ни­спра­ви­ли­вплив­на­роз­ви­ток­ стан­дартів­за­хи­с­ту­інве­с­тицій­та­зре­ш­тою­при­зве­ли­до­по­яви­прак­ти­ки­ук­ла­ден­ня­ дер­жа­ва­ми­ дво­с­то­ронніх­ інве­с­тиційних­ до­го­ворів,­ які­ сьо­годні­ є­ ос­нов­ни­ми­ інстру­мен­та­ми­за­хи­с­ту­іно­зем­них­інве­с­тицій. 1.­Sornarajah М.­The­International­Law­on­Foreign­Investment.­Third­Edition­(Cambridge­ University­Press,­2010).­–­Р.­20.­2. Newcomb A., Paradell L.­Law­and­Practice­of­Investment­ Treaties:­Standards­of­Treatment­(Kluwer­Law­International,­2009).­–­Р.­12.­3. Lowenfeld A.­ International­ Economic­ Law­ (Oxford:­ Oxford­ University­ Press,­ 2002).­ –­ Р.­405.­ 4. UN General­Assembly­ resolution­ 1803­ (XVII)­ of­ 14­December­ 1962,­ «Permanent­ sovereignty­ over­natural­resources»­//­Еле­к­трон­ний­ре­сурс.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www2.­ohchr.org/ english/law/pdf/resources.pdf­5. International­Centre­for­Settlement­of­Investment­Disputes­ Website­//­Еле­к­трон­ний­ре­сурс.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://icsid.worldbank.org/­ICSID/Front Servlet?requestType=ICSIDDocRH&actionVal=ShowDocument&language=English­ 6. Convention­on­the­Settlement­of­Investment­Disputes­between­States­and­Nationals­of­Other­ States,­18­Mar.­1965­//­Еле­к­трон­ний­ре­сурс.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://icsid.worldbank.org/ ICSID/StaticFiles/basicdoc_en-archive/ICSID_English.pdf­7. UN­General­Assembly­resolu- tion­3281­(XXIX)­of­12­December­1974,­«Charter­of­Economic­Rights­and­Duties­of­States»­ //­Еле­к­трон­ний­ре­сурс.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.un-documents.­net/a29r3281.htm­8. Multilateral Investment­Guarantee­Agency­Website­//­Еле­к­трон­ний­ре­сурс.­–­Ре­жим­до­сту- пу:­ http://www.miga.org/about/index_sv.cfm?stid=1695­ 9. Ба га то с то рон ня агенція­ з­ га­рантій­ інве­с­тицій Wikipedia.org­ //­ Еле­к­трон­ний­ ре­сурс.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://uk. wikipedia.org/wiki/Ба­га­то­с­то­рон­ня_агенція_з_га­рантій_інве­с­тицій 529Юридичні і політичні науки Розділ 9. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО І  ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО С. О. ШемшуЧенко. ІсториЧна ретроспектива, спроби та зрушеннЯ у сферІ створеннЯ мІжнародноЇ системи захисту Іноземних ІнвестицІй

Схожі ресурси