Створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики

Створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики

Досліджено шляхи створення людського капіталу як пріоритетного напрямку соціальної політики України. Аналізується сутність поняття «людський капітал», визначаються критерії ефективності нової соціальної політики України щодо відтворен­ня людського капіталу....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Ярова, Л.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Політичні науки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34370
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики / Л.В. Ярова // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 725-730. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34370
record_format dspace
spelling irk-123456789-343702012-06-04T12:10:32Z Створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики Ярова, Л.В. Політичні науки Досліджено шляхи створення людського капіталу як пріоритетного напрямку соціальної політики України. Аналізується сутність поняття «людський капітал», визначаються критерії ефективності нової соціальної політики України щодо відтворен­ня людського капіталу. Исследованы пути создания человеческого капитала как приоритетного направле­ния социальной политики Украины. Анализируется сущность понятия «человеческий капитал», определяются критерии эффективности новой социальной политики Укра­ины по воссозданию человеческого капитала. This article attempts to explore ways of developing human capital as a priority social policy of Ukraine. We analyze the essence of the concept of «human capital», defined perfor­mance criteria for a new social policy of Ukraine on the re-establishment of human capital. 2010 Article Створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики / Л.В. Ярова // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 725-730. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34370 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Ярова, Л.В.
Створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики
Держава і право
description Досліджено шляхи створення людського капіталу як пріоритетного напрямку соціальної політики України. Аналізується сутність поняття «людський капітал», визначаються критерії ефективності нової соціальної політики України щодо відтворен­ня людського капіталу.
format Article
author Ярова, Л.В.
author_facet Ярова, Л.В.
author_sort Ярова, Л.В.
title Створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики
title_short Створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики
title_full Створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики
title_fullStr Створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики
title_full_unstemmed Створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики
title_sort створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34370
citation_txt Створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики / Л.В. Ярова // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 725-730. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT ârovalv stvorennâlûdsʹkogokapítaluâkpríoritetsučasnoísocíalʹnoípolítiki
first_indexed 2025-07-03T15:22:23Z
last_indexed 2025-07-03T15:22:23Z
_version_ 1836639735193272320
fulltext 725Юридичні і політичні науки Л.В. ЯРОВА. СТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ЯК ПРІОРИТЕТ СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ Дослідже но шля хи ство рен ня людсь ко го капіта лу як пріори тет но го на прям ку соціаль ної політи ки Ук раїни. Аналізується сутність по нят тя «людсь кий капітал», виз­ на ча ють ся кри терії ефек тив ності но вої соціаль ної політи ки Ук раїни що до відтво рен­ ня людсь ко го капіта лу. Клю­чові­ сло­ва: людсь кий капітал, соціаль на політи ка, пріори тетні на прям ки соціаль ної політи ки Ук раїни. Ис сле до ва ны пу ти со зда ния че ло ве че с ко го ка пи та ла как при ори тет но го на прав ле­ ния со ци аль ной по ли ти ки Ук ра и ны. Ана ли зи ру ет ся сущ ность по ня тия «че ло ве че с кий ка пи тал», оп ре де ля ют ся кри те рии эф фек тив но с ти но вой со ци аль ной по ли ти ки Ук ра­ и ны по вос соз да нию че ло ве че с ко го ка пи та ла. Клю­че­вые­ сло­ва: че ло ве че с кий ка пи тал, со ци аль ная по ли ти ка, при ори тет ные на прав ле ния со ци аль ной по ли ти ки Ук ра и ны. This article attempts to explore ways of developing human capital as a priority social policy of Ukraine. We analyze the essence of the concept of «human capital», defined perfor­ mance criteria for a new social policy of Ukraine on the re­establishment of human capital. Key­words: human capital, social policy, social policy priorities in Ukraine. Як­засвідчує­прак­ти­ка­провідних­за­рубіжних­країн,­най­важ­ливішим­орієнти­ ром­ су­час­ної­ бю­д­жет­ної­ політи­ки­ є­ виділен­ня­ ча­с­ти­ни­ суспільних­ ре­сурсів­ на­ ство­рен­ня­людсь­ко­го­капіта­лу,­тоб­то­на­охо­ро­ну­здо­ров’я,­про­фесійну­підго­тов­ку­ й­пе­репідго­тов­ку­кадрів.­У­відповідності­з­цим­про­по­нується­досліди­ти­ство­рен­ ня­людсь­ко­го­капіта­лу­як­пріори­тет­но­го­на­прям­ку­соціаль­ної­політи­ки­Ук­раїни.­У­ цьо­му­кон­тексті­вар­то­про­аналізу­ва­ти­сутність­по­нят­тя­«людсь­кий­капітал»,­виз­ на­чи­ти­кри­терії­ефек­тив­ності­но­вої­соціаль­ної­політи­ки­Ук­раїни­по­відтво­рен­ню­ людсь­ко­го­капіта­лу.­ По­нят­тя­ «людсь­кий­ капітал»­ упер­ше­ бу­ло­ сфор­му­ль­о­ва­но­ в­ «Політичній­ ариф­ме­тиці»­В.­Петі.­Пізніше­во­но­знай­ш­ло­своє­відбит­тя­в­пра­цях­«Досліджен­ня­ про­при­ро­ду­й­при­чи­ни­ба­гат­ст­ва­на­родів»­А.­Сміта,­«Прин­ци­пи­політич­ної­еко­ номії»­ А.­Мар­шал­ла,­ пра­цях­ інших­ уче­них.­ Од­нак­ як­ са­мостійний­ розділ­ еко­ номічно­го­аналізу­те­орія­людсь­ко­го­капіта­лу­сфор­му­ва­ла­ся­тільки­в­1950–60­ро­ ки.­За­слу­га­в­цьо­му­на­ле­жить­аме­ри­кансь­ко­му­еко­номістові­Т.­Шуль­цу,­а­ба­зо­ва­ те­о­ре­тич­на­мо­дель­бу­ла­роз­роб­ле­на­й­ви­кла­де­на­Г.­Бек­ке­ром­у­книзі­«Людсь­кий­ капітал».­Ця­пра­ця­ста­ла­ос­но­вою­для­всіх­по­даль­ших­досліджень­у­цій­сфері­й­ бу­ла­ виз­на­на­ кла­си­кою­ су­час­ної­ еко­номічної­ на­уки.­ Пізніше­ роз­роб­кою­ те­орії­ людсь­ко­го­ капіта­лу­ зай­ма­ли­ся­ за­рубіжні­ вчені­ М.­ Бла­уг,­ Е.­ Ле­зер,­ Р.­ Лей­ард,­ Дж.­Мінцер,­Дж.­Пса­ха­ро­пу­лос,­Ш.­Ро­зен,­Ф.­Уелч,­Б.­Чи­зик,­М.­Фрідман­та­ін. Суть­те­орії­людсь­ко­го­капіта­лу­по­ля­гає­в­то­му,­що­інве­с­тиції­на­освіту­й­охо­ ро­ну­здо­ров’я­ство­рю­ють­людсь­кий­капітал­подібно­до­то­го,­як­ви­т­ра­ти­на­ус­тат­ ку­ван­ня­й­ма­теріали­фор­му­ють­фізич­ний­капітал.­Підви­щен­ня­ро­зу­мо­вих­і­фізич­ них­здат­но­с­тей­працівни­ка­як­скла­до­вих­людсь­ко­го­капіта­лу­прирівню­ють­ся­до­ на­гро­ма­д­жен­ням­ ма­теріаль­но­ре­чо­вин­них­ еле­ментів­ ви­роб­ництва.­ При­ цьо­му­ ство­рен­ня­ си­с­те­ми­ охо­ро­ни­ здо­ров’я­ роз­гля­дається,­ на­сам­пе­ред,­ як­ інстру­мент­ 725Юридичні і політичні науки ©­ ЯРО ВА Ліліана Вікторівна­ –­ кан­ди­дат­ філо­логічних­ на­ук,­ до­цент­ Одесь­кої­ національ­ної­морсь­кої­ака­демії 726 Держава і право • Випуск 49 праг­ма­тич­ної­діяль­ності­лю­ди­ни,­що­пе­ред­ба­чає­швид­ке­по­вер­нен­ня­вкла­де­них­ коштів­і­ре­сурсів­та­їхнє­відтво­рен­ня­в­інте­ре­сах­то­го,­хто­ви­с­ту­пає­за­мов­ни­ком,­ спо­жи­ва­чем­підго­тов­ле­них­кадрів.­Та­ким­чи­ном,­ро­бить­ся­при­пу­щен­ня,­що­існує­ без­по­се­редній­ зв’язок­ між­ інве­с­тиціями­ в­ людсь­кий­ капітал­ і­ про­дук­тивністю­ праці.­ Збільшен­ня­ людсь­ко­го­ капіта­лу­ по­вин­не­ спри­я­ти­ зро­с­тан­ню­ про­дук­тив­ ності­ праці­ й­ ефек­тив­ності­ ви­роб­ництва.­ Од­но­час­но­ з­ рос­том­ про­дук­тив­ності­ праці­по­вин­не­відбу­ва­ти­ся­збільшен­ня­до­ходів­працівни­ка,­що,­у­свою­чер­гу,­сти­ му­лює­йо­го­ро­би­ти­нові­інве­с­тиції­в­здо­ров’я­з­ме­тою­по­пов­нен­ня­за­па­су­знань,­ на­ви­чок­і­мо­ти­вацій­(са­ме­су­купність­уро­д­же­них­здат­но­с­тей­і­прид­ба­них­знань,­ на­ви­чок­і­мо­ти­вацій,­за­виз­на­чен­ням­Г.­Бек­ке­ра,­й­ста­нов­лять­людсь­кий­капітал),­ щоб­зго­дом­йо­го­зно­ву­ефек­тив­но­за­сто­со­ву­ва­ти1.­ У­су­часній­на­уковій­літе­ра­турі­відзна­чається,­що­«сфор­мо­ва­не­по­нят­тя­людсь­ ко­го­капіта­лу­ стає­ за­над­то­вузь­ким­ і­ утилітар­ним­для­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­твор­чо­го­ по­тенціалу­суспільства­в­су­час­но­му­роз­вит­ку­й­ви­ма­гає­роз­ши­рю­валь­но­го­тлу­ма­ чен­ня2.­Слід­за­зна­чи­ти,­що­ство­рен­ня­кон­цепції­людсь­ко­го­капіта­лу­йшло­шля­хом­ роз­ши­рен­ня­ трак­ту­ван­ня­ спо­чат­ку­ за­про­по­но­ва­но­го­ Т.­Шуль­цем­ і­ Г.­ Бек­ке­ром­ по­нят­тя­«інве­с­тицій­у­лю­ди­ну».­Сьо­годні­в­ньо­го­вклю­ча­ють­ся­не­тільки­ви­т­ра­ти­ на­підго­тов­ку­і­пе­репідго­тов­ку­кадрів,­а­й­всі­інші­ви­т­ра­ти­на­відтво­рен­ня­ро­бо­чої­ си­ли.­Роз­ра­хун­ки­Всесвітньо­го­Бан­ку­вклю­ча­ють­у­ньо­го­знач­ну­ча­с­ти­ну­спо­жив­ чих­ви­т­рат­–­по­точні­ви­т­ра­ти­ро­дин­на­хар­чу­ван­ня,­одяг,­жит­ла,­ут­во­рен­ня,­охо­ ро­ну­здо­ров’я,­куль­ту­ру,­а­та­кож­ви­т­ра­ти­дер­жа­ви­на­ці­цілі.­Відповідно­до­роз­ра­ хунків,­ зроб­ле­них­ Всесвітнім­ Бан­ком­ з­ ме­тою­ оцінки­ ос­нов­них­ скла­до­вих­ національ­но­го­ба­гат­ст­ва­–­людсь­ко­го­капіта­лу,­при­род­но­го­капіта­лу­й­відтво­ре­но­ го­капітал­–­людсь­кий­капітал­ста­но­вить­у­цій­струк­турі­від­70­до­76%­у­Західній­ Європі3.­ Праг­ну­чи­ ско­ро­ти­ти­ соціальні­ ви­т­ра­ти­ або­ хо­ча­ б­ не­ до­пу­с­ти­ти­ їхньо­го­ по­даль­шо­го­зро­с­тан­ня,­уря­ди­євро­пейсь­ких­країн­вва­жа­ють­пріори­тет­ною­ме­тою­ на­дан­ня­та­ких­суспільних­благ,­як­охо­ро­на­здо­ров’я­й­освіта.­Са­ме­то­му­дер­жавні­ інве­с­тиції­на­охо­ро­ну­здо­ров’я­й­освіту­по­частці­у­ВВП­в­усіх­цих­країнах­на­ба­ га­то­пе­ре­ви­щу­ва­ли­ви­т­ра­ти­на­обо­ро­ну4.­ Відо­мо,­що­всі­су­часні­еко­номіки­по­бу­до­вані­на­взаємодії­рин­ко­вих­і­не­рин­ко­ вих­сек­торів.­Західні­те­о­ре­ти­ки­звер­та­ють­ува­гу­на­те,­що­по­ро­д­жу­ва­на­вільним­ рин­ком­нерівність­мо­же­не­га­тив­но­впли­ва­ти­на­ефек­тивність,­то­му­що­во­на­руй­ нує­ соціаль­ний­ капітал.­ Успіхи­ індивіду­аль­них­ підприємців­ не­ оз­на­ча­ють,­ що­ суспільство­в­ціло­му­не­роз­ви­ва­ло­ся­б­більш­успішно,­як­би­зруй­но­ва­ний­твер­дою­ кон­ку­ренцією­й­по­ля­ри­зацією­до­ходів­соціаль­ний­капітал­уда­ло­ся­збе­рег­ти­й­роз­ ви­ну­ти.­ В­ інфор­маційно­му­ суспільстві­ рівномірний­ роз­поділ­ соціаль­но­го­ капі­ талу­ не­ менш­ важ­ли­вий­ фак­тор­ ефек­тив­ності,­ ніж­ кон­цен­т­рація­ фінан­со­во­го­ капіталу. Та­ким­чи­ном,­ звільнен­ня­рин­ку­при­серй­оз­них­струк­тур­них­дис­про­порціях,­ мо­но­полізації­ еко­номіки,­ незрілості­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства,­ відсут­ності­ в­ працівників­на­ви­чок­відсто­ю­ван­ня­своїх­ інте­ресів,­ за­ни­же­но­му­рівні­ за­робітної­ пла­ти­вже­на­старті­ре­форм­при­ве­ло­до­руй­ну­ван­ня­людсь­ко­го­капіта­лу­й­соціаль­ но­го­капіта­лу,­відтво­рен­ня­яких­стає­усе­більш­про­бле­ма­тич­ним. У­сфор­мо­ваній­кри­тичній­си­ту­ації­ос­новні­зу­сил­ля­дер­жа­ви­в­Ук­раїні­по­винні­ бу­ти­ спря­мо­вані­ на­ збе­ре­жен­ня­ й­ відтво­рен­ня­ не­ма­теріаль­них­ скла­до­вих­ суспільно­го­ ба­гат­ст­ва.­ По­ки­ це­ за­вдан­ня­ не­ бу­де­ виріше­не,­ відтік­ із­ країни­ елітних­людсь­ких­ ре­сурсів­ і­фінан­со­во­го­ капіта­лу­ бу­де­ три­ва­ти.­ Із­ цією­ме­тою­ 726 Держава і право • Випуск 49 727Юридичні і політичні науки не­обхідно­пе­ре­гля­ну­ти­як­місце­соціаль­ної­політи­ки­в­си­с­темі­дер­жав­них­пріори­ тетів,­так­і­її­за­галь­ну­кон­цепцію,­а,­от­же,­про­по­но­вані­фор­ми­й­ме­то­ди­ре­алізації. Вар­то­пам’ята­ти,­що­навіть­при­збільшенні­внутрішньо­го­ва­ло­во­го­про­дук­ту­ ча­ст­ку­дер­жав­них­ви­т­рат­на­соціаль­ну­політи­ку­до­рівня­цивілізо­ва­них­еко­номік­ у­ пе­рехідних­ дер­жа­вах­ не­ вдасть­ся­ за­без­пе­чи­ти.­ Спро­би­ ви­яв­лен­ня­ найбільш­ бідних­яв­ля­ють­со­бою,­на­наш­по­гляд,­най­менш­раціональ­ну­стра­тегію:­ви­т­ра­ти­ на­ іден­тифікацію­«пра­виль­них»­ад­ре­сатів­ і­відсте­жен­ня­про­хо­д­жен­ня­до­по­мо­ги­ знач­но­пе­ре­кри­ють­су­му­ре­аль­ної­до­по­мо­ги.­Не­мож­на­не­вра­хо­ву­ва­ти­та­кож,­що­ одер­жан­ня­до­дат­ко­во­го­до­хо­ду­че­рез­си­с­те­ми­соціаль­ної­до­по­мо­ги­й­бла­годійних­ фондів­зни­жує­са­мо­оцінку­лю­дей,­підри­ває­їхню­впев­неність­у­собі,­зво­дить­до­ при­низ­ли­во­го­ста­но­ви­ща­об’єктів­до­б­родійності,­не­здат­них­са­мостійно­под­ба­ти­ про­ се­бе­ й­ бу­ти­ ко­ри­сни­ми­ суспільству.­ Більш­ши­ро­ке­ за­сто­су­ван­ня­ ак­тив­них­ про­грам­соціаль­но­го­за­хи­с­ту­(на­при­клад,­суспільних­робіт)­при­збе­ре­женні­при­ хиль­ності­за­галь­ної­пе­ре­роз­подільної­кон­цепції­знімає­про­бле­му­тільки­ча­ст­ко­во,­ то­му­що­в­більшості­ви­падків­ство­рює­ли­ше­ви­димість­участі. То­му,­ виз­на­ча­ю­чи­ орієнти­ри­ ак­тив­ної­ соціаль­ної­ політи­ки­ в­ Ук­раїні,­ вар­то­ вра­хо­ву­ва­ти­ досвід­ роз­ви­не­них­ країн­ з­ їхніми­ до­сяг­нен­ня­ми­ й­ про­бле­ма­ми.­ У­Євро­пейсь­ких­ країнах­ ос­таннім­ ча­сом­ усе­ більш­ по­пу­ляр­ною­ стає­ політи­ка,­ спря­мо­ва­на­на­ство­рен­ня­соціаль­но­ак­тив­но­го­суспільства.­Ме­та­та­кої­політи­ки­ по­ля­гає­в­то­му,­щоб­підтри­му­ва­ти­ак­тив­них,­упев­не­них­у­собі,­са­мостійних­гро­ ма­дян.­ У­ країнах­ Євро­пейсь­ко­го­ Со­ю­зу­ (ЄС)­ і­ Ор­ганізації­ еко­номічно­го­ співробітництва­ і­ роз­вит­ку­ (ОЄСР)­ соціаль­но­ак­тив­не­ суспільство­ вва­жається­ кра­щим­ і­ прак­тич­но­ єди­ним­ з­ бо­роть­би­ з­ бідністю­й­ соціаль­ним­ ви­клю­чен­ням­ (ОЄСР,­ 1990).­ Під­ впли­вом­ ре­ко­мен­дацій­ ОЄСР­ (1994)­ і­ Євро­пейсь­кої­ Комісії­ (1997),­за­клик­до­зміни­–­від­па­сив­но­го­підхо­ду­до­ак­тив­них­що­до­зай­ня­тості­в­ ме­жах­соціаль­них­си­с­тем­–­став­ду­же­по­пу­ляр­ним.­ При­цьо­му­тре­ба­вра­ху­ва­ти,­що­термін­«ак­тив­ний»­ви­ко­ри­с­то­вується­для­то­го,­ щоб­ підкрес­ли­ти­ ба­жан­ня­ що­до­ на­вчан­ня­ й­ по­даль­шо­го­ пра­цев­ла­ш­ту­ван­ня,­ а­ термін­«па­сив­ний»­з­ме­тою­по­зна­чи­ти­пе­ре­важ­не­праг­нен­ня­гро­ма­дян­до­соціаль­ них­ га­рантій,­ що­ доз­во­ляє­ бу­ти­ в­ певній­ мірі­ бездіяль­ним.­ Ви­ко­ри­с­тан­ня­ цих­ термінів­ за­без­пе­чує­особ­ли­во­чітке­ ви­ра­жен­ня­політич­но­го­ кон­тек­с­ту.­Як­пи­ше­ Н.­Гри­гор’єва,­політичні­фор­му­лю­ван­ня­«ак­тивні»­і­«па­сивні»­настільки­закріпи­ ли­ся­ терміно­логічно,­ що­ пи­тан­ня­ не­обхідності­ ком­пен­сації­ рап­том­ зник­ли­ з­ політич­но­го­ по­ряд­ку­ ден­но­го­ для­ тих,­ хто­має­ма­ло­ по­тенційних­мож­ли­во­с­тей­ для­влас­них­зу­силь­до­сяг­нен­ня­яких­не­будь­по­зицій­на­рин­ку­праці»5. У­цьо­му­зв’яз­ку­вар­то­підтри­ма­ти­дум­ку,­вис­лов­лю­ва­ну­де­я­ки­ми­дослідни­ка­ ми­(Е.­Ліба­но­вою,­А.­Ко­лодій­та­ін.)­що­до­то­го,­що­соціаль­на­політи­ка­по­вин­на­ бу­ти­спря­мо­ва­на­не­тільки­на­ураз­ливі­соціальні­гру­пи­не­пра­цю­ю­чо­го­на­се­лен­ня,­ але­ й­ на­ зай­няті­ в­ суспільно­му­ ви­роб­ництві.­ Тим­ більше,­ що­ са­ме­ зай­няті­ в­ суспільно­му­ви­роб­ництві­гру­пи­ство­рю­ють­умо­ви­для­підтрим­ки­соціаль­но­ураз­ ли­вих­груп­на­се­лен­ня.­Інак­ше­по­нят­тя­«соціаль­на­політи­ка»­по­вин­на­ото­тож­ню­ ва­ти­ся­з­по­нят­тям­«соціаль­ний­за­хист»,­а­це­не­обґрун­то­ва­но.­А.­Ко­лодій­вва­жає,­ що­«соціаль­на­політи­ка­не­мо­же­бу­ти­ефек­тив­ною,­як­що­своїм­об’єктом­ба­чить­ ви­нят­ко­во­соціаль­но­ураз­ливі­вер­ст­ви­на­се­лен­ня,­які,­бе­зу­мов­но,­ви­ма­га­ють­ува­ ги­ з­ бо­ку­ дер­жа­ви­ й­ суспільства­ в­ ціло­му....­Оскільки­ від­ ре­алізації­ соціаль­ної­ політи­ки­за­ле­жать­від­сфе­ри­праці,­то­ос­но­вою­соціаль­ної­політи­ки­й­соціаль­но­го­ роз­вит­ку­є­са­ме­соціаль­но­тру­до­ва­політи­ка.­А­ви­хо­дить,­що­соціаль­на­політи­ка­ сто­сується­ всьо­го­ соціуму.­ На­ її­ полі­ пе­ре­бу­ва­ють­ і­ еко­номічно­ сильні,­ і­ еко­ 727Юридичні і політичні науки 728 Держава і право • Випуск 49 номічно­слабкі»6. На­дум­ку­Е.­Ліба­но­вої,­по­ши­рен­ня­си­с­те­ми­до­б­ровільно­го­стра­ху­ван­ня­на­всі­ гру­пи­на­се­лен­ня­знач­но­б­зни­зи­ло­ри­зик­бідності­у­ви­пад­ку­на­стан­ня­стра­хо­во­го­ ви­пад­ку­й­змен­ши­ло­б­не­обхідність­на­дан­ня­соціаль­ної­до­по­мо­ги­за­ра­ху­нок­бю­д­ же­ту7.­ У­ зв’яз­ку­ з­ цим­ до­реч­но­ роз­г­ля­ну­ти­ пи­тан­ня­ про­ ма­теріаль­но­май­но­ве­ ста­но­ви­ще­на­се­лен­ня­в­термінах­ве­ли­ких­соціаль­них­страт.­Дов­гий­час­куль­ти­ву­ вав­ся­ міф­ про­ те,­ що­ дов­го­очіку­ва­ний­ еко­номічний­ ріст­ ав­то­ма­тич­но­ га­ран­тує­ зро­с­тан­ня­до­ходів­для­всіх­груп­на­се­лен­ня.­Цей­міф­сфор­му­вав­у­суспільстві­уяв­ лен­ня­про­зро­с­тан­ня­до­ходів­як­про­при­род­ну­на­го­ро­ду­за­дов­го­терпіння.­Як­відо­ мо,­ еко­номічний­ріст­не­при­во­дить­ ав­то­ма­тич­но­до­по­до­лан­ня­бідності­й­ змен­ шен­ня­надмірної­ди­фе­ренціації.­Тільки­тоді,­ко­ли­ре­зуль­та­ти­еко­номічно­го­рос­ту­ спря­мо­вані­ на­ до­сяг­нен­ня­ цілей­ людсь­ко­го­ роз­вит­ку,­ мож­на­ го­во­ри­ти­ про­ вирішен­ня­соціаль­них­про­блем.­Досвід­еко­номічно­роз­ви­не­них­країн­по­ка­зує,­що­ тільки­ за­вдя­ки­ істот­ним­ дер­жав­ним­ інве­с­тиціям­ у­ людсь­кий­ капітал­ і­ про­гре­ сивній­си­с­темі­соціаль­них­за­ходів­мож­на­змен­ши­ти­нерівність­у­роз­поділі­до­ходів­ і­ дійти­ зго­ди­ в­ суспільстві.­ Соціаль­ний­ роз­ви­ток­ –­ це­ наслідок,­ і­ вирішаль­ний­ фак­тор­еко­номічно­го­рос­ту.­У­той­же­час­підви­щен­ня­рівня­жит­тя­є­сти­му­лом­до­ праці,­ дже­ре­лом­пла­то­с­про­мож­но­го­по­пи­ту,­ га­рантією­довіри­ гро­ма­дян­до­дер­ жав­ної­вла­ди. Од­нак­ ре­аль­ним­ ре­зуль­та­том­ ос­танніх­ років­ є­ збільшен­ня­ зо­ни­ бідності­ ук­раїнсько­го­на­се­лен­ня.­Се­редній­клас­за­га­лом­зберігає­свої­по­зиції­як­віднос­но­ успішна­в­соціаль­них­і­еко­номічних­відно­си­нах­гру­па.­Тим­ча­сом­найбільш­про­ блем­ною­для­країни,­що­пе­ре­жи­ла­три­ва­лу­транс­фор­маційну­стадію,­бу­ла­й­за­ли­ шається­ так­ зва­на­ соціаль­на­ гру­па­ ниж­че­ се­ред­нь­о­го,­ ко­т­ра­ ста­но­вить­ знач­но­ більшу­ ча­с­ти­ну­ соціуму.­ Ця­ гру­па­ не­ вклю­че­на­ в­ еко­номічне­ зро­с­тан­ня­ і­ не­ є­ пря­мим­ учас­ни­ком­ соціаль­них­ про­грам,­ фінан­со­ва­них­ з­ дер­жав­но­го­ бю­д­же­ту,­ мож­ли­вості­яко­го­та­кож­за­ра­ху­нок­спри­ят­ли­вої­еко­номічної­ди­наміки­роз­ши­ри­ ли­ся.­Са­ме­ця­ма­со­ва­гру­па­пе­ре­бу­ває­по­за­зо­ною­політич­но­го­впли­ву.­Лю­ди­або­ нічо­го­не­одер­жу­ють­від­еко­номічно­го­рос­ту,­або­імпульс­від­еко­номічно­го­рос­ту­ до­хо­дить­до­них­в­різа­но­му­ви­гляді. Звідси­ви­ни­кає­ще­од­не­стра­тегічне­за­вдан­ня,­що­по­стає­пе­ред­май­бут­нь­ою­ соціаль­ною­си­с­те­мою:­не­по­до­лан­ня­бідності,­а­спри­ян­ня­ме­ханізмам­висхідної­ соціаль­ної­мобільності­й­фор­му­ван­ня­соціаль­но­го­ліфту­для­всіх­груп­на­се­лен­ня.­ Відповідно­соціаль­на­політи­ка­Ук­раїни­кон­цен­т­рується­на­двох­по­лю­сах­віко­вої­ піраміди.­Соціальні­ зо­бов’язан­ня­віднос­но­літньо­го­на­се­лен­ня­й­стан­пенсійної­ си­с­те­ми­ бу­ли­ й­ за­ли­ша­ють­ся­ у­ фо­кусі­ соціаль­но­еко­номічної­ політи­ки­ ук­раїн­ ської­дер­жа­ви.­Ос­таннім­ча­сом­знач­но­більше­ува­ги­приділяється­де­мо­графічній­ групі,­що­пе­ре­бу­ває­на­про­ти­леж­но­му­по­люсі,­про­бле­мам­дітей­і­ди­тин­ст­ва.­Те­ма­ інве­с­тицій­у­дітей­на­бу­ває­ве­ли­кої­політич­ної­ва­ги. У­той­же­час­у­си­с­темі­пріори­тетів­оче­вид­но­й­інше:­у­найбільш­ураз­ли­во­му­ ста­но­вищі­ви­яв­ляється­на­се­лен­ня­се­редніх­(пра­цез­дат­них)­віко­вих­груп.­Са­ме­на­ них­по­кла­дає­ос­нов­ний­тя­гар­соціаль­них­ви­т­рат­по­підтримці­дітей­і­лю­дей­по­хи­ ло­го­віку.­Са­ме­на­се­лен­ня­се­ред­нь­о­го­віку­за­ли­шається­на­узбіччі­соціаль­но­еко­ номічної­ політи­ки.­ Аб­со­лют­но­ більша­ ча­с­ти­на­ фак­торів,­ впли­ву­ на­ ста­но­ви­ще­ пра­цез­дат­но­го­ на­се­лен­ня­ ле­жить­ на­ сто­роні­ рин­ку­ праці,­ що­ сьо­годні­ роз­ви­ вається­ви­нят­ко­во­під­впли­вом­за­галь­ної­еко­номічної­кон’юнк­ту­ри. Стає­ оче­вид­ним,­ що­ гло­баль­ним­ вик­ли­ком­ ста­ло:­ за­без­пе­чен­ня­ за­галь­но­го­ ба­лан­су­ (де­мо­графічно­го,­ еко­номічно­го,­ соціаль­но­го,­ те­ри­торіаль­но­го).­ По­шук­ 728 Держава і право • Випуск 49 729Юридичні і політичні науки та­ко­го­ба­лан­су­–­не­тільки­мож­ли­вий,­але­прак­тич­но­єди­но­ре­аль­ний­шлях­май­ бут­нь­о­го­роз­вит­ку.­І­мо­ва­йде­не­про­ок­ремі­соціальні­про­гра­ми­або­про­ек­ти.­Це­ ви­мо­га­серй­оз­них­струк­тур­них­ре­форм­в­еко­номіці­й­інсти­туціональ­них­пе­ре­тво­ рен­нях­у­соціальній­сфері.­До­ви­роб­лен­ня­за­галь­ної­або­хо­ча­б­пе­ре­важ­ної­по­зиції­ по­даній­про­блемі­в­політич­них­ і­ек­с­перт­них­ко­лах­ще­да­ле­ко.­Од­нак­тільки­за­ та­ко­го­по­во­ро­ту­подій­ук­раїнське­суспільство­мо­же­роз­ра­хо­ву­ва­ти­на­стійкий­еко­ номічний­ріст,­успішний­соціаль­ний­роз­ви­ток,­а­зна­чить­і­на­євро­пейсь­ку­інте­г­ рацію. Як­пи­ше­англійський­ек­с­перт­М.­Ден­д­жерфілд:­«у­Європі­сьо­годні­прак­ти­ку­ ють­ся­різні­аль­тер­на­тивні­ви­ди­взаємин­з­ЄС,­і­як­що­в­та­ких­країнах,­як­Ук­раїна,­ дис­курс­про­євро­пейсь­ке­май­бутнє­змо­же­більше­зо­се­ре­ди­ти­ся­на­то­му,­як­мож­на­ роз­ви­ва­ти­й­інтен­сифіку­ва­ти­участь­у­про­цесі­євро­пейсь­кої­інте­г­рації­і­як­мож­на­ мобілізу­ва­ти­сто­сов­но­до­цієї­ме­ти­політич­ний­по­ря­док­ден­ний,­а­не­на­одер­жи­ мості­член­ст­вом­у­ЄС­як­та­ким,­то­пер­спек­ти­ви­вда­лої­євро­пеїзації­й­ут­вер­д­жен­ня­ євро­пейсь­кої­ іден­тич­ності­ мо­жуть­ ви­яв­ля­ти­ся­ на­ба­га­то­ більш­ рай­дуж­ни­ми.­ У­ свою­ чер­гу,­ цей­ мо­мент­ за­ле­жить­ від­ виз­нан­ня­ то­го,­ що­ євро­пейсь­ка­ політи­ка­ до­б­ро­сусідства­ (ЕПД)­ –­ ме­ханізм­ скоріше­ вклю­чен­ня,­ ніж­ ви­клю­чен­ня,­ і­ та­ка­ політи­ка­мо­же­спри­я­ти­про­гре­су­з­по­гля­ду­як­еко­номічно­го­роз­вит­ку,­так­і­пер­ спек­тив­ євроінте­г­рації.­ Він­ та­кож­ за­ле­жить­ від­ то­го,­ наскільки­ ре­алістич­но­ на­ да­но­му­етапі­сприй­мається­праг­нен­ня­до­член­ст­ва»8. Че­рез­ де­сять­ років­ Ук­раїна­ по­вин­на­ увійти­ у­ двад­цят­ку­ най­роз­ви­неніших­ країн­ світу.­Са­ме­ та­ке­ за­вдан­ня­ по­ста­вив­Пре­зи­дент­Ук­раїни­Віктор­Яну­ко­вич.­ Для­ вирішен­ня­ цьо­го­ за­вдан­ня­ ство­ре­ний­ спеціаль­ний­ комітет­ ре­форм9.­Од­нак­ по­ки­що­в­ук­раїнсько­му­суспільстві­про­дов­жує­за­ли­ша­ти­ся­ба­га­то­не­виріше­них­ соціаль­них­про­блем,­більше­то­го,­во­ни­за­го­ст­рю­ють­ся­для­ря­ду­ка­те­горій­на­се­ лен­ня.­ Про­дов­жує­ за­ли­ша­ти­ся­ низь­ким­ рівень­ жит­тя­ більшості­ на­се­лен­ня­ Ук­раїни,­ соціаль­на­ струк­ту­ра­ на­бли­же­на­ більше­ до­ ла­ти­но­а­ме­ри­кансь­ких­ або­ аф­ри­кансь­ких,­ніж­до­євро­пейсь­ких­зразків­(ви­со­кий­рівень­роз­ша­ру­ван­ня,­мас­ штаб­на­бідність,­відсутність­по­туж­но­го­се­ред­нь­о­го­кла­су)10.­ Не­зва­жа­ю­чи­на­певні­за­хо­ди­з­бо­ку­уря­ду,­в­Ук­раїні­не­ско­ро­чується­дис­танція­ між­ба­га­ти­ми­й­бідни­ми.­Про­це­си­роз­ша­ру­ван­ня­на­се­лен­ня­за­рівнем­до­ходів­з­ мо­мен­ту­по­яви­й­роз­ши­рен­ня­без­робіття­вже­не­мож­на­на­зва­ти­про­сто­падінням­ рівня­ жит­тя.­ На­би­рає­ си­ли­ про­цес­ люм­пенізації,­ що­ збільшується­ тим,­ що­ зу­божіння­ос­нов­ної­ма­си­на­се­лен­ня­й­фор­му­ван­ня­не­знач­ної­гру­пи­ба­га­тих­відбу­ вається­фак­тич­но­за­відсут­ності­се­ред­нь­о­го­кла­су. Про­гре­су­ють­не­га­тивні­інсти­туціональні­зміни­в­соціаль­но­політичній­сфері.­ То­му­назріла­не­обхідність­по­шу­ку­но­вих­підходів­до­соціаль­ної­політи­ки.­Вар­то­ по­го­ди­ти­ся­ з­ російською­ дослідни­цею­ І.­ Ге­ра­си­мо­вою,­ яка­ вва­жає:­ «В­ умо­вах­ підви­щен­ня­ролі­лю­ди­ни­в­роз­вит­ку­соціаль­ної­сфе­ри,­що­за­без­пе­чує­умо­ви­йо­го­ життєдіяль­ності­і­якість­жит­тя,­ефек­тив­на­соціаль­на­політи­ка­по­вин­на­ґрун­ту­ва­ ти­ся­на­на­ступ­них­прин­ци­пах:­профілак­ти­ка­не­га­тив­них­стійких­соціаль­них­тен­ денцій­і­подій,­що­вже­відбу­ли­ся;­соціаль­не­інве­с­ту­ван­ня,­що­за­без­пе­чує­ско­ро­ чен­ня­ чи­сель­ності­ нуж­ден­них;­ ініціюван­ня­ й­ роз­ви­ток­ ме­ханізмів­ са­мо­ор­ ганізації,­са­мо­за­без­пе­чен­ня­гро­ма­дян­(інте­рак­тивність)11.­ Як­відзна­чає­Е.­Ліба­но­ва,­дек­ла­ро­вані­Ук­раїною­ус­т­ремління­до­юри­дич­ної,­а­ не­ тільки­ фак­тич­ної­ євро­пейсь­кої­ інте­г­рації­ ма­ють­ за­ ме­ту­ фор­му­ван­ня­ євро­ пейсь­ко­го­спо­со­бу­жит­тя­і­пе­рехід­на­відповідну­мо­дель­роз­вит­ку.­До­цьо­го­спо­ ну­кує­й­по­ши­рен­ня­се­ред­ук­раїнсько­го­на­се­лен­ня­євро­пейсь­ких­стан­дартів­жит­тя,­ 729Юридичні і політичні науки 730 Держава і право • Випуск 49 при­род­но­ вик­ли­ка­не­ інтен­сив­ни­ми­ поїздка­ми­ ук­раїнських­ гро­ма­дян­ за­ кор­дон.­ «На­прак­тиці­це­оз­на­чає­ба­жан­ня­більшості­ук­раїнців­ма­ти­та­ке­ж­жит­ло,­хар­чу­ ва­ти­ся,­ одя­га­ти­ся­ й­ відпо­чи­ва­ти­ як­ се­редній­ євро­пеєць.­ Зви­чай­но,­ для­ цьо­го­ потрібні­гроші,­відповідно,­са­ме­рівень­оп­ла­ти­праці­став­сьо­годні­виз­на­чаль­ним­ кри­терієм­ ви­бо­ру­ ро­бо­чо­го­ місця.­ Зо­к­ре­ма,­ за­ да­ни­ми­ Інсти­ту­ту­ соціаль­них­ досліджень,­так­ува­жа­ють­95%­опи­та­них­жи­телів­Ук­раїни»12.­ Кри­теріями­ефек­тив­ності­но­вої­соціаль­ної­політи­ки­мо­жуть­бу­ти:­підви­щен­ня­ якості­жит­тя­на­се­лен­ня;­збе­ре­жен­ня­й­роз­ви­ток­людсь­ко­го­по­тенціалу­країни;­ріст­ соціаль­ної­й­тру­до­вої­мобільності;­підви­щен­ня­ефек­тив­ності­фор­му­ван­ня­й­ви­ко­ ри­с­тан­ня­фінан­со­вих,­ма­теріаль­них,­інфор­маційних­і­ка­д­ро­вих­ре­сурсів­соціаль­ ної­сфе­ри»13.­ От­же,­соціаль­на­політи­ка­Ук­раїнської­дер­жа­ви­по­вин­на­ґрун­ту­ва­ти­ся­на­пра­ виль­но­ви­бу­ду­ваній­си­с­темі­пріори­тетів,­по­етап­но­му­вирішенні­соціаль­них­про­ блем,­ефек­тив­но­му­ви­ко­ри­с­танні­на­яв­них­ре­сурсів,­уз­го­д­женні­зо­бов’язань­дер­ жа­ви­ й­ ре­аль­них­ мож­ли­во­с­тей­ еко­номіки.­ Од­нак­ ос­таннє­ не­ оз­на­чає,­ що­ мо­ва­ по­вин­на­йти­про­збільшен­ня­соціаль­них­ви­т­рат.­В­умо­вах­кри­зи­най­важ­ливішим­ за­вдан­ням­стає­підви­щен­ня­ефек­тив­ності­ви­ко­ри­с­тан­ня­ре­сурсів,­спря­мо­ва­них­на­ соціальні­по­тре­би.­З­досвіду­роз­ви­не­них­країн­мож­на­зро­би­ти­вис­но­вок,­що­ефек­ тив­на­соціаль­на­політи­ка­є­важ­ли­вою­умо­вою­ство­рен­ня­й­відтво­рен­ня­людсь­ко­го­ капіта­лу,­підви­щен­ня­про­дук­тив­ності­праці­й­ефек­тив­ності­ви­ко­ри­с­тан­ня­тру­до­ вих­ре­сурсів,­за­без­пе­чен­ня­стабільно­го­рос­ту­еко­номіки­в­ціло­му. 1.­ Без те лес на Л.­ Людсь­кий­ роз­ви­ток:­ підхо­ди­ до­ трак­ту­ван­ня­ суті­ та­ умов­ йо­го­ за­без­пе­чен­ня­//­Еко­номіка­Ук­раїни.­–­2009.­–­№­7.­–­С.­4­12.­2. Со­ци­аль­ные­ис­точ­ни­ки­ эко­но­ми­че­с­ко­го­раз­ви­тия­/­Отв.­ред.­Ф.Э.­Бур­д­жа­лов.­–­М.:­ИМЭ­МО­РАН,­2005.­–­С.­52.­ 3.­Там­са­мо.­–­С.­52.­4.­Осад чая И.­По­стин­ду­с­т­ри­аль­ная­эко­но­ми­ка:­ме­ня­ет­ся­ли­роль­ го­су­дар­ст­ва­//­Ми­ро­вая­эко­но­ми­ка­и­меж­ду­на­род­ные­от­но­ше­ния.­–­2009.­–­№­5.­–­С.­33.­ 5.­Гри го рь е ва Н.С.­«Ак­тив­ное­граж­дан­ст­во»:­стра­те­гия­и­ме­ха­низм­со­вре­мен­ной­ев­ро­ пей­ской­со­ци­аль­ной­по­ли­ти­ки.­–­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www. socpolitika.ru/rus/social_policy_research/applied_research/document5591.shtml.­6.­Ко лот А.­ Ми­фы­со­ци­аль­ной­по­ли­ти­ки,­или­с­че­го­сле­ду­ет­на­чать­фор­ми­ро­ва­ние­но­вой­мо­де­ли­//­ Зер­ка­ло­не­де­ли.­–­2010­г.­–­23­ян­ва­ря.­–№­2­(782).­7.­Ліба но ва Е.­Соціальні­про­бле­ми­в­ прак­тиці­уп­равління­//­Еко­номіка­Ук­раїни.­–­2008.­–­№­10.­–­С.132­.­8.­Ден д жер филд М.­ Ев­ро­пей­ский­ Со­юз­ и­ по­ст­ком­му­ни­с­ти­че­с­кая­ Євро­па:­ один­ по­ход­ или­ не­сколь­ко?­ //­ Соціологія:­ те­орія,­ ме­то­ды,­мар­ке­тинг.­ –­ 2008.­ –­№­ 1.­ –­С.122.­9.­Яну ко вич при­ка­зал­ стра­не­осу­ще­ст­вить­«ры­вок».­–­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс].­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://podrob­ nosti.ua/podrobnosti/2010/03/28/675326.html­ 10.­ Ліба но ва Е.­ Цит.­ пра­ця.­ –­ С.­120. 11.­ Ге ра си мо ва И.Н.­Тен­ден­ции­раз­ви­тия­со­ци­аль­ной­сфе­ры­и­ка­че­ст­ва­жиз­ни­на­се­ле­ния­в­ со­вре­мен­ной­ эко­но­ми­че­с­кой­ си­с­те­ме:­Ав­то­реф.­ дис…­канд.­ экон.­ на­ук.­ –­Че­бок­са­ры,­ 2008.­–­С.­9.­12.­Ліба но ва Е.­Цит.­пра­ця.­–­С.­128­129.­13.­Ге ра си мо ва И.Н.­Цит.­ра­бо­та.­ –­С.­9. 730 Держава і право • Випуск 49 Розділ 10. Політичні науки Л.В. Ярова. Створення людського капіталу як пріоритет сучасної соціальної політики

Ähnliche Einträge