Категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві

Категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві

Досліджуються проблеми визначення категорії «конституційний лад» у сучасному конституційному (державному) праві.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
Hauptverfasser: Баймуратов, М.О., Сліденко, І.Д.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Конституційне право
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34337
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві / М.О. Баймуратов // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 124-132. — Бібліогр.: 24 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34337
record_format dspace
spelling irk-123456789-343372012-06-02T12:36:59Z Категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві Баймуратов, М.О. Сліденко, І.Д. Конституційне право Досліджуються проблеми визначення категорії «конституційний лад» у сучасному конституційному (державному) праві. Исследуются проблемы определения категории «конституционный строй» в совре­менном конституционном (государственном) праве. In the article the problems of determination of category are probed «constitutional line­up» in a modern constitutional (state) law 2010 Article Категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві / М.О. Баймуратов // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 124-132. — Бібліогр.: 24 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34337 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Конституційне право
Конституційне право
spellingShingle Конституційне право
Конституційне право
Баймуратов, М.О.
Сліденко, І.Д.
Категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві
Держава і право
description Досліджуються проблеми визначення категорії «конституційний лад» у сучасному конституційному (державному) праві.
format Article
author Баймуратов, М.О.
Сліденко, І.Д.
author_facet Баймуратов, М.О.
Сліденко, І.Д.
author_sort Баймуратов, М.О.
title Категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві
title_short Категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві
title_full Категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві
title_fullStr Категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві
title_full_unstemmed Категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві
title_sort категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Конституційне право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34337
citation_txt Категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві / М.О. Баймуратов // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 124-132. — Бібліогр.: 24 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT bajmuratovmo kategoríâkonstitucíjnijladdoproblemiviznačennâusučasnomukonstitucíjnomuderžavnomupraví
AT slídenkoíd kategoríâkonstitucíjnijladdoproblemiviznačennâusučasnomukonstitucíjnomuderžavnomupraví
first_indexed 2025-07-03T15:20:17Z
last_indexed 2025-07-03T15:20:17Z
_version_ 1836639603604324352
fulltext 124 Держава і право • Випуск 49 М.О. БАЙМУРАТОВ, І. Д. СЛІДЕНКО. КАТЕГОРІЯ «КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД»: ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ У СУЧАСНОМУ КОНСТИТУЦІЙНОМУ (ДЕРЖАВНОМУ) ПРАВІ Досліджу ють ся про бле ми виз на чен ня ка те горії «кон сти туційний лад» у су час но му кон сти туційно му (дер жав но му) праві. Ис сле ду ют ся про бле мы оп ре де ле ния ка те го рии «кон сти ту ци он ный строй» в со вре­ мен ном кон сти ту ци он ном (го су дар ст вен ном) пра ве. In the article the problems of determination of category are probed «constitutional line­ up» in a modern constitutional (state) law. Су­час­не­ кон­сти­туційне­ пра­во,­ не­зва­жа­ю­чи­ на­ бурх­ли­вий­ йо­го­ роз­ви­ток­ і­ мо­дернізацію,­ є­ ба­га­тим­ про­бле­ма­ми­ при­клад­но­го­ й­ те­о­ре­тич­но­го­ ха­рак­те­ру.­ Перші­з­них­–­є­логічним­наслідком­ос­танніх,­і­вже­хо­ча­б­в­си­лу­цьо­го­важ­ливість­ якісної­те­орії,­як­ба­зи­су­прак­ти­ки,­не­підля­гає­сумніву.­Однією­з­ос­нов­них­про­ блем­ кон­сти­туційно­го­ пра­ва,­ особ­ли­во­ в­ дер­жа­вах­ які­ здійсню­ють­ транс­фор­ маційний­пе­рехід­до­де­мо­кратії,­є­виз­на­чен­ня­ка­те­горії­«кон­сти­туційний­лад»­та­ її­ба­зис­них­ха­рак­те­ри­с­тик.­ На­наш­по­гляд,­ка­те­горія­«кон­сти­туційний­лад»­та­її­базісні­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­є­ си­с­тем­но­ пов’яза­ни­ми­ з­ істо­рич­ни­ми,­ он­то­логічни­ми,­ аксіологічни­ми,­ гно­се­о­ логічни­ми,­прак­се­о­логічни­ми­та­ інши­ми­чин­ни­ка­ми­соціаль­но­го­та­дер­жав­но­го­ бут­тя,­та­є­відповідним­відлун­ням­йо­го­ста­нов­лен­ня,­роз­вит­ку­та­діяль­ності,­при­ чо­му,­як­в­ор­ди­нар­них,­так­й­у­ек­с­т­ра­ор­ди­нар­них­умо­вах­функціону­ван­ня­дер­жав­ но­ор­ганізо­ва­но­го­соціуму. Істо­рич­на­ та­ он­то­логічна­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки­ ка­те­горії­ «кон­сти­туційний­ лад»­ є­ пов’яза­ною­з­ха­рак­те­ри­с­ти­кою­кон­сти­туції­та­по­ро­д­же­них­нею­відно­син,­у­якості­ однієї­з­ка­те­горій­кон­сти­туціоналізму­й­кон­сти­туційно­го­пра­ва,­і­по­ля­гає­в­то­му,­ що­са­ма­по­собі­во­на­є­втілен­ням­пев­но­го­до­к­т­ри­наль­но­го­підхо­ду­до­вив­чен­ня­ дер­жа­ви,­пра­ва,­ гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­й­са­мої­кон­сти­туції.­Цей­підхід,­ за­ ве­ли­ким­ра­хун­ком,­є­ха­рак­тер­ним,­тільки­для­по­ст­ра­дянсь­ких­дер­жав.­По­суті,­на­ сьо­годнішній­день­він­знач­ною­мірою­є­атавізмом,­що­був­по­ро­д­же­ний­надмірною­ ета­ти­зацією­ і­ своєрідністю­ те­орії­ й­ мо­делі­ ра­дянсь­кої­ дер­жа­ви­ та­ суспільства,­ зре­ш­тою­–­своєрідністю­архітек­тоніки­ра­дянсь­ких­кон­сти­туцій,­які­прак­тич­но­не­ розрізня­ли­ сфе­ру­ дер­жа­ви­ й­ сфе­ру­ суспільства,­ у­ західно­му­ їх­ ро­зумінні.­ З­ по­зицій­сьо­годнішньо­го­дня,­та­ко­го­ро­ду­ме­то­до­логічні­підхо­ди­як­мінімум­вно­ сять­сум’ят­тя­й­за­плу­ту­ють­вив­чен­ня­й­досліджен­ня­кон­сти­туційно­го­пра­ва,­а­як­ мак­си­мум­–­галь­му­ють­їхній­роз­ви­ток­і­транс­фор­мацію.­ У­ спра­вед­ли­вості­ цьо­го­ твер­д­жен­ня­ не­важ­ко­ пе­ре­ко­на­ти­ся,­ порівняв­ши­ те­орію­й­прак­ти­ку­цьо­го­пи­тан­ня­в­по­ст­ко­муністич­них­дер­жа­вах,­і­там,­де­де­мо­ 124 Держава і право • Випуск 49 ©­БАЙ МУ РА ТОВ Ми хай ло Олек сан д ро вич­ –­ док­тор­ юри­дич­них­ на­ук,­ про­фе­сор,­ заслу­же­ний­діяч­на­уки­і­техніки­Ук­раїни,­завіду­вач­ка­фе­д­ри­кон­сти­туційно­го,­адміністра­ тив­но­го­та­міжна­род­но­го­пра­ва­Маріупольсь­ко­го­дер­жав­но­го­гу­манітар­но­го­універ­си­те­ ту ©­СЛІДЕН КО Ігор Дмитрович­–­кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­до­цент­ка­фе­д­ри­кон­сти­ туційно­го,­ адміністра­тив­но­го­ та­ міжна­род­но­го­ пра­ва­ Маріупольсь­ко­го­ дер­жав­но­го­ гу­манітар­но­го­універ­си­те­ту 125Юридичні і політичні науки кратія­на­бу­ла­стабільних­та­пев­них­форм.­У­США,­Франції,­Німеч­чині,­і­цей­спи­ сок­мож­на­про­дов­жу­ва­ти­до­сить­дов­го,­ важ­ко­ знай­ти­дослідників­ які­ вив­ча­ють­ влас­не­«кон­сти­туційний­лад»,­та­й­у­нор­ма­тив­них­ак­тах­подібна­нор­ма­тив­на­та­ лінгвістич­на­кон­ст­рукція­не­вжи­вається­ніде.­Західні­де­мо­кра­тичні­кон­сти­туції,­ як­то­іспансь­ка­або­фінська,­не­обхідно­ма­ють­на­увазі­те,­що­ро­зуміється­під­кон­ сти­туційним­ла­дом,­скажімо­в­Ук­раїні­чи­РФ,­ і­це­зви­чай­но­для­при­ро­ди­та­ких­ актів.­Більш­пізні­ак­ти­та­ко­го­ро­ду,­як­пра­ви­ло,­містять­у­собі­ча­с­ти­ни,­під­на­звою­ «за­гальні­по­ло­жен­ня»,­що­вка­зує­на­сутнісну­сто­ро­ну­норм,­які­містять­ся­в­них.­ Та­ким­чи­ном,­кон­ст­рукція­«кон­сти­туційний­лад»­є­пев­ною­мірою­вірту­аль­ною,­і,­ бе­зу­мов­но,­має­штуч­ну­при­ро­ду­з­об­ме­же­ною­сфе­рою­за­сто­су­ван­ня.­Чо­му­ж­так­ відбу­ло­ся,­і­із­чим­влас­не­це­пов’яза­но?­ Про­сте­жи­ти­ історію­по­яви­ка­те­горії­«кон­сти­туційний­лад»,­на­сьо­годнішній­ день­ уяв­ляється­ до­сить­ склад­ним­ за­вдан­ням,­ тим­ більше,­ що­ спеціаль­них­ досліджень­по­цьо­му­пи­тан­ню­прак­тич­но­не­має.­Складність­про­бле­ми­по­ля­гає­ще­ й­у­то­му,­що­прак­тич­но­од­но­час­но­на­по­чат­ку­90­х­років­ХХ­ст.,­у­дер­жа­вах­які­ здійсню­ють­ де­мо­кра­тичні­ пе­ре­тво­рен­ня,­ скла­лись­ два­ ме­то­до­логічних­ підхо­ди,­ умов­но­їх­мож­на­йме­ну­ва­ти­«західний»­і­«по­ст­ра­дянсь­кий».­У­рам­ках­пер­шо­го,­ аналізується­те­орія­де­мо­кратії­й­кон­сти­туціоналізму,­їх­скла­дові­й­похідні.­У­рам­ ках­дру­го­го­–­кон­сти­туційний­лад,­при­чо­му,­як­пра­ви­ло,­в­ав­торсь­ко­му,­до­к­т­ри­ наль­но­му­ро­зумінні.­ Заміти­мо,­що­сто­сов­но­дру­гої­гру­пи­досліджень,­скла­дається­до­сить­па­ра­док­ саль­на­си­ту­ація,­ко­ли­в­російсько­–,­ук­раїнсько­–,­etc.­–­мовній­літе­ра­турі­існу­ють­ сотні­ дефініцій,­ де­сят­ки­ спеціаль­них­ досліджень,­ при­чо­му­ жо­ден­ підруч­ник­ національ­но­го­ кон­сти­туційно­го­ пра­ва,­ не­ об­хо­дить­ся­ без­ розділу­ «кон­сти­ туційний­ лад»,­ –­ і­ при­ всьо­му­ цьо­му,­ більш­менш­ адек­ват­не­ до­к­т­ри­наль­не­ обґрун­ту­ван­ня­її,­є­прак­тич­но­відсутнім1.­Ав­то­ри­кон­ста­ту­ють­да­ну­ка­те­горію­як­ даність,­не­вда­ю­чись­особ­ли­во­в­по­дро­биці­її­по­хо­д­жен­ня,­як­би,­ігно­ру­ю­чи­при­ цьо­му­той­факт,­що­прак­тич­но­ніде­в­цивілізо­ва­но­му,­де­мо­кра­тич­но­му­світі,­та­ко­ го­ро­ду­нор­ма­тив­но­се­ман­тич­на­кон­ст­рукція­не­вжи­вається.­Що­ціка­во,­в­то­му­ж­ російсько–,­ук­раїнсько­мов­но­му­Інтер­неті­ма­са­за­го­ловків­«кон­сти­туційний­лад»,­ і­ навіть­ та­кий­ ре­сурс­ як­ «Wikipedia»­ містить­ подібне­ сло­во­спо­лу­чен­ня,­ і­ тим­ більше,­во­но­містить­ся­у­різно­го­ро­ду­і­якості­юри­дич­них­слов­ни­ках2.­Прав­да­на­ інші­мо­ви,­на­відміну­від­пе­ре­важ­ної­більшості­інших­термінів­і­ка­те­горій,­«кон­ сти­туційний­лад»­теж,­чо­мусь­не­пе­ре­кла­дається.­Скла­дається­вра­жен­ня,­що­ніде­ більше,­ крім­ як­ на­ по­ст­ра­дянсь­кої­ те­ри­торії,­ влас­не­ «кон­сти­туційно­го­ ла­ду»­ не­має.­ Але­ чи­ не­ так­ це?­ Влас­не­ ка­жу­чи,­ са­ме­ то­му,­ первісною­ про­бле­мою­ в­ дослідженні­й­вив­ченні­да­но­го­пи­тан­ня,­є­ка­зус­із­по­хо­д­жен­ням­й­адек­ватністю­ ка­те­горії­«кон­сти­туційний­лад».­ Вва­жаємо,­ що­ аналіз­ до­к­т­ри­наль­но­ле­галізаційної­ ґене­зи­ терміна­ «кон­сти­ туційний­лад»­слід­роз­по­ча­ти­з­російської­до­ре­во­люційної­літе­ра­ту­ри,­ад­же­там­ схо­жа­ кон­ст­рукція­ зустрічається­ впер­ше.­ У­ до­ре­во­люційних­ російських­ досліджен­нях­кон­сти­туційно­го,­або­як­во­но­тоді­на­зи­ва­ло­ся,­дер­жав­но­го­пра­ва,­ ка­те­горія­«лад»­у­будь­яких­по­зиціях­прак­тич­но­не­вжи­ва­ла­ся.­У­цьо­му­не­важ­ко­ пе­ре­ко­на­ти­ся,­ вар­то­ ли­ше­ пе­ре­гля­ну­ти­ підруч­ни­ки­ найвідоміших­ ав­то­ри­тетів­ у­ цієї­об­ласті,­то­го­ча­су­–­Б.­Чічєріна,­П.­Нов­го­род­це­ва,­Н.­Кор­ку­но­ва,­В.­Гес­се­на­ або­М.­Ко­валєвско­го3.­Влас­не,­навіть­са­ма­на­зва­га­лузі­пра­ва­­­дер­жав­не­або­кон­ сти­туційне,­ бу­ло­ пред­ме­том­ дис­кусії,­ тим­ більше,­ будь­які­ похідні­ від­ них­ терміни.­Ра­зом­з­тим,­де­які­пе­ре­кла­ди­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли­подібні­або­схожі­кон­ст­ 125Юридичні і політичні науки 126 Держава і право • Випуск 49 рукції.­ Як­ при­клад,­ мож­на­ на­ве­с­ти­ найвідоміше­ досліджен­ня­ кінця­ XIX­ ст.,­ провідно­го,­ на­ той­ мо­мент,­ знав­ця­ кон­сти­туційно­го­ пра­ва­ Ге­ор­га­ Єлліне­ка,­ «За­галь­не­ вчен­ня­ про­ дер­жа­ву»4.­ Пе­ре­кла­дачі­ фор­маль­но­ транс­кри­бу­ють­ із­ німець­ко­го­ на­ російську­ ка­те­горію­ «Staatsform»­ як­ «дер­жав­ний­ устрій»,­ що­ у­ ціло­му,­ бе­зу­мов­но,­ не­ є­ ана­ло­гом­досліджу­ва­ної­ ка­те­горії,­ хо­ча­й­ схо­же­на­неї,­ точніше­є­ її­ча­с­ти­ною,­як­що­су­ди­ти­по­ро­бо­тах­то­го­ж­Чічеріна.­З­по­зицій­сьо­ годнішньо­го­ дня,­ ви­хо­дя­чи­ із­ чис­лен­них­ досліджень,­ мож­на­ кон­ста­ту­ва­ти,­ що­ во­на­є­скла­до­вою­ча­с­ти­ною­то­го,­що­прий­ня­то­йме­ну­ва­ти­«кон­сти­туційний­лад».­ За­ува­жи­мо,­що­подібне­відно­шен­ня­до­да­ної­ка­те­горії­в­німецькій­на­уці­дер­жав­ но­го­пра­ва­збе­рег­ло­ся­й­до­сьо­годні5.­Па­ра­лель­ний­підхід,­але,­те­ж­відно­шен­ня­ до­ «кон­сти­туційно­го­ ла­ду»,­ ми­ зна­хо­ди­мо­ в­ іншо­му­ пе­ре­кладі­ по­чат­ку­ХХ­ ст.,­ Ле­о­на­Дюгі6,­прав­да,­на­відміну­від­Єлліне­ка,­Дюгі­навіть­що­не­будь­схо­же­на­ кон­ст­рукцію­«кон­сти­туційний­лад»,­у­своїх­досліджен­нях­не­ви­ко­ри­с­то­вує.­У­той­ же­час,­інший­фран­цузь­кий­дослідник­кон­сти­туційно­го­пра­ва­Ес­мен,­од­ним­з­пер­ ших­ відо­б­ра­зив­ у­ назві­ сутнісну­ сто­ро­ну­ досліджу­ва­но­го­ пред­ме­та­ ­­ за­гальні­ підста­ви­або­на­ча­ла7.­Хо­ча­все­та­ки,­спра­вед­ли­вості­за­ра­ди­вар­то­відзна­чи­ти,­що­ схо­жа­на­«кон­сти­туційний­лад»­кон­ст­рукція,­у­до­ре­во­люційній­Росії­за­сто­со­ву­ва­ ла­ся.­ Слід­ зга­да­ти­ із­ цьо­го­ при­во­ду,­ хо­ча­ б­ найвідоміший­ пе­ре­клад­ Бедж­го­та­ «Дер­жав­ний­ лад­ Англії»8.­ Прав­да,­ потрібно­ відзна­чи­ти,­ що­ російське­ «лад»­ і­ «устрій»,­по­суті­є­те­ж­са­ме,­у­вся­ко­му­разі,­в­да­но­му­кон­тексті,­а­ви­ко­ри­с­то­ву­ ва­на­Бедж­го­том­терміно­логія­та­ж,­що­й­у­Єлліне­ка.­Та­й­зміст­той­же.­Втім,­ із­ су­час­ною­ кон­цепцією­ «кон­сти­туційно­го­ ла­ду»,­ і­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ною­ кон­ст­ рукцією,­є­вель­ми­ма­ло­спільно­го.­ Різно­го­ро­ду­праці­з­кон­сти­туційно­го/дер­жав­ногоу­пра­ва­то­го­ча­су,­від­США­ до­Ав­ст­ро­Угор­щи­ни,­та­кож­уни­ка­ють­подібних­кон­ст­рукцій.­Тут­слід­за­зна­чи­ти,­ що­з­по­зицій­сьо­годнішньо­го­дня,­західна­на­ука­кон­сти­туційно­го­пра­ва,­як­втім,­і­ за­ко­но­да­вець,­відки­да­ють­ка­те­горію­«кон­сти­туційний­лад»­повністю,­вар­то­ли­ше­ для­при­кла­ду­пе­ре­гля­ну­ти­ба­зисні­досліджен­ня­то­го­ча­су­з­кон­сти­туційно­го­пра­ ва9.­Для­оз­на­чен­ня­ана­логічних­за­сутністю­термінів,­приміром,­у­США­й­Ве­ли­кої­ Бри­танії,­ та­ інших­ ан­г­ло­мов­них­ країнах,­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­ кон­ст­рукції,­ втім,­ до­сить­ рідко,­ ти­пу­ constitutional­ system10,­ але­ при­ цьо­му­ суспільний­ лад,­ ро­зуміється­ як­ social­ order,­ а­ соціаль­ний­ лад­ –­ social­ structure.­ У­Франції,­ тра­ диційно­ ви­ко­ри­с­то­вується­ ка­те­горія­ при­близ­но­ рівна­ за­ змістом­ «дер­жав­но­му­ ла­ду»­–­régime­politique11.­Од­нак,­вар­то­ма­ти­на­увазі,­що­капіталістич­ний­лад­це­ régime­capitaliste,­а­суспільний­лад­–­ordre­social.­В­іспа­но­мов­но­му­світі,­та­ж­кар­ ти­на:­дер­жав­ний­лад­–­régimen­estatal,­sistema­político12,­суспільний­лад­–­régi­ men­ social,­ але,­ приміром,­ первісний­ лад­ –­ sociedad­ primitiva.­Що­прав­да,­ іноді­ зустрічається­ й­ аме­ри­канізо­ва­ний­ варіант­ –­ El­ sistema­ constitutional13.­ Ли­ше­ в­ Німеч­чині­й­країнах,­що­сприй­ня­ли­німець­ку­пра­во­ву­тра­ди­цію­–­Швеції,­Данії­й­ т.ін.­–­си­ту­ація­тро­хи­інша.­Дер­жав­ний­лад,­точніше­устрій­–­це­Staatsform14,­але­ при­цьо­му­іноді­зустрічається­кон­ст­рукція­ти­пу­«кон­сти­туційний­лад»,­а­точніше­ «по­ря­док»­–­Die­Verfassungsmasige­Ordnung.­Знов­та­ки,­суспільний­лад,­це­ні­що­ інше­ як­ Gesellschaftsordnung.­ Ну­ й­ кла­сич­не­ ро­зуміння­ фор­ми­ правління­ –­ Regerinsformen.­ Та­ким­ чи­ном,­ за­галь­ний­ вис­но­вок­ віднос­но­ вжи­ван­ня­ кон­ст­рукцій­ ана­ логічних­ «кон­сти­туційно­му­ ла­ду»,­ є­ та­ким.­ У­ країнах­ за­галь­но­го­ пра­ва,­ тра­ диційно­ такі­ кон­ст­рукції­ не­ за­сто­со­ву­ють­ся,­ але­ в­ країнах­ ро­ма­но­гер­мансь­кої­ пра­во­вої­ро­ди­ни,­ха­рак­тер­ним­є­поділ­ка­те­горії­й­виділен­ня­«сфе­ри­дер­жа­ви»­й­ 126 Держава і право • Випуск 49 127Юридичні і політичні науки «сфе­ри­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства»­в­рам­ках­різних­термінів.­При­цьо­му,­ком­ плекс­ною­ ка­те­горією­ за­ ана­логією­ з­ кон­сти­туційним­ ла­дом,­ є­ вжи­ван­ня­ кон­ст­ рукції­–­кон­сти­туційні­прин­ци­пи.­Заміти­мо­–­да­ний­ек­с­курс­у­лінгвістич­но­пра­ во­ву­ об­ласть­ про­бле­ми,­ не­ є­ да­рем­ною­ ви­т­ра­тою­ ча­су,­ оскільки­ ще­ Кон­фуцій­ відзна­чав,­що­суть­ре­чей­відкри­вається­са­ме­в­їхній­назві.­ Бе­зу­мов­но,­що­ та­кий­ підхід­ західно­го­ вче­но­го­ й­ за­ко­но­дав­ця,­ пов’яза­ний­ з­ відповідною­ ме­то­ди­ко­філо­софсь­кою­ кон­цепцією,­ є­ ха­рак­тер­ним­ для­ західної­ на­уки­вза­галі,­і­на­уки­пра­ва,­зо­к­ре­ма.­Відки­да­ю­чи­філо­софсь­кий­по­гляд­на­«лад»­ як­та­кий,­західна­на­ука­ви­ко­ри­с­тає­подібні­за­зна­чен­ням,­але­ інші­за­при­ро­дою­ ка­те­горії,­як­то­«стра­та»,­«сег­мент»,­«гру­па».­У­си­лу­«ра­дянсь­ко­го»­по­хо­д­жен­ня­ ка­те­горії­ «лад»,­ і­ за­сто­со­вується­ во­на­ пе­ре­важ­но­ на­ ко­лишніх­ або­ нинішніх­ ра­дянській­ те­ри­торіях.­Для­то­го­щоб­пе­ре­ко­на­ти­ся­в­ спра­вед­ли­вості­цьо­го­ су­д­ жен­ня,­ до­сить­ хо­ча­ б­ по­гля­ну­ти­ на­ фор­маль­но­ різні­ кон­сти­туції­ РФ,­ Біло­русі,­ Ку­би­ або­ Ки­таю.­ От­же,­ є­ гно­се­о­логічно­ вірним­ роз­гля­да­ти­ ета­пи­ ста­нов­лен­ня­ ка­те­горії­ «лад»­ са­ме­у­ра­дянсь­кий­період,­ оскільки­ са­ме­ тоді­ во­на­ знай­ш­ла,­ як­ до­к­т­ри­наль­не,­так­і­нор­ма­тив­не­закріплен­ня. На­сьо­годні,­бе­зу­мов­ним­є­той­факт,­що­дже­ре­ла­ка­те­горії­лад,­вар­то­шу­ка­ти­в­ політи­ко­еко­номічних­те­оріях­К.­Марк­са­й­Ф.­Ен­гель­са,­взя­тих­на­«оз­б­роєння»­в­ інтер­пре­тації­В.­Леніна,­Й.­Сталіна.­У­кож­но­му­разі,­ра­дянсь­ка­за­галь­но­на­у­ко­ва­ до­к­т­ри­на,­ ви­хо­ди­ла­ не­ тільки­ з­ марк­систсь­кої­ кон­цепції­ «ла­ду»­ як­ еко­номіко­ соціаль­но­го­ фе­но­ме­на,­ що­ зна­ме­ну­вав­ відповідний­ пе­рехід­ на­ більш­ ви­со­кий­ ступінь­йо­го­роз­вит­ку­в­кон­тексті­по­сту­по­вої­зміни­та­вдо­с­ко­на­лен­ня­фор­мацій,­ аж­ до­ найбільш­ роз­ви­ну­тої­ у­ якісно­му­ плані­ –­ ко­муністич­ної,­ а­ й­ у­ су­то­ іде­о­ логічно­му­кон­тексті,­який­відігра­вав­роль­«інфор­маційної­зброї»,­що­об­слу­го­ву­ ва­ла­па­нівний­політич­ний­ре­жим.­ Па­ра­док­саль­но,­ але­ факт­ –­ ра­дянсь­ка­ дер­жа­ва­ прак­тич­но­ з­ мо­мен­ту­ сво­го­ ви­ник­нен­ня­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ла­ термін­ «кон­сти­туція»,­ для­ оз­на­чен­ня­ та­ко­го­ ро­ду­ до­ку­ментів,­що­во­лоділи­ви­щою­юри­дич­ною­си­лою.­На­га­даємо,­що­пер­ша­Кон­ сти­туція­РСФСР­да­то­ва­на­1918­ро­ком.­Хо­ча,­між­нею,­як­ і­ всіма­на­ступ­ни­ми,­ і­ кон­сти­туціями­ західної­ де­мо­кратії,­ є­ не­ба­га­то­ спільно­го.­Ма­буть,­ тільки­ на­зва.­ Але­при­цьо­му,­і­на­ука­дер­жав­но­го­пра­ва­СРСР,­і­за­ко­но­да­вець,­всіля­ко­уни­ка­ли­ кон­ст­рукції­ «кон­сти­туційний­лад».­Єди­ним­ ви­клю­чен­ням­ тут­ є­ дис­кусія­ в­ 70­х­ ро­ках­ХХ­ ст.,­що­ бу­ла­ роз­гор­ну­тою­ з­ ініціати­ви­ ленінградсь­ких­ уче­них,­ які­ не­ ви­клю­ча­ли­мож­ли­вості­на­яв­ності­в­соціалістич­ної­дер­жаві­чо­гось­схо­жо­го­на­кон­ сти­туційний­ лад.­Втім­ за­зна­че­на­ дис­кусія­ бу­ла­швид­ко­ при­пи­не­на,­ оче­вид­но,­ з­ іде­о­логічних­мо­тивів.­У­за­галь­но­на­родній­дер­жаві­са­ма­ідея­про­те,­що­існу­ють­ речі­більше­зна­чимі,­ніж­за­галь­но­на­род­на­дер­жа­ва,­уже­зда­ва­ла­ся­блюзнірською. Ос­нов­ною­ри­сою­ра­дянсь­кої­дер­жа­ви­–­є­при­мат­іде­о­логії­над­всіма­інши­ми­ сфе­ра­ми,­ у­ т.ч.­ і­ над­пра­вом.­Клю­чо­вою­суб­станцією­ра­дянсь­кої­ дер­жа­ви,­ бу­ла­ ідея­Марк­са­про­кла­си,­бо­роть­бу­між­ни­ми,­і­пе­рехід­до­без­кла­со­во­го­суспільства­ у­та­кий­спосіб,­зник­нен­ня­як­са­мої­дер­жа­ви,­так­і­пра­ва.­В­ос­нові­вчен­ня­про­кла­ си,­як­бу­ло­за­зна­че­но­ви­ще,­ле­жа­ла­ка­те­горія­«лад»­–­тоб­то­суспільно­еко­номічна­ фор­мація.­Са­ме­в­цьо­му­зна­ченні,­во­но­й­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­лось­в­ра­дянсь­кий­період.­ При­чо­му,­ по­нят­тя­ суспільний­ лад­ ма­ло­ нор­ма­тив­ний­ ха­рак­тер,­ що­ слідує,­ приміром,­з­аналізу­розділу­1­Кон­сти­туції­СРСР­1977­ро­ку15.­Ви­хо­дя­чи­з­ра­дянсь­ ко­го­ ро­зуміння­ ка­те­горії­ «суспільний­ лад»,­ во­на­ охоп­лю­ва­ла­ сфе­ри­ еко­номіки,­ внутрішньої­й­зовнішньої­політи­ки,­ос­нов­соціуму­й­куль­ту­ри.­Особ­ливість­та­ко­ го­підхо­ду­по­ля­га­ла­ в­ то­му,­ як­ба­чи­мо,­що­осо­би­с­тий­ ста­тус­ ви­во­див­ся­ із­ зо­ни­ 127Юридичні і політичні науки 128 Держава і право • Випуск 49 йо­го­дії.­Са­ме­то­му­да­на­ка­те­горія­є­су­гу­бо­спе­цифічним­по­ро­д­жен­ням­ра­дянсь­ ко­го­підхо­ду­до­дер­жа­ви,­пра­ва­та­суспільства,­і­то­му­тут­навіть­ана­логізу­ва­ти­зі­ схо­жи­ми­західни­ми­кон­ст­рукціями,­не­має­сен­су.­ При­цьо­му,­де­мо­кра­тичні­про­це­си­дру­гої­по­ло­ви­ни­80­х­років­ХХ­ст.,­більш­ відомі­як­«пе­ре­бу­до­ва»,­ак­ту­алізу­ва­ли­пи­тан­ня­про­знач­ну­ре­ор­ганізацію­ра­дянсь­ кої­дер­жа­ви,­на­сам­пе­ред,­з­по­гля­ду­відмо­ви­від­ор­то­док­саль­ної­іде­о­логії.­За­го­во­ ри­ли­навіть­про­соціалістич­ну­пра­во­ву­дер­жа­ву­та­про­її­те­ле­о­логічні­домінан­ти­ –­при­мат­осо­би­с­тості­над­дер­жа­вою,­а­пра­ва­над­ос­танніми16.­І­якось­са­ма­со­бою,­ ста­ла­вжи­ва­ти­ся­кон­ст­рукція­кон­сти­туційний­лад,­спо­чат­ку­на­рівні­публіци­с­ти­ ки,­ а­ потім,­ як­ за­галь­новідо­мий­ факт,­ –­ і­ на­ нор­ма­тив­но­му.­ Упер­ше­ з­ нею­ ми­ зустрічаємось­в­новій­ре­дакції­Кон­сти­туції­РСФСР­1978­ро­ку17.­I­З’їзд­на­род­них­ де­пу­татів­РСФСР­прий­має­но­ву­ре­дакцію­статті­7­Ос­нов­но­го­За­ко­ну,­що­не­до­пу­ с­ка­ла­ство­рен­ня­партій,­ор­ганізацій­і­рухів,­що­ста­ви­ли­своєю­ме­тою­на­силь­ниць­ ку­зміну­«ра­дянсь­ко­го­кон­сти­туційно­го­ла­ду».­ І­вже­потім,­прак­тич­но­без­будь­ яко­го­до­дат­ко­во­го­обґрун­ту­ван­ня,­во­на­ввійшла­і­в­на­уко­вий,­і­в­прак­тич­ний­обіг.­ Прав­да,­як­ми­вже­відзна­ча­ли,­тільки­на­по­ст­ра­дянсь­ких­те­ри­торіях. За­ува­жи­мо,­що­си­ту­ація­з­по­явою­ка­те­горії­«кон­сти­туційний­лад»­ще­більше­ за­плу­та­ла­ вжи­ван­ня­ термінів,­ які­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли­ся­ в­ ра­дянсь­кий­ період,­ та­ й­ про­дов­жу­ють­ по­де­ку­ди­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­тись­ й­ до­ цьо­го­ дня­ в­ різних­ варіан­тах­ і­ комбінаціях.­Мо­ва­йде­про­ча­с­то­вжи­вані­в­різній­на­вчальній­літе­ра­турі­по­нят­тя­ «суспільний­ лад»,­ «дер­жав­ний­ лад»,­ «суспільний­ устрій»­ і­ на­решті­ «кон­сти­ туційний­ лад».­ У­ зв’яз­ку­ з­ цим,­ мож­ли­во­ по­ру­ши­ти­ пи­тан­ня,­ як­що­ не­ про­ співвідно­шен­ня­цих­по­нять,­то­у­вся­ко­му­разі,­про­відповідний­взаємозв’язок.­ Так,­ слід­ за­зна­чи­ти,­що­ термін­ «суспільний­устрій»­ упер­ше­бу­ло­ вве­де­но­ в­ прак­тич­ний­ і­ на­уко­вий­ «обіг»­ так­ зва­ною­ «сталінською»­ кон­сти­туцією­ СРСР­ 1936­ро­ку.­Са­ме­так­на­зи­вав­ся­пер­ший­розділ,­що­містив­у­собі­прин­ци­пи­ор­га­ нізації­ра­дянсь­кої­дер­жа­ви­й­соціуму,­від­політич­них­до­еко­номічних.­Відповідно,­ да­на­ кон­ст­рукція­ бу­ла­ про­дуб­ль­о­ва­ною­ ре­с­публікансь­ки­ми­ кон­сти­туціями.­ На­ступ­ний­кон­сти­туційний­акт,­кон­сти­туція­СРСР­1977­ро­ку,­як­ми­вже­відзна­ча­ ли,­тро­хи­зміни­ла­фор­му­лю­ван­ня,­те­пер­це­був­«суспільний­лад».­Але,­як­у­пер­ шо­му,­так­і­в­дру­го­му­зна­ченні,­мо­ва­йде­про­ти­пові­іде­о­ло­ге­ми­та­міфо­ло­ге­ми,­ що­ бу­ли­ по­ро­д­же­ни­ми­ спе­цифікою­ ра­дянсь­кої­ політи­ко­пра­во­вої­ до­к­т­ри­ни.­ Є­ при­род­ним,­що­в­за­дек­ла­ро­ва­них­но­вих­умо­вах­пе­ре­хо­ду­до­де­мо­кратії­у­житті­ соціуму­та­дер­жа­ви,­подібна­іде­о­логічна­спря­мо­ваність­ста­ла­не­тільки­не­до­реч­ ною,­а­й­у­відповідно­му­сенсі­та­кою,­що­су­пе­ре­чи­ла­«но­во­му­ге­не­раль­но­му­кур­ су».­ То­му,­ не­ особ­ли­во­ міня­ю­чи­ змісту­ по­нят­тя,­ іде­о­ло­ги­ за­зна­че­но­го­ кур­су,­ зміни­ли­ на­зву­ досліджу­ва­но­го­ по­нят­тя.­ Дійсно,­ термін­ «кон­сти­туційний­ лад»­ більше­відповідав­та­відповідає­західній­мо­делі­кон­сти­туції,­чим­по­пе­редні­кон­ ст­рукції.­Ад­же­на­при­клад­по­нят­тя­«суспільний­лад»­й­«гро­ма­дянсь­ке­суспільство»­ пе­ре­бу­ва­ють­в­оче­видній­ан­ти­номії.­При­род­ною­ста­ла­зміна­пріори­тетів­і­змісту­ еле­ментів,­що­на­пов­ню­ють­ка­те­горію­«кон­сти­туційний­лад»­сен­сом­та­на­да­ють­їй­ відповідний­ по­тенціал­ нор­ма­тив­но­го­ роз­вит­ку­ та­ уп­равлінсько­го­ на­пов­нен­ня.­ Мо­ва­йде,­на­сам­пе­ред,­про­еко­номічну­скла­до­ву,­пра­ва­лю­ди­ни,­обов’яз­ки­дер­жа­ ви­пе­ред­лю­ди­ною,­ста­нов­лен­ня­ба­га­то­партійності­та­політич­ної­ба­га­то­манітності­ соціуму­ то­що.­ Оче­вид­ним­ та­кож­ є­ й­ той­ факт,­ що­ са­ма­ по­ собі­ кон­ст­рукція­ «суспільний­ лад»­ з­ по­гля­ду­ се­ман­ти­ки,­ є­ над­зви­чай­но­ не­до­ско­на­лою.­ Ви­раз­но­ по­яс­ни­ти­суспільний­лад,­влас­не­ка­жу­чи­чо­го,­–­над­зви­чай­но­важ­ко.­Як­що­мо­ва­ 128 Держава і право • Випуск 49 129Юридичні і політичні науки йде­про­дер­жа­ву­­­вий­де­відвер­та­не­га­тив­на­ди­хо­томія,­що­на­прак­тиці­при­ве­де­до­ аб­ра­ка­да­б­ри,­як­що­ж­про­суспільство­–­то­ви­ник­не­тав­то­логія.­Пред­став­ляється,­ що­не­ви­ко­ри­с­тан­ня­в­ра­дянсь­кий­час­фор­маль­но,­прик­мет­ни­ка­«кон­сти­туційний»,­ мож­на­по­яс­ни­ти,­ти­ми­ж­ іде­о­логічни­ми­об­ме­жен­ня­ми.­З­ іншо­го­бо­ку,­ка­те­горія­ «суспільний­лад»­у­ра­дянсь­кий­час­відрізня­ла­ся­чіткою­архітек­тонікою,­во­на­бу­ла­ бло­ко­вою,­струк­ту­ро­ва­ною,­що­на­пря­му­бу­ло­наслідком­марк­систсь­ко­ленінської­ до­к­т­ри­ни,­і­місти­ла­в­собі­слав­нозвісний­«ба­зис»­–­еко­номічні­відно­си­ни,­і­«над­ бу­до­ву»­­­політичні,­пра­вові,­соціальні.­В­цьо­му­кон­тексті­во­на­вже­хо­ча­б­то­му­ бу­ла­та­кою,­що­не­мог­ла­бу­ти­за­сто­со­ва­ною­до­дер­жа­ви­й­соціуму,­які­функціону­ ють­на­прин­ци­пах­західної­де­мо­кратії,­і­то­му­за­ли­ша­лась­ри­сою­са­ме­ра­дянсь­кої­ дер­жа­ви. Що­ ж­ сто­сується­ ка­те­горії­ «дер­жав­ний­ лад»,­ то­ нічо­го­ спільно­го­ з­ ла­дом­ «суспільним»­во­на­не­ма­ла,­а­в­співвіднос­ності­з­«кон­сти­туційним»,­во­на­мо­же­ ро­зуміти­ся­ як­ ча­с­ти­на­ й­ ціле,­ тоб­то­ в­ якості­ однієї­ зі­ скла­до­вих­ ос­тан­нь­о­го.­У­ цьо­му­плані,­до­по­нят­тя­«дер­жав­ний­лад»­ближ­че­всьо­го­фран­цузь­ке­regime­poli­ tique­і­німець­ке­Staatsform,­тоб­то­внутрішня­струк­ту­ра­дер­жа­ви,­без­гро­ма­дянсь­ ко­го­суспільства.­У­будь­яко­му­ви­пад­ку,­те,­що­ро­зуміється­під­кон­сти­туційним­ ла­дом­ або­ ана­логічни­ми­ кон­ст­рукціями,­ є­ виз­на­чаль­ною,­ кон­сти­ту­ю­ю­чою,­ домінант­ною­ка­те­горією.­ У­зв’яз­ку­із­цим­не­обхідно­заміти­ти,­що­по­суті,­про­сте­жується­пев­на­логіка­ в­ по­сту­повій­ заміні­ терміна­ «суспільний­ лад»,­ нор­ма­тив­но­ й­ до­к­т­ри­наль­но­ пов’яза­но­го­з­ра­дянсь­ким­ти­пом­дер­жа­ви,­ба­га­то­в­чо­му­ана­логічним­за­зна­чен­ ням­–­«кон­сти­туційний­лад».­Ос­танній,­більш­по­вно­відповідає­західно­му­ти­пу­ кон­сти­туції,­що­в­ос­нов­но­му­завжди­містить­чіткий­роз­поділ­гілок­вла­ди­та­влас­ них­по­вно­ва­жень,­ відно­син­між­ суспільством­ та­дер­жа­вою­та­ за­зна­че­ний­ ал­го­ ритм­якої­був­прий­ня­тим­в­якості­своєрідно­го­зраз­ку­для­копіюван­ня­в­по­ст­ра­ дянсь­ких­дер­жа­вах.­Си­с­тем­на­при­ро­да­цих­по­нять,­по­суті,­та­са­ма. Як­ми­вже­відзна­ча­ли,­у­спеціальній­літе­ра­турі­мож­на­знай­ти­де­сят­ки­виз­на­ чень­ка­те­горії­«кон­сти­туційний­лад»,­як­і­де­сят­ки,­як­що­не­сотні­досліджень­при­ свя­че­них­ ос­тан­нь­о­му18,­ але­ при­ цьо­му­ знай­ти­ її­ аксіологічне­ обґрун­ту­ван­ня,­ є­ річчю­ да­рем­ною.­ Пред­став­ни­ки­ кон­сти­туційної­ до­к­т­ри­ни­ про­сто­ пре­зу­му­ють­ да­ну­об­ста­ви­ну­як­щось­та­ке,­що­са­ме­со­бою­ро­зуміється,­ігно­ру­ю­чи­при­цьо­му­ той­ факт,­ що­ зо­на­ по­ши­рен­ня­ да­ної­ ка­те­горії­ в­ різних­ варіан­тах,­ об­ме­же­на­ західни­ми­кор­до­на­ми­РФ,­Ук­раїни­й­Біло­русі.­Але­ще­більш­па­ра­док­саль­на­си­ту­ ація­ скла­дається­ в­ сфері­ ком­па­ра­тив­но­пра­во­вих­ досліджень,­ там­ де­ потрібно­ з’єдну­ва­ти­не­поєдну­ва­не.­Важ­ко­в­за­галь­но­му­ог­ляді­пи­са­ти­од­но­час­но­про­кон­ сти­туційний­лад­США,­Ве­ли­кої­Бри­танії­й,­скажімо,­тієї­ж­РФ­чи­Турк­меніста­ну.­ На­ди­во,­ вар­то­ відзна­чи­ти,­що­ існу­ють­ ав­то­ри,­ які­ уму­д­ря­ють­ся­про­роб­ля­ти­ та­ здійсню­ва­ти­подібні­досліди19.­З­іншої­сто­ро­ни­в­досліджен­нях,­що­на­бли­жа­ють­ ся­до­західних­стан­дартів,­розділи­ти­пу­«кон­сти­туційний­лад»­–­є­відсутніми­вза­ галі,­ і­ відповідно­ струк­ту­ра­ ком­па­ра­тив­но­пра­во­вих­ досліджень­ –­ є­ зовсім­ іншою20.­У­зв’яз­ку­ із­цим­слід­за­зна­чи­ти,­що­ефект­від­ви­ко­ри­с­тан­ня­не­зовсім­ адек­ват­ної­логічної­струк­ту­ри,­має­да­лекі­наслідки,­аж­до­впли­ву­на­си­с­те­му­й­ си­с­темність­пред­ме­та,­і­тим­більше­на­ме­то­до­логію­досліджен­ня.­ Приміром,­ однією­ із­ клю­чо­вих­ про­блем­ функціону­ван­ня­ ка­те­горії­ «кон­сти­ туційний­лад»­в­Ук­раїні­є­її­своєрідна­нор­ма­тив­на­не­виз­на­ченість,­у­відмінності­ ска­же­мо­від­Росії,­де­1­Розділ­Кон­сти­туції­1993­ро­ку­но­сить­на­зву­«Ос­но­ви­кон­ 129Юридичні і політичні науки 130 Держава і право • Випуск 49 сти­туційно­го­ла­ду».­У­прин­ципі­вже­ із­ са­мої­на­зви­й­ змісту,­ за­га­лом­зро­зуміло­ про­ що­ йде­ мо­ва.­ В­ Ук­раїні­ «кон­сти­туційний­ лад»­ здебільшо­го­ є­ пред­ме­том­ на­уко­вих­дис­кусій.­Хо­ча­іноді­ця­ка­те­горія­зустрічається­і­на­нор­ма­тив­но­му­рівні.­ У­тій­же­Кон­сти­туції­Ук­раїни­1996­ро­ку­її­мож­на­знай­ти­тричі­в­5,­17­й­37­стат­тях,­ де­за­ко­но­да­вець­ми­мохіть­зга­дує­про­існу­ван­ня­в­Ук­раїні­кон­сти­туційно­го­ла­ду.­ Прав­да,­далі­зга­ду­ван­ня­зно­ву­ж­та­ки­спра­ва­не­пішла,­а­виз­на­чи­ти,­що­ж­та­ке­є­ кон­сти­туційний­лад,­із­суті­цих­ста­тей­прак­тич­но­не­мож­ли­во.­З­іншо­го­бо­ку,­ка­те­ горія­«кон­сти­туційний­лад»,­ви­ко­ри­с­то­вується­і­на­прак­тиці.­Кон­сти­туційний­Суд­ Ук­раїни­не­од­но­ра­зо­во­ви­ко­ри­с­то­ву­вав­цю­кон­ст­рукцію,­втім,­та­кож­на­рівні­кон­ ста­тації­й­без­особ­ли­вої­кон­кре­ти­зації21.­Та­ка­си­ту­ація,­бе­зу­мов­но­не­до­дає­виз­на­ че­ності­в­ро­зумінні­кон­сти­туційно­го­ла­ду,­скоріше­на­впа­ки.­Пред­став­ляється,­що­ та­ка­ си­ту­ація­ є­ пря­мим­наслідком­до­к­т­ри­наль­ної­ не­виз­на­че­ності­ по­нят­тя­ «кон­ сти­туційний­лад». Та­ким­чи­ном,­на­сьо­годнішній­день­із­бе­зу­мов­ною­впев­неністю­мож­на­ствер­ д­жу­ва­ти,­ що­ ка­те­горія­ «кон­сти­туційний­ лад»­ є­ знач­ною­ мірою­ компільо­ва­ною­ ана­логією,­ка­те­горії­«суспільний­лад»,­яка­бу­ла­ба­зи­сом­в­кон­тексті­спроб,­як­для­ вив­чен­ня­ра­дянсь­кої­мо­делі­дер­жа­ви­й­пра­ва,­так­й­для­спроб­її­«нор­ма­ти­ву­ван­ня»­ «сов’ето­ло­га­ми»,­ крем­ле­но­ло­га­ми­ та­ інши­ми­ західни­ми­фахівця­ми­–­ тоб­то­для­ нор­ма­тив­но­го­виз­на­чен­ня,­сприй­нят­тя­та­по­нят­тя­за­зна­че­ної­мо­делі.­В­спра­вед­ли­ вості­ цьо­го­ твер­д­жен­ня­ не­важ­ко­ пе­ре­ко­на­ти­ся,­ вар­то­ ли­ше­ по­ди­ви­ти­ся­ та­ порівня­ти­фор­му­й­струк­ту­ру­ра­дянсь­ких­досліджень­«суспільно­го­ла­ду»,­і­по­ст­ ра­дянсь­ких,­що­аналізу­ють­лад­«кон­сти­туційний»22. В­ ціло­му,­ суть­ то­го,­ що­ ро­зуміється­ різни­ми­ дослідни­ка­ми­ під­ ка­те­горією­ «кон­сти­туційний­лад»,­зво­ди­ти­ся­до­си­с­те­ми­й­пев­но­го­ти­пу­відно­син,­які­вста­ нов­лю­ють­ся­ кон­сти­туцією.­ При­чо­му­ мо­ва­ йде­ про­ си­с­темні­ су­куп­ності­ всіх­ відно­син,­що­вста­нов­лені­кон­сти­туцією.­У­зв’яз­ку­із­цим­слід­за­зна­чи­ти­той­факт,­ що­та­ко­го­ро­ду­кон­сти­туція­по­вин­на­відповіда­ти­пев­ним­кри­теріям.­У­прин­ципі,­ такі­кри­терії­бу­ли­виз­на­чені­ще­ст.­16­«Дек­ла­рації­прав­лю­ди­ни­й­гро­ма­дя­ни­на»­ 1789­ро­ку,­тоб­то­та­ка­кон­сти­туція­по­вин­на­місти­ти­га­рантії­осо­би­с­тості,­і­за­хист­ від­все­влад­дя­дер­жа­ви.­У­більше­за­галь­но­му­плані,­з­по­зицій­сьо­годнішньо­го­дня,­ мож­на­кон­кре­ти­зу­ва­ти­це­пи­тан­ня.­Та­ко­го­ро­ду­акт­ви­щої­юри­дич­ної­си­ли,­по­ви­ нен:­ по­пер­ше,­ роз­ме­жо­ву­ва­ти­ сфе­ри­ дер­жа­ви­ й­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­ по­дру­ге,­ вста­нов­лю­ва­ти­ якісні­ ос­но­ви­ (га­рантії)­ цих­ сфер.­ Та­ка­ по­зиція­ має­ комбіно­ва­ний­ха­рак­тер,­і­в­ціло­му­відо­б­ра­жає­підхід­до­цієї­про­бле­ми­ук­раїн­сь­ ких­дослідників­кон­сти­туціоналізму­В.­По­горілка23­й­Ю.­Шем­шу­чен­ка24.­В­ціло­ му­ж­мож­на­кон­ста­ту­ва­ти,­що­кон­сти­туція­та­ко­го­ро­ду­по­вин­на­відповіда­ти­ви­мо­ гам­кон­сти­туціоналізму.­ Як­що­ підхо­ди­ти­ до­ досліджен­ня­ «кон­сти­туційно­го­ ла­ду»­ з­ ог­ля­ду­ на­ йо­го­ струк­ту­ру,­то­потрібно­кон­ста­ту­ва­ти­–­да­на­ка­те­горія,­який­би­зміст­у­неї­не­вкла­ да­ли,­має­ком­плекс­ну­ба­га­торівне­ву­ба­га­то­об’єктну­та­ба­га­то­суб’єктну­струк­ту­ру,­ тоб­то­ скла­дається­ з­декількох­взаємо­за­леж­них­еле­ментів,­ які­поєдну­ють­ся­кон­ сти­туцією.­Кон­крет­ний­ склад­цієї­ си­с­те­ми,­пи­тан­ня­ з­ роз­ря­ду­про­блем­них,­ але­ мож­на­при­пу­с­ти­ти,­що­ви­ко­ри­с­то­ву­вані­західною­на­укою­кон­сти­туційно­го­пра­ва­ ка­те­горії­ти­пу­«політич­ний­ре­жим»­або­«дер­жав­ний­лад»­мон­ту­ють­ся,­вхо­дять­до­ неї­ор­ганічно­та­повністю,­але­не­за­пов­ню­ють­її­зовсім,­оскільки­он­то­логічні­кор­ до­ни­кон­сти­туційно­го­ла­ду­є­тро­хи­шир­ши­ми.­ З­ цієї­ точ­ки­ зо­ру,­ кон­сти­туційний­ лад­ є­ найбільш­ ємкою­фун­да­мен­таль­ною­ ка­те­горією,­ оскільки­містить­ у­ собі­ всі­ відно­си­ни,­ які­ вста­нов­лю­ють­ся­ кон­сти­ 130 Держава і право • Випуск 49 131Юридичні і політичні науки туцією,­при­чо­му­по­за­за­лежністю­від­змісту­її­норм­за­галь­но­го­або­спеціаль­но­го­ ха­рак­те­ру,­ тоб­то­ навіть­ по­за­ її­ прин­ци­па­ми.­ Влас­не­ ка­жу­чи,­ са­ме­ досліджен­ня­ об­ся­гу­ка­те­горії­«кон­сти­туційний­лад»­по­ка­зує­наскільки­відрізняється­та­є­більш­ міждис­циплінар­ним,­ ба­га­то­манітним­ та­ чітким­ ме­то­до­логічний­ підхід­ західної­ кон­сти­туційної­на­уки­від­по­ст­ра­дянсь­кої,­у­плані­поділу­сфе­ри­дер­жа­ви­й­сфе­ри­ гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства.­«Ра­дянсь­кий»,­як­що­мож­на­так­ви­ра­зи­ти­ся,­ха­рак­тер­ кон­сти­туційно­го­ла­ду,­са­ме­в­то­му­й­про­сте­жується­та­про­яв­ляється,­що­в­рам­ках­ од­но­го­по­нят­тя­поєдну­ють­ся­та­апріор­но­інте­г­рується­пер­ше­й­дру­ге,­хо­ча­й­на­ ос­нові­од­но­го­ба­зи­су­–­кон­сти­туції. І­ на­решті.­ Струк­ту­ру­ван­ня­ суспільних­ відно­син­ за­ прин­ци­пом­ виділен­ня­ «кон­сти­туційно­го­ла­ду»,­є­ні­що­інше­як­злег­ка­мо­дернізо­ва­ний,­з­по­прав­ка­ми­на­ де­мо­кра­тич­ну­кон­сти­туцію,­ра­дянсь­кий­підхід,­при­чо­му­як­до­ро­зуміння­кон­сти­ туції,­ так­ і­ по­ро­д­же­них­ нею­ відно­син.­ Вжи­ван­ня­ по­нят­тя­ «лад»,­ з­ йо­го­ іде­о­ логічним­фар­бу­ван­ням,­тільки­підси­лює­цей­ефект.­У­цьо­му­кон­тексті,­з­ог­ля­ду­на­ вве­ден­ня­в­на­уко­вий­обіг­більш­за­галь­ної­ка­те­горії­чим,­приміром,­«дер­жав­ний­ лад»,­і­більш­раціональ­ної­з­ог­ля­ду­на­зміст­та­фор­му,­є­кон­ст­рукція­ти­пу­«кон­ сти­туційні­ос­но­ви/за­са­ди»,­з­на­ступ­ним­уточ­нен­ням­і­пе­реліком­чо­го­са­ме,­кон­ сти­туційні­ос­но­ви/за­са­ди­еко­номічної­си­с­те­ми,­пра­во­во­го­ста­ту­су­осо­би­с­тості­та­ інших­ суб’єктів,­ то­що.­ Ну­ й­ зви­чай­но­ ж­ він­ містить­ спеціальні­ по­нят­тя­ ти­пу­ «дер­жав­ний­ лад»,­ «гро­ма­дянсь­ке­ суспільство»,­ «політич­на­ си­с­те­ма».­ Та­ким­ чи­ном,­з’яв­ляється,­як­й­у­ви­пад­ку­з­кон­сти­туційним­ла­дом,­мож­ливість­об’єдна­ти­ різнорідні­ка­те­горії­під­однією­за­галь­ною­нор­ма­тив­ною­ос­но­вою­­­кон­сти­туцією,­ але­з­більш­чітким­і­не­су­пе­реч­ли­вим­ме­то­до­логічним­підхо­дом,­з­ог­ля­ду­на­те­орії­ де­мо­кратії­й­кон­сти­туціоналізму.­ 1.­Фриць кий Ф. О.­Кон­сти­туційне­пра­во­Ук­раїни.­–­К.,­«Юрінком»,­2002.­–­535­с.;­ Кон сти ту ци он ное пра­во:­Учеб­ник­/­Отв.­ред.­А.Е.­Коз­лов.­–­М.,­1996.­–­464­с.­2. Юри­ ди­че­с­кий­ эн­цик­ло­пе­ди­че­с­кий­ сло­варь.­ –­М.:­ «Ин­фра­М».­ –­ 384­ с. 3.­Кор ку нов Н.М.­ Рус­ское­ го­су­дар­ст­вен­ное­пра­во.­Т.1.­Вве­де­ние­и­ об­щая­ часть.­ –­СПб.,­ 1901.­ –­ 573­ с.;­ Ко ва лев ский М.М.­Кон­сти­ту­ци­он­ное­пра­во:­Лек­ции.–­СПб.,­1909.­–­194­с.;­Гес сен В.М.­ Ос­но­вы­ кон­сти­ту­ци­он­но­го­ пра­ва.­ 2­е­ изд.­ –­Пет­ро­град,­ 1918.­ –­ 437­ с.;­Чи че рин Б.Н.­ Об­щее­го­су­дар­ст­вен­ное­пра­во.­–­М.,­«Зер­ца­ло».­–­2006.­–­505­с. 4. Ел ли нек Г.­Об­щее­ уче­ние­о­го­су­дар­ст­ве.­–­СПб.,­1903.–­532­с. 5.­Zippelius Reinhold.­Allgemeine­Staatslehre.­ Verlag­C.H.­Beck.­München.­–­2003.­–­480­S.;­Жа лин ский А., Ре рихт А.­Вве­де­ние­в­не­мец­ кое­пра­во.­–­М.,­Спарк,­2001.­–­767­с. 6.­Дю ги Л.­Кон­сти­ту­ци­он­ное­пра­во.­Об­щая­те­о­рия­ го­су­дар­ст­ва/­Пер.­А.­Ящен­ко­и­др.;­С­пре­дисл.­проф.­П.­Нов­го­род­це­ва.­–­М.,­1908.­–­XI,­ 957­с.;­Duquit Leon.­Traite­de­Droit­Constitutionnel.­Troisienne­edition.­Ancienne­Librairie.­ Fontemoing­&­C.,­Editelers.­–­Paris.­1927.­Tome­premier.­–­763­P. 7.­Эс мен А.­Об­щие­ос­но­ ва­ния­кон­сти­ту­ци­он­но­го­пра­ва­ /­Пер.­с­фр.­под­ред.­проф.­В.­Де­рю­жин­ско­го.­–­СПб.,­ 1898.­–­357­с.;­Эс мен А.­Ос­нов­ные­на­ча­ла­го­су­дар­ст­вен­но­го­пра­ва­/­Пер.­с­фр.­Т.­1.­–­М.,­ 1898.­–­399­с.;­Esmein A.­Elements­de­Droit­Constitutionnel­ franqais­ et­ compare.­–­Paris,­ Recueil­Sirey,­1921. 8.­Бедж гот В.­Го­су­дар­ст­вен­ный­строй­Ан­г­лии­/­Пер.­Е.­Прейс;­под­ ред.­Н.­Ни­коль­ско­го.­–­М.,­1905.­–­359­с.­9.­Antonio Amorth.­Corso­di­diritto­Constituzionale­ Comparato.­Milano.­Dott.­A.­Giuffre­Editore,­ 1947.­ –­ 164­ p.;­Alvarez Conde Е.­ Curso­ de­ derecho­ constituciona1.­Vоl.­ 1­2.­ 2ed.­ –­Madrid:­Tecnos,­ 1996;­Peter Badura.­ Staatsrecht.­ Systematische­ Erläuterung­ des­ Grundgesetzes­ für­ die­ Bundesrepublik.­ Deutschland.­ C.H.­ Beck’sche­Verlagsbuchhandlung.­–­München,­1996.­–­794­S.;­Beatty D.­Constitutional­Law­ in­Theory­and­Practice.­–­Toronto:­University­of­Toronto­Press,­1995;­Constitutional Law.­th­ ed.­/­Ed.­bу­J.E.­Nowak,­R.D.Rotunda.­St.­Paul,­Minn.:­West­Grouр,­2000;­Maurice Duverger.­ Droit­constitutionnel­et­institutions­politiques.­Presses­universitaires­de­France.­Paris.­1956.­ –­665­p.;­Favoreu L., Gaia Р.­Ghevontian R., Mestre J.­L., Roux А., Pfersтann О., Scoffini С.­ 131Юридичні і політичні науки 132 Держава і право • Випуск 49 Droit­constitutionnel.­Paris,­1998;­Garcia­Pe1ayo М.­Derecho­constituciona1­comparado.­–­ Madrid:­Alianza,­1993;­Germer P.­Statsforfatningsret.­–­Kobenhavn,­1995.;­Grewe C.­et­Ruiz­ Fabri­H.­Droits­constitutionnels­europйens,­Montchrestien,­1995;­Handbuch des­Staatsrechts­ der­Bundesrepublik­Deutschland.­Herausgegeben­von­Josef­Isensee­und­Paul­Kirchhof.­Band­ III.­Demokratie­–­Bundesorgane.­C.­F.­Müller.­Verlag­Heidelberg.­2005.­–­1640­S. 10.­The American­ Constitutional­ System:­An­ Introduction­ to­ the­ Study­ of­ the­American­ State­ by­ Westel­Woodbury­Willoughby.­ The­ Century­ Co.­ New­York.­ –­ 1904.­ –­ 323­ p. 11.­ Andre Hauriou.­ Droit­ constitutionnel­ et­ institutions­ politiques.­ Editions­ Montchrestien.­ Paris.­ 1966.­–­826­p.;­ Jacquй Jean­Paul. Droit­constitutionnel­et­institutions­politiques.­­Hardcover,­ Dalloz.­1994.­–­206­P. 12.­Aparicio М.А.­ Introduccion­а1­sistema­politico­у­constituciona1­ espaniol.­–Ваrсеlonа:­Ariel,­1989. 13.­Fernandez Segado F.­El­sistema­constitutional­espa­ nol.­–­ Madrid,­ Dykinson,­ 1992. 14. Stern Klaus.­ Das­ Staatsrecht­ der­ Bundesrepublik.­ Deutchland.­ Band­ I.­ C.­ H.­ Beck­ ‘sche­ Verlagsbuchhandlung.­ München,­ 1977.­ –­ 861­ S. 15.­Кон сти ту ция СССР.­По­ли­ти­ко­пра­во­вой­ком­мен­та­рий­/­Общ.­ред.­Б.Н.­По­но­ма­ре­ва.­ –­М.,­1982.­–­398­с.­16.­Ба ту рин Ю.М., Лив шиц Р.З.­Со­ци­а­ли­с­ти­че­с­кое­пра­во­вое­го­су­ дар­ст­во:­ от­ идеи­ к­ осу­ще­ств­ле­нию.­ –­М.,­ 1989.–­ 255­ с. 17.­Кон сти ту ция (Ос­нов­ной­ за­кон)­РСФСР:­При­ня­та­на­вне­оче­ред­ной­седь­мой­сес­сии­Вер­хов­но­го­Со­ве­та­РСФСР­ де­вя­то­го­ со­зы­ва­ 12­ ап­ре­ля­ 1978­ го­да,­ с­ из­ме­не­ни­я­ми­ и­ до­пол­не­ни­я­ми,­ вне­сен­ны­ми­ За­ко­на­ми­РСФСР­от­27­ок­тя­б­ря­1989­го­да,­от­31­мая,­16­ию­ня­и­15­де­ка­б­ря­1990­го­да,­ от­24­мая­и­1­но­я­б­ря­1991­го­да­и­За­ко­на­ми­РФ­от­21­ап­ре­ля,­9­и­10­де­ка­б­ря­1992­го­да.­ –­М,­1993. 18. Ко ло дий А., Ко пей чи ков В., Лы сен ков С.­Ос­но­вы­кон­сти­ту­ци­он­но­го­строя­ Ук­ра­и­ны.­ –­К.,­ 1998;­Дзид зо ев Р.М.­Об­ра­зо­ва­ние­ и­ раз­ви­тие­ кон­сти­ту­ци­он­но­го­ строя­ Рос­сии.­ –­ Вла­ди­кав­каз,­ 1996;­ Бо б ро ва Н.А.­ О­ по­ня­тии­ «кон­сти­ту­ци­он­ный­ строй»­ //­ За­кон­и­пра­во.­–­2003.­–­№10;­Ка я гин А.Б.­Кон­сти­ту­ци­он­ный­строй­как­го­су­дар­ст­вен­но­ пра­во­вая­ка­те­го­рия­//­Ве­ст­ник­Че­ля­бин­ско­го­уни­вер­си­те­та.­Се­рия­«Пра­во».­–­2003.­–­№­ 2;­Прієшкіна О.В.­Кон­сти­туційний­лад­Ук­раїни:­ак­ту­альні­пи­тан­ня­ста­нов­лен­ня,­інсти­ туціоналізації­ та­ роз­вит­ку.­ –­Оде­са,­ 2008.­ –­ 278­ с.­19.­Ен ги ба рян Р.В.­Срав­ни­тель­ное­ кон­сти­ту­ци­он­ное­пра­во.­–­М.:­Юристъ,­2005.­20.­Ми шин А.А. Кон­сти­ту­ци­он­ное­(го­су­ дар­ст­вен­ное)­пра­во­за­ру­беж­ных­стран.­–­М.,­2003;­Кон сти ту ци он ное­(го­су­дар­ст­вен­ное)­ пра­во­за­ру­беж­ных­стран:­В­4­т.­Т.­1–2.­Часть­об­щая:­Учеб­ник­/­Отв.­ред.­Б.А.­Стра­шун.­ –­­ 3­е­изд.,­об­новл.­и­до­раб.­–­М.,­1999.­–­784­с.­21.­Кон сти туційний­Суд­Ук­раїни:­Рішен­ня.­ Вис­нов­ки.­1997–2001­/­Відповід.­ре­дакт.­П.­Б.­Євгра­фов.­–­К.:­Юрінком­Інтер,­2001.­–­С.­ 41–43;­43–44.­22. Ку та фин О.Е.­Кон­сти­ту­ци­он­ные­ос­но­вы­об­ще­ст­вен­но­го­строя­и­по­ли­ ти­ки­СССР.­ –­М.:­Изд­во­МГУ,­1985;­Ру мян цев О.Г.­Ос­но­вы­кон­сти­ту­ци­он­но­го­ строя­ Рос­сии.­–­М.:­Юристъ,­1994;­То ди ка Ю.Н.­Ос­но­вы­кон­сти­ту­ци­он­но­го­строя­Ук­ра­и­­ны.­ –­Х.:­Факт,­2000.­23.­По горілко В. Ф., Фе до рен ко В. Л.­Кон­сти­туційне­пра­во­Ук­раї­ни:­ Підруч­ник­/­За­заг.­ред.­В.­Ф.­По­горілка.­–­К.:­На­уко­ва­дум­ка;­Пре­це­дент,­2006.­–­С.­100– 104. 24.­Кон сти туційне пра­во­Ук­раїни.­Ака­демічний­курс:­Підруч­ник:­У­2­т.­–­Т.­2­/­За­ заг.­ред.­Ю.­С.­Шем­шу­чен­ка.­–­К.:­ТОВ­«Ви­дав­ництво­«Юри­дич­на­дум­ка»,­2008.­–­С.­ 11–13. 132 Держава і право • Випуск 49 Розділ 3. Конституційне право М.О. Баймуратов, І. Д. Сліденко. Категорія «конституційний лад»: до проблеми визначення у сучасному конституційному (державному) праві

Ähnliche Einträge