Соціальні процеси в країнах п’ятої хвилі євроінтеграції в контексті розбудови соціальної держави та відповідності соціальним стандартам ЄС (на прикладі Естонії, Литви, Латвії)
Розглядаються особливості функціонування соціальної держави у Естонії, Латвії та Литві, які набули членства в ЄС 1 травня 2004 р. Акцентується увага на труднощах у реалізації у названих державах європейських стандартів соціальної політики....
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34092 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Соціальні процеси в країнах п’ятої хвилі євроінтеграції в контексті розбудови соціальної держави та відповідності соціальним стандартам ЄС (на прикладі Естонії, Литви, Латвії) / Н.М. Хома // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 588-594. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34092 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-340922012-06-01T13:04:01Z Соціальні процеси в країнах п’ятої хвилі євроінтеграції в контексті розбудови соціальної держави та відповідності соціальним стандартам ЄС (на прикладі Естонії, Литви, Латвії) Хома, Н.М. Політичні науки Розглядаються особливості функціонування соціальної держави у Естонії, Латвії та Литві, які набули членства в ЄС 1 травня 2004 р. Акцентується увага на труднощах у реалізації у названих державах європейських стандартів соціальної політики. Рассматриваются особенности функционирования социального государства в Эстонии, Латвии и Литве, которые были приняты в ЕС 1 мая 2004 года. Акцентируется внимание на трудностях в реализации в названных государствах европейских стандартов социальной политики. In the features of a welfare state in Estonia, Latvia and Lithuania, which gained membership in the EU May 1, 2004 accentuates the difficulties in implementation in these countries of the European standards of social policy. 2011 Article Соціальні процеси в країнах п’ятої хвилі євроінтеграції в контексті розбудови соціальної держави та відповідності соціальним стандартам ЄС (на прикладі Естонії, Литви, Латвії) / Н.М. Хома // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 588-594. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34092 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Хома, Н.М. Соціальні процеси в країнах п’ятої хвилі євроінтеграції в контексті розбудови соціальної держави та відповідності соціальним стандартам ЄС (на прикладі Естонії, Литви, Латвії) Держава і право |
description |
Розглядаються
особливості
функціонування
соціальної
держави
у Естонії,
Латвії
та Литві, які набули
членства
в ЄС 1 травня
2004 р. Акцентується
увага
на труднощах
у реалізації
у названих
державах
європейських
стандартів
соціальної
політики. |
format |
Article |
author |
Хома, Н.М. |
author_facet |
Хома, Н.М. |
author_sort |
Хома, Н.М. |
title |
Соціальні процеси в країнах п’ятої хвилі євроінтеграції в контексті розбудови соціальної держави та відповідності соціальним стандартам ЄС (на прикладі Естонії, Литви, Латвії) |
title_short |
Соціальні процеси в країнах п’ятої хвилі євроінтеграції в контексті розбудови соціальної держави та відповідності соціальним стандартам ЄС (на прикладі Естонії, Литви, Латвії) |
title_full |
Соціальні процеси в країнах п’ятої хвилі євроінтеграції в контексті розбудови соціальної держави та відповідності соціальним стандартам ЄС (на прикладі Естонії, Литви, Латвії) |
title_fullStr |
Соціальні процеси в країнах п’ятої хвилі євроінтеграції в контексті розбудови соціальної держави та відповідності соціальним стандартам ЄС (на прикладі Естонії, Литви, Латвії) |
title_full_unstemmed |
Соціальні процеси в країнах п’ятої хвилі євроінтеграції в контексті розбудови соціальної держави та відповідності соціальним стандартам ЄС (на прикладі Естонії, Литви, Латвії) |
title_sort |
соціальні процеси в країнах п’ятої хвилі євроінтеграції в контексті розбудови соціальної держави та відповідності соціальним стандартам єс (на прикладі естонії, литви, латвії) |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34092 |
citation_txt |
Соціальні процеси в країнах п’ятої хвилі євроінтеграції в контексті розбудови соціальної держави та відповідності соціальним стандартам ЄС (на прикладі Естонії, Литви, Латвії) / Н.М. Хома // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 588-594. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT homanm socíalʹníprocesivkraínahpâtoíhvilíêvroíntegracíívkontekstírozbudovisocíalʹnoíderžavitavídpovídnostísocíalʹnimstandartamêsnaprikladíestoníílitvilatvíí |
first_indexed |
2025-07-03T15:03:10Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:03:10Z |
_version_ |
1836638526041489408 |
fulltext |
Н. М. ХОМА. СОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В КРАЇНАХ П’ЯТОЇ ХВИЛІ
ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ В КОНТЕКСТІ РОЗБУДОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ
ТА ВІДПОВІДНОСТІ СОЦІАЛЬНИМ СТАНДАРТАМ ЄС (НА ПРИКЛАДІ
ЕСТОНІЇ, ЛИТВИ, ЛАТВІЇ)
Роз гля да ють ся особ ли вості функціону ван ня соціаль ної дер жа ви у Ес тонії, Латвії
та Литві, які на бу ли член ст ва в ЄС 1 трав ня 2004 р. Ак цен тується ува га на труд но
щах у ре алізації у на зва них дер жа вах євро пейсь ких стан дартів соціаль ної політи ки.
Ключовіслова: соціаль на дер жа ва, соціаль на політи ка, без робіття, охо ро на здо
ров’я, пенсійне за без пе чен ня.
Рас сма т ри ва ют ся осо бен но с ти функ ци о ни ро ва ния со ци аль но го го су дар ст ва в
Эс то нии, Лат вии и Лит ве, ко то рые бы ли при ня ты в ЕС 1 мая 2004 го да. Ак цен ти ру
ет ся вни ма ние на труд но с тях в ре а ли за ции в на зван ных го су дар ст вах ев ро пей ских
стан дар тов со ци аль ной по ли ти ки.
Ключевые слова: со ци аль ное го су дар ст во, со ци аль ная по ли ти ка, без ра бо ти ца,
здра во о хра не ние, пен си он ное обес пе че ние.
In the features of a welfare state in Estonia, Latvia and Lithuania, which gained member
ship in the EU May 1, 2004 accentuates the difficulties in implementation in these countries
of the European standards of social policy.
Keywords: social state, social policy, unemployment, health care and pensions.
Вступивши до Європейського Союзу країни Прибалтики постали перед
складним завданням адаптації соціальних систем до стандартів об’єднання.
Україні,якаобралакурснавходженнявЄСтанапобудовусоціальноїдержави,
доцільновраховуватипозитивнийтаневдалийдосвідсхожихзапроблемамидер-
жав.
ДослідженняпроцесіврозбудовисоціальноїдержавиудержавахПрибалтики
практичнонепроводилисявітчизнянимидослідниками;окреміаспектипробле-
матикиврамкаханалізуєвроінтеграційногодосвіду,моделейтрансформаціїеко-
номікианалізувалиД.Аракелян,Є.Ковтун,О.Тимченко,О.Чугаєв.Аналізроз-
витку країн Балтії в умовах розширеного ЄС значною мірою проводиться у
виданнях національних і наднаціональних європейських органів влади, міжна-
роднихфінансовихінституцій.Протезагаломтемапокищонезнайшланалежно-
гонауковоговисвітлення,атомузвернемоувагунаключовіпроблеми,якіхарак-
тернідляокресленоїгрупидержав.
Світову фінансову кризу прибалтійські держави зустріли не в найкращому
фінансовомустані.У2003-2007рр.саметемпизростанняекономікитутнайвищі
врегіоні(від7до12%щороку).Однаквідбувалосяцезарахуноквисокогоспо-
живаннятабумунаринкунерухомості,внаслідокактивногокредитуваннябанка-
ми з іноземним капіталом. Це спричинило зростання цін на ринку житла, і у
підсумку–перегрівекономіки.Вженаприкінці2007р.уЛатвіїтаЕстоніїцінина
житло різко знизилися, зросла кількість невиплат кредитів, зросла інфляція.
УІІкварталі 2008 р. зафіксовано падіння естонськогоВВПна 1,1%, а уЛатвії
ВВПзріслишена0,1%приінфляціїурічномувимірі15,7%.
588 Держава і право • Випуск 52
© ХО МА На талія Ми хайлівна – кандидат політичних наук, доцент, докторант
відділуправовихпроблемполітології Інституту держави і права ім.В.М.Корецького
НАНУкраїни
Опублікований у червні 2010 р. звіт Євробарометра про соціальний вплив
кризисвідчитьпроте,щокожномушостомуєвропейцевідоводитьсядокладати
зусиль, щоб оплатити комунальні рахунки, а, на думку 75% опитаних, в їхній
країні за останній рік число бідних людей збільшилося. Якщо, наприклад, в
Румунії і Греції люди вважають, що складні часи ще попереду, то естонці та
литовці– лідери за часткою оптимістів серед опитаних (25%), зате число
песимістівуЛатвії(27%)встановилосяблизькодосередньоєвропейськогорівня.
10%опитанихвЕстоніївважаютьвірогіднимте,щовнайближчийрікїмдове-
детьсязалишитисвійбудинокчерезвисокірахункиівитрати.Середнійпоказник
поЄС,згідноЄвробарометра,становить5%.
ЗаданимиEurostat,удругомукварталі2010р.порівнянозтакимжеперіодом
2009р.вЛитвітаЛатвіїчислоробочихмісцьскоротилосяна6,7%.ЗаЛитвоюі
ЛатвієюслідуютьБолгарія(на6,4%)іЕстонія(5,6%).Закварталчислоробочих
місць швидше за все скорочувалася в Естонії (на 1,3%) та Греції (на 0,9%).
УЛитвізафіксованоскороченняна0,5%,авЛатвіїчислоробочихмісцьзросло
на1,3%–ценайбільшезростаннявЄвросоюзі.
Мінімальні зарплати в країнах Балтії – одні з найнижчих у ЄС. Найвища
мінімальназарплатавЄвропі–уЛюксембурзі(1610євро),найнижча–уБолгарії
(112євро).УЛатвії–228євро,Литві-232євро,аЕстонії–278євро.Мінімальна
місячна зарплата нижча, ніж в Естонії, тільки в Словаччині (267 євро), Литві,
Латвії (228 євро), Румунії (137 євро) і Болгарії. Дл порівняння, в Ірландії
мінімальна зарплата становить 1462 євро на місяць, в Бельгії – 1336 євро, у
Франції–1321євро.
Звернемоувагу,що1травня2011р.ФРНвідкриларинокпрацідлявихідців
зіСхідноїЄвропи,щомаютьгромадянствоЄС.Церішеннясталочерговимуда-
ром по більш слабким економікам країн Прибалтики. Після входження до ЄС
Прибалтику накрила перша хвиля еміграції, і кваліфіковані кадри, і прості
робітникимасовопочаливиїжджатиназаробіткидоЄвропи.Особливовідцього
постраждалаЛитва.Зкризоюв2008р.цяситуаціяповторилася,алеостаточно
знекровитиПрибалтикуможе,ймовірно,останнєрішенняФРН.Показово,щов
Литвіостаннімчасомвивченнянімецькоїмовисталонадпопулярним.Експерти
пов’язалицезвідкриттямринкупраці.Вжезпочаткутравня2011р.зЛитвидо
містФРНкурсуєзбільшенакількістьпереповненихавтобусів,якіповертаються
порожніми.
Проаналізуємосоціальніпоказникиокремихдержаврегіону.
Лит ва. Безробіття, як одна їх характеристик сучасного ринку праці, в
литовській економіці існує постійно. Однак її абсолютні показники різняться
кратно.У2008р.кількістьбезробітнихстановилаусього94300осібіз1614300
жителівпрацездатноговіку.У2009р.цифри,відповідно,виглядалитак–225100
і 1640900осіб.Тобто, за рік кількістьнепрацевлаштованих зросла у 2,39 рази.
У2010 р. кількість безробітних збільшилася ще більше: 291100 жителів з
1634800 працездатних. Стабільне зростання працездатного населення пояс-
нюєтьсятим,щодоЛитвисталиактивноповертатисятіемігранти,які,виїхавши
напередоднікризи,такінезмоглизнайтироботунановійбатьківщині,абовтра-
тилиїї.Нацьомутліцікавовиглядаютьданіпромасштабиеміграціїтаіміграції:
у 2008 р.Литву покинули 17 015 осіб, а прибули 8 609; у 2009 р., відповідно,
21970і6487;у2010р.–83157і5213.Зростаннявчотириразиможнапояснити
рішеннямурядузобов’язатитих,хтовиїхав,аленезадекларуваввід’їзд,платити
589Юридичні і політичні науки
податки соціального страхування: люди змушені були масово звертатися до
міграційнихорганівіззаявамипроте,щозалишаютькраїну.
Латвія. РівеньзареєстрованогобезробіттявЛатвіївсічні2011рсклав14,5%,
улютому–14,5%,вберезні–14,4%,уквітні–13,9%.РівеньбезробіттявЛатвії,
якийзроставпідвпливомекономічноїкризи,зквітня2010р.пішовназниження
івостанніпіврокустабілізувавсянарівні14%.ЗапрогнозамиМіністерствадоб-
робутуЛатвійськоїРеспублікининішньомуроцірівеньбезробіттязбережетьсяв
межах 14%. Кількість безробітних, які протягом 2010 р. зареєструвалися в
Агентстві, було істотно менше, ніж у 2009 р. Якщо в 2009 р. в Агентстві
зареєструвалисябільше202тисбезробітних,тов2010р.–161тис.осіб.Задани-
миДержавногоагентствазайнятостітаСлужбидержавнихдоходівза2010р.на
постійнуроботувлаштувалися97166зареєстрованихбезробітних,зних72366
безробітних(75%)знайшлипостійнуроботупісляучастіуздійснюванихАгент-
ствомактивнихабопревентивнихзаходахзайнятості.У2010р.працевлаштува-
лосяна36,5тис.безробітнихбільше,ніжу2009р.Отже,ситуаціянаринкупраці
змінюється в кращу сторону. Помітно зросла також кількість влаштуваних на
постійну роботу довгостроково безробітних: якщо в 2009 р. відновили роботу
5135тривалобезробітних,тоу2010р.22345осіб.У2010р.працевлаштувалися
також17479молодихбезробітнихвікомдо24років.
Щобвумовахекономічноїкризидопомогтитимбезробітним,якізалишилися
без засобів до існування, у рамкахСтратегії системи соціального захисту було
розробленоізвересня2009р.здійснюєтьсяпроектЄвропейськогоСоціального
фонду (ESF) "Забезпечення заходів трудової практики в самоврядування для
отримання та закріплення трудових навичок". Безробітні, зайняті у заході, за
повнийчаструдовоїпрактикинасуспільно-кориснихроботахщомісячноотриму-
ють стипендію в розмірі 142,29 євро. При необхідності Агентство зайнятості
оплачуєбезробітнимперевіркустануздоров’япередпочаткомтрудовоїпрактики.
З метою сприяння зайнятості молодих безробітних за підтримки ESF з квітня
2011р.здійснюєтьсяновийзахідзпрацевлаштуваннямолодіувіцідо24років
"Робочемісцедлямолоді".Урамкахзаходуконкретнийроботодавецьукладаєз
молодимбезробітнимтрудовийдоговірна терміндо9місяців, створюючидля
ньогоробочемісце.
Урамкахзаходуроботодавецьотримуєдотаціюнавиплатузаробітноїплати
безробітному: 142,29 євро протягом перших шести місяців (молодим людям-
інвалідам–213,43євровмісяць) і71,14євровтрирештумісяців(інвалідам–
??142,29євро).
Середнійрозмірдопомогипобезробіттювкінці2010р. склав216,05 євро,
прицьомучоловікиотримуютьмайжена21,34євробільше,ніжжінки(відповідно,
227,54і206,27євро).Середнійвікодержувачадопомогипобезробіттюстановить
40,65років,стажбільшоїчастинизнихнеперевищує10років.
Ес тонія. Застатистикузбезробіттявідповідаютьуційдержавідвавідомства:
Касазістрахуваннявідбезробіття(безпосередньообслуговуєтих,топретенду-
ють на допомогу у зв’язку з безробіттям), і Департамент статистики при
міністерствіекономікиікомунікаційЕстонії.Деннаставкадопомогизбезробіття
у2011р.–2,11євро).Упершістоднівдопомогазбезробіттястановить50%від
середньоїзарплатизастрахованоїособиза9місяців,крімтрьохмісяців,щопере-
дуютьвтратироботи.Допомогазбезробіттяпризначаєтьсянатерміндо270днів.
ПоказникибезробіттяДепартаментустатистикитаЄвростатуЕстонії:2008р.–
590 Держава і право • Випуск 52
5,5%усьогопрацездатногонаселення,2009р.–13,8%,2010р.–16,9%.Данихпо
першому кварталу 2011 р. покищо немає. Євростат назвав у квітні 2010 р. за
Естоніїнайвищукількістьбезробітних–19%.
За межею бідності офіційно перебуває 16% населення. Естонія посідає
останнємісцесеред27країнЄСзавидаткамидержбюджетунасоціальнусферу
(12%відВВПприсередньомувЄС–27%)ієнайбіднішоюсеред17країнєвро-
зони.УрезультатіфінансовоїкризиекономікаЕстоніїскоротиласядопоказників
2005-2006рр.Заперіодз2009по2011рр.парламентЕстоніїзатвердивчотири
негативнібюджети(включаючидвадодаткові).Заостанні16роківзамежіЕстонії
виїхалипонад130тис.жителівкраїни.ЗаданимиХарчовогобанкуЕстонії,восе-
ни2010р.кожентринадцятийжительЕстоніїщоднянедоїдав.20тис.осібзцієї
кількостіскладалидіти.
Од ним із ва го мих по каз ників соціаль ності дер жа ви є три валість жит тя
лю ди ни. За останні півстоліття середня тривалість очікуваної при народженні
життявЄСзбільшиласяприблизнона10років1.ЗаданимиЄвростатуза2002р.
поЄСвонасклала77,73роки,у2007р.–79,17роки2.У2007р.очікуванатри-
валістьжиттячоловіківпринародженністановилапоЄС-27уцілому76,1роки,
адляжінок–82,2роки.Незважаючина зростання тривалостіжиття, значення
цього показника істотно різниться по країнах ЄС. За даними за 2007-2008 рр.
очікуванатривалістьжиттячоловіківпринародженні,становилавід66,3рокив
Литвідо79,1рокувІспаніїіШвеції,ажінок–від76,6рокивБолгаріїдо85,2
рокивІспанії3.
СередкраїнЄС-27скороченняочікуваноїпринародженнітривалостіжиття,у
порівнянніз2000р.,зафіксованотількидлячоловіківЛитви,авіншихкраїнах
воназбільшилася.Середжіноктривалістьжиттябільшевсього–на3,2роки–
збільшилася в Естонії та Словенії, а найменше – на 0,1 року – в Литві. Вище
всього смертність чоловіків у віці до 65 років у країнах Балтії, де через неї
чоловікивтрачаютьудвічібільшечислороківжиття,ніжусередньомупоЄС4.
Проте загальна кількість населення держав Прибалтики невпинно скоро-
чується. Для прикладу, у 2011 р. за попередніми даними перепису населення,
кількістьжителівЛитвивжене3млн.,а2,7млн.Демографистверджуютьпро
півмільйонну еміграцію. За прогнозами ООН (травень, 2011 р.), поступово
кількістьжителівЛитвибудезменшуватися,ав2100р.їхзалишиться2,4млн.;це
на4,47%менше,ніжбулов1950р.5
Натліпорівняноневисокоїтривалостіжиттяскладноютадискусійноюпро-
блемоюдляновихдержав-учасницьЄСєпідвищенняпенсійноговіку.Насаміті
ЄСвБарселонів2002р.ухвалено,щоєвропейськийпенсійнийвікбудедорівню-
ватиме65рокам.Якщоподивитисянасереднютривалістьжиттячоловіків,яка
дорівнює65-67років,тозрозуміло,щобагатозалишатьсябезпенсії.Пенсійний
вікнеможнапідвищуватипринаймнідоти,покитривалістьжиттянезбільшиться
інедосягнесередніхпоказниківпоЄС.Проте,уквітні2010р.члениестонського
парламентуРійгікогусхвалилипоправкидозакону,врезультатіякихвжев2026
р.чоловікитажінкиЕстоніїбудутьвиходитинапенсіюв65років(насьогодні
пенсійнийвікдлячоловіків–63,дляжінок–61рік;з2016р.–63рокидляобох
статей).Підвищенняпенсійноговікубудепроведенонаступнимчином:з2017р.
пенсійний вік буде підвищуватися на три місяці на рік. Якщо не підвищити
пенсійнийвік,тодоведетьсязбільшуватиподатки,зменшуватиобсягпенсійабо
ж залучати до Естонії робочу силу з-за кордону. Президент Естонії Тоомас
591Юридичні і політичні науки
ХендрікІльвесприпроголошеннінововведеннязазначив,щочерезкількароків
ймовірнепідняттяпенсійноговікудо67,атойдо70років.
УЛитвінаданиймоментпенсійнийвікчоловіківстановить62,5роки,ажінок
– 60 роки, проте ймовірним є у найближчому часі зрівняння пенсійного віку
чоловіківтажінок.УЛатвіїпенсійнийвіктакожможебутизбільшенийз62років
(дляобохстатей)до65років:МВФіСвітовийбанкнаполягаютьнаподальшому
підняттіцієїпланкидлязменшеннянавантаженнянапенсійнийфондкраїни.
Безпосередньопов’язаноюіздемографічноюпроблемоюєнелишепроблема
пенсійного реформування, але й сімейна політика держав. На сьогодні в ЄС
широкообговорюєтьсяполітиканаданнявідпустокподоглядузадітьмимолод-
шоговіку.Заостаннірокивбагатьохкраїнахвідбулисязначнізмінивційобласті,
алевонибудутьпродовжуватисяівмайбутньому.Прицьомупереслідуютьсятри
основні цілі: розширення можливостей отримання такої «сімейної» відпустки,
розширенняправбатьківіпідвищеннягнучкостіумоввикористаннятакихвідпу-
сток.Убільшості,хочаінеувсіхкраїнахЄС,відпусткаузв’язкузнародженням
дитининадаєтьсяібатькам.УЛатвіїбатькамнадаєтьсяоплачуванавідпусткана
10календарнихднів,вЕстонії–14днів,вЛитві–28днів(дляпорівняння,вГол-
ландії–14днів,вІсландії–тримісяці).Убільшостікраїннадана"батьківська"
відпусткаоплачуєтьсяповністю(уШвеції–80%відйогозарплати,уВеликобри-
танії–близько165євронатиждень),авЕстонії14днів"батьківської"відпустки
оплачуютьсязрозрахунку4,2євровдень.Тривалість«батьківської»відпусткипо
доглядузадитиноюваріюєтьсявідмінімальноготермінувтримісяцінакожного
з батьків (у Бельгії, Ірландії) до досягнення дитиною трирічного віку (уЧехії,
Естонії,Литві)6.
Однією зболючихпроблемкраїнПрибалтики є адаптація системиохорони
здоров’ядоєвропейськихстандартів.Проаналізуємозміниуційсистеміпоокре-
мовзятихдержавах.
Ес тонія.УпершірокинезалежностіЕстоніїусферіохорониздоров’явідбу-
лисязначнізміни.У1990-хрр.булозапровадженофінансуваннямедичноїдопо-
моги за рахунок соціального медичного страхування та здійснено децент-
ралізацію.З2001р.вЕстоніїдляскороченнявеличезнихчергбуливведенігра-
ничнітерміниочікуванняприйомувлікаря-спеціалістатагоспіталізації.Охорона
здоров’яфінансуєтьсяпереважнозарахунокподатків.З1992р.головнимджере-
ломфінансуванняєцільовийподатокіззаробітноїплати:востаннірокинайого
часткуприпадаєпонад60%усіхвитратнаохоронуздоров’я.Часткадержавного
фінансуванняохорониздоров’язменшиласяз89,8у1995-мудо73,7%в2006р.7
СерйозноюпроблемоюЕстоніїєодинзнайвищихпоказниківуЄСВІЛ-інфікова-
них,хворихнатуберкульозісамогубцівнакількістьнаселення.
Таким чином, за останні 17 років в країні вдалося впровадити обов’язкове
медичнестрахування,підвищитиякістьмедичнихпослугтаполіпшитисоціаль-
но-демографічніхарактеристики(тривалістьжиттяідитячасмертність).Однакза
масштабноговпровадженнясистемисоціальногострахуваннябільшвираженими
сталифінансовіпроблеми.Тимнеменшвданийчас, зависновкомекспертів з
організаціїHealthConsumerPowerhouse(HCP),системаохорониздоров’яЕстонії
належить до ряду найкращих у Європі. Так, в 6 категоріях,що охоплюють 34
показники, Естонія набрала 669 балів з 1000 можливих, опинившись на 10-му
місціврейтингу,авкатегоріїBangfortheBuck(кращеспіввідношенняцінита
якостізурахуваннямВВП)державасталапереможцем.ПрицьомуЕстоніябільш
592 Держава і право • Випуск 52
ніжна200баліввипередилаЛатвію,іна150балів–Литву8.
Лит ва. Розпочаті в 1991р. реформибули спрямованінапереформатування
системиохорониздоров’янастраховійоснові.Зсередини1997р.вЛитвівступи-
ловдіюобов’язковемедичнестрахування.Йогоадмініструєцентралізованасис-
темадержавнихлікарнянихкас.Внескинаохоронуздоров’явстановленіякчас-
тина прибуткового податку з особи (30%) та три процентних пункти тарифу
соціального страхування.Так, внески задітей,пенсіонерів, безробітних, інших
соціальнонезахищенихосібплатитьдержавазбюджету.Застрахованимособам
надаютьсявсімедичніпослугибездодатковоїоплати.Незастрахованіотримують
тількинеобхіднудопомогу.Протедосіперелікнеобхіднихпослугчітконеокрес-
лено,немаможливостіперевіритисплатустраховихвнесків,томупрактичноцей
пунктвиконатинеможливо.
На думку литовських медиків, модель фінансування охорони здоров’я з
податківвжезастарілаінеможенормальнофункціонувати.Податків,якіплатить
працездатна частина населення, не вистачає на утримання всього населення.
Підраховано,що80%фінансовихкоштів,виділенихнаохоронуздоров’яЛитви,
йденадваостаннірокижиттялюдини.Парадоксутому,щонавітьприпоганому
фінансуванні охорони здоров’я з бюджету держави систему охорони здоров’я
Литви вважають однією з кращих в Європі. За щорічним данимиШведського
інститутудосліджень,Литвазнаходитьсяна4-мумісцівЄСпоспіввідношенню
якостітацінимедичнихпослуг9.
Латвія. Незважаючи нашвидкі темпи і грунтовність економічних перетво-
реньвЛатвії стансправусферіохорони здоров’якритичний.Процесвідчить
Європейський індекс споживачів охорони здоров’я. Так, за даними останнього
дослідження,з1000можливихпунктівЛатвіянабралавсього449балівізайняла
останнє,31-емісце.Здоров’яжителівЛатвіїзначногірше,ніжв іншихкраїнах
ЄС, і не має тенденції до поліпшення. Звертаючись за медичною допомогою,
пацієнт стикається з трьома основними проблемами: недоступністю медичних
послуг через брак коштів; низькою якістю послуг, що надаються; високою
вартістюліків.
Грошей,щовиділяютьсядержавоюнаохоронуздоров’я,недостатньо.Меди-
цинавЛатвіїфінансується за залишковимпринципом:небюджетприймається
підобсягнеобхіднихпослуг,апослугинадаютьсявиходячизвиділеногофінан-
сування.Фактичнобюджетохорониздоров’япоступовоскорочуєтьсяі,незважа-
ючинавідносновисокийпоказникзагальнихвитратнаохоронуздоров’ящодо
ВВПсередкраїнПрибалтики(6,4%),щопозначилисявостаннійчаспозитивних
змін явнонедостатньо. З1 січня2009р. 3%внесокобов’язкового страхування
здоров’явЛатвіїплатитьроботодавець,а6%внесокзабезпечуєпрацівник.Знач-
на частина населення відмовляється від необхідної медичної допомоги з-за
надмірно високих внесків. Більше того, нерідко, заплативши завищені внески,
пацієнтнеотримуєоптимальнихпослуг.Занадтовисокавартістьстаціонарного
лікуваннязмушуєбільшістьлатвійціввідньоговідмовлятися.Доцьогододають-
ся соціальні чинники: позиція роботодавця, який не заохочує лікарняні листи,
відсутністьчасуналікування,недостатняувагадосвогоздоров’яіт.д.
Згідно з опитуваннями, кожен третій житель Латвії змушений регулярно
відмовляти собі в купівлі ліків. Основна причина – недостатнє дотування на
лікарськіпрепарати.ЗацимпоказникомЛатвіязначновідстаєнетількивідкраїн
ЗахідноїЄвропи,айвідсусідніхдержав.
Настанздоров’яневостаннючергувпливаєйтривалістьчасувідпочинку
593Юридичні і політичні науки
людини.МеншевсіхуЄвропівідпочиваютьгромадяниЕстонії–усього26днів
нарік.ЗанимийдутьгромадяниЛатвії(27днів).Натомість,уШвеції–42(вклю-
чаючисвятковідні та відпустку),ФРН–40днів, Італія– ??39днів, вДанії та
Люксембурзі–по38днів.
Отже, резюмуючи відзначимо складність адаптаційного процесу в Естонії,
Латвії,ЛитвідосоціальнихстандартівЄС.Державипереживаютьдемографічну
депресію, масову міграцію, зниження чисельності працездатного населення й
відповіднонеобхідністьпоступовогопідвищенняпенсійноговікунатліневисокої
середньоїтривалостіжиття.
Перспективниминапрямкамиподальшихдослідженьєвивченняпозитивівта
вадреформсоціальноїсфери,якіпроводятьсяудержавахПрибалтикизоглядуна
спільністьбільшостіїхпроблемізсоціальнимипроблемамиУкраїнинашляхудо
євроінтеграціїтарозбудовидержависоціальногозразка.
1. Щер ба ко ва Е.ВЕвропевероятностьумеретьввозрастеот15до60летсоставля-
етоколо140на1000дожившихдовозраста15лет,абезВосточнойЕвропы–менее80
[Электронныйресурс] //ДемоскопWeekly. – 2010.- 1-23мая. –№421-422.—Режим
доступа:http://demoscope.ru/weekly/2010/0421/barom05.php2.Щер ба ко ва Е.Поожида-
емойпродолжительностижизниженщин–121-е,мужчин–146-еместосреди203стран
[Электронныйресурс]//ДемоскопWeekly.–2005.-19-31декабря.-№227–228.–Режим
доступа:http://demoscope.ru/weekly/2005/0227/barom07.php3. Тамсамо. 4. Whodoesof
whatinEuropebeforetheageof65[Electronicresource]/Statisticsinfocus.Populationand
Social Conditions. 67/2009.- Way of access: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ cache/ITY_
OFFPUB/KS-SF-09-067/EN/KS-SF-09-067-EN.PDF5.Лу кай ти те Р.Министр:иммигра-
цияболеедешевойрабочейсилывЛитву–нелучшееявление[Электронныйресурс]
– Режим доступа: // http://ru.delfi.lt/news/live/ministr-immigraciya-bolee-deshevoj-rabo-
chej-sily-v-litvu-ne-luchshee-yavlenie.d?id=45253621Лу кай ти те Р. Министр: иммигра-
цияболеедешевойрабочейсилывЛитву–нелучшееявление[Электронныйресурс]
– Режим доступа: // http://ru.delfi.lt/news/live/ministr-immigraciya-bolee-deshevoj-rabo-
chej-sily-v-litvu-ne-luchshee-yavlenie.d?id=452536216. Щер ба ко ва Е.Родительскиеотпу-
скапоуходу задетьмимладшеговозраста:расширениевозможностей [Электронный
ресурс] //ДемоскопWeekly.–2009.–9-22ноября.–№397–398.–Режимдоступа:
http://demoscope.ru/weekly/2009/0397/barom02.php 7.Мар ты но вич А. Здравоохранение
Прибалтики–тернистыйпутькевропейскимстандартам//Здоров’яУкраїни.–2009.
–№4.–С.10.8. Тамже. 9. Тамже.–С.11.
594 Держава і право • Випуск 52
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
Н. М. Хома. СОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В КРАЇНАХ П’ЯТОЇ ХВИЛІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ В КОНТЕКСТІ РОЗБУДОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ ТА ВІДПОВІДНОСТІ СОЦІАЛЬНИМ СТАНДАРТАМ ЄС (НА ПРИКЛАДІ ЕСТОНІЇ, ЛИТВИ, ЛАТВІЇ)
|