Використання теорій регіонального розвитку в Україні
Розглянуто основні підходи до регіонального розвитку, проаналізовано їх використання у програмних документах з регіональної політики в Україні.
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34130 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Використання теорій регіонального розвитку в Україні / М.М. Іжа // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 602-607. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34130 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-341302012-06-03T12:21:17Z Використання теорій регіонального розвитку в Україні Іжа, М.М. Політичні науки Розглянуто основні підходи до регіонального розвитку, проаналізовано їх використання у програмних документах з регіональної політики в Україні. Рассмотрены основные подходы к региональному развитию, проанализировано их использование в программных документах по региональной политике в Украине. The main approaches to the regional development are considered. Their implementations in the program documents on regional policy in Ukraine are analyzed. 2011 Article Використання теорій регіонального розвитку в Україні / М.М. Іжа // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 602-607. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34130 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Іжа, М.М. Використання теорій регіонального розвитку в Україні Держава і право |
description |
Розглянуто
основні
підходи
до регіонального
розвитку,
проаналізовано
їх використання
у програмних
документах
з регіональної
політики
в Україні. |
format |
Article |
author |
Іжа, М.М. |
author_facet |
Іжа, М.М. |
author_sort |
Іжа, М.М. |
title |
Використання теорій регіонального розвитку в Україні |
title_short |
Використання теорій регіонального розвитку в Україні |
title_full |
Використання теорій регіонального розвитку в Україні |
title_fullStr |
Використання теорій регіонального розвитку в Україні |
title_full_unstemmed |
Використання теорій регіонального розвитку в Україні |
title_sort |
використання теорій регіонального розвитку в україні |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34130 |
citation_txt |
Використання теорій регіонального розвитку в Україні / М.М. Іжа // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 602-607. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT ížamm vikoristannâteoríjregíonalʹnogorozvitkuvukraíní |
first_indexed |
2025-07-03T15:05:23Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:05:23Z |
_version_ |
1836638665596469248 |
fulltext |
М. М. ІЖА. ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЙ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В
УКРАЇНІ
Роз г ля ну то ос новні підхо ди до регіональ но го роз вит ку, про аналізо ва но їх ви ко ри с
тан ня у про грам них до ку мен тах з регіональ ної політи ки в Ук раїні.
Ключові слова: регіональ ний роз ви ток, регіональ на політи ка, по лю си зро с тан ня,
кла с тер.
Рас смо т ре ны ос нов ные под хо ды к ре ги о наль но му раз ви тию, про ана ли зи ро ва но их
ис поль зо ва ние в про грамм ных до ку мен тах по ре ги о наль ной по ли ти ке в Ук ра и не.
Ключевыеслова: ре ги о наль ное раз ви тие, ре ги о наль ная по ли ти ка, по лю сы рос та,
кла с тер.
The main approaches to the regional development are considered. Their implementations
in the program documents on regional policy in Ukraine are analyzed.
Keywords: regional development, regional policy, poles of growth, cluster.
Важливезначеннядлязабезпеченняефективноїдіяльностісистемирегіональ-
ного управління в Україні має використання сучасних теоретичних розробок
щодо забезпечення регіонального розвитку, тим більше, що деякі з них були
успішнореалізованінапрактиціузарубіжнихкраїнах.
Сучасні концепції регіонального розвитку наголошують на важливості
мобілізаціїїхвнутрішньогопотенціалуірозглядаютьвтручаннядержавилишеяк
допомогу інституційним, політичним і соціальнимфакторам,що забезпечують
конкурентоспроможністьіекономічнезростання1.
Однією із популярних теорій регіонального розвитку є теорія економічної
бази,підякоюрозуміютьпідприємстваісекториекономіки,щовиробляютьекс-
портнітовари.Зтакоїточкизорунайважливішимелементомстимулюванняеко-
номічногозростаннярегіонуєзовнішнійпопитнатовари,яківиробляються,іна
послуги,якінадаються,натериторіїрегіону.Відповіднодержаваповиннавсіляко
підтримувати експортну діяльність регіональних підприємств та залучати у
регіони виробників-експортерів – корпорації, які виробляють конкурентоспро-
можнінасвітовихринкахтовари(наприклад,високотехнологічнівиробництва)2.
Однакзатакогопідходурізкозростаєзалежністьрегіонувідситуаціїнасвітових
ринкахтапланіврозвиткуосновногоінвестора.Щеоднимнегативниммоментом
такої політики є ослаблення внутрішнього потенціалу регіону через надмірну
підтримкувеликихпідприємств,відчогостраждатимемалийтасереднійбізнес.
Теорія основного продукту Г. Іннеса розглядає довгострокові структурні
зміни і причини економічного зростання3. Основою розвитку регіону повинна
бути насамперед поступова виробнича спеціалізація, зокрема концентрація на
найбільшконкурентоспроможнійназовнішніхринкахгрупітоварів.Відповідно,
державна регіональна політика повинна зосереджуватися на підтримці
спеціалізації, інфраструктурних інвестиціях, стимулюванні дослідницької та
інвестиційноїдіяльності.Вонатакожможесприятирозвиткуфінансовихінсти-
тутів,орієнтованихназміцненнятенденціїдоспеціалізаціївиробництва.
На важливості територіальної концентрації регіонального розвитку наголо-
шуєтеоріяполюсівзростанняФ.Перре.Згіднознеюекономічнийрозвитокзосе-
602 Держава і право • Випуск 52
©ІЖА Ми ко ла Ми хай ло вич–кандидатекономічнихнаук,докторантІнститутудер-
жавиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни
реджується у найбільш розвинутих підприємствах, галузях і секторах вироб-
ництва, які й становлять так звані «полюси зростання» для всієї економіки.Ці
«полюси»характеризуютьсядужесильноюпозицієюнаринку,швидкимитемпа-
мизростанняівеличезноюкількістюкоопераційнихзв’язків.Полюсизростання
єімпульсомдлярозвиткуекономіки,водночасвонипідпорядковуютьсвоїйдіяль-
ностіслабшісуб’єктиринковоїекономіки.
Доситьбагатотеорійрегіональногорозвиткувизнаютьтехнологічніінновації
ключовим чинником майбутнього регіону. Технологічні зміни сприяють підви-
щеннюпродуктивностіпраці,забезпечуютьконкурентнуперевагуназовнішніх
ринках,модернізаціюекономікиврегіонах.Томунайважливішимиелементами
сучасноїекономікирегіонуєзнанняітехнологічнийрозвиток.Іншідослідники
такожрадятьнадаватидержавнупідтримкутехнологічномурозвитку.Найчастіше
зметоюстимулюваннятехнологічногорозвиткуекономікирекомендуютьство-
рювати регіональну систему інновацій та розбудовувати відповідні державні
інститути.Державаможесприятипоявімережіспівробітництваміжнауковими,
експертними іекономічними інститутами,створюючипосередницькіструктури
–регіональні інноваційніцентри інауковіпарки,якіспеціалізуютьсянапоши-
ренні та освоєнні нових виробничих технологій. Також слід сприяти розвитку
науковихдосліджень як за допомогоюбізнесу, так і самихнаукових інститутів
(наприклад,університетів),якібезпосередньоспівпрацюютьізпромисловістюі
розробляють технології для підприємств. Стимулювання може відбуватися у
форміподатковихпільг,кредитівчибезпосередніхдотаційтощо4.
Підтвердженнямпосиленняувагидосоціальних ікультурнихявищякчин-
никівекономічногозростаннярегіонуєрозвитокінституціональногопідходу,до
якоговідносятьтеоріїМ.СторпераіМ.Портера.Згаданіекономістирозглядають
інституційні,правовійсоціологічніумовивкатегоріяхпозаекономічнихзасобів
господарювання, які можуть сприяти розвитку регіону чи призводити до його
занепаду.
Комплексний підхід до регіонального розвитку пропонуєМ.Сторпер, який
виділяє три основні складові розвитку: технологічна інноваційність, система
організації виробництва (ґрунтується на мережі співробітництва і еластичній
спеціалізації фірм) і територіальна концентрація підприємств. Усі ці чинники
взаємозв’язанійможутьстворюватисприятливесередовищедляпідприємництва
абоспричинитизанепад.АленайважливішоюскладовоюмоделіМ.Сторперає
неекономічна, так звана позаторгова взаємозалежність між суб’єктами госпо-
дарськоїдіяльності,якавключаєформальнітанеформальніправиласуспільного
життя, звичаї, що координують поведінку в економіці регіону, знижує еко-
номічний ризик і значно підвищує рівень ініціативності та підприємливості,
сприяє співробітництву5. Іншими словами, це капітал, який існує поза тра-
диційнимиінституціямиічинниками,згаданимивпідручникахзекономіки, іє
джереломуспіхурегіональногокапіталу.
Виходячи зцихпозицій, найважливішим завданнямдержавиуприскоренні
розвитку регіонів є зміцнення соціального капіталу позаторгової взаємозалеж-
ності.Практичноцевтілюєтьсяумережіспівпрацюючихінституцій.Підприємці
повинні активно залучатися до формування політики регіону, прийняття
адміністративнихрішень,виробленнянапрямівтаспособівреалізаціїрегіональ-
ноїстратегіїрозвитку.Результатомтакоїспівпрацістанутьміцнізв’язкиміжкон-
кретнимифірмамитаконцернамирегіону,сформуєтьсялояльністьдорегіональ-
603Юридичні і політичні науки
ноїспільноти,збільшитьсяїхвнесокурозвитокекономікивсієїтериторії,виник-
непочуттявідповідальностізамісцевуспільноту.
М.Портерєоднимзтеоретиківконцепціїкластерів,близькоїдотеоріїпро-
мисловогорайону6.Згіднознеюключовимелементом,якийнадаєконкурентну
перевагу в глобальній економіці, є правильне розміщення господарської діяль-
ності.Спостерігаючипротягомтривалогочасузапарадоксомрозміщення(коли
виробництворозміщенелокально,апродуктипродаютьсяуглобальнихмасшта-
бах), економісти роблять висновок, що пов’язані між собою спеціалізовані на
доставційпослугахфірми,підприємстваспорідненихсекторівтаінститути,якіз
нимиспівпрацюють(наприклад,наукові,торговіспілкитощо),концентруютьсяу
промислових кластерах. Територіальна близькість зміцнює конкурентоспро-
можність,що,надумкуМ.Портера,єнайважливішимрезультатомефективного
географічногорозташування.Суб’єктигосподарюванняпостійноспівпрацюють,
обмінюютьсяторговоюінформацією,технічнимиіорганізаційниминовинками,
користуютьсяспільнимиспеціалізованимизасобамипраці,тобтоформуютьсере-
довищеспівпрацітаконкуренції.
Теорія кластерів передбачає участь держави в підтримці розвитку як на
національному, так і на регіональному та місцевому рівнях. Державна влада
повиннапроводитирегіональнуполітикупідтримкирозвиткупромисловихклас-
терів,аленебажаноконцентруватизусиллянаякомусьокремомурегіоні.Крім
того,владанеповиннанамагатисястворюватицілкомновікластери,оскількице
вимагаєвеличезнихдержавнихінвестиційінегарантуєтривалогоісамостійного
розвитку.
Стратегіярозвиткуповиннаорієнтуватисянарегіони,аненаокремісектори
чифірми.Зусиллявладислідспрямуватинарозвитокнауки,дослідницькоїдіяль-
ності та освіти. Важливою є підтримка мережі співробітництва між різними
інституціями та спілками підприємців, профспілками, іншими громадськими
організаціями. Адміністрація повинна розбудовувати технічну інфраструктуру
регіону.Великезначеннядляпідвищенняконкурентоспроможностікластерамає
залученняпрямихзарубіжнихінвестицій,активнепросуваннярегіонуіпідтрим-
карозвиткуекспорту.
На думку експертів, найкращі результати дає впровадження кластерного
підходу на регіональному та місцевому рівнях. У Європі кластерні стратегії
застосовуютьсядоситьшироко,арегіонирозробляютьсубнаціональнікластерні
стратегії,що сприяютьрозвиткумалого і середньогобізнесу.Регіональні стра-
тегіїосновнуувагуприділяють:інфраструктурнійпідтримці(транспортнізасоби,
засоби зв’язку, технологічні парки тощо); стимулюванню інвестицій у регіони,
допомозіувтіленніінвестиційнихпроектівтаздійсненнінаступнихінвестицій;
зміцненнюзв’язківзновимикомпаніями;наданнюпідтримкинавчальнимінсти-
тутам, напрацюванню знань, структурам поширення знань у рамках території
регіону; технологічній стратегії та потенціалу місцевих зацікавлених сторін у
планінауково-дослідницькоїроботи;наданнюпідтримкиструктурам,щосприя-
ють зміцненню зв’язків між зацікавленими сторонами, в основі яких лежать
торгівля,інноваціїчизнання.
Такимчином,регіональнастратегіяпідтримкикластерівмаєзаметустиму-
люваннязв’язківміжділовимиколамитаіншимиінститутамишляхомпостійно-
годіалогуміждержавнимитаприватнимиустановами.Доситьчасторегіональні
тамісцевікластерністратегіїмаютьзаметунаділеннядодатковимиповноважен-
604 Держава і право • Випуск 52
нями:наданнядопомогиділовимколам,абитінабулисамостійності;використан-
нянаявнихрегіональнихактивівякважелів;створеннякліматувзаємноїдовіри;
вдосконаленняінтелектуальнихтаінтерактивнихзв’язків.
Перші спробинапрактиці застосувати концепціюкластерів вУкраїні дату-
ютьсясерединою1990-хроків.Особливоактивнокластерипочалирозвиватисяз
2008 р.7 Активний розвиток кластерів спостерігається в чотирьох областях:
Хмельницькій(швейний,будівельний,харчовий,туристичнийтакластерзелено-
готуризму);Івано-Франківській(туристичнийтакластервиробниківдекоратив-
ноготекстилю);Черкаській(кластерперевізників);Житомирській(кластеркаме-
нодобуваннятакаменообробки).
Виходячизлогіки«новоїекономіки»,зусиллядержавиповинніспрямовува-
тисянелишенапідтримкувідстаючих,апередусімнастимулюваннянайбільш
перспективнихвиробництвітериторій.Частковоцівимогисьогоденнябуливра-
ховані у Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 р.,
відповіднодоякоїполітикарегіональногорозвиткувУкраїнінасучасномуетапі
базуєтьсянатакихосновнихпринципах:
– програмування (реалізація взаємопов’язаних довгострокових стратегій,
планів та програм розвитку як на державному, так і на адміністративно-тери-
торіальномурівні;щорічнеплануваннянеобхіднихвитратдержавногобюджету);
– концентрації (зосередження ресурсів на певних територіях, встановлення
ієрархічностіпріоритетіввідповіднодосформульованихцілей);
–синхронізаціїдій(синхроннепроведеннянизкиреформ,щовпливаютьна
соціально-економічний розвиток регіонів, узгодження пріоритетів та дій цент-
ральнихімісцевихорганіввиконавчоївлади,органівмісцевогосамоврядування
щодорегіональноготамісцевогорозвитку);
–поляризованогорозвитку(формування«опорнихрегіонів»–полюсів,локо-
мотивів зростання, в яких концентруються фінансові, адміністративно-уп-
равлінські, людські та інші ресурси, з подальшим посиленням інноваційної
активностівіншихрегіонах);
–додатковості (здійсненняфінансовоїпідтримкирегіональногорозвитку за
рахунокдержавноготамісцевихбюджетів);
– субсидіарності (максимальне наближеннямісця надання адміністративної
(управлінської)послугидоїїбезпосередньогоспоживачазурахуваннямповноти
наданняналежноїякостіпослугишляхомконцентраціїматеріальнихіфінансових
ресурсівнавідповідномутериторіальномурівніуправління);
–збалансованогорозвитку(диференціюваннянаданнядержавноїпідтримки
регіонам з урахуванням їх потенціалу, умов, критеріїв та строків, визначених
законодавством);
– партнерства (співробітництво між центральними і місцевими органами
виконавчоївлади,органамимісцевогосамоврядування,об’єднаннямигромадян,
суб’єктами господарювання в процесі реалізації Стратегії, проведення моніто-
рингутаоцінкивиконаннявизначенихзавдань);
–єдності(забезпеченнясуспільноїєдності,якаполягаєузменшеннівідмінно-
стейміжокремимирегіонамиувикористаннілюдськихресурсівтарівняхжиття
населення;
–економічноїєдності(зменшеннявідмінностейвекономічномурозвиткуміж
регіонами);
–просторовоїєдності(створенняінфраструктурнихумовдлярозвиткупери-
ферійнихрегіонів).
605Юридичні і політичні науки
АлелишечерезчотирирокизмоментуприйняттяДержавноїстратегіїуряд
наваживсяпідійтидореалізаціїїїчетвертогопринципу–поляризованогорозвит-
ку, переорієнтувавши свою увагу з депресивних регіонів, яких формально в
Україні не виявилося, на перспективні центри розвитку. Політика підтримки в
першучергувідстаючихусвоємурозвиткурегіоніввиходитьіззасадсоціальної
справедливості,покликанавирівнятидиспропорціїурозвиткурізнихтериторій,
однаквонавиявиласянездатноюдатиновийпоштовхрозвиткурегіонівУкраїни.
Спробаскомбінуватиокреміелементиізпереліченихвищетеорійрегіональ-
ного розвитку в Україні є укладання угод щодо регіонального розвитку між
Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою АР Крим, обласними,
Київською, Севастопольською міськими радами. Практика їх укладання та
реалізаціїзасвідчилатакіїхособливості:
–тривалістьпроцедуррозробкиіукладанняУгодучасі.Так,змоментупідпи-
санняпротоколунамірівпроукладанняУгоддомоментуїхфактичногопідписан-
ня минуло: для Донецької області – трохи менше одного року; для Львівської
області–рікі9місяців;
–залежністьпроцедуррозробкиіукладанняУгодвідполітичноїкон’юнкту-
ри. Як приклад: якщо протокол намірів про укладання Угоди щодо розвитку
ДонецькоїобластііУгодубулоукладеноурядомВ.Януковича,тодляЛьвівської
області це були, відповідно, уряд В. Януковича та урядЮ. Тимошенко. Хоча
змінакерівництваоднієїзісторінУгодиде-юреінеєпідставоюдлярозірвання
чизміниїїумов,протеде-фактовпливполітичногочинника,безумовно,перешко-
джаєсвоєчаснійтауповномуобсязіїїреалізації(атакожможевпливатинавиз-
начення частки фінансування з Державного бюджету). Для порівняння: частка
фінансування Угоди щодо розвитку Донецької області з Державного бюджету
становить 82,6%; Волинської і Вінницької – майже 61%, Львівської та Івано-
Франківської – близько 56%. Укладання Угоди щодо розвитку того чи іншого
регіонуможевикористовуватисьяк інструментуборотьбі заелекторальнісим-
патії:двізшестипідписанихугодбулиукладенінапередоднівиборівдомісцевих
органіввлади–вІвано-ФранківськійіХерсонськійобластях.
–пріоритетщодоукладанняУгоддлярегіонівзвисокимтасереднімрівнем
розвитку,утомучислічерезпорівняноменшийобсягнеобхідногофінансування
проектівврамкахУгодитаможливістьзалученнямісцевогокапіталу.Натомість
досінеукладеноУгодирозвиткутихрегіонів,якінайбільшепотребуютьзастосу-
вання ефективних механізмів та інструментів стимулювання соціально-еко-
номічногорозвитку,маютьвідсталуінфраструктуру,несприятливежиттєвесере-
довище та в цілому демонструють ознаки репресивності (Чернівецькою,
Чернігівською,СумськоютаОдеськоюобластями);
–переважнеспрямуванняукладенихУгоднавирішенняпроблемусферіжит-
лово-комунальногогосподарства,інженернихмережталокальноїінфраструкту-
ри,атакожсерйознаувагадоінфраструктурнихпроектівнаціональногомасшта-
бу, в тому числі пов’язаних з підготовкою і проведенням фінальної частини
ЄВР0-2012.Так,набудівництвотавідновленняжитловогофондуУгодоющодо
розвитку Донецької області заплановано 354,1 млн грн, що становить 10 %
загальногообсягуфінансування;нафінансуванняпроектівурамкахпідготовки
доЄВР0-2012передбачено2089,6млнгрн,або59,5%загальногообсягу.Угодою
щодорозвиткуЛьвівськоїобластінапроективрамкахпідготовкидоЄВР0-2012
передбачено526,2млнгрн,щостановить16%загальногообсягуфінансування;
606 Держава і право • Випуск 52
–різна структураджерелфінансуванняукладенихУгод.Крімрізної частки
участідержави,відрізняютьсятакожпропорціїіншихдвохджерелфінансування
Угод.
Такіструктурнідиспропорціїджерелфінансуванняпов’язаніякзгалузевим
спрямуванням проектів, так і з наявністю потужного приватного капіталу, що
потенційноможезалучатисядофінансуванняпроектівурамкахУгоди.
Загалом зазначимо,щопопри значний потенціалУгодщодо реалізації про-
ектів на регіональному рівні, вони не стали основним інструментом політики
розвиткурегіонів,якцевизначеноДержавноюстратегієюрегіональногорозвит-
кунаперіоддо2015р.
1. Amin A. An institutionalist perspective on regional economic development //
InternationalJournalofUrbanandRegionalResearch.–1999.–№2.–P.367.2.Malecki E.J.
Technologyandeconomicdevelopment.Thedynamicsoflocal,regionalandnationalcom-
petitiveness.–L.:Longman,1997.–Р.31.3.Innis H.A.Staples,markets,andculturalchange:
selectedessays.–Montreal:McGill-Queen’sUniversitypress,1995.–506р.4.Malecki E.J.
Цит.праця.–Р.179-185,234-271.5.Storper M.Theregionalworld.Territorialdevelopment
inaglobaleconomy.–N.Y.:TheGuilfordPress,1997.–Р.5-52.6.Porter M. E.Newstrate-
gies for inner-city economic development // EconomicDevelopment Quarterly. – 1997. –
№1.–Р.12.7.Ук раїнськікластери:Об’єднуючиучасниківукраїнськихрегіональних
кластерів/[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://ucluster.org.
607Юридичні і політичні науки
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
М. М. Іжа. ВикористаннЯ теорІй регІонального розвитку в УкраЇнІ
|