Демократичне зміцнення парламенту як проблема розвитку культури парламентаризму
Розкривається значення демократичного зміцнення парламенту для підвищення ефективності роботи владних структур.
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34368 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Демократичне зміцнення парламенту як проблема розвитку культури парламентаризму / А.І. Погорєлова // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 707-711. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34368 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-343682012-06-04T12:16:05Z Демократичне зміцнення парламенту як проблема розвитку культури парламентаризму Погорєлова, А.І. Політичні науки Розкривається значення демократичного зміцнення парламенту для підвищення ефективності роботи владних структур. Раскрывается значение демократического укрепления парламента для повышения эффективности работы властных структур. The article deals with the meaning of the democratic strengthening of the Parliament for the increase of the efficiency of the State power bodies’ activities. 2010 Article Демократичне зміцнення парламенту як проблема розвитку культури парламентаризму / А.І. Погорєлова // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 707-711. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34368 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Погорєлова, А.І. Демократичне зміцнення парламенту як проблема розвитку культури парламентаризму Держава і право |
description |
Розкривається значення демократичного зміцнення парламенту для підвищення ефективності роботи владних структур. |
format |
Article |
author |
Погорєлова, А.І. |
author_facet |
Погорєлова, А.І. |
author_sort |
Погорєлова, А.І. |
title |
Демократичне зміцнення парламенту як проблема розвитку культури парламентаризму |
title_short |
Демократичне зміцнення парламенту як проблема розвитку культури парламентаризму |
title_full |
Демократичне зміцнення парламенту як проблема розвитку культури парламентаризму |
title_fullStr |
Демократичне зміцнення парламенту як проблема розвитку культури парламентаризму |
title_full_unstemmed |
Демократичне зміцнення парламенту як проблема розвитку культури парламентаризму |
title_sort |
демократичне зміцнення парламенту як проблема розвитку культури парламентаризму |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34368 |
citation_txt |
Демократичне зміцнення парламенту як проблема розвитку культури парламентаризму / А.І. Погорєлова // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 707-711. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT pogorêlovaaí demokratičnezmícnennâparlamentuâkproblemarozvitkukulʹturiparlamentarizmu |
first_indexed |
2025-07-03T15:22:16Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:22:16Z |
_version_ |
1836639727701196800 |
fulltext |
707Юридичні і політичні науки
А.І. ПОГОРЄЛОВА. ДЕМОКРАТИЧНЕ ЗМІЦНЕННЯ ПАРЛАМЕНТУ ЯК
ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ
Роз кри вається зна чен ня де мо кра тич но го зміцнен ня пар ла мен ту для підви щен ня
ефек тив ності ро бо ти влад них струк тур.
Ключові слова: пар ла мент, де мо кратія, політич на ко мунікація, куль ту ра пар ла
мен та риз му.
Рас кры ва ет ся зна че ние де мо кра ти че с ко го ук реп ле ния пар ла мен та для по вы ше ния
эф фек тив но с ти ра бо ты вла ст ных струк тур.
Ключевыеслова: пар ла мент, де мо кра тия, по ли ти че с кая ком му ни ка ция, куль ту ра
пар ла мен та риз ма.
Annotation: The article deals with the meaning of the democratic strengthening of the
Parliament for the increase of the efficiency of the State power bodies’ activities.
Keywords: Parliament, democracy, political communication, culture of parliamentarism.
Невисока ефективність роботи українських владних структур в інтересах
всьогонародувостаннірокиєочевидною.Аотте,щоспівавторомцієїневисокої
ефективностієукраїнськесуспільство–істинавжеменшочевиднадлябагатьох.
Хочаіперші,ідругірішучевиступилизарозвитокдемократіївУкраїні,більше
того,демократичнийвибірнародузакріпленийКонституцією1996року.Ітутслід
згадати,щовідзаклинань«демократія,демократія»,якихмичулиічуємодуже
багато,таксамо,яківідповторення«халва,халва»,годібулоочікуватидива.Стає
все більш зрозумілим, що Україні бракує копіткої, послідовної, грамотної
спільноїроботидержавиісуспільстваповтіленнювжиттядемократичногоідеа
лу,бракує,зокрема,аргументаціїувідповідьнариторику,нагаласливість«обст
рукціоністівікатастрофістів»1.
Начасіпотребаглибокоїконцепційностіізбокуполітичнихпартій,ізбоку
поважнихдержавнихінституцій.Виходячизтого,що«парламентіпарламента
ризмєневід’ємнимиатрибутамидемократичноїіправовоїдержави,показниками
розвитку громадянського суспільства»2, нам належить долати існуючу в країні
гостру суперечність між суб’єктивнонегативним сприйняттям останнім часом
українськогопарламентуусуспільствіійогооб’єктивнопровідноюроллюуроз
гортанні демократичних трансформацій внашійдержаві.Цеможливолишена
шляху осмислення реальних політичних процесів і відповідного коригування
існуючоїполітичноїпрактикизаширокоїгромадськоїпідтримки.
ІванДзюбанаголошує,що«політичнанаукасамадонаснеприйде.Понеї
треба йти – і в глибини нашої національної спадщини, і в обшири світового
політичногодосвідутафілософськогоіісторіософськогодумання»3.
Прицьомумаєйтисяпропошуквласнихвідповідейнагострівикликичасу,
виходячизтого,щосьогодні«істинирозсіяніпобагатьохуніверсумахдискурсів,
вонибільшенепіддаютьсяієрархієзації,алевкожномузцихдискурсівмивперто
шукаємопрозрінь,якімоглибипереконативсіх»4.Наприклад,осмисленнянебез
печностей,щоприховуються запопулярнимтерміном«глобалізація». Згадаємо
лишепроте,щоневипадковоміжнароднаекономічнавладавсімазасобаминама
707Юридичні і політичні науки
©ПО ГОРЄЛО ВА Ал ла Іванівна – кандидатфілософськихнаук, доцент, головний
консультантІнститутузаконодавстваВерховноїРадиУкраїни
708 Держава і право • Випуск 49
гаєтьсядискредитуватицінностікультури,щонемаютьніколиставатитоваромв
т.ч. такі духовні цінності як любов, натхнення, істина, сумлінність, як така
цінністьякнаціональніінтересинароду5.Тисктакогосучасногосоціокультурно
готипу,як«економічналюдина»,дляякоїгроші–цевсе,можнавиявитиіпідчас
парламентських дебатів щодо купівліпродажу землі, і під час розгляду гео
політичнихпроблем, івроботізасобівмасової інформації,коливониздивною
готовністю розмальовують вседозволеність у поведінці людей, кличуть у
підсвідомість замість переконливого звернення до свідомості особистості, роз
криттяперевагвідповідальногоставленнялюдинидожиттяувсіхйогопроявах,
вт.ч.ідовласноїдолі,додолідемократіїувласнійдержаві.
Насучасномуетапірозвиткусуспільнихвідносинвусьомусвітівсепомітніше
місце займаєреформуваннятрадиційної системиприйняттядержавнихрішень,
розвитокдемократичнихмеханізмівоптимізаціїпроцесупідготовкиіприйняття
державнополітичнихрішень6.Йдетьсянасампередпровключеннядонеїтаких
основних принципів: а) у процесі прийняття рішень, від самого його початку,
повиннібратиучастьнетількипрофесіоналитаособи,якіприймаютьрішення,а
й громадськість – ті, на кого можуть вплинути наслідки прийнятих рішень; б)
оцінканаслідківприйнятихрішеньповиннапроводитисядоухваленнярішення.
Концепція «громадської участі» вимагаєновогопоглядунацілі розвитку.Вона
припускає,щогромадяникращезнаютьсвоїпроблеми,вониможутьїхартикулю
ватиіразомзтимпропонуватисвоїрішення7.
Для парламенту це означає необхідність вирішення складного завдання –
забезпечитимаксимальненаближенняінтересівсоціумудомеханізмуїхзаконо
давчоїімплементації,щонеможливобездемократичногозміцненнясамогопар
ламенту,тобтовсебічногорозвиткуйоговзаємозв’язківізсуспільством,розвитку
культури парламентаризму. Культура парламентаризму, за нашим визначенням,
полягаєупостійномувідчуттідержавоютагромадянськимсуспільствомодним
одного, усвідомленні партнерами важливості діалогу влади і суспільства, всіх
його громадян, виробленні механізмів, результатів їхньої співтворчості на базі
зазначеного діалогу. Цьому сприятиме: 1) забезпечення через удосконалення
виборчогозаконодавстваусуненнясерйознихвикривленьумеханізміпредстав
ництва в парламенті соціальних інтересів різних верств населення, подолання
певноїдекоративностівиборчогопроцесу,якийунаспокищопосутіприкриває
корпоративні відносини еліти; 2) забезпечення всеохоплюючої інформаційної
відкритостізаконодавчогооргану.
Йдеться не лишепро інформування громадськості пропроекти законів,що
знаходяться в процесі розробки, але й про запровадження можливостей для
коментуванняпроектівзаконівбезпосередньочерезсайтВерховноїРадиУкраїни.
Тутнеобійтисябезстворенняспеціальноїслужбиізвизначенимивідповіднодо
законуповноваженнямиАпаратуВерховноїРадиУкраїни,якамоглабианалізу
ватизазначенікоментарі,вноситидовідповіднихкомітетівпарламенту,відслідко
вуватирезультатиїхрозглядукомітетами,причинивідхилення.Демократичному
зміцненню парламенту, а відтак підвищенню ефективності діяльності парла
ментськихкомітетівприялоби,нанашпогляд,запровадженняпрактикипідготов
кикомітетамипланівконцепційсвоєїроботинанайближчусесію.Ціпланикон
цепціїдоцільнобулобоприлюднюватиурежимізагальногодоступу,щоспряло
б широкому ознайомленню громадськості із баченням комітетом ключових
напряміврозвиткузаконодавстваувідповіднійсферітазаходів,щоплануються
708 Держава і право • Випуск 49
709Юридичні і політичні науки
протягомнаступноїсесіїВерховноїРадиУкраїни.
Ю.Ганжуровслушнозазначає,щовумовахстановленняірозвиткуукраїнсько
гопарламентаризмунапершемісцевисуваєтьсязавданнякомунікативногозабез
печенняконсолідованоїучастіпарламенту,громадянуформуванніправовоїсис
теми цінностей суспільства.Верховна РадаУкраїни з огляду на комунікативну
сутністьпарламентськоїдіяльностімаєвиступатисуб’єктомзабезпеченняпере
твореннягромадськоїдумкиузнання,передачіправовихзнаньгромадянам.
Мизгоднізавтором,щоєдинийзаконодавчийорганзасвоєюприродоюмає
здійснюватифункціюпоширенняправовихзнаньукількохнапрямах8.Першимі
багатоучомувизначальнимдляіндексаціїправовоїкультуригромадянє,найого
думку, напрям ідентифікації Верховної Ради України у масовій свідомості як
комунікатораідейісукупностіпоглядів,пов’язанихізпріоритетністюінституту
представницької демократії в політичній системі суспільства. Реалізація цього
завданнявимагатимествореннявідповіднихорганізаційноінформаційнихпере
думовдляпоширеннязасобамиполітичноїкомунікаціїтеоретичнихзасадпарла
ментаризму,щовсвоючергуприскоритьпроцесиформуваннясоціальноїпотре
бигромадянвопануваннітихзнань,щовширокомурозумінніскладаютьзміст
культурипарламентаризму.
Особливо актуальною є, на наш погляд, активізація роботи парламенту з
молоддю. Для активного розвитку системи парламентської демократії молодь
повиннарозумітисвійпарламентіспівпрацюватизним.Доречнозазначити,що
європейськіпарламентинадаютьсьогоднівеликогозначенняпошукумеханізмів
співпраці з різними категоріями громадян, особливо молодих. У когось з них
належить пробудити інтерес до політики, а в роботі з іншими – використати і
спрямувативжесформований інтерес.Невипадковов структуріАпарату євро
пейськихпарламентівзцієюметоюстворюютьсяспеціальніорганізаційніструк
тури. Основними функціями, наприклад, Парламентського Освітнього Центру,
що створений у 1980 р. обома палатами британського парламенту, визначено
фінансуваннявідвідуваньПарламентуучнямишкілупроцесівивченняцілоїниз
кипрограмізабезпеченнянавчальнимиресурсамивикладачівтаучнів.
Туторганізованоспеціальненавчаннявикладачівдлямолоді,якібзацікавлю
валимолодихлюдейсправамипарламенту,розкриваливеликурользаконодавчо
гоорганувжиттігромадян.Натакихкурсахготуєтьсяблизькотисячівикладачів
зарік.
В Канаді звертає на себе увагу, зокрема, практика проведення комітетом з
питань фінансів парламенту консультацій з громадськістю перед прийняттям
бюджету. Такі консультації навіть офіційно визначені як обов’язкова складова
частинабюджетногопроцесу.
ВНімеччиніважливоюформоюкомунікаціїміжпарламентомігромадянами
є право громадян надсилати петиції до Бундестагу. Завдяки висловленим в
петиціяхдумкампарламентаріїотримуютьпевнеуявленнящодонастроїв,поба
жань,переконань,щоіснуютьвсуспільстві.ПетиціїдоКомітетузпетиціймають
правонадсилатиідорослі,інеповнолітнігромадяниНімеччини,ув’язнені,грома
дяниіншихкраїн.КожнапетиціяуважнорозглядаєтьсявКомітеті,проїїрозгляд
повідомляєтьсяавтору.Зкожноюпетицієюможнаознайомитисянаофіційному
сайті Бундестагу, по проблемах, піднятих у петиціях, проводяться дискусії,
матеріали дискусій розглядаються Комітетом з петицій, у парламенті. Під час
відповідногорозглядукомітетпарламентузурахуваннямпоясненьурядувироб
709Юридичні і політичні науки
710 Держава і право • Випуск 49
ляєоб’єктивнуоцінкупроблеми,необхіднірекомендації,вразіпотребинаполя
гає на внесенні поправок до законодавчого акту з метою заповнення існуючих
прогалинунаціональномузаконодавствіщодоврегулюванняпитань,викладених
упетиції.
Таке поняття як «народна петиція» існує у багатьох державах світу, що
пов’язанозправомнародуініціюватирозглядвпарламентібудьякогопитаннячи
будьякогозаконопроекту,якщоцепідтриманопевноюкількістюпідписівгрома
дян,котрімаютьправоголосунавиборах.
Такогоправаучастігромадськостівукраїнськомузаконодавствіпокищоне
передбачено, томуналежитьшукатибільшпредметнеокресленняповноважень
парламентутапроцедуруздійсненнязмістовноговзаємозв’язкуізпредставника
ми громадськості у процесі нормативного розв’язання суспільно значимих
питань.
Виходячи з теорії соціальної системи Т.Парсонса, яка розглядає соціальну
систему,яксистемувзаємодій10,звернімоувагунатригрупикомунікаційнихпро
цесів,щозабезпечуютьвідтворенняполітичноїсистеми:політичнасоціалізація,
інституалізаціяілегітимація.Погодимося,щопершийбазовийрівеньполітичної
системискладаютьбагатоманітніполітичністатуснорольовістандарти(громадя
нин,виборець,депутат,державнийслужбовець,партійнійфункціонеріт.д.).Дру
гий рівень політичної системи – інституціональний, який включає політичні
інститути,організації,групи,ітретій–системнонормативний11.Якраз«систем
нонормативнийрівеньможнапорівнятиізсиловимполем,щопритягуєелементи
іпевнимчиномїхструктурує,створюючиунікальнийобразцілісності»12.
Очевидно,щостосовнополітичноїсистемиможейтисялишепродинамічну
її рівновагу. Адже поведінка реальних людей значно багатоманітніша їхніх
політичних рольових визначень. Із зазначених вище комунікаційних процесів
звернімо увагу на легітимацію. Саме в природі механізмів легітимації вияв
ляєтьсяособливаролькультури,якавпливаєнаповедінкулюдей.Якщоціннісні
орієнтації населення більше сталі, політична система є більш стабільною. У
свідомостілюдеймаютьвідбутисясерйознізміни,абивониприйнялиновісисте
минорм і правил,переглянули своїціннісні орієнтації.Осьчомумивважаємо
розвитоккультурипарламентаризму,культуридемократіїмасштабнимінтелекту
альнимзавданнямдержави ісуспільстванаперспективувирішенняякогоможе
відбуватися успішно лише в процесі їхньої співтворчості. Моделі поведінки,
роботидепутатів,всьогоапаратузаконодавчогоорганумаютьдемонструватиево
люціюдовищоїорганізаціїіморальності,адіїсуспільстваівсенсіконтролю,ів
сенсіслушнихпропозиційсприятизазначеномупроцесу.Системнонормативний
рівеньполітичноїсистеминестворюєтьсядовільно,він«залежитьібагатовчому
визначається культурою суспільства, домінуючими в суспільстві цінностями,
зразкамиповедінки,щосклалися»13.Якразнаціональнийдемократичний ідеал,
щозалишилинамнашіпопередники,можесьогодніслугуватиУкраїнівїїдемо
кратичній розбудові.Парламентміг би уформі політичних дебатів, яких йому
бракує,уформідискусійврамкахдіалогувладиісуспільствавестиактивнеобго
ворення механізмів забезпечення цілісності політичної системи, пошуку
механізмів її розвитку на базі таких політичних реформ, які б сприймалися як
важливіізначимі.
НевипадковопрофесорФернандуЕнрикеКардозу,щооднаковоуспішновия
вивсебеівнауковій,івполітичнійдіяльності–віндвічіобиравсяпрезидентом
710 Держава і право • Випуск 49
711Юридичні і політичні науки
Бразилії,підкреслює,щодемократіяможебутистабільною,лишеякщоінасло
вах, і на ділі культивуватиме демократичний шлях розвитку. Що б бути
стабільноюнайогодумку,демократіямаєбутиефективноювскороченнімасової
бідності і соціальної нерівності. Він називає ключовою проблемою вміння
організувати, стимулювати і просувати спільну «гру» трьох акторів – сильних
державнихінститутів,динамічногоприватногосектору,енергійногогромадянсь
когосуспільствастосовносоціальноїполітики(освіта,охороназдоров’я,інфрас
труктуратаін.14
ЗвертаєнасебеувагузауваженняФернандуЕнрікеКардозущодопроведення
вБразиліїфункціональнихізаконодавчихзаходівврізнихсекторахсуспільствав
неполяризованій,неконфронтаційнійатмосфері15.
Демократичнезміцненняпарламенту–цешляхдопідвищенняефективності
нелишейогодіяльності,цемаєбутиприкладомдлявсіхгілоквлади.Комунікаційні
процеси, як механізми функціонування політичної системи, складаються із
безлічіподійіпрактик,вякихпосутібереучастьвсенаселеннякраїни.
Розвитоккультурипарламентаризмуякрезультатдемократичногозміцнення
парламенту,маєнаповнюватиенергієюреальнодіючихособистостейвзаємодію
держави і суспільства, робити більш ефективною їхню співтворчість нашляху
реальнихдемократичнихперетворень,щомаютьпозитивнопозначатисянарівні
життялюдей.
1.Дзю ба І.Міжкультуроюіполітикою.–К.:Сфера,1998.–С.19.2. Шем шу чен
ко Ю.Теоретичнізасадирозвиткуукраїнськогопарламентаризму.//Віче.–1997.–№
12.–С.23.3. Дзю ба І.Цит.праця.–С.19.4. Ха бер мас Ю. Демократия.Разум.Нравст
венность.АО«КАМІ».–1995.–С.81.5. ПанаринА.Искушение глобализмом.–М.,
2002.6. Інно ваційний розвитокУкраїни:політикоправовіаспекти/Заред.д.політ.наук
В.П.Горбатенка.–К.Вид.«Юридичнадумка».–2006.–С.126.7. Тамсамо.8. Ган жу
ров Ю.С.ПарламентУкраїнивполітичнійкомунікації.–К.:Україна,2007.–С.204.9.
Тамже.–С.204209.10. Пар сонс Т.Понятиеобщества:компонентыиихвзаимоотно
шения //Thesis, 1993. –Т.1. –Вып. 2. –С. 94122.11. Пуш ка ре ва Г.В. Политическая
система:синеритическийподход.//ВестникМосковскогоуниверситета.Сер.12Поли
тическиенауки.–2001.–№6.–С.3249.12. Тамже.–С.35.13. Тамже. –С.40. 14. Кар
до зу Ф.Э.«Чтобыбытьстабильной,демократиядолжнабытьэффективнойвсокраще
нии массовой бедности и социального неравенства» // Свободная мысль. – 2010. –
№1.–С.39.15.Тамже.
711Юридичні і політичні науки
Розділ 10. Політичні науки
А.І. Погорєлова. Демократичне зміцнення парламенту як проблема розвитку культури парламентаризму
|