Муніципальні права особистості як об’єкт прокурорського нагляду: гносеологічні та аксіологічні підходи
Досліджується проблематика прокурорського нагляду за дотриманням прав і свобод людини і громадянина в сфері місцевого самоврядування, яка знаходить вирішення у формуванні практично нового об’єкту прокурорського нагляду – муніципальних прав особистості....
Saved in:
Date: | 2011 |
---|---|
Main Author: | |
Format: | Article |
Language: | Ukrainian |
Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Series: | Держава і право |
Subjects: | |
Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34113 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Cite this: | Муніципальні права особистості як об’єкт прокурорського нагляду: гносеологічні та аксіологічні підходи / О.Є. Єгоров // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 198-204. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34113 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-341132012-06-03T12:16:01Z Муніципальні права особистості як об’єкт прокурорського нагляду: гносеологічні та аксіологічні підходи Єгоров, О.Є. Конституційне право Досліджується проблематика прокурорського нагляду за дотриманням прав і свобод людини і громадянина в сфері місцевого самоврядування, яка знаходить вирішення у формуванні практично нового об’єкту прокурорського нагляду – муніципальних прав особистості. Исследуется проблематика прокурорского надзора за соблюдением прав и свобод человека и гражданина в сфере местного самоуправления, которая находит свое выражение в формировании практически нового объекта прокурорского надзора – муниципальных прав личности. The article deals with the problems of the prosecutor’s supervision over observance of human rights and freedoms and also civil rights in the sphere of local self-government, which finds expression in forming of a new object of public prosecutions – municipal rights of personality. 2011 Article Муніципальні права особистості як об’єкт прокурорського нагляду: гносеологічні та аксіологічні підходи / О.Є. Єгоров // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 198-204. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34113 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Конституційне право Конституційне право |
spellingShingle |
Конституційне право Конституційне право Єгоров, О.Є. Муніципальні права особистості як об’єкт прокурорського нагляду: гносеологічні та аксіологічні підходи Держава і право |
description |
Досліджується проблематика
прокурорського
нагляду
за дотриманням
прав і свобод
людини
і громадянина
в сфері місцевого
самоврядування,
яка знаходить
вирішення
у формуванні
практично
нового
об’єкту прокурорського
нагляду
– муніципальних
прав
особистості. |
format |
Article |
author |
Єгоров, О.Є. |
author_facet |
Єгоров, О.Є. |
author_sort |
Єгоров, О.Є. |
title |
Муніципальні права особистості як об’єкт прокурорського нагляду: гносеологічні та аксіологічні підходи |
title_short |
Муніципальні права особистості як об’єкт прокурорського нагляду: гносеологічні та аксіологічні підходи |
title_full |
Муніципальні права особистості як об’єкт прокурорського нагляду: гносеологічні та аксіологічні підходи |
title_fullStr |
Муніципальні права особистості як об’єкт прокурорського нагляду: гносеологічні та аксіологічні підходи |
title_full_unstemmed |
Муніципальні права особистості як об’єкт прокурорського нагляду: гносеологічні та аксіологічні підходи |
title_sort |
муніципальні права особистості як об’єкт прокурорського нагляду: гносеологічні та аксіологічні підходи |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Конституційне право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34113 |
citation_txt |
Муніципальні права особистості як об’єкт прокурорського нагляду: гносеологічні та аксіологічні підходи / О.Є. Єгоров // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 198-204. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT êgorovoê munícipalʹnípravaosobistostíâkobêktprokurorsʹkogonaglâdugnoseologíčnítaaksíologíčnípídhodi |
first_indexed |
2025-07-03T15:04:24Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:04:24Z |
_version_ |
1836638603454709760 |
fulltext |
О. Є. ЄГОРОВ. МУНІЦИПАЛЬНІ ПРАВА ОСОБИСТОСТІ ЯК ОБ’ЄКТ
ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ТА АКСІОЛОГІЧНІ
ПІДХОДИ
Досліджується про бле ма ти ка про ку рорсь ко го на гля ду за до три ман ням прав і сво
бод лю ди ни і гро ма дя ни на в сфері місце во го са мо вря ду ван ня, яка зна хо дить вирішен ня
у фор му ванні прак тич но но во го об’єкту про ку рорсь ко го на гля ду – муніци паль них прав
осо би с тості.
Ключовіслова: місце ве са мо вря ду ван ня, про ку рорсь кий на гляд, муніци пальні пра ва
осо би с тості.
Ис сле ду ет ся про бле ма ти ка про ку рор ско го над зо ра за со блю де ни ем прав и сво бод
че ло ве ка и граж да ни на в сфе ре ме ст но го са мо управ ле ния, ко то рая на хо дит свое вы ра
же ние в фор ми ро ва нии прак ти че с ки но во го объ ек та про ку рор ско го над зо ра – му ни ци
паль ных прав лич но с ти.
Ключевые слова:ме ст ное са мо управ ле ние, про ку рор ский над зор, му ни ци паль ные
пра ва лич но с ти.
The article deals with the problems of the prosecutor’s supervision over observance of
human rights and freedoms and also civil rights in the sphere of local selfgovernment, which
finds expression in forming of a new object of public prosecutions – municipal rights of per
sonality.
Keywords:local selfgovernment, the prosecutor’s supervision, municipal rights of per
sonality.
СтановленнявУкраїнімісцевогосамоврядуванняякконституційно-правово-
го інституту (див. ст. 7, Розділ XI Конституції України) та самостійного рівня
публічної влади (див. ст. 5 Конституції України), суб’єкта компетенції (див.
ст.143,144КонституціїУкраїни,ЗаконУкраїни«Промісцевесамоврядуванняв
Україні»від21.05.1997року)актуалізуєпроблематикуйогоправовогозахисту.І
хочаст.145КонституціїУкраїнизакріплюєположенняпроте,щоправамісцево-
го самоврядування захищаються в судовому порядку, на наш погляд, наведене
конституційнеформулювання не відображає адекватно телеологічну домінанту
захистуцьогоскладногосоціально-правовогофеномену.Босамевінзібраввоєди-
носкладнийтасистемний,полісуб’єктнийтаполіоб’єктнийвузолпроблем,що
маютьбезпосереднійвихіднастабільнефункціонуванняорганівдержавноївла-
ди,органівмісцевогосамоврядування,територіальноїорганізаціїпублічноївла-
ди,формуваннятафункціонуваннясистемилокальноїдемократії,атакож,крім
того,наформуваннятаналежнуреалізаціюправовогостатусуособистості,щона
рівнімісцевогосамоврядуваннявиступаєвякостічленавідповідноїтериторіаль-
ної громади – первинного суб’єктумісцевого самоврядування (ст. 140Консти-
туціїУкраїни).
Томувважаємо,щовзазначенихумовахактуалізуєтьсятаоб’єктивуєтьсяпро-
блематикапрокурорськогонаглядузадотриманнямправісвободлюдиниігрома-
дянинасамевсферімісцевогосамоврядування,яказнаходитьсвійяркийвиразу
формуванніпрактичноновогооб’єктупрокурорськогонагляду–муніципальних
правособистості.
Томутемоюцієїстаттієвизначеннягносеологічнихтааксіологічнихпідходів
198 Держава і право • Випуск 52
©ЄГО РОВ Олек сандр Євге но вич–аспіранткафедриконституційного,адміністра-
тивногоіміжнародногоправаМаріупольськогодержавногоуніверситету
доформуваннямуніципальнихправособистості,щовиникаютьвсферімісцево-
го самоврядування, в якості окремого та самостійного об’єкту прокурорського
наглядувУкраїні.
Слідвідмітити,щозазначенапроблематиканадоктринальномурівнімаєфак-
тично синтетичний характер, вона практично не досліджувалась в вітчизняній
юридичнійнауці,атомуєактуальноютасвоєчасною,бо,насамперед,покликана
нетількиадекватновідобразититаформалізуватипрактичнудіяльністьорганів
прокуратуривзазначенійсфері,алейпідвиситирівеньнормативно-правовоїрег-
ламентаціїїхдіяльності,аце,природно,призведедопідвищеннярівняправового
захистуособистостівсферімісцевогосамоврядування.
Незважаючи на наявність великого переліку наукових праць, присвячених
проблемам місцевого самоврядування як соціально-правового феномену, що
функціонуєвсферітауформідіяльностітериторіальнихгромадтасформованих
нимиорганимісцевогосамоврядування,фактичнопозаувагоювченихзалишили-
сяпринциповіпитаннявідноснотого,щосамемісцевесамоврядуванняєінсти-
тутомгромадянськогосуспільства,якийнерозривнопов’язанийзіншимиінсти-
тутами такого суспільства, більш того, воно суттєво та позитивно впливає на
локальнийрозвиток,йвтомучислінарозвитокправлюдинитагромадянина,що
виступають об’єктом відповідної охорони та захисту з боку правоохоронних
органівдержави,втомучислійорганівпрокуратури.Сучаснийстантеоріїіпрак-
тики місцевого самоврядування, органів місцевого самоврядування, а також
відсутністькомплекснихмонографічнихдосліджень,присвяченихроліпрокура-
туривординарномуйекстраординарномуфункціонуваннімісцевогосамовряду-
вання,органівмісцевогосамоврядування,територіальноїгромади,насамкінець,
особистостівсферітанарівнімісцевогосамоврядування,зумовиливибіртеми,
визначенняметиізавданьдослідження.
Длярозкриттяпроблематикидослідженнянеобхіднозвернутиособливуувагу
наетимологічнийзмістюридичнихтермінів,щозастосовуютьсявданійстатті,
щобудесприятиоднаковостіїхюридичноїінтерпретаціїтавизначеннюдоктри-
нально-прагматичнихпідходівдоїхзастосуваннянарівнітеоріїконституційного,
муніципального,адміністративногоправа,наукипрокурорськогонаглядутощо.
Згідноізст.1ЗаконуУкраїни«Пропрокуратуру»від5листопада1991року1,
прокурорськийнаглядтлумачитьсявякостіспецифічної,телеологічновивіреної
діяльностізадодержанняміправильнимзастосуваннямзаконіврізнимисуб’єкта-
ми до яких відносяться КабінетМіністрів України, міністерства та інші цент-
ральніорганивиконавчоївлади,органидержавногоігосподарськогоуправління
таконтролю,РадаміністрівАвтономноїРеспублікиКрим,місцевіРади,їхвико-
навчіоргани,військовічастини,політичніпартії, громадськіорганізації,масові
рухи,підприємства,установиіорганізації,незалежновідформвласності,підпо-
рядкованостітаприналежності,посадовіособитагромадяни.Зазначенийнагляд
здійснюєтьсяГенеральнимпрокуроромУкраїниіпідпорядкованимийомупроку-
рорами.
О.Ф. Скакун розуміє під прокурорським наглядом (англ. public prosecutor’s
supervision) юридичний аналіз стану справ відносно забезпечення законності і
дисципліни в державі, що здійснюється із застосуванням відповідних форм,
визначенихзаконодавством,алебезвтручанняупрактичнудіяльністьпіднагляд-
нихорганів2.Звідсілявитікає,щопрокурорськийнагляд:а)євідповідноюсис-
темною діяльністю; б) її здійснюють уповноважені та компетентні суб’єкти;
199Юридичні і політичні науки
в)шляхом співвідношеннядіяльності державних і самовряднихорганів та гро-
мадськихструктур,їхнормативнихактівнавідповідністьвимогамзаконностіта
державної дисципліни; г) така діяльність здійснюється з застосуванням відпо-
відних форм, визначених законодавством; г’) здійснення такої діяльності не
передбачаєвтручанняупрактичнудіяльністьпіднагляднихорганів.
З наведених нормативно-доктринальних підходів можна зробити висновок,
щохочадіяльністьмісцевихрадтаїхвиконавчихорганів,щовходятьдосистеми
органівмісцевогосамоврядуванняйєоб’єктамипрокурорськогонагляду,основ-
нимзмістомтакогонаглядуєдодержанняіправильнезастосуваннязаконів,ане
захист прав та свобод людини та громадянина в межах місцевого самовряду-
вання.
Разомзтимст.4ЗаконуУкраїни«Пропрокуратуру»,якарегламентуєзавдан-
ня прокурорського нагляду за додержанням законів, закріплює, що діяльність
органівпрокуратуриспрямовананавсемірнеутвердженняверховенства закону,
зміцненняправопорядку імає своїм завданням захиствіднеправомірнихпося-
ганьсоціально-економічних,політичних,особистихправісвободлюдинитагро-
мадянина,щогарантованіКонституцією,іншимизаконамиУкраїнитаміжнарод-
нимиправовимиактами(п.2ст.4).
Крімтого,данийзаконодавчийактміститьвсобінизкуположень,якідемон-
струютьрольпрокуратуривздійсненнізахиступравсамемісцевогосамовряду-
вання, його органів та суб’єктів. Так, у ст. 4 серед завдань прокуратури
закріплюєтьсязахиствіднеправомірнихпосягань:а)закріпленихКонституцією
України прав територіальних утворень (п. 1 ст. 4), до яких відносяться тери-
торіальнігромади,щозгідност.140КонституціїУкраїниєпервиннимсуб’єктом
місцевогосамоврядування;б)правовогостатусумісцевихРадтаорганівсамоор-
ганізаціїнаселення(п.3ст.4),щовходятьдосистемимісцевогосамоврядування
вУкраїні.
Захисту підлягають соціально-економічні, політичні і інші права і свободи
громадянназасадахїхрівностіпередзаконом,незалежновіднаціональногочи
соціальногопоходження,мови,освіти,ставленнядорелігії,політичнихпереко-
нань,службовогочимайновогостанутаіншихознак.
Разом з тим, слід мати на увазі, що наведені положення, що містяться в
профільному Законі України «Про прокуратуру», не відповідають консти-
туційнимположенням,щорегламентуютьправовийстатусцьоговажливогодер-
жавно-правовогоінституту.
Наукові дослідження і прокурорська практика свідчать, що закріплений в
чинній Конституції України статус прокуратури не відповідає її фактичному
місцю і ролі в системі державно-правових інститутів. У ст. 121 Конституції
Українилишевнайзагальнішихрисахвизначенийстатуспрокуратуризвказівкою
нате,щовонаєєдиноюсистемою,наякупокладаютьсявідповіднізавдання.Ст.
122КонституціїрегламентуєправовийстатустапорядокобранняГенерального
прокурораУкраїни.Ауст..123КонституціїУкраїнизакріплюється,щоорганізація
іпорядокдіяльностіпрокуратуривизначаютьсязаконом.Практикапоказала,що
конституційно-правоварегламентаціястатусупрокуратуриєявнонедостатньою
дляусесторонньогоіповномасштабногорозкриттяїїролівдержавномумеханізмі
сучасноїУкраїни,умеханізміреалізаціїпублічноївладитаумеханізміреалізації
тазахиступравісвободлюдинитагромадянина.
Концептуальний характер цього питання,що є безпосередньо пов’язаним з
200 Держава і право • Випуск 52
потребоюоптимальноговизначеннястатусупрокуратуринанайближчуперспек-
тиву, з урахуваннямреальнихпроцесів,щовідбуваються, в суспільстві, диктує
гострунеобхідністькорінноїпереробкивКонституціїУкраїниРозділуVII«Про-
куратура»абойогодоповненнянизкоюсуттєвихположень,середяких,нанаш
погляд,належитьвказати,щопрокуратуравідіменідержавиздійснюєнаглядна
всійтериторіїУкраїнизадотриманнямвимогКонституції,дотриманнямправсво-
бодлюдиниігромадянина,виконаннямзаконодавства,атакожУказівПрезидента
Українинормативногохарактеру.Уіншихстаттяхцьогорозділунеобхідновизна-
чити основні напрями наглядовій діяльності прокуратури, в числі основних
завдань спеціально вказати на забезпечення верховенстваКонституціїУкраїни,
єдиногоправовогопростору,економічноїбезпеки;закріпитиправозаконодавчої
ініціативиГенеральногопрокурораУкраїниійогоправоназверненнядоКонсти-
туційногоСудуіззапитами.
Крімтого,слідвраховувати,щоприйнятийранішеЗаконУкраїни«Пропро-
куратуру»від5листопада1991рокуневідповідаєконституційнимнормам.Такв
статті19цьогозаконувказаніфункціїзагальногонагляду,основнимпредметом
якого є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами,
установами,організаціямитапосадовимиособами,вимогамКонституціїУкраїни
тачиннимзаконам;2)додержаннязаконівпронедоторканністьособи,соціально-
економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і
гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3)
додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин,
охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяль-
ності.
Систематичнийаналізнаведенихположеньпрофільногозаконусвідчить,що
вказанінормипрямопротирічатьнормамКонституціїУкраїни,томущовідповідно
доїїч.2статті8,всізаконитаіншінормативно-правовіактиповинніприйматися
наосновіКонституціїУкраїниіповинніїйвідповідати.
ПрокуратураУкраїнивсежтакипродовжуєпроводитирозслідуваннядій,що
містятьознакизлочинуіздійснюватизагальнийнагляд,оскількиувідповідності
доп.9розділуХV(Перехідніположення)КонституціїУкраїни,прокуратурінада-
ноправовиконувативідповіднодочиннихзаконівфункціюнаглядузадотриман-
нямізастосуваннямзаконівіфункціюпопередньогослідствадовведеннявдію
законів,регулюючихдіяльністьдержавнихорганівпоконтролюзадотриманням
законів,ідоформуваннясистемидосудовогослідстваівведеннявдіюзаконів,які
регулюютьїїфункціонування.Проте,пройшлобільше15роківздняухвалення
КонституціїУкраїни,авУкраїнітакінебулиствореніспеціалізованіоргани,що
виконувалибціфункції.
Замістьтого,щобпровестиреформуваннясистемиправоохороннихорганіву
відповідність з європейськими стандартами, Верховна Рада України приймає
Закон«ПровнесеннязміндоКонституціїУкраїни»від8грудня2004року3,який
доповнив ст. 121 пунктом 5 наступного змісту: «нагляд за дотриманнямправ і
свободлюдиниігромадянина,дотриманнямзаконівзцихпитаньорганамивико-
навчоївлади,органамимісцевогосамоврядування,їхпосадовимиіслужбовими
особами».Тобтозаконодавецьфактично«підігнав»нормиКонституціїпідст.19
Закону«Пропрокуратуру».
Зодногобоку,вконтекстідослідження,щопроводиться,насамперед,укон-
текстісуб’єктногоскладузагальногонагляду,слідбулобпривітатитакуподію.
201Юридичні і політичні науки
Але, з іншого боку, слід відмітити, що застосування термінологічної зв’язки
«наглядзадотриманнямправісвободлюдиниігромадянина»сталосвідоцтвом
того, що Україна, приймаючи цей закон, зробила крок назад в минуле, коли в
радянськічасипрокуратурабуластворенаякнаддержавниймонстр,щоотримав
безмежні повноваження контролю за людьми і всіма державними інститутами,
щодіяливкраїні,таякабулапідконтрольноюлишепартійниморганам.Дочого
цепризвело,вітчизнянійісторіїдобревідомо.
Визнання зазначеного закону неконституційним, згідно з Рішенням Консти-
туційногоСудуУкраїни№20-рп/2010від30вересня2010року4,узв’язкузпору-
шенням конституційної процедури його розгляду та прийняття, виправило цю
ганебну ситуацію та не тільки повернуло до дії текст Конституції України
1996року, але й актуалізувало реформування профільного розділу Конституції
України.
Зазначенийстансправщодоконституційно-правовоготанормативно-право-
вогорегулюванняправовогостатусупрокуратуриУкраїниоб’єктивуєстановлен-
ня, формалізацію та юридичне закріплення системи координат, що виникає в
межахмісцевогосамоврядуваннятаможебутивідображенотакимчином:«про-
курорськийнагляд»–«захистправсуб’єктівтаорганівмісцевогосамоврядуван-
ня»–«захистправісвободлюдиниігромадянина»–«захистмуніципальнихправ
особистості».
Побудова складових частин зазначеної системи не є випадковим, вона
об’єктивно та логічно витікає не тільки з чинного законодавства та консти-
туційнихправоположень,алейздоктринальнихположеньнаукиконституційного
тамуніципальногоправа,згіднозякимивикористання,реалізаціятазахистпрак-
тично всіх конституційних прав людини здійснюється на локальному рівні
соціумувмежахфункціонуваннятериторіальнихгромадуформімуніципальних
прав особистості5. Таким чином, побудова такої «мотрійки» є, по-перше, не
тільки демонстрацією глибинних взаємних зв’язків між інститутами публічної
влади,міжїїрівнями(публічноюдержавноютапублічноюсамоврядною(муні-
ципальною)владами),міжсуб’єктамипублічноготаприватногоправа.По-друге,
актуалізує проблематику муніципальних прав особистості. На думку
М.О.БаймуратоватаГ.Г.Танаджи,інституціоналізаціямуніципальнихправосо-
бистостівипливаєсамезпринципуіснуванняталокальноїреалізаціїправісво-
бодлюдини6.
Такаактуалізаціяпроблематикифункціонуваннямісцевогосамоврядуванняв
контексті становлення та розвитку прав та свобод людини і громадянина та їх
реалізаціїсаменалокальномурівніфункціонуваннясоціуму,обумовленацілою
низкоюфакторів,щомають важливе значення дляпроцесів державотворення і
правотвореннявУкраїні.По-перше,сюдитребавіднестивизнання,легалізацію,
легітимацію, конституційну та законодавчу регламентацію самого інституту
місцевогосамоврядуванняуякостісуттєвоготаважливогодемократичногофено-
мену, причому в державі, яка ще недавно була частиною великої тоталітарної
держави.По-друге,самемісцевесамоврядуваннясталомогутнімфакторомдер-
жавотворення та свідоцтвом затвердженням в Україні демократичних засад
суспільноготадержавногожиття,важливимфакторомстановленнятафункціону-
вання конституційного ладу, поява якого співпало, а потім й напряму сприяло
зростаннюна тлі демократичнихперетворень соціальної, зокремайполітичної
активностінаселеннявідповіднихтериторійдержави.По-третє,перехідУкраїни
202 Держава і право • Випуск 52
доринковихвідносин,щовизвавмогутнітрансформаційніпроцеситароздержав-
ленняекономічноїсистеми,обумовивінституційнезростанняташирокевикори-
станняможливостейфеномену«автономіїволііндивіда»,якесупроводжувалось
зростаннямтаперманентнимипроявамиособистоїсвободитатворчоїініціативи
людей,щобуликонституційно і законодавчовизнані та гарантовані.Внаслідок
могутньої інтенсифікації демократизації суспільства, зазначених соціополітич-
нихтасоціокультурнихпроцесів,булиоб’єктивнопосиленніпочуттяособистої
відповідальностітаусвідомленоговідношеннялюдинидорезультатівсвоєїдіяль-
ності, того,що вона є господарем своєї долі та творцем особистогощастя.Це
об’єктивно сприяло посиленню відповідних інтенцій (устремлінь) у людини
відносно моделювання своєї поведінки в рамках макро- (в межах держави) та
мікросоціуму(вмежахмікроспільноти–територіальноїгромади).
Результатом останнього стала суттєва модифікація та зміна телеологічного
(цільового)наповненняправовогостатусутаправовогомодусуособистості(від
системи координат «держава» – «людина», до системи координат «людина»
–«місцевесамоврядування»–«держава»),щопризвелодооб’єктивногознижен-
нядекларативногопотенціалуконституційно-правовогостатусулюдиниігрома-
дянинатайогозростанняінаповненняактивнимфункціонально-екзистеційним
змістом.Причому,наповненнюправовогостатусунетількивцілому,алейвчас-
тиніокремихкомплексівправлюдини,зокрема,комплексуекономічних,політич-
них,особистихправтощо.
Резюмуючи,можнадійтинаступнихвисновків:
– в основі телеологічної домінанти захисту інститутумісцевого самовряду-
ваннявякостіскладногосоціально-правовогофеноменулежитьскладнийтасис-
темний,полісуб’єктнийтаполіоб’єктнийвузолпроблем,щомаютьбезпосередній
вихідна стабільнефункціонуванняорганівдержавної влади, органівмісцевого
самоврядування, територіальної організації публічної влади, формування та
функціонуваннясистемилокальноїдемократії,атакожнаформуваннятаналеж-
нуреалізаціюправовогостатусуособистості,щонарівнімісцевогосамовряду-
ваннявиступаєвякостічленавідповідноїтериторіальноїгромади;
–взазначенихумовахактуалізуєтьсятаоб’єктивуєтьсяпроблематикапроку-
рорськогонагляду задотриманнямправ і свободлюдини і громадянина самев
сферімісцевого самоврядування, яка знаходить свій яркийвираз уформуванні
практичноновогооб’єктупрокурорськогонагляду–муніципальнихправособи-
стості;
–профільнийзаконодавчийакт–ЗаконУкраїни«Пропрокуратуру»міститьв
собінизкуположень, які демонструютьрольпрокуратури в здійсненні захисту
прав самемісцевого самоврядування, його органів та суб’єктів: 1) зафіксована
низкасуб’єктівмісцевогосамоврядування(територіальнігромади,органисамо-
організаціїнаселення,місцевіради,їхвиконавчіоргани),що:а)прямоназванів
законі; б) права яких захищає прокуратура від неправомірних посягань (тери-
торіальнігромади,органисамоорганізаціїнаселення,місцевіради);в)діяльність
деякихзнихєоб’єктомпрокурорськогонагляду(місцевіради,їхвиконавчіорга-
ни); 2) прокурорський нагляд має своїм завданням захист від неправомірних
посяганьсоціально-економічних,політичних,особистихправісвободлюдинита
громадянина,щогарантованіКонституцією,іншимизаконамиУкраїнитаміжна-
роднимиправовимиактами,щофактичноздійснюютьсянарівнімісцевогосамо-
врядування;
203Юридичні і політичні науки
–конституційно-правоварегламентаціястатусупрокуратуриУкраїниєявно
недостатньоюдляусестороннього і повномасштабного розкриття її ролі в дер-
жавномумеханізмісучасноїУкраїни,умеханізміреалізаціїпублічноївладитау
механізміреалізаціїтазахиступравісвободлюдинитагромадянина;
–сучаснийстансправщодоконституційно-правовоготанормативно-право-
вогорегулюванняправовогостатусупрокуратуриУкраїниоб’єктивуєстановлен-
ня, формалізацію та юридичне закріплення системи координат, що виникає в
межахмісцевогосамоврядуваннятаможебутивідображеноютакимчином:«про-
курорськийнагляд»–«захистправсуб’єктівтаорганівмісцевогосамоврядуван-
ня»–«захистправісвободлюдиниігромадянина»–«захистмуніципальнихправ
особистості»;
– інституціоналізаціямуніципальнихправ особистості,що випливає саме з
принципу існування та локальної реалізації прав і свобод людини, фактично
трансформує захист прав і свобод людини, що здійснюється прокуратурою в
якостізавданняпрокурорськогонаглядузадодержаннямзаконів,узахистмуніци-
пальнихправісвободособистості.
1. Про про ку ра ту ру: ЗаконУкраїни від 5 листопада 1991 року //ВВРУкраїни. –
1991.–№53.–Ст.793. 2. Прокурорскийнадзор//Юридическийнаучно-практический
словарь-справочник(основныетерминыипонятия)/СкакунО.Ф.,БондаренкоД.А./
Подобщ.ред.СкакунО.Ф.–Х.:Эспада,2007.–С.320. 3. Про вне сен нязміндоКон-
ституціїУкраїни:ЗаконУкраїнивід8грудня2004року//ВВРУкраїни.–2005.–№2.
–Ст.44.4.Рішен ня КонституційногоСудуУкраїниусправізаконституційнимподан-
ням252народнихдепутатівУкраїнищодовідповідностіКонституціїУкраїни(консти-
туційності)ЗаконуУкраїни«ПровнесеннязміндоКонституціїУкраїни»від8грудня
2004року№2222-IV(справапрододержанняпроцедуривнесеннязміндоКонституції
України) [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/ laws/
main.cgi?nreg=v020p710-10 5. Бай му ра тов М.О.Локальнасистемазахиступравлюдини
в Україні: сутність та становлення //Юридична освіта і правова держава: Зб. наук.
праць.–О.,1997.–С.97.6. Бай му ра тов М.О., Та на д жи Г.Г.Муніципальніправалюди-
ни //Конституційніправа,свободитаобов’язкилюдини і громадянинавУкраїні /За
ред.Ю.С.Шемшученка.–К.:Юридичнадумка,2008.–С.184.
204 Держава і право • Випуск 52
Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО
О. Є. Єгоров. МУНІЦИПАЛЬНІ ПРАВА ОСОБИСТОСТІ ЯК ОБ’ЄКТ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ: ГНОСЕОЛОГІЧНІ ТА АКСІОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ
|