Поділ влади – конституцйна основа взаємодії органу законодавчої влади і глави держави

Поділ влади – конституцйна основа взаємодії органу законодавчої влади і глави держави

Розглядається питання поділу влади в сфері взаємодії органу законодавчої влади і глави держави. Створення соціально-правового клімату забезпечить оптимальну взаємодію між законодавчою владою і президентом, і як наслідок суспільство отримає міцну державну владу і надійний механізм системи стримань і...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Пильгун, Н.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34682
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Поділ влади – конституцйна основа взаємодії органу законодавчої влади і глави держави / Н.В. Пильгун // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 38-41. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34682
record_format dspace
spelling irk-123456789-346822012-06-05T12:16:26Z Поділ влади – конституцйна основа взаємодії органу законодавчої влади і глави держави Пильгун, Н.В. Теорія держави і права Розглядається питання поділу влади в сфері взаємодії органу законодавчої влади і глави держави. Створення соціально-правового клімату забезпечить оптимальну взаємодію між законодавчою владою і президентом, і як наслідок суспільство отримає міцну державну владу і надійний механізм системи стримань і противаг. Рассматриваются вопросы разделения властей в сфере взаимодействия органа законодательной власти и главы государства. Создание социально-правового климата обеспечить оптимальное взаимодействие между законодательной властью и прези­дентом, и как следствие общество получит крепкую государственную власть и надежный механизм системы сдержек и противовесов. It is examine the issue of separation of power in the interaction of the legislature and head of state. Creation of social and legal climate will ensure optimal interaction between the legislature and the president and as a consequence society will get a solid state power and a reliable mechanism of checks and balances. 2010 Article Поділ влади – конституцйна основа взаємодії органу законодавчої влади і глави держави / Н.В. Пильгун // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 38-41. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34682 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Пильгун, Н.В.
Поділ влади – конституцйна основа взаємодії органу законодавчої влади і глави держави
Держава і право
description Розглядається питання поділу влади в сфері взаємодії органу законодавчої влади і глави держави. Створення соціально-правового клімату забезпечить оптимальну взаємодію між законодавчою владою і президентом, і як наслідок суспільство отримає міцну державну владу і надійний механізм системи стримань і противаг.
format Article
author Пильгун, Н.В.
author_facet Пильгун, Н.В.
author_sort Пильгун, Н.В.
title Поділ влади – конституцйна основа взаємодії органу законодавчої влади і глави держави
title_short Поділ влади – конституцйна основа взаємодії органу законодавчої влади і глави держави
title_full Поділ влади – конституцйна основа взаємодії органу законодавчої влади і глави держави
title_fullStr Поділ влади – конституцйна основа взаємодії органу законодавчої влади і глави держави
title_full_unstemmed Поділ влади – конституцйна основа взаємодії органу законодавчої влади і глави держави
title_sort поділ влади – конституцйна основа взаємодії органу законодавчої влади і глави держави
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34682
citation_txt Поділ влади – конституцйна основа взаємодії органу законодавчої влади і глави держави / Н.В. Пильгун // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 38-41. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT pilʹgunnv podílvladikonstitucjnaosnovavzaêmodííorganuzakonodavčoívladiíglavideržavi
first_indexed 2025-07-03T15:46:49Z
last_indexed 2025-07-03T15:46:49Z
_version_ 1836641272801001472
fulltext Н. В. ПИЛЬГУН. ПОДІЛ ВЛАДИ – КОНСТИТУЦЙНА ОСНОВА ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНУ ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ І ГЛАВИ ДЕРЖАВИ Роз гля дається пи тан ня поділу вла ди в сфері взаємодії ор га ну за ко но дав чої вла ди і гла ви дер жа ви. Ство рен ня соціаль но­пра во во го кліма ту за без пе чить оп ти маль ну взаємодію між за ко но дав чою вла дою і пре зи ден том, і як наслідок суспільство от ри має міцну дер жав ну вла ду і надійний ме ханізм си с те ми стри мань і про ти ваг. Клю чові сло ва: поділ вла ди, за ко но дав ча вла да, пре зи дент, си с те ма стри мань і про ти ваг. Рас сма т ри ва ют ся во про сы раз де ле ния вла с тей в сфе ре вза и мо дей ст вия ор га на за ко но да тель ной вла с ти и гла вы го су дар ст ва. Со зда ние со ци аль но­пра во во го кли ма та обес пе чить оп ти маль ное вза и мо дей ст вие меж ду за ко но да тель ной вла с тью и пре зи­ ден том, и как след ст вие об ще ст во по лу чит креп кую го су дар ст вен ную власть и на деж ный ме ха низм си с те мы сдер жек и про ти во ве сов. Клю че вые сло ва: раз де ле ние вла с тей, за ко но да тель ная власть, пре зи дент, си с те­ ма сдер жек и про ти во ве сов. It is examine the issue of separation of power in the interaction of the legislature and head of state. Creation of social and legal climate will ensure optimal interaction between the legislature and the president and as a consequence society will get a solid state power and a reliable mechanism of checks and balances. Key words: power­sharing, legislative power, system checks balances, president. Поділ­вла­ди­на­за­ко­но­дав­чу,­ви­ко­нав­чу­та­су­до­ву­є­од­ним­з­ат­ри­бутів­пра­во­вої,­ де­мо­кра­тич­ної­ дер­жа­ви.­ Між­ ви­щи­ми­ ор­га­на­ми­ дер­жав­ної­ вла­ди­ відбу­ва­ється­ роз­поділ­ кон­сти­туційно­ виз­на­че­них­ прав­ і­ обов’язків.­ А­ взаємний­ кон­троль­ і­ за­лежність­од­на­від­од­ної­є­перш­за­все­га­ран­том­за­кон­ності,­по­ва­ги­до­прав­і­сво­ бод­гро­ма­дян.­Ра­зом­з­тим­поділ­вла­ди­пе­ред­ба­чає­надійний­ме­ханізм­стри­му­ван­ ня­і­про­ти­ваг,­який­за­без­пе­чує­взаємну­співпра­цю­і­врівно­ва­жен­ня­влад. Упер­ше­ термін­ «си­с­те­ма­ стри­му­вань­ і­ про­ти­ваг»­ був­ ви­ко­ри­с­та­ний­ і­ найбільшою­мірою­закріпле­ний­у­Кон­сти­туції­США,­а­та­кож­на­уці­і­прак­тиці­цієї­ країни.­Ос­но­во­по­лож­ни­ми­за­са­ди­цієї­си­с­те­ми­є:­усі­три­гілки­вла­ди­ма­ють­різні­ дже­ре­ла­фор­му­ван­ня;­го­ловні­ор­га­ни­дер­жав­ної­вла­ди­ма­ють­різні­стро­ки­по­вно­ ва­жень;­кож­на­з­гілок­вла­ди­мо­же­ней­т­ралізу­ва­ти­узур­па­торські­зазіхан­ня­іншої. В­ціло­му­ця­до­к­т­ри­на­відо­ма­ще­з­давніх­часів,­ос­новні­по­сту­ла­ти­«кла­сич­но­ го»­варіан­ту­якої­бу­ли­ви­су­нуті­спо­чат­ку­Джо­ном­Лок­ком,­а­зго­дом­Шар­лем­Мон­ тескьє.­ Так,­ Мон­теск’є­ вва­жав,­ що­ кож­на­ вла­да­ своїми­ пра­во­ви­ми­ за­со­ба­ми­ по­вин­на­од­но­час­но­врівно­ва­жу­ва­ти­од­на­од­ну,­по­пе­ре­д­жа­ю­чи­мож­ливість­узур­ пації­по­вно­ва­жень­вер­хов­ної­вла­ди­будь­якою­однією­ус­та­но­вою. У­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни­ си­с­те­ма­ стри­му­вань­ і­ про­ти­ваг­ теж­ віднай­ш­ла­ своє­ закріплен­ня.­Стат­тя­6­Кон­сти­туції­Ук­раїни­закріплює,­як­ за­сад­ни­чий­для­ос­нов­ кон­сти­туційно­го­ла­ду­прин­цип­поділу­вла­ди,­який­є­важ­ли­вою­оз­на­кою­де­мо­кра­ тич­ної­і­пра­во­вої­дер­жа­ви.­А­ча­с­ти­на­дру­га­цієї­ж­статті­закріплює­ос­но­ви­си­с­те­ ми­«стри­му­вань­і­про­ти­ваг».­Во­на­про­го­ло­шує:­«Ор­га­ни­за­ко­но­дав­чої,­ви­ко­нав­чої­ та­ су­до­вої­ вла­ди­ здійсню­ють­ свої­ по­вно­ва­жен­ня­ у­ вста­нов­ле­них­ цією­ Кон­сти­ 38 Держава і право • Випуск 50 ©­ПИЛЬ ГУН На талія Ва силівна­–­кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­до­цент­ка­фе­д­ри­те­орії­ та­історії­дер­жа­ви­і­пра­ва­Юри­дич­но­го­інсти­ту­ту­Національ­но­го­авіаційно­го­універ­си­ те­ту туцією­ме­жах­і­відповідно­до­за­конів­Ук­раїни».­Тоб­то­си­с­те­ма­стри­му­вань­і­про­ ти­ваг­пе­ред­ба­чає­кон­ку­ренцію­різних­ор­ганів­вла­ди,­на­явність­за­собів­їх­взаємно­ го­стри­му­ван­ня­й­підтри­ман­ня­пев­ної­рівно­ва­ги­сил­у­суспільстві. Перш­ніж­роз­кри­ти­зміст­си­с­те­ми­стри­му­вань­і­про­ти­ваг,­закріпле­ної­в­Ос­нов­ но­му­За­коні­Ук­раїни,­потрібно­виз­на­чи­ти­її­суб’єктів. Згідно­ з­Кон­сти­туцією­Ук­раїни­до­ суб’єктів­ си­с­те­ми­стри­му­вань­ і­ про­ти­ваг­ мож­на­відне­с­ти­Вер­хов­ну­Ра­ду­Ук­раїни,­Пре­зи­ден­та­Ук­раїни,­Кабінет­Міністрів­ Ук­раїни,­Прем’єр­міністра­Ук­раїни,­Кон­сти­туційний­Суд­Ук­раїни,­Вер­хов­ний­Суд­ Ук­раїни,­Ра­хун­ко­ву­па­ла­ту,­Упов­но­ва­же­но­го­Вер­хов­ної­Ра­ди­Ук­раїни­з­прав­лю­ди­ ни,­про­ку­ра­ту­ру­та­інші­кон­троль­но­на­гля­дові­ор­га­ни. Що­до­еле­ментів­си­с­те­ми­стри­му­вань­ і­про­ти­ваг,­ то­до­них­мож­на­відне­с­ти:­ виз­на­чен­ня­різних­строків­та­за­собів­фор­му­ван­ня­ор­ганів­дер­жа­ви;­вста­нов­лен­ня­ кон­сти­туційної­ відповідаль­ності­ ви­щих­ ор­ганів­ дер­жа­ви­ за­ здійснен­ня­ своїх­ по­вно­ва­жень;­пра­во­пре­зи­дентсь­ко­го­ве­то;­інсти­тут­імпічмен­ту. Особ­ли­ве­ місце­ в­ нашій­ дер­жаві­ має­ на­да­ва­ти­ся­ взаємовідно­си­нам­ та­ких­ ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди­як­єди­но­го­за­ко­но­дав­чо­го­ор­га­ну­–­пар­ла­мен­ту­та­гла­ви­ дер­жа­ви,­що­по­винні­тісно­взаємодіяти­че­рез­си­с­те­му­стри­му­вань­і­про­ти­ваг.­За­ Кон­сти­туцією­Ук­раїни­(п.­30­ча­с­ти­ни­пер­шої­статті­106)­Пре­зи­дент­Ук­раїни­має­ пра­во­ ве­то­ що­до­ прий­ня­тих­ Вер­хов­ною­ Ра­дою­ Ук­раїни­ за­ковів­ із­ на­ступ­ним­ по­вер­нен­ням­їх­на­по­втор­ний­роз­гляд­Вер­хов­ної­Ра­ди­Ук­раїни.­В­свою­чер­гу­за­ко­ но­дав­чий­ ор­ган,­ че­рез­ си­с­те­му­ стри­му­вань­ і­ про­ти­ваг,­ теж­ наділе­ний­ кон­сти­ туційним­по­вно­ва­жен­ням­що­до­усу­нен­ня­Пре­зи­ден­та­Ук­раїни­з­по­ста­в­по­ряд­ку­ особ­ли­вої­про­це­ду­ри­(імпічмен­ту),­вста­нов­ле­ної­стат­тею­111­чин­ної­Кон­сти­туції. На­су­час­но­му­ета­пові­роз­вит­ку­дер­жа­ви,­в­прак­тичній­діяль­ності­особ­ли­во­го­ зна­чен­ня­ на­бу­ває­ розв’язан­ня­ про­бле­ми­ взаємовідно­син­ між­ Пре­зи­ден­том­ Ук­раїни­та­за­ко­но­дав­чою­вла­дою,­шляхів­та­форм­най­е­фек­тивнішої­взаємодії­цих­ влад­них­струк­тур.­І­са­ме­си­с­те­ма­стри­му­вань­і­про­ти­ваг­мо­же­ство­ри­ти­умо­ви­для­ до­сяг­нен­ня­єдності­дій­че­рез­підтри­ман­ня­оп­ти­маль­ної­рівно­ва­ги­в­про­цесі­прак­ тич­но­го­ функціону­ван­ня­ ви­щих­ ор­ганів­ дер­жа­ви.­ Особ­ли­ве­ зна­чен­ня­ ма­ють­ ті­ по­вно­ва­жен­ня,­ які­ на­да­ють,­ доз­во­ля­ють­ цим­ ор­га­нам­ взаємне­ спри­ян­ня,­ взаємовплив­ і­ взаємо­ро­зуміння.­ За­ до­по­мо­гою­ цьо­го­ ме­ханізму­ за­без­пе­чується­ оп­тимізація­за­ко­но­дав­чо­го­про­це­су­шля­хом­за­сто­су­ван­ня­по­го­д­жу­валь­ної­про­це­ ду­ри,­ вра­ху­ван­ня,­ інте­ресів­різних­ гілок­вла­ди.­Важ­ли­вим­ за­вдан­ням­у­про­цесі­ їхньої­ діяль­ності­ є­ до­сяг­нен­ня­ ба­лан­су­ в­ роз­поділі­ і­ врівно­ва­женні­ взаємних­ по­вно­ва­жень­що­до­про­це­су­за­ко­но­тво­рен­ня.­За­Кон­сти­туцією­Ук­раїни­(стат­тя­75)­ єди­ним­ор­га­ном­за­ко­но­дав­чої­вла­ди­в­Ук­раїні­є­пар­ла­мент;­в­свою­чер­гу,­Пре­зи­ дент­Ук­раїни­є­ак­тив­ним­учас­ни­ком­за­ко­но­дав­чо­го­про­це­су­й­у­сфері­за­ко­но­твор­ чості­ він­ наділе­ний­ ря­дом­ по­вно­ва­жень.­ Він,­ зо­к­ре­ма­ має­ пра­во­ за­ко­но­дав­чої­ ініціати­ви­у­Вер­ховній­Раді­Ук­раїни,­а­за­ко­но­про­ек­ти,­виз­на­чені­ним­невідклад­ ни­ми,­ма­ють­ роз­гля­да­ти­ся­Вер­хов­ною­Ра­дою­по­за­чер­го­во­ (стат­тя­ 93),­ підпи­сує­ за­ко­ни­(пункт­29­ча­с­ти­ни­пер­шої­статті­106).­Од­ним­із­найвпли­вовіших­ме­ханізмів­ стри­му­ван­ня­і­про­ти­ваг­з­бо­ку­Пре­зи­ден­та­Ук­раїни­є­пра­во­ве­то­на­за­ко­ни,­прий­ няті­Вер­хов­ною­Ра­дою­Ук­раїни. Політи­ко­пра­во­ва­прак­ти­ка­за­ос­танній­час­свідчить­про­те,­що­про­ти­сто­ян­ня­ за­ко­но­дав­чої­вла­ди­і­Пре­зи­ден­та­Ук­раїни­як­гла­ви­дер­жа­ви­при­зве­ли­до­то­го,­що­ пев­на­ ча­с­ти­на­ за­конів,­ прий­ня­тих­ Вер­хов­ною­ Ра­дою­ Ук­раїни,­ ви­я­ви­ла­ся­ не­життєздат­ни­ми­і­ма­ло­ефек­тив­ни­ми1.­Згідно­зі­стат­тею­94­Кон­сти­туції­Ук­раїни­ Пре­зи­дент­ як­ гла­ва­ дер­жа­ви­ ко­ри­с­тується­ не­за­леж­ним­ дис­креційним­ пра­вом­ 39Юридичні і політичні науки що­до­за­ко­но­про­ектів,­ко­ли­він­мо­же­або­схва­ли­ти,­або­відхи­ли­ти­за­ко­но­про­ект,­ підтри­ма­ний­за­ко­но­дав­чим­ор­га­ном.­Як­що­на­за­ко­но­про­ект­на­кла­дається­ве­то,­то­ потрібні­ до­дат­кові­ про­це­ду­ри­ й­ за­хо­ди­ для­ то­го,­ щоб­ за­ко­но­дав­чий­ ор­ган­ міг­ виріши­ти,­як­діяти­далі.­За­про­це­ду­рою­ве­то­за­кон­із­вмо­ти­во­ва­ни­ми­і­сфор­му­ль­ о­ва­ни­ми­про­по­зиціями­по­вер­тається­Пре­зи­ден­том­Ук­раїни­до­пар­ла­мен­ту,­після­ чо­го­ ро­бить­ся­ спро­ба­ «по­до­ла­ти»­ йо­го­ дво­ма­ тре­ти­на­ми­ від­ кон­сти­туційно­го­ скла­ду­Вер­хов­ної­ Ра­ди­Ук­раїни.­ Та­ка­ знач­на­ більшість­ в­ пар­ла­менті­ не­обхідна­ для­ ух­ва­лен­ня­ за­ко­ну­ всу­пе­реч­ пре­зи­дентсь­ко­му­ ве­то.­ Де­я­ка­ кількість­ ве­то­ «підтвер­д­жується»,­ тоб­то­ «пре­зи­дентсь­ке­ ве­то­ не­ до­лається­ і­ за­ко­но­про­ект­ врешті­решт­відхи­ляється. Го­ло­вною­пе­ре­ва­гою­за­сто­су­ван­ня­пре­зи­дентсь­ко­го­ве­то­є­те,­що­відповідно­ до­Кон­сти­туції­Ук­раїни­Пре­зи­дент­зо­бов’яза­ний­обґрун­ту­ва­ти­своє­ве­то­спеціаль­ ним­ по­си­лан­ням­ на­ статті­ за­ко­ну,­ про­ти­ яких­ він­ за­пе­ре­чує.­ За­вдя­ки­ цьо­му­ ме­ханізмові­ на­дається­ мож­ливість­ поліпши­ти­ за­ко­но­дав­ст­во­шля­хом­ по­пра­вок,­ які­ мож­на­ вве­с­ти­ за­вдя­ки­ ве­то.­ Ад­же­ існу­ван­ня­ будь­яко­го­ ме­ханізму­ у­ сфері­ прий­нят­тя­чи­ух­ва­лен­ня­ за­конів­по­вин­не­у­пер­шу­чер­гу­підви­щу­ва­ти­пра­во­вий­ рівень,­спри­я­ти­йо­го­обґрун­то­ва­ності,­чіткості,­до­с­ко­на­лості.­Та­ким­чи­ном,­відбу­ вається­ кон­троль­ за­ко­но­твор­чої­ діяль­ності­ на­ пред­мет­ відповідності­ її­ Кон­сти­ туції,­що­є­важ­ли­вим­еле­мен­том­у­ме­ханізмі­си­с­те­ми­роз­ме­жу­ван­ня­по­вно­ва­жень­ між­Пре­зи­ден­том­Ук­раїни­і­за­ко­но­дав­чим­ор­га­ном. Ви­ни­кає­пи­тан­ня,­що­ле­жить­в­ос­нові,­які­об­ста­ви­ни­спо­ну­ка­ють­пре­зи­ден­та­ до­за­сто­су­ван­ня­ве­то­що­до­актів,­прий­ня­тих­пар­ла­мен­том.­Прак­ти­ка­свідчить­про­ те,­що­ най­частіше­ при­чи­ною­ та­ких­ рішень­ є:­ невідповідність­ за­про­по­но­ва­но­го­ за­ко­но­дав­чо­го­ак­ту­Кон­сти­туції­Ук­раїни­або­прий­ня­тим­раніше­за­ко­нам­Ук­раїни;­ на­явність­ пев­них­ внутрішніх­ вад­ за­ко­но­дав­чо­го­ ак­та­ з­ пра­во­вої­ точ­ки­ зо­ру;­ невідповідність­йо­го­ са­мим­по­тре­бам­ суспільства,­мається­на­ увазі­мож­ливість­ не­га­тив­но­го­впли­ву­на­на­се­лен­ня;­на­явність­розбіжно­с­тей­із­за­галь­но­прий­ня­ти­ми­ нор­ма­ми­міжна­род­но­го­пра­ва­або­міжна­род­ни­ми­зо­бов’язан­ня­ми­Ук­раїни­то­що2.­ Ос­таннім­ ча­сом­ми­маємо­ та­ку­ си­ту­ацію,­ ко­ли­ за­про­по­но­вані­ за­ко­но­давчі­ ак­ти­ по­вер­та­ють­ся­по­декілька­раз­ті­ж­самі,­на­при­клад­такі­за­ко­ни,­як­«Про­фонд­дер­ жав­но­го­май­на»;­«Про­вне­сен­ня­ змін­до­За­ко­ну­Ук­раїни­«Про­ста­тус­ве­те­ранів­ війни,­га­рантії­їх­соціаль­но­го­за­хи­с­ту»;­«Про­орен­ду­землі»­то­що.­В­да­них­ви­пад­ ках­за­сто­су­ван­ня­ве­то­не­га­тив­но­впли­ває­на­про­су­ван­ня­за­ко­но­дав­чо­го­про­це­су­і­ чи­не­є­при­чи­ною,­ви­ко­ри­с­тан­ня­ве­то­в­чи­с­то­політич­них­цілях.­Ра­зом­з­тим­мож­ на­ ствер­д­жу­ва­ти,­що­ча­с­те­ за­сто­су­ван­ня­ве­то­ є­по­каз­ни­ком­не­стабільності­ сто­ сунків­між­за­ко­но­дав­чою­вла­дою­та­пре­зи­ден­том,­як­гла­вою­дер­жа­ви.­ На­при­клад,­як­що­бра­ти­кон­сти­туційну­прак­ти­ку­США,­то­Кон­сти­туція­США­ закріпи­ла­по­вно­ва­жен­ня­за­ко­но­дав­чої­(Кон­гре­су)­і­ви­ко­нав­чої­(Пре­зи­ден­та)­гілок­ вла­ди­ли­ше­у­за­галь­них­ри­сах,­але­у­про­цесі­істо­рич­но­го­роз­вит­ку­США­Кон­грес­ і­Пре­зи­дент­на­бу­ли­но­вих­по­вно­ва­жень,­які­бу­ли­закріплені­су­до­ви­ми­рішен­ня­ми.­ Од­ним­ з­ най­важ­ливіших­ по­вно­ва­жень,­ який­ на­був­ Кон­грес­ за­вдя­ки­ су­до­во­му­ рішен­ню,­є­йо­го­пра­во­про­во­ди­ти­розсліду­ван­ня.­Кон­грес­ко­ри­с­тується­пра­вом­на­ розсліду­ван­ня­як­од­ним­із­до­датків­до­йо­го­пра­ва­прий­ма­ти­за­ко­ни.­От­же,­у­ціло­ му­Кон­грес­має­до­стат­ньо­по­вно­ва­жень,­щоб­ре­алізу­ва­ти­своє­кон­сти­туційне­пра­ во­за­ко­но­дав­чої­вла­ди.­Він­зміг­вирішу­ва­ти­до­сить­важ­ливі­про­бле­ми­і­за­до­воль­ ня­ти­по­тре­би­аме­ри­кансь­ко­го­на­ро­ду­та­до­ся­га­ти­по­став­ле­ної­ме­ти.­Кон­сти­туція­ США­чітко­рег­ла­мен­тує­пре­зи­дентські­по­вно­ва­жен­ня­що­до­ви­су­нен­ня­кан­ди­датів­ на­ ту­ чи­ іншу­ ви­щу­ по­са­ду.­ Про­те­ звільнен­ня­ та­ко­го­ по­са­дов­ця­ не­ виз­на­че­но.­ У­Кон­сти­туції­за­зна­че­но,­що­звільнен­ня­мо­же­відбу­ти­ся­тільки­у­по­ряд­ку­склад­ 40 Держава і право • Випуск 50 ної­про­це­ду­ри­імпічмен­ту.­Про­те­ок­ремі­аме­ри­канські­дослідни­ки­вва­жа­ють,­що­ звільнен­ня­ви­щих­по­са­довців­мо­же­відбу­ва­ти­ся­й­іншим­шля­хом.­Вер­хов­ний­Суд­ США­упер­ше­роз­гля­дав­про­бле­му­що­до­пра­ва­звільня­ти­по­са­дов­ця­на­свій­роз­суд­ у­ 1926­р.­ У­ справі­ «Майєрс­ про­ти­ Спо­лу­че­них­ Штатів»,­ суд­ вста­но­вив,­ що­ звільнен­ня­ пре­зи­ден­том­ Вільсо­ном­ пошт­май­ст­ра­ Порт­лен­да­ Фран­ка­ Майєрса­ відповідає­ Кон­сти­туції,­ оскільки­ Майєрс­ був­ функціоне­ром­ –­ ви­ко­нав­цем.­ У­справі­«Хемфріз­Ек­зе­кю­тор­про­ти­Спо­лу­че­них­Штатів­(1935­р.)­Вер­хов­ний­Суд­ підтвер­див­пра­во­пре­зи­ден­та­звільня­ти­з­по­са­ди­функціоне­ра­–­ви­ко­нав­ця.­Про­те­ Вільям­ Хемфрі,­ яко­го­ звільнив­ пре­зи­дент­ Ф.­ Д.­ Руз­вельт,­ був­ не­ про­сто­ функціоне­ром­ –­ ви­ко­нав­цем,­ він,­ бу­ду­чи­ чле­ном­ Фе­де­раль­ної­ тор­го­вель­ної­ комісії,­яка­ко­ри­с­ту­ва­ла­ся­«квазіза­ко­но­дав­чим»­пра­вом,­ви­ко­ну­вав­функції,­які­не­ підля­га­ли­ кон­тро­лю­ з­ бо­ку­ ви­ко­нав­чої­ гілки­ вла­ди.­ То­му,­ за­зна­чив­ суд,­ для­ звільнен­ня­Хемфрі­Пре­зи­дент­по­ви­нен­був­от­ри­ма­ти­зго­ду­Кон­гре­су.­От­же,­су­до­ ва­прак­ти­ка­США­до­пу­с­кає­звільнен­ня­Пре­зи­ден­том­функціоне­ра­ви­ко­нав­ця­без­ будь­яких­при­чин.­Про­те­звільнен­ня­по­са­дов­ця,­який­ви­ко­нує­«квазіза­ко­но­давчі»­ або­«квазіюри­дичні»­функції,­мо­же­бу­ти­здійсне­не­ли­ше­за­на­яв­ності­по­важ­них­ при­чин­і­за­зго­дою­Кон­гре­су.­До­сить­важ­ли­вим­інстру­мен­том­у­ру­ках­пре­зи­ден­та­ є­йо­го­пра­во­ук­ла­да­ти­т.­зв.­ви­ко­навчі­уго­ди­на­ви­ко­нан­ня­міжна­род­них­до­го­ворів,­ які­бу­ло­уза­ко­не­но­су­до­ви­ми­рішен­ня­ми.­Кон­сти­туція­США­наділяє­Пре­зи­ден­та­ військо­ви­ми­по­вно­ва­жен­ня­ми,­які­він­здійснює­ра­зом­з­Кон­гре­сом.­Тоб­то,­ви­хо­ дя­чи­з­ви­щена­ве­де­но­го,­мож­на­ствер­д­жу­ва­ти,­про­те,­що­од­на­гілка­вла­ди­стри­мує­ в­діях­іншу,­але­так­скла­лось­істо­рич­но,­що­все­та­ки­пре­зи­дентсь­ка­вла­да­США­є­ над­зви­чай­но­силь­ною3.­ В­ кон­сти­туційній­ прак­тиці­ Ук­раїни­ уже­ є­ досвід,­ ко­ли­ од­на­ із­ сторін­ для­ вирішен­ня­спо­ру­між­пре­зи­ден­том­і­за­ко­но­дав­чим­ор­га­ном­звер­тається­до­ор­га­ну­ кон­сти­туційної­ юри­с­дикції.­ В­ да­но­му­ ви­пад­ку­ Кон­сти­туційний­ Суд­ Ук­раїни­ відіграє­знач­ну­роль­у­вре­гу­лю­ванні­пи­тань­в­сфері­за­ко­но­тво­рен­ня. З­ог­ля­ду­на­ви­кла­де­не,­мож­на­ствер­д­жу­ва­ти,­що­су­пе­реч­ності,­які­ви­ни­ка­ють­ між­на­зва­ни­ми­ор­га­на­ми­мож­ли­во­усу­ну­ти,­відпра­цю­вав­ши­спеціальні­юри­дичні­ про­це­ду­ри­що­до­вре­гу­лю­ван­ня­розбіжно­с­тей­і­вирішен­ня­спорів­з­при­во­ду­прий­ нят­тя­за­конів.­До­та­ких­про­це­дур­мож­на­відне­с­ти:­обмін­інфор­мацією­в­про­цесі­ підго­тов­ки­за­ко­но­про­ек­ту,­про­це­ду­ру­по­го­д­жен­ня­і­при­ми­рен­ня­то­що.­Має­бу­ти­ ство­ре­ний­ та­кий­ соціаль­но­пра­во­вий­ клімат,­ який­ би­ за­без­пе­чив­ оп­ти­маль­ну­ взаємодію­між­за­ко­но­дав­чою­вла­дою­і­Пре­зи­ден­том­Ук­раїни.­Ви­хо­дя­чи­із­са­мої­ при­ро­ди­та­особ­ли­во­с­тей­відповідної­сфе­ри­суспільних­відно­син­мож­на­ствер­д­ жу­ва­ти,­що­в­своїй­ос­нові­дані­взаємовідно­си­ни­містять­пра­во­вий­ре­жим­ре­гу­лю­ ван­ня.­ Бе­ру­чи­ до­ ува­ги­ всі­ еле­мен­ти­ си­с­те­ми­ стри­му­вань­ і­ про­ти­ваг,­ до­ більш­ ва­го­мих­слід­відне­с­ти­такі,­що­вста­нов­лю­ють­взаємовідно­си­ни­між­гілка­ми­вла­ ди,­ко­ли­жод­на­з­них­не­мо­же­прий­ма­ти­рішень­з­найбільш­важ­ли­вих­суспільних­ та­дер­жав­них­пи­тань­са­мостійно,­без­по­го­д­жен­ня­з­інши­ми.­Кон­сти­туція­Ук­раїни,­ закріплю­ю­чи­ор­ганізацію­дер­жав­ної­вла­ди,­до­пу­с­кає­об­ме­жен­ня­вла­ди­пев­ни­ми­ рам­ка­ми,­не­до­пу­щен­ня­під­час­її­здійснен­ня­свавілля­як­між­гілка­ми­вла­ди,­так­і­ що­до­кон­крет­ної­лю­ди­ни. 1.­Ми хеєнко Р.М.­Ви­ко­нав­ча­вла­да­ і­кон­сти­туційні­ста­ту­си­Пре­зи­ден­та­Ук­раїни­та­ Кабіне­ту­Міністрів­Ук­раїни­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­2000.­–­№­8.­–­С.­24­28.­2.­Ша по вал В.М.­ Кон­сти­туційно­пра­во­вий­ме­ханізм­дер­жав­ної­вла­ди­в­не­за­лежній­Ук­раїні:­політи­ко­пра­ вові­про­бле­ми­ор­ганізації­ви­ко­нав­чої­вла­ди­ //­Пра­во­Ук­раїни.­–­1997.­–­№­1.­–­С.­32.­ 3.­Пиль гун Н.В.­ Ста­нов­лен­ня­ і­ роз­ви­ток­ прин­ци­пу­ поділу­ вла­ди­ у­ кон­сти­туційно­му­ праві­США­//­Вісник­Кон­сти­туційно­го­Су­ду­Ук­раїни.­–­2007.­–­№­1.­–­С.­81­90. 41Юридичні і політичні науки Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Н. В. Пильгун. ПОДІЛ ВЛАДИ – КОНСТИТУЦЙНА ОСНОВА ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНУ ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ І ГЛАВИ ДЕРЖАВИ

Схожі ресурси