Феномен мiфологiзацiї свiдомостi сучасного суспiльства
Рецензія на книгу: Полисаєв О. Архітектоніка сучасного міфу. — Тернопіль: Астон, 2008. — 336 с.
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3455 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Феномен мiфологiзацiї свiдомостi сучасного суспiльства / В. Онопрiєнко // Вісн. НАН України. — 2009. — № 2. — С. 59-61. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-3455 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-34552011-07-19T14:57:28Z Феномен мiфологiзацiї свiдомостi сучасного суспiльства Онопрiєнко, В. Рецензії Рецензія на книгу: Полисаєв О. Архітектоніка сучасного міфу. — Тернопіль: Астон, 2008. — 336 с. 2009 Article Феномен мiфологiзацiї свiдомостi сучасного суспiльства / В. Онопрiєнко // Вісн. НАН України. — 2009. — № 2. — С. 59-61. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3455 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Онопрiєнко, В. Феномен мiфологiзацiї свiдомостi сучасного суспiльства |
| description |
Рецензія на книгу: Полисаєв О. Архітектоніка сучасного міфу. — Тернопіль: Астон,
2008. — 336 с. |
| format |
Article |
| author |
Онопрiєнко, В. |
| author_facet |
Онопрiєнко, В. |
| author_sort |
Онопрiєнко, В. |
| title |
Феномен мiфологiзацiї свiдомостi сучасного суспiльства |
| title_short |
Феномен мiфологiзацiї свiдомостi сучасного суспiльства |
| title_full |
Феномен мiфологiзацiї свiдомостi сучасного суспiльства |
| title_fullStr |
Феномен мiфологiзацiї свiдомостi сучасного суспiльства |
| title_full_unstemmed |
Феномен мiфологiзацiї свiдомостi сучасного суспiльства |
| title_sort |
феномен мiфологiзацiї свiдомостi сучасного суспiльства |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3455 |
| citation_txt |
Феномен мiфологiзацiї свiдомостi сучасного суспiльства / В. Онопрiєнко // Вісн. НАН України. — 2009. — № 2. — С. 59-61. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT onopriênkov fenomenmifologizaciísvidomostisučasnogosuspilʹstva |
| first_indexed |
2025-07-02T06:44:34Z |
| last_indexed |
2025-07-02T06:44:34Z |
| _version_ |
1836516559633252352 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 2 59
ФЕНОМЕН МІФОЛОГІЗАЦІЇ СВІДОМОСТІ
СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
Полисаєв О. Архітектоніка сучасного міфу. — Тернопіль: Астон,
2008. — 336 с.
У центрі уваги автора рецензованої кни-
ги соціальна міфотворчість у перехід-
них спільнотах, особливості функціону-
вання суспільних міфологем у сучасному
українському суспільстві та їхній вплив на
державотворчі процеси.
У монографії визначено теоретичні під-
ходи до міфологічної традиції та сучасного
статусу міфу. При цьому О. Полисаєв розу-
міє міф як метаісторичну форму духовно-
практичного освоєння світу людиною. Ра-
ціоналізація життя і світу людини призве-
ла до деміфологізації культури. Але міф
повернувся в сучасну культуру як реакція
на крайню форму раціоналізації життя, по-
зитивістського варіанта світорозуміння:
«Зміна суспільних ідеалів на користь цін-
нісного виміру буття, культивування плю-
ральності світогляду, відкритості свідо-
мості спрацювали як певна інтелектуаль-
на передумова нового входження в суспіль-
не життя ірраціональних чинників, у тому
числі і «нової» міфології» (с. 294).
Наголошуючи на складності самовизна-
чення людини в іманентних для ХХ ст. пе-
рехідних станах, автор головну увагу при-
діляє трансформаціям, що відбуваються
нині в Україні, — від економіки до держав-
ного управління, від сфери повсякденного
буття до засобів масових комунікацій.
О. Полисаєв зауважує, що Україна пост-
тоталітарної епохи переживає складний
процес соціальної трансформації з яскраво
вираженим протистоянням двох суспіль-
них спрямувань. Перше, репрезентоване
номенклатурно-бюрократичною верствою
радянського зразка, прагне якнайдовше
збе регти і продовжити традиційні форми
рентних стосунків, успадкованих від попе-
редньої доби. Причому ці стосунки певною
мірою пов’язані з механізмом перерозподі-
лу національного багатства в інтересах
окремих угруповань, що мають доступ до
влади. Така система потребує потужного
бюрократичного апарату, який, отримуючи
частку державної ренти, виконував би ста-
білізувальну функцію в суспільстві, аж до
поліцейських репресій включно. Шлях цей
веде до відтворення неототалітаризму та
стагнації українського суспільства, але він
знаходить підтримку в тих мільйонів укра-
їнців, які звикли вбачати в державі праце-
давця, розподільника матеріальних благ,
соціального захисника та регулятора гро-
мадських взаємин. Певну роль відіграє та-
кож традиційний провінціалізм, серед най-
вищих цінностей якого поняття незалежної
і сильної держави України взагалі не існує,
як не існує і поняття української політич-
ної нації.
Протилежне спрямування — це та спіль-
нота, яка орієнтована на систему цінностей
громадянського суспільства, заснованого
на демократії європейського типу. Але та-
кий підхід на сьогодні ще не є діяльнісним
орієнтиром переважної більшості громадян
нашої країни. Одна з головних причин цьо-
го — відсутність сформованої національ-
ної елітної верстви, яка сьогодні перебуває
лише на стадії виокремлення.
Автор стверджує, що нині немає ніяких
підстав стверджувати, що в межах україн-
ської історичної спільноти сформувалася
власна національна еліта, оскільки ті сус-
пільні прошарки, які через об’єктивні та
суб’єктивні причини посіли чільне місце в
60 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 2
трансформаційних процесах, не готові до
реалізації державотворчих засад. Саме від-
сутність пасіонарних суспільних верств, на
думку Д. Донцова, — головна причина по-
разки національно-визвольних змагань
українців упродовж кількох останніх сто-
літь.
Егалітарна ж свідомість, що на сьогодні
є панівною духовною парадигмою україн-
ського суспільства, розглядає державні ін-
ституції відчуженими від власної життє-
діяльності, а отже, неминуче зорієнтова-
на на міфологізацію суспільних процесів
та історичного минулого України. В умо-
вах трансформаційних процесів відчужен-
ня широкого загалу від власних владних
структур може стати настільки глибоким,
що міфологізована свідомість наших спів-
вітчизників почне розглядати власну дер-
жаву як джерело негараздів, а українське
суспільство ризикує стати на шлях таких
соціальних відносин, у межах яких влас-
не теоретична рефлексія виявиться просто
зай вою, а реформаторські зусилля політич-
них лідерів тлумачитимуться як засіб уве-
дення в оману суспільства.
Це стосується і проблем наукової еліти в
Україні. Сьогодні поява нових соціальних
прошарків, нової культури, заснованої на
інформаційно-когнітивних ресурсах суспіль-
ства, викликає появу відповідної ін фор ма-
ційно-когнітивної еліти та виведення нау-
кової еліти на чільні позиції в суспільстві.
В Україні ж значення наукової еліти підси-
люється також нагальною необхідністю
прискореної інтелектуалізації суспільства,
інтелектуального відродження нації. Нау-
кова еліта детермінує напрями та форми
розвитку різних сфер суспільного буття. Її
діяльність визначає також і особливості
розвитку науки як соціального інституту,
впливаючи на трансформацію всіх голо-
вних складників глибинних підвалин нау-
ки — філософських засад, наукової карти-
ни світу та ідеалів і норм дослідження, фор-
мування етичних та соціокультурних цін-
ностей науки, типів її організації.
Сьогодні в Україні в більшості із зазна-
чених вище сфер впливу наукової еліти
відбуваються або намічаються ентропійні
процеси, що набувають патологічного зміс-
ту. Егалітаризм суспільної ідеології спри-
чинив руйнування тих тонких механізмів
науки, які забезпечували просування пред-
ставників елітного корпусу у верхні шари
ієрархічних пірамід у сфері науки. Резуль-
тати діяльності наукової квазіеліти в Укра-
їні проявились у формі тенденцій до руй-
нування системи етичних, моральних норм
і критеріїв, якими мають керуватися вчені,
непопулярності традиції формування нау-
кової спільноти з неформальними контак-
тами. Передусім постраждали етичні та со-
ціокультурні цінності науки: прагнення іс-
тини, здорова мораль, традиції, що осо-
бливо небезпечно для фундаментальної
науки, де дуже часто адекватна оцінка здо-
бутків залежить від компетентності колег
та їхніх етичних принципів. Результатом
цього процесу є також знищення механіз-
мів інтелектуального відбору, пересування
наукових кадрів по вертикалі залежно від
таланту.
Наслідки такої ситуації, підсилені новою
хвилею ентропійних процесів, що харак-
терні для сьогодення, негативно відбили-
ся на інших аспектах науки як соціально-
го феномену. Зокрема, «заміщення» визна-
чального впливу наукової еліти в оцінен-
ні суспільних явищ в офіційних оцінках і
художньої (насамперед літературної) в не-
офіційних, за умов якого сформувався ме-
ханізм творення політичної культури на-
шого суспільства, призвело до домінування
ірраціонального радикалістського ухилу в
суспільній думці. Цьому ж сприяє і модер-
ністська налаштованість великої частини
нинішньої наукової еліти (як і квазіеліти),
що проявляється в тяжінні до заміни в про-
цесі реформування суспільства одного мо-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 2 61
дерністського проекту облаштування сві-
ту на інший (зокрема, марксистської логіки
на ліберальний дискурс).
Таким чином, однією з найважливіших
умов здійснення ефективних антиентро-
пійних заходів у нашому суспільстві слід
вбачати відбір і формування нової наці-
ональної наукової еліти, характеристики
якої відповідають вимогам епохи постмо-
дерну. Однак зазначений захід не прине-
се очікуваних результатів без упроваджен-
ня елітних принципів побудови науки як
соціального інституту, відтворення тонких
механізмів її функціонування. Поштовхом
до цього мають стати правові засади пере-
структурування соціальних інститутів на
елітному принципі, розроблення відповід-
них концепцій освіти, виховання, а також
дії, спрямовані на формування громадян-
ського суспільства, що створює умови для
виконання різними групами еліт притаман-
них їм функцій. Лише в цьому разі наукова
еліта зможе реально виконувати функцію
регулювання розвитку науки як соціально-
го інституту.
Вітчизняна національна еліта прохо-
дить лише один із перших етапів свого
становлення. Ті соціальні прошарки, які
покликані взяти на себе функції загально-
національної консолідаційної домінанти,
в нових умовах продовжують сповідувати
егалітаристські духовні засади. Вони на-
магаються міфологізувати історичне ми-
нуле України.
Міфологізація української історії дає
можливість витлумачувати її як своєрідну
передісторію з наперед заданим результа-
том — творенням держави Україна. Егалі-
тарна свідомість нездатна сприймати влас-
не буття як момент історичного розвитку,
діалектичної спадкоємності минулого, те-
перішнього та майбутнього, вона абсолю-
тизує сьогодення, ігноруючи як історич-
ну ретроспективу, так і свою причетність
до відповідальності за майбутнє. Сучас-
ній егалітарній свідомості (і не лише укра-
їнській) не під силу сприйняти в повному
обсязі складну динаміку становлення гро-
мадянського суспільства та функціонуван-
ня державницьких інституцій. Зазначений
тип свідомості, спираючись переважно на
неадекватно інтерпретований історичний
досвід, прагне міфологізувати системи від-
носин, що виходять безпосередньо за межі
цієї чуттєвої реальності. Саме тому для
будь-якої державницької духовної пара-
дигми характерне нашарування потужного
пласту міфологем, які виконують функцію
об’єднавчого фактора масової свідомості,
відтворюваного традиційними для міфо-
творчості засобами.
Наскрізною темою монографії є роз крит-
тя сучасних контекстів існування міфу, які
свідчать, що поширена традиція деміфоло-
гізації життєвого світу людини в культурі
створює конфлікт усталених і новітніх
цінностей, веде до змін форм самоіденти-
фікації, кризи ідентичності. Матеріал ре-
цензованої книги, у якій актуальний рі-
вень аналізу ситуації в Україні спирається
на фундаментальні філософські засади
трансформації міфологічної свідомості,
має неабияке значення для широкого зага-
лу українського суспільства.
В. ОНОПРІЄНКО,
доктор філософських наук
|