Трансформація влади як політологічна проблема

Трансформація влади як політологічна проблема

Розглянуто теоретичні і практичні питання визначення поняття «трансформація влади» на прикладі різних методологічних підходів, зокрема у контексті сучасних змін політичної системи України і формування інформаційного суспільства....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Хочь, І.Х.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34667
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Трансформація влади як політологічна проблема / І.Х. Хочь // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 776-782. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34667
record_format dspace
spelling irk-123456789-346672012-06-05T12:13:51Z Трансформація влади як політологічна проблема Хочь, І.Х. Політичні науки Розглянуто теоретичні і практичні питання визначення поняття «трансформація влади» на прикладі різних методологічних підходів, зокрема у контексті сучасних змін політичної системи України і формування інформаційного суспільства. Рассмотрены теоретические и практические вопросы определения понятия «трансформация власти» на примере различных методологических подходов, в частно­сти, в контексте современных изменений политической системы Украины и формирования информационного общества. Theoretical and practical questions of definition of concept “power transformation” on an example of various methodological approaches, in particular, in a context of modern changes of political system of Ukraine and formation of an information society are consid­ered. 2010 Article Трансформація влади як політологічна проблема / І.Х. Хочь // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 776-782. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34667 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Хочь, І.Х.
Трансформація влади як політологічна проблема
Держава і право
description Розглянуто теоретичні і практичні питання визначення поняття «трансформація влади» на прикладі різних методологічних підходів, зокрема у контексті сучасних змін політичної системи України і формування інформаційного суспільства.
format Article
author Хочь, І.Х.
author_facet Хочь, І.Х.
author_sort Хочь, І.Х.
title Трансформація влади як політологічна проблема
title_short Трансформація влади як політологічна проблема
title_full Трансформація влади як політологічна проблема
title_fullStr Трансформація влади як політологічна проблема
title_full_unstemmed Трансформація влади як політологічна проблема
title_sort трансформація влади як політологічна проблема
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34667
citation_txt Трансформація влади як політологічна проблема / І.Х. Хочь // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 776-782. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT hočʹíh transformacíâvladiâkpolítologíčnaproblema
first_indexed 2025-07-03T15:43:22Z
last_indexed 2025-07-03T15:43:22Z
_version_ 1836641055558074368
fulltext 776 Держава і право • Випуск 49 І.Х. ХОЧЬ. ТРАНСФОРМАЦІЯ ВЛАДИ ЯК ПОЛІТОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА Роз г ля ну то те о ре тичні і прак тичні пи тан ня виз на чен ня по нят тя «транс фор мація вла ди» на при кладі різних ме то до логічних підходів, зо к ре ма у кон тексті су час них змін політич ної си с те ми Ук раїни і фор му ван ня інфор маційно го суспільства. Клю­чові­ сло­ва: транс фор мація, вла да, політич ний ре жим, де мо кратія, інфор­ маційне суспільство. Рас смо т ре ны те о ре ти че с кие и прак ти че с кие во про сы оп ре де ле ния по ня тия «транс фор ма ция вла с ти» на при ме ре раз лич ных ме то до ло ги че с ких под хо дов, в ча ст но­ с ти, в кон тек с те со вре мен ных из ме не ний по ли ти че с кой си с те мы Ук ра и ны и фор ми ро­ ва ния ин фор ма ци он но го об ще ст ва. Клю­че­вые­ сло­ва: транс фор ма ция, власть, по ли ти че с кий ре жим, де мо кра тия, ин фор ма ци он ное об ще ст во. Theoretical and practical questions of definition of concept “power transformation” on an example of various methodological approaches, in particular, in a context of modern changes of political system of Ukraine and formation of an information society are consid­ ered. Key­words: transformation, the power, a political mode, democracy, an information soci­ ety. Вив­чен­ня­політич­них­та­суспільних­транс­фор­мацій­має­важ­ли­ве­те­о­ре­тич­не­ та­ прак­тич­не­ зна­чен­ня­ для­пе­рехідних­ суспільств,­ до­ яких­на­ле­жить­ і­Ук­раїна.­ Та­ке­вив­чен­ня­пе­ред­ба­чає­чітку­ка­те­горіаль­ну­виз­на­ченість­відповідних­по­нять,­ які­опи­су­ють­ці­про­це­си­змін.­Од­ним­з­по­пу­ляр­них­по­нять­цьо­го­ря­ду­є­по­нят­тя­ «транс­фор­мація»,­яке­за­сто­со­вується­як­до­за­галь­но­соціаль­них­про­цесів,­так­і­до­ кон­крет­них,­зо­к­ре­ма­політич­них­явищ. Дис­курс­«транс­фор­мації­вла­ди»­знач­ною­мірою­був­за­да­ний­Елвіном­То­ф­ле­ ром,­ зо­к­ре­ма­ йо­го­ відо­мою­пра­цею­«Powershift»­ (1990)­ –­ в­ ук­раїнсько­му­ пе­ре­ кладі­«Но­ва­па­ра­диг­ма­вла­ди»­(влас­не,­«зміна­вла­ди»),­або­частіше­по­тек­с­ту­–­її­ «пре­об­ра­жен­ня».­При­цьо­му­ сам­Е.То­ф­лер­на­го­ло­шує:­ «„Пре­о­б­ра­жен­ня­ вла­ди”­ не­про­сто­пе­ре­дає­вла­ду­від­од­но­го­гос­по­да­ря­до­іншо­го:­во­но­її­транс­фор­мує»1.­ З­іншо­го­бо­ку,­по­нят­тя­«транс­фор­мація»­ак­тив­но­ви­ко­ри­с­то­вується­в­90­х­ро­ках­ як­ха­рак­те­ри­с­ти­ка­про­цесів,­що­відбу­ва­ють­ся­на­пост­соціалістич­но­му­про­сторі,­ тоб­то­відо­б­ра­жає­зміну­політич­них­ре­жимів,­та­й­усь­о­го­соціаль­но­еко­номічно­го­ ус­т­рою­ко­лишніх­соціалістич­них­країн­ (Є.­Вятр).­Се­ред­ук­раїнських­ав­торів­це­ по­нят­тя­ по­чи­на­ють­ роз­роб­ля­ти­ О.­Дер­га­чов,­ М.­Ми­халь­чен­ко,­ В.­По­ло­ха­ло,­ М.­То­мен­ко,­П.­Шлях­тун.­В­ос­танні­ро­ки­в­пра­цях­цих­ав­торів,­а­та­кож­Н.­Бог­да­ но­вої,­ І.­Ку­че­рен­ка,­В.­Ле­щен­ка,­ І.­Мо­ро­за,­А.­Фісу­на­ та­ інших­по­нят­тя­«транс­ фор­мація­ вла­ди»­ на­бу­ває­ но­во­го­ за­барв­лен­ня,­ пов’яза­но­го­ з­ ха­рак­те­ри­с­ти­ка­ми­ інсти­туціональ­них,­ струк­тур­них­ змін,­ політич­ної­ (кон­сти­туційної)­ ре­фор­ми,­ а­ та­кож­змін­ме­ханізмів­і­ме­тодів­во­ло­да­рю­ван­ня,­пов’яза­них­із­роз­вит­ком­інфор­ маційно­го­ суспільства.­ Ха­рак­тер­но,­ що­ го­ло­вною­ те­мою­ об­го­во­рень­ Дру­го­го­ кон­гре­су­політо­логів­Ук­раїни,­якій­відбув­ся­у­травні­2009­ро­ку,­ста­ла­са­ме­транс­ фор­мація­вла­ди­в­су­часній­Ук­раїні,­її­спе­цифіка­і­пер­спек­ти­ви. Ра­зом­з­тим,­за­галь­но­прий­ня­то­го­ка­те­горіаль­но­го­виз­на­чен­ня­до­сить­по­пу­ляр­ но­го­ по­нят­тя­ «транс­фор­мація­ вла­ди»­ фак­тич­но­ не­має.­ Існу­ють­ розбіжності­ у­ ©­ХОЧЬ Ілля Хай мо вич­–­здо­бу­вач­Інсти­ту­ту­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім..­В.М.­Ко­рець­ко­го­ НАН­Ук­раїни 777Юридичні і політичні науки смис­ло­во­му­на­ван­та­женні­цьо­го­терміну,­що­за­ва­жає­йо­го­адек­ват­но­му­на­уко­во­му­ ви­ко­ри­с­тан­ню. По­нят­тя­«транс­фор­мація»­(з­лат.­–­«пе­ре­тво­рен­ня»,­«зміна­фор­ми»)­в­су­часній­ політо­логії­є­скоріше­ме­та­фо­рич­ним,­ніж­ка­те­горіаль­но­ви­раз­ним­(на­відміну­від­ де­я­ких­інших,­при­цьо­му­до­сить­відмінних­на­ук­–­скажімо,­міжна­род­но­го­пра­ва,­ ге­не­ти­ки­чи­бух­гал­терсь­ко­го­обліку,­–­де­це­по­нят­тя­не­се­чітке­смис­ло­ве­на­ван­та­ жен­ня).­ Здебільшо­го­ во­но­ ви­ко­ри­с­то­вується­ у­ си­нонімічно­му­ ря­ду­ ра­зом­ з­ терміна­ми­«пе­ре­тво­рен­ня»,­«ме­та­мор­фо­за»,­«мо­дернізація»­то­що,­і­не­має­іншо­го­ смис­лу,­ніж­про­ста­кон­ста­тація­якоїсь­зміни­(суспільства,­вла­ди,­відно­син,­інсти­ тутів­то­що).­До­сить­по­ши­ре­ним­є­та­кож­політи­ко­іде­о­логічне­ви­ко­ри­с­тан­ня­цьо­го­ терміну­ме­та­фо­ри­ як­ своєрідно­го­ гас­ла,­ що­ на­дає­ бо­дай­ зовні­ на­уко­подібно­го­ ви­гля­ду­ба­наль­ним­пе­ре­дви­бор­чим­обіцян­кам,­котрі­відповіда­ють­на­очіку­ван­ня­ елек­то­ра­том­бо­дай­яки­хось­змін­на­кра­ще.­Ра­зом­з­тим,­мож­на­спо­с­теріга­ти­і­пев­ ну­тен­денцію­до­кон­цеп­ту­алізації­цьо­го­по­нят­тя,­пов’яза­ну,­зо­к­ре­ма,­із­роз­вит­ком­ тран­зи­то­логічних­досліджень.­Зре­ш­тою,­до­реч­но­за­пи­та­ти:­як­що­транс­фор­мація­ оз­на­чає­зміну­форм,­то­чи­будь­які­зміни­мож­на­на­зва­ти­транс­фор­мацією?­На­при­ клад,­як­що­йдеть­ся­про­ство­рен­ня­або­зник­нен­ня­різно­манітних­дер­жав­них­струк­ тур­(міністерств,­держ­комітетів),­які,­до­то­го­ж,­мо­жуть­періодич­но­ви­ни­ка­ти­чи­ зни­ка­ти­–­ то­чи­бу­де­це­ транс­фор­маціями­вла­ди,­ чи­мо­ву­до­речніше­ве­с­ти­про­ бю­ро­кра­тич­ну­«ка­ру­сель»­або­ба­наль­ний­пе­ре­роз­поділ­вла­ди­і­влас­ності? Кон­цепція­транс­фор­мації,­як­пра­ви­ло,­по­яс­нює­суть­суспільних­пе­ре­тво­рень­ як­по­сту­паль­ний­рух­від­чо­гось­ста­ро­го,­не­до­ско­на­ло­го,­збан­крутіло­го­до­но­во­го,­ омріяно­го,­про­гре­сив­но­го.­По­сту­пальність­і­по­сту­повість­цьо­го­ру­ху­пе­ред­ба­чає­ пев­ний­ча­со­вий­період­і­пев­ний­стан­суспільства,­що­ха­рак­те­ри­зується­на­явністю­ та­співісну­ван­ням­в­од­но­му­суспільстві­в­кож­ний­кон­крет­ний­мо­мент­йо­го­роз­ вит­ку­еле­ментів­ста­ро­го­й­но­во­го.­На­ко­пи­чен­ня­цих­«но­вих»­еле­ментів­ство­рює­ «но­ву»­якість­та,­відповідно,­підста­ви­для­за­яв­про­успіх­у­про­су­ванні­до­«світло­ го­май­бут­нь­о­го»­й­за­вер­шен­ня­пе­рехідно­го­ста­ну2.­Цей­пе­рехідний­стан­здо­був­ на­зву­тран­зи­ту,­а­відповідний­на­прям­досліджен­ня­суспільних­про­цесів­–­тран­зи­ то­логії. Тран­зи­то­логія­ви­ни­кає­в­1970­і­ро­ки,­хо­ча­вже­по­чи­на­ю­чи­з­50–60­х­років­про­ бле­ма­ти­ка­ політич­но­го­ роз­вит­ку­ та­ змін,­ пе­ре­ходів­ та­ транс­фор­мацій­ по­чи­нає­ роз­роб­ля­ти­ся­ політич­ною­ на­укою­ до­сить­ інтен­сив­но.­ У­ пер­шу­ чер­гу­ це­ бу­ло­ пов’яза­но­із­інтен­сивністю­політич­ної­ди­наміки­в­ба­га­ть­ох­країнах,­що­роз­ви­ва­ ли­ся,­спри­чи­не­ної­про­це­са­ми­де­ко­лонізації­і­про­бле­ма­ми­ви­бо­ру­шляхів­соціаль­ но­еко­номічно­го­та­політич­но­го­роз­вит­ку­в­умо­вах­про­ти­бор­ст­ва­двох­суспільних­ си­с­тем­–­капіталістич­ної­та­ко­муністич­ної.­Про­це­си­адап­тації­соціаль­но­політич­ них­мо­де­лей­у­прак­тиці­дер­жав,­що­транс­фор­му­ва­ли­ся,­про­би­та­по­мил­ки,­про­су­ ван­ня­ упе­ред­ і­ по­вер­нен­ня­ на­зад­ ста­ли­ об’єктом­ двох­ найбільших­ на­прямків­ політо­логічних­ досліджень:­ по­пер­ше,­ те­орії­ роз­вит­ку,­ і­ по­дру­ге,­ те­орії­ пе­ре­ ходів­(відповідно­–­«політо­логії­роз­вит­ку»­і­«політич­ної­тран­зи­то­логії»3.­Зо­к­ре­ ма,­ як­ за­зна­чає­ російський­ дослідник­ А.Дег­тя­рь­ов,­ під­ цен­т­раль­ним­ по­нят­тям­ «політич­ний­ пе­рехід»­ в­ цих­ те­оріях­ за­зви­чай­ ро­зуміли­ соціальні­ та­ інсти­ туціональні­пе­ре­тво­рен­ня,­пов’язані­з­про­су­ван­ням­від­ав­то­кра­тич­них,­то­талітар­ них­і­ав­то­ри­тар­них­ре­жимів­до­де­мо­кра­тич­них­за­собів­уп­равління4.­ У­70–90­і­ро­ки­ХХ­ст.­знач­но­по­си­ли­лась­зацікав­леність­про­бле­ма­ми­пе­ре­хо­ду­ від­ різних­форм­дик­та­ту­ри­ (ав­то­ри­та­риз­му­ та­ то­таліта­риз­му)­до­де­мо­кратії.­Це­ бу­ло­пов’яза­но­з­про­це­са­ми,­які­відбу­ва­ли­ся­в­Пор­ту­галії,­Іспанії,­Греції,­Східній­ 778 Держава і право • Випуск 49 Європі,­СРСР­та­ін.­У­пра­цях­з­тран­зи­то­логії­ува­га­кон­цен­т­рується­на­пе­ре­ду­мо­ вах,­що­спри­я­ють­пе­ре­хо­ду,­на­йо­го­рушійних­си­лах,­шля­хах­та­стадіях,­на­різних­ мо­де­лях­ пе­ре­хо­ду.­ Ве­ли­кий­ вне­сок­ у­ роз­роб­ку­ про­блем­ тран­зи­то­логії­ зро­би­ли­ А.­Пше­ворсь­кий,­Ф.­Шміттер,­Х.­Лінц,­С.­Гантінґтон­та­інші. У­ме­жах­тран­зи­то­логічних­підходів­ви­о­крем­лю­ють­кон­цепції,­які­приділя­ють­ ос­нов­ну­ува­гу­досліджен­ню­ек­зо­ген­них,­тоб­то­зовнішніх­(С.­Гантінґтон)­і­ен­до­ ген­них,­тоб­то­внутрішніх­(X.­Лінц)­ас­пектів­пе­ре­хо­ду­від­ав­то­ри­та­риз­му­до­де­мо­ кратії.­ У­ праці­ «Тре­тя­ хви­ля»­ (1991)­ С.­Гантінґтон­ ствер­д­жу­вав,­ що­ пе­рехідні­ про­це­си­все­ре­дині­ок­ре­мих­країн­мож­на­по­яс­ни­ти­ли­ше­у­кон­тексті­гло­баль­них­ політич­них­ змін,­ світо­вих­ «хвиль­ де­мо­кра­ти­зації».­По­сту­по­ва­ внутрішня­де­мо­ кра­ти­зації­ відбу­вається­ під­ впли­вом­ ек­зо­ген­них­ чин­ників­ світо­во­го­ про­це­су.­ Ра­зом­з­тим,­ен­до­ген­ни­ми­чин­ни­ка­ми­виз­на­ча­ють­ся­три­мож­ливі­шля­хи­де­мо­кра­ ти­зації:­ 1)­ транс­фор­мація­ (transformation),­ за­ якої­ силь­не­ уря­до­ве­ уг­ру­пу­ван­ня­ дик­тує­ опо­зиції­ умо­ви­ пак­ту­ про­ де­мо­кра­ти­зацію­ країни;­ 2)­ пе­ре­гру­пу­ван­ня­ (transplacement),­ко­ли­існує­ба­ланс­сил­між­уря­дом­і­опо­зицією,­внаслідок­яко­го­ заміна­ керівників­ відбу­вається­шля­хом­ пе­ре­го­ворів,­ і­ 3)­ заміна­ (replacement),­ у­ ході­ якої­ під­ ти­с­ком­ мас­ «зни­зу»­ опо­зиція­ змінює­ уряд5.­ Та­ким­ чи­ном,­ у­ С.­Гантінґто­на­ по­нят­тя­ «транс­фор­мація»­ по­зна­чає­ один­ з­ варіантів­ (влас­не,­ найбільш­кон­сер­ва­тив­ний)­де­мо­кра­ти­зації­політич­но­го­ре­жи­му. Перші­ро­ки­ре­аль­них­транс­фор­мацій­політич­них­ре­жимів­у­пост­соціалістич­ них­країнах,­зо­к­ре­ма­й­в­Ук­раїні,­да­ли­ба­га­то­ма­теріалу­для­аналізу­і­ко­ре­гу­ван­ня­ по­чат­ко­вих­те­о­ре­тич­них­кон­ст­руктів­тран­зи­то­логії.­Вже­в­1995­р.­у­книзі­«Політо­ логія­по­ст­ко­мунізму»­В.­По­ло­ха­ло­вис­но­вує,­що­сутність­транс­фор­мації­політич­ ної­вла­ди­та­політич­ної­еліти­в­Ук­раїні­після­роз­па­ду­ко­лиш­нь­о­го­СРСР­мож­на­ зро­зуміти­ли­ше­з­кон­тек­с­ту­тіньо­во­го­політич­но­го­про­це­су­і­та­ким­чи­ном­–­без­ болісно­го,­ навіть­ ор­ганічно­го­ для­ керівної­ політич­ної­ еліти­ пе­ре­хо­ду­ від­ ко­муністич­но­но­мен­к­ла­тур­но­го­ то­таліта­риз­му­ до­ по­ст­ко­муністич­но­но­мен­к­ла­ тур­но­го­не­о­то­таліта­риз­му6.­М.­То­мен­ко­у­цій­самій­ко­лек­тивній­мо­но­графії­на­зи­ ває­ такі­ ре­жи­ми­«транс­фор­ма­тив­ною­ „псев­до­но­вою­мо­дел­лю”­по­ст­ко­муністич­ но­го­періоду»7.­По­точ­на­політич­на­транс­фор­мація­сприй­мається,­та­ким­чи­ном,­як­ своєрідна­шир­ма,­яка­при­хо­вує­фак­тич­ну­відсутність­ре­аль­них­змін. У­ко­лек­тивній­мо­но­графії­«Ук­раїнська­дер­жавність­у­ХХ­столітті­(Істо­ри­ко­ політо­логічний­аналіз)»,­ви­да­ної­у­1996­р.,­О.­Дер­га­чов­і­В.­По­ло­ха­ло­та­кож­роз­ гля­да­ють­«ме­та­мор­фо­зи­по­ст­ко­муністич­ної­вла­ди»­пе­ре­важ­но­у­кон­тексті­зміни­ політич­но­го­ ре­жи­му,­пе­ре­хо­ду­ від­ то­таліта­риз­му­до­де­мо­кратії.­Пер­ший­досвід­ по­ст­ко­муністич­них­транс­фор­мацій­(не­тільки­в­Ук­раїні,­а­й­в­інших­по­ст­ра­дянсь­ ких­дер­жа­вах)­дає­їм­підста­ви­ствер­д­жу­ва­ти,­що­зовнішні­пе­ре­тво­рен­ня­не­при­ зве­ли­на­справді­до­пе­ре­тво­рень­си­с­тем­них.­Йшло­ся­при­цьо­му­скоріше­навіть­не­ про­різні­фор­ми­політич­ної­вла­ди,­які­зміню­ють­од­на­од­ну,­а­про­своєрідне­пе­ре­ тво­рен­ня­вла­ди­політич­ної­на­еко­номічну:­відбу­лась­«ево люційна транс фор мація політич ної вла ди у но вий тип влас ності­че­рез­не­леґітим­не,­тіньо­ве­при­влас­нен­ня­ й­роз­поділ­то­таль­но­одер­жав­ле­ної,­так­зва­ної­за­галь­но­на­род­ної­влас­ності­її­фак­ тич­ним­роз­по­ряд­ни­ком­–­ко­лиш­нь­ою­партійною­бю­ро­кратією»8.­Роз­бу­до­ва­дер­ жав­ності­по­стає­при­цьо­му­не­як­влас­не­«транс­фор­мація»,­а­скоріше­як­кон­сер­ вація,­зміцнен­ня­існу­ю­чих­форм­вла­ди,­ут­во­рен­ня­своєрідно­го­не­о­ета­тистсь­ко­го­і­ над­бю­ро­кра­ти­зо­ва­но­го­ ре­жи­му­ не­о­то­таліта­риз­му,­ да­ле­ко­го­ від­ про­го­ло­ше­них­ га­сел­де­мо­кра­ти­зації. Та­ким­ чи­ном,­ у­ тран­зи­то­логічно­му­ дис­курсі­ за­зви­чай­ по­нят­тя­ «транс­фор­ мація­вла­ди»­асоціюється­(чи­тлу­ма­чить­ся)­як­зміна­політич­но­го­ре­жи­му.­Та­кий­ 779Юридичні і політичні науки підхід­закріпле­ний­і­в­підруч­ни­ках­з­політо­логії,­зо­к­ре­ма­у­підруч­ни­ку­П.­Шлях­ ту­на9.­Ос­нов­ним­век­то­ром­та­кої­транс­фор­мації­по­стає­пе­рехід­від­то­таліта­риз­му­ та­ав­то­ри­та­риз­му­до­де­мо­кратії,­а­найбільш­імовірни­ми­фор­ма­ми­(які­уза­галь­нив­ ще­польсь­кий­соціолог­ і­політо­лог­Є.­Вятр10):­ре­фор­ма­зго­ри;­швид­кий­роз­пад;­ ре­фор­ма,­ уз­го­д­же­на­ між­ вла­дою­ та­ опо­зицією.­ При­ цьо­му­ на­го­ло­шується­ на­ відмінно­с­тях,­пов’яза­них­з­висхідним­пунк­том­транс­фор­мації.­Як­що­пе­рехід­від­ ав­то­ри­та­риз­му­до­де­мо­кратії­–­це­го­ло­вним­чи­ном­зміна­політич­но­го­ре­жи­му,­то­ де­мо­кра­тич­на­ транс­фор­мація­ то­таліта­риз­му­ ви­ма­гає­пе­ре­тво­рень­у­ всіх­ сфе­рах­ суспільно­го­жит­тя,­зміни­соціаль­но­еко­номічно­го­ла­ду.­ Про­те­існу­ють­й­інші­підхо­ди,­які­на­го­ло­шу­ють­на­інших­змісто­вних­ха­рак­те­ ри­с­ти­ках­транс­фор­маційних­про­цесів­у­політичній­сфері.­На­при­клад,­В.Ле­щен­ко­ ро­бить­на­го­лос­на­транс­фор­мації­еліти,­якій­тре­ба­на­вчи­тись­де­мо­кратії­і­відійти­ від­не­о­па­т­ри­моніалізму.­Для­цьо­го­потрібно: 1.­Оп­тимізація­взаємин­усіх­гілок­вла­ди­в­поєднанні­з­підви­щен­ням­якості­й­ ефек­тив­ності­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­підви­щен­ням­ав­то­ри­те­ту­су­до­ вих­ор­ганів;­при­цьо­му­по­ви­нен­зміни­ти­ся­ха­рак­тер­вла­да­рю­ван­ня­у­бік­пе­ре­тво­ рен­ня­йо­го­на­уп­равління­на­базі­за­кон­ності,­де­мо­кратії­та­мак­си­маль­но­го­зву­жен­ ня­во­люн­та­риз­му­в­ух­ва­ленні­політи­ко­уп­равлінських­рішень.­ 2.­Уп­ро­ва­д­жен­ня­в­прак­ти­ку­на­уко­во­обґрун­то­ва­них­ка­д­ро­вих­тех­но­логій,­ста­ нов­лен­ня­точ­но­го­по­ряд­ку­відбо­ру,­при­зна­чен­ня­та­відстав­ки­ви­щих­по­са­довців,­ особ­ли­во­в­пре­зи­дентсь­ких­і­уря­до­вих­струк­ту­рах. 3.­ Роз­ви­ток­ кон­сен­сус­но­го­ плю­ралізму,­ ба­га­то­партійності,­ не­до­пу­щен­ня­ мо­но­полії­будь­якої­соціаль­ної­гру­пи­на­за­со­би­ма­со­вої­інфор­мації:­ли­ше­за­на­яв­ ності­ кон­ст­рук­тив­ної­ опо­зиції,­ вільних­ і­ не­за­леж­них­ ЗМІ­ мож­ли­ва­ відкри­та­ й­ постійна­кри­ти­ка­не­доліків­і­по­ми­лок,­мож­ли­ва­ре­аль­на­й­ефек­тив­на­еліта11.­ Відо­мий­російський­політо­лог­В.Халіпов,­роз­роб­ля­ю­чи­на­уку­про­вла­ду­–­кра­ то­логію,­ звер­тає­ ува­гу­ на­ те,­ що­ політич­на­ вла­да­ не­ за­ли­шається­ незмінною,­ на­впа­ки­–­во­на­є­яви­щем,­яке­постійно­змінюється,­роз­ви­вається.­Це­дає­підста­ви­ за­сто­со­ву­ва­ти­ віднос­но­ неї­ дис­курс,­ пов’яза­ний­ із­ ди­намікою,­ роз­вит­ком­ –­ виділя­ти­ ета­пи,­ цик­ли,­ ста­ни­ кра то ге не зу,­ ево­люції­ вла­ди.­Влас­не­ ево люція­ як­ про­цес­ по­сту­по­во­го­ роз­вит­ку­ вла­ди,­ відрізняється­ В.Халіпо­вим­ від­транс фор­ мації­ –­ «клю­чо­вих­ пе­ре­тво­рень­ у­ струк­турі,­ си­с­темі,­ змісті­ і­ сут­ності­ вла­ди».­ Втім,­всі­ці­пе­ре­тво­рен­ня­фак­тич­но­зна­ме­ну­ють­од­не­–­«пе­рехід­від­ста­рої­вла­ди­ до­ но­вої»,­ тоб­то,­ перш­ за­ все,­ –­ зміну­ суб’єкта­ вла­ди.­ Ви­о­крем­люється­ та­кож­ по­нят­тя­мо дернізації­вла­ди­(як­різно­вид­ево­люції)­–­це­її­онов­лен­ня,­вдо­с­ко­на­лен­ ня­її­струк­тур­та­ме­ханізмів­та­ким­чи­ном,­щоб­во­ни­відповіда­ли­но­вим­ви­мо­гам,­ за­пи­там,­тех­но­логічним­та­інфор­маційним­мож­ли­во­с­тям.­Виз­на­чається­й­по­нят­тя­ мо дифікації­ вла­ди­ –­ це­ «ви­дозміни­ тієї­ чи­ іншої­ кон­крет­ної­ вла­ди,­ її­ сту­пенів,­ на­явність­варіантів,­мо­де­лей,­що­відрізня­ють­ся­між­со­бою­суттєви­ми­особ­ли­во­с­ тя­ми­у­формі,­функціях,­струк­турі,­об­ся­гах­влад­них­по­вно­ва­жень,­але­зберіга­ють­ при­ цьо­му­ висхідний­ тип­ вла­ди»12.­ По­нят­тя­ «транс­фор­мація­ вла­ди»,­ та­ким­ чи­ном,­ на­бу­ває­ більш­менш­ чітких­ ха­рак­те­ри­с­тик,­ відрізня­ю­чись,­ зо­к­ре­ма,­ від­ по­нять­«ево­люція»­та­«мо­дифікація»­більш­ра­ди­каль­ним­ха­рак­те­ром­(зга­даємо­–­ у­С.­Гантінґто­на,­на­впа­ки,­це­ха­рак­те­ри­с­ти­ка­більш­кон­сер­ва­тив­них­про­цесів),­а­ від­по­нят­тя­«мо­дернізація»­–­більш­ней­т­раль­ним­ха­рак­те­ром. І.­ Ку­че­рен­ко,­ та­кож­ роз­гля­да­ю­чи­ транс­фор­мацію­ як­ за­галь­ну­ зміну­ вла­ди,­ на­го­ло­шує­на­не­пе­рерв­ності­цьо­го­про­це­су­змін­(на­ко­пи­чен­ня­«мікрозмін»­при­ во­дить­зре­ш­тою­до­«ма­к­розмін»­–­ра­ди­каль­них­ і­до­корінних13).­На­го­ло­шується­ 780 Держава і право • Випуск 49 та­кож­на­взаємозв’яз­ку­ і­взаємо­до­пов­ню­ва­ності­політич­них­ і­суспільних­транс­ фор­мацій:­«ра­зом­із­вла­дою­транс­фор­мується­са­ме­суспільство­і­на­впа­ки­–­транс­ фор­мація­суспільства­є­транс­фор­мацією­вла­ди»14. Ще­один­мож­ли­вий­підхід­до­тлу­ма­чен­ня­по­нят­тя­«транс­фор­мація»­пов’яза­ ний­із­іден­тифікацією­спо­собів­(шляхів)­пе­ре­тво­рень.­Йдеть­ся,­зо­к­ре­ма,­про­ево­ люційний­або­ре­во­люційний­шля­хи.­Оче­вид­но,­що­в­са­мо­му­по­нятті­«транс­фор­ мація»­виз­на­чен­ня­шля­ху­не­має,­ад­же­во­но­кон­ста­тує­скоріше­ре­зуль­тат­(«зміну­ форм»),­ ніж­ про­цес.­ Зви­чай­но,­ ма­ло­ хто­ сьо­годні­ бу­де­ відкри­то­ за­кли­ка­ти­ до­ ре­во­люційних­(тоб­то,­влас­не,­си­ло­вих)­ка­таклізмів,­про­те­за­своєю­сут­тю­про­по­ но­вані­транс­фор­мації­мо­жуть­ма­ти­дійсно­«до­корінний»­ха­рак­тер,­тоб­то­при­зво­ ди­ти­ до­ «ре­во­люційної»­ зміни­ форм­ (звідси­ –­ і­ ри­то­ри­ка­ «по­ма­ран­че­вої­ ре­во­ люції»).­ Ю.­Мацієвський,­ зо­к­ре­ма,­ виз­на­чає­ у­ кон­тексті­ тран­зи­то­логії­ кілька­ типів­політич­ної­транс­фор­мації:­ре­фор­ма,­ре­во­люція,­пе­ре­во­рот­і­пе­рехід.­Як­що­ ре­во­люція­–­це­на­силь­ниць­ка­зміна­існу­ю­чих­інсти­тутів,­то­пе­рехід­–­це­та­кий­тип­ політич­ної­транс­фор­мації,­для­яко­го­ха­рак­тер­на­зміна­інсти­тутів­без­по­ру­шен­ня­ пра­во­вих­ норм.­ Ре­фор­ма­ і­ пе­ре­во­рот­ та­кож­ не­ за­до­воль­ня­ють­ цих­ ви­мог15.­ У­ да­но­му­ви­пад­ку,­та­ким­чи­ном,­по­нят­тя­«транс­фор­мація»­на­бу­ває­уза­галь­ню­ю­чо­го­ ха­рак­те­ру,­вклю­ча­ю­чи­різні­фор­ми­пе­ре­тво­рень. Л.­Бу­нець­кий­ де­що­ мо­дифікує­ тран­зи­то­логічний­ підхід,­ напов­ню­ю­чи­ йо­го­ си­нер­ге­тич­ним­ змістом­ –­ пе­рехід­ від­ то­таліта­риз­му­ (ав­то­ри­та­риз­му)­ до­ де­мо­ кратії­по­стає­як­роз­ви­ток­про­цесів­са­мо­ор­ганізації16.­Так,­він­вва­жає­клю­чо­вою­ про­бле­мою­транс­фор­мації­політич­ної­інсти­туціональ­ної­си­с­те­ми­не­стільки­мож­ ливість,­скільки­здатність­і­уміння­її­скла­до­вих­ат­ри­бу­тив­них­струк­тур­–­політич­ них­ та­ пра­во­вих­ інсти­тутів­ –­ до­ са­мо­ор­ганізаційних­ (си­нер­ге­тич­них)­ про­цесів.­ Інсти­туціональ­на­ди­наміка­транс­фор­мацій­та­ких­інсти­тутів­пов’яза­на­із­са­мо­ор­ ганізаційною­ скла­до­вою,­ і­ в­ цьо­му­ ди­намічно­му­ про­цесі­ мож­на­ відзна­чи­ти,­ відповідно,­ два­ ме­ханізми­ транс­фор­мацій.­ Пер­ший­ по­ля­гає­ в­ са­мо­ор­ганізації­ не­фор­маль­них­ інсти­туціональ­них­ про­цесів,­ їхній­ пра­вовій­ підтримці­ че­рез­ ре­фор­ми­ за­ко­но­дав­чої­ си­с­те­ми.­ Дру­гий­ –­ у­ біфур­каційній,­ тоб­то­ ра­ди­кальній,­ кон­ст­рук­тив­но­спря­мо­ваній­транс­фор­мації­са­мо­ор­ганізаційної­сто­ро­ни­фор­маль­ них­інсти­туціональ­них­ут­во­рень­і­відно­син.­Це­оз­на­чає­пер­спек­ти­ву­по­яви­но­вої­ спільної­упо­ряд­ко­ва­ності­і­но­вих­ко­мунікаційних­зв’язків,­ко­ли­еле­мен­ти­інсти­ туціональ­них­ си­с­тем­ по­ча­ли­ «чу­ти»­ і­ «ро­зуміти»­ один­ од­но­го­ в­ не­обхідності­ спільних­транс­фор­маційних­дій­для­функціональ­но­го­по­ряд­ку­(упо­ряд­ко­ва­ності)­ у­всій­соціое­тальній­си­с­темі.­То­му­за­да­ча­транс­фор­мації­інсти­туціональ­ної­си­с­те­ ми­ скла­дається,­ на­сам­пе­ред,­ у­ якісної­ ре­с­т­рук­ту­ри­зації­ внутрішньо­го­ мо­ти­ ваційно­го­се­ре­до­ви­ща­інсти­тутів,­їхньої­пе­ре­орієнтації­(або­ство­ренні)­не­«звер­ ху»,­з­вер­шин­дер­жав­них­інте­ресів,­політич­ної­вла­ди,­а­са­ме­«зни­зу»,­у­ре­зуль­таті­ са­мо­ор­ганізу­ю­чих­внутрішньо­мо­ти­ваційних­про­цесів­і­ме­ханізмів.­Інши­ми­сло­ ва­ми,­ не­обхідно­ транс­фор­му­ва­ти­ політичні­ інсти­ту­ти,­ їх­ внутрішньо­ вла­с­тиві­ струк­турні­еле­мен­ти­і­ме­ханізми­функціону­ван­ня,­потрібно­ба­га­то­чо­го­зміню­ва­ ти­з­ме­тою­й­орієнти­ра­ми.­У­про­цесі­цьо­го,­ба­га­то­з­інсти­тутів­по­вин­но­або­пе­ре­ жи­ти­не­об­хідні­струк­турні­транс­фор­маційні­пе­ре­тво­рен­ня,­са­націю,­або­«піти­в­ історію». Як­що­у­вітчиз­няній­політо­логії­за­га­лом­про­дов­жує­па­ну­ва­ти­ро­зуміння­транс­ фор­мації­як­пе­ре­хо­ду­від­ав­то­ри­тар­но­то­талітар­них­до­де­мо­кра­тич­но­го­ре­жи­му,­ то­ у­ су­часній­ західній­ політо­логії­ та­ політиці­ транс­фор­мація­ вла­ди,­ яка­ відбу­ вається,­ зо­к­ре­ма,­ у­ зв’яз­ку­ з­ по­ши­рен­ням­ інфор­маційно­ко­мунікаційних­ тех­но­ 781Юридичні і політичні науки логій,­оз­на­чає,­влас­не,­транс­фор­мацію­де­мо­кратії,­її­по­глиб­лен­ня­і­по­си­лен­ня.­За­ аме­ри­кансь­ким­ політо­ло­гом­ Те­дом­ Бек­ке­ром,­ йдеть­ся­ про­ фор­му­ван­ня­ вла­ди­ гро­ма­дян,­яка,­за­вдя­ки­змінам­у­де­мо­кра­тичній­політиці­за­до­по­мо­гою­Інтер­не­ту,­ дійсно­транс­фор­мує­де­мо­кратії,­ви­во­дя­чи­їх­на­но­вий­ступінь­ево­люції17. Важ­ли­во­підкрес­ли­ти,­що­Т.­Бек­кер­на­дає­по­нят­тю­«транс­фор­мація»­дійсно­ кон­цеп­ту­аль­но­го­змісту.­Він­відрізняє­її­як­пев­ну­па­ра­диг­му­зміни­від­ре­во­люції­ та­ре­фор­ми,­при­цьо­му­го­ло­вним­чин­ни­ком,­що­виз­на­чає­відмінність,­є­ха­рак­тер­ де­мо­кра­тич­ної­ участі.­ На­род­на­ вла­да­ «ма­си­ на­ ву­лиці»­ ве­де­ до­ ре­во­люції,­ яка­ підри­ває­ фун­да­мент­ вже­ існу­ю­чо­го­ суспільства,­ а­ то­му­ не­ потрібна­ су­часній­ де­мо­кратії.­Ре­фор­ми,­які­та­кож­мо­же­спри­чи­ни­ти­та­ка­тра­диційна­фор­ма­на­род­ної­ участі,­сьо­годні­є­не­до­статніми.­Влас­не,­«ре­фор­ма»­пе­ред­ба­чає­до­сяг­нен­ня­фор­ ми,­яка­вже­існу­ва­ла­в­ми­ну­ло­му­–­ і­то­му,­на­дум­ку­Т.Бек­ке­ра,­є­ре­г­ре­сом,­а­не­ про­гре­сом­ (влас­не,­ тут­ відчут­не­ надмірне­ збли­жен­ня­ з­ «ре­с­та­в­рацією»).­ Особ­ ливістю­транс­фор­мації­є­те,­що,­бу­ду­ю­чись­на­досвіді,­цінно­с­тях­та­струк­ту­рах­ ми­ну­ло­го­ (кон­сер­ва­тив­ний­ еле­мент),­ во­на­ од­но­час­но­ змінює­ їх,­ пе­ре­тво­рює­ на­ щось­цілком­но­ве,­на­по­кра­ще­ну­мо­дель. От­же,­ су­часні­ ре­фор­ми­ політич­ної­ вла­ди­ ли­ше­ підфар­бо­ву­ють­ де­мо­кра­тич­ ний­фа­сад,­зовсім­не­на­да­ю­чи­гро­ма­дя­нам­більшої­вла­ди.­Найбільш­змісто­вни­ми­ і­ про­гре­сив­ни­ми­ при­ цьо­му­ є­ ру­хи,­ які­ відсто­ю­ють­ по­си­лен­ня­ вла­ди­ місце­вих­ гро­мад­ як­ своєрідної­ фор­ми­ без­по­се­ред­ньої­ де­мо­кратії.­ Фак­тич­но­ йдеть­ся­ про­ різно­манітні­фор­ми­са­мо­ор­ганізації­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства.­Про­те­Т.­Бек­кер­ не­вва­жає­ці­фор­ми­(ре фор ми)­до­статніми­для­транс фор мації­вла­ди­–­по­пер­ше,­ то­му,­що­в­та­ких­об’єднан­нях­все­ще­бе­руть­участь­меншість­гро­ма­дян,­а­по­дру­ ге­ –­ на­ будь­яких­ збо­рах,­ навіть­ най­де­мо­кра­тичніших,­ завжди­ існує­ не­без­пе­ка­ де­ма­гогії­ та­ фор­му­ван­ня­ прав­ля­чої­ верхівки,­ яка­ змо­же­ маніпу­лю­ва­ти­ дум­кою­ ма­си­учас­ників. На­томість­ «вла­да­ гро­ма­дян»­ (або­ «те­ле­де­мо­кратія»)­ –­ «це­ ко­ли­ гро­ма­дя­ни­ ма­ють­пря­ме­пра­во­слу­ха­ти,­ду­ма­ти,­спе­ре­ча­ти­ся­і­го­во­ри­ти,­за­пи­ту­ва­ти,­діяти­і­ го­ло­су­ва­ти­ за­вла­сним­роз­су­дом­ і­ зі­ зруч­но­с­тя­ми­для­се­бе,­ за­до­по­мо­гою­еле­к­ трон­ної­ інфор­мації­ і­ ко­мунікаційних­ тех­но­логій».­ Гро­ма­дя­ни­ при­ цьо­му­ та­кож­ ма­ють­пра­во­оби­ра­ти­або­фор­му­ва­ти­ши­ро­кий­спектр­спільнот­ за­ інте­ре­са­ми,­ і­ при­цьо­му­не­об­ме­жені­у­влас­но­му­ви­борі­спільно­ти­–­не­за­леж­но­від­то­го,­до­якої­ те­ри­торіаль­ної­ гро­ма­ди­ во­ни­ на­ле­жать­ за­ місцем­ меш­кан­ня.­ От­же,­ тра­диційні­ фор­ми­пред­став­ниць­ких­де­мо­кратій­на­галь­но­по­тре­бу­ють­до­пов­нен­ня­но­вою­си­с­ те­мою­ більш­ ши­ро­ких­ гро­ма­дянсь­ких­ по­вно­ва­жень­ за­ до­по­мо­гою­ ме­ханізму­ «еле­к­трон­ної­ участі»­ –­ цілком­ но­вої­ якості­ гро­ма­дянсь­кої­ участі,­ зво­рот­но­го­ зв’яз­ку­і­підтрим­ки,­що­бу­де­оз­на­ча­ти­ре­аль­ну­транс­фор­мацію­де­мо­кратії18. От­же,­що­ та­ке­ транс­фор­мація­ вла­ди­ –­ це­ зміна­ суб’єкта­ вла­ди?­ чи­ зміна­ її­ ме­тодів­ (тоб­то­політич­но­го­ре­жи­му)?­чи­струк­тур­на­по­бу­до­ва?­Су­час­на­політо­ логічна­літе­ра­ту­ра­не­дає­чіткої­відповіді­на­ці­за­пи­тан­ня.­Втім,­мож­на­відзна­чи­ ти,­що­на­зміну­су­то­тран­зи­то­логічним­підхо­дам,­які­роз­гля­да­ли­транс­фор­мацію­ вла­ди­ май­же­ ви­ключ­но­ в­ кон­тексті­ зміни­ політич­них­ ре­жимів,­ пе­ре­хо­ду­ від­ то­таліта­риз­му­ чи­ ав­то­ри­та­риз­му­ до­ де­мо­кратії,­ при­хо­дять­ більш­ різно­манітні­ кон­цепції,­ які­ ви­су­ва­ють­ на­ пер­ший­ план­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки­ струк­тур­но­інсти­ туціональ­них­ змін,­ а­ та­кож­ зміну­ мо­де­лей­ і­ стилів­ уп­равління.­ Дис­курс­ де­мо­ кратії,­що­прав­да,­за­ли­шається­провідним,­але­здебільшо­го­вже­в­кон­тексті­вдо­с­ ко­на­лен­ня­ са­мої­ де­мо­кратії,­ де­цен­т­ралізації­ дер­жав­но­го­ уп­равління,­ роз­вит­ку­ місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­та­но­вих­форм­гро­ма­дянсь­кої­участі.­Особ­ли­во­ціка­ 782 Держава і право • Випуск 49 вою­те­мою­у­цьо­му­відно­шенні­по­стає­те­ма­транс­фор­мації­політич­ної­вла­ди,­що­ відбу­вається­ у­ зв’яз­ку­ із­ впро­ва­д­жен­ням­ інфор­маційно­ко­мунікаційних­ тех­но­ логій,­із­ста­нов­лен­ням­інфор­маційно­го­суспільства. 1. Тоф ф лер Е.­Но­ва­па­ра­диг­ма­вла­ди.­Знан­ня,­ба­гат­ст­во­й­си­ла­/­Пер.­з­англ.­Н.­Бор­ ду­ко­вої.­–­Х.:­Ак­та,­2003.­–­С.­20.­2. Ле щен ко В.­Транс­фор­мація­політич­ної­си­с­те­ми­та­ роль­політич­них­еліт­у­роз­вит­ку­суспільства­//­Віче.­–­Ре­жим­до­сту­па:­http://www.­viche. info/journal/1497/.­3. Дег тя рев А.А.­Ос­но­вы­по­ли­ти­че­с­кой­те­о­рии.­–­М.:­Выс­шая­шко­ла,­ 1998.­–­С.­210.­4. Там­же.­–­С.­217.­5. Там­же.­–­С.­220.­6. Мо роз І.­Політич­на­транс­фор­ мація:­ суть,­ по­хо­д­жен­ня­ та­ особ­ли­вості­ за­сто­су­ван­ня­ по­нят­тя­ /­ //­На­уко­вий­ вісник.­ –­ 2008.­–­№­13­(69).­–­С.­134–144.­7. Там­са­мо.­8. Ук раїнська дер­жавність­у­ХХ­столітті:­ Іст.­політо­логічний­аналіз­ /­Олек­сандр­Дер­га­чов­(ред.)­–­К.:­Політич­на­дум­ка,­1996.­–­ 435­с.­9. Шлях тун П.П.­Політо­логія­(те­орія­та­історія­політич­ної­на­уки).­–­К.:­Либідь,­ 2002.­–­С.­391­394.­10. Вятр Е.­Транс­фор­ма­ция­то­та­ли­тар­ных­и­ав­то­ри­тар­ных­ре­жи­мов­ в­со­вре­мен­ные­де­мо­кра­тии­//­Лек­ции­по­по­ли­то­ло­гии:­В­2­т.­–­Тал­лин,­1991.­–­Т.­1.­–­С.­ 73–83.­11. Ле щен ко В.­Транс­фор­мація­політич­ної­си­с­те­ми­та­роль­політич­них­еліт­у­роз­ вит­ку­суспільства­[Эле­к­трон­ный­ре­сурс]­//­Віче.­–­Ре­жим­до­сту­па:­http://www.viche.info/ journal/1497/.­12. Ха ли пов В.Ф.­Кра­то­ло­гия­как­си­с­те­ма­на­ук­о­вла­с­ти.­–­М.:­Ре­с­пуб­ли­ка,­ 1999.­–­303­с.­13.­Ку че рен ко І.М.­Транс­фор­мація­вла­ди­в­су­часній­Ук­раїні:­мо­раль­на­й­ політич­на­спе­цифіка­//­На­укові­за­пи­с­ки­ІПіЕНД­ім.­І.Ф.Ку­ра­са­НАН­Ук­раїни.­–­2010.­–­ №­1­(45).­–­С.­191.­14. Там­са­мо.­–­С.­192.­15. Мацієвський Ю.­Між­ав­то­ри­та­риз­мом­та­ де­мо­кратією:­політич­ний­ре­жим­в­Ук­раїні­після­«По­ма­ран­че­вої­рево­люції»­[Эле­к­трон­ ный­ре­сурс]­ //­Ук­раїнський­центр­політич­но­го­ме­недж­мен­ту.­–­Режим­до­сту­па:­http:// www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=63&c=1399.­ 16. Бу нець кий Л.Л.­ Політич­ний­тран­зит­Ук­раїни:­політи­ко­пра­во­вий­ас­пект­[Эле­к­трон­ный­ре­сурс]­//­WEB­ ре­сурс­ на­уч­но­прак­ти­че­с­ких­ кон­фе­рен­ций­ «СONSTANTA».­ –­ Ре­жим­ до­сту­па:­ http:// www.confcontact.com/2009_03_18/is6_bunecky.htm.­17. Бек кер Т.­ Граж­­дан­ская­ власть­и­ транс­фор­ма­ция­со­вре­мен­ной­де­мо­кра­тии­[Эле­к­трон­ный­ре­сурс]­/­Пер.­А.Мак­ла­ко­ва­//­ Пор­тал­ Ди­а­лог.ua.­ –­ Ре­жим­ до­сту­па:­ http://dialogs.org.ua/­ print.php?part=crossroad&m_ id=761.­18. Там­же. Розділ 10. Політичні науки І.Х. Хочь. Трансформація влади як політологічна проблема

Схожі ресурси