Система майнових покарань Литовського статуту 1529 р. та Судебника 1550 р.: порівняльно-правове дослідження
Визначається сутність і характер системи майнових покарань за Литовським Статутом 1529 р. і Судебником Івана ІV 1550 р. Доведено, що зазначені системи суттєво відрізнялись, поперше, термінологічним відображенням майнових покарань у тексті правових пам`яток, подруге, факторами впливу на розмір як г...
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34683 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Система майнових покарань Литовського статуту 1529 р. та Судебника 1550 р.: порівняльно-правове дослідження / Т.Ф. Коваль // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 128-134. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34683 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-346832012-06-05T12:22:17Z Система майнових покарань Литовського статуту 1529 р. та Судебника 1550 р.: порівняльно-правове дослідження Коваль, Т.Ф. Історія держави і права Визначається сутність і характер системи майнових покарань за Литовським Статутом 1529 р. і Судебником Івана ІV 1550 р. Доведено, що зазначені системи суттєво відрізнялись, поперше, термінологічним відображенням майнових покарань у тексті правових пам`яток, подруге, факторами впливу на розмір як грошових винагород на користь потерпілих, так і грошових штрафів на користь держави. У статті висувається положення, що у Литовсько-Руській державі, на відміну від Московського царства, майнові покарання мали більш суттєве значення у загальній системі покарань. Определяется суть и характер системы имущественных наказаний по Литовскому Статуту 1529 г. и Судебнику Ивана ІV 1550 г. Доказано, что указанные системы существенно отличались, вопервых, терминологическим отображением имущественных наказаний в тексте правовых памятников, вовторых, факторами влияния на размер как денежных вознаграждений в пользу потерпевших, так и денежных штрафов в пользу государства. В статье выдвигается положение, что в ЛитовскоРусском государстве, в отличие от Московского царства, имущественные наказания имели более существенное значение в общей системе наказаний. This article defines the nature and character of the system of property penalties Statute of Lithuania in 1529 and Sudebnik Ivan IV in 1550 proved that these systems are essentially different, first of all, terminology mapping property of sentences in the text of legal sites, and secondly, the factors of influence size as the monetary rewards in favour of the victims, and fines to the state. The article presents a situation that in the Lithuanian-Russian state, in contrast to Muscovy property penalties were more significant in the overall system of punishment. 2010 Article Система майнових покарань Литовського статуту 1529 р. та Судебника 1550 р.: порівняльно-правове дослідження / Т.Ф. Коваль // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 128-134. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34683 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Історія держави і права Історія держави і права |
spellingShingle |
Історія держави і права Історія держави і права Коваль, Т.Ф. Система майнових покарань Литовського статуту 1529 р. та Судебника 1550 р.: порівняльно-правове дослідження Держава і право |
description |
Визначається сутність і характер системи майнових покарань за Литовським Статутом 1529 р. і Судебником Івана ІV 1550 р. Доведено, що зазначені системи суттєво відрізнялись, поперше, термінологічним відображенням майнових покарань у тексті правових пам`яток, подруге, факторами впливу на розмір як грошових винагород на користь потерпілих, так і грошових штрафів на користь держави. У статті висувається положення, що у Литовсько-Руській державі, на відміну від Московського царства, майнові покарання мали більш суттєве значення у загальній системі покарань. |
format |
Article |
author |
Коваль, Т.Ф. |
author_facet |
Коваль, Т.Ф. |
author_sort |
Коваль, Т.Ф. |
title |
Система майнових покарань Литовського статуту 1529 р. та Судебника 1550 р.: порівняльно-правове дослідження |
title_short |
Система майнових покарань Литовського статуту 1529 р. та Судебника 1550 р.: порівняльно-правове дослідження |
title_full |
Система майнових покарань Литовського статуту 1529 р. та Судебника 1550 р.: порівняльно-правове дослідження |
title_fullStr |
Система майнових покарань Литовського статуту 1529 р. та Судебника 1550 р.: порівняльно-правове дослідження |
title_full_unstemmed |
Система майнових покарань Литовського статуту 1529 р. та Судебника 1550 р.: порівняльно-правове дослідження |
title_sort |
система майнових покарань литовського статуту 1529 р. та судебника 1550 р.: порівняльно-правове дослідження |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Історія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34683 |
citation_txt |
Система майнових покарань Литовського статуту 1529 р. та Судебника 1550 р.: порівняльно-правове дослідження / Т.Ф. Коваль // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 128-134. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT kovalʹtf sistemamajnovihpokaranʹlitovsʹkogostatutu1529rtasudebnika1550rporívnâlʹnopravovedoslídžennâ |
first_indexed |
2025-07-03T15:47:51Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:47:51Z |
_version_ |
1836641337776013312 |
fulltext |
Т. Ф. КОВАЛЬ. СИСТЕМА МАЙНОВИХ ПОКАРАНЬ ЛИТОВСЬКОГО
СТАТУТУ 1529 Р. ТА СУДЕБНИКА 1550 Р.: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Виз на чається сутність і ха рак тер си с те ми май но вих по ка рань за Ли товсь ким
Ста ту том 1529 р. і Су деб ни ком Іва на ІV 1550 р. До ве де но, що за зна чені си с те ми
суттєво відрізня лись, попер ше, терміно логічним відо б ра жен ням май но вих по ка рань у
тексті пра во вих пам`яток, подру ге, фак то ра ми впли ву на розмір як гро шо вих ви на го
род на ко ристь по терпілих, так і гро шо вих штрафів на ко ристь дер жа ви. У статті
ви су вається по ло жен ня, що у Ли товсь коРуській дер жаві, на відміну від Мос ковсь ко го
цар ст ва, май нові по ка ран ня ма ли більш суттєве зна чен ня у за гальній си с темі по ка
рань.
Клю чові сло ва: си с те ма май но вих по ка рань, Ли товсь кий Ста тут 1529 р., Су деб
ник 1550 р.
Оп ре де ля ет ся суть и ха рак тер си с те мы иму ще ст вен ных на ка за ний по Ли тов ско му
Ста ту ту 1529 г. и Су деб ни ку Ива на ІV 1550 г. До ка за но, что ука зан ные си с те мы су ще
ст вен но от ли ча лись, вопер вых, тер ми но ло ги че с ким ото б ра же ни ем иму ще ст вен ных
на ка за ний в тек с те пра во вых па мят ни ков, вовто рых, фак то ра ми вли я ния на раз мер
как де неж ных воз на г раж де ний в поль зу по тер пев ших, так и де неж ных штра фов в
поль зу го су дар ст ва. В ста тье вы дви га ет ся по ло же ние, что в Ли тов скоРус ском го су
дар ст ве, в от ли чие от Мос ков ско го цар ст ва, иму ще ст вен ные на ка за ния име ли бо лее
су ще ст вен ное зна че ние в об щей си с те ме на ка за ний.
Клю че вые сло ва: си с те ма иму ще ст вен ных на ка за ний, Ли тов ский Ста тут 1529 г.,
Су деб ник 1550 г.
This article defines the nature and character of the system of property penalties Statute of
Lithuania in 1529 and Sudebnik Ivan IV in 1550 proved that these systems are essentially dif
ferent, first of all, terminology mapping property of sentences in the text of legal sites, and
secondly, the factors of influence size as the monetary rewards in favour of the victims, and
fines to the state. The article presents a situation that in the LithuanianRussian state, in con
trast to Muscovy property penalties were more significant in the overall system of punishment.
Key words: system of property penalties, Statute of Lithuania in 1529, Sudebnik in 1550.
СтановленняірозвитокнезалежностіУкраїнськоїдержави,розбудоваїїпра
вової системи об’єктивно сприяє позитивним зрушенням у науководослідній
сфері.Зокрема,вітчизнянаісторикоправованауказвільняєтьсявідідеологічних
штампівтанашаруваньрадянськогоминулого,суб`єктивногоперекрученняісто
ричних фактів. У цьому контексті актуальними стають дослідження правової
спадщиниякукраїнського,такіросійськогонародів.Особливозначущимиста
ють дослідження тих проблем,що не втратили своєї актуальності і сьогодні, і
пов`язанізпроблемнимипитаннямистановленняірозвиткуінститутівукраїнсько
готаросійськогокримінальногоправаупершійполовиніХVІст.,зокрема,сис
темипокарань.
Слідзазначити,щоусучаснійвітчизнянійюридичнійнауцівеликогозначення
набуваютьпорівняльноправовідослідження.Нанашудумку,науковузначущість
мають, безперечно, ті порівняльноправові досліди, що тісно поєднуються з
розвідкамиісторичноправовогохарактеру.Уцьомувипадкуякісноіоб`єктивно
128 Держава і право • Випуск 50
©КО ВАЛЬ Те тя на Фе дорівна – здобувачКиївського національного університету
іменіТарасаШевченка
відображається реальна обстановка історичного періоду, відтворюються істо
ричніумови,заякихіснувалиправовінормитаінститутиутійчиіншійдержаві,
стаєзрозумілимпричиннонаслідковийхарактерїхзмін.
В історичноправовій науці систему майнових покарань як за Литовським
Статутом1529р.,такізаСудебником1550р.досліджуваврядвчених.Зокрема,
види майнових покарань у тій чи іншій мірі досліджували такі науковці як
М.В.Калачов,Ф.Депп,М.Ф.ВладимирськийБуданов,В.І.Сергієвич,Г.В.Дем
ченко,О.О.Малиновський,Я.Падох,М.Г.Миненок,Л.В.Черепнин,С.В.Кудін,
І.В.Шульга,О.Ф.Климюкта інші.Аналізпрацьвказанихвченихсвідчитьпро
достатньовисокийрівеньдослідженнясистемимайновихпокараньзаЛитовсь
кимСтатутом1529р.таСудебникомІванаІV1550р.Водночасвивченнясистеми
майнових кар за зазначеними правовими пам’ятками проводилось у контексті
загальногодослідженнясистемипокарань.Окрімтого,недостатнімєпорівняль
нийаспектдослідження:співставленнявидівпокараньзаЛитовськимСтатутом
1529р.таСудебникомІванаІV1550р.зметоювиявленняможливогоспільних
або відмінних рис, з врахуванням при цьому конкретноісторичних реалій
періоду,колистворювалисьвказаніправовіджерела.
ЯксвідчитьаналізЛитовськогоСтатуту1529р.,провіднемісцеусистемімай
новихпокарань займали грошові стягнення на користь потерпілих від злочину
осіб(головщина,«нав`язка»,«ґвалт»).Головщинастягуваласьнакористьродичів
особипризаподіянніїйсмерті.Такимиродичамибулибатько,син,брати,сестри,
мати,кровніродичіполініїбатькачиматері,чоловік(VІІр.,1113арт.).Нарозмір
головщинивпливалокількаобставин.Зокрема,подвійнийїїрозмірстягувавсяза
вбивствожінки (ХІр., 1 арт.).Такожнарозмір головщинивпливав соціальний
станвбитого:у29арт.VІІр.зазначається,щоувипадкувбивствашляхтичашлях
тичемвбивцямавзаплатитиродичамжертвиголовщинуурозмірі100копгро
шей. Проте родичі осіб не шляхетського стану могли претендувати на значно
меншусуму:в14арт.ХІр.йдетьсяпророзмірвід5копгрошей (завбивство
холопа невільного) до 12 карбованців грошей (за заподіяння смерті путному
слузі).
ОкрімголовщиниЛитовськийСтатут1529р.передбачавстягненнянакористь
потерпілогот.зв.«нав`язки».ЯксправедливозазначаєГ.В.Демченко,іголовщи
на,і«нав`язка»малиподвійнийхарактер:длязлочинцявонибуликримінальними
штрафами,дляпотерпілих–цивільноправовоювинагородою1.Такусамудумку
поділяє і Я. Падох2. «Нав`язка» стягувалась за спричинення особі фізичної,
моральної абоматеріальноїшкоди. Зокрема, вона стягувалась за вчинення зло
чинівпротиздоров`я(заподіяннятілеснихушкоджень),честі,власності(ІІІр.,14
арт.;VІр.,1,21арт.;VІІр.,9,19,2226арт.;VІІІр.,1517арт.;ІХр.,5,6арт.;ХІ
р.,13,5арт.;ХІІр.,36арт.;ХІІІр.,17арт.тощо).Нарозмір«нав`язки»вплива
локількаобставин.Так,вінмігзалежативідстаті:заспричиненняфізичноїшко
дижінцістягувавсяподвійнийрозмір«нав`язки»(ХІр.,1,5арт.;ХІІр.,6арт.).
Такожіснували«нав`язки»шляхетськітамужицькі:тобто,їїрозмірзалежавівід
соціальногостанупотерпілоготазлочинця(«водлестанукожногознихбудетъ
повиненънавязывативодлугъродуихъ,шляхтичаякошляхтича,ахлопаякохло
па»(VІІр.,17арт.);«атомубезчестьебудетькакогостану»(VІр.,21арт.).Окрім
того, у деяких випадках шляхетську «нав`язку» сплачували лише шляхтичі
(VІІр.,9арт.),особижнешляхетськогостанузаспричиненнятілеснихушкод
женьшляхтичукаралисьвідсіканнямруки(ІІІр.,14арт.).Розмір«нав`язки»зале
129Юридичні і політичні науки
жавівідтяжкостізаподіянихтілеснихушкоджень.Так,заспричиненнятяжких
тілеснихушкодженьрозмір«нав`язки»дорівнювавполовиніголовщини;запора
неннявобличчястягувалась«нав`язка»урозмірі30копгрошей;побиттяособи
каралось «нав`язкою» у розмірі 12 карбованців грошей (ІІІ р., 14 арт.; VІІ р.,
9арт.).
Литовський Статут 1529 р. містить і такий вид грошового стягнення на
користь потерпілого, як «ґвалт». Як вважає С.В. Кудін, поява «ґвалту» стала
наслідком впливу поступовогоформування у суспільстві правового погляду на
розмежуваннязлочинівіцивільнихпроступків.Тому,найогодумку,фактвнесен
нядоЛитовськогоСтатуту«ґвалту»яккримінальногостягненнявиглядаєзако
номірним,івіняккримінальнийштрафвідокремлюєтьсявідцивільноправового
відшкодування збитків3. «Ґвалт» передбачався за посягання на здоров`я особи,
злочинипротивласності(VІІр.,19,20арт.,УІІІр.,10,16арт.;ІХр.,1,5,810,18,
19арт.;ХІІр.,2,3,5,7,11арт.).
«Гвалт»немавстандартногорозміруізалежаввідкількохобставин.Зокрема,
йогорозмірзалежаввідсоціальногостанупотерпілогоізлочинця.Так,завируб
ку дерев у лісі, що належав шляхтичу, винний мав заплатити 12 карбованців
«ґвалту», у той самий час, «естли бымужикъмужику гаи кгвалтом порубал а
шкоду вчинилъ; тогды мает заплатити три рубли грошей» (ІХ р., 18 арт.); за
крадіжку у панському саду винний мав заплатити 12 карбованців грошей,
«амужикутрирублигрошей»(ІХр.,19арт.).Розмір«ґвалту»мігзалежати,як
вважаєС.В.Кудін,івідспособувчиненнязлочину:якщовиннийдіявіззастосу
ванням насилля або вчиняв злочин відкрито, то мав сплатити 12 карбованців;
скоєнняжзлочинутаємнимспособомкаралосьменшсуворо4.
Окрімгрошовихстягненьнакористьпотерпілихвідзлочинуосібусистемі
майнових покарань, за Литовським Статутом І редакції вагоме місце займали
покарання,щопризначались на користь держави.Одним з таких покарань був
штрафнакористьдержави.ЯксвідчитьаналізнормЛитовськогоСтатуту1529р.
вінмігстягуватисьзанепокорудовирокувеликогокнязя,вчиненняматеріальних
збитків у господарстві великого князя, неповагу до листів великого князя або
воєвод, штовхання або побиття у присутності суддів, вбивство, спричинення
тілесних ушкоджень, пограбування, знищення майна, порушення кредитних
відносин,крадіжку(Ір.,23,26арт.;ІІІр.,16арт.;VІр.,21арт.;VІІр.,1,3,9,19,
29арт.;VІІІр.,10,16арт.;ІХр.,1,5,8,11,12арт.;Хр.,11арт.;ХІІр.,11арт.;
ХІІІр.,2,10арт.).
ЗанормамиЛитовськогоСтатутуІредакціїрозмірштрафунакористьдержа
видорівнював,восновному,приватнійвинагороді(головщині,«нав`язці»,«гвал
ту»).Так,завбивствошляхтичастягувалось100копгрошейголовщиниістільки
ж «вини» (VІІ р., 29 арт.). Стандартними були такі речові звороти як «а вины
толкождоскарбугосподарского»,«агосподарюпротивня»,«авинунамгоспода
рюпротивня» тощо (VІІ р., 9 арт.; ІХр., 5 арт.;ХІІІ р., 10 арт.).Такимчином,
можнаконстатувати,щорозмірштрафунакористьдержавиколивавсявід3кар
бованцівдо100копгрошейзалежновідтяжкостівчиненогоособоюзлочину.
Окрім «вини», у нормахЛитовськогоСтатуту 1529 р. був зафіксованийще
один вид майнового покарання на користь держави конфіскація майна. Вона
передбачаласьзавчиненнянебезпечнихдержавних,атакожвійськовихзлочинів
(І р., 2, 4, 8, 21 арт.; ІІ р., 1, 2, 5, 1013 арт.).Убагатьох випадкахконфіскація
майна мала застосовуватись з іншими видами покарань, зокрема, із смертною
130 Держава і право • Випуск 50
кароютавтратоючесті.ЯквважаєС.В.Кудін,напоєднанняконфіскаціїмайнаіз
вказанимивищепокараннямивпливаластупіньсуспільноїнебезпекивчиненого
особоюкримінальногоправопорушення5.
Спробуємотакожвизначитивидимайновихкартаз’ясуватихарактерсистеми
майновихпокараньзаСудебником1550р.Учені,якідосліджувалинормиСудеб
ника1550р.,порізномуоцінюютьсистемумайновихпокарань.Так,М.В.Кала
чов вважає, що з грошових стягнень у Судебнику 1550 р. використовувалась
«продажа»,а«пеня»,хочівикористовувалась,аленемалафіксованоїсуми;дав
ньоруськаж«віра»взагалінезгадується6.НатомістьФ.Деппстверджує,щогро
шовіпокараннябулиуСудебнику1550р.найбільшвизначенимвидомпокарання
іскладалисьзконфіскаціїмайна,стягненняіззлочинцясумизапозовом,стягнен
няіззлочинцяпені,стягненнязаобрази«втесномсмыслеэтогослова»7.Надум
куМ.Ф.ВладимирськогоБуданова,уСудебнику1550р.системамайновихпока
раньскладаласьз,фактично,трьохвидів:пенізазлочинипротипорядкудержав
ногоуправління,відшкодуванняшкодитаконфіскаціїмайна8.Разомзтим,вче
нийнаголошує,щобагатопокараньмалиневизначенийхарактеріуцихвипадках
«…определениероданаказанийбылопредоставленопрактике,котораяруковод
ствоваласьилиусмотрениемсудьи…илиобычнымправом…Сдругойстороны,
кары,измышляемыеиногдапомимосуда(например,ИоанномГрозным),должны
быть, несомненно, отнесены к действию произвола»9. З ним погоджується і
О.О.Малиновський, якийвказує,що з грошовихстягненьунормахСудебнику
1550р.присутнімиєвідшкодуванняматеріальної,фізичноїтаморальної(забез
честя)шкоди;ізгрошовихстягненьнакористьдержавизалишаєтьсялишепеня,
причому«размерпенииногданебылопределен–«чтогосударьукажет»,иногда
точноопределялся.Главнымобразомпеняназначаласьзапреступленияподолж
ностиипротивпорядкауправления»10.Вченийзазначає,щоуСудебнику1550р.
«продажа» вже відсутня і замінюється особистими карами11. Про відсутність
вагомого значення майнових покарань у Судебнику 1550 р. вказують і інші
дослідники(М.Г.Миненок12таінші13).
Дослідження відповідних норм Судебника 1550 р. свідчить про те, що на
користь потерпілих стягувалось відшкодування шкоди. Вона передбачалась за
каліцтво,побиття(«безчестие»),пограбування,крадіжку,знищеннямайна(ст.25,
26,52,55,56,5960,86тощо)14.ВідшкодуванняшкодизаСудебником1550р.не
мало чітко визначеної термінології. Для відображення різноманітних стягнень
використовувалисьтакіречовізворотияк«безчестьенанемвзяти»,«натомгра
беждоправити»,«исцевискдоправити»,«аисцевозаплатитиизегостатка»тощо.
Розмір відшкодування шкоди був двох видів: фіксований та нефіксований.
Фіксованийрозмірзастосовувавсялишеувипадкунанесення«безчестя»,причо
му тільки до окремих категорій населення (великим купцям, середнім купцям,
посадським людям, різного роду боярським слугам, нижчим верствамміського
населення,селянам).Нефіксованийрозмірподілявсянакількавидів.Так,одинз
нихвизначавсявартістюзаподіяноїматеріальноїшкоди,інший–повністюзале
жав від волі монарха («что царь и великий князь укажет»).Ще один різновид
нефіксованогорозмірувідшкодуваннязалежаввідматеріального(утомучисліі
грошового)забезпеченняпотерпілого(«Абезчестиедетембоярским,закоторыми
кормленья,указатипротивдоходу»,«Акоторыедетибоярскиеемлютденежное
жалованье,исколкокоторойжалованьяимал,тоемуибезчестье»тощо).
Слід зазначити, що серед усіх рівних умов вчинення одного виду злочину
131Юридичні і політичні науки
розмір відшкодування залежав від статі (за «безчестя» дружинам сплачувалось
удвічібільше)тасоціальногостатусупотерпілого(«ивсемуказыватизаувечье,
посмотряпочеловеку»).Яквидноізст.26Судебника1550р.,зананесення«без
честя»великікупціотримувалиу50разівбільшевідшкодування,ніжбоярський
слуга«молодший»абопредставникміськогоплебсу15.Вартопогодитисьздум
кою М.Ф. ВладимирськогоБуданова, який роз’яснює зміст статей Судебника
1550 р. Так, він вважає, що у Московській державі оцінка права честі для
чоловіківзалежалавідслужбовоготасоціальногоположенняособ16.Окрімтого,
вчений вказує і на таку важливу тенденцію зміни правового статусу окремих
верствнаселення(щовпливалоінарозмірвідшкодування),якзрівняннявільних
іневільнихувищихсферах іперенесенняцьогозрівняннянанижчісфери.Як
зазначаєМ.Ф.ВладимирськийБуданов,«Этовозвышаетположениерабов…но
понижает значение свободных. В обществе, составленном из этой амальгамы,
свободавысшейпробыисчезает»17.Такатенденція,нанашпогляд,булаповністю
відсутняуЛитовськоРуськійдержаві,вякійчітковідокремлювалисьправовіста
тусивільнихта«хлопів».
ЯквиднозаналізунормСудебника1550р.,майновікаринакористьдержави
складались з кількох видів, і у цьому можна погодитись з тими вченими
(М.Ф.ВладимирськийБуданов,О.О.Малиновський тощо), які наце вказували.
Так,однимзвидівмайновихпокараньбулигрошовіштрафи,якістягувалисьза
зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень,
хабарництво,щовчинялись суддямичипосадовимиособами суду («казначей»,
«дьяк»,«подъячий»,«недельщик»та інші) (ст. 3, 4, 8, 9, 3234,54,66 тощо)18.
Вартозазначити,що,яківідшкодуванняшкоди,грошовіштрафинакористьдер
жавинемаличітковизначеноїтермінології.Наприклад,дляпозначеннягрошо
вихштрафіввикористовувалисьтакіречовізворотияк«инатомвзятивтрое»,«а
посулананемдоправитивтрое»тощо.Томуминеможемопогодитись ізтими
вченими, які стверджують,що грошовийштрафна користь державимавназву
«пеня».Вонавідображала,скоріше,поняття«покарання»,щомалозастосовува
тисьдозлочинцянарозсуд«государя»(«авгосударевепенекинутивтюрмудо
царевагосударевауказу»).Розміргрошовогоштрафунакористьдержавинебув
фіксований,алебувкратний(двотатрьохкратний)досумихабара(«посула»),
абосуми,щостягуваласьпосадовимиособамисудувякостізловживанняслуж
бовимстановищем.
Як свідчить дослідження норм Судебника 1550 р., іншим видом майнових
стягненьнакористьдержавибулаконфіскаціямайна.Вонамоглазастосовуватись
лишеводномувипадку: за вчиненнякрадіжки («татьби») (ст. 60).Уцій статті
повідомляється,що«аисцевовелетидоправитиизегостатка;ачтостаткаотпис
цеваостанетца,инаместникуиеготиунутоиматисобе»19.Знаведеногоприкла
дувидно,щоконфіскаціямайнаякодинзвидівмайновихкарнемалапоширення
уМосковськомуцарствітогоперіоду.НавідмінувіднормЛитовськогоСтатуту
1529р.,вякихконфіскованемайнопередбачаєтьсяпередаватидовищихдержав
нихустанов(докнязя),заст.60Судебнику1550р.конфіскованемайнослідбуло
передавати суддям місцевих судів. Як зазначає М.Ф. ВладимирськийБуданов,
«судьицентральныхсудовничегонеполучаютизимуществапреступника,тогда
как провинциальные судьи получают попрежнему»20. Можна відзначити, що
конфіскаціямайнаяквидмайновоїкариуМосковськомуцарствідійсноненабула
загальнодержавногозначення.Характерноюїїрисоюбулоте,щовонанемалаза
Судебником1550р.самостійногозначення,аджезастосовуваласьразомізсмерт
132 Держава і право • Випуск 50
ноюкарою.
Отже, як свідчить дослідження відповідних норм Литовського Статуту
1529р.,досистемимайновихпокараньвходиливідшкодуванняшкоди,грошовий
штрафнакористьдержавитаконфіскаціямайна.Провіднемісцеусистемімай
новихпокараньЛитовськоРуськоїдержавипершоїтретиниХVІст.займалигро
шовістягненнянакористьпотерпілихвідзлочинуосіб.Процесвідчить,попер
ше,термінологічнавизначеністьцихпокарань(головщина,«нав`язка»,«ґвалт»),
подруге,грошова їхвизначеність.Штрафинакористьдержавидорівнювали,в
основному, приватній винагороді. Тобто, при визначенні розмірів штрафів на
користь держави укладачіЛитовськогоСтатуту І редакції керувались, у першу
чергу,розмірамиприватноївинагороди.
НарозміргрошовихвинагородзанормамиЛитовськогоСтатуту1529р.впли
вали такі фактори як тяжкість вчиненого злочину, стать, соціальний статус як
потерпілого,такізлочинця,спосібвчиненнязлочину.
ВідповіднодонормСудебника1550р.досистемимайновихстягненьвходили
відшкодуванняшкоди,грошовийштрафнакористьдержавитаконфіскаціямай
на. Характерними рисами системи стягнень відшкодувань збитків було:
відсутністьчіткоїтермінології;йогорозмірубагатьохвипадкахвизначавсяволею
царя,матеріальним забезпеченнямпотерпілого, статтю та соціальним статусом
потерпілого.
ЗанормамиСудебника1550р.грошовіштрафинакористьдержавинемали
чітковизначеноїтермінологіїтафіксованогорозміру,івінповністюзалежавабо
відсумихабара,абосуми,щостягуваласьпосадовимиособамисудувякостізло
вживанняслужбовимстановищем.
На відміну відЛитовськоРуської держави першої третиниХVІ ст., уМос
ковськомуцарствіконфіскаціямайнаусистемімайновихпокараньзаймаладру
горяднезначення.
ЯксвідчитьаналізвідповіднихнормЛитовськогоСтатуту1529р.таСудебни
ка1550р.,двісистемимайновихпокараньсуттєвовідрізнялисьзасвоїмхаракте
ром, а саме: термінологічним відображенням цих покарань у тексті правових
пам’яток; факторами впливу на розмір як грошових винагород на користь
потерпілих,такігрошовихштрафівнакористьдержави.Такожможнастверджу
вати,щоуЛитовськоРуськійдержаві,навідмінувідМосковськогоцарства,май
новіпокараннявідігравалибільшсуттєвезначенняузагальнійсистеміпокарань.
1.Дем чен ко Г.В.НаказаниепоЛитовскомуСтатутувеготрехредакциях(1529,1566
и 1588 гг.). – К.: Типография Императорского Университета Св. Владимира, 1894. –
С.6566.2.Па дох Я.Нарисісторіїукраїнськогокарногоправа.–Мюнхен:Молодежит
тя,1951.–С.45.3.Кудін С.В.СтановленняірозвитоккримінальногоправаУкраїниу
Х–першійполовиніХVІІст.:дис.…канд.юрид.наук.–С.189.4.Тамсамо.–С.189
190.5.Тамсамо.–С.173174.6.Ка ла чов Н.В.Обуголовномправепосудебникуцаря
ІоаннаВасильевича//Юридическиезаписки,издаваемыеПетромРедкиным.–1842.–
Т.2.–С.355358.7.Депп Ф.Онаказаниях,существовавшихвРоссиидоцаряАлексея
Михайловича. – СПб.: Типография К. Крайя, 1849. – С. 70. 8. Вла ди мир скийБу да
нов М.Ф. Обзор истории русского права. – РостовнаДону: Феникс, 1995. – С. 356.
9.Тамсамо.–С.352353.10.Ма ли нов ский И.А.Лекциипоисториирусскогоправа.–
РостовнаДону:Издвокооперативноготва«Единеніе»,1918.–С.338.11.Тамсамо.
–С.338.12.Ми не нок М.Г.Наказаниеврусскомуголовномправе:Историкоправовой
очерк:Учеб.пособ.–Калининград,1985.–С.73.13.Раз ви тиерусскогоправавХV–
первойполовинеХVІІв./Отв.редакторВ.С.Нерсесянц.–М.:Наука,1986.–С.200.
14.Па мят ни ки права периода укрепления русского централизованного государства /
133Юридичні і політичні науки
Подред.Л.В.Черепнина.–М.:Госуд.издвоюридическойлитературы,1956.– Вып.4:
ХV–ХVІІвв.–С.238,245248,257.15.Тамсамо.–С.238239.16.Вла ди мир скийБу
да нов М.Ф.Хрестоматияпоисториирусскогоправа:в3вып.–К.:Изданиекнигопро
давцаН.Я.Оглоблина,1901–В.2.–1901.–С.129.17.Тамсамо.–С.130.18.Па мят
ни ки права периода укрепления русского централизованного государства / Под ред.
Л.В.Черепнина. –М.: Госуд. издвоюридической литературы, 1956. – Вып. 4:ХV –
ХVІІвв.–С.233235,240,241,246,250.19.Тамсамо.–С.247.20.Вла ди мир скийБу
да нов М.Ф.Цит.работа.–В.2.–1901.–С.150.
134 Держава і право • Випуск 50
Розділ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Т. Ф. Коваль. СИСТЕМА МАЙНОВИХ ПОКАРАНЬ ЛИТОВСЬКОГО СТАТУТУ 1529 р. ТА СУДЕБНИКА 1550 р.: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
|