Провокація хабара та інститут співучасті у злочині: проблема співвідношення
Обґрунтовано, що провокація хабара є більш широким поняттям, ніж підбурювання до давання-одержання хабара. Виключення ст.. 370 із КК України можливе лише за умови введення загальної норми «провокація злочину», при цьому службове становище особи має бути кваліфікуючою ознакою даного злочинного діян...
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34377 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Провокація хабара та інститут співучасті у злочині: проблема співвідношення / О.О. Кваша // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 475-482. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34377 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-343772012-06-04T12:54:59Z Провокація хабара та інститут співучасті у злочині: проблема співвідношення Кваша, О.О. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Обґрунтовано, що провокація хабара є більш широким поняттям, ніж підбурювання до давання-одержання хабара. Виключення ст.. 370 із КК України можливе лише за умови введення загальної норми «провокація злочину», при цьому службове становище особи має бути кваліфікуючою ознакою даного злочинного діяння. Обосновано, что провокация взятки является более широким понятием, чем подстрекательство к даче-получению взятки. Исключение ст. 370 из УК України возможно только при условии введения общей нормы «провокация преступления», при этом служебное положение лица должно быть квалифицирующим признаком данного преступного деяния. The paper proves that a bribe provocation is wider concept than incitement to bribe-giving. Excluding st ..370 of the Criminal Code of Ukraine is only possible when entering the general rule "provocation crime", while official position qualifying person must be a sign of the criminal act. 2010 Article Провокація хабара та інститут співучасті у злочині: проблема співвідношення / О.О. Кваша // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 475-482. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34377 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
spellingShingle |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кваша, О.О. Провокація хабара та інститут співучасті у злочині: проблема співвідношення Держава і право |
description |
Обґрунтовано, що провокація хабара є більш широким поняттям, ніж підбурювання до давання-одержання хабара. Виключення ст.. 370 із КК України можливе лише за умови введення загальної норми «провокація злочину», при цьому службове становище особи має бути кваліфікуючою ознакою даного злочинного діяння. |
format |
Article |
author |
Кваша, О.О. |
author_facet |
Кваша, О.О. |
author_sort |
Кваша, О.О. |
title |
Провокація хабара та інститут співучасті у злочині: проблема співвідношення |
title_short |
Провокація хабара та інститут співучасті у злочині: проблема співвідношення |
title_full |
Провокація хабара та інститут співучасті у злочині: проблема співвідношення |
title_fullStr |
Провокація хабара та інститут співучасті у злочині: проблема співвідношення |
title_full_unstemmed |
Провокація хабара та інститут співучасті у злочині: проблема співвідношення |
title_sort |
провокація хабара та інститут співучасті у злочині: проблема співвідношення |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34377 |
citation_txt |
Провокація хабара та інститут співучасті у злочині: проблема співвідношення / О.О. Кваша // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 475-482. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT kvašaoo provokacíâhabarataínstitutspívučastíuzločiníproblemaspívvídnošennâ |
first_indexed |
2025-07-03T15:22:51Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:22:51Z |
_version_ |
1836639764371996672 |
fulltext |
475Юридичні і політичні науки
О.О. КВАША. ПРОВОКАЦІЯ ХАБАРА ТА ІНСТИТУТ СПІВУЧАСТІ У
ЗЛОЧИНІ: ПРОБЛЕМА СПІВВІДНОШЕННЯ
Обґрун то ва но, що про во кація ха ба ра є більш ши ро ким по нят тям, ніж підбу рю ван
ня до да ван няодер жан ня ха ба ра. Ви клю чен ня ст.. 370 із КК Ук раїни мож ли ве ли ше за
умо ви вве ден ня за галь ної нор ми «про во кація зло чи ну», при цьо му служ бо ве ста но ви ще
осо би має бу ти кваліфіку ю чою оз на кою да но го зло чин но го діян ня.
Ключовіслова:ха бар, підбу рю ван ня до зло чи ну, співу часть у ха бар ництві, про во
кація ха ба ра.
Обос но ва но, что про во ка ция взят ки яв ля ет ся бо лее ши ро ким по ня ти ем, чем под
ст ре ка тель ст во к да чепо лу че нию взят ки. Ис клю че ние ст. 370 из УК Ук раїни воз мож
но толь ко при ус ло вии вве де ния об щей нор мы «про во ка ция пре ступ ле ния», при этом
слу жеб ное по ло же ние ли ца долж но быть ква ли фи ци ру ю щим при зна ком дан но го пре
ступ но го де я ния.
Ключевыеслова: взят ка, под ст ре ка тель ст во к пре ступ ле нию, со уча с тие во взя
точ ни че ст ве, про во ка ция взят ки.
The paper proves that a bribe provocation is wider concept than incitement to bribegiv
ing. Excluding st ..370 of the Criminal Code of Ukraine is only possible when entering the
general rule "provocation crime", while official position qualifying person must be a sign of
the criminal act.
Keywords: bribery, incitement to crime, complicity in bribery, bribe provocation.
Хабарництвопритаманнебудьякійдержаві,оскількинаявневсюди,деіснує
публічнавлада.Утакихкраїнах,якзокремаУкраїна,дехабарництвовкрайсиль
нопоширене,вонозсоціальноїаномаліїдавновжеперетворилосьнасоціальну
патологію. Багато хто сприймає такий стан як норму, властивість менталітету,
оскількидаваннямхабаравирішуєтьсябагатопроблем.Так,задеякимиопитуван
нями,приблизно30%жителівУкраїнихочразужиттідавалихабарадлядосяг
неннятакимчиномтієїчиіншоїмети;прицьому72%хабародавцівробилицез
власноїініціативи,а86%дотогожвважали,щотакийзасібсерйознодопомагає
вирішуватипроблеми1.
Згідноізданимистатистичноїзвітностіпрозареєстрованізлочиниірезульта
ти роботи на території України, за 12 місяців 2007 року зареєстровано 2775
випадківхабарництва,зниходержанняхабара2146тадаванняхабара–628,ав
2008року–2297випадківхабарництва,зниходержанняхабара1910тадавання
хабара–386,у2009році–2102злочинів,зниходержанняхабара–1855,даван
няхабара–247,ітількизапершепівріччя2010року–1610,відповідноодержан
няхабара?1390,адаванняхабара–220.Прицьомудослідники,якіаналізували
проблемипротидіїхабарництвутакорупції,відзначаютьтойфакт,щоофіційна
статистика не відображає фактичних масштабів хабарництва, його стану і
динаміки,оскількицеявищемаєнадзвичайновисокулатентність.Цепідтверд
жуєтьсяданимиукраїнськихвчених:правоохоронниморганамстаєвідомолише
Розділ 8. Кримінальне право, кримінальний
процес та криміналістика
©КВА ША Ок са на Олек сандрівна – кандидатюридичнихнаук, старшийнауковий
співробітникІнститутудержавиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни
476 Держава і право • Випуск 49
про12%(максимумдо5%)всіхвипадківхабарництва2.
Проблемипротидії службовим злочинам отримали ґрунтовне висвітлення в
працяхукраїнськихвчених.Середукраїнськихдослідниківугалузікримінально
го права розробку даної проблеми внесли О.Ф. Бантишев, І.А. Гельфанд,
О.Г.Кальман, О.М.Костенко, О.М. Литвак, В.С. Лукомський, П.С.Матишевсь
китй,М.І.Мельник,В.О.Навроцький,А.В.Савченко,О.Я.Свєтлов,А.Н.Трайнін,
В.І.Тютюгін,Б.С.Утєвський,О.В.Ус,М.І.Хавронюктаінші.Однакприцьому
недостатньоприділялосьувагипровокаціїхабараякрізновидуспівучастіухабар
ництві,щоієметоюданоїстатті.
Поняття«хабарництво»самепособієпредметомдискусійвтеоріїкриміна
льногоправа.Переважнохабарництворозглядаєтьсяякродовепоняття,якеохоп
люєнерозривнопов’язаніміжсобоюскладизлочинів,передбаченістаттями368,
369та370ККУкраїни–одержанняхабара,дачухабара,провокаціюхабара.Не
всівченірозглядаютьхабарництвосамеяктріаду,окремівідносятьпровокацію
хабарадо інших службових злочинів чи взагалі до злочинівпротиправосуддя.
Томуіншийпідхідполягаєурозумінніхабарництваякскладногодвостороннього
єдиногозлочину(О.Б.Сахаров,О.Я.Свєтлов,Є.Л.Стрельцов).
Загаломпровокація злочину (хабара) розглядається як підбурюванняпевної
особидовчиненнязлочинузметоюподальшогоїївикриття.Провокаціязлочину
такимчиномвизнаєтьсяспіву ча с тю у зло чині,щоспровокований,аджемотивиу
співучасниківзлочинуможутьбутирізними,алеценевиключаєїхспівучастів
цьомузлочині.Томуособа, якаспровокувала іншуособудовчинення злочину,
несевідповідальністьзаспівучастьуспровокованомузлочину,асаме–запідбу
рювання до вчинення злочину. Подібна позиція характерна як для радянської
доктриникримінальногоправа,такідлясучасної3.
УчинномуККУкраїни встановлена відповідальність запро во кацію ха ба ра
(ст.370КК).Унорміпередбачено,щопровокаціяхабара–цесвідоместворення
службовоюособоюобставиніумов,щозумовлюютьпропонуванняабоодержан
няхабара,щобпотімвикрититого,хтодавабовзявхабар.Переважнопровокація
хабаратлумачитьсяякспеціальнийвидпідбурюваннядовчиненнязлочину,коли
винниймаєнаметіподальшевикриттяособи,якадалаабоодержалахабар.Служ
бова особа умисно створює обставини і умови, які обумовлюють давання або
одержанняхабараізвизначеноювищеметою.
Сутністьпровокаціїполягаєвтому,щосамепровокаторвикликаєвіншоїосо
бинамірвчинитизлочинзметоюїївикриття.Узв’язкузцимвиникаєпроблема
розмежуванняпідбурюваннядохабара іпровокації.Аджеаналіздиспозиціїч.1
ст.370ККсвідчить,щозоб’єктивноїсторонипровокаціянеобмежуєтьсясхилян
ням іншої особи до даванняодержання хабара шляхом підмовлянь, підкупу,
погроз,щоможнакваліфікуватиякпідбурюваннядозлочину.Яквищевизнача
лось,провокуватихабарможнаішляхомстворенняобставиніумов,якіобумов
люють давання або одержання хабара, тобто шляхом впливу на об’єктивну
дійсність,анебезпосередньонаособу.Якщоприпровокаціїодержанняхабара
конвертізгрішмизалишаютьнаробочомустоліслужбовоїособи,точиможнаце
розцінювати як підбурювання до злочину? У кримінальноправовій доктрині
існуютьрізніпідходидовирішенняцьогопитання.
Домінуючою є точка зору, що за будьяких обставин провокація хабара є
спеціальнимвидомпідбурюваннядонього4.Прицьомупереважноконстатується
така сутність провокації і не ставиться під сумнів доцільність наявності в КК
476 Держава і право • Випуск 49
477Юридичні і політичні науки
окремоїнорми.Однакбагатовченихсхиляютьсядодумки,щооскількипрово
каціяхабараєпідбурюваннямдодаванняодержанняхабара,тонеєдоцільним
виокремленняукримінальномузаконіпровокаціїхабараяксамостійногоскладу
злочину. Так, О.Ф.Бантишевстверджує,що«провокаціядовчиненнябудьякого
злочину є лише окремим випадком підбурювання» і вважає, що при будьякій
провокації хабара, провокатор повинен нести кримінальну відповідальність як
підбурювачдовідповідного злочину5.Прихильникамивизнанняпровокаційних
дій підбурюванням до злочину виступали С.В. Познишев, О.Я. Свєтлов,
А.Н.Трайнін,М.Д.Шаргородський6.Яксвідчатьдослідники,такапозиціязнай
шла відображення і в кримінальному законодавстві деяких зарубіжних країн:
підлягаєвідповідальностізапідбурюваннятой,хтосхиляєіншуособудовчинен
нязлочинузметоюпорушенняпротинеїкримінальногопереслідування(§1ст.23
ККРеспублікиПольща),атакожуч.1ст.18ККІспанії7.
Існуєйіншапозиція,якасуперечитьпопередній.Так,В.О.Навроцькийзапе
речуєпротивизнанняпровокаціїхабарапідбурюваннямдозлочину,адже«пропо
зиціяхабара»зметоювикриттяхабарниканеєсхиляннямдозлочину,оскільки
хабарникнеможевчинити злочин, аджейогодії єконтрольованими»8.О.В.Ус
вважає,щовирішенняпитанняпровідповідальністьслужбовоїособи,якаодер
жала хабар, і у випадку його провокації, і в ситуації надання контрольованого
хабара,маєбутиоднаковим9.Так,угазеті«Дзеркалотижня»№28(808)від713
серпня 2010опублікована статтяГеннадіяКарпюка «Боротьба з хабарництвом:
здобуткиітенденції»,вякійвідстоюєтьсядоцільністьзаконодавчогозакріплення
«контрольованогохабара».Такепоняттяяк«контрольованийхабар»законодавчо
закріпленевбагатьохкраїнах,зокремауБілорусії.Унауковопрактичнихкомен
тарях чинного КК України йдеться про необхідність відмежування провокації
хабаравід«контрольованогохабара»,колизазаявоюслужбовоїособи,якійпро
понуютьхабар,абозаінформацієюбудьякоїіншоїособи,уякоїпросятьчивима
гаютьхабар,службовимиособамиправоохороннихорганівздійснюєтьсязаконна
оперативнадіяльність10.Уцьомуполягаєпринциповавідмінністьпровокаціївід
«контрольованогохабара», аджеприпровокаціївідсутня заяваабо інша інфор
маціяпрофактвимаганняхабара.Нанашпогляд,вкрайважливимиуцьомусенсі
є роз’ясненняЄвропейського суду з прав людини, який у справі Ванґян проти
Росії, у пункті 47 рішення по цій справі, під провокацією злочину пропонує
розумітидіїтаємнихагентів,спрямованнінапідбурюваннязлочину,вситуації,
коли не має підстав вва жа ти він був би вчи не ний без їх втру чан ня11. На наш
погляд,самеостаннєположеннямаєпринциповезначеннядлявідмежуваннявка
занихпонятьіобґрунтуванняпідставидляпритягненнядовідповідальностіосо
би,якаспровокувалазлочиннепосягання,ідоцільностізвільненнявідвідповідаль
ності особи, яка була спровокована. Так, провокація злочину є захистом від
кримінальногопереслідуванняуСША.
При цьому залишається відкритим питання кваліфікації провокації. М.І.
Мельникдаєвідповідьнацепитаннятакимчином:діїслужбовоїособи,якаспро
вокувалахабарництво,занаявностідотогопідстав,слідрозцінюватиякзловжи
ваннявладоюабослужбовимстановищем,чиперевищеннявладиабослужбових
повноважень. За відсутності в діях службової особи зловживання вона може
нестивідповідальністьзапідбурюваннядодаваннячиодержанняхабара12.
Подібнупозиціюзаймаютьйіншівчені,прицьомупропонуючи,якзгадува
лось вище, віднестипровокаціюхабара до злочинівпротиправосуддя13.Тобто
провокація хабара загалом виводиться замежі розділуККУкраїни «Злочини в
477Юридичні і політичні науки
478 Держава і право • Випуск 49
сферіслужбовоїдіяльності».Зтакимпідходомважкопогодитись,аджеоб’єктом
злочинів проти правосуддя є суспільні відносини, що забезпечують необхідні
умови для нормальної діяльності суду і сприяючих йому органів і осіб по
здійсненню правосуддя, що включає, сам порядок його здійснення на стадіях
судового ідосудовогослідстваусправі,винесення законного,обґрунтованого і
справедливогосудовогоакту іподальшейоговиконання.
ЩедаліідеІ.А.Гельфанд,наполягаючинасвоєрідностіпровокаціїхабараяк
злочину,якийнеохоплюєтьсяніпоняттямслужбовогозловживання,ніпоняттям
підбурювання до давання або до одержання хабара, і навіть не містить у собі
ознакякогонебудьіншогозлочину14.
Такерозмаїттянауковихпозиційпотребуєздійсненнянасампередпорівняль
ногоаналізупонять«провокаціязлочину»і«підбурюваннядозлочину».Устатті
27ККУкраїнивизначено,щопідбурювачемєособа,якаумовляннями,підкупом,
погрозою,примусомабоіншимчиномсхилилаіншогоспівучасникадовчинення
злочину. Головна функціональна властивість підбурювача якраз і зводиться до
того впливу, який вона здійснює на інших осіб і який деформує волю тих чи
іншихосіб,перетворюючиїхдіїназлочинні.Сутьпідбурювання–схилитиіншу
особудовчиненнязлочину,тобтоумиснопобудитиуіншоїособирішучістьвчи
нитиконкретнесуспільнонебезпечнедіяння,забороненезаконом,умовляннями,
підкупом,погрозою,примусомчиіншимшляхом.
Припровокаціїжможливимєопосередкованийвпливнаособушляхомство
ренняобставинчиумов,щонеєпідбурюванням.Спираючисьнавищенаведене
слідпогодитисьзвченими,яківважають,щопристворенніобставиніумов,які
обумовлюютьдаванняабоодержанняхабара,тобтоприздійсненнівпливунаото
чуючу обстановку, не може йтися про підбурювання до злочину15.Ще одним
аргументомщодорізногозмістуаналізованихтермінівєте,щодляпідбурювання
обов’язковоюєнаявністьдвостороннього суб'єктивного зв'язкуміжпідбурюва
чеміпідбурюваним,томутаємнийспосібпідбурюванняєнеможливим.Втойчас
якпровокаторможедіятитаємно,шляхомствореннямтакихумовіобставин,що
викликаютьуособинамірвчинитидаваннячиодержанняхабара.
Нанашпогляд,провокаціяхабараяквидзлочинунеможезводитисьдопро
стогопідбурюваннячиявлятийогоспеціальнийвид.Засвоїмзмістомпровокація
злочинуєбільшширокимпоняттям,ніжпідбурюваннядовчиненняконкретного
злочину.Відповіднозасвоєюструктуроютазмістомдіяння,щопередбаченеуст..
370КК, сформульоване таким чином,що залежно від форми вираження може
матидвоякуюридичнуприродуівідповіднорізнукримінальноправовуоцінку.
Якщо провокатор здійснює вплив на конкретну особу для вчинення нею
даванняодержанняхабарашляхомумовлянь,підкупутощо,тобтонаявнийдвос
тороннійсуб’єктивнийзв'язок,товдіяннімістятьсяпередбаченівч.3.ст..27КК
елементипідбурюванняі,відповіднотакапровокаціямаєвизнаватисяспеціаль
нимвидомпідбурювання.Якщождіянняпровокатораміститьйіншіознаки,що
виходять за рамки передбаченогоКК кримінальноправового поняття підбурю
вання, то провокація не може охоплюватись поняттям підбурювання.Отже, не
кожна провокація є підбурюванням до злочину (наприклад, коли створюються
обставини чи умови), і не кожне підбурювання є провокацію злочину (якщо
відсутняметавикрититого,хтодавчиодержавхабар).Однаквобохвипадках
згідночинногоККУкраїникваліфікаціямаєздійснюватисьзастаттею370.
Склад злочину єформальним і визнається закінченим змоменту створення
478 Держава і право • Випуск 49
479Юридичні і політичні науки
службовоюособоюумовіобстановки,щозумовлюютьпропонуванняабоодер
жанняхабара,незалежновідтого,чибулонаданоабоодержаноспровокованою
особою хабар. Як випливає з попереднього, провокація хабара можлива двох
видів–йогодаваннячиодержання,іприцьомуможебутивчиненалишешляхом
активних дій.Форми провокації можуть бути різноманітними: поради, натяки,
рекомендації,побажаннятощо.
Суб’єктом провокації хабара є лише службова особа. Коли приватна особа
схиляєіншуособудодаванняабоодержанняхабара,вонавідповідаєзапідбурю
ваннядозлочинузач.4ст.27іст..368ККчист.369КК.Якщоособа,якастворює
обставини чи умови для вчинення даванняодержання хабара, не є службовою
особою,адіївінтересахостанньої,товонанеможевідповідатизаст..370КК,
суб’єктякогоєспеціальний–службоваособа.Очевидно,щоутакомувипадку
особапровокаторвзагалінепідлягаєкримінальнійвідповідальності,бойогодії
неєпідбурюваннямдохабарництвазавідсутностібезпосередньоговпливу(зв’яз
ку)наособу.
Суб’єктивнасторонахарактеризуєтьсянаявністюпрямогоумислуіспеціаль
ноїмети–викриттяособи,якадалаабоодержалахабар.Мотививчиненнятакого
злочинуможутьбутирізними–помста,кар’єризм,заздрістьтощо.Водночаспри
провокаціїхабараупровокатора,посуті,відсутнімєпрямийумиселнавчинення
особоюзлочину.Тобтодаванняхабаранеєкінцевоюметою,аєзасобомдосяг
неннякінцевоїмети–викриттяспровокованоїособи.
Необхіднопідкреслити,щоу судовійпрактиціпрактичнонерозглядаються
кримінальнісправипропровокаціюхабара.Щеу1978роцівідомийдослідник
службовихзлочинівО.Я.Свєтловконстатувавданийфакт іпропонуваввиклю
ченняданого складу злочину16.На сучасномуетапі вУкраїні склаласяподібна
ситуація.Вищенаводилисьданістатистичноїзвітностіпрозареєстрованізлочини
ірезультатироботинатериторіїУкраїниза12місяців20072009роківтазаперше
півріччя2010рокущодохабарництва,вякихвзагалівідсутнімиєданіпровчи
неннянатериторіїнашоїдержавивипадківпровокаціїхабара.Крімтого,уПоста
новіПленумуВерховногоСудуУкраїнивід26квітня2002року№5«Просудову
практикуусправахпрохабарництво»неміститьсяніякихроз’ясненьщодопра
вильногозастосуваннястатті370КК,крімвказівки,що«даванняабоодержання
хабаравідбулосьузв’язкузпровокацією,невиключаєвідповідальностітого,хто
йогодавабоодержав».Іжоднимчиномнезгадуютьсяпитання,яківиникаютьу
судовійпрактиціщодопритягненнядовідповідальностіособи,якаспровокувала
такі злочиннідії.Цесвідчитьпроте,щонормапровідповідальність запрово
кацію хабара фактично не працює, а саме діяння в практиці не зустрічається.
Тому,можливо,доцільноюєнаведенапропозиціяО.Я.Свєтлова.Якщожпевна
особапровокуєдаваннячиодержанняхабара,тоїїдіїмалибкваліфікуватисяяк
підбурювання до відповідних злочинів: ч.3 ст. 27 КК і статті 368 чи 369 КК
України.Однакпривчиненніпровокаціїєспецифічнаметавикриття,якавідсутня
прибудьякомупідбурюваннідозлочину,колиметоюєсправдівчиненняпідбу
рюванимзлочину.Томунеможнавважатиправовуприродупідбурюванняіпро
вокаціїзлочинутотожними.
До аргументів на користь виключення статті 370 із кримінального закону
науковці відносять також такі як, провокація хабара – це не стільки правове,
скільки аморальне діяння, несумісне з подальшоюроботою службової особи в
держапараті,тимбільшевправоохороннихорганахіпрокуратурі;мотивипрово
479Юридичні і політичні науки
480 Держава і право • Випуск 49
каціїхабара(помста,кар'єризм,заздрістьіт.п.)вкрайнегативнохарактеризують
особу,щопровокуєхабар,іприпущення,щоподібніособиможутьпрацюватив
держапараті, тим більше в правоохоронних органах і прокуратурі України, які
випливаютьзнаявностіст.370вККкраїни,несвідчитьнакористьцьогополо
женнявновомукримінальномузаконікраїни17.Неможнапогодитисьзостаннім
аргументом вченого, оскільки тоді за аналогією слід відмовитись від усього
розділувККУкраїни, якийпередбачає відповідальність службовихосіб.Адже
йогонаявність свідчитьпро«припущення»,щоподібніпорушники закону, які,
наприкладперевищуютьвладуабослужбовіповноваженнячиодержуютьхабар
можуть працювати в держапараті. Хоча питання про допустимість провокацій
вважаютьдоцільнимрозглядатишвидшеякморальнуетичнупроблему,ніжюри
дичну,йіншівчені18.
На наш погляд, потребує окремого дослідження питання про доцільність
віднесенняпровокації злочину до обставин, які пом’якшуютьпокарання.Безу
мовно,проблемаюридичноїприродипровокаціїзлочинівтаїїкримінальнопра
вовоїоцінкинасьогоднієважливоютаактуальною,аджеспровокуватиможнана
вчиненняфактичнобудьякогозлочину,анелишехабарництво.Томузаслугову
ютьнаувагупозиціївченихпровключенняукримінальнийзаконзагальноїнор
ми «провокація злочину», з одночасним виключенням норми про провокацію
хабара19.Лише за таких умовможна виключити статтю370 ізККУкраїни, бо
декриміналізаціядійслужбовихосіб,якіпровокуютьдовчиненняхабарництваз
метоювикриттятакихосіб,можепотягтизначнезростаннятакихвипадків.Мож
ливо, саменаявністьтакоїнормиукримінальномузаконівиконуєпревентивну
функцію,івідсутністьсудовоїпрактикиєтомупідтвердженням.Яквідомо,охо
роннафункціякримінальногозаконузнаходитьсвійвияв івзаборонівчинення
злочинногодіяннятазагрозіпокараннятим,хтоможевчинититакедіяння,ане
лишевзастосуванніпокараннядоособи,якавчинилазлочин.Кримінологивиз
начили,щозахарактеромвпливузаборонивкримінальноправовихнормах,гро
мадянможнаумовноподілитинатригрупи,дооднієїзякихможнавіднестиосіб,
якіневчиняютьзлочиннихдійчерезсвійстрахпередпокаранням20.
Отже,врезультатідослідженняотриманотаківисновки.Поперше,юридична
природапідбурюваннядозлочинуіпровокаціїзлочинунеєтотожними.Оскільки
для підбурювання завждипритаманний двосторонній суб’єктивний зв'язокміж
особами,тодіякприпровокаціїможебутивідсутнімтакийзв'язок,провокатор
можедіятитаємно,шляхомстворенняумовіобставиндлявчиненняхабарництва.
Отже,провокаціяєбільшширокимпоняттям,ніжпідбурювання.
Подруге, для провокації обов’язковою суб’єктивною ознакою є спеціальна
мета–викриттяособи,якуспровокувалинадаваннячиодержанняхабара.Така
метавідсутняувипадкупідбурюваннядодаваннячиодержанняхабара.Атакож
відмінноюрисоюпровокаціїєздійсненняпевнихактивнихдійвситуації,колине
було достатніхпідстав вважати,що злочин (даванняодержання хабара) був би
вчиненийбезпровокаційнихдій.Самеціознакимаютьпринциповезначеннядля
обґрунтуванняпідставидляпритягненнядовідповідальностіособи,якаспрово
кувалазлочиннепосягання,ідоцільностізвільненнявідвідповідальностіособи,
якабуласпровокована.
Отже,якщослужбоваособасхиляєіншуособудовчиненняхабарництва,то
цеєпідбурюваннямдозлочину(співучастюухабарництві)ікваліфікаціявідбу
ваєтьсяіззастосуваннямч.3ст.27КК.Якщожслужбоваособаздійснюєцідіїз
480 Держава і право • Випуск 49
481Юридичні і політичні науки
метою подальшого викриття особи, то це не є підбурюванням до злочину, а
кваліфікуєтьсяякпровокаціяхабара(стаття370зачиннимККУкраїни).Виклю
ченняжцієїнормиізККможливелишезаумовивведеннязагальноїнорми«про
вокаціязлочину»,прицьомуслужбовестановищеособимаєбутикваліфікуючою
ознакоюданогозлочинногодіяння.
Отриманівисновкиуподальшомусприятимутьудосконаленнюкримінальної
відповідальностізахабарництвовУкраїні.
1. Ян ко вий М.О., Го ло вчен ко М.Ф.Стан і тенденції розвиткукорупції вУкраїні //
Південноукраїнськийправничийчасопис. – 2009. –№1. –С.40.2. Жу равсь кий В.С.,
Ми халь чен ко М.І., Ми халь чен ко О.М. Корупція вУкраїні – не політика. –К.:Фенікс,
2007.–С.187;Лу комсь кий В.С.Кримінальнавідповідальністьзадачухабаратапосе
редництвовхабарництві:Автореф.дис…канд.юрид.наук.–К.,1996.–С.4;Мель ник
Н., Ха в ро нюк Н.«Эпидемия»должностныхпреступленийнаУкраине:причиныислед
ствия//Юридическаяпрактика.—1996.—№15—16.?С.48.3. Ива нов В.Провокация
илиправомернаядеятельность?//Уголовноеправо.–2001.–№3.?С.17;Минь ко ва А.М.
Провокацияпреступлений:вопросыуголовноправовойоценки//Кримінальнийкодекс
України 2001 р.: Проблеми застосування і перспективи удосконалення». Матеріали
міжнародної науковопрактичної конференції 1315 квітня 2007 р.:Львів:Львівський
державнийуніверситетвнутрішніхсправ,2007.–Частина1.–С.83;Пи онт ков ский А.А.
Учениеопретсуплении.–М.,1961.–С.573.4. Ве ли кий енциклопедичнийюридичний
словник/Заред.Ю.С.Шемшученка.–К.:ТОВ«Видво«Юридичнадумка»»,2007.–
С.728.5. Бан ти шев О.Ф.Злочиниусферіслужбовоїдіяьності(питаннякваліфікації):
Навч.посіб.–К.:МАУП,2002.–С.43.6. По зны шев С.В.Основныеначаланаукиуго
ловного права. Общая часть уголовного права. –М.: ИзданиеА.А. Карпеца, 1912. –
С.390;Свет лов А.Я.Ответственностьзадолжностныепреступления.–К.:Наук.думка,
1978.–С.240;Трай нин А.Н.Учениеосоучастии.–М.:ЮриздатНКЮСССР,1941.–С.
103;Шар го род ский М. Вопросы общей части уголовного права (законодательство и
судебнаяпрактика).–Л.:ИздвоЛенинград.унта,1955.–С.149.7. Ус О.В.Криміна
льнавідповідальністьзапідбурюваннядозлочину..–Х.:ФОПВапнярчукН.М.,2007.–
С.194.8. На вроць кий В.Провокаціяхабара,якможливийспосібборотьбизкорупцією
//ВісникАкадеміїправовихнаукУкраїни.–Х.:Право,1998.–Вип.4(15).–С.159.9. Ус
О.В.Цит.праця.–С.203.10.Криміна ль нийкодексУкраїни:науковопрактичнийкомен
тар/Ю.В.Баулін,В.І.Борисов,С.Б.Гавриш;Зазаг.ред.В.В.Сташиса,В.Я.Тація.–К.:
ІнЮре,2003.–С.1015.11. Минь ко ва А.М.Провокацияпреступлений:вопросыуголов
ноправовойоценки//КримінальнийкодексУкраїни2001р.:Проблемизастосуванняі
перспективиудосконалення».Матеріалиміжнародноїнауковопрактичноїконференції
1315квітня2007р.–Львів:Львівськийдержавнийуніверситетвнутрішніхсправ,2007.
– Ч.1. – С. 83. 12. Мель ник М.І. Хабарництво: загальна характеристика, проблеми
кваліфікації, удосконалення законодавства. –К.:Парламентське вид., 2000. –С. 217;
Мель ник М.І.Корупція–корозіявлади(соціальнасутність,тенденціїтанаслідки,захо
дипротидії).Монографія.–К.:Юрид.думка,2004.–С.351.13.Ак рам Трад АльФа из.
ОтветственностьзавзяточничествопоуголовномузаконодательствуИорданиииУкра
ины(сравнительноправовоеисследование):Дис.…канд.юрид.наук.–Одесса,2002.
–С.7.14. Гель фанд И.А.Уголовнаяответственностьзавзяточничество.–К.:Высш.шк.,
1963.–С.21.15. Минь ко ва А.М.Провокацияпреступлений:вопросыуголовноправо
войоценки//КримінальнийкодексУкраїни2001р.:Проблемизастосуванняіперспек
тиви удосконалення». Матеріали міжнародної науковопрактичної конференції 1315
квітня2007р.–Львів:Львівськийдержавнийуніверситетвнутрішніхсправ,2007.–Ч.
1.–С.84.16. Свет лов А.Я.Ответсвенностьзадолжностныепреступления.–К.:Науко
вадумка,1978.–С.240.17. Ак рам Трад АльФа из.Ответственностьзавзяточничество
поуголовномузаконодательствуИорданиииУкраины(сравнительноправовоеиссле
481Юридичні і політичні науки
482 Держава і право • Випуск 49
дование)—Дис.…канд.ю.н.–Одесса,2002.–С.102.18. Ма ли нов ский А.А.Сравни
тельноеправоведениевсфереуголовногоправа.–М.:Междунар.отношения,2002.–С.
147.19. Га в ри лов Б.Я., Бо же нок С. Квопросуопровокациипреступления//Российская
юстиция.–2006.–№5.–С.44?49.20. На умов А.В.Механизмуголовноправовогорегу
лирования//Криминологическиеиуголовноправовыеидеиборьбыспреступностью.
–М.:ИГПРАН,1996.–С.14.
482 Держава і право • Випуск 49
Розділ 8. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
О.О. Кваша. Провокація хабара та інститут співучасті у злочині: Проблема співвідношення
|