До питання участі народу в управлінні державними справами в Київській Русі, Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій

До питання участі народу в управлінні державними справами в Київській Русі, Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій

Проаналізовано участь народу в управлінні державними справами у період Київської Русі, Литовсько-Руської держави та Речі Посполитої.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Буша, Н.Д.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Історія держави і права
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34678
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До питання участі народу в управлінні державними справами в Київській Русі, Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій / Н.Д. Буша // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 116-120. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34678
record_format dspace
spelling irk-123456789-346782012-06-05T12:21:10Z До питання участі народу в управлінні державними справами в Київській Русі, Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій Буша, Н.Д. Історія держави і права Проаналізовано участь народу в управлінні державними справами у період Київської Русі, Литовсько-Руської держави та Речі Посполитої. Проанализировано участие народа в управлении государственными делами периода Киевской Руси, Литовско-Русского государства и Речи Посполитой. The article explores participation of people in governing state affairs in the period of the Kievan Rus, the Lithuanian-Russian State and the Polish-Lithuanian Common-wealth. 2010 Article До питання участі народу в управлінні державними справами в Київській Русі, Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій / Н.Д. Буша // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 116-120. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34678 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія держави і права
Історія держави і права
spellingShingle Історія держави і права
Історія держави і права
Буша, Н.Д.
До питання участі народу в управлінні державними справами в Київській Русі, Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій
Держава і право
description Проаналізовано участь народу в управлінні державними справами у період Київської Русі, Литовсько-Руської держави та Речі Посполитої.
format Article
author Буша, Н.Д.
author_facet Буша, Н.Д.
author_sort Буша, Н.Д.
title До питання участі народу в управлінні державними справами в Київській Русі, Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій
title_short До питання участі народу в управлінні державними справами в Київській Русі, Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій
title_full До питання участі народу в управлінні державними справами в Київській Русі, Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій
title_fullStr До питання участі народу в управлінні державними справами в Київській Русі, Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій
title_full_unstemmed До питання участі народу в управлінні державними справами в Київській Русі, Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій
title_sort до питання участі народу в управлінні державними справами в київській русі, литовсько-руській державі та речі посполитій
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Історія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34678
citation_txt До питання участі народу в управлінні державними справами в Київській Русі, Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій / Н.Д. Буша // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 116-120. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT bušand dopitannâučastínaroduvupravlínníderžavnimispravamivkiívsʹkíjrusílitovsʹkorusʹkíjderžavítarečípospolitíj
first_indexed 2025-07-03T15:44:00Z
last_indexed 2025-07-03T15:44:00Z
_version_ 1836641095006552064
fulltext Н. Д. БУША. ДО ПИТАННЯ УЧАСТІ НАРОДУ В УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВНИМИ СПРАВАМИ В КИЇВСЬКІЙ РУСІ, ЛИТОВСЬКО-РУСЬКІЙ ДЕРЖАВІ ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ Про аналізо ва но участь на ро ду в уп равлінні дер жав ни ми спра ва ми у період Київської Русі, Ли товсь ко­Русь кої дер жа ви та Речі По спо ли тої. Клю чові сло ва: на родні збо ри, віче, князівська вла да, до говір між віче і кня зем, участь на ро ду в дер жа во тво ренні. Про ана ли зи ро ва но уча с тие на ро да в уп рав ле нии го су дар ст вен ны ми де ла ми пе ри о да Ки ев ской Ру си, Ли тов ско­Рус ско го го су дар ст ва и Ре чи По спо ли той. Клю че вые сло ва: на род ное со бра ние, ве че, кня же с кая власть, до го вор меж ду ве че и кня зем, уча с тие на ро да в уп рав ле нии го су дар ст вен ны ми де ла ми. The article explores participation of people in governing state affairs in the period of the Kievan Rus, the Lithuanian –Russian State and the Polish­Lithuanian Common­wealth. Key words: People’s Assembly, princely power, agreement between the People’s Assembly and Prince, participation of people in governing state affairs. Про­тя­гом­своєї­ історії­ук­раїнський­на­род­ство­рив­декілька­ве­ли­ких­дер­жав­ них­ ут­во­рень.­Але­ ця­ дер­жавність­ бу­ла­ не­ завжди­ по­вною.­По­вну­ дер­жавність­ Украї­на­ма­ла­періодич­но:­за­часів­Київської­Русі,­Бог­да­на­Хмель­ниць­ко­го.­От­ри­ ма­ла­її­ос­та­точ­но­після­роз­па­ду­СРСР­і­відро­д­жен­ня­не­за­леж­ної­ук­раїнської­дер­ жа­ви­у­1991­р.­Слуш­но­на­го­ло­шу­ва­ли­О.М.­Ми­ро­нен­ко­та­І.Б.­Усен­ко,­що­су­час­на­ не­за­леж­на­Ук­раїна,­ко­т­ра­по­ста­ла­пе­ред­світом­в­серпні­1991­р.,­є­спад­коєми­цею­ всієї­ тієї­ пра­во­вої­ спад­щи­ни,­ що­ про­тя­гом­ віків­ ство­рю­ва­лась­ на­ ук­раїнській­ землі1. Юри­дич­на­техніка­періоду­Київської­Русі­не­бу­ла­роз­ви­не­ною,­про­те­на­уковці,­ про­аналізу­вав­ши­нор­ми­пра­ва,­що­містять­ся­в­різних­дже­ре­лах,­роз­поділи­ли­їх­за­ га­лу­зя­ми­та­інсти­ту­та­ми­пра­ва.­Ми­поділяємо­нор­ми­пра­ва­періоду­Київської­Русі­ на­такі­га­лузі­й­інсти­ту­ти:­дер­жав­не,­цивільне,­криміна­ль­не­та­про­це­су­аль­не­пра­ во.­Мож­на­ ствер­д­жу­ва­ти,­ що­ в­ них­ про­сте­жу­ва­ли­ся­ й­ за­род­ки­ фінан­со­во­го­ та­ по­дат­ко­во­го­пра­ва. Відо­мо­стей­про­ор­ганізацію­племінних­дер­жав­досліджу­ва­но­го­періоду­над­то­ ма­ло.­ Відо­мо,­ що­ їх­ очо­лю­ва­ли­ свої­ князі­ місце­во­го,­ племінно­го­ по­хо­д­жен­ня.­ У­соціальній­ струк­турі­ виз­на­чається­ ок­ре­ма­ вер­ст­ва­ стар­ших­ лю­дей­ (старші,­ старці­ градські),­ яка­ яв­ля­ла­ со­бою­ вер­ст­ву­ во­яків,­ що­ до­по­ма­га­ли­ кня­зеві­ в­ уп­равлінні­дер­жа­вою.­Як­і­в­історії­інших­на­родів,­в­Ук­раїні­з­племінних­дер­жав­ фор­му­ють­ся­ те­ри­торіальні­ ут­во­рен­ня.­ Ак­тив­не­ «ок­няжіння»­ те­ри­торій­ східних­ слов’ян­на­прикінці­IX­ст.­бу­ло­пе­ре­ду­мо­вою­князівсько­го­зви­чаєво­го­пра­ва. Відповідно­до­норм­зви­чаєво­го­пра­ва,­ор­га­на­ми­дер­жав­ної­вла­ди­на­ших­пра­ щурів­у­період­від­IV­до­VII­ст.­бу­ли­на­родні­збо­ри,­на­яких­прий­ма­ли­ся­рішен­ня­ що­до­най­важ­ливіших­пи­тань­їхньої­життєдіяль­ності.­У­періоди­військо­вої­не­без­ пе­ки­наші­пра­щу­ри,­за­твер­д­жен­ням­візантійських­істо­риків,­оби­ра­ли­військо­во­го­ вож­дя,­ ав­то­ри­тет­ яко­го­ виз­на­вав­ увесь­ на­род.­ Діяльність­ вождів­ кон­тро­лю­ва­ла­ ра­да,­яка­скла­да­ла­ся­з­військо­вих­на­чаль­ників­і­за­мож­них­лю­дей2. Про­тя­гом­ VIII–ІХ­ ст.­ у­ дав­нь­о­русь­ко­му­ суспільстві­ фор­мується­ князівська­ 116 Держава і право • Випуск 50 ©­БУ ША На талія Дмитрівна­–­здо­бу­вач­ Інсти­ту­ту­за­ко­но­дав­ст­ва­Вер­хов­ної­Ра­ди­­ Ук­раїни вла­да.­ В­ арабсь­ких­ дже­ре­лах­ кня­зем­ на­зва­но­ Кия.­ Князівська­ вла­да­ з’яви­ла­ся­ вірогідно­у­зв’яз­ку­з­постійною­не­без­пе­кою,­що­че­ка­ла­на­на­ших­пра­щурів­з­бо­ку­ ко­чо­вих­пле­мен­сте­пу.­ Ста­нов­лен­ня­пра­ва­участі­в­уп­равлінні­дер­жав­ни­ми­спра­ва­ми­пов’язується­з­ вічо­вою­ де­мо­кратією­ Київської­ Русі,­ яка­ транс­фор­му­ва­ла­ся­ з­ форм­ первісно­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня.­ У­ на­уко­вих­ пра­цях,­ при­свя­че­них­ досліджен­ню­ ук­раїнсько­го­ пар­ла­мен­та­риз­му­ і­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ в­ Ук­раїні,­ за­зна­чається,­ що­ ще­ за­дов­го­ до­ ви­ник­нен­ня­ са­мо­го­ по­нят­тя­ «Ук­раїна»­ на­ на­ших­ зем­лях­ з’яви­ли­ся­ перші­па­ро­ст­ки­май­бут­нь­о­го­ук­раїнсько­го­пар­ла­мен­та­риз­му,­що­ос­нов­ни­ми­фор­ ма­ми­місце­вої­де­мо­кратії­за­часів­Київської­Русі­бу­ли­віче­(міське,­те­ри­торіаль­не)­ та­ збо­ри­ (схо­ди)­ верві­ –­ жи­телів­ кількох­ сіл­ або­ інших­ на­се­ле­них­ пунктів3.­ Київська­Русь­бу­ла­ти­по­вою­фе­о­даль­ною­мо­нархією,­у­якій­регіона­ми­(во­ло­с­тя­ ми)­уп­рав­ля­ли­удільні­князі­ва­са­ли­Ве­ли­ко­го­кня­зя,­який­був­гла­вою­адміністрації­ і­військо­вим­на­чаль­ни­ком4.­Князівська­вла­да­на­бу­ва­ла­ся­або­че­рез­спад­щи­ну,­або­ ж­че­рез­ви­бо­ри­на­віче.­Ос­танній­спосіб­на­бут­тя­вла­ди,­відзна­чає­О.О.­Шев­чен­ко,­ став­панівним­з­ХІІ­ст.­Зем­ля,­оби­ра­ю­чи­кня­зя,­ук­ла­да­ла­з­ним­до­говір­ (ряд),­у­ яко­му­ за­зна­ча­ли­ся­ умо­ви­ на­дан­ня­ кня­зеві­ вла­ди.­ Зміст­ до­го­ворів­ вклю­чав­ зо­бов’язан­ня­на­ро­ду­і­князів­не­чи­ни­ти­один­од­но­му­зла,­а­та­кож­ок­ремі­по­ло­жен­ ня,­ за­про­по­но­вані­на­ро­дом­ і­ прий­няті­ кня­зем,­ як­то:­не­ зло­вжи­ва­ти­ вла­дою,­не­ по­ру­шу­ва­ти­си­с­те­му­уп­равління­і­су­до­чин­ст­ва.­Фак­тич­но­у­та­ких­до­го­во­рах,­на­ дум­ку­здо­бу­ва­ча,­закріплю­вав­ся­на­род­ний­су­ве­ренітет5. Мож­на­ствер­д­жу­ва­ти,­що­ком­пе­тенція­на­род­но­го­віча­не­бу­ла­чітко­виз­на­че­на­ нор­ма­ми­пра­ва,­про­те­вер­хо­вен­ст­во­йо­го­рішень­не­вик­ли­кає­сумніву.­Як­що­князь­ не­ук­ла­дав­до­го­во­ру­з­віче,­то­він­міг­ут­ра­ти­ти­вла­ду.­Віче­не­тільки­оби­ра­ло­кня­ зя­або­за­твер­д­жу­ва­ло­на­князівсько­му­пре­столі­пев­ну­осо­бу,­во­но­мог­ло­поз­ба­ви­ ти­й­князівської­вла­ди.­От­же,­дже­ре­лом­князівської­вла­ди­був­до­говір. Дер­жав­ний­устрій­Київської­Русі­Х­–­ХІІІ­ст.­яв­ляв­со­бою­вид­ран­нь­о­фе­о­даль­ ної­мо­нархії­на­чолі­з­кня­зем.­Ха­рак­тер­вла­ди­був­зміша­ний,­при­ват­но­публічний.­ Вла­да­кня­зя­бу­ла­дер­жав­ною,­але­не­су­ве­рен­ною,­зо­к­ре­ма­юри­с­дикційні­по­вно­ва­ жен­ня­в­су­до­чинстві­він­ділив­з­цер­ков­ни­ми­ус­та­но­ва­ми.­До­то­го­ж­на­чолі­кож­ но­го­уділу­й­кож­ної­кня­жої­во­лості­сто­яв­князь­мо­нарх,­що­виз­на­вав­се­бе­за­леж­ ним­ від­ Ве­ли­ко­го­ кня­зя.­ У­ дер­жавній­ владі­ кня­зя­ пе­репліта­ли­ся­ еле­мен­ти­ як­ публічної,­так­і­при­ват­ної­вла­ди.­Князівська­публічна­вла­да­як­во­ло­да­ря­землі­не­ відо­крем­лю­ва­ла­ся­ від­ вла­ди­ во­лодільця­ своїх­ дворів,­ тоб­то­ від­ при­ват­но­го­ во­лодіння.­Дер­жавні­по­дат­ки­та­до­хо­ди­з­дворів­кня­зя­йшли­до­однієї­кня­жої­каз­ ни,­з­якої­й­ви­дат­ки­по­кри­ва­ли­ся­як­на­при­ватні­цілі,­так­і­дер­жавні­публічні.­Одні­ й­ ті­ж­лю­ди­бу­ли­ од­но­час­но­й­ дер­жав­ни­ми­уря­дов­ця­ми,­ і­ при­ват­ни­ми­ слу­га­ми­ монар­ха. Усі­на­гля­дові­функції­за­за­конністю­по­кла­да­ли­ся­не­тільки­на­Ве­ли­ко­го­кня­зя,­ а­й­на­гро­ма­ду­тієї­чи­іншої­землі­у­ви­гляді­віча.­По­вно­ва­жен­ня­всіх­по­са­до­вих­ осіб,­у­то­му­числі­й­Ве­ли­ко­го­кня­зя,­здійсню­ва­ли­ся­за­зви­ча­я­ми,­тоб­то­«прав­дою­ батьків»6.­Князь­за­сто­со­ву­вав­у­своїй­діяль­ності­нор­ми­зви­чаєво­го­пра­ва,­міг­тво­ ри­ти­нові­нор­ми,­але­між­ни­ми­не­мог­ло­ви­ник­ну­ти­якоїсь­важ­ли­вої­різниці.­Мож­ на­ствер­д­жу­ва­ти,­що­пра­во­твор­ча­діяльність­кня­зя­до­пов­ню­ва­ла­зви­чаєве­пра­во,­ ад­же­ ко­ли­ б­ віче­ бу­ло­ не­за­до­во­ле­не­ ним,­ то­ во­но­ б­ за­сто­су­ва­ло­ про­ти­ кня­зя­ санкції.­Тоб­то,­князівська­пра­во­творчість­не­за­про­ва­д­жу­ва­ла­но­вих­пра­вил,­які­б­ до­корінним­ чи­ном­ зміню­ва­ли­ нор­ми­ зви­чаєво­го­ пра­ва.­У­ ціло­му­ нор­ма­ми­ зви­ чаєво­го­пра­ва­ре­гу­лю­ва­лась­діяльність­не­ли­ше­віче,­а­й­князівської­вла­ди,­хо­ча­у­ 117Юридичні і політичні науки ок­ре­мих­ви­пад­ках­князівська­вла­да­діяла­за­пра­вом­силь­но­го,­тоб­то,­во­на­діяла­ свавільно. От­же,­віче­бу­ло­ви­щим­ор­га­ном­са­мо­вря­ду­ван­ня­міських­гро­мад,­а­вер­хов­на­ вла­да­ на­ле­жа­ла­ на­род­но­му­ вічу.­ Але,­ на­ дум­ку­ су­час­них­ дослідників,­ віче­ не­ на­да­ва­ло­ на­се­лен­ню­ мож­ли­во­с­тей­ ши­ро­кої­ участі­ в­ дер­жав­но­му­ уп­равлінні,­ оскільки­ керівна­ роль­ і­ пе­ре­важ­не­ пра­во­ пред­став­ництва­ на­ле­жа­ло­ вер­хам­ суспільства7.­ Прий­ма­ю­чи­ті­або­ інші­рішен­ня,­князь­ра­див­ся­зі­своєю­військо­вою­дру­жи­ ною,­точніше­з­її­керівни­ка­ми.­Дру­жи­на­мог­ла­по­го­ди­ти­ся­або­ж­не­по­го­ди­ти­ся­з­ рішен­ням­кня­зя.­З­ча­сом­дру­жи­ну­заміни­ла­ра­да­бо­яр,­з­яки­ми­князь­мав­ра­ди­ти­ ся­при­прий­нятті­своїх­рішень. Бо­ярсь­ка­ра­да­–­ще­один­ор­ган­цен­т­раль­ної­вла­ди­на­русь­ких­зем­лях.­Це­бу­ли­ збо­ри­ бо­яр,­ які­ ра­зом­ з­ кня­зем­ вирішу­ва­ли­ дер­жавні­ спра­ви­ да­ної­ землі­ чи­ князівства.­ На­ до­рад­чий­ ха­рак­тер­ цьо­го­ ор­га­ну­ вла­ди­ вка­зує­ князь­ Во­ло­ди­мир­ Мо­но­мах­у­своєму­«По­вчанні­дітям»­Од­нак­на­де­я­ких­зем­лях­бо­ярсь­ка­ра­да­бу­ла­ постійно­ діючим­ ор­га­ном­ з­ обов’яз­ко­ви­ми­ для­ кня­зя­ рішен­ня­ми.­ До­ скла­ду­ бо­ярсь­кої­ра­ди­вхо­ди­ли,­як­пра­ви­ло,­лю­ди­з­най­б­лиж­чо­го­ото­чен­ня­кня­зя­–­«кращі­ мужі»,­влас­ни­ки­фе­о­даль­них­вот­чин,­старші­дру­жин­ни­ки,­князівські­ти­у­ни,­ог­ни­ ща­ни,­ столь­ни­ки,­ єпи­с­ко­пи,­ ігу­ме­ни­ то­що.­ До­ її­ ком­пе­тенції­ вхо­ди­ли­ пи­тан­ня­ по­пе­ред­нь­о­го­об­го­во­рен­ня­дер­жав­них­важ­ли­вих­пи­тань,­про­бле­ми­дип­ло­ма­тич­ ної­діяль­ності,­будівництва­шляхів,­укріплень,­при­ду­шен­ня­се­лянсь­ких­за­ко­лотів­ тощо.­ На­ дум­ку­ О.М.­ Ми­ро­нен­ка­ найбільшої­ си­ли­ на­бу­ла­ бо­ярсь­ка­ ра­да­ на­ Га­лиць­ко­Во­линсь­ких­ зем­лях,­ особ­ли­во­ в­ ХІІ­ ст.,­ що­ мож­на­ по­яс­ни­ти­ еко­ номічним­роз­вит­ком­та­ма­теріаль­ним­до­б­ро­бу­том­місце­вої­ари­с­то­кратії8. Дослідни­ки­ де­мо­кратії­ вка­зу­ють,­що­ вже­ на­ цьо­му­ етапі­ її­ роз­вит­ку­ участь­ гро­ма­дян­у­суспільних­спра­вах­не­об­ме­жу­ва­ла­ся­на­род­ни­ми­збо­ра­ми.­На­род­брав­ участь­в­адміністру­ванні­че­рез­постійно­діючі­уп­равлінські­ус­та­но­ви9.­У­Київській­ Русі­при­Ве­ли­ко­му­князі,­який­мав­за­ко­но­дав­чу­і­су­до­ву­вла­ду,­по­сту­по­во­скла­дав­ ся­апа­рат­уп­равління­дер­жав­ни­ми­спра­ва­ми­ із­кня­жих­та­ земсь­ких­служ­бовців.­ Земські­уря­довці­оби­ра­ли­ся­на­ро­дом,­пізніше­їх­при­зна­чав­князь.­По­сту­по­во­во­ни­ пе­ре­тво­ри­ли­ся­в­кня­жих­уря­довців.­Цей­апа­рат­відповідав­інте­ре­сам­кня­зя­і­прав­ лячій­ верхівці­ суспільства,­ то­му­ до­ступ­ до­ дер­жав­ної­ служ­би­ був­ керівним­ –­ пе­ре­ва­гу­ма­ли­па­ну­ючі­вер­ст­ви­на­се­лен­ня10. Най­важ­ливішим­ по­са­дов­цем­ у­ дер­жаві­ був­ канц­лер,­ який­ завіду­вав­ кан­це­ лярією­і­зберігав­го­ло­вну­пе­чат­ку­країни.­Він­не­тільки­ста­вив­пе­чат­ку­на­пись­мо­ вих­роз­по­ря­д­жен­нях­кня­зя,­а­й­да­вав­складні­дип­ло­ма­тичні­до­ру­чен­ня,­а­в­ок­ре­ мих­ ви­пад­ках­ ви­ко­ну­вав­ і­ певні­ військові­ функції.­ Важ­ли­ви­ми­ по­са­дов­ця­ми­ в­ Київській­ Русі­ бу­ли­ ти­сяцькі,­ які­ ма­ли­ по­са­ди­ в­ Києві,­ Чернігові,­ Пе­ре­я­славі,­ Ту­рові,­ Во­ло­ди­ми­рові,­ Га­ли­чині,­ Пе­ре­мишлі11.­ У­ ви­пад­ку­ відсут­ності­ кня­зя­ ти­сяць­кий­ ста­вав­ йо­го­ за­ступ­ни­ком.­Окрім­ ти­сяць­ких,­ існу­ва­ли­ще­ й­ такі­ уря­ довці,­як­соцькі­та­де­сятські.­Во­ни­здійсню­ва­ли­не­тільки­військо­во­адміністра­ тив­не,­ а­ й­фінан­со­ве­ уп­равління­ в­ країні12.­ За­зна­чені­ по­са­довці­ без­по­се­ред­ньо­ бу­ли­підпо­ряд­ко­вані­кня­зеві. Повністю­ підлег­ли­ми­ кня­зеві­ бу­ли­ по­сад­ни­ки­ й­ тіуни,­ які­ здійсню­ва­ли­ уп­равління­ча­с­ти­ною­те­ри­торії­князівства­–­ви­ко­ну­ва­ли­функції­су­до­чин­ст­ва,­зби­ ра­ли­по­дат­ки,­ре­мон­ту­ва­ли­мос­ти,­шля­хи­то­що. Армія­в­Києві­скла­да­ла­ся­ча­ст­ко­во­з­про­фесійних­воїнів­–­дру­жи­ни­а­ча­ст­ко­во­ з­до­б­ро­вольців­або­ж­при­зна­че­них­віче­пред­став­ників­на­се­лен­ня.­Як­що­дру­жи­ну­ 118 Держава і право • Випуск 50 ут­ри­му­вав­князь,­то­він­її­оз­б­ро­ю­вав,­да­вав­ко­ней,­харчі,­одяг,­а­пред­став­ни­ки­на­се­ лен­ня­ма­ли­оз­б­роїтись­ за­ свій­ра­ху­нок­ і­ ру­ха­ти­ся­пішим­хо­дом­або­ж­на­ко­нях,­ як­що­во­ни­мог­ли­собі­це­ма­теріаль­но­доз­во­ли­ти.­Зро­зуміло,­що­пев­ну­ма­теріаль­ну­ до­по­мо­гу­ такі­ воїни­ от­ри­му­ва­ли­ в­ ок­ре­мих­ ви­пад­ках­ від­ віче.­ Як­ пра­ви­ло,­ у­ кінноті­бу­ли­дру­жин­ни­ки­кня­зя,­а­пред­став­ни­ки­на­се­лен­ня­слу­жи­ли­в­піхоті. Період­мон­го­ло­та­тарсь­ко­го­ на­ше­с­тя­ ха­рак­те­ри­зується­ по­сту­по­вим­ згор­тан­ ням­ об­щин­ної­ де­мо­кратії,­ по­слаб­лен­ням­ князівської­ вла­ди,­ за­ту­хан­ням­ віче­вої­ діяль­ності­в­містах,­а­та­кож­при­зна­чен­ням­русь­ких­пра­ви­телів­в­Орді.­Відте­пер­ гла­ва­во­лості­не­оби­рав­ся­на­ро­дом,­ а­при­зна­чав­ся­ха­ном,­що­підтвер­д­жу­ва­ло­ся­ ви­да­ни­ми­в­йо­го­ставці­яр­ли­ка­ми. Період­вхо­д­жен­ня­ук­раїнських­зе­мель­до­скла­ду­Ве­ли­ко­го­князівства­Ли­товсь­ ко­го­та­Речі­По­спо­ли­тої­ха­рак­те­ри­зується­фак­то­ром­ут­ри­ман­ня­польсь­ко­ли­товсь­ ки­ми­фе­о­да­ла­ми­знач­ної­ча­с­ти­ни­ук­раїнських­зе­мель,­що­ви­клю­ча­ло­мож­ливість­ ви­ник­нен­ня­ ук­раїнської­ дер­жав­ності,­ хо­ча­ во­на­ в­ цей­ час­ за­ро­д­жу­ва­лась­ у­ За­порізькій­ Січі.­ Але­ й­ в­ умо­вах­ при­гноб­лен­ня­ ук­раїнський­ на­род­ на­бу­вав­ досвіду­участі­в­уп­равлінні­дер­жав­ни­ми­спра­ва­ми­че­рез­си­с­те­му­ор­ганів­дер­жав­ ної­вла­ди­і­уп­равління­Ве­ли­ко­го­князівства­Ли­товсь­ко­го­та­Речі­По­спо­ли­тої,­які­ ма­ли­схо­жу­си­с­те­му­дер­жав­но­го­уп­равління. Вер­хов­на­вла­да­у­Ве­ли­ко­му­князівстві­Ли­товсь­ко­му­на­ле­жа­ла­Ве­ли­ко­му­кня­ зю,­ в­ уп­равлінсько­му­ апа­раті­ двірські­ і­ земські­ по­са­ди,­ як­ пра­ви­ло,­ зай­ма­ли­ ве­ликі­зем­ле­влас­ни­ки.­Не­ма­ло­по­сад­се­ред­уря­довців­цен­т­раль­ної­адміністрації­ обійма­ли­ук­раїнські­па­ни­і­шлях­та13.­Крім­то­го,­участь­ук­раїнської­знаті­(князі,­ бо­я­ри,­па­ни)­у­вирішенні­дер­жав­них­справ­пов’язується­з­діяльністю­так­зва­ної­ «па­ни­ра­да»,­ яка­ ви­ник­ла­ на­прикінці­ XV­ ст.­ як­ до­рад­чий­ ор­ган­ при­ Ве­ли­ко­му­ князі,­до­яко­го­вхо­ди­ли­найбільш­мо­гутні­і­впли­вові­ва­са­ли­кня­зя,­удільні­князі,­ бо­я­ри,­цер­ковні­ієрар­хи­та­інші.­Це­бу­ла­ра­да­з­кон­суль­та­тив­ни­ми­функціями,­яки­ ми­наділя­ли­ся­па­ни,­а­після­Кревсь­кої­унії­–­і­ка­то­лицькі­єпи­с­ко­пи.­Ком­пе­тенція­ цієї­ ра­ди­ по­ши­рюється­ з­ ви­дан­ням­ привілею­ 1492­ p.,­ за­ яким­ об­ме­жу­ва­ла­ся­ князівська­вла­да,­у­той­час­як­ра­да­от­ри­ма­ла­пра­ва­схва­лю­ва­ти­кан­ди­да­ту­ри­на­ при­зна­чен­ня­ іно­зем­них­ послів,­ ви­щих­ уря­довців­ у­ князівстві.­ Їхні­ пра­ва­ та­кож­ виз­на­ча­лись­у­за­ко­но­давчій­сфері14. Після­Люблінської­унії­1569­р.,­з­ут­во­рен­ням­но­вої­дер­жа­ви­–­Речі­По­спо­ли­тої­ во­на­втра­ти­ла­ своє­політич­не­ зна­чен­ня­ і­ бу­ла­ заміне­на­більш­пред­став­ниць­ким­ ор­га­ном­–­Ве­ли­ким­валь­ним­сей­мом.­На­сейм­зби­ра­ли­ся­Ве­ли­кий­князь,­«па­ни­ ра­да»,­дер­жавні­уря­довці,­цен­т­ральні­та­об­ласні,­кня­жа­та­і­па­ня­та,­яких­за­кли­ка­ ли­ок­ре­ми­ми­ли­с­та­ми,­декілька­ла­тинсь­ких­єпи­с­копів­і­по­два­де­ле­га­та­від­кож­но­ го­повіту,­об­рані­шлях­тою­на­своїх­сей­мах15,­се­ред­яких­бу­ли­та­кож­пред­став­ни­ки­ ук­раїнсько­го­пан­ст­ва­ і­шлях­ти.­На­се­лен­ня­ук­раїнських­зе­мель­у­досліджу­ва­ний­ період,­не­ма­ло­влас­но­го­єди­но­го­ор­га­ну­пар­ла­ментсь­ко­го­ти­пу,­але­че­рез­своїх­ пред­став­ників­пев­ною­мірою­мог­ло­відсто­ю­ва­ти­свої­інте­ре­си­у­пар­ла­ментсь­ких­ ус­та­но­вах­Польщі­і­Лит­ви16. У­ цей­ час­ на­се­лен­ня­ ук­раїнських­ міст­ от­ри­ма­ло­ мож­ливість­ участі­ в­ уп­равлінні­ дер­жав­ни­ми­ спра­ва­ми­ че­рез­ си­с­те­му­ місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ за­сно­ва­ну­ на­ маг­де­бурзь­ко­му­ (німець­ко­му,­ сак­сонсь­ко­му)­ праві.­ При­ цьо­му­ у­ Ли­товсь­ко­Руській­дер­жаві­ли­ше­кілька­ук­раїнських­міст­(Львів,­Київ,­Кам’янець)­ ма­ли­по­вне­маг­де­бурзь­ке­пра­во,­інші­–­не­по­вне­і­тільки­ча­ст­ко­во­за­про­ва­д­жу­ва­ли­ уп­равління­за­маг­де­бурзь­ким­зраз­ком17. Го­ло­вним­ ор­га­ном­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ в­ містах­ з­ маг­де­бурзь­ким­ пра­вом­ був­ 119Юридичні і політичні науки ви­бор­ний­адміністра­тив­ний­і­су­до­вий­ор­ган­міста­–­магістрат,­який­скла­дав­ся­із­ міської­ ра­ди­ і­ ла­ви,­ де­ ра­ди­ бу­ли­ пред­став­ниць­ки­ми­ ор­га­на­ми­ вла­ди,­ а­ ла­ви­ –­ ор­га­на­ми­су­до­вої­вла­ди.­Магістрат­очо­лю­вав­війт,­який­по­пер­вах­при­зна­чав­ся,­а­ зго­дом­став­оби­ра­тись­і­за­твер­д­жу­ва­тись­ко­ро­лем.­Ра­ди­оби­ра­ли­ся­усіма­міща­на­ ми­міста­на­один­рік­у­складі­від­6­до­24­радців,­яки­ми­бу­ли,­як­пра­ви­ло,­ба­гаті­ міща­ни.­До­ла­ви­вхо­див­війт­ і­7­об­ра­них­ із­ за­мож­но­го­місько­го­на­се­лен­ня­лав­ ників­ або­ при­сяж­них18.­ Ста­нові­ об­ме­жен­ня­ для­ ук­раїнців­ до­пов­ню­ва­лись­ релігійни­ми,­оскільки­пе­ре­ва­га­у­здійсненні­прав­бу­ти­об­ра­ни­ми­до­ор­ганів­са­мо­ вря­ду­ван­ня­відда­ва­лась­ка­то­ли­кам,­а­ук­раїнське­на­се­лен­ня­бу­ло­у­своїй­більшості­ пра­во­слав­ни­ми.­ Та­кий­ стан­ політи­ко­пра­во­вої­ прак­ти­ки­ Речі­ По­спо­ли­тої­ дослідни­ка­ми­де­мо­кратії­спра­вед­ли­во­оцінюється­як­па­ну­ван­ня­за­сад­шля­хетсь­ ко­ста­но­вої­де­мо­кратії,­яка­не­пе­ред­ба­ча­ла­гро­ма­дянсь­ких­прав­і­сво­бод­для­ниж­ чих­станів,­а­тим­більше­їхньої­участі­в­уп­равлінні­дер­жа­вою19.­ От­же,­пра­во­на­ро­ду­бра­ти­участь­в­уп­равлінні­дер­жав­ни­ми­спра­ва­ми­прой­ш­ло­ склад­ний­ істо­рич­ний­шлях­ ста­нов­лен­ня­ і­ роз­вит­ку,­ який­ відбу­вав­ся­ на­ про­тязі­ сторіч­в­різних­фор­мах­без­по­се­ред­ньої­ і­пред­став­ниць­кої­де­мо­кратії­відповідно­ до­політич­них­ре­жимів­у­за­галь­но­му­про­цесі­ук­раїнсько­го­дер­жа­во­тво­рен­ня.­За­ всіх­істо­рич­них­періодів­існу­ван­ня­різних­форм­дер­жав­ності­на­ук­раїнських­зем­ лях­на­се­лен­ня­бра­ло­участь­в­уп­равлінні­дер­жав­ни­ми­спра­ва­ми­че­рез­ок­ремі­йо­го­ фор­ми,­при­та­манні­кож­но­му­з­дер­жав­них­ут­во­рень­відповідно­до­рівня­ їхньо­го­ істо­рич­но­го­роз­вит­ку. 1.­Ук раїнське дер­жа­во­тво­рен­ня:­не­ви­тре­бу­ва­ний­по­тенціал:­Слов­ник­довідник.­–­К.:­ Либідь,­ 1997.­–­С.­21.­2. По лонсь ка­Ва си лен ко Н.­ Історія­Ук­раїни:­У­2­х­ т.­ –­Т.­ 1.­До­ се­ре­ди­ни­XVII­ст.­–­К.:­Либідь,­1992.­–­С.­68.­3. Ук раїнський пар­ла­мен­та­ризм:­ми­ну­ле­і­ су­час­не­/­За­ред.­Ю.С.­Шем­шу­чен­ка.­–­К.:­Пар­ла­ментсь­ке­вид­во,­1999.­–­С.­5;­Жу равсь­ кий В.С.­Ста­нов­лен­ня­ і­ роз­ви­ток­ ук­раїнсько­го­ пар­ла­мен­та­риз­му­ (те­о­ре­тичні­ і­ ор­гані­ заційно­пра­вові­ про­бле­ми).­ –­ К.:­ Пар­ла­ментсь­ке­ вид­во,­ 2002.­ –­ С.­ 3;­Муніци паль не­ пра­во­Ук­раїни:­Підруч­ник­/­В.Ф.­По­горілко,­О.Ф.­Фриць­кий,­М.О.­Бай­му­ра­тов­та­ін.­;­За­ ред.­В.Ф.­По­горілка,­О.Ф.­Фриць­ко­го.­–­К.:­Юрінком­Інтер,­2001.­–­С.­9.­4. Кис лий П., Вайз Ч.­Ста­нов­лен­ня­пар­ла­мен­та­риз­му­в­Ук­раїні:­На­тлі­світо­во­го­досвіду.­–­К.:­Аб­рис,­ 2000.­–­С.­42­43.­5.­Історія ук­раїнсько­го­пра­ва:­Навч.­посібник­/­За­ред.­проф.­О.О.­Шев­ ­чен­ка.­–­К.:­Олан,­2001.­–­С.­13.­6. Там­са­мо.­7. Юри дич на ен­цик­ло­педія:­в­6­т.­/­Ред­кол.:­ Ю.С.­Шем­шу­чен­ко­(го­ло­ва­ред­кол)­та­ін.­–­К.:­Укр.­ен­цикл.,­1998.­–­Т.­1­:­А–Г.­–­С.­488;­ Му зи чень ко П.П.­ Історія­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­Ук­раїни:­Навч.­ посіб.­ –­ 3­е­ вид.­ –­ К.:­ Т­во­ «Знан­ня»,­КОО,­2001.­–­С.­27;­Історія дер­жа­ви­і­пра­ва­Ук­раїни.­Ч.­І­:­Підр.:­У­2­ч.­/­А.Й.­ Ро­го­жин,­М.М.­Стра­хов,­В.Д.­Гон­ча­рен­ко­та­ ін.:­За­ред.­А.Й.­Ро­го­жи­на.­–­К.:­ Ін­Юре,­ 1996.­–­С.­50.­8. Ми ро нен ко О.М.­За­хист­«прав­ди»­і­«бла­го­даті»­за­до­би­Київської­Русі­ та­Ли­товсь­ко­Русь­кої­дер­жа­ви­ //­Вісн.­Кон­сти­туційно­го­Су­ду.­–­1999.­–­№­1.­–­С.­68.­ 9. Ос но ви де­мо­кратії:­Навч.­посіб.­/­Авт.­кол.:­М.­Бес­со­но­ва,­О.­Бірю­ков,­С.­Бон­дар­чук­ та­ін.;­За­заг.­ред.­А.­Ко­лодій.­–­К.:­Вид­во­«Ай­Бі»,­2002.­–­С.­23.­10. Швидь ко Г., Ро ма­ нов В.­Дер­жав­не­уп­равління­і­са­мо­вря­ду­ван­ня­в­Ук­раїні:­істо­рич­ний­на­рис.­–­Ч.­1.­–­К.:­ Вид­во­УА­ДУ,­1997.­–­С.­22.­11. По лонсь ка­Ва си лен ко Н.­Цит.­пра­ця.­–­С.­218.­12. Там­ са­мо.­–­С.­219.­13. Куль чиць кий В.С., Ти щик Б.Й. Історія­дер­жа­ви­і­пра­ва­Ук­раїни:­Навч.­ посіб.­–­К.:­Атіка,­2001.­–­С.­62.­14. Історія­дер­жа­ви­і­пра­ва­Ук­раїни.­Ч.­І­:­Підр.:­У­2­ч.­ /­А.Й.­Ро­го­жин,­М.М.­Стра­хов,­В.Д.­Гон­ча­рен­ко­та­ін.:­За­ред.­А.Й.­Ро­го­жи­на.­–­С.­131.­ 15.­ Там­ са­мо.­ –­ С.­ 132.­ 16. Куль чиць кий В.С., Ти щик Б.Й.­ Цит.­ пра­ця.­ –­ С.­ 62.­ 17. Ук раїнське дер­жа­во­тво­рен­ня:­не­ви­тре­бу­ва­ний­по­тенціал:­Слов­ник­довідник.­–­С.­276.­ 18. Юри дич на­ен­цик­ло­педія:­В­6­т.­/­Ред­кол.:­Ю.С.­Шем­шу­чен­ко­(го­ло­ва­ред­кол)­та­ін.­ –­К.:­«Укр.­ен­цикл.»,­1998.­–­Т.­3:­К–М.­–­2001.­–­С.­543.­19. Ос но ви де­мо­кратії:­Навч.­ посіб.­ /­Авт.­ ко­лек­тив:­М.­Бес­со­но­ва,­О.­Бірю­ков,­С.­Бон­дар­чук­ та­ ін.;­ За­ заг.­ ред.­А.­ Ко­лодій.­–­С.­103. 120 Держава і право • Випуск 50 Розділ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Н. Д. Буша. ДО ПИТАННЯ УЧАСТІ НАРОДУ В УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВНИМИ СПРАВАМИ В КИЇВСЬКІЙ РУСІ, ЛИТОВСЬКО-РУСЬКІЙ ДЕРЖАВІ ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ

Ähnliche Einträge