Вплив суспільного устрою на право Київської Русі

Вплив суспільного устрою на право Київської Русі

Розглянуто суспільний устрій та систему права Київської Русі. Розкрито взаємозв’язок суспільного устрою та права. Висвітлено право Київської Русі як регулятор суспільних відносин даної країни....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
Hauptverfasser: Марчук, Р.П., Шебуренков, О.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Історія держави і права
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34676
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Вплив суспільного устрою на право Київської Русі / Р.П. Марчук // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 105-110. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34676
record_format dspace
spelling irk-123456789-346762012-06-05T12:20:08Z Вплив суспільного устрою на право Київської Русі Марчук, Р.П. Шебуренков, О.О. Історія держави і права Розглянуто суспільний устрій та систему права Київської Русі. Розкрито взаємозв’язок суспільного устрою та права. Висвітлено право Київської Русі як регулятор суспільних відносин даної країни. Рассмотрено общественное устройство и систему права Киевской Руси. Раскры­то взаимосвязь общественного устройства и права. Показано право Киевской Руси как регулятор общественных отношений данной страны. The social structure and the system of Kievan Rus law were studied. The correlation of social order and the law were revealed. The Kievan Rus law is shown as a regulator of Kievan Rus intercourse. 2010 Article Вплив суспільного устрою на право Київської Русі / Р.П. Марчук // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 105-110. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34676 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія держави і права
Історія держави і права
spellingShingle Історія держави і права
Історія держави і права
Марчук, Р.П.
Шебуренков, О.О.
Вплив суспільного устрою на право Київської Русі
Держава і право
description Розглянуто суспільний устрій та систему права Київської Русі. Розкрито взаємозв’язок суспільного устрою та права. Висвітлено право Київської Русі як регулятор суспільних відносин даної країни.
format Article
author Марчук, Р.П.
Шебуренков, О.О.
author_facet Марчук, Р.П.
Шебуренков, О.О.
author_sort Марчук, Р.П.
title Вплив суспільного устрою на право Київської Русі
title_short Вплив суспільного устрою на право Київської Русі
title_full Вплив суспільного устрою на право Київської Русі
title_fullStr Вплив суспільного устрою на право Київської Русі
title_full_unstemmed Вплив суспільного устрою на право Київської Русі
title_sort вплив суспільного устрою на право київської русі
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Історія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34676
citation_txt Вплив суспільного устрою на право Київської Русі / Р.П. Марчук // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 105-110. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT marčukrp vplivsuspílʹnogoustroûnapravokiívsʹkoírusí
AT šeburenkovoo vplivsuspílʹnogoustroûnapravokiívsʹkoírusí
first_indexed 2025-07-03T15:43:53Z
last_indexed 2025-07-03T15:43:53Z
_version_ 1836641087634014208
fulltext Р. П. МАРЧУК, О. О. ШЕБУРЕНКОВ. ВПЛИВ СУСПІЛЬНОГО УСТРОЮ НА ПРАВО КИЇВСЬКОЇ РУСІ Роз г ля ну то суспільний устрій та си с те му пра ва Київської Русі. Роз кри то взаємозв’язок суспільно го ус т рою та пра ва. Висвітле но пра во Київської Русі як ре гу ля­ тор суспільних відно син да ної країни. Клю чові сло ва: Київська Русь, суспільний устрій, пра во, історія пра ва. Рас смо т ре но об ще ст вен ное ус т рой ст во и си с те му пра ва Ки ев ской Ру си. Рас кры­ то вза и мо связь об ще ст вен но го ус т рой ст ва и пра ва. По ка за но пра во Ки ев ской Ру си как ре гу ля тор об ще ст вен ных от но ше ний дан ной стра ны. Клю че вые сло ва: Ки ев ская Русь, об ще ст вен ное ус т рой ст во, пра во, ис то рия пра ва. The social structure and the system of Kievan Rus law were studied. The correlation of social order and the law were revealed. The Kievan Rus law is shown as a regulator of Kievan Rus intercourse. Key words: Kievan Rus, the social structure, law, the history of the law. Пра­во­від­йо­го­за­ро­д­жен­ня­бу­ло­од­ним­із­ре­гу­ля­торів­суспільних­відно­син.­В­ той­же­час,­пра­во­обу­мов­ле­не­суспільним­ус­т­роєм,­який­змінюється­із­істо­рич­ни­ ми­епо­ха­ми.­ Вдо­с­ко­на­лен­ня­су­час­ної­пра­во­вої­си­с­те­ми­по­вин­но­го­здійсню­ва­тись­не­ли­ше­ відповідно­до­міжна­род­них­стан­дартів,­але­і­з­ура­ху­ван­ням­вітчиз­ня­но­го­істо­рич­ но­го­досвіду.­Са­ме­то­му­ак­ту­аль­ним­є­вив­чен­ня­пра­ва­часів­Київської­Русі.­Да­на­ до­ба­ха­рак­те­ри­зується,­на­сам­пе­ред,­по­явою­най­давнішо­го,­відо­мо­го­нам,­пи­сем­ но­го­дже­ре­ла­вітчиз­ня­но­го­пра­ва­–­Русь­кої­прав­ди.­До­то­го­ж­пра­во­Київської­Русі­ відрізня­лось­від­пра­ва­інших­те­ри­торіаль­них­ут­во­рень­да­но­го­ча­су. Істо­ричні­ас­пек­ти­роз­вит­ку­дер­жа­ви­Київська­Русь­та­її­пра­ва­досліджу­ва­лись­ та­ки­ми­вче­ни­ми­як­Д.І.­Ба­галій,­В.М.­Бо­д­ру­хин,­Д.І.­Бо­чарніков,­Я.В.­Вер­ме­нич,­ Л.В.­ Вой­то­вич,­ В.Д.­ Гон­ча­рен­ко,­ Б.Д.­ Гре­ков,­ П.А.­ Дігтяр,­М.С.­ Гру­шевсь­кий,­ С.О.­Гусєва,­В.М.­За­ру­ба,­П.П.­За­хар­чен­ко,­В.С.­Ідзьо,­Д.І.­Іло­вайсь­кий,­В.С.­Ка­ли­ новсь­кий,­ М.І.­ Ко­с­то­ма­ров,­ М.Ф.­ Кот­ляр,­ О.А.­ Кузь­ми­нець,­ О.В.­ Кузь­ми­нець,­ В.С.­Куль­чиць­кий,­Л.А.­Ку­шинсь­ка,­Ю.П.­Ма­те­леш­ко,­П.П.­Му­зи­чен­ко,­А.В.­На­за­ рен­ко,­ А.М.­ На­со­нов,­ М.І.­ На­стюк,­ В.Т.­ Па­шу­то,­ О.М.­ Ра­пов,­ Б.А.­ Ри­ба­ков,­ В.М.­ Рич­ка,­ В.А.­ Ро­гов,­ М.Б.­ Сверд­лов,­ О.Д.­ Со­ку­рен­ко,­ М.М.­ Ти­хо­ми­ров,­ Б.Й.­Ти­щик,­О.П.­То­лоч­ко,­П.П.­То­лоч­ко,­І.Б.­Усен­ко,­С.Д.­Фе­да­ка,­Ф.М.­Фе­до­рен­ко,­ І.Я.­Фро­я­нов,­Л.В.­Че­репнін,­М.М.­Ши­тюк,­В.П.­Шква­рець,­С.В.­Юш­ков­та­ін. По­вне­уяв­лен­ня­про­дер­жа­ву­та­пра­во,­фак­то­ри,­що­впли­ва­ють­на­їх­роз­ви­ток,­ мож­ли­ве­ за­ умо­ви­ вив­чен­ня­ пра­ва­ пев­но­го­ істо­рич­но­го­ періоду­ як­ ре­гу­ля­то­ра­ суспільно­го­ роз­вит­ку,­ обу­мов­ле­но­го­ суспільним­ ус­т­роєм.­ Висвітли­ти­ вплив­ суспільно­го­ус­т­рою­на­пра­во­Київської­Русі­бу­ло­по­став­ле­но­за­ме­ту­при­підго­ товці­да­ної­статті. Розділ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ©­МАР ЧУК Рос ти слав Пе т ро вич – кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­до­цент,­до­цент­ка­фе­ д­ри­пар­ла­мен­та­риз­му­та­політич­но­го­ме­недж­мен­ту­Національ­ної­ака­демії­дер­жав­но­го­ уп­равління­при­Пре­зи­ден­тові­Ук­раїни ©­ШЕ БУ РЕН КОВ Олек сандр Олек сан д ро вич –­ го­ло­вний­ спеціаліст­ відділу­ зовнішніх­зв’язків­Чернігівської­міської­ра­ди Фор­му­ван­ня­ і­роз­ви­ток­суспільно­пра­во­вих­відно­син­за­часів­се­ред­нь­овіччя­ відбу­ва­ло­ся­в­умо­вах­ста­нов­лен­ня­фе­о­даль­них­відно­син.­Важ­ли­ви­ми­фак­то­ра­ми,­ які­ впли­ну­ли­ на­ ви­о­крем­лен­ня­ пра­во­вих­ відно­син­ у­ «суспільну­ га­лузь»­ і­ закріплен­ня­за­галь­но­пра­во­вих­норм­на­па­пері­бу­ли­ство­рен­ня­у­882­році­дер­жа­ви­ Київської­Русі­і­прий­нят­тя­нею­у­988­році­хри­с­ти­ян­ст­ва1. В­ період­ правління­ Во­ло­ди­ми­ра­ Ве­ли­ко­го­ бу­ло­ ос­та­точ­но­ струк­ту­ро­ва­не­ суспільство­Київської­Русі,­сфор­мо­вані­соціальні­та­дер­жавні­інсти­ту­ти,­скла­ла­ся­ пра­во­ва­си­с­те­ма2. Перш­за­все­доцільно­роз­г­ля­ну­ти­суспільний­устрій­за­часів­Київської­Русі.­ Го­ло­вним­кри­терієм,­що­виз­на­чав­місце­будь­якої­лю­ди­ни­в­соціальній­ієрархії­за­ часів­Київської­Русі­бу­ла­на­явність­у­неї­землі.­Її­кількість­виз­на­ча­ла­ста­тус­зем­ ле­влас­ни­ка,­йо­го­мож­ли­вості­та­пра­ва.­Зе­мель­не­пи­тан­ня­бу­ло­рушійним­еле­мен­ том­ роз­вит­ку­ то­го­час­но­го­ суспільства.­ Роз­поділ­ на­се­лен­ня­ на­ ок­ремі­ соціальні­ гру­пи­відбу­вав­ся­та­кож­згідно­із­ро­дом­за­нять3. Все­на­се­лен­ня­Київської­Русі­скла­да­ло­ся­з­трьох­ка­те­горій:­вільні,­невільні­та­ напіввільні­лю­ди.­Се­ред­кож­ної­з­цих­верств­на­се­лен­ня­існу­ва­ла­своя­внутрішня­ ієрархія.­ Князь­ та­ йо­го­ дру­жи­на­ сто­я­ли­ на­ чолі­ соціаль­ної­ ієрархії.­ Сам­ князь­ був­ найбільшим­ зем­ле­влас­ни­ком­ і­ ста­но­вив­ верхівку­ вільних­ лю­дей4.­ З­поміж­ вільних­лю­дей­князь­оби­рав­собі­воєвод­та­інших­уря­довців.­ Пра­во­влас­ності­на­зем­лю­но­си­ло­фе­о­даль­ний­та­ієрархічний­ха­рак­тер.­Князі­ ок­ре­мих­фе­о­даль­них­ во­лодінь­ бу­ли­ у­ ва­сальній­ за­леж­ності­ від­Ве­ли­ко­го­ кня­зя­ київсько­го.­Князі­ма­ли­дру­жин­ників­і­на­пра­вах­умов­но­го­во­лодіння­наділя­ли­їх­ зе­мель­ни­ми­ ділян­ка­ми.­ Та­ка­ си­с­те­ма­ відно­син­ но­си­ла­ на­зву­ сю­зе­реніте­ту­ва­ саліте­ту. Ве­ли­ку­роль­у­то­го­часній­дер­жаві­відігра­ва­ла­ро­до­ва­місце­ва­ари­с­то­кратія,­до­ якої­ відно­си­ли­ ста­ро­вин­ну­ бо­ярсь­ку­ вер­ст­ву­ зем­ле­влас­ників.­ Але­ з­ роз­вит­ком­ дер­жа­ви­все­більшо­го­зна­чен­ня­на­би­ра­ла­«кня­жа­дру­жи­на»,­що­при­зве­ло­до­то­го,­ що­в­XI­ст.­бо­я­ри­та­дру­жин­ни­ки­зли­ли­ся­в­од­ну,­ви­щу­вер­ст­ву­на­се­лен­ня­–­бо­яр. Все­ре­дині­князівської­дру­жи­ни­ста­но­ви­ще­дру­жин­ників­та­кож­бу­ло­не­од­на­ко­ вим.­Існу­вав­поділ­на­«дру­жи­ну­стар­шу»­–­бо­я­ри­«більші»,­«старіші»,­«ду­ма­ючі»­ і­на­«дру­жи­ну­мо­лод­шу»­–­бо­я­ри­менші.­Старші­бо­я­ри­бу­ли­найвпли­вовіши­ми­в­ дер­жаві­ та­ зай­ма­ли­ вищі­ дер­жавні­ по­са­ди­ –­ воєвод,­ по­сад­ників.­ До­ дру­жи­ни­ мо­лод­шої­на­ле­жа­ли­дітські,­от­ро­ки,­гриді­та­ін.5 Са­мо­бо­яр­ст­во­та­кож­діли­ло­ся­на­різні­гру­пи.­Од­нак­без­ви­нят­ку­всі­во­ни­бу­ли­ привілей­о­ва­ною­ча­с­ти­ною­суспільства.­До­XIV­ст.­бо­я­ри­ще­не­ста­но­ви­ли­со­бою­ пев­но­го­ ста­ну,­ не­ ма­ли­ кор­по­ра­тив­но­го­ ус­т­рою,­ спад­ко­вих,­ ли­ше­ їм­ на­леж­них­ прав.­За­певні­за­слу­ги­в­бо­яр­ст­во­міг­по­тра­пи­ти­смерд­та­іно­зе­мець.­Це­бу­ла­ли­ше­ вер­ст­ва­еко­номічно­най­за­можніших­лю­дей,­що­відзна­ча­ли­ся­своїми­осо­би­с­ти­ми­ яко­с­тя­ми. По­ряд­ із­ кня­зя­ми­ і­ бо­я­ра­ми­ ве­ли­ки­ми­ зем­ле­влас­ни­ка­ми­ ви­с­ту­па­ли­ та­кож­ мо­на­с­тирі­та­церк­ва.­Спри­я­ю­чи­роз­вит­кові­фе­о­даль­них­відно­син,­церк­ва­пе­ре­тво­ ри­лась­ у­ ве­ли­ко­го­ зем­ле­влас­ни­ка6.­ Са­мо­ ду­хо­вен­ст­во­ ста­но­ви­ло­ ок­ре­му­ гру­пу­ на­се­лен­ня­і­діли­ло­ся­на­чор­не­та­біле.­ На­се­лен­ня­поділя­ло­ся­на­різні­соціальні­гру­пи­і­мог­ло­по­різно­му­впли­ва­ти­на­ жит­тя­як­міста,­так­і­дер­жа­ви.­ Се­ред­ня­гру­па­скла­да­ла­ся­з­вільних­лю­дей­і­меш­ка­ла­у­містах.­За­юри­дич­ним­ ста­ту­сом­жи­телі­міст­бу­ли­вільні­та­навіть­рівно­правні­з­бо­я­ра­ми,­але­фак­тич­но­ 106 Держава і право • Випуск 50 во­ни­зна­хо­ди­лись­в­за­леж­ності­від­фе­о­даль­ної­верхівки. Ниж­чу­гру­пу­вільно­го­на­се­лен­ня­ста­но­ви­ли­се­ля­ни­–­смер­ди.­Во­ни­во­лоділи­ зем­лею­ та­ ху­до­бою­ і­ скла­да­ли­ більшу­ча­с­ти­ну­на­се­лен­ня­Київської­ Русі.­Во­ни­ спла­­чу­ва­ли­ по­дат­ки­ та­ відбу­ва­ли­ військо­ву­ по­винність­ із­ влас­ною­ зброєю­ та­ кіньми. В­XII–XIII­ст.­відбу­вається­збільшен­ня­бо­ярсь­ких­зем­ле­во­лодінь­і­в­зв’яз­ку­з­ цим­кількість­не­за­леж­них­смердів­змен­шується.­ На­Русі­існу­ва­ла­та­кож­до­сить­чис­лен­на­гру­па­напіввільних­лю­дей­–­за­купів.­ Це­бу­ли­смер­ди,­які­з­різних­при­чин­тим­ча­со­во­втра­ча­ти­свою­во­лю,­але­мог­ли­ зно­ву­її­здо­бу­ти.­ Най­ниж­чий­соціаль­ний­про­ша­рок­скла­да­ли­невільні­лю­ди, які­спо­чат­ку­но­си­ ли­на­зву­че­лядь,­а­потім­хо­ло­пи7. Ос­нов­ни­ми­дже­ре­ла­ми­хо­лоп­ст­ва­бу­ли:­по­лон,­шлюб­з­невільним,­на­ро­д­жен­ ня­ від­ хо­лопів,­ про­даж­ при­ свідках,­ про­даж­ збан­крутіло­го­ куп­ця,­ вте­ча­ або­ крадіжка,­ здійсне­на­ за­ку­пом.­ Хо­лоп­ міг­ діста­ти­ во­лю­ че­рез­ са­мо­ви­куп­ або­ звільнен­ня­йо­го­па­ном.­Хо­лоп­фак­тич­но­не­мав­жод­них­прав.­Хо­лоп­не­міг­ма­ти­ своєї­влас­ності,­він­сам­був­власністю.­ З­по­ши­рен­ням­хри­с­ти­ян­ст­ва­ста­но­ви­ще­хо­лопів­по­кра­ща­ло.­Церк­ва­за­кли­ка­ла­ до­пом’як­шен­ня­в­став­ленні­до­хо­лопів,­ра­ди­ла­відпу­с­ка­ти­їх­на­во­лю­на­«спо­мин­ душі».­Такі­хо­ло­пи­пе­ре­хо­ди­ли­в­ка­те­горію­ізгоїв.­Ізгоєм­міг­бу­ти­смерд,­ку­пець,­ будь­хто. Слід­за­ува­жи­ти,­що­до­ізгоїв­в­Київській­Русі­бу­ло­особ­ли­ве­ста­­влення,­во­ни­ пе­ре­бу­ва­ли­під­опікою­церк­ви8. Не­зва­жа­ю­чи­на­те,­що­для­про­сто­го­лю­ду­церк­ва­з­її­по­дат­ка­ми­та­по­бо­ра­ми­ бу­ла­ тя­га­рем,­ церк­вою­ за­сно­ву­ва­ли­ся­ шко­ли,­ лікарні,­ бо­гадільні,­ бу­дин­ки­ для­ про­чан.­ Церк­ва­ ма­теріаль­но­ і­ мо­раль­но­ підтри­му­ва­ла­ лю­дей,­ які­ по­тре­бу­ва­ли­ до­по­мо­ги9. Ос­нов­ни­ми­ дже­ре­ла­ми­ пра­ва­ в­ Київській­ Русі­ бу­ло­ зви­чаєве­ пра­во,­ міжна­ родні­до­го­во­ри,­кня­же­за­ко­но­дав­ст­во,­Русь­ка­прав­да. Най­давнішим­дже­ре­лом­ ви­с­ту­па­ло­ зви­чаєве­ пра­во,­ але­ вже­ з­Х­ ст.­ по­чи­нає­ з’яв­ляється­князівське­за­ко­но­дав­ст­во.­З­ча­сом­нор­ми­зви­чаєво­го­пра­ва­санкціону­ ють­ся­дер­жа­вою­ і­ ста­ють­пра­во­ви­ми­нор­ма­ми.­Але­нор­ми­ зви­чаєво­го­пра­ва­не­ зник­ли­ і­ про­дов­жу­ва­ли­ за­ли­ша­тись­ го­ло­вним­ дже­ре­лом­ пра­ва­ для­ об­щин­но­го­ суду. «Русь­кий­за­кон»­фор­мується­як­до­б­ре­ство­ре­не,­са­мо­бутнє­за­ко­но­дав­ст­во,­яке­ су­во­ро­ка­ра­ло­за­зло­чин­про­ти­осо­би­та­влас­ності.­Си­с­те­ма­пра­ва­Київської­Русі­ відповіда­ла­пра­ву­роз­ви­ну­то­го­суспільства.­Це­є­пря­мим­свідчен­ням­то­го,­що­на­ цих­те­ре­нах­за­ко­но­дав­ст­во­існу­ва­ло­за­дов­го­до­по­яви­Русь­кої­прав­ди.­ На­роз­ви­ток­пра­ва­Київської­дер­жа­ви­та­кож­відчут­но­впли­ну­ло­за­про­ва­д­жен­ ня­хри­с­ти­ян­ст­ва,­яке­при­нес­ло­з­со­бою­цер­ков­не­пра­во,­так­звані­Цер­ковні­ус­та­ ви,­ які­ зай­ма­ли­ ок­ре­ме­ місце­ се­ред­ пам’яток­ кня­жо­го­ за­ко­но­дав­ст­ва.­ Церк­ва­ за­сто­со­ву­ва­ла­ різні­ нор­ми­ ка­нонічно­го­ пра­ва,­ пе­ре­дусім­ візантійсько­го,­ яке­ ви­ник­ло­на­ос­нові­римсь­ко­го­ра­бо­влас­ниць­ко­го­пра­ва,­при­сто­со­ва­но­го­до­по­треб­ фе­о­даль­но­го­ роз­вит­ку.­ Най­давніши­ми­ пам’ят­ка­ми­ цер­ков­но­го­ пра­ва­ бу­ли­ цер­ ковні­ста­ту­ти.­В­ста­ту­тах­виз­на­ча­ли­ся­фор­ми­і­розміри­ма­теріаль­но­го­за­без­пе­чен­ ня­церк­ви­та­межі­цер­ков­ної­юри­с­дикції­сто­сов­но­сто­лич­ної­київської­ми­т­ро­полії.­ Цер­ковні­ста­ту­ти­да­ють­змо­гу­виз­на­чи­ти­ста­но­ви­ще­хри­с­ти­янсь­кої­церк­ви­у­дер­ жаві­та­її­вплив­на­соціум10. Се­ред­ пра­во­вих­ пам’яток­ без­пе­реч­но­ найбільше­ зна­чен­ня­ в­ Київської­ Русі­ 107Юридичні і політичні науки ма­ла­ Русь­ка­ прав­да. На­ сьо­годні­ во­на­ існує­ більш­ ніж­ у­ трьох­стах­ спи­с­ках­ у­ складі­літо­писів­та­різних­юри­дич­них­збірників. Русь­ка­прав­да­ре­гу­лю­ва­ла­усі­суспільно­пра­вові­ас­пек­ти­жит­тя­суспільства. До­сить­роз­ви­ну­тим­бу­ло­в­Київській­Русі­зо­бов’язу­ва­не­пра­во.­Русь­ка­прав­да­ рег­ла­мен­ту­ва­ла­як­зо­бов’язан­ня­за­на­не­сен­ня­шко­ди,­так­і­до­говірні­зо­бов’язан­ня.­ Русь­ка­прав­да­пе­ред­ба­ча­ла­й­май­нові­стяг­нен­ня11. Ви­со­кий­ рівень­ торгівлі­ в­ Київській­ Русі­ зму­сив­ за­ко­но­дав­ця­ вклю­чи­ти­ до­ Русь­кої­прав­ди­цілий­розділ­що­до­бан­крут­ст­ва.­Розрізня­лось­три­ви­ди­бан­крут­ст­ ва:­у­ви­пад­ку­не­ща­с­тя,­у­ви­пад­ку,­ко­ли­ку­пець­проп’є­або­про­грає­чу­жий­то­вар­та­ у­ви­пад­ку­злісно­го­бан­крут­ст­ва,­ко­ли­ку­пець­борж­ник,­який­не­мав­кре­ди­ту,­брав­ у­гос­тя­з­іншо­го­міста­або­в­іно­зем­ця­то­вар­і­не­по­вер­тав­за­ньо­го­гроші12. Русь­ка­ прав­да­ розрізня­ла­ два­ ви­ди­ спад­ку­ван­ня:­ за­ за­повітом­ і­ за­ за­ко­ном.­ Якщо­по­мер­лий­не­за­ли­шив­за­повіту,­в­си­лу­всту­па­ло­спад­ку­ван­ня­за­за­ко­ном. Із­ за­галь­но­го­пра­ва­ спад­ку­ван­ня­Русь­ка­прав­да­ро­би­ла­ ви­ня­ток­для­бо­яр­ та­ дру­жин­ників. Що­до­ криміна­ль­но­го­ пра­ва,­ то ба­га­то­ по­нять,­ які­ ре­гу­лю­ва­ли­ відно­си­ни­ лю­дей­при­ро­до­племінно­му­ладі,­бу­ли­пе­ре­не­сені­в­цивілізо­ва­не­суспільство.­Це­ перш­ за­ все­ відно­сить­ся­ до­ по­нят­тя­ «зло­чин»,­ яке­ трак­ту­ва­ло­ся­ як­ об­ра­за,­що­ на­но­си­ла­певні­ма­теріальні­та­мо­ральні­збит­ки.­ З­са­мо­го­по­чат­ку­криміна­ль­не­пра­во­оформ­люється­як­пра­во­привілею.­Жит­ тя,­честь­і­май­но­бо­яр­та­дру­жин­ників­за­хи­ща­лись­більш­су­во­ри­ми­по­ка­ран­ня­ми,­ ніж­жит­тя,­честь­і­май­но­про­стої­вільної­лю­ди­ни.­Хо­ло­пи­ж­вза­галі­не­за­хи­ща­лись­ за­ко­ном13. Русь­ка­прав­да­виз­на­ва­ла­різні­ви­ди­зло­чинів,­такі,­як­дер­жавні­зло­чи­ни,­зло­ чи­ни­про­ти­осо­би­та­май­нові. Відповідно­до­цьо­го­у­Київській­Русі­існу­ва­ли­і­різні­ви­ди­по­ка­рань. Відшко­ду­ван­ня­ на­не­се­ної­ шко­ди­ здійсню­ва­лось­ за­ до­по­мо­гою­ штрафів.­ В­ Руській­правді­бу­ла­відсут­ня­смерт­на­ка­ра.­Про­те­це­не­зна­чи­ло,­що­на­прак­тиці­ її­не­бу­ло.­В­Київській­Русі­до­сить­дов­го­існу­ва­ла­кров­на­по­мста.­ У­ роз­вит­ку­ дав­нь­о­русь­ко­го­ суспільства­ важ­ли­ву­ роль­ відігра­ло­ пи­тан­ня­ зе­мель­ної­ влас­ності­ та­ роз­ви­ток­ за­ко­но­дав­ст­ва,­ яке­ обу­мов­ле­не­ зміна­ми­ в­ соціаль­но­му­роз­ша­ру­ванні­суспільства.­Ви­хо­дя­чи­з­цьо­го,­будь­які­зміни­в­се­ре­ дині­ за­ко­но­дав­ст­ва­ відо­б­ра­жа­лись­ на­ суспільстві­ та­ йо­го­ роз­вит­ку,­ а­ роз­ви­ток­ суспільних­відно­син­нерідко­зна­хо­див­своє­відо­б­ра­жен­ня­у­за­ко­но­дав­чо­му­про­ цесі.­ Оскільки,­ з­ ви­ник­нен­ням­дер­жа­ви­панівні­ кла­си­при­сто­су­ва­ли­де­які­ зви­чаї,­ що­ви­с­ту­па­ли­нор­ма­ми­зви­чаєво­го­пра­ва,­до­своїх­інте­ресів,­во­ни­санкціону­ва­ли­ їх­ви­ко­ри­с­тан­ня­при­му­со­вою­си­лою­дер­жа­ви.­Так,­закріплен­ня­Русь­кою­Прав­дою­ но­вих­норм­пра­вовідно­син­ма­ло­не­од­но­стай­ний­вплив­на­роз­ви­ток­суспільства­ до­би­Київської­Русі14. На­відміну­від­норм­зви­чаєво­го­пра­ва,­на­ос­нові­яких­чи­нив­ся­суд­на­віче­вих­ збо­рах­ при­ ро­до­племінно­му­ ук­ладі,­ при­сто­су­ван­ня­ норм­ Русь­кої­ Прав­ди­ на­ ко­ристь­прав­ля­чої­верхівки­відрізня­ли­ся­мен­шим­сту­пе­нем­прав­за­леж­них­верств­ на­се­лен­ня.­Цей­фак­тор­відіграв­вирішаль­ну­роль­в­ос­та­точ­но­му­розділі­на­кла­си­ і­за­ко­но­дав­чо­му­закріпленні­різних­соціаль­них­класів­че­рез­відмінність­по­ка­рань­ за­ вчи­нені­ зло­чи­ни­ і­ нерівність­май­но­вих­ та­ інших­прав.­ Закріплен­ня­пи­са­ним­ за­ко­ном­прав­на­зем­лю­ос­та­точ­но­закріпи­ло­і­кла­со­ву­нерівність.­ Однією­ з­функцій­ Русь­кої­ прав­ди­ ста­ло­ при­ду­шен­ня­ опо­ру­ ек­сплу­а­то­ва­них­ 108 Держава і право • Випуск 50 мас,­що­са­мо­со­бою­ніве­лю­ва­ло­фак­тор­рівності­пе­ред­су­дом­за­соціаль­ним­прин­ ци­пом,­став­ля­чи­підсуд­них­у­нерівні­умо­ви.­Пра­во­Київської­Русі­ста­ло­пра­вом­ привілеїв15. Слід­ за­зна­чи­ти,­ що­ се­ред­ норм­ цивільно­пра­во­во­го­ ха­рак­те­ру­ в­ «Руській­ Правді»­од­не­з­цен­т­раль­них­місць­посіда­ли­нор­ми,­що­ре­гу­лю­ва­ли­пи­тан­ня­влас­ ності.­ Фак­то­ром­ впли­ву­ на­ роз­ви­ток­ суспільства­Київської­ Русі­ є­ прий­нят­тя­ норм­ спад­ко­во­го­пра­ва,­яки­ми­за­Русь­кою­прав­дою­об­щи­на­за­хи­ща­ла­се­бе­від­«ви­то­ку»­ май­на­за­її­межі­в­разі­од­ру­жен­ня­до­ньок­бо­я­ри­на­і­ус­пад­ку­ван­ня­май­на­ни­ми­і­ чо­ловіка­ми­з­іншої­об­щи­ни. Ще­од­ним­еле­мен­том­впли­ву­на­суспільство­з­бо­ку­за­ко­но­дав­ст­ва­бу­ли­прий­ няті­ кня­зем­ міжна­родні­ до­го­во­ри,­ що­ за­хи­ща­ли­ інте­ре­си­ купців,­ які­ ве­ли­ свої­ спра­ви­з­інши­ми­дер­жа­ва­ми. Так,­се­ред­змін­в­нор­мах­міжна­род­но­го­криміна­ль­но­го­пра­ва,­що­відбу­ли­ся­в­ ре­зуль­таті­ роз­вит­ку­ дер­жа­ви,­ вирізня­ють­ся­ статті,­ які­ зміню­ють­ трак­ту­ван­ня­ по­ка­ран­ня­за­вбив­ст­во­(ст.­4­до­го­во­ру­911­р.­і­ст.­13­до­го­во­ру­945­р.).­За­ст.­4,­як­що­ рус­ вб’є­ візантійця­ або­ візантієць­ вб’є­ ру­са,­ вин­ний­ по­мре­ на­ місці­ вчи­нен­ня­ вбив­ст­ва.­ В­ до­го­ворі­ 945­ р.­ ана­логічна­ стат­тя­ при­во­дить­ся­ де­що­ в­ зміне­но­му­ ви­гляді.­В­ній­го­во­рить­ся,­що­вбив­ця­мо­же­бу­ти­за­три­ма­ний­і­поз­бав­ле­ний­жит­тя­ близь­ки­ми­ро­ди­ча­ми­вби­то­го16. Мож­на­зро­би­ти­вис­но­вок,­що­в­«ук­раїнсько­му»­за­коні­відо­б­ра­же­на­ви­ща,­ніж­ в­ євро­пейсь­ких­ се­ред­нь­овічних­ за­ко­нах­ куль­ту­ра­ бе­ре­го­во­го­ пра­ва.­ В­ Західній­ Європі­май­но­роз­би­то­го­ко­раб­ля­на­ле­жа­ло­влас­ни­кові­бе­ре­га,­ку­ди­ви­ки­ну­ли­йо­го­ хвилі,­ а­ за­ ук­раїнським­ за­ко­ном­ во­но­ пе­ре­хо­ди­ло­ під­ на­гляд­ дер­жа­ви,­ по­ки­ з’явить­ся­йо­го­за­кон­ний­влас­ник. Вра­хо­ву­ю­чи­ зміни,­ які­ відбу­ва­ли­ся­ в­ сфері­ пра­вовідно­син­ під­ впли­вом­ зовнішніх­та­внутрішніх­фак­торів­мож­на­за­зна­чи­ти,­що­їх­вплив­на­суспільство­ не­мож­на­вва­жа­ти­од­норідним­ і­ спря­мо­ва­ним­в­бік­ за­галь­но­суспільно­го­по­кра­ щен­ня.­Різно­век­торність­змін,­які­відбу­ва­ли­ся­в­нор­ма­тив­но­пра­вовій­базі­по­пе­ ремінно­погіршу­ва­ла­і­по­кра­щу­ва­ла­різні­сфе­ри­жит­тя. При­кла­дом­змін­на­кра­ще­ви­с­ту­пає­заміна­смерт­ної­ка­ри­як­по­ка­ран­ня­за­зло­ чин,­ви­ку­пом.­Крім­то­го,­влас­ник­речі­міг­ви­ма­га­ти­по­вер­нен­ня­її­від­не­за­кон­но­го­ на­бу­ва­ча,­ який­ за­во­лодів­ річчю­ з­ ви­пла­тою­ ком­пен­сації­ за­ ко­ри­с­ту­ван­ня,­ і­ це­ ка­ра­ло­ся­ли­ше­штра­фом,­а­не­на­не­сен­ням­фізич­но­го­каліцтва­або­смер­тю.­Од­нак­ за­ко­но­дав­че­закріплен­ня­кла­со­вої­стра­тифікації­суспільства­но­сить­яв­но­не­га­тив­ ний­ха­рак­тер. Що­ж­ до­ за­галь­ної­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки­ пра­ва­ до­би­Київської­ Русі,­ то­ в­ ціло­му,­ тре­ба­за­зна­чи­ти­до­сить­ви­со­кий­рівень­йо­го­роз­вит­ку,­йо­го­са­мо­бутність­і,­навіть,­ пев­ну­про­гре­сивність­ у­ порівнянні­ із­ то­го­ча­сним­ західноєвро­пейсь­ким­пра­вом.­ Оформ­лен­ня­ж­Київської­Русі­у­дер­жа­ву­східних­слов’ян­ма­ло­ве­ли­ке­по­зи­тив­не­ зна­чен­ня­для­їх­по­даль­шо­го­дер­жав­но­пра­во­во­го­роз­вит­ку. 1.­Па нюк А., Ро жик А.­ Історія­ ста­нов­лен­ня­ ук­раїнської­ дер­жав­ності.­ –­Л.:­Центр­ Євро­пи,­1995.­–­С.­61–62.­2.­Гусєва С.О.­Історія­дер­жа­ви­і­пра­ва­Ук­раїни­:­навч.­посіб.­ –­О.:­ЛАТ­СТАР,­2000.­–­С.­58.­3.­Куль чиць кий В.С., На стюк М.І., Ти щик Б.Й.­ Історія­ дер­жа­ви­і­пра­ва­Ук­раїни:­навч.­посіб.­–­Л.:­Світ,­1996.­–­С.­34.­4. Па нюк А., Ро жик А. Історія­ ста­нов­лен­ня­ ук­раїнської­ дер­жав­ності.­ –­ Л.:­ Центр­ Євро­пи,­ 1995.­ –­ С.­ 64.­ 5.­ За хар чен ко П. П., Кузь­ми­нець­О.В.­Історія­дер­жа­ви­та­пра­ва­Ук­раїни:­навч.­посіб.­–­К.:­ Ун­т­«Ук­раїна»,­2005.­–­С.­81.­6. Історія дер­жа­ви­і­пра­ва­Ук­раїни­в­схе­мах­і­таб­ли­цях­/­ 109Юридичні і політичні науки ук­лад.­ В.­Д.­ Гон­ча­рен­ко.­ –­Х.:­Нац.­юрид.­ акад.­Ук­раїни,­ 2006.­ –­С.­ 14.­7.­Куль чиць­ кий В С., На стюк М.І., Ти щик Б.Й.­Історія­дер­жа­ви­і­пра­ва­Ук­раїни:­навч.­посіб.­–­С.­24.­ 8. Ан то логія ук­раїнської­юри­дич­ної­дум­ки:­в­6­т.­/­заг.­ред.­Ю.­С.­Шем­шу­чен­ко,­упо­ряд.­ І.­Б.­Усен­ко.­–­К.:­Юрид.­кни­га,­2002.­–­Т.­3.­–­2003.­–­С.­46–47.­9.­За ру ба В. М.­Історія­ дер­жа­ви­і­пра­ва­Ук­раїни:­навч.­посіб.­–­К.:­Істи­на,­2006.­–­С.­66.­10.­Гусєва С. О.­Історія­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­Ук­раїни­ :­ навч.­ посіб.­ –­О.:­ ЛАТ­СТАР,­ 2000.­ –­ С.­ 53.­11.­Ан то логія­ ук­раїнської­юри­дич­ної­дум­ки:­в­6­т.­/­заг.­ред.­Ю.­С.­Шем­шу­чен­ко,­упо­ряд.­І.­Б.­Усен­ко.­ –­К.:­Юрид.­кни­га,­2002.­–­Т.­3.­–­2003.­–­С.­48.­12.­Гусєва С. О.­Історія­дер­жа­ви­і­пра­ва­ Ук­раїни:­навч.­посіб.­–­О.:­ЛАТ­СТАР,­2000.­–­С.­44.­13.­Ідзьо В. С.­Ран­нь­о­слов’янсь­ке­ суспільство­і­ран­нь­о­слов’янсь­ка­дер­жавність.­За­ро­д­жен­ня­і­ста­нов­лен­ня­хри­с­ти­ян­ст­ва­ на­те­ри­торії­Ук­раїни.­–­2­ге­вид.,­доп.­і­пе­ре­робл.­–­Л.:­Радіо­Вос­кресіння,­2004.­–­С.­145.­ 14.­Кузь ми нець О.А.,­Ка ли новсь кий В.С. Дігтяр П А.­ Історія­дер­жа­ви­і­пра­ва­Ук­раїни:­ навч.­посіб.;­за­ред.­Я.­Ю.­Кон­дратьєва.­–­К.:­Ук­раїна,­2000.­–­С.­28.­15.­За хар чен ко П.П., О.В. Кузь ми нець.­Історія­дер­жа­ви­та­пра­ва­Ук­раїни­:­навч.­посіб.­–­К.­:­Ун­т­«Ук­раїна»,­ 2005.­–­С.­27.­16.­Па нюк А., Ро жик М.­Історія­ста­нов­лен­ня­ук­раїнської­дер­жав­ності.­–­ Л.:­Центр­Євро­пи,­1995.­–­С.­52. 110 Держава і право • Випуск 50 Розділ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Р. П. МАРЧУК, О. О. ШЕБУРЕНКОВ. Вплив суспІльного устрою на право КиЇвськоЇ РусІ

Ähnliche Einträge