Наукові засади дослідження інституту глави держави

Наукові засади дослідження інституту глави держави

У статті вказується на стан дослідження в наукових роботах проблематики виникнення, становлення та розвитку інституту глави української держави ХХ століття, розкриваються напрямки для подальших досліджень....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Житник, О.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Історія держави і права
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34680
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Наукові засади дослідження інституту глави держави / О.О. Житник // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 121-127. — Бібліогр.: 27 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34680
record_format dspace
spelling irk-123456789-346802012-06-05T12:21:42Z Наукові засади дослідження інституту глави держави Житник, О.О. Історія держави і права У статті вказується на стан дослідження в наукових роботах проблематики виникнення, становлення та розвитку інституту глави української держави ХХ століття, розкриваються напрямки для подальших досліджень. В статье указывается на состояние исследования в научных работах проблематики возникновения, становления и развития института главы украинского государства ХХ века, раскрываются направления для дальнейших исследований. The article contains the status of research of the problems of origin, formation and devel­opment of the institute of the head of the Ukrainian states in the 20-th century in the scientific studies, as well as directions for father researches. 2010 Article Наукові засади дослідження інституту глави держави / О.О. Житник // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 121-127. — Бібліогр.: 27 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34680 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія держави і права
Історія держави і права
spellingShingle Історія держави і права
Історія держави і права
Житник, О.О.
Наукові засади дослідження інституту глави держави
Держава і право
description У статті вказується на стан дослідження в наукових роботах проблематики виникнення, становлення та розвитку інституту глави української держави ХХ століття, розкриваються напрямки для подальших досліджень.
format Article
author Житник, О.О.
author_facet Житник, О.О.
author_sort Житник, О.О.
title Наукові засади дослідження інституту глави держави
title_short Наукові засади дослідження інституту глави держави
title_full Наукові засади дослідження інституту глави держави
title_fullStr Наукові засади дослідження інституту глави держави
title_full_unstemmed Наукові засади дослідження інституту глави держави
title_sort наукові засади дослідження інституту глави держави
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Історія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34680
citation_txt Наукові засади дослідження інституту глави держави / О.О. Житник // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 121-127. — Бібліогр.: 27 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT žitnikoo naukovízasadidoslídžennâínstitutuglavideržavi
first_indexed 2025-07-03T15:44:07Z
last_indexed 2025-07-03T15:44:07Z
_version_ 1836641102487093248
fulltext О. О. ЖИТНИК. НАУКОВІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ У статті вка зується на стан досліджен ня в на уко вих ро бо тах про бле ма ти ки ви ник нен ня, ста нов лен ня та роз вит ку інсти ту ту гла ви ук раїнської дер жа ви ХХ століття, роз кри ва ють ся на прям ки для по даль ших досліджень. Клю чові сло ва: інсти тут гла ви дер жа ви, на уко ва спад щи на, фор ма дер жав но го правління. В ста тье ука зы ва ет ся на со сто я ние ис сле до ва ния в на уч ных ра бо тах про бле ма ти­ ки воз ник но ве ния, ста нов ле ния и раз ви тия ин сти ту та гла вы ук ра ин ско го го су дар ст ва ХХ ве ка, рас кры ва ют ся на прав ле ния для даль ней ших ис сле до ва ний. Клю че вые сло ва: ин сти тут гла вы го су дар ст ва, на уч ное на след ст во, фор ма го су­ дар ст вен но го уп рав ле ния. The article contains the status of research of the problems of origin, formation and devel­ opment of the institute of the head of the Ukrainian states in the 20th century in the scientific studies, as well as directions for father researches. Key words: Institute of the head of the country, scientific heritage, form of the govern­ ment. Про­бле­ма­ ор­ганізації­ і­ діяль­ності­ дер­жав­ної­ вла­ди,­ на­сам­пе­ред­ її­ ви­щих­ ор­ганів,­ завжди­ бу­ла­ пред­ме­том­ особ­ли­во­го­ пізна­валь­но­го­ інте­ре­су­ пред­став­ ників­різних­на­ук.­Се­ред­її­ас­пектів­особ­ли­ву­ува­гу­дослідників­при­вер­тає­інсти­ тут­ гла­ви­ дер­жа­ви.­ Аналіз­ літе­ра­ту­ри,­ при­свя­че­ної­ цій­ про­блемі,­ по­ка­зує,­ що­ пе­ре­важ­на­ча­с­ти­на­на­уковців­її­роз­гля­да­ють­в­кон­тексті­та­ких­пи­тань:­те­о­ре­ти­ки­ дер­жа­ви­–­ме­ханізму­дер­жав­ної­вла­ди­та­фор­ми­дер­жав­но­го­правління,­кон­сти­ туціоналісти­–­кон­сти­туційно­пра­во­во­го­ста­ту­су­ви­щих­ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди,­ політо­ло­ги­ –­ політич­но­го­ лідер­ст­ва,­ політич­ної­ прак­ти­ки,­ істо­ри­ки­ –­ про­бле­ми­ дер­жа­во­тво­рен­ня­в­різні­істо­ричні­ча­си.­Найбільш­давніми­є­праці­філо­софів­мис­ ли­телів­ ста­ро­дав­нь­о­го­ Схо­ду,­ ан­тич­ності,­ пе­ре­дусім­ дав­нь­о­г­рець­кої­ дер­жав­но­ пра­во­вої­дум­ки,­се­ред­нь­овіччя,­в­яких­за­кла­да­ли­ся­підва­ли­ни­су­час­них­уяв­лень­ про­іде­аль­но­го­пра­ви­те­ля,­йо­го­при­зна­чен­ня­як­гла­ви­дер­жа­ви.­Се­ред­цих­літе­ра­ тур­них­дже­рел­слід­на­зва­ти­дав­ньоіндійську­«Арт­ха­ша­с­т­ру»,­ав­то­ром­якої­вва­жа­ ють­Ка­утілля,­«Бесіди­і­вис­лов­лю­ван­ня»­Кон­фуція,­«Дер­жа­ва»,­«Політик»,­«За­ко­ ни»­Пла­то­на,­«Політи­ка»­Ари­с­то­те­ля,­«Про­дер­жа­ву»,­«Про­обов’яз­ки»­Ци­це­ро­ на,­«Дер­жа­вець»­Макіавеллі­то­що. Епо­ха­Но­во­го­ча­су­яви­ла­світові­нові­кон­цепції,­те­орії­до­с­ко­на­лої­дер­жав­ної­ ор­ганізації.­Се­ред­них­пе­ре­дусім­слід­на­зва­ти­те­орію­роз­поділу­влад,­за­по­чат­ко­ ва­ну­Дж.­Лок­ком,­Ш.­Л.­Мон­теск’є,­в­кон­тексті­якої­і­роз­гля­дав­ся­інсти­тут­гла­ви­ дер­жа­ви,­виз­на­ча­ло­ся­йо­го­місце­в­си­с­темі­ви­щих­ор­ганів­вла­ди. Політич­ний­досвід­но­вих­форм­дер­жав­ної­ор­ганізації­періоду­пер­ших­бур­жу­ аз­них­ре­во­люцій­став­пред­ме­том­для­досліджень­в­XІX­ст.­Такі­ви­датні­за­рубіжні­ дер­жа­воз­навці­ лібе­раль­но­го­ тол­ку,­ як­ Л.­ Гумп­ло­вич,­ Г.­ Єллінек­ ,­ російські­ та­ ук­раїнські­ –­ О.­ Алексєєв,­ А.­ Гра­довсь­кий­ ,­ Б.­ Кістяківський­ ,­ Ф.­ Ко­кошкін­ ,­ М.­ Кор­ку­нов­ ,­ С.­ Кот­ля­ревсь­кий­ ,­ Г.­ Шер­ше­не­вич­ ,­ спи­ра­ю­чись­ на­ істо­рич­не­ ми­ну­ле­як­своїх­дер­жав,­так­і­за­рубіжних,­роз­ро­би­ли­цілісну­си­с­те­му­знань­про­ 121Юридичні і політичні науки ©­ ЖИТ НИК Ок са на Олек сандрівна – здо­бу­вач­ Інсти­ту­ту­ дер­жа­ви­ та­ пра­ва­ ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни дер­жа­ву,­зо­к­ре­ма­й­про­ор­ганізацію­ви­щих­ор­ганів­вла­ди1.­ Про­ве­де­ний­ аналіз­ на­уко­вих­ роз­ро­бок­ з­ про­бле­ми­ істо­рич­но­го­ роз­вит­ку­ інсти­ту­ту­гла­ви­дер­жа­ви­в­Ук­раїні­в­XX­ст.­дає­підста­ви­ви­о­кре­ми­ти­два­ета­пи­в­ її­роз­вит­ку:­пер­ший­охоп­лює­проміжок­ча­су­з­по­чат­ку­XX­ст.­і­до­її­се­ре­ди­ни,­а­ дру­гий­–­дру­га­пол.­XX­ст.­–­по­ча­ток­ХХІ­ст. Пер­ший­ етап­ ха­рак­те­ри­зується­ тим,­що­ інсти­тут­ гла­ви­ дер­жа­ви,­ не­ бу­ду­чи­ пред­ме­том­ ок­ре­мо­го­ досліджен­ня,­ при­вер­тав­ ува­гу­ дослідників­ пе­ре­важ­ною­ мірою­че­рез­вив­чен­ня­історії­дер­жа­во­тво­рен­ня­в­Ук­раїні­в­різні­істо­ричні­періо­ ди­–­Київської­Русі,­Ко­зач­чи­ни,­Дер­жа­ви­Бог­да­на­Хмель­ниць­ко­го,­ре­во­люційно­ виз­воль­ної­ до­би­ 1917­1923­ рр.­ Се­ред­ фун­да­мен­таль­них­ праць­ цьо­го­ періоду­ за­слу­го­ву­ють­ на­ ува­гу­ пе­ре­дусім­ істо­ричні­ досліджен­ня­ М.­ Гру­шевсь­ко­го,­ Д.­До­ро­шен­ка,­Н.­По­лонсь­кої­Ва­си­лен­ко­та­інших­на­уковців. Ок­ре­му­гру­пу­літе­ра­тур­них­дже­рел­цьо­го­періоду­скла­да­ють­ро­бо­ти,­ав­то­ра­ ми­яких­ви­с­ту­пи­ли­без­по­се­редні­учас­ни­ки­ре­во­люційно­виз­воль­них­подій­1917– 1923­рр.,­на­си­чені­до­ку­мен­таль­ним­ма­теріалом­до­би,­во­ни­ма­ють­особ­ли­ве­зна­ чен­ня,­ оскільки­ пе­ре­да­ють­ влас­не­ дух­ епо­хи­ бо­роть­би­ ук­раїнсько­го­ на­ро­ду­ за­ не­за­лежність2.­ В­суспільно­політичній­та­на­уковій­спад­щині­ук­раїнської­еміграції­після­ре­во­ люційної­до­би­про­бле­ма­ор­ганізації­дер­жав­ної­вла­ди­май­бут­ньої­Ук­раїни­знай­ш­ ла­по­даль­ший­роз­ви­ток.­В.­По­туль­ниць­кий­виділяє­три­на­прям­ки,­пред­став­ни­ка­ ми­яких­бу­ли:­прибічни­ки­ре­с­публікансь­кої­фор­ми­правління­(М.­Гру­шевсь­кий,­ Р.­Ла­щен­ко,­С.­Ше­лухін);­про­мо­нархічної­тен­денції­в­дослідженні­про­цесів­роз­ вит­ку­ук­раїнської­дер­жав­ності­(В.­Ли­пинсь­кий,­С.­То­машівський,­В.­Ку­чабсь­кий)­ і­ті,­хто­роз­гля­да­ли­про­бле­ми­ор­ганізації­дер­жав­ної­вла­ди­че­рез­приз­му­ос­нов­но­ го­ кри­терію­ –­ інте­ресів­ нації­ та­ дер­жа­ви­ (С.­ Дністрянсь­кий,­ С.­ Руд­ниць­кий,­ О.­Ей­хель­ман)3.­ Досліджу­ю­чи,­як­і­М.­Гру­шевсь­кий,­пе­ре­важ­но­історію­ук­раїнсько­го­на­ро­ду,­ Р.­Ла­щен­ко­у­своїй­дво­томній­праці­«Лекції­по­історії­ук­раїнсько­го­пра­ва»­(1923– 1924­рр.,­Пра­га)­зро­бив­спро­бу­влас­но­го­по­гля­ду­на­пра­во­ве­ста­но­ви­ще­та­ком­пе­ тенції­віча,­кня­зя,­бо­ярсь­кої­ду­ми,­ре­аль­не­на­ро­до­прав­ст­во­ста­рих­часів,­на­дум­ку­ дослідни­ка,­нерідко­уо­соб­лю­ва­лось­на­род­ни­ми­ма­са­ми­з­де­мо­кра­тиз­мом­ви­дат­но­ го­й­енергійно­го­кня­зя4.­ С.­ Ше­лухін,­ аналізу­ю­чи­ і­ свій­ влас­ний­ прак­тич­ний­ досвід­ учас­ни­ка­ подій­ 1917–1920­рр.,­за­ува­жує,­що­ти­тул­кня­зя­або­ге­ть­ма­на­не­оз­на­чав­мо­нар­шої­вла­ди­ в­ук­раїнській­на­родній­свідо­мості,­а­швид­ше­про­фесію­кра­що­го­об­ран­ця­дер­жа­ ви,­який­на­сам­пе­ред­не­обхідний­для­обо­ро­ни­землі.­Це­свідчить­про­те,­на­го­ло­ шує­ав­тор,­що­ук­раїнське­дер­жав­не­пра­во,­ук­раїнська­свідомість­не­зна­ли­спад­ко­ вої­мо­нархічної­вла­ди,­оскільки­на­род­–­бо­я­ри­та­ко­за­ки­–­цьо­го­пра­ва­за­кня­зя­ми­ й­ге­ть­ма­на­ми­не­виз­на­ва­ли,­а­по­га­них­та­підступ­них­про­га­ня­ли­з­вер­хов­ної­по­са­ ди.­ «На­ро­дові­ потрібен­ був­ не­мо­нарх,­ а­ найбільше­ здат­ний­ до­ обо­ро­ни­ землі.­ Єди­ний­ви­ня­ток,­ко­ли­хто­став­ге­ть­ма­ном­по­бать­кові­–­це­Юрій­Хмель­ниць­кий,­ але­й­він­був­об­ра­ний­в­ге­ть­ма­ни­і­став­ним­не­з­влас­но­го­пра­ва,­а­че­рез­об­ран­ ня…»5. Пред­став­ни­ки­ про­мо­нархічно­го­ на­прям­ку­ праг­ну­ли­ обґрун­ту­ва­ти­ політи­ко­ пра­вові­підста­ви­мо­нархічно­го­ге­ть­мансь­ко­го­ла­ду­в­Ук­раїні­в­1918­р.6,­спи­ра­ю­ чись­ на­ досвід­ ук­раїнської­ історії.­ Так,­ істо­ричні­ тра­диції­ ук­раїнської­мо­нархії­ С.­То­машівський­ви­во­див­з­часів­Га­лиць­ко­Во­линсь­ко­го­князівства,­В.­Ли­пинсь­ кий­–­ко­заць­кої­дер­жа­ви,­В.­Ку­чабсь­кий­–­УНР,­ЗУНР­та­Ге­ть­ман­щи­ни­1918­р. 122 Держава і право • Випуск 50 Та­ким­ чи­ном,­ за­ кор­до­ном­ пред­став­ни­ки­ ук­раїнської­ еміграції­ –­ політичні­ діячі­ре­во­люції­1917–1920­рр.­та­на­уковці­про­дов­жу­ва­ли­по­шук­найбільш­прий­ нят­них­форм­дер­жав­но­го­ус­т­рою­для­май­бут­ньої­Ук­раїни.­Мо­делі­ре­с­публікансь­ ких­або­мо­нархічних­форм­правління­ук­раїнської­дер­жа­ви,­за­про­по­но­вані­ни­ми,­ навіть­ з­ ура­ху­ван­ням­ національ­ної­ спе­цифіки,­ не­ ви­хо­ди­ли­ за­ межі­ західних­ зразків­ор­ганізації­вер­хов­ної­вла­ди. Історіог­рафія­про­бле­ми­історії­ук­раїнсько­го­дер­жа­во­тво­рен­ня­після­воєнно­го­ періоду­пред­став­ле­на­ спад­щи­ною­ра­дянсь­ких­ дослідників­ та­ дослідників­ пе­ре­ дусім­ із­ ук­раїнської­ діас­по­ри.­ Як­ за­зна­чав­ істо­рик­ Я.­ Ка­ла­ку­ра,­ «ук­раїнська­ історіог­рафія­більше­як­60­років­ви­я­ви­ла­ся­кон­фрон­таційно­розірва­ною­ніби­на­ два­ во­ро­гу­ючі­ та­бо­ри:­ так­ зва­ний­ бур­жу­аз­но­націоналістич­ний,­ пред­став­ле­ний­ здебільшо­го­ істо­ри­ка­ми­ ук­раїнської­ діас­по­ри,­ і­ марк­систсь­кий­ –­ в­ СРСР­ –­ УРСР»7. Ра­дянські­ча­си­ок­рес­лю­ва­ли­інсти­тут­гла­ви­дер­жа­ви­як­еле­мент,­при­та­ман­ний­ ви­ключ­но­бур­жу­аз­ним­дер­жа­вам8,­або­ж­цей­інсти­тут­був­пред­ме­том­досліджен­ ня­в­кон­тексті­особ­ли­во­с­тей­ок­ре­мо­го­регіону9.­ Здо­бут­тя­ не­за­леж­ності­ Ук­раїною­ відкри­ло­ но­ву­ сторінку­ в­ ук­раїнській­ історіог­рафії.­ Її­ ха­рак­тер­ною­оз­на­кою­ста­ла­ зро­с­та­ю­ча­ співпра­ця­ вітчиз­ня­них­ і­ за­рубіжних­дослідників,­яка­при­зве­ла­до­пе­ре­ви­дан­ня­до­ку­мен­таль­них­і­літе­ра­ тур­них­дже­рел,­над­ру­ко­ва­них­за­ме­жа­ми­Ук­раїни.­ По­шук­оп­ти­маль­них­форм­влас­ної­дер­жав­ної­ор­ганізації­ зу­мо­вив­зро­с­тан­ня­ на­уко­во­го­інте­ре­су­ук­раїнських­дослідників­до­за­зна­че­ної­про­бле­ми.­Свідчен­ням­ то­му­є­роз­маїття­на­уко­вих­праць,­що­з’яв­ля­ють­ся­в­цей­період.­В­них­роз­кри­ва­ ють­ся:­істо­ричні,­істо­ри­ко­пра­вові­ви­то­ки­інсти­ту­ту­гла­ви­дер­жа­ви­(Ю.­Ко­ломієць­;­ В.­Шатіло,­С.­Се­рь­огіна­,­С.­Ага­фо­нов,­П.­Ма­нюк­,­О.­Стру­ке­вич­,­В.­Го­ло­ва­тен­ко­ В.­Су­хо­нос,­В.­Ба­раєв­та­Г.­Крив­чик­,­Б.­Ан­д­русішин­та­А.­Ко­зе­нюк,­А.­Пав­ко);­ про­цес­ ста­нов­лен­ня­ і­ роз­вит­ку­ ук­раїнсько­го­ кон­сти­туціоналізму­ (Ж.­ Дзей­ко,­ А.­ Слю­са­рен­ко­ та­ М.­ То­мен­ко,­ О.­ Ми­ро­нен­ко­ ,­ В.­ Ша­по­вал,­ В.­ Го­лов­чен­ко,­ В.­Тацій­та­Ю.­То­ди­ка,­Н.­Єфре­мо­ва,­М.­То­мен­ко,­Д.­Яневсь­кий­);­істо­ричні­особ­ ли­вості­ дер­жав­но­го­ будівництва­ часів­ УНР­ (В.­ Сол­да­тен­ко­ ,­ Ю.­ Пав­лен­ко,­ Ю.­Хра­мов;­О.­Ми­ро­нен­ко;­В.­Вер­стюк­та­Т.­Ос­таш­ко­,­В.­Яб­лонсь­кий­,­В.­Ка­пе­ люш­ний)­ ЗУНР­ (Б.­ Ти­щик­ та­ О.­ Віча­рен­ко­ О.­ Пав­ли­шин,­ М.­ Ко­би­лець­кий,­ І. Ва­сю­та­та­ге­ть­ма­на­ту­Пав­ла­Ско­ро­падсь­ко­го­(Т.­Ан­д­ру­сяк­,­Р.­Пиріг­та­Ф.­Про­да­ нюк;­В.­Рум’ян­цев,­С.­Лит­вин,­М.­Ко­валь­чук,­Г.­Па­пакін);­різні­ас­пек­ти­функціону­ ван­ня­уря­ду­УНР­в­ек­зилі­(С.Губсь­кий;­О.­Ма­лю­та­,­Ю.­Не­дуж­ко).­ Ак­тив­на­роз­роб­ка­пи­тань,­при­свя­че­них­історії­ук­раїнсько­го­дер­жа­во­тво­рен­ня­ 1917­­поч.­20­–х­рр.­ХХ­ст.­знай­ш­ло­відо­б­ра­жен­ня­на­сам­пе­ред­у­підго­тов­ле­них­та­ за­хи­ще­них­ ди­сер­таційних­ пра­цях,­ де­ в­ ме­жах­ виз­на­че­них­ ав­то­ра­ми­ про­блем­ висвітлені­ і­ок­ремі­ істо­ри­ко­пра­вові­ас­пек­ти­ інсти­ту­ту­гла­ви­дер­жа­ви­в­Ук­раїні­­ (Ж.­Дзей­ко­,­М.­Ко­би­лець­кий­,­Н.­Єфре­мо­ва­,­А.­Хи­т­ра­,­Т.­Под­ко­вен­ко­,­С.­Бла­ говісний­,­А.­Іва­но­ва). Ок­ре­мий­на­пря­мок­в­дослідженні­про­бле­ми­інсти­ту­ту­гла­ви­дер­жа­ви­пов’яза­ ний­з­вве­ден­ням­інсти­ту­ту­пре­зи­ден­та­як­фор­ми­гла­ви­дер­жа­ви­в­ко­лишніх­по­ст­ ра­дянсь­ких­ країнах,­ зо­к­ре­ма,­ і­ в­ Ук­раїні.­ Ха­рак­те­ри­зу­ю­чи­ в­ ціло­му­ здо­бут­ки­ пер­шо­го­ де­ся­тиліття­ (1991­1999­ рр.)­ не­за­леж­ності­ цих­ країн10,­ М.­ Кар­мазіна­ за­зна­чи­ла,­що­для­пе­ре­важ­ної­ їх­більшості­(зо­к­ре­ма,­біло­русь­ких­і­ка­зах­стансь­ ких)­ха­рак­тер­на­кон­ста­тація­фактів­та,­так­би­мо­ви­ти,­«м’який»­(у­стилі­«пре­зи­ дент­—­Бать­ко­і­Геній»)­аналіз­наслідків­за­про­ва­д­жен­ня­інсти­ту­ту­пре­зи­дент­ст­ва,­ 123Юридичні і політичні науки особ­ливістю­ яко­го­ є­ обґрун­ту­ван­ня­ «доцільності»,­ «оп­ти­маль­ності»,­ «пер­спек­ тив­ності»­політи­ки­то­го­чи­іншо­го­пре­зи­ден­та,­ко­т­рий­вла­да­рює­вже­кілька­кон­ сти­туційних­термінів11.­ В­ пра­цях­ ук­раїнських­ на­уковців,­ пе­ре­дусім,­ пра­во­знавців,­ найбільша­ ува­га­ приділе­на­ те­о­ре­ти­ко­пра­во­вим­ та­ кон­сти­туційно­пра­во­вим­ ас­пек­там­ про­бле­ми.­ Се­ред­них­публікації­та­ких­дослідників­як­Ф.­Бур­чак,­Ю.­То­ди­ка­та­В.­Яворсь­кий,­ С.­Се­рь­огіна,­В.­Шатіло,­О.­Во­ло­щук,­В.­Мель­ни­чен­ко,­О.­Су­шинсь­кий;­В.­Ша­м­ раєва,­ ди­сер­таційні­ досліджен­ня­ Н.­ Пла­хот­нюк,­ С.­ Cерь­огіної,­ С.­ Ага­фо­но­ва,­ О.­Бой­ка,­Д.­Бєло­ва,­В.­Шатіла­та­ін. В­кон­тексті­досліджу­ва­ної­про­бле­ми­особ­ли­ву­ува­гу­при­вер­та­ють­ро­бо­ти,­в­ яких­ав­то­ри­здійсню­ють­спро­бу­про­аналізу­ва­ти­інсти­тут­гла­ви­дер­жа­ви­Ук­раїни­в­ істо­ричній­ре­т­ро­спек­тиві.­Се­ред­дослідників,­зо­к­ре­ма,­не­має­єди­но­го­підхо­ду­до­ оцінки­йо­го­істо­рич­них­ви­токів.­ С.­Ага­фо­нов,­ото­тож­ню­ю­чи­інсти­тут­гла­ви­дер­жа­ви­і­інсти­тут­пре­зи­дент­ст­ва,­ що­вид­но­навіть­з­на­зви­ро­бо­ти,­на­го­ло­шує­на­то­му,­що­ук­раїнці­зна­ють­інсти­тут­ гла­ви­дер­жа­ви­(пре­зи­ден­та)­з­часів­Київської­Русі,­ко­ли­князі­ма­ли­всю­по­вно­ту­ вла­ди,­а­от­же­«уо­соб­лю­ва­ли­дер­жа­ву»12.­Більш­дав­нь­ою­в­часі­тра­дицію­фор­му­ ван­ня­у­пра­слав’ян­уяв­лень­про­ви­щу­вла­ду­вза­галі­та­ інсти­ту­ту­гла­ви­дер­жа­ви­ зо­к­ре­ма­вва­жа­ють­В.­Ба­раєв­та­Г.­Крив­чик13.­Во­ни­пов’язу­ють­по­яву­цьо­го­інсти­ ту­ту­з­Ве­ли­кою­Скифією,­примітив­ною,­ар­хаїчною,­ран­нь­о­ра­бо­влас­ниць­кою­дер­ жа­вою,­яка­на­ле­жа­ла­до­дав­нь­осхідної­дер­жав­но­пра­во­вої­мо­делі.­За­по­зи­чу­ю­чи­її­ ок­ремі­еле­мен­ти­вже­на­ранніх­ета­пах­за­ро­д­жен­ня­дер­жав­но­пра­во­вої­ор­ганізації,­ пра­слав’яни,­на­го­ло­шу­ють­вчені,­в­той­же­час­вба­ча­ли­в­дер­жаві­щось­не­прий­нят­ не­й­ во­ро­же.­Це­при­зве­ло­ з­ ча­сом­до­про­яву­ зовні­ су­пе­реч­ли­вих­ тен­денцій:­ до­ ви­бор­ності­й­усу­нен­ня­са­ме­та­ким­шля­хом­гла­ви­дер­жа­ви,­але­й­вод­но­час­виз­нан­ ня­не­об­ме­же­ності­йо­го­вла­ди­під­час­її­здійснен­ня14. В.­Ба­раєв­та­Г.­Крив­чик­—­ав­то­ри­статті­«Інсти­тут­гла­ви­дер­жа­ви:­ук­раїнська­ тра­диція­ та­ сьо­го­ден­ня»,­ в­ якій­ містить­ся­ ба­га­то­ кон­цеп­ту­аль­них­ но­ваційних­ по­ло­жень­про­роз­ви­ток­інсти­ту­ту­гла­ви­дер­жа­ви­в­Ук­раїні.­Зо­к­ре­ма,­досліджу­ю­чи­ ево­люцію­ кня­жої­ вла­ди­ як­ пе­редінсти­тут­ гла­ви­ дер­жа­ви­ часів­ Київської­ Русі,­ ав­то­ри­не­схильні­йо­го­аб­со­лю­ти­зу­ва­ти.­Більш­то­го,­на­по­чат­ко­вих­ета­пах­дер­жа­ во­тво­рен­ня­во­ни­йо­го­на­зи­ва­ють­як­та­кий,­що­був­чу­жо­зем­ним­еле­мен­том,­тоді­як­ на­родні­збо­ри­(віче)­ре­пре­зен­ту­ва­ли­місце­ве­на­се­лен­ня,­що­об’єдну­ва­ло­ся­вже­не­ тільки­ро­до­племінни­ми,­але­й­те­ри­торіаль­ни­ми­(зе­мель­ни­ми)­зв’яз­ка­ми.­По­даль­ ша­прак­ти­ка­дер­жа­во­тво­рен­ня­у­кня­жу­до­бу,­на­їх­дум­ку,­свідчить,­що­наші­пред­ ки­не­страж­да­ли­надмірною­лю­бов’ю­до­кня­жої­вла­ди,­роз­гля­да­ли­її,­мож­ли­во,­як­ не­обхідний­та­вод­но­час­і­не­приємний­еле­мент­в­ор­ганізації­суспільно­го­жит­тя15. Інсти­тут­ге­ть­ман­ст­ва­ав­то­ра­ми­про­по­нується­роз­гля­да­ти­як­са­мо­бут­ню­фор­му­ ор­ганізації­ви­щої­вла­ди,­а­не­як­інсти­тут­гла­ви­дер­жа­ви,­оскільки­об­ран­ня­ге­ть­ма­ на­ бу­ло­ спра­вою­ не­ усієї­ нації­ й­ навіть­ не­ всьо­го­ ко­зацтва,­ а­ ли­ше­ ко­заць­кої­ верхівки:­ге­не­раль­ної­стар­ши­ни,­пол­ков­ників,­інших­знат­них­ко­заків16. Досліджу­ю­чи­ роз­ви­ток­ уяв­лень­ іде­о­логів­ ук­раїнсько­го­ відро­д­жен­ня­ (ХІХ–­ поч.­ХХ­ст.)­про­дер­жав­ну­ор­ганізацію,­ав­то­ри­відзна­ча­ють,­що­во­ни­скла­да­ли­ся­ під­впли­вом,­з­од­но­го­бо­ку,­істо­рич­ної­спад­щи­ни­ук­раїнсько­го­дер­жа­во­тво­рен­ня,­ а­з­іншо­го,­пе­ре­бу­ван­ня­ук­раїнців­у­складі­двох­ве­ли­ких­імперій:­Ав­ст­ро­Угорсь­ кої­ та­ Російської,­ що­ ма­ло­ спри­я­ло­ фор­му­ван­ню­ влас­них­ тра­дицій­ вер­хов­но­го­ во­ло­да­рю­ван­ня17.­ З­ пев­ною­ до­лею­ умов­ності­ мож­на­ по­го­ди­тись­ з­ вис­лов­лю­ван­ня­ми­ де­я­ких­ 124 Держава і право • Випуск 50 ав­торів­що­до­на­яв­ності­ідей­про­за­по­чат­ку­ван­ня­са­ме­по­са­ди­пре­зи­ден­та­як­гла­ви­ дер­жа­ви­май­бут­ньої­Ук­раїни­у­пра­цях­Г.­Ан­д­рузь­ко­го,­М.­Дра­го­ма­но­ва,­М.­Ко­с­то­ ма­ро­ва.­Як­відо­мо,­в­кон­сти­туційно­му­про­екті­М.­Дра­го­ма­но­ва­бу­ло­за­про­по­но­ва­ но­ в­ якості­ гла­ви­ дер­жа­ви­ кон­сти­туційно­го­ мо­нар­ха­ або­ ви­бор­но­го­ Гла­ву­Все­ російсько­го­Дер­жав­но­го­Со­ю­зу­з­об­ме­же­ни­ми­по­вно­ва­жен­ня­ми.­ Умо­ви­ для­ ре­алізації­ ук­раїнця­ми­ влас­них­ уяв­лень­ про­ фор­му­ дер­жав­ної­ ор­ганізації­скла­ли­ся­після­по­ва­лен­ня­са­мо­дер­жав­ст­ва­в­Росії.­Пе­ребіг­подій,­що­ відбу­ва­ли­ся­в­Наддніпрянській­Ук­раїні­у­1917­1921­рр.­істо­ри­ки­поділя­ють­на­три­ ета­пи:­Цен­т­раль­ної­ра­ди,­Ге­ть­ма­на­ту­і­Ди­рек­торії.­Історіог­рафічний­аналіз­літе­ ра­ту­ри,­до­ку­мен­таль­них­дже­рел­цьо­го­ істо­рич­но­го­періоду­свідчить­про­те,­що­ ліде­ри­ук­раїнсько­го­національ­но­виз­воль­но­го­ру­ху­особ­ли­вої­ува­ги­ор­ганізації­і­ діяль­ності­ви­щих­ор­ганів­вла­ди­не­приділя­ли.­Пе­ре­важ­ною­мірою­події,­які­роз­ гор­та­ли­ся,­ зу­мов­лю­ва­ли­ і­ вибір­ фор­ми­ дер­жав­ної­ ор­ганізації,­ що­ зна­хо­ди­ло­ закріплен­ня­ в­ нор­ма­тив­но­пра­во­вих­ ак­тах.­ І­ це­ зро­зуміло,­ оскільки­ ос­нов­ним­ пи­тан­ням­ на­ по­ряд­ку­ ден­но­му­ сто­я­ло­ пи­тан­ня­ про­ са­мо­виз­на­чен­ня­ Ук­раїни­ і­ відро­д­жен­ня­її­дер­жав­ності.­ Од­ним­з­дис­кусійних­в­літе­ра­турі­цьо­го­періоду­історії­ук­раїнсько­го­дер­жа­во­ тво­рен­ня­ви­я­ви­ло­ся­пи­тан­ня­про­«пре­зи­дент­ст­во»­М.­Гру­шевсь­ко­го.­Се­ред­пер­ ших­публікацій,­де­ок­рес­ле­на­ця­про­бле­ма,­на­зи­ва­ють­ви­да­ну­в­1918­році­бро­шу­ ру­О.­На­за­ру­ка­«Фор­мальні­про­бле­ми­ук­раїнської­дер­жав­ності»­,­де­по­са­да­Го­ло­ ви­Цен­т­раль­ної­Ра­ди­ото­тож­нюється­ав­то­ром­з­по­са­дою­Пре­зи­ден­та­Ук­раїнської­ Ре­с­публіки18.­ Але,­ як­ слуш­но­ за­ува­жує­О.­Ми­ро­нен­ко,­ Ук­раїнська­Цен­т­раль­на­ Ра­да­ бу­ла­ та­ким­ собі­ «пе­ред­пар­ла­мен­том»­ або­ «пе­рехідною­ пред­став­ниць­кою­ де­мо­кра­тич­ною­інсти­туцією»19.­За­до­сить­влуч­ним­вис­ло­вом­М.­Ко­ва­левсь­ко­го,­ за­ува­жує­Р.­Пиріг,­М.­Гру­шевсь­кий­ви­ко­ну­вав­«вер­хов­ну­функцію­ре­пре­зен­тан­та­ дер­жа­ви»­і­мож­ли­во­са­ме­це­да­ло­підста­ви­О.­Жу­ковсь­ко­му­на­зва­ти­М.­Гру­шевсь­ ко­го­«пер­шим­не­ко­ро­но­ва­ним­пре­зи­ден­том­ук­раїнської­дер­жа­ви»­.­ В­су­часній­ук­раїнській­істо­ричній­і­істо­ри­ко­пра­вовій­літе­ра­турі­існу­ють­дві­ дум­ки­на­ста­тус­«пре­зи­дент­ст­ва»­М.­Гру­шевсь­ко­го­.­Так,­І.­Му­зи­ка­та­М.­Жу­линсь­ кий­,­С.Ага­фо­нов,­О.­Ба­ла­гу­ра­та­М.­Но­ви­ко­ва,­В.­Шатіло­на­го­ло­шу­ють­на­то­му,­ що­М.­Гру­шевсь­кий – пер­ший­Пре­зи­дент­Ук­раїни­(або­був­об­ра­ний­Пре­зи­ден­том­ УНР).­ Вва­жається,­ що­ підста­вою­ для­ та­ко­го­ твер­д­жен­ня­ ста­ла­ ви­кла­де­на­ Д.­До­ро­шен­ком­в­пер­шо­му­томі­своєї­Історії­Ук­раїни­1917­1923­pp.­те­за­про­те,­ що­ Цен­т­раль­на­ Ра­да­ «ви­б­ра­ла­ про­фе­со­ра­ М.­ Гру­шевсь­ко­го­ пре­зи­ден­том­ Ук­раїнської­На­род­ної­Ре­с­публіки»20.­Най­повніший­реєстр­усіх,­хто­на­зи­вав­йо­го­ пре­зи­ден­том,­склав­П.­Усен­ко­у­праці­«Чи­був­Ми­хай­ло­Гру­шевсь­кий­Пре­зи­ден­ том­Ук­раїни?». До­ су­час­них­ дослідників,­ які­ пер­ши­ми­ по­ста­ви­ли­ під­ сумнів­факт­ об­ран­ня­ М.­Гру­шевсь­ко­го­пре­зи­ден­том­УНР,­на­ле­жить­Я.­Ма­лик,­який­на­го­ло­шу­вав,­що­ «жод­ни­ми­до­ку­мен­та­ми­це­не­підтвер­д­жується»21.­Цієї­ж­дум­ки­до­три­мується­і­ В.­ Сол­да­тен­ко,­ який­ ствер­д­жує,­що­ «гідни­ми­ по­ди­ву­ за­ли­ша­ють­ся­ твер­д­жен­ня­ про­те,­на­чеб­то­29­квітня­1918­р.­пе­ред­на­ро­с­тан­ням­за­гро­зи­зовнішньо­го­втру­ чан­ня­у­спра­ви­УНР­–­як­ви­яв­інстинк­ту­са­моз­бе­ре­жен­ня­–­ста­ло­за­про­ва­д­жен­ня­ пре­зи­дентсь­ко­го­правління­і­на­цю­по­са­ду­бу­ло­об­ра­но­М.­Гру­шевсь­ко­го.­Жод­них­ до­ку­мен­таль­них­підтвер­д­жень­ця­версія­не­має»22.­ Ю.­Шем­шу­чен­ко23,­вва­жає,­що­за­своїм­ста­ту­сом­до­по­ста­пре­зи­ден­та­як­гла­ ви­дер­жа­ви­ближ­че­пост­ге­ть­ма­на­Ук­раїни;­В.­Ка­пе­люш­ний24,­Р.­Пиріг25­роз­гля­ да­ють­прихід­до­вла­ди­П.­Ско­ро­падсь­ко­го­як­по­ча­ток­фор­му­ван­ня­інсти­ту­ту­гла­ви­ 125Юридичні і політичні науки дер­жа­ви26.­Ог­ляд­літе­ра­ту­ри­про­Ге­ть­ма­нат­П.­Ско­ро­падсь­ко­го­ свідчить­ як­про­ певні­ на­укові­ здо­бут­ки­ у­ вив­ченні­ цьо­го­ періоду­ ук­раїнської­ історії,­ так­ і­ про­ відсутність­ од­но­стай­ності­ у­ кон­цеп­ту­аль­них­ підхо­дах­ вітчиз­ня­ної­ істо­рич­ної­ і­ істо­ри­ко­пра­во­вої­на­уки27. Про­бле­ма­інсти­ту­ту­пре­зи­дент­ст­ва­в­не­за­лежній­Ук­раїні­в­новітній­історіог­ рафії­ зна­хо­дить­ висвітлен­ня­ в­ кон­тексті­ за­галь­них­ про­блем­ дер­жав­но­го­ будівництва,­кон­сти­туційно­го­роз­вит­ку,­а­та­кож­в­політич­них­біог­рафіях­пер­ших­ пре­зи­дентів.­Т.­Ба­тен­ко­шля­хом­порівняль­но­го­аналізу­про­сте­жує­про­цес­фор­му­ ван­ня­ ав­то­ри­тар­но­го­ ліде­ра­ в­ країнах­ СНД,­ які­ прий­ш­ли­ до­ вла­ди­ внаслідок­ ви­борів­ у­ се­ре­дині­ 90­х­ (ав­тор­ вирізняє­ спільну­ для­ всіх­ дер­жав­ тен­денцію­ до­ вста­нов­лен­ня­різно­го­сту­пе­ня­ав­то­ри­та­риз­му­після­про­це­су­укон­сти­ту­ю­ван­ня). От­же,­ог­ляд­літе­ра­ту­ри­з­за­зна­че­но­го­ас­пек­ту­про­бле­ми­дає­підста­ви­зро­би­ти­ вис­но­вок,­що­за­ви­клю­чен­ням­ок­ре­мих­ста­тей,­про­бле­ма­інсти­ту­ту­гла­ви­дер­жа­ви­ в­йо­го­істо­рич­но­му­роз­вит­ку­ХХ­ст.­не­ста­ла­пред­ме­том­са­мостійно­го­досліджен­ ня.­На­явні­на­пра­цю­ван­ня­свідчать,­що­інсти­тут­гла­ви­дер­жа­ви­роз­гля­дав­ся­в­кон­ тексті­ більш­ за­галь­них­ про­блем­ дер­жа­во­тво­рен­ня,­ зо­к­ре­ма­ будівництва­ ви­щих­ ор­ганів­ дер­жав­ної­ вла­ди.­ То­му­ пред­ме­том­ по­даль­ших­ розвідок­ у­ дослідженні­ інсти­ту­ту­гла­ви­дер­жа­ви­на­су­час­но­му­етапі­ма­ють­ста­ти­політи­ко­пра­вові­особ­ ли­вості­йо­го­ста­ту­су,­що­ха­рак­те­ри­зу­ють­пе­ре­ду­мо­ви­йо­го­ви­ник­нен­ня,­ста­нов­ лен­ня­та­роз­вит­ку,­при­та­манні­ук­раїнській­дер­жав­ницькій­ідеї. 1.­Кор нев В.Н.­Уче­ние­о­фор­мах­прав­ле­ния­в­ли­бе­раль­ном­го­су­дар­ст­во­ве­де­нии­Рос­ сии­на­ча­ла­ХХ­ве­ка­//­Жур­нал­Рос­сий­ско­го­пра­ва.­–­2001.­–­№­6.­–­С.­154.­2.­Ти щен ко Ю.­ Хто­та­кий­Вин­ни­чен­ко?­Біог­рафічний­на­рис.–­К.,1917.­–­16­с.;­Ко ло мий чен ко Х.­Юліан­ Ро­ман­чук­і­Кость­Ле­виць­кий­//­Шлях.­–­Ч.1.–­1918.–­С.54­59;­Ма ля ревсь кий А.­П.­Ско­ ро­пад­ский­ –­ гет­ман­ всея­Ук­ра­и­ны.­ Би­о­гра­фи­че­с­кий­ очерк.­ –­К.:­Дер­жав­на­ дру­кар­ня,­ 1918.­–­24­с.;­Ко ролів В.­Ук­ра­инсь­кий­на­род­ний­ге­рой­Си­мон­Пет­лю­ра.­–­Київ­Пра­га,­ 1919.­–­40­с.;­На за рук О.­Рік­на­ве­ликій­Ук­раїні.­Кон­спект­спо­минів­з­ук­раїнської­ре­во­ люції.­ –­ Відень:­ Укр.­ пра­пор,­ 1920.­ –­ 344­ с.;­Дон цов Д.­ Історія­ роз­вит­ку­ ук­раїнської­ дер­жав­ної­ ідеї.–­ Вінни­ця,1917.­ –­ 100­ с.;­ Ге ник С.­ Пет­лю­ра­ Си­мон­ (10.05.1879­ –­ 25.05.1926)­//­150­ве­ли­ких­ук­раїнців.­–­Іва­но­Франківськ:­Лілея­НВ,­2001.­–­C.185­187;­ Вин ни чен ко В.­Відро­д­жен­ня­нації.­У­3­х­ч.­–­К.:­Київ­Відень,­1920.­–­535­с.­3.­По туль­ ниць кий В.А.­ Історія­ ук­раїнської­ політо­логії­ (Кон­цепції­ дер­жав­ності­ в­ ук­раїнській­ за­рубіжній­істо­ри­ко­політичній­на­уці).­–­К.:­Либідь,1992.­–­С.­25.­4.­Там­са­мо.­–­С.­64.­ 5.­Там­са­мо.­–­С.­74.­6. Там­са­мо.­–­С.105.­7. Ка ла ку ра Я.С.­Ук­раїнські­істо­ри­ки­на­шля­ ху­до­со­бор­ності­національ­ної­історіог­рафії­//­Вісник­Київсько­го­національ­но­го­універ­ си­те­ту­імені­Та­ра­са­Шев­чен­ка.­Історія.­–­2001.­–­Вип.­54.­–­С.12.­8. Ми шин А.А.­Цен­т­ раль­ные­ор­га­ны­вла­с­ти­бур­жу­аз­ных­го­су­дарств­/­Мос­ков­ский­го­су­дар­ст­вен­ный­уни­вер­ си­тет­им.­М.В.­Ло­мо­но­со­ва.­–­М.:­МГУ,­1972.­–­С.­9­51.­9. Ка мин ский С.А.­Ин­сти­тут­ мо­нар­хии­в­стра­нах­Араб­ско­го­Вос­то­ка.­–­М.:­Глав­ная­ре­дак­ция­вос­точ­ной­ли­те­ра­ту­ры­ из­да­тель­ст­ва­«На­ука»,­1981.­–­152­с.­10. Пре зи дент Ук­раїни:­Бібліог­рафічний­по­каж­чик­ (1991­1999­)­/­Нац.­пар­лам.­б­ка­Ук­раїни,­Се­к­ре­таріат­Вер­хов­ної­Ра­ди­Ук­раїни,­Відділ­ інформ.­бібл.­ за­без­пе­чен­ня;­ Упо­ряд.:­ Е.А.Афонін,­ Т.О.Яковлєва,­ І.А.Душ­ та­ ін.­ –­ К.,­ 2000.­–­272­с.­11.­Кар мазіна М.­ Інсти­тут­пре­зи­дент­ст­ва­в­Ук­раїні:­ стан­ і­пер­спек­ти­ви­ досліджень­//­Політич­ний­ме­недж­мент.­–­2004.­–­№­5­(8).­–­C.122­136.­12. Ага фо нов С.­ Істо­рич­ний­ роз­ви­ток­ інсти­ту­ту­ гла­ви­ дер­жа­ви­ в­ Ук­раїні­ //­ Пра­во­ Ук­раїни.­ –­ 2001.­ –­ С.102.­13. Ба раєв В.,­Крив чик Г.­Інсти­тут­гла­ви­дер­жа­ви:­ук­раїнська­тра­диція­та­сьо­го­ ден­ня­//­Ак­ту­альні­про­бле­ми­дер­жав­но­го­управління:­зб.­на­ук.­пр.­/­ред­кол.:­С.­М.­Се­рь­ огін­(го­лов.­ред.)­та­ін.­–­Д.:­ДРІДУ­НА­ДУ,­2008.­–­Вип.­1­(31).­–­С.10­20.­14.­Там­са­мо.­ –­С.10­12.­15. Там­са­мо.­–­С.15.­16. Там­са­мо.­–­С.17.­17. Там­са­мо.­–­С.17.­18. На за рук О.­Фор­мальні­ про­бле­ми­ ук­раїнської­ дер­жав­ності:­ Герб,­мо­нет­на­ оди­ни­ця,­ військо­вий­ 126 Держава і право • Випуск 50 од­нострій­ і­ стя­ги.­ –­ К.,­ 1918.­ –­ С.6.­ 19. Яневсь кий Д.Н.­ ХІ­ Кон­сти­туція­ Ук­раїни­ в­ ХХ­сторіччі?­//­Філо­софсь­ка­і­соціологічна­дум­ка.­–­1991.­–­№­8.­–­C.83­91.­20. До ро­ шен ко Д.­Історія­Ук­раїни­1917–1923­pp.­–­Т.­1.­–­Уж­го­род,­1932.­–­С.­35.­21. Ма лик Я.­ Ми­хай­ло­Гру­шевсь­кий­на­чолі­Цен­т­раль­ної­Ра­ди.­–­Львів:­ЛДУ,­1995.­–­44­с.­22. Сол да­ тен ко В.Ф. Де­ справжнє­ коріння­ су­час­ної­ ук­раїнської­ дер­жав­ності?­ (Спро­ба­ оцінки­ де­я­ких­тен­денцій­вив­чен­ня­про­це­су­дер­жа­во­тво­рен­ня­в­до­бу­ре­во­люції­1917–1920­рр.)­ //­Ук­раїна:­ре­т­ро­спек­ти­ва­і­пер­спек­ти­ва:­Зб.­на­ук.­праць.­–­К.,1999.­–­С.­67.­23. Шем шу­ чен ко Ю.С. Пре­зи­дент­Ук­раїни­ //­Юри­дич­на­ ен­цик­ло­педія:­ у­6­ т.­Т.­ 5:­П­С­ /­Ред­кол.:­ Ю.С.­ Шем­шу­чен­ко­ (го­ло­ва­ ред­кол.)­ та­ ін.;­ НАН­ Ук­раїни,­ Ін­т­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни.­–­К.:­Вид­во­«Укр.­ен­цик­ло­педія»­ім.­М.П.­Ба­жа­на,­ 2003.­ –­ С.65.­ 24. Ка пе люш ний В.­ Здо­бу­та­ і­ втра­че­на­ не­за­лежність:­ Історіог­рафічний­ на­рис­ук­раїнської­дер­жав­ності­до­би­національ­но­виз­воль­них­ зма­гань­ (1917–1921­рр.)­ –­К.:­Олан,­2003.­–­608­с.­25. Пиріг Р.­Яку­дер­жа­ву­бу­ду­вав­Пав­ло­Ско­ро­падсь­кий­//­Еле­ к­трон­ний­ ре­сурс.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http:www.dt.ua.­ 26. По туль ниць кий В.А.­ Історія­ української­ політо­логії­ (Кон­цепції­ дер­жав­ності­ в­ ук­раїнській­ за­рубіжній­ істо­ри­ко­ політичній­на­уці).­–­К.:­Либідь,1992.­–­232­с.;­Довідник з­історії­Ук­раїни.­А–Я­/­Інсти­тут­ істо­рич­них­досліджень­Львівсько­го­національ­но­го­ун­ту­ім.­Іва­на­Фран­ка­/­І.З.­Підко­ва­ (ред.),­І.З.­Підко­ва­(упо­ряд.та­на­ук.ред.),­Р.М.­Шуст­(ред.).­–­2.­вид.,­до­опрац.­і­доп.­–­К.:­ Ге­не­за,­2001.­–­1136­с.;­Іва нис В.­Си­мон­Пет­лю­ра­–­Пре­зи­дент­України.­–­К.:­На­ук.­дум­ ка,­1993.­–­268­с.;­Лит вин В.М. Ук­ра­и­на:­по­ли­ти­ка,­по­ли­ти­ки,­власть.­На­фо­не­по­ли­ти­ че­с­ко­го­пор­т­ре­та­Л.­Крав­чу­ка.­–­К.:­Аль­тер­на­ти­вы,­1997.­–­335­с.­27. Дро бо тен ко Н.А.­ Історіог­рафія­ роз­вит­ку­дер­жа­во­тво­рен­ня­не­за­леж­ної­Ук­раїни­ (90­ті­ рр.­ХХ­–­по­ча­ток­ ХХІ­ст.)­//­Сумсь­ка­ста­ро­ви­на.­–­2009.­–­№­ХХVІІІ­ХХІХ.­–­С.­88–94. 127Юридичні і політичні науки Розділ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА О. О. Житник. НауковІ засади дослІдженнЯ Інституту глави держави

Схожі ресурси