Україна і Росія – інтеграційна політика та міждержавна співпраця
Розглядаються складові українсько-російських відносин. Увага звертається на двосторонній характер стосунків, які реалізуються в межах СНД через інтеграційну політику та на рівні міждержавної співпраці....
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34372 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Україна і Росія – інтеграційна політика та міждержавна співпраця / І.В. Овчар // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 731-737. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34372 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-343722012-06-04T12:09:57Z Україна і Росія – інтеграційна політика та міждержавна співпраця Овчар, І.В. Політичні науки Розглядаються складові українсько-російських відносин. Увага звертається на двосторонній характер стосунків, які реалізуються в межах СНД через інтеграційну політику та на рівні міждержавної співпраці. Исследуются составные украинско-русских отношений. Внимание сосредоточено на двухстороннем характере связей, которые реализуются в пределах СНГ как интеграционная политика и на уровне межгосударственного сотрудничества. In this article are investigated composite of UkrainianRussian relations. Attention is concentrated on the bilateral nature of the connections, which realize in the limits of the CIS as integrated policy, also, at the level of intergovernmental collaboration. 2010 Article Україна і Росія – інтеграційна політика та міждержавна співпраця / І.В. Овчар // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 731-737. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34372 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Овчар, І.В. Україна і Росія – інтеграційна політика та міждержавна співпраця Держава і право |
description |
Розглядаються складові українсько-російських відносин. Увага звертається на двосторонній характер стосунків, які реалізуються в межах СНД через інтеграційну політику та на рівні міждержавної співпраці. |
format |
Article |
author |
Овчар, І.В. |
author_facet |
Овчар, І.В. |
author_sort |
Овчар, І.В. |
title |
Україна і Росія – інтеграційна політика та міждержавна співпраця |
title_short |
Україна і Росія – інтеграційна політика та міждержавна співпраця |
title_full |
Україна і Росія – інтеграційна політика та міждержавна співпраця |
title_fullStr |
Україна і Росія – інтеграційна політика та міждержавна співпраця |
title_full_unstemmed |
Україна і Росія – інтеграційна політика та міждержавна співпраця |
title_sort |
україна і росія – інтеграційна політика та міждержавна співпраця |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34372 |
citation_txt |
Україна і Росія – інтеграційна політика та міждержавна співпраця / І.В. Овчар // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 731-737. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT ovčarív ukraínaírosíâíntegracíjnapolítikatamížderžavnaspívpracâ |
first_indexed |
2025-07-03T15:22:32Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:22:32Z |
_version_ |
1836639744039059456 |
fulltext |
731Юридичні і політичні науки
І.В. ОВЧАР. УКРАЇНА І РОСІЯ – ІНТЕГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА
МІЖДЕРЖАВНА СПІВПРАЦЯ
Роз гля да ють ся скла дові ук раїнськоросійських відно син. Ува га звер тається на дво
с то ронній ха рак тер сто сунків, які ре алізу ють ся в ме жах СНД че рез інте г раційну
політи ку та на рівні міждер жав ної співпраці.
Ключові слова: пра во на с туп ництво, міжна род на пра во суб’єктність, си с те ма
міжна род них до го ворів і пра во вих норм, інте г раційна політи ка, міждер жав на співпра
ця.
Ис сле ду ют ся со став ные ук ра ин скорус ских от но ше ний. Вни ма ние со сре до то че но
на двух сто рон нем ха рак те ре свя зей, ко то рые ре а ли зу ют ся в пре де лах СНГ как ин те г
ра ци он ная по ли ти ка и на уров не меж го су дар ст вен но го со труд ни че ст ва
Ключевые слова: пра во пре ем ст во, меж ду на род ная пра во субъ ект ность, си с те ма
меж ду на род ных до го во ров и пра во вых норм, ин те г ра ци он ная по ли ти ка, меж го су дар
ст вен ное со труд ни че ст во.
In this article are investigated composite of UkrainianRussian relations. Attention is
concentrated on the bilateral nature of the connections, which realize in the limits of the CIS
as integrated policy, also, at the level of intergovernmental collaboration.
Keywords: assignment, subjects of international law, system of the international con
tracts and rules of law, an integration politics, interstate cooperation.
Починаючи з поч. 1990х рр., у результаті розпаду СРСР, актуалізується
питання та постає необхідність подальшого визначення відносин між Новими
незалежнимидержавами(ННД).Формуєтьсябазадослідженьпроцесутрансфор
мації,осмислюютьсяпопередніконцепціїщодозакономірностейрозстановкисил
на пострадянському просторі. Академічне, експертне вивчення українсько
російських взаємин представлене науковими установами: роботами фахівців
Національного інститутуукраїнськоросійськихвідносин, ІнститутукраїнСНД
(філіявУкраїні),Інститутуполітичнихіетнонаціональнихдослідженьім.І.Кура
са НАНУкраїни, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту
регіональнихдослідженьНАНУкраїни,ІнститутузовнішньоїполітикиДиплома
тичної Академії України. Базою для вивчення даного питання є законодавство
України та РФ, офіційні заяви політиків, угоди про співпрацю, комюніке про
переговориміжделегаціями,протоколипроспівробітництвоікоординаціюдіяль
ності,документи,якіописуютьсистемуміждержавнихвзаєминУкраїниіРосії.
Длякомплексногорозглядутемитакожважливимиємонографії,збірникидоку
ментівтаюридичналітература.
Неменшактивно темаросійськоукраїнської співпраці вивчається вРФ, де
працюютьтакінауковіцентри,якРосійськийінститутстратегічнихдосліджень,
ІнститутЄвропи,ІнститутсвітовоїекономікитаміжнароднихвідносинРАН,Рада
зпитаньзовнішньоїіоборонноїполітики,Інститутнаціональноїбезпекиістра
тегічнихдосліджень,ІнститутстратегічнихоцінокприМосковськомугромадсь
кому науковому фонді, Інститут діаспори та інтеграції (Інститут країн СНД),
731Юридичні і політичні науки
© ОВ ЧАР Іри на Во ло ди мирівна – кандидат політичних наук, старший науковий
співробітник Прикарпатського центру політичних та євроінтеграційних досліджень
Прикарпатськогонаціонального університету іменіВасиляСтефаника, помічниккон
сультантнародногодепутатаУкраїни
732 Держава і право • Випуск 49
Центр глобальних програм ГорбачовФонду (Міжнародного суспільного фонду
соціальноекономічних і політологічних досліджень), Центр політичних техно
логій.Українавросійськихгеополітичнихконцепціяхрозглядаєтьсяякелемент
впровадження євроінтеграційного вектору зовнішньої політики. Цим фактором
пояснюєтьсячималорозбіжностей,якіприсутнівмотивахреалізаціїдержавно
правовихвідносиннапострадянськомупросторі.
Зміна влади в Україні та механічні спроби переформатувати систему
внутрішньополітичної взаємодії впливає на процедуру ведення і перспективу
переглядузовнішньоїполітики.Останнязначноюміроюздійснюєтьсязаініціати
визакордоннихдержав.Позаполітичноюриторикоюданогопитанняєправова
площина, якахарактеризуєумови інтеграціїміжРосієютаУкраїною,формує і
визначаєсферуміждержавнихдвосторонніхвзаємин.Слідзважитинате,щопра
вовінормиіпринципиможутьпереглядатисяпідвпливомполітичноїдоцільності.
Вартовраховувати,щовідпостановкипитаннятайогозмістовногонавантаження
залежитьформаспівпраці:інтеграційначиміждержавна.
Насьогоднішнійденьвсистеміукраїнськоросійськихстосунківприсутнідві
площини співпраці: інтеграційна та державноправова. Перша представлена в
рамкахСНД,іншавизначаєхарактердвосторонніхвзаєминвпевнійсфері.Про
цесстановленнясучаснихукраїнськоросійськихвідносинпов’язанийзподіями
1991 р., трансформацієюміждержавних взаємин на пострадянському просторі,
вирішеннямпитанняпроправонаступництвотаправосуб’єктність,тяжіннямдо
політикиінтеграції.Першийофіційнийдокумент,заякимУкраїнаіРФзобов’яза
лись утриматись від дій, які могли б нанестишкоду державному суверенітету
іншоїсторони,бувпідписанийщеулистопаді1990р.
Загалом, визначають, формулюють та сприяють забезпеченню реалізації
українськоросійськихвзаєминпроцедурніпитання,щопідпадаютьпідпредмет
віданняміжнародногоправа,розглядаютьсячерезукладенітаратифікованідого
вори,пов’язанізправонаступництвомреспублікколишньогоСРСРтаінститута
мивладиудержавах,щорегулюютьполітикунамісцях.Окремослідрозглядати
рольСпівдружностіНезалежнихДержав(СНД)якінтеграційнийкурсУкраїниі
Росії.НарівніСНДвзаєминиєетапомпереходузвнутрішньогоконтекстувідно
синузовнішнюплощину,щонадаєїмпервинногозначеннятаобумовлюєнизку
проблемчерезїхстратегічністьіпріоритетність.Форматукраїнськоросійських
взаємин продукується внутрішніми чинниками і набуває чіткого регіонального
виміру,оскількиСНДзасвоєююридичноюприродоює«регіональноюміжнарод
ноюорганізацією,суб’єктомміжнародногоправа»1.Спробанадатипевнуоцінку
досягнутомурівнюміждержавноївзаємодіїУкраїнитаРФдозволяєрозставити
геополітичніакцентиврегіоні,зафіксуватимоментзмінигеостратегічногостано
вища обох держав, визначити їх державноправові норми взаємодії в рамках
Співдружності, показати і протиставити різницю між правовою площиною
питаннятайогополітичнимпідтекстом.
ЗпозиціїУкраїнипроцедурастворенняСНДозначалавиробленняівстанов
ленняцивілізованих,нормативноправовихвідносинзреспублікамиколишнього
СРСР2,однакневказуваланавибіродноговекторузовнішньоїполітики–про
російськогочипереорієнтаціїінтеграційноїполітики«ізЗаходунаСхід».Більше
того,слідвідмежовуватипитанняспівпрацінарізнихрівняхУкраїниздержава
ми, які географічнорозташованіна заході і на сході, від участі уміжнародних
структурах.Україна,якодназреспублікколишньогоСРСР,володієправомпра
732 Держава і право • Випуск 49
733Юридичні і політичні науки
вонаступництва. Позиція української сторони щодо причетності до Співдруж
ності визначена у Заяві Верховної Ради України3, яка була проголошена після
укладення Угоди про створення СНД. Вказувалось, що Україна не підтримає
перетворенняСНДнадержавнеутвореннязісвоїмиорганамивладиіуправління,
заперечуєнаданнястатусусуб’єктаміжнародногоправа.Координаційніінститу
тинеможутьмати владний характер, їх рішення є рекомендаційними.Україна
уникатимеучастівінституціоналізаціїбудьякихформміждержавногоспівробіт
ництва,здатнихперетворитиСпівдружністьунаддержавнуструктуруфедератив
ногочиконфедеративногохарактеру4.
Необхідно зазначити,що під час ратифікації парламентарями договору про
створенняСНД,доньогобуливнесенівнутрішнізмінийуточнення.Зюридичної
точкизору,такіпоправкимоглиматимісцелишезавзаємноюзгодоюдоговірних
сторін (у відповідності до ст. 20 Віденської конвенції про право міжнародних
договоріввід1969р.)5.Цесталоосновоютого,щоприродацихвзаємовідносин
переходилазміжнародноправовоїудержавноправовуплощину6.Стосункиміж
УкраїноюіРосієюнабувалибільшоїзначимостінадвосторонньомурівні,вира
жаючикурсзовнішньоїполітикикожноїздержав.
Потрібно враховувати те, що в межах СНД діють регіональні утворення:
ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан,Молдова), Союзна держава Росії і Біло
русії,Євроазійськеекономічнеспівтовариство(Білорусь,Росія,Казахстан,Кир
гизія,Таджикистан),Центральноазійськеекономічнеспівтовариство(Казахстан,
Киргизія,Туркменістан,Таджикистан).Всецевказуєнанаявністьрізнихінтег
раційнихнапряміввзаємодії,нанестабільнийкурсміждержавноїполітики,ста
витьпідпитанняперспективуподальшогорозвиткуСНД7.
Вважаємо, що звуження (зведення) інтеграційного курсу до регіонального
рівня є явищем закономірним. Воно ґрунтується на визначених економічних
пріоритетах, діловому прагматизмі та поєднанні національних інтересів групи
держав. Фактично це шлях міжнародної кооперації, що доповнює європейські
інтеграційніпроцесиіслугуєвключеннюУкраїнидосистемиміжнародногороз
поділупраці.Крокинашоїдержавищодозміцненняспівробітництвазкраїнами
КавказуіЦентральноїАзіївідповідаютьтакомунапрямуінтеграції.
Ставлячипитанняпрополітикуінтеграціїнапострадянськомупросторі,важ
ливовраховувати,щоучастьННДуінтеграційнихпроцесахпов’язаназізбере
женнямізахистомнаціональнихінтересів,виробленнямпрагматичноїзовнішньої
політики, через роль правонаступника8 і правосуб’єкта. Натомість країни, які
ініціюютьінтеграційніоб’єднанняналаштованісформуватисвоюсубординацію
впевномурегіоні,перетворившийогонасвоєріднузонувпливу.
Питання подальшого членства України в СНД є актуальним в середовищі
політиків.У2005р.МіністрзакордоннихсправУкраїниБ.Тарасюкзазначив,що
така участь дляУкраїнимає символічне значення, а існування організації та її
подальшийрозвитокєпроблематичним.Подібнуточкузорувисловлювалипред
ставники грузинського, молдавського та азербайджанського урядів. У 2007 р.
Президент України В. Ющенко розцінив перспективи СНД як песимістичні.
Нинішнійглавадержавимаєбазовіпріоритетищодоналагодженнявідносинна
пострадянськомупросторі,зокремазРФ.Втімневідоміконкретніпланичипро
грамнізасадиучастіУкраїнивінтеграційномузближенніврамкахСНД.
Неменш суттєвимфактором, який обумовлює двоїсту природу українсько
російськихвзаєминєтипологічнийподілінтеграційногокурсунаєвропейський
733Юридичні і політичні науки
734 Держава і право • Випуск 49
та євразійський.Уцьому контексті слідпригадати,щоу червні 1999 р.майже
одночасновідбулисядвіміжпарламентськізустрічі,вцентріувагиякихбулипро
блеми інтеграції. Перша – міжпарламентська конференція «Білорусь, Росія,
Україна–досвідіпроблемиінтеграції»відбуласязаучастюпарламентськихделе
гаційтрьохвказанихдержав,ЮгославськоїФедерації,Міжпарламентськоїасам
блеї СНД. Інша зустріч фракцій Верховної Ради з делегацією Політичного
Комітету і Комітету з оборони і безпеки Північноатлантичної парламентської
асамблеї (делегати Німеччини, Нідерландів, Норвегії, Португалії, Туреччини,
Франції, Великобританії, представники країнспостерігачівСловаччини, Латвії,
Литви)заучастюміністразакордоннихсправУкраїниБ.Тарасюка9.
Доповненням до зовнішніх чинників інтеграційного віддалення чи певного
відособленняміжУкраїноютаРосієюєвнутрішньополітичніпроцесикожноїз
держав. Значний вплив на розвиток українськоросійських стосунків справляє
внутрішньополітична ситуація в самій Росії. Так, обрання В. Путіна у 2000 р.
ПрезидентомРосійськоїФедераціїіформуванняновогоскладуДержавноїДуми
ознаменувалоперехідРФдоновогоетапувнутрішньогоігеополітичногорозвит
ку.Особливістьполягалавпоєднанніелементівпрозахідноїорієнтаціїітенденцій
самоізоляціонізму.КурсдіючогопрезидентаРосіїД.Медведєванезазнавзначних
змін у визначенні взаємин між Україною та Росією. Стилістично п’ятирічне
правлінняПрезидентаУкраїниВ.Ющенкавиділялосяпоєднаннямцихдвохскла
дових,щомалозворотнійнапрямугеополітичнихпроцесах.
Контекст українськоросійських взаємин на сьогодні в публічному полі
пов’язаний з дискусією навколо ідеї про створення в перспективі (до 2020 р.)
союзноїдержавизУкраїни,РосіїтаБілорусізцентромуКиєві.Ініціаторомцих
тенденцій виступає депутатДержавноїДумиРосійськоїФедераціїЄ.Федоров.
Офіційнихзаявукраїнськоїсторониуцьомупитаннінемає.Оприлюдненілише
публічнізапереченнящодоможливостісоюзногооб’єднаннятрьохдержав.Вод
ночас відомо, що Україна зацікавлена вибудувати дієздатну модель стійкої
співпраціурамкахвзаєминзРФтаіншимичленамиСНД.
Слід відзначити, що на пострадянському просторі діє сфера інституційних
взаємовідносиннаміжпарламентськомурівні.Періодкін.1980–поч.1990хрр.
ставчерговоюхвилеюрозвиткуміжнароднихпарламентськихорганізацій,зокре
матих,країниучасникиякихгеографічнорозташованіусхіднійчастиніЄвропи
і в Азіатському регіоні: Балтійська асамблея; Парламентське Зібрання Союзу
Білорусі,Росії;МіжпарламентськаасамблеяЄвразійськогоекономічногоспівто
вариства (МПАЄврАзЕС);МіжпарламентськаАсамблеяСНД (МПАабоМПА
СНД)тощо10.Міжпарламентськіорганізаціїсталикомпонентомрозвиткуміжна
роднихвідносин,виявомінтеграційноїполітики,зправомформуватинорматив
ноправовубазудляміжнародноїпарламентськоїспівпраці.
Важлива роль в системі забезпечення зовнішньої політики відводиться
внутрішнім нормативноправовим актам. В Україні відлік цілеспрямованої та
системноїдіяльностіусферіміжнароднихвідносинможнавестиз1993р.,коли
був прийнятий перший програмний документ – Постанова Верховної Ради
України«ПроосновнінапрямизовнішньоїполітикиУкраїни»11.Унійзафіксова
но такі завдання української дипломатії: утвердження України як незалежної
демократичної держави; забезпечення стабільності міжнародного становища
України; збереження територіальної цілісності та недоторканності її кордонів;
включення національного господарства у світову економічну систему; захист
734 Держава і право • Випуск 49
735Юридичні і політичні науки
правтаінтересівгромадянУкраїни,їїюридичнихосібзакордоном;поширенняу
світіобразуУкраїниякнадійногоіпередбачуваногопартнера.Томувтручанняі
впливиззовніусистемувизначенняімеханізмиведеннязовнішньоїполітикине
допустимі.ЦянормазакріпленауКонституціїУкраїни.Так,ст.85констатує,що
засадивнутрішньоїтазовнішньоїполітикивизначаєВерховнаРадаУкраїни.Кон
ституційніповноваженнящодоведенняміждержавнихвідносинмаєПрезидент
України (ст. 106), до компетенції якого належить забезпечення незалежності,
національноїбезпеки,правонаступництвадержави,їїпредставленнявміжнарод
нихвідносинах,здійсненнякерівництвазовнішньополітичноюдіяльністюдержа
ви.Веденнявнутрішньої і зовнішньоїполітикидержавипокладаєтьсятакожна
КабінетМіністрівУкраїни(ст.116)12.Питаннянаціональноїбезпекирегулюється
ЗакономВРУвід2003р.13
ЗакониРосії,якібудьякогоіншогосуб’єктаміжнародноїполітики,тежрег
ламентуютьвідповідальністьвладизазовнішньополітичневідомство.Президент
здійснює керівництво зовнішньою політикою (ст. 86 Конституції). Державна
Дума приймає питання щодо ратифікації і денонсації міжнародних договорів
Росії (ст. 106). Уряд відповідає за державну безпеку та реалізацію зовнішньої
політики (ст. 114)14. Позиції зовнішньої політики визначені у Федеральному
Законі РФ «Про міжнародні договори Російської Федерації», прийнятому на
засіданніДержавноїДуми16липня1995р.15Державноправовівідносиниврам
ках СНД та на двосторонньому міждержавному рівні визначає законодавство.
Втім,уданомуконтекстіспрацьовуєнестількифакторправовоїнорми,скільки
стильповедінкисуб’єктівполітичнихдомовленостей.
Змістцілей і аналізпозиційросійськоївладищодовзаєминміжсуб’єктами
пострадянського простору дозволяє відзначити, що РФ розглядає СНД як
проміжну форму відновлення колишньої радянської державності, як сферу
домінування своїх інтересів. Російські геополітики дотримуються позиції, що
орієнтаціяУкраїнинаЗахідіспробивід’єднатисьвідсфервпливуРФприведуть
до створення перманентного джерела внутрішніх конфліктів16. Частина таких
конфліктів закладена у функціях, реалізація яких охоплює усі сфери відносин.
Вони мають подвійну природу (відцентрову та доцентрову), через різні схеми
бачення СНД. У міжнародному форматі створення СНД забезпечило правове
полетрансформаційреспублікколишньогоСРСРунезалежнідержавийзаклало
основипереходувнутрішніхвзаєминузовнішні.
ХарактерпозиціїРосіїзадокументованийвУказіПрезидентаРосійськоїФеде
раціїБ.Єльцина№940від14вересня1995р.«СтратегічнийкурсРФщодокраїн
учасницьСНД»17.Уньомувизначенінапрямкигеополітичноїстратегіїдержави
щодокраїнСНД,апострадянськийпростірпроголошено«зоноюінтересівРФ».
Цевказуєнапорушеннянормипронамірбудувативзаєминизкраїнамичленами
СНДнаосновірівногопартнерстваіпринципівміжнародногоправа.Задекларо
вана у договорах «інтеграція», на практиці означає «підконтрольний вплив»,
«підпорядкування»інтересамРФ18.
Паралельно із юридичним закріпленням стосунків у контексті СНД, між
Україною і РФ укладаються двосторонні договори, які відзначаються більшою
систематичністюіплановістю.Так,14лютого1992р.бувпідписанийПротокол
про встановлення дипломатичних відносин. Важливою подією міждержавного
діалогусталоукладення23червня1992р.уДагомисіУгодиміжРосієютаУкраї
ноюпророзвитокміждержавнихвідносин, які визначені сторонамиякдружні,
735Юридичні і політичні науки
736 Держава і право • Випуск 49
рівноправні, партнерські, і такі, що базуються на загальновизнаних нормах
міжнародногоправа19.
Наступнимухронологічнійпослідовностіетапомствердженнявідносинміж
УкраїноюіРФстав1996р.Зокрема,16січня1996р.уМосквіпрезидентидвох
державпідписалиугодупроутвореннязмішаноїукраїнськоросійськоїкомісіїз
питаньспівробітництва(уробочомупорядкувонадієдосі).31травня1997р.,під
часвізитуБ.ЄльцинадоКиєва,булопідписаноБазовийДоговір«Продружбу,
співробітництво і партнерство міжУкраїною та Росією», який вступив у силу
післяобмінуратифікаційнимиграмотамивМоскві1квітня1999р.Уцейчасбула
укладенаУкраїнськоросійськаДеклараціяіСпільназаяваУкраїнитаРосійської
Федерації20. Так, у двосторонньому порядку держави підтвердили повагу до
територіальноїцілісностіоднаодної.Загаломдержавноправовімеханізмивизна
ченняірегулюваннясистемизабезпеченняукраїнськоросійськихвзаєминзакла
дені у ряді договорів. Вони стосуються різних сфер співпраці, вказують на
пріоритетидержав,формуютьїхстратегічніінтереси,відзначаютьсявідповідним
рівнем впливу договірних сторін. Своїм змістом укладені угоди закладають,
повторюють,підтверджуютьпопередньоузгодженідомовленості,якізабезпечу
ютьспівпрацюудержавноправовійплощині.
Окремоуміжнароднихугодахвизначаєтьсяпитанняпровстановленняірегу
лювання регіональної політики, яке в українськоросійській площині стосунків
набуває характеру транскордонної співпраці. Ступінь здійснення регіональної
політикиміжурядамидвохдержаврегламентуєтьсяДоговором«Проспівпрацю
прикордонних областей України і Російської Федерації» від 27 січня 1995 р.
ПідписанаУгода«Проспівпрацюівзаємодіюуприкордоннихпитаннях»(зприй
нятимидонеївподальшомудоповненнямитазмінами)21.
Отже,системаукраїнськоросійськихвзаєминвміщенаудвіплощини:інтег
раційнуідержавноправову.ДвадцятирічнийкурсінтеграціївмежахСНДпрак
тичнодоводить,щотойформатінтеграційноїполітики,якийможебутивибуду
ванийнапострадянськомупросторіНовиминезалежнимидержаваминецікавить
основних суб’єктів політичної взаємодії. Це стосується й правових гарантій,
відповіднодоякихбудьякийсуб’єктміжнародногоправамаєпевнізобов’язання
врамкахпроведеннязовнішньоїполітики.БільшзначимимидляУкраїнитаРосії
є державноправові відносини, які регулюють умови співпраці, визначають її
часовий формат, убезпечують сторони від претензій, пов’язаних з веденням
зовнішньоїполітикизіншимидержавами.
1. Меж ду на род ное публичное право: ученик / Л.П. Ануфриева, Д.К. Бекяшев,
К.А.Бекяшев,В.В.Устиновидр.;Отв.ред.К.А.Бекяшев.–М.:ТКВелби,Проспект,
2007.–784с.2. За сте ре жен ня ВерховноїРадиУкраїнидоУгодипростворенняСНД//
ГолосУкраїни.–1991.–13грудня. 3. За яваВерховноїРадиУкраїнизприводуукладен
ня Україною Угоди про Співдружність незалежних держав // http://www.uz.gov.ua/ 4.
СоглашениеосозданииСодружестваHезависимыхГосударствот8декабря1991года//
Дипломатический вестник. – 1992. –№1. –С. 36.5. Віденсь ка конвенція про право
міжнароднихдоговорів(1969р.)//http://zakon.rada.gov.ua/6. Меж ду на род ное публич
ноеправо.–С.372373. 7. Ук раїна Росія. 19902000рр.:Документитаматеріали/
Ред.О.Г.Пазюк;ВідповідальнийзавипускТ.А.Яскажук.–К.:ЮрінкомІнтер,2001.–
С. 554613. 8. За кон України «Про правонаступництво України» від 12.09.1991 р.,
№1543XII //ВідомостіВерховноїРадиУкраїни). –1991.–№46.–Ст.617.9. Шум
ский В.Н. ИнститутыСодружестваНезависимыхГосударств:создание,деятельностьи
направлениядальнейшегосовершенствования//Московскийжурналмеждународного
736 Держава і право • Випуск 49
737Юридичні і політичні науки
права.–1998.–№4.–С.6173. 10. Ши ба е ва Е.А. Некоторыеправовыевопросысотруд
ничества государств в рамках международных организаций // Советский ежегодник
международногоправа.–1981(2).–С.201209;Ши ба е ва Е.А. Правовойстатусмежпра
вительственных организаций. – М.: Юридическая литература. – 1972. – 192 с. 11.
По ста но ва Верховної Ради України «Про основні напрями зовнішньої політики
України»,№ 37 від 02.07.1993 р. // http://www.rada.gov.ua/ 12. Кон сти туція України:
чиннезаконодавствозізмінамитадоповненнямистаномна1.08.2008р.–К.:Паливода
А.В., 2008. – С. 21, 28, 33. 13. За кон України «Про основи національної безпеки
України»,зізмінамиідоповненнями,внесенимиЗакономУкраїнивід15.12.2005р.,№
3200ІV // http://zakon. rada.gov.ua/ 14. Кон сти ту ция Российской Федерации от
25.12.1993г.,сизменениямиот09.01.1996г.,10.02.1996г.,09.06.2001г. //http://www.
constitution.ru/ – С.20, 26, 28. 15. Фе де раль ный Закон «О международных договорах
Российской Федерации», Принят Государственной Думой 16.07.1995 г.,№ 101ФЗ //
http://wbase.duma.gov.ru/16. Фи сен ко И.В. Механизмыразрешенияспоровмеждугосу
дарствамиучастникамиСНГ//Московскийжурналмеждународногоправа.–1997.–№
2. – С. 122133. 17. Указ Президента РоссийскойФедерации 14 сентября 1995 г. Об
утвержденииСтратегическогокурсаРоссийскойФедерациисгосударствамиучастни
ками СНГ // Российская газета. – 1995.– 23 сентября. – С. 4. 18. Тка чен ко В.
СпівдружністьнезалежнихдержавтанаціональніінтересиУкраїни.–К.:Інтгромад.
сусп.,1998.–С.35.19.Ук раїна – Ро сія.–С.4243,6869.20. Тамсамо.–С.492504,
643647.21.Тамсамо. – С. 303306,316319.
737Юридичні і політичні науки
Розділ 10. Політичні науки
І.В. Овчар. Україна і росія – інтеграційна політика та міждержавна співпраця
|