Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі)
Розглядається питання правового регулювання форми заповіту в українському законодавстві та законодавстві таких європейських країн, як Франція, Німеччина та Польща. Проаналізовано форми заповітів, зокрема форму власноручного заповіту. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України....
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34303 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) / С.Я. Кернична // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 366-372. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34303 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-343032012-06-02T12:17:31Z Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) Кернична, С.Я. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Розглядається питання правового регулювання форми заповіту в українському законодавстві та законодавстві таких європейських країн, як Франція, Німеччина та Польща. Проаналізовано форми заповітів, зокрема форму власноручного заповіту. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України. Рассматривается вопрос правового регулирования формы завещания в украинском законодательстве и законодательстве таких европейских стран, как Франция, Германия и Польша. Проанализированы существующие формы завещаний, в частности форма собственноручного завещания. Сформулированы предложения по усовершенствованию законодательства Украины относительно формы завещания. The article deals with the legal regulation of a will form in Ukrainian legislation and the legislation of such European countries as France, Germany and Poland. The existing forms of wills are analyzed, special attention is paid to a holographic will form. Recommendations are given for the improvement of the Ukrainian legislation concerning a will form. 2010 Article Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) / С.Я. Кернична // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 366-372. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34303 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
spellingShingle |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Кернична, С.Я. Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) Держава і право |
description |
Розглядається питання правового регулювання форми заповіту в українському законодавстві та законодавстві таких європейських країн, як Франція, Німеччина та Польща. Проаналізовано форми заповітів, зокрема форму власноручного заповіту. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України. |
format |
Article |
author |
Кернична, С.Я. |
author_facet |
Кернична, С.Я. |
author_sort |
Кернична, С.Я. |
title |
Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) |
title_short |
Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) |
title_full |
Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) |
title_fullStr |
Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) |
title_full_unstemmed |
Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) |
title_sort |
форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (франції, німеччини, польщі) |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34303 |
citation_txt |
Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (Франції, Німеччини, Польщі) / С.Я. Кернична // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 366-372. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT kerničnasâ formazapovítuâkobovâzkovaumovajogodíjsnostívukraínsʹkomuzakonodavstvítazakonodavstvíokremihêvropejsʹkihkraínfrancíínímeččinipolʹŝí |
first_indexed |
2025-07-03T15:18:03Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:18:03Z |
_version_ |
1836639463233552384 |
fulltext |
366 Держава і право • Випуск 49
С.Я. КЕРНИЧНА. ФОРМА ЗАПОВІТУ ЯК ОБОВ’ЯЗКОВА УМОВА ЙОГО
ДІЙСНОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ТА ЗАКОНОДАВСТВІ
ОКРЕМИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН (ФРАНЦІЇ, НІМЕЧЧИНИ, ПОЛЬЩІ)
Роз гля дається пи тан ня пра во во го ре гу лю ван ня фор ми за повіту в ук раїнсько му
за ко но давстві та за ко но давстві та ких євро пейсь ких країн, як Франція, Німеч чи на та
Поль ща. Про аналізо ва но фор ми за повітів, зо к ре ма фор му влас но руч но го за повіту.
Сфор му ль о ва но про по зиції що до вдо с ко на лен ня за ко но дав ст ва Ук раїни.
Ключовіслова: за повіт, фор ма за повіту, влас но руч ний за повіт, се к рет ний за повіт.
Рас сма т ри ва ет ся во прос пра во во го ре гу ли ро ва ния фор мы за ве ща ния в ук ра ин ском
за ко но да тель ст ве и за ко но да тель ст ве та ких ев ро пей ских стран, как Фран ция, Гер ма
ния и Поль ша. Про ана ли зи ро ва ны су ще ст ву ю щие фор мы за ве ща ний, в ча ст но с ти фор
ма соб ст вен но руч но го за ве ща ния. Сфор му ли ро ва ны пред ло же ния по усо вер шен ст во ва
нию за ко но да тель ст ва Ук ра и ны от но си тель но фор мы за ве ща ния.
Ключевыеслова:за ве ща ние, фор ма за ве ща ния, соб ст вен но руч ное за ве ща ние, тай
ное за ве ща ние.
The article deals with the legal regulation of a will form in Ukrainian legislation and the
legislation of such European countries as France, Germany and Poland. The existing forms
of wills are analyzed, special attention is paid to a holographic will form. Recommendations
are given for the improvement of the Ukrainian legislation concerning a will form.
Keywords: will, form of will, holographic will, secret will.
Цивільне законодавствоУкраїни, як і законодавство багатьох європейських
держав,приділяєособливуувагуспадкуванню,зокремаспадкуваннюзазаповітом.
Заповітуякодносторонньомуправочинухарактернанаявністьособливихвимог
щодойогодійсності.Впершучергутаківимогистосуютьсяформизаповітуяк
способувираженняостанньоїволіспадкодавця.Заповітєправочиномзвисоким
рівнем«формалізованості»,оскількивінповиненбутискладенийвпередбаченій
правомформіздотриманнямвсіхзазначенихвзаконодавствівимог,анедотри
мання цих вимог тягне за собою визнання заповіту недійсним (ст. 215 ЦК
України).
Незважаючинате,щовчинномузаконодавствіУкраїниврегульованопитан
няформизаповіту,зрозвиткомсуспільнихвідносин,інтеграцієюУкраїнивЄвро
пейськийСоюз та світове співтовариство виникає потреба перегляду існуючих
правовихнорм,втомучислітихправовихнорм,якіохороняютьостаннюволю
особитаїїрозпорядженнянавипадоксмерті,інаближенняцихнормдосвітових
стандартів.
Різноаспектніпроблемиправовогорегулюванняформизаповітуусвоїхпра
цях досліджували такі українські вчені, як В. Ю. Чуйкова, Л. В. Шевчук,
Ю.О.Заіка,С.Я.Фурса,Є.І.Фурса,Я.М.Шевченко,М.В.Мацегора,В.Г.Пав
ленко та інші. На особливу увагу заслуговують дослідження питань форми
заповітуупрацяхтакихвідомихпольськихвчених,якА.Мончиньського,Е.Ско
вронськоїБоцян,німецькихвченихР.Цімермана,М.Раймана,Т.Ебенрос,фран
цузькихвченихФ.Малярі,Л.Левенер,англійськихвченихГ.Дісона,Д.Хайтона
таінших.
366 Держава і право • Випуск 49
© КЕР НИЧНА Софія Яро славівна – аспірантка Інституту держави і права
ім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни
367Юридичні і політичні науки
Розглядаючи питання форми заповіту, насамперед варто зупинитися над
самим поняттям «форми».В чинному законодавствіУкраїни немає визначення
поняття«формизаповіту»таксамо,якінемаєвизначенняпоняття«формаправо
чину».Вст.205ЦКУкраїни«Формаправочину.Способиволевиявлення»,азок
ремавчастиніпершійзгаданоїстаттізазначається,щоправочинможевчинятися
усно абовписьмовійформі, а також,щосторонимаютьправообиратиформу
правочину,якщоіншеневстановленозаконом.ЯкзазначаєА.Г.Ярема,уст.205
ЦКУкраїнипідформоюправочинурозумієтьсявиявучасникамиправочинуволі
нанабуття,змінуабоприпиненняцивільнихправтаобов’язківусно(звукамита
словами,щовсукупностістановлятьзакінченудумку)абописьмово1.Тобтомова
йдепроспосібскладанняволевиявлення,якийєскладовоючастиноюфактичного
стану,якимієсамправочин.НадумкуА.Мончинського,зовнішнійпроявволі,
поведінкасуб’єкта,щоскладаєволевиявлення,завдякиякійзмістволевиявлення
можедійтидоіншихсуб’єктів,власне, івизначаєтьсяпоняттямформи2.Зтакої
точки зорукоженправочин (волевиявлення)повиненматиякусьформу, а тому
немаєправочинів«неформальних»,тобто«безформи».
Заповіт належить до тих правочинів, дійсність яких залежить від того, чи
волевиявлення було здійснене у визначений спосіб. Це зумовлено насамперед
тим,щозаповітєостанньоюволеюспадкодавця,івіннабираєчинностітапоро
джуєправовінаслідкилишепіслясмертіособи,якайогосклала.Враховуючитой
факт,щоміжчасомскладеннязаповітуічасомнабраннянимсилиможепройти
багаточасу,обставиною,якаповиннавпливатинаправоверегулюванняформи
заповітуєнеобхідністьзапевнення,щобволевиявленнянабраловигляду,якийби
дозволивправильновідтворитийогозмістіншимиособамипіслясмертіспадко
давця. А.Мончинський вважає, що гарантією такого правильного відтворення
змістуостанньоїволіспадкодавцяєїївисловленняувиглядіслів.Волевиявлення,
якенабралословесноговиглядуможебутипорівнянолегкозакріпленевспосіб,
щодозволяєнаознайомленнязйогозмістомвбудьякийчас(такожпіслясмерті
особи,що здійснює волевиявлення) і будьякими особами (також тими,що не
були присутні під час складання волевиявлення). А тому правові норми щодо
формизаповітурегулюютьнетількиспосібзовнішньоговираженняволіспадко
давця,атакож(навітьпередусім)спосібзакріпленнязмістуйоговолевиявлення;
про дотримання передбаченої законодавством форми заповіту можна говорити
лишетоді,коливираженаназовніволяспадкодавцяотрималатривалийвид,тоб
тотакий,щодозволяєзрозумітизмістволіспадкодавцябезучастійогосамого3.
Отже,основнимзавданнямформизаповітуєнаданняволевиявленнюспадкодав
цятакоговиду,вякомузмістйогозбережетьсяпринаймнідотогочасу,коливін
зможе породжувати правові наслідки і завдяки якому воля спадкодавця зможе
бутизрозумілаіншимиособам.
Загальнівимогидоформизаповітупередбаченоуст.1247ЦКУкраїни.Так,
відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із
зазначенняммісцятачасуйогоскладення;заповітмаєбутиособистопідписаний
заповідачемінотаріальнопосвідченим.Якщоособанеможеособистопідписати
заповіт,товінпідписуєтьсязаїїдорученнямуїїприсутностііншоюособою,що
засвідчуєтьсянотаріусомабопосадовоюособою,якамаєправонавчиненнятакої
нотаріальноїдії,іззазначеннямпричин,зякихтекстзаповітунеможебутипідпи
санийособою,якайоговчиняє,щопередбаченоуч.4ст.207ЦКУкраїни.Звище
наведеноговипливає,щодопустимоювУкраїнієлишеписьмоваформазаповіту
367Юридичні і політичні науки
368 Держава і право • Випуск 49
івжодномуразінедопускаєтьсяскладеннязаповітувуснійформі.Більшетого,
законодавецьнадав заповіту, як односторонньомуправочину, набагато більший
ступінь правового захисту, передбачивши обов’язковість його посвідчення
нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у
ст.1251,1252ЦКУкраїни(такимипосадовими,службовимиособамивУкраїні
можутьбути: головнийлікар,його заступник змедичноїчастиниабочерговий
лікарлікарні,госпіталю,іншогостаціонарногозакладуохорониздоров’я;началь
никгоспіталю,директорабоголовнийлікарбудинкудляосібпохилоговікута
інвалідів;капітанморського,річковогосудна,щоходитьпідпрапоромУкраїни;
начальникпошуковоїабоіншоїекспедиції;командир(начальник)військовоїчас
тини,з’єднання,установиабозакладу;начальникмісцяпозбавленняволі;началь
никслідчогоізолятора).
ЦКУкраїниуст.1249передбачаєтьсяпосвідченнясекретнихзаповітів,щоє
новимвнаціональномузаконодавстві.Так,секретнимєзаповіт,якийпосвідчується
нотаріусомбезознайомленнязйогозмістом.Особа,якасклаласекретнийзаповіт,
подаєйоговзаклеєномувиглядінотаріусовіприцьомупоставившинаконверті
свійпідпис.Нотаріусставитьнаконвертісвійпосвідчувальнийнапис,скріплює
печаткоюівприсутностізаповідачапоміщаєйоговіншийконверттаопечатує.
В законодавстві європейських країн спостерігається дещо інший підхід до
формизаповіту,удеякихвипадкахнабагатопростіший.УФранціївідповіднодо
ст. 969 Цивільного Кодексу Франції4 (Кодексу Наполеона) заповіт може бути
власноручним,нотаріальнопосвідченимаботаємним(секретним).Статтею970
ЦКФранціїпередбачено,щовласноручнийзаповітмаєбутиповністюнаписаний
спадкодавцем, а також датований та підписаний ним особисто. Нотаріально
посвідченийзаповітзгідност.971ЦКФранціїоформляєтьсядвоманотаріусами
абооднимнотаріусомвприсутностідвохсвідків.Вобохвипадкахспадкодавець
диктуєзмістзаповітунотаріусу,якиййогозаписує.Післяпрочитаннязаписаного
заповіту, спадкодавець підписує його в присутності нотаріуса (нотаріусів) та
свідків, які теж підписують заповіт (ст. 971–975 ЦК Франції). Нотаріально
посвідченийзаповітзберігаєтьсяунотаріуса5.Секретнийзаповіт(ст.ст.976–980
ЦКФранції)можебутинаписанийспадкодавцемабодляньогоіншоюособоюу
виглядіманускриптуабомашинописноготексту.Секретнийзаповітповиненбути
підписанийспадкодавцем,заклеєнийвконверт,опечатанийпечаткоюівручений
нотаріусувприсутностідвохсвідків;спадкодавецьповинензасвідчитинотаріусу,
щовконвертіміститьсязаповіт,щовиражаєйогоостаннюволю,атакожзазначи
ти,вякийспосібвінбувнаписаний.Нотаріусробитьпосвідчувальнийнаписна
конвертіізазначаєдатуімісцевчиненнядії,робитьописконвертаіпечатки,якою
останній був запечатаний; ці записи підписуються як спадкодавцем, так і
нотаріусомідвомасвідками6.
У Франції виділяють також міжнародний заповіт. Ця форма заповіту була
встановлена Вашингтонською Конвенцією про єдиний закон стосовно форми
міжнародногозаповітувід26жовтня1973р.7івступилавсилууФранції1груд
ня1994р.Міжнароднийзаповітповиненбутискладенийвписьмовійформі,але
необов’язковоповиненбутинаписанийсамимспадкодавцем.Заповітможебути
написанийбудьякоюмовоювласноручноабобудьякиміншимспособом.Спад
кодавецьвприсутностісвідківіуповноваженоїособипідписуєзаповітабо,якщо
вінпідписавйогораніше,підтверджуєсвійпідпис.Такоюуповноваженоюосо
боюуФранціїєнотаріус,ітутнемаєжоднихвимогщодогромадянствасвідків.
368 Держава і право • Випуск 49
369Юридичні і політичні науки
Якщоспадкодавецьнеможевласноручнопідписатизаповіт,вінповідомляєпро
цеуповноваженуособу,якаробитьпроцевідповіднупоміткувзаповіті.Нотаріус
ісвідкипідписуютьзаповітуприсутностіспадкодавця8.
В німецькому праві за формою виділяють прості заповіти і надзвичайні
заповіти9. Спадкодавець може обирати між двома формами простих заповітів
(§2231 Німецького цивільного уложення10): публічний (нотаріально посвідче
ний)заповітівласноручнийзаповіт.Власноручнимзаповітом(§2247Німецького
цивільногоуложення)єзаповіт,якийбуввласноручнонаписанийспадкодавцем
тапідписанийним.Текстзаповітуповиненбутинаписанийспадкодавцемособи
сто.Надрукованийзаповіт,якийбувлишепідписанийспадкодавцем,єнедійсним.
Подібно,заповітпідписанийззастосуваннямфаксимільноїпечаткиабонепідпи
санийвзагалієнедійсним.Підписповиненміститиім’ятапрізвищеспадкодавця,
алеякщоспадкодавецьпідпишетьсяіншимчиномітакогопідписубудедостатньо
длявстановленняавторствазаповітуісерйозностіставленняспадкодавця,такий
підписнеперешкоджатимевизнаннюзаповітудійсним11.Присутністьсвідківпри
складеннізаповітунеєобов’язковою.Відповіднодо§2247Німецькогоцивільно
гоуложенняспадкодавецьповиненвказативзаповітідату(число,місяць,рік) і
місцейогоскладення.Проте,якщодійсністьзаповітузалежитьвіддатиабомісця
складеннязаповіту,тоціобставиниможутьбутивстановленівіншийспосіб12.
Публічний(нотаріальнопосвідчений)заповітпередбачено§2232Німецького
цивільногоуложення,згідноякогоприскладеннізаповітувнотаріальнійформі
спадкодавецьусноповідомляєнотаріусусвоюостаннюволюабопередаєйому
письмовийтекст,заявляючи,щовтекстіміститьсяйогоостанняволя.Спадкода
вецьможепередатитекстввідкритомуабозапечатаномувигляді;текстнепови
нен бути написаний ним власноручно. Достатньо, щоб записи, здійснені
нотаріусом,булипідтвердженітапідписаніспадкодавцем.Упевнихнадзвичай
них ситуаціях, коли перед спадкодавцем існує загроза смерті, заповідач може
скласти заповіт зменшсуворимивимогами.Такінадзвичайні заповітиможуть
бутизробленіпередмеромзамісцемперебуванняспадкодавцявприсутностідвох
свідків(§2249Німецькогоцивільногоуложення)абопередтрьомасвідками(§§
2250, 2251 Німецького цивільного уложення). Можливість складення такого
заповітуіснуєінабортунімецькогосуднавморівприсутностітрьохсвідків(§
2251Німецькогоцивільногоуложення).Дійсністьтакогозаповітуєобмеженадо
трьохмісяцівзмоментуйогоскладення(§2252Німецькогоцивільногоуложен
ня)13.
Цивільне право Польщі подібно праву Німеччини поділяє заповіти на зви
чайні і спеціальні.Заповітзвичайний (власноручний,нотаріальний,адміністра
тивний)можебутискладенийкожною«тестаментоздатною»особоювбудьякий
вибраний нею час і, якщо він не буде скасований спадкодавцем, визначатиме
порядокспадкуваннянезалежновідтого,скількичасуминуломіжчасомскла
даннязаповітуівідкриттямспадщини.Спеціальнийзаповіт(усний,заповіт,скла
денийнапольськомуморськомуабоповітряномусудні, військовий)можебути
складений лише тоді, коли виконані додаткові умови, передбачені законодавст
вом.Дляприкладууснийзаповітможебутискладенийлишетоді,колинеможли
воабодужескладноскористатисьзвичайноюформоюзаповітуабоіснуєнебез
пекашвидкої смерті спадкодавця. Проте спеціальні заповіти характеризуються
обмеженоюдієювчасі.Відповіднодост.955ЦКПольщі14спеціальнийзаповіт
втрачаєсвоюсилузіспливомшестимісяцівзтогочасуяквідпалиобставини,які
369Юридичні і політичні науки
370 Держава і право • Випуск 49
обґрунтовувалинедотримання звичайноїформи заповіту, хібащо спадкодавець
помердоспливушестимісячноготерміну15.
Відповіднодо§1ст.949ЦКПольщівласноручнийзаповітєписьмовимволе
виявленням спадкодавця, який повністю написав заповіт, підписав його та
скріпив датою. Для чинності такого заповіту достатньо є повністю написання
його спадкодавцем рукописним текстом, скріплення підписом спадкодавця та
датою.Проте,якзазначаєтьсяв§2згаданоїстаттінезазначеннядатиувласноруч
ному заповіті не тягне за собою визнання його недійсним, якщо не викликає
сумнівівщодоздатностіспадкодавцяскладатизаповіт,змістускладеногозаповіту
абоспіввідношеннякількохзаповітів.Щостосуєтьсянотаріальногозаповіту,тов
ст. 950ЦКПольщі лише зазначається,що такий заповітмає бути укладений в
формі нотаріального акту, а отже, повинен відповідати вимогам, які звичайно
ставлятьсядонотаріальнихдокументів,ініякихособливихвимогщодонотаріаль
ноїформи заповітуне зазначено.Адміністративний заповітналежить такождо
звичайних заповітів. Він складається таким чином,що спадкодавець в присут
ностідвохсвідківвиявляєсвоюволюусновприсутностівідповідноїпосадової
особи (війт, бургомістр, мер міста, староста, маршалок воєводства, секретар
повітуабогміни,керівниквідділузаписуактівгромадянськогостану).Волевияв
ленняспадкодавцязазначаєтьсявпротоколііззазначеннямдатийогоскладення.
Протоколмаєбутизачитанийспадкодавцювприсутностісвідків,апотімпідпи
санийспадкодавцем,особоюякійспадкодавецьвиявивсвоюволютасвідками16.
Щостосуєтьсяспеціальнихзаповітів,тотутвартозвернутиувагунаположен
ня ст. 952ЦКПольщі, яким передбачено одну із спеціальнихформ заповіту –
усну. Так, усний заповіт може бути складений лише в разі небезпекишвидкої
смертіспадкодавцяабо,якщодотриманнязвичайноїформизаповітуєнеможли
вимабодужеускладненим,тоспадкодавецьможевисловитиусносвоюостанню
волюводночаснійприсутностіщонайменшетрьохсвідків.Змістусногозаповіту
можебутипідтвердженийвтакийспосіб,щоодинзісвідківаботретяособанапи
шеволевиявленняспадкодавцяпротягомодногорокузмоментускладеннятакого
заповітуіззазначенняммісцяідативолевиявлення,атакождатиімісцянаписан
ня заповіту, а текст заповіту повинен бути підписаний спадкодавцем і двома
свідкамиабовсімасвідками.Якщозмістусногозаповітунебудепідтверджено
такимспособом,топротягомшестимісяцівзднявідкриттяспадщинийогомож
напідтвердитичерезскладеннявідповіднихсвідченьвсуді.
Отже,урозвиненихкраїнахЄвропи,зокремауФранції,Німеччині,атакож
Польщі, окрім таких досить «формалізованих» форм заповіту, як нотаріально
посвідчений заповіт, секретний заповіт, заповіт, посвідчений посадовою або
службовоюособою,якієміжсобоюдостатньоподібнимизавимогами,щостав
ляться до їх оформлення, існують і менш «формалізовані» способи вираження
останньоїволіспадкодавця,азокрема,власноручнийзаповіт.Такаформазаповіту
єдоситьпоширеною,простоютадоступноюузастосуванні,аосновненевимагає
великихфінансовихзатратнаїїоформлення.
На переваги власноручного заповіту, зокрема, вказує французький вчений
Ф.Малярі.Вінзазначає,щовласноручнийзаповітєнайчастішевживаноюфор
моюзаповітууФранції.Очевидніперевагицьогозаповіту:1)дляосіб,яківміють
читати та писати, ця форма є надзвичайно простою; 2) заповіт залишається
таємним,аоформленнятакогозаповітунічогонекоштуєспадкодавцю;3)спадко
давецьможелегкозмінитиабоскасуватисвоїрозпорядженнянавипадоксмерті17.
370 Держава і право • Випуск 49
371Юридичні і політичні науки
Характерноюособливістювласноручногозаповіту іобов’язковоювимогоюдля
його складання є написання тексту заповіту рукою спадкодавця, його власним
почерком. На думку польського вченого Е. СковронськоїБоцян, необхідність
власноручного написання цілого заповіту має за мету надання спадкодавцеві
можливостівільногорозпорядженнясвоїммайномнавипадоксмертітазабезпе
ченняавтентичностізаповіту.Фальсифікаціяцілогописьмаєзначноскладнішою
і вимагає більших зусиль, ніж фальсифікація самого підпису на заповіті. При
складаннівласноручногозаповітувиключаєтьсякористуванняіншимизасобами
длянаписання(машинки,комп’ютернийдрук)таксамоякізаписволіспадкодав
цяіншоюособою.Письмоспадкодавцяповинновиявлятиіндивідуальніознаки
спадкодавця, що дають можливість визначити, чиєю рукою був написаний
заповіт18.
Враховуючи вищенаведене, вважаємо за доцільне запровадити в чинному
законодавствіУкраїниформувласноручного заповіту, оскількивонаможебути
доступною абсолютно для всіх осіб бажаючих скласти заповіт.Це дасть змогу
спадкодавцевіобиратиформузаповіту,якабйомунайбільшпідходила:власно
ручний заповіт, нотаріально посвідчений, секретний заповіт тощо. При цьому
порядіззвичайнимивимогами,якіставлятьсядовласноручногозаповітувзако
нодавствікраїнЄвропи(власноручногонаписаннявсьоготекстузаповітурукою
спадкодавця,підписанняйогоособистоспадкодавцем,зазначеннядатискладання
заповіту), доцільно передбачити необхідність присутності щонайменше двох
свідківприскладаннівласноручногозаповіту,якібпідписуваливказанийзаповіт.
ЯкслушнозауважуєЮ.О.Заіка,появасвідківвспадковихправовідносинахство
рює додаткові гарантії для реалізації громадянами своїх прав, збільшує обсяг
доказів,якіможебутивикористанопідчассудовогорозглядусправи19.
Подальшийрозвитоксуспільнихвідносин,інтеграціяУкраїнивєвропейську
спільнотусприятимутьвиникненнюновихформзаповідальнихрозпорядженьта
переосмисленню і зміні існуючих форм, що стане підґрунтям для подальших
науковихдослідженьуданійсфері.
1. Науковопрактичний коментар до цивільного законодавства України: [В 4 т.] /
А.Г.Ярема,В.Я.Карабань,В.В.Кривенко,В.Г.Ротань.–Т.1.–К.:А.С.К.;Севастополь:
Інтюрид.дослідж.,2004.–С.503.2. Mączyсski A.Dziedziczenietestamentowewprawie
prywatnymmiкdzynarodowym.–Krakуw:NakіademUniwersytetuJagielloсskiego,1976.–
S.66.3.Тамсамо.–S.67.4. Leveneur L.Codecivil2009/laprésenteéd.aétéréalisée
par Laurent Leveneur. – 28. éd., textes а jour au 7 juillet 2008. – Paris : LexisNexis
Litec,2008.–XXVII,2583S.5. Pellerin P.TheFrenchLawofwills,probate,administration
and death duties :Of the estates of English decedents leaving property in France / Pierre
Pellerin,JeanPellerin.–4.ed.–London:Stevens,1958.–S.23.6. Dyson H.Frenchproperty
andinheritancelaw:principlesandpractice/byHenryDyson.–1publ.–Oxford:Oxford
Univ.Press,2003.–S.289.7. Кон венція,щопередбачаєєдинийзаконпроформузаповіту
(Вашингтон, 26 жовтня 1973 року) / Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/
laws/main.cgi?nreg=995_b13&p=1258392125504381. 8. Dyson H. French property and
inheritancelaw:principlesandpractice/byHenryDyson.–1.publ.–Oxford:OxfordUniv.
Press,2003.–S.289290; Malaurie P. Lessuccessions,leslibéralités.–3.éd.,аjourau15
mars 2008. – Paris : Defrénois, 2008. – S. 263. 9. Reimann M. Introduction to German
law/MathiasReimann;JoachimZekoll.–München:Beck[u.a.],2005.–S.280.10. Граж
дан ское уложениеГермании=DeutschesBürgerlichesGesetzbuchmitEinführungsgesetz:
ввод.ЗаконкГражд.уложению;перснем./[В.Бергманн,введ.,сост.];науч.редакторы
–А.Л.Маковский[идр.].–2еизд.,доп.–М.:ВолтерсКлувер,2006.–816с.11. Pintens,
371Юридичні і політичні науки
372 Держава і право • Випуск 49
Walter [Hrsg.]: Family and succession law / ed.:W.Pintens. –Vol. 2. –Suppl. 32. –The
Hague:KluwerLawInternat.,2006.–S.128.12. Reimann,Mathias:IntroductiontoGerman
law/MathiasReimann;JoachimZekoll.–München:Beck[u.a.],2005.–S.281.13. Pintens
W.Familyandsuccession law.–Vol.2.–Suppl.32.–TheHague:KluwerLawInternat.,
2006.–S.128129;Rei mann M.IntroductiontoGermanlaw/MathiasReimann;Joachim
Zekoll.–München:Beck[u.a.],2005.–S.281.14. Kodeks cywilnyrodzinnyiopiekuсczy.
Ustawazdnia23kwietnia1964r.Warszawa–BielskoBiaіa:Wyd.PWN,2008.–736s.15.
SkowroсskaBocian E.Prawospadkowe.–Warszawa:Wyd.C.H.BECK,2008.–S.8586.
16. SkowroсskaBocian E. Testamentwprawiepolskim.–Warszawa:Wyd.LexisNexis,2004.
–S.8990.17. Malaurie P.Lessuccessions,leslibéralités.–3.éd.,аjourau15mars2008
.–Paris:Defrénois,2008.–S.254.18. SkowroсskaBocian E.Testamentwprawiepolskim.
–Warszawa:Wyd.LexisNexis, 2004. – S. 65.19. Заіка Ю.О. Спадкове правоУкраїни:
Навч.посіб.–К.:Істина,2006.–216с.
372 Держава і право • Випуск 49
Розділ 5. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
С.Я. Кернична. Форма заповіту як обов’язкова умова його дійсності в українському законодавстві та законодавстві окремих європейських країн (франції, німеччини, польщі)
|