Деякі теоретичні засади модельного вивчення політичних процесів
Статтю присвячено аналізові деяких теоретичних проблем побудови моделей політичних процесів. Аналізується зміст понять модель та моделювання.
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34134 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Деякі теоретичні засади модельного вивчення політичних процесів / М.А. Польовий // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 637-643. — Бібліогр.: 33 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34134 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-341342012-06-02T12:36:27Z Деякі теоретичні засади модельного вивчення політичних процесів Польовий, М.А. Політичні науки Статтю присвячено аналізові деяких теоретичних проблем побудови моделей політичних процесів. Аналізується зміст понять модель та моделювання. Статья посвящена анализу некоторых теоретических проблем построения моделей политических процессов. Анализируется содержание понятий модель и моделирование. The article is devoted to analysis of some theoretical problems of construction of political processes models. Maintenance of concepts model and modelling is analysed. 2011 Article Деякі теоретичні засади модельного вивчення політичних процесів / М.А. Польовий // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 637-643. — Бібліогр.: 33 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34134 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Польовий, М.А. Деякі теоретичні засади модельного вивчення політичних процесів Держава і право |
description |
Статтю
присвячено
аналізові деяких
теоретичних
проблем
побудови
моделей
політичних
процесів.
Аналізується зміст понять
модель
та моделювання. |
format |
Article |
author |
Польовий, М.А. |
author_facet |
Польовий, М.А. |
author_sort |
Польовий, М.А. |
title |
Деякі теоретичні засади модельного вивчення політичних процесів |
title_short |
Деякі теоретичні засади модельного вивчення політичних процесів |
title_full |
Деякі теоретичні засади модельного вивчення політичних процесів |
title_fullStr |
Деякі теоретичні засади модельного вивчення політичних процесів |
title_full_unstemmed |
Деякі теоретичні засади модельного вивчення політичних процесів |
title_sort |
деякі теоретичні засади модельного вивчення політичних процесів |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34134 |
citation_txt |
Деякі теоретичні засади модельного вивчення політичних процесів / М.А. Польовий // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 637-643. — Бібліогр.: 33 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT polʹovijma deâkíteoretičnízasadimodelʹnogovivčennâpolítičnihprocesív |
first_indexed |
2025-07-03T15:05:37Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:05:37Z |
_version_ |
1836638680100372480 |
fulltext |
М. А. ПОЛЬОВИЙ. ДЕЯКІ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОДЕЛЬНОГО
ВИВЧЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Стат тю при свя че но аналізові де я ких те о ре тич них про блем по бу до ви мо де лей
політич них про цесів. Аналізується зміст по нять мо дель та мо де лю ван ня.
Ключовіслова: мо дель, мо де лю ван ня, політич ний про цес, ме та фо ра, те орія.
Ста тья по свя ще на ана ли зу не ко то рых те о ре ти че с ких про блем по ст ро е ния мо де
лей по ли ти че с ких про цес сов. Ана ли зи ру ет ся со дер жа ние по ня тий мо дель и мо де ли ро
ва ние.
Ключевыеслова: мо дель, мо де ли ро ва ние, по ли ти че с кий про цесс, ме та фо ра, те о
рия.
The article is devoted to analysis of some theoretical problems of construction of political
processes models. Maintenance of concepts model and modelling is analysed.
Keywords: model, modelling, political process, metaphor, theory.
Політичнареальність,частиноюякоїєйполітичніпроцеси,характеризується
надзвичайною складністю.В тойже час наукове вивчення політичнихпроцесів
виступаєвкрайактуальнимзавданнямчерезїхвсеохоплюючийвпливнасуспільне
життялюдини.Важливимкрокомнашляхубільшглибокогорозумінняполітичних
процесівєпобудоватаподальшийаналізімітаційнихмоделіцихпроцесів.
Моделі, поза сумнівом, є одним з найважливіших інструментів наукового
пізнання.ВидатнийвченийМ.Планкхарактеризувавнауковутеоріюяк«модель»
фізичного світу: теорія є «природа, подумки видима людиною»1. Позитивні
аспекти побудови моделей у науково-дослідній діяльності детально вивчені в
літературі2.Відносносоціальнихпроцесів,алеваспектісоціологічному,питання
застосуваннярізноманітнихмоделейдетальновивчалисьЮ.М.Плотинським3.В
тойже час залишається багато теоретико-методологічнихпроблемпобудови та
подальшоговикористаннятакихмоделейувивченнісамеполітичнихпроцесів.
Отже, метою даної роботи є аналіз теоретичних аспектів застосування
модельнихпідходівпрививченніполітичнихпроцесів,щопов’язаніізз’ясуван-
нямсутностімоделейтамоделювання.
Певнітеоретичніпроблемиіснуютьвжевідносновизначеннясутностіпроце-
су моделювання, що відображене у дискусіях з приводу визначення змісту
терміну «модель». Як вказуєФ.Ф.Пащенко, проблема моделі є однією із най-
старішихівтойжечасоднієюзнайцікавішихтаактуальнихпроблемвдіяльності
людини.Фактичноусянауковадіяльністьлюдстваспрямовананамоделювання,
змістовнийабоформальнийопистихявищіпроцесів,зякимистикаютьсявтій
абоіншійгалузінауки.Модельпотрібнадлядослідженняіпізнаннязїїдопомо-
гоюзакономірностей,властивихоб’єкту,явищуабопроцесу,щоцікавитьнас,для
оптимізаціїфункціонуванняоб’єктівтауправлінняними4.
Донедоліківтерміну«модель»можнавіднестийогобагатозначність.Навітьу
словниках приводиться до восьми різних значень, з яких в науковій літературі
найбільшпоширенідва:модельяканалогоб’єкту;модельякзразок5.
На думку В.А. Штоффа, аналіз наукової літератури, в якій застосовується
термін«модель»,іскладноїпроцедурипобудовинауковихтеорій,їхексперимен-
637Юридичні і політичні науки
©ПО ЛЬО ВИЙ Ми ко ла Ана толійо вич–кандидат історичнихнаук,доцент,доцент
кафедрисоціальнихтеорійНаціональногоуніверситету«Одеськаюридичнаакадемія»
тальної перевірки, опису і пояснення явищ, що вивчаються, показує, що цей
термінвживаєтьсяпередусімвдвохабсолютнорізних,прямопротилежнихзна-
ченнях:1)взначенніпевноїтеорії і2)взначеннічогосьтакого,дочоготеорія
відноситься,тобтощовонаописуєабовідображає6.ЯквказуєВ.А.Штофф,слово
«модель»пішловідлатинськогослова«modus,modulus»,щоозначає:міра,образ,
спосібіт.п.Йогопервиннезначеннябулопов’язанезбудівельниммистецтвом,і
майжевусіхєвропейськихмовахвоновживалосядляпозначеннязразку,абопро-
образу, або речі, схожої в якомусь відношенні з іншою річчю. Саме це найза-
гальніше значення слова «модель», мабуть, послужило основою для того,щоб
використовувати його як науковий термін в математичних, природничих,
технічнихісоціальнихнауках,причомуцейтерміннабуваєдванаступніпроти-
лежнізначення7.
ВмежахматематикиXVII–XIXст.виниклорозуміннямоделі,яктеорії,що
має структурну подібність по відношенню до іншої теорії, тобто ізоморфної
структури8.Вподальшомутакожвмежахматематикивиниклорозуміннямоделі
уіншомусенсі,недляпозначеннятеорії,адляпозначеннятого,дочогоцятеорія
відноситьсяабоможевідноситися,того,щовонаописує9.
Філософський енциклопедичний словник трактує модель (від латинської
«міра»,«зразок»,«норма»)яканалог(схему,структуру,знаковусистему)певного
фрагменту природної або соціальної реальності, продукту людської культури,
концептуально-теоретичногоутвореннятощо,тобтооригіналумоделі.Цейана-
логмаєслугуватизберіганнютапоширеннюзнаньпрооригінал,йоговластивості
та структури. В гносеологічному плані модель покликана виступати у вигляді
замінника,«представника»оригіналуупроцесіпізнання10.
Більшпродуктивнимупланіпрактичноговикористанняуявляєтьсявизначення
моделі,запропонованеМ.І.Кондаковим.Найогодумку,модель–цештучноство-
ренийоб’єктувиглядісхеми,креслення,логіко-математичнихзнаковихформул,
тощо, який, завдяки власній аналогії (подібності) об’єкту,що досліджується…
відображаєтавідтворюєубільшпростому,зменшеномувиглядіструктуру,влас-
тивості,взаємозв’язкитавідносиниміжелементамиоб’єкту,щодосліджується,
безпосереднєвивченняякогопов’язанеізпевнимитруднощами,більшимивитра-
тами коштів чи енергії або просто недосяжно, та тим самим полегшує процес
отримання інформації про предмет, що нас цікавить. Досліджуваний об’єкт,
модельякогостворюється,називаютьоригіналом,зразком,прототипом»11.
Ю.М.Плотинськийпропонуєрозумітипідмоделлювширокомусенсіаналог,
«заступник» оригіналу (фрагменту дійсності), який за певних умов відтворює
властивостіоригінала,щоцікавлятьдослідника12.
М.Вартофськийрозглядаємоделіяк«картини»,щоспіввідносятьсязчимось.
«Ця референція завжди є співвідношення з чимось реальним,що лежить поза
зображеннямірепрезентацією.Отже,виключаєтьсяякебтонебулосамоспіввідне-
сення,ніщонеможебутимоделлюсамогосебе.Такимчином,«картина»може
бути«схожою»наоб’єктабо«виглядати»якоб’єктвсамихрізнихсенсах,почи-
наючизпростоговипадкупослідовноговідображенняконтурівкартиікінчаючи
випадком «представника» нації, якийможе відображувати, «репрезентувати» її
своїми поглядами, перевагами, поведінкою»13. У найпростішому випадку,
відмічаєМ.Вартофський,модель–цеспосібабстрактноїрепрезентаціїпевного
об’єкту або стану справ. «Важлива вимога до об’єктів, виступаючих в якості
моделей:щось,щоємоделлю,неможевважатисяанімоделлюсамогосебе,ані
638 Держава і право • Випуск 52
моделлючогосьтотожногосамомусобі»14.
Увизначеннімоделі,якенадаєН.М.Моісеєв,підкреслюєтьсяінформаційний
аспект: «Під моделлю ми розумітимемо спрощене, якщо завгодно, упаковане
знання,щонесецілкомпевну,обмеженуінформаціюпропредмет(явище),відби-
ваєтічиіншійогоокремівластивості.Модельможнарозглядатиякспеціальну
формукодуванняінформації.Навідмінувідзвичайногокодування,коливідома
усяпочатковаінформаціяімилишеперекладаємоїїнаіншумову,модель,якуб
мовувонаневикористовувала,кодуєітуінформацію,якулюдиранішенезнали.
Можна сказати, що модель містить в собі потенційне знання, яке людина,
досліджуючиїї,можеотримати,зробитинаочнимівикористовуватиусвоїхпрак-
тичних життєвих потребах. Для цих цілей у рамках самих наук розвинені
спеціальні методи аналізу. Саме цим і обумовлена передбачувальна здатність
модельногоопису15.
Г.С.Баранов,аналізуючизмістпоняттямоделіусоціальнихнауках,пропонує
розуміти під моделлю наочно-образну репрезентацію об’єкту, що вивчається,
використовуванудляотриманнязнанняпройогосутніснівластивостіабопараме-
три,щоцікавлятьдослідника.Самапособімодель–нетеорія,алевонаслужить
фундаментомдлятеоретичнихдосліджень(різнітеоріїможутьвиникатизоднієї
ітієїжмоделі,інавпаки).Томумодельнеможебутианіістинною,аніпомилко-
вою,алелишепридатноюіправдоподібною,адекватноютієючиіншоюмірою,
оскількиїїголовноюфункцієюєкогнітивнапродуктивність16.
В.А. Штофф визначає модель як таку мисленно уявлену або матеріально
реалізовану систему, яка, відображуючи або відтворюючи об’єкт дослідження,
здатназаступатийоготакимчином,щоїївивченнянадаєнамновуінформацію
процейоб’єкт17.
Узв’язкуізбагатогранністютавкрайширокоюуживаністютермінумодель
можназустрітийдещоіншійоготрактування.Так,наприклад,Е.А.Гансовавиво-
дитьцей термінуплощинупрактичного застосування:моделлюполітики вона
називає систему цілеспрямованих дій всіх гілок влади для досягнення певних
економічнихісоціальнихрезультатів18.
Мипропонуємовиходитиізбільштрадиційногоунауцірозуміннямоделіяк
штучноствореногооб’єктуувиглядісхеми,логіко-математичнихтощоформул,в
певному сенсі аналогічного досліджуваному об’єктові, який чітко відображує
окремірисидосліджуваногооб’єкту.Отже,нанашудумку,модельполітичного
процесуможна визначити якштучно створенийоб’єкт у вигляді тих чи інших
символічних конструкцій, який в певному сенсі аналогічний досліджуваному
процесові. Завданням створення моделі є її дослідження з метою поглиблення
знаньпрозмодельованірисиоб’єкту-оригіналумоделі.
Отже,гносеологічнасутністьпобудовимоделіполягаєвпереходівідбезпосе-
редньоговивченняпочатковогоявища,процесуаботехнічноїсистемидоіншого
явища,процесуабознаковоїсистеми,щоіменуєтьсямоделлю.Такийперехіддає,
у ряді випадків, єдину можливість відтворити досліджувані явища, полегшує
дослідження, робить принциповоможливим визначення величин, процесів і їх
властивостей,щоцікавлятьдослідника.
Таким чином, модель огрублює, спрощує оригінал, вона лише приблизно
відображаєоб’єктвивчення,але,втойжечас,модельслугуєйогозаступникому
вивченні та, крім того, дозволяє чітко побачити окремі сторони (риси) ори-
гіналу19.
639Юридичні і політичні науки
Прицьомунеобхіднедотриманнядвохумов:зодногобоку,модельповинна
бутидостатньопростою,щоб їїможнабуло вивчати; з іншогобоку,модельне
повиннабути«надпростою»чизанадтоспрощеною.А.Ейнштейнстверджував,
що:«Моделімаютьбутипростими,наскількицеможливо…,аленебільшетого».
Отже,незважаючинате,щоспрощенняєметоюбудь-якоїматематичноїмоделі,
цявимогадієлишедоти,докимодельякцілепродовжуєвідбиватиосновніпро-
цеси,щостановлятьїїоб’єкт.Майжевусіхнаукахвідоміситуації,колимодель
через свою спрощеність була непридатною для отримання нового знання про
об’єктдослідження20.Хочамодельвпевномусенсі є«недосконалою»та«гру-
бою»упорівнянніізявищем,якевивчається,алеоднумодельможнавикористо-
вуватидляописуширокогокласурізноманітнихявищ.
В той же час слід відмітити, що для одного і того ж об’єкту залежно від
завдань дослідження можуть бути отримані різні моделі з метою формалізації
йогорізнихфункцій.Кількістьцихмоделейчастозалежитьвідмірискладності,
деталізації або спрощення опису реальної системи21. Очевидно, що подібний
підхід безпосередньо пов’язаний з базовою властивістю відображувати тільки
деякірисиоригінальногооб’єкту.
Деяківченівідмічаютьтіснийзв’язокміжмоделлютаметафорою.Метафора,
будучи лінгвокогнітивноюформоюперенесення виразів і імен з однихмовних
системвіншіабозодногорівнязначеннянаінший,тіснопов’язаназмоделлюу
функціональномуплані22.Р.Г.Браунвважає,щометафора,це«..ключдомоделю-
вання:насправді,модельможнарозглядатиякметафору,прихованізначенняякої
булирозшифровані»23.Зазвичайвиділяютьсятакікритеріїнауковихметафор,як
перенесенняаналогіїознаківластивостейодногооб’єктунаіншійбезпосередньо
черезродо-відовікатегорії(семантичніполя),щонеперетинаються;метафорич-
ний контекст «начебто»; небуквальність інтерпретації змісту метафоричних
виразів,бобуквальнерозумінняпризводитьдоабсурду24.
Виходячи з цього Г.С.Баранов цілком справедливо інтерпретує відношення
між наочно-образноюмоделлю і метафорою,що іменує її, як відношення між
метафоричнимвираженняміоб’єктомйогореференції.Протереферентмоделю-
ючоїметафоридосить специфічний–цеобразна абстракція (мисленнева,діаг-
рамно-символічна або комп’ютерна), покликана репрезентувати тільки певні
властивостіоб’єкту-прототипу.Томуметафора,подібнодомоделі,неможебути
істинноюабопомилковою,алеможебутиадекватноюабонеадекватноюконтек-
стувисловлювання,системоутворюючимположеннямтеоріїтаінтенціїтого,хто
їївисловлює.«Можнасказати,щовсякавдаламетафора,щоотрималавизнання
втомучиіншомуспівтоваристві(художників,письменників,учених,інженерів),
щосьзмінюєусвіті,щосприймається,оскількирозплющуєочінафакти,сторони
тавластивостіреальності,щодосінесприймалися,«булиневидимі»,аотжеіне
існувалидлянас»25.Метафора,такимчином,виявляєтьсятакою,щоувідомому
сенсі«створює»реальністьвідповіднодопропонованоїнеюновоїконцептуаль-
ноїматрицісприйняттядійсності.Отже,будь-якамодельміститьпевнийметафо-
ричнийбазисчизміст,якиймаєтенденціюзмінюватисвійобсягвмірурозвитку
даноїмоделі,їїякостіта,відповідно,вмірурозширеннянашихзнаньпрооб’єкт
моделювання.
З’ясовуючиметодологічний зміст побудовимоделей, слід розглянути також
проблемуспіввідношеннямоделітатеорії.НадумкуВ.А.Штоффа,починаючи
щезXVIIIст.підмоделлювнауцімаєтьсянаувазіщосьглибоковідмінневід
теорії. Якщо під теорією в цьому сенсі розуміється сукупність тверджень про
640 Держава і право • Випуск 52
загальні закони певної предметної області, зв’язана воєдино логічно так,що з
початковихпосилоквиводятьсяпевнінаслідки,топідмоделлюмалинаувазіабо
а)конкретнийобразоб’єктуабооб’єктів,щовивчаються(атом,галактикатощо),
в якому відображуються реальні абопередбачувані властивості, будова та інші
особливостіцихоб’єктів,абоб)якийсьіншийоб’єкт,реальноіснуючийразомз
тим,щовивчається (абоуявний) ісхожийзнимвідноснопевнихвластивостей
абоструктурнихособливостей.Алеякбиневідрізнялисяцідвасенси,загальним
у них є те, що тут модель означає певну кінцеву систему, певний одиничний
об’єктнезалежновідтого,чиіснуєвінреальноабожявляєтьсятількивуяві.У
цьому сенсі модель не теорія, а то, що описується цією теорією – своєрідний
предметцієїтеорії26.
Дещо розширює розуміння співвідношення між моделлю та теорієюЮ.М.
Плотинський.Вінсправедливовказував,щовсучаснійнауковійлітературіпонят-
тя«модель»і«теорія»трактуютьсянеоднозначно,межаміжнимирозмита.Втой
жечасЮ.М.Плотинськийконстатує,щовизнанимвметодологіїнаукиєнаступ-
нетрактуванняцихпонять:
–Модель – це концептуальний інструмент, орієнтований в першу чергу на
управліннямодельованимпроцесомабоявищем.Прицьомуфункціяпередбачен-
ня,прогнозуванняслужитьцілямуправління.
– Теорія – абстрактніший, ніж модель, концептуальний засіб, основною
метою якого є пояснення цих процесів, явищ. Функція передбачення в теорії
орієнтовананаціліпоясненняявищ27.
З точки зору структуралістського підходу теорія взагалі представляє собою
певну ієрархіюмоделей, а конструювання адекватних явищам,що вивчаються,
моделейскладаєзмістнауковоїдіяльностівзагалі28.
НадумкуВ.А.Штоффа,істотноюознакою,щовідрізняєвціломумодельвід
теорії,є«нерівеньспрощення,неміраабстрактностіі,отже,некількістьдосяг-
нутих абстракцій і відвернень, а спосіб вираженняцих абстракцій, спрощень і
відвернень,характернийдлямоделі»29.Тодіякзмісттеоріївиражаєтьсяувигляді
сукупності суджень, що пов’язані між собою законами логіки і спеціальними
науковимизаконами,тавідображують«безпосередньо»закономірні,необхідніі
загальнізв’язкиівідносини,властивідійсності,вмоделіцейжезмістпредстав-
ленийувиглядіпевнихтиповихситуацій,структур,схем,сукупностейідеалізо-
ваних(т.ч.спрощених)об’єктівтощо,вякихреалізованіцізакономірнізв’язкиі
відносиниабо,щотежсаме,вякихвиконуютьсясформульованівтеоріїзакони,
але,такбимовити,в«чистомувигляді».Томумодель–завждипевнаконкретна
побудова, тієючи іншоюформоюабоступенемнаочна,кінцева ідоступнадля
оглядуабопрактичноїдії.
Такимчином,якщовластивістьвідбиватидійсність(об’єкт),іпритомувспро-
щеній,абстрагованійформі,єзагальноюутеоріїімоделі,тавластивістьреалізу-
вати це відображення у вигляді певної окремої, конкретної і тому більшменш
наочноїсистемиєознака,щовідрізняємодельвідтеорії30.
Похіднийвідтермінумодельтермін«моделювання»такожмає,зодногобоку,
довгутрадиціюзастосуваннята,зіншогобоку,розгалуженумережусвоїхсеман-
тичнихзначеньтасферузастосування.
ЯкцілкомслушновказувавВ.А.Штофф,можнавказатинабезлічвипадків,
колитермін«моделювання»вживаєтьсяяксинонімпізнання,абогносеологічно-
говідображення, абовзагалі віддзеркалення, ізоморфізму,колимодельототож-
нюєтьсязгіпотезою,абстракцією,ідеалізацієюінавітьзаконом.Убагатьохдис-
641Юридичні і політичні науки
кусіях,присвяченихгносеологічнійролітаметодологічномузначеннюмоделю-
вання вказувалося абсолютно справедливонанетерпимість такогоположення і
пропонувалисярізніспособидобитисяуніфікаціїцьогопоняття31.
На думку, І.Т.Фролова, «моделювання означаєматеріальне абомисленнєве
імітуванняреальноіснуючої(натуральної)системишляхомспеціальногоконст-
руювання аналогів (моделей), в яких відтворюються принципи організації і
функціонуванняцієїсистеми»32.
І.Б.Новіквважає,щооскількиголовневмоделі–їївідображувальнафункція,
топідмоделюваннямслідрозумітиметодопосередкованогопрактичногоаботео-
ретичного оперування об’єктом, при якому використовується допоміжний
проміжний або природний «квазіоб’єкт» (модель), що знаходиться в певній
об’єктивнійвідповідностізоб’єктом,щопізнається,здатнийзаміщатийоговпев-
нихвідношенняхтанадаєприйогодослідженнікінецькінцемінформаціюпро
самиймодельованийоб’єкт33.
Отже,аналізнауковоїлітературидозволяєнамзапропонуватинаступневизна-
чення змісту процесу моделювання: це дослідження складних (комплексних)
об’єктівпізнанняшляхомпобудови і дослідженнямоделейцихоб’єктів.Отже,
моделюванняполітичнихпроцесівможнавизначити,якдослідженняполітичних
процесівтадинамічнихполітичнихявищ(складністьяких, звісно,невикликає
сумнівів)шляхомпобудовитаподальшогодослідженнямоделейцихпроцесів і
явищ.Нанашудумку, заслуговує на подальше вивчення оцінка дослідницьких
можливостейрізнихпідходівдомоделюванняувивченніполітичнихпроцесів.
1.Plank М.Positivismusandrealeaussenwelt/M.Plank.akad.Verlag,1931.2.Вар тоф
ский М.Модели.Репрезентацияинаучноепонимание/М.Вартофский.–М.:Прогресс,
1988. – 506 с.;Ман гейм Дж. Б. Политология. Методы исследования: Пер. с англ. /
Дж.Б.Мангейм,Р.К.Рич.Предисл.А.К.Соколова.–М.:Изд-во«ВесьМир»,1997.–
544с.;Мо и се ев Н.Н. Математика в социальных науках // Математические методы в
социологическом исследовании. –М., 1981. – С.10 – 24;Пло тин ский Ю.М.Модели
социальныхпроцессов:2-еизд.,перераб.идоп.–М.:Логос,2001.–296с.;Easton D.A
SystemsAnalysis ofPoliticalLife. –NewYork:Wiley, 1965.3.Пло тин ский Ю.М.Цит.
праця. 4.Па щен ко Ф.Ф. Введение в состоятельные методы моделирования систем:
В2-хч.–М.:Финансыистатистика,2006.–Ч.1:Математическиеосновымоделирова-
ниясистем.–С.7–8.5.Пло тин ский Ю.М. Цит.праця.–С.3.6.Штофф В.А.Модели-
рованиеифилософия.–Л.:Наука,1966.–С.6–7.7.Штофф В.А.Цит.праця.–С.7.
8.Бур ба ки Н.Очеркипоисторииматематики.–М.:Иностраннаялитература,1963.–
С.34.9.Штофф В.А..–С.9–10.10.Фи ло соф ский энциклопедическийсловарь.–М.:
Советскаяэнциклопедия,1989.–С.374.11.Кон да ков Н.И.Логическийсловарь-спра-
вочник/Отв.ред.Д.П.Горский.–М.:Наука,1975.–С.360–361.12.Пло тин ский Ю.М.
Цит.работа.–С.4.13.Вар тоф ский М.Цит.иработа.–С.37.14. Тамже..–C.31.15.
Мо и се ев Н.Н.Цит.работа.–С.166.16.Ба ра нов Г.С.Моделииметафорывсоциологии
К.Маркса//Социологическиеисследования.–1992.–№6.–С.129.17.Штофф В.А.Цит.
работа.–С.19.18.Ган со ва Е. А.Сучаснасоціальнатагуманітарнаполітикавконтексті
соціологічноїнауки :навчальнийпосібник.–Одеса,2000.–С.58.19.Кон да ков Н.И.
Цит. работа. – С. 361. 20.Ман гейм Дж. Б., Рич Р. К. Цит. работа. – С. 496-497. 21.
Па щен ко Ф. Ф. Цит.Работа.22.Ба ра нов Г.С.Цит.Работа.–С.129–130.23.Brown R.H.
Socialtheoryasmetaphor–logicofdiscoveryforsciencesofconduct//TheoryandSociety.
–1976.–Vol.3.–№2.–P.170.24.Brown R.H.Цит.праця.–Р.169–176.25.Ба ра нов
Г.С.Цит.работа.–С.129–130.26.Штофф В.А.Цит.работа.–С.9.27.Пло тин ский
Ю.М.Цит.работа.–С.87.28.Со вре мен наяфилософиянауки.–М.:Логос,1996.–С.
345.29.Штофф В.А.Цит.работа.–С.14.30.Тамже.–С.14–15.31.Тамже.–С.10.
642 Держава і право • Випуск 52
32.Фро лов И. Т.Гносеологическиепроблемымоделированиябиологическихсистем//
Вопросыфилософии.–1961.–№2.–С.39.33.Но вик И. В.Гносеологическаяхаракте-
ристикакибернетическихмоделей//Вопросыфилософии.–1963.–№8.–С.92.
643Юридичні і політичні науки
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
М. А. Польовий. ДеЯкІ теоретиЧнІ засади модельного вивЧеннЯ полІтиЧних процесІв
|