Методи і засоби сучасної миротворчості та основні тенденції їх розвитку
Досліджуються методи і засоби сучасної миротворчої діяльності в еволюційній динаміці; наводяться погляди науковців стосовно класифікації типів миротворчої діяльності; аналізується роль та значення Статуту Ліги Націй, Статуту ООН та інших міжнародних конвенцій відносно вдосконалення нормативного регу...
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34436 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Методи і засоби сучасної миротворчості та основні тенденції їх розвитку / Л.Є. Панченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 620-628. — Бібліогр.: 33 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34436 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-344362012-06-04T13:43:14Z Методи і засоби сучасної миротворчості та основні тенденції їх розвитку Панченко, Л.Є. Міжнародне право і порівняльне правознавство Досліджуються методи і засоби сучасної миротворчої діяльності в еволюційній динаміці; наводяться погляди науковців стосовно класифікації типів миротворчої діяльності; аналізується роль та значення Статуту Ліги Націй, Статуту ООН та інших міжнародних конвенцій відносно вдосконалення нормативного регулювання зазначеної діяльності; приводяться основні тенденції розвитку миротворчості. Исследуются методы и способы современного миротворчества в эволюционной динамике; приводит идеи ученых-теоретиков относительно классификации типологии миротворческой деятельности; анализируется роль и значение Устава Лиги Наций, Устава ООН и других международных конвенций относительно совершенствования нормативного регулирования упомянутой деятельности; указываются основные тенденции развития миротворчества. The author researches the ways and methods of contemporary peacemaking in the evolution dynamics, gives famous scientists’ concepts as for the classification of peacemaking types, analyses the importance of Charter of the League of Nations, UN Charter and other international conventions relating to the improvement of norm regulation peacekeeping activity, points out fundamental tendencies of the peacemaking development. 2010 Article Методи і засоби сучасної миротворчості та основні тенденції їх розвитку / Л.Є. Панченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 620-628. — Бібліогр.: 33 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34436 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Міжнародне право і порівняльне правознавство Міжнародне право і порівняльне правознавство |
spellingShingle |
Міжнародне право і порівняльне правознавство Міжнародне право і порівняльне правознавство Панченко, Л.Є. Методи і засоби сучасної миротворчості та основні тенденції їх розвитку Держава і право |
description |
Досліджуються методи і засоби сучасної миротворчої діяльності в еволюційній динаміці; наводяться погляди науковців стосовно класифікації типів миротворчої діяльності; аналізується роль та значення Статуту Ліги Націй, Статуту ООН та інших міжнародних конвенцій відносно вдосконалення нормативного регулювання зазначеної діяльності; приводяться основні тенденції розвитку миротворчості. |
format |
Article |
author |
Панченко, Л.Є. |
author_facet |
Панченко, Л.Є. |
author_sort |
Панченко, Л.Є. |
title |
Методи і засоби сучасної миротворчості та основні тенденції їх розвитку |
title_short |
Методи і засоби сучасної миротворчості та основні тенденції їх розвитку |
title_full |
Методи і засоби сучасної миротворчості та основні тенденції їх розвитку |
title_fullStr |
Методи і засоби сучасної миротворчості та основні тенденції їх розвитку |
title_full_unstemmed |
Методи і засоби сучасної миротворчості та основні тенденції їх розвитку |
title_sort |
методи і засоби сучасної миротворчості та основні тенденції їх розвитку |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Міжнародне право і порівняльне правознавство |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34436 |
citation_txt |
Методи і засоби сучасної миротворчості та основні тенденції їх розвитку / Л.Є. Панченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 620-628. — Бібліогр.: 33 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT pančenkolê metodiízasobisučasnoímirotvorčostítaosnovnítendencíííhrozvitku |
first_indexed |
2025-07-03T15:26:12Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:26:12Z |
_version_ |
1836639975163035648 |
fulltext |
620 Держава і право • Випуск 49
Л.Є. ПАНЧЕНКО. МЕТОДИ І ЗАСОБИ СУЧАСНОЇ МИРОТВОРЧОСТІ ТА
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЇХ РОЗВИТКУ
Досліджу ють ся ме то ди і за со би су час ної ми ро твор чої діяль ності в ево люційній
ди наміці; на во дять ся по гля ди на уковців сто сов но кла сифікації типів ми ро твор чої
діяль ності; аналізується роль та зна чен ня Ста ту ту Ліги Націй, Ста ту ту ООН та
інших міжна род них кон венцій віднос но вдо с ко на лен ня нор ма тив но го ре гу лю ван ня
за зна че ної діяль ності; при во дять ся ос новні тен денції роз вит ку ми ро твор чості.
Ключові слова: ми ро творчість, пре вен тив на дип ло матія, вста нов лен ня ми ру,
спри ян ня ми ру, підтри ман ня ми ру, при му шен ня до ми ру.
Ис сле ду ют ся ме то ды и спо со бы со вре мен но го ми ро твор че ст ва в эво лю ци он ной
ди на ми ке; при во дит идеи уче ныхте о ре ти ков от но си тель но клас си фи ка ции ти по ло гии
ми ро твор че с кой де я тель но с ти; ана ли зи ру ет ся роль и зна че ние Ус та ва Ли ги На ций,
Ус та ва ООН и дру гих меж ду на род ных кон вен ций от но си тель но со вер шен ст во ва ния
нор ма тив но го ре гу ли ро ва ния упо мя ну той де я тель но с ти; ука зы ва ют ся ос нов ные тен
ден ции раз ви тия ми ро твор че ст ва.
Ключевыеслова: ми ро твор че ст во, пре вен тив ная дип ло ма тия, ус та нов ле ние ми ра,
спо соб ст во ва ние ми ру, под дер жа ние ми ра, при нуж де ние к ми ру.
The authorresearches the ways and methods of contemporary peacemaking in the evolu
tion dynamics, gives famous scientists’ concepts as for the classification of peacemaking types,
analyses the importance of Charter of the League of Nations, UN Charter and other interna
tional conventions relating to the improvement of norm regulation peacekeeping activity,
points out fundamental tendencies of the peacemaking development.
Keywards: measures to maintain international peace and security, peacemaking, preven
tive diplomacy, peacebuilding, peacekeeping, peaceenforcement.
Усвітісклаласяситуація,приякійпростежуютьсяпевнітенденціїврегулю
ванняконфліктівякнесиловимиметодами,шляхомзастосуванняпевнихміжна
родноправових норм, так і із застосуванням силового впливу. В цих умовах
головнимраціональнимінструментомвирішенняспорівєсистемасучасноїмиро
творчості, яка охоплює широкий спектр засобів: міжнародноправові засоби,
договірноправова система та комплексні засоби миротворчості, ініційовані
міжнародними та регіональними організаціями, які фактично за своєю суттю
націленінавпровадженняізакріпленняконцепціїмиру.Потрібновідмітити,що
стрімкогохарактеруспробищодореалізаціїконцепціїмируглобальногомасшта
бунабулипідчасГаазькихконференцій,результатомякихсталиКонвенціїпро
мирневирішенняміжнароднихзіткнень1899та1907років.Тимнеменшзгадані
Конвенції допускали правомірність застосування збройної сили вміжнародних
відносинах,такимчиномненадаючиобов’язковогохарактерумирнимзасобам.
Ст.2Гаазькоїконвенціїпромирневирішенняміжнароднихзіткнень1907року
встановлювала,щоувипадкуспорусторонипогоджувалися«першніжвдатися
дозброї,звертатися,наскільки доз во лять об ста ви ни,додобрихпослуг,абопосе
редництву одніє або декількох дружніх Держав»1. Таким чином, сторони
самостійновстановлювалимежізастереження«наскількидозволятьобставини»,
до того ж не існувало жодного контролю над зростанням політичного, еко
номічного та військового примусу, що a priori переростало у війну.Між тим,
620 Держава і право • Випуск 49
©ПАН ЧЕН КО Люд ми ла Євгенівна–здобувачКиївськогоуніверситетуправаНАН
України
621Юридичні і політичні науки
рішення Гаазьких конференцій стали підвалинами створення Ліги Націй –
організації,завданнямякоїбулозабезпечитипосередницьку,примирнуідиплома
тичну діяльність в якості інструментів вирішення потенціальних міжнародних
конфліктів та міцного аргументу проти війни. Але на практиці викорінювання
війнинереалізувалося–СтатутЛігиНацій1919рокунемістивчіткосформуль
ованогопринципумирноговрегулюванняспорівтадопускаввійнуякзаконного
засобуїхвирішення2.
Якщо досліджувати еволюцію створення і закріплення ідеї миротворчості,
потрібнозгадатиПаризькийдоговір1928рокупровідмовувідвійнивякостізна
ряддянаціональноїполітики(ПактБріанаКеллога).Ст.2вищезгаданогоПакту
фіксує: «Високі Договірні Сторони визнають, що способи врегулювання чи
вирішенняусіх спорівчиконфліктів, якіможуть виникнутиміжними, якогоб
характеручиякогобпоходженнявонинебули,повиннізавждиобиратисясеред
мирнихзасобів»3.Такимчином,Паризькийдоговір,азгодоміСтатутООН,нада
ли принципу мирного вирішення спорів і конфліктів новоїюридичної сили як
базисногоімперативногопринципуміжнародногоправаімиротворчості.Зокре
ма,СтатутООНзобов’язавдержавиврегульовуватиспоритаконфліктинаоснові
міжнародногоправатасправедливості4.Стаття38СтатутуМіжнародногоСуду
ООНроз’яснюєположення«врегулюванняспорівтаконфліктівнаосновіміжна
родногоправа»цезастосування1.міжнароднихконвенцій,якзагальних,такі
спеціальних,яківстановлюютьправила,визнаніконфліктуючимисторонами;2.
міжнароднихзвичаївякдоказвсезагальноїпрактики,визнаноївякостіправової
норми; 3. загальних принципів права; 4. судових рішень і доктрин найбільш
кваліфікованихспеціалістівзпублічногоправарізнихнаційвякостідопоміжного
засобудлявизначенняправовихнорм5.
Суттєве значення для формування договірноправової бази сучасної миро
творчостімало прийняттяГенеральноїАсамблеїООНв 1982 роціМанільської
деклараціїпромирневирішенняміжнароднихспорів6тав1988році–Декларації
пропопередженнятаусуненняспорівтаситуацій,якізагрожуватимутьмінарод
номумирутабезпеці,тапророльООНвційсфері7.Якбачимо,прийняттяцих
міжнароднихдокументівсвідчитьпропідвищенняроліООНтаїїінститутів,що
зумовилозмінивпідходідоконцепціїмиротворчості,якімалимісценапочатку
90хроківXXстоліттявсвіті8.
Методисучасноїмиротворчостізакріпленівст.33СтатутуООН,відповідно
доякоїдержави,якієучасникамипевногоспору,якийзагрожуєміжнародному
мирутабезпеці,повинні,першзавсе,намагатисявирішитиспіршляхом«пере
говорів,розслідування,посередництва,примирення,арбітражу,судовогорозгля
ду,зверненнядорегіональнихорганівчиугодамиабоіншимимирнимизасобами
насвійвибір»9.
Такимчином,переходимодорозглядуміжнародно-правовихтадоговірно-
правовихзасобівмиротворчоїдіяльності,середякихнайбільшгнучкимтаефек
тивним засобом врегулювання конфліктів є пе ре го во ри, який закріплений в
Гаазькійконвенції1907року,СтатутіООН(п.1ст.33)тавіншихміжнароднопра
вовихактахтаугодах,якірегулюютьпитаннявирішенняміжнароднихконфліктів.
Власне,переговори–цеспосібвирішенняпитань,щовиникаютьувідносинах
міжсуб’єктамиміжнародногоправапідчасбезпосередньогоконтактууповнова
жених осіб відповідних зацікавлених суб’єктів міжнародного права10. Саме на
цей засіб миротворчості звертає увагу шведський дослідник Т. Гебрехан. Він
621Юридичні і політичні науки
622 Держава і право • Випуск 49
стверджує,щоприродапереговорівдозволяєоцінюватиїхвякості«засобівмир
ної взаємодії суверених держав, метода уникнення серйозних конфліктів, які
виникаютьякрезультатзіткненняїхполітичнихтаекономічнихінтересів,засобів
досягненнявзаємоприйнятноговиходузних,якезадовольнитьвідповідністоро
ни»11.
Про це ду ра розсліду ван ня має місце, коли державиучасниці конфлікту не
мають єдиного погляду на причини або обставини певного конфлікту. Такий
спосіб врегулювання спору реалізується комісією з розслідування, яка ство
рюєтьсясторонаминапаритетнійосновіізавершуєтьсяскладаннямдокладу.
Про це ду ра при ми рен ня має на меті не стільки розслідування фактичних
обставинконфлікту,а,першзавсе,розробкуіоформленняконкретнихрекомен
дацій(якіносятьфакультативнийхарактер)конфліктуючимсторонам.Ісамена
примирнукомісіюпокладаютьсявідповідніфункції,діяльністьтапорядокство
рення якої регулюються Актом про мирне врегулювання міжнародних спорів
1949року(ст.52,53,132,149)12.
По се ред ництвохарактеризуєтьсятретьостороннімвпливомнаіснуючийспір,
регламентаціяякогозатвердженавГаазькихконвенціяхпромирневрегулювання
спорів1907року13.«Процескерівництваконфліктом,вякомуконфліктуючісто
ронипрагнутьдопомогиабозгоднінаїїотриманнявідіндивідума,групи,держа
виабоорганізаціїдляврегулюванняконфліктуівирішенняїхпротирічбеззвер
неннядофізичноїсилиабодовладизакону»,–такимчиномтрактуєтьсяміжна
роднепосередництвопредставникамиєвропейськихдослідниківзцьогопитан
ня14.Аленавітьйогоуніверсальнийхарактерненадаєцьомуспособувирішення
спору(якібудьякомуіншомуміжнародномузасобумиротворчості)можливості
бутиефективнимвкожномувипадку,оскількиінтенсивністьконфлікту,йоготри
валість,комплексністьпричиніпроблематики,характерзіткненнятощовизнача
ютьмежіефективностітогочиіншогомеханізмудосягненнямиру,а,відповідно,
іпрактичнудоцільністьвикористаннякожногоокремоговиду.
Наступним засобом миротворчості, який буде розглянутий нами, є су до вий
роз гляд.Основнимсудовиморганомміжнародногоспівтовариства єМіжнарод
нийСудООН,якийєправонаступникомПостійноїпалатиміжнародногоправо
суддя,СтатутякогобувприйнятийЗборамиЛігиНаційв1920році.В1946році
діяльністьПостійноїПалатиприпинилася.Важливиметапомеволюціїсудового
розгляду,якмеханізмуврегулюванняміжнароднихспорів,булоприйняттяв1998
роціСтатутуМіжнародного кримінального суду, якийотримавнаступнуюрис
дикцію:виявленнягеноцидів,військовихзлочинів,злочинівпротилюдстваіактів
агресії,особливосерйознихзлочинівміжнародногомасштабу.
Потрібнонаголосити,щоефективністьфункціонуваннясистемиміжнародно
правовихнормматеріальногоіпроцесуальногохарактеруповиннабутизабезпе
ченаналежнимправозастосуваннямтапрогресивнимрозвиткомвказанихнормз
урахуванням специфіки сучасного етапу розвиткуміжнародних відносин, який
потребуєновогополітикоправовогопідходудогарантуванняміжнародногомиру
табезпеки15.
Перейдемо безпосередньо до розгляду ком плекс них за собів ми ро твор чості.
Комплексні засобимиротворчостіООНсталивикористовувативбезпрецедент
нихмасштабахпідчасздійсненняпревентивноїдипломатіїідіяльностізпідтри
маннямиру.Виявляєтьсяочевидноюнеобхідністьзадіяннямиротворчихінстру
ментів переважно в ненасильницькому режимі, а поєднання стимулюючих та
622 Держава і право • Випуск 49
623Юридичні і політичні науки
примусовихметодівдопускаєтьсялишеувинятковихвипадках.Правовуоснову
врегулюванняконфліктіввзначніймірізабезпечуютьРезолюціїООН,якіберуть
свійпочатокзіСтатутуООН.Сучаснасистемазасобівмироворчостібазуєтьсяна
ідеїтісноїкоординаціїполітичнихівійськовихзаходів,нарощуванняміжнарод
ним співтовариством своїх можливостей стосовно участі у врегулюванні
конфліктів,використовуючикомплекснийпідхід,спираючисьнаміжнароднепра
во.
Виходячи з цілей миротворчих операцій, застосування чи незастосування
військовоїсилиізавдань,якіможутьпокладатисяназалученімиротворчіконтин
генти, існують декілька підходів до класифікації миротворчих операцій. В
підтвердженняцьогоможнапривестивисловиколишньогоГенеральногоСекре
таря ООН Бутроса Галі: «…для досягнення успіху і відображення мінливих
потребспільнотидержавзмушенівесьчасвинаходитиновізасобидляздійснення
операційзпідтриманнямиру…сьогоднімаємостількивидівопераційзпідтри
маннямиру,скількиівидівконфліктів»16.Проводитибудьякусистематизаціюв
питаннікласифікаціїтимбільшепроблематично,щовідмінністьміжмиротвор
чимисилами,практиказастосуванняякихотрималапоширенняпісля1956року
тавійськовимиопераціями,передбаченимиРозділомVIIСтатутуООН,поступо
во стирається. Принципова різниця полягає в тому, що миротворча операція
передбачаєзгодудержав,якихстосуєтьсярозгортаннясилнаїхтериторії,тодіяк
операціявідповіднодоРозділуVIIєпримусовою,здійснюєтьсяводностороннь
омупорядкуОб’єднанимиНаціямивдусісистеми,якабуластворенаавторами
Статуту17.
Наприклад, В.М. Репецький та В.М. Лисик з огляду на викладене вище
поділяютьопераціїООНнатрикатегорії:1)опе рації, спря мо вані на підтри ман ня
ми ру,вякихсилиООНуповноваженібратиучастьувійськовихдіях;2)опе рації,
при зна чені для ми ро твор чості або подібних цілей, при проведенні яких сили
ООНзалучаютьсядовійськовихдійзіншиморганізованимизбройнимисилами;
3)опе рації, при зна чені для ми ро твор чостіабоподібнихцілей,підчаспроведен
няякихможеіснуватиправоназастосуваннясилизметоюсамозахисту,хочай
вонопрямонепередбаченеСтатутомООН18.
Є.Б. Павловадотримуєтьсянаступнихпоглядівщодокласифікації типівопе
раційзпідтриманнямиру, виокремлюючипре вен тив ну дип ло матію,тра диційне
підтри ман ня ми ру (traditional peacekeeping), роз ши ри не підтри ман ня ми ру
(expended peacekeeping), при му шен ня до ми ру (peace enforcement), гу манітарні
місії (humanitarian missions), по ст конфліктне ми ро будівництво (postconflict
peacebuilding),поєднуючивсецепід грифом«миротворчість» (peacemaking).В
деякихвипадках,стверджуєвона,доцієїтипологіївключаютьтакожпревентивні
заходи.Потрібновідмітити,щопровестирозмежувальнулініюміжцимитипами
місійважко,яківизначатитоймомент,колиодинтипзмінюєтьсяіншим19.
Найбільшоптимальноюєкласифікація,щовідповідаєпрактичнійдіяльності
ООН,іякабулаофіційнозаявленавдоповіді«Порядокденниймиру»1982року
і в подальшому підтверджена цілим рядом інших офіційних документів ООН.
Відповіднодо визначеного підходу виокремлюютьп’ять основних типівмиро
твочоїдіяльності:пре вен тив на дип ло матія,вста нов лен ня ми ру,спри ян ня ми ру,
підтри ман ня ми руіпри му шен ня до ми ру20.Зметоюбільшдетальноговивчення
кожноготипумиротворчостірозглянемоїхвмежахзапропонованоїкласифікації
і послідовності. Превентивна дипломатія – це політична діяльність різних
623Юридичні і політичні науки
624 Держава і право • Випуск 49
інститутів ООН і регіональних організацій щодо здійснення дипломатичних
заходів, спрямованихна виявлення регіонів потенційної небезпеки та поперед
женнявійськовихдій іактівагресії;якщоконфліктвжемаємісце,–прийняття
негайнихзаходівщодойогостримуваннятаподоланняпершопричин.Вмежах
превентивної дипломатії, відповідно до концепції, викладеної в доповіді Гене
ральногосекретаряООН,можутьбратиучастьізбройнісили.Концепціяперед
бачає можливість превентивного розгортання сил ООН і в багатьох випадках
створеннядемілітарізованихзон.Разомзтимпревентивнерозгортаннязахарак
теромсвоїхдійізавдань,якіставлятьсяпередвійськовимиконтингентами,багато
вчомусхожізаналогічнимидіямиізавданнями,якіздійснюютьсявмежахмиро
творчихопераційзпідтриманнямиру.Томучастосереддеякихекспертівіснують
розбіжності,колиодніфахівціпревентивнерозгортаннявійськовихсилвідносять
виключно домиротворчих операцій з підтриманнямиру.Під час превентивної
дипломатіїздійснюєтьсяаналізглобальнихтенденцій,подій,фактівтаконфлікто
логічногомоніторингу,щоєнеобхіднимінструментомдлясвоєчасноїлокалізації
певної кризи. Для попередження різного характеру загроз людству ООН має
цілийрядвідповіднихдепартаментів,якіздійснюютьпевнукоординаційнуробо
ту між собою (відділ гуманітарних справ, політичних справ, розмінування та
операційзпідтриманнямиру).Метакоординації–нетількизабезпеченняобміну
інформації,алеіздійсненняспільногоаналізупоказниківпопередженнятамож
ливих варіантів превентивних дій21. Відповідно до практикиООН складовими
елементами превентивної дипломатії є розгортання, що охоплює розгортання
гуманітарноїдопомоги,військового,поліцейськогоабоцивільногоперсоналута
безпосередньопревентивнерозгортаннявійськ.
Вста нов лен ня ми ру –здійсненнядій,якісприяютьвідновленнюнаціональних
інститутів,державнихструктуртаінфраструктури,зруйнованихвходізіткнень,
громадянськихвійн,абоствореннявзаємовигіднихзв’язківміжкраїнамизметою
примушенняворогуючихсторінприпинитизбройнуборотьбутавідмовитисявід
насильницькихдій,атакожуникненнярецидивівконфлікту22.Фактично,цедіїз
виявленняіпідтриманняструктур,якібудутьсприятизміцненнюмиру.Об’єктив
нозалученідодійзвстановленнямируконтингентинеможутьувсіхвипадках
дотримуватисянейтралітету.Вониповиннібутиготовідозастосуваннявійсько
воїсилидлявстановленняпорядку,роз’єднанняворогуючихсторіністворення
умов,якісприяютьпідтриманнюцивільногопорядкуідисципліни.
Спри ян ня ми ру –процедураврегулюваннярозбіжностейівирішенняпроблем,
якіпризводятьдоконфліктноїситуації,шляхомдипломатії,посередництва,пере
говорівабоіншихформмирноговрегулювання23.Іззміноюхарактерупроведе
них миротворчих операцій, які, в силу необхідності підвищення їх загальної
ефективності,всечастішемаютькомплекснийхарактер,щопередбачаєпоєднан
нявійськових,політичнихтадипломатичнихзаходівдляврегулюванняконфлікту.
Сприяннямирудужерідкозастосовуєтьсяяксамостійнийвидмиротворчоїдіяль
ності, його часто розглядають як складову частину миротворчих операцій, які
відносятьдокатегорійабопідтриманнямиру,абопримушеннядомиру,тобтодій
переважнозвикористаннямзбройнихсил.
Підтри ман ня ми ру –процесведеннянезбройнихвійськовихоперацій (крім
випадків, коли необхідна самооборона), які проводяться за згодою воюючих
сторінзовнішнімисиламиіпризначенідляконтролюісприянняукладеннюмиру.
Операціїзпідтриманнямируздійснюютьсявпідтримкудипломатичнихзусиль
624 Держава і право • Випуск 49
625Юридичні і політичні науки
щодозбереженнямируврайонахпотенційнихконфліктів.Вонинедаютьпоши
ритисякризіувідносинахміжворогуючимисторонамиіпотребуютьзгодинаїх
проведеннязбокувсіхсторін24.Ціопераціїпроводятьсяпісляпроведенняпере
говорів,яківстановлюютьмандатсилзпідтриманнямиру.Якправило,вньому
визначається склад та вид сил, які надаються кожною країноюучасницею, а
такожфіксуютьсястроки іумовиприсутностівійськабовиконаннянимисвоїх
завдань, а також чітко перелічуються функції. Зокрема, в Польовому Статуті
СШАFM10023«Миротворчіоперації»закріплено,щосилизпідтриманнямиру
своєю фізичною присутністю в найбільш напружених районах попереджають
застосуваннянасилля;вониведутьзбірінформаціїзвикористаннямпостівспос
тереження,шляхомпатрулюванняіповітряноїрозвідкитощо25.
При му шен ня до ми ру – форма збройного військового втручання або його
погрози з метою примусити учасників конфлікту погодитися з міжнародними
санкціями.Основоположнимпринципомєдопусктанавітьміжнародне«виправ
дання»втручання, в т.ч. збройного, у внутрішні справикраїн, депорушуються
права людини й право націй на самовизначення, оскільки, як вважають деякі
політологи, в сучасній ситуації головну загрозу миру і стабільності несуть
внутрішніконфлікти,анезовнішніфактори26.Потрібновідмітити,щосамецей
спосібмиротворчої діяльності з’явився пізніше інших в офіційних документах
ООН,щобулозумовленопозицієюрозвиненихкраїнЄвропитаСША(викорис
танняабозагрозазастосуваннясилидлядосягненнявійськовополітичнихцілей).
Завдання,якістоятьпередвійськовимиформуваннями,є:захисттериторіїта/або
населеннявідактівагресії;ізоляціятериторіїабопевноїгрупилюдейтаобмежен
няїхконтактівіззовнішнімсвітом;моніторингзарозвиткомситуації,якасклала
ся,атакожзібраннятааналізінформації;забезпеченняабонаданнядопомогив
забезпеченніосновнихпотребсторін,якієвтягнутимиуконфлікт;примушення
однієїабодекількохпротиборнихсторіндоприпиненнянасильницькихдій,укла
деннямирноїугодиміжсобоюабоздіючимурядом27.
Взагаліжмиротворчадіяльністьзасвоєсуттюіпризначеннямнесевиконання
цілогорядузавданьіфункцій,середяких:спостереженняіконтрользадотриман
нямумовперемир’ятаприпиненявогню;превентивневведеннявійськврайон
потенційного конфлікту; розведення сил протиборних сторін і моніторинг за
дотриманням умов перемир’я; підтримання та відновлення порядку та
стабільності;забезпеченнягуманітарноїдопомоги;гарантуванняправапроходу,
введення обмеженнящодо пересування; встановлення заборонених зон та кон
трольнадними;введенняіконтрользадотриманнямрежимусанкцій;примусове
роз’єднаннявоюючихсторін28.Всіцізавданнявирішуютьсявходімиротворчих
операцій, або їх вирішення виявляється вельмиймовірнимвмиротворчихопе
раціях.Проте,якдемонструєпрактика,рішеннядеякихзцихзавданьпотребує
дужеретельногоаналізупланівреалізаціїопераційтакомплексногойзбалансо
ваногопідходу.
МеханізммиротворчихопераційООНв8090рр.XXстоліттязазнавпевної
трансформації,щодемонструютьнаступніосновнітенденціїмиротворчоїдіяль
ності:1.Збільшеннямасштабіввтручання,кількостіпаралельнопроведенихопе
раційтапредставленихкраїнучасниць,розмірівтачисленностінаданихконтин
гентів;2.Перехідвідвтручаннявміждержавніконфлікти,щобулохарактерним
в4070рр.,добільшчастоговтручанняунеміжнародні,внутрішніконфлікти;3.
Зростання кількості операцій, які здійснюють регіональні організації. Часто
625Юридичні і політичні науки
626 Держава і право • Випуск 49
маютьмісцевипадкипереданняповноважень(увійськовійтаполітичнійсферах)
та відповідальності від ООН до інших організацій чи коаліцій; 4. Відсутність
чіткоїмежіміжопераціямизпідтриманнямируіопераціямизвстановленнячи
примушення до миру. Зростає кількість елементів примусових дій, залучення
важкого оззброєння, техніки, авіації, засобів розвідки тощо; 5. Використання
силовихзасобівмиротворчимиконтингентаминетількиувипадкахсамооборо
ни,алеідлядемонстраціїсили;6.Делегуваннявійськовимконтингентамдипло
матичних та політичних повноважень. Військова стадія миротворчих операцій
виконуєтьсяшвидше,ніждипломатичневрегулювання,протезбройнімиротворчі
сили залишаються і після завершення своїх функцій задля забезпечення
стабілізації ситуації; 7. Відмова від практики 6080 рр., відповідно до якої
постійнічлениРадиБезпекиООНнемалиправаприйматиучастьвмиротворчих
операціях, і перехід до практики активної участі таких держав в миротворчих
операціях29;8.Комплексністьзаходів,якізастосовуютьсяпідчаспроведенняпев
ноїмиротворчоїоперації:відпревентивнихзаходівісанкційдопостконфліктного
встановлення державних структур чи проведення виборів під міжнародним
наглядом.
Крім того, в 19931994 роках безпрецедентного піку досягламиротворчість
ООНівідносномасштабіврозгорнутихврізнихрайонахпланетиопераційООН
зпідтриманнямиру,івідноснокількостізадіяногоперсоналуООН,чисельність
якогонатойчаснаближаласьдо80тис.осіб.Причомувчислінайпершихпоста
чальниківвійськовихконтингентівдляООНпорядзтрадиційнимиучасниками
миротворчихоперацій–члени«п’ятірки»,вт.ч.Росія,Франція,Англія іСША
(превентивне розгортання вМакедонії), – були інші західноєвропейські держа
ви30.
ЗоглядунапрактичнийбікдіяльностіООН,В.В.Алешиннаголошуєнапевні
акценти, які простежуються в миротворчій діяльності, зокрема: операції все
частішепочинаютьсяпринаявностізверненьневсіх,алишедеякихзконфлікту
ючихсторін;практикадійзвстановленнямируіззастосуваннямзбройнихзаходів
починаєпереважатинадпрактикоютрадиційногопідтриманнявжедосягненого
миру;міжнародніконтингенти(особливоНАТОвколишнійЮгославії)почина
ютьвикористовуватибільшважкеоззброєння;військовіконтингентипочинають
намісцяхбратинасебефункціїоперативногоаналізуситуації, співвідношення
силсторін(вт.ч.політичних),посередництва,змішуючиполітичнетавійськове
втручаннявситуацію31.
Важливовідмітити,щопоприте,щоСтатутомООНзакріпленоположення,
відповіднодоякогомиротворчіопераціїповинніздійснюватисяпідкомандуван
няміконтролемООН32,з1990рокусклаласяіншатенденція.Більшістьоперацій
здійснювалисяпідпевнимнаціональнимкерівництвом.Наприклад,укорейсько
му конфлікті Рада Безпеки делегувала США повноваження контролювати від
іменіООНвсісили,щобралиучастьувійськовихсилах.
Отже,природамиротвочихопераційособливозаостаннєдесятиліттязазнала
суттєвих змін. Попередні моделі миротворчості вже не відповідають реаліям
новогочасу,оскількисучасніопераціїзврегулюваннярегіональнихконфліктівне
євповнійміріанівійськовимиопераціями,аніопераціямиполіцейськоготипу,а
скорішезавсеявляютьсобоюїхкомбінацію.ВООНактивноведетьсярозробка
новихпідходівдоформуваннявійськовихконтингентівдлявиконаннямиротвор
чихзавдань.Внесенапропозиціяпоформуваннюпостійноговійськовогоконтин
626 Держава і право • Випуск 49
627Юридичні і політичні науки
генту – сил швидкого реагування. Крім того, робляться спроби певних сил в
виконавчихструктурахООНінавітьдеякихпостійнихчленівРадиБезпекививе
стиподібнісилизпідбезпосередньогоуправлінняРадиБезпеки,підпорядкував
шиїхГенеральномуСекретарюООН33.
ІснуєтакожідеяствореннявструктуріООНзбройногоконтингенту«резерв
нихсил»,існуванняякогобудеґрунтуватисянаугодіздержавамичленамиООН,
якінадаютьвійська,ресурситатехнічнеобладнаннявобумовленістроки(714
днів). Важливиммоментом в новій концепції є те,що у випадку її прийняття,
суттєвопідвищитьсярольГенеральногоСекретарятавиконавчихструктурООН,
оскільки за ГенеральнимСекретарем закріплюється право на вибір військових
контингентівсередтих,яківходятьвсклад«резервнихсил».Такіновізаходив
системімиротворчоїдіяльностінеодмінноповиннівдосконалититапокращити
механізмреагуваннясвітунанепередбаченіполітичніситуації.
Для міжнародного співтовариства операції Організації Об’єднаних Націй з
підтриманнямируможутьстатисвідченняммобілізаціїміжнароднихзусиль,які
демонструютьсторонам,щоміжнароднеспівтовариствооб’єдналосядлязабезпе
ченнямиру,щовоноздатнеобмежитирозповсюдженняальянсівтасоюзів,щоїм
протистоятьйспроможнихпосилитиконфлікти,атакожте,щоприйняттязаходів
з контролю і врегулювання конфліктів призведе до ефективної діяльності в
гуманітарній, фінансовій та політичній сферах. Велика кількість конфліктних
ситуаційвсвітіпотребуєіндивідуальногопідходудокожноїзнихприплануванні
тапроведеннімиротворчихоперацій.Швидказмінаобстановкивсвітіпотребує
своєчасноїзміниівдосконаленняспособівіметодівздійсненнятакоїдіяльності.
Їхефективністьтаякістьпроведеннявмайбутньомуголовнимчиномбудезале
жативідтого,чибудесвітовеспівтоваристводемонструватиєдністьупоглядахі
завданнях, а також рішучість в діяхщодо забезпечення всезагального миру та
безпекияквдоктринальномувідношенні,таківпрактичнійдіяльності.
1. Га азь ка Конвенція про мирне врегулювання спорів 1907 р. – Режим доступу:
www.un.org2. Ста тут ЛігиНацій 1919 р. – Режим доступу:www.istoric.ru3. Пакт
БріанаКел ло га:Договірпровідмовувідвійнивякостізнаряддянаціональноїполітики
від 27.08.1928 року. – Режим доступу: www.archiv.inpravo.ru 4. Ста тут Організації
Об’єднаних Націй 1948 р. – режим доступу: www.un.org. 5. Ста тут Міжнародного
судуООН.–Режимдоступу:www.un.org.6. Манільськадеклараціяпромирневирішен
няміжнароднихспорів,затвердженаРезолюцією37/10ГенеральноїАсамблеїООНвід
15.11.1982р.–Режимдоступу:www.un.org.7. Дек ла рація пропопередженнятаусунен
няспорівіситуацій,якіможутьзагрожуватиміжнародномумирутабезпеці,тапророль
ООН в цій сфері, затверджена резолюцією 43/51 Генеральної Асамблеї ООН від
05.12.1988р.–Режимдоступу:www.un.org.8. Мов чан А.П.Международныйправопо
рядок.–М.:Российскаяакадемиянаук.Институт государстваиправа,1996.–С.29.
9. Ста тут Організації Об’єднаних Націй 1948 р. – Режим доступу: www.un.org.
10. Мац ко А.С. Міжнародне право: навч. посіб. – 2ге вид. стереотип. – К.: МАУП,
2003.–С.133.11. Ди ми т ров Н.Н.Международноправоваяприродаисущностьсовре
менногомиротворчества //Государствоиправо. –2008. –№8. –С. 48.12. Акт про
мирне врегулювання міжнародних спорів 1949 р. – Режим доступу: www.un.org. 13.
Га азь ка Конвенціяпромирневрегулюванняспорів1907р.–Режимдоступу:www.un.
org.14. AlainCaille:Peaceanddemocracy.–Режимдоступу:www.medialaw.ru15. Ди ми
т ров Н.Н. Цит. робота. –С. 54.16. Дек ла рація тисячоліття, затверджена резолюцією
55/2ГенеральноїАсамблеїООНвід8вересня2000року.–Режимдоступу:www.un.org.
17. Нгу ен Ку ок Динь, Па т рик Дайе, Алэн Пел ле.Международноепубличноеправо:В
627Юридичні і політичні науки
628 Держава і право • Випуск 49
2хт.Т.2:Кн.3.:Международныеотношения./Пер.сфр.–К.:Сфера,2001.–С.172.
18. Ре пець кий В.М., Ли сик В.М.Міжнароднегуманітарнеправо:Підручник.–К.:Знан
ня, 2007. – С. 276. 19. Пав ло ва Е.Б.Миротворчество в современном мире: теория и
практика.Учебнометод.пособ.–Режимдоступа:www.office.sir.edu.20. До клад Гене
ральногоСекретаряООН«Порядокденниймиру»1982р.(А/47/277S24III).–Режим
доступа:www.un.org.21. TowardsaGlobalCultureofPeace.IIInternationalForumonthe
CultureOfPeace:Manila,Philippines,November,1995.22. Ди ми т ров Н.Н.Цит.робота.
–С.54.23. Towards aGlobalCultureofPeace. II InternationalForumon theCultureOf
Peace:Manila, Philippines, November, 1995. 24. Нгу ен Ку ок Динь, Па т рик Дайе, Алэн
Пел ле.Цит.робота.–С.170.25. The economicsofPeaceandSecurityJournalVol.1,No.2
(2006).–Режимдоступу:www.epsjournal.org.uk.26. Alain Caille:Peaceanddemocracy.
– Режим доступу:www.medialaw.ru.27. Нгу ен Ку ок Динь, Па т рик Дайе, Алэн Пел ле.
Цит.робота.–С.174.28. Пав ло ва Е.Б.Цит.работа.29. Ста тут ОрганізаціїОб’єднаних
Націй1948р.–Режимдоступу:www.un.org.30. Дмитрієв А.І.Міжнароднегуманітарне
право:основиконцепції.–К.:Логос,Фахівець,1999.–С.104.31. Але шин В.В.Особен
ности вооруженного конфликта немеждународного характера (теоретикоправовой
аналіз)//Государствоиправо.–2006.–№2.–С.103.32. СтатутОрганізаціїОб’єднаних
Націй1948р.–Режимдоступу:www.un.org.33.Дек ла раціятисячоліття,затверджена
резолюцією55/2ГенеральноїАсамблеїООНвід8вересня2000року.–Режимдоступу:
www.un.org.
628 Держава і право • Випуск 49
Розділ 9. Міжнародне право і порівняльне правознавство
Л.Є. Панченко. Методи і засоби сучасної миротворчості та основні тенденції їх розвитку
|