Формування функцій князівської влади в період князя Олега
Висвітлюються важливі проблемні питання формування князівських функцій в період правління князя Олега. Дослідивши військові походи князя Олега, автор виявив, які функції почались формуватись князівською владою і як вони реалізовувались на практиці. Автор дійшов висновку, що під час боротьби Олега за...
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34346 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Формування функцій князівської влади в період князя Олега / А.А. Настюк // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 76-83. — Бібліогр.: 32 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34346 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-343462012-06-02T12:30:25Z Формування функцій князівської влади в період князя Олега Настюк, А.А. Історія держави і права Висвітлюються важливі проблемні питання формування князівських функцій в період правління князя Олега. Дослідивши військові походи князя Олега, автор виявив, які функції почались формуватись князівською владою і як вони реалізовувались на практиці. Автор дійшов висновку, що під час боротьби Олега за Київ та під час походу на Константинополь почала формуватись військова функція князівської влади. Встановлено, що здійснення князем військової функції дало можливість створити потужну у військовому відношенні та достатньо в економічному плані стабільну державу Київська Русь. Освещается важность проблемных вопросов формирования княжеских функций в период правления князя Олега. Изучив военные походы князя Олега, автор определил, какие функции формировались княжеской властью, и как они реализовывались на практике. Автор пришел к выводу, что во время борьбы Олега за Киев, а также во время похода на Константинополь начала формироваться военная функция княжеской власти. Установлено, что реализация князем военной функции дала возможность создать сильное в военном отношении и достаточно в экономическом плане стабильное государство Киевская Русь. Problem issues of formation of Princes functions in the period of Oleg’s governing are revealed in the article. Having investigated the Prince Oleg’s military campaign the author presents the functions of prince power and their realization into practice. The author comes to a conclusion that military function of the prince power began to form within his struggle for Kyiv and military campaign to Constantinople. It is stated that this military function gave an opportunity to create a powerful stable state – the Kyivan Rus. 2010 Article Формування функцій князівської влади в період князя Олега / А.А. Настюк // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 76-83. — Бібліогр.: 32 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34346 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія держави і права Історія держави і права |
spellingShingle |
Історія держави і права Історія держави і права Настюк, А.А. Формування функцій князівської влади в період князя Олега Держава і право |
description |
Висвітлюються важливі проблемні питання формування князівських функцій в період правління князя Олега. Дослідивши військові походи князя Олега, автор виявив, які функції почались формуватись князівською владою і як вони реалізовувались на практиці. Автор дійшов висновку, що під час боротьби Олега за Київ та під час походу на Константинополь почала формуватись військова функція князівської влади. Встановлено, що здійснення князем військової функції дало можливість створити потужну у військовому відношенні та достатньо в економічному плані стабільну державу Київська Русь. |
format |
Article |
author |
Настюк, А.А. |
author_facet |
Настюк, А.А. |
author_sort |
Настюк, А.А. |
title |
Формування функцій князівської влади в період князя Олега |
title_short |
Формування функцій князівської влади в період князя Олега |
title_full |
Формування функцій князівської влади в період князя Олега |
title_fullStr |
Формування функцій князівської влади в період князя Олега |
title_full_unstemmed |
Формування функцій князівської влади в період князя Олега |
title_sort |
формування функцій князівської влади в період князя олега |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Історія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34346 |
citation_txt |
Формування функцій князівської влади в період князя Олега / А.А. Настюк // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 76-83. — Бібліогр.: 32 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT nastûkaa formuvannâfunkcíjknâzívsʹkoívladivperíodknâzâolega |
first_indexed |
2025-07-03T15:20:54Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:20:54Z |
_version_ |
1836639641860571136 |
fulltext |
76 Держава і право • Випуск 49
А.А. НАСТЮК. ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІЙ КНЯЗІВСЬКОЇ ВЛАДИ В
ПЕРІОД КНЯЗЯ ОЛЕГА
Висвітлю ють ся важ ливі про блемні пи тан ня фор му ван ня князівських функцій в
період правління кня зя Оле га. Дослідив ши військові по хо ди кня зя Оле га, ав тор ви я вив,
які функції по ча лись фор му ва тись князівською вла дою і як во ни ре алізо ву ва лись на
прак тиці. Ав тор дійшов вис нов ку, що під час бо роть би Оле га за Київ та під час по хо ду
на Кон стан ти но поль по ча ла фор му ва тись військо ва функція князівської вла ди. Вста
нов ле но, що здійснен ня кня зем військо вої функції да ло мож ливість ство ри ти по туж ну
у військо во му відно шенні та до стат ньо в еко номічно му плані стабільну дер жа ву
Київська Русь.
Ключовіслова: князівська вла да, фор му ван ня функцій князівської вла ди в Київській
Русі; період правління кня зя Оле га.
Ос ве ща ет ся важ ность про блем ных во про сов фор ми ро ва ния кня же с ких функ ций в
пе ри од прав ле ния кня зя Оле га. Изу чив во ен ные по хо ды кня зя Оле га, ав тор оп ре де лил,
ка кие функ ции фор ми ро ва лись кня же с кой вла с тью, и как они ре а ли зо вы ва лись на прак
ти ке. Ав тор при шел к вы во ду, что во вре мя борь бы Оле га за Ки ев, а так же во вре мя
по хо да на Кон стан ти но поль на ча ла фор ми ро вать ся во ен ная функ ция кня же с кой вла с
ти. Ус та нов ле но, что ре а ли за ция кня зем во ен ной функ ции да ла воз мож ность со здать
силь ное в во ен ном от но ше нии и до ста точ но в эко но ми че с ком пла не ста биль ное го су
дар ст во Ки ев ская Русь.
Ключевыеслова: кня же с кая власть, фор ми ро ва ние функ ций кня же с кой вла с ти в
Ки ев ской Ру си; пе ри од прав ле ние кня зя Оле га.
Problem issues of formation of Princes functions in the period of Oleg’s governing are
revealed in the article. Having investigated the Prince Oleg’s military campaign the author
presents the functions of prince power and their realization into practice. The author comes
to a conclusion that military function of the prince power began to form within his struggle
for Kyiv and military campaign to Constantinople. It is stated that this military function gave
an opportunity to create a powerful stable state – the Kyivan Rus.
Key words: prince power, the formation of functions of Prince power in Kyivan Rus,
period of governing of prince Oleg
ДослідженняформуванняфункційкнязівськоївладизачасівкнязюванняОле
гадастьзмогубільшдетальноз’ясуватияквиникненняінститутуглавидержави,
такітуроль,щомаєвиконуватиглавадержави.Тобто,встановити,чиголовним
завданнямглавидержавиєпідпорядкуваннявиконавчоїгілкивлади,чипідтрим
кастабільностівсуспільствічерезпредставницькіфункції.Отже,данедосліджен
нядастьнамможливістьвідповістинапитання,чимаєУкраїнарухатисьшляхом
створення президентської республіки, чи президент має бути символом нації,
головнимзавданнямякогобудепідтримкаєдностідержави.
Проблема нашого дослідження полягає в необхідності з’ясувати характер
формуванняфункційкнязівськоївладивперіодправліннякнязяОлега.
Державну діяльність князяОлега досліджували такі вчені якП.П.Толочко,
М.Ю. Брайчевський,М.М. Карамзін, В.О. Ключевський. В своїх роботах вони
визнали важливість впливу діяльності князя на процес державотворення в
КиївськійРусі.
Розділ 2. Історія держави і права
©НА СТЮК Андрій Ана толійо вич–викладачАкадеміїпраціісоціальнихвідносин
77Юридичні і політичні науки
Метою нашої роботи є з’ясування характеру функцій князівської влади у
період правління князя Олега. Це дасть змогу виділити основні приоритетні
завданнякнязівськоївладизатихчасів.Дляцьогомидослідимолітописнідані,
присвячені запрошеннюРюрикадо землі«Ільменських словен», де вказуються
длявирішенняякихзавданьвінбувзапрошений.Літописецьзазначає,щовінбув
запрошенийдлятого,щобнавестипорядокуСлавіїтаправити«поправу».
Проте, діяльність князів була багатосторонньою.В.О.Ключевський у своїй
роботі «Курс Русской Истории» зазначив, що основні напрями діяльності
київськихкнязівполягалиупідкореннісхідногослов’янства,збиранніподатків,
здійсненні управління торгівлею, укладенні договорів з Візантією, організації
оборониторгівельнихшляхівтастеповихкордонів1.Вченийнаголошує,щокнязь
виконувавнетількивійськовуфункцію,алейекономічну(збірподатків,контроль
над торгівлею), дипломатичну (укладання міжнародних договорів). Саме
В.О.КлючевськийвстановивпричинузапрошенняРюриканакнязювання.
Можнапогодитисьізвченим,щоукнязябулитриосновніфункції.Сліддума
ти,щоколиільменськісловени,мерятаіншіплеміннісоюзизапрошувалиРюри
ка на князювання, то ставили перед ним виконання саме зазначенихфункцій2.
Алечидійсноільменськітаіншіплеміннісоюзи(Славія)ставилипередсобоюза
метупідкореннясхідногослов’янства?Аджеутойперіодунихбувконфліктіз
скандинавами,атомувониорієнтувалисьскорішенаоборонусвоїхземель,аніж
нанаступнапівдень.Томуминевважаємо,щопівнічнийнапівслов’янськийсоюз
племенставивпередсобоюзаметузахопленняпівденногослов’янськогосоюзу,
тайпослідуючідіїРюрикапідтверджуютьнашугіпотезу.
Відомо,щоРюрикнеорганізувавжодноговійськовогопоходупротипівден
ногоплемінногосоюзу(Русь).УвійнізАскольдомтаДіромвінтількизахищав
територіюпідвладнихйомуплеміннихсоюзів3.Навітьтоді,колиОлегзапідтрим
ки ільменських словен захопивКиїв – центр південнослов’янського союзу, то
виявилось,що ільменські словени немали з цього ніякої вигоди. Більше того,
резиденціякнязяперемістиласьізНовгородадоКиєва,асловени,кривичі,меря
були зобов’язані платити данину варягам в розмірі 300 гривень4. Отже, після
завоюванняОлегомпівденногосоюзуплемен (Русь)північнийплеміннийсоюз
втративсвоєполітичнезначення,тащейбувзмушенийплатитиварягамданину.
Саметому,нанашудумку,віннебувзацікавленийузавоюванніпівденногосою
зуплемен(Русь).
Можливо, ільменські словени запросилиРюрикадлявизволенняпівнічного
союзуплеменвідскандинавів,якібрализнихданину5.Алезасвідченнямиліто
писів,намоментзапрошенняРюриканакнязюванняпівнічнийсоюзплеменуже
вигнавскандинавівізсвоїхземель6.Отже,військовийпотенціалпівнічногосою
зубувздатнийзахиститисвоїтериторіївідзагарбниківібезРюрика.
Виконаннякняземвійськовоїфункціїполягаловохороніпівденнихкордонів
від набігів кочових степових народів. Після захоплення Олегом Києва таке
завданнябулоактуальним,алевоноажніякнемоглобутипричиноюзапрошення
накнязюваннядоільменськихсловен,кривичівтамері,аджеціплеменамешка
линапівночі,і їмажніякнемоглизагрожуватипівденністеповінароди.Адже
лісовамісцевістьбуланепридатноюдлямасовоговипасаннятвариніважкодос
тупноюдляпросуваннякінноти.Важливоювійськовоюфункцієюбулаоборона
торгівельнихшляхів.В.О.Ключевськийвказуєнанеобхідністьоборонипівден
нихторговихшляхів.Аледляпівнічнихплеменценаврядчисталобпричиною
77Юридичні і політичні науки
78 Держава і право • Випуск 49
запрошенняРюрика,адженеіснуєданих,щовонивелитамінтенсивнуторгівлю.
Арабські джерела, згадуючи про три групи русів, зазначали, що торгівля
інтенсивнорозвиваласьвКуябі(Києві)7.Отже,торгівлявеласьчерезКиївісаме
томупівденнийплеміннийсоюзмавбидбатипробезпекуторгівельногошляху
доВізантії.Саметомузахистпівденнихторговихшляхівбув завданнямкнязів
ОлегатаАскольда,анеРюрика.
Важливоюфункцієюкнязябуладипломатична.Водночаснемаєжоднихданих
про те,що Рюрик здійснював інтенсивну дипломатичну діяльність. Саме тому
дипломатичнадіяльністьнемоглабутипричиноюзапрошенняРюриканакнязю
вання.
Економічнадіяльністьпов’язанаіззборомданини,атомутеж,нанашудумку,
немогла стати основноюпричиною запрошенняРюрика на князювання.Адже
вигоди племінні союзи не мали, віддаючи частку свого багатства прийшлому
князю.
Управління торгівлею також не могло бути причиною запрошення Рюрика,
адже, якщовіритилітописам,упівнічнихплеміннихсоюзівнебулопроблемз
регулюванням торгівлі. Саме тому виконання князем економічних функцій не
моглобутипричиноюзапрошенняРюриканакнязювання.
Отже, визначеніВ.О.Ключевськимнапрямидіяльності київськихкнязівне
моглибутипричиноюзапрошеннянакнязюванняРюрика.
У літописах повідомляється, що після того як північні племена вигнали
варягів, вони почали воювати між собою.Саме тоді вони вирішили запросити
князя:«Поищемсебекнязя,ижебыволоделнамиирядилъпоправу»8.Рюрик
мав забезпечитимирміжплеменами, які входилидоплемінногосоюзуСлавія.
Вінмаввиступитиарбітромвконфліктахміжплеменамитавирішуватиїхзгідно
норм права. Згадка про існування права в ільменських словен знаходимо в
Патріаршому(абоНіконовському)літописі.Вньомуєповідомлення,проте,що
колисловенитаіншіплеменазапросилидосебенакнязюванняРюрика,тобага
топретендентіввідмовились,такякбоялисьїхніхзвичаївтаспецифічнихнорм
права9.ВУстюжськомулітописізазначено,щопосли,якізапрошувалинакнязю
вання,звернулисьдопретендентівзтакимисловами:«Землянашадобра,ивели
ка,иобильна,анарядникавнейнет»10.Підсловом«нарядника»слідрозуміти
«князь».ЗаслуговуєнаувагущеоднеізповідомленьУстюжськоголітопису:«И
восташасаминася.Ибыстьмежъимиратьвеликаусебе.Ивосташагородна
город.Инестьмеждуимиправды»11.Отже,племена,пересварившисьміжсобою,
пересталидіятизгіднонормправа.Кожнезнихрозраховувалонасвоювійськову
силу, інебулонікого,хтобмігвиступитиарбітром ірозсудити їх згіднонорм
права. Саме для цього їм був потрібний князь. Якщо ж з’ясовувати причини
виникненняконфлікту,то,напідставілітописнихданих12,миприпускаємо,що
причиноюконфліктуплеменміжсобоюбуло,очевидно,будівництвоміст.Мож
ливо,їхбудувалинакордоніміжплеміннихсоюзівісамечерезцевиниклисупе
речки стосовно кордонів племен, або ж їх почали будувати на відвойованій у
скандинавівтериторії,якуплеменанезмоглимирнорозподілити.Доцієїдумки
мидійшлиузв’язкузтим,щолітописець,вказавшипробудівництвоміст,одразу
повідомив про конфлікт. Отже, ільменським словенам князь був потрібний не
стількидлязахистувідзовнішньоговорога,яквідсамихчленівсоюзу.Безкнязя
союзмігвестивійни,будуватиміста,аленемігзабезпечитивнутрішніймир.На
наш погляд, регулятивна функція є найголовнішою функцією, адже без
78 Держава і право • Випуск 49
79Юридичні і політичні науки
внутрішньогоспокоюнеможливоніборотисяпротизовнішньоговорога,нізби
ратиподатки,німирноторгувати.Відсутністьбудьякогорегулюваннявідносин
міжплеменамипривелобдорозвалусоюзу.КнязьОлегпротягомсвогоправління
належнимчиномздійснюваврегулятивнуфункцію, аджеуперіодйогоперебу
ванняпривладіневиникловнутрішніхконфліктівуСлавії,апотімівКиївській
Русі.
Здійсненнявійськовоїфункціїможебутиабоактивнимабопасивним.Актив
нездійсненняполягаєвбезпосередньомузастосуваннізбройнихсилдлядосяг
нення поставленої мети. Пасивне – полягає в організації дій, спрямованих на
запобіганняпрямоговикористаннязбройнихсил,прицьомузадіютьсяміри,які
унеможливлюютьабоускладнюютьведеннядляворогіввійськовихдій.Військові
заходиможутьбутиспрямованінапобудовувійськовоїматеріальноїбази,якамає
забезпечитиуспіхувійні.
ПрикладомздійсненнякняземОлегомвійськовихфункційможутьбутийого
успішнівійськовіпоходи.ПершимвійськовимпоходомкнязяОлегабувпохідна
південь зметоюзахопленняКиєва.Підчасцьогопоходувінблискучепроявив
своївійськовітаорганізаторськіздібності.Разомзнимучастьупоходібралипле
менапівнічнословянськогосоюзу(Славія),атакожваряги,чудь,мерявесьтощо.
Можнастверджувати,щоголовноювійськовоюсилоюбулинеслов’янськіплеме
на,такякбільшістьучасниківпоходувідносилисьдонеслов’янськихплемен.
ВійськовідіїкнязяОлегаставилизаметудосягненнядвохцілей.Першаціль
полягалаувзяттіпідсвійконтрольторгівельногошляхувід«ВарягуГреки»,що
проходивчерезДніпро,ізахопленнястолицітакоординуючогоцентрупівдено
словянськогосоюзу–Києва.Вирішенняпершогозавданняавтоматичнопризво
дилодовирішеннядругого,такякстолицясоюзуналежаладосистемиміст,які
контролювалицейшлях.Отже,перше,щозробивОлег–цезахопленняключових
транзитнихміст,якіконтролювалиторгівельнийшляхнаберегахДніпра,асаме:
Смоленська,ЛюбечатаКиєва13.
Другаметаполягалавпідпорядкуваннісобіплемінногосоюзуполян,доякого
входили,надумкуМ.Ю.Брайчевського, поляни, древляни тачастина сіверян і
дреговичі14. Полянському союзові були підпорядковані такі племена як уличі,
тиверці,дуліби,волиняни,бужанитабіліхорвати.Усукупностіусівонивходили
до південного союзу під назвоюРусь.На нашу думку, є підстави вважати,що
радимичі теж входили до об’єднання Русь. Очевидно, М.Ю. Брайчевський не
зарахуваврадимичівдоРусі,такяк,згіднолітопису,вониплатилиданинуХаза
рам15.
Олег,захопившиКиїв,підпорядкувавсвоїйвладінетількиполян,алейдрев
лянісіверян,післяцьоговіннібитонаказавчизапропонуваврадимичамплатити
данину не хазарам, а йому. До землі радимичів, за повідомленням літописців,
Олегпішовраніше,ніждоземліуличівтативерців16.Такахронологіясуперечить
здоровомуглуздукнязя,аджеприєднаннярадимичівпризвелобдопрямоїкон
фронтаціїзХазарією,аякщощевзятидоуваги,щоневсічленисоюзуРусьбули
приєднані, то вони представляли дляОлега небезпеку.Можна припустити,що
веденнявійнинадвафронтимоглопризвестидоперехопленняворогомініціати
витадопоразкикнязівськоговійська.
Необхідноврахуватиіте,щовзахопленихземляхОлегунаврядчивдалось
сильнозакріпитисвоїпозиції.Томуприпершихйогоневдачахнацихземляхмог
ли розпочатисьповстання.Проце свідчить і те,щопісляпідкорення кривичів
79Юридичні і політичні науки
80 Держава і право • Випуск 49
Хазарія не почала військових дій проти Олега. Отже, якби радимичі були
підвладні хазарам, то вони повинні були б втрутитись у конфлікт, з тим, щоб
відновитипопереднєstatusgwo.Якбихазариневжилитакихзаходів,цеозначало
б,щорадимичінебуливзалежностівіднихінеплатилиїмданину.Требабрати
доувагиітойфакт,щоДніпропротікавпотериторіїрадимичів.Томуслідзважа
тинате,щотакатериторіябулапідконтрольнанехазарам,арусичам,аджеце
була частина торгівельного шляху з «варягів до Візантії». Помилку літописця
можнапояснититимфактом,щовтойперіодруськіправителімалитойсамий
титул,щоіхазарські–Хакан.Уджерелах,якимикористувавсялітописець,мова,
можливо,йшланепродержаву,апроправителя,якомурадимичіплатилиданину.
Літописецьмігприпуститипомилку,вважаючи,щотитулХаканмаєвідношення
недорусів,адохазар.Слідвважати,щопосмертіАскольдатаДірабезвійни
булипідпорядкованіОлегудревляни,сіверяни,ітількиуличітативерцічинили
спротив,томуйлітописецьвиділивтакийфакт.Окрімтого,влітописіперерахо
вувалисьплемена,якіплатилихазарамданину:поляни,сіверянитав’ятичі,але
нічогонебулосказанопрорадимичів17.
Отже,набоціОлега,якийпрагнувзахопитиКиїв,виступивпівнічнийсоюз
племен(Славія),кудивходиликривичі,весь,меря,словени,атакожплемінний
союзчудітаваряги.НабоціАскольдатаДірабувпівденнийслов’янськийсоюз,
якиймавназвуРусь,ідоякоговходилиполяни,якимбулипідпорядкованіуличі,
тиверці,дуліби,волиняни,бужани,табіліхорвати,атакождревляни,сіверяни,
радимичі.Усівониусукупностістановилиоб’єднання,щомалоназвуРусь.
МетоюкнязяОлегабулозавоюватиіпідкоритисвоїйвладіРусьзтим,щоб
стягуватизнеїданинутапоповнюватиарміюновимивоїнами.Усукупностівсе
цедаваломожливістьконтролюватийомушляхіз«варягіввгреки»тазбагачува
тисвоюскарбницю.
ДослідженнядіяльностікнязяОлегащодозахопленняКиєва,апотіміготу
вання додержавного союзу Русь, дає можливість простежити формування
функційкнязівськоївлади,зокрема,військовоїфункції.ЗавоюваннякняземОле
гомРусіможнаподілитинатриетапи,або,(стадії).
Першийетап–цепідготовкавійськадопоходу.Ролькнязянацьомуетапіє
надзвичайновеликою.БезньогодляСлавіїбулобдоволіпроблематичнимзібрати
військовісили,якіскладалися,упершучергу,ізсловен,меря,весь,кривичів,та
залучитидопоходучудь та варягів.ЩоуСлавії булидосить значні труднощі,
відомо із повідомлень літописців. Як уже зазначалося вище, не дивлячись на
отримануперемогунадварягами,союзніплеменаСлавіїнемоглидосягтидомо
вленостейірозпочаливійнуміжсобою18.Отже,саметомумиробимовисновок,
що неможливо було проводити організованих та масштабних походів без
князівськоївлади,якабдисциплінувалаповедінкуяквласнихвоїнів,такісоюз
ників.Аджепідчаспоходуможутьвиникнутиконфлікти ітількисильнавлада
моглаїхврегулювати.Самекнязьставоб’єднуючоюсилоютакихрізнобарвних
союзників, які входили до об’єднанняСлавія.Окрім того, тільки сильна влада
моглапровестиширокомасштабніприготуваннядовійськовогопоходу.
Другийетапрозпочався,коливійськоОлегарушилонаКиїв.Цейпохідмавза
мету захоплення дніпровського торгівельногошляху та столиці Куявії. Велику
роль у підкоренні населення різноплемінного союзу Куявія відіграли організа
ційнодипломатичніякостікнязя.АджежителіСмоленськаперейшлинабіккня
зяОлегапіслятривалихдипломатичнихпереговорів.Важливурольвзахопленні
80 Держава і право • Випуск 49
81Юридичні і політичні науки
СмоленськавідігралаприсутністьвтаборіОлегакнязяІгоря19.
Смоленськ,сліддумати,бувопорнимпунктомАскольдавземляхкривичів.У
Ніконовськомулітописіповідомляється,щоАскольдвоювавзполочанами20,які
буливсоюзізкривичами,аті,яквідомо,входилидопівнічногосоюзуплемен
Славія.Очевидно,Аскольдувдалосяпідчаспоходупротиполочанзахопитичас
тинуземелькривичіввключноізСмоленськом,якийбувїхнімцентромтавигна
тиїхзміста.Відомо,щоуСмоленську,колийогозахопивОлег,кривичівнебуло,
аджевониотаборилисьуйогостані21.
Після захоплення Смоленська Олег отримав контроль над Любечом, що
відкривалопрямийшляхнаКиїв22.Проте,князьОлег,замістьтого,щобрушити
наКиївзусімсвоїмвійськом,використавлишенезначнуйогочастину.Літопис
повідомляє, що він нібито хотів замаскувати свій загін під купців і заманити
київськихкнязівнасвійчовен,апотімвбитиїх23.Повідомленнялітописцяпроце
є суперечливим. П.П. Толочко вважає, що вбивство Аскольда та Діра сталося
через зраду київських бояр24. Очевидно, київські князі Аскольд та Дір почали
вестиперемовинизкняземОлегом.Віншомувипадкувонибнедозволилийому
так близько наблизитись до Києва.Маючи невелику військову дружину, князь
Олег,вбившиАскольдатаДіра,змігзавдякизрадікиївськихбоярлегковвійтидо
Києва.Задопомогоюзрадниківвінвстановивповнийконтрольнадмістом.
Деякідослідники,зокрема,М.М.Карамзинвважають,щокияни,дізнавшись
прозагибельАскольдаіДіра,злякалисяівизналикнязяОлегасвоїмволодаремта
впустилийоговмісто25.Версіявченого,нанашпогляд,невідповідаєдійсності,
аджесамекиївськадружинамаладосвідважкоївійнипротиВізантії.Саметому
звинувачувати киян в боягузтві немає підстав26. Крім того, після підступного
вбивствакиївськихкнязівсловуОлегакиянинеповірилиб,атомумістойомуне
здалиббезбою.
Практика вбивства противника під час мирних переговорів здійснювалась
київськими князями і в наступні роки. Наприклад, так діяв князь Володимир,
коливирішиввбитинаперемовинахсвогобратаЯрополка,іскориставсядопомо
гоюнесвоєїдружини, а варягів27.Отже,Олег,очевидно,хотівприховатифакт
порушеннянимклятви,своговіроломства,аджевінмігпідірватийогоавторитет
середвійська.
МиподіляємодумкуП.П.Толочкапроте,щовКиєвіставсядержавнийпере
воротібояризрадникиперейшлинабікОлега28.Приводомдляпереворотумогло
бутинезадоволеннякиянтим,щоАскольдмавнамірїхохрестити29.
Третій етапмав замету захоплення земель данниківКиєва.Після вбивства
АскольдатаДіраівстановленняконтролюнадКиєвом,південнийслов’янський
союз(Куявія)незмігконсолідуватисядляборотьбизОлегом,атомукнязьдосить
легкозмігзахопитиземлідревлян,сіверянірадимичів.НайбільшийопірОлегу
вчинилиуличітативерці30.
Завоювавшиземлііншихплемен,Олегпочавбудівництвонаїхземляхцілого
комплексу фортець з тим,щоб тримати населення підконтрольних територій в
спокої та стягувати з нього данину31.Встановлення данницьких відносин було
спрямованеназбільшеннякнязівськоїскарбниці.ВизначившиКиївполітичним
та економічним центром держави, що формувалася, він замирив не тільки
північні,алейпівденнірегіониКиївськоїРусі.Об’єднавшиСлавіютаКуявіюв
єдине ціле, князь Олег став наймогутнішим керівником держави в Східній
Європі.
ЗахопленнякняземОлегомКиєвасимволізувалоперемогувладикнязівського
81Юридичні і політичні науки
82 Держава і право • Випуск 49
родуРюриканадродомАскольда,якийправивнелишевКуявії,айпідпорядку
вавсобіСлавію.Томунедивно,щокнязьОлегзробивКиївстолицеюкняжого
роду Аскольда і столицею об’єднаної країни. Зміцнивши свою владу в Києві
князь,ОлегнаклавданинуінаСлавію.Отже,Славія,запросившиРюриканакня
зюваннятапідтримавшиОлегавйогопрагненнізахопитиКиїв,тимсамимвтра
тиласвоєзначенняякцентрапівнічнихплемен.
Конфлікт Олега з київським князем Аскольдом і Діром був конфліктом
князівськихдинастій.ЗахопившиКиїв,Олегусвоїйполітиціставспиратисьне
напівнічнийсоюзплемен,якідопомагалийомууборотьбізавладу,анатих,хто
мігзабезпечитийомуутриманнявлади.СаметомуКиїв,анеНовгород,ставсто
лицеюновоствореноїоб’єднаноїдержави.
Визнання киянами князівської влади Олега та поширення її на величезну
територіюдозволилойомупочатиорганізаціюпідготовкивійнипротизовнішньо
говорога–Візантії.ОблогавійськомОлегастолиціВізантійськоїімперії–Кон
стантинополяв911р.дозволиларуськимкупцямвестищорічнуторгівлюзгре
ками.Окрімтого,Олеготримаввеликуконтрибуцію,щозбагатилойоговоїнівта
князівськускарбницю32.
ПідготовкадовійнизВізантієюісамвійськовийпохіддаютьнамможливість
встановити,яксамеформувалисявійськовіфункціїкнязівськоївладивборотьбі
з Візантійською Імперією. Олег зібрав величезне військо: за даними літопису
йогоарміянараховувалаблизько80000вояків,якіпересувалисьна2000кораб
лях33.Окрімтого,вйоговійськубулипредставникирізнихплемен,якіраніше
протистояли одні одному. Але йому вдалося зробити з них дисципліновану і
достатньобоєздатнуодиницю.Нацьомуетапікнязьвиконувавфункціїголовного
організуючогоцентра.Требадумати,щонимбулопроведенузначнуіцілеспря
мовану роботу, а можливо, навіть, цілу військову реформу щодо керівництва
окремими військовими підрозділами. Адже до цього часу літописи не знали
більшграндіозногозасвоїмимасштабамитакількістюучасниківпоходу,що,в
своючергу,малозамінитидеяківстановленівійськовіпорядки.
Організація облоги Константинополя дає підстави вважати, що Олег був
видатнимвійськовимстратегом.Вінтакожпроявивсебеідосвідченимдиплома
том,ведучипереговоризгреками.ПохіднаКонстантинопольбувнерозбійниць
кимпоходомголоти,апоходоморганізованоїарміїрозвиненоїкраїни,якийпро
демонстрував Візантії і всій Європі могутність новоствореної держави. Олег
нав’язав Константинополю перемовини з позиції сили, і перемовини заверши
лисьукладеннямдоситьвигідногодлярусівдоговору.
ПохіднаКонстантинопользміцнивкнязівськувладунетількивполітичному,
але й в економічному відношенні. Переможний похід на Константинополь не
тількипіднявкнязівськийавторитетОлега,алейсприявоб’єднаннюпредстав
никіврізнихплемен,щобулиуйоговійську,навколокнязівськоївлади,якадава
лазмогуїмзбагачуватись.
Отже, під час боротьбиОлега заКиїв, за об’єднання розрізненихплемен в
єдинудержавуКиївськаРусь,тапідчаспоходунаКонстантинопольпочалафор
муватись військова функція князівської влади. Здійснення князем військової
функціїдаломожливістьстворитипотужнуувійськовомувідношеннітадостат
ньовекономічномупланістабільнудержавуКиївськаРусь.
1.Клю чев ский В.О. Курс Русской истории: Сочинения в девяти томах. Т.1, –М.:
82 Держава і право • Випуск 49
83Юридичні і політичні науки
Мысль,1987.–С.163173.2.Пол ное СобраниеРусскихъЛетописей(ПСРЛ).Патриар
шаяилиНиконовскаялетопись.–Т.9.–Спб.:Археографическаякомисия,1862.–С.89.
3.Тамже.4.ПСРЛ.ПатриаршаяилиНиконовскаялетопись.–С.15.5.ПСРЛ.Псковские
Софиевскиелетописи.–Т.56.–СПб.:1851.–С.88.6.То лоч ко П.П.КиївськаРусь.–К.:
Абрис,1996.–С.3940.7.Фро я нов И. Я.СборникдокументовпоисторииСССР.–М.:
Высшаяшкола,1970.–С.49.8.ПСРЛ.Радзивиловскаялетопись.–Т.38.–Л.:Наука,
1989.–С.16.9.ПСРЛ.ПатриаршаяилиНиконовскаялетопись.цитованапраця.–С.9.
10.ПСРЛ.УстюжскиеиВологодскиелетописи.–Л.:Наука,1982.–С.17.11.Тамсамо.
12.ПСРЛ.ПатриаршаяилиНиконовскаялетопись.цитованапраця.–С.8.13.ПСРЛ.
Лаврентиевскаялетопись.–Т.1.–СПб.,1846.–С.10.14. Брай чевсь кий М.Ю. Суспільно–
політичнірухивКиївськійРусі:історичнадумкавКиївськійРусі.–Т.1.–К.:Видав
ництвоіменіОлениТеліги,2004.–С.70.15.ПСРЛ.Радзивиловскаялетопись.–С.18.16.
ПСРЛ.Лаврентиевскаялетопись.–С.1011.17.ПСРЛ.Радзивиловскаялетопись.–С.16.
18.Тамже.19.ПСРЛ.УстюжскиеиВологодскиелетописи.–С.18.20.ПСРЛ.Патриар
шаяилиНиконовскаялетопись.–С.9.21.ПСРЛ.Радзивиловскаялетопись.–С.17.22.
ПСРЛ.Лаврентиевскаялетопись.–С.10.23.ПСРЛ.Топографическаялетопись.–Т.24.
–СПб.:2яГосударственнаятипография.Галерная1,1921.–С.7.24.То лоч ко П.П.Древ
няяРусь.Очерки социально политическойистории. –К.:Наукова думка, 1987. –С.
2324.25.Ка рам зин Н.М. Преданиевеков.–М.:Правда,1987.–С.71.26.ПСРЛ.Патри
аршаяилиНиконовскаялетопись.–С.9.27.ПСРЛ.Топографическаялетопись.–С.29.
28.То лоч ко П.П.ДревняяРусь.–С.24.29.Та ти щев В.Н.ИсторияРоссийская.–Т.1.–
МЛ.:АкадемиянаукСССР,1963.–С.110.30.ПСРЛ.Радзивиловскаялетопись.–С.17
18.31.ПСРЛ.Топографическаялетопись.–С.8.32.ПСРЛ.Лаврентиевскаялетопись.–
С.1213.33. Тамже.
83Юридичні і політичні науки
Розділ 2. Історія держави і права
А.А. Настюк. Формування функцій князівської влади в період князя олега
|