Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві

Досліджується взаємозв’язок таких взаємозалежних правових категорій, як: свобода у праві, право як суспільний регулятор, межі права та реалізації соціальної свободи, здійснення права всупереч його основному призначенню в контексті категорії зловживання правом....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Мілетич, О.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34128
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві / О.О. Мілетич // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 60-64. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34128
record_format dspace
spelling irk-123456789-341282012-06-03T12:20:13Z Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві Мілетич, О.О. Теорія держави і права Досліджується взаємозв’язок таких взаємозалежних правових категорій, як: свобода у праві, право як суспільний регулятор, межі права та реалізації соціальної свободи, здійснення права всупереч його основному призначенню в контексті категорії зловживання правом. Исследуется взаимосвязь таких взаимозависимых правовых категорий как: свобода в праве, право как общественный регулятор, границы права и границы реализации социальной свободы, осуществление права вопреки его основному назначению в контексте категории злоупотребления правом. In this article author research relation of those interaction depend law categories as: liberty in law, the law – like social regulator, the limits of law and limits of realize social liberty, realize the law in spite of it’s social purpose in a contents of category abuse of law. 2011 Article Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві / О.О. Мілетич // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 60-64. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34128 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Мілетич, О.О.
Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві
Держава і право
description Досліджується взаємозв’язок таких взаємозалежних правових категорій, як: свобода у праві, право як суспільний регулятор, межі права та реалізації соціальної свободи, здійснення права всупереч його основному призначенню в контексті категорії зловживання правом.
format Article
author Мілетич, О.О.
author_facet Мілетич, О.О.
author_sort Мілетич, О.О.
title Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві
title_short Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві
title_full Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві
title_fullStr Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві
title_full_unstemmed Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві
title_sort зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. феномен свободи у праві
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34128
citation_txt Зловживання правом: загальнотеоретичний аспект. Феномен свободи у праві / О.О. Мілетич // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 60-64. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT míletičoo zlovživannâpravomzagalʹnoteoretičnijaspektfenomensvobodiupraví
first_indexed 2025-07-03T15:05:16Z
last_indexed 2025-07-03T15:05:16Z
_version_ 1836638658504949760
fulltext О. О. МІЛЕТИЧ. ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ. ФЕНОМЕН СВОБОДИ У ПРАВІ Досліджується взаємозв’язок та ких взаємо за леж них пра во вих ка те горій, як: сво­ бо да у праві, пра во як суспільний ре гу ля тор, межі пра ва та ре алізації соціаль ної сво бо­ ди, здійснен ня пра ва всу пе реч йо го ос нов но му при зна чен ню в кон тексті ка те горії зло­ вжи ван ня пра вом. Клю­чові­сло­ва: зло вжи ван ня пра вом, сво бо да у праві, межі пра ва. Ис сле ду ет ся вза и мо связь та ких вза и мо за ви си мых пра во вых ка те го рий как: сво бо да в пра ве, пра во как об ще ст вен ный ре гу ля тор, гра ни цы пра ва и гра ни цы ре а ли за ции со ци­ аль ной сво бо ды, осу ще ств ле ние пра ва во пре ки его ос нов но му на зна че нию в кон тек с те ка те го рии зло упо треб ле ния пра вом. Клю­че­вые­сло­ва: зло упо треб ле ние пра вом, сво бо да в пра ве, гра ни цы пра ва. In this article author research relation of those interaction depend law categories as: liberty in law, the law – like social regulator, the limits of law and limits of realize social liberty, realize the law in spite of it’s social purpose in a contents of category abuse of law. Key­words: abuse of law, liberty in law, limits of law. Пра во закінчується там, де по чи нається зло вжи ван ня пра вом. М. Планіоль Інсти­тут­зло­вжи­ван­ня­пра­вом­є­віднос­но­но­вим­в­ук­раїнсько­му­за­ко­но­давстві­ та­ не­до­стат­ньо­ роз­роб­ле­ним­ юри­дич­ною­ на­укою,­ а­ існу­ючі­ пра­вові­ по­гля­ди­ є­ знач­ною­ мірою­ су­пе­реч­ли­ви­ми­ та­ сто­су­ють­ся­ ли­ше­ де­я­ких­ га­лу­зе­вих­ ас­пектів­ да­ної­пра­во­вої­ка­те­горії.­Як­юри­дич­на­на­ука,­так­і­су­до­ва­прак­ти­ка­не­да­ють­нам­ чіткої­відповіді­сто­сов­но­пра­во­за­с­то­су­ван­ня­та­єди­но­го­тлу­ма­чен­ня­змісту­да­ної­ пра­во­вої­ка­те­горії,­ та­ме­ханізму­кваліфікації.­Відповідним­є­ і­не­ви­со­кий­рівень­ юри­дич­ної­техніки­з­да­но­го­пи­тан­ня,­що­дає­підста­ви­вва­жа­ти­про­бле­му­зло­вжи- ван­ня­пра­вом­ак­ту­аль­ним­пи­тан­ням­су­час­ної­пра­во­вої­на­уки.­Не­зва­жа­ю­чи­на­те,­ що­про­бле­ма­зло­вжи­ван­ня­пра­вом­досліджу­ва­лась­ще­за­часів­римсь­ко­го­пра­ва,­ ступінь­на­уко­вої­роз­роб­ки­є­до­сить­не­ви­со­ким.­Як­пра­ви­ло,­пра­во­ро­зуміння­да­ної­ пра­во­вої­ ка­те­горії­ зво­дить­ся­ до­ ро­зуміння­ зло­вжи­ван­ня­ пра­вом­ че­рез­ приз­му­ цивільно­го­або­гос­по­дарсь­ко­го­пра­ва,­хо­ча,­існу­ван­ня­га­лу­зе­вої­пра­во­вої­ка­те­горії­ не­мож­ли­ве­без­за­галь­но­те­о­ре­тич­но­го­підгрунт­тя.­ Про­бле­ма­ми­ кваліфікації­ зло­вжи­ван­ня­ пра­вом­ та­ її­ пра­во­ви­ми­ наслідка­ми­ зай­ма­ли­ся­такі­ви­датні­вчені,­як­М.М.­Агар­ков,­М.І.­Ба­ру,­С.Н.­Бра­тусь,­В.П.­Гри- ба­нов,­Н.С.­Ма­леїн,­І.О.­По­кровсь­кий,­В.А.­Ря­сен­цев,­Є.А.­Су­ха­нов.­При­цьо­му­ вар­то­за­зна­чи­ти,­що­ос­таннім­ча­сом­інте­рес­до­вив­чен­ня­да­но­го­по­нят­тя­знач­ною­ мірою­зріс,­що­пов’яза­но­не­ли­ше­із­вклю­чен­ням­до­Цивільно­го­ко­дек­су­(на­далі­ –­ЦК)­статті­13­(особ­ли­во­ч.­3),­але­і­з­відсутністю­єди­но­го­по­гля­ду­на­ро­зуміння­ по­нят­тя­«зло­вжи­ван­ня­пра­вом»,­на­сам­пе­ред­як­те­о­ре­ти­ко­–­пра­во­вої­кон­ст­рукції.­ Ак­ту­альність­про­бле­ми­по­си­люється­внаслідок­знач­ної­су­пе­реч­ли­вості­са­мо- го­об’єкта­досліджен­ня­–­ка­те­горії­зло­вжи­ван­ня­пра­вом,­не­виз­на­че­ності­йо­го­сут- ності­та­пра­во­вої­при­ро­ди.­Су­час­ний­стан­юри­дич­ної­дум­ки­по­ля­гає­в­зро­с­та­ю­чо- 60 Держава і право • Випуск 52 ©­ МІЛЕ ТИЧ Оль га Олегівна­ –­ аспірант­ка­ Інсти­ту­ту­ дер­жа­ви­ та­ пра­ва­ ім.В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни му­ інте­ресі­ до­ да­ної­ про­бле­ми,­ до­ ви­яв­лен­ня­ за­ко­номірно­с­тей­функціону­ван­ня­ да­но­го­ яви­ща,­ до­ роз­роб­ки­ пре­вен­тив­них­ ме­тодів­ бо­роть­би­ зі­ зло­вжи­ван­ням­ пра­вом­на­якісно-но­во­му­рівні,­в­то­му­числі­і­за­ко­но­дав­чих,­а­відповідно­і­ство- рен­ня­те­о­ре­тич­но­го­підгрунт­тя­на­уки­що­до­підхо­ду­до­пра­во­ро­зуміння­досліджу- ва­ної­ка­те­горії.­Та­ким­чи­ном,­не­обхідність­розв’язан­ня­да­них­про­блем­обу­мов­лює­ по­тре­бу­в­аналізі­існу­ю­чих­по­глядів­і­те­орій­з­да­но­го­при­во­ду,­та­ви­ве­ден­ня­єди- но­го­по­гля­ду­на­досліджу­ва­не­яви­ще­на­за­галь­но­те­о­ре­тич­но­му­пер­вин­но­му­рівні,­ що­ і­ свідчить­ про­ ак­ту­альність­ да­но­го­ досліджен­ня.­ З­ ог­ля­ду­ на­ пев­ну­ си­с- темність,­взаємо­за­лежність­та­взаємозв’язок­пра­во­вих­явищ,­для­удо­с­ко­на­лен­ня­ те­о­ре­тич­ної­роз­роб­ки­да­ної­пра­во­вої­ка­те­горії­доцільно­підня­ти­вив­чен­ня­пра­во- вої­ка­те­горії­«зло­вжи­ван­ня­пра­вом»­на­си­с­те­ма­ти­зо­ва­ний­якісно-но­вий­за­галь­но- те­о­ре­тич­ний­ рівень.­ Cоціаль­на­ шко­да­ від­ зло­вжи­ван­ня­ пра­вом­ ви­ра­жається­ в­ руй­ну­ванні­ ос­нов,­ на­ яких­ ба­зу­ють­ся­фун­да­мен­тальні­ цінності­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­та­ідеї­пра­во­вої­дер­жа­ви,­і­як­наслідок­–­роз­ви­ток­нігілістич­но­го­став- лен­ня­до­пра­ва­і,­в­кінце­во­му­ра­хун­ку,­–­зро­с­тан­ня­чис­ла­пра­во­по­ру­шень­та­зло- чинів.­Не­без­пе­ка­зло­вжи­ван­ня­пра­вом­та­кож­по­ля­гає­в­то­му,­що­зовні­во­но­завжди­ ви­гля­дає­як­дія­осо­би,­яка­здійснюється­у­ме­жах­фор­маль­но­на­леж­но­го­їй­пра­ва,­ і­ по­ки­не­ бу­де­ до­ве­де­на­ спря­мо­ваність­ дії­ на­ за­подіян­ня­шко­ди­ іншим­осо­бам,­ навіть­як­що­ця­шко­да­бу­ла­вже­за­вда­на,­во­но­за­ли­шається­не­ка­ра­ним.­Тоб­то,­вста- но­ви­ти­ намір­ осо­би­ за­подіяти­ шко­ду­ іншій­ особі­ шля­хом­ ко­ри­с­ту­ван­ня­ своїм­ пра­вом­на­прак­тиці­до­сить­важ­ко.­До­вка­за­но­го­слід­до­да­ти,­що­чин­не­за­ко­но­дав- ст­во­Ук­раїни,­при­свя­че­не­пи­тан­ням­зло­вжи­ван­ня­пра­вом,­унікаль­не­тим,­що­прак- тич­но­ в­жод­но­му­ з­ нор­ма­тив­но-пра­во­вих­ актів­не­ да­но­ дефініції­ «зло­вжи­ван­ня­ пра­вом».­ Вод­но­час­ у­ ба­га­ть­ох­ нор­ма­тив­но-пра­во­вих­ ак­тах­ сфор­му­ль­о­ва­но­ пе­реліки­діянь,­котрі,­на­дум­ку­вітчиз­ня­но­го­за­ко­но­дав­ця,­ є­ зло­вжи­ван­ням­пра- вом,­і­роз­гля­да­ють­ся­ним­як­зло­чи­ни­та­пра­во­по­ру­шен­ня. До­стат­ньо­ціка­вим­є­пев­не­не­сприй­нят­тя­або­за­пе­ре­чен­ня­існу­ван­ня­фе­но­ме- ну­зло­вжи­ван­ня­пра­вом­де­я­ки­ми­на­уков­ця­ми­вза­галі.­Та­кож­слід­відзна­чи­ти,­що­ більшість­ ав­торів­ при­ дослідженні­ да­но­го­ фе­но­ме­на­ роз­гля­да­ють­ зло­вжи­ван­ня­ пра­вом­як­склад­ну­юри­дич­ну­кон­ст­рукцію­і­не­ба­чать­не­обхідності­в­де­таль­но­му­ терміно­логічно­му­ та­ ети­мо­логічно­му­ аналізі.­ Мож­ли­ва­ при­чи­на­ криється­ в­ на­ступ­но­му:­од­на­гру­па­ав­торів­повністю­за­пе­ре­чує­да­не­по­нят­тя,­та­вва­жає­йо­го­ про­тиріччям,­поз­бав­ле­ним­здо­ро­во­го­глуз­ду1,­інші­дослідни­ки,­такі,­зо­к­ре­ма,­як­ А.С.­Ша­бу­ров,­тлу­ма­чать­да­ний­термін­до­сить­бук­валь­но,­–­як­«вжи­ван­ня­пра­ва­ на­зло»­в­тих­ви­пад­ках,­ко­ли­упов­но­ва­же­ний­суб’єкт­наділе­ний­суб’єктив­ним­пра- вом,­діє­в­йо­го­ме­жах,­але­завдає­пев­ної­шко­ди­пра­вам­інших­осіб­або­суспільству­ в­ціло­му»2. На­ на­шу­ дум­ку,­ да­ний­ підхід­ не­ є­ до­стат­ньо­ ви­прав­да­ним­ та­ об’єктив­ним,­ оскільки­от­ри­ман­ня­до­стовірно­го­знан­ня­про­сутність­то­го,­чи­іншо­го­пра­во­во­го­ яви­ща­не­мож­ли­ве­без­ви­ко­ри­с­тан­ня­су­куп­ності­ме­то­до­логічних­прий­омів,­за­собів­ юри­дич­ної­ гно­се­о­логії.­ То­му,­ відповідна­ нечіткість,­ не­точність,­ су­пе­реч­ливість­ пра­во­вих­термінів­ве­де­до­їх­свавільно­го­тлу­ма­чен­ня­і,­внаслідок­цьо­го,­по­ро­д­жує­ по­мил­ки­в­пра­во­за­с­то­су­ванні,­а­відповідно­і­в­кваліфікації­фактів,­явищ­і­діянь.­ То­му­ не­обхідно­ роз­г­ля­ну­ти­ пи­тан­ня­ що­до­ співвідно­шен­ня­ сло­ва­ і­ по­нят­тя­ в­ на­уко­во­му­пізнанні.­Вив­ча­ю­чи­цю­про­бле­му,­слід­чітко­усвідо­млю­ва­ти­різни­цю­ між­ «ду­хом­ пра­ва»,­ «фор­мою­пра­ва»­ та­ «літе­рою­ за­ко­ну»,­що­ як­раз­ і­ ство­рює­ фор­маль­но-юри­дич­ну­плат­фор­му­для­ви­ник­нен­ня­зло­вжи­ван­ня­пра­вом.­Ха­рак­те- ри­с­ти­ка­пра­ва­як­міри­до­б­ра,­спра­вед­ли­вості­і­сво­бо­ди,­що­зве­де­на­у­за­кон,­ха­рак- 61Юридичні і політичні науки те­ри­зує,­пе­ре­важ­но,­об’єктив­не­пра­во,­але­ж­індивідум­спри­чи­няє­зло­зло­вжи­ва- ю­чи­своїм­суб’єктив­ним­пра­вом.­Як­вка­зу­вав­А.А.­Ма­ли­нов­ский,­«про­бле­ма­зло- вжи­ван­ня­ пра­вом­ (сво­бо­дою)­ ви­ни­кає­ прак­тич­но­ од­но­час­но­ із­ мо­мен­том­ фор- маль­но­го­ наділен­ня­ суб’єкта­ відповідним­ пра­вом»3.­ Пра­во­ він­ ото­тож­ню­вав­ із­ сво­бо­дою,­ а­ зло­вжи­ван­ня­ пра­вом­ з­ ви­хо­дом­ за­ межі­ да­ної­ осо­би­с­тої­ сво­бо­ди.­ Досліджен­ня­сут­ності­зло­вжи­ван­ня­пра­вом­з­ура­ху­ван­ням­аналізу­по­нят­тя­«сво- бо­да»­є­ме­то­до­логічно­ви­прав­да­ним­і­обґрун­то­ва­ним.­В­іде­алі­че­рез­вста­нов­лен­ня­ рівної­для­всіх­міри­сво­бо­ди,­за­кон­рег­ла­мен­тує­пра­ва­лю­ди­ни. Ідея­ сутнісної­ пов’яза­ності­ при­ро­ди­ пра­ва­ з­ фе­но­ме­ном­ сво­бо­ди­ «ста­ра­ як­ світ»,­ад­же­навіть­на­рівні­су­то­інтуїтив­но­го­світо­с­прий­нят­тя­є,­ма­буть,­оче­вид- ним­той­факт,­що­«ма­ти­пра­во»­що­до­пев­них­дій­оз­на­чає,­на­сам­пе­ред­«ма­ти­сво- бо­ду»,­сво­бо­ду­суб’єктив­но­го­са­мо­виз­на­чен­ня­влас­них­дій­та­вчинків.­Але­на­вко- ло­зга­да­ної­ідеї­постійно­то­чать­ся­гострі­дис­кусії,що­спри­чи­нені­не­од­но­значністю­ та­ких­ пи­тань­ як­ дже­ре­ло­ пра­во­вої­ сво­бо­ди,­ обґрун­ту­ван­ня­ її­ «спра­вед­ли­вих­ меж»,­прин­ципів­ її­роз­поділу­у­суспільстві­ і­ме­ханізмів­ко­ор­ди­нації­та­ко­го­роз- поділу­з­нор­ма­тивністю­пра­ва.­На­рівні­індивіду­аль­ної­пра­восвідо­мості­сво­бо­да­ ос­мис­люється,­ з­ од­но­го­ бо­ку,­ як­ га­ран­то­ваність­ не­вт­ру­чан­ня­ у­життєдіяльність­ осо­би­ інших­ індивідів,­ тоб­то­ за­без­пе­чен­ня­ пев­но­го­ осо­би­с­то­го­ про­сто­ру;­ а­ з­ іншо­го­бо­ку,­сво­бо­да­спря­мо­вується­на­ре­алізацію­осо­би­с­тих­по­треб­і­мож­ли­во­с- тей­індивіда­в­суспільстві­за­га­лом.­Та­ким­чи­ном,­сво­бо­да­в­пра­во­во­му­полі­пе­ред- ба­чає,­ на­сам­пе­ред,­мож­ливість­ са­мо­ре­алізації­ лю­ди­ни­ в­ суспільстві,­ при­цьо­му­ зміст­та­кої­са­мо­ре­алізації­має­роз­гля­да­тись­не­роз­рив­но­із­по­нят­тям­відповідаль- ності,­що­тяг­не­здійснен­ня­та­кої­сво­бо­ди.­На­підтвер­д­жен­ня­да­ної­те­зи­на­ве­де­мо­ по­ло­жен­ня­ст.12­Кон­сти­туції­Японії­(1947­р.),­яке­вста­нов­лює,­що­сво­бо­ди­і­пра­ва,­ що­га­ран­ту­ють­ся­на­ро­ду­чин­ною­Кон­сти­туцією,ма­ють­підтри­му­ва­тись­зу­сил­ля­ми­ на­ро­ду.­На­род­по­ви­нен­ут­ри­му­ва­тись­від­будь-яких­зло­вжи­вань­да­ни­ми­сво­бо­да- ми­та­пра­ва­ми,­ і­не­се­постійну­відповідальність­за­ви­ко­ри­с­тан­ня­ їх­в­ інте­ре­сах­ суспільно­го­до­б­ро­бу­ту4. Ос­но­вою­ для­ виз­на­чен­ня­ змісту­ і­ ра­мок­ пра­во­вої­ сво­бо­ди,­ а­ відповідно­ і­ її­ «спра­вед­ли­вих­меж»,­як­вже­вка­зу­ва­лось,­слу­гує­схе­ма­співвідно­шен­ня:­«Я»­та­ «Інший».­Оскільки,­пе­ресіка­ю­чись­ко­лом­своїх­життєвих­ інте­ресів­ з­подібни­ми­ інте­ре­са­ми­інших­осіб,­ми­опи­няємось­пе­ред­ви­бо­ром:­«знех­ту­ва­ти»­їхніми­пре- тензіями­на­та­ку­ж­са­му­міру­сво­бо­ди,­на­яку­пре­тен­дуємо­ми­самі­(­і­відповідно,­ си­лою­ відво­ю­ва­ти­ собі­ «пра­во»­ на­ більш­ ши­ро­кий­ діапа­зон­ та­кої­ сво­бо­ди,­ порівня­но­з­інши­ми­в­колі­осіб),­або­«са­мо­об­ме­жи­тись»­у­влас­них­інте­ре­сах­на­ ко­ристь­ іншої­ осо­би.­ Пе­рехід­ за­ та­ку­ «тон­ку­ лінію»­ і­ ста­но­ви­ти­ме­ в­ ок­ре­мих­ ви­пад­ках­зло­вжи­ван­ня­пра­вом. У­ да­но­му­ ви­пад­ку,­ ціка­вим­ ви­дасть­ся­ по­ло­жен­ня­ Фран­цузь­кої­ Дек­ла­рації­ прав­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на­1789­ро­ку,­яка­пе­ред­ба­ча­ла,що­ко­жен­гро­ма­дя­нин­має­ пра­во­вільно­ви­ра­жа­ти­свої­дум­ки,­відповіда­ю­чи­ли­ше­за­зло­вжи­ван­ня­та­кою­сво- бо­дою­у­ви­пад­ках,­пе­ред­ба­че­них­ за­ко­ном.­ Зо­к­ре­ма,­ ст.­ 4­Дек­ла­рації­ виз­на­чи­ла:­ «Сво­бо­да­ по­ля­гає­ в­ мож­ли­вості­ ро­би­ти­ все,­ що­ не­ за­вдає­ шко­ди­ іншій­ особі:­ та­ким­чи­ном,­ здійснен­ня­при­род­них­прав­кож­ної­лю­ди­ни­об­ме­же­но­ли­ше­ти­ми­ ме­жа­ми,які­за­без­пе­чу­ють­іншим­чле­нам­суспільства­ко­ри­с­ту­ван­ня­ти­ми­са­ми­ми­ пра­ва­ми.­Межі­ці­мо­жуть­бу­ти­виз­на­чені­ли­ше­за­ко­ном»5.­І.О.­Ільїн­з­цьо­го­при- во­ду­пи­сав:­«та­ка­про­то­нор­ма­тивність­еле­мен­тар­них­відно­син­між­індивіда­ми,­а­ зго­дом­і­юри­дич­ний­за­кон,­пе­ре­тво­рю­ють­ся­із­«па­с­ток­зо­бов’язу­ю­чої­не­сво­бо­ди»­ на­ усвідо­мле­ну­ умо­ву­ са­мо­виз­на­чен­ня­ й­ са­мо­ре­алізації­ людсь­кої­ осо­би­с­тості.­ При­цьо­му­здійснюється­по­кли­кан­ня­лю­ди­ни­у­внутрішньо­му­звільненні­в­ме­жах­ 62 Держава і право • Випуск 52 за­ко­ну­ ,яке­ ви­ра­жається­ че­рез­ до­б­ровільне­ зо­бов’язу­ван­ня­ се­бе;­ во­но­ звільняє­ лю­ди­ну­не­від­за­ко­ну,­а­за­ко­ном,­то­му­що­лю­ди­на­вільно­ви­ко­нує­при­пи­си­за­ко­ну­ тоді,­ко­ли­во­ни­вільно­виз­нані­її­пра­восвідомістю»6.­Та­ким­чи­ном,­нор­ма­тивність­ пра­ва­по­стає­як­уза­галь­не­не­об­ме­жен­ня­сво­бо­ди­пра­ва­для­всіх,­підпо­ряд­ко­ва­не­ за­без­пе­чен­ню­га­ран­то­ва­но­го­діапа­зо­ну­суспільної­сво­бо­ди­для­кож­но­го.­Роз­гляд­ пра­ва,­ як­ мас­шта­бу­ сво­бо­ди­ бу­ло­ ви­ко­на­но­ ще­ те­о­ре­ти­ком­ В.С.­ Нер­се­сян­цем,­ який­ вка­зу­вав:­ «­ своїм­ все­пог­ли­на­ю­чим­ мас­шта­бом­ і­ рівною­ мірою­ пра­во­ «відмірює»­ і­ оформ­лює­ са­ме­ сво­бо­ду­ в­ людсь­ких­ взаємовідно­си­нах,­ сво­бо­ду­ індивіда»7.­В.С.­Нер­се­сянц­вва­жає,­що­сво­бо­да­індивідів­і­сво­бо­да­їх­волі­–­по­нят- тя­то­тожні.­Са­ме­на­цьо­му­по­сту­латі­по­бу­до­ва­на­йо­го­те­орія,­відповідно­до­якої­ пра­во­–­це­фор­ма­сво­бо­ди­лю­дей,­сво­бо­да­їх­волі.­Сво­бо­да,­за­по­гля­да­ми­Нер­се- сян­ца,­ по­стає­ в­ якості­ відсут­ності­ пе­ре­пон­ для­мож­ли­вості­ ви­бо­ру,­ відсут­ності­ пе­ре­пон­ на­ шля­хах,­ які­ лю­ди­на­ мо­же­ об­ра­ти;­ ступінь­ сво­бо­ди­ лю­ди­ни­ виз­на- чається­са­ме­відсутністю­пе­ре­пон­не­тільки­для­йо­го­ре­аль­но­го,­але­й­по­тенційно- го­ви­бо­ру8.­Ли­ше­о­сво­боді,­що­об­ме­же­на­пра­во­ви­ми­рам­ка­ми­мож­на­го­во­ри­ти­ ,що­во­на­є­пізна­ною­не­обхідністю.­Відмінна­особ­ливість­пра­ва­в­да­но­му­ви­пад­ку­ по­ля­гає­в­то­му,що­во­но­ста­вить­об­ме­жен­ня­тільки­зовнішній­сво­бо­ди.­Внутрішня­ сво­бо­да­лю­ди­ни­пра­вовій­рег­ла­мен­тації­не­підля­гає,­в­той­час,­як­мо­раль,­релігія­ го­ло­вним­ чи­ном­ впли­ва­ють­ на­ внутрішні­ пе­ре­ко­нан­ня­ лю­ди­ни,­ її­ світо­гляд­ та­ світо­с­прий­нят­тя,­на­мо­ти­ви,­яки­ми­во­на­ке­рується­при­ви­борі­однієї­з­мож­ли­вих­ аль­тер­на­тив­по­ведінки.­Пра­во,­яки­ми­б­не­га­тив­ни­ми­не­бу­ли­уяв­лен­ня­лю­ди­ни,­ відно­сить­ся­до­них­бай­ду­же­до­то­го­ча­су,­до­ки­во­ни­не­про­яв­лять­ся­у­кон­крет­них­ вчин­ках,­підда­ю­чи­відповідаль­ності­ті,­що­йдуть­у­розріз­із­пра­во­ви­ми­ви­мо­га­ми.­ За­вдан­ня­ пра­ва­ як­ соціаль­но­го­ ре­гу­ля­то­ра­ по­ля­гає­ в­ то­му,­ щоб­ про­ти­сто­я­ти­ свавіллю,­ са­мо­управ­ст­ву,­ зло­вжи­ван­ням,­ все­доз­во­ле­ності,­ ха­о­су,­ за­без­пе­чи­ти­ по­ря­док­ і­ стабільність­ в­ суспільстві.­ Об­ме­жен­ня­ пра­вом­ сво­бо­ди­ од­но­го­ є­ не­обхідною­ умо­вою­ мир­но­го­ співісну­ван­ня­ всіх,­ пев­ним­ фак­то­ром­ і­ га­ран­том­ век­тор­но­го­роз­вит­ку­суспільства­в­ціло­му,­а­та­кож­пре­вен­тив­ним­ме­то­дом­про­ти- сто­ян­ня­зло­вжи­ван­ню­пра­вом.­Під­«пра­во­вим­об­ме­жен­ням­сво­бо­ди»­І.­Д.­Яго­фа- ро­ва­ ро­зуміє­ «пе­ред­ба­че­не­ пра­во­ви­ми­ нор­ма­ми­ змен­шен­ня­ кількості­ варіантів­ юри­дич­но­доз­во­ле­ної­по­ведінки­шля­хом­вста­нов­лен­ня­її­різно­манітних­меж,­або­ по­вної­ за­бо­ро­ни»9.­Ос­нов­не­при­зна­чен­ня­пра­ва­–­ок­рес­лю­ва­ти­межі­ соціаль­ної­ сво­бо­ди,­ доз­во­ле­но­го­ і­ за­бо­ро­не­но­го,­ мож­ли­во­го­ і­ не­до­пу­с­ти­мо­го­ у­ по­ведінці­ лю­ди­ни­та­соціаль­них­ко­лек­тивів.­Ціка­вою­є­дум­ка­ук­раїнсько­го­те­о­ре­ти­ка­пра­ва­ О.­Ф.­Ска­кун,­яка­виз­на­чає­фак­тор­ви­ко­ри­с­тан­ня­пра­ва­не­за­йо­го­соціаль­ним­при- зна­чен­ням­оз­на­кою­кваліфікації­діян­ня­в­якості­ зло­вжи­ван­ня­пра­вом.­На­дум­ку­ О.Ф.­ Ска­кун,­ «зло­вжи­ван­ня­ пра­вом­ –­ особ­ли­вий­ вид­ пра­во­вої­ по­ведінки,­ яка­ по­ля­гає­ у­ ви­ко­ри­с­танні­ гро­ма­дя­на­ми­ своїх­ прав­не­доз­во­ле­ни­ми­ спо­со­ба­ми,­що­ про­тирічать­при­зна­чен­ню­пра­ва,­в­ре­зуль­таті­чо­го­на­но­сить­ся­шко­да­суспільству,­ дер­жаві,­особі»10.­При­цьо­му,­во­на­за­зна­чає,­що­зло­вжи­ван­ня­пра­вом­слід­відне­с- ти­до­пра­во­вої­по­ведінки,­яка­мо­же­на­бу­ти­про­ти­прав­но­го­ха­рак­те­ру­і ста­ти­пра- во­по­ру­шен­ням,­але­не­завжди­їм­стає.­Фран­цузсь­кий­пра­во­зна­вець­Жан­Кар­боньє­ пи­сав:­«Як­що,­не­по­ру­шу­ю­чи­ма­теріаль­них­меж­сво­го­пра­ва,­індивід­ви­ко­ри­с­то- вує­йо­го­на­шко­ду­іншо­му­індивіду;­як­що,­до­три­му­ю­чись­літе­ри­пра­ва,­він­по­ру- шує­дух­пра­ва,­тоді­го­во­рять,­що­він­зло­вжи­ває­своїм­пра­вом»11.­Інші­вчені­де­що­ інак­ше­підхо­дять­до­роз­гля­ду­да­но­го­пра­во­во­го­фе­но­ме­ну.­Зо­к­ре­ма,­В.Д.­Го­ро­бець­ вва­жає,­що­зло­вжи­ван­ня­пра­вом­яв­ляє­со­бою­здійснен­ня­суб’єктив­но­го­пра­ва­всу- пе­реч­з­йо­го­при­зна­чен­ням.­В­ре­зуль­таті­зло­вжи­ван­ня­пра­вом­на­но­сить­ся­шко­да­ 63Юридичні і політичні науки пра­вам­ і­ за­кон­ним­ інте­ре­сам­гро­ма­дян,­дер­жаві­ і­ суспільству­вціло­му12.­Схо­жу­ по­зицію­підтри­мує­юго­славсь­кий­вче­ний­Радміла­Ка­ва­че­вич-­Ку­ш­т­ру­мо­вич,­яка­ під­зло­вжи­ван­ням­пра­вом­ро­зуміє­здійснен­ня­пра­ва­всу­пе­реч­із­за­галь­но­виз­на­ною­ і­за­хи­ще­ною­за­ко­ном­ме­тою,­при­зна­чен­ням,­або­всу­пе­реч­з­па­ну­ю­чою­мо­рал­лю­ суспільства.­ До­ зло­вжи­ван­ня­ пра­вом­ відно­сить­ся,­ на­ її­ дум­ку­ не­нор­маль­не­ здійснен­ня­пра­ва,що­на­но­сить­шко­ду­іншо­му­індивіду­у­му­або­за­гро­жує­чу­жо­му­ пра­ву.­При­цьо­му,­осо­ба,­що­зло­вжи­ває­пра­вом,­фор­маль­но­здійснює­на­леж­не­їй­ пра­во13.­ На­жаль,­не­знач­ний­об­сяг­статті­не­дає­змо­ги­повністю­роз­кри­ти­всі­ас­пек­ти­ досліджу­ва­но­го­яви­ща,­та­з’ясу­ва­ти­суть­про­бле­ми­раз­і­на­завжди.­Підсу­мо­ву­ю­чи­ ви­ще­вка­за­не,­мо­же­мо­зро­би­ти­вис­но­вок,­що­по­нят­тя­сво­бо­ди­у­праві­не­роз­рив­но­ пов’яза­но­ із­ соціаль­ним­ при­зна­чен­ням­ са­мо­го­ пра­ва,­ ре­алізації­ йо­го­ ос­нов­них­ функцій­ та­ цілей­ у­ чітко­ виз­на­че­них­ нор­ма­тив­них­ ме­жах,­що­ роз­гля­да­ють­ся­ в­ кон­тексті­ фе­но­ме­ну­ зло­вжи­ван­ня­ пра­вом.­ Сво­бо­да­ індивіду­у­ма­ як­ чле­на­ суспільства,­по­ля­гає­в­пер­шу­чер­гу­в­здат­ності­поєдна­ти­свою­во­лю,­свої­наміри­ та­вчин­ки­з­усвідо­мле­ни­ми­суспільно­ва­го­ми­ми­ціля­ми,­що­га­ран­тує­на­прав­лен­ня­ своєї­ діяль­ності­ не­ на­ шко­ду,а­ на­ ко­ристь­ суспільству.­ Зло­вжи­ван­ня­ пра­вом,­ в­ кінце­во­му­ра­хун­ку,­по­стає­ре­зуль­та­том,­що­по­ро­д­жує­ви­ко­ри­с­тан­ня­пра­ва­не­за­ йо­го­ соціаль­ним­при­зна­чен­ням;­ пра­ва,­ за­ме­жа­ми­ соціаль­ної­ сво­бо­ди­ індивіда;­ але­це­є­ли­ше­«один­бік­ме­далі». 1.­Гри ба нов В.П.­Осу­ще­ств­ле­ние­и­за­щи­та­граж­дан­ских­прав.­–­М.:­Ста­тут,­2000.­–­ С.­40-41.­2. Те о рия го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­Учеб­ник­для­юри­ди­че­с­ких­ву­зов­и­фа­куль­те­тов­ /­Под­ред.­В.М.­Ка­рель­ско­го­и­В.Д.­Пе­ре­ва­ло­ва.­–­М.:­НОР­МА-ИН­ФРА,1998.­–­С.­413.­ 3. Ма ли нов ский А.А.­Зло­упо­треб­ле­ние­пра­вом.­–­М.,­2010.­–С.­12.­4.­Но вые кон­сти­ту­ции­ стран­ Вос­точ­ной­ Ев­ро­пы­ и­ Азии­ (­ 1989­ –­ 1992):­ Сбор­ник­ Кон­сти­ту­ций­ /­ Под­ ред.­ Д.Л.­Зла­то­поль­ско­го.­ –­ М.,1996.­ –­ С.­ 62.­ 5.­Фран цуз ская­ ре­с­пуб­ли­ка.­ Кон­сти­ту­ция­ и­ за­ко­но­да­тель­ные­ак­ты:­пер.­с­франц.­/­Под­ред.­и­со­вступ.­В.А.­Ту­ма­но­ва.–­М.,1989.­–­ С.­56.­6. Иль ин И.А.­О­сущ­но­с­ти­пра­во­со­зна­ния.­–­М.:­Ра­горть,­1993.­–­С.­123.­7. Нер се­ сянц В.С.­Пра­во-ма­те­ма­ти­ка­сво­бо­ды.­Опыт­про­шло­го­и­пер­спек­ти­вы.­–­М.:­ЮристЪ,1996.­ –­С.­5.­8. Бер лин И.­Че­ты­ре­єссе­о­сво­бо­де.­–­Лон­дон,1992.­–­С.­48-49.­9. Ма ли нов ский А.А.­Зло­упо­треб­ле­ние­пра­вом.­–­М.,­2010.­–­С.­91.­10. Ска кун О.Ф.­Теория­го­су­дар­ст­ва­и­ пра­ва­:­Учеб­ник.­–­Х.:­Кон­сум­;­Ун-т­внутр.­дел,­2000.­–­С.­458-465.­11. Ма ли нов ский А.А.­ Цит.­ра­бо­та.­–­С.­48.­12.­Там­же.­13.­Там­же. 64 Держава і право • Випуск 52 Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА О. О. МІЛЕТИЧ. ЗловживаннЯ правом: загальнотеоретиЧний аспект. Феномен свободи у правІ