Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві
Досліджується взаємозв’язок таких взаємозалежних правових категорій, як: свобода у праві, право як суспільний регулятор, межі права та реалізації соціальної свободи, здійснення права всупереч його основному призначенню в контексті категорії зловживання правом....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34128 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві / О.О. Мілетич // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 60-64. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34128 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-341282012-06-03T12:20:13Z Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві Мілетич, О.О. Теорія держави і права Досліджується взаємозв’язок таких взаємозалежних правових категорій, як: свобода у праві, право як суспільний регулятор, межі права та реалізації соціальної свободи, здійснення права всупереч його основному призначенню в контексті категорії зловживання правом. Исследуется взаимосвязь таких взаимозависимых правовых категорий как: свобода в праве, право как общественный регулятор, границы права и границы реализации социальной свободы, осуществление права вопреки его основному назначению в контексте категории злоупотребления правом. In this article author research relation of those interaction depend law categories as: liberty in law, the law – like social regulator, the limits of law and limits of realize social liberty, realize the law in spite of it’s social purpose in a contents of category abuse of law. 2011 Article Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві / О.О. Мілетич // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 60-64. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34128 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Мілетич, О.О. Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві Держава і право |
description |
Досліджується взаємозв’язок таких
взаємозалежних
правових
категорій,
як: свобода
у праві, право
як суспільний регулятор,
межі права
та реалізації
соціальної
свободи,
здійснення
права
всупереч
його
основному
призначенню
в контексті
категорії
зловживання
правом. |
format |
Article |
author |
Мілетич, О.О. |
author_facet |
Мілетич, О.О. |
author_sort |
Мілетич, О.О. |
title |
Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві |
title_short |
Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві |
title_full |
Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві |
title_fullStr |
Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві |
title_full_unstemmed |
Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві |
title_sort |
зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. феномен свободи у праві |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34128 |
citation_txt |
Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві / О.О. Мілетич // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 60-64. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT míletičoo zlovživannâpravomzagalʹnoteoretičnijaspektfenomensvobodiupraví |
first_indexed |
2025-07-03T15:05:16Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:05:16Z |
_version_ |
1836638658504949760 |
fulltext |
О. О. МІЛЕТИЧ. ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ
АСПЕКТ. ФЕНОМЕН СВОБОДИ У ПРАВІ
Досліджується взаємозв’язок та ких взаємо за леж них пра во вих ка те горій, як: сво
бо да у праві, пра во як суспільний ре гу ля тор, межі пра ва та ре алізації соціаль ної сво бо
ди, здійснен ня пра ва всу пе реч йо го ос нов но му при зна чен ню в кон тексті ка те горії зло
вжи ван ня пра вом.
Ключовіслова: зло вжи ван ня пра вом, сво бо да у праві, межі пра ва.
Ис сле ду ет ся вза и мо связь та ких вза и мо за ви си мых пра во вых ка те го рий как: сво бо да
в пра ве, пра во как об ще ст вен ный ре гу ля тор, гра ни цы пра ва и гра ни цы ре а ли за ции со ци
аль ной сво бо ды, осу ще ств ле ние пра ва во пре ки его ос нов но му на зна че нию в кон тек с те
ка те го рии зло упо треб ле ния пра вом.
Ключевыеслова: зло упо треб ле ние пра вом, сво бо да в пра ве, гра ни цы пра ва.
In this article author research relation of those interaction depend law categories as:
liberty in law, the law – like social regulator, the limits of law and limits of realize social
liberty, realize the law in spite of it’s social purpose in a contents of category abuse of law.
Keywords: abuse of law, liberty in law, limits of law.
Пра во закінчується там, де по чи нається зло вжи ван ня пра вом.
М. Планіоль
Інститутзловживанняправомєвідносноновимвукраїнськомузаконодавстві
та недостатньо розробленим юридичною наукою, а існуючі правові погляди є
значною мірою суперечливими та стосуються лише деяких галузевих аспектів
даноїправовоїкатегорії.Якюридичнанаука,такісудовапрактиканедаютьнам
чіткоївідповідістосовноправозастосуваннятаєдиноготлумаченнязмістуданої
правовоїкатегорії, тамеханізмукваліфікації.Відповіднимє іневисокийрівень
юридичноїтехнікизданогопитання,щодаєпідставивважатипроблемузловжи-
ванняправомактуальнимпитаннямсучасноїправовоїнауки.Незважаючинате,
щопроблемазловживанняправомдосліджуваласьщезачасівримськогоправа,
ступіньнауковоїрозробкиєдоситьневисоким.Якправило,праворозумінняданої
правової категорії зводиться до розуміння зловживання правом через призму
цивільногоабогосподарськогоправа,хоча,існуваннягалузевоїправовоїкатегорії
неможливебеззагальнотеоретичногопідгрунття.
Проблемами кваліфікації зловживання правом та її правовими наслідками
займалисятаківидатнівчені,якМ.М.Агарков,М.І.Бару,С.Н.Братусь,В.П.Гри-
банов,Н.С.Малеїн,І.О.Покровський,В.А.Рясенцев,Є.А.Суханов.Прицьому
вартозазначити,щоостаннімчасомінтересдовивченняданогопоняттязначною
міроюзріс,щопов’язанонелишеізвключеннямдоЦивільногокодексу(надалі
–ЦК)статті13(особливоч.3),алеізвідсутністюєдиногопоглядунарозуміння
поняття«зловживанняправом»,насампередяктеоретико–правовоїконструкції.
Актуальністьпроблемипосилюєтьсявнаслідокзначноїсуперечливостісамо-
гооб’єктадослідження–категоріїзловживанняправом,невизначеностійогосут-
ностітаправовоїприроди.Сучаснийстанюридичноїдумкиполягаєвзростаючо-
60 Держава і право • Випуск 52
© МІЛЕ ТИЧ Оль га Олегівна – аспірантка Інституту держави та права
ім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни
му інтересі до даної проблеми, до виявлення закономірностейфункціонування
даного явища, до розробки превентивних методів боротьби зі зловживанням
правомнаякісно-новомурівні,втомучисліізаконодавчих,авідповідноіство-
реннятеоретичногопідгрунттянаукищодопідходудоправорозуміннядосліджу-
ваноїкатегорії.Такимчином,необхідністьрозв’язанняданихпроблемобумовлює
потребуваналізііснуючихпоглядівітеорійзданогоприводу,тавиведенняєди-
ногопоглядунадосліджуванеявищеназагальнотеоретичномупервинномурівні,
що і свідчить про актуальність даного дослідження. З огляду на певну сис-
темність,взаємозалежністьтавзаємозв’язокправовихявищ,дляудосконалення
теоретичноїрозробкиданоїправовоїкатегоріїдоцільнопіднятививченняправо-
воїкатегорії«зловживанняправом»насистематизованийякісно-новийзагально-
теоретичний рівень. Cоціальна шкода від зловживання правом виражається в
руйнуванні основ, на яких базуютьсяфундаментальні цінності громадянського
суспільстватаідеїправовоїдержави,іякнаслідок–розвитокнігілістичногостав-
леннядоправаі,вкінцевомурахунку,–зростаннячислаправопорушеньтазло-
чинів.Небезпеказловживанняправомтакожполягаєвтому,щозовнівонозавжди
виглядаєякдіяособи,яказдійснюєтьсяумежахформальноналежногоїйправа,
і покине буде доведена спрямованість дії на заподіянняшкоди іншимособам,
навітьякщоцяшкодабулавжезавдана,вонозалишаєтьсянекараним.Тобто,вста-
новити намір особи заподіяти шкоду іншій особі шляхом користування своїм
правомнапрактицідоситьважко.Довказаногосліддодати,щочиннезаконодав-
ствоУкраїни,присвяченепитаннямзловживанняправом,унікальнетим,щопрак-
тично вжодному з нормативно-правових актівне дано дефініції «зловживання
правом». Водночас у багатьох нормативно-правових актах сформульовано
перелікидіянь,котрі,надумкувітчизняногозаконодавця, є зловживаннямпра-
вом,ірозглядаютьсянимякзлочинитаправопорушення.
Достатньоцікавимєпевненесприйняттяабозапереченняіснуванняфеноме-
нузловживанняправомдеякиминауковцямивзагалі.Такожслідвідзначити,що
більшість авторів при дослідженні даного феномена розглядають зловживання
правомякскладнуюридичнуконструкціюінебачатьнеобхідностівдетальному
термінологічному та етимологічному аналізі. Можлива причина криється в
наступному:однагрупаавторівповністюзаперечуєданепоняття,тавважаєйого
протиріччям,позбавленимздоровогоглузду1,іншідослідники,такі,зокрема,як
А.С.Шабуров,тлумачатьданийтерміндоситьбуквально,–як«вживанняправа
назло»втихвипадках,колиуповноваженийсуб’єктнаділенийсуб’єктивнимпра-
вом,дієвйогомежах,алезавдаєпевноїшкодиправаміншихосібабосуспільству
вцілому»2.
На нашу думку, даний підхід не є достатньо виправданим та об’єктивним,
оскількиотриманнядостовірногознанняпросутністьтого,чиіншогоправового
явищанеможливебезвикористаннясукупностіметодологічнихприйомів,засобів
юридичної гносеології. Тому, відповідна нечіткість, неточність, суперечливість
правовихтермінівведедоїхсвавільноготлумаченняі,внаслідокцього,породжує
помилкивправозастосуванні,авідповідноівкваліфікаціїфактів,явищідіянь.
Тому необхідно розглянути питання щодо співвідношення слова і поняття в
науковомупізнанні.Вивчаючицюпроблему,слідчіткоусвідомлюватирізницю
між «духом права», «формоюправа» та «літерою закону»,що якраз і створює
формально-юридичнуплатформудлявиникненнязловживанняправом.Характе-
ристикаправаякміридобра,справедливостіісвободи,щозведенаузакон,харак-
61Юридичні і політичні науки
теризує,переважно,об’єктивнеправо,алежіндивідумспричиняєзлозловжива-
ючисвоїмсуб’єктивнимправом.ЯквказувавА.А.Малиновский,«проблемазло-
вживання правом (свободою) виникає практично одночасно із моментом фор-
мального наділення суб’єкта відповідним правом»3. Право він ототожнював із
свободою, а зловживання правом з виходом за межі даної особистої свободи.
Дослідженнясутностізловживанняправомзурахуванняманалізупоняття«сво-
бода»єметодологічновиправданиміобґрунтованим.Відеалічерезвстановлення
рівноїдлявсіхмірисвободи,законрегламентуєправалюдини.
Ідея сутнісної пов’язаності природи права з феноменом свободи «стара як
світ»,адженавітьнарівнісутоінтуїтивногосвітосприйняттяє,мабуть,очевид-
нимтойфакт,що«матиправо»щодопевнихдійозначає,насамперед«матисво-
боду»,свободусуб’єктивногосамовизначеннявласнихдійтавчинків.Аленавко-
лозгаданоїідеїпостійноточатьсягострідискусії,щоспричиненінеоднозначністю
таких питань як джерело правової свободи, обґрунтування її «справедливих
меж»,принципів їїрозподілуусуспільстві імеханізмівкоординаціїтакогороз-
поділузнормативністюправа.Нарівнііндивідуальноїправосвідомостісвобода
осмислюється, з одного боку, як гарантованість невтручання ужиттєдіяльність
особи інших індивідів, тобто забезпечення певного особистого простору; а з
іншогобоку,свободаспрямовуєтьсянареалізаціюособистихпотребіможливос-
тейіндивідавсуспільствізагалом.Такимчином,свободавправовомуполіперед-
бачає, насамперед,можливість самореалізації людини в суспільстві, прицьому
змісттакоїсамореалізаціїмаєрозглядатисьнерозривноізпоняттямвідповідаль-
ності,щотягнездійсненнятакоїсвободи.Напідтвердженняданоїтезинаведемо
положенняст.12КонституціїЯпонії(1947р.),якевстановлює,щосвободиіправа,
щогарантуютьсянародучинноюКонституцією,маютьпідтримуватисьзусиллями
народу.Народповиненутримуватисьвідбудь-якихзловживаньданимисвобода-
митаправами, інесепостійнувідповідальністьзавикористання їхв інтересах
суспільногодобробуту4.
Основою для визначення змісту і рамок правової свободи, а відповідно і її
«справедливихмеж»,яквжевказувалось,слугуєсхемаспіввідношення:«Я»та
«Інший».Оскільки,пересікаючиськоломсвоїхжиттєвих інтересів зподібними
інтересамиіншихосіб,миопиняємосьпередвибором:«знехтувати»їхнімипре-
тензіяминатакужсамумірусвободи,наякупретендуємомисамі(івідповідно,
силою відвоювати собі «право» на більш широкий діапазон такої свободи,
порівнянозіншимивколіосіб),або«самообмежитись»увласнихінтересахна
користь іншої особи. Перехід за таку «тонку лінію» і становитиме в окремих
випадкахзловживанняправом.
У даному випадку, цікавим видасться положення Французької Декларації
правлюдиниігромадянина1789року,якапередбачала,щокоженгромадянинмає
правовільновиражатисвоїдумки,відповідаючилишезазловживаннятакоюсво-
бодоюувипадках,передбачених законом. Зокрема, ст. 4Декларації визначила:
«Свобода полягає в можливості робити все, що не завдає шкоди іншій особі:
такимчином, здійсненняприроднихправкожноїлюдиниобмеженолишетими
межами,якізабезпечуютьіншимчленамсуспільствакористуваннятимисамими
правами.Межіціможутьбутивизначенілишезаконом»5.І.О.Ільїнзцьогопри-
водуписав:«такапротонормативністьелементарнихвідносинміжіндивідами,а
згодоміюридичнийзакон,перетворюютьсяіз«пастокзобов’язуючоїнесвободи»
на усвідомлену умову самовизначення й самореалізації людської особистості.
Прицьомуздійснюєтьсяпокликаннялюдиниувнутрішньомузвільненнівмежах
62 Держава і право • Випуск 52
закону ,яке виражається через добровільне зобов’язування себе; воно звільняє
людинуневідзакону,азаконом,томущолюдинавільновиконуєприписизакону
тоді,коливонивільновизнаніїїправосвідомістю»6.Такимчином,нормативність
правапостаєякузагальненеобмеженнясвободиправадлявсіх,підпорядковане
забезпеченнюгарантованогодіапазонусуспільноїсвободидлякожного.Розгляд
права, як масштабу свободи було виконано ще теоретиком В.С. Нерсесянцем,
який вказував: « своїм всепоглинаючим масштабом і рівною мірою право
«відмірює» і оформлює саме свободу в людських взаємовідносинах, свободу
індивіда»7.В.С.Нерсесянцвважає,щосвободаіндивідівісвободаїхволі–понят-
тятотожні.Саменацьомупостулатіпобудованайоготеорія,відповіднодоякої
право–цеформасвободилюдей,свободаїхволі.Свобода,запоглядамиНерсе-
сянца, постає в якості відсутності перепон дляможливості вибору, відсутності
перепон на шляхах, які людина може обрати; ступінь свободи людини визна-
чаєтьсясамевідсутністюперепоннетількидляйогореального,алейпотенційно-
говибору8.Лишеосвободі,щообмеженаправовимирамкамиможнаговорити
,щовонаєпізнаноюнеобхідністю.Відміннаособливістьправавданомувипадку
полягаєвтому,щовоноставитьобмеженнятількизовнішнійсвободи.Внутрішня
свободалюдиниправовійрегламентаціїнепідлягає,втойчас,якмораль,релігія
головним чином впливають на внутрішні переконання людини, її світогляд та
світосприйняття,намотиви,якимивонакеруєтьсяпривиборіоднієїзможливих
альтернативповедінки.Право,якимибнегативниминебулиуявленнялюдини,
відноситьсядонихбайдужедотогочасу,докивонинепроявлятьсяуконкретних
вчинках,піддаючивідповідальностіті,щойдутьурозрізізправовимивимогами.
Завдання права як соціального регулятора полягає в тому, щоб протистояти
свавіллю, самоуправству, зловживанням, вседозволеності, хаосу, забезпечити
порядок і стабільність в суспільстві. Обмеження правом свободи одного є
необхідною умовою мирного співіснування всіх, певним фактором і гарантом
векторногорозвиткусуспільствавцілому,атакожпревентивнимметодомпроти-
стояннязловживаннюправом.Під«правовимобмеженнямсвободи»І.Д.Ягофа-
рова розуміє «передбачене правовими нормами зменшення кількості варіантів
юридичнодозволеноїповедінкишляхомвстановленняїїрізноманітнихмеж,або
повної заборони»9.Основнепризначенняправа–окреслюватимежі соціальної
свободи, дозволеного і забороненого, можливого і недопустимого у поведінці
людинитасоціальнихколективів.Цікавоюєдумкаукраїнськоготеоретикаправа
О.Ф.Скакун,якавизначаєфакторвикористанняправанезайогосоціальнимпри-
значеннямознакоюкваліфікаціїдіяннявякості зловживанняправом.Надумку
О.Ф. Скакун, «зловживання правом – особливий вид правової поведінки, яка
полягає у використанні громадянами своїх правнедозволеними способами,що
протирічатьпризначеннюправа,врезультатічогонаноситьсяшкодасуспільству,
державі,особі»10.Прицьому,воназазначає,щозловживанняправомслідвіднес-
тидоправовоїповедінки,якаможенабутипротиправногохарактеруі статипра-
вопорушенням,аленезавждиїмстає.ФранцузськийправознавецьЖанКарбоньє
писав:«Якщо,непорушуючиматеріальнихмежсвогоправа,індивідвикористо-
вуєйогонашкодуіншомуіндивіду;якщо,дотримуючисьлітериправа,вінпору-
шуєдухправа,тодіговорять,щовінзловживаєсвоїмправом»11.Іншівченідещо
інакшепідходятьдорозглядуданогоправовогофеномену.Зокрема,В.Д.Горобець
вважає,щозловживанняправомявляєсобоюздійсненнясуб’єктивногоправавсу-
перечзйогопризначенням.Врезультатізловживанняправомнаноситьсяшкода
63Юридичні і політичні науки
правам і законним інтересамгромадян,державі і суспільствувцілому12.Схожу
позиціюпідтримуєюгославськийвченийРадмілаКавачевич-Куштрумович,яка
підзловживаннямправомрозумієздійсненняправавсуперечіззагальновизнаною
ізахищеноюзакономметою,призначенням,абовсуперечзпануючоюмораллю
суспільства. До зловживання правом відноситься, на її думку ненормальне
здійсненняправа,щонаноситьшкодуіншомуіндивідуумуабозагрожуєчужому
праву.Прицьому,особа,щозловживаєправом,формальноздійснюєналежнеїй
право13.
Нажаль,незначнийобсягстаттінедаєзмогиповністюрозкритивсіаспекти
досліджуваногоявища,таз’ясуватисутьпроблемиразіназавжди.Підсумовуючи
вищевказане,можемозробитивисновок,щопоняттясвободиуправінерозривно
пов’язано із соціальним призначенням самого права, реалізації його основних
функцій та цілей у чітко визначених нормативних межах,що розглядаються в
контексті феномену зловживання правом. Свобода індивідуума як члена
суспільства,полягаєвпершучергувздатностіпоєднатисвоюволю,своїнаміри
тавчинкизусвідомленимисуспільновагомимицілями,щогарантуєнаправлення
своєї діяльності не на шкоду,а на користь суспільству. Зловживання правом, в
кінцевомурахунку,постаєрезультатом,щопороджуєвикористанняправанеза
його соціальнимпризначенням; права, замежами соціальної свободи індивіда;
алецеєлише«одинбікмедалі».
1.Гри ба нов В.П.Осуществлениеизащитагражданскихправ.–М.:Статут,2000.–
С.40-41.2. Те о рия государстваиправа:Учебникдляюридическихвузовифакультетов
/Подред.В.М.КарельскогоиВ.Д.Перевалова.–М.:НОРМА-ИНФРА,1998.–С.413.
3. Ма ли нов ский А.А.Злоупотреблениеправом.–М.,2010.–С.12.4.Но вые конституции
стран Восточной Европы и Азии ( 1989 – 1992): Сборник Конституций / Под ред.
Д.Л.Златопольского. – М.,1996. – С. 62. 5.Фран цуз ская республика. Конституция и
законодательныеакты:пер.сфранц./Подред.исовступ.В.А.Туманова.–М.,1989.–
С.56.6. Иль ин И.А.Осущностиправосознания.–М.:Рагорть,1993.–С.123.7. Нер се
сянц В.С.Право-математикасвободы.Опытпрошлогоиперспективы.–М.:ЮристЪ,1996.
–С.5.8. Бер лин И.Четыреєссеосвободе.–Лондон,1992.–С.48-49.9. Ма ли нов ский
А.А.Злоупотреблениеправом.–М.,2010.–С.91.10. Ска кун О.Ф.Теориягосударстваи
права:Учебник.–Х.:Консум;Ун-твнутр.дел,2000.–С.458-465.11. Ма ли нов ский А.А.
Цит.работа.–С.48.12.Тамже.13.Тамже.
64 Держава і право • Випуск 52
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
О. О. МІЛЕТИЧ. ЗловживаннЯ правом: загальнотеоретиЧний аспект. Феномен свободи у правІ
|