Історія становлення принципу єдиного громадянства в Україні

Досліджено ґенезу становлення принципу єдиного громадянства як основного фак­тора збереження єдності України. Виділені етапи – рабовласницький, феодальний, буржуазний та сучасний....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Хараджа, О.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34698
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Історія становлення принципу єдиного громадянства в Україні / О.О. Хараджа // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 209-214. — Бібліогр.: 22 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34698
record_format dspace
spelling irk-123456789-346982012-06-05T12:32:02Z Історія становлення принципу єдиного громадянства в Україні Хараджа, О.О. Конституційне право Досліджено ґенезу становлення принципу єдиного громадянства як основного фак­тора збереження єдності України. Виділені етапи – рабовласницький, феодальний, буржуазний та сучасний. Исследуется генезис становления принципа единого гражданства как основного фактора сохранения единства Украины. Выделены такие этапы как рабовладельчес­кий, феодальный, буржуазный и современный. In the article realize complex research of historical genesis of becoming of principle of single citizenship as a basic factor of conducted the maintenance of Ukraine unity. During research these stages were distinguished as slave­holding, feudal, bourgeois and modern. 2010 Article Історія становлення принципу єдиного громадянства в Україні / О.О. Хараджа // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 209-214. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34698 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Конституційне право
Конституційне право
spellingShingle Конституційне право
Конституційне право
Хараджа, О.О.
Історія становлення принципу єдиного громадянства в Україні
Держава і право
description Досліджено ґенезу становлення принципу єдиного громадянства як основного фак­тора збереження єдності України. Виділені етапи – рабовласницький, феодальний, буржуазний та сучасний.
format Article
author Хараджа, О.О.
author_facet Хараджа, О.О.
author_sort Хараджа, О.О.
title Історія становлення принципу єдиного громадянства в Україні
title_short Історія становлення принципу єдиного громадянства в Україні
title_full Історія становлення принципу єдиного громадянства в Україні
title_fullStr Історія становлення принципу єдиного громадянства в Україні
title_full_unstemmed Історія становлення принципу єдиного громадянства в Україні
title_sort історія становлення принципу єдиного громадянства в україні
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Конституційне право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34698
citation_txt Історія становлення принципу єдиного громадянства в Україні / О.О. Хараджа // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 209-214. — Бібліогр.: 22 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT haradžaoo ístoríâstanovlennâprincipuêdinogogromadânstvavukraíní
first_indexed 2025-07-03T15:49:08Z
last_indexed 2025-07-03T15:49:08Z
_version_ 1836641417641852928
fulltext О. О. ХАРАДЖА. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ПРИНЦИПУ ЄДИНОГО ГРОМАДЯНСТВА В УКРАЇНІ Дослідже но ґене зу ста нов лен ня прин ци пу єди но го гро ма дян ст ва як ос нов но го фак­ то ра збе ре жен ня єдності Ук раїни. Виділені ета пи – ра бо влас ниць кий, фе о даль ний, бур жу аз ний та су час ний. Клю чові сло ва: прин цип єди но го гро ма дян ст ва, інсти тут гро ма дян ст ва, біпа т ри­ ди, піддан ст во. Ис сле ду ет ся ге не зис ста нов ле ния прин ци па еди но го граж дан ст ва как ос нов но го фак то ра со хра не ния един ст ва Ук ра и ны. Вы де ле ны та кие эта пы как ра бо вла дель че с­ кий, фе о даль ный, бур жу аз ный и со вре мен ный. Клю че вые сло ва: прин цип еди но го граж дан ст ва, ин сти тут граж дан ст ва, би па т­ ри ды, под дан ст во. In the article realize complex research of historical genesis of becoming of principle of single citizenship as a basic factor of conducted the maintenance of Ukraine unity. During research these stages were distinguished as slave­holding, feudal, bourgeois and modern. Key words: principle of only citizenship, institute of citizenship, double citizenship, citi­ zenship, feudalism. Згідно­із­За­ко­ном­Ук­раїни­«Про­гро­ма­дян­ст­во­Ук­раїни»­від­18­січня­2001­ро­ку­ гро­ма­дян­ст­во­Ук­раїни­–­пра­во­вий­зв’язок­між­фізич­ною­осо­бою­і­Ук­раїною,­що­ зна­хо­дить­свій­ви­яв­у­їх­взаємних­пра­вах­та­обов’яз­ках»1.­Як­і­будь­який­дер­жав­ но­пра­во­вий­інсти­тут­гро­ма­дян­ст­во­по­вин­не­ба­зу­ва­ти­ся­на­пев­них­прин­ци­пах.­Як­ слуш­но­ вка­зу­вав­ В.Ме­ле­щен­ко,­ «по­вною­ мірою­ не­мож­ли­во­ розк­ри­ти­ по­нят­тя­ гро­ма­дян­ст­ва­в­на­уці­Кон­сти­туційно­го­пра­ва,­як­що­не­роз­кри­ти­прин­ци­пи­інсти­ ту­ту­ гро­ма­дян­ст­ва­ Ук­раїни,­ так­ як­ прин­ци­пи­ є­ тією­ ос­но­вою,­ яка­ це­мен­тує,­ зв’язує­ воєди­но­ різно­манітні­ сто­ро­ни­ гро­ма­дян­ст­ва.­ У­ своїй­ су­куп­ності­ во­ни­ скла­да­ють­своє­рідну­си­с­те­му,­ко­жен­з­еле­ментів­якої­є­відо­б­ра­жен­ням­ха­рак­те­ру­ і­сут­ності­гро­ма­дя­нства»2.­При­чо­му,­зва­жа­ю­чи­на­те,­що­Ук­раїна­є­унітар­ною­дер­ жа­вою,­од­ним­із­клю­чо­вих­прин­ципів,­що­підтвер­д­жує­її­єдність,­є­прин­цип­єди­ но­го­гро­ма­дян­ст­ва.­Од­нак,­в­су­час­них­умо­вах­роз­вит­ку­інте­г­раційних­про­цесів­на­ прак­тиці­по­де­ку­ди­зустріча­ють­ся­певні­склад­нощі­що­до­йо­го­ре­алізації,­у­зв’яз­ку­ з­ чим­й­на­бу­ває­ доцільності­ більш­ гли­бин­не­ досліджен­ня­йо­го­ при­зна­чен­ня­ та­ змісту.­ І­ в­ цьо­му­ ра­курсі­ без­пе­реч­но­го­ зна­чен­ня­ на­бу­ває­ роз­крит­тя­ та­ аналіз­ ви­токів­та­ста­нов­лен­ня­прин­ци­пу­єди­но­го­гро­ма­дян­ст­ва­в­істо­ри­ко­пра­вовій­ре­т­ ро­спек­тиві,­ по­чи­на­ю­чи­ з­ ан­тич­ності­ і­ закінчу­ю­чи­ су­ча­сним­ за­ко­но­дав­ст­вом­ Української­дер­жа­ви. Слід­ за­зна­чи­ти,­ що­ у­ на­уці­ кон­сти­туційно­го­ пра­ва­ до­ про­бле­ми­ прин­ципів­ гро­ма­дян­ст­ва­звер­та­ло­ся­ба­га­то­ав­торів,­і­то­му­пи­тан­ня­ви­яв­лен­ня­прин­ципів­гро­ ма­дян­ст­ва,­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­їх­змісту­вже­висвітлені­у­ряді­на­уко­вих­праць,­а­са­ме­ у­до­роб­ках­Аль­бертіні­Л.М.,­Гу­ра­ля­П.Ф.,­Ко­лодія­А.М.,­Ко­пи­лен­ка­О.Л.,­Бай­му­ ра­то­ва­М.О.,­Ставнійчу­ка­М.І.,­Ло­тюк­О.С.,­Май­дан­ни­ка­О.­О.,­Ме­ле­щен­ко­В.П.,­ Олійни­ка­А.Ю.,­Оль­ховсь­ко­го­Б.І.,­По­горілка­В.Ф.,­Риш­ня­ка­Н.А.,­Сур­жинсь­ко­ го­М.І.,­ То­ди­ки­Ю.М.,­ Фриць­ко­го­ О.Ф.,­ Ча­ло­го­ П.Ф.,­ Ша­по­ва­ла­ В.М.,­ Шуклі­ ної­Н.Г.­то­що.­ 209Юридичні і політичні науки ©­ ХА РА Д ЖА Оль га Олек сандрівна­ –­ аспірант­ка­ Маріупольсь­ко­го­ дер­жав­но­го­ універ­си­те­ту Од­нак,­у­жод­но­му­з­цих­на­пра­цю­вань­не­про­во­дить­ся­ком­плект­но­го­досліджен­ ня­істо­рич­ної­ґене­зи­са­ме­прин­ци­пу­єди­но­го­гро­ма­дян­ст­ва­як­ос­нов­но­го­фак­то­ру­ збе­ре­жен­ня­єдності­Ук­раїни,­що­й­ро­бить­ак­ту­аль­ною­об­ра­ну­те­му­досліджен­ня.­ У­зв’яз­ку­з­чим,­ме­тою­пред­став­ле­ної­на­уко­вої­праці­є­всебічний­роз­гляд­ви­токів­ прин­ци­пу­єди­но­го­гро­ма­дян­ст­ва­із­виз­на­чен­ням­відповідних­етапів­йо­го­ста­нов­ лен­ня. От­же,­ досліджу­ю­чи­ історію­ ста­нов­лен­ня­ інсти­ту­ту­ гро­ма­дян­ст­ва,­ мож­на­ за­зна­чи­ти,­що­у­ всі­ ча­си­ існу­ва­ла­ відмінність­між­«своїми»­ і­ «чу­жи­ми»3.­То­му­ мож­на­по­го­ди­ти­ся­із­дум­кою­В.­Ла­зарєва,­що­дже­ре­ло­гро­ма­дян­ст­ва­слід­шу­ка­ти­ ще­в­племінній­і­ро­довій­ор­ганізації­суспільства4.­Го­ло­вною­оз­на­кою­при­на­леж­ ності­до­ро­ду­і­пле­мені­бу­ла­кров­на­спорідненість.­Вод­но­час­жо­ден­рід­або­плем’я­ не­ви­клю­ча­ли­мож­ливість­прий­нят­тя­в­них­но­вих­осіб,­як­пра­ви­ло,­в­ре­зуль­таті­ ук­ла­ден­ня­шлю­бу­або­уси­нов­лен­ня5.­От­же,­з­са­мо­го­по­чат­ку,­ще­до­виз­на­чен­ня­ по­нят­тя­ гро­ма­дян­ст­ва­ бу­ло­ за­кла­де­но­ прин­цип­ єди­но­го­ гро­ма­дян­ст­ва,­ який­ пе­ред­ба­чав­ на­явність­ ли­ше­ од­но­го­ зв’яз­ку­ лю­ди­ни­ із­ пев­ною­ суспільною­ ор­ганізацією6.­Але­ у­ повній­ мірі­ про­ по­яву­ прин­ци­пу­ єди­но­го­ гро­ма­дян­ст­ва­ в­ до­дер­жа­но­му­ суспільстві­ го­во­ри­ти­ не­мож­ли­во,­ бо­ інсти­тут­ гро­ма­дян­ст­ва­ ­­ це­ один­із­ат­ри­бутів­дер­жав­ності,­то­му­мо­же­за­взя­ти­ся­ли­ше­із­по­явою­дер­жа­ви.­ От­же,­як­дер­жав­но­пра­во­ве­яви­ще­гро­ма­дян­ст­во,­а­відповідно­йо­го­прин­цип­ єди­но­го­гро­ма­дян­ст­ва,­по­ча­ло­фор­му­ва­ти­ся­ра­зом­із­ви­ник­нен­ням­пер­ших­ра­бо­ влас­ниць­ких­дер­жав­(Афіни,­Спар­та,­Рим)7.­Політич­на­дійсність­ан­тич­ної­Греції­ в­по­ру­її­розквіту­(так­зва­на­кла­сич­на­епо­ха,­V­–­VI­ст.­до­н.е.)­ха­рак­те­ри­зу­ва­ла­ся,­ перш­ за­ все,­ існу­ван­ням­ гро­ма­дянсь­кої­ об­щи­ни,­ у­ якій­ згур­то­вані­ в­ за­мк­ну­ту­ привілей­о­ва­ну­гру­пу,­гро­ма­дя­ни­про­ти­сто­я­ли­ос­новній­масі­не­по­вно­прав­но­го­або­ навіть­ зовсім­ без­прав­но­го­ ек­сплу­а­то­ва­но­го­ на­се­лен­ня­ –­ пе­ре­се­лен­цям­ з­ інших­ міст­і­ра­бам8.­В­ході­ево­люції­дав­нь­о­г­рець­ко­го­суспільства­гро­ма­дянськість­ви­яв­ ляється­як­ви­ща­фор­ма­патріотиз­му9.­ У­на­уковій­літе­ра­турі­патріотизм­виз­на­чається­як­лю­бов­та/або­відданість­до­ якоїсь­ країни.­ Сло­во­ прий­ш­ло­ з­ грець­кої­ πατριζ,­ що­ оз­на­чає­ батьківщи­на10.­ Од­нак,­патріотизм­у­різні­ча­си­мав­різне­зна­чен­ня,­яке­ду­же­за­ле­жа­ло­від­кон­тек­ с­ту,­ге­о­графічно­го­та­філо­софсь­ко­го. От­же,­са­ме­співвідно­шен­ня­інсти­ту­ту­гро­ма­дян­ст­ва­ і­патріотиз­му­у­Древній­ Греції­до­во­дить­ста­нов­лен­ня­інсти­ту­ту­єди­но­го­гро­ма­дян­ст­ва. При­чо­му­слід­за­зна­чи­ти,­що­в­Афінах­гро­ма­дя­ни­ном­вва­жа­ла­ся­осо­ба­чо­ло­ вічої­статі,­у­якої­бать­ко­і­ма­ти­на­ро­ди­ли­ся­в­Афінах­і­бу­ли­по­вно­прав­ни­ми­гро­ ма­дя­на­ми.­ Тоб­то­ як­що­ лю­ди­на,­ яка­ ма­ла­ інше­ по­хо­д­жен­ня­ (гро­ма­дян­ст­во)­ не­ набу­ла­ ста­ту­су­ по­вно­го­ гро­ма­дя­ни­на,­ відповідно­ поз­бав­ля­ла­ся­ пев­них­ прав­ та­ обов’язків,­ зо­к­ре­ма,­ зай­ма­ти­ певні­ адміністра­тивні­ по­са­ди­ та­ прий­ма­ти­ участь­ у­виз­на­че­них­публічних­за­хо­дах,­що­ще­раз­підкрес­лює­за­по­чат­ку­ван­ня­прин­ци­пу­ єди­но­го­гро­ма­дян­ст­ва. Досліджу­ю­чи­на­ступ­ний­період­роз­вит­ку­гро­ма­дян­ст­ва,­який­охоп­лює­період­ ан­тич­ності,­що­пов’яза­не­із­ста­нов­лен­ням­і­роз­вит­ком­Ста­ро­дав­нь­о­го­Ри­му,­слід­ за­зна­чи­ти,­ що­ спо­чат­ку­ по­вно­прав­ни­ми­ гро­ма­дя­на­ми­ Ри­му­ мог­ли­ бу­ти­ тільки­ осо­би,­що­на­ле­жа­ли­до­римсь­кої­міської­об­щи­ни,­–­«па­т­риції».­Але­по­ряд­з­па­т­ риціями­ існу­ва­ли­ і­ пле­беї,­ які­ бо­ро­ли­ся­ за­ свої­ пра­ва­ і­ теж­ на­ма­га­ли­ся­ ста­ти­ по­вно­прав­ни­ми­гро­ма­дя­на­ми.­Це­при­зве­ло­до­бо­роть­би­за­політичні­пра­ва,­у­ході­ якої­ пле­беї­ до­би­ли­ся­ зрівнян­ня­ в­ пра­вах­ з­ па­т­риціями.­До­ кінця­ най­давнішо­го­ періоду­римсь­ко­го­при­ват­но­го­пра­ва­юри­дичні­відмінності­між­дво­ма­ос­нов­ни­ми­ 210 Держава і право • Випуск 50 ка­те­горіями­ римсь­ко­го­ гро­ма­дян­ст­ва­ –­ па­т­риціями­ і­ пле­бе­я­ми­ –­ сти­ра­ють­ся­ і­ ос­танні­ста­ють­по­вно­прав­ни­ми­римсь­ки­ми­гро­ма­дя­на­ми11.­Пра­во­гро­ма­дян­ст­ва­ спо­чат­ку­на­ле­жа­ло­жи­те­лям­Ри­му,­але­у­89­р.­до­н.­е.­во­но­бу­ло­виз­на­не­за­всіма­ жи­те­ля­ми­Італії.­Зго­дом­Едикт­Ка­ра­кал­ла­в­212­р.­н.е.­на­дав­це­пра­во­всім­вільним­ жи­те­лям­імперії12. От­же,­на­відміну­від­Древ­ньої­Греції,­римсь­ке­пра­во­знач­но­роз­ши­рює­мож­ли­ вості­ от­ри­ман­ня­ гро­ма­дян­ст­ва,­ на­го­ло­шу­ю­чи­ на­ виз­на­ченні­меш­кан­ня­ лю­ди­ни.­ При­чо­му,­за­зна­ча­ю­чи­в­якості­однієї­з­підстав­на­бут­тя­гро­ма­дян­ст­ва­Ри­му­–­да­ру­ ван­ня­римсь­ко­го­гро­ма­дян­ст­ва­іно­зем­цеві13,­римсь­ке­пра­во­де­що­транс­фор­мо­ва­ но­підхо­дить­до­існу­ван­ня­прин­ци­пу­єди­но­го­гро­ма­дян­ст­ва. Так,­ з’яв­ляється­ термін­ біпа­т­ри­ди­ (від­ лат.­ bis­ –­ двічі­ та­ грец.­ πατριζ­­ (πατριδιζ)­ –­ батьківщи­на),­ тоб­то­ осо­би,­ які­ вод­но­час­ є­ гро­ма­дя­на­ми­ двох­ або­ більше­дер­жав.­Слід­за­зна­чи­ти,­що­подвійне­гро­ма­дян­ст­во­з’яв­ляється­внаслідок­ су­пе­реч­но­с­тей­за­ко­но­дав­ст­ва­про­гро­ма­дян­ст­во­різних­дер­жав,­напр.,­прин­ци­пу­ «пра­ва­крові»­та­прин­ци­пу­«пра­ва­ґрун­ту».­Згідно­з­по­ши­ре­ни­ми­по­гля­да­ми,­тре­ тя­ дер­жа­ва­мо­же­ роз­гля­да­ти­ біпа­т­ри­да­ як­ гро­ма­дя­ни­на­ будь­якої­ з­ тих­ дер­жав,­ гро­ма­дян­ст­во­якої­ця­осо­ба­має.­ За­не­пад­ра­бо­влас­ниць­ко­го­ла­ду­ і­фор­му­ван­ня­фе­о­даль­но­го­ суспільства­вне­ сли­ зміни­ до­ ро­зуміння­ гро­ма­дян­ст­ва.­ Ос­та­точ­но­ зни­кає­ об­ме­же­ний­ прин­цип­ юри­дич­ної­ рівності­ вільно­го­ на­се­лен­ня,­ із­ соціаль­ної­ струк­ту­ри­ усу­ва­ють­ся­ повністю­без­правні. Замість­ по­нят­тя­ «гро­ма­дян­ст­во»­ у­ фе­о­даль­но­му­ суспільстві­ з’яв­ляється­ термін­«піддан­ст­во»,­що­ха­рак­те­ри­зує­осо­би­с­ту­за­лежність­ва­са­ла­від­сю­зе­ре­на. Але­по­нят­тя­«гро­ма­дян­ст­во»­не­зни­кає­ зовсім,­во­но­ існує­ра­зом­з­піддан­ст­ вом.­ Фе­о­даль­не­ піддан­ст­во­ фор­мується­ на­ ос­нові­ вірності­ і­ ло­яль­ності­ осо­би­ сто­сов­но­ фе­о­да­ла.­ На­ цій­ базі­ відбу­вається­ про­цес­ ста­нов­лен­ня­ фе­о­далізму­ як­ суспільної­ фор­мації.­ Із­ ста­нов­лен­ням­ дер­жав­ності­ і­ роз­вит­ком­ аб­со­лю­тиз­му­ піддан­ст­во­по­чи­нає­роз­гля­да­ти­ся­як­піддан­ст­во­всьо­го­на­се­лен­ня­мо­нар­хові,­який­ ви­ра­жає­ су­ве­рен­ну­ во­лю.­ Най­важ­ливіший­ обов’язок­ підда­но­го­ –­ вірність­ і­ ло­яльність­сто­сов­но­мо­нар­ха,­го­товність­відда­ти­за­ньо­го­жит­тя14. Слід­ за­зна­чи­ти,­ що­ од­ним­ із­ важ­ливіших­ обов’язків­ підда­но­го­ бу­ла­ са­ме­ вірність­ сю­зе­ре­ну,­ тоб­то­ як­що­ осо­ба­ од­но­час­но­ підпо­ряд­ко­вується­ декільком­ мо­нар­хам,­то­та­кий­стан­роз­гля­дав­ся­як­дер­жав­на­зра­да,­що­ка­ра­ло­ся­смер­тю,­що­ та­кож­свідчить­про­дію­прин­ци­пу­єди­но­го­піддан­ст­ва. Од­нак,­на­відміну­від­гро­ма­дян,­піддані­в­мо­нархічних­дер­жа­вах­ма­ли­вель­ми­ об­ме­жені­політичні­пра­ва,­а­в­ко­лоніаль­них­країнах­не­ма­ли­їх­уза­галі,­не­бра­ли­ участь­у­фор­му­ванні­і­діяль­ності­ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди.­ З­роз­вит­ком­капіталізму­інсти­тут­піддан­ст­ва­за­зна­вав­зміни­або­заміню­вав­ся­ інсти­ту­том­гро­ма­дян­ст­ва15,­яко­го­«не­зна­ли­ні­ра­бо­влас­ницькі­дер­жа­ви,­ні­фе­о­ дальні­дер­жа­ви.­Він­ви­ник­в­епо­ху­пер­ших­бур­жу­аз­них­ре­во­люцій­і­ста­нов­лен­ня­ пер­ших­ бур­жу­аз­них­ дер­жав»16.­ В­ ос­но­ву­ те­орії­ гро­ма­дян­ст­ва­ спо­чат­ку­ бу­ли­ по­кла­дені­ідеї­про­національ­ну­єдність­і­рівно­прав’я­гро­ма­дян,­що­є­підтвер­д­жен­ ням­ відро­д­жен­ня­ прин­ци­пу­ єди­но­го­ гро­ма­дян­ст­ва.­ Та­ким­ чи­ном,­ за­ро­д­жен­ня­ і­ фор­му­ван­ня­націй,­що­пов’яза­не­ з­роз­вит­ком­бур­жу­аз­но­го­суспільства­на­пря­му­ співвідно­сить­ся­із­закріплен­ням­інсти­ту­ту­єди­но­го­гро­ма­дян­ст­ва. Як­ за­зна­чається­ в­ істо­ричній­ літе­ра­турі­ по­нят­тя­ гро­ма­дян­ст­ва­ істо­рич­но­ зв’яза­не­ з­ Ве­ли­кою­ фран­цузь­кою­ ре­во­люцією­ XVIII­ ст.17­ При­чо­му,­ од­ним­ з­ ос­нов­них­га­сел­фран­цузь­кої­бур­жу­аз­ної­ре­во­люції­бу­ло­гас­ло­рівності­і­національ­ 211Юридичні і політичні науки ної­єдності­всіх­фран­цузів.­Національність­осо­би­не­ма­ла­зна­чен­ня,­го­ло­вне,­щоб­ гро­ма­дя­нин­був­«фран­цу­зом­по­ду­ху».­От­же,­у­за­зна­че­ний­період­прин­цип­єди­но­ го­гро­ма­дян­ст­ва­ото­жню­вав­ся­із­прин­ци­пом­національ­ної­єдності. Ево­люція­ інсти­ту­ту­ єди­но­го­ гро­ма­дян­ст­ва­ про­дов­жу­ва­ла­ся,­ а­ до­ осіб,­ які­ ба­жа­ли­ста­ти­гро­ма­дя­ни­ном,­у­різних­країнах­у­різний­час­ста­ви­ли­ся­різні­ви­мо­ ги.­Це­бу­ла­на­явність­пев­них­цензів:­май­но­ве­ста­но­ви­ще­осо­би,­рівень­її­освіти,­ три­валість­меш­кан­ня­індивіда­в­країні,­національність,­ра­сові­оз­на­ки.­В­ос­нов­но­ му­пе­ре­ра­хо­вані­цен­зи­по­ши­рю­ва­ли­ся­на­тих,­хто­ви­я­вив­ба­жан­ня­от­ри­ма­ти­гро­ ма­дян­ст­во­тієї­або­іншої­дер­жа­ви.­Так,­на­при­клад,­до­1870­р.­пра­во­аме­ри­кансь­ ко­го­гро­ма­дян­ст­ва­ма­ли­тільки­«вільні­білі»,­а­іммігран­ти­ба­га­ть­ох­національ­но­ с­тей­ бу­ли­ поз­бав­лені­ цьо­го­ пра­ва­ аж­ до­ се­ре­ди­ни­ XX­ століття.­ Відвер­то­ націоналістич­ний,­ ра­со­вий­ прин­цип­ знай­шов­ своє­ відо­б­ра­жен­ня­ в­ за­коні­ про­ гро­ма­дян­ст­во­Німеч­чи­ни­від­15­ве­рес­ня­1935­р.­Фа­шистсь­кий­ре­жим,­ви­хо­дя­чи­з­ ідеї­«кров­ної­спільності»­всіх­німців,­ого­ло­сив­про­виз­нан­ня­кож­но­го­німця,­не­за­ леж­но­від­йо­го­місця­про­жи­ван­ня,­гро­ма­дя­ни­ном­Німеч­чи­ни18. Су­час­ний­ інсти­тут­ єди­но­го­ гро­ма­дян­ст­ва­ не­ об­ме­жує,­ а­ на­впа­ки­ –­ за­хи­щає­ пра­ва­ лю­дей­ на­ гро­ма­дян­ст­во.­ При­чо­му­ єди­не­ гро­ма­дян­ст­во­ вста­нов­люється­ в­ унітар­них­дер­жа­вах.­У­дер­жа­вах­з­фе­де­ра­тив­ною­фор­мою­ус­т­рою­гро­ма­дян­ст­во,­ як­пра­ви­ло,­є­подвійним.­Осо­ба­тут­є­од­но­час­но­гро­ма­дя­ни­ном­со­ю­зу­і­гро­ма­дя­ ни­ном­суб’єкта­фе­де­рації19.­ На­явність­у­ за­ко­но­давстві­різних­підходів­до­виз­на­чен­ня­ гро­ма­дян­ст­ва­при­ зво­дить­до­яви­ща­подвійно­го­гро­ма­дян­ст­ва­(біпа­т­риз­му).­При­чи­на­ми­та­ко­го­яви­ ща­та­кож­мо­жуть­бу­ти­розбіжність­змісту­за­ко­но­дав­ст­ва­різних­країн­про­по­ря­док­ на­бут­тя­гро­ма­дян­ст­ва­за­во­ле­ви­яв­лен­ням,­те­ри­торіальні­зміни­то­що.­Але­нерідко­ тут­ го­ло­вну­роль­відіграє­ са­ме­на­явність­колізій­між­«пра­вом­крові»­ і­ «пра­вом­ грун­ту»20.­ От­же,­досліджу­ю­чи­істо­рич­ну­ґене­зу­ста­нов­лен­ня­прин­ци­пу­єди­но­го­гро­ма­ дян­ст­ва,­мож­на­виділи­ти­на­ступні­ета­пи: 1)­ ра­бо­влас­ниць­кий,­ в­ яко­му­ за­кла­да­ли­ся­ перші­ ос­но­ви­ прин­ци­пу­ єди­но­го­ гро­ма­дян­ст­ва; 2)­фе­о­даль­ний,­в­яко­му­інсти­тут­гро­ма­дян­ст­ва­змінюється­інсти­ту­том­піддан­ ст­ва,­ який­ та­кож­ містить­ кри­терій­ вірності­ підда­них,­ що­ у­ де­я­ко­му­ сту­пе­ню­ співпа­дає­ із­ сутністю­ ви­ключ­ності­ гро­ма­дян­ст­ва,­ але­ на­ відміну­ від­ гро­ма­дян,­ піддані­ма­ють­ду­же­об­ме­жені­політичні­пра­ва; 3)­ бур­жу­аз­ний,­ який­ ха­рак­те­ри­зується­ чітким­ нор­ма­тив­ним­ закріплен­ням­ інсти­ту­ту­ гро­ма­дян­ст­ва­ та­ йо­го­ прин­ци­пу­ –­ єдності,­ при­чо­му­ в­ за­леж­ності­ від­ пев­них­ цензів:­ національ­ної­ на­леж­ності,­ май­но­во­го­ ста­но­ви­ща­ осо­би,­ рівня­ освіти,­три­ва­лості­меш­кан­ня­індивіда­в­країні,­ра­со­вих­оз­нак­то­що; 4)­ су­час­ний,­ який­ ха­рак­те­ри­зується­ впро­ва­д­жен­ням­ де­мо­кра­тич­них­ за­сад­ у­ пи­тан­нях­ гро­ма­дян­ст­ва­ та­ за­сто­су­ван­ням­ у­ ба­га­ть­ох­ країнах­ світу,­ здебільшо­го­ унітар­них,­прин­ци­пу­єди­но­го­гро­ма­дян­ст­ва. Що­до­ста­нов­лен­ня­прин­ци­пу­єди­но­го­гро­ма­дян­ст­ва­в­Ук­раїні,­то­слід­пам’ята­ ти,­що­в­ко­лиш­нь­о­му­СРСР­бу­ло­за­ко­но­дав­чо­вста­нов­ле­но­подвійне,­або­од­но­час­ не­гро­ма­дян­ст­во­відповідних­осіб­–­ста­тус­гро­ма­дя­ни­на­СРСР­і­од­но­час­но­ста­тус­ гро­ма­дя­ни­на­ со­юз­ної­ ре­с­публіки,­ на­ те­ри­торії­ якої­ він­ постійно­ меш­кав.­ При­ пе­реїзді­ в­ іншу­ со­юз­ну­ ре­с­публіку­ на­ постійне­ місце­ про­жи­ван­ня­ відповідно­ зміню­ва­ло­ся­ і­ре­с­публікансь­ке­гро­ма­дян­ст­во.­Оскільки­гро­ма­дян­ст­во­–­це­юри­ 212 Держава і право • Випуск 50 дич­на­при­на­лежність­ індивіда­до­ор­ганізо­ва­но­го­ в­да­ну­дер­жа­ву­ суспільства,­ а­ со­юзні­ре­с­публіки­СРСР,­по­суті,­дер­жа­ва­ми­не­бу­ли,­то­ка­те­горія­«гро­ма­дя­нин­ со­юз­ної­ре­с­публіки»­бу­ла­юри­дич­ною­фікцією21.­На­прак­тиці­це­бу­ло­вик­ли­ка­но­ не­обхідністю­вре­гу­лю­ван­ня­пи­тань­про­умо­ви­го­ло­су­ван­ня­при­ви­бо­рах­ор­ганів­ вла­ди­со­юз­ної­ре­с­публіки­і­за­без­пе­чен­ня­інших­політич­них­прав­гро­ма­дян­СРСР.­ Про­те,­ ви­хо­дя­чи­ із­ су­час­них­ кри­теріїв,­ для­ цьо­го­ до­стат­ньо­ бу­ло­ б­ про­сто­ розрізня­ти­ гро­ма­дян­ СРСР,­ які­ постійно­ меш­ка­ють­ на­ те­ри­торії­ да­ної­ со­юз­ної­ ре­с­публіки­і­зна­хо­дять­ся­в­ній­тим­ча­со­во. Із­фор­му­ван­ням­су­ве­рен­ної­ук­раїнської­дер­жа­ви,­пер­ши­ми­кро­ка­ми­на­шля­ху­ ста­нов­лен­ня­ інсти­ту­ту­ гро­ма­дян­ст­ва­Ук­раїни­після­про­го­ло­шен­ня­не­за­леж­ності­ Ук­раїни­був­За­кон­«Про­пра­во­на­с­туп­ництво­Ук­раїни»­від­12­ве­рес­ня­1991­р.,­у­ ст.­9­яко­го­закріпле­но,­що­«всі­гро­ма­дя­ни­Со­ю­зу­РСР,­які­на­мо­мент­про­го­ло­шен­ ня­не­за­леж­ності­Ук­раїни­про­жи­ва­ли­на­те­ри­торії­Ук­раїни,­є­гро­ма­дя­на­ми­Ук­раї­ ни»,­ а­ та­кож­ За­кон­Ук­раїни­ «Про­ гро­ма­дян­ст­во­Ук­раїни»­ від­ 8­ жовт­ня­ 1991­р.­ Пізніше,­ Ука­зом­ Пре­зи­ден­та­ Ук­раїни­ від­ 31­ бе­рез­ня­ 1992р.­ бу­ло­ за­твер­д­же­не­ «По­ло­жен­ня­про­по­ря­док­роз­гля­ду­пи­тань,­пов’яза­них­з­гро­ма­дян­ст­вом­Ук­раїни».­ Ци­ми­ нор­ма­тив­ни­ми­ ак­та­ми­ впер­ше­ бу­ло­ виз­на­че­но­ по­нят­тя­ гро­ма­дян­ст­ва­ Ук­раїни,­ко­ло­осіб,­які­ста­ли­гро­ма­дя­на­ми­не­за­леж­ної­Ук­раїнської­дер­жа­ви,­по­ря­ док­на­бут­тя­та­при­пи­нен­ня­гро­ма­дян­ст­ва­Ук­раїни.­У­зв’яз­ку­з­прий­нят­тям­Кон­ сти­туції­Ук­раїни­28­черв­ня­І996­р.­ви­ник­ла­не­обхідність­при­ве­ден­ня­всіх­нор­ма­ тив­них­ актів­ у­ відповідність­ до­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни.­ То­му,­ Вер­хов­на­ Ра­да­ Ук­раїни­ух­ва­ли­ла­но­ву­ре­дакцію­За­ко­ну­«Про­гро­ма­дян­ст­во­Ук­раїни»­16­квітня­ 1997­ р.­Цей­ Закон­ на­був­ чин­ності­ 20­ трав­ня­ 1997р.­Відповідно­ до­ за­зна­че­но­го­ За­ко­ну­«Про­ гро­ма­дян­ст­во­Ук­раїни»­ і­ в­йо­го­роз­ви­ток­6­ли­с­то­па­да­1997­р.­був­ ви­да­ний­указ­Пре­зи­ден­та­Ук­раїни­«Про­за­хо­ди­що­до­поліпшен­ня­ор­ганізації­роз­ гля­ду­пи­тань­гро­ма­дян­ст­ва». Що­до­ґене­зи­прин­ци­пу­єди­но­го­гро­ма­дян­ст­ва­Ук­раїни,­то­спо­чат­ку­у­За­коні­ Ук­раїни­«Про­гро­ма­дян­ст­во»­від­8­жовт­ня­1991­ро­ку­на­шою­дер­жа­вою­при­зна­ва­ ла­ся­ мож­ливість­ подвійно­го­ гро­ма­дян­ст­ва,­що­ ви­ни­кає­ на­ ос­нові­ міжна­род­них­ угод,­котрі­ук­ла­да­ють­ся­Ук­раїною.­Хо­ча­в­до­говірній­прак­тиці­Ук­раїни­такі­при­ кла­ди­бу­ли­відсутні.­То­му­вже­в­Кон­сти­туції­Ук­раїни­1996­ро­ку­закріпле­не­по­ло­ жен­ня­про­те,­що­в­Ук­раїні­існує­єди­не­гро­ма­дян­ст­во­(стат­тя­4),­яке­знімає­про­ бле­му­ви­ник­нен­ня­подвійно­го­гро­ма­дян­ст­ва­до­гро­ма­дян­Ук­раїни.­Ос­та­точ­но­цей­ прин­цип­знай­шов­своє­по­вне­ле­галь­не­виз­на­чен­ня­у­За­коні­Ук­раїни­«Про­гро­ма­ дян­ст­во­ Ук­раїни»­ від­ 18­ січня­ 2001­ ро­ку,­ де­ се­ред­ прин­ципів­ за­ко­но­дав­ст­ва­ України­про­гро­ма­дян­ст­во­(стат­тя­2)­закріплюється­прин­цип­єди­но­го­гро­ма­дян­ст­ ва­–­гро­ма­дян­ст­ва­дер­жа­ви­Ук­раїна,­що­ви­клю­чає­мож­ливість­ існу­ван­ня­гро­ма­ дян­ст­ва­ адміністра­тив­но­те­ри­торіаль­них­ оди­ниць­ Ук­раїни.­ Як­що­ гро­ма­дя­нин­ України­на­був­гро­ма­дян­ст­во­(піддан­ст­во)­іншої­дер­жа­ви­або­дер­жав,­то­у­пра­во­ вих­ відно­си­нах­ з­ Ук­раїною­ він­ виз­нається­ ли­ше­ гро­ма­дя­ни­ном­Ук­раїни.­ Як­що­ іно­зе­мець­на­був­гро­ма­дян­ст­во­Ук­раїни,­то­у­пра­во­вих­відно­си­нах­з­Ук­раїною­від­ виз­нається­ли­ше­гро­ма­дя­ни­ном­Ук­раїни. Так­ти­ чи­ном,­ закріплен­ня­ у­ за­ко­но­давстві­ (ст.­ 4­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни;­ ст.­ 1­ Зако­ну­«Про­гро­ма­дян­ст­во­Ук­раїни»)­прин­ци­пу­єди­но­го­гро­ма­дян­ст­ва­Ук­раїни­є­ однією­з­най­важ­ливіших­де­мо­кра­тич­них­пра­во­вих­за­сад­ут­вер­д­жен­ня­на­шої­су­ве­ рен­ної­дер­жа­ви.­Ця­нор­ма­спря­мо­ва­на­на­за­без­пе­чен­ня­єди­но­го­пра­во­во­го­ста­ту­су­ для­всіх­гро­ма­дян­Ук­раїни­та­од­на­ко­во­го­пра­во­во­го­зв’яз­ку­кож­но­го­гро­ма­дя­ни­на­ з­дер­жа­вою. 213Юридичні і політичні науки За­ува­жи­мо­що­у­су­часній­світовій­спільноті­більшість­дер­жав­ви­хо­дять­з­виз­ нан­ня­ви­ключ­ності­гро­ма­дян­ст­ва22.­Відки­да­ю­чи­інсти­тут­подвійно­го­гро­ма­дян­ст­ ва,­ за­ко­но­да­вець,­ як­пра­ви­ло,­ вста­нов­лює,­що­осо­ба,­ яка­ є­ гро­ма­дя­ни­ном­да­ної­ дер­жа­ви,­не­по­вин­на­бу­ти­од­но­час­но­гро­ма­дя­ни­ном­іншої­дер­жа­ви.­Про­те­інко­ли­ в­ре­зуль­таті­колізії­норм,­що­ре­гу­лю­ють­пи­тан­ня­гро­ма­дян­ст­ва,­мо­жуть­ви­ни­ка­ти­ си­ту­ації,­ко­ли­од­на­й­та­са­ма­осо­ба­виз­нається­гро­ма­дя­ни­ном­декількох­дер­жав.­ То­му­ дер­жа­ви­ ук­ла­да­ють­ уго­ди,­ спря­мо­вані­ на­ ско­ро­чен­ня­ кількості­ осіб­ з­ подвійним­гро­ма­дян­ст­вом­та­ство­рен­ня­умов,­які­за­побіга­ли­б­ви­ник­нен­ню­цьо­го.­ При­кла­дом­ мо­же­ бу­ти­ Кон­венція­ про­ ско­ро­чен­ня­ ба­га­то­г­ро­ма­дян­ст­ва­ та­ про­ військо­ву­по­винність­у­ви­пад­ках­ба­га­то­г­ро­ма­дян­ст­ва­(1963­p.). Та­кож,­ слід­ на­го­ло­си­ти,­ що­ закріплен­ня­ прин­ци­пу­ єди­но­го­ гро­ма­дян­ст­ва­ в­ Кон­сти­туції­ та­ за­ко­но­давстві­ Ук­раїни­ дає­ мож­ливість­ за­сто­со­ву­ва­ти­ юри­дичні­ внутрішньо­дер­жавні­ме­ханізми­за­хи­с­ту­прав­і­сво­бод­гро­ма­дян­на­шої­дер­жа­ви­та­ поєдну­ва­ти­їх­з­про­це­ду­ра­ми­за­хи­с­ту­прав­і­за­кон­них­інте­ресів­усіх­осіб,­за­сто­со­ ву­ва­ни­ми­міжна­род­ним­співто­ва­ри­ст­вом. 1.­Про гро ма дян ст во­Ук­раїни:­За­кон­Ук­раїни­від­18­січня­2001­р.­№­2235­III­//­Відо­ мості­Вер­хов­ної­Ра­ди­Ук­раїни.­–­2001.­–­№­13.­–­Ст.­65.­2.­Ме ле щен ко В.Ф. Прин­ци­пи­ гро­ма­дян­ст­ва­ //­Пра­во­Ук­раїни.­ –­ 2007.­ –­№­ 7.­ –­C.­ 34.­3. Ча лий П.Ф.­ Гро­ма­дян­ст­во­ Ук­раїни:­ета­пи­ста­нов­лен­ня­//­Уря­до­вий­кур’єр.­–­1996.­–­25­ли­с­то­па­да.­–­С.­5.­4. Ла за­ рєв В.В.­Ос­новні­ ета­пи­ ста­нов­лен­ня­ і­ роз­вит­ку­ інсти­ту­ту­ гро­ма­дян­ст­ва­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс]­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.nbuv.gov.ua­5.­То ди ка Ю.М.­Гро­ма­дян­ст­во­Ук­раїни:­ кон­сти­туційно­пра­во­вий­ ас­пект:­ навч.­ посіб.­ –­ Х.:­ Факт,­ 2002.­ –­ С.­ 28.­ 6. Ло тюк О.­ Прин­ци­пи­гро­ма­дян­ст­ва­Ук­раїни­відповідно­до­Кон­сти­туції­Ук­раїни­//­Пра­во­Ук­раїни.­ –­1998.­–­№7.­–­С.­9.­7. То ди ка Ю.М.­Цит.­пра­ця.­–­С.­145. 8. Кур ба тов Г.Л., Фро ло ваЭ.Д., Фро я но ва И.Я.­Ста­нов­ле­ние­и­раз­ви­тие­ран­не­клас­со­вых­об­ществ­(го­род­и­го­су­дар­ст­во):­ мо­ногр.­–­Ленінград:­Изд­во­Ле­нин­град.­ун­та,­–­1986.­–­С.­8.­9. Смо ро дин Н.М., Ка ли­ нин В.Н. Ис­то­рия­ раз­ви­тия­ граж­дан­ст­ва­ //­ Ве­ст­ник­Мос­ков­ско­го­ уни­вер­си­те­та­МВД­ Рос­сии.­–­2004.­–­№4.­–­С.­145.­10. Эн цик ло пе ди че с кий сло­варь­/­Общ.­ред.­и­сост.:­И.Е.­ Ан­д­ре­ев­ско­го.­–­СПб.,­1998.­–­С.­246.­11. Смо ро дин Н.М., Ка ли нин В.Н.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­ 147.­12. То ди ка Ю.М. То ди ка Ю.М. Цит.­пра­ця.­–­С.­147­148.­13. Ку д ря шов И.В.­Рим­ское­ пра­во:­консп.­лек­ций.­–­М.,­2004.­–­С.­22.­14. То ди ка Ю.М. Цит.­пра­ця.­–­С.­28.­15.­Там­ са­мо.­–­С­.­29.­16. Ме ще ря ков А.В.­Ин­сти­тут­граж­дан­ст­ва:­воз­ник­но­ве­ние,­со­дер­жа­ние,­ ти­пы­[Еле­к­трон­ный­ре­сурс]­–­Ре­жим­до­сту­па:­http://www.law.edu.ru­17. Ша по вал В.М.­ Кон­сти­туційне­пра­во­за­рубіжних­країн.­Ака­демічний­курс:­підруч.­–­К.­:­Юрінком­Інтер,­ 2008.­ –­С.­ 184.­18. Ме ще ря ков А.В. Цит.­ ра­бо­та. 19. Політо логія:­ підруч­ник­ для­ сту­ дентсів­ви­щих­на­вчаль­них­за­кладів­/­За­заг.­ред.­О.В.­Бабкіной,­В.П.­Гор­ба­тен­ка.­–­К.:­ Вид.­центр­«Ака­демія»,­2001.­–­С.­98.­20. Зем цов В.­Гро­ма­дян­ст­во­Ук­раїни­//­Уря­до­вий­ кур’єр­–­2000.­–­№11.­–­С.­12.­21. По лян ский В.В.­Прин­ци­пы­совет­ско­го­граж­дан­ст­ва­//­ Сов.­гос­во­и­пра­во.­2000.­–­№­5.­–­С.­123.­22. Май дан ник О.­Про­інсти­тут­гро­ма­дян­ст­ва­ Ук­раїни­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­1999.­–­№­2.­–­С.­70­75. 214 Держава і право • Випуск 50 Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО О. О. Хараджа. ІсторІЯ становленнЯ принципу Єдиного громадЯнства в УкраЇнІ