Принцип гласності і відкритості судового розгляду: теорія, історія та перспективи розвитку
Здійснена спроба дослідження в історико-правовому та теоретичному контексті доктрини принципу гласності та відкритості судового розгляду. Автор дійшов висновку про необхідність розробки нових підходів до розуміння гласності як принципу здійснення процесуальної діяльності....
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34311 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Принцип гласності і відкритості судового розгляду: теорія, історія та перспективи розвитку / Г.П. Тимченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 279-286. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34311 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-343112012-06-03T12:27:06Z Принцип гласності і відкритості судового розгляду: теорія, історія та перспективи розвитку Тимченко, Г.П. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Здійснена спроба дослідження в історико-правовому та теоретичному контексті доктрини принципу гласності та відкритості судового розгляду. Автор дійшов висновку про необхідність розробки нових підходів до розуміння гласності як принципу здійснення процесуальної діяльності. Предпринята попытка исследования в историко-правовом и теоретическом контексте доктрины принципа гласности и открытости судебного разбирательства. Автор приходит к выводу о необходимости выработки новых подходов к пониманию гласности как принципа осуществления процессуальной деятельности. In work research attempt in an istoriko-legal and theoretical context of the doctrine of a principle of publicity and a proceeding openness is undertaken. The author comes to a conclusion about necessity of development of new approaches to understanding of publicity as principle of realisation of remedial activity. 2010 Article Принцип гласності і відкритості судового розгляду: теорія, історія та перспективи розвитку / Г.П. Тимченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 279-286. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34311 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
spellingShingle |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Тимченко, Г.П. Принцип гласності і відкритості судового розгляду: теорія, історія та перспективи розвитку Держава і право |
description |
Здійснена спроба дослідження в історико-правовому та теоретичному контексті доктрини принципу гласності та відкритості судового розгляду. Автор дійшов висновку про необхідність розробки нових підходів до розуміння гласності як принципу здійснення процесуальної діяльності. |
format |
Article |
author |
Тимченко, Г.П. |
author_facet |
Тимченко, Г.П. |
author_sort |
Тимченко, Г.П. |
title |
Принцип гласності і відкритості судового розгляду: теорія, історія та перспективи розвитку |
title_short |
Принцип гласності і відкритості судового розгляду: теорія, історія та перспективи розвитку |
title_full |
Принцип гласності і відкритості судового розгляду: теорія, історія та перспективи розвитку |
title_fullStr |
Принцип гласності і відкритості судового розгляду: теорія, історія та перспективи розвитку |
title_full_unstemmed |
Принцип гласності і відкритості судового розгляду: теорія, історія та перспективи розвитку |
title_sort |
принцип гласності і відкритості судового розгляду: теорія, історія та перспективи розвитку |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34311 |
citation_txt |
Принцип гласності і відкритості судового розгляду: теорія, історія та перспективи розвитку / Г.П. Тимченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 279-286. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT timčenkogp principglasnostíívídkritostísudovogorozglâduteoríâístoríâtaperspektivirozvitku |
first_indexed |
2025-07-03T15:18:37Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:18:37Z |
_version_ |
1836639498131210240 |
fulltext |
279Юридичні і політичні науки
Г.П. ТИМЧЕНКО. ПРИНЦИП ГЛАСНОСТІ І ВІДКРИТОСТІ СУДОВОГО
РОЗГЛЯДУ: ТЕОРІЯ, ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Здійсне на спро ба досліджен ня в істо ри копра во во му та те о ре тич но му кон тексті
до к т ри ни прин ци пу глас ності та відкри тості су до во го роз гля ду. Ав тор дійшов вис нов
ку про не обхідність роз роб ки но вих підходів до ро зуміння глас ності як прин ци пу
здійснен ня про це су аль ної діяль ності.
Ключовіслова: прин цип су до чин ст ва, гласність, про це су аль на діяльність.
Пред при ня та по пыт ка ис сле до ва ния в ис то ри копра во вом и те о ре ти че с ком кон
тек с те до к т ри ны прин ци па глас но с ти и от кры то с ти су деб но го раз би ра тель ст ва.
Ав тор при хо дит к вы во ду о не об хо ди мо с ти вы ра бот ки но вых под хо дов к по ни ма нию
глас но с ти как прин ци па осу ще ств ле ния про цес су аль ной де я тель но с ти.
Ключевыеслова: прин цип су до про из вод ст ва, глас ность, про цес су аль ная де я тель
ность.
In work research attempt in an istorikolegal and theoretical context of the doctrine of a
principle of publicity and a proceeding openness is undertaken. The author comes to a conclu
sion about necessity of development of new approaches to understanding of publicity as
principle of realisation of remedial activity.
Keywords: legal proceedings principle, publicity, remedial activity
Здійснення правосуддя як виду державної діяльності припускає гласність і
відкритістьприрозглядіівирішеннівсіхправовихконфліктів.Ценайважливіша
якістьсудовоївладивцілому,найдавнішийпринципсудочинства,процесуальної
діяльності,котриймаєнетількиінтересну,алейнесхожуінезрівнянузіншими
історіюсвогостановленняірозвитку.
ПринципгласностісвоїмивитокамисягаєучасиДавньогоРиму,докласично
горимськогоправа,котрехочайнезналоподілунаматеріальнеіпроцесуальне,
алерозробилозгідноюподивуглибиноюіточністюосновніпоняттяіінститути
процесуальногоправа,щозастосовуютьсявтомучиіншомувиглядісучасними
правовимисистемами.
Яквідомо,вРимітривалийчасіснуваласуворамонополіявизначеногоневе
ликого кола осіб – понтифіків, котрі володіли повноваженнями роз’яснювати і
тлумачити закони, давати консультації з питань права, займатися складанням
позовів.Посуті,цебулипершіюристипрофесіонали.Якщовзятидоувагитра
диції,якісклалисяуційсферідіяльності(кастовість,недопущеннясторонніху
цю сферу, закритість дляшироких мас), то про якусь гласність чи відкритість
такоїдіяльностінемоглобутиймови.
Зміну порядку, який склався, відхід від монополії у виконанні юридичної
діяльностіпов’язуютьзіменемГ.Флавія,переписувачазафахом,котрийпередав
народувикраденууодногозцензорівкнигу,якамістилапозовиіформидоних.
Яквідмічаютьдослідники,цейдарбувтакимдорогимнароду,щоГ.Флавійстав
трибуномплебсу,сенатороміеділом(кураторомнароднихігор)1.Зцьогомоменту
Розділ 5. Цивільне, підприємницьке,
господарське та трудове право
©ТИМ ЧЕН КО Ген надій Пе т ро вич–кандидатюридичнихнаук,старшийнауковий
співробітникІнститутудержавиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни
280 Держава і право • Випуск 49
прийнятовестивідлікгласностіівідкритостіпроцесуальногоправа.
ІзсамогопочаткуіснуванняРусінаїїтеренахдіялинормиправа,щорегулю
вали порядок здійснення судочинства. Сучасні правознавці переконливо дово
дять,щодавньоруськийпроцеснебувхаотичнимнагромадженнямсуперечних
одинодномупроцесуальнихдій,аспиравсянацілугрупуосновоположнихпра
вовихідей2.
Так, перші джерела права Давньої Русі, хоча й встановлювали, головним
чином,складпротиправнихдійіспособизахистувідних,алемістилийпроцесу
альніправила,щопосередньосвідчилипрогласнийхарактертогочасногопроце
су.Таким,наприклад,надумкудослідників,є«звід»3–спосібвідшуканнянедо
бросовісного власника речі або «челядника» (вкраденої людини). Сутність цієї
процесуальноїдіїполягалавтому,щопублічно,уприсутностібагатьохлюдей,
котрі підтверджували або спростовували відомі їмфакти, з’ясовувалась прина
лежністьпевноїречі.Проелементигласностіпроведенняпроцедурисвідчить і
тойфакт,щоцісправирозглядалисяколегієюускладі12осіб4.
Вподальшомунарозвитокпроцесуальногозаконодавствавеличезнийвплив
малиподії,котрісталисянатериторіїнашоїдержави.Яквідомо,у30хрокахXII
ст.Русьвступилавперіодфеодальноїроздробленостіінаїїтериторіїутворилося
півторадесяткавідносносамостійнихкнязівств.Згодомуперіодфеодальноїроз
дробленості (ХІІ – серединаXIV ст.) в українських князівствахфункціонувало
практичнотежсудочинство,щосклаласязадобиРусі.У50хрокахXIVст.роз
почалася експансія Литви на Україну, а у другій половині XIV ст. більшість
українськихземельбулаприєднанадоскладуВеликогокнязівстваЛитовського.
У1387р.галицькіземлібулизахопленіПольщею.ДещоранішеЗакарпаттяопи
нилося під владоюУгорщини, а Буковиною заволоділоМолдавське князівство.
Приєднанняукраїнськихземельдоскладусусідніхдержавнегативновплинуло
надолюукраїнськоїдержавності–вонабулаліквідована.ПісляЛюблінськоїунії
(1569р.)булаутворена–РічПосполита.ПіслявходженняУкраїнидоскладуРосії
всудочинствіпочализастосовуватисяросійськіправовіакти.Удругійполовині
XVIIIст.всізахідноукраїнськіземліперейшлипідвладуАвстрійськоїмонархії.
У1786р. імператоромЙосипомIIбулазатвердженазагальнасудова інструкція
длясудівусіхінстанцій,якоюретельноврегульовувавсяпорядокрозглядусправ
судами.Розглядсправусудіздійснювавсяназасадахгласності5.
Важливі законодавчі акти, в котрих вирішувались питання, пов’язані з
гласністюсудочинства,належатьдочасівправлінняПетраІ.Якприхильникпро
веденняреформвусіхсферахсуспільногожиття,ПетроІпровівреорганізацію
центральногодержавногоапаратуізаснувавколегії.Інтереснимєобґрунтування
їхстворення:«Президентиіголовинемаютьтакоїспроможності,якстарісудді:
тіробили,щохотіли.Уколегіяхжепрезидентнеможебездозволурадниківнічо
говчинити».ТакимосьчиномПетроІспробувавнадатигласністьсудовимрішен
ням,яківиносилися6.
У1723р.виданнямУказу«Проформусуду»ПетроІзновуспробувавзабез
печитигласністьпроцесудлясамихпозовників:вінвстановивформучолобитної,
письмовийпорядокоповіщенняпозивачаівідповідачапрочаспроведеннясудо
вого засідання, визначив законні причини неявки до суду, закріпив обов’язок
ознайомленнявідповідачазчолобитноюнепізніше,ніжзатижденьдосуду,щоб
тойміг підготуватися до захисту.Крім того,Указом було передбачено ведення
своєрідного «журналу судового засідання», який складався з двох окремих
280 Держава і право • Випуск 49
281Юридичні і політичні науки
зошитів.Водномумістилися«звинуваченнявідпозивачаідонощика»,вдругому
–«відгуквідповідача»7.
Інтереснозазначити,щозіменемПетраІзвичайнопов’язуютьіпоявуперших
«прототипів»сучаснихорганівгосподарськоїюрисдикції.ЯквідмічаєО.М.Гре
бенцов, в результаті реформиміського управління 17181719 рр. була створена
системамагістратів, до ведення котрих крім справ адміністративних, благоуст
роюіполіцейськихбулипереданісправисудові,цивільніікримінальнівідносно
мешканцівміста.Припроведенніцієїреформикерувалисятакожтурботоюпро
те,щобсприятикупецтву,заохотитийогоіпривестивдобрийстан.У1727р.був
прийнятийіпершийакт,котрийрегламентуваврозглядтількиторговихсправ–
Уставпромитнийсудзасловеснимипроханнями,анезачолобитними8.
УперіодипісляправлінняПетраІреформисудовоїсистемиіпроцесуального
законодавства не були доведені до логічного завершення і багато в чомумали
половинчастийхарактер,щонегативновідбивалосянастабільності системи9. І
всежбулидеякікрокивперед.Так,КатеринаІІусвоємузнаменитому«Наказі»,
який втілив у собі ідеї філософії просвіченої Європи, намітила такі принципи
правосуддя як право на суд рівних (такого ж стану), право на відвід суддів і
гласність процесу10. Микола І, розуміючи незручності і недоліки судочинства,
наказавпідготуватиновезаконодавствопросудиіправосуддя,котречерезсвою
складністьбуловикінченелишенапочаткуправлінняОлександраІІ11.
Восновузмінусферісудочинствабулипокладенінаступнізаходи:1)відо
кремлення судової влади від законодавчої і адміністративної; 2) введення зма
гального,усного ігласногосудочинства;3)двохінстанційневирішеннясудових
справ; 4) розгляд у касаційному порядку остаточних рішень судових місць у
випадкуявногопорушенняабонеправильногозастосуваннязаконуіт.д.
Проте теоретики судового процесу, визнаваючи необхідність гласного
здійсненняправосуддя,тимнеменшерозходилисяупоглядахнарозумінняглас
ностіусудочинстві.Так,К.І.Малишеввважав,щогласністьпровадженнянале
жить до характеристик його устрою, при котрому різні акти, які виносяться у
процесі,єдоступнимидляознайомленняпубліціізаінтересованимособам12.На
думку А. Х. Гольмстена, гласність як протилежність таємниці припускає
доступністьвиконаннядійнетількиучасникамипроцесу,алейособами,якіне
беруть участі у ньому.Цього можна досягнути дозволом бути присутніми при
виконанні цих дій і дозволом друкувати у періодичних видання як звіти про
судовідії,такіоцінкитакихдій13.
Є. В. Васьковський, досліджуючи основні засади цивільного судочинства,
поділявгласністьнадвавиди:длясторінізагальнугласність.Розкриваючизна
ченнягласностіпершоговиду,Є.В.Васьковськийвідмічав,щогласністьнеявляє
собоюсамостійногопринципу,аєнаслідком,зодногобоку,принципівбезпосе
редностііусності,яківимагають,щобсудбезпосередньоспілкувавсязпозовни
ками,аздругогобоку–принципівзмагальностіірівноправності,ізкотрихпер
шийпокладаєнасамихпозовниківпідготовкупроцесуальногоматеріалу,адру
гий–надаєїмоднаковізасобизахистуінападу.Прицьомуавторпідкреслював
особливу значущість розглядуваного принципу, в тому смислі, що він надає
можливістьсуспільствуконтролюватидіїсуддів:«гласність–цевіжкидлясудів
ішоридляіншихпристрастей».
Під загальною гласністю Є. В. Васьковський розумів доступність судового
процесудлявсіхбажаючих,длясуспільствавцілому.Вцьомусмислігласність,
надумкувченого,рівнозначнапублічності.Навідмінувідгласностідлясторін
281Юридичні і політичні науки
282 Держава і право • Випуск 49
публічність не випливає із інших принципів процесу, а являє собою цілком
самостійнийпринцип,якийпотребуєспеціальногообґрунтування14.
Отже, в результаті судових реформ гласність була закріплена як найваж
ливішийпринциппроцесуальної діяльності.Протенапочаток90х pp.XIXст.
накопичилося майже 200 різного роду доповнень і змін до судових статутів
1864р.,щопокликанабулавпорядкуватистворенауказомімператораОлександра
IIIкомісіядляпереглядузаконоположеньпосудовійчастині.Головнимзавданням
цієїкомісіїбулоузагальнитидоповненняізміни,частинакотрихпротягомдвад
цятитридцятироківгальмуваласудовуреформу.Так,2травня1899р.роботанад
проектомновихредакційсудовихстатутівбулазавершена,ау1901р.доопраць
ованіпроектибуливнесенінарозглядДержавноїради.Однаквсилурядупричин
ціпроектитакінебулизатверджені15.
У радянський період16 розвитку процесуальної науки традиційним було
розуміннягласностіяквстановленогозакономпорядкусудовогорозглядусправ,
котрийпередбачаввільнийдоступузалзасіданьвсіхбажаючих17.
Такийпогляднапринципгласностівизначивійогозміступроцесуальному
законодавстві.Ст.10ЦПК1963р.18встановлювала,щорозглядсправувсіхсудах
євідкритим,завиняткомвипадків,колицесуперечитьінтересамохоронидержав
ноїабоіншоїзахищеноїзакономтаємниці.Закритийсудовийрозгляд,крімтого,
допускався за мотивованою ухвалою суду з метою запобігання розголошенню
відомостейпроінтимнімоментижиттяосіб,якіберутьучастьусправі,атакож
длязабезпеченнятаємниціусиновлення.Посуті,ЦПК1963р.передбачавлише
однуможливість–відкритоспостерігатизатим,щовідбуваєтьсявзалісудового
засідання.Законненадававякоїсьможливостіфіксуватихідсудовогорозгляду,в
томучисліздопомогоютехнічнихзасобів.
Сучаснітеоретикиправапродовжуютьдослідженняпринципугласності.Так,
В.А.КройторіВ.П.Нагребельнийпідпринципомгласностірозуміютьвідкри
тийрозглядсправусудах,коливсібажаючіможутьбутиприсутнімивзалісудо
вихзасідань,атакожправоцихосібробитиписьмовінотаткипропроцесіфіксу
вативсе,щовідбуваєтьсяусудовомузасіданні19.А.Т.Комзюк,В.М.Бевзенкота
Р.С.Мельникупринципігласностівбачаютьгарантіюдоступності,зрозумілості
тапевноїконтрольованостідіяльностіадміністративнихсудівпідчасрозглядута
вирішеннянимипублічноправовихспорів20.В.М.Шерстюкрозглядаєпринцип
гласності як встановлений законом порядок розгляду справ у судах загальної
юрисдикції,котрийпередбачаєвільнийдоступузалзасіданьвсіхбажаючихгро
мадян,атакожїхправоробитиписьмовінотаткиіфіксувативсе,щовідбувається
взалісудовогозасідання21.
Крімтого,придослідженні сутностіцьогопринципучастовживають і такі
поняття як відкритість, публічність, прозорість чи транспарентність правосуд
дя22.Але,якправильновважаєО.Г.Фоменко,найточнішимстосовносудового
процесу є використання терміну «гласність» як синоніму публічності і відкри
тості.Гласність–цедоведеністьдовідома,загальновідомістьчогонебудь,оголо
шення, розголос. Публічний – це явний, відомий, здійснюваний у присутності
публіки,відкритий,гласний,суспільний,неприватний.Такимчином,етимологія
термінів «гласність» і «публічність» багато в чому схожа і визначається через
відкритістьчогонебудь23.
Прозорість(чиїїіноземнийеквівалент–транспарентність)належитьскоріше
до характеристик судової влади і включає у себе різні аспекти, насамперед
організаційні.Автім,деяківченіпропонуютьширокийпідхіддопоняттяпрозо
282 Держава і право • Випуск 49
283Юридичні і політичні науки
ростіправосуддя.Зокрема,О.Б.Абросімовавиділяєкількаформпрозоростічи
видівінформаціїпроправосуддя:свободаотриманняінформаціїпросудякорган
державноївлади;свободаотриманняінформаціїпроконкретнийсудовийпроцес;
свобода отримання інформації про суддівське самоуправління, його структуру,
порядокдіяльності24.
Гласність як загальновизнана вимога, принцип, умова, пред’явлена до
здійсненняправосуддя,отрималазакріпленнявбагатьохміжнароднихдокумен
тах(ст.10,11,19,29Загальноїдеклараціїправлюдини,ст.14,19Міжнародного
пактупрогромадянськііполітичніправаіт.д.).
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод подає
гласністьякоднузголовнихскладовихсправедливогосудовогорозгляду:«Судо
верішенняоголошуєтьсяпублічно,алепресачипублікаможутьнедопускатися
насудовізасіданняпротягомусьогопроцесуабойогочастинизміркуваньморалі,
суспільногопорядкучидержавноїбезпекиудемократичномусуспільстві,атакож
колитоговимагають інтересинеповнолітніхабодля захиступриватногожиття
осіб,абоприособливихобставинах,колигласністьпорушувалабінтересипра
восуддя».
Принцип гласності розгляду справ судом закріплено і в ст. 129Конституції
України.Відповіднодоцієї статтіосновнимизасадамисудочинстває гласність
судовогопроцесу і йогоповнефіксування технічними засобами.Ці положення
конкретизованівпроцесуальномузаконодавствіУкраїни.
Зокрема, вЦПКвказано,щорозглядсправувсіх судахпроводитьсяусно і
відкрито.Ніхтонеможебутипозбавленийправанаінформаціюпрочасімісце
розгляду своєї справи (ст. 6).ВідповіднодонормГПК, розгляд справ у госпо
дарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам
щодоохоронидержавної,комерційноїабобанківськоїтаємниці,абоколисторони
чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і
подаютьвідповіднеклопотаннядопочаткурозглядусправипосуті(ст.44).КАС
передбачає, що розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито.
Ніхтонеможебутиобмеженийуправінаотриманнявадміністративномусуді
інформаціїпродату, час імісцерозгляду своєї справи таухвалені вній судові
рішення(ст.12).
По суті, за висловленнямЄ.В.Васьковського, сучасні процесуальні норми
закріплюють загальну гласність.Гласністьжедля сторін як їхправобутипри
сутнімиприпроведеннівсіхпроцесуальнихдій,знайомитисязусімаматеріалами
справиівисловлюватисвоюдумкустосовновсіхпитань,яківиникають,входить
узмістіншихпринципівпроцесу.Автім,вибіртогочиіншогонапрямурозвитку
гласностіпов’язаний звирішеннямрядупрактичних завдань.Якщовиходити з
вузькогорозумінняпринципугласності,тоочевидно,щовзаконодавствінеможе
бути встановленожодних його обмежень.При закріпленні загальної гласності,
навпаки,можутьдопускатисяпевніобмеження,асамевпланіприсутностівсіх
бажаючихусудовомузасіданні,анесторінчиіншихучасниківсправи.
Нанашпогляд,подальшийрозвитокіреалізаціяпринципугласностіповинні
здійснюватисяудвохвзаємозв’язанихнапрямах:безпосереднєсприйняттяінфор
мації в залі судового засідання і право фіксувати її в різний спосіб, і другий
напрям–сприйняттявідомостейпросудовийпроцесчереззасобимасовоїінфор
мації25.
Отже,узагальномувиглядігласністьсудочинстванадаєможливістьконтролю
283Юридичні і політичні науки
284 Держава і право • Випуск 49
суспільства за судовою системою, за рішеннями, які приймають судді, в тому
числі ічерезознайомленнязсудовоюпрактикою.Цеможевідігравативажливу
рольвотриманнісудовогозахистучи,навпаки,запобігтисудовомупроцесу.
Виходячи ізвищенаведеного,принципгласності і відкритості судовогороз
глядуможебутисформульованонаступнимчином:цетакеосновнеположення,
суть котрого в доступності інформації про хід справи і рішення для учасників
процесуівсіхбажаючихікотрезнайшловідбиттявнормахпроцесуальногозако
нодавства,черезкотрезабезпечуєтьсявиконанняцілейтазавданьпроцесуальної
діяльностііпозитивнесприйняттячленамисуспільствасудовоївладивціломуі
прийнятихсудомконкретнихрішень.
Проведененамидослідженняпринципугласностітавідкритостісудовогороз
глядудаєпідставидляформулюванняпевнихвисновківіперспективподальших
розвідокуданомунапрямі.Поперше,сучасніпроцесуальнінормизакріплюють
гласність у загальному вигляді як відкритість судового розгляду. Конкретні ж
складовігласності–правобутиприсутнімиприпроведеннівсіхпроцесуальних
дій,знайомитисязусімаматеріаламисправиівисловлюватисвоюдумкустосов
новсіхпитань, які виникають–входятьу зміст іншихпринципів судочинства.
Подруге, вирішення ряду практичних завдань впливає на розвиток гласності.
Якщовиходитизвузькогорозумінняпринципугласності,товзаконодавствіне
можебутивстановленожоднихйогообмежень.Призакріпленнізагальноїглас
ності,навпаки,можутьдопускатисяпевніобмеження,наприклад,присутністьу
судовомузасіданнітількисторінтаіншихучасниківсправи,аневсіхбажаючих.
Потретє,подальшийрозвитокіреалізаціяпринципугласностіповинніздійсню
ватися у двох взаємозв’язаних напрямах: перший – безпосереднє сприйняття
інформаціївзалісудовогозасіданняіправофіксуватиїїврізнийспосіб,другий
–сприйняттявідомостейпросудовийпроцесчереззасобимасовоїінформації.
1. Хре с то ма тияповсеобщейисториигосударстваиправа/Подред.К.И.Батыра,
Е.В.Поликарповой.–М.:Юристъ,2004.–Т.1.–С.135.2. Ма ля рен ко В.Т.Перебудова
кримінального процесуУкраїни в контексті європейських стандартів. – К.:Юрінком
Інтер,2005.–С.52.3. В.Т.Маляренко,опираючисьнапозиціїісториківправа,обґрун
товано, на нашпогляд, пише,що у РуськійПравдімістилися норми процесуального
права,яксформованізаконодавцем,такіті,щобуливідоміпрактиціпротягомкількох
попередніхстоліть.Так,результатомтрансформаціїзвичаїв,застосовуванихщеунай
раннішийперіодРусі,сталистаттіРуськоїПравдипро«звід»і«гоніннясліду».Див.:
Ма ля рен ко В. Т.ПеребудовакримінальногопроцесуУкраїнивконтекстієвропейських
стандартів.–К.:ЮрінкомІнтер,2005.–С.53;Ко ва ль о ва С. Г.Еволюціясудовоїсисте
ми і судочинства на українських землях Великого князівства Литовського: Автореф.
дис.…канд.юрид.наук.–Одеса,2004.–С.13.4. Фо мен ко Е. Г.Принциппубличности
гражданского процесса: истоки и современность:Дис.…канд.юрид. наук. –Томск,
2006.–С.21.5. Ма ля рен ко В. Т.ПеребудовакримінальногопроцесуУкраїнивконтексті
європейськихстандартів.–К.:ЮрінкомІнтер,2005.–С.5657,62,71.6. Фо мен ко Е.Г.
Принциппубличностигражданскогопроцесса:истокиисовременность:Дис.…канд.
юрид.наук.–Томск,2006.–С.26.7. Тамсамо. –С.27.8. Гре бен цов А.М.Развитие
хозяйственнойюрисдикциивРоссии.–М.:Норма,2002.–С.1112,14.9. Вартозазна
чити,щов1743роціз’явивсяпершийкодифікованийактукраїнськогоправа–«Права,
заякимисудитьсямалоросійськийнарод».Нажаль,цейкодекстакінебувзатвердже
ний.ХочавподальшомузасвідоцтвомО.В.Сокольської,судовийпроцеснаукраїнських
земляхбудувавсяназасадахгласності.Див.:Со кальсь ка О.В.Судоустрійтасудочинст
вовУкраїні(XVI–початокXVIIст.:Автореф.дис.…канд.юрид.наук.–К.,2006.–С.
284 Держава і право • Випуск 49
285Юридичні і політичні науки
5.10. Вла ди мир скийБу да нов М.Ф. Обзористориирусскогоправа.–К.:Тип.Книгопро
давцаН.Я.Оглоблина,1915.–С.643644.11. Вартозазначити,щонапочаткуХІХст.у
південнихпортовихмістахРосіїпаралельнозісловеснимисудамистали,заприкладом
Франції,стализапроводжуватиособливікомерційнісуди.Першийсудтакогородубув
відкритий вОдесі у 1808 р. за ініціативоюмісцевої адміністрації на чолі з герцогом
Рішельє,котрапідтрималаклопотанняіноземнихкупців,якімешкаливОдесі.Взв’язку
зцимбуврозробленийізатверджений10березня1808р.СтатутОдеськогокомерційно
госуду.В1832р.післябагатьохпідготовчихробітбуливиданіУказ«Прозаснування
комерційних судів» і «Статут судочинства торгового», проте ідея про створення
спеціалізованоїсистемисудовоїюрисдикції–господарської–булапроведенанепослідо
вно,іосновнумасугосподарськихсправурамкахвсієїкраїнирозглядализагальнісуди;
існувавєдинийСтатутсудочинстваторгового,котрий,однак,немавсуттєвихвідмінно
стейвідправилцивільногосудочинства,завиняткомдеякихположень,щообумовлено
недоробкою законодавця в силу історичнихпричин, прицьому господарські спори в
загальнихсудахрозглядалисязгіднозправиламиСтатутуцивільногосудочинства.Див.:
Гре бен цов А. М.РазвитиехозяйственнойюрисдикциивРоссии.–М.:Норма,2002.–С.
2527,287.12. Хре с то ма тия погражданскомупроцессу/Подред.М.К.Треушникова.
–М.: Городец, 1996. – С. 8586. 13. Граж дан ский процесс. Хрестоматия / Под ред.
М.К.Треушникова.–М.:Городец,2005.–С.262.14. Вась ков ский Е.В.Учебникграж
данского процесса. –М.:ИздвоБр. Башмаковых, 1917. –С.116.15. Ма ля рен ко В.Т.
ПеребудовакримінальногопроцесуУкраїнивконтекстієвропейськихстандартів.–К.:
ЮрінкомІнтер,2005.–С.70.16. Запровадженнярадянськихсудовихорганіврозпоча
лося зпостановиНародногоСекретаріатуУкраїнивід4січня1918р.«Провведення
народного суду»,декрету«Просуд»від14лютого1919р., «Тимчасовогоположення
пронароднісудитареволюційнітрибунали»від20лютого1919р.Законодавчийдосвід
регулюванняпитаньсудочинствавУСРРвпершірокиїїіснуваннязнайшоврозвиток
також у «Положенні про народний суд Української Соціалістичної Радянської Рес
публіки»від26жовтня1920р.,постанові«ПровведеннявдіюПоложенняпросудо
устрій УСРР» від 16 грудня 1922 p., Законі «Про судоустрій Союзу РСР, союзних і
автономнихреспублік»від16 серпня1938р. та ін.Див.:Ма ля рен ко В.Т.Перебудова
кримінальногопроцесуУкраїнивконтекстієвропейськихстандартів.–Київ:Юрінком
Інтер,2005.–С.7388.Дляорганівгосподарськоїюрисдикціїважливезначеннямало
створення в 1922 р. арбітражних комісій державних арбітражей, що прийшли їм на
змінув1931р..Процедетальнішедив.:При ти ка Д. М.Правові засадиорганізації і
діяльностіорганівгосподарськоїюрисдикціїташляхиїхудосконалення.–К.:ІнЮре,
2003.–С.96140.17. Се ме нов В. М.Конституционныепринципыгражданскогосудо
производства.–М.:Юрид.лит.,1982.–С.86.18. ПершіЦПКУРСРбулиприйнятів
1924 і 1929 роках і також передбачали гласний судовий розгляд цивільних справ.
19. Крой тор В.А.Гражданскийпроцесс.–Х.:Эспада,2002.–С.38;Гос по дарсь кепро
цесуальнеправоУкраїни/Зазаг.ред.В.Д.Чернадчука.–Суми:Університетськакнига,
2006.–С.3233.20. Ком зюк А. Т., Бев зен ко В. М., Мель ник Р. С. Адміністративнийпро
цесУкраїни.–К.:Прецедент,2007.–С.113.21. Шер стюк В.М.Развитиепринципов
арбитражногопроцессуальногоправа.–М.:Городец,2004.–С.57.22. Ту ма но ва Л.В.
Транспарентностьгражданскогосудопроизводства//Заметкиосовременномграждан
скомиарбитражномпроцессуальномправе/Подред.М.К.Треушникова.–М.:Горо
дец,2004.–С.21;По та пен ко С.В.Околлизиимеждугласностьюправосудияинепри
косновенностьючастнойжизни//Современнаядоктринагражданского,арбитражного
процессаиисполнительногопроизводства:Теорияипрактика.–СПб.,2004.–С.241;
Кузь мен ко О.В., Гуржій Т.О.АдміністративнепроцесуальнеправоУкраїни.–К.:Атіка,
2007.–С.45.23. Фо мен ко Е.Г.Принциппубличностигражданскогопроцесса:истокии
современность:Дис.…канд.юрид.наук.–Томск,2006.–С.45;Боль шой сло варьино
странныхслов /Сост.А.Ю.Москвин.–М.:ЗАОЦентрполиграф,2005.–С.554.24.
Аб ро си мо ва Е.Б.Транспарентностьправосудия //Проблемытранспарентности судеб
285Юридичні і політичні науки
286 Держава і право • Випуск 49
нойвласти.–М.,2001.–С.6263.25. Шер стюк В.М.Цит.работа.–С.59;Ком зюк А.Т.,
Бев зен ко В.М., Мель ник Р.С. Цит.праця.–С.113114.
286 Держава і право • Випуск 49
Розділ 5. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Г.П. Тимченко. Принцип гласності і відкритості судового розгляду: теорія, історія та перспективи розвитку
|