Кваліфікаційний критерій визначення речових прав

Кваліфікаційний критерій визначення речових прав

Аналізуються підходи до класифікації цивільних прав на речові та зобов’язальні. Запроваджено кваліфікаційний критерій визначення речової природи цивільних прав....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Харченко, Г.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34124
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Кваліфікаційний критерій визначення речових прав / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 278-284. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34124
record_format dspace
spelling irk-123456789-341242012-06-03T12:19:42Z Кваліфікаційний критерій визначення речових прав Харченко, Г.Г. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Аналізуються підходи до класифікації цивільних прав на речові та зобов’язальні. Запроваджено кваліфікаційний критерій визначення речової природи цивільних прав. Анализируются подходы к классификации гражданских прав на вещные и обязательственные. Предложен квалифицирующий критерий определения вещной природы гражданских прав. The author provides a critical analysis of existing approaches to the classification of civil rights on property rights and rights have been created by contract or resulted from tortу еtс. (obligations). The author expresses his point of view on the qualifying criterion of property rights. 2011 Article Кваліфікаційний критерій визначення речових прав / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 278-284. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34124 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
spellingShingle Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Харченко, Г.Г.
Кваліфікаційний критерій визначення речових прав
Держава і право
description Аналізуються підходи до класифікації цивільних прав на речові та зобов’язальні. Запроваджено кваліфікаційний критерій визначення речової природи цивільних прав.
format Article
author Харченко, Г.Г.
author_facet Харченко, Г.Г.
author_sort Харченко, Г.Г.
title Кваліфікаційний критерій визначення речових прав
title_short Кваліфікаційний критерій визначення речових прав
title_full Кваліфікаційний критерій визначення речових прав
title_fullStr Кваліфікаційний критерій визначення речових прав
title_full_unstemmed Кваліфікаційний критерій визначення речових прав
title_sort кваліфікаційний критерій визначення речових прав
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34124
citation_txt Кваліфікаційний критерій визначення речових прав / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 278-284. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT harčenkogg kvalífíkacíjnijkriteríjviznačennârečovihprav
first_indexed 2025-07-03T15:05:03Z
last_indexed 2025-07-03T15:05:03Z
_version_ 1836638644775944192
fulltext Г. Г. ХАРЧЕНКО. КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ КРИТЕРІЙ ВИЗНАЧЕННЯ РЕЧОВИХ ПРАВ Аналізу ють ся підхо ди до кла сифікації цивільних прав на ре чові та зо бов’язальні. За про ва д же но кваліфікаційний кри терій виз на чен ня ре чо вої при ро ди цивільних прав. Клю­чові­сло­ва: ре чо ве пра во, кла сифікація, суб’єктив не пра во, цивільні пра вовідно­ си ни. Ана ли зи ру ют ся под хо ды к клас си фи ка ции граж дан ских прав на вещ ные и обя за­ тель ст вен ные. Пред ло жен ква ли фи ци ру ющий кри те рий оп ре де ле ния вещ ной при ро ды граж дан ских прав. Клю­че­вые­сло­ва: вещ ное пра во, клас си фи ка ция, субъ ек тив ное пра во, граж дан ские пра во от но ше ния. The author provides a critical analysis of existing approaches to the classification of civil rights on property rights and rights have been created by contract or resulted from tortу еtс. (obligations). The author expresses his point of view on the qualifying criterion of property rights. Key­words:­property (things) law, classification, subjective rights, civil law relationships. Все­різно­маніття­цивільних­прав­ак­ту­алізує­для­пра­во­вої­на­уки­про­бле­му­ їх­ ви­до­вої­іден­тифікації,­кінце­вою­ме­тою­вирішен­ня­якої­є­не­ли­ше­упо­ряд­ку­ван­ня­ на­ших­за­галь­них­уяв­лень­та­знань­про­цивільні­пра­ва,­а­й­мож­ливість­за­гли­би­тись­ у­ їх­ пра­во­ву­при­ро­ду,­ відійти­ від­ кількісних­ до­ якісних­ ха­рак­те­ри­с­тик­ об’єкта,­ знай­ти­під­ньо­го­не­обхідний­пра­во­вий­інстру­мен­тарій­ре­алізації­та­за­хи­с­ту. У­пи­танні­поділу­цивільних­прав,­за­зна­чав­ра­дянсь­кий­вче­ний-юрист­В.К.­Рай- хер,­яке­з­са­мо­го­по­чат­ку,­здається,­має­ли­ше­кла­сифікаційне­зна­чен­ня,­на­справді­ пе­репліта­ють­ся,­ як­ у­ вуз­ловій­ точці,­ нит­ки­ інших­ чис­лен­них­ про­блем,­ в­ яких­ відо­б­ра­жа­ють­ся­гли­бинні­ос­но­ви­те­орії­та­ме­то­до­логії­пра­ва,­зо­к­ре­ма­цивільно- го1.­Кла­сифікація­тут­–­це­тільки­засіб­до­сяг­нен­ня­цілі,­прак­тичній­вимір­яко­го­ доз­во­ляє­ка­за­ти­про­сто­про­склад­не,­про­аналізу­ва­ти­ба­зис­та­зо­се­ре­ди­ти­ува­гу­на­ особ­ли­во­с­тях­об’єкта,­що­пізнається. В­рам­ках­за­галь­но­на­у­ко­вої­дис­кусії­сто­сов­но­кла­сифікації­цивільних­прав­на­ ре­чові­та­зо­бов’язальні­спро­буємо­че­рез­досліджен­ня­пра­во­вої­при­ро­ди­ре­чо­вих­ прав­знай­ти­їх­кваліфікаційний­кри­терій­іден­тифікації,­за­до­по­мо­гою­яко­го­мож- на­бу­де­знач­но­про­су­ну­ти­ся­впе­ред­на­шля­ху­усу­нен­ня­си­с­тем­них­про­тиріч­на­шої­ пра­во­вої­ до­к­т­ри­ни­ в­ пи­танні­ роз­ме­жу­ван­ня­ ре­чо­вих­ прав­ від­ зо­бов’язаль­них.­ Цим,­влас­но­ка­жу­чи,­і­виз­на­чається­ме­та­на­пи­сан­ня­цієї­статті. У­свій­час­В.К.­Рай­хер­на­го­ло­шу­вав,­що,­ма­буть,­жод­не­інше­пи­тан­ня,­чи­то­ про­бле­ма,­ цивільно­го­ пра­ва­ не­ ви­ма­гає­ настільки­ на­по­лег­ли­во­го­ та­ рішу­чо­го­ пе­ре­гля­ду­ніж­про­бле­ма­поділу­цивільних­прав­на­ре­чові­та­зо­бов’язальні2.­Цей­ вислів­не­втра­тив­своєї­ак­ту­аль­ності­і­в­наш­час.­До­вирішен­ня­ос­нов­ної­про­бле- ми­ пра­во­вої­ си­с­те­ма­ти­ки­ цивільних­ прав­ за­лу­ча­лось­ ба­га­то­ пра­во­знавців:­ Д.І.­Мей­ер,­ О.І.­ Мас­ляєв,­ В.К.­ Рай­хер,­ Ю.К.­ Тол­стой,­ М.І.­ Брагінський,­ Є.О.­ Ха­ри­то­нов­то­що,­од­нак­їх­по­зиції­ча­с­то­не­збіга­ли­ся. Гра­дація­цивільних­прав­на­ре­чові­та­зо­бов’язальні­тра­диційно­є­од­ним­з­най- по­ши­реніших­ поділів.­ При­ цьо­му­ пра­во­знавці­ для­ та­кої­ кла­сифікації­ нерідко­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ різні­ підста­ви­ –­ приміром,­ за­ об’єктом­ або­ за­ ха­рак­те­ром­ 278 Держава і право • Випуск 52 ©­ХАР ЧЕН КО Ге оргій Ге оргійо вич­–­кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук здійснен­ня­пра­ва. Роз­ме­жу­ван­ня­ цивільних­ прав­ за­ об’єктом­ на­ ре­чові­ та­ зо­бов’язальні,­ сьо- годні,­ма­буть,­ма­ло­ко­го­цілком­за­до­воль­няє.­По­леміка­в­цьо­му­пи­танні­невідмінно­ при­во­дить­до­пе­ре­ра­ху­ван­ня­оз­нак,­при­та­ман­них­ніби­то­одній­групі­та­відсутніх­ у­іншої.­При­цьо­му­за­ла­ш­тун­ка­ми­са­мої­по­леміки­чо­мусь­за­ли­шається­пи­тан­ня­ відсут­ності­в­на­ве­деній­кла­сифікації­інших­прав­–­скажімо,­осо­би­с­тих­не­май­но- вих.­Во­ни­ж­на­чеб­то­теж­ма­ють­свій­об’єкт,­на­вко­ло­яко­го­і­ви­ни­ка­ють.­Хо­ча­і­тут­ в­історії­пра­во­вої­дум­ки­та­кож­мож­на­зустріти­не­стан­дартні­підхо­ди.­Російський­ цивіліст­Д.І.­Мей­ер,­скажімо,­по­відно­шен­ню­до­цих­прав­навіть­ввів­ок­ре­му­пра- во­ву­ка­те­горію­«бе­зоб’єктні­пра­ва»3.­З­іншо­го­бо­ку,­інший­російський­пра­во­зна- вець­ М.­ Ма­леїна­ виз­нає,­ що­ будь-яке­ суб’єктив­не­ осо­би­с­те­ не­май­но­ве­ пра­во­ яв­ляє­ со­бою­ су­купність­ пра­во­моч­но­с­тей­ що­до­ во­лодіння­ та­ кори­с­ту­ван­ня­ об’єктом­(не­май­но­вим­бла­гом),­од­нак­в­той­же­час­за­зна­чає,­що­це,­на­її­дум­ку,­ зовсім­не­свідчить­про­пе­ре­нос­кон­ст­рукції­ре­чо­вих­прав­у­не­май­нові­відно­си­ни4.­ Ана­логічні­вис­нов­ки­мож­на­зустріти­в­юри­дичній­літе­ра­турі­і­що­до­виз­на­чен- ня­при­ро­ди­спад­ко­вих­пра­вовідно­син,­їх­ніби­то­та­кож­не­мож­на­відне­с­ти­ані­до­ ре­чо­вих,­ані­до­зо­бов’язаль­них,­оскільки­носій­спад­ко­во­го­пра­ва,­от­ри­мав­ши­май- но­за­спад­щи­ною,­от­ри­мує­це­пра­во­не­в­ре­зуль­таті­якоїсь­дії­з­бо­ку­спад­ко­дав­ця,­ а­в­ре­зуль­таті­су­куп­ності­пев­них­юри­дич­них­фактів,­зо­к­ре­ма,­смерті­спад­ко­дав­ця­ та­прий­нят­тя­май­на5.­Ар­гу­мен­тація,­на­справді,­сумнівна.­При­ро­да­ре­чо­вих­прав,­ як­відо­мо,­виз­на­чається­не­підста­ва­ми­їх­ви­ник­нен­ня,­а­їх­змістом,­який­обу­мов- лює­ спільні­ оз­на­ки­ для­ всієї­ гру­пи­ ре­чо­вих­ прав.­Не­ суть­ важ­ли­во,­ ви­ни­ка­ють­ ре­чові­ пра­ва­ на­ підставі­ кон­крет­ної­ дії­ чи­ то­юри­дич­но­го­ скла­ду,­ важ­ли­во­що­ дійсно­при­та­ман­но­кон­крет­но­му­пра­ву. Не­без­не­доліків­й­інша­пра­во­ва­підста­ва­для­кла­сифікації­цивільних­прав­на­ ре­чові­ та­ зо­бов’язальні­ –­ за­ ха­рак­те­ром­ ре­алізації­ пра­ва.­ За­ ста­лим­ уяв­лен­ням­ цивільно­го­пра­ва­ре­чові­пра­ва­суб’єкт­мо­же­здійсню­ва­ти­са­мостійно­без­будь-яко- го­сто­рон­нь­о­го­спри­ян­ня,­тоді­як­ре­алізація­зо­бов’язаль­них­прав­мож­ли­ва­за­умо- ви­відповідної­по­ведінки­кон­крет­ної­ зо­бов’яза­ної­осо­би.­Втім­зро­зуміло,­що­ця­ кла­сифікація­не­по­вна,­з­неї­ви­па­дає­цілий­пласт­інших­цивільних­прав,­зо­к­ре­ма­ осо­бисті­не­май­нові­пра­ва,­які­за­ви­ще­зга­да­ною­підста­вою­ніби­то­по­винні­бу­ти­ відне­сені­до­ре­чо­вих,­од­нак­за­кла­сич­ни­ми­ка­но­на­ми­цивільно­го­пра­ва­та­ки­ми­не­ виз­на­ють­ся.­ Отож,­ маємо­ якусь­ си­с­тем­ну­ по­мил­ку­ –­ або­ кри­терій­ поділу­ не­ є­ універ­саль­ним,­або­наші­уяв­лен­ня­про­оз­на­ки­пев­них­груп­цивільних­прав­ма­ють­ відхи­лен­ня­від­їх­істин­ної­пра­во­вої­при­ро­ди. Для­пра­во­вої­на­уки­си­ту­ація,­ко­ли­ті­чи­інші­цивільні­пра­ва­про­сто­не­мо­жуть­ бу­ти­впи­сані­в­пев­ну­кла­сифікаційну­гру­пу,­не­прий­нят­на.­Ос­тан­ню,­як­відо­мо,­ здав­на­ба­га­то­хто­ото­тож­ню­вав­ з­ма­те­ма­ти­кою,­на­го­ло­шу­ю­чи,­що­са­ме­ма­те­ма- тич­ний­еле­мент­по­кла­де­ний­в­ос­но­ву­пра­во­вої­те­орії6.­І,­дійсно,­в­цьо­му­є­своя­ рація.­Ал­го­ритм­умо­ви­водів­юри­дич­ної­на­уки­по­ви­нен­бу­ти­та­ким,­щоб­не­за­ли- ша­ти­підстав­для­сумнівів,­тоб­то­бу­ти­зро­зумілим­та­пе­ред­ба­че­ним­для­кож­но­го. Пра­во­ва­ на­ука­ у­ кожній­ своїй­ те­о­ре­тичній­ по­зиції,­ зо­к­ре­ма­ й­ що­до­ кла- сифікації­ цивільних­ прав,­ по­вин­на­ праг­ну­ти­ до­ чіткості­ та­ яс­ності­ своїх­ вис- новків.­Не­мож­на­до­пу­с­ка­ти­си­ту­ацій,­ко­ли­ті­чи­інші­цивільні­пра­ва­бу­дуть­за­ли- ша­ти­ся­по­за­виз­на­че­них­кла­сифікацією­груп.­Ос­таннє­ніве­лює­при­клад­ний­ха­рак- тер­ та­ко­го­ гру­пу­ван­ня,­ вка­зує­ на­ відсутність­ універ­саль­но­го­ та­ за­галь­но­го­ для­ всіх­ цивільних­ прав­ кри­терію.­ Про­ умовність­ кла­сифікації­ прав­ за­ об’єктом,­ на­го­ло­шу­ва­ли­ще­в­до­ре­во­люційній­Росії.­Д.І.­Мей­ер,­виділя­ю­чи­три­ви­ди­прав­за­ 279Юридичні і політичні науки об’єктом:­пра­ва­вла­ди,­ре­чові­та­зо­бов’язальні­пра­ва,­вва­жав,­що­хо­ча­між­всіма­ ци­ми­пра­ва­ми­і­є­тісний­зв’язок,­про­те­ме­жа,­що­відділяє­один­вид­від­іншо­го­є­ умов­ною,­ оскільки­ по­ мірі­ роз­вит­ку­юри­дич­но­го­ бут­тя­ цивільні­ пра­ва­ мо­жуть­ пе­рей­ти­до­зовсім­іншої­гру­пи7.­Цю­дум­ку,­в­прин­ципі,­і­підтвер­див­досвід­ми­ну- лих­ років­ та­ су­час­на­ пра­во­ва­ ре­альність.­ Раніше,­ приміром,­ об’єктом­ ре­чо­вих­ прав­ виз­на­ва­ли­ ли­ше­ речі,­ за­раз­ в­ цей­ пе­релік­ за­ ук­раїнським­ за­ко­но­дав­ст­вом­ підпа­да­ють­й­май­нові­пра­ва.­На­ве­де­ний­при­клад­ево­люційно­го­роз­вит­ку­ре­чо­во­го­ пра­ва­яс­но­по­ка­зує­і­тісний­взаємозв’язок­різних­цивільних­прав­од­не­з­од­ним,­і­ мож­ливість­ ре­чо­вих­ прав­ про­ни­ка­ти­ у­ різні­ ви­ди­ цивільних­ пра­вовідно­син.­ Ре­чові­пра­ва­мо­жуть­ви­ни­ка­ти­і­існу­ва­ти­не­ли­ше­в­аб­со­лют­них­пра­вовідно­си­нах,­ а­ й­ у­ віднос­них,­ впли­ва­ю­чи­ на­ зміст­ ос­танніх.­ Підтвер­д­жен­ням­ пра­виль­ності­ та­ко­го­ вис­нов­ку­ є­ німець­ка­ цивілістич­на­ до­к­т­ри­на,­ де­ у­ зо­бов’язаль­них­ пра- вовідно­си­нах­розрізня­ють­зо­бов’язаль­ну­та­ре­чо­ву­ча­с­ти­ни. Кон­сер­ва­тив­на­ у­ своїй­ більшості­ на­уко­ва­ дум­ка­ не­ схиль­на­ виз­на­ва­ти­ на­явність­ про­га­лин­ у­ цивільно-пра­вовій­ кон­цепції­ роз­ме­жу­ван­ня­ ре­чо­вих­ та­ зо­бов’язаль­них­прав.­Ба­га­ть­ом­вче­ним­кра­ще­постійно­ зна­хо­ди­ти­ся­ в­ твор­чо­му­ по­шу­ку­но­вих­обґрун­ту­вань­«ста­рих­істин»,­ніж­виз­на­ти­на­явність­ан­та­гоністич- них­ про­тиріч­ у­ самій­ кон­цепції­ поділу.­ Так,­ скажімо,­О.І.­Мас­ляєв,­ ви­хо­дя­чи­ з­ по­ши­ре­ної­та­до­волі­спірної­на­сьо­годні­те­зи,­що­ре­чові­та­зо­бов’язальні­пра­ва­ мож­на­чітко­роз­ме­жо­ву­ва­ти­за­дво­ма,­обов’яз­ко­во­при­та­ман­ни­ми­ре­чо­вим­пра­вам­ оз­на­ка­ми:­їх­аб­со­лют­но­го­ха­рак­те­ру­та­індивіду­аль­но-виз­на­че­ної­речі­як­об’єкта­ ре­чо­вих­прав8,­у­зо­бов’язаль­них­пра­вовідно­си­нах­схиль­ний­ба­чи­ти­не­ре­чові­пра- ва­на­річ,­а­зо­бов’язаль­не­пра­во­на­річ,­де­пра­во­моч­ності­що­до­во­лодіння­та­ко­ри- с­ту­ван­ня,­на­при­клад­у­оренд­них­пра­вовідно­си­нах,­мо­жуть­бу­ти­ре­алізо­вані­ли­ше­ у­то­му­разі,­як­що­річ­бу­де­фак­тич­но­от­ри­ма­на­осо­бою­від­влас­ни­ка,­який­і­ук­лав­ з­нею­відповідний­до­говір9.­За­цією­логікою,­але­вже­на­іншо­му­при­кладі,­інший­ пра­во­зна­вець­ О.­ По­ротіко­ва­ при­хо­дить­ до­ ще­ більш­ не­сподіва­них­ вис­новків.­ Ви­яв­ляється,­що,­досліджу­ю­чи­пра­во­вий­ре­жим­спільної­влас­ності,­тоб­то­кла­сич- ну­ сфе­ру­ ре­чо­во­го­ пра­ва,­ мож­на­ дійти­ вис­нов­ку,­ що­ внутрішні­ зв’яз­ки­ між­ співвлас­ни­ка­ми,­по­суті,­є­відно­си­на­ми­не­ре­чо­во­го,­а­зо­бов’язаль­но­го­ха­рак­те­ру,­ од­нак­ці­зо­бов’язальні­відно­си­ни­скриті­за­зовнішніми­ре­чо­ви­ми­пра­вовідно­си­на- ми­і­не­от­ри­ма­ли­до­стат­нь­о­го­усвідо­млен­ня­та­ре­гу­лю­ван­ня10. Кон­трастність­на­ве­де­них­по­зицій,­з­од­но­го­бо­ку­вик­ли­кає­по­див,­а­з­ іншо­го­ до­по­ма­гає­знай­ти­вихід­із­за­мк­ну­то­го­ко­ла­поєднан­ня­всьо­го­і­вся.­Лег­ко­по­ба­чи- ти,­що­прий­ти­до­та­ких­вис­новків­пра­во­знавці­змог­ли­поділя­ю­чи­по­зицію­жор­ст- ко­го­(ан­та­гоністич­но­го)­про­ти­с­тав­лен­ня­аб­со­лют­них­та­віднос­них­прав,­а­з­ни­ми­ й­ пра­вовідно­син.­ Втім,­ не­ за­пе­ре­чу­ю­чи­ сам­ факт­ на­яв­ності­ відмінно­с­тей­ між­ пер­шим­ і­ дру­гим,­ спро­буємо­ по­гля­ну­ти­ на­ си­ту­ацію­ з­ іншо­го­ ра­кур­су.­ Аб­со- лютність­ре­чо­вих­прав­не­оз­на­чає,­що­во­ни­не­мо­жуть­ма­ти­про­яв­у­віднос­них­ пра­вовідно­си­нах.­Влас­но­ка­жу­чи,­аб­со­лют­не­пра­во­мож­на­пред­ста­ви­ти­як­су­му­ не­об­ме­же­ної­кількості­віднос­них­прав­що­до­кож­ної­кон­крет­ної­осо­би­в­кож­но­му­ кон­крет­но­му­ ви­пад­ку.­ Та­кий­ підхід­ доз­во­ляє­ по­ іншо­му­ зро­зуміти­ внутрішню­ логіку­аб­со­лют­но­го­пра­ва­і­цілком­яс­но­усвідо­ми­ти,­що­са­ме­аб­со­лют­не­пра­во­по­ відно­шен­ню­до­кож­ної­кон­крет­ної­си­ту­ації­мо­же­роз­гля­да­ти­ся­й­як­віднос­не,­при­ цьо­му­при­та­ко­му­пе­ре­тво­ренні­во­но­не­бу­де­втра­ча­ти­при­та­ман­них­їй­оз­нак,­ад­же­ во­но­-­су­ма­та­ких­віднос­них­прав.­Інша­спра­ва­відносні­пра­ва­–­во­ни­ніко­ли­не­ змо­жуть­ ста­ти­ більши­ми­ ніж­ во­ни­ є,­ а­ відтак­ на­ відміну­ від­ ре­чо­вих­ прав­ зо­бов’язальні­ не­ бу­дуть­ ма­ти­ та­кої­ оз­на­ки­ як­ взаємо­про­ник­нен­ня,­ тоб­то­ 280 Держава і право • Випуск 52 зо­бов’язальні­пра­ва­не­мо­жуть­ ви­ник­ну­ти­ в­ рам­ках­ре­чо­вих­ (аб­со­лют­них)­пра- вовідно­син.­Ре­чові­ж­пра­ва,­на­впа­ки,­мо­жуть­про­яв­ля­ти­ся­ і­ в­ рам­ках­ре­чо­вих­ і­ зо­бов’язаль­них­пра­вовідно­си­нах.­Відносність­аб­со­лют­них­прав­мо­же­про­яв­ля­ти- ся­по­відно­шен­ню­до­кож­ної­ок­ре­мої­си­ту­ації.­Пра­вильність­та­ких­вис­новків,­до­ речі,­ і­ підкрес­лю­ють­ опи­сані­О.­По­ротіко­вою­ особ­ли­вості­ взаємовідно­син­між­ співвлас­ни­ка­ми­май­на.­Внутрішні­зв’яз­ки­між­співвлас­ни­ка­ми­ви­ни­ка­ють­не­на­ базі­їх­зо­бов’язаль­них­прав,­а­з­їх­ре­чо­во­го­пра­ва­влас­ності,­яке­бу­ду­чи­різно­ви- дом­ре­чо­вих­прав­мо­же­про­яв­ля­ти­ся­і­в­ре­чо­вих,­і­в­зо­бов’язаль­них­пра­вовідно- си­нах. Кон­ст­рукція­співісну­ван­ня­та­взаємно­го­об­ме­жен­ня­ре­чо­ви­ми­пра­ва­ми­од­них­ од­но­го­істо­рич­но­скла­ла­ся­ще­в­фе­о­даль­ний­період.­У­ті­ча­си­ду­же­по­ши­ре­ною­ бу­ла­прак­ти­ка,­ко­ли­на­пра­во­влас­ності­ зе­мель­ною­ділян­кою­сеньй­о­ра­на­кла­да- лось­ близь­ке­ за­ своїм­ змістом­ пра­во­ влас­ності­ фе­о­да­ла.­ Взаємовідно­си­ни­ між­ влас­ни­ка­ми­ гар­монічно­ впи­су­ва­ли­ся­ в­ кон­цепцію­ роз­щеп­ле­ної­ влас­ності,­ яка­ обґрун­то­ву­ва­ла­ та­ доз­во­ля­ла­ па­ра­лель­не­ існу­ван­ня­ двох­ і­ більше­ од­ной­мен­них­ май­но­вих­прав­на­од­ну­й­ту­ж­са­му­річ.­Пізніше,­під­час­бур­жу­аз­них­ре­во­люцій,­ ко­ли­ре­чо­ве­пра­во­влас­ності­аб­со­лю­ти­зу­ва­ли,­та­ке­роз­щеп­лен­ня­ста­ло­не­при­пу­с- ти­мим.­Вод­но­час­ви­ник­ла­но­ва­юри­дич­на­про­бле­ма:­че­рез­при­род­ну­об­ме­женість­ чи­сель­ності­ зе­мель­них­ діля­нок­ для­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ під­ різні­ ви­ди­ гос­по­дарсь­кої­ діяль­ності,­з’яви­лась­еко­номічна­не­обхідність­на­да­ти­юри­дич­но­більш­міцну,­тоб- то­ре­чо­во-пра­во­ву­(а­не­зо­бов’язаль­но-пра­во­ву)­мож­ливість­од­ним­осо­бам­ко­ри­с- ту­ва­ти­ся­зе­мель­ни­ми­ділян­ка­ми­інших­осіб,­їх­влас­ників.­То­му­на­зміну­фе­о­даль- ної­кон­цепції­роз­щеп­ле­ної­влас­ності­прий­ш­ли­об­ме­жені­ре­чові­пра­ва,­що­про­ти- с­тав­ля­ли­ся­ зо­бов’язаль­ним­ пра­вам­ ви­мо­ги,­ які­ вип­ли­ва­ли,­ як­ пра­ви­ло,­ з­ до­го- ворів11. За­раз­при­вирішенні­пи­тан­ня­роз­ме­жу­ван­ня­ре­чо­вих­та­зо­бов’язаль­них­прав­ та­пра­вовідно­син­юри­дич­на­на­ука­зіткну­ла­ся­з­ана­логічни­ми­труд­но­ща­ми­–­не­ба- жан­ня­виз­на­ти­мож­ливість­на­яв­ності­у­осо­би­ре­чо­вих­прав­у­зо­бов’язаль­них,­за­ кла­сич­ни­ми­ка­но­на­ми,­пра­вовідно­си­нах­об­на­жа­ють­за­кла­дені­у­цій­пра­вовій­до­к- т­рині­про­тиріччя,­у­спро­бах­вирішен­ня­яких­в­юри­дичній­літе­ра­турі­все­частіше­ ро­бить­ся­ по­си­лан­ня­ на­ мож­ливість­ змішен­ня­ ре­чо­вих­ та­ зо­бов’язаль­них­ прав,­ про­ник­нен­ня­ре­чо­во­го­еле­мен­ту­в­зо­бов’язальні­пра­вовідно­си­ни,­обґрун­ту­ван­ня­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ в­ ок­ре­мих­ ви­пад­ках­ ре­чо­во-пра­во­вих­ спо­собів­ за­хи­с­ту­ в­ рам­ках­ зо­бов’язаль­них­пра­вовідно­син­то­що.­Не­зна­хо­дя­чи­логічної­та­по­вної­відповіді­на­ на­явні­у­нашій­пра­вовій­до­к­т­рині­про­тиріччя,­інші­пра­во­знавці­вза­галі­за­кли­ка- ють­відмо­ви­ти­ся­від­поділу­прав­на­ре­чові­та­зо­бов’язальні.­Так,­приміром,­Ю.К.­ Тол­стой­за­дається­пи­тан­ням­–­наскільки­оп­рав­да­ний­виділ­ка­те­горії­ре­чо­вих­прав,­ як­що­кри­терії,­за­до­по­мо­гою­яких­мож­на­б­бу­ло­чітко­виз­на­чи­ти­місце­ре­чо­вих­ прав­у­ря­ду­інших­цивільних­прав,­до­сих­пір­не­знай­дені12.­До­речі,­у­ан­гла­сок- сонській­пра­вовій­ си­с­темі­ та­кий­поділ­дійсно­не­ існує­ са­ме­ за­вдя­ки­ існу­ван­ню­ кон­цепції­ роз­щеп­ле­ної­ влас­ності.­Під­пра­вові­ нор­ми,­що­ре­гу­лю­ють­ відно­си­ни­ влас­ності,­тут­підпа­дає­усе,­що­так­чи­інак­ше­пов’яза­не­з­па­ну­ван­ням­осо­би­над­ май­ном. Си­с­темні­су­пе­реч­ності­на­шої­пра­во­вої­до­к­т­ри­ни­не­мож­на­виріши­ти­по­си­лан- ням­ на­ те,­ що­ більшість­ цивільних­ пра­вовідно­син­ має­ зміша­ний­ -­ «ре­чо­во-зо- бов’язаль­ний»­ ха­рак­тер.­ Виз­на­ти­ ці­ пра­вовідно­си­ни­ як­ ок­ре­му­ гру­пу­ оз­на­чає­ виз­на­ти­не­мож­ливість­ вирішен­ня­ са­мої­ про­бле­ма­ти­ки­поділу­прав­на­ ре­чові­ та­ зо­бов’язальні.­На­томість­М.І.­Брагінський­вва­жає,­що­цілко­ви­та­відмо­ва­від­кон- 281Юридичні і політичні науки ст­рукції­«зміша­них­пра­вовідно­син»­щодо­ре­чо­вих­та­зо­бов’язаль­них­пра­вовідно- син,­та­пов’яза­не­з­цим­ви­клю­чен­ня­з­чис­ла­мож­ли­вих­об’єктів­влас­ності­–­прав­ на­ дії,­ зму­сив­ би­ за­ко­но­дав­ця­ виз­на­ти­ не­обхідність­ вне­сен­ня­ суттєвих­ змін­ у­ ре­гу­лю­ван­ня­різних­за­ха­рак­те­ром­відно­син­і­од­но­час­но­відбу­лось­би­суттєве­зву- жен­ня­га­рантій,­що­на­да­ють­ся­влас­ни­кові­як­та­ко­му­та­йо­го­кре­ди­то­рам13.­По­бо- ю­ван­ня­вче­но­го­дійсно­ма­ють­підстави­у­зв’яз­ку­з­по­лемікою­у­на­уко­вих­ко­лах­ що­до­кри­терію­виз­на­чен­ня­цивільно­го­пра­ва­як­ре­чо­во­го.­В­си­ту­ації,­ ко­ли­одні­ пра­во­знавці­ на­по­ля­га­ють­ на­ то­му,­що­ однією­ з­ оз­нак­ ре­чов­ності­ пра­ва­ є­ мож- ливість­йо­го­ви­ник­нен­ня­ли­ше­що­до­індивіду­аль­но-виз­на­че­ної­речі­то­що­дійсно­ ви­ни­кає­не­виз­на­ченість­в­пи­танні­яким­пра­вам,­який­за­хист­бу­де­га­ран­то­ва­но­з­ бо­ку­за­ко­ну.­Про­те,­вирішен­ня­за­зна­че­ної­про­бле­ми,­на­на­шу­дум­ку,­по­ля­гає­не­в­ то­му,­щоб­ство­рю­ва­ти­якісь­до­дат­кові­пра­вові­кон­ст­рукції­до­вже­існу­ю­чих,­тим­ са­мим­ус­клад­ню­ю­чи­са­му­си­с­те­му­і­при­вно­ся­чи­до­неї­еле­мент­не­стабільності,­а­ на­впа­ки­–­потрібно­усу­ну­ти­при­чи­ну,­яка­при­зво­дить­до­відо­мих­про­тиріч­у­пра- вовій­до­к­т­рині.­Інши­ми­сло­ва­ми,­слід­знай­ти­універ­саль­ний­кри­терій­ре­чов­ності­ цивільних­прав.­Як­що­мис­ли­ти­ в­ рам­ках­ши­ро­кої­ кон­цепції­ ре­чо­во­го­пра­ва,­ де­ ко­ло­ об’єктів­ ре­чо­вих­ прав­штуч­но­ не­ об­ме­жується­ ані­ за­ко­ном,­ ані­ пра­во­вою­ до­к­т­ри­ною,­то­са­мо­по­собі­стає­зро­зумілим,­що­ви­до­ва­при­на­лежність­цивільних­ прав­ по­вин­на­ виз­на­ча­ти­ся­ їх­ при­ро­дою,­ а­ то­му­ єди­ним­ та­ універ­саль­ним­ кри- терієм­виз­на­чен­ня­пра­ва­ре­чо­вим­має­ста­ти­факт­па­ну­ван­ня­осо­би­над­об’єктом,­ який­ зовні­ оформ­люється­ закріплен­ням­ за­ осо­бою­що­до­цьо­го­ об’єкта­пев­но­го­ ви­ду­ ре­жи­му­ при­своєння.­ За­конність­ на­яв­но­го­ у­ осо­би­ фак­тич­но­го­ ре­чо­во­го­ суб’єктив­но­го­пра­ва­ виз­на­чається­ ви­мо­га­ми­чин­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ та­не­по­ру- шен­ням­прав­третіх­осіб­на­цей­об’єкт.­Та­ким­чи­ном,­як­що­за­ко­но­дав­чо­на­да­ти­ дефініцію­ ре­чо­во­му­ суб’єктив­но­му­ пра­ву­ че­рез­ кри­терій­ ре­чов­ності­ цивільних­ прав,­ то­ ста­не­ цілком­ оче­вид­ним,­що­ са­мо­го­ фак­ту­ на­яв­ності­ у­ осо­би­ пев­но­го­ ре­жи­му­при­своєння­об’єкта­вже­бу­де­до­стат­ньо­щоб­виз­на­ти­ за­цією­осо­бою­ її­ ре­чові­пра­ва­на­об’єкт,­на­да­ти­ їй­відповідно­до­цьо­го­пра­ва­ за­кон­ний­ста­тус­та­ за­хист­її­прав. Вза­галі­ звер­тає­ на­ се­бе­ ува­гу,­ що­ в­ юри­дичній­ літе­ра­турі­ кла­сифікація­ цивільних­прав­та­пра­вовідно­син­на­зо­бов’язальні­та­ре­чові,­як­пра­ви­ло,­відбу- вається­за­од­ним­кри­терієм.­В­та­ко­му­підході,­на­на­шу­дум­ку,­зо­к­ре­ма,­і­по­ля­гає­ си­с­тем­на­по­мил­ка­пра­во­вої­до­к­т­ри­ни.­Взаємозв’язок­між­цивільни­ми­пра­ва­ми­та­ пра­вовідно­си­на­ми,­бе­зу­мов­но,­не­за­пе­реч­ний,­про­те,­бе­ру­чи­од­на­ко­вий­кри­терій­ для­їх­кла­сифікації­на­ре­чові­та­зо­бов’язальні,­ми,­по­суті,­ото­тож­нюємо­ці­по­нят- тя,­поєднуємо­їх­зміст­і­ніве­люємо­їх­відмінності.­ Яс­к­ра­во­ це­ про­де­мон­ст­ру­вав­ ра­дянсь­кий­ пра­во­зна­вець­ В.К.­ Рай­хер­ у­ своїй­ статті­«Аб­со­лют­ные­и­от­но­си­тель­ные­пра­ва­(К­про­бле­ме­де­ле­ния­хо­зяй­ст­вен­ных­ прав)».­За­зна­ча­ю­чи,­що­ре­чові­та­зо­бов’язальні­пра­вовідно­си­ни­ма­ють­відповідно­ аб­со­лют­ний­та­віднос­ний­ха­рак­тер,­він­при­пу­с­тив,­що­пи­тан­ня­пра­во­вої­при­ро­ди­ цивільних­ прав,­ їх­ ви­до­вої­ при­на­леж­ності­ мож­на­ виріши­ти­ ви­хо­дя­чи­ з­ то­го­ в­ яких­–­віднос­них­чи­аб­со­лют­них­пра­вовідно­си­нах­пе­ре­бу­ває­сам­носій­цьо­го­пра- ва.­Як­наслідок,­ним­до­во­дить­ся,­що­і­пра­во­за­бу­до­ви,­і­пра­во­за­ста­ви,­а­ра­зом­з­ ни­ми­й­самі­ре­чові­пра­ва­на­чу­жу­річ­є­пра­ва­ми­відно­сни­ми,­оскільки­у­всіх­цих­ пра­вовідно­си­нах­з­од­но­го­бо­ку­зна­хо­дить­ся­од­на­осо­ба­(носій­відповідно­го­пра- ва),­а­з­іншо­го­–­теж­од­на­осо­ба­(влас­ник­май­на),­а­зовсім­не­«всі­інші»­осо­би14.­ Інши­ми­ сло­ва­ми,­ в­ цих­ пра­вовідно­си­нах­ на­ пер­ший­ план­ ви­с­ту­па­ють­ не­ треті­ осо­би­ та­ пра­во­во­лоділець,­ як­ це­ при­та­ман­но­ аб­со­лют­ним­ пра­вовідно­си­нам,­ а­ 282 Держава і право • Випуск 52 по­статі­са­мо­го­влас­ни­ка­май­на­та­уп­ра­во­мо­че­ної­осо­би,­носія­відповідно­го­пра­ва.­ По­мил­ковість­ та­ких­ вис­новків­ криється­ у­ не­пра­виль­но­му­ підбо­рі­ кри­терію­ поділу,­який­для­кож­но­го­об’єкта­по­ви­нен­бу­ти­свій.­По­яс­нюється­це­тим,­що­при­ виз­на­ченні­ре­чо­во­го­ха­рак­те­ру­пра­ва­більше­зна­чен­ня­має­зв’язок­між­суб’єктом­ та­об’єктом,­а­для­пра­вовідно­син,­на­впа­ки,­–­зв’язок­між­суб’єкта­ми,­сто­ро­на­ми­ пра­вовідно­шен­ня.­Ці­ню­ан­си,­у­свою­чер­гу,­виз­на­ча­ють,­що,­скажімо,­кри­терієм­ ре­чов­ності­цивільних­прав,­а­відтак­відмінності­їх­від­зо­бов’язаль­них,­має­ста­ти­ на­явність­чи­відсутність­у­осо­би­мож­ли­вості­здійсню­ва­ти­па­ну­ван­ня­над­об’єктом­ (ре­жим­ при­своєння).­ З­ іншо­го­ бо­ку,­ при­ кла­сифікації­ пра­вовідно­син­ важ­ли­ву­ роль­ відіграє­ зміст­ взаємовідно­син­ між­ сто­ро­на­ми,­ те,­ яким­ чи­ном­ сто­ро­ни­ можуть­до­сяг­ну­ти­ме­ти,­ за­для­якої­ во­ни­ і­пе­ре­бу­ва­ють­у­цих­пра­вовідно­си­нах.­ Речові­пра­вовідно­си­ни,­які,­як­відо­мо,­опо­се­ред­ко­ву­ють­ста­ти­ку­взаємовідно­син,­ пе­ред­ба­ча­ють­мож­ливість­до­сяг­нен­ня­ме­ти­за­вдя­ки­влас­ним­діям.­У­зо­бов’язаль- них­пра­вовідно­си­нах,­що­відо­б­ра­жа­ють­ди­наміку­взаємовідно­син,­сто­ро­на­мо­же­ до­сяг­ти­ своєї­ кінце­вої­ ме­ти­ тільки­ при­ спри­янні­ іншої­ зо­бов’яза­ної­ сто­ро­ни.­ Через­це­при­зна­чен­ням­зо­бов’язаль­них­пра­вовідно­син­є­виз­на­чен­ня­та­упо­ряд­ку- ван­ня­про­це­ду­ри­пе­ре­хо­ду­сторін­від­ста­ну­до­ста­ну,­що,­в­кінце­во­му­ра­хун­ку,­і­ обу­мов­лює­не­обхідність­чітко­го­виз­на­чен­ня­ко­ла­осіб,­що­бе­руть­учать­у­цьо­му­ пра­вовідно­шенні.­З­ог­ля­ду­на­аб­со­лют­ний­ха­рак­тер­ре­чо­во­го­пра­ва­і­при­та­манну­ йо­му­та­ку­оз­на­ку,­як­взаємо­про­ник­нен­ня,­про­що­мо­ва­йшла­ви­ще,­цілком­логічно­ по­яс­нюється­сам­факт­існу­ван­ня­ре­чо­вих­прав­у­зо­бов’язаль­них­(віднос­них)­пра- вовідно­си­нах­та­по­мил­ковість­зроб­ле­них­В.­К.­Рай­хе­ром­вис­новків. Підсу­мо­ву­ю­чи,­за­зна­чи­мо,­що­в­пи­танні­роз­ме­жу­ван­ня­ре­чо­вих­та­зо­бов’язаль- них­прав­су­час­на­пра­во­ва­до­к­т­ри­на­має­серй­озні­внутрішні­суперечності.­Їх­по­до- лан­ня­мож­ли­ве­за­умо­ви­відхо­ду­від­ста­рих­догм­у­кла­сифікації­цивільних­прав,­ де­ універ­саль­ним­ кри­терієм­ виз­на­чен­ня­ ви­до­вої­ при­на­леж­ності­ бу­де­ той,­ що­ спи­рається­ на­ са­му­ при­ро­ду­ цивільних­ прав.­ Для­ ре­чо­вих­ прав­ та­ким­ кваліфікаційним­ кри­терієм­ є­ факт­ па­ну­ван­ня­ осо­би­ над­ об’єктом­ (ре­жим­ при- своєння).­До­то­го­ж­по­мил­ко­вим­вва­жаємо­при­та­ман­ний­юри­дичній­на­уці­підхід­ до­ кла­сифікації­ цивільних­прав­ та­ пра­вовідно­син­на­ ре­чові­ та­ зо­бов’язальні­ за­ од­на­ко­вим­кри­терієм,­що­на­справді,­по­суті,­ото­тож­нює­різні­об’єкти­та­сти­рає­ між­ни­ми­об’єктив­ні­відмінності.­ 1.­Рай хер В.К.­Аб­со­лют­ные­и­от­но­си­тель­ные­пра­ва.­(К­про­бле­ме­де­ле­ния­хо­зяй­ст- вен­ных­прав)­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­С.­1.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.livezakon.com/­ page13386.html.­2.­Там­са­мо.­–­С.­1.­3.­Мей ер Д.И.­Рус­ское­граж­дан­ское­пра­во.­–­Санкт- Пе­тер­бург,­ 1864.­ –­ С.­ 213-214. 4.­Граж дан ское­ пра­во:­ в­ 2­ ч.­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс]­ /­ [Ага­фо­но­ва­Н.Н.,­Ар­те­мен­ков­С.В.,­Без­бах­В.В.­и­др.];­под­ред.­В.П.­Мо­зо­ли­на,­А.И.­ Мас­ля­е­ва.­–­Ч.­1.­–­С.­117.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://lawlist.narod.ru/library/books_ed/gr_ pavo/gr_­pavo_uchebnik.htm.­–­На­зва­з­ек­ра­ну.­5.­Там­са­мо.­–­С.­49.­6.­Шер ше не вич Г.Ф.­ На­ука­ граж­дан­ско­го­ пра­ва­ в­ Рос­сии­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ М.:­ «Ста­тут»,­ 2003.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://download.nchti.ru/libr/books/Right/ClassicOfRussianCivilistic/ Elib/247.htm­7.­Мей ер Д.И.­Цит.­пра­ця.­–­С.­216.­8.­Граж дан ское пра­во:­в­2­ч.­[Еле­к­трон- ний­ре­сурс]­/­[Ага­фо­но­ва­Н.Н.,­Ар­те­мен­ков­С.В.,­Без­бах­В.В.­и­др.];­под­ред.­В.П.­Мо­зо- ли­на,­А.И.­Мас­ля­е­ва.­ –­Ч.­ 1.­ –­С.­ 203.­ –­ Ре­жим­до­сту­пу:­ http://lawlist.narod.ru/library/ books_ed/gr_­ pavo/gr_pavo_uchebnik.htm.­ 9.­ Там­ са­мо.­ –­ С.­ 201.­ 10.­По ро ти ко ва О.А.­ Про­бле­ма­зло­упо­треб­ле­ния­субъ­ек­тив­ным­граж­дан­ским­пра­вом.­–­М.:­Вол­терс­Клу­вер,­ 2008.­ –­ С.­223-224.­ 11.­Пра во­ соб­ст­вен­но­с­ти:­ ак­ту­аль­ные­ про­бле­мы­ /­ [Бе­ля­е­ва­ О.А.,­ Бо­га­ты­рев­Ф.О,­Бра­гин­ский­М.И.­и­др.];­ отв.­ ред.­В.Н.­Ли­тов­кин,­Е.А.­Су­ха­нов,­В.В.­ 283Юридичні і політичні науки Чу­ба­ров.­–­М.:­Ста­тут,­2008.­–­С.­30-31.­12.­Граж­дан­ское­пра­во­/­Его­ров­Н.Д,­Ели­се­ев­ И.В.,­ Ива­нов­А.А.­ и­ др.;­ под­ ред.­А.П.­ Сер­ге­е­ва,­Ю.К.­ Тол­сто­го.­ –­М.:­ Из­да­тель­ст­во­ ТЕ­ИС,­1996.­–­Ч.­1.­–­С.­291. 13.­Бра гин ский М.И., Ви т рян ский В.В.­До­го­вор­ное­пра­во:­ в­5­кн.­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­М.:­Изд-во­«Ста­тут»,­2000.­–­Кн.­1.­–­С.­164.­–­Ре­жим­ до­сту­пу:­http://www.alleng.ru/d/jur/jur132.htm.­14. Рай хер В.К.­Цит.­пра­ця.­–­С.­7-8. 284 Держава і право • Випуск 52 Розділ 5. ЦИВІЛЬНЕ, ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ, ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ТРУДОВЕ ПРАВО Г. Г. ХарЧенко. КвалІфІкацІйний критерІй визнаЧеннЯ реЧових прав

Схожі ресурси