Поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України

Поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України

Стаття присвячена проблемі визначення поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Короленко, О.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34379
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України / О.М. Короленко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 520-524. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34379
record_format dspace
spelling irk-123456789-343792012-06-04T13:06:32Z Поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України Короленко, О.М. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Стаття присвячена проблемі визначення поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України. Статья посвящена проблеме определения понятия состояние сильного душевного волнения в законодательстве Украины. Article devoted the problem of determination the concept “state of strong blood hot” in the legislation of Ukraine. 2010 Article Поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України / О.М. Короленко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 520-524. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34379 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
spellingShingle Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Короленко, О.М.
Поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України
Держава і право
description Стаття присвячена проблемі визначення поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України.
format Article
author Короленко, О.М.
author_facet Короленко, О.М.
author_sort Короленко, О.М.
title Поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України
title_short Поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України
title_full Поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України
title_fullStr Поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України
title_full_unstemmed Поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України
title_sort поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві україни
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34379
citation_txt Поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві України / О.М. Короленко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 520-524. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT korolenkoom ponâttâstansilʹnogoduševnogohvilûvannâvzakonodavstvíukraíni
first_indexed 2025-07-03T15:22:58Z
last_indexed 2025-07-03T15:22:58Z
_version_ 1836639771901820928
fulltext 520 Держава і право • Випуск 49 О.М. КОРОЛЕНКО. ПОНЯТТЯ «СТАН СИЛЬНОГО ДУШЕВНОГО ХВИЛЮВАННЯ» В ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ Стат тя при свя че на про блемі виз на чен ня по нят тя «стан силь но го ду шев но го хви­ лю ван ня» в за ко но давстві Ук раїни. Клю­чові­ сло­ва: стан силь но го ду шев но го хви лю ван ня, фізіологічний афект, емоційний стан. ­Ста тья по свя ще на про бле ме оп ре де ле ния по ня тия со сто я ние силь но го ду шев но го вол не ния в за ко но да тель ст ве Ук ра и ны. Клю­че­вые­ сло­ва: со сто я ние силь но го ду шев но го вол не ния, фи зи о ло ги че с кий аф фект, эмо ци о наль ное со сто я ние. Article devoted the problem of determination the concept “state of strong blood hot” in the legislation of Ukraine. Key­words: state of strong blood hot, physiological affect, emotional state. Згідно­ зі­ стат­тя­ми­3­ та­27­Кон­сти­туції­Ук­раїни­лю­ди­на,­ її­жит­тя­ і­ здо­ров’я,­ честь­ і­ гідність,­ не­до­тор­канність­ і­ без­пе­ка­ виз­на­ють­ся­ в­ Ук­раїні­ най­ви­щою­ соціаль­ної­цінністю.­Кож­на­лю­ди­на­має­невід’ємне­пра­во­на­жит­тя.­Од­ним­з­го­ло­ вних­за­вдань­криміна­ль­но­го­пра­ва­Ук­раїни­є­охо­ро­на­осо­би,­її­жит­тя­і­здо­ров’я.­ Пев­не­місце­се­ред­зло­чинів­про­ти­жит­тя­і­здо­ров’я­осо­би­зай­ма­ють­по­ся­ган­ня,­що­ вчи­ня­ють­ся­ в­ стані­ силь­но­го­ ду­шев­но­го­ хви­лю­ван­ня,­ а­ са­ме:­ умис­не­ вбив­ст­во,­ вчи­не­не­в­стані­силь­но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня­(ст.­116­КК­Ук­раїни)­та­умис­не­ тяж­ке­ тілес­не­ уш­ко­д­жен­ня,­ за­подіяне­ у­ стані­ силь­но­го­ ду­шев­но­го­ хви­лю­ван­ня­ (ст.­123­КК­Ук­раїни).­Во­ни­ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­мен­шим­сту­пе­нем­суспільної­не­без­ печ­ності­ порівня­но­ з­ уми­сним­вбив­ст­вом,­ пе­ред­ба­че­ним­ ст.­ 115­КК­Ук­раїни­ та­ уми­сним­тяж­ким­тіле­сним­уш­ко­д­жен­ням,­пе­ред­ба­че­ним­ст.­121­КК­Ук­раїни.­Вра­ хо­ву­ю­чи­це,­за­ко­но­да­вець­вста­нов­лює­за­такі­зло­чи­ни­більш­м’які­санкції.­Підста­ вою­пом’як­шен­ня­ відповідаль­ності­ є­ на­явність­ спе­цифічно­го­ емоційно­го­ ста­ну­ вин­но­го,­ який­ знач­ною­мірою­ зни­жує­йо­го­ здатність­ усвідо­млю­ва­ти­ свої­ дії­ та­ ке­ру­ва­ти­ни­ми.­Та­кож­за­ко­но­да­вець­в­якості­пом’як­шу­ю­чої­об­ста­ви­ни­вка­зує­на­ вчи­нен­ня­ зло­чи­ну­ під­ впли­вом­ силь­но­го­ ду­шев­но­го­ хви­лю­ван­ня,­ вик­ли­ка­но­го­ не­пра­вомірни­ми­або­амо­раль­ни­ми­діями­по­терпіло­го­(п.7­ч.1­ст.­66­КК­Ук­раїни).­ Вка­за­на­ пом’як­шу­ю­ча­ об­ста­ви­на­ мо­же­ вра­хо­ву­ва­ти­ся­ ли­ше­ за­ тих­ умов,­ ко­ли­ во­на­не­вхо­дить­в­кон­ст­рукцію­скла­ду­зло­чи­ну,­як­це­пе­ред­ба­че­но­ст.­ст.­116­та­123­ КК­Ук­раїни.­ Про­бле­мам­криміна­ль­ної­відповідаль­ності­за­зло­чи­ни,­вчи­нені­в­стані­силь­но­ го­ ду­шев­но­го­ хви­лю­ван­ня,­ при­свя­чені­ праці­ Л.А.­ Андрєєвої,­ О.В.­ Ав­ра­мен­ка,­ М.І.­Ба­жа­но­ва,­Ю.В.­Ба­уліна,­С.В.­Бо­родіна,­В.М.­Бурдіна,­О.В.­Бур­ка,­А.В.­Бай­ ло­ва,­ В.К.­ Гри­щу­ка,­ М.І.­ Дубініної,­ М.Й.­ Кор­жансь­ко­го,­ М.В.­ Ко­с­тиць­ко­го,­ В.О.­На­вроць­ко­го,­ О.С.­ Ни­ки­фо­ро­ва,­ О.М.­ По­по­ва,­ Л.А.­ Ро­га­чевсь­ко­го,­ О.Д.­Сітковсь­кої,­В.В.­Ста­ши­са,­В.Я.­Тація,­В.І,­Тка­чен­ка,­С.С.­Яцен­ка­та­інших.­ Вка­зу­ю­чи­на­стан­силь­но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня,­за­ко­но­да­вець­не­роз­кри­ ває­ йо­го­ суті,­ а­ без­ цьо­го­ не­мож­ли­во­ пра­виль­но­ виз­на­чи­ти­юри­дич­ну­ при­ро­ду­ скла­ду­ зло­чи­ну.­ Не­од­но­значність­ трак­ту­ван­ня­ відповідних­ по­ло­жень­ у­ на­уці­ по­зна­чається­і­на­пра­во­за­с­то­совній­прак­тиці.­Так,­у­су­дах­по­різно­му­вирішу­ють­ 520 Держава і право • Випуск 49 ©­ КО РО ЛЕН КО Олек сандр Ми ко лай о вич­ –­ аспірант­ Інсти­ту­ту­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни 521Юридичні і політичні науки пи­тан­ня,­ чи­має­місце­ стан­ силь­но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня,­ як­що­у­ вис­нов­ку­ ком­плекс­ної­пси­хо­ло­го­психіат­рич­ної­ек­с­пер­ти­зи­кон­ста­тується,­що­осо­ба­на­час­ вчи­нен­ня­діян­ня­пе­ре­бу­ва­ла,­на­при­клад,­у­стані­стре­су­чи­фру­с­т­рації. По­нят­тя­ «силь­не­ ду­шев­не­ хви­лю­ван­ня»­ впер­ше­ з’яви­ло­ся­ в­ російсько­му­ Криміна­ль­но­му­ Уло­женні­ від­ 1903р.­ До­ цьо­го­ по­нят­тя­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли­ся­ такі­ по­нят­тя,­як­„за­пальність»­і­„ро­з­д­ра­ту­ван­ня».­Так,­стат­тя­1455­Уло­жен­ня­про­по­ка­ ран­ня­ 1845р.­ вка­зує,­ що­ „підля­гає­ відповідаль­ності­ той,­ хто­ вчи­нив­ вбив­ст­во,­ хо­ча­і­без­об­ду­ма­но­го­за­зда­легідь­наміру­або­умис­лу,­у­за­паль­ності­або­ро­з­д­ра­ту­ ванні,­але­од­нак,­і­не­ви­пад­ко­во,­а­зна­ю­чи,­що­по­ся­гає­на­жит­тя­іншо­го»1.­ До­ се­ре­ди­ни­ 70­х­ років­ по­нят­тя­ „силь­не­ ду­шев­не­ хви­лю­ван­ня»­ прав­ни­ки­ співвідно­си­ли­з­пси­хо­логічним­по­нят­тям­„а­фект»,­а,­по­чи­на­ю­чи­з­се­ре­ди­ни­70­х­ років­це­по­нят­тя­ото­тож­ню­ють­з­існу­ю­чим­в­пси­хо­логії­по­нят­тям­„фізіологічний­ афект».­Дослідив­ши­су­часні­підхо­ди­на­уковців­до­ро­зуміння­по­нят­тя­„стан­силь­ но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня”,­мож­на­виділи­ти­три­гру­пи­по­глядів­на­йо­го­зміст: 1.­До­пер­шої­гру­пи­мож­на­відне­с­ти­В.В.­Ста­ши­са­і­М.І.­Ба­жа­но­ва,­які­за­зна­ ча­­ють,­що­стан­силь­но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня­–­це­стан­фізіологічно­го­афек­ ту2.­ 2.­До­дру­гої­гру­пи­ми­відно­си­мо­на­уковців,­які­вва­жа­ють,­що­стан­силь­но­го­ ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня­–­це­стан­афек­ту.­При­цьо­му­во­ни­не­роб­лять­за­сте­ре­жен­ ня,­що­це­має­бу­ти­фізіологічний­афект3. 3.­На­уковці­тре­тьої­гру­пи­вка­зу­ють­на­те,­що­оскільки­змен­шу­ва­ти­здатність­ осо­би­ в­ повній­мірі­ усвідо­млю­ва­ти­ свої­ діян­ня­ та­ (або)­ ке­ру­ва­ти­ни­ми­мо­жуть­ різні­ емоційні­ ста­ни,­ по­нят­тям­ „стан­ силь­но­го­ ду­шев­но­го­ хви­лю­ван­ня”­ охоп­ люється­не­тільки­стан­афек­ту,­але­й­ інші­сильні­за­своїм­впли­вом­на­психічну­ діяльність­емоційні­ста­ни”4. Емоційна­сфе­ра­лю­ди­ни­є­особ­ли­вим­кла­сом­психічних­про­цесів­і­станів,­які­ відо­б­ра­жа­ють­без­по­се­редні­пе­ре­жи­ван­ня­індивіда.­ Ви­со­кий­ ступінь­ емоційних­ пе­ре­жи­вань­ спе­цифічно­ впли­ває­ на­ ха­рак­тер­ пізна­валь­них­про­цесів­і­на­струк­ту­ру­свідо­мості­суб'єкта.­Цей­вплив­при­зво­дить­ до­фе­но­ме­на­„зву­жен­ня”­свідо­мості,­що­у­свою­чер­гу­ро­бить­діяльність­суб'єкта­ од­нобічною,­не­гнуч­кою.­Пси­хо­логії­відо­мий­ряд­емоційних­станів,­що­ха­рак­те­ри­ зу­ють­ся­ви­со­кою­емоційною­на­пру­гою.­До­них­відно­сять­ся­стан­фізіологічно­го­ афек­ту­(силь­но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня),­стрес­(психічна­на­пру­женість)­і­фру­с­ т­рація. За­своєю­пси­хо­логічною­струк­ту­рою­афект­є­склад­ним­психічним­про­це­сом.­ У­ пси­хо­логії­ як­ пра­ви­ло­ виділя­ють­ два­ ви­ди­ афек­ту:­ афект­ як­ без­по­се­ред­ня­ ре­акція­на­зовнішній­под­раз­ник­(йо­го­на­зи­ва­ють­«кла­сич­ним»)­та­афект­«ку­му­ля­ тив­ний»­або­«аку­му­ля­тив­ний».­Аку­му­ляція­афек­ту­–­це­про­цес­ їх­на­ко­пи­чен­ня.­ Стан­афек­ту­ха­рак­те­ри­зується­знач­ним­по­ру­шен­ням­свідо­мої­ре­гу­ляції­дій­лю­ди­ ни.­ По­ведінка­ лю­ди­ни­ при­ афекті­ ре­гу­люється­ не­ за­зда­легідь­ обмірко­ва­ною­ ме­тою,­ а­ тим­ по­чут­тям,­що­ повністю­ за­хоп­лює­ осо­бистість­ і­ вик­ли­кає­ імпуль­ сивні,­підсвідомі­дії.­Афект­–­це­емоційний­ви­бух­в­умо­вах­гос­тро­конфліктної­ си­ту­ації,­ не­без­пе­ки­ осо­бистісної­ по­раз­ки.­ Гли­бо­ка­ об­ра­за­ від­ тяж­кої­ для­ да­ної­ лю­ди­ни­об­ра­зи,­рап­то­ве­ви­ник­нен­ня­не­без­пе­ки,­гру­бе­фізич­не­на­силь­ст­во­–­всі­ці­ об­ста­ви­ни­за­леж­но­від­індивіду­аль­них­вла­с­ти­во­с­тей­осо­би­с­тості­мо­жуть­вик­ли­ ка­ти­афект. У­пси­хо­логії­виділя­ють­афек­тивні­ста­ни­гніву,­стра­ху,­жа­ху,­ра­дості,­роз­па­чу,­ го­ря.­Для­криміна­ль­но­го­пра­ва­зна­чи­ми­ми­є­афек­тивні­ста­ни­гніву­та­стра­ху.­ 521Юридичні і політичні науки 522 Держава і право • Випуск 49 Страх­ –­ бе­зу­мов­но­ре­флек­тор­на­ емоційна­ ре­акція­ на­ не­без­пе­ку,­ що­ ви­ра­ жається­ в­ різкій­ зміні­ життєдіяль­ності­ ор­ганізму.­ Страх­ ви­ни­кає­ як­ біологічно­ за­хис­ний­ме­ханізм­і­в­більшості­ви­падків­вик­ли­кає­силь­ний­сим­па­тич­ний­роз­ряд:­ крик,­ вте­ча,­ гри­ма­си.­ Ха­рак­тер­ний­ симп­том­ стра­ху­ –­ тремтіння­ м'язів­ тіла,­ сухість­у­роті,­різке­частішан­ня­пуль­су,­підви­щен­ня­цу­к­ру­в­крові­й­т.д.5­Емоція­ стра­ху,­вик­ли­ка­на­не­без­печ­ним­на­силь­ст­вом,­спо­ну­кає­до­бе­зу­мов­но­ре­флек­тор­ них­відповідних­дій,­що­за­сно­вані­на­інстинкті­са­моз­бе­ре­жен­ня.­То­му­такі­дії­в­ ряді­ви­падків­не­ут­во­рю­ють­скла­ду­зло­чи­ну.­Най­ви­щий­ступінь­стра­ху,­що­пе­ре­ хо­дить­в­афект,­–­є­жах.­Жах­су­про­во­д­жується­різкою­дез­ор­ганізацією­свідо­мості­ (бо­жевільний­страх),­заціпенінням­(пе­ред­ба­чається,­що­він­вик­ли­кається­надмірно­ більшою­ кількістю­ ад­ре­наліну)­ або­ без­лад­ним­ м'язо­вим­ збу­д­жен­ням.­ У­ стані­ жа­ху­ лю­ди­на­ мо­же­ пе­ребільши­ти­ не­без­пе­ку­ на­па­ду,­ і­ йо­го­ обо­ро­на­ мо­же­ бу­ти­ надмірною­та­не­порівнян­ною­з­ре­аль­ною­не­без­пе­кою.­ Страх­ –­ па­сив­но­обо­рон­на­ ре­акція­ на­ не­без­пе­ку,­ що­ нерідко­ по­хо­дить­ від­ більш­силь­ної­осо­би.­Як­що­ж­по­гро­за­не­без­пе­ки­по­хо­дить­від­більш­слаб­кої­осо­ би,­то­ре­акція­мо­же­на­бу­ти­аг­ре­сив­но­го,­на­сту­паль­но­го­ха­рак­те­ру­–­гніву. Гнів­ су­про­во­д­жується­ за­гроз­ли­вою­ мімікою,­ по­зою­ на­па­ду.­ У­ стані­ гніву­ лю­ди­на­втра­чає­об'єктивність­су­д­жень,­здійснює­ма­ло­кон­т­ро­ль­о­вані­дії.­У­стані­ гніву­лю­ди­на­схиль­на­до­миттєвої,­ча­с­то­ імпуль­сив­ної­дії.­Надмірно­підви­ще­не­ м'язо­ве­ збу­д­жен­ня­ при­ не­до­статній­ врівно­ва­же­ності­ лег­ко­ пе­ре­хо­дить­ у­ ду­же­ силь­ну­дію. Страх­і­гнів­мо­жуть­до­сяг­ти­сту­пе­ня­афек­ту,­але­ча­сом­во­ни­ви­ра­жа­ють­ся­й­у­ мен­шо­му­сту­пені­емоційної­на­пру­ги.­ По­нят­тя­стрес­в­на­уко­вий­обіг­ввів­ка­надсь­кий­вче­ний­Г.Сельє.­Він­виз­на­чав­ стрес­як­су­купність­адап­таційно­за­хис­них­ре­акцій­ор­ганізму­на­впли­ви,­що­вик­ ли­ка­ють­фізич­ну­або­психічну­трав­му.­Тоб­то,­стрес­–­це­емоційний­стан­індивіда,­ який­ви­ни­кає­в­си­ту­аціях,­що­по­ру­шу­ють­ус­та­ле­ний­пе­ребіг­йо­го­жит­тя6.­Г.­Сельє­ виділяв­три­ета­пи­в­роз­вит­ку­стре­со­во­го­ста­ну:­три­во­га,­опір,­вис­на­жен­ня.­Стрес­ по­ля­гає­в­не­спе­цифічній­ре­акції­ор­ганізму­на­ви­мо­ги,­що­до­ньо­го­ви­су­ва­ють­ся.­ Але­не­будь­який­стрес­є­не­га­тив­ним:­в­пев­них­ме­жах­він­сприяє­мобілізації­сил­ ор­ганізму,­підви­щен­ню­ува­ги­то­що.­Та­кий­по­зи­тив­ний­стрес­на­зи­вається­еу­с­т­рес;­ ли­ше­як­що­він­ви­хо­дить­за­ці­межі,­йо­го­наслідки­ма­ють­руйнівний­ха­рак­тер­для­ ор­ганізму­лю­ди­ни.­Цей­не­га­тив­ний­стрес­на­зи­вається­дис­трес7.­Ок­ремі­пси­хо­ло­ ги­роз­гля­да­ють­стрес­як­різно­вид­афек­ту,­підкрес­лю­ю­чи,­що­стрес­–­це­надмірно­ силь­на­і­три­ва­ла­пси­хо­логічна­на­пру­га,­ко­ли­нер­во­ва­си­с­те­ма­от­ри­ма­ла­емоційне­ пе­ре­ван­та­жен­ня8.­ Окрім­ то­го,­ при­ афекті­ ма­ло­ за­мис­лю­ють­ся­ над­ наслідка­ми­ вчи­не­но­го,­ внаслідок­ чо­го­ по­ведінка­ стає­ імпуль­сив­ною9.­ В­ умо­вах­ силь­но­го­ стре­су,­як­і­афек­ту,­лю­ди­на­втра­чає­са­мо­кон­т­роль­над­своїми­діями,­її­по­ведінка­ підко­рюється­емоціям,­а­не­логічно­му­мис­лен­ню10.­ Та­ким­ чи­ном,­ стрес­ є­ ок­ре­мою­ фор­мою­ емоційних­ пе­ре­жи­вань,­ який­ за­ своїми­ ха­рак­те­ри­с­ти­ка­ми­ є­ близь­ким­ до­ афек­ту,­ але­ за­ три­валістю­ на­га­дує­ настрій.­Він­яв­ляє­со­бою­стан­надмірно­го­та­три­ва­ло­го­пси­хо­логічно­го­на­пру­жен­ ня,­що­ви­ни­кає­в­ре­зуль­таті­емоційно­го­пе­ре­ван­та­жен­ня. Фру с т рація­ яв­ляє­ со­бою­ склад­ний­ емоційно­мо­ти­ваційний­ психічний­ стан,­ який­ви­ра­жається­в­дез­ор­ганізації­свідо­мості­та­по­ведінки,­що­ви­ни­кає­внаслідок­ три­ва­ло­го­бло­ку­ван­ня­ціле­с­пря­мо­ва­них­дій­та­вчинків­труд­но­ща­ми­(бар’єра­ми),­ які­ є­ об’єктив­но­ не­здо­лан­ни­ми­ або­ суб’єктив­но­ сприй­ма­ють­ся­ в­ якості­ та­ких.­ Фру­с­т­рація­ча­с­то­пов'яза­на­з­аг­ре­сив­ною­по­ведінкою,­спря­мо­ва­ною­про­ти­фру­с­ 522 Держава і право • Випуск 49 523Юридичні і політичні науки т­ра­то­ра­–­дже­ре­ла­фру­с­т­рації.­У­ви­пад­ку­не­пе­ре­бор­ності­при­чин­фру­с­т­рації­мо­же­ ви­ник­ну­ти­гли­бо­кий­де­пре­сив­ний­стан,­пов'яза­ний­зі­знач­ною­й­три­ва­лою­дез­ор­ ганізацією­психіки­(ос­лаб­лен­ня­пам'яті,­здат­ності­до­логічно­го­мис­лен­ня­й­т.п.).­ Лю­ди­на­не­мо­же­усу­ну­ти­при­чи­ни­та­ко­го­ста­ну.­То­му­в­стані­фру­с­т­рації­лю­ди­на­ шу­кає­ які­не­будь­ ком­пен­су­ю­чи­ ви­хо­ди,­ іде­ в­ світ­ мрій,­ іноді­ по­вер­тається­ до­ більш­ранніх­стадій­психічно­го­роз­вит­ку.­По­ведінка­лю­ди­ни­в­період­фру­с­т­рації­ мо­же­ви­ра­жа­ти­ся­в­ру­хо­во­му­за­не­по­коєнні,­апатії,­аг­ресії­й­де­с­т­рукції,­у­ре­г­ресії­ (звер­танні­до­мо­де­лей­по­ведінки­більш­ран­нь­о­го­періоду­жит­тя).­На­спе­цифіку­ по­ведінко­вих­ре­акцій­істот­ний­вплив­на­да­ють­осо­бистісні­ха­рак­те­ри­с­ти­ки,­особ­ ли­во­ступінь­емоційної­стабільності.­Емоційна­нестійкість­є­істот­ним­фак­то­ром,­ що­мо­же­при­ве­с­ти­до­фру­с­т­рації,­во­на­про­яв­ляється­у­суб'єкта­в­підви­щеній­чут­ ли­вості­й­емоційній­дратівли­вості,­у­підви­щеній­збуд­ли­вості,­у­не­стачі­са­мо­кон­т­ ро­лю­й­три­вожній­са­мо­оцінці.­Такі­осо­би­с­тості­ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­не­адек­ват­ною­ са­мо­оцінкою,­ низь­ким­ рівнем­ психічної­ адап­тації,­ его­цен­т­риз­мом,­ слаб­ки­ми­ ко­муніка­тив­ни­ми­яко­с­тя­ми.­При­чо­му,­як­що­при­фізіологічно­му­афекті­й­стре­со­ во­му­стані­виз­на­чаль­ну­роль­у­роз­вит­ку­ди­наміки­цих­станів­грає­зовнішній­фак­ тор,­на­при­клад,­пе­ре­ляк,­по­гро­за­та­ін.,­то­при­фру­с­т­рації­–­внутрішній­фак­тор,­ тоб­то­осо­бистісна­струк­ту­ра­об'єкта.­Стан­фру­с­т­рації­мо­же­спри­я­ти­ви­ник­нен­ню­ силь­но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня,­і­йо­го­мож­на­роз­гля­да­ти­як­пом'як­шу­ю­чу­ви­ну­ об­ста­ви­ну11.­ Та­кож­слід­за­зна­чи­ти,­що­вис­но­вок­су­до­вої­пси­хо­ло­го­психіат­рич­ної­ек­с­пер­ ти­зи­є­тільки­кон­ста­тацією­то­го,­що­вин­ний­у­мо­мент­вчи­нен­ня­зло­чи­ну­пе­ре­бу­ вав­у­відповідно­му­емоційно­му­стані.­Суд­має­вста­но­ви­ти,­що­са­ме­не­пра­вомірна­ по­ведінка­ по­терпіло­го­ вик­ли­ка­ла­ той­ чи­ інший­ емоційний­ стан.­ Відсутність­ в­ криміна­ль­но­му­ за­ко­но­давстві­ пе­реліку­ пси­хо­логічних­ станів,­ за­ яких­ на­стає­ більш­ м’яка­ відповідальність,­ ство­рює­ про­бле­ми­ при­ кваліфікації­ зло­чин­них­ діянь.­ При­дослідженні­по­нят­тя­ста­ну­силь­но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня­бу­ло­про­ве­ де­но­порівняль­ний­аналіз­норм­криміна­ль­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­низ­ки­ за­рубіжних­ дер­жав­ в­ ме­жах­ кон­ти­нен­таль­ної­ си­с­те­ми­ пра­ва,­ зо­к­ре­ма­ Іспанії,­ Франції­ та­ Польщі. У­ про­аналізо­ва­них­ на­ми­ КК­ по­різно­му­ вирішується­ пи­тан­ня­ за­сто­су­ван­ня­ терміно­логії­для­по­зна­чен­ня­вка­за­них­станів.­Так,­за­ко­но­да­вець­Іспанії­за­зна­чає,­ що­тим­ча­со­вий­психічний­роз­лад­не­є­підста­вою­для­звільнен­ня­від­по­ка­ран­ня,­а­ ли­ше­є­об­ста­ви­ною,­що­пом’як­шує­по­ка­ран­ня­(ч.­3­ст.­22­КК­Іспанії).­Та­кож­слід­ за­зна­чи­ти,­що­за­ко­но­да­вець­Іспанії­тим­ча­со­вий­психічний­роз­лад­на­зи­ває­афек­ том,­вка­зу­ю­чи,­що­пом’як­шу­ю­чою­об­ста­ви­ною­є­дія­вин­но­го­в­стані­„зат­ме­ния»,­ чи­ іншо­го­ста­ну­афек­ту12.­В­свою­чер­гу­ за­ко­но­да­вець­Польщі­ за­сто­со­вує­ли­ше­ один­афек­тив­ний­стан,­для­кваліфікації­вбив­ст­ва,­вчи­не­но­го­внаслідок­тим­ча­со­ во­го­психічно­го­роз­ла­ду.­В­ч.­4­ст.­148­КК­Польщі­вка­зується,­що­осо­ба,­яка­вчи­ ни­ла­ вбив­ст­во­лю­ди­ни­під­ впли­вом­силь­но­го­ збу­д­жен­ня,­ вик­ли­ка­но­го­ „из­ви­ни­ тель­ны­ми­при­чи­на­ми»,­підля­гає­по­ка­ран­ню­у­ви­гляді­поз­бав­лен­ня­волі­на­термін­ від­1­до­10­років13.­В­КК­Франції­по­ка­ран­ня­за­вбив­ст­во,­вчи­не­не­в­стані­силь­но­ го­ ду­шев­но­го­ хви­лю­ван­ня,­ при­зна­чається­ вза­галі­ на­ за­галь­них­ (для­ про­сто­го­ вбив­ст­ва)­підста­вах,­з­мож­ли­вим­вра­ху­ван­ням­нор­ми­за­галь­ної­ча­с­ти­ни­про­об­ме­ же­ну­осудність­(ч.­2­ст.­122­1)14.­ Роб­ля­чи­ вис­но­вок,­ слід­ ска­за­ти,­ що­ в­ пси­хо­логії­ по­нят­тя­ „фізіологічний­ афект?­ви­ко­ри­с­то­вується­для­за­зна­чен­ня­то­го,­що­психічний­стан­осо­би­є­не­хво­ 523Юридичні і політичні науки 524 Держава і право • Випуск 49 роб­ли­вим­ і­ не­ пов'яза­ний­ з­ психічни­ми­ за­хво­рю­ван­ня­ми.­ Та­кож­ це­ по­нят­тя­ не­ вка­зує­в­яко­му­са­ме­стані­пе­ре­бу­ває­осо­ба­та­особ­ли­вості­цьо­го­ста­ну.­На­на­шу­ дум­ку,­ по­нят­тя­ „фізіологічний­ афект»,­ бу­де­ при­зво­ди­ти­ до­ ус­клад­нень­ при­ кваліфікації­зло­чин­них­діянь.­Ми­вва­жаємо,­що­не­обхідно­вве­с­ти­в­криміна­ль­не­ за­ко­но­дав­ст­во­Ук­раїни­виз­на­чен­ня­по­нят­тя­„стан­силь­но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ ня»,­ за­зна­чив­ши­ пси­хо­логічні­ ста­ни,­ за­ які­ бу­де­ на­ста­ва­ти­ більш­ м’яка­ відповідальність.­То­му­про­по­нуємо­по­нят­тя­ ста­ну­ силь­не­ду­шев­не­хви­лю­ван­ня­ ви­кла­с­ти­в­такій­ре­дакції: «Ста­ном­силь­но­го­ду­шев­но­го­хви­лю­ван­ня­виз­нається­емоційний­стан­осо­би­у­ виді­ стра­ху,­ гніву,­ силь­но­го­ стре­су­ чи­ фру­с­т­рації,­ який­ об­ме­жує­ її­ здатність­ усвідо­млю­ва­ти­свої­дії­або­бездіяльність­та­(або)­ке­ру­ва­ти­ни­ми­під­час­вчи­нен­ня­ нею­пе­ред­ба­че­но­го­Криміна­ль­ним­ко­дек­сом­суспільно­не­без­печ­но­го­діян­ня». 1.­Шиш ков С.­Ус­та­нов­ле­ние­«вне­зап­но­воз­ник­ше­го­силь­но­го­ду­шев­но­го­вол­не­ния­ (аф­фек­та)»­//­За­кон­ность.­–­2002.­–­№11.­–­С.­24.­2. Ста шис В.В., Ба жа нов М.І.­Осо­ба­–­ під­ охо­ро­ною­ криміна­ль­но­го­ за­ко­ну.­ –­ Х.:­ Пра­во,­ 1996.­ –­ С.­ 51.­ 3.­Шав гу лид зе Т.Г.­ Аф­фект­и­уго­лов­ная­от­вет­ст­вен­ность.­–­Тби­ли­си:­Изд­во­«Мец­ни­е­ре­ба»,­1973.­–­С.47;­ Ос та пен ко Л.А.­Криміна­ль­но­пра­во­ва­ха­рак­те­ри­с­ти­ка­умис­них­вбивств­при­пом’як­шу­ ю­чих­об­ста­ви­нах­(статті­116,­117,­118­КК­Ук­раїни):­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук.­ –­К.:­Київський­національ­ний­уни­вер­си­тет­імені­Та­ра­са­Шев­чен­ко,­2003.­–­С.­8.­4. Но с­ ков Д.­По­ня­тие­«аф­фект»­ в­ уго­лов­ном­пра­ве­ //­ За­кон­ность.­ –­ 2003.­ –­№6.­ –­С.­ 39­40;­ Бо ро дин С.В.­Пре­ступ­ле­ния­про­тив­жиз­ни.­–­СПб.:­Юри­ди­че­с­кий­центр­«Пресс»,­2003.­ –­С.­181.­5.­Щер ба тых Ю.В.­Пси­хо­ло­гия­стра­ха­//­По­пул.­эн­цикл.­–­М.:­ЭКС­МО­Пресс,­ 1999.­–­С.­24.­6. Пси хо логія:­Підруч­ник­/­За­заг.­ред.­Ю.П.­Трофімо­ва.­­­2­е­вид.,­сте­рео­ тип.­–­К.:­Либідь,­2000.­–­С.­371.­7. Пси хо ло гия.­Учеб­ник­для­тех­ни­че­с­ких­ву­зов­/­Под­ общ.­ред.­В.Н.­Дру­жи­ни­на.­–­СПб:­Пи­тер,­2000.­–­С.­482­483.­8. Не мов Р.С.­Пси­хо­ло­гия:­ Учеб.­для­студ.­высш.­пед.­учеб.­за­ве­де­ний.­В­3­кн.­–­Кн.1­Об­щие­ос­но­вы­пси­хо­ло­гии.­ ­­4­е­изд.­–­М.:­ВЛА­ДОС,­2000.­––­С.­444.­9. Пси хо ло гия.­Учеб­ник­для­тех­ни­че­с­ких­ву­зов­ /­Под­общ.­ред.­В.Н.­Дру­жи­ни­на.­–­С.­130.­10. Дья чен ко М.И., Кан ды бо вич Л.А. Пси­хо­ ло­ги­че­с­кий­сло­варь­спра­воч­ник.­–­Мн.:­Хар­вест,­М:­Аст,­2001.­–­С.­38.­11.­Фру с т ра ция:­ по­ня­тие­и­ди­а­гно­с­ти­ка:­учеб.­ме­тод.­по­со­бие­ /­Омс.­ гос.­ун­т,­Фак.­пси­хо­ло­гии;­ сост.­ Л.И.­Де­мен­тий.­–­Омск:­Изд­во­Ом­ГУ,­2004:­ИПО­Ом­ГУ.­–­С.­58.­12. Уго лов ный ко­декс­ Ис­па­нии­1995г.­/­На­уч.­ред.­Н.­Ф.­Куз­не­цо­вой,­Ф.­М.­Ре­шет­ни­ко­ва.­–­М.:­Изд­во­ЗЕР­ЦА­ ЛО,­1998.­–­218­с.­13. Уго лов ный ко­декс­Ре­с­пуб­ли­ки­Поль­ша­2001г.­ /­На­уч.­ред.,­А.И.­ Лу­ка­шов,­Н.Ф.­Куз­не­цо­ва.­–­СПб.:­Изд­во­«Юри­ди­че­с­кий­центр­Пресс»,­2001.­–­234­с.­ 14. Уго лов ный ко­декс­Фран­ции­1994г./­На­уч.­Ред..­Л.­В.­Го­ло­вко,­Н.­Е.­Кры­ло­вой.­–­СПб.:­ Изд­во­«Юри­ди­че­с­кий­центр­Пресс»,­2002.­–­650­с. 524 Держава і право • Випуск 49 Розділ 8. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика О.М. Короленко. Поняття «стан сильного душевного хвилювання» в законодавстві україни

Схожі ресурси