Історико-політичний досвід хвиль демократизації

Історико-політичний досвід хвиль демократизації

Аналізується історичний та політичний досвід трьох хвиль демократизації та з’ясовуються причини виникнення у суспільстві демократизаційних хвиль.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Латигіна, Н.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34112
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Історико-політичний досвід хвиль демократизації / Н.А. Латигіна // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 558-563. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34112
record_format dspace
spelling irk-123456789-341122012-06-02T12:24:35Z Історико-політичний досвід хвиль демократизації Латигіна, Н.А. Політичні науки Аналізується історичний та політичний досвід трьох хвиль демократизації та з’ясовуються причини виникнення у суспільстві демократизаційних хвиль. Анализируется исторический и политический опыт трьох волн демократизации і виясняются причини возникновения в обществе демократических волн. The article analyses historical and political experience of three former democratization waves and explains the reasons of democratization waves origin in a society. 2011 Article Історико-політичний досвід хвиль демократизації / Н.А. Латигіна // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 558-563. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34112 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Латигіна, Н.А.
Історико-політичний досвід хвиль демократизації
Держава і право
description Аналізується історичний та політичний досвід трьох хвиль демократизації та з’ясовуються причини виникнення у суспільстві демократизаційних хвиль.
format Article
author Латигіна, Н.А.
author_facet Латигіна, Н.А.
author_sort Латигіна, Н.А.
title Історико-політичний досвід хвиль демократизації
title_short Історико-політичний досвід хвиль демократизації
title_full Історико-політичний досвід хвиль демократизації
title_fullStr Історико-політичний досвід хвиль демократизації
title_full_unstemmed Історико-політичний досвід хвиль демократизації
title_sort історико-політичний досвід хвиль демократизації
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34112
citation_txt Історико-політичний досвід хвиль демократизації / Н.А. Латигіна // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 558-563. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT latigínana ístorikopolítičnijdosvídhvilʹdemokratizacíí
first_indexed 2025-07-03T15:04:20Z
last_indexed 2025-07-03T15:04:20Z
_version_ 1836638600101363712
fulltext Н.А. ЛАТИГІНА. ІСТОРИКО-ПОЛІТИЧНИЙ ДОСВІД ХВИЛЬ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ Аналізується істо рич ний та політич ний досвід трьох хвиль де мо кра ти зації та з’ясо ву ють ся при чи ни ви ник нен ня у суспільстві де мо кра ти заційних хвиль. Клю­чові­сло­ва: де мо кра ти зація, ре во люційні ру хи, де мо кра тичній хвилі. Ана ли зи ру ет ся ис то ри че с кий и по ли ти че с кий опыт трьох волн де мо кра ти за ции і ви яс ня ют ся при чи ни воз ник но ве ния в об ще ст ве де мо кра ти че с ких волн. Клю­че­вые­сло­ва: де мо кра ти зація, ре во лю ци он ные дви же ния, де мо кра ти че с кие вол ны. The article analyses historical and political experience of three former democratization waves and explains the reasons of democratization waves origin in a society. Key­words: democratization, democratization waves. Од­ним­з­най­важ­ливіших­наслідків­роз­па­ду­світо­вої­си­с­те­ми­соціалізму­ста­ло­ впро­ва­д­жен­ня­ політич­ної­ де­мо­кратії­ як­ ос­нов­ної­ мо­делі­ суспільно-політич­но­го­ роз­вит­ку.­За­ок­ре­ми­ми­ви­нят­ка­ми,­до­яких­мож­на­відне­с­ти,­з­од­но­го­бо­ку,­Ку­бу,­ Північну­ Ко­рею,­ а­ з­ іншо­го,­ наф­тові­ мо­нархії­ Близь­ко­го­ Схо­ду,­ пе­ре­важ­на­ більшість­країн­світу­виз­на­ла­де­мо­кратію­як­най­прий­нятнішу­фор­му­політич­ної­ си­с­те­ми.­То­му­не­вик­ли­кає­зди­ву­ван­ня­те,­що­нині­навіть­на­кон­цеп­ту­аль­но-те­о- ре­тич­но­му­ рівні­ відсутні­ до­стат­ньо­ оп­раць­о­вані­ про­ек­ти­ політич­но­го­ ус­т­рою,­ аль­тер­на­тивні­де­мо­кратії. З­ се­ре­ди­ни­ 70-х­ років­ ХХ­ століття­ роз­гор­тан­ням­ ре­во­люційних­ рухів­ e­ країнах­ Півден­ної­ Євро­пи­ –­ Греції,­ Іспанії­ та­ Пор­ту­галії­ про­ти­ дик­та­торсь­ких­ ре­жимів­по­ча­ла­ся­сво­го­ро­ду­де­мо­кра­тич­на­хви­ля,­яка­охо­пи­ла­не­мов­усю­пла­не- ту.­Період­з­кінця­80-х­і­до­по­чат­ку­90-х­років,­який­збігав­ся­із­закінчен­ням­хо­лод- ної­війни­і­біпо­ляр­но­го­світо­во­го­по­ряд­ку,­оз­на­ме­ну­вав­ся­по­даль­шою­ек­с­пансією­ де­мо­кра­тич­ної­політич­ної­си­с­те­ми,­де­мо­кра­тич­них­інсти­тутів,­цінно­с­тей,­на­ста- нов­і­норм­(як­в­по­зи­тив­но­му,­так­і­в­не­га­тив­но­му­сенсі).­ Про­те,­ ра­зом­ з­ тим­не­мож­на­не­ відзна­чи­ти,­що­низ­ка­ відо­мих­політо­логів,­ кон­ста­ту­вав­ши­ сам­ факт­ роз­ши­рен­ня­ де­мо­кратії,­ вва­жа­ли,­ що­ к­ се­ре­дині­ 80-х­ років­де­мо­кратія­вже­впри­тул­на­бли­зи­ла­ся­до­меж­своїх­мож­ли­во­с­тей.­«За­не­ве- ли­ки­ми­ви­нят­ка­ми,­–­пи­сав,­на­при­клад,­С.Хантінгтон­в­1985­році,­–­де­мо­кратія­ до­сяг­ла,­мож­ли­во,­апо­гею­сво­го­роз­вит­ку­в­усь­о­му­світі»1.­ І,­на­справді,­ши­ро­ке­роз­пов­сю­д­жен­ня­де­мо­кратії­це,­без­пе­реч­но,­один­з­най- важ­ливіших­ політич­них­ фе­но­менів­ ос­танніх­ де­ся­тиріч,­ досліджен­ню­ яко­го­ приділи­ли­пев­ну­ува­гу­в­своїх­пра­цях­С.­Хантінгтон,­М.­Вей­нер,­Дж.­Сан­шайн,­Р.­ Емер­сон,­С.­Вер­ба,­Г.­Ал­монд,­Дж.­Брюс. Вод­но­час­твер­д­жен­ня­про­те,­що­світ­на­решті­знай­шов­ос­та­точ­ну,­найбільш­ прий­нят­ну­ і­ ефек­тив­ну­ фор­му­ ор­ганізації­ суспільства,­ сьо­годні­ чим­ далі,­ тим­ більше­ ви­яв­ля­ють­ся­ не­до­стат­ньо­ пе­ре­кон­ли­ви­ми.­ Відо­мо,­ що­ дві­ перші­ хвилі­ де­мо­кра­ти­зації,­ не­зва­жа­ю­чи­на­ значні­ склад­нощі­ та­ су­пе­реч­ності,­ за­вер­ши­ли­ся­ фор­му­ван­ням­ кла­сич­них­ мо­де­лей­ де­мо­кра­тич­но­го­ ре­жи­му­ в­ країнах­ Західної­ Євро­пи­та­їх­пе­ре­се­ленсь­ких­ко­лоніях­(США,­Ав­ст­ралія,­Ка­на­да,­Но­ва­Зе­ландія).­ Зго­дом­крах­світо­во­го­та­бо­ру­соціалізму­ніби­то­оз­на­ме­ну­вав­по­ча­ток­«тріум­фаль- 558 Держава і право • Випуск 52 ©­ЛА ТИГІНА На талія Ана толіївна­–­док­тор­політич­них­на­ук,­про­фе­сор­Київсько­го­ національ­но­го­тор­го­вель­но-еко­номічно­го­універ­си­те­ту ної­ хо­ди­ де­мо­кратії»­ та­ її­ без­хмар­не­ май­бутнє.­ Од­нак­ ре­алії­ ос­тан­нь­о­го­ де­ся- тиріччя­ замість­де­далі­пе­ре­кон­ли­вих­підтвер­д­жень­при­ше­с­тя­ гло­баль­но­го­«віку­ де­мо­кратії»­(май­же­за­Є.Хо­с­ба­у­мом)­по­ру­ши­ли­низ­ку­но­вих­прин­ци­по­вих­пи­тань­ що­до­май­бут­нь­о­го­де­мо­кра­тич­них­політич­них­інсти­тутів,­суспільства­і­дер­жа­ви­в­ ціло­му.­ То­му­ підве­ден­ня­ істо­рич­них­ підсумків­ різних­ хвиль­ де­мо­кра­ти­зації­ є­ ак­ту­аль­ним­ і­ не­обхідним­ з­ ог­ля­ду­ на­ виз­на­чен­ня­ по­даль­ших­ пер­спек­тив­ де­мо- кратії­і­де­мо­кра­ти­зації.­ Перш­за­все,­потрібно­да­ти­виз­на­чен­ня­що­та­ке­хви­ля­де­мо­кра­ти­зації.­От­же,­ хви­ля­ де­мо­кра­ти­зації­ –­ це­ гру­па­ пе­ре­ходів­ від­ не­де­мо­кра­тич­них­ політич­них­ ре­жимів­ до­ де­мо­кра­тич­них,­ які­ відбу­ва­ють­ся­ в­ пев­ний­ період­ ча­су,­ і­ кількість­ яких­ знач­но­ пе­ре­ви­щує­ кількість­ пе­ре­ходів­ у­ про­ти­леж­но­му­ на­прямі­ в­ да­ний­ період.­До­цієї­хвилі­за­зви­чай­на­ле­жить­і­лібе­ралізація­або­ча­ст­ко­ва­де­мо­кра­ти- зація­ в­ тих­ політич­них­ си­с­те­мах,­ котрі­ не­ ста­ють­ цілком­ де­мо­кра­тич­ни­ми.­ В­ су­час­но­му­світі­вже­прой­ш­ли­три­хвилі­де­мо­кра­ти­зації.­Кож­на­з­них­сто­су­ва­ла­ся­ порівня­но­не­ве­ли­кої­кількості­країн,­і­під­час­кож­ної­з­цих­хвиль­та­кож­здійсню- ва­ли­ся­пе­ре­хо­ди­і­в­не­де­мо­кра­тич­но­му­на­прямі.­Але­потрібно­за­зна­чи­ти,­що­не­ всі­пе­ре­хо­ди­до­де­мо­кратії­відбу­ва­ли­ся­тільки­в­ме­жах­цих­хвиль.­Історія­люд­ст­ва­ не­відрізняється­упо­ряд­ко­ваністю­ і­не­ є­од­но­спря­мо­ва­ним­ево­люційним­про­це- сом.­За­кож­ною­з­пер­ших­двох­хвиль­де­мо­кра­ти­зації­на­ста­вав­відкат,­під­час­яко- го­де­які,­хо­ча­і­не­всі,­країни,­що­здійсни­ли­раніше­пе­рехід­до­де­мо­кратії,­зно­ву­ по­вер­та­ли­ся­до­не­де­мо­кра­тич­но­го­правління.­Че­рез­це­частіше­всьо­го­виз­на­чи­ти­ мо­мент­пе­ре­хо­ду­від­да­но­го­ре­жи­му­(ав­то­ри­тар­но­го­чи­то­талітар­но­го)­до­іншо­го­ (де­мо­кра­тич­но­го)­мож­на­ли­ше­умов­но.­Та­кож­умов­но­виз­на­ча­ють­ся­і­да­ти­хвиль­ де­мо­кра­ти­зації­та­відкатів. Ко­рені­пер­шої­хвилі­де­мо­кра­ти­зації­потрібно­шу­ка­ти­в­аме­ри­канській­і­фран- цузькій­ ре­во­люціях.­ Од­нак­ дійсне­ ви­ник­нен­ня­ національ­них­ де­мо­кра­тич­них­ інсти­тутів­–­це­фе­но­мен­ХІХ­століття.­У­більшості­країн­де­мо­кра­тичні­інсти­ту­ти­ по­сту­по­во­роз­ви­ва­ли­ся­про­тя­гом­усь­о­го­століття,­і­са­ме­то­му­виз­на­чи­ти­кон­крет- ну­да­ту,­після­якої­де­я­ка­політич­на­си­с­те­ма­мо­же­вва­жа­ти­ся­де­мо­кра­тич­ною,­вель- ми­склад­но­і­мож­ли­во­ли­ше­з­ча­ст­кою­умов­ності.­Про­те,­не­зва­жа­ю­чи­на­це,­Джо- на­тан­ Сан­шайн­ ви­су­ває­ два­ пе­ре­кон­ливі­ кри­терії,­ які­ доз­во­ля­ють­ вста­но­ви­ти,­ ко­ли­політичні­си­с­те­ми­ХІХ­століття­до­ся­га­ли­ха­рак­тер­них­оз­нак­де­мо­кра­тич­но- го­мініму­му­ з­ ог­ля­ду­ на­ ту­ епо­ху:­ 1)­ 50%­до­рос­ло­го­ чо­ловічо­го­ на­се­лен­ня­має­ пра­во­го­ло­су;­2)­відповідаль­ний­го­ло­ва­ви­ко­нав­чої­вла­ди­по­ви­нен­або­зберіга­ти­за­ со­бою­ підтрим­ку­ більшості­ у­ ви­бор­но­му­ пар­ла­менті­ або­ оби­ра­ти­ся­ під­ час­ періодич­них­все­на­род­них­ви­борів.­Як­що­взя­ти­ці­кри­терії­на­оз­б­роєння,­за­сто­со- ву­ю­чи­їх­до­стат­ньо­вільно,­мож­на­ска­за­ти,­що­пер­ша­хви­ля­де­мо­кра­ти­зації­роз­по- ча­ла­ся­зі­США­близь­ко­1828­р.2­Ска­су­ван­ня­май­но­во­го­цен­зу­у­ста­рих­шта­тах­і­ приєднан­ня­но­вих­штатів­із­ви­бор­чим­пра­вом­для­всіх­до­рос­лих­чо­ловіків­до­по- мог­ли­до­ве­с­ти­ча­ст­ку­білих­чо­ловіків,­які­дійсно­го­ло­су­ва­ли­на­пре­зи­дентсь­ких­ ви­бо­рах­1828­ро­ку,­більш­ніж­до­50%.­У­на­ступні­де­ся­тиріччя­і­інші­країни­по­сту- по­во­роз­ши­рю­ва­ли­своє­ви­бор­че­пра­во,­ско­ро­чу­ва­ли­мож­ливість­по­дан­ня­го­ло­су­ однією­осо­бою­в­декількох­ви­бор­чих­ок­ру­гах,­вво­ди­ли­таємне­го­ло­су­ван­ня­і­вста- нов­лю­ва­ли­відповідальність­прем’єр-міністрів­та­кабінетів­пе­ред­пар­ла­мен­та­ми.­ Швей­царія,­за­морські­бри­танські­домініони,­Франція,­Ве­ли­ко­бри­танія­і­декілька­ дрібних­євро­пейсь­ких­країн­здійсни­ли­пе­рехід­до­де­мо­кратії­у­кінці­ХІХ­століття.­ Не­за­дов­го­до­Пер­шої­світо­вої­війни­більш­або­менш­де­мо­кра­тичні­ре­жи­ми­ус­та- но­ви­ли­у­се­бе­Італія­і­Ар­ген­ти­на.­Після­війни­де­мо­кра­тич­ни­ми­вже­бу­ли­Ірландія­ 559Юридичні і політичні науки і­Ісландія,­які­щой­но­от­ри­ма­ли­не­за­лежність.­Ма­со­вий­рух­до­де­мо­кратії­роз­гор- тав­ся­в­дер­жа­вах,­що­ста­ли­на­ступ­ни­ка­ми­імперій­Ро­ма­но­вих,­Габ­сбургів­і­Го­ген- цол­лернів.­ На­ по­чат­ку­ 1930-х­ років,­ ко­ли­ пер­ша­ хви­ля­ де­мо­кра­ти­зації­ вже­ успішно­за­вер­ши­ла­ся,­де­мо­кра­тичні­ла­ви­по­пов­ни­ли­Іспанія­ і­Чілі.­В­ціло­му­за­ сто­років­більше­ніж­трид­цять­країн­вве­ли­у­се­бе­при­наймні­мінімальні­за­галь­но- на-ціональні­де­мо­кра­тичні­ інсти­ту­ти.­У­1830-х­ро­ках­А.­де­Токвіль­пе­ред­ба­чив­ цей­тренд­(мається­на­увазі­де­мо­кратія),­ко­ли­він­тільки­за­ро­д­жу­вав­ся.­В­1920­р.­ Джеймс­ Брайс,­ роз­гля­да­ю­чи­ історію­ де­мо­кратії,­ розмірко­ву­вав­ про­ те,­ чи­ не­ є­ «тен­денція­ до­ де­мо­кратії,­ яка­ про­гля­дається­ нині­ по­всюд­но,­ при­род­ною­ тен- денцією,­че­рез­за­галь­ний­за­кон­соціаль­но­го­про­гре­су»3. Од­нак­в­цей­час­де­мо­кра­тич­на­тен­денція­вже­схо­ди­ла­нанівець­і­пе­ре­тво­рю­ва- ла­ся­у­свою­про­ти­лежність.­Домінан­тою­політич­но­го­роз­вит­ку­1920-1930-х­років­ бу­ли­відхід­від­де­мо­кратії­і­або­по­вер­нен­ня­до­тра­диційних­форм­ав­то­ри­тар­но­го­ правління,­або­ус­та­нов­лен­ня­но­вих,­ма­со­вих,­знач­но­більш­жор­сто­ких­і­все­охоп- лю­ю­чих­форм­то­таліта­риз­му.­Та­кий­рух­на­зад­відбу­вав­ся­го­ло­вним­чи­ном­в­тих­ країнах,­які­сприй­ня­ли­де­мо­кра­тичні­фор­ми­бук­валь­но­на­пе­ре­додні­Пер­шої­світо- вої­війни­або­од­ра­зу­після­неї,­та­для­яких­не­тільки­де­мо­кратія,­але­і,­в­ба­га­ть­ох­ ви­пад­ках,­нація­бу­ли­чи­мось­но­вим.­Ціка­ви­ми­є­істо­ричні­підра­хун­ки:­з­два­над- ця­ти­країн,­які­ство­ри­ли­у­се­бе­де­мо­кра­тичні­інсти­ту­ти­до­1910­ро­ку,­ли­ше­од­на­–­ Греція­ –­ пе­ре­жи­ла­після­ 1920­ ро­ку­ відкат,­ а­ з­ сімнад­ця­ти­ країн,­ які­ сприй­ня­ли­ де­мо­кра­тичні­ інсти­ту­ти­ в­ 1910-1931­ ро­ках,­ ли­ше­ чо­ти­ри­ збе­рег­ли­ їх­ про­тя­гом­ 1920–1930-х­років. Пер­ший­відкат­від­де­мо­кратії­по­чав­ся­у­1922­році,­в­бе­резні­у­Римі,­ко­ли­сум- нозвісний­ дик­та­тор­ Б.­ Мус­соліні­ з­ легкістю­ от­ри­мав­ у­ своє­ роз­по­ря­д­жен­ня­ не­трив­ку­і­вель­ми­ко­рум­по­ва­ну­італійську­де­мо­кратію.­Тро­хи­більше­де­ся­тиріччя­ зна­до­би­ло­ся­для­то­го,­щоб­мо­лоді­де­мо­кра­тичні­інсти­ту­ти­в­Литві,­Польщі,­Латвії­ і­ Ес­тонії­ бу­ли­ по­ва­лені­ в­ ре­зуль­таті­ ав­то­ри­тар­них­ військо­вих­ пе­ре­во­ротів.­ Такі­ країни,­як­Юго­славія­і­Бол­гарія,­що­ніко­ли­не­зна­ли­ре­аль­ної­де­мо­кратії,­підко­ри- ли­ся­но­вим­фор­мам­більш­жор­ст­кої­дик­та­ту­ри.­За­хоп­лен­ня­вла­ди­Гітле­ром­в­1933­ році­ покінчи­ло­ з­ де­мо­кратією­ у­ Німеч­чині,­ зро­би­ло­ не­ми­ну­чою­ за­ги­бель­ австрійської­ де­мо­кратії­ у­ на­ступ­но­му­ році­ і,­ зро­зуміло,­ у­ кінце­во­му­ підсум­ку­ по­кла­ло­в­1938­році­край­чеській­де­мо­кратії.­Грець­ка­де­мо­кратія,­вже­у­1915­році­ роз­хи­та­на­національ­ним­роз­ко­лом,­бу­ла­ос­та­точ­но­по­хо­ва­на­в­1936­році.­Пор­ту- галія­в­1926­році­ста­ла­жерт­вою­військо­во­го­пе­ре­во­ро­ту,­який­спри­чи­нив­три­ва­лу­ дик­та­ту­ру­Са­ла­за­ра.­Військові­путчі­відбу­ли­ся­в­1930­році­в­Бра­зилії­і­Ар­ген­тині.­ До­ав­то­ри­та­риз­му­в­1933­році­по­вер­нув­ся­Уруг­вай.­Військо­вий­пе­ре­во­рот­1936­ ро­ку­призвів­до­гро­ма­дянсь­кої­війни­в­Іспанії­і,­як­наслідок,­за­ги­белі­Іспансь­кої­ ре­с­публіки­в­1939­році.­Но­ва,­об­ме­же­на­де­мо­кратія,­ус­та­нов­ле­на­в­1920-х­ро­ках­ в­Японії,­на­по­чат­ку­1930-х­років­ви­я­ви­ла­ся­ви­ти­с­ка­ною­військо­вим­правлінням. Як­ засвідчу­ють­ ви­ще­на­ве­дені­ фак­ти,­ ці­ зміни­ ре­жимів­ віддзер­ка­лю­ва­ли­ розквіт­ ко­муністич­них,­ фа­шистсь­ких­ і­ міліта­ристсь­ких­ іде­о­логій.­ У­ Франції,­ Ве­ли­ко­бри­танії­і­інших­країнах,­де­де­мо­кра­тичні­інсти­ту­ти­збе­рег­ли­ся,­ан­ти­де­мо- кра­тичні­ру­хи­на­би­ра­ли­си­лу,­чер­па­ю­чи­її­у­політич­но­му­відчу­женні­1920-х­років­ та­еко­номічній­де­пресії­1930-х­років.­Війна,­яка­ве­ла­ся­за­ра­ди­то­го,­щоб­за­во­ю­ва- ти­світ­для­де­мо­кратії,­замість­цьо­го­сти­му­лю­ва­ла­суспільно-політичні­­ру­хи,­як­ праві,­так­і­ліві,­котрі­на­по­лег­ли­во­праг­ну­ли­зни­щи­ти­усі­де­мо­кра­тичні­над­бан­ня. Дру­га­ світо­ва­ війна­ по­кла­ла­ по­ча­ток­ другій,­ ко­роткій­ хвилі­ де­мо­кра­ти­зації.­ Со­юз­ниць­ка­ оку­пація­ спри­я­ла­ за­про­ва­д­жен­ню­ де­мо­кра­тич­них­ інсти­тутів­ у­ 560 Держава і право • Випуск 52 Західній­Німеч­чині,­Італії,­Австрії,­Японії­і­Ко­реї,­хо­ча­в­той­же­час­СРСР­за­ва­див­ впро­ва­д­жен­ню­ де­мо­кратії,­ яка­ за­ро­д­жу­ва­ла­ся­ у­ Че­хо­сло­вач­чині­ і­ Угор­щині.­ В­ кінці­1940-х­–­на­по­чат­ку­1950-х­років­прий­ш­ли­до­де­мо­кратії­Ту­реч­чи­на­і­Греція.­ В­Ла­тинській­Аме­риці­Уруг­вай­по­вер­нув­ся­до­де­мо­кратії­під­час­війни,­а­у­Бра- зилії­і­Ко­с­та-Ріці­де­мо­кра­тичні­зміни­відбу­ли­ся­в­кінці­1940-х­років.­У­чо­ти­рь­ох­ інших­ла­ти­но­а­ме­ри­кансь­ких­країнах­–­Ар­ген­тині,­Ко­лумбії,­Пе­ру­ і­Ве­не­су­елі­–­ ви­бо­ри­1945­і­1946­років­при­ве­ли­до­вла­ди­все­на­род­но­об­рані­уря­ди.­Про­те­в­усіх­ чо­ти­рь­ох­ країнах­ де­мо­кра­тич­на­ прак­ти­ка­ ви­я­ви­ла­ся­ до­сить­ не­три­ва­лою,­ і­ на­ по­чат­ку­1950-х­років­там­­ус­та­но­ви­ли­ся­дик­та­ту­ри.­ На­по­чат­ку­1960-х­років­і­дру­га­хви­ля­де­мо­кра­ти­зації­ви­чер­па­ла­се­бе.­В­кінці­ 1950-х­ політич­ний­ роз­ви­ток­ та­ тран­зит­ ре­жимів­ на­бу­ли­ чітко­го­ ав­то­ри­тар­но­го­ ха­рак­те­ру4.­ Гло­баль­ний­по­во­рот­в­інший­від­де­мо­кратії­бік­в­1960-х­–­на­по­чат­ку­1970-х­ років­на­був­вра­жа­ю­чих­розмірів.­За­од­ни­ми­підра­хун­ка­ми,­в­1962­році­пло­да­ми­ дер­жав­них­пе­ре­во­ротів­в­усь­о­му­світі­бу­ли­три­над­цять­урядів;­в­1975­році­–­38.­ За­ іншою­оцінкою,­тре­ти­на­з­32­діючих­де­мо­кратій,­які­ існу­ва­ли­у­світі­в­1958­ році,­пе­ре­тво­ри­ла­ся­на­ав­то­ри­тарні­ре­жи­ми­у­се­ре­дині­1970-х­років5.­Ця­хви­ля­ пе­ре­ходів­від­де­мо­кратії­до­ав­то­ри­та­риз­му­є­спе­цифічною,­оскільки­во­на­торк­ну- ла­ся­пев­них­країн,­та­ких­як­Чілі,­Уруг­вай­(так­зва­на­«Швей­царія­Півден­ної­Аме- ри­ки»),­Індія­і­Філіппіни,­де­де­мо­кра­тичні­ре­жи­ми­про­три­ма­ли­ся­чверть­століття­ і­до­вше.­Ав­то­ри­тарні­тран­зи­ти­подібно­го­ро­ду­по­ро­ди­ли­знач­но­більш­пе­симістич- ний­по­гляд­на­при­датність­ де­мо­кратії­ для­ країн,­що­роз­ви­ва­ють­ся,­ і­ підси­ли­ли­ стур­бо­ваність­життєздатністю­та­ефек­тивністю­де­мо­кратії­в­роз­ви­ну­тих­країнах,­ де­во­на­існу­ва­ла­ба­га­то­років­і­бу­ла­до­волі­ус­та­ле­ною6. Од­нак,­діалек­ти­ка­істо­рич­но­го­роз­вит­ку­цивілізації­зно­ву­спро­с­ту­ва­ла­те­о­ре- тичні­кон­ст­рукції,­ство­рені­соціаль­ною­та­політич­ною­на­ука­ми.­Так,­як­по­ка­зує­ фак­тич­ний­аналіз,­про­тя­гом­п’ят­над­ця­ти­років­після­падіння­пор­ту­гальсь­кої­дик- та­ту­ри­в­1974­році­де­мо­кра­тичні­ре­жи­ми­прий­ш­ли­на­зміну­ав­то­ри­тар­ним­май­же­ в­трид­ця­ти­країнах­Євро­пи,­Азії­і­Ла­тинсь­кої­Аме­ри­ки.­ От­же,­в­ціло­му­рух­до­де­мо­кратії­но­сив­гло­баль­ний­ха­рак­тер.­За­п’ят­над­цять­ років­ тре­тя­ де­мо­кра­тич­на­ хви­ля­ про­ко­ти­ла­ся­ по­ Південній­ Європі,­ за­то­пи­ла­ Ла­тинсь­ку­Аме­ри­ку,­ дійшла­ до­Азії­ і­ зни­щи­ла­ дик­та­ту­ру­ в­ Ра­дянсь­ко­му­ блоці.­ Згідно­ста­ти­с­тич­них­да­них,­у­1974­році­в­вось­ми­з­де­ся­ти­півден­но­а­ме­ри­кансь­ких­ країн­пра­ви­ли­не­де­мо­кра­тичні­уря­ди,­у­1990­році­–­в­дев’яти­країнах­уря­ди­бу­ли­ де­мо­кра­тич­но­об­рані.­У­1973­році,­за­да­ни­ми­Фрідом-Ха­уз,­32%­світо­во­го­на­се- лен­ня­меш­ка­ло­у­вільних­країнах;­у­1976­році,­із-за­вве­ден­ня­над­зви­чай­но­го­ста­ну­ в­Індії,­–­мен­ше­20%.­У­1990-му,­од­нак,­у­вільних­суспільствах­жи­ли­май­же­39%­ люд­ст­ва. До­ те­перішньо­го­ ча­су­ кож­ний­ на­ступ­ний­ відкат­ ану­лю­вав­ де­які,­ але­ не­ всі­ пе­ре­хо­ди­до­де­мо­кратії,­що­відбу­ли­ся­у­по­пе­ред­ню­хви­лю­де­мо­кра­ти­зації.­Дер­жа- ви­ ба­га­то­ра­зо­во­ зміню­ва­ли­ об­ри­си­ і­ розміри.­ За­ де­ся­тиріччя,­що­ми­ну­ли­ після­ Дру­гої­світо­вої­війни,­кількість­не­за­леж­них­дер­жав­под­воїла­ся,­а­ча­ст­ка­де­мо­кра- тич­них­ дер­жав­ у­ світі­ зміню­ва­ла­ся­ з­ за­вид­ною­ ре­гу­лярністю.­В­ нижніх­ точ­ках­ двох­ відкатів­ 19,7%­ і­ 24,6%­ країн­ в­ світі­ бу­ли­ де­мо­кра­тич­ни­ми.­На­ піках­ двох­ хвиль­де­мо­кра­ти­зації­–­45,3%­ і­32,4%.­В­1990­році­де­мо­кра­тичні­ си­с­те­ми­бу­ли­ при­близ­но­в­45,4%­не­за­леж­них­дер­жав­світу­–­прак­тич­но­як­у­1922­році7. Для­то­го,­щоб­по­яс­ни­ти­при­чи­ни,­які­вик­ли­ка­ють­хвилі­де­мо­кра­ти­зації,­спро- буємо­уя­ви­ти­собі­де­я­кий­мікро­косм­з­ше­с­ти­аб­ст­ракт­них­країн,­по­зна­че­них­ци­ф- 561Юридичні і політичні науки ра­ми­ від­ 1­ до­ 6.­При­пу­с­ти­мо­ та­кож,­що­про­тя­гом­порівня­но­ ко­рот­ко­го­періоду­ од­на­і­та­же­політич­на­подія,­а­са­ме­–­де­мо­кра­ти­зація­–­умов­но­по­зна­че­на­як­х,­ відбу­вається­в­кож­ний­з­цих­країн.­Що­вик­ли­кає­подібне­ма­со­ве­яви­ще­х?­Тут,­на­ дум­ку­С.Хантінгто­на,­мож­ливі­декілька­по­яс­нень8. 1.­ Єди­на­ при­чи­на.­Усі­шість­ х­ (тоб­то­ про­явів­ де­мо­кра­ти­зації)­ мо­жуть­ма­ти­ од­ну­ при­чи­ну,­ на­зве­мо­ її­ А,­ яка­ ви­ник­ла­ не­за­леж­но­ від­ суспільно-політич­них­ подій­у­тій­або­іншій­з­ше­с­ти­країн.­Це­мо­же­бу­ти,­на­при­клад,­розквіт­де­я­кої­но­вої­ над­дер­жа­ви­ або­ якась­ інша­ знач­на­ зміна­ у­ міжна­род­но­му­ розміщенні­ сил.­ Це­ мо­же­ бу­ти­ ве­ли­ка­ війна­ або­ будь-яка­ важ­ли­ва­ подія,­ що­ за­че­пи­ла­ ба­га­то­ суспільств.­Де­які­ла­ти­но­а­ме­ри­канські­дер­жа­ви,­на­при­клад,­у­1945­та­1946­ро­ках­ або­вста­но­ви­ли­у­се­бе­де­мо­кра­тичні­ре­жи­ми,­або­про­ве­ли­нові­за­галь­но­на­родні­ ви­бо­ри.­На­явні­дані­свідчать,­що­ці­де­мо­кра­ти­заційні­про­це­си­(х)­в­значній­мірі­ ста­ли­ ре­зуль­та­том­ єди­ної­ при­чи­ни­ (А),­ тоб­то­ пе­ре­мо­ги­ со­юз­ників­ у­ Другій­ світовій­війні. 2.­Па­ра­лель­ний­роз­ви­ток.­Де­мо­кра­ти­заційні­події­(х)­мо­жуть­вик­ли­ка­ти­ся­схо- жи­ми­про­це­са­ми,­які­при­во­дять­до­по­яви­од­них­і­тих­са­мих­не­за­леж­них­змінних­ (схе­ма­тич­но­по­зна­че­них­як­а1,­а2­і­т.ін.)­та­відбу­ва­ють­ся­більш­або­менш­од­но­час- но­ в­ усіх­ ше­с­ти­ країнах.­ Так,­ на­при­клад,­ вчені-те­о­ре­ти­ки­ ствер­д­жу­ва­ли,­ що­ країна­стає­го­то­вою­до­де­мо­кра­ти­зації­ли­ше­тоді,­ко­ли­ми­нає­певні­по­ро­ги­еко- номічно­го­роз­вит­ку,­до­сяг­нув­ши­кон­крет­но­го­рівня­ва­ло­во­го­національ­но­го­про- дук­ту­(ВНП)­на­ду­шу­на­се­лен­ня­або­пев­но­го­рівня­гра­мот­ності.­В­да­но­му­ви­пад- ку­ де­мо­кра­тич­ний­ про­грес­ в­ кожній­ країні­ обу­мов­люється­ чи­мось,­ існу­ю­чим­ все­ре­дині­цієї­країни­і­ха­рак­тер­ним­для­неї,­про­те­схожі­чин­ни­ки­мо­жуть­більш­ або­ менш­ од­но­час­но­ діяти­ при­ цьо­му­ і­ в­ інших­ країнах,­ по­ро­д­жу­ю­чи­ схожі­ кінцеві­ре­зуль­та­ти. 3.­Сніго­ва­груд­ка.­Важ­ли­вою­при­чи­ною,­яка­вик­ли­кає­де­мо­кра­ти­зацію­(подію­ х)­в­одній­країні,­мо­же­ста­ти­ефект­на­стан­ня­цієї­події­х­в­іншій.­Як­що­б­усі­де­мо- кра­ти­заційні­про­це­си­(х)­відбу­ва­ли­ся­аб­со­лют­но­од­но­час­но,­це­бу­ло­б­не­мож­ли­во.­ Од­нак­ по­вна­ од­но­часність­ бу­ває,­ хо­ча­ і­ ду­же­ рідко,­ то­му­ пря­мо­про­порційно­ і­ мож­ливість­ од­но­час­но­го­ роз­вит­ку­ де­мо­кра­ти­заційних­подій­ в­ різних­ країнах,­ в­ жод­но­му­разі­не­за­леж­них­од­на­від­іншої,­стає­усе­менш­вірогідною.­Звістка­про­ значні­політичні­події­ос­таннім­ча­сом­роз­пов­сю­д­жується­по­усь­о­му­світу­май­же­ миттєво,­че­рез­це­де­мо­кра­ти­зація­(подія­х)­в­одній­країні­все­частіше­має­змо­гу­ прак­тич­но­ в­ той­же­ са­мий­ час­ спро­во­ку­ва­ти­ подію,­ яка­ є­ зістав­ле­ною,­ в­ іншій­ країні.­ Збільшується­ мож­ливість­ дії­ ефек­ту­ на­оч­ності.­ Де­я­ка­ своєрідна,­ навіть­ унікаль­на­в­своєму­роді­при­чи­на­а1­мо­же­вик­ли­ка­ти­де­мо­кра­ти­зацію­(х1)­в­одній­ країні,­ потім­ де­мо­кра­ти­зація­ (х1)­ дає­ по­штовх­ подіям,­ які­ мож­на­ зіста­ви­ти,­ в­ інших­країнах,­а­ті,­у­свою­чер­гу,­мо­жуть­впли­ну­ти­ще­на­якісь­країни­і­так­далі,­ подібно­до­сніго­вої­груд­ки. 4.­Улюб­ле­на­па­на­цея.­Без­по­се­редні­при­чи­ни­де­мо­кра­ти­зації­(події­х)­в­різних­ країнах­мо­жуть­та­кож­суттєво­розрізня­ти­ся.­А­втім,­ці­різні­при­чи­ни­мо­жуть­вик- ли­ка­ти­ од­ну­ і­ ту­ж­ са­му­ ре­акцію,­ як­що­ еліти­ різних­ країн­ поділя­ють­ за­галь­не­ пе­ре­ко­нан­ня­ в­ ефек­тив­ності­ са­ме­ та­кої­ ре­акції,­ яка­ є­ улюб­ле­ною­па­на­цеєю­ від­ усіх­про­блем.­Тоб­то­шість­країн­спро­можні­од­но­час­но­здійсни­ти­од­на­кові­пе­ре­хо- ди­ від­ од­но­го­ ре­жи­му­ до­ іншо­го,­ щоб­ по­до­ла­ти­ цілко­ви­то­ різні­ про­бле­ми:­ інфляцію­в­ одній­ з­ них,­ зник­нен­ня­ за­ко­ну­ і­ по­ряд­ку­ в­ іншій,­ по­глиб­лен­ня­ еко- номічно­го­спа­ду­в­третій,­військо­ву­по­раз­ку­в­чет­вертій­і­т.ін.­В­да­но­му­ви­пад­ку­ спе­цифічні,­індивіду­альні­при­чи­ни­політич­ної­зміни­(а1,­b2,­c3­і­т.п.)­впли­ва­ють­ 562 Держава і право • Випуск 52 на­за­галь­ний­набір­політич­них­пе­ре­ко­нань,­по­ро­д­жу­ю­чи­схожі­відповіді­х.­ От­же,­ці­чо­ти­ри­мож­ли­вих­по­яс­нен­ня­при­чин­ви­ник­нен­ня­політич­них­де­мо- кра­тич­них­хвиль­не­є­ані­ви­черп­ни­ми,­ані­взаємо­ви­клю­ча­ю­чи­ми­і­не­обов’яз­ко­во­ су­пе­ре­чать­од­не­од­но­му.­В­кожній­певній­си­ту­ації­мо­жуть­діяти­усі­чо­ти­ри­чин- ни­ки.­ Та­ким­ чи­ном,­ як­ пе­ре­кон­ли­во­ підтвер­д­жу­ють­ істо­ричні­ до­ка­зи,­ так­ зва­на­ «тре­тя­хви­ля»­де­мо­кра­ти­зації,­що­роз­гля­да­ла­ся­як­своєрідне­вирівню­ван­ня­світо- во­го­ політич­но­го­ ланд­шаф­ту­ за­ мірка­ми­ і­ орієнти­ра­ми­ роз­ви­ну­тої,­ лібе­раль­ної­ де­мо­кратії­ кла­сич­но­го­ західно­го­ ти­пу,­ прак­тич­но­ при­зу­пи­ни­ла­ся,­ а­ мож­ли­во­ цілком­за­вер­ши­ла­ся­сьо­годні.­І­хо­ча­значні­пе­ре­шко­ди­для­роз­пов­сю­д­жен­ня­де­мо- кратії­існу­ють­в­ба­га­ть­ох­су­час­них­суспільствах,­це­не­ста­не­на­за­ваді­чет­вертій­ хвилі­де­мо­кра­ти­зації.­Ви­хо­дя­чи­з­об’єктив­но­го­і­суб’єктив­но­го­досвіду­ми­ну­ло­го,­ дво­ма­клю­чо­ви­ми­фак­то­ра­ми,­від­яких­в­май­бут­нь­о­му­бу­дуть­за­ле­жа­ти­стабільність­ суспільно­го­роз­вит­ку­ і­успішне­роз­пов­сю­д­жен­ня­де­мо­кратії,­є­еко­номічне­зро­с- тан­ня­і­про­фесійне­та­ефек­тив­не­політич­не­керівництво. 1.­Huntington S.P.­Will­world­countries­become­democratic?­//­Political­science­quarterly.­ –­1984.­–­№­99.­–­P.­218.­2. Sunshine J.­Economic­Causes­and­Consequences­of­Democracy:­ A­Study­ in­Historical­Statistics­of­ the­European­and­European-Populated­English-Speaking­ Countries:­Ph.D.diss.­–­Columbia­University,­1972.­–­P.­48.­3. Bryce J.­Modern­Democracies.­ –­New­York:­Macmillan,­1921.­–­Vol.1.­–­P.­24.­4. Emerson R.­The­Erosion­of­Democracy­//­ Journal­ of­Asian­ Studies.­ –­ November­ 1960.­ –­ Vol.20.­ –­ P.1-2.­ 5. Verba S.­ Problems­ of­ Democracy­ in­ the­ Developing­ Countries:­ Remarks.­ –­ Harvard­ –­ MIT­ Joint­ Seminar­ on­ Political­Development.­–­October­6,­1976.­–­P.­6.­6. Huntington S.P.­The­Goals­of­Development­ //­Understanding­Political­Development­/­Ed.­by­M.Weiner,­S.P.­Huntington.­–­Boston:­Little,­ Brown,­1987.­–­P.­33.­7. Хан тинг тон С.­Тре­тья­вол­на.­Де­мо­кра­ти­за­ция­в­кон­це­ХХ­ве­ка.­ –­М.:­РОС­СПЭН,­2003.­–­С.­36-42.­8.­Там­же.­–­С.­42. 563Юридичні і політичні науки Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ Н.А. ЛАТИГІНА. ІСТОРИКО-ПОЛІТИЧНИЙ ДОСВІД ХВИЛЬ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ

Схожі ресурси