Покарання в первісному суспільстві

Покарання в первісному суспільстві

На противагу традиційним уявленням про покарання у розрізі виключно як держав­ного правового інституту пропонується альтернативна методологія дослідження, як явища, що було властиве людству з самого початку відомої історії його існування....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Овчаренко, Д.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34334
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Покарання в первісному суспільстві / Д.А. Овчаренко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 62-69. — Бібліогр.: 37 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34334
record_format dspace
spelling irk-123456789-343342012-06-02T12:23:31Z Покарання в первісному суспільстві Овчаренко, Д.А. Теорія держави і права На противагу традиційним уявленням про покарання у розрізі виключно як держав­ного правового інституту пропонується альтернативна методологія дослідження, як явища, що було властиве людству з самого початку відомої історії його існування. В противовес традиционным представлениям о наказании в разрезе исключитель­но как государственного криминально­правового института, предлагается альтернативная методология исследования наказания, как явления, которое было свойственно человечеству с самых ранних пор его существования. In contrast to traditional research of the phenomenon exceptionally in the context of state penal institution it is proposed alternative methodology of research of punishment as the phenomena, which has been using from mankind childhood. 2010 Article Покарання в первісному суспільстві / Д.А. Овчаренко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 62-69. — Бібліогр.: 37 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34334 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Овчаренко, Д.А.
Покарання в первісному суспільстві
Держава і право
description На противагу традиційним уявленням про покарання у розрізі виключно як держав­ного правового інституту пропонується альтернативна методологія дослідження, як явища, що було властиве людству з самого початку відомої історії його існування.
format Article
author Овчаренко, Д.А.
author_facet Овчаренко, Д.А.
author_sort Овчаренко, Д.А.
title Покарання в первісному суспільстві
title_short Покарання в первісному суспільстві
title_full Покарання в первісному суспільстві
title_fullStr Покарання в первісному суспільстві
title_full_unstemmed Покарання в первісному суспільстві
title_sort покарання в первісному суспільстві
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34334
citation_txt Покарання в первісному суспільстві / Д.А. Овчаренко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 62-69. — Бібліогр.: 37 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT ovčarenkoda pokarannâvpervísnomususpílʹství
first_indexed 2025-07-03T15:20:04Z
last_indexed 2025-07-03T15:20:04Z
_version_ 1836639589533483008
fulltext 62 Держава і право • Випуск 49 Д.А. ОВЧАРЕНКО. ПОКАРАННЯ В ПЕРВІСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ На про ти ва гу тра диційним уяв лен ням про по ка ран ня у розрізі ви ключ но як дер жав­ но го пра во во го інсти ту ту про по нується аль тер на тив на ме то до логія досліджен ня, як яви ща, що бу ло вла с ти ве люд ст ву з са мо го по чат ку відо мої історії йо го існу ван ня. Клю­чові­сло­ва: первісне суспільство, по ка ран ня, ка ра. В про ти во вес тра ди ци он ным пред став ле ни ям о на ка за нии в раз ре зе ис клю чи тель­ но как го су дар ст вен но го кри ми наль но­пра во во го ин сти ту та, пред ла га ет ся аль тер на­ тив ная ме то до ло гия ис сле до ва ния на ка за ния, как яв ле ния, ко то рое бы ло свой ст вен но че ло ве че ст ву с са мых ран них пор его су ще ст во ва ния. Клю­че­вые­сло­ва: пер во быт ное об ще ст во, на ка за ние, ка ра. In contrast to traditional research of the phenomenon exceptionally in the context of state penal institution it is proposed alternative methodology of research of punishment as the phenomena, which has been using from mankind childhood. Key­words: primitive society, punishment, retribution. Пе­ред­ тим,­ як­ роз­по­ча­ти­ досліджен­ня­ яви­ща­ по­ка­ран­ня­ за­ до­би­ первісно­го­ суспільства­ є­ доцільним,­ на­ на­шу­ дум­ку,­ з’ясу­ва­ти­ в­ най­за­гальнішо­му­ ви­гляді­ йо­го­су­час­не­по­нят­тя­та­сутність. По­ка­ран­ня­є­за­хо­дом­при­му­су,­що­за­сто­со­вується­від­імені­дер­жа­ви­за­ви­ро­ ком­су­ду­до­осо­би,­виз­на­ної­вин­ною­у­вчи­ненні­зло­чи­ну,­і­по­ля­гає­в­пе­ред­ба­че­но­ му­за­ко­ном­об­ме­женні­прав­і­сво­бод­за­су­д­же­но­го­(ч.1­ст.­50­КК­Ук­раїни).­По­ка­ ран­ня­є­мірою­дер­жав­но­го­при­му­су,­що­при­зна­чається­за­ви­ро­ком­су­ду.­По­ка­ран­ ня­ за­сто­со­вується­ до­ осо­би,­ виз­на­ної­ вин­ною­ в­ вчи­нен­ня­ зло­чи­ну,­ і­ по­ля­гає­ в­ пе­ред­ба­че­них­цим­ко­дек­сом­поз­бав­ленні­або­об­ме­женні­прав­і­сво­бод­цієї­осо­би­ (ч.­1­ст.­43­КК­Російської­Фе­де­рації).­По­ка­ран­ня­є­при­му­со­вою­мірою­криміна­ль­ но­пра­во­во­го­впли­ву,­що­за­сто­со­вується­за­ви­ро­ком­су­ду­до­осо­би,­за­су­д­же­ної­за­ зло­чин,­і­по­ля­гає­в­пе­ред­ба­че­них­за­ко­ном­поз­бав­ленні­або­об­ме­женні­прав­і­сво­ бод­за­су­д­же­но­го­(ст.­47­КК­Ре­с­публіки­Біло­русь). На­дум­ку­М.­І.­Ба­жа­но­ва,­В.­В.­Ста­ши­са,­В.­Я.­Тація,­по­ка­ран­ню­вла­с­тиві­7­ ос­нов­них­оз­нак:­1)­при­му­совість;­2)­по­ка­ран­ня­як­юри­дич­ний­наслідок­зло­чи­ну;­ 3)­публічність­ (від­ імені­ дер­жа­ви);­ 4)­ ка­ра­ (як­ здатність­ спри­чи­ня­ти­ мо­ральні­ страж­дан­ня­різно­го­сту­пе­ня);­5)­не­га­тив­на­оцінка­як­зло­чи­ну,­так­і­са­мо­го­зло­чин­ ця;­6)­при­зна­чається­тільки­сто­сов­но­вин­ної­осо­би;­7)­тяг­не­за­со­бою­су­димість1. От­же,­ по­ка­ран­ня­ мож­на­ виз­на­чи­ти­ як­ за­хо­ди­ при­му­со­во­го­ ха­рак­те­ру,­ які­ за­сто­со­ву­ють­ся­за­певні­діян­ня,­що­пе­ред­ба­чені­спеціаль­ним­нор­ма­тив­но­пра­во­ вим­ак­том,­при­чо­му­кон­крет­ний­вид­та­міра­за­сто­со­ву­ва­них­ка­раль­них­за­ходів­ мо­же­зміню­ва­тись­в­різних­країнах.­Обов’яз­ко­ви­ми­ри­са­ми­аналізо­ва­но­го­яви­ща­ є­ та­кож­ за­сто­су­ван­ня­ йо­го­ від­ імені­ дер­жа­ви­ за­ ви­ро­ком­ су­ду­що­до­ осо­би,­ яка­ вчи­ни­ла­зло­чин.­Бе­ру­чи­за­ос­но­ву­по­нят­тя­фор­ми,­як­філо­софсь­ко­пра­во­вої­ка­те­ горії2,­ пе­релічені­ ри­си­ по­ка­ран­ня­ роз­кри­ва­ють­ спосіб­ існу­ван­ня­ та­ ви­ра­жен­ня­ аналізо­ва­но­го­яви­ща. Ос­нов­ним­ змістом­ по­ка­ран­ня­ в­ та­ко­му­ разі­ ми,­ приєдну­ю­чись­ до­ дум­ки­ більшості­ вче­них,­ се­ред­ яких­ Г.О.­ Злобін,­ Б.С.­ Ни­ки­фо­ров,­ Н.Ф.­ Куз­не­цо­ва,­ 62 Держава і право • Випуск 49 ©­ОВЧА РЕН КО Дми т ро Ана толійо вич­–­ад’юнкт­ка­фе­д­ри­філо­софії­пра­ва­та­юри­ дич­ної­логіки­Київсько­го­національ­но­го­універ­си­те­ту­внутрішніх­справ­України 63Юридичні і політичні науки І.С.­Ной,­М.О.­Струч­ков,­С.В.­По­лубінська,­М.Д.­Шар­го­родсь­кий,­М.І.­Ба­жа­нов,­ В.В.­Ста­шис,­В.Я.­Тацій,­вва­жаємо­ка ру3.­ Згідно­ з­Юри­дич­ної­ ен­цик­ло­педії­ ка­ра­ по­ля­гає­ у­ за­сто­су­ванні­ що­до­ осо­би­ пев­них­ пра­во­вих­ об­ме­жень,­ зміни­ йо­го­ ста­ту­су­ (мо­раль­но­го­ –­ поз­бав­лен­ня­ чи­ при­зу­пи­нен­ня­де­я­ких­прав;­ма­теріаль­но­го­–­здійснен­ня­штраф­них­санкцій;­фізич­ но­го­–­об­ме­жен­ня­осо­би­с­тої­сво­бо­ди)4.­Де­які­вітчиз­няні­вчені­виз­на­ча­ють­по­нят­ тя­ка­ри,­як­вла­с­тивість­по­ка­ран­ня­спри­чи­ня­ти­мо­ральні­страж­дан­ня­різно­го­сту­ пе­ню­–­гань­бу,­со­ром­пе­ред­суспільством5.­От­же,­ка­ру­мож­на­виз­на­чи­ти,­як­та­ку­ вла­с­тивість­по­ка­ран­ня,­яка­по­ля­гає­в­за­сто­су­ванні­та­ких­об­ме­жень­(за­ходів),­які­є­ не­ба­жа­ни­ми,­не­спри­ят­ли­ви­ми­для­осо­би. Слід­ з’ясу­ва­ти,­ з­ яко­го­ періоду­ сво­го­ існу­ван­ня­ люд­ст­во­ ви­ко­ри­с­то­вує­ ка­ральні­ за­хо­ди.­Ціка­во,­що­В.А.­Ба­чинін­ за­зна­чає,­що­ за­сто­су­ван­ня­ка­раль­них­ за­ходів­на­ле­жить­до­чис­ла­най­давніших­соціаль­них­прак­тик,­що­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ ли­ся­на­всіх­істо­рич­них­ета­пах­роз­вит­ку­цивілізації6.­М.С.­Та­ган­цев­вка­зує,­що­у­ всіх­ на­родів­ і­ за­ всіх­ часів­ з­ пер­ши­ми­ ж­ про­ява­ми­ ор­ганізо­ва­но­го­ гур­то­жит­ку­ з’яв­ляється­і­по­ка­ран­ня7.­М.А.­Чель­цов­Бе­бу­тов,­опи­су­ю­чи­первісне­суспільство,­ відніс­ряд­та­ких­за­ходів,­як­виг­нан­ня­та­стра­та,­до­по­ка­ран­ня8.­Ко­с­вен­Марк­вка­ зує,­що­ ідеї,­які­ви­ник­ли­в­період­до­дер­жав­но­го­суспільства­з­при­во­ду­видів­та­ міри­ре­акції­на­не­без­печ­не­по­ся­ган­ня,­ор­ганічно­увійшли­в­при­ро­ду­більш­пізніх­ уяв­лень­про­ зло­чин­ і­ по­ка­ран­ня.­От­же,­ ба­га­то­ уче­них­ відміча­ють­ за­сто­су­ван­ня­ різно­манітних­ка­раль­них­за­ходів­вже­на­етапі­до­дер­жав­но­го­існу­ван­ня­люд­ст­ва.­ Пер­ший­період­з­історії­люд­ст­ва,­ко­ли­во­но­існу­ва­ло­і­роз­ви­ва­лось­без­дер­жа­ ви­ і­пра­ва­–­до­дер­жав­ний­період­йо­го­роз­вит­ку­–­у­на­уці­на­зи­ва­ють­первісним­ суспільством.­ В­ цей­ час­ універ­саль­ною­ фор­мою­ ор­ганізації­ суспільства­ бу­ла­ об­щи­на,­ че­рез­ яку­ прой­ш­ли­ усі­ на­ро­ди­ світу.­ Її­ ор­ганізація­ в­ цей­ час­ ма­ло­ відрізня­ла­ся­від­тієї­ор­ганізації,­що­існу­ва­ла­у­тва­рин.­Од­нак­по­сту­по­во­сфор­му­ ва­ли­ся­більш­складні­об’єднан­ня­–­ро­ди,­які­бу­ли­за­сно­вані­на­кровній­спорідне­ ності.­Не­обхідність­ви­жи­ван­ня,­бо­роть­би­з­хи­жа­ка­ми­та­не­спри­ят­ли­ви­ми­умо­ва­ ми­зовнішньо­го­се­ре­до­ви­ща­зу­мо­ви­ли­спільність­інте­ресів­членів­ро­ду9.­Оче­вид­ но,­ що­ об’єднан­ня­ двох­ і­ більше­ осіб­ по­тре­бує­ пев­но­го­ об­ме­жен­ня­ ди­кої­ та­ егоїстич­ної­індивіду­аль­ної­сво­бо­ди­за­для­інте­ресів­ко­лек­ти­ву. Про­те­не­слід­ото­тож­ню­ва­ти­первісне­мис­лен­ня­з­су­ча­сним­та­наділя­ти­людсь­ ку­істо­ту­цієї­до­би­та­ким­рівнем­ро­зуміння­си­ту­ації,­який­би­доз­во­лив­їй­усвідо­ мле­но­підко­ря­ти­ся­інте­ре­сам­за­га­лу10.­Ряд­дослідників­на­ступ­ним­чи­ном­опи­су­ ють­цей­ме­ханізм.­Го­ло­вною­функцією­нер­во­вої­си­с­те­ми­є­ре­а­гу­ван­ня­на­под­раз­ ни­ки,­ що­ над­хо­дять­ із­ на­вко­лиш­нь­о­го­ світу11.­ Оче­вид­но,­ що­ нер­во­ва­ си­с­те­ма­ ор­ганізму­про­во­дить­пер­вин­ну­кла­сифікацію­цих­сиг­налів­на­не га тивні­відчут­тя­ (здебільшо­го­фізич­на­біль)­або­по зи тивні­(смак,­а­відтак­по­живність­пев­ної­їжі)12.­ Ре­акцією­на­сиг­на­ли­пер­шої­гру­пи­є­вос­нов­но­му­вте­ча­(уник­нен­ня­не­без­пе­ки),­а­ сиг­на­ли­дру­гої­гру­пи­сти­му­лю­ють­по­вто­рен­ня­приємних­відчуттів­в­май­бут­нь­о­му­ (на­ма­ган­ня­відшу­ка­ти­ті­ж­смачні­яго­ди).­Та­ке­примітив­не­сприй­нят­тя­є­своєрідним­ ком­па­сом­ви­жи­ван­ня­первісної­лю­ди­ни. У­ первісно­му­ суспільстві­ за­ часів­ існу­ван­ня­ ро­до­вої­ об­щи­ни­ пра­ви­ла­ми­ по­ведінки­ ви­с­ту­па­ли­ мо но нор ми.­ Цей­ термін­ бу­ло­ вве­де­но­ в­ на­уко­вий­ оббіг­ А.І.­Пер­­ши­цом­ для­ по­зна­чен­ня­ не­подільності­ і­ спе­цифічності­ цих­ пра­вил,­ які­ поєд­ну­ва­ли­ в­ собі­ особ­ли­вості­ і­ мо­раль­них,­ і­ пра­во­вих­ норм13.­ До­ мо­но­норм­ відно­сять:­ зви­чаї,­ тра­диції,­ нор­ми­мо­ралі,­ релігійні­нор­ми,­ та­бу,­ аг­ро­ка­лен­дарі,­ міфи. 63Юридичні і політичні науки 64 Держава і право • Випуск 49 Мож­на­виділи­ти­певні­за­гальні­ри­си­при­та­манні­усім­мо­но­нор­мам.­По­пер­ше,­ одні­ви­ди­вчинків­лю­ди­сприй­ма­ли­як­«доз­во­лені»­або­«нор­мальні»:­на­при­клад,­ по­ведінка­згідно­пра­вил,­які­скла­ли­ся­у­ре­зуль­таті­ба­га­то­ра­зо­во­го­їх­за­сто­су­ван­ня­ (зви­чаї,­ аг­ро­ка­лен­дарі)­ та­ які­ пе­ре­да­ва­ли­ся­ із­ по­коління­ в­ по­коління­ і­ ма­ли­ зовнішнє­ви­яв­лен­ня­у­формі­об­рядів­(тра­дицій­і­т.д.)14.­Ро­дичі­здебільшо­го­сприй­ ма­ють­та­ку­по­ведінку­як­нор­маль­ну,­зви­чай­ну,­а­то­му­не­ви­яв­ля­ють­особ­ли­во­го­ став­лен­ня­що­до­неї.­По­дру­ге,­інші­вчин­ки­мо­жуть­сприй­ма­ти­ся­вже­або­по­зи­тив­ но­(схва­лен­ня)­або­не­га­тив­но­(осуд)­з­точ­ку­зо­ру­первісно­го­уяв­лен­ня­про­до­б­ро­ та­зло­(нор­ми­мо­ралі).­Ви­ко­нан­ня­та­ких­норм­на­дум­ку­Ю.І.­Се­ме­но­ва­за­без­пе­чу­ ва­ло­ся­ли­ше­си­лою­гро­мадсь­кої­дум­ки15.­По­третє,­певні­вчин­ки­оціню­ва­ли­ся­у­ кон­тексті­релігійних­віру­вань,­які­ма­ють­за­ос­но­ву­ті­чи­інші­то­темічні,­анімічні­ або­ фе­ти­шистські­ уяв­лен­ня.­ Для­ первісної­ лю­ди­ни­ є­ ха­рак­тер­ним­ містич­ний­ спосіб­ сприй­нят­тя­ дійсності,­ ко­ли­ до­ об’єктив­но­ існу­ю­чих­ вла­с­ти­во­с­тей­ пред­ метів­або­явищ­до­да­ва­ли­ся­де­які­над­при­родні­якості16.­Магічні­сут­ності­та­про­яви­ мож­на­згру­пу­ва­ти­на­ступ­ним­чи­ном:­1)­ду­хи­по­мер­лих­ро­дичів;­2)­ду­хи­в­са­мо­му­ ши­ро­ко­му­ро­зумінні­цьо­го­сло­ва­(ан­ге­ли,­де­мо­ни,­бо­ги­і­т.д.),­які­мо­жуть­прий­ма­ ти­ будь­яку­ по­до­бу,­ навіть­ не­жи­вих­ пред­метів;­ 3)­ ча­родійство­ша­манів­ (своїх­ і­ во­ро­жих)17.­ Лю­ди­ віри­ли,­ що­ ду­хам­ відо­мий­ ко­жен­ вчи­нок,­ від­ них­ за­ле­жать­ по­раз­ка­ або­пе­ре­мо­га,­ го­ре­ або­ща­с­тя­ як­ ок­ре­мої­ осо­би­ так­ і­ гру­пи­ вціло­му.­В­ ос­нові­«діало­гу»­з­містич­ни­ми­істо­та­ми­та­кож­на­яв­ний­ме­ханізм­взаємно­го­по­зи­ тив­но­не­га­тив­но­го­ре­а­гу­ван­ня:­мо­лит­ви,­об­ря­ди,­жерт­во­при­не­сен­ня­бу­ли­спря­мо­ вані­ на­ от­ри­ман­ня­ по­зи­тив­ної­ ре­акції­ –­ дощ­ після­ за­су­хи,­ оду­жан­ня­ ди­ти­ни,­ спри­ян­ня­у­спра­вах­то­що.­У­ви­пад­ку­ж­вчи­нен­ня­дій,­які­мо­жуть­«об­ра­зи­ти»­духів­ –­че­кай­біди,­з­якою­асоціюється­будь­яка­не­спри­ят­ли­ва­подія,­що­в­часі­йде­зра­зу­ за­ та­ким­ вчин­ком.­ По­чет­вер­те,­ певні­ вчин­ки­ здатні­ вик­ли­ка­ти­ у­ свідо­мості­ ро­дичів­ по­чут­тя­ об­ра­зи,­ во­рож­нечі,­ навіть­ не­на­висті.­П.О.­Со­рокін­ вва­жає,­що­ такі­ спе­цифічні­пе­ре­жи­ван­ня­у­відповідь­на­пев­но­го­ро­ду­вчин­ки­на­явні­у­всіх­ на­родів18.­На­при­клад,­ в­різних­пле­ме­нах­ індіанців­ від­Ат­лан­тич­но­го­до­Ти­хо­го­ оке­анів­су­во­ро­за­бо­ро­не­но­ви­мов­ля­ти­вго­лос­іме­на,­оскільки­ім’я­сприй­мається­ як­невід’ємна­ча­с­ти­на­осо­би­с­тості,­а­то­му­йо­го­умис­на­ви­мо­ва­мо­же­за­вда­ти­йо­му­ не­ви­прав­ної­шко­ди19.­У­тубільців­Фіджі­під­стра­хом­смерті­за­бо­ро­не­но­на­сту­па­ти­ на­тінь­іншої­осо­би­–­з­тих­же­мо­тивів20. Та­ка­ ре­акція­ є­ за­ко­номірним­ наслідком­ по­ру­шен­ня­ пра­вил­за­бо­рон­ –­та бу.­ Ю.І.­Се­ме­нов­виділяє­три­ос­новні­ком­по­нен­ти­та­бу:­1)­впев­неність­ко­лек­ти­ву,­що­ певні­вчин­ки­при­зве­дуть­до­не­без­печ­них­наслідків,­мож­ли­во­навіть­до­за­ги­белі­ ро­ду;­2)­по­чут­тя­не­ви­мов­но­го­ос­т­ра­ху­пе­ред­невідо­мою­не­без­пе­кою,­яку­ро­зуміють­ як­без­сумнівний­наслідок­пев­них­дій;­3)­без­по­се­ред­ньо­са­ма­за­бо­рон­на­нор­ма21.­ Ці­нор­ми­пе­ред­ба­ча­ли­не­ли­ше­низ­ку­за­бо­рон­у­сфері­релігійних­віру­вань,­але­й­ бу­ли­спря­мо­вані­на­об­ме­жен­ня­аг­ре­сив­ної­по­ведінки­та­за­без­пе­чен­ня­умов­ви­жи­ ван­ня­об­щи­ни:­за­бо­ро­на­лю­до­жер­ст­ва,­вбивств,­всту­пу­в­ста­теві­сто­сун­ки­з­ро­ди­ ча­ми­і­т.д.22 Як­ ре­акція­ на­ по­ру­шен­ня­ за­бо­рон­них­ пра­вил­ (та­бу),­ які­ розціню­ва­ли­ся­ як­ різко­не­ба­жані,­особ­ли­во­не­без­печні­по­ся­ган­ня­на­без­пе­ку­об­щи­ни,­як­зла­во­ля­ збо­ку­по­руш­ни­ка,­в­ свідо­мості­ро­дичів­ви­ни­кає­психічна­ре­акція­«об­ра­зи»,­ яка­ шу­кає­сво­го­ви­хо­ду­у­формі­зовнішньої­про­тидії.­Навідміну­від­пер­вин­ної­фор­ми­ ре­а­гу­ван­ня­на­не­га­тивні­под­раз­ни­ки­у­формі­про­сто­го­уник­нен­ня,­на­більш­склад­ но­му­ етапі­ роз­вит­ку­ люд­ст­ва­ ре­акція­ на­бу­ває­фор­ми­ ак­тив­но­го­ на­па­ду23.­Са­ме­ та­ким­чи­ном­спраць­о­вує­інстинкт­са­мо­за­хи­с­ту,­який­по­сту­по­во­зу­мов­лює­фор­му­ 64 Держава і право • Випуск 49 65Юридичні і політичні науки ван­ня­ інстинк­ту­по мсти­ (відпла­ти)­ ви­ну­ват­цю­та­ду­же­ гли­бо­ко­укорінюється­у­ свідо­мості­ лю­ди­ни.­Ця­ спе­цифічна­ ре­акція­ зна­хо­ди­ла­ свій­ ви­яв­ у­ са­мих­ різно­ манітних­жор­сто­ких­за­хо­дах­по­відно­шен­ню­до­по­руш­ни­ка­(каліцтво,­виг­нан­ня,­ стра­та).­ От­же,­ по­мста­ ви­яв­ляє­ се­бе,­ як­ ре­акція­ «злом­ на­ зло»,­ яка,­ на­ дум­ку­ П.О.­Со­рокіна,­є­цілком­за­ко­номірною,­як­і­ре­акція­«до­б­ром­на­до­б­ро». Як­ за­зна­чає­ П.­ О.­ Со­рокін,­ най­важ­ливішою­ умо­вою­ спільно­го­ існу­ван­ня­ соціаль­ної­гру­пи­є­од­на­ко­ве­ро­зуміння­всіма­її­чле­на­ми­тієї­сим­воліки­(сиг­налів),­ що­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­для­по­треб­ко­мунікації­(по­зна­чен­ня­пев­них­подій,­не­без­пе­ ки,­емоцій­то­що)24.­Як­бу­ло­з’ясо­ва­но­в­ході­на­шо­го­досліджен­ня,­фун­да­мен­том­ та­кої­ ко­мунікації­ в­ первісно­му­ суспільстві­ є­ звич­ка­ пев­ним­ чи­ном­ (не­га­тив­но,­ бай­ду­же­або­по­зи­тив­но)­ре­а­гу­ва­ти­на­ зовнішні­ (для­осо­би)­под­раз­ни­ки.­ І­ то­му,­ по­зи­тив­на­ре­акція­(на­го­ро­да)­по­відно­шен­ню­до­осо­би,­яка­своїми­діями­ста­вить­ під­ за­гро­зу­ всю­ гру­пу,­ повністю­ ви­па­дає­ з­ кон­тек­с­ту­ зро­зумілої­ ко­мунікації,­ а­ то­му­не­при­зве­де­до­ба­жа­них­змін­у­по­ведінці­індивіда­та­зре­ш­тою­при­зве­де­до­ за­ги­белі­ ро­ду.­ Єди­но­ прий­нят­ним,­ цілком­ при­род­ним­ та­ зро­зумілим­ для­ обох­ сторін­є­ре­флек­тор­не­ви­ко­ри­с­тан­ня­тієї­гру­пи­за­собів,­які­при­зво­дять­до­не­га­тив­ них­відчуттів­індивіда­(на­при­клад,­за­подіян­ня­бо­лю). Слід­за­зна­чи­ти­та­кож,­що­первісна­по­мста (як­відпла­та­у­відповідь­на­«об­ра­ зу»),­ бу­ду­чи­ ли­ше­ про­бу­д­же­ною,­ у­ первісно­го­ суспільства­ не­ ма­ла­ меж,­ бу­ла­ «кро­во­жер­ли­вою»,­без­меж­ною­та­то­таль­ною.­Оскільки­первісна­емоційність­бу­ла­ ду­же­яс­к­ра­вою,­во­на­спа­ла­ху­ва­ла­за­будь­яко­го­при­во­ду­(не­ли­ше­внаслідок­кро­ во­про­лит­тя)­ та­ ха­рак­те­ри­зу­ва­ла­ся­ ав­то­ма­тиз­мом­ ре­акцій­ (ко­жен­ ал­ба­нець­ у­ відповідь­ на­ «об­ра­зу»­ на­ма­гав­ся­ вби­ти­ яко­мо­га­ більше­ членів­ во­ро­жо­го­ ро­ду;­ полінезійці­ ос­т­ровів­ Тон­го­ і­ Са­моа­ вби­ва­ли­ всіх­ без­ ви­клю­чен­ня­ ро­дичів­ «кривдни­ка»;­південні­слов’яни­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли­не­ли­ше­вбив­ст­ва,­а­й­грабіж,­ підпал,­ни­щен­ня­посівів­і­т.д.)25.­Вже­пізніше­ра­зом­із­усвідо­млен­ням­не­доцільності­ то­таль­но­го­взаємоз­ни­щен­ня,­у­свідо­мості­первісної­лю­ди­ни­ви­ни­кає­ідея­рівності,­ тоб­то­за­вдан­ня­у­відповідь­ана­логічної­шко­ди­–­так­зва­ний­прин­цип­«таліону». От­же,­по­мсту­мож­на­виз­на­чи­ти­як­дії,­які­спря­мо­вані­на­за­вдан­ня­шко­ди­особі­ у­відповідь­на­«об­ра­зу»­(якою­мо­же­бу­ти­будь­який­вчи­нок,­який,­од­нак,­су­пе­ре­ чить­ро­зумінню­доз­во­ле­ності,­прий­нят­ності­в­свідо­мості­іншої­осо­би).­ Ре­зю­му­ю­чи­ви­ще­ви­кла­де­не,­всі­вчин­ки­первісної­лю­ди­ни­мож­на­цілком­умов­ но­ кла­сифіку­ва­ти­ на:­ 1)­ доз­во­лені­ або­ не­обхідні;­ 2)­ ре­ко­мен­до­вані­ (ко­рисні,­ ба­жані,­але­не­обов’яз­кові);­3)­не­га­тивні­(не­при­пу­с­тимі,­не­без­печні).­В­свою­чер­ гу,­ре­акції­відповідно­є­на­ступ­ни­ми:­1)­жод­ної;­2)­схва­лен­ня,­підтрим­ка,­відзна­ка­ (роз­поділен­ня­більшої­кількості­їжі,­на­дан­ня­пра­ва­ма­ти­більшу­кількість­дру­жин,­ наділен­ня­ста­ту­сом­«бігме­на»­і­т.д.);­3)­в­за­леж­ності­від­рівня­не­ба­жа­ності­вчин­ку­ (на­ дум­ку­ спільно­ти)­ –­ ли­ше­ осуд­ або­ осуд­ та­ си­с­те­ма­ кон­крет­них­ жор­сто­ких­ за­ходів­про­тидії­(у­формі­по­мсти).­Під­цією­си­с­те­мою­ка­раль­них­за­ходів,­оче­вид­ но,­ба­га­то­дослідників­і­ро­зуміють­пер­шо­фор­му,­пе­ре­ду­мо­ву­ви­ник­нен­ня­су­час­ но­го­криміна­ль­но­го­по­ка­ран­ня26. От­же,­лю­ди­на­в­групі­постійно­вчи­нює­певні­дії,­інші­чле­ни­спільно­ти­пев­них­ чи­ном­їх­оціню­ють.­Вра­хо­ву­ю­чи,­що­лю­ди­на­цієї­до­би­не­бу­ла­здат­на­до­склад­но­ го­ ди­фе­ренційо­ва­но­го­ мис­лен­ня27,­ дії­ ро­дичів­ для­ кож­но­го­ ок­ре­мо­го­ індивіда­ бу­ли­та­кож­зовнішніми­под­раз­ни­ка­ми­на­вко­лиш­нь­о­го­се­ре­до­ви­ща,­а­то­му­зно­ву­ж­ та­ки­сти­му­лю­ва­ли­ту­або­ іншу­ре­акцію.­Та­ким­чи­ном­у­первісно­му­суспільстві­ сфор­му­ва­ли­ся­ дві­ ос­новні­ лінії­ примітив­них­ ре­акцій:­ 1)­ по­зи­тив­ний­ вчи­нок­ –­ схва­лен­ня,­на­го­ро­да,­2)­не­га­тив­ний­вчи­нок­–­осуд,­по­ка­ран­ня­(по­мста).­Нас­ціка­ 65Юридичні і політичні науки 66 Держава і право • Випуск 49 вить­са­ме­дру­га­лінія­ко­мунікацій­первісної­лю­ди­ни. Роз­г­ля­не­мо­ ос­новні­ ме­ханізми­ ре­а­гу­ван­ня­ на­ «об­ра­зу»­ у­ трьох­ пло­щи­нах:­ 1)­як­наслідок­при­ват­но­го­конфлікту­між­дво­ма­ро­ди­ча­ми;­2)­як­наслідок­по­ся­ган­ ня­на­інте­ре­си­ро­ду;­3)­у­розрізі­міжгру­по­во­го­зіткнен­ня.­У­ви­пад­ку­при­ват­но­го­ зіткнен­ня­інте­ресів,­яким­мо­же­бу­ти­по­ся­ган­ня­на­жит­тя­осо­би,­здо­ров’я­(навіть­ лег­ке­по­ра­нен­ня),­зазіхан­ня­на­дру­жи­ну,­«скрив­дже­на»­осо­ба­має­пра­во­на­не­с­ти­ шко­ду­у­відповідь.­Це­пра­во­кон­клю­дент­но­схва­лю­ва­ло­ся­інши­ми­чле­на­ми­ро­ду.­ Більше­то­го,­це­пра­во­по­сту­по­во­пе­ре­тво­ри­ло­ся­на­обов’язок,­оскільки­та­осо­ба,­ яка­не­ма­ла­змо­ги­по­мсти­ти­ся,­за­зна­ва­ла­за­галь­но­осу­ду­та­при­ни­жен­ня­у­ста­тусі.­ На­при­клад,­в­ав­ст­ралійців­дру­жи­на­ки­дає­чо­ловіка,­як­що­ос­танній­відмов­ляється­ по­мсти­ти­ся­за­«об­ра­зу»,­ма­тері­пла­чуть­над­си­ном­бо­я­гу­зом28.­ По­ся­ган­ня­ на­ інте­ре­си­ ро­ду­ здебільшо­го­ ма­ли­ місце­ у­ ви­пад­ку­ по­ру­шен­ня­ релігійних­та­бу.­Та­ка­осо­ба­за­зна­ва­ла­по­мсти­з­бо­ку­ціло­го­ро­ду,­оскільки­ко­жен­ ро­дич­був­не­ли­ше­вправі­але­й­ зо­бов’яза­ний­за­вда­ва­ти­будь­які­ збит­ки­ (навіть­ смерть)­особі­по­руш­ни­ку,­де­б­її­не­зустрів.­По­ка­ран­ня,­як­за­зна­чає­М.А.­Чель­цов­ Бе­бу­тов,­ бу­ли­ не­обхідни­ми­ за­со­ба­ми­ все­за­галь­но­го­ за­хи­с­ту29.­ На­при­клад,­ на­ Са­моа­ по­руш­ни­ка­ пра­вил­ ек­зо­гамії­ (за­бо­ро­ни­шлюб­них­ відно­син­між­ чле­на­ми­ од­но­го­ро­ду)­ва­рять­у­котлі31.У­ви­пад­ку­міжгру­по­во­го­зіткнен­ня­(на­при­клад,­за­ кра­щу­те­ри­торію)­цілий­чу­жий­рід,­який­сприй­мав­ся­як­єди­ний­ор­ганізм,­ста­вав­ во­ро­гом32.­У­ви­пад­ку,­скажімо,­по­мсти­за­за­подіян­ня­смерті,­вбив­ст­во­у­відповідь­ будь­яко­го­ чле­на­ во­ро­жої­ гру­пи­ обо­ма­ спільно­та­ми­ вва­жа­ло­ся­ до­статнім­ для­ ви­чер­пан­ня­ конфлікту.­ На­при­клад,­ у­ вой­ов­ни­чо­го­ пле­мені­ ан гамі­ в­ Індії­ мир­ мо­же­бу­ти­ук­ла­де­ний­тільки­тоді,­ко­ли­обидві­сто­ро­ни­за­зна­ли­од­на­ко­вих­втрат33.­ Та­ким­чи­ном,­первісне­по­ка­ран­ня­ви­яв­ляє­се­бе­як­си­с­те­ма­за­ходів,­що­за­сто­со­ву­ ва­ла­ся­у­відповідь­на­по­ся­ган­ня,­спря­мо­вані­на­об’єкти­або­відно­си­ни,­що­ма­ють­ зна­чен­ня­для­індивіда­(при­ват­не­по­ка­ран­ня)­або­ро­ду­(публічне­по­ка­ран­ня).­ У­ ши­ро­ко­му­ ро­зумінні­ по­ка­ран­ня­ мож­на­ виз­на­чи­ти­ як­ будь­які­ за­хо­ди,­ що­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­для­по­треб­соціаль­ної­взаємодії­двох­або­більше­осіб­(індивідів,­ родів­ то­що)­ для­ пе­ре­дачі­ інфор­мації­ що­до­ не­га­тив­ної­ оцінки­ дій­ однієї­ осо­би­ іншою­ (на­при­клад,­ гнівна­ре­акція,­що­су­про­во­д­жується­сту­са­на­ми­та­відсто­ро­ нен­ням­ від­ пев­но­го­ за­нят­тя).­ Фак­тич­но,­ як­ відмічає­ Леві­Строс­ Клод,­ світ­ первісної­лю­ди­ни­був­«універ­су­мом­повідо­млень»,­як­постійне­взаємне­інфор­му­ ван­ня­про­події­і­фак­ти34.­ У­вузь­ко­му­ро­зумінні­первісне­по­ка­ран­ня­є­су­во­рим,­навіть­жор­сто­ки­ми­за­хо­ да­ми­(на­при­клад,­стра­та,­каліцтво),­що­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­до­по­руш­ників­та­бу­або­ у­відповідь­на­«об­ра­зу».­Для­ньо­го­ха­рак­терні­такі­особ­ли­вості:­1)­ча­сові­–­вра­хо­ ву­ю­чи­не­над­то­роз­ви­нені­здібності­первісної­лю­ди­ни­до­за­пам’ято­ву­ван­ня,­по­ка­ ран­ня­за­сто­со­ву­ва­ло­ся­фак­тич­но­од­ра­зу­за­по­ру­шен­ням­(в­іншо­му­ви­пад­ку­об’єкт­ по­мсти­мо­же­не­зро­зуміти­суті­не­га­тив­них­дій­що­до­се­бе­та­по­ча­ти­но­вий­ви­ток­ відпла­ти);­2)­емоційності­–­як­наслідок­цілої­хвилі­взаємо­пе­реп­ле­те­них­не­га­тив­ них­відчуттів­(не­за­до­во­лен­ня,­об­ра­зи,­гніву,­не­на­висті,­стра­ху­то­що);­3)­при­му­со­ вості­–­оскільки­за­сто­со­ву­вані­ка­ральні­за­хо­ди­(пе­ре­важ­но­стра­та)­бу­ли­не­сумісні­ з­ од­ним­ із­ найбільш­ суттєвих­ інстинктів,­ вла­с­ти­вих­ будь­якої­ живій­ істоті­ –­ са­моз­бе­ре­жен­ня;­4)­при­род­ності­–­оскільки­по­зи­тив­но­не­га­тив­ний­ме­ханізм­ре­а­ гу­ван­ня­на­зовнішні­под­раз­ни­ки­був­ос­но­вою­взаємодії­у­первісний­групі.­Слід­ виділи­ти­та­кож­дві­ос­новні,­на­на­шу­дум­ку,­функції­по­ка­ран­ня­на­роз­гля­ду­ва­но­му­ істо­рич­но­му­етапі­в­за­леж­ності­від­ха­рак­те­ру­та­розміру­по­ся­ган­ня:­1)­ко­муніка­ тив­на­(як­си­с­те­ма­сиг­налів­про­не­ба­жаність­тих­або­інших­дій);­2)­мо­ти­ваційна­(у­ 66 Держава і право • Випуск 49 67Юридичні і політичні науки кон­тексті­до­сяг­нен­ня­змін­у­по­ведінці­об’єкта­за­сто­су­ван­ня­по­ка­ран­ня). Ціка­вою­ є­ дум­ка­ П.О.­ Со­рокіна,­ який­ за­зна­чає,­ що­ соціаль­не­ при­зна­чен­ня­ первісних­ по­ка­рань­ по­ля­га­ло­ та­кож­ в­ постійно­му­ роз­ши­ренні­ та­ зміцненні­ од­норідності­ ро­до­вих­ об­щин­шля­хом­ роз­пов­сю­д­жен­ня­ (нав’язу­ван­ня)­ спільних­ стан­дартів­доз­во­ле­ної,­ре­ко­мен­до­ва­ної­та­за­бо­ро­не­ної­по­ведінки35.­Інак­ше­не­од­ норідні­за­ба­га­ть­ма­кри­теріями­(відмінні­релігійні­віру­ван­ня,­діалек­ти­то­що)­гру­ пи­про­сто­не­ здатні­ бу­ли­б­об’єдна­ти­ся­під­ єди­ною­вла­дою,­ а­ то­му­не­мож­ли­ве­ бу­ло­б­ви­ник­нен­ня­більш­склад­них­ут­во­рень­на­зра­зок­фратрій,­пле­мен­(об’єднань­ родів),­со­юзів­пле­мен­та,­зре­ш­тою,­ранніх­дер­жав.­ Ад­же­по­ря­док­ви­ни­кає­там,­де­між­суб’єкта­ми­ство­рю­ють­ся­сталі­та­про­дук­ тивні­зв’яз­ки36.­Мож­на­при­пу­с­ти­ти,­що­мо­но­нор­ми­бу­ли­спря­мо­вані­на­ут­во­рен­ня­ та­ких­про­дук­тив­них­зв’язків­між­ро­ди­ча­ми­у­первісних­гру­пах,­а­по­ка­ран­ня­–­на­ їх­не­ухиль­не­підтри­ман­ня. От­же,­первісна­лю­ди­на­вміла­ви­жи­ва­ти,­взаємодіючи­з­на­вко­лишнім­се­ре­до­ ви­щем.­Це­відбу­ва­ло­ся­шля­хом­ре­а­гу­ван­ня­на­под­раз­ни­ки­та­уник­нен­ня­в­май­бут­ нь­о­му­та­ких­вчинків,­що­мо­жуть­при­зве­с­ти­до­її­за­ги­белі­(не­впа­с­ти­з­ви­со­ти,­не­ по­то­ну­ти­ в­ річці,­ не­ по­тра­пи­ти­ в­ ла­пи­ хи­жаків,­ до­ лісо­вої­ по­жежі­ то­що).­Ана­ логічним­ чи­ном,­ осо­ба­ праг­ну­ла­ уник­ну­ти­ не­га­тив­них­ наслідків­ (по­ка­ран­ня)­ у­ відповідь­на­свої­вчин­ки­(по­ру­шен­ня­за­бо­рон),­існу­ю­чи­у­первісній­об­щині.­Ци­ми­ імовірни­ми­ або­ ре­аль­ни­ми­ не­га­тив­ни­ми­ наслідка­ми­ для­ осо­би­ бу­ло­ первісне­ по­ка­ран­ня­ (слід­ за­ува­жи­ти,­ що­ на­ гли­бо­ке­ пе­ре­ко­нан­ня­ первісної­ лю­ди­ни­ суб’єктом­за­сто­су­ван­ня­ка­ри­що­до­них­мог­ли­бу­ти­і­бо­ги,­ду­хи,­по­мерлі­ро­дичі­у­ ви­пад­ку­по­ру­шен­ня­та­бу).­Вра­хо­ву­ю­чи,­що­первісне­по­ка­ран­ня­пе­ре­важ­но­по­ля­ га­ло­в­поз­бав­ленні­жит­тя­(рідше­–­здо­ров’я),­мож­на­зро­би­ти­вис­но­вок,­що­йо­го­ за­сто­су­ван­ня­ бу­ло­ пов’яза­не­ із­ ре­гу­лю­ван­ням­ найбільш­ важ­ли­вих­ ас­пектів­ життєдіяль­ності­ гру­пи­ (оскільки­ праг­нен­ня­ до­ са­моз­бе­ре­жен­ня­ є­ од­ним­ із­ найбільш­суттєвих­інстинктів­будь­якої­жи­вої­істо­ти).­От­же,­яви­ще­по­ка­ран­ня­на­ аналізо­ва­но­му­ істо­рич­но­му­етапі­ є­ своєрідним­«ва­же­лем»­впли­ву­на­по­ведінку,­ що­зму­шує­осо­бу,­на­до­да­чу­до­за­своєних­спо­собів­взаємодії­з­при­ро­дою,­за­вчи­ти­ стан­дар­ти­по­ведінки­і­у­первісній­об­щині. Слід­з’ясу­ва­ти­як­співвідно­сять­ся­по­нят­тя­су­час­но­го­по­ка­ран­ня­та­ви­ко­ри­с­то­ ву­ва­не­ на­ми­ під­ час­ досліджен­ня­ по­нят­тя­ «первісно­го­ по­ка­ран­ня».­ Як­що­ порівню­ва­ти­ фор­ми­ двох­ аналізо­ва­них­ явищ,­ то­ ви­я­вить­ся,­ що­ во­ни­ цілком­ відмінні.­Су­час­не­по­ка­ран­ня,­ як­ зга­ду­ва­ло­ся,­ ха­рак­те­ри­зується­ закріпленістю­у­ спеціаль­но­му­ нор­ма­тив­но­пра­во­му­ акті­ (на­при­клад,­ криміна­ль­но­му­ ко­дексі);­ за­сто­со­вується­від­імені­дер­жа­ви;­за­спеціаль­ною­про­це­ду­рою­(за­ви­ро­ком­су­ду);­ мож­ли­ве­ли­ше­до­осо­би­вин­но­го;­тяг­не­су­димість.­Первісне­ж­по­ка­ран­ня­існу­ва­ло­ або­у­ви­гляді­у­ви­гляді­мо­но­норм­(за­по­ру­шен­ня­та­бу),­або­вза­галі­за­сто­со­ву­ва­ло­ ся­ спон­тан­но­у­ відповідь­на­«об­ра­зу»;­ ви­ко­ри­с­то­вується­ як­публічно­ (від­ імені­ всієї­первісної­гру­пи),­так­і­при­ват­но­(внаслідок­конфлікту­між­дво­ма­ок­ре­ми­ми­ ро­ди­ча­ми);­як­за­виз­на­че­ною­про­це­ду­рою­(по­ру­шен­ня­та­бу),­так­і­без­та­кої;­як­до­ вин­ної­осо­би,­так­і­до­інших­осіб­(ро­дичів). Вод­но­час­аналізо­вані­яви­ща­подібні­за­на­ступ­ни­ми­оз­на­ка­ми.­Обид­ва­яви­ща­ ви­яв­ля­ють­се­бе,­по­пер­ше,­як­різно­манітні­кон­кретні­за­хо­ди,­які­за­сто­со­ву­ють­ся­ при­му­со­во­ (всу­пе­реч­ ба­жан­ня­ іншої­ сто­ро­ни);­ по­дру­ге,­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­ внаслідок­ вчи­нен­ня­ пев­но­го­ діян­ня;­ по­третє,­ сим­волізу­ють­ не­га­тив­ну­ оцінку­ та­ко­го­діян­ня;­по­чет­вер­те,­ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­не­ба­жаністю,­не­спри­ят­ливістю­для­ осо­би­ (є­ ка­рою).­ Ви­ще­на­ве­де­на­ то­тожність­ сутнісних­ оз­нак­ дає­ нам­ підста­ви­ 67Юридичні і політичні науки 68 Держава і право • Випуск 49 ствер­д­жу­ва­ти,­що­«первісне­по­ка­ран­ня»­та­су­час­не­по­ка­ран­ня­є­істо­рич­но­різни­ ми­фор­ма­ми­од­но­го­й­то­го­ж­яви­ща­по­ка­ран­ня.­ Для­зруч­ності­ро­зуміння­та­опе­ру­ван­ня­ми­вва­жаємо­за­доцільне­при­по­зна­ ченні­ яви­ща­ «первісно­го­ по­ка­ран­ня»­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ та­кож­ на­ступні­ на­зви­ –­ «пе­ред­по­ка­ран­ня»­або­«пра­по­ка­ран­ня»­(за­ана­логією­за­про­по­но­ва­ни­ми­Люсьєном­ Леві­Брю­лем­ по­нят­тя­ми­ «пра­логіки»­ або­ «пе­ре­длогіки»­ для­ по­зна­чен­ня­ відповідно­«первісної­логіки»)37. 1. Ба жа нов М.І., Ба улін Ю.В., Бо ри сов В.І., Га в риш С.Б., Кри во чен ко Л.М. Криміна­ ль­не­ пра­во­ Ук­раїни.­ За­галь­на­ ча­с­ти­на:­ Підруч­ник­ /­ Національ­на­ юри­дич­на­ ака­демія­ України­ ім.­ Яро­сла­ва­ Му­д­ро­го­ /­ М.І.­ Ба­жа­нов­ (ред.).­ –­ К.­ :­Юрінком­ Інтер,­ 2001.­ –­ С.­298–300.­2. Фи ло соф ский сло­варь:­ Разъ­яс­не­ние­фи­лос.­ ка­те­го­рий,­ по­ня­тий,­ тер­ми­ нов.­Опи­са­ние­осн.­фи­лос.­на­прав­ле­ний­и­школ.­Пер­со­на­лии­и­взгля­ды­вы­да­ющ.­фи­ло­ со­фов­от­ан­тич­но­с­ти­до­со­вре­мен­но­с­ти.­Це­ло­ст­ный­взгляд­на­фи­ло­со­фию.­До­ступ­ность­ и­от­кры­тость­ма­те­ри­а­ла­ /­И.­В.­Ан­д­ру­щен­ко­ (авт.­сост.).­ –­К.:­А.С.К.,­2006.­–­С.­761.­ 3. Куз не цо ва Н.Ф., Зло бин Г.А.­Со­ци­аль­ная­обус­лов­лен­ность­уго­лов­но­го­за­ко­на­и­на­уч­ ное­обес­пе­че­ние­нор­мо­твор­че­ст­ва­//­Сов.­го­су­дар­ст­во­и­пра­во.­–­1976.­–­№­8.­–­С.­76­80;­ Ни ки фо ров Б.С.­На­ка­за­ние­и­его­це­ли­//­Сов.­го­су­дар­ст­во­и­пра­во.­–­1981.­–­№9.­–­С.­ 65­68;­Ной И.С.­Во­про­сы­те­о­рии­на­ка­за­ния­в­ со­вет­ском­уго­лов­ном­пра­ве.­ –­Са­ра­тов,­ 1962.­–­С.­104­160;­Струч ков Н.А.­Уго­лов­ная­от­вет­ст­вен­ность­и­ее­ре­а­ли­за­ция­в­борь­бе­ с­пре­ступ­но­с­тью.­–­Са­ра­тов,­1978.­–­264­с.;­По лу бин ская С.В.­Це­ли­уго­лов­но­го­на­ка­за­ ния.­–­М.,­1990.­–­142­с.­та­ін.­4. Юри дич на­ен­цик­ло­педія­/­НАН­Ук­раїни;­Інсти­тут­дер­ жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.Ко­рець­ко­го­/­Ю.С.­Шем­шу­чен­ко­(ред.).­–­Т.­3:­К­­М.­–­К.:­Вид­во­ «Ук­раїнська­ен­цик­ло­педія»­ім.­М.П.Ба­жа­на,­2001­–­С.­42.­5. Ба жа нов М.І., Ба улін Ю.В., Бо ри сов В.І., Га в риш С.Б., Кри во чен ко Л.М.­Цит.­пра­ця.­–­С.­299­300.­6. Ба чи нин В.А. Фи­ло­со­фия­пра­ва­и­пре­ступ­ле­ния.­–­Х.:­Фо­лио,­1999.­–­С.­90,­527.­7. Та ган цев Н.С. Рус­ ское­уго­лов­ное­пра­во.­Часть­об­щая:­Лек­ции.­–­2­е­изд.,­пе­ре­смотр.­и­доп.­–­Т.­2­–­СПб,­ 1902.­–­С.­19.­8. Чель цов­Бе бу тов М.А. Пре­ступ­ле­ние­и­на­ка­за­ние­в­ис­то­рии­и­в­cовет­ ском­пра­ве.­–­Х.:­Юрид.­изд­во­НКЮ­УССР,­1925.­–­С.­5–6.­9. Ма ре ти на С.А.­К­про­бле­ ме­уни­вер­саль­но­с­ти­вож­деств­ //­Ран­ние­фор­мы­по­ли­ти­че­с­кой­ор­га­ни­за­ции:­от­пер­во­ быт­но­с­ти­ к­ го­су­дар­ст­вен­но­с­ти­ /­ РАН;­Му­зей­ ан­т­ро­по­ло­гии­ и­ эт­но­гра­фии­ им.­ Пе­т­ра­ Ве­ли­ко­го­(Кун­ст­ка­ме­ра)­ /­В.А.­По­пов­(отв.ред.).­–­М.:­Вос­точ­ная­лит.,­1995.­–­С.­102;­ Бе ре зансь ка С.С., Гла дилін В.М., Глад ких М.І., Ко то ва Н. С., Круц В.О. Дав­ня­ історія­ України:­В­3­т.­/­НАН­Ук­раїни;­Інсти­тут­ар­хе­о­логії­/­П.П.­То­лоч­ко­(ред.кол.­)­–­К.:­На­уко­ ва­ дум­ка,­ 1997,­ Т.­ 1:­ Первісне­ суспільство.­ –­ С.­ 45,­ та­ ін.­ 10. Ле ви­Брюль­ Лю сь ен. Сверхъ­е­с­те­ст­вен­ное­ в­ пер­во­быт­ном­ мы­ш­ле­нии.­ –­ М.:­ Пе­да­го­ги­ка­­ Пресс,­ 1994.­ –­ С.­27–36;­Леві­Строс Клод. Первісне­мис­лен­ня­ /­С.­Йо­си­пен­ко­ (пер.з­фр.,вступ.сл.та­ прим.).­–­К.:­Ук­раїнський­Центр­ду­хов­ної­куль­ту­ри,­2000.­–­322­с.­11. Ко с вен М. Пре­ ступ­ле­ние­и­на­ка­за­ние­в­до­го­су­дар­ст­вен­ном­об­ще­ст­ве.­–­М.;­Л.:­Го­сиз­дат,­1925.­–­С.­15.­ 12. Алек се ев А.С.­Все­мир­ные­хро­ни­ки.­От­пер­вых­фа­ра­о­нов­до­Кон­фу­ция­и­Со­кра­та.­–­ М.:­ Ву­зов­ская­ кни­га,­ 2005.­ –­ С.­ 66.­ 13. Се ме нов Ю.И.­ Фор­мы­ об­ще­ст­вен­ной­ во­ли­ в­ до­клас­со­вом­об­ще­ст­ве:­ та­бу­и­тет,­мо­раль­и­обыч­ное­пра­во//­Эт­но­гра­фи­че­с­кое­обо­зре­ ние.­–­М,­ 1997.­ –­№­4­ (июль­ав­густ).­ –­С.­ 3–4.­14. Со ро кин П. Пре­ступ­ле­ние­и­ ка­ра,­ по­двиг­и­на­гра­да.­Со­ци­о­ло­ги­че­с­кий­этюд­об­ос­нов­ных­фор­мах­об­ще­ст­вен­но­го­по­ве­де­ ния­и­мо­ра­ли­/­Рус­ский­Хри­с­ти­ан­ский­гу­ма­ни­тар­ный­ин­т­/­В.В.­Са­пов­(вступ.ст.,сост.и­ при­меч.).­–­СПб.:­Изд­во­Рус­ско­го­Хри­с­ти­ан­ско­го­гу­ма­ни­тар­но­го­ин­та,­1999.­–­С.­114,­ 120.­15. Се ме нов Ю.И. Цит.­ра­бо­та.­–­С.­9.­16. Леві­Строс Клод. Первісне­мис­лен­ня­/­С.­ Йо­си­пен­ко­(пер.з­фр.,вступ.сл.та­прим.).­17. Ле ви­Брюль­Лю сь ен. Сверхъ­е­с­те­ст­вен­ное­в­ пер­во­быт­ном­мы­ш­ле­нии.­–­С.­305.­18. Со ро кин П.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­115.­19. Ле ви­Брюль­ Лю сь ен. Сверхъ­е­с­те­ст­вен­ное­в­пер­во­быт­ном­мы­ш­ле­нии.­–­С.­41.­20. Там­же.­–­С.­44.­ 21. Се ме нов Ю.И. Цит.­ра­бо­та.­–­С.­9.­22. Ба чи нин В.А.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­92.­23. Ко с­ вен М.­Цит.­ ра­бо­та.­ –­С.­ 19.­24. Со ро кин П.­Цит.­ ра­бо­та.­ –­С.­ 81.­25. Ко с вен М.­Цит.­ 68 Держава і право • Випуск 49 69Юридичні і політичні науки ра­бо­та.­–­С.­21.­26. Ба чи нин В.А.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­527;­Ко с вен М.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­19;­ Чель цов­Бе бу тов М.А.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­5–6.­27. Ле ви­Брюль­Лю сь ен. Сверхъ­е­с­те­ст­вен­ ное­в­пер­во­быт­ном­мы­ш­ле­нии.­–­С.­35;­Со ро кин П.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­244.­28. Ко с вен М.­ Цит.­ра­бо­та.­–­С.­29.­29. Чель цов­Бе бу тов М.А.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­6.­30. Леві­Строс Клод. Первісне­мис­лен­ня­/­С.­Йо­си­пен­ко­(пер.з­фр.,вступ.сл.та­прим.).­–­С.­116.­31. Там­же.­–­ С.­120.­32. Ко с вен М.­Цит.­ра­бо­та.­33. Там­же.­–­С.­40.­34. Леві­Строс Клод. Первісне­ мис­лен­ня­ /­С.­Йо­си­пен­ко­ (пер.з­фр.,вступ.сл.та­ прим.).­ –­С.­ 289–291.­35.­Со ро кин П.­ Цит.­ра­бо­та.­–­С.­210­211.­36. Ба чи нин В.А.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­55.­37.­Ле ви­Брюль­Лю сь ен. Сверхъ­е­с­те­ст­вен­ное­в­пер­во­быт­ном­мы­ш­ле­нии.­–­С.­575–587. 69Юридичні і політичні науки Розділ 1. Теорія держави і права Д.А. Овчаренко. Покарання в первісному суспільстві

Схожі ресурси