Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки ООН на сучасному етапі
Досліджено організаційно-правові аспекти реформування Ради Безпеки ООН як головного органу ООН на сучасному етапі з точки зору юридичного аналізу модернізації її складу, структури, порядку голосування та є невід’ємною частиною комплексного дослідження міжнародно-правового статусу та актуальних про...
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34440 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки ООН на сучасному етапі / Є.В. Годованик // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 648-655. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34440 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-344402012-06-04T13:45:20Z Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки ООН на сучасному етапі Годованик, Є.В. Міжнародне право і порівняльне правознавство Досліджено організаційно-правові аспекти реформування Ради Безпеки ООН як головного органу ООН на сучасному етапі з точки зору юридичного аналізу модернізації її складу, структури, порядку голосування та є невід’ємною частиною комплексного дослідження міжнародно-правового статусу та актуальних проблем реформування Ради Безпеки ООН. Исследуются организационно-правовые аспекты реформирования Совета Безопасности ООН как главного органа ООН на современном этапе с точки зрения юридического анализа модернизации её состава, структуры, порядка голосования и является неотъемлемой частью комплексного исследования международно-правового статуса и актуальных проблем реформирования Совета Безопасности ООН. The article is dedicated to the researching of the organizing low aspects UN Security Council reformingand on the modern stage by the law analysis of its composition, structure, voting order and it is an integral part of the completed researching of the UN Security Council’s international law status and reforming actual problems. 2010 Article Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки ООН на сучасному етапі / Є.В. Годованик // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 648-655. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34440 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Міжнародне право і порівняльне правознавство Міжнародне право і порівняльне правознавство |
spellingShingle |
Міжнародне право і порівняльне правознавство Міжнародне право і порівняльне правознавство Годованик, Є.В. Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки ООН на сучасному етапі Держава і право |
description |
Досліджено організаційно-правові аспекти реформування Ради Безпеки ООН як головного органу ООН на сучасному етапі з точки зору юридичного аналізу модернізації її складу, структури, порядку голосування та є невід’ємною частиною комплексного дослідження міжнародно-правового статусу та актуальних проблем реформування Ради Безпеки ООН. |
format |
Article |
author |
Годованик, Є.В. |
author_facet |
Годованик, Є.В. |
author_sort |
Годованик, Є.В. |
title |
Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки ООН на сучасному етапі |
title_short |
Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки ООН на сучасному етапі |
title_full |
Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки ООН на сучасному етапі |
title_fullStr |
Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки ООН на сучасному етапі |
title_full_unstemmed |
Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки ООН на сучасному етапі |
title_sort |
організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки оон на сучасному етапі |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Міжнародне право і порівняльне правознавство |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34440 |
citation_txt |
Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки ООН на сучасному етапі / Є.В. Годованик // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 648-655. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT godovanikêv organízacíjnopravovíaspektireformuvannâradibezpekioonnasučasnomuetapí |
first_indexed |
2025-07-03T15:26:25Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:26:25Z |
_version_ |
1836639989138456576 |
fulltext |
648 Держава і право • Випуск 49
Є.В. ГОДОВАНИК. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ
РЕФОРМУВАННЯ РАДИ БЕЗПЕКИ ООН НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
Дослідже но ор ганізаційнопра вові ас пек ти ре фор му ван ня Ра ди Без пе ки ООН як
го ло вно го ор га ну ООН на су час но му етапі з точ ки зо ру юри дич но го аналізу мо дернізації
її скла ду, струк ту ри, по ряд ку го ло су ван ня та є невід’ємною ча с ти ною ком плекс но го
досліджен ня міжна род нопра во во го ста ту су та ак ту аль них про блем ре фор му ван ня
Ра ди Без пе ки ООН.
Ключовіслова: ООН, Ра да Без пе ки ООН, інсти туційна ре фор ма ООН, міжна род
на без пе ка, по ря док го ло су ван ня.
Ис сле ду ют ся ор га ни за ци он нопра во вые ас пек ты ре фор ми ро ва ния Со ве та Бе зо пас
но с ти ООН как глав но го ор га на ООН на со вре мен ном эта пе с точ ки зре ния юри ди че с
ко го ана ли за мо дер ни за ции её со ста ва, струк ту ры, по ряд ка го ло со ва ния и яв ля ет ся
не отъ ем ле мой ча с тью ком плекс но го ис сле до ва ния меж ду на род нопра во во го ста ту са и
ак ту аль ных про блем ре фор ми ро ва ния Со ве та Бе зо пас но с ти ООН.
Ключевые слова: ООН, Со вет Бе зо пас но с ти ООН, ин сти ту ци о наль ная ре фор ма
ООН, меж ду на род ная бе зо пас ность, по ря док го ло со ва ния.
The article is dedicated to the researching of the organizing low aspects UN Security
Council reformingandon the modern stage by the law analysis of its composition, structure,
voting order and it is an integral part of the completed researching of the UN Security
Council’s international law status and reforming actual problems.
Keywords:UN, UN Security Council, UN institutional reform, international security,
voting order.
ПроблемидіяльностіРадиБезпеки(далі–РБ)щодопідтриманняміжнарод
ногомирутабезпекиоб’єктивуютьнасучасномуетапінеобхідністьдоктриналь
ноїрозробкиоптимальноїконцептуальної, інституційноїтанормативноїмоделі
цьогооргану,щомаєвідповідатипринциповоновимзагрозамтавикликам,забез
печуючи таким чином найповніше досягнення цілей та реалізацію принципів
ООНучастинійогоспеціальноїкомпетенціїувказанійсфері.
Актуальністьдослідженнявказаноїпроблематикизнаходитьсвійпрояввідра
зувконтекстідекількохчинників,середтакихвартовідзначитинаступні:а)важ
ливемісцеРБООН, якдругого заСтатутомООН1 головного органуООН,що
несеголовнувідповідальністьзапідтриманняміжнародногомирутабезпекита
приймаєрішення,якімаютьобов’язковусилудлячленівООН,адже,відповідно
дост.25Статуту,вонизобов’язаніпідкорятисярішеннямРБООНтавиконувати
їх;б)актуальністьнасучасномуетапіміжнародноправовихпроблем,щопов’язані
знеобхідністювдосконалення тапідвищення ефективності виконанняРБсвоїх
функційшляхомреформування їїскладу,структури,методівроботитапорядку
прийняття рішень,що викликаломіжнародну дискусіюна найвищомуміждер
жавному рівні, яка може бути розв’язаною лише на основі норм та принципів
міжнародногоправа; в)необхідністьрозробкиоптимальної комплексноїмоделі
реформованого РБ саме в частині вказаних організаційноправових аспектів її
міжнародноправовогостатусу(склад,структура,методироботи,порядокприй
няттярішень).
Зазначенапроблематикадоситьретельнорозглядаєтьсяякувітчизняній,так
648 Держава і право • Випуск 49
© ГО ДО ВА НИК Євген Ва лен ти но вич – аспірант Маріупольського державного
гуманітарногоуніверситету
649Юридичні і політичні науки
йузахіднійміжнародноправовійлітературі.Так,протягомостанніхроківщодо
вказанихпитаньвисловлювалисятакіукраїнськііросійськінауковці,якМ.О.Бай
муратов,В.Н.Денисов,К.О.Савчук,В.О.Карташкін,М.Тахер,М.В.Андрєєв.
Крімтого,можнаназватизахіднихвчених–П.Кеннеді,С.Доуса,Я.Воутерса,Б.
Сіммутаін.
Аналізуючиджерельнубазу,можназробитизагальнийвисновокпродосить
високий рівень наукової розробки міжнародноправових питань реформування
РБнасучасномуетапі.Втойжечас,жоднезнаявнихпрофільнихдослідженьне
вирішує питання комплексного аналізу організаційноправових основ такого
реформуваннязвідповідноюрозробкоюоптимальноїінституційноїмоделіцього
головного органуООН з підтримання міжнародного миру та безпеки,що вба
чається необхідним елементом та основою будьякої інституціональної
модернізаціїзметоюпідвищеннязагальноїефективностітогочиіншогооргану
міжнародноїорганізаціїтаміжнародноїорганізаціївцілому,атомутакапоста
новкапроблемиєновоюдлянаукиміжнародногоправа,щохарактеризуєважли
ве методологічне та загальнонаукове значення подібного дослідження. Таким
чином, дослідження вказаних питань є важливим науковим та практичним
завданням,щопотребуєвирішеннянасучасномуетапірозвиткунаукиміжнарод
ногоправатастановитьскладовучастинукомплексноїроботикафедриконсти
туційного,міжнародноготаадміністративногоправаМаріупольськогодержавно
гогуманітарногоуніверситету«Актуальніконституційнітаміжнародноправові
проблемистановлення,розвиткутафункціонуванняпублічноївладивУкраїнів
умовахміждержавноїінтеграції».
Виходячи зпоставленоїпроблематики, впершучергунеобхідноправильно
визначитипоняття«реформа»,включаючиетимологіюцьоготерміну,встановити
належніцілі,завдання,принципитаконцептуальніосновикомплексногорефор
муванняРБ як невід’ємної структурної частини інституційної реформиООНв
цілому.Так, у загальному значенні реформа (франц. reforme–перетворення) у
будьякійсферіжиттєдіяльностілюдиниозначає«перетворення,зміну,перебудо
ву»2.В.А.ЛіпканіО.С.Ліпканвизначаютьреформувсферінаціональноїіміжна
родної безпеки як «прогресивне перетворення, зміну, перебудову якоїнебудь
сторонигромадськогожиття(порядків,інститутів,установ)призбереженніоснов
існуючогосоціальногострою»3.Усвоючергу,«реформувати»означає«змінюва
тишляхомреформ,перетворювати»4.
Природно,щобудьякареформамаєсенс,суспільнополітичнетаюридичне
значеннявиключнозаумовиважливихтаактуальнихцілейреформування,яки
ми,усвоючергу,обумовлюютьсяконкретнізавдання,навирішенняякихспрямо
ванівідповіднідіїкомпетентнихорганів,інституцій,посадовихосіб,щоєцілком
справедливиміувипадкумодернізаціїоргануміжнародноїорганізації,тобтона
міжнародноправовому рівні регламентації відповідних перетворень, змін чи
загальної інституційної перебудови такого органу. В цьому контексті доцільно
відзначити,щонасучасномуетапі(тобтопіслякоріннихфактичнихзмінуміжна
родномуполітичномустановищі,щохарактеризуєтьсярозпадомт.з.«біполярно
го» світу) активний процес пошуків оптимальної для світового співтовариства
моделі реформування РБ на рівні самої ООН перманентно триває з моменту
прийняття ГА резолюції 48/26 від 3 грудня 1993 р.5, якою було постановлено
заснування Робочої групи відкритого складу (далі: Робоча група) для розгляду
всіхаспектівпитанняпророзширеннячленськогоскладуРБтаіншихпитань,що
649Юридичні і політичні науки
650 Держава і право • Випуск 49
торкаютьсяРБ. З тогочасупо2007р. булопідготовлено14доповідейРобочої
групи, висунутобагаторізноманітних точок зорущодопроцесуреформування,
алеєдностісереддержавчленівООНупринципіальнихпитанняхдосягнутоне
було,щоконстатуєтьсяудоповідікоординаторів,призначенихГоловоюГАООН
вїхіндивідуальнійякості8лютого2007р.6
Отже, суттєво змінені обставини вимагаютьприведення міжнародних норм,
наякихбазуєтьсяконцепціязагальноїбезпеки,увідповідністьзфактичнимста
номречей.НарівніООНрозуміннятакоїпотребисвітовогоспівтовариствавия
вилося у створенніГрупи високого рівня з загроз, викликів та змін, ключовою
тезоюдоповідіякої7євизнаннянеобхідності«серйознихзмін»уструктуріООН
таїїдіяльності,аокремаглава14вказаноїДоповідіГрупивисокогорівняприсвя
ченапитаннямреформуванняРБ.
СкладовимиорганізаційноправовогомеханізмудіяльностіРБзпідтримання
міжнародного миру та безпеки є: а) внутрішній інституціональний механізм
(склад;структура;системадопоміжнихорганів);б)організаційноправовіформи
діяльності;в)порядокприйняттярішень(процедураголосування)таїхюридич
нийхарактер.
Одним з найбільшдискусійних та обговорюванихпитань організації діяль
ностіРБнасучасномуетапіякнауково,такінапрактичномурівнісамоїООНє
проблематикаприведенняскладутаструктуриРБдофактичнихполітичних,пра
вових, соціальноекономічних та інших обставин міжнародної обстановки з
метоюпідвищенняефективностіїїдіяльностізпідтриманняміжнародногомиру
табезпеки,забезпеченнябільшпредставницького,демократичноготалегітимно
гохарактерурішень,щоприймаютьсядосліджуваниморганомвідіменівсіхдер
жавчленівООНтавінтересахсвітовогоспівтовариства.Якпоказуєнормативний
аналіздокументівООН,системнопитанняпрореформуванняскладутаструкту
риРБрозглядаєтьсяувжезгаданійДоповідіГрупивисокогорівня,щорозглядає
вказанийправовийаспектдіяльностіРБунерозривномузв’язкузпроблематикою
модернізаціїпорядкуприйняттярішень(процедуриголосуванняРБ)зточкизору
застосування,незастосуваннячиобмеженогозастосуванняпринципуодноголос
сяпостійнихчленівзнепроцедурнихпитань.Вцілому,надумкуголовиГрупи
високогорівняА.Паньярачуна,зточкизорупозиційщодовказанихпитаньдер
жавчленівООН,можнавідзначитидвіосновнігрупи–першу,переконанувтому,
щолишетамодель,якапередбачає збільшеннякількостіпостійнихчленів, але
безнаданняїмправавето,надастьРБможливостіпротидіятизагрозамуновому
столітті, в тойчас як інша група країн виходить з тихпозицій,щонайкращим
способомреформуванняскладутаструктуриРБєзапровадженняновоїкатегорії
т.з.«напівпостійних»членівРБ,якібобиралисянатривалийтермін,алебезста
тусупостійногочлена8.УрезультатіавториДоповіді(п.249)дійшлидозагаль
ноговисновкупроте,щореформаРБмаєвідповідатинаступнимкритеріям:а)
реформи РБ мають забезпечувати з урахуванням ст. 23 Статуту ООН якомога
більшезалученнядоприйняттярішеньтихчленівООН,яківносятьнайбільший
фінансовий, військовий та дипломатичний внесок до ООН, а саме за рахунок
внесківдобюджетівООН,участіусанкціонованихопераціяхнакористьмиру,
внесківнадобровільнудіяльністьООНугалузяхбезпекитарозвиткуідиплома
тичноїдіяльностіупідтриманніцілейімандатівООН;б)вонимаютьзалучатидо
процесуприйняттярішенькраїни,щобільшоюміроюпредставляютьширокий
членськийсклад,особливосвіт,щорозвивається;в)вонинеповинніпідривати
650 Держава і право • Випуск 49
651Юридичні і політичні науки
ефективність РБ; г) вони мають посилювати демократичний та підзвітний
характерРБ.
Користуючись вказаними концептуальними принципами реформування РБ,
Групависокогорівнявизначиладвіосновніможливімоделіреформуванняскладу
таструктурицьогооргану,відоміякмоделіАіВ,щобазуютьсянарозподілідер
жавначотиригрупи:«Африка»,«АзіяіТихийОкеан»,«Європа»і«Американсь
кийконтинент»тапередбачаютьзбільшеннякількостічленівРБдо24держав.
МодельАпередбачаєшістьновихпостійнихмісцьбездодатковогоправаветота
триновихнепостійнихмісцянадворічнийтермін,якібудутьрозподілятисяміж
основнимирегіональнимизонамивідповіднодоформули,запропонованоїавто
рамидоповіді(п.252).МодельВнепередбачаєновихпостійнихмісць,алеперед
бачаєстворенняновоїкатегоріїувиглядівосьмимісцьначотирирічнийтермін,
щопоновлюється,таодногоновогонепостійногомісцянадворічнийтермін,що
непоновлюється,якібудутьрозподілятисяміжосновнимирегіональнимизонами
задещоіншоюформулою,щотакожміститьсяудоповіді(п.253).Отже,обидві
моделімаютьякстимулдлядержав,відповіднодост.23Статуту,врахуваннявне
скудержавупідтриманняміжнародногомирутабезпекиувиглядірегіональних
консультацій,щобудутьвиноситинарозглядГАкандидатуричленівРБ,атому
перевагу отримують або найбільші фінансові вкладники ООН, або держави із
найбільшимвнескому підтриманняміжнародногомиру та безпеки.Крім того,
кожнаізвказанихмоделеймаєпозитивнухарактеристикущодонаданняпошість
місцьдлякожноїзчотирьохрегіональнихгруп,щосприятимеухваленнюодного
зваріантівтавстановлюєпринципсправедливогогеографічногорозподілумісць
вРБ.
Водночасзапропонованімоделінепередбачаютьбудьякогорозширенняпра
ва вето або змін до чинних повноважень РБ, в той час як перетворення РБ у
дійсно ефективний орган універсальної міжнародної організації з підтримання
міжнародногомирутабезпекиуширокомутлумаченніцьоговизначення,нанаш
погляд,вбачаєтьсянеможливимбезфункціональнихзмінйогокомпетенціївчас
тиніпроектуваннятанаданняновихповноважень,якідавалибзмогупротидіяти
принциповоновимсучаснимвикликамтазагрозам.
Враховуючиозначеніособливостіосновнихпроектіворганізаційноправово
гореформуванняРБурамкахвеликоїінституційноїреформиООН,можназапро
понувати наступну оптимальну, на наш погляд, інституційнумодель вказаного
головногооргануООН:а)РБмаєзалишатисякомпактниморганом,здатнимдо
прийняттяоперативнихтаефективнихрішеньвмежахреалізаціїсвоєїспеціаль
ної правосуб’єктності з підтримання міжнародного миру та безпеки, а тому
доцільнимєрозширенняйогочисельностізадлябільшширокоготасправедливо
го представництва державчленів ООН з урахуванням фактичних обставин на
сучасномуетапі,небільше,ніжнап’ятьпостійнихтадесятьнепостійнихчленів
(такимчином,загальнакількістьчленівРБнемаєперевищувати30,ісаметака
чисельністьвбачаєтьсяоптимальною),що,зодногобокуздатнезадовольнитивсі
основнірегіональнітаполітичнігрупивпливу,азіншого–дозволитьпідвищити
легітимністьрішеньтаефективністьдійдосліджуваногооргану;б)членамиРБ
маютьбутивиключнодержави,анеміжнародніорганізаціїчиоб’єднаннядержав
регіональногохарактеру,аджецевипливаєякбезпосередньознормСтатутупро
умовичленствавООНякуніверсальнійміжнароднійорганізаціїзагальноїкомпе
тенції, так і обумовлюється загальними засадами міжнародних відносин, що
651Юридичні і політичні науки
652 Держава і право • Випуск 49
склалися у сучасному світі на основі реалізації принципу суверенної рівності
державякосновнихсуб’єктівміжнародногопублічногоправа;в)постійнічлени
РБ,щомаютьвідповіднийстатусзгіднозп.1ст.23Статуту,маютьзалишитисяу
чинномуправовомустановищі,оскількицеємінімальноюгарантієюреалістич
ностібудьякої інституціональноїреформидосліджуваногооргануміжнародної
організації; г) для висунення кандидатурновихпостійнихчленівРБнеобхідно
провестирейтинговеголосуванняудвітретиниГАООНнапідставізаявдержав
кандидатів, що відповідають певним мінімальним критеріям площі державної
території, чисельності населення, фінансового внеску до бюджету та окремих
програмООНтаступенюучастівОПМтадіяхувідношеннізагрозимиру,пору
шеньмирутаактівагресії,санкціонованихРБнапідставістатутнихнорм,який
доцільновимірюватизадвомапоказниками–залученимиматеріальнотехнічни
ми та людськими ресурсами, включаючи військовослужбовців та допоміжний
персонал,що безпосередньо обслуговує вказані напрями державної діяльності,
причомунайдоцільнішимваріантомєвстановленнявказанихкритеріївокремою
резолюцієюГАурозмірінайменшоїтериторії,найменшоїчисельностінаселення,
найменшогофінансовоговнескудобюджету таокремихпрограмООНтанай
меншогоступенюучастівОПМтапримусовихдіяхнапідставіглавиVIIСтатуту
будьякогочинногопостійногочленаРБ,щодозволитьпретендуватинапостійне
місцевРБнезаполітичнимпринципом,анапідставічітковизначеногоюридич
номінімальногорівнявагитієїчиіншоїдержавинауніверсальномурівніміжна
роднихвідносин,якийнеможебутименшимзавідповідніпоказникитихдержав,
щовжемаютьпостійнемісцевРБ.Водночас,тієюжрезолюцієюдоцільноперед
бачитинеобов’язковістьвиконаннявказанихвимогдлядержавизаявниці,канди
датуруякоїпідтрималощонайменше3/4членівГА,атакожте,щовідкожного
континентуможутьбутирекомендованощонайбільшедвідержави(якінаберуть
більшу кількість голосів ГА). Після голосування відібрані кандидатури мають
бутиподанінарозглядРБ,аджерозширенняскладупостійнихчленівРБможна
здійснитивиключношляхомвнесеннязміндоп.1ст.23Статутузапроцедурою,
передбаченоюст.108,якаповиннавідібратип’ятькандидатурзчислаподаних,
прощоГоловаРБповиненповідомитиуофіційнійзаявіталистіГенеральному
секретарю ООН, після чого є практичний політикоправовий сенс виносити
відповіднупоправкунарозглядГАвідповіднодост.108і,уразіухваленнярезо
люції у 2/3 голосів запускати внутрішній конституційниймеханізм ратифікації
прийнятихзмінщонайменше2/3державчленівООН,включаючип’ятьчинних
постійнихчленівРБ.Саметакавпершезапропонованаюридичнапроцедурадоз
волить реалізувати модель розширення складу постійних членів РБ, частково
вивести зазначене питання за межі суто політичного обговорення з позицій
національнихінтересівокремихдержав,щосуттєворізнятьсяміжсобоютаприй
нятиу«пакетний»спосібкандидатуриновихпостійнихчленівнапідставіміжна
родноправових норм, тобтошляхом внесення поправки до п. 1 ст. 23Статуту
(крім того, тією ж поправкою можна замінити слова «Союз Радянських
Соціалістичних Республік» на слова «Російська Федерація», що є необхідною
умовоюприведеннянормативногозмістуСтатутуООНдофактичнихреалійсьо
годення);д)міжнародноправовийстатусвсіхпостійнихчленівРБмаєбутиодна
ковийувсіхсвоїхелементах,включаючипорядокприйняттярішень(процедуру
голосування) в частині застосування «дзеркального» до принципу одноголосся
постійнихчленівзнепроцедурнихпитаньправавето;є)застосуваннявказаного
652 Держава і право • Випуск 49
653Юридичні і політичні науки
принципуодноголоссяякчинноїконцептуальноїтафункціональноїосновидіяль
ностіРБзпідтриманняміжнародногомирутабезпеки,слідсуттєвообмежити,
виключивши зі сфери його застосування рішення на підставі главиVIСтатуту
«Мирневирішенняспорів»,акрімтого,радикальнимчиноммодернізуватисам
принцип одноголосся, змінивши його на принцип «одноголосся мінус два
постійнихчлени»урозширеномускладіРБ,тобтозаумовизагальноїчисельності
у 30 членів (10 постійних та 20 непостійних місць) рішення приймається
кваліфікованоюбільшістюу21голос,аправоветоможутьзастосувативиключно
колективнощонайменше трипостійнихчлени з десяти,щодозволить значною
мірою вирішити докладно проаналізовану вище проблему нездатності РБ до
прийняття рішень, але в тойже час залишить за постійними членами головну
відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки та залишить
вірогідністьпрактичногопроведення інституціональноїреформиРБувідповід
ностідопроцедури,передбаченоїст.108Статуту;ж)привнесеннівказанихзмін
до п. 3 ст. 27 Статуту слова «включаючи співпадаючи голоси всіх постійних
членів Ради» замінити на слова «за відсутності голосів «проти» щонайменше
трьохпостійнихчленівРади»,щодозволить,кріміншого,формальноюридично
легітимізуватиситуацію,заякоїнапрактиціголосипостійнихчленів,щоутрима
лися абоне булиприсутні, не вважаютьсяперешкодоюдляприйняттяпроекту
резолюції,пунктурезолюціїабопоправокдонеї;з)непостійнічлениРБмають
обиратисяуспосіб,вказанийп.1ст.23Статуту,алерезолюцієюГАмаютьбути
визначенімінімальнікритеріїучастівідповіднихдержавупідтриманніміжнарод
ногомирутабезпекитадосягненнііншихцілейООН,атакожвнесеноположен
няпроте,щоодночаснонепостійнимичленамиРБнеможутьбутибільшеп’яти
державвідодногоконтиненту,аленеменшехочабдвохвідЄвропи,Південної
Америки,ПівнічноїАмерики,Азії,Африки,Австралії таОкеанії (уширокому
тлумаченнітихоокеанськогорегіону),оскільки,яквбачаєтьсясамепринципкон
тинентальногорозподілунепостійнихмісцьвРБєнайбільшсправедливим,юри
дичнообґрунтованимтарівнимдлявсіхдержавчленівООНваріантом«справед
ливого географічногорозподілу»,про який абстрактнойдетьсяуп. 1 ст. 23; з)
періодичнийоглядскладупостійнихчленівРБєдоцільнимзатієюсамоюпроце
дурою,щойобранняновихчленівРБ,алемаєстосуватисявсіхпостійнихчленів
тапроводитисящонайменшекожні50років,адже,якпоказуєісторіяміжнарод
нихвідносин,докорінноздатністьокремоїдоситьпотужноїдержавидоефектив
ноговирішеннязавданьзпідтриманняміжнародногомирутабезпекинаврядчи
може змінитися протягом меншого періоду часу, причому така норма повинна
бути включена до Статуту в процесі внесення інституціональних змін
організаційноправового характеру; к) термін повноважень непостійних членів
РБ варто збільшити з двох років до п’яти, що дозволить у більш повній мірі
реалізуватисвійпотенціалтапрагненняусферіпідтриманняміжнародногомиру
та безпеки та зменшити залежність непостійних членів РБ від фінансового та
політичноговпливупостійнихчленів.
Таким чином, задля реалізації вказаної моделі організаційноправового
реформуванняРБдоСтатутуООНнеобхідновнестинаступніпоправки:а)п.1
ст.23викластинаступнимчином:«РадаБезпекискладаєтьсязтридцятиЧленів
Організації. Китайська Республіка, Франція, Російська Федерація, Об’єднане
КоролівствоВеликобританіїтаПівнічноїІрландії,СполученіШтатиАмерики,…
(п’ять нових постійних членів,що будуть обрані за запропонованою у даному
653Юридичні і політичні науки
654 Держава і право • Випуск 49
дослідженні процедурою та критеріями), є постійними членами Ради Безпеки.
Генеральна Асамблея обирає двадцять інших Членів Організації в якості
непостійнихчленівРадиБезпекинапідставімінімальнихкритеріївучастіЧленів
Організації у підтриманніміжнародногомиру та безпеки і в досягненні інших
цілейОрганізації,атакожсправедливогогеографічногорозподілу,щовстановлю
ються резолюцією Генеральної Асамблеї»; б) п. 2 ст. 23 викласти наступним
чином:«НепостійнічлениРадиБезпекиобираютьсянап’ятирічнийтермін.Член
РадиБезпеки,щовибуває,непідлягаєнегайномупереобранню»;в)ст.23допов
нити п. 4: «За рішенням 2/3ЧленівГенеральноїАсамблеї, але не частіше, ніж
одинразза50років,проводитьсяперіодичнийоглядскладупостійнихчленівРБ
запроцедурою,передбаченоюдляобранняновихпостійнихчленівРБ»;г)п.2
ст.27 викласти у такий спосіб: «Рішення Ради Безпеки з питань процедури, а
такожрішеннянапідставіглавиVIінапідставіп.3ст.52,вважаютьсяприйня
тими, коли за них подано голоси двадцяти одного члена Ради», а п. 3 ст. 27:
«Рішення Ради Безпеки з інших питань вважаються прийнятими, коли за них
поданоголосидвадцятиодногочленаРадизавідсутностіголосів«проти»щонай
меншетрьохпостійнихчленівРади».
Реалізаціяпринциповоновогокомплексногодоктринальногопідходудоорга
нізаційноправового інституціонального реформування РБ дозволить вирішити
низку існуючих проблемних питань у діяльності вказаного органу, зокрема, в
частинінездатностідоприйняттябудьякогорішеннязпитаньпорядкуденного,
підвищити міжнародну легітимність прийнятих рішень, розширити склад РБ з
метоюякбільшсправедливогопредставництва,такі,впершучергу,підвищення
ефективності діяльності РБ з підтримання міжнародного миру та безпеки, що
складаєспеціальнуфункціюданогооргануусистеміголовнихорганівООН.
Такимчином,проведенийюридичнийаналізорганізаційноправовихаспектів
РБ, а також отримана авторськамодель її інституційного реформуваннямають
статиналежнимпідґрунтямякдляпродовженнянауковихдослідженьправового
статусуРБ,так іпосприятиподальшимпошукамоптимальноїмоделіреформу
ванняРБвженарівнісамоїООН,аджеСтатутООНєосновнимміжнароднопра
вовим актом, на якому нормативно базується система всезагальної безпеки у
сучасномусвіті,атомуневикликаєсумнівівнеобхідністьстатутноїрегламентації
міжнародноправовогостатусуРБ,аджецеєвиключнаумованаповненняреаль
нимюридичнимзмістомтаоб’єктиваціїїїдіяльності,аотже,модернізаціяцього
органумаєвідбуватисявиключношляхомвнесеннязмінтадоповненьдонорма
тивних положеньСтатутуООН,що вбачається неможливим без розробки кон
кретнихпрактичнихпропозиційщодотакихзмінтадоповнень.
1.Ус тав ООНот26.06.1945г.–Режимдоступу:http://www.un.org/russian/documen/
basicdoc/charter.htm2.Ре фор ма //Словарьиностранных слов. – 18еизд., стер. –М.:
Русскийязык,1989.–С.443.3. Ліпкан В.А., Ліпкан О.С.Національнаіміжнароднабез
пека. –Вид. 2е, доп. і перероб. –К.: «ТЕКСТ», 2008.–С. 292.4.Ре фор ми ро вать //
Словарь иностранных слов. –С. 443.5.Во прос о справедливомпредставительстве в
СоветеБезопасностиирасширенииегочленскогосостава:РезолюцияГАООН48/26от
3.12.1993 г. – Режим доступу: // http: www.daccessods.un.org/access.nsf/Get?Open&DS
=A/RES/48/26&Lang=R6.До клад координаторовПредседателюГАпоитогамконсуль
тацийповопросуосправедливомпредставительствевСоветеБезопасностиирасшире
нииегочленскогосоставаидругимвопросам,связаннымсСоветомБезопасностиот
654 Держава і право • Випуск 49
655Юридичні і політичні науки
19.04.2007г.–Режимдоступу://http:www.un.org/ga/president/61/letters/SCreformFacil
report20April07.pdf7.Бо лее безопасныймир:нашаобщаяответственность:Доклад
Группывысокогоуровняпоугрозам,вызовамипеременам//ДокументООНА/59/565
от 01.12.2004 г. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/secure world/a59565.pdf
8.Гу бань Р.ПроблемареформуванняРадиБезпекиООНнасучасномуетапі//Юридич
нагазета.–2006.–№6.–Режимдоступу:http://www.yurgazeta.com/oarticle/2093/
655Юридичні і політичні науки
Розділ 9. Міжнародне право і порівняльне правознавство
Є.В. Годованик. Організаційно-правові аспекти реформування ради безпеки оон на сучасному етапі
|