Особливості процесу наукового дослідження речового права

Особливості процесу наукового дослідження речового права

Розкриваються особливості пізнавального процесу, які потрібно враховувати при науковому досліджені речового права як самостійного об’єкта. На думку автора, у наукових висновках завжди відображаються суб’єктивізм дослідника та специфіка природи об’єкта, що досліджується....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Харченко, Г.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34322
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Особливості процесу наукового дослідження речового права / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 299-303. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34322
record_format dspace
spelling irk-123456789-343222012-06-03T12:30:13Z Особливості процесу наукового дослідження речового права Харченко, Г.Г. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Розкриваються особливості пізнавального процесу, які потрібно враховувати при науковому досліджені речового права як самостійного об’єкта. На думку автора, у наукових висновках завжди відображаються суб’єктивізм дослідника та специфіка природи об’єкта, що досліджується. Раскрываются особенности познавательного процесса, которые следует учиты­вать при научном исследовании вещного права как самостоятельного объекта. По мнению автора, в научных выводах всегда отражаются субъективизм исследователя и специфика природы исследуемого объекта. The article describes the features of the cognitive process, which should be considered in the scientific study of property (things) law as an independent object. The author believes that researcher subjectivity and specific of nature of the investigated object are always reflected in scientific conclusions. 2010 Article Особливості процесу наукового дослідження речового права / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 299-303. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34322 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
spellingShingle Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Харченко, Г.Г.
Особливості процесу наукового дослідження речового права
Держава і право
description Розкриваються особливості пізнавального процесу, які потрібно враховувати при науковому досліджені речового права як самостійного об’єкта. На думку автора, у наукових висновках завжди відображаються суб’єктивізм дослідника та специфіка природи об’єкта, що досліджується.
format Article
author Харченко, Г.Г.
author_facet Харченко, Г.Г.
author_sort Харченко, Г.Г.
title Особливості процесу наукового дослідження речового права
title_short Особливості процесу наукового дослідження речового права
title_full Особливості процесу наукового дослідження речового права
title_fullStr Особливості процесу наукового дослідження речового права
title_full_unstemmed Особливості процесу наукового дослідження речового права
title_sort особливості процесу наукового дослідження речового права
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34322
citation_txt Особливості процесу наукового дослідження речового права / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 299-303. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT harčenkogg osoblivostíprocesunaukovogodoslídžennârečovogoprava
first_indexed 2025-07-03T15:19:19Z
last_indexed 2025-07-03T15:19:19Z
_version_ 1836639543515676672
fulltext 299Юридичні і політичні науки Г.Г. ХАРЧЕНКО. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЧОВОГО ПРАВА Роз кри ва ють ся особ ли вості пізна валь но го про це су, які потрібно вра хо ву ва ти при на уко во му досліджені ре чо во го пра ва як са мостійно го об’єкта. На дум ку ав то ра, у на уко вих вис нов ках завжди відо б ра жа ють ся суб’єктивізм дослідни ка та спе цифіка при ро ди об’єкта, що досліджується. Клю­чові­сло­ва: ре чо ве пра во, пізнан ня, суб’єктивізм, те орія, ме то до логія. Рас кры ва ют ся осо бен но с ти по зна ва тель но го про цес са, ко то рые сле ду ет учи ты­ вать при на уч ном ис сле до ва нии вещ но го пра ва как са мо сто я тель но го объ ек та. По мне нию ав то ра, в на уч ных вы во дах все гда от ра жа ют ся субъ ек ти визм ис сле до ва те ля и спе ци фи ка при ро ды ис сле ду е мо го объ ек та. Клю­че­вые­сло­ва: вещ ное пра во, по зна ние, субъ ек ти визм, те о рия, ме то до ло гия. The article describes the features of the cognitive process, which should be considered in the scientific study of property (things) law as an independent object. The author believes that researcher subjectivity and specific of nature of the investigated object are always reflected in scientific conclusions. Key words:­property (things) law, cognitive process, subjectivism, theory, methodology. Так­вже­вла­ш­то­ва­на­свідомість­лю­ди­ни,­ко­ли­ніби­то­од­на­кові­речі­ко­жен­з­нас­ мо­же­ба­чи­ти­по­різно­му,­ство­рю­ю­чи­при­цьо­му­своє­влас­не­їх­сприй­нят­тя.­У­пси­ хо­логії­ навіть­ ви­ко­ри­с­то­вується­ та­кий­ прий­ом­ –­ різним­ лю­дям­ по­ка­зу­ють­ той­ са­мий­аб­ст­ракт­ний­ма­лю­нок,­од­нак­в­ньо­му­во­ни­здатні­по­ба­чи­ти­різні­об­ра­зи.­ Такі­відмінності­у­віддзер­ка­лені­об’єктив­ної­ре­аль­ності­по­яс­ню­ють­ся­ індивіду­ альністю­ свідо­мості­ кож­ної­ лю­ди­ни,­ а­ як­що­ простіше­ –­ йо­го­ суб’єктивізмом.­ Ос­танній­ зна­хо­дить­свій­про­яв­у­будь­якій­людській­діяль­ності,­ у­ то­му­числі­й­ дослідницькій.­ На­уко­ве­ пізнан­ня­ завжди­ ха­рак­те­ри­зується­ на­явністю­ не­ ли­ше­ об’єкта­досліджен­ня,­а­й­суб’єкта,­який­здійснює­та­ке­пізнан­ня.­В­цьо­му­сенсі­в­ цій­діяль­ності­не­мож­на­не­вра­хо­ву­ва­ти­особ­ли­вості­людсь­кої­психіки,­пов’яза­ної­ з­її­суб’єктивізмом.­ Сьо­годні,­ма­буть,­не­так­вже­і­про­сто­знай­ти­об’єкти,­про­які­у­своїх­на­уко­вих­ по­шу­ках­пра­во­знавці­не­ска­за­ли­ані­сло­ва.­Од­нак­різні­досліджен­ня­на­чеб­то­од­на­ ко­во­го­об’єкта,­на­справді,­ма­ють­свою­са­мостійну­на­уко­ву­цінність.­При­чи­ною­ цьо­го­ зно­ву­ ж­ та­ки­ є­ той­ са­мий­ за­галь­новідо­мий­ суб’єктивізм.­ На­ ньо­му,­ між­ іншим,­ і­ ба­зується­ но­виз­на­ будь­яко­го­ досліджен­ня.­ Про­цес­ твор­чо­го­ пізнан­ня­ вже­ апріорі­пе­ред­ба­чає­ існу­ван­ня­но­вих­ су­д­жень,­ вис­новків­ та­ і­ про­сто­ іншо­го­ ра­кур­су­ досліджен­ня­ об’єкта.­ І­ як­ би­ лю­ди­на­ не­ на­ма­га­лась,­ во­на­ все­ од­но­ не­ спро­мож­на­ са­мостійно­ повністю­ по­вто­ри­ти­ у­ своєму­ дослідженні­ той­ са­мий­ шлях,­ який­ прой­ш­ли­ її­ по­пе­ред­ни­ки.­Щось­ подібне­ відбу­вається­ і­ з­ пи­тан­ням­ досліджен­ня­ре­чо­во­го­пра­ва.­ За­галь­новідо­мо,­що­во­но­при­вер­та­ло­пиль­ну­ува­гу­ба­га­ть­ох­вче­них­прав­ників­ ми­ну­ло­го­та­су­час­ності,­ко­жен­з­них­вив­чав­йо­го­по­своєму,­особ­ли­во­ак­цен­ту­ю­чи­ свою­ ува­гу­ на­ ок­ре­мих­ оз­на­ках­ цьо­го­ яви­ща.­ Cкажімо,­О.­ Ба­баєв­ досліджу­вав­ ре­чо­ве­ пра­во­ з­ точ­ки­ зо­ру­ йо­го­ си­с­те­ма­ти­зації­ на­ ок­ремі­ ре­чові­ пра­ва1,­ Д.­ 299Юридичні і політичні науки ©­ХАР ЧЕН КО Ге оргій Ге оргійо вич­–­кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­до­цент­На­вчаль­но­ на­уко­во­го­ інсти­ту­ту­ пра­ва­ та­ пси­хо­логії­ Київсько­го­ національ­но­го­ універ­си­те­ту­ внутрішніх­справ 300 Держава і право • Випуск 49 Маліновсь­кий­–­че­рез­пізнан­ня­ка­те­горії­суб’єктив­но­го­ре­чо­во­го­пра­ва2,­В.­Цю­ра­ –­в­кон­тексті­ре­чо­вих­прав­на­чу­же­май­но3­то­що.­Зда­ва­лось­би­об’єкт,­за­ве­ли­ким­ ра­хун­ком,­ один­ –­ ре­чо­ве­ пра­во,­ од­нак­ кут­ зо­ру­ прав­ників­ на­ ньо­го­ у­ кож­но­го­ різний.­В­цьо­му,­між­тим,­є­своя­за­ко­номірність.­Спра­ва­в­то­му,­що­якою­би­та­ла­ но­ви­тою,­а­іноді­навіть­геніаль­ною­не­бу­ла­та­чи­інша­лю­ди­на,­во­на­ніко­ли­у­своїх­ досліджен­нях­не­мо­же­пре­тен­ду­ва­ти­на­істи­ну­кінце­вої­інстанції.­Будь­який­умо­ вивід­у­пра­вовій­на­уці­ віднос­ний­так­ са­мо,­ як­ аб­ст­ракт­не­ за­ своєю­сут­тю­са­ме­ пра­во.­ Відносність­ –­ у­ суб’єктивізмі,­ але­ у­ кож­но­му­ суб’єктив­но­му­ вис­нов­ку­ завжди­при­сутній­еле­мент­об’єктивізму,­тоб­то­ре­аль­не­відо­б­ра­жен­ня­об’єктив­ної­ дійсності. В­рам­ках­цієї­статті­спро­буємо­з’ясу­ва­ти,­які­особ­ли­вості­при­та­манні­про­це­су­ на­уко­во­го­досліджен­ня­ і­ як­ їх­потрібно­вра­хо­ву­ва­ти­в­ході­ са­мо­го­досліджен­ня­ ре­чо­во­го­пра­ва­як­са­мостійно­го­об’єкта.­Від­цьо­го­значною­мірою­бу­де­за­ле­жа­ти­ пра­вильність­на­ших­вис­новків­при­пізнанні­та­вив­ченні­ре­чо­во­го­пра­ва.­ Суб’єктивізмом,­ як­ відо­мо,­ виз­на­чається­ не­ тільки­ відносність­ на­ших­ вис­ новків­ у­ пізнанні­ об’єкта,­ але­ й­ індивіду­аль­ний­ ха­рак­тер­ са­мо­го­ досліджен­ня.­ Ко­жен­ре­зуль­тат,­який­ми­от­ри­муємо­в­ході­досліджен­ня,­по­суті,­є­не­чим­іншим­ як­ок­ре­мим,­розрізне­ним­знан­ням­про­об’єкт.­Це­ли­ше­один­з­ба­га­ть­ох­штрихів­у­ за­гальній­кар­тині­об’єкта,­яку­на­ма­гається­на­ма­лю­ва­ти­на­ука.­За­да­ча­те­орії­–­уза­ галь­ни­ти­ всю­ су­купність­ ре­зуль­татів­ різних­ досліджень,­ ви­я­ви­ти­ в­ них­ спільні­ за­ко­номірності­та­підкрес­ли­ти­особ­ли­вості­скла­до­вих­еле­ментів­досліджу­ва­но­го­ яви­ща,­на­да­ти­на­уці­об’єктив­ну­та­цілісну­си­с­те­му­знань.­ На­ цьо­му­ шля­ху­ те­орія­ об’єктив­но­ зіштов­хується­ з­ ба­га­ть­ма­ труд­но­ща­ми,­ оскільки­як­би­ста­ран­но­та­ор­ганічно­ми­і­не­на­ма­га­ли­ся­поєдна­ти­ці­ре­зуль­та­ти,­ все­од­но­не­доліків­у­цьо­му­про­цесі­нам­не­уник­ну­ти.­Навіть­у­на­уках,­ ка­же­С.­ Єго­ров,­ вис­нов­ки­ яких­ мож­на­ пе­ревіри­ти­ ек­с­пе­ри­мен­таль­но,­ все­ од­но­ завжди­ бу­де­ли­ша­ти­ся­ма­лень­кий­за­зор,­проміжок­між­те­о­ре­тич­ни­ми­та­ек­с­пе­ри­мен­таль­ ни­ми­ве­ли­чи­на­ми,­котрі­лю­ди­на­бу­де­на­ма­га­ти­ся­змен­ши­ти­че­рез­удо­с­ко­на­лен­ня­ те­орії­ або­ме­тодів­спо­с­те­ре­жен­ня4.­Ме­то­до­логія­в­цьо­му­сенсі­мо­же­по­спри­я­ти­ ли­ше­знят­тю­гос­тро­ти­про­бле­ми,­але,­на­жаль,­не­усу­ну­ти­її­вза­галі.­Про­про­га­ ли­ни­у­праві,­вис­лов­лю­вав­ся­і­В.­Ла­зарєв,­роз­гля­да­ю­чи­їх­як­пев­ну­ва­ду­пра­ва,­яка­ вка­зує­на­йо­го­не­до­ско­налість5.­Їх­існу­ван­ня,­між­тим,­при­род­но­і­обу­мов­люється­ не­яко­юсь­злою­во­лею­дослідни­ка,­а­пе­ре­дусім­са­мою­при­ро­дою­лю­ди­ни.­От­ри­ му­ю­чи­інфор­мацію­різни­ми­шля­ха­ми,­лю­ди­на­її­обмірко­вує­і­фор­му­лює­з­неї­свої­ умо­ви­во­ди.­ Во­ни­ є­ відо­б­ра­жен­ням­ свідо­мості­ дослідни­ка,­ віддзер­ка­лен­ня­ йо­го­ влас­но­го­я,­ в­чо­му,­влас­но­ка­жу­чи,­ і­про­яв­ляється­умовність­та­ких­умо­ви­водів.­ Отож,­в­те­орії­завжди­бу­дуть­пи­тан­ня,­які­так­чи­інак­ше­чо­мусь­ви­па­ли­з­її­по­ля­ зо­ру­або­ма­ють­по­лемічний,­до­кінця­не­виріше­ний­ха­рак­тер.­ До­об’єктив­ності,­на­справді,­праг­не­кож­на­те­орія,­вклю­ча­ю­чи­й­те­орію­ре­чо­ во­го­пра­ва.­Чим­частіше­ре­чо­ве­пра­во­при­вер­тає­до­се­бе­ува­ги­дослідників,­тим­ більше­об’єктив­ності­здо­бу­ва­ють­по­ло­жен­ня­йо­го­вчен­ня.­На­пев­ний­мо­мент­ча­су­ в­ньо­му­на­ко­пи­чується­кри­тич­на­ма­са­різних­суб’єктив­них­умо­ви­водів­про­ре­чо­ве­ пра­во,­аналізу­ю­чи­та­син­те­зу­ю­чи­які,­мож­на­на­бли­зи­ти­ся­до­так­жа­да­но­го­та­дов­ го­очіку­ва­но­го­ре­зуль­та­ту­–­істи­ни­у­пізнані.­От­ри­ма­ний­ре­зуль­тат­–­це­не­аб­со­ лют­не­знан­ня,­оскільки­як­вже­зга­ду­ва­лось­раніше,­для­лю­ди­ни­че­рез­її­суб’єктив­ ну­свідомість,­аб­со­лют­на­істи­на­не­до­сяж­на,­про­те­на­буті­знан­ня­здатні­ско­ро­ти­ти­ до­неї­шлях,­по­гли­би­ти­на­ше­ро­зуміння­при­ро­ди­досліджу­ва­но­го­об’єкта,­зро­би­ти­ те­орію­більш­фун­да­мен­таль­ною.­Це­пра­ви­ло­ зна­хо­дить­ своє­ підтвер­д­жен­ня­ і­ в­ 300 Держава і право • Випуск 49 301Юридичні і політичні науки на­родній­му­д­рості,­яка­ка­же,­що­істи­на­на­ро­д­жується­в­дис­кусії,­а­кількість­мо­же­ пе­рей­ти­в­якість. Ци­ми­мірку­ван­ня­ми,­на­наш­по­гляд,­зо­к­ре­ма,­і­виз­на­чається­спо­конвічна­ак­ту­ альність­ре­чо­во­го­пра­ва­як­об’єкта­на­уко­во­го­досліджен­ня.­Як­би­ча­с­то­і­зда­ва­ лось­ би­ все­сто­рон­ньо­ во­но­ не­ досліджу­ва­лось,­ все­ од­но­ в­ цій­ сфері­ ще­ за­ли­ шається­ба­га­то­не­до­мов­ле­но­го­та­не­виріше­но­го­до­кінця.­Та­ка­си­ту­ація­пов’яза­на­ з­ са­мою­при­ро­дою­ре­чо­во­го­ пра­ва,­ і­ це­ не­зва­жа­ю­чи­на­ те,­що­ ре­чо­ве­ пра­во­ за­ своїм­без­по­се­реднім­при­зна­чен­ням­по­вин­но­фіксу­ва­ти­ста­ти­ку­суспільних­відно­ син,­тоб­то­ніби­то­відо­б­ра­жа­ти­їх­ста­лий­ха­рак­тер.­ В­ цих,­ на­ пер­ший­ по­гляд,­ су­пе­реч­ли­вих­ те­зах­ і­ про­яв­ляється­ справжній­ ду­алізм­при­ро­ди­ре­чо­во­го­пра­ва,­оскільки,­з­од­но­го­бо­ку,­у­праві­ду­же­важ­ко­знай­ ти­та­кий­пра­во­вий­ інсти­тут,­який­би­за­рівнем­своєї­стабільності­мож­на­б­бу­ло­ порівня­ти­ з­ ре­чо­вим­ пра­вом,­ а­ з­ іншо­го­ бо­ку,­ при­ро­да­ ре­чо­во­го­ пра­ва­ має­ похідний­від­при­ро­ди­лю­ди­ни­ха­рак­тер,­а­відтак­не­мо­же­не­зміню­ва­ти­ся­ра­зом­з­ са­мою­людсь­кою­цивілізацією.­В­цьо­му­кон­тексті,­зга­даємо,­при­наймні,­про­бле­ ма­ти­ку­си­с­те­ми­ре­чо­вих­прав,­їх­об’єктів­то­що.­По­цим­дис­кусійним­на­прям­кам­ дослідни­ки­ не­ раз­ вис­лов­лю­ва­ли­ та­ ар­гу­мен­ту­ва­ли­ свою­ по­зицію,­ од­нак­ са­ме­ ре­чо­ве­ пра­во,­ на­ наш­ по­гляд,­ ком­плекс­не­ та­ знач­но­ складніше­ пра­во­ве­ яви­ще­ порівня­но­з­кож­ним­ок­ре­мим­йо­го­еле­мен­том,­а­то­му­йо­го­досліджен­ня­не­мо­же­ відбу­ва­ти­ся­ ли­ше­ че­рез­ сим­волічне­ (ме­ханічне)­ поєднан­ня­ усіх­ ок­ре­мих­ здо­ бутків­ вче­них­на­ши­ро­ко­му­полі­пізнан­ня­ре­чо­во­го­пра­ва.­Цей­об’єкт­по­тре­бує­ та­ко­го­ж­ок­ре­мо­го,­ком­плекс­но­го­та­серй­оз­но­го­досліджен­ня­як­і­він­сам. Сьо­годні,­в­епо­ху­гло­балізації,­час­ви­ма­гає­взя­ти­ся­за­досліджен­ня­ре­чо­во­го­ пра­ва­та­кож­гло­баль­но,­як­гло­балізу­вається­сам­світ­і­йо­го­пра­вові­си­с­те­ми.­Вже­ не­до­стат­ньо­досліджу­ва­ти­ок­ремі­про­бле­ма­ти­ки­ре­чо­во­го­пра­ва,­без­роз­гля­ду­їх­у­ всієї­ су­куп­ності­ їх­ взаємозв’язків­ і­ обу­мов­ле­ності­ з­ са­мою­ при­ро­дою­ ре­чо­во­го­ пра­ва.­Звідси­і­по­стає­за­да­ча­за­гли­би­ти­ся­в­пер­вин­ний­ба­зис­ре­чо­во­го­пра­ва,­не­ об­ме­жу­ва­ти­ся­ок­ре­ми­ми­сфе­ра­ми,­а­по­ча­ти­з­пе­ре­ос­мис­лен­ням­по­сту­латів­са­мої­ те­орії­ –­ те­орії­ ре­чо­во­го­ пра­ва,­ з­ точ­ки­ зо­ру­ відповідності­ її­ по­ло­жень­ ре­аліям­ сучас­но­го­жит­тя­та­по­треб­са­мо­го­люд­ст­ва.­В­цьо­му­кон­тексті­ма­буть­до­реч­ним­ бу­де­зга­да­ти­сло­ва­російських­пра­во­знавців­С.­Зінчен­ко­та­В.­Га­ло­ва,­які­за­зна­ чають,­ що­ світ­ ре­чей,­ на­справді,­ не­ вічний,­ це­ ли­ше­ етап­ історії,­ в­ яко­му­ ми­ живемо6. Не­за­пе­реч­ним­є­факт,­що­по­тре­би­кож­ної­ок­ре­мої­лю­ди­ни­та­і­са­мо­го­люд­ст­ва­ в­ціло­му­не­є­постійною­кон­стан­тою.­Усе­на­вко­ло­ра­но­чи­пізно­змінюється.­Те­о­ ре­тич­но­не­зміню­ва­ти­ся­мо­же­ли­ше­той­еле­мент,­який­існує­са­мостійно,­не­відчу­ ває­сто­ронніх­впливів­ із­зовні.­ І­хо­ча­пра­во­ва­дум­ка­ба­га­ть­ох­вче­них­ і­сповідує­ те­зис­про­те,­що­пра­во­як­та­ке­існує­в­своєму­са­мостійно­му­при­род­но­му­про­сторі,­ зга­даємо­в­цьо­му­кон­тексті,­приміром,­по­зицію­ос­но­во­по­лож­ни­ка­нор­ма­тивізму­ Г.­Кель­зе­на,­в­той­же­час­цим­твер­д­жен­ням­не­спро­с­то­вується­на­яв­ний­між­ре­чо­ вим­пра­вом­та­по­тре­ба­ми­лю­ди­ни­тісний,­пря­мо­обу­мов­лю­ю­чий­зв’язок.­ В­сьо­годнішніх­умо­вах­лю­ди­на­не­мо­же­за­до­воль­ня­ти­свої­по­тре­би­без­пра­во­ во­го­інстру­мен­тарію­ре­чо­во­го­пра­ва.­По­тре­би­пра­дав­ньої­лю­ди­ни­знач­но­відрізня­ ють­ся­від­по­треб­лю­ди­ни­су­час­ної,­а­відтак­ре­чо­ве­пра­во­не­мо­же­ігно­ру­ва­ти­такі­ зміни­і­на­ма­га­ти­ся­постійно­пе­ре­бу­ва­ти­у­своєму­так­зва­но­му­пер­вин­но­му­стані,­ інак­ше­зв’язок­між­при­ро­дою­ре­чо­во­го­пра­ва­та­при­ро­дою­лю­ди­ни­як­що­і­не­бу­де­ розірва­ний­цілком,­то­при­наймні­ста­не­знач­но­слабкішим.­А­це­не­мо­же­не­по­зна­ чи­ти­ся­на­прак­тичній­при­кладній­ролі,­ яку­по­вин­но­відігра­ва­ти­ре­чо­ве­пра­во­в­ 301Юридичні і політичні науки 302 Держава і право • Випуск 49 на­шо­му­житті.­За­вдан­ня­те­орії­ре­чо­во­го­пра­ва­йти­в­но­гу­з­са­мим­люд­ст­вом,­чут­ ли­во­сприй­ма­ти­і­ре­а­гу­ва­ти­на­будь­які­зміни­та­зовнішні­впли­ви,­да­ва­ти­на­вик­ ли­ки­ча­су­відповідні­та­адек­ватні­си­ту­ації­відповіді.­В­те­орії­не­мо­же­бу­ти­догм­ –­як­що­змінюється­при­чи­на,­зміни­ти­ся­по­винні­і­відповідні­по­ло­жен­ня­те­орії.­В­ до­к­т­рині­пра­ва,­у­то­му­числі­й­ре­чо­во­го,­кра­ще­ве­с­ти­мо­ву­не­про­дог­му­пра­ва,­ яка­в­ме­жах­пев­них­юри­дич­них­течій­навіть­спро­мож­на­до­ся­га­ти­справжніх­са­к­ раль­них­ ви­сот­ –­ «юри­дич­ної­ фе­ти­ши­зації»7­ (юри­дич­ний­ по­зи­тивізм),­ а­ ка­за­ти­ про­певні­ба­зисні­по­сту­ла­ти,­істинність­яких­хо­ча­й­мається­на­увазі,­про­те­не­є­ та­кою­ аб­со­лют­ною­ та­ не­за­пе­реч­ною.­ Під­ впли­вом­ суттєвих­ змін­ та­ об­ста­вин­ ба­зисні­по­сту­ла­ти­по­тенційно­мо­жуть­пе­ре­гля­да­ти­ся,­тоді­як­дог­ми­–­ніко­ли.­ Жор­ст­ка­прив’яз­ка­на­уко­вих­по­глядів­до­ста­лих,­а­відтак­ніби­то­всіма­виз­на­ них­пра­во­вих­по­зицій,­на­справді,­мо­же­да­ти­зовсім­зво­ротній­ефект,­ко­ли­дог­ма­ тичні­ по­гля­ди,­ на­ша­ро­ву­ю­чись­ один­ на­ інший­ настільки­ закріпа­чать­ на­уко­ву­ дум­ку,­що­гос­тро­по­ста­не­пи­тан­ня­доцільності­існу­ван­ня­са­мої­пра­во­вої­на­уки­як­ та­кої.­Дог­ма­тизм­у­на­уці,­за­зна­чав­Д.­Мей­ер,­не­спо­ну­кає­до­по­шу­ку­юри­дич­них­ на­чал­та­силь­но­шко­дить­на­уковій­роз­робці­пра­ва8.­За­вдан­ня­ж­те­орії,­за­сло­ва­ми­ Н.­Дю­вер­нуа,­зовсім­не­в­то­му,­щоб­опи­са­ти­яви­ще,­а­в­то­му,­щоб­про­аналізу­ва­ти­ йо­го­при­ро­ду9. З­цих­по­зицій­ро­зуміння­не­обхідності­по­даль­шо­го­ком­плекс­но­го­досліджен­ня­ ре­чо­во­го­пра­ва­стає­більш­зро­зумілим­та­яс­ним,­ад­же­темп­су­час­но­го­жит­тя­та­ людсь­ко­го­про­гре­су­кож­но­го­дня­при­швид­шується,­як­наслідок,­на­по­ря­док­ден­ но­го­ для­ пра­во­вої­ на­уки­ по­ста­ють­ все­ нові­ та­ нові­ пи­тан­ня.­ Пе­ре­ос­мис­лен­ня­ ок­ре­мих­ба­зис­них­по­ло­жень­те­орії­ре­чо­во­го­пра­ва,­де­які­з­яких­навіть­за­раз­вже­є­ дис­кусійни­ми­ у­ пра­вовій­ на­уці,­ –­ ак­ту­аль­не­ за­вдан­ня­ су­час­но­го­ ком­плекс­но­го­ досліджен­ня­ ре­чо­во­го­ пра­ва.­Цим­по­ло­жен­ням­ не­обхідно­ при­да­ти­ но­вий­ зміст,­ який­би­не­ тільки­відповідав­ре­аліям­сьо­го­ден­ня,­ а­ба­жа­но­ зміг­би­ви­пе­ре­ди­ти­ свій­час,­умов­но­ка­жу­чи­спрог­но­зу­ва­ти­май­бутній­на­пря­мок­роз­вит­ку­і­ті­зміни,­ які­імовірно­мо­жуть­прий­ти­ра­зом­з­ним­у­май­бут­нь­о­му.­ Ук­раїнська­ цивільна­ на­ука­ сьо­годні,­ на­ жаль,­ не­ мо­же­ по­хва­ли­ти­ся­ при­ сутністю­ в­ ній­ до­стат­ньої­ кількості­ ґрун­тов­них­ та­ про­гре­сив­них­ в­ цьо­му­ ро­зумінні­досліджень­ре­чо­во­го­пра­ва.­Скоріше,­на­впа­ки,­в­цій­сфері­вчені­більші­ схильні­ досліджу­ва­ти­ са­ме­пра­во­ як­ са­мостійний­об’єкт,­ ніж­ре­чо­ве­пра­во,­ яке­ во­ни­роз­гля­да­ють­як­ок­ре­мий­еле­мент­за­галь­но­го­яви­ща,­не­завжди­приділя­ю­чи­ йо­му­гідну­ува­гу. Ма­буть­та­ка­вже­сутність­лю­ди­ни,­що­спо­чат­ку­ми­швид­ше­за­все­звер­не­мо­ ува­гу­на­ве­ли­ке,­а­ли­ше­потім­у­своєму­пізнан­ня­ре­аль­ності­змо­же­мо­по­ба­чи­ти­ йо­го­ скла­дові­ ком­по­нен­ти.­ І­ як­що­ у­ фізиці­ пізнан­ня­ світу­ та­кож­ по­ча­лось­ з­ пізнан­ня­ ма­терії,­ а­ ли­ше­ потім­ вчені­ пе­ре­клю­чи­лись­ на­ досліджен­ня­ мо­ле­кул,­ атомів­то­що,­так­зва­них­пер­вин­них­еле­ментів,­то­ма­буть­той­са­мий­шлях­ви­му­ше­ но­бу­ло­прой­ти­й­ре­чо­ве­пра­во.­Од­нак,­у­фізи­ки­та­кий­ал­го­ритм­досліджень­пев­ ною­мірою­мож­на­по­яс­ни­ти­відсутністю­не­обхідно­го­на­уко­во­технічно­го­про­гре­ су­на­пев­но­му­кон­крет­но­му­істо­рич­но­му­етапі,­тоді­як­у­пра­вовій­на­уці­цей­ар­гу­ мент­вже­не­спраць­о­вує.­Тут­прав­ни­ки­настільки­за­хо­пи­лись­досліджен­ням­пра­ва,­ що­ ча­с­то­ за­ли­ша­ли­ за­ ла­ш­тун­ка­ми­ цьо­го­ про­це­су­ са­ме­ ре­чо­ве­ пра­во­ як­ йо­го­ скла­до­ву.­Та­кий­яв­ний­пе­рекіс­ча­ст­ко­во­по­яс­ню­вав­ся­тим,­що­чо­мусь­вва­жається,­ що­оскільки­пра­во­та­ре­чо­ве­пра­во­зо­к­ре­ма­співвідно­сять­ся­між­со­бою­як­ціле­та­ ча­с­ти­на,­ то­ тоді­ всі­ вис­нов­ки­ з­ досліджень­ пра­ва­ мож­на­ сміло­ пе­ре­но­си­ти­ та­ за­сто­со­ву­ва­ти­по­відно­шен­ню­до­ре­чо­во­го­пра­ва.­Як­наслідок,­по­вноцінної­те­орії­ 302 Держава і право • Випуск 49 303Юридичні і політичні науки ре­чо­во­го­пра­ва­досі­не­існує.­Од­нак,­на­справді,­та­кий­підхід­не­мо­же­бу­ти­пра­ви­ лом,­а­це­пра­ви­ло­–­аксіомою.­На­явність­у­об’єктів­схожість­рис,­не­завжди­оз­на­ чає­ їх­ цілко­ви­ту­ то­тожність.­ До­ то­го­ ж­ потрібно­ обов’яз­ко­во­ вра­хо­ву­ва­ти,­ що­ речо­ве­пра­во­для­са­мо­го­пра­ва­є­не­ли­ше­йо­го­ча­с­ти­ною,­а­пе­ре­дусім­йо­го­ба­зи­ сом,­на­фун­да­менті­яко­го­ і­ збу­до­ва­на­вся­кон­ст­рукція­пра­ва.­А­відтак,­без­ком­ плекс­ної­те­орії­про­ма­ле,­не­мож­ли­во­ви­бу­ду­ва­ти­по­вноцінну­те­орію­про­ве­ли­ке,­ тоб­то­право.­ В­цьо­му­про­цесі­дрібниць­не­має.­У­своїй­су­куп­ності­во­ни­здатні­не­ли­ше­виз­ на­ча­ти­особ­ливість­об’єкта,­а­й­впли­ва­ти­та­за­да­ва­ти­сам­век­тор­роз­вит­ку­за­галь­ но­го­яви­ща.­В­праві­–­дух­ре­чов­ності,­в­ши­ро­ко­му­ро­зумінні­цьо­го­сло­ва.­Те­орія­ ре­чо­во­го­пра­ва­як­стри­жень­за­галь­ної­те­орії­пра­ва­мо­же­на­да­ти­цьо­му­ду­ху­кон­ кретні­на­укові­фор­ми­ви­ра­зу,­сфор­му­лю­ва­ти­йо­го­ос­новні­по­сту­ла­ти,­цим­виріши­ ти­не­ли­ше­влас­ну­про­бле­ма­ти­ку,­а­й­до­мог­ти­ся­зро­би­ти­теж­са­мо­на­рівні­са­мо­го­ пра­ва,­в­то­му­числі­і­йо­го­ок­ре­мих­га­лу­зей.­На­цьо­му­шля­ху­не­мож­на­об­ме­жу­ва­ ти­ся­су­то­пра­во­ви­ми­знан­ня­ми,­а­потрібно­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­увесь­спектр­на­яв­них­ дже­рел­досліджен­ня­ (філо­софію,­ історію,­ еко­номічні­ та­ соціальні­на­уки­ тощо),­ все­це­на­дасть­от­ри­ма­ним­ре­зуль­та­там­на­уко­вої­ґрун­тов­ності­та­достовірності. При­сту­па­ю­чи­до­досліджен­ня­про­бле­ма­ти­ки­те­орії­ре­чо­во­го­пра­ва,­зви­чай­но­ тре­ба­ро­зуміти,­що­по­ле­досліджен­ня­настільки­ши­ро­ке,­що­на­вряд­чи­од­на­лю­ди­ на­ спро­мож­на­в­ме­жах­однієї­ ро­бо­ти­повністю­торк­ну­ти­ся­всьо­го­ спе­к­т­ру­про­ блем­них­пи­тань.­До­то­го­ж,­їх­ко­ло­постійно­змінюється­ра­зом­із­зміна­ми­на­шо­го­ по­всяк­ден­но­го­жит­тя­–­на­зміну­од­ним­пи­тан­ням­при­хо­дять­інші,­не­менш­ак­ту­ альні.­ Отож,­ ре­чо­ве­ пра­во­ по­тре­бує­ ґрун­тов­но­го­ на­уко­во­го­ досліджен­ня­ че­рез­ приз­му­но­вих­прак­тич­них­про­блем,­ з­яки­ми­кож­на­лю­ди­на­все­частіше­зіштов­ хується­у­своєму­житті,­у­світі,­який­гло­балізується,­а­відтак­в­цих­умо­вах­те­орія­ ре­чо­во­го­пра­ва­по­вин­на­своєчас­но­на­да­ти­не­обхідні­відповіді­на­вик­ли­ки­на­шо­го­ ча­су.­Тут­тре­ба­пам’ята­ти,­що­те­орія­по­вин­на­ма­ти­при­клад­ний­ха­рак­тер,­во­на­не­ мо­же­існу­ва­ти­по­за­прак­тич­но­го­виміру,­оскільки­він­є­єди­ним­кри­терієм­її­ко­рис­ ності.­ Для­ то­го­ щоб­ осяг­ну­ти­ усю­ зна­чущість­ та­ ак­ту­альність­ те­о­ре­тич­но­го­ досліджен­ня­ре­чо­во­го­пра­ва­в­рам­ках­ре­алій­сьо­го­ден­ня,­до­реч­ним­бу­де­при­га­да­ ти­ сло­ва­ фран­цузь­ко­го­ пись­мен­ни­ка­ Ж.Е.­ Ре­на­на­ –­ щоб­ зро­зуміти­ важ­ливість­ будь­якої­ ідеї,­при­беріть­ її­ і­по­бач­те,­яким­став­би­світ­без­неї10.­Ко­мен­тарі­для­ ре­чо­во­го­пра­ва­тут­навіть­не­зна­доб­лять­ся. 1.­Ба ба ев А.Б.­Си­с­те­ма­вещ­ных­прав.­–­М.­:­Вол­терс­Клу­верс,­2006.­–­408­с.­2.­Ма ли­ нов ский Д.А.­Ак­ту­аль­ные­про­бле­мы­ка­те­го­рии­субъ­ек­тив­но­го­ вещ­но­го­пра­ва:­Дис.­…­ канд.­юрид.­на­ук­ /­Мос­ков­ская­ го­су­дар­ст­вен­ная­юри­ди­че­с­кая­ака­де­мия.­–­М.,­2002.­–­ 149­с.­3.­Цю ра В.В.­Ре­чові­пра­ва­на­чу­же­май­но.­–­К.­:­КНТ,­2006.­–­136­с.­4.­Его ров С.Н.­ Ак­си­о­ма­ти­че­с­кие­ос­но­вы­те­о­рии­пра­ва.­–­М.:­Лек­си­кон,­2001.­–­С.­12.­5.­Ла за рев В.В.­ Про­бе­лы­в­пра­ве­и­пу­ти­их­ус­т­ра­не­ния.­–­М.:­Юрид.­лит.,­1974.­–­С.­6.­6.­Зин чен ко С.А., Га лов В.В.­Соб­ст­вен­ность­и­про­из­вод­ные­вещ­ные­пра­ва:­те­о­рия,­прак­ти­ка.­–­Рос­тов­на­ До­ну:­СКАГС,­2003.­–­С.­4.­7. Те о рия пра­ва­и­го­су­дар­ст­ва­/­[Бо­бо­тов­С.В.,­Вар­ла­мо­ва­ Н.В.,­Ла­за­рев­В.В.­и­др.];­под­ред.­Г.Н.­Ма­но­ва.­–­М.:­Из­да­тель­ст­во­БЕК,­1995.­–­С.­43. 8.­ Мей ер Д.И.­ Рус­ское­ граж­дан­ское­ пра­во:­ в­ 2­ ч.;­ [по­ испр.­ и­ доп.­ 8­му­ изд.­ 1902;­­ изд.­3­е,­испр.].­–­М.:­Ста­тут,­2003.­–­Ч.­1.­–­С.­51.­9.­Гер ма нов А.В.­От­поль­зо­ва­ния­к­ вла­де­нию­и­вещ­но­му­пра­ву.­–­М.:­Ста­тут,­2009.­–­С.­5.­10.­Renan E.­Dialogues­et­fragments­ philosophiques.­–­Paris,­1876.­–­P.­XII. 303Юридичні і політичні науки Розділ 5. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Г.Г. Харченко. Особливості процесу наукового дослідження речового права

Схожі ресурси