Поняття та види державного примусу
Досліджується поняття державного примусу, його особливості та характерні риси, критерії розмежування різних видів державного примусу
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34345 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Поняття та види державного примусу / Ю.О. Ровинський // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 35-41. — Бібліогр.: 24 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34345 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-343452012-06-02T12:29:21Z Поняття та види державного примусу Ровинський, Ю.О. Теорія держави і права Досліджується поняття державного примусу, його особливості та характерні риси, критерії розмежування різних видів державного примусу Исследуется понятие государственного принуждения, его особенности, и характерные черты, критерии разграничения разных видов государственного принуждения The author probes in the article the concept of state compulsion, its features and personal touches, criteria of differentiating of state compulsion different types. 2010 Article Поняття та види державного примусу / Ю.О. Ровинський // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 35-41. — Бібліогр.: 24 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34345 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Ровинський, Ю.О. Поняття та види державного примусу Держава і право |
description |
Досліджується поняття державного примусу, його особливості та характерні риси, критерії розмежування різних видів державного примусу |
format |
Article |
author |
Ровинський, Ю.О. |
author_facet |
Ровинський, Ю.О. |
author_sort |
Ровинський, Ю.О. |
title |
Поняття та види державного примусу |
title_short |
Поняття та види державного примусу |
title_full |
Поняття та види державного примусу |
title_fullStr |
Поняття та види державного примусу |
title_full_unstemmed |
Поняття та види державного примусу |
title_sort |
поняття та види державного примусу |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34345 |
citation_txt |
Поняття та види державного примусу / Ю.О. Ровинський // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 35-41. — Бібліогр.: 24 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT rovinsʹkijûo ponâttâtavidideržavnogoprimusu |
first_indexed |
2025-07-03T15:20:50Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:20:50Z |
_version_ |
1836639637712404480 |
fulltext |
35Юридичні і політичні науки
Ю.О. РОВИНСЬКИЙ. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ДЕРЖАВНОГО ПРИМУСУ
Досліджується по нят тя дер жав но го при му су, йо го особ ли вості та ха рак терні
ри си, кри терії роз ме жу ван ня різних видів дер жав но го при му су.
Ключові слова: дер жав ний при мус, юри дич на відповідальність, за со би за хи с ту,
захід відповідаль ності, пра во ва си с те ма,дер жав на вла да, ме тод впли ву.
Ис сле ду ет ся по ня тие го су дар ст вен но го при нуж де ния, его осо бен но с ти, и ха рак
тер ные чер ты, кри те рии раз гра ни че ния раз ных ви дов го су дар ст вен но го при нуж де ния.
Ключевыеслова:го су дар ст вен ное при нуж де ние, юри ди че с кая от вет ст вен ность,
сред ст ва за щи ты, ме ра от вет ст вен но с ти, пра во вая си с те ма, го су дар ст вен ная
власть, ме тод вли я ния.
The author probes in the article the concept of state compulsion, its features and per
sonal touches, criteria of differentiating of state compulsion different types.
Keywords:state compulsion, legal responsibility, facilities of defence, measure of respon
sibility, legal system, state power, method of influence.
Тривалийчасуфаховійлітературіточитьсядискусіязприводутого,якемісце
посідає і яку роль виконує державний примус у правовому житті суспільства.
Склалисядвіпротилежніточкизору.Згіднозпозиціюоднихавторівдержавний
примуснеєнеодмінноюознакоюправа.Прицьомувінабожповністюзапере
чується, або ж його пропонують замінити менш жорстким та більшшироким
поняттям«державнаохорона».Якпояснюютьприхильникионовленнятерміно
логії,поняття«державнийпримус»заміненонамипоняттямдержавноїохорони
тому,щойдетьсяпроформулюваннязагальноговизначення,котримможнабуло
бохопитивсі історичнітипиправа,міжтимякпоняттяпримусунепередбачає
усіх можливих засобів охорони правових норм. Воно, зокрема, не передбачає
такихспецифічнихзасобів,котримизабезпечуєтьсядотриманнянормсоціалістич
ногоправа»1.Отже,загострюваласяуваганатому,щосоціалістичнеправозабез
печуєтьсянелишеінавітьнестількиметодамипримусу,скількиметодамивихов
ногохарактеру,методамипереконання.
Однакбільшоїпопулярностінабулаіншаточказору,згіднозякоюбездержав
ного примусу нема сенсу навіть говорити про право, тому що воно є не чим
іншим,якзабезпеченнямжиттєвихумовсуспільствауформіпримусу,системою
соціальнихцілей,гарантованихпримусом2.
Нанашудумку,такийпідхідбільшточновідображаєсутністьправатаправо
воїсистемивцілому,відмінностіостанньоївідіншихвидівсоціальнихсистем,у
котрихіснуютьтадіютьіншімеханізмиреалізації,здатніобходитисябезюридич
нихсанкцій,щоґрунтуютьсянаможливостівладного(державного)примусудо
належноїповедінки.
Державнийпримус,зодногобоку,розглядаєтьсяякодназневід’ємнихскла
довихздійсненнядержавноївлади,якїїзасіб(метод),авкінцевомурезультаті–
якосновнаознакадержавиіправовоїсистемивцілому.Зіншогобоку,цейпри
мус–несамоціль,вінєнаслідкомпевноїповедінкирізнихсоціальнихсуб’єктів,
поведінки,якавідхиляєтьсявідвимогправовихнорм,становитьзагрозувідноси
35Юридичні і політичні науки
©РО ВИНСЬ КИЙ Юрій Олек сан д ро вич–кандидатдерж.упр.,начальникОдеського
територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
України
36 Держава і право • Випуск 49
нам,щоциминормамирегулюються іохороняються, і застосовуютьсязметою
усуненнятакоїповедінки3.
Державнийпримусрозглядаєтьсяуширокомутавузькомузначенні.Уширо
кому сенсі це – багатогранна та складна діяльність компетентних державних
органів з охорониправа відпорушень.Вонаполягаєу а) спостеріганні запра
вомірністюповедінки учасників суспільних відносин; б) дослідженні обставин
діянь,уякихвиявленіознакипротиправності;в)розглядісправпропротиправні
діяння,застосуванніюридичнихсанкційівиконанніактівзастосування4.
Існуєтакождумка,згіднозякоюпримусєоднієюізстадіймеханізмуправо
застосування,доякихналежать:1)владнадіяльністькомпетентнихорганівіосіб
поздійсненнюсвоїхповноважень,2)діяльність,направленавсферусуспільних
відносин інших суб’єктів права, 3) надання їм допомоги і створення умов для
нормального використання прав, виконання обов’язків, дотримання основних
вимог,4)здійсненняпримусовоговпливунасуб’єктівправазметоюпідпорядку
ванняїхповедінкивимогамзакону5.
Однак наведені міркування все ж не дозволяють остаточно визначитися з
аналізованимпоняттям, котре залишаєтьсядискусійним і потребуєподальшого
наукового дослідження.Томунеобхідним є аналіз характернихрисдержавного
примусу.Поперше,доособливостейдержавногопримусувідносятьте,щовін
здійснюється від імені держави державними органами. Другою особливістю
називаютьправовий(точніше,мабуть,–»легітимний»)характертакогопримусу,
томущовінзастосовуєтьсяувизначенихзакономформах,назаконнихпідставах
відповіднимикомпетентнимиорганами6.
Виокремлюютьтакожіншіхарактернірисидержавногопримусу,зокрема,те,
що він здійснюється у зв’язку з неправомірною, шкідливою для суспільства
поведінкою,якреакціядержавинатакуповедінку.Наголошуєтьсяінатому,що
правовийпримусзумовленийконфліктомміждержавноюволею,якавираженау
норміправатаіндивідуальноюволеюосіб,щоїїпорушили.Якщовідсутніпро
типравні дії, тонемаєйпримусових акцій.Власне, тут і знаходиться гранична
межапримусу.Уякостіприкладунаводятьсязвільненнязаскороченнямштатів,
вилучення земельної ділянки для суспільних потреб, позбавлення прав на
управліннятранспортнимзасобомосіб,щовтратилиздоров’ятощо.Всіцізасоби,
надумкуприхильниківнаведеноїточкизору,неєзасобамипримусу,попривсю
невигідністьнаслідків,щонимиспричинені7.Зцимнеможнапогодитисьповною
мірою,томущозгаданізасобиєзасвоєюсутністюпримусовими,вониздійсню
ються незалежно від волі та бажання суб’єктів, до яких застосовуються, в них
виявляється державна воля, що заперечує волю індивідуальну. Ці засоби не є
заходами відповідальності, але засобами державного примусу вони являються.
Тимбільше,щодалінаводятьсяприкладипримусовихзаходів:звільнення,при
пинення робіт, вилучення земельної ділянки, позбавлення прав на управління
транспортним засобомтощо.Всі зазначені засоби є засобамивідповідальності,
які не є тотожними засобам примусу, томущо державний примус і юридична
відповідальність співвідносяться як загальне і часткове, примус є поняттям,
більшширокимзавідповідальність.
Примустакожхарактеризуютьяктакийзасіб,котрийзастосовуєтьсялишедо
конкретних суб’єктів права, котрі порушили юридичні норми. Тут також слід
зауважити,щонормаправаможебутиінепорушенасуб’єктом,доякогозастосо
вуютьсязасобипримусу,наприклад,попереджувальнізасоби,проякійтиметься
36 Держава і право • Випуск 49
37Юридичні і політичні науки
далі. Державний примус є персоніфікованим, являє собою зовнішній вплив на
суб’єкта з метою примусити його виконувати правові приписи, не допустити
новихпорушень,виховативиннуособуіоточуючих.Цілі,зарадиякихзастосову
ютьпримус,досягаютьсяшляхомвпливунаморальну,майнову,організаційнута
фізичнусферуконкретногосуб’єктаправа.Державнийпримусзастосовуєтьсяна
забезпеченнявиконаннянормправаіразомзтимвінзастосовуєтьсянапідставі
нормправа, зокрема,передбаченихунихсанкцій.Юридичниминормамивста
новлюються види засобів, порядок та умови їх застосування, визначаються
підстави,закріплюютьсяскладипротиправнихдіяньтощо.Слідприцьомузазна
чити,щобудьякийпримусовий засіб потрібно розглядати, як порушення прав
особичиорганізації,встановленезакономідозволенеувиглядівинятку.Тількиу
межахзаконууповноваженідержавоюорганитапосадовіособиможутьобмежу
ватиправа та свободисуб’єктівправа,накладатинанеї стягненнятадодаткові
обтяження,запроваджуватитічиіншіобмеженнятощо.
Державний примус може бути визначений як метод впливу держави на
свідомість і поведінку осіб, на особу та майно суб’єктів правових відносин, з
метою забезпечення належної реалізації права, попередження правопорушень,
покараннятавиправленняправопорушників,поновленняпорушенихправ,який
застосовуєтьсядержавнимиорганамивідповіднодоїхньоїкомпетенціїнезалеж
новідволітабажанняюридичнозобов’язанихсуб’єктів.
Оскількизасобипримусурізноманітні,маютьспецифічнівластивості,мож
ливакласифікаціяцихзасобіввзалежностівідрізнихкритеріїв.Так,державний
примусвзалежностівідпорядкузастосуванняподіляєтьсянасудовийтапозасу
довий.Увідповідностідоспособуохорониправопорядку,функціональногопри
значення розрізняють попередження, припинення, поновлення та покарання
(стягнення,відповідальність).
Засобипопереджувальноговпливуєрізновидомзасобівдержавногопримусу,
котрізастосовуютьсязметоюпрофілактики,попередженняможливихправопору
шень,атакожзметоюзабезпеченнягромадськоїбезпекипристихійнихлихах,
аваріяхтощо.Цягрупазаходівнепов’язанаізвчиненнямправопорушень.Доних
належатьперевіркадокументів,митнийдогляд,адміністративнийнаглядзаосо
бами, звільненими з місць позбавлення волі, припинення або обмеження руху
транспортутіпішоходівпривиникненнізагрозибезпецірухутощо.
Засобиприпиненняєтакимвидомзасобівдержавногопримусу,котрізастосо
вуютьсядляприпиненняпротиправнихдійабодляпопередженняїхніхшкідли
вихнаслідків.Засобиприпинення,навідмінувідзасобівпопередження,застосо
вуються лише при наявності правопорушення. Наприклад, до таких засобів
відносяться привод, вилучення майна (наприклад, холодної або вогнепальної
зброї,радіопередавачів,привідсутностідозволунаволодінняцимипредметами);
адміністративне затримання осіб,що скоїли адміністративні проступки, покла
денняарештунамайно,арештособитощо.
Засоби поновлення є видом державного примусу, що застосовується для
поновлення нормального стану правових відносин шляхом стимулювання
суб’єктівправадовиконанняпокладенихнанихобов’язків.Дозасобівзахисту
належать:визнанняугодинедійсноюзповерненнямсторінупервісниймайновий
стан,стягненняборгу,стягненняаліментів,поновленнянароботіосіб,незаконно
знеї звільнених,утриманнянезаконновиплаченихробітниковісум,скасування
незаконногонормативноправовогоабоправозастосовчогоактутощо8.
37Юридичні і політичні науки
38 Держава і право • Випуск 49
Наспеціальнухарактеристикузаслуговуєтакийзасібдержавногопримусу,як
юридичнавідповідальність,щоєоднієюзнайбільшпоширенихзаходівдержав
ного впливу у сучасній правовій системі України. На сьогодні у літературі
просліджуються декілька основних напрямків стосовно визначення поняття,
основних характеристик та видів відповідальності взагалі і юридичної
відповідальностізокрема.
У науковій літературі соціальна відповідальність розглядається, зазвичай, в
якостіпоєднаннявнутрішніхчинниківповедінкиособистостізпочуттямобов’яз
ку,формвнутрішньоготазовнішньогоконтролюабоспіввідношенняможливості
таздатностілюдинипередбачитирезультатисвоїхдій,визнатиїхсвоїми9.Спроби
застосування цих понять у правознавстві спричинили появу уявлень про недо
статністьтрадиційнихпоглядівнавідповідальністьтількияквідповідальністьза
правопорушення,пронеобхідністьпоєднанняцихтрадиційнихпоглядівзпонят
тямпозитивноївідповідальності10.
Утеоріїправапевнепоширенняодержалаточказору,відповіднодоякоїюри
дична відповідальність є визнаноюдержавою здатністюособи віддавати звіт у
своїхдіях(усвоємупротиправномудіянні)ізазнаватидержавногопримусового
впливууформіпозбавленняблаг,щобезпосередньознаходятьсяврозпорядженні
правопорушника11.
Однакцяпозиціяпіддаваласясправедливійкритицізатимипідставами,що
такимтрактуваннямвідповідальністьзводитьсядоелементуцивільноїправоздат
ності,щоявляєсобоюздатністьособиматицивільніправайобов'язки,щонавряд
чиможнавизнативдалим12.С.С.Алексєєвщенапочатку1970хроківзазначав,
щоюридична відповідальність є, насамперед, обов’язкомособи зазнати засоби
державнопримусовоговпливузаскоєнеправопорушення.Цієїжточкизорувін
притримувавсяйпізніше13.Аналогічнівизначенняюридичноївідповідальності,
пов’язанііздержавнимпримусомінегативниминаслідкамидляособи,якапору
шиланормуправа,пропонувалиІ.О.Галаган14,Р.О.Халфіна15та ін.І.С.Само
щенкоюридичнувідповідальністьвизначавякособливе,передбаченетаврегуль
оване нормами права відношення між правопорушником та державою в особі
уповноваженихнеюорганів16.Такоїж точки зорупритримуютьсяйдеякі інші
науковці17.ЮридичнавідповідальністьО.С.ЙоффетаМ.Д.Шаргородськимвиз
начається як сполучення трьох елементів: заходи державного примусу, осуду з
бокусуспільстватадержавиівстановленнядляправопорушникапевнихнегатив
нихнаслідківувиглядіобмеженнямайновогоабоособистогопорядку18.
Отже,юридичнавідповідальністьвідрізняєтьсявідзвичайногообов’язку,що
існуєурегулятивномуправовомувідношенні,такимирисами:звичайніобов’язки
містятьсяудиспозиціїправовоїнорми,азасобивідповідальності–усанкції;зви
чайний обов’язок включається до змісту регулятивного правового відношення,
тобтотакого,щорегулюєнормальнісуспільнівідносини,яківиникаютьвнаслідок
правомірнихдій.Відповідальністьвходитьдозміступравоохоронногоправового
відношення; правова відповідальність пов’язана з осудом з боку держави і
суспільства,чогонемаєвзвичайномуобов’язку;і,нарешті,відповідальність–це
новий,додатковийобов’язок19.
Отже,можнавиділититакіхарактерніознакиюридичноївідповідальності,як
те,щовонаявляєсобоюреалізаціюсанкціїправовоїнорми;засвоїмхарактером
є засобомдержавногопримусу;єнаслідкомпротиправного,винного,суспільно
шкідливогодіяння;супроводжуєтьсядержавнимосудомвинноїособи;пов’язана
38 Держава і право • Випуск 49
39Юридичні і політичні науки
з покладеннямна винну у вчиненні правопорушення особуневигідних длянеї
наслідківматеріальногочиіншогохарактеру;єдодатковимобов’язком,щойого
має виконати правопорушник; реалізується у відповідних процесуальних фор
мах20.
З урахуванням названих ознакюридичної відповідальності вонаможе бути
визначенаяксупроводжуванадержавнимісуспільнимосудомреалізаціясанкції
правовоїнорми,щоєзасвоїмхарактеромзасобомпримусузаходомівиражається
в покладанні на винного правопорушника невигідних для нього наслідків
матеріального чи іншого характеру. Цілями юридичної відповідальності є той
результат,щодосягаєтьсяприреалізаціїзаходівюридичноївідповідальності,які
визначаютьсоціальнунеобхідністьюридичноївідповідальностііїїпризначення
вправовійсистемі.
Об’єднуєзасобизахистуізаходивідповідальностіте,щообидвіцікатегоріїє
видамидержавногопримусу,реакцієюдержавинапорушеннясуб’єктивнихправ
абоневиконанняюридичнихобов’язків,заходамиохорониізахистусуспільних
відносин. Водночас вони мають низку істотних відмінностей, які зумовлюють
необхідністьїхрозмежуванняяксамостійнихвидівреалізаціїсанкційправових
норм,самостійнихформдержавногопримусу.Поперше,заходивідповідальності
тазасобизахистурізнятьсязапідставоюзастосування.Юридичнавідповідальність
застосовуєтьсялишезанаявностіправопорушення.Заходизахисту,навідмінувід
відповідальності,можутьзастосовуватисяякзанаявностіправопорушення,такі
за його відсутності, зокрема, при об’єктивно протиправному діянні, за відсут
ностівиниособи,аврядівипадківізавідсутностіпротиправності21.Подруге,
критерієм відмежування заходів захисту і заходів відповідальності є характер
несприятливих наслідків, що виникають для правопорушника. Застосування
заходівюридичноївідповідальностітягнезасобоюпокладеннянаправопоруш
никадодатковогообтяження,додатковогообов’язку,можеполягативпозбавленні
абообмеженнійогоправтощо.Застосуваннязасобівзахистунесупроводжується
встановленнямдодатковихобов’язків,позбавленнямабообмеженнямправ.Вони
передбачаютьлишевиконанняпорушеногообов’язку,щоіснувавраніше;понов
ленняпервісногостану;припиненняправопорушення22.
Потретє,узаходівзахистуівідповідальностірізніфункції.Головноюфунк
цієювідповідальностієзапобіжновиховнийвпливнаправопорушника,перетво
ренняйогосвідомостішляхомзастосуваннядоньогокаральнихсанкцій.Заходи
захистухарактеризуютьсяяктакзваніпервинніправоохороннісанкції,щомають
метоювідновленняпорушеногоправовогостану,припиненняправопорушення.
Отже,заходизахисту–цеправоохороннізасобипримусовоговпливу,спрямо
ваніназахистправіправопорядку,припиненнядій,якіпорушуютьправо,іпонов
ленняправовогостану,щоіснувавдопорушення,примусовевиконанняобов’яз
ків,якізастосовуютьсядосуб’єктанезалежновідйоговиниі,якправило,нетяг
нутьзасобоюдодатковідляньогообов’язкиабонекомпенсованіобтяження23.
Розмежування засобів захисту та заходів юридичної відповідальності має
практичнезначення,першзавседлядіяльностіправоохороннихорганів.Зметою
адекватногоправовогорегулюваннянеобхідночітковизначити,заякуповедінку
слід встановлювати засоби захисту, а за яку – заходи юридичної відповідаль
ності24.
Всі засоби захисту можна поділити на декілька груп залежно від способу
досягненнямети.Так,виділяютьзасобизахисту,щовпливаютьшляхом:відмови
39Юридичні і політичні науки
40 Держава і право • Випуск 49
увизнанніправа;визнанняправа;припиненнядій,якіпорушуютьправо;понов
ленняправовогостану,якийіснувавдоправопорушення;примусовоговиконання
добровільно не виконуваного обов’язку; примусової зміни правових відносин;
примусовогоприпиненняправовихвідносин.
Взалежностівідпідставизастосуванняпримусовізаходитакожподіляються
надекількавидів.Підставамизастосуванняпримусуєправопорушення(проступ
китазлочини).Отже,можнавиділитиадміністративні,дисциплінарні,цивільно
правові,фінансовоправові,процесуальніправопорушення(проступки)тазлочи
ни. Тому, напевно, можна говорити про адміністративний, дисциплінарний,
цивільноправовий,фінансовоправовий,самостійнийпроцесуальнийпримуста
кримінальнийпримус.Однак слід зазначити зцьогоприводу,щолишеунауці
адміністративногоправарозглядаєтьсяпитанняпроадміністративнийпримусв
цілому.В іншихгалузяхюридичноїнаукидосліджуютьсяокремі групи засобів
примусу,окремізасобипримусу,аленевідповіднийвидпримусууцілому.
1.Иоф фе О.С., Шар го род ский М.Д. Вопросы теории права. –М., 1961. – С. 60.
2. Мар чен ко М.Н. Теория государства и права: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1996. –
С.53–54.3. Ком зюк А.Державновладнийаспектадміністративногопримусу//Вісник
АкадеміїправовихнаукУкраїни.–Х.,2000.–№4.–С.135.4. Са мо щен ко И.С., Фа рук
шин М.Х.Ответственность по советскому законодательству. –М.:Юрид. литература,
1971. –С. 54.5. Ко тюк В.О. Теоріяправа:Курс лекцій:Навч. посіб. дляюрид.фак.
вузів.–К.:Вентурі,1996.–С.147.6. Те о рия государстваиправа:Учебникдлявузов/
Под ред. В.М. Корельского и В.Д.Перевалова. – изд 2е, изм. и дополненное. –М.:
НОРМА, 2001. – С. 450. 7. Ба х рах Д.Н. Административная ответственность: Учеб.
пос.–М., 1999. –С. 3–4;Ба х рах Д.Н.Административнаяответственность гражданв
СССР:Учеб.пос.–Свердловск:ИздвоУральскогоунта,1989.–С.13–14.8. Те о рия
праваигосударства:Учебник/Подред.В.В.Лазарева.–2е,перераб.идополненное
изде.–М.:Правоизакон,2001.–С.333.9. Ту га ри нов Б.П.Личностьиобщество.–М.,
1965.–С.52.10. Теорияправаигосударства:Учебник/Подред.проф.В.В.Лазарева.–
С.331–332;Об щаятеориягосударстваиправа.Академическийкурсв2хтомах/Под
ред. проф.М.Н.Марченко. – Т. 2: Теория права. –М.: Зерцало, 1998. – С. 595–599;
Па щен ко А.О.Конституційнавідповідальність:проблема«позитивного»та«негативно
го» аспекту (загальнотеоретичніпитання) //Вісникуніверситету внутрішніх справ. –
Одеса,2000.–С.93–97.11. Гор ше нев В.М.Квопросуопонятииюридическойответст
венностивсоветскомправе//Вопросысоветскогоправа.–Новоссибирск,1966.–С.38.
12. Со вет ское гражданскоеправо:субъектыгражданскогоправа.–М.,1984.–С.16,30.
13. Алек се ев С.С.Проблемытеорииправа.–Т.1.–Свердловск,1972.–С.371;Алек се
ев С.С.Теорияправа.–М.,1994.–С.180.14. Га ла ган И.А.Административнаяответст
венностьвСССР.–Воронеж,1970.–С.39.15. Хал фи на Р.О.Общееучениеоправоот
ношении. –М.:Юрид.лит., 1974. –С. 316–345.16. Са мо щен ко И.С., Фа рук шин М.Х.
Цит.работа.–С.42–45;Те о рия государстваиправа:Учебник/Подред.А.И.Денисо
ва.–М.,1972.–С.500.17. Ко ма ров С.А.Общаятеориягосударстваиправа:Учебник.–
4еиздание,переработанноеидополн.–М.:Юрайт,1998.–С.356.18. Иоф фе О.С.,
Шар го род ский М.Д. Цит. работа. –С. 314–318.19. Про бле мы общей теории права и
государства:Учебникдлявузов/Подобщ.ред.В.С.Нерсесянца.–М.:НОРМА,2001.
–С.491.20. Уюридичнійлітературіназиваютьйіншіознакиюридичноївідповідаль
ності.Див.,наприклад:Ба зы лев Б.Т.Цит.работа.–С.23–31;Су ри лов А.В.Теориягосу
дарстваиправа:Учеб.пос.–К.–Одесса,1989.–С.397–403;Щер бак А.И. Социальный
механизмюридическойответственностидолжностныхлиц.–К.:Науковадумка,1986.–
С.81;Ве не дик тов В.С.Теоретическиепроблемыюридическойответственностивтру
довомправе.–Х.:Консум,1996.–С.30–31.21. Ха ри то нов Є.О., Саніах ме то ва Н.О.
Правовезабезпеченняналежноїреалізаціїправанажитло.–К.:НМКВО,1990.–С.72.
40 Держава і право • Випуск 49
41Юридичні і політичні науки
22. Ста вис ский П.Р. Проблемыматериальнойответственностивсоветскомправе.–К.–
Одесса: Головное издательство «Вища шкода», 1982. – С. 98. 23. Ха ри то нов Є.О.,
Саніах ме то ва Н.О.Цит.праця.–С.73.24. Про бле мы общейтеорииправаигосударст
ва:Учебникдлявузов/Подобщ.ред.В.С.Нерсесянца.–С.492.
41Юридичні і політичні науки
Розділ 1. Теорія держави і права
Ю.О. Ровинський. Поняття та види державного примусу
|