Інституціонально-політичні чинники стереотипізації індивідуальної та суспільної свідомості

Інституціонально-політичні чинники стереотипізації індивідуальної та суспільної свідомості

Аналізуються інституціонально-політичні чинники стереотипізації, вплив яких реалізується на трьох основних рівнях політичної свідомості та політичної активності – індивідуальному, груповому та загальнонаціональному соціально-політичному....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Михальчук, Н.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Політичні науки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34119
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Інституціонально-політичні чинники стереотипізації індивідуальної та суспільної свідомості / Н.В. Михальчук // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 667-673. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34119
record_format dspace
spelling irk-123456789-341192012-06-03T12:17:04Z Інституціонально-політичні чинники стереотипізації індивідуальної та суспільної свідомості Михальчук, Н.В. Політичні науки Аналізуються інституціонально-політичні чинники стереотипізації, вплив яких реалізується на трьох основних рівнях політичної свідомості та політичної активності – індивідуальному, груповому та загальнонаціональному соціально-політичному. Анализируются институционально-политические факторы стереотипизации, влияние которых реализуется на трех основных уровнях политического сознания и политической активности – индивидуальном, групповом та общенациональном социально-политическом. In the article analyzyruyutsya ynstytutsyonalno-polytycheskye stereotypyzatsyy Factors, Impact kotorыh realyzuetsya Level Meter for three of major politician polytycheskoy consciousness and activity - individually, and hruppovom a national socio-in political. 2011 Article Інституціонально-політичні чинники стереотипізації індивідуальної та суспільної свідомості / Н.В. Михальчук // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 667-673. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34119 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Михальчук, Н.В.
Інституціонально-політичні чинники стереотипізації індивідуальної та суспільної свідомості
Держава і право
description Аналізуються інституціонально-політичні чинники стереотипізації, вплив яких реалізується на трьох основних рівнях політичної свідомості та політичної активності – індивідуальному, груповому та загальнонаціональному соціально-політичному.
format Article
author Михальчук, Н.В.
author_facet Михальчук, Н.В.
author_sort Михальчук, Н.В.
title Інституціонально-політичні чинники стереотипізації індивідуальної та суспільної свідомості
title_short Інституціонально-політичні чинники стереотипізації індивідуальної та суспільної свідомості
title_full Інституціонально-політичні чинники стереотипізації індивідуальної та суспільної свідомості
title_fullStr Інституціонально-політичні чинники стереотипізації індивідуальної та суспільної свідомості
title_full_unstemmed Інституціонально-політичні чинники стереотипізації індивідуальної та суспільної свідомості
title_sort інституціонально-політичні чинники стереотипізації індивідуальної та суспільної свідомості
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34119
citation_txt Інституціонально-політичні чинники стереотипізації індивідуальної та суспільної свідомості / Н.В. Михальчук // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 667-673. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT mihalʹčuknv ínstitucíonalʹnopolítičníčinnikistereotipízacíííndivídualʹnoítasuspílʹnoísvídomostí
first_indexed 2025-07-03T15:04:46Z
last_indexed 2025-07-03T15:04:46Z
_version_ 1836638626090319872
fulltext Н. В. МИХАЛЬЧУК. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ СТЕРЕОТИПІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ Аналізу ють ся інсти туціональ но­політичні чин ни ки сте рео типізації, вплив яких ре алізується на трьох ос нов них рівнях політич ної свідо мості та політич ної ак тив­ ності – індивіду аль но му, гру по во му та за галь но національ но му соціаль но­політич но му. Клю­чові­ сло­ва: сте рео тип, сте рео типізація, політич на си с те ма, політич на свідомість, політич на ак тивність. Ана ли зи ру ют ся ин сти ту ци о наль но­по ли ти че с кие фак то ры сте рео ти пи за ции, вли­ я ние ко то рых ре а ли зу ет ся на трех ос нов ных уров нях по ли ти че с ко го со зна ния и по ли­ ти че с кой ак тив но с ти – ин ди ви ду аль ном, груп по вом та об ще на ци о наль ном со ци аль но­ по ли ти че с ком. Клю­че­вые­сло­ва: сте рео тип, сте рео ти пи за ция, по ли ти че с кая си с те ма, по ли ти че­ с кое со зна ние, по ли ти че с кая ак тив ность. In the article analyzyruyutsya ynstytutsyonalno­polytycheskye stereotypyzatsyy Factors, Impact kotorыh realyzuetsya Level Meter for three of major politician polytycheskoy con­ sciousness and activity ­ individually, and hruppovom a national socio­in political. Key­words: stereotype, stereotypyzatsyya, polytycheskaya system polytycheskoe minds, polytycheskaya activity. Англійський­ дослідник­ А.­ Редкліф-Бра­ун­ у­ праці­ «Струк­ту­ра­ і­ функція­ у­ примітив­но­му­суспільстві»­за­зна­чає:­«Будь-яка­соціаль­на­си­с­те­ма­скла­дається­з­ пев­них­ струк­тур­ і­ дій.­ Струк­ту­ри­ –­ це­ стійкі­ мо­делі,­ за­вдя­ки­ яким­ індивіди­ ре­алізу­ють­ відно­си­ни­ між­ со­бою­ і­ на­вко­лишнім­ се­ре­до­ви­щем.­ До­ ос­нов­них­ функціональ­них­ за­вдань­ усіх­ струк­тур­них­ еле­ментів­ суспільства­ вхо­дить­ не­обхідність­ підтри­му­ва­ти­ соціаль­ну­ солідарність­ і­ стійкість­ соціаль­ної­ си­с­те- ми»1.­Кон­кретні­дії­пе­ред­ба­ча­ють­не­обхідність­вирішен­ня­тих­або­інших­соціаль- но­зна­чу­щих­за­вдань­та­підтрим­ку­струк­тур­ної­спад­ко­вості,­клю­чо­ву­роль­у­якій­ відіг­ра­ють­ такі­ най­важ­ливіші­ ре­гу­ля­то­ри­ по­ведінки­ лю­дей,­ як­ зви­чаї,­ ри­ту­а­ли,­ мо­ральні­нор­ми.­Не­ос­таннє­місце­у­цьо­му­пе­реліку­зай­ма­ють­політичні­сте­рео- ти­пи,­які­та­кож­суттєво­впли­ва­ють­на­про­бле­ми­політич­но­го­оформ­лен­ня­дер­жа- ви. Нині­наміти­ла­ся­тен­денція,­яка­свідчить­про­те,­що­політи­ка­роз­ви­вається­від­ сте­рео­тип­ної­фор­ми­ до­ індивіду­алізації­ лю­ди­ни.­Вод­но­час­ для­ХХ­ століття,­ як­ за­зна­чає­іспансь­кий­філо­соф­Х.­Ор­те­га-і-Гас­сет,­ха­рак­тер­не­ома­сов­лен­ня­куль­ту- ри­й­політи­ки,­то­му­без­політич­них­сте­рео­типів­не­мож­ли­ва­соціаль­но-політич­на­ ор­ганізація­як­та­ка,­оскільки­во­ни­є­підґрун­тям­ек­с­теріори­зації­осо­би­с­тості,­умо- вою­її­політич­ної­соціалізації,­а­як­ре­зуль­тат­-­виз­на­ча­ють­мо­ти­вацію­політич­ної­ ак­тив­ності.­Політичні­ сте­рео­ти­пи­ ста­ють­ своєрідни­ми­ тра­диціями,­ без­ яких­ не­ мо­же­ існу­ва­ти­ жод­на­ соціаль­но-політич­на­ си­с­те­ма,­ ос­нов­ним­ за­вдан­ням­ якої­ і­ стає­ ство­рен­ня­ ком­плек­су­ пев­них­ сте­рео­типів,­ сліду­ван­ня­ яким­ не­обхідне­ для­ успішно­го­її­функціону­ван­ня,­що,­у­свою­чер­гу,­й­ак­ту­алізує­на­ше­досліджен­ня.­ Ме­та­досліджен­ня­–­аналіз­взаємозв’яз­ку­між­політич­ною­си­с­те­мою­та­рівнем­ сте­рео­типізації­індивіду­аль­ної­і­ма­со­вої­свідо­мості. За­зви­чай­сте­рео­ти­пи­існу­ють­і­підтри­му­ють­ся­на­трьох­ос­нов­них­рівнях. 667Юридичні і політичні науки ©­МИ ХАЛЬ ЧУК На талія Во ло ди мирівна­ –­ магістр­ дер­жав­но­го­ уп­равління,­ го­ло- вний­кон­суль­тант­Уп­равління­за­без­пе­чен­ня­міжпар­ла­ментсь­ких­зв’язків­Апа­ра­ту­Вер- хов­ної­Ра­ди­Ук­раїни До­пер­шо­го­рівня­відно­сять­сте­рео­ти­пи­індивіду­аль­ної­політич­ної­свідо­мості­ й­по­ведінки,­підкріплю­вані­ сте­рео­ти­па­ми­відповідних­по­зи­тив­них­ і­не­га­тив­них­ санкцій,­на­при­клад,­сфор­мо­вані­в­та­ко­му­по­нятті,­як­«за­ко­нос­лух­ня­ний­гро­ма­дя- нин»,­тоб­то­до­б­ро­по­ряд­ний,­ло­яль­ний­до­вла­ди,­відповідаль­ний,­суспільно­ак­тив- ний. На­дру­го­му­рівні­пе­ре­бу­ва­ють­ сте­рео­ти­пи­ гру­по­вої­політич­ної­ свідо­мості­й­ по­ведінки,­на­при­клад,­тра­диції­то­го­або­іншо­го­ет­но­су,­нації,­про­грамні­на­ста­но- ви­суспільно-політич­но­го­ру­ху,­політич­ної­партії. До­ тре­ть­о­го­ рівня­ відно­сять­ сте­рео­ти­пи­політич­ної­ свідо­мості­ й­ по­ведінки,­ ха­рак­терні­для­соціаль­но-політич­ної­си­с­те­ми­у­ціло­му,­на­при­клад,­ іде­о­логію­та­ національ­ну­ідею. На­ пер­шо­му­ рівні­ найбільшу­ роль­ у­ підтримці­ політич­них­ сте­рео­типів­ відіграє­соціалізація­у­певній­політичній­куль­турі,­ко­ли­лю­ди­на­іден­тифікує­се­бе­ з­ політич­ною­ спільно­тою­ (дер­жа­вою,­ країною,­ нацією,­ соціаль­ною­ гру­пою),­ за­своює­її­сим­во­ли,­здо­бу­ває­спе­цифічні­знан­ня­про­політичні­інсти­ту­ти,­їх­при- зна­чен­ня,­ме­ханізми­функціону­ван­ня­суспільства­то­що,­не­ос­тан­ню­роль­у­чо­му­ відігра­ють­політичні­сте­рео­ти­пи.­ Сте­рео­ти­пи­ма­ють­ важ­ли­ве­ зна­чен­ня­ в­про­цесі­ оцінки­лю­ди­ною­соціаль­но- політич­них­ явищ­ і­ про­цесів.­ З­ од­но­го­ бо­ку,­ во­ни­ еко­ном­но­ ско­ро­чу­ють­ про­цес­ пізнан­ня­ й­ ро­зуміння­ то­го,­ що­ відбу­вається,­ спро­щу­ють­ про­цес­ прий­нят­тя­ рішень,­ при­ско­рю­ю­чи­ по­ведінкові­ ре­акції­ на­ ос­нові­ емоційно­го­ прий­нят­тя­ або­ не­прий­нят­тя­інфор­мації.­Прой­шов­ши­етап­інтеріори­зації,­всі­політичні­цінності,­ по­гля­ди,­на­ста­но­ви­і­нор­ми­ста­ють­невід’ємною­ча­с­ти­ною­індивіда­і­по­чи­на­ють­ мо­ти­ву­ва­ти,­спря­мо­ву­ва­ти­і­обґрун­то­ву­ва­ти­йо­го­дії­як­суб’єкта­політи­ки,­відо­б- ра­жа­ю­чи­ре­аль­ний­стан,­ос­новні­по­тре­би­та­пер­спек­ти­ви­роз­вит­ку­суспільства.­ Так,­ за­зви­чай­ мо­лодь­ у­ про­цесі­ за­лу­чен­ня­ до­ політи­ки­ ча­с­то­ відчу­ває­ на­ собі­ вплив­не­га­тив­них­про­явів,­по­чи­на­ю­чи­від­війни­ком­про­матів,­спе­ку­ляції­іде­я­ми,­ до­ підпо­ряд­ку­ван­ня­ не­га­тив­ним­ сте­рео­ти­пам.­ Так­ фор­мується­ тен­денція,­ яка­ мо­же­про­яви­ти­ся­в­різних­фор­мах­відчу­жен­ня­лю­ди­ни­-­від­дер­жа­ви,­від­політич- них­ інсти­тутів,­ від­ про­це­су­ прий­нят­тя­ політич­них­ рішень.­ За­га­лом­цей­ про­цес­ ха­рак­те­ри­зується­апатією­й­цинізмом,­не­довірою­до­вла­ди­й­офіційної­політи­ки,­ зни­жен­ням­ підтрим­ки­ політич­них­ інсти­тутів,­ партій,­ дер­жа­ви.­ Ча­с­то­ до­ та­кої­ ре­акції­при­зво­дить­не­мож­ливість­во­лодіти­по­вною­інфор­мацією­про­події,­яким­ потрібно­да­ва­ти­влас­ну­усвідо­мле­ну­оцінку­-­її­місце­зай­ма­ють­сте­рео­ти­пи.­Так,­ ук­раїнські­політичні­пси­хо­ло­ги­се­ред­ха­рак­тер­них­рис­су­час­ної­політич­ної­свідо- мості­ на­ пер­ше­ місце­ став­лять:­ очіку­ван­ня­ «месії»­ –­ ха­риз­ма­тич­но­го­ ліде­ра,­ рятівни­ка­ країни,­ сприй­ман­ня­ вла­ди­ як­ на­силь­ст­ва,­ уяв­лен­ня­ про­ цілко­ви­ту­ марність­ будь-якої­ соціаль­ної­ ак­тив­ності­ то­що2.­ Такі­ ри­си­ ма­ють­ відби­ток­ ірраціоналізму,­ в­ ос­нові­ яко­го­ ле­жать­ відповідні­ яви­ща,­ підпо­ряд­ко­вані­ впли­ву­ підсвідо­мих­чин­ників­-­сте­рео­типів.­То­му­політич­ну­бай­дужість­мож­на­вва­жа­ти­ сво­го­ро­ду­фор­мою­про­те­с­ту­про­ти­вла­ди,­для­якої­ха­рак­тер­на,­зо­к­ре­ма,­ко­рум­по- ваність,­ надмірна­ бю­ро­кра­ти­зація,­ пе­ре­на­си­чен­ня­ сте­рео­ти­па­ми,­ які­ вже­ дав­но­ пе­ре­тво­ри­ли­ся­ на­ дог­ми.­ Спе­цифічною­ соціопатією­ ук­раїнсько­го­ суспільства­ є­ де­ак­ту­алізація­сте­рео­типів,­ко­ли­існу­ючі­сте­рео­ти­пи­не­ви­т­ри­му­ють­кон­ку­ренції­ з­цінно­с­тя­ми­«світло­го­май­бут­нь­о­го». Ще­М.­Ве­бер­пи­сав,­що­наслідком­бю­ро­кра­ти­зації­є­зне­о­соб­лю­ван­ня­лю­ди­ни,­ втра­та­індивіду­аль­ної­ініціати­ви­й­сво­бо­ди­дій,­пе­ре­тво­рен­ня­лю­ди­ни­в­примітив- но­го­ви­ко­нав­ця­влад­ної­волі.­Зви­чай­но,­у­су­час­но­му­суспільстві­політич­на­вла­да­ 668 Держава і право • Випуск 52 не­ мо­же­ існу­ва­ти­ без­ роз­ви­не­ної­ ор­ганізаційно-інсти­туціональ­ної­ ос­но­ви,­ оскільки­ це­ су­пе­ре­чи­ло­ б­ її­ ро­зумінню.­ Утім,­ ча­с­то­ ця­ ос­но­ва­ зай­має­ го­ло­вне­ місце.­Як­ре­зуль­тат­-­об’єкти­вла­ди­не­ма­ють­змо­ги­ста­ти­суб’єкта­ми­і­впли­ва­ти­ на­ха­рак­тер­прий­нят­тя­рішень,­а­то­му­сприй­ма­ють­вла­ду­як­відчу­же­ний­від­се­бе­ фе­но­мен.­Лю­ди­на­втра­чає­кри­тич­не­відно­шен­ня­до­політич­ної­си­с­те­ми,­пе­ре­тво- рюється­в­«од­но­вимірну­лю­ди­ну»­(за­Г.­Мар­ку­зе).­По­сту­по­во­суспільство­на­пов- нюється­ма­совізо­ва­ни­ми­осо­би­с­то­с­тя­ми,­які­ніко­ли­не­ста­нуть­ак­тив­ни­ми­пе­ре- тво­рю­ва­ча­ми­суспільства. Ук­раїнські­соціоло­ги­дав­но­поміти­ли,­що­в­нашій­країні­ос­танніми­ро­ка­ми­на­ зміну­за­галь­но­му­оп­тимізму­де­далі­частіше­при­хо­дить­скеп­сис,­на­ос­нові­яко­го­ фор­му­ють­ся­ сте­рео­ти­пи­ оп­тимізму,­ які­ ста­ють­ своєрідною­фор­мою­ са­мо­за­с­по- коєння.­Про­шкідливість­та­ко­го­оп­тимізму­до­б­ре­ска­зав­Віллі­Брандт:­«У­політиці­ не­потрібний­оп­тимізм­за­поєм.­Од­нак­не­обхідні­надія,­впев­неність,­віра­в­те,­що­ ро­зум­не­мо­же­ста­ти­ре­альністю.­Без­цьо­го­нічо­го­не­мож­ли­во­до­сяг­ти»3.­Зго­дом­ на­місці­та­ко­го­оп­тимізму­«за­поєм»­фор­мується­політич­ний­скеп­ти­цизм,­нігілізм,­ апатія­то­що. Не­га­тив­ним­ наслідком­ сте­рео­типізації­ індивіду­аль­ної­ свідо­мості­ є­ і­ па­тер- налізм,­ ко­ли­ політич­на­ куль­ту­ра­ осо­би­с­тості­ ха­рак­те­ри­зується­ соціаль­ною­ безвідповідальністю,­ ірраціональ­ною­ і­ не­послідо­вною­ політич­ною­ по­ведінкою.­ Яви­ще­па­тер­налізму,­з­од­но­го­бо­ку,­має­тра­диційне­(З.Фрейд)­пси­хо­логічне­по­яс- нен­ня,­згідно­з­яким­емоційна­за­лежність­до­рос­лої­осо­би­від­вла­ди­ви­во­дить­ся­з­ при­та­ман­них­ди­тині­ком­плексів­пси­хо­логічної­за­леж­ності­від­бать­ка,­а­з­іншо­го­ –­із­сфор­мо­ва­но­го­ро­ка­ми­існу­ван­ня­ра­дянсь­кої­ав­то­ри­тар­ної­си­с­те­ми­сте­рео­ти­пу­ дер­жа­ви­–­вер­хов­но­го­судді,­єди­но­го­ав­то­ри­те­ту,­во­ло­да­ря,­який­піклується­про­ своїх­дітей. У­фор­му­ванні­дру­го­го­рівня­сте­рео­типів­свідо­мості­найбільшу­роль­відігра- ють­ емоційні­ при­ст­расті,­ різно­го­ ро­ду­ де­с­т­рукції,­ сфор­мо­вані­ по­пе­редніми­ по­коління­ми­стан­дар­ти­мис­лен­ня­та­ світо­глядні­ схе­ми,­ які­ за­зви­чай­відо­б­ра­жа- ють­ся­у­пев­но­му­типі­політич­ної­куль­ту­ри.­Уяв­лен­ня­про­політич­ну­дійсність­у­ лю­ди­ни­фор­мується­здебільшо­го­не­на­ос­нові­влас­но­го­ос­мис­лен­ня,­аналізу,­а­як­ досвід­по­пе­редніх­по­колінь.­Оформ­ле­ний­у­кон­цепції,­іде­о­логічні­схе­ми,­на­ко­пи- че­ний­ соціаль­ний­ досвід­ мо­же­ як­ ста­ти­ ба­зою­ для­ по­даль­шо­го­ роз­вит­ку­ суспільної­дум­ки,­так­і­пе­ре­тво­ри­ти­ся­на­дог­ми­і­сте­рео­ти­пи,­які­ча­с­то­відста­ють­ від­ре­алій­життя.­ Інко­ли­сте­рео­ти­пи­ста­ють­невід’ємни­ми­еле­мен­та­ми­національ­но-політич­ної­ ду­хов­ної­тра­диції­по­ряд­з­існу­ю­чи­ми­в­да­но­му­суспільстві­соціаль­но-політич­ни- ми­те­оріями,­а­та­кож­про­дов­жу­ють­доміну­ва­ти­як­най­важ­ливіші­чин­ни­ки­фор­му- ван­ня­політич­ної­куль­ту­ри.­Так,­ук­раїнський­дослідник­Є.­Го­ло­ва­ха­трак­тує­«… політич­ну­куль­ту­ру­як­су­купність­ста­лих­форм­політич­ної­свідо­мості­та­по­ведінки,­ які­ виз­на­ча­ють­ особ­ли­вості­ функціону­ван­ня­ суб’єктів­ політич­но­го­ про­це­су­ в­ ме­жах­пев­ної­політич­ної­си­с­те­ми»4.­Під­ус­та­ле­ни­ми­фор­ма­ми­політич­ної­свідо- мості­ він­ ро­зуміє­ політичні­ орієнтації,­ ус­та­нов­ки,­ пе­ре­ко­нан­ня­ (на­ відміну­ від­ стихійно­ство­рю­ва­них).­Ус­та­лені­фор­ми­політич­ної­по­ведінки­–­це­на­праць­о­вані­ в­про­цесі­політич­ної­діяль­ності­ти­пові­по­ведінкові­ре­акції­та­сте­рео­ти­пи.­Саме­ці­ фор­ми­ про­ти­сто­ять­ політичній­ стихії,­ впро­ва­д­жу­ю­чи­ в­ політич­ну­ си­с­те­му­ еле- мен­ти­впо­ряд­ко­ва­ності,­стабільності,­ор­ганізо­ва­ності­то­що. Куль­тур­но-політич­ний­ простір­ дослідни­ки­ умов­но­ на­зи­ва­ють­ суб’єктив­ною­ політи­кою,­до­яко­го­відно­сять­ре­акцію­лю­дей­на­за­хо­ди­дер­жа­ви,­спри­ян­ня­або­ 669Юридичні і політичні науки су­про­тив­ політич­ним­про­це­сам,­ ус­та­лені­ політичні­ орієнтації­ -­ політичні­ ус­та- нов­ки­і­сте­рео­ти­пи.­У­вузь­ко­му­ро­зумінні­політич­на­куль­ту­ра­скла­дає­не­політи­ку­ або­політич­ний­про­цес­у­їхньо­му­ре­аль­но­му­втіленні,­а­ком­плекс­уяв­лень­тієї­або­ іншої­національ­ної­чи­соціаль­но-політич­ної­спільно­ти,­як­за­зна­чає­Н.­Пе­т­ро,­про­ світ­політи­ки­і­політич­но­го,­за­ко­ни­і­пра­ви­ла­їхньо­го­фор­му­ван­ня.­Ці­суб’єктивні­ чин­ни­ки­ за­ле­жать­ від­ то­го,­ носієм­ якої­ мо­делі­ політич­ної­ куль­ту­ри­ є­ індивід.­ Ад­же­ в­ по­нят­тя­ політич­ної­ куль­ту­ри­ вхо­дять­ і­ політичні­ тра­диції,­ і­ нор­ми­ політич­ної­прак­ти­ки,­ідеї,­кон­цепції,­пе­ре­ко­нан­ня,­і­орієнтації­й­ус­та­нов­ки­лю­дей­ що­до­існу­ю­чої­си­с­те­ми­в­ціло­му,­її­ок­ре­мих­інсти­тутів­та­най­важ­ливіших­«пра­вил­ гри».­ Ці­ ком­по­нен­ти,­ зу­мов­лені­ соціаль­но-еко­номічни­ми,­ національ­но-куль­тур- ни­ми,­ суспільно-істо­рич­ни­ми­ та­ інши­ми­дов­го­ст­ро­ко­ви­ми­чин­ни­ка­ми,­ ха­рак­те- ри­зу­ють­ся­ віднос­ною­ ус­та­леністю,­ жи­вучістю­ і­ сталістю,­ повільно­ підда­ють­ся­ змінам­у­про­цесі­гли­бо­ких­зру­шень­у­суспільно­му­бутті5. Клю­чо­вою­дефініцією­та­ко­го­ро­зуміння­політич­ної­куль­ту­ри­стає­мен­талітет­ –­ су­купність­ уяв­лень,­ по­глядів,­ відчуттів­ лю­дей­ кон­крет­но-істо­рич­ної­ епо­хи.­ Мен­талітет­–­це­сфор­мо­ва­на­си­с­те­ма­еле­ментів­ду­хов­но­го­жит­тя­та­світо­с­прий- нят­тя,­яка­зу­мов­лює­відповідні­сте­рео­ти­пи­по­ведінки,­діяль­ності,­спо­со­би­жит­тя­ різно­манітних­соціаль­них­спільнот­та­індивідів­та­скла­дається­з­усвідо­мле­них­чи­ підсвідо­мих­пе­ре­жи­вань,­уяв­лень,­на­ст­роїв,­по­глядів,­світо­ба­чень,­які­де­терміну- ють­ відповідну­ політич­ну­ ак­тивність­ лю­дей.­ Це­ по­нят­тя­ ши­ро­ко­ ви­ко­ри­с­то- вується­ у­ су­часній­ на­уковій­ літе­ра­турі,­ оскільки­ окрім­ за­галь­нов­жи­ва­но­го­ ро­зуміння­умож­лив­лює­ав­тен­тичність­аналізу­та­кої­сфе­ри­ду­хов­но­го,­як­«ко­лек- тив­не­несвідо­ме»­та­«ар­хе­ти­пи»­(Е.­Дюрк­гейм,­К.-Г.­Юнг),­які,­як­вже­за­зна­ча­ло- ся,­відігра­ють­ве­ли­ку­роль­у­політиці.­ Всі­змістовні­ком­по­нен­ти­пси­хо­логії­осо­би­с­тості­чи­спільно­ти­тісно­пов’язані­ з­ти­по­логічни­ми­особ­ли­во­с­тя­ми­нер­во­вої­си­с­те­ми­і­ло­калізу­ють­ся­в­емоційно-мо- ти­ваційній­сфері,­яка­за­дається­куль­тур­ною­ма­т­ри­цею.­Са­ме­до­неї­вхо­дять­си­с­те- ма­по­треб,­інте­ре­си,­цінності,­орієнтації­і­нор­ми,­інтеріори­зо­вані­ролі­й­спря­мо- ваність­осо­би­с­тості,­своєрідні­ко­ди­по­ведінки.­Як­су­купність­ор­ганічно­поєдна- них,­не­ре­флек­то­ва­них,­логічно­не­ви­яв­ле­них­про­це­дур­мис­лен­ня­мен­тальність­є­ ос­но­вою­ своєрідно­го­ ав­то­ма­тиз­му,­ за­да­но­го­ сте­рео­ти­па­ми,­ ри­ту­а­ла­ми­ і­ тра- диціями,­зу­мов­ле­ною­і­біологічни­ми,­і­соціокуль­тур­ни­ми­чин­ни­ка­ми.­Са­ме­мен- талітет­впли­ває­на­ви­ко­ри­с­тан­ня­різних­соціокуль­тур­них­і­політич­них­цінно­с­тей,­ які­ інтеріори­зо­вані­ у­ ре­зуль­таті­ соціалізації­ у­ певній­ політичній­ си­с­темі.­Мен- тальні­ цінності­ і­ тра­диції­ ста­ють­невід’ємною­скла­до­вою­соціаль­но-політич­ної­ си­с­те­ми,­виз­на­ча­ють­її­місце­у­цивілізаційно-істо­рич­но­му­кон­ти­ну­умі.­ По­ряд­ з­ мен­тальністю­ на­ про­цес­ ево­люції­ політич­ної­ куль­ту­ри­ впли­ва­ють­ різні­ си­ли,­ гру­пи,­ ор­ганізації,­ які­ без­по­се­ред­ньо­фор­му­ють­ і­ по­ши­рю­ють­ ті­ чи­ інші­ідеї,­по­гля­ди,­політичні­по­зиції6.­Фор­му­ван­ня­різних­політич­них­сте­рео­типів­ свідчить­про­пев­ну­по­тре­бу,­усвідо­мле­ну­більшістю.­Будь-який­політич­ний­сте- рео­тип,­як­і­іде­ал­–­сво­го­ро­ду­інте­лек­ту­аль­не­втілен­ня­інте­ресів­пев­ної­соціаль- ної­ гру­пи­ на­ кон­крет­но­му­ істо­рич­но­му­ етапі­ суспільно-політич­но­го­ роз­вит­ку.­ Са­ме­ спільність­ пси­хо­логічних­ особ­ли­во­с­тей,­ ти­по­вих­ для­ пред­став­ників­ кон- крет­ної­гру­пи,­і­відо­б­ра­жає­ре­альність­соціаль­но-гру­по­вої­пси­хо­логії.­На­дум­ку­ Ч.­ Кулі,­ найбільше­ зна­чен­ня­ для­ ро­зуміння­ соціаль­ної­ ди­наміки­ ма­ють­ міжіндивіду­альні­сто­сун­ки,­які­скла­да­ють­ся­в­пер­вин­них­гру­пах­і­є­по­заісто­рич- ним,­універ­саль­ним­ут­во­рен­ням7.­ Сте­рео­ти­пи­ соціаль­но-гру­по­вої­ пси­хо­логії­ –­ це­ особ­ли­вості­ свідо­мості­ й­ 670 Держава і право • Випуск 52 по­ведінки,­які­відо­б­ра­жа­ють­умо­ви­жит­тя,­діяль­ності­й­особ­ли­во­с­тей­спілку­ван- ня­гру­пи­лю­дей.­Усвідо­млені­еле­мен­ти­гру­по­вої­пси­хо­логії,­які­транс­фор­му­ють­ся,­ на­бу­ва­ю­чи­чітких­і­раціоналізо­ва­них­форм,­ста­нов­лять­ос­нов­ний­зміст­соціаль­но- гру­по­вої­свідо­мості­всіх­суб’єктів,­зо­к­ре­ма­політи­ки.­ Са­ме­поділ­гро­ма­дян­на­вер­ст­ви,­що­відрізня­ють­ся­своїми­ іде­о­логічни­ми­та­ політич­ни­ми­орієнтаціями,­стає­підґрун­тям­фор­му­ван­ня­ба­га­то­партійної­си­с­те­ми,­ пе­ре­ду­мо­вою­ їх­ об’єднан­ня­ в­ політичні­ партії.­ Відтак,­ соціаль­но-гру­по­ва­ свідомість­ –­ це­ істо­рич­но­ зу­мов­ле­ний­ рівень­ усвідо­млен­ня­ чле­на­ми­ ве­ли­кої­ соціаль­ної­гру­пи­(кла­су,­стра­ти,­соціаль­но­го­про­шар­ку)­сво­го­ста­но­ви­ща­у­си­с- темі­ соціаль­но-політич­них­ відно­син,­ а­ та­кож­ своїх­ спе­цифічних­ по­треб­ і­ інте- ресів.­Фе­но­мен­соціаль­но-гру­по­вої­свідо­мості­ха­рак­те­ри­зується­тісним­пе­ре­пле- тен­ням­політи­ко-пси­хо­логічних­і­іде­о­логічних­еле­ментів.­ Виз­на­ченість­ ціннісних­ орієнтацій­ і­ уяв­лень­ про­ цілі­ суспільно-політич­ної­ діяль­ності­збли­жує­соціаль­но-гру­по­ву­свідомість­з­гру­по­вою­іде­о­логією­-­сфор- мо­ва­ним,­уза­галь­не­ним­і­на­уко­во-оформ­ле­ним­кон­цеп­том.­Ста­нов­лен­ня­соціаль- но-гру­по­вої­іде­о­логії­-­істо­рич­но­де­терміно­ва­ний­про­цес­відбо­ру­найбільш­ха­рак- тер­них­для­да­ної­гру­пи­пси­хо­логічних­еле­ментів­і­тен­денцій,­що­пе­ред­ба­чає­їхню­ пе­ре­роб­ку­ й­ са­мо­ор­ганізацію­ у­ струн­ку­ си­с­те­му­ соціаль­но-ти­по­вих­ уяв­лень­ і­ цінно­с­тей,­які­де­терміну­ють­ціле­с­пря­мо­ва­ну­політич­ну­по­ведінку.­ У­гру­повій­іде­о­логії­виділя­ють­ся­три­ос­новні­ком­по­нен­ти:­цінності;­ос­новні­ нор­ми­ свідо­мості,­ жит­тя­ й­ по­ведінки;­ кон­кретні­ зраз­ки­ по­ведінки;­ сте­рео­типні­ ро­ль­ові­ уяв­лен­ня.­ Іде­а­ли­ та­ сте­рео­ти­пи­ аку­му­лю­ють­ політичні­ інте­ре­си­ різних­ індивідів,­соціаль­них­груп­то­що. Особ­ли­вим­ різно­ви­дом­ соціаль­но-політич­ної­ свідо­мості­ є­ політи­ко-іде­о- логічна­за­анґажо­ваність­-­психічний­стан­за­цик­ле­ності­на­іде­ях­пев­ної­політич­ної­ партії­та­опо­зиційності­іншим­іде­о­логіям.­Най­важ­ливішим­чин­ни­ком­є­співвідно- шен­ня­раціональ­но­го­та­емоційно­го:­чим­сильніше­ос­таннє­і­слаб­ше­праг­ма­тич- не,­тим­стійкіше­до­три­мується­лю­ди­на­сте­рео­ти­пу,­який­пе­ре­тво­рюється­на­до­к­т- ри­ну.­ Відтак,­ третій­ рівень­ політич­них­ сте­рео­типів­ -­ політич­на­ свідомість­ (іде­о- логія)­–­най­важ­ливіший­чин­ник,­на­яко­му­ґрун­тується­відповідна­політич­на­си­с- те­ма,­до­ос­нов­ної­функції­ якої,­у­свою­чер­гу,­на­ле­жить­ство­рен­ня­ і­по­ши­рен­ня­ політич­них­ міфів­ і­ сте­рео­типів,­ оскільки­ іде­о­логія­ ґрун­тується­ здебільшо­го­ на­ вірі,­ а­ не­ на­ знан­нях,­ во­на­ силь­на­ не­ стільки­ інте­лек­ту­альністю­ і­ прав­дивістю,­ скільки­здатністю­згур­то­ву­ва­ти.­Так,­за­галь­новідо­мо,­що­на­політич­них­сте­рео­ти- пах­ґрун­тується­кон­сер­ва­тив­на­політи­ка,­яка­не­всти­гає­за­про­це­сом­мо­дернізації­ і­навіть­зна­хо­дить­ся­з­ним­у­су­пе­реч­ності.­Про­те­нині­де­далі­частіше­мо­гутність­ і­ мас­штабність­ су­час­них­ конфліктів,­ які­ зачіпа­ють­ тра­диційні­ підва­ли­ни­ життєдіяль­ності,­ ля­ка­ють­не­ тільки­ вла­ду­ і­ політич­ну­ еліту­ба­га­ть­ох­ країн,­ а­ й­ пе­ресічних­ гро­ма­дян,­ по­за­як­ вка­зу­ють­ на­ не­о­че­видність­ універ­саль­ності­ лібе- раль­ної­де­мо­кратії,­що­зму­шує­по-іншо­му­по­гля­ну­ти­на­ідеї­тра­диціоналістів.­ З­іншо­го­бо­ку,­спро­щу­ю­чи­про­цес­соціаль­но-політич­но­го­пізнан­ня,­сте­рео­ти- пи­при­зво­дять­до­по­бу­до­ви­до­сить­примітив­ної­політич­ної­свідо­мості­–­як­пра­ви- ло,­ на­ ос­нові­ чис­лен­них­ упе­ре­д­жень,­ які­ ре­ду­ку­ють­ відповідну­ соціаль­но- політич­ну­ по­ведінку,­ до­ на­бо­ру­ най­простіших,­ ча­с­то­ не­адек­ват­них­ емоційних­ ре­акцій.­ Такі­ стан­дар­ти­ по­ведінки­ відігра­ють­ не­га­тив­ну­ роль­ у­ си­ту­аціях,­ де­ потрібні­ по­вна­ й­ об’єктив­на­ інфор­мація,­ її­ аналітич­на­ оцінка,­ ух­ва­лен­ня­ са­мостійно­го­рішен­ня,­здійснен­ня­склад­но­го­соціаль­но-політич­но­го­ви­бо­ру.­Так­ 671Юридичні і політичні науки у­ ма­совій­ свідо­мості­ фор­му­ють­ся­ сте­рео­ти­пи,­ які­ спри­я­ють­ ви­ник­нен­ню­ й­ закріплен­ню­упе­ре­д­жень,­уне­мож­лив­лю­ють­са­мостійне­мис­лен­ня­то­що. Ча­с­то­в­умо­вах­транс­фор­маційних­змін­у­суспільстві­вла­да­праг­не­ак­цен­ту­ва- ти­ува­гу­на­про­бле­мах,­які­не­о­бов’яз­ко­во­по­тре­бу­ють­знач­ної­суспільної­ува­ги.­ Та­ки­ми­мо­жуть­ста­ва­ти­штуч­но­ство­рені­про­бле­ми,­навіть­су­то­сим­волічні­(гімн,­ мов­не­та­національ­не­пи­тан­ня­то­що),­але­обов’яз­ко­во­такі,­які­пізна­ють­ся­й­іден- тифіку­ють­ся­більшістю­гро­ма­дян,­оскільки­ґрун­ту­ють­ся­на­відповідних­сте­рео­ти- пах,­теж­інко­ли­штуч­но­сфор­мо­ва­них.­При­цьо­му­во­ни­зорієнто­ву­ють­на­се­бе­інші­ пи­тан­ня,­по­зиції,­світо­глядні­на­ста­но­ви. Інко­ли­до­сте­рео­типізації­свідо­мо­вдається­слаб­ка­політич­на­си­ла­в­по­шу­ках­ ар­гу­ментів­ для­ легітимізації­ своєї­ вла­ди.­ Ос­нов­не­ при­зна­чен­ня­ сте­рео­типів­ –­ алібізу­ва­ти­на­яв­ну­політич­ну­струк­ту­ру,­діяльність­її­еліти.­Легіти­мації­і­алібізації­ по­тре­бує­будь-яка­політич­на­си­с­те­ма,­од­нак­най­частіше­до­сте­рео­типів­вдається­ си­с­те­ма,­не­адек­ват­на­ інте­ре­сам­на­се­лен­ня,­дер­жаві­в­ціло­му,­ або­та­ка,­де­ існує­ розбіжність­між­іде­о­логією­і­прак­тич­ни­ми­діями. За­до­по­мо­гою­ак­ту­аль­но­го­політич­но­го­міфу­чи­сте­рео­ти­пу­суттєве,­змісто­вне­ в­ політиці­ підмінюється­ зовнішнім,­ ви­га­да­ним,­ об’єктив­не­ –­ суб’єктив­ним,­ ре­аль­не­ уяв­лен­ня­ про­ дійсність­ витісняється­ емоційно­ за­барв­ле­ним.­ Так­ відповідна­іде­о­логія­вста­нов­лює­між­ре­аль­ни­ми­соціаль­ни­ми­об’єкта­ми­ви­га­дані­ зв’яз­ки. Особ­ли­во­ак­тив­но­па­ра­зи­ту­ють­сте­рео­ти­пи­(а­та­кож­різні­міфи,­ри­ту­а­ли­то­що)­ у­за­кри­тих,­ав­то­ри­тар­них­та­то­талітар­них­суспільствах,­для­яких­ха­рак­тер­ним­є­ об­ме­жен­ня­політич­ної­інфор­мації.­Во­ни­не­мо­жуть­існу­ва­ти­без­за­сил­ля­ілю­зор- них­сте­рео­типів,­які­на­са­д­жу­ють­ся­у­свідо­мості­всіма­суспільни­ми­інсти­ту­та­ми,­ кон­тро­ль­о­ва­ни­ми­ дер­жав­ним­ апа­ра­том.­ Па­ра­лель­но­ відбу­вається­ іде­о­логізація­ інших­сфер­суспільно­го­бут­тя­–­еко­номічної,­пра­во­вої,­ду­хов­ної­то­що,­пе­ре­ро­с­та- ю­чи­в­іде­о­логічний­ек­с­т­ремізм.­Так­іде­о­логія­на­са­д­жує­в­ма­совій­свідо­мості­ли­ше­ свої­сте­рео­ти­пи,­ви­хо­дя­чи­з­те­зи­про­свою­ви­нят­ко­ву­пра­вильність. Про­ мож­ли­вості­ ав­то­ри­тар­ної­ іде­о­логії­ що­до­ фор­му­ван­ня­ сте­рео­типів­ свідчить­ми­ну­ле­на­шої­країни,­ко­ли­ра­дянські­сте­рео­ти­пи­пе­ре­вер­ну­ли­ся­на­про- ти­леж­ну­ сто­ро­ну.­ Особ­ли­во­ по­пу­ляр­ни­ми­ ста­ли­ твер­д­жен­ня,­ що­ західний­ капіталізм­-­іде­аль­не­суспільство.­Вод­но­час­сьо­годні­в­Ук­раїні­мож­на­спо­с­теріга- ти­ба­жан­ня­по­вер­ну­ти­на­місце­старі­сте­рео­ти­пи.­На­при­клад,­так­і­про­дов­жу­ють­ сусіду­ва­ти­ сте­рео­ти­пи­ капіталістич­ної­ спра­вед­ли­вості,­ рин­ко­во­го­ бла­го­ден­ст­ва,­ де­мо­кратії,­ ко­мунізму­ і­ пла­но­вої­ еко­номіки.­ Так,­ за­ да­ни­ми­ соціологічно­го­ моніто­рин­гу­на­пи­тан­ня­«Якою­мірою­Ви­у­по­всяк­ден­но­му­житті­до­три­муєтесь­ тра­дицій­ і­ норм­ ра­дянсь­ких­ часів»­ 33,­ 0%­ре­с­пон­дентів­ відповіли­ до­три­му­юсь­ інко­ли,­24,8­%­-­до­три­му­юсь­ча­с­то,­а­8,3­%­-­до­три­му­юсь­завжди.­Прик­мет­но,­що­ на­аль­тер­на­тив­не­пи­тан­ня­що­до­тра­дицій­ і­норм,­сфор­мо­ва­них­у­ча­си­не­за­леж- ності­відповіді­роз­поділи­ли­ся­відповідно­–­33,4%,­20,9%,­5,9%8.­Такі­дані­ще­раз­ свідчать­про­мож­ли­вості­іде­о­логії­у­впро­ва­д­женні­вигідних­їй­сте­рео­типів,­що­є­ важ­ли­вою­умо­вою­суспільно­го­спо­кою­та­соціаль­ної­зла­го­ди,­здат­ною­за­без­пе­чи- ти­політич­ну­стабільність­суспільства.­ Так­сте­рео­ти­пи,­з­од­но­го­бо­ку,­ста­ють­підґрун­тям­фор­му­ван­ня­суспільної­дум- ки,­ство­рю­ють­умо­ви­для­маніпу­ля­тив­но­го­впли­ву­з­бо­ку­влад­ної­еліти,­а­з­іншо- го­–­сте­рео­типізо­ва­на­ма­со­ва­політич­на­свідомість­лег­ко­про­ду­кує­нові­«бло­ки»­ сте­рео­типів,­ оскільки­ при­вче­на­ до­ спро­щен­ня,­ уза­галь­нен­ня,­ відсут­ності­ аналітич­но­го­ політич­но­го­ мис­лен­ня.­ Ад­же­ за­хоп­лен­ня­ однією­ ідеєю­ зни­жує­ здатність­ тве­ре­зо­ сприй­ма­ти­ весь­ спектр­ ідей,­ які­ функціону­ють­ у­ суспільстві,­ 672 Держава і право • Випуск 52 при­зво­дить­до­ спро­щен­ня­ аналітич­но-мис­леннєвої­пе­ре­роб­ки­ інфор­мації.­Плю- ралізм­ іде­о­логій­ мо­же­ ста­ти­ од­ним­ із­ чин­ників­ про­гре­су,­ оскільки­ він­ ви­хо­вує­ здатність­ терпіти­на­вко­ло­ се­бе­ різно­мис­ля­чих,­ сприй­ма­ти­ їх­ як­ рівних,­фор­мує­ спро­можність­ до­ кон­ст­рук­тив­но­го­ впли­ву­на­ суспільний­роз­ви­ток.­Відтак,­щоб­ політичні­ідеї­ре­алізу­ва­лись,­потрібний­мінімум­дог­матів­та­сте­рео­типів. Відтак,­соціаль­но-політичні­си­с­те­ми­відрізня­ють­ся­сту­пе­нем­сте­рео­типізації­ свідо­мості­й­по­ведінки.­Як­що­в­умо­вах­то­талітар­но­го­суспільства­сліду­ван­ня­сте- е­ро­ти­пам­ обов’яз­ко­ве,­ а­ відхи­лен­ня­ жор­ст­ко­ ка­рається,­ то­ в­ де­мо­кра­тич­но­му­ суспільстві­до­пу­с­кається­сво­бо­да,­ко­ли­відбу­вається­своєрідна­плю­ралізація­сте- рео­типів.­Не­поз­бу­ва­ю­чись­сте­рео­типів­повністю­(це­прак­тич­но­не­мож­ли­во,­то­му­ що­су­пе­ре­чить­за­ко­номірно­с­тям­функціону­ван­ня­психіки),­до­ся­гається­вивільнен- ня­твор­чих­мож­ли­во­с­тей­лю­ди­ни.­ З­політи­ко-пси­хо­логічної­точ­ки­зо­ру­де­мо­кра­ти­зації­мож­на­до­сяг­ну­ти­дво­ма­ шля­ха­ми.­По-пер­ше,­за­до­по­мо­гою­ціле­с­пря­мо­ва­но­го­руй­ну­ван­ня­або­са­мо­роз­па- ду­ єди­но­го­ сте­рео­ти­пу,­ на­при­клад,­ за­галь­но­на­род­но­го.­ По-дру­ге,­ руй­ну­ван­ням­ спільно­го­інте­ре­су,­який­підпо­ряд­ко­вує­собі­ок­ре­му­лю­ди­ну,­і­вкорінен­ня­цінності­ індивіду­аль­них­інте­ресів,­а­відповідно­-­індивіду­аль­но-осо­бистісних­по­глядів.­У­ ре­зуль­таті­ви­ни­кає­мо­дель­са­мо­ор­ганізо­ва­но­го­співто­ва­ри­ст­ва­індивідів­з­мак­си- маль­но­ви­со­ким­рівнем­роз­вит­ку­політич­ної­свідо­мості­й­по­ведінки,­здат­них­на­ са­мостійний­усвідо­мле­ний­політич­ний­вибір. 1.­Рэд клифф­Бра ун А.Р.­Струк­ту­ра­и­функ­ция­в­при­ми­тив­ном­об­ще­ст­ве:­очер­ки­и­ лек­ции:­пер.­с.­англ.­–­М.:­Вос­точ.­лит.,­2001.­–­304­с.­2. Бе бик В.­По­ли­ти­че­с­кая­де­я­тель- ность­как­объ­ект­по­ли­ти­че­с­ко­го­ме­недж­мен­та­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­ http://allaaria.ru/vid/bookscontent.php3-quest-b-eq-28-and-c-eq-684.­ –­ За­го­ло­вок­ з­ ек­ра­ну.­ 3. По ли ва е ва Н.П.­По­ли­ти­че­с­кое­со­зна­ние­//­Го­су­дар­ст­во­и­пра­во.­–­1993.­–­№5.­–­С.129- 130.­4. Го ло ва ха Є.І.­Суспільство,­що­транс­фор­мується.­Досвід­соціологічно­го­моніто- рин­гу­в­Ук­раїні.­–­К.:­Фонд­«Де­мо­кра­тичні­ ініціати­ви»,­1997.­–­С.­96.­5. Пе т ро Н.­О­ кон­цеп­ции­по­ли­ти­че­с­кой­куль­ту­ры,­или­ос­нов­ная­ошиб­ка­со­ве­то­ло­гии­//­По­лис.­–­1998.­ –№1.­–­С.­443-445.­6. Ча гин Б.А.­Струк­ту­ра­и­за­ко­но­мер­но­с­ти­об­ще­ст­вен­но­го­со­зна­ния.­ –­Л.:­На­ука,­1982.­–­314­с.­7. Ку ли Ч.­Со­ци­аль­ная­са­мость.­Пер­вич­ные­груп­пы­//­Амер.­ со­ци­о­лог.­ мысль.­ –­ М.,­ 1994.­ –­ С.­ 316–335.­ 8. Ук раїнське суспільство­ 1992-2009:­ ди­наміка­соціаль­них­змін­/­За­ред.­В.­Во­ро­ни,­М.­Шуль­ги.­–­К.:­Інсти­тут­соціології­НАН­ Ук­раїни,­2009.­–­С.506. 673Юридичні і політичні науки Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ Н. В. МихальЧук. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНО-полІтиЧнІ ЧИННИКИ стереотипІзацІЇ ІндивІдуальноЇ та суспІльноЇ свІдомостІ

Ähnliche Einträge