Голова державного центру УНР в Екзилі: політико-правовий статус
Розглядається політикоправовий статус Голови Державного ценру УНР в екзилі. Автор статті окремо з’ясував компетенцію, повноваження, функції та напрями діяльності Голови ДЦ УНР в екзилі та їх подальші зміни....
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34340 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Голова державного центру УНР в Екзилі: політико-правовий статус / І.Ю. Панова // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 84-90. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34340 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-343402012-06-02T12:34:15Z Голова державного центру УНР в Екзилі: політико-правовий статус Панова, І.Ю. Історія держави і права Розглядається політикоправовий статус Голови Державного ценру УНР в екзилі. Автор статті окремо з’ясував компетенцію, повноваження, функції та напрями діяльності Голови ДЦ УНР в екзилі та їх подальші зміни. Рассматривается политикоправовой статус Главы Государственного центра УНР в екзили. Автор статьи отдельно выяснил компетенцию, полномочия, функции и направления деятельности Главы ГЦ УНР, в екзили и их последующие изменения. In this article рolitikolegal status of Chapter State centre UNR in exile. The author of the article separately found out jurisdiction, plenary powers, functions and directions of activity of Chapter State centre UNR in exile and them subsequent changes. 2010 Article Голова державного центру УНР в Екзилі: політико-правовий статус / І.Ю. Панова // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 84-90. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34340 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія держави і права Історія держави і права |
spellingShingle |
Історія держави і права Історія держави і права Панова, І.Ю. Голова державного центру УНР в Екзилі: політико-правовий статус Держава і право |
description |
Розглядається політикоправовий статус Голови Державного ценру УНР в екзилі.
Автор статті окремо з’ясував компетенцію, повноваження, функції та напрями діяльності Голови ДЦ УНР в екзилі та їх подальші зміни. |
format |
Article |
author |
Панова, І.Ю. |
author_facet |
Панова, І.Ю. |
author_sort |
Панова, І.Ю. |
title |
Голова державного центру УНР в Екзилі: політико-правовий статус |
title_short |
Голова державного центру УНР в Екзилі: політико-правовий статус |
title_full |
Голова державного центру УНР в Екзилі: політико-правовий статус |
title_fullStr |
Голова державного центру УНР в Екзилі: політико-правовий статус |
title_full_unstemmed |
Голова державного центру УНР в Екзилі: політико-правовий статус |
title_sort |
голова державного центру унр в екзилі: політико-правовий статус |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Історія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34340 |
citation_txt |
Голова державного центру УНР в Екзилі: політико-правовий статус / І.Ю. Панова // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 84-90. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT panovaíû golovaderžavnogocentruunrvekzilípolítikopravovijstatus |
first_indexed |
2025-07-03T15:20:30Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:20:30Z |
_version_ |
1836639616962134016 |
fulltext |
84 Держава і право • Випуск 49
І.Ю. ПАНОВА. ГОЛОВА ДЕРЖАВНОГО ЦЕНТРУ УНР В ЕКЗИЛІ:
ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ СТАТУС
Роз гля дається політи копра во вий ста тус Го ло ви Дер жав но го це н ру УНР в ек зилі.
Ав тор статті ок ре мо з’ясу вав ком пе тенцію, по вно ва жен ня, функції та на пря ми діяль
ності Го ло ви ДЦ УНР в ек зилі та їх по дальші зміни.
Ключовіслова: Го ло ва Ди рек торії, Го ло ва Дер жав но го цен т ру УНР в ек зилі, Уряд
УНР в ек зилі.
Рас сма т ри ва ет ся по ли ти копра во вой ста тус Гла вы Го су дар ст вен но го цен т ра
УНР в ек зи ли. Ав тор ста тьи от дель но вы яс нил ком пе тен цию, пол но мо чия, функ ции и
на прав ле ния де я тель но с ти Гла вы ГЦ УНР, в ек зи ли и их по сле ду ю щие из ме не ния.
Ключевыеслова: Гла ва Ди рек то рии, Гла ва Го су дар ст вен но го цен т ра УНР в эк зи
ле, Пра ви тель ст во УНР в эк зи ле.
In this article рolitikolegal status of Chapter State centre UNR in exile. The author of the
article separately found out jurisdiction, plenary powers, functions and directions of activity
of Chapter State centre UNR in exile and them subsequent changes.
Key words: the Chapter of Directory, the Chapter State centre UNR in exile, the
Government of UNR in exile.
Дочисламалодослідженихсторінокісторіїнашоїдержавиналежитьпитання
політикоправовогостатусуДержавногоцентруУкраїнськоїНародноїРеспубліки
(ДЦУНР)векзилі.ДЦУНРвекзилі(еміграції)булостворено1920р.,заверши
ласьйогодіяльністьу1992р.післяформуваннялегітимнихорганіввладинеза
лежноїУкраїни.
ПершимГоловоюДЦУНРвекзилібувСимонВасильовичПетлюра (1879
1926), який займавцюпосаду до 1926 року.ПісляньогоАндрійМиколайович
Лівицький(18791954),якийбувГоловоюДЦУНРвекзилідо1954року.Надалі
цюпосадуобійнявСтепанПорфирійовичВитвицький(18841965),якийперебу
вавнанійдо1965р.З1965р.по1967р.виконуючимобов’язкиГоловиДЦУНР
векзилібувІванПавловичБагряний(19061963),з1967р.по1989р.ГоловоюДЦ
УНР в екзилі був Микола Андрійович Лівицький (19071989), а з 1989 р. по
1992р.–МиколаВасильовичПлав’юк(1925р.)1.
Нанашудумку, з’ясовуючипитання статусуГоловиДЦУНРв екзилі, слід
звернутиувагунаЗакон«Протимчасовеверховнеуправліннятапорядокзаконо
давства вУкраїнськійНародній Республіці» та Закон «ПроДержавнуНародну
РадуУкраїнськоїРеспубліки». ЦізаконидлячленівекзильногоурядуУНРбули
правовимфундаментомїхньоїдіяльності.
У Законі «Про тимчасове верховне управління…» зазначалося: «Верховна
Влада Української Народньої Республіки тимчасово організуєтьсяшляхом […]
розмежування та координування […]функцій поміжДиректорією, Державною
Народньою Радою і Радою Народніх Міністрів»2. Далі читаємо: «Директорія
УкраїнськоїНародньоїРеспублікивособіГоловиДиректорії…»3.Зчоговидно,
щоголовоюдержавиєГоловаДиректорії.Такожслідвідмітитипровідомийфакт,
щовеміграціїДиректоріяперебувалавскладіодногоїїчлена–С.В.Петлюри,
якийібувїїголовою.Тому,нанашудумку,говорячипроінститутГоловиДЦУНР
84 Держава і право • Випуск 49
©ПА НО ВА Іри на Юріївна–аспіранткаІнститутудержавиіправаім.В.М.Корець
когоНАНУкраїни
85Юридичні і політичні науки
векзилінапочатковомуетапіперебуваннявеміграції,потрібнозвертатиувагуна
те,щойогоголовоюнатойчасбувГоловаДиректорії.
Як і будьякий державний орган ГоловаДиректорії мав свою компетенцію,
тобтосукупністьвизначенихзаконодавствомпредметіввіданнятаповноважень,
якимиголовадержавинаділяєтьсязметоюзабезпеченняреалізаціїйогофункцій
якглавидержави.Зокрема,ГоловаДиректоріїпредставлявДЦУНРвекзиліперед
іншими країнами світу, відав питаннями внутрішньої та зовнішньої діяльності
ДЦУНРвекзилі.
ПовноваженняГоловиДиректоріївизначалисьтимжеЗаконом«Протимчасо
веверховнеуправління…».Устатті2цьогозаконузазначалось,щовінмаєправо:
затверджувати ухвалені Державною Народною Радою закони, затверджувати
ухвалені РадоюНароднихМіністрів призначення та звільнення, затверджувати
ухваленіДержавноюНародноюРадоюугодиз іншимидержавами,видаватина
пропозиціюРадиНароднихМіністрівактиамністіїтапомилування,репрезенту
ватиУНРпередіншимидержавами,призначатиГоловуРадиНароднихМіністрів
тазатверджуватичленівРадиНароднихМіністрів4.
Крімтого,цейзаконпередбачавможливістьтимчасовоговиконанняобов’язків
ГоловиДиректоріїнавипадок,колитойнезможевиконуватиїхчерезстанздо
ров’я,відрядженняабозіншихпричин.Уразінастаннятакоговипадку, посаду
ГоловиДиректоріїтимчасовонапідставіухвалиДержавноїНародноїРади,зай
мавГоловаДержавноїНародноїРади,але,оскількиДержавнаНароднаРадаще
не була скликана, то до її скликання тимчасове виконання обов’язків Голови
Директоріїмалоздійснюватисяколегією,якаскладаласьізтрьохчленів:Голови
РадиНароднихМіністрів,ПорядкуючоговНайвищомуСудіУНРіПредставника
відвсіхполітичнихпартійУкраїни.Останньогочленамалиобратинаспільному
засіданніпредставниківЦентральнихКомітетівцихпартій,поодномувідкожно
го.Участьвобранічленаколегіїмоглабратитапартія,якабулазареєстрованав
законномупорядкутаіснуваланеменшеякодинрік.ДоскликанняКолегіїповно
важення Голови Директорії тимчасово виконував Голова Ради Народних
Міністрів5.
В Законі «Про тимчасове верховне управління…» не було визначено строк
повноваженьГоловиДиректорії.
ГоловаДиректоріївиконувавнаступніфункції(основнінапрямкидіяльності
зумовленійогомісцеміроллювсистеміорганівДЦУНРвекзилі):представниць
ку,нормотворчу,установчу.
Однією ізосновнихфункційбулапред став ниць ка, якаполягалав тому,що
ГоловаДиректоріїмігпредставлятиУНРпередіншимидержавами.
Нор мо твор чафункціяполягалав тому,щоГоловаДиректорії затверджував
ухваленіДержавноюНародноюРадоюзакони,угодизіншимидержавами,вида
вавнапропозиціюРадиНароднихМіністрівактиамністіїтапомилуваннятощо.
Слідтакожвідмітитиіте,щоГоловаДиректоріїсамостійновидававтакінорма
тивні акти, як накази, але на нормативному рівні це не було закріплено. Так,
наприклад,9січня1921рокубуввиданийНаказГоловиДиректоріїпропризна
ченнявідкриттяпершоїсесіїРадиРеспубліки.Узв’язкузцимГоловаДиректорії
С.В.ПетлюразапропонувавРадіНароднихМіністріввчинитивідповіднізаходи6.
Виконуючиус та нов чу функціюголоваДиректоріїбравучастьуформуванні
органіввладиДЦУНРвекзилі,насампередорганіввиконавчоївлади.Зокрема,за
поданнямРадиНароднихМіністрівпризначавабозвільнявзпосадосіб–діячів
ДЦУНРв екзилі, призначавГоловуРадиНароднихМіністрів та затверджував
85Юридичні і політичні науки
86 Держава і право • Випуск 49
членівРадиНароднихМіністрів.
Порівняно з сучасним главою української держави, Голова Директорії мав
зовсімнебагатофункцій.Цепояснюєтьсятим,щочерезневдачіувійнізбільшо
викамиЗакон«Протимчасовеверховнеуправління…»приймавсядоситьшвид
ко,безналежноїпідготовки,імістивлишенайбільшважливінорми,якірегулю
валистатусглавидержави.
Діяльність ГоловиДиректорії мала в основномуміжнароднопредставниць
кийхарактер.Слідвідмітитипроте,щонапрямидіяльностіГоловиДиректорії
зумовлювалисязавданнями,якіставивпередсобоюДЦУНРвеміграції.Зокрема,
однимізважливихзавданьбуловизволеннятериторіїУкраїнивідбільшовиківта
поверненнянаБатьківщину.Отже,ГоловаДиректоріїнапочаткуперебуванняДЦ
УНРвекзилісвоюдіяльність,яквміжнароднихвідносинахзіншимидержавами,
таківсерединіДЦУНРвекзилі,спрямовувавнавиконаннязавдань,якіставив
передсобоюДЦУНРвекзилі.
В 1948 р. ДЦ УНР в екзилі був прийнятий «Тимчасовий закон про реор
ганізацію українського державного центру», розділ ІІІ якого був присвячений
ПрезидентуДЦУНРвекзилі.Цимзакономвизначено,щоорганамиДЦУНРв
екзилі є:УкраїнськаНаціональнаРада,ГоловаДиректорії, як головадержави з
титуломПрезидентаіУряд7.ТобтоінститутПрезидентаУНРвекзилібулозапро
вадженотількиу1948році.
КомпетенціяГоловиДЦУНРвекзилідоситьрозшириласьпорівняноізЗако
ном«Протимчасовеверховнеуправління…».Окрімтихправ,щобуливизначені
уцьомузаконіщедодавалися:правопризначатидипломатичнихпредставників
ДЦУНРвекзилівіншихкраїнах,праворозпускуУкраїнськоїНаціональноїРади
таУряду.
Відповідно до ст. 20 «Тимчасового закону про реорганізацію українського
державного центру», Президент ДЦ УНР в екзилі: 1) представляв Державний
центрзовні;2)бувверховнимголовнокомандуючимвійська;3)призначавГолову
Уряду і зайогоподаннямпризначав іншихчленівуряду;4) заподаннямуряду
призначав дипломатичних представників в іноземних державах та інших
відповідальнихспівробітниківнавищідержавніпосади;5)затверджувавзакони,
ухвалені Українською Національною Радою чи її Президією в період між її
сесіямиіпостановиуряду,щомалисилузаконуувипадкурозпускуУкраїнської
НаціональноїРади;6)затверджувавугоди,якіукладавурядібулиратифіковані
Українською Національною Радою); 7) на внесення Президії Української
НаціональноїРадиабоУрядузатверджуваввідкриття,анаПрезидіїУкраїнської
НаціональноїРадизакриттясесійУкраїнськоїНаціональноїРади;8)наспільне
внесення Президії Української Національної Ради і Уряду міг розпустити
УкраїнськуНаціональнуРаду і доручити в строк тримісяці поновитимандати
дляпредставниківвідполітичнихпартій;9)відправлявувідставкуУряднавимо
гуУкраїнськоїНаціональноїРади8.
Слідвідмітити,щодеякіповноваження,якізакріплювалисьв«Тимчасовому
законі»булисутодекларативними,наприклад,цестосуєтьсявиконанняобов’язків
верховного головнокомандувача.Начас,колибувприйнятий згадуванийзакон,
своговійськаДЦУНРвекзилівженемав.
Напочаткуприйняття«Тимчасовогозакону»вньомунебуловизначенострок
повноваженьПрезидентаУНРвекзилі.В1954роцібуловведенотакийстрок–
чотирирокизможливістюїхпродовження9.
ПовноваженняПрезидентаУНР в екзилі припинялись: 1) у випадку смерті
86 Держава і право • Випуск 49
87Юридичні і політичні науки
ГоловиДержави;2) зреченняабоважкоїдовготривалої іневиліковноїхвороби,
яка спричинила б повну його непрацездатність. Тоді титул, права і обов’язки
ГоловиДиректоріїпереходилинаГоловуУкраїнськоїНаціональноїРади.Неспро
можністьвиконанняобов’язківГоловоюДержавивнаслідокхворобизатверджу
валаУкраїнськаНаціональна Рада кваліфікованою більшістю і з того моменту
Голова Національної Ради вступав у виконання обов’язків Президента УНР в
екзилі10.В1954роцібулозапровадженопосадувіцепрезидента11.Цейкрокбув
досить доречним, оскільки її наявність дозволяла не порушувати діяльності
іншихорганів(наприклад,УкраїнськоїНаціональноїРади),втомувипадкуякщо
президентнемігвиконуватисвоїхобов’язків.
Президент ДЦ УНР в екзилі виконував наступні функції: представницьку,
нормотворчу,установчу,контрольну.
Пред став ниць ка функція президентаполягалавтому,щовінпредставлявДЦ
УНРвекзиліузовнішніхвідносинах,призначавдипломатичнихпредставниківу
іноземних державах та інших відповідальних співробітників на вищі державні
посади.Якбачимо,зановимзакономбулорозширенопредставницькуфункцію
ГоловиДЦУНРвекзилі.
Нор мо твор ча функція президентаполягалавтому,щовінзатверджувавзако
ни, ухвалені Українською Національною Радою чи її Президією в період між
сесіямиУкраїнськоїНаціональноїРадиіпостановиуряду,наділенісилоюзакону
увипадкурозпускуУкраїнськоїНаціональноїРади,затверджувавугоди,якіукла
дав уряд і ратифікувала Українська Національна Рада. Як бачимо, ця функція
Голови ДЦ УНР в екзилі теж розширилась, оскільки президенту було надано
додаткове повноваження затверджувати постанови уряду, на випадок, якщо
УкраїнськаНаціональнаРадабуларозпущена.
Слідвідмітити,щопрезидентвсвоїйнормотворчійдіяльностіприймавдек
рети.Так,президентДЦУНРвекзиліскликавсесіюУНРади,приймаючидекрет.
Можнапомітити,щозчасомзмістцієїфункціїзмінився.Внійневиділялась
діяльністьпрезидентавсферіпомилуванняіамністії.
Ус та нов ча функціяПрезидентаУНРвекзиліполягалавтому,щовінпризна
чавдипломатичнихпредставниківуіноземнихдержавахтаіншихвідповідальних
співробітниківнавищідержавністановища,призначавГоловуУряду і,найого
внесення,іншихчленівуряду.Змістцієїфункціїтежзмінився,зокремапрезиден
ту було надано право призначати дипломатичних представників та інших
співробітниківдипломатичноїслужбиДЦУНРвекзилі,щоговоритьіпророз
ширеннясферидіяльностіпрезидента.
На відмінну від попереднього законодавства, Президент УНР в екзилі
відповіднодоновогозаконодавстванаділявсякон троль ною функцією.Зокрема,
правомрозпуститиурядтаУкраїнськуНаціональнуРаду.
Ізприйняттям«Тимчасовогозакону»напрямидіяльностіПрезидентаУНРв
екзилірозширились.Пріоритетним,нанашудумку,вйогодіяльностівсежзали
шається міжнародна діяльність за допомогою якої він міг піднімати на міжна
роднійареніпитання,яківисувавДЦУНРвекзилі.Наприклад,питанняпроте,
щоУРСРнемаєправарепрезентуватиУкраїну,провзаємнуспівпрацюзіншими
екзильнимицентрами,встановленнязв’язківзіноземнимидержавами,пресоюта
ін.Яківпопередніроки,напрямидіяльностіПрезидентаУНРвекзилібулитісно
пов’язанііззавданнямисамогоДЦУНРвекзилі,якізчасомзмінилисятастосу
валисяпитаньдопомогиУкраїнівборотьбізанезалежність.
87Юридичні і політичні науки
88 Держава і право • Випуск 49
РозглядаючиінститутПрезиденстваУНРвекзиліслідзвернутиувагунате,
щоБ.Войнаровичрозглядаєпитанняпро«досмертність»перебуванняпривладі
ПрезидентаУкраїнськоїНародноїРеспублікивекзилі.Вінприходитьдовиснов
ку,що«досмертності»перебуванняпри владіПрезидентаДЦУНРв екзилі не
було, так як його можна було усунути звичайною більшістю голосів членів
УНРади12.
Насправді, якщо прослідкувати перебування кожного Президента УНР в
екзилінасвоїйпосаді,томожемопобачити,щокоженізнихвиконувавповнова
женнядосвоєїсмерті,хоч«Тимчасовийзакон»закріпивпереобранняПрезидента
УНРвекзилічерезпевнийстрок,втімвіннемістивнорм,якібзаборонилипере
обирати Президента багаторазово. Тому, фактично Президенти виконували
повноваженняаждосвоєїсмерті.Томуможемоговорити,щоdejureпосадаГоло
виДЦУНРвекзилінебула«досмертною»,алеdefactoцяпосадабула«досмерт
ною».
Політика кожного з президентів мала свої особливості. Так, С.В. Петлюра
відігравважливурольуствореннізаконодавчогооргануУНРвеміграції–Ради
Республіки. Але, на нашу думку, найбільше уваги він приділяв зовнішньо
політичнійдіяльності.Повноваженнядозволялиголовідержавивестиперегово
риз іншимиголовамидержавщодоспівпраці,представлятиУкраїнунаміжна
родній арені. Завдяки зовнішньополітичній діяльності, С. В. Петлюра зумів
добитися того, що Уряд УНР після припинення свого існування на території
УкраїнипродовживдіяльністьвеміграціїякофіційнийорганУНР.
Державницька політика після смерті С. В. Петлюри була продовжена
А.М.Лівицьким.Найбільшихуспіхіввонадосяглау1948році,колизайогоспри
яннябулореорганізованоДЦУНРвекзиліускладіякогоствореноновіінститути
влади:Президент,Урядтазаконодавчийорган–УкраїнськаНаціональнаРада.
ПрезидентС.П.Витвицькийтежпліднопрацювавнасвоїйпосаді.Зметою
здобуттяміжнародноїпідтримкидляДЦУНРвекзилі,вінналагоджувавконтак
тиізіншимидержавамитаміжнароднимиорганізаціями.ТакожС.П.Витвиць
кий співпрацював із пресою, через яку інформував міжнародну спільноту про
ситуаціювУкраїни.
Надалі посаду ГоловиДЦУНР в екзилі обійнявМ.А.Лівицький.В період
перебування на цій посаді він відвідав ряд країн, зокрема:Австралію, Канаду,
США.В1976роцізайогосприяннябулопридбанодляДЦУНРвекзилібудинок
у Філадельфії (США), де почав діяти Інститут дослідження модерної історії
України.Зайогосприяннямтакожбулозаснованофундаціюім.С.Петлюри13.
Вперіод,перебуванняМ.А.Лівицькийнапрезидентськійпосаді,вДЦУНРв
екзиліназрілаполітичнакриза.ВУкраїнськійНаціональнійРаді,ціподіїпризве
ли до розколу (зокремаУРДП таУНДО) та напружених відносинміж іншими
партіями.М.А.Лівицький, якПрезидентУНРв екзилі,посприяв тому,щобця
ситуаціябуластабілізована.Так,нимв1979роцінаВосьмійсесіїУНРадибуло
затвердженозмінидо«Тимчасовогозакону»,щосприялодемократизаціїДЦУНР
векзилі14.
Після смерті М.А. Лівицького 1989 року, президентську посаду обійняв
М.В.Плав’юк,якийусвоїйдіяльностіактивнопідтримувавдіїДЦУНРвекзилі
наміжнароднійарені15.Зокрема,співпрацювавздеякимидемократичноналаш
тованимиполітичнимидіячамиУкраїни.Цемиможемопобачити,наприклад,із
йоголистуваннязІ.Ф.Драчем–ГоловоюНародногоРухуУкраїни.Так,водному
88 Держава і право • Випуск 49
89Юридичні і політичні науки
ізлистіввід20жовтня1990рокубуловідмічено:«Мизокремарадіємоівдячні
ВамзапоширеннясереднаселенняУкраїниправдипродобуУкраїнськоїНарод
ньоїРеспубліки[…]»16.
14–15березня1992рокувідбуласяНадзвичайнасесіяУкраїнськоїНаціональ
ноїРади,дебулообговоренонизкупитань,щостосувалисяпередачіповноважень
ДЦУНРвекзилінезалежнійУкраїні.Провіднурольупідготовцііпроведенніцієї
сесіївідігравПрезидентУНРвекзиліМиколаВасильовичПлав’юк.Післяпрове
денняНадзвичайноїСесіїУкраїнськоїНаціональноїРадиДЦУНРвекзилі,Пре
зидентУНРвекзиліспрямувавсвоюдіяльністьвподальшомуналіквідаційний
процесвДЦУНРвекзилі.ОстаннійПрезидентУНРвекзиліМ.Плав’юксклав
повноваження22серпня1992р.
РозглянувшиполітикоправовийстатусГоловиДЦУНРвекзилі,можназро
битинаступнівисновки.Так,нанашудумку,розглядаючиінститутголовидержа
виДЦУНРвекзилінапочатковомуетапіперебуваннявеміграції,потрібнозвер
татиувагунате,щоголовадержавинатойчасбувголовоюДиректорії.В1948
роціінститутголовиДиректоріїбувреорганізованийвінститутПрезидентаУНР
векзилі.
Всіповноваження,функції,компетенціятанапрямидіяльностікерівникаДЦ
УНРвекзилібулидоситьсхожимизаувесьперіодйогодіяльності,алеїхзміст
розширювавсяізмінювававсявідповіднодозавданьіметидіяльностіДЦ.Cлід
відмітити,щозчасомdеjureпосадаГоловиУНРвекзилінебуладовічною,але
defactoцейпостбувдовічним.
Слідзвернутиувагунате,щопіслявиходувеміграціюУНРнемоглаіснува
ти як держава, оскільки немала власної території, населення таміжнародного
визнання.ДЦУНРвекзилі,якийставправонаступникомУНР,бувлишеполітич
нимугрупованням, яке імітувало державну діяльність.ТомуГоловаДЦУНР в
екзилінебувголовоюдержави,абувголовоюполітичногоугруповання.
Отже,ГоловаДЦУНРв екзиліочолювавДЦУНРв екзилі.Його зовнішня
діяльність полягала в тому, що він вів переговори з іншими головами держав
щодоспівпраці,представлявУкраїнунаміжнароднійарені,встановлювавзв’язки
таспівпрацювавзіноземноюпресою,співпрацювавзіншимиекзильнимицент
рами.ДЦУНРвекзилізатверджувавтавидававнормативніакти(накази,декре
ти), які стосувалися внутрішньої сфери діяльності, зокрема, призначення та
звільнення вищих посадовців ДЦ УНР в екзилі, здійснення контролю за
діяльністюпосадовихосібДЦУНРтощо.
1. Вовк Ю. ІнститутпрезидентаУНРвекзилі (19481992рр.) //ПравоУкраїни.–
2005.–№8.–С.131.2. За кон протимчасовеВерховнеУправліннятапорядокзаконо
давствавУкраїнськійНароднійРеспубліці//Вісникдержавнихзаконівдлявсіхземель
УкраїнськоїНародньоїРеспубліки.–19листопада1920року.–2йВипуск.–безнуме
рації.3. Тамсамо.–безнумерації.4. Тамсамо.–безнумерації.5. Тамсамо.–безнуме
рації.6. ЦентральнийдержавнийархіввищихорганіввладитауправлінняУкраїни(далі
–ЦДАВОВУ).–Ф.3656с,спр.12,арк.7.7. ЦДАВОВУ–Ф.5235,спр.28,арк.7.8. Там
само.–Арк.13.9. П’ятийденьсесії//ТретясесіяУкраїнськоїНаціональноїРади(612
березня1954року):Матеріалиідокументи.–Начужині.–1954.–С.46.10. ЦДАВОВУ.
–Ф.5235,спр.28,арк.13.11. П’ятийденьсесії//ТретясесіяУкраїнськоїНаціональної
Ради(612березня1954року):Матеріалиідокументи.–Начужині.–1954.–С.46.12.
Вой на ро вич Б. Ще раз вияснення, щоб усе було ясним ДЦ УНРеспубліки. – Філа
дельфіяМюнхенОттава,1983.–С.1213.13. Ми ко ла Лівиць кий(19071989)–Прези
89Юридичні і політичні науки
90 Держава і право • Випуск 49
дентУНР(19671989) //ДержавнийцентрУкраїнськоїНародноїРеспублікивекзилі:
Статтііматеріали/ЗредагувалиЛюбомирР.Винар,Натал.Пазуняк;[Словодочитача
М.В. Плав’юка; Вступне слово Л.Р. Винара; Художн. оформ. М.С.Пшінки]. – Філа
дельфія;Київ;Вашінгтон.Фундаціяім.С.Петлюри;Веселка;ФундаціяРодиниФещен
коЧопівських,1993.–С.415.14. Тамсамо.–С.415.15. Ми ко ла Плав’юк–Президент
УНРвекзилі(19891992)//ДержавнийцентрУкраїнськоїНародноїРеспублікивекзилі:
Статтііматеріали/ЗредагувалиЛюбомирР.Винар,Натал.Пазуняк;[Словодочитача
М.В. Плав’юка; Вступне слово Л.Р. Винара; Художн. оформ.М.С. Пшінки]. – Філа
дельфія;Київ;Вашінгтон.Фундаціяім.С.Петлюри;Веселка;ФундаціяРодиниФещен
коЧопівських,1993.–С.418419.16. ЦДАВОВУ.–Ф.5235,спр.1195,арк.34.
90 Держава і право • Випуск 49
Розділ 2. Історія держави і права
І.Ю. Панова. Голова державного центру унр в екзилі: політико-правовий статус
|