Когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки громадян: політичні знання та інтерес до політики

Когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки громадян: політичні знання та інтерес до політики

Аналізуються когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки українських громадян, зокрема рівень політичних знань та умінь, прояви інтересу до політики, які в умовах суспільно-політичних трансформацій, вирішально впливають на політичну, зокрема виборчу, активність, в...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Косахівська, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34133
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки громадян: політичні знання та інтерес до політики / О.В. Косахівська // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 684-691. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34133
record_format dspace
spelling irk-123456789-341332012-06-03T12:22:20Z Когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки громадян: політичні знання та інтерес до політики Косахівська, О.В. Політичні науки Аналізуються когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки українських громадян, зокрема рівень політичних знань та умінь, прояви інтересу до політики, які в умовах суспільно-політичних трансформацій, вирішально впливають на політичну, зокрема виборчу, активність, визначають рівень залучення до політики. Низький рівень політичних знань та інтересу формує негативні диспозиції, зокрема політичне відчуження, конформізм, абсентеїзм, політичний ескапізм. Анализируются когнитивно-ментальные особенности электорального поведения украинских граждан, в частности уровень политических знаний и умений, проявления интереса к политике, которые в условиях общественно-политических трансформаций, существенно влияют на политическую, в частности избирательную, активность, определяют уровень привлечения к политике. Низкий уровень политических знаний и интереса формируют негативные диспозиции, среди которых политическое отчуждение, конформизм, абсентеизм, политический ескапизм. The article analyzes the cognitive mental peculiarities of the electoral behavior of Ukrainian citizens, in particular the level of political knowledge and skills, show interest in politics, which in terms of socio-political transformations, significantly influence the political, particularly electoral, activity, determine the level of involvement in politics. Low level of political knowledge and interest in forming negative dispositions, such as political alienation, conformism, absenteeism, political eskapizm. 2011 Article Когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки громадян: політичні знання та інтерес до політики / О.В. Косахівська // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 684-691. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34133 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Косахівська, О.В.
Когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки громадян: політичні знання та інтерес до політики
Держава і право
description Аналізуються когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки українських громадян, зокрема рівень політичних знань та умінь, прояви інтересу до політики, які в умовах суспільно-політичних трансформацій, вирішально впливають на політичну, зокрема виборчу, активність, визначають рівень залучення до політики. Низький рівень політичних знань та інтересу формує негативні диспозиції, зокрема політичне відчуження, конформізм, абсентеїзм, політичний ескапізм.
format Article
author Косахівська, О.В.
author_facet Косахівська, О.В.
author_sort Косахівська, О.В.
title Когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки громадян: політичні знання та інтерес до політики
title_short Когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки громадян: політичні знання та інтерес до політики
title_full Когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки громадян: політичні знання та інтерес до політики
title_fullStr Когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки громадян: політичні знання та інтерес до політики
title_full_unstemmed Когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки громадян: політичні знання та інтерес до політики
title_sort когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки громадян: політичні знання та інтерес до політики
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34133
citation_txt Когнітивно-ментальні особливості електоральної поведінки громадян: політичні знання та інтерес до політики / О.В. Косахівська // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 684-691. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT kosahívsʹkaov kognítivnomentalʹníosoblivostíelektoralʹnoípovedínkigromadânpolítičníznannâtaínteresdopolítiki
first_indexed 2025-07-03T15:05:33Z
last_indexed 2025-07-03T15:05:33Z
_version_ 1836638676250001408
fulltext О. В. КОСАХІВСЬКА. КОГНІТИВНО-МЕНТАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ГРОМАДЯН: ПОЛІТИЧНІ ЗНАННЯ ТА ІНТЕРЕС ДО ПОЛІТИКИ Аналізу ють ся когнітив но­мен тальні особ ли вості елек то раль ної по ведінки ук раїнських гро ма дян, зо к ре ма рівень політич них знань та умінь, про яви інте ре су до політи ки, які в умо вах суспільно­політич них транс фор мацій, вирішаль но впли ва ють на політич ну, зо к ре ма ви бор чу, ак тивність, виз на ча ють рівень за лу чен ня до політи ки. Низь кий рівень політич них знань та інте ре су фор мує не га тивні дис по зиції, зо к ре ма політич не відчу жен ня, кон формізм, аб сен теїзм, політич ний ес капізм. Клю­чові­ сло­ва: елек то раль на по ведінка, політичні знан ня, інте рес до політи ки, когнітив на сфе ра, політич не відчу жен ня, кон формізм. Ана ли зи ру ют ся ког ни тив но­мен таль ные осо бен но с ти элек то раль но го по ве де ния ук ра ин ских граж дан, в ча ст но с ти уро вень по ли ти че с ких зна ний и уме ний, про яв ле ния ин те ре са к по ли ти ке, ко то рые в ус ло ви ях об ще ст вен но­по ли ти че с ких транс фор ма ций, су ще ст вен но вли я ют на по ли ти че с кую, в ча ст но с ти из би ра тель ную, ак тив ность, оп ре де ля ют уро вень при вле че ния к по ли ти ке. Низ кий уро вень по ли ти че с ких зна ний и ин те ре са фор ми ру ют не га тив ные дис по зи ции, сре ди ко то рых по ли ти че с кое от чуж де­ ние, кон фор мизм, аб сен те изм, по ли ти че с кий ес ка пизм. Клю­че­вые­сло­ва: элек то раль ное по ве де ние, по ли ти че с кие зна ния, ин те рес к по ли­ ти ке, ког ни тив ная сфе ра, по ли ти че с кое от чуж де ние, кон фор мизм. The article analyzes the cognitive mental peculiarities of the electoral behavior of Ukrainian citizens, in particular the level of political knowledge and skills, show interest in politics, which in terms of socio­political transformations, significantly influence the political, particularly electoral, activity, determine the level of involvement in politics. Low level of political knowledge and interest in forming negative dispositions, such as political alienation, conformism, absenteeism, political eskapizm. Key­words: electoral behavior, political knowledge, interest in politics, cognitive sphere, political alienation, conformism. Факт­без­по­се­ред­ньої­участі­гро­ма­дян­у­політичній­діяль­ності,­до­якої­відно- сять­ся­ви­бо­ри,­–­найбільш­суттєвий,­без­сумніву,­еле­мент­соціаль­но-політич­ної­ прак­ти­ки,­на­ре­алізацію­яко­го­впли­ває­низ­ка­чин­ників.­Так,­грун­тов­не­досліджен- ня­елек­то­раль­ної­по­ведінки­пе­ред­ба­чає­на­сам­пе­ред­вра­ху­ван­ня­соціаль­но-пси­хо- логічних­особ­ли­во­с­тей­гро­ма­дян,­не­ос­таннє­місце­се­ред­яких­по­ряд­з­віталь­ни­ми­ по­тре­ба­ми,­ тісно­пов’яза­ни­ми­ з­ суб’єктив­ним­ індивіду­аль­ним­досвідом,­ зай­ма- ють­політичні­ знан­ня,­відповідні­уміння­та­на­вич­ки,­ інте­рес­до­політи­ки,­які,­ з­ од­но­го­ бо­ку,­ ви­с­ту­па­ють­ вихідним­ мо­мен­том­ за­своєння­ політич­ної­ куль­ту­ри­ відповідно­го­суспільства,­фор­му­ван­ня­політич­ної­свідо­мості,­а­з­іншо­го­–­да­ють­ змо­гу­ орієнту­ва­ти­ся­ у­ склад­но­му­ пе­ре­плетінні­ суспільно-політич­них­ подій,­ які­ зміню­ють­ся­з­ка­лей­до­скопічною­швидкістю.­ Політи­ка,­з­од­но­го­бо­ку,­–­це­си­с­те­ма­по­глядів,­діяль­ності,­яка­вклю­чає­ме­то­ди­ і­спо­со­би­ре­алізації­пев­них­про­грам­і­цілей,­а­з­іншо­го­–­сфе­ра­суспільних­відно- син,­у­якій­кон­ку­ру­ють­різні­політичні­ак­то­ри­та­течії.­То­му­вар­то­по­го­ди­ти­ся­зі­ сло­ва­ми­фран­цузь­ко­го­соціоло­га­Р.­Аро­на,­що­політи­ка­як­га­лузь­функціону­ван­ня­ соціуму­пе­ред­ба­чає­бо­дай­мінімаль­не­усвідо­млен­ня­цієї­га­лузі.­Гро­ма­дя­ни­в­будь- 684 Держава і право • Випуск 52 ©­ КО САХІВСЬКА Оль га Ва леріївна­ –­ аспірант­ка­ Інсти­ту­ту­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни яко­му­суспільстві­по­винні­хо­ча­б­при­близ­но­уяв­ля­ти,­хто­віддає­на­ка­зи,­як­оби­ра- ли­ся­ці­діячі,­як­здійснюється­влад1. Са­ме­об­сяг­за­своєних­знань­ба­га­то­в­чо­му­виз­на­чає­суспільно-політич­ну­спря- мо­ваність­ лю­ди­ни,­ що­ вклю­чає­ політич­не­ за­лу­чен­ня,­ рівень­ політич­ної­ соціа- лізації­та­політич­ної­са­мо­ре­алізації,­що,­у­свою­чер­гу,­дає­змо­гу­роз­ро­би­ти­шка­лу­ політич­ності,­в­якій­для­виміру­мож­на­за­сто­су­ва­ти­такі­по­каз­ни­ки,­як:­ро­зуміння­ та­ рівень­ знань­що­до­ос­воєння­політи­ки,­ інте­рес­ до­політи­ки,­ який­пе­ред­ба­чає­ участь­у­ви­роб­ленні­но­вих­ідей­що­до­уп­равління­суспільством­та­участь­у­їхній­ без­по­се­редній­ре­алізації. У­да­но­му­ас­пекті­дослідниць­кий­інте­рес­пред­став­ляє­суб’єктив­не­став­лен­ня­ гро­ма­дян­ до­ рівня­ влас­них­ політич­них­ знань,­ оскільки­ з’ясу­ва­ти­ еле­мен­тар­ну­ політич­ну­ гра­мотність,­ на­при­клад,­ ук­раїнсько­го­ на­се­лен­ня­ май­же­ не­мож­ли­во,­ оскільки­до­кінця­не­зро­зуміло,­які­пи­тан­ня­потрібно­ви­но­си­ти­на­роз­гляд. Соціологічний­ моніто­ринг,­ пред­став­ле­ний­ у­Таб лиці 1,­ свідчить­ про­ те,­що­ більшості­на­се­лен­ня­–­близь­ко­80%­(су­мар­ний­по­каз­ник­«не­ви­с­та­чає»­–­27,­5%,­ «важ­ко­ска­за­ти»­–­23,­4%,­«не­ціка­вить»­–­24,­7%)­політич­них­знань­та­ки­не­ви­с- та­чає2. Де­що­ сумнівною­ ви­дається­ і­ відповідь­ «ви­с­та­чає»,­ яка,­ на­шу­ дум­ку,­ дум­ку­ рад­ше­мо­же­бу­ти­об’єктив­ним­по­каз­ни­ком­ли­ше­ інте­ре­су­до­політи­ки.­До­речі,­ такі­по­каз­ни­ки­су­пе­ре­чать­ус­та­ле­но­му­сте­рео­ти­пу,­що­«на­політиці,­як­і­на­фут- болі,­ро­зуміють­ся­всі». Зви­чай­но,­ набір­ політич­них­ знань,­ умінь­ і­ на­ви­чок­ лю­ди­ни­ за­ле­жить­ від­ її­ суб’єктив­но­го­ ста­ну­ й­ ви­ко­ну­ва­них­ у­ політиці­ ро­лей.­ Так,­ політич­ний­ лідер­ і­ ря­до­вий­ ви­бо­рець­ не­ мо­жуть­ ке­ру­ва­ти­ся­ од­на­ко­ви­ми­ зраз­ка­ми­ політич­ної­ по­ведінки.­Р.­Даль­на­го­ло­шує,­що­у­більшості­лю­дей­полі­тичні­по­гля­ди­до­сить­ примітивні,­ а­ «складні­ си­с­те­ми­ політич­них­ пе­ре­ко­нань­ при­та­манні­ ли­ше­ не­ве- ликій­мен­шості»3.­Дослідник­про­дов­жує:­«…де­мо­кратія­(…)­не­мо­же­грун­ту­ва­ти- ся­ на­ твер­д­женні,­ що­ прості­ лю­ди­ за­зви­чай­ ком­пе­тентні­ (qualified)­ уп­рав­ля­ти­ со­бою»4.­Аме­ри­кансь­кий­вче­ний­навіть­пов’язує­не­обхідність­існу­ван­ня­політич- них­партій­із­про­бле­мою­не­до­стат­ньої­ком­пе­тенції­пе­ресічно­го­гро­ма­дя­ни­на­для­ вирішен­ня­за­галь­но­дер­жав­них­про­блем.­Тим­більше,­що,­на­при­клад,­спе­цифікою­ су­час­ної­ політи­ко-іде­о­логічної­ си­ту­ації­ в­ Ук­раїні­ стає­ роз­ши­рен­ня­ мо­нолітних­ політич­них­ іде­алів­ і­ ви­ник­нен­ня­ між­ ни­ми­ но­вих­ комбінацій,­ які,­ як­ свідчать­ досліджен­ня,­не­завжди­зро­зумілі­пе­ресічним­гро­ма­дя­нам­(Таб ли ця 2)5. Су­мар­ний­по­каз­ник­ос­танніх­по­зицій­«Інше»,­«Ніяка­вза­галі»,­«Не­виз­на­чив- ся»,­«Не­ро­зуміюся­на­цих­течіях»,­«Не­відповіли»,­з­од­но­го­бо­ку,­свідчить­про­ ево­люцію­іде­о­логічних­по­глядів­гро­ма­дян­у­бік­ро­зуміння­і­усвідо­млен­ня­су­час- 685Юридичні і політичні науки Таб ли ця 1 Чи ви с та чає Вам су час них політич них знань? них­течій­(46,­6%­у­2008­р.­про­ти­61%­у­1994­р.),­а­з­іншо­го­–­не­га­ран­тує­по­зи- тив­них­змін­у­соціаль­но-політичній­мо­делі­ук­раїнсько­го­суспільства,­вра­хо­ву­ю­чи­ тек­тонічне­ зру­шен­ня­ у­ си­с­темі­ мікро­політи­ки­ вла­ди.­ Та­ка­ си­ту­ація­ є­ вель­ми­ за­гроз­ли­вою,­ на­сам­пе­ред­ з­ ог­ля­ду­ на­ по­тре­бу­ фор­му­ван­ня­ життєвих­ іде­алів­ ук­раїнської­ мо­лоді,­ в­ якої­ не­виз­на­ченість­ іде­о­логій­ мо­же­ сфор­му­ва­ти­ кон- формістські­на­ст­рої.­ Когнітив­на­ус­та­нов­ка­на­пси­хо­логічну­кон­формність­ле­жить­в­ос­нові­про­це­су­ де­пер­со­налізації­ осо­би­с­тості.­ У­ су­час­но­му­ суспільстві­ цей­ фе­но­мен­ на­бу­ває­ різних­форм,­але­йо­го­вирізняє­праг­нен­ня­індивіда­(до­кінця­не­усвідо­млю­ва­не)­ приєдна­ти­ся­до­більшості,­діяти­так,­як­діє­во­на.­В­ос­нові­кон­формізму­ле­жать­ два­на­ча­ла­–­ інстинк­тив­не­ і­соціаль­не,­то­му­роль­кон­формістських­ус­та­но­вок­у­ політичній­ по­ведінці,­ зо­к­ре­ма­ елек­то­ральній,­ до­сить­ ви­со­ка.­ Як­що­ лю­ди­на­ не­ ак­тивізує­ свідомість,­ не­ праг­не­ до­ аналізу­ політич­ної­ си­ту­ації,­ то­ кон­формізм­ не­ми­ну­че­про­явить­се­бе­як­мо­тив,­який­виз­на­чить­ух­ва­лен­ня­рішен­ня.­Так,­ви­бо- рець­вільний­у­своєму­праві­го­ло­су­ва­ти­за­будь-яко­го­кан­ди­да­та,­але­як­що­в­ньо­го­ не­сфор­му­ва­ла­ся­іде­о­ло­го-партійна­іден­тичність,­він­не­ба­жає­ви­т­ра­ча­ти­си­ли­на­ по­шук­ до­дат­ко­вої­ інфор­мації,­ а­ внутрішню­ когнітив­ну­ енергію­ на­ об­роб­ку­ й­ обмірко­ву­ван­ня­за­яв­і­обіця­нок­учас­ників­пе­ре­дви­бор­ної­кам­панії,­то­він­рад­ше­ про­го­ло­сує­ за­ кан­ди­да­та,­ яко­го­ підтри­мує­ більшість,­що­ за­га­лом­ засвідчу­ють­ і­ ос­танні­ви­борчі­ма­ра­фо­ни­в­Ук­раїні­з­«на­пе­ред­за­да­ною­по­ведінкою­та­на­пе­ред- виз­на­че­ни­ми­ре­зуль­та­та­ми»,­ре­тель­но­зре­же­со­ва­ни­ми­ан­га­жо­ва­ни­ми­соціоло­га­ми­ та­політич­ни­ми­тех­но­ло­га­ми,­які­до­сить­до­б­ре­во­лодіють­знан­ня­ми­про­особ­ли- вості­когнітив­них­на­ста­нов­елек­то­ра­ту. При­ цьо­му­ кон­формізм­ не­ при­зво­дить­ до­ зміни­ ус­та­но­вок,­ які­ виз­на­ча­ють­ 686 Держава і право • Випуск 52 Таб ли ця 2 У політич но му спектрі за зви чай вирізня ють ся ок ремі, більш або менш са мостійні течії. Ниж че на ве де но декілька та ких течій. Ви беріть, будь-ла с ка, од ну з них, яка най б лиж ча Вам відно­шен­ня­ індивіда­ до­ то­го­ або­ іншо­го­ політич­но­го­ ак­то­ра.­ У­ ви­бор­ця,­ який­ віддав­го­лос­за­кан­ди­да­та­більшості,­не­фор­му­ють­ся­нові­іде­о­логічні­або­партійні­ пе­ре­ва­ги.­Че­рез­рік­він­навіть­не­пам’ята­ти­ме,­за­ко­го­про­го­ло­су­вав,­а­на­на­ступ- них­ви­бо­рах­зно­ву­приєднається­до­більшості.­То­му,­як­пра­ви­ло,­політич­ний­кон- формізм­ існує­у­ ви­гляді­праг­нен­ня­ви­борців­ го­ло­су­ва­ти­ за­«партію­вла­ди»,­ яка­ за­зви­чай­асоціюється­з­більшістю. Що­прав­да,­з­іншо­го­бо­ку,­плю­ралізм­іде­о­логій­та­ба­га­то­партійність­пе­ред­ба- ча­ють,­що­гро­ма­дя­нин,­яко­му­не­ви­с­та­чає­по­чут­тя­впев­не­ності,­щоб­сфор­му­лю­ва- ти­ дум­ку­що­до­ши­ро­ко­го­ спе­к­т­ра­ різних­ курсів,­мо­же­ довіри­ти­ кан­ди­да­тові­ на­ політич­ний­пост­або­партії­підтри­му­ва­ти­ту­лінію­в­політиці,­яка,­на­йо­го­дум­ку,­ відповідає­ йо­го­ інте­ре­сам.­ Про­те­ на­ по­ст­ра­дянсь­ко­му­ про­сторі­ відсутність­ політич­них­знань­ зму­шує­вра­хо­ву­ва­ти­ і­ще­од­ну­когнітив­но-ева­лю­а­тив­ну­особ- ливість,­ сфор­мо­ва­ну­па­тер­налістськи­ми­ і­ ав­то­ри­тар­ни­ми­тра­диціями­ке­ру­ван­ня­ –­ клієнталістські­ на­ст­рої,­ які­ в­ умо­вах­ не­сфор­мо­ва­ної­ ук­раїнської­ де­мо­кратії­ ви­бор­цям­ближ­че­й­зро­зуміліше,­ніж­влас­не­де­мо­кратія.­Ви­борці­за­зви­чай­усвідо- млю­ють,­що­ в­ них­ не­має­ стільки­ знань­ і­ прав,­ скільки­ їх­ ма­ють­ кан­ди­да­ти­ на­ ви­бо­рах­й­по­са­дові­осо­би.­Кан­ди­дат,­з­од­но­го­бо­ку,­обов’яз­ко­во­по­ви­нен­по­ка­за­ти­ відповідні­ знан­ня­ –­ і­ не­ ли­ше­ політичні,­ а­ й­ інші,­ що­ ви­с­ту­пає­ своєрідною­ га­рантією­усвідо­млен­ня­ним­про­блем­ре­аль­них­умов­жит­тя­влас­них­ви­борців,­а­з­ іншо­го­–­ма­ти­владні­і­ма­теріальні­за­со­би­для­мож­ли­вості­впли­ва­ти­на­про­це­си­у­ суспільстві,­ а­ ос­нов­не­ –­ бра­ти­ на­ се­бе­ відповідальність­ за­ май­бутнє­ ви­борців.­ То­му­ по­каз­ни­ком­ ре­аль­но­го­ відно­шен­ня­ до­ не­обхідності­ існу­ван­ня­ вла­ди­ у­ суспільстві­ (навіть­ усу­пе­реч­ всім­ досліджен­ням,­ які­ пе­ред­ба­ча­ють­ кон­крет­ну­ відповідь­на­пи­тан­ня­що­до­не­обхідності­вла­ди)­мож­на­вва­жа­ти,­на­на­шу­дум­ку,­ ре­акцію­на­пи­тан­ня­«Чи­не­се­те­Ви­осо­би­с­ту­відповідальність­що­до­ста­ну­справ­у­ країні?»,­ на­ яке­ ли­ше­ 2,3%­ відповіли­ по­зи­тив­но6.­ На­ пи­тан­ня­ «…що­до­ ста­ну­ справ­у­Ва­шо­му­місті­чи­селі»­–­ли­ше­3,5%­опи­та­них... Са­ме­кан­ди­да­там­ви­борці­довіря­ють­свій­за­хист­і­го­тові­ста­ти­під­їх­за­ступ- ництво,­але­за­умо­ви,­що­ці­кан­ди­да­ти­про­де­мон­ст­ру­ють­го­товність­вирішу­ва­ти­ їхні­життєві­не­га­раз­ди.­То­му­кан­ди­дат­зо­бов’яза­ний­вміти­за­хи­ша­ти­їхні­інте­ре­си,­ а­ для­ цьо­го­ він­ по­ви­нен­ ма­ти­ до­ступ­ до­ відповідних­ ре­сурсів­ –­ влад­них,­ ма­теріаль­них,­інфор­маційних­то­що.­Так­го­ло­су­ван­ня­на­ви­бо­рах­стає­менш­іде­о- логізо­ва­ним­ і­ більш­ праг­ма­тич­ним:­ оби­рається­ осо­бистість,­ а­ не­ політич­на­ по­зиція.­То­му­підтрим­ка­й­довіра­існу­ю­чої­вла­ди­ви­бор­ця­ми­тільки­при­по­вер­хо- во­му­за­галь­но­му­роз­гляді­пред­став­ля­ють­ся­аб­сурд­ни­ми.­ За­галь­новідо­мо,­ що­ участь­ у­ політиці­ ре­алізується­ не­ тільки­ в­ інстру­мен- тальній­ формі,­ а­ й­ у­ вер­баль­но-емоційній.­ Ос­нов­ни­ми­ ха­рак­те­ри­с­ти­ка­ми­ емоційно­го­ рівня­ участі­ є­ рівень­ за­галь­но­го­ інте­ре­су­ гро­ма­дян­ до­ політич­них­ про­цесів­та­ха­рак­тер­поінфор­мо­ва­ності.­Інте­рес­до­політи­ки,­крім­то­го,­на­на­шу­ дум­ку,­ тісно­ пов’яза­ний­ з­ ко­на­тив­ним­ ас­пек­том­ –­ по­тенційною­ го­товністю­ ре­алізу­ва­ти­пев­ну­по­ведінку,­зо­к­ре­ма­в­політичній­сфері.­ Про­зро­с­тан­ня­цієї­тен­денції­свідчить­зро­с­тан­ня­ак­тив­ності­й­поінфор­мо­ва- ності­лю­дей­що­до­політи­ки,­прихід­у­політи­ку­но­вих­верств­на­се­лен­ня,­які­раніше­ бу­ли­ви­клю­чені­або­не­пред­став­лені­в­ній.­На­при­клад,­в­Ук­раїні­спо­с­терігається­ тен­денція­до­збільшен­ня­у­влад­них­ор­га­нах­пред­став­ників­мо­ло­до­го­по­коління.­ Так,­у­ за­ко­но­дав­чо­му­ор­гані­ос­тан­нь­о­го­скли­кан­ня­най­ниж­чий­поріг­віку­де­пу- татів­лед­ве­ся­гає­23­років.­У­спи­с­ку­пре­тен­дентів­на­пост­гла­ви­дер­жа­ви­од­но­му­ 687Юридичні і політичні науки з­най­пер­спек­тивніших­мо­ло­дих­пре­тен­дентів­(А.­Яце­нюк)­не­що­дав­но­ви­пов­ни­ло- ся­35­років,­що­відповідає­мінімаль­ним­ви­мо­гам­віко­во­го­кваліфікаційно­го­цен­зу.­ На­ іншо­му­по­люсі­ інте­ре­су­до­політи­ки­ зна­хо­дить­ся­політич­не­відчу­жен­ня,­ яке­про­яв­ляється­у­різно­го­ро­ду­політичній­па­сив­ності,­не­ба­жанні­бра­ти­участь­у­ політиці.­ Від­ індивіду­аль­них­ по­зицій­ та­ка­ тен­денція­ мо­же­ роз­ви­ну­ти­ся­ аж­ до­ мас­штабів­ма­со­вих­на­ст­роїв.­ Крім­ внутрішніх,­ су­то­ пси­хо­логічних­ про­явів,­ політич­на­ па­сивність­ ви­ра- жається­у­відмові­від­ви­ко­нан­ня­будь-яко­го­гро­ма­дянсь­ко­го­обов’яз­ку,­зо­к­ре­ма­від­ участі­ у­ ви­бо­рах.­ Са­ме­ ка­те­горія­ гро­ма­дян,­ які­ ніко­го­ не­ оби­ра­ють,­ на­ дум­ку­ російсько­го­дослідни­ка­М.­Гра­ч­о­ва,­ ви­с­ту­пає­важ­ли­вим­ інди­ка­то­ром­суб’єктної­ ак­тив­ності­у­си­с­темі­політич­ної­ко­мунікації,­як­і­носії­ інших­сим­волічних­актів­ не­сприй­нят­тя­про­це­дур­ре­алізації­ви­бор­чо­го­пра­ва7.­ Су­часні­досліджен­ня­свідчать­про­по­глиб­лен­ня­тен­денції­відхо­ду­від­політич- но­го­жит­тя,­роз­ча­ру­ван­ня­у­політиці­та­політич­них­си­лах.­Такі­про­яви­ук­раїнські­ дослідни­ки­роз­гля­да­ють­і­як­про­яви­де­політи­зації,­і­як­політич­ний­ес­капізм,­тоб­то­ відме­жу­ван­ня­са­ме­від­політи­ки.­Для­по­вної­де­політи­зації­бра­кує­аб­сен­теїз­му­–­ ма­со­вої­до­б­ровільної­відмо­ви­на­се­лен­ня­від­участі­у­ви­бо­рах.­Так,­кількість­ре­с- пон­дентів,­яких­ціка­вить­політи­ка,­у­2008­р.­змен­ши­ла­ся­до­17,4­%­порівня­но­з­ 18,8%­у­2006­р.,­а­кількість­тих,­хто­зовсім­не­ціка­вить­ся­політи­кою,­ся­гає­15,4%.­ Утім,­по­каз­ник­зацікав­ле­них­є­од­ним­з­най­ви­щих­у­Європі8. У­2009­р.­роз­поділ­відповідей­ви­гля­дав­де­що­інак­ше­(Таб ли ця 3). «Хронічна»­політич­на­па­сивність­є­не­про­сто­оз­на­кою­не­роз­ви­не­ної­політич- ної­куль­ту­ри­ок­ре­мих­верст­суспільства­або­суспільства­в­ціло­му,­а­й­свідчить­про­ зро­с­тан­ня­ не­га­тив­но­го­ відно­шен­ня­ до­ дій­ вла­ди­ або­ її­ ок­ре­мих­ пред­став­ників.­ Політич­ну­ па­сивність­ мож­на­ вва­жа­ти­ по­чат­ко­вою­ фор­мою­ про­те­с­ту­ про­ти­ політи­ки­вла­ди,­для­якої­ха­рак­тер­на,­зо­к­ре­ма,­ко­рум­по­ваність­ і­надмірна­бю­ро- кра­ти­зація.­ Так,­М.­Ве­бер­ пи­сав,­що­ наслідком­ бю­ро­кра­ти­зації­ є­ зне­о­соб­лен­ня­ лю­ди­ни,­втра­та­індивіду­аль­ної­ініціати­ви­й­сво­бо­ди­дій,­пе­ре­тво­рен­ня­лю­ди­ни­в­ примітив­но­го­ви­ко­нав­ця­волі­дер­жа­ви.­ ­То­му­вва­жається,­що­політич­не­відчу­жен­ня­–­це­на­сам­пе­ред­політи­ко-пси­хо- логічний­ наслідок­ надмірної­ бю­ро­кра­ти­зації­ політич­но­го­ жит­тя.­ Вод­но­час­ ос­танні­ соціологічні­досліджен­ня­свідчать,­що­у­нашій­країні­ зро­с­тає­кількість­ при­хиль­ників­силь­но­го­лідер­ст­ва,­які­мо­жуть­зро­би­ти­для­країни­«більше,­ніж­усі­ за­ко­ни­та­дис­кусії»­–­по­над­60%9.­Що­за­га­лом­підтвер­д­жує­те­зу,­що­політич­на­ вла­да­не­мо­же­існу­ва­ти­без­роз­ви­не­ної­ор­ганізаційно-інсти­туціональ­ної­ос­но­ви,­ оскільки­це­су­пе­ре­чи­ло­б­ро­зумінню­вла­ди­як­та­кої.­Інша­спра­ва,­ко­ли­во­на,­ма­с- ку­ю­чись­де­мо­кра­тич­ни­ми­про­це­ду­ра­ми­фор­му­ван­ня­влад­них­струк­тур,­ви­с­ту­пає­ на­пер­ше­місце.­Як­ре­зуль­тат­–­об’єкти­вла­ди­не­ма­ють­змо­ги­ста­ти­суб’єкта­ми­ влад­них­відно­син­і­впли­ва­ти­на­ха­рак­тер­прий­нят­тя­рішень,­а­то­му­сприй­ма­ють­ вла­ду­як­повністю­відчу­же­ний­від­се­бе­фе­но­мен.­Лю­ди­на­по­чи­нає­втра­ча­ти­свої­ 688 Держава і право • Випуск 52 Таб ли ця 3 Якою мірою Вас ціка вить політи ка? політичні­ха­рак­те­ри­с­ти­ки,­втра­чає­кри­тич­не­відно­шен­ня­до­політич­но­го­ус­т­рою,­ пе­ре­тво­рюється­ в­ «од­но­вимірну­ лю­ди­ну»­ (Г.­ Мар­ку­зе).­ Па­нує­ імпе­ра­тив­ осо- бистісної­не­в­клю­че­ності,­не­задіяності­в­акціях,­яки­ми­ке­рує­дер­жа­ва.­Як­пра­ви­ло,­ осо­бистість­не­схиль­на­бра­ти­на­се­бе­відповідальність­за­та­ку­діяльність.­То­му­в­ цьо­му­разі­ре­алізо­вується­ли­ше­опе­раціональ­но-інстру­мен­таль­ний,­але­не­смис- ло­вий­ ас­пект­ діяль­ності.­ Ук­раїнські­ гро­ма­дя­ни­ де­далі­ частіше­ бе­руть­ участь­ у­ політич­но­му­ житті­ ли­ше­ на­ фор­маль­но­му­ рівні­ –­ у­ ви­бор­чих­ кам­паніях­ та­ су­путніх­їм­за­хо­дах,­які,­на­дум­ку­соціоло­га­А.­Зоткіна,­ос­таннім­ча­сом­ста­ли­ще­ однією­стат­тею­«се­зон­них»­до­ходів­на­се­лен­ня10. Вод­но­час­відчу­жен­ня від­політи­ки­за­гро­жує­не­ли­ше­тим,­що­гро­ма­дя­ни­ста- ють­апа­тич­ни­ми­і­відмов­ля­ють­ся­від­політич­ної­ак­тив­ності,­а­й­свідчить­про­на­ко- пи­чен­ня­ не­вдо­во­лен­ня­ та­ не­га­тив­ної­ політич­ної­ енергії­ –­ ви­бу­хо­не­без­печ­ної­ й­ руйнівної.­Ос­тан­ня­мо­же­ ре­алізу­ва­ти­ся­ в­ різних­фор­мах­ політич­но­го про­те­с­ту:­ мітин­гах,­страй­ках,­пе­тиціях,­піке­тах,­політич­но­му­те­ро­ризмі. Ос­таннім­ча­сом­гло­бальні­зру­шен­ня­в­пла­не­тарній­свідо­мості­в­бік­мир­но­го,­ а­не­на­силь­ниць­ко­го­розв’язан­ня­будь-яких­про­блем­істот­но­зміню­ють­ме­то­ди­ і­ спо­со­би­ до­сяг­нен­ня­ політич­них­ цілей.­ Де­далі­ ви­разніше­ відки­дається­ мож- ливість­здо­бут­тя­вла­ди­шля­хом­зброй­но­го­пе­ре­во­ро­ту,­ек­с­т­ремізм.­Люд­ст­во­виз- нає­ цивілізо­вані­ ме­то­ди­ пар­ла­ментсь­кої­ бо­роть­би,­ інтуїтив­но­ оби­ра­ю­чи­ за­со­би­ збе­ре­жен­ня­суспільної­рівно­ва­ги.­ Так,­ дані­ соціологічно­го­ мо­ни­о­рин­гу­ свідчать,­ що­ більшість­ на­се­лен­ня­ Ук­раїни­підтри­мує­ідеї­мир­но­го­вирішен­ня­конфліктів­за­дра­ди­ми­ру­та­спо­кою,­ хо­ча­суттєво­(з­22,7%­у­1994­р.­до­40,8­%­у­2008­р.)­збільши­ла­ся­кількість­тих,­хто­ вва­жає­не­обхідним­ак­тив­но­про­те­с­ту­ва­ти­(Таб ли ця 4). От­же,­по­глиб­лен­ня­еко­номічної­і­політич­ної­кри­зи­при­зво­дить­до­по­яви­знач- ної­кількості­лю­дей,­які­жи­вуть­за­ме­жею­бідності,­в­яких­за­зна­ла­кра­ху­ціннісно- світо­гляд­на­ си­с­те­ма,­що­ при­ низь­ко­му­ рівні­ політич­ної­ куль­ту­ри­ і­ за­лу­ченні­ в­ політи­ку,­мо­же­при­зве­с­ти,­з­од­но­го­бо­ку,­до­зро­с­тан­ня­політич­но­го­відчу­жен­ня,­ апатії,­збільшен­ня­тра­диційної­«більшості,­яка­мов­чить»,­а­з­іншо­го­–­до­по­си­лен- ня­ек­с­т­ремізму­се­ред­соціаль­но-ак­тив­но­го­на­се­лен­ня,­оскільки­політи­ко-пра­вові­ 689Юридичні і політичні науки Таб ли ця 4 Що, на Ва шу дум ку, кра ще – терпіти всілякі ма теріальні труд нощі за ра ди збе ре жен ня в країні по ряд ку, ми ру та спо кою чи у ви пад ках знач но го погіршен ня умов жит тя ви хо ди ти на ву ли цю з про те с том? (Дай те од ну відповідь, що найбільше підхо дить) інсти­ту­ти­і­нор­ми­запізню­ють­ся­у­своєму­роз­вит­ку­та­не­відповіда­ють­об’єктив- ним­по­тре­бам­нор­маль­но­го­функціону­ван­ня­но­вої­си­с­те­ми­суспільних­відно­син.­ 1988­р.­ук­раїнськи­ми­дослідни­ка­ми­бу­ла­роз­роб­ле­на­ме­то­ди­ка­вимірю­ван­ня­ рівня­соціаль­ної­на­пру­же­ності,­ос­нов­ним­по­каз­ни­ком­якої­ви­с­ту­пає­«Індекс­де­с- табілізаційності­про­те­ст­но­го­по­тенціалу»­(ІДПП).­Ос­но­вою­об­чис­лен­ня­ІДПП­є­ ре­зуль­та­ти­ек­с­перт­них­оцінок­(100­ек­с­пертів)­різних­форм­соціаль­но­го­про­те­с­ту­ з­ог­ля­ду­на­міру­їх­де­с­табілізаційності.­От­ри­мані­ко­ефіцієнти­де­с­табілізаційності­ співвідно­сять­ся­з­пи­то­мою­ва­гою­гро­ма­дян,­го­то­вих­взя­ти­участь­у­тій­чи­іншій­ формі­про­те­с­ту.­Досліджен­ня­засвідчи­ли,­що­зна­чен­ня­індек­су­де­с­табілізаційності,­ яке­пе­ре­ви­щує­«кри­тич­ну­точ­ку»­4,­4­ба­ла,­поєдна­не­з­ма­со­ви­ми­акціями­про­те­с- ту.­ Досліджен­ня­про­те­ст­них­на­ст­роїв­ук­раїнсько­го­на­се­лен­ня,­про­ве­де­не­в­ме­жах­ соціологічно­го­моніто­рин­гу­1994-2008­рр.,­по­ка­за­ло­по­зи­тив­ну­ди­наміку­про­те- ст­но­го­ по­тенціалу,­ що­ свідчить­ про­ до­сить­ не­га­тивні­ тен­денції­ в­ суспільстві.­ Найбільш­ви­со­кий­по­каз­ник­про­те­ст­но­го­по­тенціалу­при­па­дає­на­2004­р.,­хо­ча­й­ див­но,­що­за­рік­до­то­го­він­був­най­мен­шим.­Мож­ли­во,­та­кий­стан­ре­чей­пов’яза- ний­ з­ пев­ною­ підго­тов­кою­ і­ діями­ опо­зиційних­ сил­ у­ період­ пре­зи­дентсь­кої­ ви­бор­чої­ кам­панії.­ Ак­ту­аль­но,­ що­ се­ред­ за­ходів­ та­ за­собів­ об­сто­ю­ван­ня­ своїх­ прав участь­у­пе­ре­дви­бор­чих­кам­паніях­зай­має­ли­ше­25,7%11.­ Зро­зуміло,­що­ всі­ про­аналізо­вані­ когнітив­но-мен­тальні­ особ­ли­вості­ елек­то- раль­ної­по­ведінки­ук­раїнців­здебільшо­го­зу­мов­лені­тим,­що­у­нашій­країні­дов­гий­ час­політичні­ме­ханізми­не­відігра­ва­ли­суттєвої­ролі­в­житті­суспільства.­Гро­ма- дя­ни­ не­ ви­яв­ля­ли­ інте­ре­су­ до­ політи­ки,­ оскільки­ по­винні­ бу­ли­ вирішу­ва­ти­ на­сущні­життєві­про­бле­ми.­У­свою­чер­гу,­еліта­не­праг­ну­ла­за­лу­ча­ти­на­се­лен­ня­ до­політич­ної­діяль­ності.­ Інте­рес­ до­ політи­ки­ про­яв­ляється­ і­ че­рез­ інте­рес­ до­ за­собів­ма­со­вої­ інфор- мації­та­висвітле­них­ни­ми­подій.­На­жаль,­ступінь­довіри­до­цієї­інсти­туції­і­пред- став­ле­ної­ нею­ інфор­мації­ до­сить­ не­га­тив­ний­ і­ май­же­ не­ змінив­ся­ впро­довж­ ос­тан­нь­о­го­ча­су.­По­ява­знач­ної­кількості­при­ват­них­ви­дань­та­ка­налів,­які­кон­ку- ру­ють­ між­ со­бою­ за­ пра­во­ збе­ре­жен­ня­ ви­со­кої­ довіри,­ свідчить­ не­ тільки­ про­ ви­со­кий­інте­рес­до­політич­них­но­вин,­ак­тивність,­по­шук­гро­ма­дянсь­кої­по­зиції,­ що­є­суттєвим­чин­ни­ком­політи­зації­соціуму,­а­й­фор­мує­надію­на­по­кра­щен­ня­у­ не­да­ле­ко­му­май­бут­нь­о­му­відно­син­«гро­ма­дянсь­ке­суспільство-ЗМІ». Вод­но­час­і­дер­жа­ва­до­пріори­тет­них­цілей­своєї­діяль­ності­по­вин­на­відно­си­ти­ ви­хо­ван­ня­ гро­ма­дян­на­ ідеї­національ­но-дер­жав­ної­ іден­тич­ності­ та­ єдності,­що­ пе­ред­ба­чає­ фор­му­ван­ня­ ак­тив­ної­ гро­мадсь­ко-політич­ної­ по­зиції.­ Мож­ли­во,­ на­ за­галь­но­суспільно­му­рівні­в­Ук­раїні­нині­ак­ту­алізується­по­тре­ба­в­уп­равлінні­на­ на­уко­вих,­ а­ не­ суб’єктивістських­ ос­но­вах,­ ад­же­ для­ нор­маль­но­го­ роз­вит­ку­ й­ функціону­ван­ня­ суспільства­ не­обхідні­ об’єктивні­ знан­ня­ про­ соціаль­ну­ ре­альність,­ які­ не­ здат­на­ за­без­пе­чи­ти­ жод­на­ іде­о­логія.­ Усі­ сфе­ри­ суспільства­ по­винні­відійти­від­підпо­ряд­ку­ван­ня­ок­ре­мим­іде­ям­чи­на­ста­но­вам­до­ви­ра­жен­ня,­ за­до­во­лен­ня­і­роз­вит­ку­за­галь­но­людсь­ких­по­треб­та­інте­ресів.­Ос­нов­ним­чин­ни- ком­по­вин­на­ви­с­ту­пи­ти­од­на­з­ви­щих­по­треб­осо­би­с­тості­–­в­са­мо­ак­ту­алізації,­і­ са­ме­в­політичній­діяль­ності.­Ство­рю­ють­ма­теріаль­ну­ба­зу­політи­зації­суспільно- го­жит­тя,­пе­ре­тво­рю­ють­політи­ку­на­са­мостійну­сфе­ру­ма­со­вої­діяль­ності­де­мо- кра­тичні­ме­ханізми­–­зро­с­тан­ня­вільної­кон­ку­ренції­і­втя­гу­ван­ня­«людсь­кої­ма­си»­ в­політич­ний­про­цес,­ яка­є­йо­го­суб’єктом.­Цьо­му­спри­я­ють,­на­дум­ку­Д.­Оль- шансь­ко­го,­опо­зиційні­си­ли­й­самі­політи­ки12. 690 Держава і право • Випуск 52 1.­Арон Р.­Де­мо­кра­тия­и­то­та­ли­та­ризм­.­–­М.,­1993.­–­С.­113.­2.­Ук раїнське­суспіль- ство­1992-2008:­соціологічний­моніто­ринг­ /­За­ред.­В.­Во­ро­ни,­М.­Шуль­ги.­–­К.:­ Ін-т­ соціо­логії­НАН­Ук­раїни,­2008.­–­656­с.­3.­Даль Р.А.­Поліархія.­Участь­у­політич­но­му­ житті­ та­ опо­зиція­ /­ Пер.­ з­ англ.­ О.Д.­ Біло­горсь­ко­го.­ –­ Х.:­ Ка­ра­вел­ла,­ 2002.­ –­ С.­ 89.­ 4. Даль Р.­ Де­мо­кра­тия­ и­ её­ кри­ти­ки:­ Пер.­ с­ англ.­ /­ Под­ ред.­ М.В.Иль­и­на.­ –­ М.:­ РОССПЭН,­2003.­–­С.­144.­5. Ук раїнське­суспільство­1992–2008:­соціологічний­моніто- ринг­ /­ За­ред.­В.­Во­ро­ни,­М.­Шуль­ги.­ –­С.­ 499.­6. Ук раїнське­ суспільство­1992-2009:­ динаміка­ соціаль­них­ змін­ /­ За­ ред.­В.­Во­ро­ни,­М.­Шуль­ги.­ –­К.:­ Ін-т­ соціології­НАН­ України,­2009.­–­С.­521.­7. Гра чев М.Н.­По­ли­ти­че­с­кая­ком­му­ни­ка­ция­//­Ве­ст­ник­Рос­сий- ско­го­ уни­вер­си­те­та­ друж­бы­ на­ро­дов.­ –­ Се­рия:­По­ли­то­ло­гия.­ –­ 1999.­ –­№­ 1.­ –­ С.­ 29.­ 8. Ук раїнське суспільство­ 1992-2008:­ соціологічний­ моніто­ринг­ /­ За­ ред.:­ В.­ Во­ро­ни,­ М.­Шуль­ги.­–­С.­441.­9.­Там­са­мо.­–­С.­446.­10. Зоткін А.­Де­політи­зація­чи­політич­ний­ ес­капізм­ //­ Ук­раїнське­ суспільство­ 1992-2008:­ соціологічний­ моніто­ринг­ /­ За­ ред.­ В.­ Во­ро­ни,­М.­Шуль­ги.­–­К.:­Ін-т­соціології­НАН­Ук­раїни,­2008.­–­С.­446.­11. Ук раїнське суспільство­ 1992-2008:­ соціологічний­моніто­ринг­ /­ За­ ред.­ В.­ Во­ро­ни,­М.­Шуль­ги.­ –­ С.­510.­12. Оль шан ский Д.В.­Транс­фор­ма­ция­че­ло­ве­че­с­ко­го­ со­зна­ния­ //­По­ли­ти­че­с­кие­ ис­сле­до­ва­ния.­–­1991.­–­№­3.­–­С.­53-66. 691Юридичні і політичні науки Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ О. В. КосахІвська. КогнІтивно-ментальнІ особливостІ електоральноЇ поведІнки ГРОМАДЯН: полІтиЧнІ знаннЯ та Інтерес до полІтики

Схожі ресурси