Порівняльна характиристика банківської системи КНР з банківськими системами світу

В цій статті ми розглянемо банківську систему КНР та порівняємо її з історично склавшимися системами.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Федоренко, М.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2008
Назва видання:	Культура народов Причерноморья
Теми:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34549
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Порівняльна характиристика банківської системи КНР з банківськими системами світу / М.І. Федоренко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 147. — С. 104-107. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-34549
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-345492012-07-23T17:45:59Z Порівняльна характиристика банківської системи КНР з банківськими системами світу Федоренко, М.І. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ В цій статті ми розглянемо банківську систему КНР та порівняємо її з історично склавшимися системами. 2008 Article Порівняльна характиристика банківської системи КНР з банківськими системами світу / М.І. Федоренко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 147. — С. 104-107. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34549 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Федоренко, М.І. Порівняльна характиристика банківської системи КНР з банківськими системами світу Культура народов Причерноморья
description	В цій статті ми розглянемо банківську систему КНР та порівняємо її з історично склавшимися системами.
format	Article
author	Федоренко, М.І.
author_facet	Федоренко, М.І.
author_sort	Федоренко, М.І.
title	Порівняльна характиристика банківської системи КНР з банківськими системами світу
title_short	Порівняльна характиристика банківської системи КНР з банківськими системами світу
title_full	Порівняльна характиристика банківської системи КНР з банківськими системами світу
title_fullStr	Порівняльна характиристика банківської системи КНР з банківськими системами світу
title_full_unstemmed	Порівняльна характиристика банківської системи КНР з банківськими системами світу
title_sort	порівняльна характиристика банківської системи кнр з банківськими системами світу
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2008
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34549
citation_txt	Порівняльна характиристика банківської системи КНР з банківськими системами світу / М.І. Федоренко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 147. — С. 104-107. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT fedorenkomí porívnâlʹnaharaktiristikabankívsʹkoísistemiknrzbankívsʹkimisistemamisvítu
first_indexed	2025-07-03T15:36:54Z
last_indexed	2025-07-03T15:36:54Z
_version_	1836640648674934784
fulltext	Федоренка М.І. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТИРИСТИКА БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КНР З БАНКІВСЬКИМИ СИСТЕМАМИ СВІТУ 104 Федоренко М.І. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТИРИСТИКА БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КНР З БАНКІВСЬКИМИ СИСТЕМАМИ СВІТУ Банківська система - одна з найважливіших і невід'ємніших структур ринкової економіки. Розвиток ба- нків, товарного виробництва і обігу йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки, кредитуючи господарство, виступаючи посередниками в перерозподілі капіталів, істо- тно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці. Банківська система – сукупність різних видів національних банків, банківських інститутів і кредитних установ, що діють в тій або іншій країні в рамках загального грошово-кредитного механізму; складова час- тина кредитної системи. Включає центральний банк, мережу комерційних банків і ін. кредитово- розрахункових центрів. Центральний банк проводить державну емісійну і валютну політику, є ядром резер- вної системи. Комерційні банки здійснюють всі види банківських операцій. Сучасна банківська система – це найважливіша сфера національного господарства будь-якої розвиненої держави. Її практична роль визначається тим, що вона управляє в державі системою платежів і розрахунків; велику частину своїх комерційних операцій здійснює через внески, інвестиції і кредитні операції; разом з іншими фінансовими посередниками банки направляють заощадження населення до фірм і виробничих структур. Комерційні банки, діючи відповідно до грошово-кредитної політики держави, регулюють рух грошових потоків, впливаючи на швидкість їх обороту, емісію, загальну масу, включаючи кількість готівки, що знаходиться в обігу. Стабілізація ж зростання грошової маси - це запорука зниження темпів інфляції, за- безпечення постійності рівня цін, досягши якого ринкові відносини впливають на економіку народного гос- подарства найефективнішим чином. Створення стійкої, гнучкої і ефективної банківської інфраструктури - одна з найважливіших (і надзви- чайно складних) задач. Сьогодні, в умовах розвинених товарних і фінансових ринків, структура банківської системи різко ускладнюється. З'являються нові види фінансових установ, нові кредитні установи, інструме- нти і методи обслуговування клієнтури. Характерною рисою банківської системи є разом з концентрацією банків їх достатньо широка спеціалі- зація в особі центральних (емісійних), комерційних, інвестиційних, іпотечних, ощадних і інших. Звідси, з одного боку, конкурентна боротьба банків за залучення ресурсів, за надійну і вигідну клієнтуру, за високі доходи, з другого боку, прагнення підсилити державне регулювання діяльності банків (відносно клієнтури, банківських відсотків і ін.) В сучасному світі склалися 2 види банківських систем: Ринкова банківська система та адміністративно- командна банківська система, які прямо протилежні по своїй структурі і завданням одна одній, проте існує ще один вид побудови національної банківської систем. Симбіоз здавалось би двух абсолютно протилеж- них систем, який ще в 80-90х роках здавався не можливим, поєднання двух протилежних ідеологій, і цей прецендент сворила Китайська Народна Республіка. Якщо звернути увагу на КНР та його неймовірний стрибок з відсталої аграрної країни до світового центру сили, який він здійснив за надзвичайно малий лаг часу в 40 років, постає вкрай цікавим розглянути питання синергізму ринкової та адміністративно- командної банківських систем яке існує в цій державі. Даною проблемою займалися Савлу В.М., Федоров В.І. В цій статті ми розглянемо банківську систему КНР та порівняємо її з історично склавшимися система- ми. Банківські системи світу Командно-адміністратівна банківська система як правило утворюється в країнах з плановою екномомі- кою тому яскравим прикладом такої банківської системи був Радянський союз. Банківська система такого типу зазвичай є однорівневою, тобто існує Центральній банк та спеціалізовані банки, такі як наприклад Держбанк, Будбанк, Банк для зовнішньої торгівлі, Жіліщно-соціальній банк, Агро-промісловій банк Ощад- банк в СРСР. Проте насправді всі ці спеціалізовані банки підпорядковуються центральному банку та по суті є його філіалами, які створені для обслуговування певних сфер економічної діяльності. Центральній банк в такій системі не є незалежною гілкою, а напряму підпорядкований уряду і я наслідок виконує програми уряду, та слугує оплотом для фінансування державного дефіциту та державних програм. В СРСР фактично Держбанк був касою уряду, здійснюючи грошову і кредитну емісії для фінансування багато в чому дефіци- тних, марнотратних, та і просто непотрібних урядових програм. У командно-адміністративної системи роль банків гранично звужена. Їх функції зводяться до прове- дення безготівкових розрахунків між підприємствами, касовому обслуговуванню, а також фінансуванню капітального будівництва за рахунок засобів держбюджету і спеціальних цільових фондів. Будучи складо- вою частиною державного апарату, банки при централізованому загальнодержавному плануванні здійсню- вали кредитні операції в рамках строгих напрямів використання грошових коштів і фондів кредитування в межах лімітів, що регламентувалися. Для керівників підприємств і для самих банківських працівників фак- тично не було істотної різниці між бюджетним і кредитним фінансуванням, кредитування проводилося з того ж бюджету по виключно низьким (фактично умовним відсоткам). Основні переваги такої моделі банківської системи: • Така система дозволяє мобілізувать значні ресурси та направити їх в потрібну галузь • Відсутність бюрократії та оцінювання привабливості та ризиковості надання кредиту значно прискорює Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 105 процес надання коштів Основні недоліки адміністративно-командної банківської системи • Надання фінансових ресурсів за занижиними (фактично нульовими) відсотками, і як наслідок підтрим- ка неконкурентоспроможних підприємств • Виконная ролі другого бюджету (ажде Центральний банк підпорядковується беспосередьо державним інститутам (наприклад Держбанк підпорядковувався міністерству фінансів в СРСР) • Накопичення на балансі банку займів, що не повертаються, і списання заборгованності за рахунок бю- джету • Монополізм, і відсутність конкуренції • Відсутність векселів • Неконтрольована емісія грошей (фінансування державного дефіциту) • Повна відсутність кредитування населення. Адміністративно-командна банківська системе призводить до неєфективного використання ресурсів, та підтримки неконкурентноздатних виробників, що в свою чергу значно знижує темпи економічного росту та науково-технічного прогресу. Тепер давай те розглянемо характерні риси ринкової банківської системи. Банківська система склада- ється з двох рівнів. Перший – Центральній банк, другий рівень - комерційні банки і фінансові інститути. Центральній банк виступає в ролі банку банків та регулює сферу банківської діяльності, проводить монета- рну політику та займається підтримкою національної грошової одиниці. Центральний банк контролює діяльність установ іншого рівня прямими та не прямими методами які спрямовані на стабільність фінансо- вої системи країни. Ценртальній банк не підпорядковується уряду, а є незалежною одиницею, що дозволяє проводити довгострокову макроекономічну політику. Комерційні банки та парабанківськи установи займа- ються залученням ресурсів та предоставленням фінансових коштів підприємствам. Метою економічної дія- льності установ другого рівня є отримання прибутку. Основні переваги такої моделі банківської системи: • Незалежність Центрального банку від уряду • Регулювання грошової маси на основі попиту та пропозиції • Проведення незалежної монетарної політики • Розподіл фінансових ресурсів на основі ринкового методу • Опосередковано (через відсоткову ставку) сприяє підвищенню ефективності виробництва • Сприяє розширенню можливостей суб`єктів господарської діяльності та росту темпів виробництва • Широкий спектр кредитних послуг як для фізичних осіб так і для підприємств • Низький відсоток неплатоспроможних позичальників Основні недоліки адміністративно-командної банківської системи: • Можливість виникнення криз, через глибокий взаемозв`язок всіх сфер економічної активності • Висока чутливість до фінансових коливань, та залежність від світової економіки Ринкова банківська система існує в більшості розвинутих країн світу. Тепер звернемо увагу на особливості побудови банківської системи Китаю, якы відображають загальну ситуацію в країні, в якій одночасно уживаються елементи адміністративно-командної системи і ринкової економіки, а економіка є «соціалістично-ринковою». У 1984 р. Народний банк Китаю (НБК), став де-факто центральним, а також були створені спеціалізовані банки. Таким чином в Китаї утворилася однорівнема ба- нківська система. Проте в 90х коли КНР дозволила створення комерційних банків з іноземним капіталом система трасформувалась в 2х рівневу, в якій на першому рівні існує НБК, а на другому усі інші банківські установи. Діючі в Китаї банки можна розділити на 3 групи: • перша – спеціалізовані державні комерційні банки, що виділилися з системи НБК. Це Промислово- комерційний банк Китаю, Банк народного будівництва, Сільськогосподарський банк Китаю і Банк Китаю; • друга група – місцеві приватні комерційні банки; • третя група – іноземні банки. Народний банк Китаю (НБК), що відповідає за грошово-кредитну політику і виконує наглядові функції. Для забезпечення економічного зростання країни і підтримки стабільного курсу національної валюти, як емісійний інститут Народний банк Китаю несе повну відповідальність за друкування і випуск в обіг націо- нальної грошової одиниці - юанів. Проте навідміну від ринкових банківських систем, НБК жорстко підлег- лий Держраді Китаю і всі найважливіші рішення у області грошово-кредитної політики ухвалюються лише з його схвалення. НБК формує грошову політику і представляє на схвалення Держради пропозиції у області регулювання грошової маси, валютного курсу і процентних ставок, які, як правило, приймаються. За заявою голови Народного банку Китаю, рішення по встановленню процентних ставок ухвалюються їм одноосібно. Теоретично держава встановлює значні маржі між ставками за кредитами і депозитами, що у принципі по- винне забезпечувати банкам солідний прибуток і мінімізацію процентних ризиків, проте розмежування кредитів по цілях і термінах, а також відсутність у державних підприємств стимулів до отримання прибутку ведуть до погіршення якості кредитних портфелів банків і швидкому зростанню дебіторської заборгованос- ті. В результаті НБК був навіть вимушений створити спеціальний компенсаційний фонд для надання допо- моги держбанкам, що надають держпідприємствам пільгові кредити. В майбутньому виділення пільгових кредитів планується припинити. Тепер розглянемо так звані спеціалізовані банки. Спеціалізовані банки займають домінуюче положення в банківській системі Китаю. На них доводиться 72% (на 2005рік) всіх банківських активів. Кожний з них Федоренка М.І. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТИРИСТИКА БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ КНР З БАНКІВСЬКИМИ СИСТЕМАМИ СВІТУ 106 на зразок системи яка існувала в СРСР має власну направленість: • Промислово-комерційний банк, що володіє самою більшой мережею відділень, працює як універса- льний банк, обслуговуючи міських вкладників, забезпечує платіжний обіг в містах, кредитує переважно де- ржпідприємства в промисловості і торгівлі. Основне джерело ресурсів – внески фізічних і юридичних осіб. • Банк народного будівництва займається інвестиційною діяльністю, надаючи довготривалі кредити з метою сприяння економічному розвитку. Цей напрям став центральним в діяльності банку з тих пір, як пряме бюджетне фінансування було замінене в Китаї довгостроковим кредитуванням. • Сільськогосподарський банк обслуговує сільські райони, але останнім часом став поширювати свою діяльність і на міські території. • Банк Китаю займається фінансуванням зовнішньої торгівлі на міжнародних фінансових ринках. Його власний капітал оцінюється в 40 млрд доларів [9]. Не дивлячись на те, що ці банки є спеціалізованими, вони йдуть по шляху універсалізації, вторгаючись в сфери діяльності один одного. Одним з основних джерел капіталу для комерційних держбанків служать казначейські векселі, що розміщують закордоном. Спеціалізовані китайські банки все ще залишаються, в основному, каналами фінансування збиткового держсектора, і НБК не має в своєму розпорядженні адекватної системи нагляду, яка могла б забезпечити контроль за потоками капіталу. Крім того, навіть в нинішніх умовах багато китайських фірм займаються по фіктивних експортних документах контрабандою капіталу, який потім використовується для спекулятивних операцій на фондових і ф'ючерсних ринках. Саме так і відбувається в країнах з адміністративно-командною системою, в якій підприємства отримують кредит не на ринковій основі, а за державним планом, та у разі не можливості повернення кредиту, він списується за рахунок бюджету. Тепер поговоримо про комерційні та іноземні банки. В кожній китайській процінції в кожному місті іс- нують свої місцеві комерційні банки, які більш нагадують кредитні спілки тим що не мають достатньо капі- талу для кредитування юридичних осіб, і займаються здебільшого споживчим кредитуванням місцевого на- селення. Функції ж кредитування бізнесу покладені на іноземні комерційні банки, які переважною більшіс- тю займаються кредитуванням, обслуговуванням своїх співвітчизників, які ведуть економічну діяльність в Китаї. Так наприклад, Приват-Банк відкрив у 2007 році представництво у КНР для обслуговування україн- ського та російського імпорту з Китаю. Проте представництво ще не має право займатись банківською дія- льністю оскільки за китайськими законами, предсвництво отримує ліцензію лише через 2 роки після реєст- рації, та активи материнського банку мають перевищувати 20 млрд. долларів [8] Отже ми бачимо, жо не зважаючи на присутність ринкової 2х рівневої структури та присутності комер- ційних та іноземних банків, Банківська система КНР жорстко контролюється державними органами, що ха- рактерно для адміністративно-командної системи. Після сказаного пропонуємо вашій увазі порівняльну таблицю банківських систем: Адміністративна банківська сис- тема Ринкова банківська система Банківська система КНР І тип власності Лише державні установи Наявність незалежного ЦБ, та комерційних установ Наявність незалежного ЦБ, державних банків та комерційних установ ІІ кількість рівнів системи однорівнева двухрівнева двухрівнева ІІІ незалежність банківської системи ЦБ залежний та прямопідпорядко- ваний уряду ЦБ незалежний та проводить незалежну від уряду політи- ку ЦБ залежний та прямопідпорядкований уряду, проте має певну самостійність зокрема в встанов- лені відсоткових ставок ІV Приналежність фінансових ресурсів Ресурси належать державі, та по суті кредитування = державному фінансуванню Фінансови ресурси мають комерційну основу Ресурси державних спеціалізованих банків нале- жать державі, та по суті кредитування = держав- ному фінансуванню Ресурси комерційних банків мають комерційну основу Як видно з данної таблиці в банківська система КНР являє собою симбіоз 2х видів різних систем, які одночасно діють в межах однієї країни. Отже, підбиваючи підсумки можна переконатися що банківська си- стема КНР створила світой прецендент поєднання адміністративної та ринкової систем. Зважаючи на швид- кі темпи економічного росту, постійне нарощення золотовалютних резервів, зміцнення юаня, та світове лі- дерство Китаю, можна скажати, що така банківська система відповідає політичній та економічній ситуації в країні, та підтримує парадигну адміністративно-ринкової системи державного устрою країни. Джерела та література 1. T.J. Wong, and Tianyu Zhang 2007. “Politically-connected CEOs, Corporate Governance and Post-IPO Per- formance of China’s Partially Privatized Firms,” forthcoming, Journal of Financial Economics. 2. Jeffrey Liebman, 2006. “Realizing the Potential of China’s Social Security Pension System,” China Economic Review 17. 3. Franks, Julian, Colin Mayer, and Stefano Rossi, 2003. “Ownership: Evolution and Regulation,” working paper, Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 107 London Business School. 4. Hoggarth, Glenn, Ricardo Reis, and Victoria Saporta (2002), “Costs of Banking System Instability: Some Em- pirical Evidence,” Journal of Banking and Finance 26, 825-855. 5. Kaminsky, Graciela, and Carmen Reinhart, 1999. “The Twin Crises: The Causes of Banking and Balance-of- payments Problems,” American Economic Review 89, 473-500. 6. Kirby, William, 1995. “China Unincorporated: Company Law and Business Enterprise in Twentieth-Century China,” Journal of Asian Studies 54, 43-63. 7. Kortum, Samuel, and Josh Lerner, 2000. “Assessing the Contribution of Venture Capital on Innovation,” RAND Journal of Economics 31, 674-692. 8. Li, Kai, Heng Yue and Longkai Zhao, 2007. “Ownership, Institutions, and Capital Structure: Evidence from Non-listed Chinese Firms,” working paper, University of British Columbia. 9. http://www.tristar.com.ua/2/news/rynok_ukrainskih_bankov_.html 10. http://www.rbcdaily.ru/2007/08/27/world/289238). Харсун Л.Г. ХАРАКТЕР ВЗАЄМОДІЇ УЧАСНИКІВ ТРАНСПОРТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ КРАЇНИ Вступ. Проблеми транспортного забезпечення зовнішньої торгівлі на сьогодні є актуальними для кож- ної країни в силу поглиблення процесів міжнародного поділу праці та кооперації виробництва, результатом чого є постійне зростання обсягів міжнародних товаропотоків. Сучасна наукова думка зосереджена здебі- льшого на дослідженні умов досягнення ефективності міжнародних вантажних перевезень, що і відображе- но у численних працях вітчизняних та зарубіжних авторів. Постановка проблеми. Нажаль ефективність транспортного забезпечення експорту та імпорту пред- ставляється сьогодні в основному через аналіз діяльності самих перевізників та відправників вантажів у міжнародному сполученні, і практично не враховується комплексний характер взаємодії всіх учасників на- ціонального ринку транспортних послуг, задіяних у реалізації трансграничного переміщення товарів. Тому аналіз транспортного забезпечення зовнішньоторговельної діяльності, зокрема з точки зору його ефектив- ності, повинен здійснюватись через призму діалектичної взаємозалежності діяльності всіх сторін та сине- ргетичний характер їх цілей у здійсненні операцій з доставки вантажів. Мета статті полягає у визначенні особливостей взаємодії всіх суб’єктів національного ринку транспор- тних послуг та їх впливу на ефективність транспортного забезпечення зовнішньоторговельних операцій країни. Результати. Транспортне обслуговування експорту та імпорту країни відзначається великою кількістю учасників. Відповідно численними є і їх інтереси на ринку транспортних послуг, які до того ж часто супе- речать один одному. На нашу думку, ефективність транспортного забезпечення зовнішньоторговельної дія- льності можлива лише за таких умов: 1) інтереси всіх учасників повинні бути максимально реалізованими (тобто виконується умова досягнення показників ефективності діяльності кожного з них); 2) діяльність ко- жного учасника не повинна суперечити інтересам інших сторін. Об’єднаємо суб’єктів транспортного забезпечення зовнішньоторговельної діяльності у три групи: 1) держава; 2) оператори ринку транспортних послуг; 3) експортери та імпортери. Перша група представля- ється державою, яка виступає гарантом дотримання національних інтересів у транспортній та зовнішньото- рговельних сферах. До другої групи віднесено всіх учасників національного ринку транспортних послуг: перевізників та виконавців операцій з транспортного обслуговування. Важливо відмітити, що серед суб’єктів даної групи знаходяться і державні підприємства та установи, які також надають послуги з транс- портування експортних та імпортних вантажів. І третя група об’єднує представників попиту на послуги до- ставки вантажів у міжнародному сполученні: експортерів та імпортерів. З точки зору держави ефективність транспортного забезпечення її зовнішньоторговельних зв’язків ха- рактеризується: збільшенням бюджетних надходжень від транспортної діяльності з доставки експортних та імпортних товарів; досягненням соціальних ефектів (підвищенні рівня доходів зайнятих у транспортній га- лузі); збереженням та розвитком транспортної інфраструктури; підтриманням високого статусу країни на світовому ринку транспортних послуг; зменшенням негативного впливу транспорту на навколишнє середо- вище; економією трудових, матеріальних та енергетичних ресурсів; формуванням позитивного іміджу наці- ональних експортерів та імпортерів. Реалізація таких інтересів держави можлива за умови здійснення відповідних регуляторних та контро- люючих функцій, спрямованих на: 1)створення та розвиток оптимального співвідношення участі різних ви- дів транспорту у міжнародних вантажних перевезеннях згідно світових та внутрідержавних тенденцій у зо- внішній торгівлі та транспортній сфері; 2)підтримку національних перевізників та підвищення міри їх залу- чення до процесів доставки товарів – об’єктів зовнішньоторговельних угод вітчизняних експортерів та ім- портерів; 3) створення правових умов інвестиційної діяльності у транспортному секторі та визначенні пріо- ритетних напрямків інвестування фінансових ресурсів. Зокрема це стосується стимулювання впровадження досягнень НТП, енергозберігаючих технологій, розвитку інфраструктури транспортної системи країни, то- що; 4) активізацію міжнародної співпраці з країнами-партнерами та міжнародними транспортними органі- заціями з проблем здійснення вантажних перевезень у міжнародному сполученні. http://www.tristar.com.ua/2/news/rynok_ukrainskih_bankov_.html http://www.rbcdaily.ru/2007/08/27/world/289238

Порівняльна характиристика банківської системи КНР з банківськими системами світу

Репозитарії

Схожі ресурси