Кваліфікаційний критерій визначення речових прав
Аналізуються підходи до класифікації цивільних прав на речові та зобов’язальні. Запроваджено кваліфікаційний критерій визначення речової природи цивільних прав....
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34124 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Кваліфікаційний критерій визначення речових прав / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 278-284. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34124 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-341242012-06-03T12:19:42Z Кваліфікаційний критерій визначення речових прав Харченко, Г.Г. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Аналізуються підходи до класифікації цивільних прав на речові та зобов’язальні. Запроваджено кваліфікаційний критерій визначення речової природи цивільних прав. Анализируются подходы к классификации гражданских прав на вещные и обязательственные. Предложен квалифицирующий критерий определения вещной природы гражданских прав. The author provides a critical analysis of existing approaches to the classification of civil rights on property rights and rights have been created by contract or resulted from tortу еtс. (obligations). The author expresses his point of view on the qualifying criterion of property rights. 2011 Article Кваліфікаційний критерій визначення речових прав / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 278-284. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34124 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
spellingShingle |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Харченко, Г.Г. Кваліфікаційний критерій визначення речових прав Держава і право |
description |
Аналізуються
підходи
до класифікації
цивільних прав на речові
та зобов’язальні.
Запроваджено
кваліфікаційний критерій
визначення
речової
природи
цивільних прав. |
format |
Article |
author |
Харченко, Г.Г. |
author_facet |
Харченко, Г.Г. |
author_sort |
Харченко, Г.Г. |
title |
Кваліфікаційний критерій визначення речових прав |
title_short |
Кваліфікаційний критерій визначення речових прав |
title_full |
Кваліфікаційний критерій визначення речових прав |
title_fullStr |
Кваліфікаційний критерій визначення речових прав |
title_full_unstemmed |
Кваліфікаційний критерій визначення речових прав |
title_sort |
кваліфікаційний критерій визначення речових прав |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34124 |
citation_txt |
Кваліфікаційний критерій визначення речових прав / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 278-284. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT harčenkogg kvalífíkacíjnijkriteríjviznačennârečovihprav |
first_indexed |
2025-07-03T15:05:03Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:05:03Z |
_version_ |
1836638644775944192 |
fulltext |
Г. Г. ХАРЧЕНКО. КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ КРИТЕРІЙ ВИЗНАЧЕННЯ
РЕЧОВИХ ПРАВ
Аналізу ють ся підхо ди до кла сифікації цивільних прав на ре чові та зо бов’язальні.
За про ва д же но кваліфікаційний кри терій виз на чен ня ре чо вої при ро ди цивільних прав.
Ключовіслова: ре чо ве пра во, кла сифікація, суб’єктив не пра во, цивільні пра вовідно
си ни.
Ана ли зи ру ют ся под хо ды к клас си фи ка ции граж дан ских прав на вещ ные и обя за
тель ст вен ные. Пред ло жен ква ли фи ци ру ющий кри те рий оп ре де ле ния вещ ной при ро ды
граж дан ских прав.
Ключевыеслова: вещ ное пра во, клас си фи ка ция, субъ ек тив ное пра во, граж дан ские
пра во от но ше ния.
The author provides a critical analysis of existing approaches to the classification of civil
rights on property rights and rights have been created by contract or resulted from tortу еtс.
(obligations). The author expresses his point of view on the qualifying criterion of property
rights.
Keywords:property (things) law, classification, subjective rights, civil law relationships.
Всерізноманіттяцивільнихправактуалізуєдляправовоїнаукипроблему їх
видовоїідентифікації,кінцевоюметоювирішенняякоїєнелишеупорядкування
нашихзагальнихуявленьтазнаньпроцивільніправа,айможливістьзаглибитись
у їх правовуприроду, відійти від кількісних до якісних характеристик об’єкта,
знайтипідньогонеобхіднийправовийінструментарійреалізаціїтазахисту.
Упитанніподілуцивільнихправ,зазначаврадянськийвчений-юристВ.К.Рай-
хер,якезсамогопочатку,здається,маєлишекласифікаційнезначення,насправді
переплітаються, як у вузловій точці, нитки інших численних проблем, в яких
відображаютьсяглибинніосновитеоріїтаметодологіїправа,зокремацивільно-
го1.Класифікаціятут–цетількизасібдосягненняцілі,практичнійвимірякого
дозволяєказатипростопроскладне,проаналізуватибазистазосередитиувагуна
особливостяхоб’єкта,щопізнається.
Врамкахзагальнонауковоїдискусіїстосовнокласифікаціїцивільнихправна
речовітазобов’язальніспробуємочерездослідженняправовоїприродиречових
правзнайтиїхкваліфікаційнийкритерійідентифікації,задопомогоюякогомож-
набудезначнопросунутисявпереднашляхуусуненнясистемнихпротирічнашої
правової доктрини в питанні розмежування речових прав від зобов’язальних.
Цим,власнокажучи,івизначаєтьсяметанаписанняцієїстатті.
УсвійчасВ.К.Райхернаголошував,що,мабуть,жоднеіншепитання,чито
проблема, цивільного права не вимагає настільки наполегливого та рішучого
переглядуніжпроблемаподілуцивільнихправнаречовітазобов’язальні2.Цей
вислівневтративсвоєїактуальностіівнашчас.Довирішенняосновноїпробле-
ми правової систематики цивільних прав залучалось багато правознавців:
Д.І.Мейер, О.І. Масляєв, В.К. Райхер, Ю.К. Толстой, М.І. Брагінський, Є.О.
Харитоновтощо,однакїхпозиціїчастонезбігалися.
Градаціяцивільнихправнаречовітазобов’язальнітрадиційноєоднимзнай-
поширеніших поділів. При цьому правознавці для такої класифікації нерідко
використовують різні підстави – приміром, за об’єктом або за характером
278 Держава і право • Випуск 52
©ХАР ЧЕН КО Ге оргій Ге оргійо вич–кандидатюридичнихнаук
здійсненняправа.
Розмежування цивільних прав за об’єктом на речові та зобов’язальні, сьо-
годні,мабуть,малокогоцілкомзадовольняє.Полемікавцьомупитанніневідмінно
приводитьдоперерахуванняознак,притаманнихнібитооднійгрупітавідсутніх
уіншої.Прицьомузалаштункамисамоїполемікичомусьзалишаєтьсяпитання
відсутностівнаведенійкласифікаціїіншихправ–скажімо,особистихнемайно-
вих.Вонижначебтотежмаютьсвійоб’єкт,навколоякогоівиникають.Хочаітут
вісторіїправовоїдумкитакожможназустрітинестандартніпідходи.Російський
цивілістД.І.Мейер,скажімо,повідношеннюдоцихправнавітьввівокремупра-
вовукатегорію«безоб’єктніправа»3.Зіншогобоку,іншийросійськийправозна-
вець М. Малеїна визнає, що будь-яке суб’єктивне особисте немайнове право
являє собою сукупність правомочностей щодо володіння та користування
об’єктом(немайновимблагом),однаквтойжечасзазначає,щоце,наїїдумку,
зовсімнесвідчитьпропереносконструкціїречовихправунемайновівідносини4.
Аналогічнівисновкиможназустрітивюридичнійлітературііщодовизначен-
няприродиспадковихправовідносин,їхнібитотакожнеможнавіднестианідо
речових,анідозобов’язальних,оскількиносійспадковогоправа,отримавшимай-
нозаспадщиною,отримуєцеправоневрезультатіякоїсьдіїзбокуспадкодавця,
аврезультатісукупностіпевнихюридичнихфактів,зокрема,смертіспадкодавця
таприйняттямайна5.Аргументація,насправді,сумнівна.Природаречовихправ,
яквідомо,визначаєтьсянепідставамиїхвиникнення,аїхзмістом,якийобумов-
лює спільні ознаки для всієї групи речових прав.Не суть важливо, виникають
речові права на підставі конкретної дії чи тоюридичного складу, важливощо
дійснопритаманноконкретномуправу.
Небезнедоліківйіншаправовапідставадлякласифікаціїцивільнихправна
речові та зобов’язальні – за характером реалізації права. За сталим уявленням
цивільногоправаречовіправасуб’єктможездійснюватисамостійнобезбудь-яко-
госторонньогосприяння,тодіякреалізаціязобов’язальнихправможливазаумо-
вивідповідноїповедінкиконкретної зобов’язаноїособи.Втімзрозуміло,щоця
класифікаціянеповна,знеївипадаєцілийпластіншихцивільнихправ,зокрема
особистінемайновіправа,якізавищезгаданоюпідставоюнібитоповиннібути
віднесенідоречових,однакзакласичнимиканонамицивільногоправатакимине
визнаються. Отож, маємо якусь системну помилку – або критерій поділу не є
універсальним,абонашіуявленняпроознакипевнихгрупцивільнихправмають
відхиленнявідїхістинноїправовоїприроди.
Дляправовоїнаукиситуація,колитічиіншіцивільніправапростонеможуть
бутивписанівпевнукласифікаційнугрупу,неприйнятна.Останню,яквідомо,
здавнабагатохтоототожнював зматематикою,наголошуючи,щосамематема-
тичнийелементпокладенийвосновуправовоїтеорії6.І,дійсно,вцьомуєсвоя
рація.Алгоритмумовиводівюридичноїнаукиповиненбутитаким,щобнезали-
шатипідставдлясумнівів,тобтобутизрозумілимтапередбаченимдлякожного.
Правова наука у кожній своїй теоретичній позиції, зокрема й щодо кла-
сифікації цивільних прав, повинна прагнути до чіткості та ясності своїх вис-
новків.Неможнадопускатиситуацій,колитічиіншіцивільніправабудутьзали-
шатисяпозавизначенихкласифікацієюгруп.Останнєнівелюєприкладнийхарак-
тер такого групування, вказує на відсутність універсального та загального для
всіх цивільних прав критерію. Про умовність класифікації прав за об’єктом,
наголошувалищевдореволюційнійРосії.Д.І.Мейер,виділяючитривидиправза
279Юридичні і політичні науки
об’єктом:прававлади,речовітазобов’язальніправа,вважав,щохочаміжвсіма
цимиправамиієтіснийзв’язок,протемежа,щовідділяєодинвидвідіншогоє
умовною, оскільки по мірі розвиткуюридичного буття цивільні права можуть
перейтидозовсіміншоїгрупи7.Цюдумку,впринципі,іпідтвердивдосвідмину-
лих років та сучасна правова реальність. Раніше, приміром, об’єктом речових
прав визнавали лише речі, зараз в цей перелік за українським законодавством
підпадаютьймайновіправа.Наведенийприкладеволюційногорозвиткуречового
праваяснопоказуєітіснийвзаємозв’язокрізнихцивільнихправоднезодним,і
можливість речових прав проникати у різні види цивільних правовідносин.
Речовіправаможутьвиникатиііснуватинелишевабсолютнихправовідносинах,
а й у відносних, впливаючи на зміст останніх. Підтвердженням правильності
такого висновку є німецька цивілістична доктрина, де у зобов’язальних пра-
вовідносинахрозрізняютьзобов’язальнутаречовучастини.
Консервативна у своїй більшості наукова думка не схильна визнавати
наявність прогалин у цивільно-правовій концепції розмежування речових та
зобов’язальнихправ.Багатьомвченимкращепостійно знаходитися в творчому
пошукуновихобґрунтувань«старихістин»,ніжвизнатинаявністьантагоністич-
них протиріч у самій концепції поділу. Так, скажімо,О.І.Масляєв, виходячи з
поширеноїтадоволіспірноїнасьогоднітези,щоречовітазобов’язальніправа
можначіткорозмежовуватизадвома,обов’язковопритаманнимиречовимправам
ознаками:їхабсолютногохарактерутаіндивідуально-визначеноїречіякоб’єкта
речовихправ8,узобов’язальнихправовідносинахсхильнийбачитинеречовіпра-
ванаріч,азобов’язальнеправонаріч,деправомочностіщодоволодіннятакори-
стування,наприкладуоренднихправовідносинах,можутьбутиреалізованілише
утомуразі,якщорічбудефактичноотриманаособоювідвласника,якийіуклав
знеювідповіднийдоговір9.Зацієюлогікою,алевженаіншомуприкладі,інший
правознавець О. Поротікова приходить до ще більш несподіваних висновків.
Виявляється,що,досліджуючиправовийрежимспільноївласності,тобтокласич-
ну сферу речового права, можна дійти висновку, що внутрішні зв’язки між
співвласниками,посуті,євідносинаминеречового,азобов’язальногохарактеру,
однакцізобов’язальнівідносинискритізазовнішнімиречовимиправовідносина-
миінеотрималидостатньогоусвідомленнятарегулювання10.
Контрастністьнаведенихпозицій,зодногобокувикликаєподив,аз іншого
допомагаєзнайтивихідіззамкнутогоколапоєднаннявсьогоівся.Легкопобачи-
ти,щоприйтидотакихвисновківправознавцізмоглиподіляючипозиціюжорст-
кого(антагоністичного)протиставленняабсолютнихтавідноснихправ,азними
й правовідносин. Втім, не заперечуючи сам факт наявності відмінностей між
першим і другим, спробуємо поглянути на ситуацію з іншого ракурсу. Абсо-
лютністьречовихправнеозначає,щовонинеможутьматипроявувідносних
правовідносинах.Власнокажучи,абсолютнеправоможнапредставитияксуму
необмеженоїкількостівідноснихправщодокожноїконкретноїособивкожному
конкретному випадку. Такий підхід дозволяє по іншому зрозуміти внутрішню
логікуабсолютногоправаіцілкомясноусвідомити,щосамеабсолютнеправопо
відношеннюдокожноїконкретноїситуаціїможерозглядатисяйяквідносне,при
цьомупритакомуперетвореннівононебудевтрачатипритаманнихїйознак,адже
воно-суматакихвідноснихправ.Іншасправавідносніправа–вониніколине
зможуть стати більшими ніж вони є, а відтак на відміну від речових прав
зобов’язальні не будуть мати такої ознаки як взаємопроникнення, тобто
280 Держава і право • Випуск 52
зобов’язальніправанеможуть виникнути в рамкахречових (абсолютних)пра-
вовідносин.Речовіжправа,навпаки,можутьпроявлятися і в рамкахречових і
зобов’язальнихправовідносинах.Відносністьабсолютнихправможепроявляти-
сяповідношеннюдокожноїокремоїситуації.Правильністьтакихвисновків,до
речі, і підкреслюють описаніО.Поротіковою особливості взаємовідносинміж
співвласникамимайна.Внутрішнізв’язкиміжспіввласникамивиникаютьнена
базіїхзобов’язальнихправ,азїхречовогоправавласності,якебудучирізнови-
домречовихправможепроявлятисяівречових,івзобов’язальнихправовідно-
синах.
Конструкціяспівіснуваннятавзаємногообмеженняречовимиправамиодних
одногоісторичносклаласящевфеодальнийперіод.Утічасидужепоширеною
булапрактика,колинаправовласності земельноюділянкоюсеньйоранаклада-
лось близьке за своїм змістом право власності феодала. Взаємовідносини між
власниками гармонічно вписувалися в концепцію розщепленої власності, яка
обґрунтовувала та дозволяла паралельне існування двох і більше однойменних
майновихправнаоднуйтужсамуріч.Пізніше,підчасбуржуазнихреволюцій,
колиречовеправовласностіабсолютизували,такерозщепленнясталонеприпус-
тимим.Водночасвиниклановаюридичнапроблема:черезприроднуобмеженість
чисельності земельних ділянок для використання під різні види господарської
діяльності,з’явиласьекономічнанеобхідністьнадатиюридичнобільшміцну,тоб-
торечово-правову(анезобов’язально-правову)можливістьоднимособамкорис-
туватисяземельнимиділянкамиіншихосіб,їхвласників.Томуназмінуфеодаль-
ноїконцепціїрозщепленоївласностіприйшлиобмеженіречовіправа,щопроти-
ставлялися зобов’язальним правам вимоги, які випливали, як правило, з дого-
ворів11.
Заразпривирішенніпитаннярозмежуванняречовихтазобов’язальнихправ
таправовідносинюридичнанауказіткнуласязаналогічнимитруднощами–неба-
жаннявизнатиможливістьнаявностіуособиречовихправузобов’язальних,за
класичнимиканонами,правовідносинахобнажаютьзакладеніуційправовійдок-
триніпротиріччя,успробахвирішенняякихвюридичнійлітературівсечастіше
робиться посилання на можливість змішення речових та зобов’язальних прав,
проникненняречовогоелементувзобов’язальніправовідносини,обґрунтування
використання в окремих випадках речово-правових способів захисту в рамках
зобов’язальнихправовідносинтощо.Незнаходячилогічноїтаповноївідповідіна
наявніунашійправовійдоктриніпротиріччя,іншіправознавцівзагалізаклика-
ютьвідмовитисявідподілуправнаречовітазобов’язальні.Так,приміром,Ю.К.
Толстойзадаєтьсяпитанням–наскількиоправданийвиділкатегоріїречовихправ,
якщокритерії,задопомогоюякихможнаббулочітковизначитимісцеречових
правурядуіншихцивільнихправ,досихпірнезнайдені12.Доречі,уангласок-
сонськійправовій системі такийподілдійсноне існує саме завдяки існуванню
концепції розщепленої власності.Підправові норми,щорегулюють відносини
власності,тутпідпадаєусе,щотакчиінакшепов’язанезпануваннямособинад
майном.
Системнісуперечностінашоїправовоїдоктрининеможнавирішитипосилан-
ням на те, що більшість цивільних правовідносин має змішаний - «речово-зо-
бов’язальний» характер. Визнати ці правовідносини як окрему групу означає
визнатинеможливість вирішення самої проблематикиподілуправна речові та
зобов’язальні.НатомістьМ.І.Брагінськийвважає,щоцілковитавідмовавідкон-
281Юридичні і політичні науки
струкції«змішанихправовідносин»щодоречовихтазобов’язальнихправовідно-
син,тапов’язанезцимвиключеннязчисламожливихоб’єктіввласності–прав
на дії, змусив би законодавця визнати необхідність внесення суттєвих змін у
регулюваннярізнихзахарактеромвідносиніодночасновідбулосьбисуттєвезву-
женнягарантій,щонадаютьсявласниковіяктакомутайогокредиторам13.Побо-
юваннявченогодійсномаютьпідставиузв’язкузполемікоюунауковихколах
щодокритеріювизначенняцивільногоправаякречового.Вситуації, колиодні
правознавці наполягають на тому,що однією з ознак речовності права є мож-
ливістьйоговиникненнялишещодоіндивідуально-визначеноїречітощодійсно
виникаєневизначеністьвпитанніякимправам,якийзахистбудегарантованоз
бокузакону.Проте,вирішеннязазначеноїпроблеми,нанашудумку,полягаєнев
тому,щобстворюватиякісьдодатковіправовіконструкціїдовжеіснуючих,тим
самимускладнюючисамусистемуіпривносячидонеїелементнестабільності,а
навпаки–потрібноусунутипричину,якапризводитьдовідомихпротирічупра-
вовійдоктрині.Іншимисловами,слідзнайтиуніверсальнийкритерійречовності
цивільнихправ.Якщомислити в рамкахширокої концепції речовогоправа, де
коло об’єктів речових правштучно не обмежується ані законом, ані правовою
доктриною,тосамопособістаєзрозумілим,щовидоваприналежністьцивільних
прав повинна визначатися їх природою, а тому єдиним та універсальним кри-
теріємвизначенняправаречовиммаєстатифактпануванняособинадоб’єктом,
який зовні оформлюється закріпленням за особоющодоцього об’єктапевного
виду режиму присвоєння. Законність наявного у особи фактичного речового
суб’єктивногоправа визначається вимогамичинного законодавства танепору-
шеннямправтретіхосібнацейоб’єкт.Такимчином,якщозаконодавчонадати
дефініцію речовому суб’єктивному праву через критерій речовності цивільних
прав, то стане цілком очевидним,що самого факту наявності у особи певного
режимуприсвоєнняоб’єктавжебудедостатньощобвизнати зацієюособою її
речовіправанаоб’єкт,надати їйвідповіднодоцьогоправа законнийстатуста
захистїїправ.
Взагалі звертає на себе увагу, що в юридичній літературі класифікація
цивільнихправтаправовідносинназобов’язальнітаречові,якправило,відбу-
ваєтьсязаоднимкритерієм.Втакомупідході,нанашудумку,зокрема,іполягає
системнапомилкаправовоїдоктрини.Взаємозв’язокміжцивільнимиправамита
правовідносинами,безумовно,незаперечний,проте,беручиоднаковийкритерій
дляїхкласифікаціїнаречовітазобов’язальні,ми,посуті,ототожнюємоціпонят-
тя,поєднуємоїхзмістінівелюємоїхвідмінності.
Яскраво це продемонстрував радянський правознавець В.К. Райхер у своїй
статті«Абсолютныеиотносительныеправа(Кпроблемеделенияхозяйственных
прав)».Зазначаючи,щоречовітазобов’язальніправовідносинимаютьвідповідно
абсолютнийтавідноснийхарактер,вінприпустив,щопитанняправовоїприроди
цивільних прав, їх видової приналежності можна вирішити виходячи з того в
яких–відноснихчиабсолютнихправовідносинахперебуваєсамносійцьогопра-
ва.Якнаслідок,нимдоводиться,щоіправозабудови,іправозастави,аразомз
нимийсаміречовіправаначужурічєправамивідносними,оскількиувсіхцих
правовідносинахзодногобокузнаходитьсяоднаособа(носійвідповідногопра-
ва),азіншого–тежоднаособа(власникмайна),азовсімне«всіінші»особи14.
Іншими словами, в цих правовідносинах на перший план виступають не треті
особи та правоволоділець, як це притаманно абсолютним правовідносинам, а
282 Держава і право • Випуск 52
постатісамоговласникамайнатауправомоченоїособи,носіявідповідногоправа.
Помилковість таких висновків криється у неправильному підборі критерію
поділу,якийдлякожногооб’єктаповиненбутисвій.Пояснюєтьсяцетим,щопри
визначенніречовогохарактеруправабільшезначеннямаєзв’язокміжсуб’єктом
таоб’єктом,адляправовідносин,навпаки,–зв’язокміжсуб’єктами,сторонами
правовідношення.Цінюанси,усвоючергу,визначають,що,скажімо,критерієм
речовностіцивільнихправ,авідтаквідмінностіїхвідзобов’язальних,маєстати
наявністьчивідсутністьуособиможливостіздійснюватипануваннянадоб’єктом
(режим присвоєння). З іншого боку, при класифікації правовідносин важливу
роль відіграє зміст взаємовідносин між сторонами, те, яким чином сторони
можутьдосягнутимети, задляякої вони іперебуваютьуцихправовідносинах.
Речовіправовідносини,які,яквідомо,опосередковуютьстатикувзаємовідносин,
передбачаютьможливістьдосягненняметизавдякивласнимдіям.Узобов’язаль-
нихправовідносинах,щовідображаютьдинамікувзаємовідносин,сторонаможе
досягти своєї кінцевої мети тільки при сприянні іншої зобов’язаної сторони.
Черезцепризначеннямзобов’язальнихправовідносинєвизначеннятаупорядку-
ванняпроцедурипереходусторінвідстанудостану,що,вкінцевомурахунку,і
обумовлюєнеобхідністьчіткоговизначенняколаосіб,щоберутьучатьуцьому
правовідношенні.Зоглядунаабсолютнийхарактерречовогоправаіпритаманну
йомутакуознаку,яквзаємопроникнення,прощомовайшлавище,цілкомлогічно
пояснюєтьсясамфактіснуванняречовихправузобов’язальних(відносних)пра-
вовідносинахтапомилковістьзробленихВ.К.Райхеромвисновків.
Підсумовуючи,зазначимо,щовпитаннірозмежуванняречовихтазобов’язаль-
нихправсучаснаправовадоктринамаєсерйознівнутрішнісуперечності.Їхподо-
ланняможливезаумовивідходувідстарихдогмукласифікаціїцивільнихправ,
де універсальним критерієм визначення видової приналежності буде той, що
спирається на саму природу цивільних прав. Для речових прав таким
кваліфікаційним критерієм є факт панування особи над об’єктом (режим при-
своєння).Дотогожпомилковимвважаємопритаманнийюридичнійнауціпідхід
до класифікації цивільнихправ та правовідносинна речові та зобов’язальні за
однаковимкритерієм,щонасправді,посуті,ототожнюєрізніоб’єктитастирає
міжнимиоб’єктивнівідмінності.
1.Рай хер В.К.Абсолютныеиотносительныеправа.(Кпроблемеделенияхозяйст-
венныхправ)[Електроннийресурс].–С.1.–Режимдоступу:http://www.livezakon.com/
page13386.html.2.Тамсамо.–С.1.3.Мей ер Д.И.Русскоегражданскоеправо.–Санкт-
Петербург, 1864. – С. 213-214. 4.Граж дан ское право: в 2 ч. [Електронний ресурс] /
[АгафоноваН.Н.,АртеменковС.В.,БезбахВ.В.идр.];подред.В.П.Мозолина,А.И.
Масляева.–Ч.1.–С.117.–Режимдоступу:http://lawlist.narod.ru/library/books_ed/gr_
pavo/gr_pavo_uchebnik.htm.–Назвазекрану.5.Тамсамо.–С.49.6.Шер ше не вич Г.Ф.
Наука гражданского права в России [Електронний ресурс]. – М.: «Статут», 2003. –
Режим доступу: http://download.nchti.ru/libr/books/Right/ClassicOfRussianCivilistic/
Elib/247.htm7.Мей ер Д.И.Цит.праця.–С.216.8.Граж дан ское право:в2ч.[Електрон-
нийресурс]/[АгафоноваН.Н.,АртеменковС.В.,БезбахВ.В.идр.];подред.В.П.Мозо-
лина,А.И.Масляева. –Ч. 1. –С. 203. – Режимдоступу: http://lawlist.narod.ru/library/
books_ed/gr_ pavo/gr_pavo_uchebnik.htm. 9. Там само. – С. 201. 10.По ро ти ко ва О.А.
Проблемазлоупотреблениясубъективнымгражданскимправом.–М.:ВолтерсКлувер,
2008. – С.223-224. 11.Пра во собственности: актуальные проблемы / [Беляева О.А.,
БогатыревФ.О,БрагинскийМ.И.идр.]; отв. ред.В.Н.Литовкин,Е.А.Суханов,В.В.
283Юридичні і політичні науки
Чубаров.–М.:Статут,2008.–С.30-31.12.Гражданскоеправо/ЕгоровН.Д,Елисеев
И.В., ИвановА.А. и др.; под ред.А.П. Сергеева,Ю.К. Толстого. –М.: Издательство
ТЕИС,1996.–Ч.1.–С.291. 13.Бра гин ский М.И., Ви т рян ский В.В.Договорноеправо:
в5кн.[Електроннийресурс].–М.:Изд-во«Статут»,2000.–Кн.1.–С.164.–Режим
доступу:http://www.alleng.ru/d/jur/jur132.htm.14. Рай хер В.К.Цит.праця.–С.7-8.
284 Держава і право • Випуск 52
Розділ 5. ЦИВІЛЬНЕ, ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ, ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ТРУДОВЕ ПРАВО
Г. Г. ХарЧенко. КвалІфІкацІйний критерІй визнаЧеннЯ реЧових прав
|