Незалежність судової влади
Досліджено соціальну та правову природу незалежності судової влади, систему засобів її забезпечення. Розглядаються проблеми взаємодії судової влади із законодавчою й виконавчою гілками влади. Звертається увага на форми соціального контролю за судовою діяльністю....
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34628 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Незалежність судової влади / В.В. Крижанівський // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 26-30. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34628 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-346282012-06-04T12:28:33Z Незалежність судової влади Крижанівський, В.В. Теорія держави і права Досліджено соціальну та правову природу незалежності судової влади, систему засобів її забезпечення. Розглядаються проблеми взаємодії судової влади із законодавчою й виконавчою гілками влади. Звертається увага на форми соціального контролю за судовою діяльністю. Исследована социальная и правовая природа независимости судебной власти, усовершенствованию системы средств её обеспечения. Рассматриваются проблемы взаимодействия судебной власти с иными ветвями государственной власти – законодательной и исполнительной. Обращается внимание на формы социального контроля за судебной деятельностью. Article is devoted to the research of social and legal nature of judicial independence, improvement of the system of its guarantees. The problems of cooperation of judiciary with legislative and executive branches of power are thoroughly examined. The author also stresses on the perspectives of public control over judiciary. 2010 Article Незалежність судової влади / В.В. Крижанівський // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 26-30. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34628 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Крижанівський, В.В. Незалежність судової влади Держава і право |
description |
Досліджено соціальну та правову природу незалежності судової влади, систему засобів її забезпечення. Розглядаються проблеми взаємодії судової влади із законодавчою й виконавчою гілками влади. Звертається увага на форми соціального контролю за судовою діяльністю. |
format |
Article |
author |
Крижанівський, В.В. |
author_facet |
Крижанівський, В.В. |
author_sort |
Крижанівський, В.В. |
title |
Незалежність судової влади |
title_short |
Незалежність судової влади |
title_full |
Незалежність судової влади |
title_fullStr |
Незалежність судової влади |
title_full_unstemmed |
Незалежність судової влади |
title_sort |
незалежність судової влади |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34628 |
citation_txt |
Незалежність судової влади / В.В. Крижанівський // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 26-30. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT križanívsʹkijvv nezaležnístʹsudovoívladi |
first_indexed |
2025-07-03T15:41:16Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:41:16Z |
_version_ |
1836640922809401344 |
fulltext |
В. В. КРИЖАНІВСЬКИЙ. НЕЗАЛЕЖНІСТЬ СУДОВОЇ ВЛАДИ
Досліджено соціаль ну та пра во ву при ро ду не за леж ності су до вої вла ди, си с те му
за собів її за без пе чен ня. Роз гля да ють ся про бле ми взаємодії су до вої вла ди із за ко но дав
чою й ви ко нав чою гілка ми вла ди. Звер тається ува га на фор ми соціаль но го кон тро лю за
су до вою діяльністю.
Клю чові сло ва: су до ва вла да, не за лежність су до вої вла ди, не за лежність суддів.
Ис сле до ва на со ци аль ная и пра во вая при ро да не за ви си мо с ти су деб ной вла с ти, усо
вер шен ст во ва нию си с те мы средств её обес пе че ния. Рас сма т ри ва ют ся про бле мы вза
и мо дей ст вия су деб ной вла с ти с ины ми вет вя ми го су дар ст вен ной вла с ти – за ко но да
тель ной и ис пол ни тель ной. Об ра ща ет ся вни ма ние на фор мы со ци аль но го кон тро ля за
су деб ной де я тель но с тью.
Клю че вые сло ва: су деб ная власть, не за ви си мость су деб ной вла с ти, не за ви си мость
су дей.
Article is devoted to the research of social and legal nature of judicial independence,
improvement of the system of its guarantees. The problems of cooperation of judiciary with
legislative and executive branches of power are thoroughly examined. The author also
stresses on the perspectives of public control over judiciary.
Key words: judiciary, independence of judiciary, independence of judges.
Насучасномуетапірозвиткуукраїнськогосуспільства,вперіодстановлення
та розвитку правової держави, формування громадянського суспільства акту
алізуютьсядослідженнясутностісудовоївладитагарантійзабезпеченняїїнеза
лежності.Незалежністьсудовоївладиєоднієюззначимихдемократичнихзасад
суспільства,реалізаціяякоїважливаумовапобудовиправовоїдержавивУкраїні.
Незалежністьсудовоївладинеобхіднорозглядатизпозиційтеоріїподілувла
ди.Невизнаннянаконституційномурівнісудовоївладивякостісамостійноїгілки
державної влади не створювало передумов для теоретичної розробки поняття
«судовавлада»тавідповіднихгарантійїїфункціонування.Звідсіляівідсутність
відповідного терміну в політичному, законодавчому та науковому лексиконі1.
Закріплене в Конституції УРСР 1978 р. положення про незалежність суддів і
підкоренняїхтількизаконуозначалолишеформальнузаборонунавтручанняу
судовудіяльністьповідправленнюправосуддя,аневизнаннязасудовоювладою
якостісамостійноговидудержавноївлади,рівногопосвоємузначеннювдемо
кратичномусуспільствізіншими гілкамивлади.
Україна проголосивши себе суверенною, незалежною, демократичною,
соціальноютаправовоюдержавою,тимсамимвизнала,щоіснуванняіфункціону
ваннябудьякихінститутіввдержавібазуєтьсянапринципахправовоїдержави
Однимізпринципівостанньоїєпринципрозподілувлад.Відповіднодост.6Кон
ституціїУкраїнидержавнавладаздійснюєтьсяназасадахїїподілуназаконодав
чу,виконавчутасудову.Алещобдійтидоцього,потрібнібуливіки2.
ЩеАристотельзазначав,щоувсякомудержавномуустроюєтри«елементи».
Перший законодавчий орган, який вирішує усі найважливіші питання життя
державиідотогожволодієдеякимиспецифічнимисудовимифункціями.Другий
«елемент» — інститут адміністративної (виконавчої) влади, третій – інститут
судовий.Самецітриелементискладаютьосновукожноїдержави3.
26 Держава і право • Випуск 50
©КРИ ЖАНІВСЬКИЙ Віктор В’яче сла во вич–кандидатюридичнихнаук,асистент
кафедриКиївськогонаціональногоуніверситетуіменіТарасаШевченка
Дійсно, вже за часів античності філософами висловлювалась необхідність
розмежування діяльності державних органів, проте як писав В.С. Нерсесянц
внаслідоквідсутностіустародавнійчасабстракціїполітичноїдержавивідсутня
булатакожйабстракціявладиполітичноїдержави,пророзподілякої, засуттю,і
йде мова в Новий час4. Тобто розмежування функцій державних органів стає
необхіднимуперіодНовогочасу.
Класичнуформутеоріяподілувладинабулаупрацяхвидатногофранцузького
мислителяМонтеск’є,якійнеподіляєвладунатриабсолютносамостійнівлади:
він говорить про «три роди влади», тобто про три частини єдиної влади,що з
метоюкращогоустроюдержавирозподіленаміжокремимийогоструктурами5.
Очевидно, що Монтеск’є має на увазі єдину державну систему, що діє як на
підставівідособленняїїрізнихструктур,такінапідставіїхньоїтісноївзаємодії.
Тверде,абсолютнерозмежуваннявлади,повнанезалежністьдержавнихорганів
одинвідодногоівідсутністьвзаємозв’язкуміжнимипризвелибдорозпадувсієї
державноїсистеми.
Назвавшитривлади,Монтеск’євизначаєісферудіяльностікожної.Так,пер
ша, законодавча – видає, скасовує закони, виправляє їх. Друга, виконавча –
вирішуєпитаннявійниімиру,питаннябезпекидержави.Третя,судова–караєза
злочиниівирішуєзіткненняміжприватнимиособами.
ВідповіднодоконцепціїМонтеск’є,судздійснюєтількифункціювідправлен
няправосуддя.Утойжечасчастинусудовоївладивінпередаєзаконодавцям.На
йогодумку,парламентповиненскладатисяздвохпалатабозборів:зборишляхет
них(якверхняпалата) ізборипредставників(якнижняпалата).Верхняпалата
маєправосудитипредставниківфеодальноїзнаті(анезвичайнісуди).Подруге,
верхняпалатаздійснюєзниженняпокараннянижченижчоїмежітапомилування.
Потретє,цяпалатапідмінюючисудовувладувідіграєрольпротиваги.«Ізтрьох
влад судовау відомому змісті якби зовсімне влада, а скоріше гарантія влади.
Залишаються лише дві інші: для стримування їх від крайностей вони мають
потребуувладірегулюючої,ітачастиназаконодавчихзборів,щоскладаєтьсязі
шляхетних,дужепридатнадляцьогопризначення6.Такимчином,Монтеск’єпоз
бавляєсудовувладуодногозголовнихїїповноваженьсудовогоконтролю.
Дане твердження явно суперечить його концепції поділу влади на три
самостійнінезалежнівлади.Говорячипросудовувладуякпро«гарантіювлади»
іпередаючичастинуїїповноваженьверхнійпалатіпарламенту,він,тимсамим,
поставивїївпідлеглеположеннявпорівнянніззаконодавчоюівиконавчоювла
дою. У даному випадку при створенні моделі державного устрою в поглядах
Монтеск’євзявгорукласовийпідхід.
ЦікавимиєпоглядиМонтеск’єнаорганізаціюсудовоївлади.Найогодумку,
судова влада, поперше,повиннабутидорученанепостійнодіючомуоргану, а
особам,що«...у відомі часи року, по визначеному законом способу, беруться з
народу(яквАфінах)дляствореннясуду,тривалістьдіїякоговизначаєтьсявимо
гою необхідності). Подруге, судді повинні бути виборними і лише в крайніх
випадкахпризначеними.Потретє,судповиненбутиколегіальним.Почетверте,
Монтеск’єбачитьустабільностісудовоїпрактикипоказникточностізастосуван
ня діючого закону.Поп’яте, вирокиповинні виноситися не якприватні думки
суддів,аяквідображеннязагальнихправилзаконувконкретнійобстановці.
УсвоїйвеликійпраціМонтеск’єнетількивказавнаосновнезавданнясуду–
здійсненняправосуддя,айпідкреслив,щоположеннязаконуобов’язковіякдля
27Юридичні і політичні науки
виконавчоїтак ідлясудовоївладивпроцесі їхдіяльності.Сформульовананим
концепціяподілувлади,щомаєусвоїйосновінайбільшповнезабезпеченняправ
ісвободлюдини,сталаядромкласичноїтеоріїподілувлади.Практичновсікон
ституціїдемократичнихдержавмістятьусобіелементиконцепціїМонтеск’є.
СвоєзаконодавчевідображенняпринципподілувладизнайшоввКонституції
США1787р.,девст.3розділі1закріпленоіснуваннясудовоївладиякокремої
гілкивлади:«СудовавладаСполученихШтатівздійснюєтьсяВерховнимСудомі
тиминижчимисудами,якіКонгресможечасвідчасузасновуватиістворювати.
СуддіякВерховногосуду,такінижчихсудівзберігаютьсвоїпосадидотихпір,
покиїхповедінкабездоганна;увизначенністрокивониотримуютьзасвоюслуж
бу винагороду, яка не може бути зменшена, поки вони знаходяться на своїй
посаді»7.
Французька конституція 1791 р. передбачала, що судова влада не може
реалізовуватисьнізаконодавчимкорпусом,нікоролем.Правосуддяздійснюється
суддями,якіобираютьсянастрокнародомізатверджуютьсянапосадікоролем.
Судді не могли бути зміщені інакше як за посадові злочини, належним чином
встановленіусудовомупорядку,нітимчасововідстороненівідпосадиінакшеяк
внаслідокпорушенняпротинихобвинувачення.Втойжечассудинемогливтор
гатися в здійснення законодавчої влади, призупиняючи застосування законів, а
такожвкругдіяльностіорганівуправління.Такимчином,уФранцузькійконсти
туції1791р.нетількизастосовуєтьсятермінсудовавлада,айвизначаютьсяприн
ципи співвідношення судової влади з іншими гілками влади: законодавчою та
виконавчою.
Принцип розподілу влади на окремі самостійні гілки знайшов і подальше
втілення уФранції Так. стаття 19КонституціїФранцузької республіки 1848 р.
передбачала,щорозподілвлади–цепершаумовавільногоуряду8.
ЩостосуєтьсястановленнясамостійноїсудовоївладинатериторіїУкраїнита
Росії, томожна зазначити,що тут законодавствобільшобережнопідходилодо
поняттясудовоївлади.Воновбільшостісвоїймістилоположеннящодосудової
системивзагалітапринципіворганізаціїідіяльностісудів.
НаісторичнийрозвитоксудовоївладивУкраїни,таксамоякіїїнезалежності
значноюміроювпливалаполітичназалежністьУкраїнивідіншихдержав,пере
дусімтих,доскладуякихвонавходиланарізнихетапахсвогоісторичногороз
витку.ЩезчасівКиївськоїРусі,денайбільшповносудовийрозглядконфліктів
регулювавсянормамиРуськоїПравди.НадумкуВ.Т.Маляренкодіяльністьсудів
цьогоперіодунепозначалосяжорстокістюнівздобуттідоказів,ніупокаранні9.
ПіслярозпадуКиївськоїРусінаокремихукраїнськихземляхщепротягомтрива
логочасудіялинормиРуськоїПравди.Зачасівперебуванняукраїнськихземель
ускладіЛитвитаПольщі(XIV–серединаXVIIст.)найбільшпоширенимидже
реламидіяльностісудівбулиЛитовськістатути(1529,1566і1588рр.)танорми
магдебурзькогоправа.
Вкінці16ст.відбуваєтьсядробленнясудовоївладитарозгалуженнямережі
судів–коженкнязьмавсвійсуд10.Так,булоствореновеликокняжий.,комісарські,
маршальські,гродські,земські,підкоморнісуди,якітакінебуливідокремленівід
інших державних органів. Таке положення значною мірою обмежувало мож
ливістьзверненнядосудуособизазахистомпорушенихправ.
ПевнийінтересстановитьісудочинстводобиГетьманщини(1648–1783рр.),
коли було ліквідовано стару судову систему та створено цілу низку козацьких
28 Держава і право • Випуск 50
судів – суд гетьмана, суд Ради генеральної старшини, Генеральний військовий
суд,полковітасотеннісуди.Поєднаннясудовоїтаадміністративноївладивособі
кошовогоотаманамибачимоівЗапорізькійсічі.Сотникчиполковникнетільки
булиначальникамиадміністрації відповіднихокругів (полків, сотеньтощо), а і
вершникамисудутієїжтериторії.Характеризуючицюепоху,слідзазначити,що
наїїтериторіївдругійполовиніХVІІ–ХVІІІст.діялодекількаправовихджерел,
порядзнормамизвичаєвогоправа.Нерідкоміжциминормативнимиактамиісну
валисуперечності,втомучисліітакі,яківизначалистатуссудутасамихсуддів.
Наприкладстатутзаборонявпоєднуватиадміністративнітасудовіфункції(арти
кул2розділ4),а«Права,заякимисудитьсямалоросійськийнарод»навпаки,у7
главі, підкреслюють засади поєднання судових та адміністративних органів в
рукахкозацькоїстаршини.Цянегативнаобставинасуттєвопонизиларівеньтого
часного судочинства і, як зазначивО. Кістяківський, судоустрій козаччини був
«судоустроємнижчоготипу,впорівняннізЛитовськимстатутом»11.
Такимчином,об’єднаннясудовоїтаадміністративноївладбулохарактерним
длявсієїіснуючоїсистемиуправліннятасудочинствадобиГетьманщини,щоне
відповідалокритеріямнезалежностісудовоївлади.
Суттєвоюумовою,якабуласпрямовананазабезпеченнянезалежностісудової
влади,можна,нанашпогляд,розглядатигласністьсудовогорозглядукоженне
позбавленийправгромадянстважительГетьманщинимігбутиприсутнімнароз
праві(засіданні)чинавітьбративнійактивнуучасть.«Права...»такожзакріплю
валипринцип«Ніхтонеможебутисуддеюувласнійсправі»,оскількизгідноз
цим актом сотник неміг судитись в сотенному суді, полковник у полковому,
томущовоникерувалинимиіуособлювалисудовувладупевноїадміністративної
одиниці.
ЩодоспособуформуваннясуддівськогокорпусуГетьманщинислідзазначи
ти, що судді обирались з числа людей достойних, добросовісних, грамотних,
віком25–70років,крімнімих,глухих.позбавленихрозуму.Впершеобранісудді
урочистодаваливприсутностісвященикаприсягувцеркві,передЄвангелієм12.
Сторонимоглинадсилатидовищихсудівскаргинадіїсуддівяківинеслинеспра
ведливесудоверішення.Якщомавмісцефактпідкупусуддів,тоїхзасуджували
до страти, а збитки покривались за рахунок їхнього майна. За необґрунтоване
обвинувачення судді скаржник сплачувавштраф або до нього застосовувались
тілесніпокарання.Порядзцим,посадасуддізнаходиласяпідособливоюправо
воюохороною.Зазневагудосуддіпорушникачекалонеменше6тижніварешту,
запоранення–відтиналируку,азавбивство–четвертували13.
ПроголошеннянезалежностіУкраїнипоставилопереддержавоюрядзавдань
щодооновленнябагатьох сфер суспільногожиття, побудовиправової держави.
Одниміззавданьбулостановленнясамостійноїтанезалежноїсудовоївлади.Кон
кретнимкрокомнацьомушляхусталозатвердження28квітня1992р.Верховною
РадоюУкраїниКонцепціїсудовоправовоїреформивУкраїні,вякій,окрімінших,
розділІІІформуваннясудовоївлади.Прицьомупідсудовоювладоюрозумілась
системанезалежнихсудів,яківпорядку,визначеномузаконом,здійснюютьпра
восуддя.Концепцієювважалосьзанеобхіднешляхомефективногорозмежування
повноваженьгарантуватисамостійністьінезалежністьсудовихорганіввідвпли
вузаконодавчоїтавиконавчоївлади;створитисистемузаконодавствапросудо
устрій,якебзабезпечувалонезалежністьсудовоївлади;гарантуватиправогрома
дянина на розгляд його справи компетентним, незалежним і неупередженим
29Юридичні і політичні науки
судомтаінше14.
Уприйнятому15грудня1992р.ЗаконіУкраїни«Простатуссуддів»ст.1має
назву«Суддя–носійсудовоївлади»15.Тимсамимвнашійкраїнівпершеназако
нодавчомурівнібуловизнаноіснуваннясудовоївлади.
Найважливішимкрокомвдержавотвореннібулоприйняття28червня1996р.
КонституціїУкраїни.Як відзначивВ.Бойко, «впершена конституційному рівні
закріпленовизнанийсвітомдемократичнийпринципподілудержавноївладина
законодавчу,виконавчуісудову.Организаконодавчої,виконавчоїтасудовоївлади
здійснюютьсвоїповноваженняувстановленихКонституцієюмежахівідповідно
до законівУкраїни. Отже всі три гілки державної влади є самостійними, одна
однійнепідпорядкованими,кожназнихдієвмежахсвоєїкомпетенції,визначеної
КонституцієюізаконамиУкраїни»16.
Такимчином,генезиссудовоївладиякнезалежноїіокремоїгілкидержавної
влади показує, що тільки з проголошенням України незалежною державою на
законодавчомурівнібулозакріпленоіснуваннясамостійноїсудовоївлади–атри
бутуправовоїдержави.Питаннявтому,чиприйняття7липня2010рокуЗакону
України «Про судоустрій і статус суддів», є відповідниммеханізмом реалізації
законодавчихположень.
1.Політичні структури та процеси в сучаснійУкраїни:Політичній аналіз /Ф.М.
Рудич,В.В.Безверхий,М.Г.Кириченкотаін.–К.:Науковадумка,2009.–С.243.2. Гро
ше вий Ю.М., Ма рочкін І.Є. ОрганисудовоївладивУкраїні.–К.:ІнЮре,1997.–С.20.
3. Ари с то тель. Политика//Соч.в4хт.–М:Мысль,2009.Т.4.–С.618.4. Нер се сянц
В.С. Гегелевская философия права: история и современность. – М., 2009. – С. 99.
5.Мон тескье Ш.Л. Одухезаконовиоботношениях,вкоторьіхзаконидолжньїнахо
дитьсякустройствукаждогоправлення,кнравам,климату,религии,торговлеит.д.–
СПб,2009.–С.320. 6.Тамсамо.–С.160161.7. Гри нюк В. О. Принципнезалежності
суддів іпідкорення їхтількизакону.Дис.канд.юрид.наук.12.00.09.–К.:Київск.унт,
2004. –С. 198. 8.Хрестоматия по всеобщей истории государства и права /Под ред.
З.М.Черниловского. – М., 2009. – С. 218. 9. Ма ля рен ко В. Становлення і розвиток
кримінальнопроцесуальногоправанарізнихетапахісторіїУкраїни//ПравоУкраїни.
–2004.–№8.–С.37.10.Ти щик Б.Й., Вівча рен ко О.А. Суспільнополітичнийладіпра
воУкраїнивскладіЛитовськоїдержавитаРечіПосполитої.–ІваноФранківськ:При
карпатськийунт,2009.–С.214. 11. Си за Н.СудиікримінальнесудочинствоУкраїнив
добуГетьманщини.–К.:УкраїнськаВидавничаСпілка,2000.–С.112.12.Па шук А.Суд
і судочинство на Лівобережній Україні в XVII – XVIII ст. – Львів, 1967. – С. 219.
13.Падох Я.ҐрунтовесудочинствонаЛівобережнійУкраїнівдругійполовиніXVII–
XVIIIстолітті.–Львів,1994.–С.189.14.Брин цев В. Нормативнабазасудовоївлади:
шляхиізасобипідвищенняефективності//ВісникАкадеміїправовихнаукУкраїни.–
2005.–№1(40).–С.142150. 15.Простатуссуддів:ЗаконУкраїнивід15грудня1992р.
//ВідомостіВРУ.–1993.–№24.–С.265. 16.Бой ко В.НоваКонституціяісудовавлада
//ПравоУкраїни.–1997.–№1.–С.1418.
30 Держава і право • Випуск 50
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
В. В. КрижанІвський. НезалежнІсть судовоЇ влади
|