Політична система і демократія в Україні: до проблеми співвідношення

Політична система і демократія в Україні: до проблеми співвідношення

Аналізуються проблеми співвідношення політичної системи і демократії в Україні. Розглядається світовий досвід демократичного імперативу, зокрема ліберальна демо­кратія, соціальна демократія, плюралістична демократія та ін., а також можливості їх заровадження в політичній системі сучасної України....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Косахівська, О.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Політичні науки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34373
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Політична система і демократія в Україні: до проблеми співвідношення / О.В. Косахівська // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 744-751. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34373
record_format dspace
spelling irk-123456789-343732012-06-04T12:11:08Z Політична система і демократія в Україні: до проблеми співвідношення Косахівська, О.В. Політичні науки Аналізуються проблеми співвідношення політичної системи і демократії в Україні. Розглядається світовий досвід демократичного імперативу, зокрема ліберальна демо­кратія, соціальна демократія, плюралістична демократія та ін., а також можливості їх заровадження в політичній системі сучасної України. Анализируются проблемы соотношения политической системы и демократии в Украине. Рассматривается мировой опыт демократического императива, в частнос­ти либеральная демократия, социальная демократия, плюралистическая демократия и др., а также возможности их функционирования в политической системе современ­ной Украины. The article analyzes the problem of the relationship of the political system and democracy in Ukraine. We consider the global experience of the democratic imperative, especially lib­eral democracy, social democracy, pluralist democracy and others, as well as their ability to function in the political system of modern Ukraine. 2010 Article Політична система і демократія в Україні: до проблеми співвідношення / О.В. Косахівська // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 744-751. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34373 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Косахівська, О.В.
Політична система і демократія в Україні: до проблеми співвідношення
Держава і право
description Аналізуються проблеми співвідношення політичної системи і демократії в Україні. Розглядається світовий досвід демократичного імперативу, зокрема ліберальна демо­кратія, соціальна демократія, плюралістична демократія та ін., а також можливості їх заровадження в політичній системі сучасної України.
format Article
author Косахівська, О.В.
author_facet Косахівська, О.В.
author_sort Косахівська, О.В.
title Політична система і демократія в Україні: до проблеми співвідношення
title_short Політична система і демократія в Україні: до проблеми співвідношення
title_full Політична система і демократія в Україні: до проблеми співвідношення
title_fullStr Політична система і демократія в Україні: до проблеми співвідношення
title_full_unstemmed Політична система і демократія в Україні: до проблеми співвідношення
title_sort політична система і демократія в україні: до проблеми співвідношення
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34373
citation_txt Політична система і демократія в Україні: до проблеми співвідношення / О.В. Косахівська // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 744-751. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT kosahívsʹkaov polítičnasistemaídemokratíâvukraínídoproblemispívvídnošennâ
first_indexed 2025-07-03T15:22:35Z
last_indexed 2025-07-03T15:22:35Z
_version_ 1836639747863216128
fulltext 744 Держава і право • Випуск 49 О.В. КОСАХІВСЬКА. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА І ДЕМОКРАТІЯ В УКРАЇНІ: ДО ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ Аналізу ють ся про бле ми співвідно шен ня політич ної си с те ми і де мо кратії в Ук раїні. Роз гля дається світо вий досвід де мо кра тич но го імпе ра ти ву, зо к ре ма лібе раль на де мо­ кратія, соціаль на де мо кратія, плю ралістич на де мо кратія та ін., а та кож мож ли вості їх за ро ва д жен ня в політичній си с темі су час ної Ук раїни. Клю чові сло ва: політич на си с те ма, де мо кратія, до к т ри на, дер жа ва, си с те ма вла­ ди, політичні відно си ни, на род. Ана ли зи ру ют ся про бле мы со от но ше ния по ли ти че с кой си с те мы и де мо кра тии в Ук ра и не. Рас сма т ри ва ет ся ми ро вой опыт де мо кра ти че с ко го им пе ра ти ва, в ча ст но с­ ти ли бе раль ная де мо кра тия, со ци аль ная де мо кра тия, плю ра ли с ти че с кая де мо кра тия и др., а так же воз мож но с ти их функ ци о ни ро ва ния в по ли ти че с кой си с те ме со вре мен­ ной Ук ра и ны. Клю­че­вые­сло­ва: по ли ти че с кая си с те ма, де мо кра тия, до к т ри на, го су дар ст во, си с­ те ма вла с ти, по ли ти че с кие от но ше ния, на род. The article analyzes the problem of the relationship of the political system and democracy in Ukraine. We consider the global experience of the democratic imperative, especially lib­ eral democracy, social democracy, pluralist democracy and others, as well as their ability to function in the political system of modern Ukraine. Key­words: political system, democracy, the doctrine, the state system of government, political relations, the people. Прин­ци­па­ми­функціону­ван­ня­політич­ної­си­с­те­ми­суспільства­в­Ук­раїні­виз­на­ че­но:­су­ве­ренітет,­де­мо­кра­тизм,­пра­во­вий­ха­рак­тер­суспільства,­політич­ний,­еко­ номічний­та­іде­о­логічний­плю­ралізм,­соціаль­на­спря­мо­ваність­функціону­ван­ня­і­ роз­вит­ку­суспільства­то­що.­Прин­цип­де­мо­кра­тиз­му­суспільства­по­ля­гає­на­сам­пе­ ред­у­ре­альній­при­на­леж­ності­вла­ди­без­по­се­ред­ньо­всьо­му­на­ро­дові,­а­не­ок­ремій­ йо­го­ча­с­тині.­Відповідно­до­ст.­5­Кон­сти­туції­Ук­раїни­«єди­ним­дже­ре­лом­вла­ди­в­ Ук­раїні­є­на­род». Фор­ма­ми­без­по­се­ред­нь­о­го­здійснен­ня­вла­ди­на­ро­дом­є,­зо­к­ре­ ма,­ ви­бо­ри,­ ре­фе­рен­ду­ми,­ на­род­на­ за­ко­но­дав­ча­ ініціати­ва,­ пра­во­ відкли­кан­ня­ де­пу­татів,­в­яких­ма­ють­пра­во­бра­ти­участь­усі­гро­ма­дя­ни­Ук­раїни,­які­до­сяг­ли­ 18­років. По­нят­тю­де­мо­кратії,­як­і­іншим­соціаль­но­політич­ним­ка­те­горіям,­які­відо­б­ ра­жа­ють­ життєдіяльність­ лю­дей,­ вла­с­ти­вий­ кількісно­якісний­ ха­рак­тер.­ Де­мо­ кратія­має­безліч­гра­дацій.­По­різно­му­впли­ва­ють­на­неї­епо­хи,­еліти,­ма­си,­що­ на­дає­сут­ності­де­мо­кратії­са­мо­бут­ності,­виз­на­че­ності,­а­вод­но­час­ак­ту­алізує­ком­ плекс­не­ вив­чен­ня,­ яке­ пе­ред­ба­чає­ роз­гляд­ її­ скла­до­вих­ у­ у­ взаємодії­ з­ інши­ми­ ре­аліями­внутрішньоєди­ної­цілісної­політич­ної­си­с­те­ми. От­же,­ме­та­досліджен­ня­–­про­аналізу­ва­ти­політич­ну­си­с­те­му­су­час­ної­Ук­раїні­ з­ ура­ху­ван­ням­ мож­ли­вості­ за­про­ва­д­жен­ня­ різних­ мо­де­лей­ де­мо­кратії,­ відо­мих­ світовій­та­вітчиз­няній­політичній­думці.­ Се­ред­ праць,­ присвя­че­них­ де­мо­кра­тич­но­му­ роз­вит­ку,­ пе­ре­ва­жа­ють­ дослі­ джен­ня­за­рубіжних­вче­них,­зо­к­ре­ма­Р.­Ал­ле­на,­Н.­Боббіо,­Р.­Да­ля,­Р.­Да­рен­дор­фа,­ М.­Дю­вер­же,­Г.­Ласкі,­Д.­Рісме­на­Ю.­Ха­бер­ма­са,­С.­Хантінгто­на­та­ін.­Ак­ти­ву­зу­ 744 Держава і право • Випуск 49 ©­ КОСАХІВСЬКА Ольга Валеріївна­ –­ аспірантка­ Інституту­ держави­ і­ права­ ім.­В.М.­Ко­рецького­НАН­України 745Юридичні і політичні науки ють­ся­ досліджен­ня­ про­блем­ де­мо­кратії­ і­ в­ Ук­раїні­ –­ праці­ В.­ Гор­ба­тен­ка,­ І.­Кресіної,­М.­Ми­халь­чен­ка,­В.­Скрип­ню­ка,­В.­Цвєтко­ва,­Л.­Шкля­ра­та­ін. Од­ним­ з­ най­важ­ливіших­ прин­ципів­ де­мо­кра­тич­ної­ політич­ної­ си­с­те­ми­ суспільства,­яка­нині­ут­вер­ди­ла­ся­та­одер­жа­ла­за­ко­но­дав­че­закріплен­ня­в­Кон­сти­ туції­ Ук­раїни,­ є­ плю­ралізм,­ різно­манітність,­ зо­к­ре­ма­ політич­на,­ еко­номічна­ та­ іде­о­логічна.­Політич­на­різно­манітність­(політич­ний­плю­ралізм)­по­ля­гає­в­ба­га­то­ партійності­ і­ сво­боді­ політич­ної­ діяль­ності.­ На­ су­час­но­му­ етапі­ особ­ливістю­ плю­ралізму­ в­ Ук­раїні­ є­ функціону­ван­ня­ різних­ йо­го­ форм­ (партій,­ іде­о­логій­ то­що)­не­ли­ше­в­ме­жах­од­но­го­й­то­го­ж­ти­пу,­а­й­різних­типів.­Так,­політич­ний­ плю­ралізм­по­ля­гає­у­на­яв­ності­як­низ­ки­пра­вих,­так­і­лівих­партій. Оціню­ю­чи­су­час­ну­політич­ну­си­с­те­му­в­Ук­раїні,­її­по­даль­шу­до­лю­та­вра­хо­ ву­ю­чи­світо­вий­досвід­де­мо­кра­тич­но­го­ імпе­ра­ти­ву,­пе­ре­ва­гу­ слід­на­да­ва­ти­вла­ сним­фун­да­мен­таль­ним­цінно­с­тям­та­іде­а­лам,­при­та­ман­ним­ук­раїнській­де­мо­кра­ тичній­куль­турі.­Єди­ної­па­ра­диг­ми­де­мо­кратії­в­Ук­раїні­не­по­вин­но­бу­ти,­бо­не­ існує­мо­делі­де­мо­кратії,­при­дат­ної­для­будь­яко­го­суспільства,­на­томість­існу­ють­ за­гальні­ прин­ци­пи­ її­ функціону­ван­ня.­ Світ­ сьо­годні­ та­кий­ взаємо­пов’яза­ний­ і­ ба­га­то­а­с­пект­ний,­що­не­існує­жод­ної­іде­аль­ної­па­ра­диг­ми.­По­вин­на­бу­ти­взаємо­ про­ник­ли­ва­га­ма­ідей­за­збе­ре­жен­ня­ба­зо­вих­за­сад.­Для­Ук­раїни­це­мог­ла­б­бу­ти­ до­к­т­ри­на­соціаль­ної­де­мо­кратії,­яка­убе­рег­ла­б­країну­нвід­соціаль­них­по­трясінь,­ за­ко­но­дав­ча­підтрим­ка­ма­ло­го­і­се­ред­нь­о­го­бізне­су,­що­при­зве­де­до­фор­му­ван­ня­ чис­лен­ної­се­ред­ньої­вер­ст­ви­на­се­лен­ня.­То­му­на­уко­вий­інте­рес­вик­ли­кає­пи­тан­ня­ про­ те,­ яка­ мо­дель­ де­мо­кратії­ найбільш­ прий­нят­на­ для­ політич­ної­ си­с­те­ми­ ук­раїнсько­го­суспільства.­ У­XVIII­ст.­сфор­му­ва­ла­ся­до­к­т­ри­на­лібе­раль­ної­де­мо­кратії,­у­якій­по­літич­на­ дум­ка­відо­б­ра­зи­ла­фор­му­ор­ганізації­вла­ди­і­поєдна­ла­сво­бо­ду,­на­ро­до­влад­дя­та­ за­кон.­Лібе­раль­на­де­мо­кратія­що­до­політич­ної­та­гро­ма­дянсь­кої­сво­бо­ди­на­пер­ ший­план­по­ста­ви­ла­ос­тан­ню,­бо­са­ме­во­на­відо­б­ра­жа­ла­лібе­ральні­прин­ци­пи­про­ не­за­лежність­осо­би­с­то­го­жит­тя­індивіда­від­політич­ної­вла­ди.­Ідеть­ся­про­низ­ку­ осо­би­с­тих­ прав:­ не­до­тор­канність­ осо­би,­ сво­бо­ду­ совісті,­ сло­ва,­ зборів,­ дру­ку­ то­що.­Ос­нов­ним­уп­равлінським­прин­ци­пом­ста­ло­«правління­че­рез­за­ко­ни,­а­не­ че­рез­ лю­дей».­ Дер­жав­на­ вла­да­ не­ мо­же­ зазі­ха­ти­ на­ сво­бо­ду­ осо­би,­ її­ без­пе­ку,­ власність,­осо­бисті­пра­ва,­сво­бо­ду­сло­ва.­Дер­жа­ва,­яка­сповідує­лібе­раль­ну­де­мо­ кратію,­ вва­жав­ Н.­ Боббіо,­ пе­ред­ба­чає­ пе­ре­дусім­ по­ши­рен­ня­ са­мо­управління1.­ Особ­ли­ве­зна­чен­ня­до­к­т­ри­на­лібе­раль­ної­де­мо­кратії­на­дає­прин­ци­пу­поділу­вла­ ди.­ Найбільш­ роз­ви­не­ним­ і­ са­мостійним­ інсти­ту­том­ лібе­раль­ної­ де­мо­кратії­ є­ пред­став­ниць­ка­де­мо­кратія,­що­уо­соб­люється­ви­бор­ним­пред­став­ниць­ким­за­ко­ но­дав­чим­ ор­га­ном.­ Не­ за­пе­ре­чу­ю­чи­ без­по­се­реднє­ во­ле­ви­яв­лен­ня­ на­ро­ду,­ лібе­ раль­на­де­мо­кратія­про­ти­с­тоїть­без­за­кон­ню.­ Лібе­раль­на­мо­дель­суспільно­го­і­дер­жав­но­го­ус­т­рою­відіграє­не­аби­я­ку­роль­і­ в­ до­сяг­ненні­ знач­них­ успіхів­ у­ сфері­ еко­номіки,­ ад­же­ в­ рин­ко­вих­ умо­вах­ ця­ мо­дель­дає­стрімке­зро­с­тан­ня­про­дук­ти­вності­праці. З­дру­гої­по­ло­ви­ни­XIX­ст.,­ко­ли­ідеї­де­мо­кратії­на­бу­ли­знач­но­го­по­ши­рен­ня,­і­ до­ по­чат­ку­ XX­ ст.,­ ко­ли­ в­ Ук­раїні­ відро­д­жу­ється­ дер­жавність,­ в­ ук­раїнській­ політичній­думці­па­ну­вав­на­род­ниць­кий­на­прям,­який­не­сповіду­вав­прин­ципів­ лібе­раль­ної­де­мок­ратії,­а­на­да­вав­пе­ре­ва­гу­соціаль­ним­іде­ям.­Звер­нен­ня­до­лібе­ раль­ної­де­мо­кратії­та­еліта­риз­му­слід­пов’язу­ва­ти­з­ви­ник­нен­ням­кон­сер­ва­тив­ної­ полі­тич­ної­течії,­найбільш­відо­ми­ми­пред­став­ни­ка­ми­якої­бу­ли­В.­Ли­пинсь­кий,­С.­ То­машівський,­В.­Ку­чабсь­кий. 745Юридичні і політичні науки 746 Держава і право • Випуск 49 Досвід­ук­раїнської­де­мо­кратії,­зо­к­ре­ма­ви­бор­чих­кам­паній,­засвідчує­здатність­ лю­дей­аналізу­ва­ти­ас­пек­ти­суспільно­го­жит­тя­в­термінах­«де­мо­кра­тизм»,­«лібе­ ралізм»,­ «кон­сти­туційність»,­ але­ та­ка­ здатність­ ко­ре­лює­ з­ освітою,­ стат­тю,­ національністю­і­не­впли­ває­на­вибір­про­гра­ми.­80­відсотків­ви­борців­у­1990­р.,­ 1994­р.­го­ло­су­ва­ли­не­за­іде­о­логію,­а­за­вирішен­ня­однієї­чи­кіль­кох­ціка­вих­для­ них­про­блем,­на­при­клад,­підви­щен­ня­розміру­пенсії,­пра­цев­ла­ш­ту­ван­ня­гро­ма­дян­ то­що. Італійський­вче­ний­Н.­Боббіо­в­праці­«Май­бутнє­де­мо­кратії»­виз­на­чив­ос­но­ви­ соціаль­ної­де­мо­кратії.­До­к­т­ри­наль­но­та­ку­фор­му­де­мо­кратії­обґрун­ту­ва­ли­аме­ри­ канські­ вчені­ Ґезе,­ Бра­ун,­ німецькі­ Ріттер,­ Мейєр­ та­ ін.­ Соціаль­на­ де­мо­кратія­ роз­гля­дається­ни­ми­як­суспільна­си­с­те­ма,­яка­пов’язує­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­ з­ вла­с­ти­ви­ми­ йо­му­ еле­мен­та­ми­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ має­ ши­ро­ке­ пред­став­ництво­ на­ро­ду­ в­ уп­равлінні­ спра­ва­ми­ суспільства.­ За­ соціаль­ної­ де­мо­кратії­ ак­тив­но­ діють­ інсти­ту­ти­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства:­ профспілки,­ творчі,­ муніци­пальні­ об’єднан­ня­ то­що.­ До­к­т­ри­на­ соціаль­ної­ де­мо­кратії­ містить­ ви­мо­ги­ про­ сво­бо­ду­ по­глядів,­ дру­ку,­ про­ гар­монізацію­ інте­ресів­ че­рез­ соціаль­не­ парт­нер­ст­во,­ про­ спра­вед­ливість­і­солідарність.­До­к­т­ри­на­соціаль­ної­де­мо­кратії­ба­зується­на­прин­ ци­пах­ на­ро­до­влад­дя,­ а­ не­ ма­со­кратії,­ фор­мує­ де­мо­кратію­ як­ склад­ний­ син­тез­ суспільно­го­ба­га­то­влад­дя. Тут­відбу­вається­найбільш­вда­ле­поєднан­ня­вла­ди­тих,­хто­уп­рав­ляє,­з­вла­дою­ тих,­ким­уп­рав­ля­ють.­Хо­ча,­як­за­зна­чає­З.­Бже­зинсь­кий­в­праці­«Ве­ли­ка­шахівни­ ця»,­Євро­па­має­ про­бле­му,­ яка­ по­ля­гає­ в­ існу­ванні­ до­сить­ об­тяж­ли­вої­ си­с­те­ми­ соціаль­но­го­ за­без­пе­чен­ня,­ яка­підри­ває­ її­ еко­номічну­життєдіяльність.­Справді,­ не­доліком­соціаль­ної­де­мо­кратії­є­те,­що­соціальні­га­рантії­спри­я­ють­фор­му­ван­ ню­та­ко­го­яви­ща,­як­соціаль­ний­па­ра­зи­тизм,­здат­ний­за­вда­ти­ко­розій­но­го­впли­ву­ на­ де­мо­кра­тич­ну­ політич­ну­ си­с­те­му,­ на­ за­галь­ний­ роз­ви­ток­ соціаль­но­го,­ еко­ номічно­го,­куль­тур­но­го­жит­тя­че­рез­втра­ту­то­го­твор­чо­го­імпуль­су,­який­фор­мує­ життєздат­но­го­гро­ма­дя­ни­на. Ба­зо­ви­ми­цінно­с­тя­ми­соціал­де­мо­кратії­є:­сво­бо­да,­спра­вед­ливість,­рівність,­ солідарність,­пріори­тет­прав­лю­ди­ни,­де­мо­кратія.­К.­Ка­утсь­кий­роз­гля­дав­де­мо­ кратію­ як­ ат­ри­бут­ соціаль­ної­ при­ро­ди­ осо­би­с­тості,­ а­ де­мо­кра­тичні­ нор­ми­ –­ як­ виз­на­чальні­ для­ всіх­форм­ людсь­ко­го­ співжит­тя.­Він­ ствер­д­жу­вав:­ «Лю­ди­на­ за­ своєю­ при­ро­дою­ не­ тіль­ки­ соціаль­на,­ а­ й­ де­мо­кра­тич­на­ істо­та,­ або,­ пра­виль­но­ ка­жу­чи,­по­тяг­до­де­мо­кра­тич­ної­діяль­ності­­­од­на­з­ха­рак­тер­них­рис­її­соціаль­ної­ при­ро­ди»2.­У­центрі­ува­ги­соціал­де­мо­кра­тиз­му­по­стає­ідея­ство­рен­ня­«соціаль­ ної­дер­жа­ви»­як­еле­мен­та­фор­му­ван­ня­«солідар­но­го­суспільства»,­де­поєдну­ва­ли­ ся­б:­індивіду­альність­твор­чості­та­ко­лек­тив­на­солідарність. Як­що­до­60­х­років­XX­ст.­соціал­де­мо­кра­ти­на­да­ва­ли­пе­ре­ва­гу­дер­жав­но­му­ ре­гу­лю­ван­ню­ еко­номіки,­ дер­жавній­ формі­ влас­ності,­ які­ соціа­льно­ за­хи­ща­ли­ б­ найбідніших,­то­на­су­час­но­му­етапі­соціал­де­мо­кра­тизм­ви­знає­еко­номічну­ефек­ тивність­ при­ват­ної­ влас­ності,­ при­ цьо­му­ на­ма­гаю­чись­ підтри­му­ва­ти­ соціаль­ну­ рівно­ва­гу­за­ра­ху­нок­збільшен­ня­бю­д­жет­них­ви­датків­на­соціаль­ну­сфе­ру,­орієнту­ ю­чись­на­пред­став­ників­різних­соціаль­них­груп.­Ук­раїнське­суспільство­за­своєю­ при­ро­дою­найбільш­схиль­не­до­соціал­де­мо­кра­тиз­му,­бо­істо­рич­но­ук­раїнсько­му­ на­ро­дові­бу­ли­при­та­манні­такі­ри­си:­са­мо­вря­ду­ван­ня­як­ос­но­ва­дер­жав­но­го­ус­т­ рою­(при­кла­дом­мо­жуть­бу­ти­такі­інсти­ту­ти,­як­віче­антів,­віче­у­Київській­Русі,­ коп­не­пра­во,­маг­де­бурзь­ке­пра­во,­ко­зацькі­ра­ди),­вільне­зем­ле­во­лодіння­і­солідар­ не­гос­по­да­рю­ван­ня­у­ви­гляді­зимівників­у­ко­заць­ку­до­бу,­ко­о­пе­ра­ти­вно­го­ру­ху.­ 746 Держава і право • Випуск 49 747Юридичні і політичні науки Зраз­ком­ ос­тан­нь­о­го­ є­ роз­ви­ток­ західних­ ук­раїнських­ зе­мель,­ які­ до­ Дру­гої­ світо­вої­війни­вхо­ди­ли­до­скла­ду­Польщі.­Ук­раїнці­бу­ли­там­дис­кримі­но­вані,­але,­ об’єднав­шись,­у­20–30­х­ро­ках­XX­ст.,­ут­во­ри­ли­ко­о­пе­ра­тив­ну­ор­ганізацію­«Мас­ ло­со­юз»,­яка,­руй­ну­ю­чи­дрібні­гос­по­дар­ст­ва,­ре­алізо­ву­ва­ла­мас­ло­і­мо­лочні­про­ дук­ти.­Не­вдовзі­во­ни­витісни­ли­польські­про­дук­ти­зі­сво­го­рин­ку­і­навіть­вий­ш­ли­ на­зовнішній.­ В­ Ук­раїні­ пе­реплі­та­ють­ся­ як­ де­мо­кра­тичні,­ так­ і­ ари­с­то­кра­тичні­ тра­диції,­ вклю­ча­ю­чи­ істо­ри­чно­ тра­диційну­ при­ват­ну­ власність.­ Ге­ть­мансь­ка­ вла­да­ часів­ Бог­да­на­Хмель­ниць­ко­го,­хоч­і­ха­рак­те­ри­зу­ва­ла­ся­ав­то­ри­тарністю,­але­не­бу­ла­де­с­ по­тич­ною.­Її­об­ме­жу­ва­ли­пра­ва­і­воль­ності­ли­царсь­ко­го­ста­ну,­який­ко­лек­тив­но­ брав­участь­в­уп­равлінні­дер­жа­вою­і­чле­ни­яко­го­ко­ри­с­ту­ва­ли­ся­осо­би­с­тою­сво­ бо­дою.­Міста­Ук­раїни­ма­ли­своє­са­мо­вря­ду­ван­ня,­а­церк­ва­та­ду­хов­ний­стан­бу­ли­ не­за­леж­ни­ми.­ Крім­то­го,­свідчен­ням­соціоп­ри­ми­рен­ня­в­політичній­си­с­темі­Ук­раїни­є­на­ма­ ган­ня­більшості­відповідно­до­за­ко­ну­ура­хо­ву­ва­ти­по­тре­би­мен­шості­з­ог­ля­ду­на­ де­цен­т­ралізацію,­а­не­на­кон­цен­т­рацію­вла­ди.­Так,­згідно­зі­ст.­132­Кон­сти­туції­ Ук­раїни,­те­ри­торіаль­ний­устрій­Ук­раїни­ґрун­тується­на­за­са­дах­поєд­нан­ня­цен­т­ ралізації­і­де­цен­т­ралізації­у­здійсненні­дер­жав­ної­вла­ди,­зба­лан­со­ва­ності­соціаль­ но­еко­номічно­го­роз­вит­ку­регіонів. У­70–80­ті­ро­ки­XX­ст.­у­західних­країнах­пе­ре­ва­жа­ла­до­к­т­ри­на­плю­ралістич­ ної­де­мо­кратії,­ви­кла­де­на­у­пра­цях­Г.­Ласкі,­М.­Дю­вер­же,­Р.­Да­рен­дор­фа,­Р.­Да­ля,­ Д.­ Рісме­на,­ Р.­Ал­ле­на­ і­ бу­ла­ відо­б­ра­жен­ням­ постіндустріаль­но­го­ суспільства.­ І­ ко­ли­в­Ук­раїні­по­ча­ли­по­ши­рю­ва­ти­ся­де­мо­кра­тичні­ідеї­та­праг­нен­ня,­во­ни­ба­зу­ ва­ли­ся­пе­ре­важ­но­на­за­са­дах­до­к­т­ри­ни­плю­ралістич­ної­де­мо­кратії.­ Вра­хо­ву­ю­чи­досвід­де­мо­кра­тич­но­роз­ви­ну­тих­дер­жав,­в­Ук­раїні­та­ка­сутність­ де­мо­кратії­знай­ш­ла­пра­во­ве­закріплен­ня­в­Кон­сти­туції:­суспільне­жит­тя­в­Ук­раїні­ ґрун­тується­на­за­са­дах­політич­ної,­еко­номічної­та­іде­о­логічної­ба­га­то­манітності. Ос­нов­ни­ми­по­ло­жен­ня­ми­плю­ралізму­як­інсти­туціональ­но­го­яви­ща­є:­по­пер­ше,­ суспільство­скла­дається­з­ве­ли­кої­кількості­різних­груп,­але­жод­на­з­них­не­мо­же­ бу­ти­ви­раз­ни­ком­за­галь­но­го­інте­ре­су;­по­дру­ге,­ви­бо­ри­не­обхідні­як­засіб­виз­на­ чен­ня­ волі­ гро­ма­дян;­ по­третє,­ дер­жа­ва­ по­вин­на­ втілю­ва­ти­ в­жит­тя­ ко­лек­тивні­ рішен­ня,­які­не­за­ле­жать­від­без­по­се­ред­нь­о­го­впли­ву­політич­ної­еліти­чи­соціаль­ них­груп3. При­хиль­ни­ки­ плю­ралістич­ної­ де­мо­кратії,­ на­при­клад,­ німець­кий­ уче­ний­ Г.­Фаль­кен­марк­ у­ праці­ «Вла­да,­ тео­рія­ і­ зна­чен­ня»­ ке­рується­ тим,­ що­ вплив,­ не­обхідний­для­прий­нят­тя­по­літич­них­рішень,­не­од­на­ко­во­роз­поділяється­се­ред­ гро­ма­дян,­не­існує­мо­но­полії­на­вла­ду­і­відсут­ня­прав­ля­ча­еліта4.­Ті,­хто­має­еко­ номічну­ мо­но­полію,­ ста­нов­лять­ тільки­ од­ну­ з­ ба­га­ть­ох­ соціаль­них­ груп,­ які­ ре­аль­но­ впли­ва­ють­на­ вла­ду,­ а­ на­ко­пи­чу­ва­ти­політичні­ ре­сур­си­для­будь­якої­ з­ них­не­мож­ли­во.­Політич­на­си­с­те­ма­є­віднос­но­відкри­тою:­кож­на­ак­тив­на­і­юри­ дич­но­ за­легітимізо­ва­на­ гру­па­ має­ ре­аль­ну­ мож­ливість­ впли­ву­ на­ рішен­ня,­ що­ прий­ма­ють­ся­ в­ ме­жах­ політич­ної­ си­с­те­ми.­ Важ­ли­ве­ зна­чен­ня­ для­ політич­но­го­ плю­ралізму­має­рин­ко­ва­еко­номі­ка­­­з­її­еко­номічною­ба­га­то­манітністю,­яка­впли­ ває­ на­ де­мо­кратію­ че­рез­ кор­по­ра­тивні­ зв’яз­ки.­ По­ява­ не­о­кор­по­ра­тивізму­ в­ ос­танні­де­ся­тиліття­вик­ли­ка­на­по­тре­бою­вста­нов­лен­ня­по­ряд­ку­у­відно­си­нах­між­ соціаль­ни­ми­гру­па­ми,­які­ма­ють­спільні­ інте­ре­си,­ та­дер­жа­вою,­внаслідок­чо­го­ зро­ста­ти­ме­ ко­муніка­бельність,­ вирішу­ва­ти­муть­ся­ конфліктні­ си­ту­ації­ та­ більш­ спри­ят­ли­вим­бу­де­шлях­до­кон­сен­су­су. 747Юридичні і політичні науки 748 Держава і право • Випуск 49 Англійський­ політо­лог­ Е.­ Ко­сон­ у­ праці­ «Плю­ралізм,­ кор­по­ра­тивізм­ та­ функція­дер­жа­ви»,­роз­гля­да­ю­чи­пи­тан­ня­про­співвідно­шен­ня­плю­ралізму,­еліта­ риз­му­і­кор­по­ра­тив­ності,­дійшов­вис­нов­ку­про­мож­ливість­по­зи­тив­но­го­вирішен­ ня­ су­пе­реч­но­с­тей­між­плю­ралістич­ною­ скла­до­вою­ та­ елітар­ни­ми­ кон­цеп­ціями.­ Згідно­з­не­о­еліта­ристсь­ки­ми­по­гля­да­ми­«пірамідаль­на­струк­ту­ра­вла­ди­з­ха­рак­ тер­ним­для­неї­нерівномірним­роз­поділом­при­бутків­і­ба­гатств­ціл­ком­сумісна­із­ плю­ралізмом­настільки,­наскільки­цей­роз­поділ­підтри­мується­звич­ни­ми­політич­ ни­ми­про­це­ду­ра­ми,­на­які­не­впли­ває­гру­по­ва­кон­ку­ренція»5. Не­о­кор­по­ра­тивізм­ виз­нає­ вла­ду­ та­ ав­то­ри­тет­ дер­жа­ви,­ си­лу­ її­ еко­но­мічних,­ соціаль­них­і­політич­них­рішень.­От­же,­кор­по­ра­тивізм­ра­зом­із­де­мо­кратією­мо­же­ спри­я­ти­ гар­монізації­ суспільства,­ вре­гу­лю­ван­ню­ соціаль­них­ та­ політич­них­ конфліктів.­ Важ­ли­вою­ скла­до­вою­ до­к­т­ри­ни­ плю­ралістич­ної­ де­мо­кратії­ є­ на­яв­ ність­ба­га­то­партійної­си­с­те­ми­з­обов’яз­ко­вим­чер­гу­ван­ням­партій­в­ор­га­нах­дер­ жав­ної­вла­ди.­Ба­га­то­партійність­та­струк­ту­ро­ва­на­опо­зиція­є­важ­ли­вою­умо­вою­ існу­ван­ня­ стабільної­ де­мо­кратії,­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства.­ «Во­ни­ (партії)­ є­ спро­бою,­ –­ вва­жає­ відо­мий­ політо­лог­ Д.­Шум­пе­тер,­ –­ уре­гу­лю­ва­ти­ політич­ну­ кон­ку­ренцію­ са­ме­ так,­ як­ це­ відбу­вається­ у­ сфері­ торгівлі.­ Пси­хо­логічна­ і­ технічна­ сто­ро­ни­ партійно­го­ уп­равління­ та­ партійно­го­ рек­ла­му­ван­ня,­ гас­ла­ та­ мар­шові­ме­лодії­–­не­ли­ше­ак­се­су­а­ри.­Во­ни­–­суть­політи­ки»6. Не­доліком­ до­к­т­ри­ни­ плю­ралістич­ної­ де­мо­кратії­ є,­ на­ на­шу­ дум­ку,­ при­мен­ шен­ня­ ролі­ на­род­но­го­ та­ дер­жав­но­го­ су­ве­ренітетів,­ які­ по­ста­ють­ ос­нов­ни­ми­ за­сад­ни­чи­ми­прин­ци­па­ми­кон­сти­туційно­го­ла­ду,­дер­жав­но­го­ус­т­рою­і­закріплені­ в­кон­сти­туціях­більшості­країн,­які­вва­жа­ють­ся­де­мо­кра­тич­но­роз­ви­ну­ти­ми.­Са­ме­ на­ та­ку­суть­де­мо­кратії­ звер­тає­ува­гу­Ж.­Ж.­Рус­со,­на­го­ло­шу­ю­чи,­що­«су­ве­рен­ мо­же­ на­да­ти­ правління­ всьо­му­ на­ро­дові­ чи­ більшій­ йо­го­ ча­с­тині.­ Такій­ формі­ правління­да­ють­на­зву­де­мо­кратія»7. Че­рез­ пев­ну­ су­пе­речність­ у­ до­к­т­рині­ плю­ралістич­ної­ де­мо­кратії­ ні­мець­кий­ уче­ний­Г.­Лой­фер,­не­за­пе­ре­чу­ю­чи­ба­га­то­манітності­у­ро­зумінні­де­мо­кратії,­відда­ вав­пе­ре­ва­гу­в­ро­зумінні­де­мо­кратії­ідеї­на­род­но­го­су­ве­реніте­ту,­який­дає­кож­но­ му­ гро­ма­дя­ни­ну­ ман­дат­ ак­тив­ної­ участі­ у­ політиці.­ Він­ вис­лов­лю­вав­ серй­оз­ну­ стур­бо­ваність­мож­ливістю­«за­бю­ро­кра­ти­ти­де­мо­кратію»­і­то­му­вва­жав­не­при­пу­ с­ти­мим,­щоб­бю­ро­кра­ти­бра­ли­на­се­бе­функції­політич­но­го­керівництва­в­умо­вах­ «дефіци­ту­ча­су»­у­політиків.­ Пи­тан­ня­про­кон­солідацію­партійної­си­с­те­ми­без­по­се­ред­ньо­сто­сується­пер­ спек­тив­де­мо­кратії­в­по­ст­ко­муністич­них­країнах.­Ми­до­три­муємо­ся­більш­менш­ уз­го­д­же­ної­по­зиції­в­політичній­на­уці,­за­сно­ваній­на­істо­рич­но­му­досвіді­західних­ країн:­стабільність­партійних­си­с­тем­ча­с­то­за­ле­жить­від­соціаль­них­і­політич­них­ роз­ме­жу­вань­в­умо­вах­політич­ної­кон­ку­ренції.­Це­–­по­пе­ред­ня­умо­ва­для­ста­нов­ лен­ня­і­роз­вит­ку­плю­ралістич­ної­партійної­си­с­те­ми.­Чітка­струк­ту­ра­соціаль­них­і­ політич­них­роз­ме­жу­вань­ є­пе­ре­ду­мо­вою­кон­солідації­партійної­ си­с­те­ми,­підви­ щен­ня­її­ста­лості­і­змен­шен­ня­фраг­мен­тації8. З­ дру­гої­ по­ло­ви­ни­XX­ ст.­ цен­т­ром­ елітар­них­ ідей­ ста­ють­США.­До­Дру­гої­ світо­вої­ війни­ елітарні­ те­орії­ пе­ре­ва­жа­ли­ у­ Європі,­ оскільки­ існу­вав­ по­тяг­ до­ цінно­с­тей­еліта­риз­му.­В­аме­ри­канській­політи­ко­пра­вовій­думці­у­пра­цях­С.­Кел­ ле­ра,­О.­Штам­мле­ра,­Д.­Рісме­на­пе­ре­ва­жа­ла­інтер­пре­тація­еліти­з­по­зицій­струк­ ту­ри­вла­ди­та­соціаль­но­політич­но­го­впли­ву. Суть­де­мо­кра­тич­но­го­еліта­риз­му­по­ля­гає­пе­ре­дусім­у­то­му,­що­про­па­гується­ прин­цип­ різно­манітності­ еліт,­ який­ по­ви­нен­ га­ран­ту­ва­ти­ вра­ху­ван­ня­ інте­ресів­ 748 Держава і право • Випуск 49 749Юридичні і політичні науки різних­соціаль­них­груп.­На­ступ­ним­прин­ци­пом­є­роз­поділ­сфер­впли­ву­між­елі­ тою­та­елек­то­ра­том,­на­род­ни­ми­ма­са­ми.­Цим­по­си­люється­роль­еліти­як­дже­ре­ла­ вла­ди­че­рез­вплив­фракцій­у­пар­ла­мен­тах,­лобізм­кор­по­ра­тив­них­груп­то­що.­Вод­ но­час­ вар­то­ за­ува­жи­ти,­що­ по­нят­тя­ еліти­має­ши­ро­ке­ тлу­ма­чен­ня.­Це­ не­ ли­ше­ прав­ля­ча­партія,­а­й­ліде­ри­політич­ної­опо­зиції­(так­зва­на­«кон­треліта»),­які­кон­ сти­туційно­ впли­ва­ють­ на­ уп­равління­ еко­номічною,­ соціаль­ною,­ політич­ною,­ ду­хов­ною­сфе­ра­ми­жит­тя­суспільства. Аме­ри­кансь­кий­ дослідник­ С.­ Хантінгтон­ поєднує­ плю­ралізм­ та­ еліта­ризм.­ Крім­ то­го,­ до­ пе­ре­ду­мов­ де­мо­кратії­ він­ відно­сить­ еко­номічні,­ соціальні,­ зовнішньо­політичні­та­куль­турні­фак­то­ри.­Ви­со­кий­роз­ви­ток­еко­номіки,­на­йо­го­ дум­ку,­за­без­пе­чує­ви­со­кий­рівень­освіче­ності,­еру­диції,­роз­ви­ток­за­собів­ма­со­вої­ інфор­мації,­що­ве­де­до­де­мо­кра­ти­зації­політич­ної­си­с­те­ми­суспільства.­Навіть­із­ ма­теріаль­них­по­зицій­та­кий­рівень­сприяє­де­мок­ра­тич­ності,­оскільки­ма­теріальні­ цінності­роз­поділя­ють­ся­більш­спра­вед­ли­во,­ніж­у­бідних­країнах.­З­ог­ля­ду­на­це­ вче­ний­ обґрун­то­ву­вав­ і­ де­мо­кра­тичність­ правління,­ яке­ мож­ли­ве­ тоді,­ ко­ли­ більшістю­ суспільства­ є­ стабільний­ се­редній­ клас.­Усі­ політичні­ де­мо­кратії,­ за­ С.­Хантінгто­ном,­ ма­ють­ рин­ко­ву­ еко­номіку.­ До­ не­обхідних­ умов­ де­мо­кра­тич­ ності,­(ад­же­не­всі­рин­кові­країни­ма­ють­де­мо­кра­тичні­си­с­те­ми)­аме­ри­кансь­кий­ політо­лог­ за­ра­хо­вує­ «роз­пи­лен­ня»­ еко­номічної­ вла­ди­ та­ існу­ван­ня­ при­ват­ної­ влас­ності.­Та­ка­ха­рак­те­ри­с­ти­ка­ство­рює­аль­тер­на­ти­ви­і­дає­мож­ливість­елітам,­які­ кон­тро­лю­ють­еко­номіку,­об­ме­жу­ва­ти­дер­жав­ну­вла­ду­й­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­де­мок­ ра­тичні­ за­со­би­ з­ ме­тою­ за­лу­чи­ти­ її­ на­ служ­бу­ своїм­ інте­ре­сам.­ У­ новій­ праці­ «Двад­цять­ років­ по­то­му:­ май­бутнє­ Тре­тьої­ хвилі»­Ф.­Хантінгтон­ за­ува­жує,­ що­ між­ сту­пе­нем­ де­мо­кра­ти­зації­ і­ сту­пе­нем­ еко­номічно­го­ роз­вит­ку­ існує­ до­сить­ тісний­ зв’язок.­«Не­роз­гля­да­ю­чи­ба­гаті­на­наф­ту­країни­як­ок­ре­мий­ви­па­док,­–­ за­зна­чає­політо­лог,­–­усі­най­ба­гатші­країни­світу,­крім­Сінга­пу­ру,­ма­ють­де­мо­кра­ тич­ну­фор­му­правління,­а­всі­найбідніші­країни­світу,­за­ви­нят­ком­Індії­і­ще­двох­ трьох,­–­не­є­де­мо­кра­тич­ни­ми»9.­ Та­кий­імпе­ра­тив­С.­Хантінгтон­по­яс­нює­кілько­ма­при­чи­на­ми.­По­пер­ше,­еко­ номічне­зро­с­тан­ня­зу­мов­лює­підви­щен­ня­рівня­ур­банізації­та­освіче­ності,­сприяє­ зру­шен­ням­у­струк­турі­зай­ня­тості,­при­цьо­му­збільшується­чис­ленність­се­ред­нь­ о­го­кла­су,­але­змен­шується­кількість­се­лян­і­по­слаб­люється­їхня­роль.­Це,­у­свою­ чер­гу,­ зу­мов­лює­ ство­рен­ня­ профспілок,­ політич­них­ партій­ і­ гро­мадсь­ких­ асо­ ціацій­з­ме­тою­за­хи­с­ту­своїх­інте­ресів.­По­дру­ге,­еко­номічне­зро­с­тан­ня­за­без­пе­ чує­зро­с­тан­ня­дер­жав­них­і­при­ват­них­ре­сурсів,­які­мо­жуть­бу­ти­роз­поділені­між­ різни­ми­ гру­па­ми­ у­ суспільстві,­ а­ це­ сти­му­лює­ в­ політиці­ схильність­ до­ ком­ промісів­ і­ тер­пи­мості.­ По­третє,­ еко­номічне­ зро­с­тан­ня­ ве­де­ до­ ус­клад­нен­ня­ струк­ту­ри­еко­номіки,­що­уне­мож­лив­лює­дик­тат­дер­жа­ви,­як­це­прак­ти­кується­в­ країнах­з­ко­манд­ною­еко­номікою.­По­чет­вер­те,­по­слаб­лен­ня­дер­жав­но­го­ре­гу­лю­ ван­ня­еко­номіки­ зу­мов­лює­ство­рен­ня­ і­ роз­вит­ок­не­за­леж­них­центрів­вла­ди,­ які­ ба­зу­ють­ся­ на­ при­ват­но­му­ во­лодінні­ капі­та­лом,­ тех­но­логіями­ і­ ко­мунікаціями.­ По­п’яте,­ де­мо­кратія­ не­сумісна­ з­ еко­номічною­ зрівнялівкою,­ яка­ до­ся­гається­ ли­ше­за­до­по­мо­гою­при­му­со­вих­ав­то­ри­тар­них­ме­тодів10.­ Політич­на­на­ука­ос­таннім­ча­сом­приділяє­знач­ну­ува­гу­до­к­т­рині­кор­по­ра­тив­ ної­ де­мо­кратії­ як­ формі­ за­хи­с­ту­ інте­ресів­ усіх­ членів­ кор­по­рації,­ на­при­клад,­ робітників,­ підприємців,­ се­лян­ то­що.­ Де­мо­кратія­ у­ цьо­му­ ви­пад­ку­ по­стає­ як­ інсти­туціональ­ний­ ме­ханізм­ для­ ви­роб­лен­ня­ політи­ки,­ дер­жав­них­ рішень­ за­ до­по­мо­гою­профспі­лок,­пред­став­ників­політич­ної­ еліти,­ еліти­бізне­су.­Дер­жа­ва­ 749Юридичні і політичні науки 750 Держава і право • Випуск 49 впли­ває­на­цей­про­цес­че­рез­за­ко­но­дав­ство­як­ре­гу­лю­ю­чий­інсти­тут,­не­до­пу­с­ка­ ю­чи­ кон­ку­ренції­ еліт,­ а­ за­про­ва­д­жу­ю­чи­ кон­сен­сусні­ ме­то­ди­ прий­нят­тя­ рішень.­ Найбільш­на­оч­ним­для­ро­зуміння­прак­тич­ної­ дії­ цієї­ до­к­т­ри­ни­ є­ вре­гу­лю­ван­ня­ соціаль­них­відно­син,­ко­ли­вста­нов­люється­оп­ла­та­праці,­за­без­пе­чується­охо­ро­на­ пра­ці,­впро­ва­д­жується­соціаль­не­за­без­пе­чен­ня­то­що.­При­хиль­ни­ки­цієї­докт­ри­ни­ став­лять­ся­ до­ де­мо­кратії­ цілком­праг­ма­тич­но.­ І­ все­ж­ праг­ма­тизм,­ який­ нині­ в­ Ук­раїні­про­го­ло­ше­но­май­же­дер­жав­ною­політи­кою,­не­зав­жди­мо­же­спря­мо­ву­ва­ ти­ся­на­лю­ди­ну­і­відо­б­ра­жа­ти­її­інте­ре­си.­Лю­ди­на­в­такій­си­с­темі­праг­ма­тич­них­ дій,­оцінок,­по­глядів­по­стає­як­оди­ни­ця,­ за­про­гра­мо­ва­на­на­вирішен­ня­за­вдань,­ які­пе­ре­важ­но­потрібні­суспіль­ству,­особ­ли­во­владі. Інший­кри­терій­ро­зуміння­де­мо­кратії­за­сто­со­вує­аме­ри­кансь­кий­політо­лог­А.­ Лейп­харт,­фор­му­ю­чи­прин­ци­пи,­які­роз­кри­ва­ють­нам­до­к­т­ри­ну­пар­ти­си­па­тор­ної­ де­мо­кратії:­«Ре­аль­ним­де­мо­кра­тич­ним­уря­дом­мо­же­вва­жа­ти­ся­та­кий­уряд,­який­ у­ більшості­ ви­падків­ до­сить­ по­вно­ відо­б­ра­жає­ во­лю­ більшості­ гро­ма­дян».­ Успішне­функціону­ван­ня­де­мо­кратії,­на­дум­ку­А.­Лейп­хар­та,­пе­ред­ба­чає:­сво­бо­ду­ зборів­ та­ор­ганізацій,­ сво­бо­ду­сло­ва,­пра­во­ за­галь­но­го­ го­ло­су­ван­ня,­ ви­борність­ гро­мадсь­ких­по­сад,­пра­во­зма­ган­ня­політич­них­партій­за­ак­тивність­елек­то­ра­ту­ на­ ви­бо­рах,­ плю­ралізм­ дже­рел­ інфор­мації,­ вільні­ і­ спра­вед­ливі­ ви­бо­ри,­ уз­го­д­ женість­ політи­ки­ уря­ду­ з­ во­лею­ гро­ма­дян.­ Ос­танні­ два­ прин­ци­пи­ виз­на­ча­ють­ за­га­лом­ступінь­де­мо­кра­тиз­му­політич­но­го­правління11. Плебісци­тар­на­ де­мо­кратія­ до­к­т­ри­наль­но­ бу­ла­ сфор­му­льо­ва­на­ німець­ким­ соціоло­гом­М.­Ве­бе­ром.­Суть­її­по­ля­га­ла­в­то­му,­що­ха­риз­ма­тич­ний­лідер,­по­пер­ ше,­ оби­рається­ пря­мим­ го­ло­су­ван­ням­ на­ро­ду;­ по­дру­ге,­ не­се­ пе­ред­ на­ро­дом­ відповідальність;­по­третє,­підно­сить­ся­над­бю­ро­кратією,­здійснює­над­нею­кон­ троль­ «зго­ри».­ М.­ Ве­бер­ ствер­д­жу­вав,­ що­ па­ну­ван­ню­ ша­но­ва­них­ лю­дей­ та­ уп­равлін­ню­че­рез­пар­ла­мен­тарів­на­стає­кінець.­«Вож­дем­стає­ли­ше­той,­у­то­му­ числі­ че­рез­ го­ло­ву­пар­ла­мен­ту,­ ко­му­підпо­ряд­ко­вується­ця­ма­ши­на­ (ма­ється­на­ увазі­ підпо­ряд­ку­ван­ня­ еко­номіки­ політи­ка­ми,­ які­ не­ вхо­дять­ до­ пар­ла­мен­ту).­ Інши­ми­ сло­ва­ми,­ ство­рен­ня­ та­ких­ма­шин­оз­на­чає­на­ступ­плебісци­та­рної­ де­мо­ кратії»12. Англійські­вчені­Н.­Ел­дер,­А.­То­мас,­Д.­Ар­тер­у­праці­«Зміша­на­де­мо­к­ратія?­ Уряд­ і­ політи­ка­ скан­ди­навсь­ких­ країн»­ обґрун­то­ву­ють­ кон­цеп­цію кон­сен­сус­ної­ де­мо­кратії­ сто­сов­но­ Нор­вегії,­ Данії,­ Фінляндії­ як­ її­ прак­тич­не­ втілен­ня.­ Во­ни­ ро­зуміють­ лібе­раль­ну­ де­мо­кра­тич­ну­ дер­жа­ву­ як­ дер­жа­ву,­ що­ ха­рак­те­ри­зується­ низь­ким­рівнем­опо­зиції­та­конфліктності­у­про­цесі­здійс­нен­ня­пріори­тетів­дер­ жав­ної­вла­ди,­але­вод­но­час­з­ви­со­кою­пи­то­мою­ва­гою­до­мо­вле­ності­у­ви­роб­ленні­ дер­жав­ної­політи­ки13.­ Як­ствер­д­жує­С.­Хантінгтон,­із­часів­Дру­гої­світо­вої­війни­бу­ло­за­ве­де­но­виз­ на­ча­ти­де­мо­кратію­«май­же­ви­нят­ко­во­у­термінах­ви­борів».­Де­мо­к­ра­тія­у­та­ко­му­ ви­пад­ку­роз­гля­дається­як­засіб­ут­во­рен­ня­ор­ганів­вла­ди­й­упо­вно­ва­жен­ня­їх­що­до­ відповідаль­ності.­Суть­до­к­т­ри­ни­ви­бор­ної­де­мо­кратії­і­ви­бор­чої­тех­но­логії­по­ля­ гає­у­то­му,­що­пра­ви­телі­та­підлеглі­яв­ля­ють­со­бою­од­ну­осо­бу,­до­то­го­ж­перші­ одер­жу­ють­свій­ста­тус­че­рез­про­це­ду­ру­го­ло­су­ван­ня.­Де­мо­кра­тичність­полі­тич­ ної­си­с­те­ми­за­ле­жить­від­то­го,­на­скільки­оби­ра­ють­ся­керівни­ки,­чи­при­та­ман­на­ чесність­ви­бор­чо­му­про­це­су,­як­ре­гу­ляр­но­про­во­дять­ся­ви­бо­ри,­як­вільно­і­рівно­ прав­но­про­хо­дить­зма­ган­ня­кан­ди­датів­за­го­ло­си­ви­борців.­ Як­що­ж­роз­гля­да­ти­де­мо­кратію­як­ор­ганізацію,­то­цілком­логічно­ствер­д­жу­ва­ ти,­що­ во­на­ має­ свої­ ха­рак­терні­ ри­си.­ До­ них­ на­ле­жать­ ієрархія,­ фор­малізація­ 750 Держава і право • Випуск 49 751Юридичні і політичні науки відно­син,­ функціональ­на­ спеціалізація­ як­ кри­терії­ роз­вит­ку­ та­ раціональ­ної­ діяль­ності.­Як­що­більша­ча­с­ти­на­ре­зуль­татів­ро­бо­ти­цієї­ ор­ганізації­ за­без­пе­чує­ інте­ре­си­всіх,­тоді­є­підста­ви­на­зи­ва­ти­ці­еле­мен­ти­кри­теріями­раціональ­ної­де­мо­ кратії.­Раціональність­де­мо­кратії­ви­яв­ляється­пе­ре­дусім­у­то­му,­що­де­мо­кратія­є­ на­сам­пе­ред­ вла­дою­ не­ осо­би­с­то­с­тей­ чи­ політич­них­ партій,­ а­ кон­сти­туції­ і,­ відповідно­ до­ неї,­ –­ за­конів,­ не­ухи­льне­ до­три­ман­ня­ яких­ за­без­пе­чується­ всіма­ ме­ханізма­ми­дер­жа­ви14. З­ог­ля­ду­на­ок­рес­лені­ тен­денції­ роз­вит­ку­політич­ної­ си­с­те­ми­ і­ ста­нов­лен­ня­ де­мо­кра­тич­но­го­ ук­раїнсько­го­ суспільства­ на­сам­пе­ред­ важ­ли­во­ за­зна­чи­ти,­ що­ во­ни­фор­му­ють­ся­за­прин­ци­пом­пірамідаль­ної­ієрархії:­з­ма­со­вою­ба­зою­в­ос­нові,­ вер­ши­ною­ дер­жав­ної­ вла­ди­ у­ ви­що­му­ еше­лоні,­ що­ виз­на­чає­ фор­му­ дер­жа­ви­ і­ фор­му­правління­в­Ук­раїні.­Відповідно­роз­ви­ва­ють­ся­підси­с­те­ми,­які­ма­ють­вер­ ти­кальні­ струк­ту­ри­ (від­ ма­со­вої­ ба­зи­ –­ до­ керівних­ ус­та­нов):­ партії,­ суспільні­ ор­ганізації,­спілки­то­що.­На­кож­но­му­з­рівнів­ут­во­рю­ють­ся­спе­цифічні­струк­ту­ри­ і­відно­си­ни­між­ни­ми.­По­шук­шляхів­їх­по­даль­шо­го­вдо­с­ко­на­лен­ня­–од­не­з­цен­ т­раль­них­за­вдань­на­уко­во­го­досліджен­ня,­що­кон­кре­ти­зується­низ­кою­ос­нов­них­ по­ло­жень.­ Се­ред­ них­ на­ пер­шо­му­ місці­ –­ роз­ви­ток­ су­час­ної­ те­орії­ політич­ної­ си­с­те­ми­суспільства­­­не­тільки­її­інсти­туційних­еле­ментів­і­відно­син,­а­й­неінсти­ туційних,­не­ли­ше­офіційних,­а­й­при­хо­ва­них­еле­ментів­і­функцій;­розчле­ну­ван­ня­ політич­ної­си­с­те­ми­Ук­раїни­на­вер­ти­кальні­струк­ту­ри­інсти­тутів,­го­ри­зон­тальні­ рівні­вла­ди­і­ком­пе­тенції;­внутрішній­поділ­на­ле­гальні­і­не­ле­гальні­струк­ту­ри­та­ функції.­ Йдеть­ся­ та­кож­ про­ відно­си­ни­ між­ суб’єкта­ми­ вла­ди;­ про­ виз­на­чен­ня­ ієрархії­еле­ментів­си­с­те­ми­і­відно­си­ни­між­ни­ми­та­ос­нов­них­підрозділів­си­с­те­ ми.­От­же,­ви­ма­га­ють­вра­ху­ван­ня­і­відно­си­ни­між­суб’єкта­ми­та­об’єкта­ми­політи­ ки,­ме­ханізм­пе­ре­дачі­вла­ди­і­політич­них­імпульсів­у­си­с­темі­«суб’єкт­–­ви­ко­на­ вець». У­будь­який­істо­рич­ний­період­політич­на­си­с­те­ма­є­кон­крет­ною­політич­ною­ си­ту­ацією,­ порівня­но­ три­ва­лою­ в­ часі­ і­ стабільною.­ Від­ спе­цифіки­ суспільних­ відно­син,­ рівня­ роз­вит­ку­ суспільства­ за­ле­жить,­ чи­ бу­де­ ця­ си­ту­ація­ до­стат­ньо­ ус­та­ле­ною,­що­виз­на­чає­ здатність­си­с­те­ми­роз­ви­ва­ти­ся,­ адап­ту­ва­ти­ся­до­ змін­у­ суспільстві­і­йо­го­зовнішньо­му­ото­ченні.­ 1..­ Рисіч Й.­ Па­ра­диг­ма­ де­мо­кратії­ в­ Ук­раїні­ (політи­ко­пра­во­вий­ аналіз).­ Мо­но­ графія.­–­Дніпро­пе­т­ровськ,­2001.­–­С.­67.­2. Ка утсь кий К.­Со­ци­а­лизм­без­дик­та­ту­ры­//­ Но­вое­вре­мя.­–­1990.­–­№­28.­–­C.­15.­3. Рисіч Й.­Цит.­пра­ця.­4. Falkenmark G.­Power,­ theory­and­value­/­G.­Falkenmark.­–­Goteborg,­1982.­–­Р.­65.­5. Ми халь чен ко Н.И.­Ук­ра­ин­ ское­об­ще­ст­во:­транс­фор­ма­ция,­мо­дер­ни­за­ция­или­ли­ми­т­роф­Ев­ро­пы?­–­К.:­Ин­сти­тут­ со­ци­о­ло­гии­НА­НУ,­2001.­–­С.­57.­6. Міллер Ж.­Політи­ко­адміністра­тивні­си­с­те­ми­країн­ ЄС:­Порівняль­ний­ аналіз.­ –­К.:­ Ге­не­за,­ 1997.­ –­С.­ 102.­7. Рус со Ж.–Ж.­ Трак­та­ты.­Об­ об­ще­ст­вен­ном­договоре,­или­прин­ци­пы­по­ли­ти­че­с­ко­го­пра­ва­//­Ис­то­рия­по­ли­ти­че­с­ких­ и­пра­во­вых­уче­ний:­Хре­с­то­ма­тия;­укл.­Г.­Де­ми­ден­ко.­–­Х.,­1999.­–­С.­34.­8. Ели се ев С.М.­ Со­ци­аль­ные­и­по­ли­ти­че­с­кие­раз­ме­же­ва­ния,­ин­сти­ту­ци­о­наль­ные­пред­по­сыл­ки­и­ус­ло­ вия­кон­со­ли­да­ции­пар­тий­ных­си­с­тем­в­де­мо­кра­ти­че­с­ком­тран­зи­те­//­По­лис.­–­2004.­–­№­ 5­6.­ –­ С.­ 65.­ 9. Хантінгтон С.Ф. Двад­цять­ років­ по­ то­му:­ май­бутнє­ Тре­тьої­ хвилі­ //­ Ук­раїнські­варіан­ти.­–­1999.­–­№­1–2.­–­С.23.­10. Там­са­мо.­11. Lijphart A.­Democracie,­ Patters­of­majoritarian­and­consensus­in­21­countries.­–­New­Haven:­London.,­1984.­–­Р.­46.­ 12. Ве бер М.­ Из­бран­ные­ при­зве­де­ния;­ пер.­ с­ нем.;­ сост.,­ общ.­ ред.­ и­ по­слесл.­Ю.Н.­ Да­вы­до­ва.­–­М.:­Про­гресс,­1990.­–­С.­674­675.­13. Elder N., Thomas A., Arter D. The­con­ sensual­democracy?­The­Government­and­Politics­of­the­Scandinavias­states.­–­Oxford,­1982.­ –­Р.­5.­14. Рисіч Й.­Цит.­пра­ця. 751Юридичні і політичні науки Розділ 10. Політичні науки О.В. Косахівська. Політична система і демократія в україні: до проблеми співвідношення

Ähnliche Einträge