Поняття «революційний дискурс»

Поняття «революційний дискурс»

Досліджена проблема комунікації під час революційної ситуації в суспільстві. Проаналізовані основні характеристики революційного дискурсу. Особлива увага зосеред­жена на порівнянні стабільного політичного дискурсу та революційного дискурсу....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Олещук, П.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Політичні науки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34369
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Поняття «революційний дискурс» / П.М. Олещук // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 719-724. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34369
record_format dspace
spelling irk-123456789-343692012-06-04T12:09:25Z Поняття «революційний дискурс» Олещук, П.М. Політичні науки Досліджена проблема комунікації під час революційної ситуації в суспільстві. Проаналізовані основні характеристики революційного дискурсу. Особлива увага зосеред­жена на порівнянні стабільного політичного дискурсу та революційного дискурсу. Исследована проблема коммуникации во время революционной ситуации в общест­ве. Проанализированы основные характеристики революционного дискурса. Особое внимание сосредоточено на сравнении стабильного политического дискурса и револю­ционного дискурса. The article is dedicated to the problem of the revolution situation in society communica­tion. This paper will try to analyse the main characteristics of revolution discourse. The clos­est attention is paid to the comparison of stabile political discourse and revolution discourse. 2010 Article Поняття «революційний дискурс» / П.М. Олещук // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 719-724. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34369 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Олещук, П.М.
Поняття «революційний дискурс»
Держава і право
description Досліджена проблема комунікації під час революційної ситуації в суспільстві. Проаналізовані основні характеристики революційного дискурсу. Особлива увага зосеред­жена на порівнянні стабільного політичного дискурсу та революційного дискурсу.
format Article
author Олещук, П.М.
author_facet Олещук, П.М.
author_sort Олещук, П.М.
title Поняття «революційний дискурс»
title_short Поняття «революційний дискурс»
title_full Поняття «революційний дискурс»
title_fullStr Поняття «революційний дискурс»
title_full_unstemmed Поняття «революційний дискурс»
title_sort поняття «революційний дискурс»
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34369
citation_txt Поняття «революційний дискурс» / П.М. Олещук // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 719-724. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT oleŝukpm ponâttârevolûcíjnijdiskurs
first_indexed 2025-07-03T15:22:19Z
last_indexed 2025-07-03T15:22:19Z
_version_ 1836639731306201088
fulltext 719Юридичні і політичні науки П.М. ОЛЕЩУК. ПОНЯТТЯ «РЕВОЛЮЦІЙНИЙ ДИСКУРС» Дослідже на про бле ма ко мунікації під час ре во люційної си ту ації в суспільстві. Про­ аналізо вані ос новні ха рак те ри с ти ки ре во люційно го дис кур су. Особ ли ва ува га зо се ре д­ же на на порівнянні стабільно го політич но го дис кур су та ре во люційно го дис кур су. Клю­чові­сло­ва: ре во люційний дис курс, політич ний дис курс, політич на ко мунікація. Ис сле до ва на про бле ма ком му ни ка ции во вре мя ре во лю ци он ной си ту а ции в об ще ст­ ве. Про ана ли зи ро ва ны ос нов ные ха рак те ри с ти ки ре во лю ци он но го дис кур са. Осо бое вни ма ние со сре до то че но на срав не нии ста биль но го по ли ти че с ко го дис кур са и ре во лю­ ци он но го дис кур са. Клю­че­вые­ сло­ва: ре во лю ци он ный дис курс, по ли ти че с кий дис курс, по ли ти че с кая ком му ни ка ция. The article is dedicated to the problem of the revolution situation in society communica­ tion. This paper will try to analyse the main characteristics of revolution discourse. The clos­ est attention is paid to the comparison of stabile political discourse and revolution discourse. Key­words: revolution discourse, political discourse, political communication. Досліджен­ня­про­бле­ми­політич­ної­ре­во­люції­за­ли­шається­до­сить­ак­ту­аль­ною­ за­су­час­них­умов,­ко­ли,­з­од­но­го­бо­ку,­значні­соціальні­за­во­ру­шен­ня­за­ли­ши­ли­ся­ у­ми­ну­ло­му­для­еко­номічно­роз­ви­не­них­та­політич­но­стабільних­дер­жав­Євро­пи­ та­Північної­Аме­ри­ки,­ але­про­дов­жу­ють­ зберіга­ти­ак­ту­альність­для­пе­ре­важ­ної­ більшості­неєвро­пейсь­ких­країн.­Крім­то­го,­на­су­час­но­му­істо­рич­но­му­етапі­ми­ мо­же­мо­спо­с­теріга­ти­ заміщен­ня­тра­диційно­го­ти­пу­соціаль­но­політич­них­ре­во­ люцій­ но­вим­ ти­пом­ т.зв.­ «ок­са­ми­то­вих­ ре­во­люцій»,­що­ зу­мов­лює­ не­обхідність­ по­си­ле­ної­ува­ги­до­зміни­по­нят­тя­ре­во­люції­за­умов­інфор­маційно­го­(пост­мо­дер­ но­го)­суспільства. Вив­чен­ня­ про­бле­ма­ти­ки­ соціаль­но­політич­ної­ ре­во­люції­ має­ в­ ук­раїнській­ на­уці­три­ва­лу­та­ба­га­ту­історію,­по­чи­на­ю­чи­від­кінця­ХІХ­поч.­ХХ­ст.,­ко­ли­своє­ ба­чен­ня­ре­во­люційних­змін­про­по­ну­ва­ли­цілий­ряд­ви­дат­них­ук­раїнських­мис­ли­ телів­ (на­при­клад,­ І.Я.­ Фран­ко).­ У­ по­даль­шо­му,­ за­ ра­дянсь­ко­го­ періоду­ історії,­ про­бле­ма­соціаль­но­політич­ної­ре­во­люції­вив­ча­ла­ся­ви­ключ­но­у­до­к­т­рині­ор­то­ док­саль­но­го­марк­сиз­му,­а­за­часів­Не­за­леж­ності­про­дов­жується­че­рез­досліджен­ ня­новітніх­форм­транс­фор­мації­політич­них­ре­жимів­(зо­к­ре­ма,­т.зв.­«ок­са­ми­то­вих­ ре­во­люцій»).­Вод­но­час,­ за­умов­пе­ре­хо­ду­до­ інфор­маційно­го­ суспільства,­ зро­с­ тан­ня­ролі­суспільної­ко­мунікації­(у­т.ч.­і­за­со­ба­ми­ме­режі­Інтер­нет),­ра­ди­каль­ної­ ви­дозміни­ ре­во­люції­ як­ політич­но­го­ про­це­су­ (як­ у­ плані­ при­чин,­ так­ і­ що­до­ наслідків),­ре­во­люція­по­тре­бує­ос­мис­лен­ня­у­кон­тексті­політич­но­го­дис­кур­су,­як­ універ­саль­но­го­за­со­бу­суспільної­ко­мунікації.­ Дійсно,­ за­ су­час­них­ умов­ ре­во­люційні­ зміни­ роз­по­чи­на­ють­ся­ на­сам­пе­ред­ у­ сфері­ політич­ної­ ко­мунікації,­ де­ відбу­вається:­ 1)­ обґрун­ту­ван­ня­ не­обхідності­ змін;­2)­про­бле­ма­ти­зація­ото­чу­ю­чої­політич­ної­дійсності;­3)­пе­ре­ве­ден­ня­про­бле­ ми­зміни­вла­ди­на­рівень­за­галь­но­суспільної­дис­кусії;­4)­де­легіти­мація­ста­ро­го­та­ легіти­мація­но­во­го­ре­жи­му.­Це­зу­мов­лює­не­обхідність­досліджен­ня­ре­во­люційно­ го­дис­кур­су­як­фор­ми­за­галь­но­суспільної­політич­ної­ко­мунікації. За­га­лом­ре­во­люція­–­це­по­ва­лен­ня­дер­жав­ної­вла­ди­з­гли­бо­ки­ми­зміна­ми­в­її­ 719Юридичні і політичні науки ©­ОЛЕ ЩУК Пе т ро Ми ко лай о вич­–­кан­ди­дат­політич­них­на­ук,­аси­с­тент­Київсько­го­ національ­но­го­універ­си­те­ту­імені­Та­ра­са­Шев­чен­ка 720 Держава і право • Випуск 49 струк­турі­та­функціях.­Істо­рич­но­пер­шою­політич­ною­до­к­т­ри­ною,­що­досліджу­ ва­ла­ре­во­люцію,­був­марк­сизм.­Згідно­з­роз­роб­ле­ною­у­ме­жах­да­но­го­вчен­ня­кон­ цепцію­соціаль­ної­ре­во­люції­ос­тан­ня­має­на­ступні­ри­си:­1)­про­гре­сизм;­2)­еко­ номіцизм;­3)­є­по­ро­д­жен­ням­кла­со­вої­бо­роть­би1. Тра­диційне­та­кла­сич­не­ро­зуміння­ре­во­люційних­змін­як­пе­ре­хо­ду­від­однієї­ соціаль­но­еко­номічної­ фор­мації­ до­ іншої­ зі­ зміною­ політич­ної­ над­бу­до­ви­ за­ новітніх­умов­ви­дається­та­ким,­що­не­відповідає­дійсності.­Більше­то­го,­ще­на­ по­чат­ку­ХХ­ст.­О.­Шпен­г­лер­вис­ло­вив­по­зицію,­згідно­до­якої­кла­со­ва­струк­ту­ра­ вла­с­ти­ва­бу­ла­за­часів­К.­Марк­са­ли­ше­для­англійсько­го­суспільства,­де­на­справді­ лінія­ роз­ме­жу­ван­ня­ про­хо­ди­ла­між­ за­мож­ни­ми­ бур­жуа­ та­ про­ле­таріатом,­ у­ той­ час­як­у­тодішній­Пруссії­роз­ме­жу­ван­ня­швид­ше­ба­зу­ва­ло­ся­на­поділі­між­наділе­ ни­ми­вла­дою­та­підко­ре­ни­ми2. При­ пе­ре­ході­ до­ пост­мо­дер­но­го­ суспільства­ струк­ту­ра­ соціаль­ної­ си­с­те­ми­ суттєво­ змінюється,­ поз­бав­ля­ю­чись­ тра­диційної­ кла­со­вої­ ди­хо­томії,­що­ ро­бить­ ре­во­люції­(згідно­до­опи­су­ва­них­у­Марк­са­кри­теріїв)­май­же­не­мож­ли­ви­ми.­Вод­ но­час,­зник­нен­ня­тра­диційних­підстав­для­ре­во­люцій­зовсім­не­ска­со­вує­ос­танні,­ що­ засвідчи­ла­ історія­ ХХ­ сторіччя.­ Це­ зу­мов­лює­ не­обхідність­ по­шу­ку­ но­во­го­ обґрун­ту­ван­ня­ політич­ної­ ре­во­люції,­ ви­хо­дя­чи­ із­ новітніх­ соціокуль­тур­них­ та­ інфор­ма­тив­них­пе­ре­ду­мов. При­чи­на­ми­ ніве­лю­ван­ня­ соціаль­но­еко­номічних­ при­чин­ ре­во­люції­ у­ су­час­ них­ суспільствах­ є­ на­ступні­ фак­то­ри:­ 1)­ соціаль­ний­ про­тест­ ка­налізується­ та­ уп­рав­ляється­ шля­хом­ фор­му­ван­ня­ по­ряд­ку­ ден­но­го­ та­ інших­ форм­ впли­ву­ на­ політич­ний­дис­курс;­2)­опо­зиція­діє­як­ефек­тив­ний­ме­ханізм­уп­равління­про­те­ст­ ни­ми­на­ст­ро­я­ми­та­ засіб­усу­нен­ня­вад­влад­ної­ си­с­те­ми;­3)­ еко­номічні­чин­ни­ки­ втра­ча­ють­клю­чо­ве­ зна­чен­ня­при­ви­ник­ненні­ре­во­люційної­ си­ту­ації,­по­сту­па­ю­ чись­куль­тур­ним,­релігійним,­національ­ним­відмінно­с­тям.­Ж.Ф.­Ліотар­відзна­чає,­ що­за­умов­новітньої­лібе­раль­ної­си­с­те­ми­«кла­со­ва­бо­роть­ба»­пе­ре­тво­рюється­із­ за­гро­зи­на­ре­гу­ля­то­ра­си­с­те­ми3. Спро­бою­ пе­ре­ос­мис­лен­ня­ та­ при­сто­су­ван­ня­ марк­систсь­кої­ кон­цепції­ ре­во­ люції­ до­ умов­ ма­со­во­го­ суспільства­ ХХ­ бу­ла­ те­орія­ «куль­тур­ної­ ге­ге­монії»­ італійсько­го­дослідни­ка­А.­Грамші,­ який­ви­хо­див­ із­пріори­те­ту­соціаль­но­куль­ тур­них­чин­ників­стабільності­суспільства­(у­порівнянні­з­соціаль­но­еко­номічни­ ми).­ За­ Грамші,­ дер­жа­ва­ ви­с­ту­пає­ поєднан­ням­ си­ли­ та­ зго­ди­ (у­ цьо­му­ він­ є­ своєрідним­ про­дов­жу­ва­чем­ макіавелістської­ тра­диції).­ Ге­ге­монія­ –­ ос­но­ва­ стабільності­дер­жав­ної­вла­ди,­це­ак­тив­на­зго­да­гро­ма­дян­на­правління­па­ну­ю­чо­го­ кла­су.­При­чо­му­ге­ге­монія­у­дер­жаві­має­не­соціаль­но­кла­со­ву,­а­куль­тур­ну­при­ро­ ду. Ре­во­люційна­си­ту­ація­скла­дається­тоді,­ко­ли­у­суспільстві­руй­нується­ак­тив­на­ зго­да­ гро­ма­дян­ на­ правління­ діючо­го­ ре­жи­му,­що­ ви­ра­жається­ у­ за­не­паді­ ге­ге­ монії,­ри­са­ми­чо­го­є:­1)­мо­ле­ку­ляр­ний­про­цес­зміни­ду­мок­і­на­ст­роїв­у­свідо­мості­ лю­дей­ (мо­ле­ку­ляр­ний­ в­ да­но­му­ ви­пад­ку­ оз­на­чає­ ниж­чий­ рівень­ суспільної­ ор­ганізації­ –­ рівень­ ря­до­вих­ індивідів);­ 2)­ транс­фор­мація­ «куль­тур­но­го­ яд­ра»­ суспільства­ (су­купність­ уяв­лень­ про­ світ,­ сим­во­ли­ і­ об­ра­зи,­ тра­диції­ –­ втра­та­ по­ва­ги­до­них­ви­раз­но­свідчить­про­за­не­пад­ге­ге­монії);­3)­руй­нація­куль­тур­но­го­ яд­ра­суспільства,­що­ви­ра­жається­це­не­стільки­у­ зміні­офіційної­ іде­о­логії,­ яка­ за­ли­шається­пев­ною­аб­ст­ракцією,­а­вплив­на­по­всяк­денні­на­ст­рої­«се­ред­нь­о­ста­ ти­с­тич­них­ гро­ма­дян»;­ 4)­ руйнівна­ роль­ інтелігенції,­ ко­т­ра­ мо­но­полізує­ пер­шу­ роль­у­суспільно­політич­но­му­дис­курсі­та­пе­ре­би­рає­на­се­бе­«пра­во­го­ло­су»­від­ 720 Держава і право • Випуск 49 721Юридичні і політичні науки імені­суспільства­–­і­це­є­її­го­ло­вна­функція­в­пост­мо­дер­но­му­суспільстві;­5)­ге­ге­ монія­руй­нується­шля­хом­усу­нен­ня­її­сим­волів­(або­зміни­зна­чен­ня­ба­зо­вих­сим­ волів­–­пе­ре­тво­рен­ня­ге­роїв­на­зло­чинців,­а­зло­чинців­–­на­ге­роїв);­6)­ко­ли­«куль­ тур­не­яд­ро»­ге­ге­монії­ зруй­но­ва­не,­то­у­суспільстві­відбу­ва­ють­ся­миттєві­ зміни,­ які­на­зи­ва­ють­ре­во­люцією;­7)­Ре­алізу­ють­ре­во­люції­не­кла­си,­а­«істо­ричні­бло­ки»­ –­тим­ча­сові­со­ю­зи­внутрішніх­і­зовнішніх­сил,­що­об'єдну­ють­ся­ціллю­по­ва­лен­ня­ вла­ди4. Подібною­у­за­галь­них­ри­сах­до­те­орії­А.Грамші,­є­кон­цепція­П.­Со­рокіна,­що­ вба­чає­при­ро­ду­ре­во­люцій­у­різкій­зміні­ви­щих­цінно­с­тей­у­пред­став­ників­од­них­ соціаль­них­груп,­при­то­му­що­інша­ча­с­ти­на­соціуму­не­виз­нає­цих­змін5.­ Та­кож­ вар­то­ зга­да­ти­ по­пу­ляр­ну­ в­ су­часній­ соціології­ кон­цепцію­ віднос­ної­ де­при­вації.­ Ос­тан­ня­ яв­ляє­ со­бою­ суб'єктив­но­ сприй­ня­ту­ і­ болісно­ пе­ре­жи­ту­ відмінність­«ціннісних­очіку­вань»­(бла­га­і­умо­ви­жит­тя,­на­які,­як­ду­ма­ють­лю­ди,­ во­ни­за­слу­го­ву­ють­за­спра­вед­ливістю)­і­«ціннісних­мож­ли­во­с­тей»­(бла­га­і­умо­ви­ жит­тя,­ які­ лю­ди,­ як­ їм­ви­дається,­мо­жуть­одер­жа­ти­в­ре­аль­ності)6.­Відповідно,­ ос­но­вою­для­ соціаль­ної­на­пру­же­ності­ ви­с­ту­па­ють­не­об’єктивні­ соціаль­но­еко­ номічні­чин­ни­ки,­а­їх­суб’єктив­не­сприй­нят­тя,­що­фор­мується­на­ос­нові­одер­жа­ ної­ інфор­мації­ про­ ото­чу­ю­чий­ соціаль­ний­ світ­ (здебільшо­го,­ за­вдя­ки­ ЗМІ­ та­ ма­совій­куль­турі,­котрі­фор­му­ють­об­раз­«кра­си­во­го­жит­тя».­Співстав­ля­ю­чи­з­ним­ свою­по­всяк­денність,­індивід­по­трап­ляє­у­стан­фру­с­т­рації,­що­мо­же­бу­ти­мо­ти­ вом­для­участі­у­соціаль­но­політич­них­за­во­ру­шен­нях). За­та­ко­го­ро­зуміння­ре­во­люції­во­на­ви­с­ту­пає­не­стільки­наслідком­об’єктив­ них­еко­номічних­про­цесів,­скільки­гли­бин­них­змін­у­сфері­політич­ної­куль­ту­ри,­ що­ сто­су­ють­ся,­ на­сам­пе­ред,­ про­бле­ми­ легітим­ності­ діючої­ вла­ди.­ Од­нак,­ це­ зу­мов­лює­ про­бле­му­ по­шу­ку­ підстав­ для­ за­ро­д­жен­ня­ ре­во­люційної­ си­ту­ації­ у­ суспільстві,­яка,­зо­к­ре­ма,­відзна­чається­де­легіти­мацією­вла­ди,­руй­ну­ван­ням­тра­ диційних­ме­ханізмів­її­здійснен­ня,­ак­ту­алізацією­соціаль­но­еко­номічних­про­блем­ та­пе­ре­хо­дом­індивідів­до­відкри­тих­ан­ти­влад­них­ви­с­тупів. Од­ним­із­на­прямів­по­шу­ку­ос­нов­для­за­ро­д­жен­ня­ре­во­люційної­си­ту­ації­слід­ шу­ка­ти­ у­ суспільно­політич­но­му­ дис­курсі.­ Дис­курс­ –­ це­ на­сам­пе­ред­ фор­ма­ суспільної­ко­мунікації.­Як­фор­ма­ко­мунікації­він­яв­ляє­со­бою­ор­ганічну­єдність:­ 1)­ко­муніка­тив­них­актів­взаємодії;­2)­соціаль­но­куль­тур­них­пе­ре­ду­мов­ко­мунікації­ (спільний­ко­муніка­тив­ний­код);­3)­інтер­пре­таційних­схем.­Політич­ний­дис­курс­–­ це­си­с­те­ма­об­го­во­рен­ня­та­інтер­пре­тації­політич­них­про­блем­у­суспільстві.­Дис­ курс­–­це­не­про­сто­спілку­ван­ня­та­ко­муніка­тив­на­взаємодія,­це­си­с­те­ма,­яка­за­дає­ про­цес­ко­мунікації­та­виз­на­чає­йо­го­ре­зуль­тат. Дис­курс­ре­алізує­на­ступні­за­вдан­ня:­1)­ви­с­ту­пає­се­ре­до­ви­щем­для­об­го­во­рен­ ня­політич­них­про­блем­(ха­рак­тер­оцінки­про­блем­у­дис­курсі­виз­на­чає­став­лен­ня­ суспільства­до­вла­ди);­2)­за­без­пе­чує­оцінку­соціаль­но­еко­номічної­си­ту­ації­–­са­ме­ не­га­тив­на­ оцінка­ си­ту­ації­ у­ ме­жах­ дис­кур­су­ ви­с­ту­пає­ ос­но­вою­ для­ політич­ної­ де­при­вації;­ 3)­ дис­курс­ ви­бу­до­вується­ до­вко­ла­ тра­диційних­ інтер­пре­таційних­ схем,­які­гли­бо­ко­вкорінені­у­сим­волічний­світ­суспільства­–­транс­фор­мація­дис­ кур­су­ оз­на­чає­ транс­фор­мація­ ба­зо­вих­ політич­них­ сим­волів­ (або­ їх­ оцінки),­що­ оз­на­чає­за­гро­зу­для­ге­ге­монії,­за­сно­ва­них­на­тра­диційних­сим­волічних­фор­мах. У­дис­курсі­за­ро­д­жується­ре­во­люційна­си­ту­ація.­Оскільки­будь­яка­ре­во­люція­ яв­ляє­со­бою­відки­дан­ня­тра­диційних­форм­дер­жав­но­го­ус­т­рою­та­за­про­ва­д­жен­ня­ но­вих,­то­це­по­тре­бує­на­леж­но­го­обґрун­ту­ван­ня,­що­ре­алізується­че­рез­за­ро­д­жен­ ня­ відповідно­го­ дис­кур­су.­ Дис­курс­ ок­рес­лює­ про­бле­ми,­ виз­на­чає­ на­прям­ки­ їх­ 721Юридичні і політичні науки 722 Держава і право • Випуск 49 вирішен­ня,­про­по­нує­шля­хи­роз­вит­ку­суспільства.­Ре­во­люція­спо­чат­ку­відбу­ва­ ється­у­суспільній­свідо­мості,­де­роз­ви­вається­у­формі­ре­во­люційно­го­дис­кур­су.­ Так,­ дис­курс­ просвітництва­ («сво­бо­ди,­ рівності­ та­ бра­тер­ст­ва»),­ сфор­мо­ва­ний­ фран­цузь­ки­ми­філо­со­фа­ми­(Ж.Ж.­Рус­со,­Воль­тер,­Ш.Л.­Мон­теск’є),­пе­рей­шов­ши­ у­ за­галь­но­суспільний­ вимір,­ ввів­ в­ політич­ний­ обіг­ уяв­лен­ня­ про­ дер­жа­ву,­ як­ ре­зуль­тат­суспільно­го­до­го­во­ру,­та­про­пра­ва­як­невідчу­жу­ва­ну­вла­с­тивість­кож­ но­го­ з­ індивідів.­ Відповідно,­ но­во­сфор­мо­ва­ний­ ре­во­люційний­ Кон­вент­ не­ мав­ про­блем­що­до­виз­на­чен­ня­пер­ших­кроків­своєї­діяль­ності,­оскільки­усі­во­ни­вже­ бу­ли­по­пе­ред­ньо­«об­го­во­рені»­у­дис­курсі­Просвітництва,­який­і­умож­ли­вив­ре­во­ люцію. По­даль­шим­ета­пом­роз­гор­тан­ня­ре­во­люційної­си­ту­ації­на­дум­ку­істо­ри­ка­Ф.­ Фю­ре­ бу­ло­ втілен­ня­ суспільно­го­ дис­кур­су­ у­ індивідах,­ які­ ви­с­ту­па­ли­ вож­дя­ми­ ре­во­люційних­ змін.­ Як­ за­зна­чав­ Ф.­ Фю­ре,­ «злит­тя­ з­ на­ро­дом­ [Ро­бесп’єра]­ не­обхідно­ бу­ло­ постійно­ кон­тро­лю­ва­ти­ і­ підтри­му­ва­ти­ не­ тільки­ «як­ умо­ву­ легітим­ності­ вла­ди»­ але­ і­ як­ її­ «най­пер­ший­ обов’язок».­ Са­ме­ цьо­му­ слу­жив­ інстру­мент­те­ро­ру.­Ро­бесп’єр­був­щи­рим­ліде­ром­Ре­во­люції...­Без­смерт­ним­роб­ лять­Ро­бесп’єра­аж­ніяк­не­ті­кілька­місяців­йо­го­ца­рю­ван­ня­над­Ре­во­люцією,­а­ те,­що­са­ме­він­ак­ту­алізу­вав­са­мий­чи­с­тий­і­най­т­рагічніший­дис­курс­Ре­во­люції»7.­ Відповідно­по­ки­Ро­бесп’єр­був­ви­раз­ни­ком­ідей­суспільно­політич­но­го­дис­кур­су,­ дис­курс­ легітимізу­вав­ йо­го­ вла­ду.­ Ре­зо­нанс­ індивіду­аль­ної­ та­ суспільної­ ко­мунікації­ви­с­ту­пав­ос­но­вою­для­ре­алізації­ек­с­т­ра­ор­ди­нар­них­по­вно­ва­жень,­які­ бу­ли­ви­ра­жен­ням­сфор­мо­ва­них­у­дис­курсі­очіку­вань. Роз­гор­тан­ня­ре­во­люційної­си­ту­ації­у­Російській­імперії­кінця­ХХ­ст.­по­зна­чи­ ло­ся­у­зро­с­танні­ролі­марк­сиз­му,­як­ос­но­ви­по­ля­політич­ної­ко­мунікації.­Охо­пив­ ши­інтелігенцію­об­го­во­рен­ням­соціаль­ної­про­бле­ма­ти­ки,­він­по­сту­по­во­сфор­му­ вав­по­туж­ний­аль­тер­на­тив­ний­дис­курс,­у­ме­жах­яко­го­відбу­ла­ся­по­вна­пе­ре­оцінка­ усіх­ суспільних­ про­блем­ та­ цінно­с­тей,­ та­ за­без­пе­чив­ши,­ тим­ са­мим,­ легіти­ маційну­ба­зу­для­по­даль­ших­пе­ре­тво­рень. У­Франції­1968­р.­пе­ре­ду­мо­вою­для­ре­во­люції­ста­ла­ліва­іде­о­логія,­втіле­на­у­ дис­курсі­сту­дентсь­кої­мо­лоді.­Да­ний­дис­курс­пе­ред­ба­чав­по­вну­пе­ре­оцінку­тра­ диційних­ бур­жу­аз­них­ цінно­с­тей,­ а­ (ме­та)іде­о­логією,­ бу­ла­ ре­во­люція­ як­ та­ка,­ по­встан­ня,­бунт.­Ре­во­люційний­дис­курс­у­1968­р.­на­був­всесвітньо­го­мас­шта­бу:­ це­ і­ бо­роть­ба­ в­ по­ст­ко­лоніаль­них­ країнах,­ це­ і­ Індо­ки­тай,­ Аф­ри­ка,­ Ла­тинсь­ка­ Аме­ри­ка;­дис­курс,­що­мав­відчут­ний­при­смак­міле­на­риз­му­і­«був­обґрун­то­ва­ний­ у­ лівій­ пер­спек­тиві,­ де­ лейт­мо­ти­вом­ бу­ло­ пи­тан­ня­ звільнен­ня:­ на­ро­ду,­ гру­пи,­ індивіда.­«Чер­во­ний­тра­вень»­мав­ха­рак­тер­то­таль­но­го­про­те­с­ту,­про­те­с­ту­про­ти­ капіталізму,­суспільства­спо­жи­ван­ня,­війни,­відчу­жен­ня,­вла­ди,­дер­жа­ви,­бур­жу­ азії­та­її­куль­ту­ри,­куль­ту­ри­вза­галі,­про­ти­влас­ної­роз­ча­ро­ва­ності­і­апатії,­про­ти­ са­мих­се­бе»8. Відповідно­ мож­на­ ви­о­кре­ми­ти­ на­ступні­ ри­си­ ре­во­люційно­го­ дис­кур­су:­ 1)­ за­по­чат­ко­вується­ у­ пра­цях­ мис­ли­телів,­ котрі­ про­по­ну­ють­ пе­ре­оцінку­ на­яв­них­ політич­них­ цінно­с­тей­ та­ шля­хи­ для­ їх­ транс­фор­мації;­ 2)­ по­ши­рюється­ се­ред­ пред­став­ників­ освіче­них­ суспільних­ верств;­ 3)­ роз­гор­та­ю­чись,­ змінює­ ба­зові­ цінності­ суспільства;­ 4)­ пев­на­ си­ту­ація­ ви­с­ту­пає­ зна­ком­ для­ ак­тив­них­ ре­во­ люційних­дій,­котрі­бу­ли­іде­о­логічно­обґрун­то­вані­у­ході­ре­алізації­дис­кур­су. Роз­гор­тан­ня­ре­во­люційно­го­дис­кур­су­мо­же­при­зво­ди­ти­до­си­ту­ації­суспільно­ го­конфлікту.­В­да­но­му­ви­пад­ку­сприй­нят­тя­або­не­прий­нят­тя­ре­во­люційно­го­дис­ кур­су­ви­с­ту­пає­ос­но­вою­для­фор­му­ван­ня­ди­хо­томічно­го­про­ти­с­тав­лен­ня­«ми­во­ 722 Держава і право • Випуск 49 723Юридичні і політичні науки ни»,­ де­ кри­терієм­ ви­с­ту­пає­ виз­нан­ня­ чи­ не­виз­нан­ня­ за­про­по­но­ва­них­ інтер­пре­ таційних­ схем.­ Ес­ка­лація­ конфлікту­ ви­ра­жається­ (за­ терміно­логією­ іспансь­ких­ дослідників­А.К.­Мар­кес­та­дель­Мар­Рівас­Кар­мо­на)­у­конфліктно­му­дис­курсі.­ Го­ло­вна­стра­тегія­конфліктно­го­дис­кур­су­–­інте­г­рація­то­го­хто­го­во­рить­у­співто­ ва­ри­ст­во,­ се­г­ре­гація­ опо­нен­та.­ Зо­к­ре­ма,­ інте­г­рація­ ад­ре­са­та­ ре­алізується­ че­рез­ по­вто­рен­ня­ ідеї­ про­пе­ре­ва­жан­ня­ над­ опо­нен­том.­Крім­ то­го,­ ре­алізується­ стра­ тегія­ об’єднан­ня­ (ви­ко­ри­с­тан­ня­ інклю­зив­но­го­ зай­мен­ни­ка­ «ми»,­ впро­ва­д­жен­ня­ не­га­тив­ної­ди­хо­томії­«ми­во­ни»,­ви­ко­ри­с­тан­ня­релігійних­по­нять,­ ви­го­ло­шен­ня­ ролі­ «жерт­ви»,­ про­го­ло­шен­ня­ «бо­же­ст­вен­но­ості»­ бо­роть­би­ з­ во­ро­гом,­ ви­го­ло­ шен­ня­по­мсти,­ви­ко­ри­с­тан­ня­патріотич­ної­ідеї­та­апе­ляція­до­істо­рич­ної­пам’яті,­ про­го­ло­шен­ня­пріори­те­ту­національ­них­цінно­с­тей­та­мо­раль­ної­відповідаль­ності­ за­си­с­те­мою­«на­го­ро­да­ка­ра»).­По­відно­шен­ню­до­опо­нен­та­стра­тегія­се­г­ре­гації­ пе­ред­ба­чає:­зне­люд­нен­ня­та­де­монізацію,­відчу­жен­ня­та­відо­крем­лен­ня9. Підсум­ком­ре­во­люційно­го­дис­кур­су­є­йо­го­ес­ха­то­логізація,­тоб­то­пе­ре­ве­ден­ня­ у­пло­щи­ну­прин­ци­по­во­го­та­не­зво­рот­но­го­про­ти­сто­ян­ня­за­прин­ци­пом­«хто­не­з­ на­ми­–­той­про­ти­нас».­Ес­ха­то­логічні­на­ст­рої­різких­пе­ре­тво­рень­на­ди­ха­ють­учас­ ників­ре­во­люційно­го­про­це­су­на­бо­роть­бу.­У­свою­чер­гу­дее­сха­то­логізація­ви­с­ту­ пає­ос­но­вою­для­згор­тан­ня­дис­кур­су.­Так,­«ве­ли­кий»­ре­во­люційний­дис­курс­після­ руй­ну­ван­ня­ Берлінської­ стіни­ за­ли­шив­ся­ в­ по­ло­женні­ над­то­ аб­ст­ракт­но­го­ і­ неціка­во­го­че­рез­свою­ви­ко­наність­ес­ха­то­логії,­що,­од­нак,­«втілюється»­у­більш­ «дрібних»­інстру­мен­таль­них­ре­во­люціях10. За­су­час­них­умов­найвідомішою­фор­мою­про­яву­ре­во­люційної­си­ту­ації­ви­с­ту­ пає­ок­са­ми­то­ва­ре­во­люція­–­особ­ли­ва­фор­ма­ре­алізації­суспільних­пе­ре­тво­рень,­ що­за­сно­ва­на­на­прин­ци­по­во­не­на­силь­ниць­ких­діях. Мож­на­ви­о­кре­ми­ти­на­ступні­дис­кур­сивні­ха­рак­терні­ри­си­ок­са­ми­то­вих­ре­во­ люцій:­1.­Вла­да­го­тується­до­про­тидії­си­ло­вим­за­гро­зам,­у­той­час­як­бо­роть­ба­за­ по­ва­лен­ня­ вла­ди­ ве­деть­ся­ підкрес­ле­но­ не­си­ло­ви­ми­ ме­то­да­ми­ (акції­ про­те­с­ту,­ політич­ної­ не­по­ко­ри­ то­що).­По­сту­по­ве­ впро­ва­д­жен­ня­не­на­силь­ниць­ких­ за­собів­ па­ралізує­во­лю­дер­жав­них­ме­ханізмів,­які­ма­ють­або­за­сто­су­ва­ти­си­лу­(і­по­ка­за­ти­ се­бе­ у­ вкрай­ не­спри­ят­ли­во­му­ ключі),­ або­ спо­с­теріга­ти­ за­ по­сту­по­вою­ втра­тою­ по­зицій.­ Тим­ са­мим,­ у­ суспільно­політич­но­му­ дис­курсі­ ре­во­люціоне­ри­ обійма­ ють­ви­г­раш­ну­по­зицію,­оскільки­завжди­ви­ко­ну­ють­роль­жерт­ви,­а­не­аг­ре­со­ра.­ Як­що­опо­нен­ти­пе­ре­хо­дять­до­на­силь­ст­ва,­то­це­ста­вить­їх­у­си­ту­ацію­мо­раль­но­ го­ви­бо­ру­та­вно­сить­роз­кол­у­їх­ря­ди.­2.­Ме­ханізми­ре­алізації­ба­зу­ють­ся­на­пси­ хо­логічних­мо­ти­вах,­спря­мо­ва­них­на­за­во­ю­ван­ня­при­хиль­ності­гро­мадсь­кої­дум­ ки­та­де­мо­ралізацію­опо­нентів.­Ор­ганізація­за­ходів­ре­во­люції­ке­рується­логікою­ «те­а­т­раль­ності»­а­не­ефек­тив­ності.­Та­ка­ре­во­люція­пе­ред­ба­чає­не­ли­ше­без­по­се­ редніх­ ре­аліза­торів,­ але­ і­ знач­но­ більшу­ кількість­ гля­дачів­ та­ здійснюється­ не­ че­рез­без­по­се­реднє­за­хоп­лен­ня­влад­них­інсти­тутів,­а­че­рез­вплив­на­гро­мадсь­ку­ дум­ку,­і­за­во­ю­ван­ня­пер­шості­у­суспільно­му­дис­курсі.­3.­Дійові­осо­би­ок­са­ми­то­ вих­ре­во­люцій­–­підкрес­ле­но­не­аг­ре­сивні­та­яв­ля­ють­со­бою­кон­гло­ме­рат­дітей,­ жінок,­лю­дей­літньо­го­віку,­на­силь­ст­во­про­ти­яких­гро­мадсь­ка­дум­ка­сприй­має­ не­га­тив­но.­Ос­нов­ною­рушійною­си­лою­ча­с­то­ви­с­ту­пає­рішу­че­на­ла­ш­то­ва­не­сту­ дент­ст­во.­Відповідно,­суспільний­дис­курс­тра­диційно­встає­на­бік­ре­во­люціонерів,­ як­про­гре­сив­них­сил.­4.­Суспільство­орієнтується­на­відки­дан­ня­вла­ди­як­та­кої,­а­ опо­нен­ти­сприй­ма­ють­ся­як­пред­став­ни­ки­«сил­зла».­Ре­во­люція­спирається­не­на­ раціональ­не­обґрун­ту­ван­ня­а­на­емоційний­за­ряд­ціннісних­слів­об­разів,­що­ком­ пен­су­ють­ідей­но­політич­ну­роз­митість11. 723Юридичні і політичні науки 724 Держава і право • Випуск 49 Та­ким­чи­ном,­про­тя­гом­ХХ­ст.­у­політичній­думці­кон­цепція­соціаль­ної­ре­во­ люції­ на­бу­ває­ роз­вит­ку­ у­ на­прям­ку­ від­ кла­сич­но­го­ тлу­ма­чен­ня­ як­ об’єктив­но­ обу­мов­ле­но­го­про­це­су­соціаль­но­еко­номічних­пе­ре­тво­рень­до­суб’єктив­но­го­про­ це­су­транс­фор­мації­куль­тур­но­го­яд­ра­соціуму. Ос­но­вою­для­транс­фор­мації­ос­тан­нь­о­го­ви­с­ту­пає­особ­ли­вий­тип­політич­ної­ ко­мунікації­–­ре­во­люційний­дис­курс.­Ос­но­вою­для­фор­му­ван­ня­да­но­го­ти­пу­дис­ кур­су­є­суспільне­не­вдо­во­лен­ня­на­яв­ним­політич­ним­ла­дом.­Не­вдо­во­лен­ня­те­о­ре­ ти­зується­у­формі­філо­софсь­ких­кон­цепцій­та­по­ши­рюється­се­ред­пред­став­ників­ освіче­них­ верств.­ Зго­дом,­ вклю­ча­ю­чись­ у­ політич­ну­ ко­мунікацію,­ фор­мується­ ав­то­ном­ний­ опо­зиційний­ дис­курс,­ у­ ме­жах­ яко­го­ виз­на­чається­ влас­на­ си­с­те­ма­ оцінки­та­інтер­пре­тації­політич­ної­дійсності.­Роз­ви­ва­ю­чись,­да­ний­дис­курс­охоп­ лює­значні­суспільні­вер­ст­ви,­де­легітимізу­ю­чи­на­яв­ний­суспільний­лад­та­го­ту­ю­ чи­ підста­ви­ для­ йо­го­ заміни.­Фор­мою­ без­по­се­ред­ньої­ ак­ту­алізації­ про­те­ст­но­го­ дис­кур­су­мо­же­бу­ти­т.зв.­«ок­са­ми­то­ва­ре­во­люція»­­­фор­ма­бо­роть­би­за­за­во­ю­ван­ ня­вла­ди,­що­прин­ци­по­во­спи­рається­на­не­на­силь­ницькі­ме­то­ди.­Відмо­ва­від­оз­б­ роєної­бо­роть­би­у­да­но­му­ви­пад­ку­свідчить­про­те,­що­без­по­се­ред­ня­політич­на­ бо­роть­ба­у­да­но­му­ви­пад­ку­ве­деть­ся­за­кон­троль­над­гро­мадсь­кою­дум­кою­че­рез­ кон­троль­за­суспільним­дис­кур­сом. 1. Ка ра­Мур за С.Г.­Ре­во­лю­ции­на­экс­порт.­–­К.:­Оріяни.­–­2007.­–­С.­7­8.­2. Шпен г лер О.­Прус­са­че­ст­во­и­со­ци­а­лизм­/­[пер.­с­нем.­Г.Д.­Гур­вич].­–­М.:­Прак­сис,­2002.­–­С.­114.­ 3.­Зем ля ной С.­Двой­ни­ки­вла­с­ти­ //­По­ли­ти­че­с­кий­жур­нал.­–­2005.­–­№­10.­–­С.­60.­4.­ Ка ра­Мур за С.Г.­Цит.­робота.­–­С.­26­30.­5.­Со ро кин П.­При­чи­ны­вой­ны­и­ус­ло­вия­мира­ //­Со­ци­о­ло­ги­че­с­кие­ис­сле­до­ва­ния­(«Со­цис»).­–­1993.­–­№­12.­–­С. 140­148.­6.­Гарр Т.Р.­ По­че­му­лю­ди­бун­ту­ют­/­[пер.­с­англ.].­—­СПб.:­Пи­тер,­2005.­–­С.­59­90.­7.­Мор щи хи на Л.А.­Эво­лю­ция­взгля­дов­Фран­суа­Фю­ре­на­Ве­ли­кую­Фран­цуз­скую­ре­во­лю­цию­[электр.­ ре­сурс]­//­Фран­цуз­ская­ре­во­лю­ция.­–­Ре­жим­до­сту­па:­http://larevolution.­ru/evolution.html­ 8. Чер­во­ний­тра­вень­/­[елек­тор.­ре­сурс]­//­Контр­Інфо.­Ре­жим­до­сту­пу:­http://contr.info/ content/view/1172/43/lang,uk/­9. Мар кес А.К., дель Мар Ри вас Кар мо на М.­Дис­курс­ле­ги­ ти­ми­за­ции­в­си­ту­а­ции­кон­флик­та:­язік­и­власть­по­сле­11­сен­тя­б­ря­/­[пер.­с­исп.­М.Ю.­ Ка­лы­гин]­//­По­ли­ти­че­с­кая­линг­ви­с­ти­ка.­–­2008.­–­№­2(25).­–­С.­72­73.­10. Кра леч кин Д.­ Два­ вре­ме­ни­ре­во­лю­ции­ [электр.­ ре­сурс]­ //­ Рус­ский­жур­нал.­ –­Ре­жим­до­сту­па:­ http:// www.russ.ru/pole/Dva­vremeni­revolyucii­11. Ка ра­Мур за С.Г.­Цит.­робо­та.­–С.­45­56. 724 Держава і право • Випуск 49 Розділ 10. Політичні науки П.М. Олещук. Поняття «революційний дискурс»

Ähnliche Einträge