Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі)

Розглядається питання правового регулювання форми заповіту в українському законодавстві та законодавстві таких європейських країн, як Франція, Німеччина та Польща. Проаналізовано форми заповітів, зокрема форму власноручного заповіту. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Кернична, С.Я.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34303
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) / С.Я. Кернична // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 366-372. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34303
record_format dspace
spelling irk-123456789-343032012-06-02T12:17:31Z Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) Кернична, С.Я. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Розглядається питання правового регулювання форми заповіту в українському законодавстві та законодавстві таких європейських країн, як Франція, Німеччина та Польща. Проаналізовано форми заповітів, зокрема форму власноручного заповіту. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України. Рассматривается вопрос правового регулирования формы завещания в украинском законодательстве и законодательстве таких европейских стран, как Франция, Герма­ния и Польша. Проанализированы существующие формы завещаний, в частности фор­ма собственноручного завещания. Сформулированы предложения по усовершенствова­нию законодательства Украины относительно формы завещания. The article deals with the legal regulation of a will form in Ukrainian legislation and the legislation of such European countries as France, Germany and Poland. The existing forms of wills are analyzed, special attention is paid to a holographic will form. Recommendations are given for the improvement of the Ukrainian legislation concerning a will form. 2010 Article Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) / С.Я. Кернична // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 366-372. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34303 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
spellingShingle Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Кернична, С.Я.
Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі)
Держава і право
description Розглядається питання правового регулювання форми заповіту в українському законодавстві та законодавстві таких європейських країн, як Франція, Німеччина та Польща. Проаналізовано форми заповітів, зокрема форму власноручного заповіту. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України.
format Article
author Кернична, С.Я.
author_facet Кернична, С.Я.
author_sort Кернична, С.Я.
title Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі)
title_short Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі)
title_full Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі)
title_fullStr Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі)
title_full_unstemmed Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі)
title_sort форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (франції, німеччини, польщі)
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34303
citation_txt Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) / С.Я. Кернична // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 366-372. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT kerničnasâ formazapovítuâkobovâzkovaumovajogodíjsnostívukraínsʹkomuzakonodavstvítazakonodavstvíokremihêvropejsʹkihkraínfrancíínímeččinipolʹŝí
first_indexed 2025-07-03T15:18:03Z
last_indexed 2025-07-03T15:18:03Z
_version_ 1836639463233552384
fulltext 366 Держава і право • Випуск 49 С.Я. КЕРНИЧНА. ФОРМА ЗАПОВІТУ ЯК ОБОВ’ЯЗКОВА УМОВА ЙОГО ДІЙСНОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ТА ЗАКОНОДАВСТВІ ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН (ФРАНЦІЇ, НІМЕЧЧИНИ, ПОЛЬЩІ) Роз гля дається пи тан ня пра во во го ре гу лю ван ня фор ми за повіту в ук раїнсько му за ко но давстві та за ко но давстві та ких євро пейсь ких країн, як Франція, Німеч чи на та Поль ща. Про аналізо ва но фор ми за повітів, зо к ре ма фор му влас но руч но го за повіту. Сфор му ль о ва но про по зиції що до вдо с ко на лен ня за ко но дав ст ва Ук раїни. Клю­чові­сло­ва: за повіт, фор ма за повіту, влас но руч ний за повіт, се к рет ний за повіт. Рас сма т ри ва ет ся во прос пра во во го ре гу ли ро ва ния фор мы за ве ща ния в ук ра ин ском за ко но да тель ст ве и за ко но да тель ст ве та ких ев ро пей ских стран, как Фран ция, Гер ма­ ния и Поль ша. Про ана ли зи ро ва ны су ще ст ву ю щие фор мы за ве ща ний, в ча ст но с ти фор­ ма соб ст вен но руч но го за ве ща ния. Сфор му ли ро ва ны пред ло же ния по усо вер шен ст во ва­ нию за ко но да тель ст ва Ук ра и ны от но си тель но фор мы за ве ща ния. Клю­че­вые­сло­ва:­за ве ща ние, фор ма за ве ща ния, соб ст вен но руч ное за ве ща ние, тай­ ное за ве ща ние. The article deals with the legal regulation of a will form in Ukrainian legislation and the legislation of such European countries as France, Germany and Poland. The existing forms of wills are analyzed, special attention is paid to a holographic will form. Recommendations are given for the improvement of the Ukrainian legislation concerning a will form. Key­words: will, form of will, holographic will, secret will. Цивільне­ за­ко­но­дав­ст­во­Ук­раїни,­ як­ і­ за­ко­но­дав­ст­во­ ба­га­ть­ох­ євро­пейсь­ких­ дер­жав,­приділяє­особ­ли­ву­ува­гу­спад­ку­ван­ню,­зо­к­ре­ма­спад­ку­ван­ню­за­за­повітом.­ За­повіту­як­од­но­сто­рон­нь­о­му­пра­во­чи­ну­ха­рак­тер­на­на­явність­особ­ли­вих­ви­мог­ що­до­йо­го­дійсності.­В­пер­шу­чер­гу­такі­ви­мо­ги­сто­су­ють­ся­фор­ми­за­повіту­як­ спо­со­бу­ви­ра­жен­ня­ос­тан­ньої­волі­спад­ко­дав­ця.­За­повіт­є­пра­во­чи­ном­з­ви­со­ким­ рівнем­«фор­малізо­ва­ності»,­оскільки­він­по­ви­нен­бу­ти­скла­де­ний­в­пе­ред­ба­ченій­ пра­вом­формі­з­до­три­ман­ням­всіх­за­зна­че­них­в­за­ко­но­давстві­ви­мог,­а­не­до­три­ ман­ня­ цих­ ви­мог­ тяг­не­ за­ со­бою­ виз­нан­ня­ за­повіту­ недійсним­ (ст.­ 215­ ЦК­ Ук­раїни). Не­зва­жа­ю­чи­на­те,­що­в­чин­но­му­за­ко­но­давстві­Ук­раїни­вре­гу­ль­о­ва­но­пи­тан­ ня­фор­ми­за­повіту,­з­роз­вит­ком­суспільних­відно­син,­інте­г­рацією­Ук­раїни­в­Євро­ пейсь­кий­Со­юз­ та­ світо­ве­ співто­ва­ри­ст­во­ ви­ни­кає­ по­тре­ба­ пе­ре­гля­ду­ існу­ю­чих­ пра­во­вих­норм,­в­то­му­числі­тих­пра­во­вих­норм,­які­охо­ро­ня­ють­ос­тан­ню­во­лю­ осо­би­та­її­роз­по­ря­д­жен­ня­на­ви­па­док­смерті,­і­на­бли­жен­ня­цих­норм­до­світо­вих­ стан­дартів.­ Різно­а­с­пектні­про­бле­ми­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­фор­ми­за­повіту­у­своїх­пра­ цях­ досліджу­ва­ли­ такі­ ук­раїнські­ вчені,­ як­ В.­ Ю.­ Чуй­ко­ва,­ Л.­ В.­ Шев­чук,­ Ю.­О.­Заіка,­С.­Я.­Фур­са,­Є.­І.­Фур­са,­Я.­М.­Шев­чен­ко,­М.­В.­Ма­це­го­ра,­В.­Г.­Пав­ лен­ко­ та­ інші.­ На­ особ­ли­ву­ ува­гу­ за­слу­го­ву­ють­ досліджен­ня­ пи­тань­ фор­ми­ за­повіту­у­пра­цях­та­ких­відо­мих­польсь­ких­вче­них,­як­А.­Мон­чиньсь­ко­го,­Е.­Ско­ в­ронсь­кої­Бо­цян,­німець­ких­вче­них­Р.­Цімер­ма­на,­М.­Рай­ма­на,­Т.­Ебе­н­рос,­фран­ цузь­ких­вче­них­Ф.­Ма­лярі,­Л.­Ле­ве­нер,­англійських­вче­них­Г.­Дісо­на,­Д.­Хай­то­на­ та­інших.­ 366 Держава і право • Випуск 49 ©­ КЕР НИЧНА Софія Яро славівна­ –­ аспірант­ка­ Інсти­ту­ту­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни 367Юридичні і політичні науки Роз­гля­да­ю­чи­ пи­тан­ня­ фор­ми­ за­повіту,­ на­сам­пе­ред­ вар­то­ зу­пи­ни­ти­ся­ над­ са­мим­ по­нят­тям­ «фор­ми».­В­ чин­но­му­ за­ко­но­давстві­Ук­раїни­ не­має­ виз­на­чен­ня­ по­нят­тя­«фор­ми­за­повіту»­так­са­мо,­як­і­не­має­виз­на­чен­ня­по­нят­тя­«фор­ма­пра­во­ чи­ну».­В­ст.­205­ЦК­Ук­раїни­«Фор­ма­пра­во­чи­ну.­Спо­со­би­во­ле­ви­яв­лен­ня»,­а­зо­к­ ре­ма­в­ча­с­тині­першій­зга­да­ної­статті­за­зна­чається,­що­пра­во­чин­мо­же­вчи­ня­ти­ся­ ус­но­ або­в­пись­мовій­формі,­ а­ та­кож,­що­сто­ро­ни­ма­ють­пра­во­оби­ра­ти­фор­му­ пра­во­чи­ну,­як­що­інше­не­вста­нов­ле­но­за­ко­ном.­Як­за­зна­чає­А.Г.­Яре­ма,­у­ст.­205­ ЦК­Ук­раїни­під­фор­мою­пра­во­чи­ну­ро­зуміється­ви­яв­учас­ни­ка­ми­пра­во­чи­ну­волі­ на­на­бут­тя,­зміну­або­при­пи­нен­ня­цивільних­прав­та­обов’язків­ус­но­(зву­ка­ми­та­ сло­ва­ми,­що­в­су­куп­ності­ста­нов­лять­закінче­ну­дум­ку)­або­пись­мо­во1.­Тоб­то­мо­ва­ йде­про­спосіб­скла­дан­ня­во­ле­ви­яв­лен­ня,­який­є­скла­до­вою­ча­с­ти­ною­фак­тич­но­го­ ста­ну,­яким­і­є­сам­пра­во­чин.­На­дум­ку­А.­Мон­чинсь­ко­го,­зовнішній­про­яв­волі,­ по­ведінка­суб’єкта,­що­скла­дає­во­ле­ви­яв­лен­ня,­за­вдя­ки­якій­зміст­во­ле­ви­яв­лен­ня­ мо­же­дійти­до­інших­суб’єктів,­влас­не,­ і­виз­на­чається­по­нят­тям­фор­ми2.­З­та­кої­ точ­ки­ зо­ру­ко­жен­пра­во­чин­ (во­ле­ви­яв­лен­ня)­по­ви­нен­ма­ти­якусь­фор­му,­ а­ то­му­ не­має­пра­во­чинів­«не­фор­маль­них»,­тоб­то­«без­фор­ми». За­повіт­ на­ле­жить­ до­ тих­ пра­во­чинів,­ дійсність­ яких­ за­ле­жить­ від­ то­го,­ чи­ во­ле­ви­яв­лен­ня­ бу­ло­ здійсне­не­ у­ виз­на­че­ний­ спосіб.­ Це­ зу­мов­ле­но­ на­сам­пе­ред­ тим,­що­за­повіт­є­ос­тан­нь­ою­во­лею­спад­ко­дав­ця,­і­він­на­би­рає­чин­ності­та­по­ро­ д­жує­пра­вові­наслідки­ли­ше­після­смерті­осо­би,­яка­йо­го­скла­ла.­Вра­хо­ву­ю­чи­той­ факт,­що­між­ча­сом­скла­ден­ня­за­повіту­і­ча­сом­на­бран­ня­ним­си­ли­мо­же­прой­ти­ ба­га­то­ча­су,­об­ста­ви­ною,­яка­по­вин­на­впли­ва­ти­на­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­фор­ми­ за­повіту­є­не­обхідність­за­пев­нен­ня,­щоб­во­ле­ви­яв­лен­ня­на­бра­ло­ви­гля­ду,­який­би­ доз­во­лив­пра­виль­но­відтво­ри­ти­йо­го­зміст­інши­ми­осо­ба­ми­після­смерті­спад­ко­ дав­ця.­ А.­Мон­чинсь­кий­ вва­жає,­ що­ га­рантією­ та­ко­го­ пра­виль­но­го­ відтво­рен­ня­ змісту­ос­тан­ньої­волі­спад­ко­дав­ця­є­її­вис­лов­лен­ня­у­ви­гляді­слів.­Во­ле­ви­яв­лен­ня,­ яке­на­бра­ло­сло­вес­но­го­ви­гля­ду­мо­же­бу­ти­порівня­но­лег­ко­закріпле­не­в­спосіб,­ що­доз­во­ляє­на­оз­най­ом­лен­ня­з­йо­го­змістом­в­будь­який­час­(та­кож­після­смерті­ осо­би,­що­ здійснює­ во­ле­ви­яв­лен­ня)­ і­ будь­яки­ми­ осо­ба­ми­ (та­кож­ ти­ми,­що­ не­ бу­ли­ при­сутні­ під­ час­ скла­дан­ня­ во­ле­ви­яв­лен­ня).­ А­ то­му­ пра­вові­ нор­ми­ що­до­ фор­ми­за­повіту­ре­гу­лю­ють­не­тільки­спосіб­зовнішньо­го­ви­ра­жен­ня­волі­спад­ко­ дав­ця,­а­та­кож­(навіть­пе­ре­дусім)­спосіб­закріплен­ня­змісту­йо­го­во­ле­ви­яв­лен­ня;­ про­ до­три­ман­ня­ пе­ред­ба­че­ної­ за­ко­но­дав­ст­вом­ фор­ми­ за­повіту­ мож­на­ го­во­ри­ти­ ли­ше­тоді,­ко­ли­ви­ра­же­на­на­зовні­во­ля­спад­ко­дав­ця­от­ри­ма­ла­три­ва­лий­вид,­тоб­ то­та­кий,­що­доз­во­ляє­зро­зуміти­зміст­волі­спад­ко­дав­ця­без­участі­йо­го­са­мо­го3.­ От­же,­ос­нов­ним­за­вдан­ням­фор­ми­за­повіту­є­на­дан­ня­во­ле­ви­яв­лен­ню­спад­ко­дав­ ця­та­ко­го­ви­ду,­в­яко­му­зміст­йо­го­збе­ре­жеть­ся­при­наймні­до­то­го­ча­су,­ко­ли­він­ змо­же­ по­ро­д­жу­ва­ти­ пра­вові­ наслідки­ і­ за­вдя­ки­ яко­му­ во­ля­ спад­ко­дав­ця­ змо­же­ бу­ти­зро­зуміла­інши­ми­осо­бам.­ За­гальні­ви­мо­ги­до­фор­ми­за­повіту­пе­ред­ба­че­но­у­ст.­1247­ЦК­Ук­раїни.­Так,­ відповідно­ до­ ст.­ 1247­ ЦК­ Ук­раїни­ за­повіт­ скла­дається­ у­ пись­мовій­ формі,­ із­ за­зна­чен­ням­місця­та­ча­су­йо­го­скла­ден­ня;­за­повіт­має­бу­ти­осо­би­с­то­підпи­са­ний­ за­повіда­чем­і­но­таріаль­но­посвідче­ним.­Як­що­осо­ба­не­мо­же­осо­би­с­то­підпи­са­ти­ за­повіт,­то­він­підпи­сується­за­її­до­ру­чен­ням­у­її­при­сут­ності­іншою­осо­бою,­що­ засвідчується­но­таріусом­або­по­са­до­вою­осо­бою,­яка­має­пра­во­на­вчи­нен­ня­та­кої­ но­таріаль­ної­дії,­із­за­зна­чен­ням­при­чин,­з­яких­текст­за­повіту­не­мо­же­бу­ти­підпи­ са­ний­осо­бою,­яка­йо­го­вчи­няє,­що­пе­ред­ба­че­но­у­ч.­4­ст.­207­ЦК­Ук­раїни.­З­ви­ще­ на­ве­де­но­го­вип­ли­ває,­що­до­пу­с­ти­мою­в­Ук­раїні­є­ли­ше­пись­мо­ва­фор­ма­за­повіту­ 367Юридичні і політичні науки 368 Держава і право • Випуск 49 і­в­жод­но­му­разі­не­до­пу­с­кається­скла­ден­ня­за­повіту­в­усній­формі.­Більше­то­го,­ за­ко­но­да­вець­на­дав­ за­повіту,­ як­ од­но­сто­рон­нь­о­му­пра­во­чи­ну,­ на­ба­га­то­ більший­ ступінь­ пра­во­во­го­ за­хи­с­ту,­ пе­ред­ба­чив­ши­ обов’яз­ковість­ йо­го­ посвідчен­ня­ но­таріусом­ або­ інши­ми­ по­са­до­ви­ми,­ служ­бо­ви­ми­ осо­ба­ми,­ виз­на­че­ни­ми­ у­ ст.­1251,­1252­ЦК­Ук­раїни­(та­ки­ми­по­са­до­ви­ми,­служ­бо­ви­ми­осо­ба­ми­в­Ук­раїні­ мо­жуть­бу­ти:­ го­ло­вний­лікар,­йо­го­ за­ступ­ник­ з­ме­дич­ної­ча­с­ти­ни­або­чер­го­вий­ лікар­лікарні,­госпіта­лю,­іншо­го­стаціонар­но­го­за­кла­ду­охо­ро­ни­здо­ров’я;­на­чаль­ ник­госпіта­лю,­ди­рек­тор­або­го­ло­вний­лікар­бу­дин­ку­для­осіб­по­хи­ло­го­віку­та­ інвалідів;­капітан­морсь­ко­го,­річко­во­го­суд­на,­що­хо­дить­під­пра­по­ром­Ук­раїни;­ на­чаль­ник­по­шу­ко­вої­або­іншої­ек­с­пе­диції;­ко­ман­дир­(на­чаль­ник)­військо­вої­ча­с­ ти­ни,­з’єднан­ня,­ус­та­но­ви­або­за­кла­ду;­на­чаль­ник­місця­поз­бав­лен­ня­волі;­на­чаль­ ник­слідчо­го­ізо­ля­то­ра). ЦК­Ук­раїни­у­ст.­1249­пе­ред­ба­чається­посвідчен­ня­се­к­рет­них­за­повітів,­що­є­ но­вим­в­національ­но­му­за­ко­но­давстві.­Так,­се­к­рет­ним­є­за­повіт,­який­посвідчується­ но­таріусом­без­оз­най­ом­лен­ня­з­йо­го­змістом.­Осо­ба,­яка­скла­ла­се­к­рет­ний­за­повіт,­ по­дає­йо­го­в­за­клеєно­му­ви­гляді­но­таріусові­при­цьо­му­по­ста­вив­ши­на­кон­верті­ свій­підпис.­Но­таріус­ста­вить­на­кон­верті­свій­посвідчу­валь­ний­на­пис,­скріплює­ пе­чат­кою­і­в­при­сут­ності­за­повіда­ча­поміщає­йо­го­в­інший­кон­верт­та­опе­ча­тує. В­ за­ко­но­давстві­ євро­пейсь­ких­ країн­ спо­с­терігається­ де­що­ інший­ підхід­ до­ фор­ми­за­повіту,­у­де­я­ких­ви­пад­ках­на­ба­га­то­простіший.­У­Франції­відповідно­до­ ст.­ 969­ Цивільно­го­ Ко­дек­су­ Франції4­ (Ко­дек­су­ На­по­ле­о­на)­ за­повіт­ мо­же­ бу­ти­ влас­но­руч­ним,­но­таріаль­но­посвідче­ним­або­таємним­(се­к­рет­ним).­Стат­тею­970­ ЦК­Франції­пе­ред­ба­че­но,­що­влас­но­руч­ний­за­повіт­має­бу­ти­повністю­на­пи­са­ний­ спад­ко­дав­цем,­ а­ та­кож­ да­то­ва­ний­ та­ підпи­са­ний­ ним­ осо­би­с­то.­ Но­таріаль­но­ посвідче­ний­за­повіт­згідно­ст.­971­ЦК­Франції­оформ­ляється­дво­ма­но­таріуса­ми­ або­од­ним­но­таріусом­в­при­сут­ності­двох­свідків.­В­обох­ви­пад­ках­спад­ко­да­вець­ дик­тує­зміст­за­повіту­но­таріусу,­який­йо­го­за­пи­сує.­Після­про­чи­тан­ня­за­пи­са­но­го­ за­повіту,­ спад­ко­да­вець­ підпи­сує­ йо­го­ в­ при­сут­ності­ но­таріуса­ (но­таріусів)­ та­ свідків,­ які­ теж­ підпи­су­ють­ за­повіт­ (ст.­ 971–975­ ЦК­ Франції).­ Но­таріаль­но­ посвідче­ний­за­повіт­зберігається­у­но­таріуса5.­Се­к­рет­ний­за­повіт­(ст.ст.­976­–­980­ ЦК­Франції)­мо­же­бу­ти­на­пи­са­ний­спад­ко­дав­цем­або­для­ньо­го­іншою­осо­бою­у­ ви­гляді­ма­ну­с­крип­ту­або­ма­ши­но­пис­но­го­тек­с­ту.­Се­к­рет­ний­за­повіт­по­ви­нен­бу­ти­ підпи­са­ний­спад­ко­дав­цем,­за­клеєний­в­кон­верт,­опе­ча­та­ний­пе­чат­кою­і­вру­че­ний­ но­таріусу­в­при­сут­ності­двох­свідків;­спад­ко­да­вець­по­ви­нен­засвідчи­ти­но­таріусу,­ що­в­кон­верті­містить­ся­за­повіт,­що­ви­ра­жає­йо­го­ос­тан­ню­во­лю,­а­та­кож­за­зна­чи­ ти,­в­який­спосіб­він­був­на­пи­са­ний.­Но­таріус­ро­бить­посвідчу­валь­ний­на­пис­на­ кон­верті­і­за­зна­чає­да­ту­і­місце­вчи­нен­ня­дії,­ро­бить­опис­кон­вер­та­і­пе­чат­ки,­якою­ ос­танній­ був­ за­пе­ча­та­ний;­ ці­ за­пи­си­ підпи­су­ють­ся­ як­ спад­ко­дав­цем,­ так­ і­ но­таріусом­і­дво­ма­свідка­ми6.­ У­ Франції­ виділя­ють­ та­кож­ міжна­род­ний­ за­повіт.­ Ця­ фор­ма­ за­повіту­ бу­ла­ вста­нов­ле­на­ Ва­шинг­тонсь­кою­ Кон­венцією­ про­ єди­ний­ за­кон­ сто­сов­но­ фор­ми­ міжна­род­но­го­за­повіту­від­26­жовт­ня­1973­р.7­і­всту­пи­ла­в­си­лу­у­Франції­1­груд­ ня­1994­р.­Міжна­род­ний­за­повіт­по­ви­нен­бу­ти­скла­де­ний­в­пись­мовій­формі,­але­ не­обов’яз­ко­во­по­ви­нен­бу­ти­на­пи­са­ний­са­мим­спад­ко­дав­цем.­За­повіт­мо­же­бу­ти­ на­пи­са­ний­будь­якою­мо­вою­влас­но­руч­но­або­будь­яким­іншим­спо­со­бом.­Спад­ ко­да­вець­в­при­сут­ності­свідків­і­упов­но­ва­же­ної­осо­би­підпи­сує­за­повіт­або,­як­що­ він­підпи­сав­йо­го­раніше,­підтвер­д­жує­свій­підпис.­Та­кою­упов­но­ва­же­ною­осо­ бою­у­Франції­є­но­таріус,­і­тут­не­має­жод­них­ви­мог­що­до­гро­ма­дян­ст­ва­свідків.­ 368 Держава і право • Випуск 49 369Юридичні і політичні науки Як­що­спад­ко­да­вець­не­мо­же­влас­но­руч­но­підпи­са­ти­за­повіт,­він­повідо­мляє­про­ це­упов­но­ва­же­ну­осо­бу,­яка­ро­бить­про­це­відповідну­помітку­в­за­повіті.­Но­таріус­ і­свідки­підпи­су­ють­за­повіт­у­при­сут­ності­спад­ко­дав­ця8. В­ німець­ко­му­ праві­ за­ фор­мою­ виділя­ють­ прості­ за­повіти­ і­ над­зви­чайні­ за­повіти9.­ Спад­ко­да­вець­ мо­же­ оби­ра­ти­ між­ дво­ма­ фор­ма­ми­ про­стих­ за­повітів­ (§­2231­ Німець­ко­го­ цивільно­го­ уло­жен­ня10):­ публічний­ (но­таріаль­но­ посвідче­ ний)­за­повіт­і­влас­но­руч­ний­за­повіт.­Влас­но­руч­ним­за­повітом­(§­2247­Німець­ко­го­ цивільно­го­уло­жен­ня)­є­за­повіт,­який­був­влас­но­руч­но­на­пи­са­ний­спад­ко­дав­цем­ та­підпи­са­ний­ним.­Текст­за­повіту­по­ви­нен­бу­ти­на­пи­са­ний­спад­ко­дав­цем­осо­би­ с­то.­Над­ру­ко­ва­ний­за­повіт,­який­був­ли­ше­підпи­са­ний­спад­ко­дав­цем,­є­недійсним.­ Подібно,­за­повіт­підпи­са­ний­з­за­сто­су­ван­ням­фак­симільної­пе­чат­ки­або­не­підпи­ са­ний­вза­галі­є­недійсним.­Підпис­по­ви­нен­місти­ти­ім’я­та­прізви­ще­спад­ко­дав­ця,­ але­як­що­спад­ко­да­вець­підпи­шеть­ся­іншим­чи­ном­і­та­ко­го­підпи­су­бу­де­до­стат­ньо­ для­вста­нов­лен­ня­ав­тор­ст­ва­за­повіту­і­серй­оз­ності­став­лен­ня­спад­ко­дав­ця,­та­кий­ підпис­не­пе­ре­шко­д­жа­ти­ме­виз­нан­ню­за­повіту­дійсним11.­При­сутність­свідків­при­ скла­денні­за­повіту­не­є­обов’яз­ко­вою.­Відповідно­до­§­2247­Німець­ко­го­цивільно­ го­уло­жен­ня­спад­ко­да­вець­по­ви­нен­вка­за­ти­в­за­повіті­да­ту­(чис­ло,­місяць,­рік)­ і­ місце­йо­го­скла­ден­ня.­Про­те,­як­що­дійсність­за­повіту­за­ле­жить­від­да­ти­або­місця­ скла­ден­ня­за­повіту,­то­ці­об­ста­ви­ни­мо­жуть­бу­ти­вста­нов­лені­в­інший­спосіб12.­ Публічний­(но­таріаль­но­посвідче­ний)­за­повіт­пе­ред­ба­че­но­§­2232­Німець­ко­го­ цивільно­го­уло­жен­ня,­згідно­яко­го­при­скла­денні­за­повіту­в­но­таріальній­формі­ спад­ко­да­вець­ус­но­повідо­мляє­но­таріусу­свою­ос­тан­ню­во­лю­або­пе­ре­дає­йо­му­ пись­мо­вий­текст,­за­яв­ля­ю­чи,­що­в­тексті­містить­ся­йо­го­ос­тан­ня­во­ля.­Спад­ко­да­ вець­мо­же­пе­ре­да­ти­текст­в­відкри­то­му­або­за­пе­ча­та­но­му­ви­гляді;­текст­не­по­ви­ нен­ бу­ти­ на­пи­са­ний­ ним­ влас­но­руч­но.­ До­стат­ньо,­ щоб­ за­пи­си,­ здійснені­ но­таріусом,­бу­ли­підтвер­д­жені­та­підпи­сані­спад­ко­дав­цем.­У­пев­них­над­зви­чай­ них­ си­ту­аціях,­ ко­ли­ пе­ред­ спад­ко­дав­цем­ існує­ за­гро­за­ смерті,­ за­повідач­ мо­же­ скла­с­ти­ за­повіт­ з­менш­су­во­ри­ми­ви­мо­га­ми.­Такі­над­зви­чайні­ за­повіти­мо­жуть­ бу­ти­зроб­лені­пе­ред­ме­ром­за­місцем­пе­ре­бу­ван­ня­спад­ко­дав­ця­в­при­сут­ності­двох­ свідків­(§­2249­Німець­ко­го­цивільно­го­уло­жен­ня)­або­пе­ред­трьо­ма­свідка­ми­(§§­ 2250,­ 2251­ Німець­ко­го­ цивільно­го­ уло­жен­ня).­ Мож­ливість­ скла­ден­ня­ та­ко­го­ за­повіту­існує­і­на­бор­ту­німець­ко­го­суд­на­в­морі­в­при­сут­ності­трьох­свідків­(§­ 2251­Німець­ко­го­цивільно­го­уло­жен­ня).­Дійсність­та­ко­го­за­повіту­є­об­ме­же­на­до­ трьох­місяців­з­мо­мен­ту­йо­го­скла­ден­ня­(§­2252­Німець­ко­го­цивільно­го­уло­жен­ ня)13.­ Цивільне­ пра­во­ Польщі­ подібно­ пра­ву­ Німеч­чи­ни­ поділяє­ за­повіти­ на­ зви­ чайні­ і­ спеціальні.­За­повіт­зви­чай­ний­ (влас­но­руч­ний,­но­таріаль­ний,­адміністра­ тив­ний)­мо­же­бу­ти­скла­де­ний­кож­ною­«те­с­та­мен­тоз­дат­ною»­осо­бою­в­будь­який­ ви­б­ра­ний­ нею­ час­ і,­ як­що­ він­ не­ бу­де­ ска­со­ва­ний­ спад­ко­дав­цем,­ виз­на­ча­ти­ме­ по­ря­док­спад­ку­ван­ня­не­за­леж­но­від­то­го,­скільки­ча­су­ми­ну­ло­між­ча­сом­скла­ дан­ня­за­повіту­і­відкрит­тям­спад­щи­ни.­Спеціаль­ний­за­повіт­(ус­ний,­за­повіт,­скла­ де­ний­на­польсь­ко­му­морсь­ко­му­або­повітря­но­му­судні,­ військо­вий)­мо­же­бу­ти­ скла­де­ний­ ли­ше­ тоді,­ ко­ли­ ви­ко­нані­ до­дат­кові­ умо­ви,­ пе­ред­ба­чені­ за­ко­но­дав­ст­ вом.­Для­при­кла­ду­ус­ний­за­повіт­мо­же­бу­ти­скла­де­ний­ли­ше­тоді,­ко­ли­не­мож­ли­ во­або­дуже­склад­но­ско­ри­с­та­тись­зви­чай­ною­фор­мою­за­повіту­або­існує­не­без­ пе­ка­швид­кої­ смерті­ спад­ко­дав­ця.­ Про­те­ спеціальні­ за­повіти­ ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­ об­ме­же­ною­дією­в­часі.­Відповідно­до­ст.­955­ЦК­Польщі14­спеціаль­ний­за­повіт­ втра­чає­свою­си­лу­зі­спли­вом­ше­с­ти­місяців­з­то­го­ча­су­як­відпа­ли­об­ста­ви­ни,­які­ 369Юридичні і політичні науки 370 Держава і право • Випуск 49 обґрун­то­ву­ва­ли­не­до­три­ман­ня­ зви­чай­ної­фор­ми­ за­повіту,­ хіба­що­ спад­ко­да­вець­ по­мер­до­спли­ву­ше­с­тимісяч­но­го­терміну15.­ Відповідно­до­§1­ст.­949­ЦК­Польщі­влас­но­руч­ний­за­повіт­є­пись­мо­вим­во­ле­ ви­яв­лен­ням­ спад­ко­дав­ця,­ який­ повністю­ на­пи­сав­ за­повіт,­ підпи­сав­ йо­го­ та­ скріпив­ да­тою.­ Для­ чин­ності­ та­ко­го­ за­повіту­ до­стат­ньо­ є­ повністю­ на­пи­сан­ня­ йо­го­ спад­ко­дав­цем­ ру­ко­пи­сним­ тек­с­том,­ скріплен­ня­ підпи­сом­ спад­ко­дав­ця­ та­ да­тою.­Про­те,­як­за­зна­чається­в­§2­зга­да­ної­статті­не­за­зна­чен­ня­да­ти­у­влас­но­руч­ но­му­ за­повіті­ не­ тяг­не­ за­ со­бою­ виз­нан­ня­ йо­го­ недійсним,­ як­що­ не­ вик­ли­кає­ сумнівів­що­до­здат­ності­спад­ко­дав­ця­скла­да­ти­за­повіт,­змісту­скла­де­но­го­за­повіту­ або­співвідно­шен­ня­кількох­за­повітів.­Що­сто­сується­но­таріаль­но­го­за­повіту,­то­в­ ст.­ 950­ЦК­Польщі­ ли­ше­ за­зна­чається,­що­ та­кий­ за­повіт­має­ бу­ти­ ук­ла­де­ний­ в­ формі­ но­таріаль­но­го­ ак­ту,­ а­ от­же,­ по­ви­нен­ відповіда­ти­ ви­мо­гам,­ які­ зви­чай­но­ став­лять­ся­до­но­таріаль­них­до­ку­ментів,­і­ніяких­особ­ли­вих­ви­мог­що­до­но­таріаль­ ної­фор­ми­ за­повіту­не­ за­зна­че­но.­Адміністра­тив­ний­ за­повіт­на­ле­жить­ та­кож­до­ зви­чай­них­ за­повітів.­ Він­ скла­дається­ та­ким­ чи­ном,­що­ спад­ко­да­вець­ в­ при­сут­ ності­двох­свідків­ви­яв­ляє­свою­во­лю­ус­но­в­при­сут­ності­відповідної­по­са­до­вої­ осо­би­ (війт,­ бур­гомістр,­ мер­ міста,­ ста­ро­ста,­ мар­ша­лок­ воєвод­ст­ва,­ се­к­ре­тар­ повіту­або­гміни,­керівник­відділу­за­пи­су­актів­гро­ма­дянсь­ко­го­ста­ну).­Во­ле­ви­яв­ лен­ня­спад­ко­дав­ця­за­зна­чається­в­про­то­колі­із­за­зна­чен­ням­да­ти­йо­го­скла­ден­ня.­ Про­то­кол­має­бу­ти­за­чи­та­ний­спад­ко­дав­цю­в­при­сут­ності­свідків,­а­потім­підпи­ са­ний­спад­ко­дав­цем,­осо­бою­якій­спад­ко­да­вець­ви­я­вив­свою­во­лю­та­свідка­ми16. Що­сто­сується­спеціаль­них­за­повітів,­то­тут­вар­то­звер­ну­ти­ува­гу­на­по­ло­жен­ ня­ ст.­ 952­ЦК­Польщі,­ яким­ пе­ред­ба­че­но­ од­ну­ із­ спеціаль­них­форм­ за­повіту­ –­ ус­ну.­ Так,­ ус­ний­ за­повіт­ мо­же­ бу­ти­ скла­де­ний­ ли­ше­ в­ разі­ не­без­пе­ки­швид­кої­ смерті­спад­ко­дав­ця­або,­як­що­до­три­ман­ня­зви­чай­ної­фор­ми­за­повіту­є­не­мож­ли­ вим­або­ду­же­ус­клад­не­ним,­то­спад­ко­да­вець­мо­же­вис­ло­ви­ти­ус­но­свою­ос­тан­ню­ во­лю­в­од­но­часній­при­сут­ності­що­най­мен­ше­трьох­свідків.­Зміст­ус­но­го­за­повіту­ мо­же­бу­ти­підтвер­д­же­ний­в­та­кий­спосіб,­що­один­зі­свідків­або­тре­тя­осо­ба­на­пи­ ше­во­ле­ви­яв­лен­ня­спад­ко­дав­ця­про­тя­гом­од­но­го­ро­ку­з­мо­мен­ту­скла­ден­ня­та­ко­го­ за­повіту­із­за­зна­чен­ням­місця­і­да­ти­во­ле­ви­яв­лен­ня,­а­та­кож­да­ти­і­місця­на­пи­сан­ ня­ за­повіту,­ а­ текст­ за­повіту­ по­ви­нен­ бу­ти­ підпи­са­ний­ спад­ко­дав­цем­ і­ дво­ма­ свідка­ми­або­всіма­свідка­ми.­Як­що­зміст­ус­но­го­за­повіту­не­бу­де­підтвер­д­же­но­ та­ким­спо­со­бом,­то­про­тя­гом­ше­с­ти­місяців­з­дня­відкрит­тя­спад­щи­ни­йо­го­мож­ на­підтвер­ди­ти­че­рез­скла­ден­ня­відповідних­свідчень­в­суді. От­же,­у­роз­ви­не­них­країнах­Євро­пи,­зо­к­ре­ма­у­Франції,­Німеч­чині,­а­та­кож­ Польщі,­ окрім­ та­ких­ до­сить­ «фор­малізо­ва­них»­ форм­ за­повіту,­ як­ но­таріаль­но­ посвідче­ний­ за­повіт,­ се­к­рет­ний­ за­повіт,­ за­повіт,­ посвідче­ний­ по­са­до­вою­ або­ служ­бо­вою­осо­бою,­які­є­між­со­бою­до­стат­ньо­подібни­ми­за­ви­мо­га­ми,­що­став­ лять­ся­ до­ їх­ оформ­лен­ня,­ існу­ють­ і­ менш­ «фор­малізо­вані»­ спо­со­би­ ви­ра­жен­ня­ ос­тан­ньої­волі­спад­ко­дав­ця,­а­зо­к­ре­ма,­влас­но­руч­ний­за­повіт.­Та­ка­фор­ма­за­повіту­ є­до­сить­по­ши­ре­ною,­про­стою­та­до­ступ­ною­у­за­сто­су­ванні,­а­ос­нов­не­не­ви­ма­гає­ ве­ли­ких­фінан­со­вих­за­трат­на­її­оформ­лен­ня. На­ пе­ре­ва­ги­ влас­но­руч­но­го­ за­повіту,­ зо­к­ре­ма,­ вка­зує­ фран­цузь­кий­ вче­ний­ Ф.­Ма­лярі.­Він­за­зна­чає,­що­влас­но­руч­ний­за­повіт­є­най­частіше­вжи­ва­ною­фор­ мою­за­повіту­у­Франції.­Оче­видні­пе­ре­ва­ги­цьо­го­за­повіту:­1)­для­осіб,­які­вміють­ чи­та­ти­ та­ пи­са­ти,­ ця­ фор­ма­ є­ над­зви­чай­но­ про­стою;­ 2)­ за­повіт­ за­ли­шається­ таємним,­а­оформ­лен­ня­та­ко­го­за­повіту­нічо­го­не­ко­ш­тує­спад­ко­дав­цю;­3)­спад­ко­ да­вець­мо­же­лег­ко­зміни­ти­або­ска­су­ва­ти­свої­роз­по­ря­д­жен­ня­на­ви­па­док­смерті17.­ 370 Держава і право • Випуск 49 371Юридичні і політичні науки Ха­рак­тер­ною­особ­ливістю­влас­но­руч­но­го­за­повіту­ і­обов’яз­ко­вою­ви­мо­гою­для­ йо­го­ скла­дан­ня­ є­ на­пи­сан­ня­ тек­с­ту­ за­повіту­ ру­кою­ спад­ко­дав­ця,­ йо­го­ вла­сним­ по­чер­ком.­ На­ дум­ку­ польсь­ко­го­ вче­но­го­ Е.­ Ско­в­ронсь­кої­Бо­цян,­ не­обхідність­ влас­но­руч­но­го­ на­пи­сан­ня­ ціло­го­ за­повіту­ має­ за­ ме­ту­ на­дан­ня­ спад­ко­дав­цеві­ мож­ли­вості­вільно­го­роз­по­ря­д­жен­ня­своїм­май­ном­на­ви­па­док­смерті­та­за­без­пе­ чен­ня­ав­тен­тич­ності­за­повіту.­Фаль­сифікація­ціло­го­пись­ма­є­знач­но­складнішою­ і­ ви­ма­гає­ більших­ зу­силь,­ ніж­ фаль­сифікація­ са­мо­го­ підпи­су­ на­ за­повіті.­ При­ скла­данні­влас­но­руч­но­го­за­повіту­ви­клю­чається­ко­ри­с­ту­ван­ня­інши­ми­за­со­ба­ми­ для­на­пи­сан­ня­(ма­шин­ки,­комп’ютер­ний­друк)­так­са­мо­як­і­за­пис­волі­спад­ко­дав­ ця­іншою­осо­бою.­Пись­мо­спад­ко­дав­ця­по­вин­но­ви­яв­ля­ти­індивіду­альні­оз­на­ки­ спад­ко­дав­ця,­ що­ да­ють­ мож­ливість­ виз­на­чи­ти,­ чиєю­ ру­кою­ був­ на­пи­са­ний­ за­повіт18.­ ­ Вра­хо­ву­ю­чи­ ви­ще­на­ве­де­не,­ вва­жаємо­ за­ доцільне­ за­про­ва­ди­ти­ в­ чин­но­му­ за­ко­но­давстві­Ук­раїни­фор­му­влас­но­руч­но­го­ за­повіту,­ оскільки­во­на­мо­же­бу­ти­ до­ступ­ною­ аб­со­лют­но­ для­ всіх­ осіб­ ба­жа­ю­чих­ скла­с­ти­ за­повіт.­Це­ дасть­ змо­гу­ спад­ко­дав­цеві­оби­ра­ти­фор­му­за­повіту,­яка­б­йо­му­найбільш­підхо­ди­ла:­влас­но­ руч­ний­ за­повіт,­ но­таріаль­но­ посвідче­ний,­ се­к­рет­ний­ за­повіт­ то­що.­ При­ цьо­му­ по­ряд­із­зви­чай­ни­ми­ви­мо­га­ми,­які­став­лять­ся­до­влас­но­руч­но­го­за­повіту­в­за­ко­ но­давстві­країн­Євро­пи­(влас­но­руч­но­го­на­пи­сан­ня­всьо­го­тек­с­ту­за­повіту­ру­кою­ спад­ко­дав­ця,­підпи­сан­ня­йо­го­осо­би­с­то­спад­ко­дав­цем,­за­зна­чен­ня­да­ти­скла­дан­ня­ за­повіту),­ доцільно­ пе­ред­ба­чи­ти­ не­обхідність­ при­сут­ності­ що­най­мен­ше­ двох­ свідків­при­скла­данні­влас­но­руч­но­го­за­повіту,­які­б­підпи­су­ва­ли­вка­за­ний­за­повіт.­ Як­слуш­но­за­ува­жує­Ю.О.­Заіка,­по­ява­свідків­в­спад­ко­вих­пра­вовідно­си­нах­ство­ рює­ до­дат­кові­ га­рантії­ для­ ре­алізації­ гро­ма­дя­на­ми­ своїх­ прав,­ збільшує­ об­сяг­ до­казів,­які­мо­же­бу­ти­ви­ко­ри­с­та­но­під­час­су­до­во­го­роз­гля­ду­спра­ви19.­ По­даль­ший­роз­ви­ток­суспільних­відно­син,­інте­г­рація­Ук­раїни­в­євро­пейсь­ку­ спільно­ту­спри­я­ти­муть­ви­ник­нен­ню­но­вих­форм­за­повідаль­них­роз­по­ря­д­жень­та­ пе­ре­ос­мис­лен­ню­ і­ зміні­ існу­ю­чих­ форм,­ що­ ста­не­ підґрун­тям­ для­ по­даль­ших­ на­уко­вих­досліджень­у­даній­сфері. 1.­ На­уко­во­прак­тич­ний­ ко­мен­тар­ до­ цивільно­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ Ук­раїни:­ [В­ 4­ т.]­ /­ А.Г.­Яре­ма,­В.Я.­Ка­ра­бань,­В.В.­Кри­вен­ко,­В.Г.­Ро­тань.­–­Т.­1.­–­К.:­А.С.К.;­Се­ва­с­то­поль:­ Ін­т­юрид.­дослідж.,­2004.­–­С.­503.­2. Mączyсski A.­Dziedziczenie­testamentowe­w­prawie­ prywatnym­miкdzynarodowym.­–­Krakуw:­Nakіadem­Uniwersytetu­Jagielloсskiego,­1976.­–­ S.­66.­3.­Там­са­мо.­–­S.­67.­4. Leveneur L.­Code­civil­2009­/­la­présente­éd.­a­été­réalisée­ par­ Laurent­ Leveneur.­ –­ 28.­ éd.,­ textes­ а­ jour­ au­ 7­ juillet­ 2008.­ –­ Paris­ :­ LexisNexis­ Litec,­2008.­–­XXVII,­2583­S.­5. Pellerin P.­The­French­Law­of­wills,­probate,­administration­ and­ death­ duties­ :­Of­ the­ estates­ of­ English­ decedents­ leaving­ property­ in­ France­ /­ Pierre­ Pellerin,­Jean­Pellerin.­–­4.­ed.­–­London­:­Stevens,­1958.­–­S.­23.­6. Dyson H.­French­pro­perty­ and­inheritance­law:­principles­and­practice­/­by­Henry­Dyson.­–­­1­publ.­–­Oxford­:­Oxford­ Univ.­Press,­2003.­–­S.­289.­7. Кон венція,­що­пе­ред­ба­чає­єди­ний­за­кон­про­фор­му­за­повіту­ (Ва­шинг­тон,­ 26­ жовт­ня­ 1973­ ро­ку)­ /­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/ laws/main.cgi?nreg=995_b13&p=1258392125504381.­ 8. Dyson H.­ French­ property­ and­ inheritance­law­:­principles­and­practice­/­by­Henry­Dyson.­–­1.­publ.­–­Oxford­:­Oxford­Univ.­ Press,­2003.­–­S.­289­290; Malaurie P. Les­successions,­les­libéralités.­–­3.­éd.,­а­jour­au­15­ mars­ 2008.­ –­ Paris­ :­ Defrénois,­ 2008.­ –­ S.­ 263.­ 9. Reimann M.­ Introduction­ to­ German­ law­/­Mathias­Reimann;­Joachim­Zekoll.­–­Mün­chen­:­Beck­[u.a.],­2005.­–­S.­280.­10. Граж­ дан ское уло­же­ние­Гер­ма­нии­=­Deutsches­Bürgerliches­Gesetzbuch­mit­Einführungsgesetz:­ ввод.­За­кон­к­Гражд.­уло­же­нию;­пер­с­нем.­/­[В.­Берг­манн,­введ.,­сост.];­на­уч.­ре­дак­то­ры­ –­А.Л.Ма­ков­ский­[и­др.].­–­2­е­изд.,­доп.­–­М.:­Вол­терс­Клу­вер,­2006.­–­816­с.­11. Pintens,­ 371Юридичні і політичні науки 372 Держава і право • Випуск 49 Walter­ [Hrsg.]:­ Family­ and­ succession­ law­ /­ ed.:­W.­Pintens.­ –­Vol.­ 2.­ –­Suppl.­ 32.­ –­The­ Hague:­Kluwer­Law­Internat.,­2006.­–­S.­128.­12. Reimann,­Mathias:­Introduction­to­German­ law­/­Mathias­Reimann;­Joachim­Zekoll.­–­München­:­Beck­[u.a.],­2005.­–­S.­281.­13. Pintens W.­Family­and­succession­ law.­–­Vol.­2.­–­Suppl.­32.­–­The­Hague:­Kluwer­Law­Internat.,­ 2006.­–­S.­128­129;­Rei mann M.­Introduction­to­German­law­/­Mathias­Reimann­;­Joachim­ Zekoll.­–­München­:­Beck­[u.a.],­2005.­–­S.­281.­14. Kodeks cywilny­rodzinny­i­opiekuсczy.­ Ustawa­z­dnia­23­kwietnia­1964­r.­Warszawa­–­Bielsko­Biaіa:­Wyd.­PWN,­2008.­–­736­s.­15. Skowroсska­Bocian E.­Prawo­spadkowe.­–­Warszawa:­Wyd.­C.­H.­BECK,­2008.­–­S.­85­86.­ 16. Skowroсska­Bocian E. Testament­w­prawie­polskim.­–­Warszawa:­Wyd.­LexisNexis,­2004.­ –­S.­89­90.­17. Malaurie P.­Les­successions,­les­libéralités.­–­3.­éd.,­а­jour­au­15­mars­2008 .­–­Paris­:­Defrénois,­2008.­–­S.­254.­18. Skowroсska­Bocian E.­Testament­w­prawie­polskim.­ –­Warszawa:­Wyd.­LexisNexis,­ 2004.­ –­ S.­ 65.­19. Заіка Ю.О.­ Спад­ко­ве­ пра­во­Ук­раї­ни:­ Навч.­посіб.­–­К.:­Істи­на,­2006.­–­216­с. 372 Держава і право • Випуск 49 Розділ 5. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право С.Я. Кернична. Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (франції, німеччини, польщі)