Сучасні тенденції розвитку науки адміністративного права
Розглядаються сучасні напрями розвитку адміністративного права. Визначаються окремі аспекти трансформації теорії адміністративного права. Окреслюються пріоритетні напрями розвитку адміністративно-правових досліджень....
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34705 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Сучасні тенденції розвитку науки адміністративного права / А.Г. Соломаха // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 278-283. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34705 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-347052012-06-05T12:19:03Z Сучасні тенденції розвитку науки адміністративного права Соломаха, А.Г. Адміністративне право Розглядаються сучасні напрями розвитку адміністративного права. Визначаються окремі аспекти трансформації теорії адміністративного права. Окреслюються пріоритетні напрями розвитку адміністративно-правових досліджень. Рассматриваются современные направления развития административного права. Определяются отдельные аспекты трансформации теории административного права. Выделяются приоритетные направления развития административно-правовых исследований. Modern directions of development of administrative law are examined in the article. The separate aspects of transformation of theory of administrative law are determined. Priority directions of development of administrative-law researches are outlined. 2010 Article Сучасні тенденції розвитку науки адміністративного права / А.Г. Соломаха // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 278-283. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34705 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Адміністративне право Адміністративне право |
spellingShingle |
Адміністративне право Адміністративне право Соломаха, А.Г. Сучасні тенденції розвитку науки адміністративного права Держава і право |
description |
Розглядаються сучасні напрями розвитку адміністративного права. Визначаються окремі аспекти трансформації теорії адміністративного права. Окреслюються пріоритетні напрями розвитку адміністративно-правових досліджень. |
format |
Article |
author |
Соломаха, А.Г. |
author_facet |
Соломаха, А.Г. |
author_sort |
Соломаха, А.Г. |
title |
Сучасні тенденції розвитку науки адміністративного права |
title_short |
Сучасні тенденції розвитку науки адміністративного права |
title_full |
Сучасні тенденції розвитку науки адміністративного права |
title_fullStr |
Сучасні тенденції розвитку науки адміністративного права |
title_full_unstemmed |
Сучасні тенденції розвитку науки адміністративного права |
title_sort |
сучасні тенденції розвитку науки адміністративного права |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Адміністративне право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34705 |
citation_txt |
Сучасні тенденції розвитку науки адміністративного права / А.Г. Соломаха // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 278-283. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT solomahaag sučasnítendencíírozvitkunaukiadmínístrativnogoprava |
first_indexed |
2025-07-03T15:49:32Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:49:32Z |
_version_ |
1836641443027877888 |
fulltext |
А. Г. СОЛОМАХА. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НАУКИ
АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
Роз гля да ють ся су часні на пря ми роз вит ку адміністра тив но го пра ва. Виз на ча ють ся
ок ремі ас пек ти транс фор мації те орії адміністра тив но го пра ва. Ок рес лю ють ся
пріори тетні на пря ми роз вит ку адміністра тив нопра во вих досліджень.
Клю чові сло ва: пра во ва на ука, адміністра тив не пра во, адміністра тив не за ко но
дав ст во, дер жав не уп равління, пра во ва дер жа ва.
Рас сма т ри ва ют ся со вре мен ные на прав ле ния раз ви тия ад ми ни с т ра тив но го пра ва.
Оп ре де ля ют ся от дель ные ас пек ты транс фор ма ции те о рии ад ми ни с т ра тив но го пра
ва. Вы де ля ют ся при ори тет ные на прав ле ния раз ви тия ад ми ни с т ра тив нопра во вых
ис сле до ва ний.
Клю че вые сло ва: пра во вая на ука, ад ми ни с т ра тив ное пра во, ад ми ни с т ра тив ное
за ко но да тель ст во, го су дар ст вен ное уп рав ле ние, пра во вое го су дар ст во.
Modern directions of development of administrative law are examined in the article. The
separate aspects of transformation of theory of administrative law are determined. Priority
directions of development of administrativelaw researches are outlined.
Key words: legal science, administrative law, administrative legislation, state administra
tion, legal state.
Зміни, які відбулися заостаннідесятиліттяунашійкраїні, вплинулинаусі
сфери життєдіяльності як держави, так і суспільства, не залишивши осторонь
такожіправовунауку,наслідкивпливунаякувражаютьсвоїмобсягом.
За роки незалежності України було радикально переглянуто теоретичні та
методологічніосновинаукиадміністративногоправазурахуваннямполітичної,
економічної, соціальної і правової природи Української держави, об’єктивних
закономірностейітенденційїїісторичногорозвитку.
Нова доктрина адміністративного права безпосередньо впливає на процес
реформуванняадміністративногоправаякгалузіправа.Цядоктринабазуєтьсяна
визнанніякісноновоїролідержавиувзаємовідносинахзгромадянами–непану
вання,аслужінняїм.Відповідно,оцінкарозвиткунаукиадміністративногоправа
насучасномуетапівизначаєнеобхідністьтаактуальністьстатті.
Дослідженнюпроблемтаперспективрозвиткуадміністративногоправапри
святили свої праці В.Б.Авер’янов, І.А. Безклубий,Ю.П. Битяк, І.С. Гриценко,
Т.П.Мінка, С.В. Пєтков та інші. Проте, на сьогодні нагальною є необхідність
комплексногодослідженнясучаснихнапряміврозвиткуадміністративногоправа
якгалузіправа.
Зміст і головне призначення науки адміністративного права полягає у роз
робцінауковихвисновків,рекомендаційіконкретнихпропозиційщодовдоскона
лення та посилення ефективності діючих адміністративноправових норм і
відповідних правових інститутів, що врештірешт безпосередньо впливає на
ефективністьдержавноуправлінськоїдіяльності.Вцьомувиявляєтьсяактивний
вплив адміністративноправової науки на розвиток адміністративного права як
галузіправа.
Унауковихдослідженняхугалузіадміністративногоправавикористовуються
278 Держава і право • Випуск 50
© СО ЛО МА ХА Ар тем Гри го ро вич–асистенткафедритеоріїта історіїдержави і
праваКиївськогонаціональногоуніверситетуіменіТарасаШевченка
загальнонауковітаконкретнонауковіметодидосліджень,іпередусімсистемний
та структурнофункціональний аналіз управлінськоправових явищ, соціологіч
ний метод, наукові експерименти. Визначальний вплив на розвиток науки
адміністративногоправасправляєзагальнатеоріядержавиіправа,наукаконсти
туційного(державного)права.Зокрема,КонституціяУкраїни(ст.3)проголошує:
«Праваісвободилюдинитаїхгарантіївизначаютьзмістіспрямованістьдіяль
ностідержави.Держававідповідаєпередлюдиноюзасвоюдіяльність.Утверд
женняізабезпеченняправісвободлюдиниєголовнимобов’язкомдержави».
РокинезалежностіУкраїнихарактеризуютьсяпевнимрозвиткомвітчизняної
науки адміністративного права. Було видано ґрунтовні дослідження з багатьох
проблемадміністративногоправа.Вцентріувагиукраїнськихадміністративістів
стоялитеоретичнітаметодологічніпроблеминауки,щодісталовідображенняу
низцімонографічнихпрацьтапідручників.
Значнийвпливнарозробкутеоріїадміністративногоправасправилинаукові
доробкивгалузітеоріїдержавиіправа,конституційногоправа,теоріїдержавно
гоуправління,цивілістики1.Зрозуміло,щоневсізазначенідослідженнярівноцінні
за своїм науковим потенціалом, але вони значно збагатили українську правову
наукуйсприялирозробціметодологічнихітеоретичнихосновнаукиадміністра
тивногоправа.
Власне адміністративне право як фундаментальна галузь правової системи
спрямовувалося переважно на регулювання суспільних відносин у процесі
здійснення державного управління. Хоча, на нашу думку, серцевиною науки
адміністративного права мали б бути категорії, пов’язані з взаємовідносинами
апарату державного управління і громадянами, адміністративними (управ
лінськими)процедурами,організаційноправовимизасобамизабезпеченняефек
тивноїреалізаціїтадійовогозахиступравгромадянусферіуправління.
У цілому зміст адміністративноправової науки, включаючи, насамперед, її
понятійнотермінологічнийапарат,багатовчомусформувавсязоглядунапотре
би вивчення побудови системи державного управління, її складових та їх
функціонування2.
Вжесьогодніможнаговоритипроте,щоадміністративнеправо,сформував
шисьякгалузьправазаостаннідвасторіччя,відрізняєтьсяповнотоюйвіднос
ною завершеністю структури. Адміністративне право вивчає адміністративне
законодавство, що по своєму обсягу і масштабу навряд чи може зрівнятися з
якоюнебудьіншоюправовоюгалуззю,імаєдоситьчіткусистемуадміністратив
ноправовихінститутівіпідгалузейправа.Вадміністративномуправівсіінсти
тути взаємозалежні між собою: наприклад, форми й методи управління йдуть
своїми коріннями у питання про сутність, завдання і функції державного
управлінняітомувимагаютьпопередньоговивченняосновнихпроблемдержав
ногоуправлінняівиконавчоївлади.
Напевно,найбільшийвнесокурозвитоктеоріїадміністративногоправазро
билинімецькідослідники.ПротягомпершихдесятилітьXXст.значнийвнесокв
удосконалення німецького адміністративного права був зробили Карл Корман,
Фріц Фляйнер, Юліус Хачек, Адольф Меркл, Ріхард Тома й Вальтер Елінек.
Наприклад, книга В. Елінека «Адміністративне право» (1931 р.) для німецької
адміністративноправовоїнаукисталасвоєрідниммісткомусучасність.
Помітним явищем у становленні сучасного адміністративного права в 40–
50ті рокиXX ст. є поява праць з адміністративного права німецького вченого
279Юридичні і політичні науки
ЕрнстаФорстхофа(19021974),якінабулиособливоїпопулярностізавдякитому,
щопоновомутлумачилипоняття«управління»,розширюючийогодомежзабез
печення «турботи для існування». Е. Форстхоф прагнув перебороти вузьке
розумінняадміністративногоправаякправа,щорегламентує«примусовусисте
му управління», тобто управління,що використовує примусові заходи і заходи
адміністративної «прямої» влади.Учений висунувположенняпронеобхідність
включення в предмет адміністративного права так званого «позитивного
управління»,щоперебуваєнаслужбіпублічнихінтересівізабезпечуєнормальне
і необхідне «існування» населення й суспільства.При цьому адміністративний
акт(актуправління),щомавутойчасформуполіцейськогонаказу івідігравав
рольцентрального інституту«примусової системиуправління»,пропонувалося
вважатирезультатомспільнихдійдержави(публічноївлади)ігромадян(напри
клад, з’явився навіть термін «публічноправовий договір»). Німецький учений
ГансВольф(18981976),розвиваючиадміністративноправовутеорію,остаточно
додавнауціадміністративногоправависокучіткістьякутермінологічнійсфері,
так і в області його систематизації3. Під впливом ідей і положень німецького
адміністративного права розвивалася адміністративноправова наука і в інших
європейськихкраїнах.
Принципитаінститутиадміністративногоправа,створенівбуржуазнійпра
вовійдержавіXIXіпочаткуXXст.,виявилисяголовноюособливістюпроведення
політикидобробутувдемократичнихпарламентськихдержавахXXст.Укожній
такій країні з’явилася значна кількість державних і місцевих адміністративних
органів,діяльністьякихспрямовананавирішенняколективнихзавданьіназабез
печеннясоціальноготаекономічногозахистуіндивіда.«...Упромисловорозвине
ному суспільстві адміністративне й тісно пов’язане з ним соціальне право на
практицінайчастішемалибільшезначеннядляіндивіда,ніжцивільнеправо.Ще
більшийобсягіпоширенняцеодержалоутоталітарнихдержавах,заснованихна
марксистськійідеології,івнаціональнихдиктаторськихкраїнах(деадміністра
тивнеправозбереглоосновніриси,щонагадуютьполіцейськеправоXVII–XVIII
ст.,атакожорганиуправління)упорівнянніізкраїнами,щобазуютьсянапарла
ментськійдемократіїізмішанійекономіціздержавноюіприватноювласністю»4.
Середосновнихдосягненьнаукиадміністративногоправапротягомостанніх
7080років,нанашудумку,можнавиокремити:1)зростаннядержавноговтру
чання(державногорегулювання)векономіку,особливовтакісфери,якмістобу
дування, благоустрій території, захист навколишнього природного середовища;
2)внутрішніперетворенняадміністративногозаконодавства;3)розвитоксудової
практикипо адміністративних справах; 4) розробкаправовихпроблемпроцесу
публічногоуправління;5)захистправісвободгромадянвіддійірішеньорганів
державного управління (адміністративне судочинство); 6)установлення законо
давчихосновдіяльностіпублічноївлади,професійнихчиновників;7)підвищен
ня якості нормативного регулювання адміністративного договору й посилення
йогоролі вуправлінськійпрактиці;8)нова структураадміністративногоправа,
щовидозмінюваласяпідвпливомновогоадміністративногозаконодавства.
Сучаснийрозвитокнаукиадміністративногоправабазуєтьсянаідеїпроте,що
державаісуспільствонетількивзаємодіютьміжсобою,алейобслуговуютьодин
одного(служатьодинодному).Томувдосконаленняадміністративногоправайде
шляхомдоданняйомуусебільшчіткихорганізаційноправовихформіполегшен
няадміністративнихпроцедур.
280 Держава і право • Випуск 50
Принцип«переваги закону» (принцип законності або застереження закону),
основнийдляадміністративногоправа,усферіздійсненняадміністративнихдій
усебільшепоширюєсвоюдіюнагалузіправа.Органиуправління,здійснюючи
нормотворчу діяльність, зобов’язані в першу чергу керуватися діючим у кон
кретнійсферізаконом,тобтоціуправлінськідіїповиннібутидозволенізаконо
давцем.Іншоюважливоютенденцією,щорозвиваєтьсявостаннірокиособливо
помітно, є поступове витіснення вчення про особливе владне відношення з
адміністративногоправайзамінайогоправовідносинамиміжсуб’єктами,урегу
льованимиправовиминормами і спрямованимина забезпеченняправопорядку,
безпекисуспільствайдобробутугромадян5.Такимчином,акцентробитьсянена
аналіз наявних в органів управління владних повноважень, а на правильне,
доцільне,ефективнейзаконнеїхвикористання.
УФРНподальшийрозвитокадміністративногоправавідбувавсяпідвпливом
прийнятого25 травня1976р.Адміністративнопроцесуального закону, в якому
встановлювався порядок видання адміністративного акту, висновку адміністра
тивного договору й багато інших управлінських процедур. І понині у ФРН й
іншихєвропейськихкраїнахвикладаннюадміністративногоправавуніверсите
тах приділяється значна увага. У західноєвропейських державах у загальному
обсязіправовихзнаньадміністративномуправуналежитьпровіднемісце.Напри
клад, у сучасній Франції, адміністративне право є діючим засобом підтримки
національноїєдностійзгуртованості,щопідпорядковуєєдинимнормамповедінки
іконтролювсіструктурніодиницісуспільства.
Усередині80х–напочатку90хрр.ученіроблятьпомітнікрокиврозвитку
йаналізітакихнайважливішихтеоретичнихпитаньнаукиадміністративногопра
ва,як:визначеннясутностііпредметуадміністративногоправа;систематизаціяй
кодифікаціяадміністративногоправа;застосуванняйогонорм;змістдержавного
управління, йогоформи іметоди; система і правовий стан органів державного
управління;державнаслужба;адміністративнийпроцес;адміністративнаюрис
дикція; забезпечення законності в державному управлінні.Особлива увага при
цьому приділяється ролі людського фактора у підвищенні ефективності діяль
ностіорганівуправління,відповідальностіусистемідержавногоуправління.
Не залишилися без уваги і політичні процеси, що відбувалися в той час у
країнах колишнього соціалістичного табору. Учені розпочали аналізували
наступні актуальні проблеми: демократизацію апарату державного управління;
правове забезпечення процесу демократизації апарату державного управління;
удосконаленняорганізаційноїструктуриуправліннявумовахдемократизаціїдер
жавного апарату; розвиток теорії самоврядування і державного управління;
підвищеннявимогдодержавнихслужбовців;практикапоєднаннясамоврядуван
ня,колегіальностіієдиноначальності;демократизаціяпроцесурозробкиіприй
няття управлінських рішень; розвиток інститутуюридичної відповідальності в
умовахдемократизаціїапаратууправління;контрользадіяльністюуправлінсько
гоапарату.
У цей же час обґрунтовується доцільність виокремлення зі структури
адміністративногоправатакоїпідгалузі,якслужбовеправо.
Зрісінтересученихідопроблемиадміністративногодоговору,адміністратив
ноделіктного і поліцейського права, до адміністративної діяльності органів
внутрішніхсправ.Подальшийрозвитокодержалитакожпроблемиадміністратив
ноюрисдикційногопроцесу,провадженняпосправахпроадміністративніправо
281Юридичні і політичні науки
порушення.
Післяприйняттяу1996р.КонституціїУкраїни,новихзаконів,передвітчиз
няноюнаукоюадміністративногоправапосталиновіважливізавданнярозвитку
багатьох сфер управління і адміністративного права. Серед пріоритетних
напрямківадміністративноправовихдослідженьможнаназватинаступні:визна
ченнясутностіісучаснихзавдань,функційіпринципівдержавногоуправлінняі
місцевого самоврядування; становлення системи місцевого самоврядування і
аналізїїнайважливішихелементів;проблемифункціонуваннявиконавчоївладив
Україні;принципиіфункціїсучасногоадміністративногоправа;створенняново
гоадміністративногозаконодавстваійогоподальшасистематизаціяйкодифікація;
адміністративний процес; адміністративна юстиція (адміністративносудова
діяльність);новаструктураадміністративногоправа;виокремленняновихпідга
лузейадміністративногоправа;проблемидержавноїслужби(публічноїслужби);
зміцненнязаконностійдисципліниусферідержавногоуправління.
Унайближчірокиученіадміністративістизустрінутьсязнеобхідністюство
рення сучасної теорії адміністративного права, зокрема щодо визначення його
понять та інститутів, по виокремленню підгалузей адміністративного права й
уточненнюйогосистемиіструктури.Такапрацяєпосильноютількидлявелико
го колективу вчених, що активно займаються розробкою проблем сучасного
адміністративного права. Результатом наукової діяльності вітчизняних учених
можуть стати досягнення, що дають змогу спростувати тезу професора
К.С.Вельськогопроте,що«наукаадміністративногоправа одна ізнайбільш
недосконалих,якащеневідбуласяякгалузьправа,принаймнінапострадянських
теренах»6.
Отже,адміністративнеправонасьогодніперебуваєвстадіїглибокогорефор
мування,обумовленогорядомпричин, середякихможнавиокремитинаступні:
прийняттяКонституціїУкраїни1996р.,уякійвстановленийпринципподілудер
жавної влади на законодавчу, виконавчу і судову; конституційне розмежування
правіобов’язківміжсуб’єктамидержавногоуправління;змінапрактикиформу
вання іфункціонуваннявиконавчоївлади(особливийзміст,принципиіфункції
виконавчоївлади);новеспіввідношенняполітичноїсистемиіпублічногоуправ
ління (державного управління і місцевого самоврядування).Основноюпробле
мою у теорії адміністративного права, на наш погляд, залишається проблема
організаціїдержавногоуправліннянарізнихрівнях:національному,регіонально
муймісцевому.Відповідно,уцьомуконтексті,актуальноюєрозробказагальної
теоріїдержавнихорганізацій,функційапаратудержавногоуправліннянарізних
рівнях,координаціїдержавногоуправлінняякцілісноїсистеми.
Розвиток сучасних суспільних відносин і практика державного будівництва
обумовлюютьзмінуролі,обсягуіспіввідношенняосновнихскладовихадміністра
тивногоправайогоінститутів,підгалузей,правовихоб’єднань.
Сучаснийрівеньрозвиткууправлінськихвідносин,завданняформуванняпра
вовоїдемократичноїдержави,відображеніуКонституціїУкраїни,обумовлюють
подальшийрозвитокінститутуадміністративноправовихформуправління(пра
вових форм реалізації виконавчої влади), а отже, і необхідність наукових
дослідженьщодоподальшогорозвиткуадміністративногоправа.
ЯквідзначавВ.Б.Авер’янов,вирішальноюметоюадміністративноправового
регулювання взаємовідносин громадян із органами виконавчої владимає стати
регламентація основних форм і напрямків діяльності як забезпечення справді
282 Держава і право • Випуск 50
демократичного режиму цих взаємовідносин на основі непорушності консти
туційних прав і свобод людини і громадянина. Відповідно, у доктринальному
визначеннісуспільноїцінностіадміністративногоправаголовнимирисамимають
стати не згадані «управлінська», а тим більше «каральна» функції, а такі нові
функції,як«правозабезпечувальна»(пов’язанаіззабезпеченнямреалізаціїправі
свободлюдини)і«правозахисна»(пов’язанаіззахистомпорушенихправ)7.
Нанашудумку,насьогоднівітчизнянимученимвартощебільшеакцентувати
увагуназавданняхгалузіадміністративногоправащодонайповнішогозабезпе
ченняреалізаціїтазахиступравприватних(фізичнихіюридичних)осіб,свобод
і законних інтересів в їхніх відносинах із органами публічного (державного і
самоврядного) управління. Такий підхід сприятиме утвердженню в юридичній
науцієвропейськихцінностейправаувзаємовідносинахпублічноївладизгрома
дянином і наближенню вітчизняної доктрини адміністративного права до
адміністративноправовихмоделей,якідіютьусучаснихдемократичнихкраїнах
світу.
1. Адміністра тив не право України. Академічний курс: Підруч.: У 2х т. – Т. 1:
Загальначастина/Ред.кол.:В.Б.Авер’янов(голова).–К.:Юридичнадумка,2004.–
С.86.2. Ба х рах Д.Н.Административнаявластькаквидгосударственнойвласти//Госу
дарствоиправо.–1992.–№3.–С.14.3. Ан нерс Э.Историяевропейскогоправа.–М.,
1994.–С.45.4. Ба х рах Д.Н.Важныевопросынаукиадминистративногоправа//Госу
дарствоиправо.–1993.–№2.–С.3745.5. Гал ли ган Д., По лян ский В.В., Ста ри лов
Ю.Н.Административноеправо:историяразвитияиглавныесовременныеконцепции.
– М.: Юристъ, 2002. – С. 41. 6. Мінка Т.П. Актуальні проблеми змісту системи
адміністративного права // Часопис Київського університету права. –2009. – №2. –
С.123. 7. Авер’я нов В.Б. Нові риси предмета українського адміністративного права //
Персонал.–2005.–№4.[Електроннийресурс]–Режимдоступу:www.personal.in.ua.
283Юридичні і політичні науки
Розділ 4. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО
А. Г. Соломаха. СуЧаснІ тенденцІЇ розвитку науки адмІнІстративного права
|