Колективно-договірне регулювання в умовах реформування законодавства про працю
Досліджуються питання колективно-договірного регулювання трудових відносин в сучасних умовах, вносяться пропозиції щодо його удосконалення та ефективності до проекту Трудового кодексу України....
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34738 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Колективно-договірне регулювання в умовах реформування законодавства про працю / Я.В. Сімутіна // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 344-351. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34738 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-347382012-06-05T12:59:21Z Колективно-договірне регулювання в умовах реформування законодавства про працю Сімутіна, Я.В. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Досліджуються питання колективно-договірного регулювання трудових відносин в сучасних умовах, вносяться пропозиції щодо його удосконалення та ефективності до проекту Трудового кодексу України. Исследуются вопросы коллективно-договорного регулирования трудовых отношений в современных условиях, вносятся предложения по его усовершенствованию и эффективности в проект Трудового кодекса Украины. Issues of collective and labour contract regulation in modern conditions are investigated, proposals on its improvement and efficiency in the draft Labour code of Ukraine have been made. 2010 Article Колективно-договірне регулювання в умовах реформування законодавства про працю / Я.В. Сімутіна // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 344-351. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34738 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
spellingShingle |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Сімутіна, Я.В. Колективно-договірне регулювання в умовах реформування законодавства про працю Держава і право |
description |
Досліджуються питання колективно-договірного регулювання трудових відносин в сучасних умовах, вносяться пропозиції щодо його удосконалення та ефективності до проекту Трудового кодексу України. |
format |
Article |
author |
Сімутіна, Я.В. |
author_facet |
Сімутіна, Я.В. |
author_sort |
Сімутіна, Я.В. |
title |
Колективно-договірне регулювання в умовах реформування законодавства про працю |
title_short |
Колективно-договірне регулювання в умовах реформування законодавства про працю |
title_full |
Колективно-договірне регулювання в умовах реформування законодавства про працю |
title_fullStr |
Колективно-договірне регулювання в умовах реформування законодавства про працю |
title_full_unstemmed |
Колективно-договірне регулювання в умовах реформування законодавства про працю |
title_sort |
колективно-договірне регулювання в умовах реформування законодавства про працю |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34738 |
citation_txt |
Колективно-договірне регулювання в умовах реформування законодавства про працю / Я.В. Сімутіна // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 344-351. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT símutínaâv kolektivnodogovírneregulûvannâvumovahreformuvannâzakonodavstvapropracû |
first_indexed |
2025-07-03T15:51:43Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:51:43Z |
_version_ |
1836641580781404160 |
fulltext |
Я. В. СІМУТІНА. КОЛЕКТИВНО-ДОГОВІРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В УМОВАХ
РЕФОРМУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ
Досліджу ють ся пи тан ня ко лек тив нодо говірно го ре гу лю ван ня тру до вих відно син в
су час них умо вах, вно сять ся про по зиції що до йо го удо с ко на лен ня та ефек тив ності до
про ек ту Тру до во го ко дек су Ук раїни.
Клю чові сло ва: ко лек тив нодо говірне ре гу лю ван ня, ко лек тивні уго ди, ко лек тивні
до го во ри, соціаль не парт нер ст во.
Ис сле ду ют ся во про сы кол лек тив нодо го вор но го ре гу ли ро ва ния тру до вых от но ше
ний в со вре мен ных ус ло ви ях, вно сят ся пред ло же ния по его усо вер шен ст во ва нию и
эф фек тив но с ти в про ект Тру до во го ко дек са Ук ра и ны.
Клю че вые сло ва: кол лек тив нодо го вор ное ре гу ли ро ва ние, кол лек тив ные со гла ше
ния, кол лек тив ные до го во ра, со ци аль ное парт нер ст во.
Issues of collective and labour contract regulation in modern conditions are investigated,
proposals on its improvement and efficiency in the draft Labour code of Ukraine have been
made.
Key words: collective and labour contract regulation, collective agreements, collective
contracts, social partnership.
ДецентралізаціяправовогорегулюваннясуспільнихвідносинвУкраїнізнач
нопосилюєрольдоговірногорегулюванняпраці, якепередбачаєбезпосередню
участьсуб’єктівтрудовихвідносинувстановленніумовпрацішляхомукладення
колективних договорів та угод. Термін «договірне регулювання» найбільше
відповідає суті відносин, що складаються в ринкових умовах, адже дає мож
ливість відзначити погоджувальний характер діяльності учасників трудових
відносинщодовизначеннявзаємнихсуб’єктивнихправтаобов’язків.Воноєеле
ментомцілісноїструктуритрудовогоправа,оскількивиступаєзасобомреалізації
взаємодії потреб та інтересів учасників трудових відносин1. Таким чином,
дослідженняприродийпорядкуприйняттяколективнихдоговорівіугоднабуває
особливоїактуальностіякдлянаукитакідляпрактикитрудовогоправа.
За останні роки питання колективнодоговірного регулювання трудових
відносин були предметом уваги багатьох вчених трудового права, зокрема,
В.В. Жернакова, З.Я. Козак, П.Д. Пилипенка, М.П. Стадника, Г.І. Чанишевої,
О.М. Ярошенка та інших. Незважаючи на це, залишається чимало проблем,
пов’язанихзефективністюправовогорегулюваннясоціальнотрудовихвідносин
за допомогою колективних договорів і угод. У зв’язку з чим, метою даної
публікаціїєдослідженняокремихаспектівколективнодоговірногорегулювання
трудовихвідносинвсучаснихумовахтавиробленняпропозиційщодойогоудос
коналення.
Слідпідкреслити,щочиннийКодексзаконівпропрацюУкраїнинемістить
положеньстосовновсієї системиколективнодоговірногорегулювання,окрім її
найнижчого,такзваного,виробничогорівня,наякомуукладаєтьсяколективний
договір.Правоверегулюванняколективнихвідносиннарівнідержави,галузіта
регіонутапорядокукладеннявідповіднихколективнихугодздійснюєтьсянасьо
344 Держава і право • Випуск 50
©СІМУТІНАЯнаВолодимирівна–кандидатюридичнихнаук,доцентКиївського
університетуправаНАНУкраїни
годніЗакономУкраїни«Проколективнідоговори іугоди»тачастковоЗаконом
України «Про оплату праці». У зв’язку з цим, варто підтримати позицію
М.П.Стадника, який зазначив,щоосновніположеннящодо колективнихдого
ворівіугоднеобхіднозакріпитивокремійглавіновогоТрудовогокодексу,визна
чившиприцьомучіткусистемуїхспіввідношення,порядокукладеннятавико
нання2.
Визнаючиформамиреалізаціїколективнодоговірногорегулюванняугодита
договори,трудовезаконодавствоУкраїнивживаєодночаснодватерміни«колек
тивна угода» і «колективний договір», проте в жодному нормативному акті не
названі ознаки їх диференціації, що сприяє виникненню різних поглядівщодо
розмежуванняколективнихдоговорівіколективнихугодунауковійлітературі.
НадумкуВ.І.Прокопенка,«посутіколективнийдоговірєрізновидомколек
тивних угод, який укладається на виробничому рівні». Водночас він виділяв і
деяківідмінностіміжколективнимдоговороміугодою,зокрема,специфічнусфе
руукладення, сторін, які наділеніправом їх укладати, зміст таюридичну силу
кожноїзцихформтрудовогоправа3.Аналізуючиспіввідношенняколективного
договору й угоди,О.В.Смирнов доходить висновку,що обидва види правових
актівєзасобомколективнодоговірногорегулюванняпраці.Проте,–продовжує
дослідник,–якщоколективнийдоговірєактомлокальногорегулюваннятрудових
відносин, то угода – актом централізованого регулювання»4. Про таку ж саму
відмінністьзгадуютьІ.О.Лосиця5таО.М.Акопова6.
Колективніугоди,яквжезазначалося,укладаютьсянасьогоднінадержавно
му,галузевомутарегіональномурівнях,аколективнідоговори–навиробничому.
Отже,колективнідоговориєлокальнимиактами,якіприймаютьсябезпосередньо
напідприємствах,вустановах,організаціях,ісамевнихповинніотриматикон
кретизаціюположенняколективнихугодвищихрівнів.Більшетого,положення
угод повинні надавати сторонам колективних договорів певний простір для
самостійноговирішеннярядупитань,закріплюючилишепринциповіпитаннята
гарантії працівників на певному рівні (державному, галузевому чи регіональ
ному).
Розглядаючивідмінностіміжколективнимдоговоромтаугодами,Б.М.Жарков
зазначає,щокоженколективнийдоговірєугодою,протенекожнаугода,укладена
професійнимиспілкамивідіменінайманихпрацівниківзроботодавцями,єколек
тивнимдоговором7.Зтакоговисновкудослідникавипливає,щофактичноколек
тивнийдоговірєрізновидомколективноїугоди,щоукладаєтьсянавиробничому
рівні.
Привизначенніспіввідношеннязмістуколективнихдоговорівіугодвиникає
проблема,пов’язаназобов’язковістюїхукладення.Згіднозіст.11ЗаконуУкраї
ни «Про колективні договори і угоди»8 колективний договір укладається на
підприємствах,вустановах,організаціяхнезалежновідформвласностійгоспо
дарювання,яківикористовуютьнайманупрацюімаютьправаюридичноїособи.
Нановостворюваномупідприємствіколективнийдоговірукладаєтьсязаініціати
воюоднієїізсторінутримісячнийстрокпісляреєстраціїпідприємства,установи,
організації,якщозаконодавствомпередбаченореєстрацію,абопіслярішенняпро
заснування підприємства, установи, організації, якщо не передбачено їх
реєстрацію(ч.8ст.9ЗаконуУкраїни«Проколективнідоговориіугоди»).Отже,
нормизаконодавствавімперативнійформівстановлюютьнеобхідністьукладення
345Юридичні і політичні науки
колективних договорів на всіх підприємствах, в установах, організація, якщо
вониєюридичнимиособамиівикористовуютьнайманупрацю.
Щодо угод вищих рівнів, то законодавство не містить прямої норми, яка б
передбачалаобов’язоксторінщодоїхукладення.ЗаконУкраїни«Проколективні
договори і угоди» (ст. 17) передбачає лише відповідальність за ухилення від
участіупереговорахщодоукладення,зміничидоповненняугоди.Отже,увипад
кувідсутностіініціативихочабоднієїзісторінколективноїугоди,вонаможеіне
укладатися.Обов’язковимєукладенняугодилише,якщобудьякаізсторінпись
мовоповідомитьіншісторонипропочатокпереговорів,аджедругасторонапро
тягомсемиднівповиннаїхрозпочати.
Такожневизначеночіткогоспіввідношенняівзаємозв’язкуугодіколектив
нихдоговорів.Так,відповіднодост.7ЗаконуУкраїни«Проколективнідоговори
і угоди» колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним
законодавствоміугодамигарантії,соціальнопобутовіпільги.Авст.16Кодексу
законів про працюУкраїни зазначається,що умови колективного договору, які
погіршують становищепрацівників порівняно з угодами, є недійсними9.Пози
тивно слід оцінити ч. 3 ст. 358 проекту Трудового кодексу, відповідно до якої
положення колективних угод, що погіршують порівняно із законодавством та
угодамивищогорівнястановищепрацівниківабосуперечатьїм,єнедійсними10.
Однак,заслуговуєнакритикуредакціяч.2ст.209проектуТрудовогокодексу,яка
встановлює,щонормиколективногодоговору,якимидопускаютьсяоплатапраці
нижченорм,визначенихгенеральною,галузевоюаборегіональноюугодами,але
ненижчедержавнихнормігарантійвоплатіпраці,можутьзастосовуватисяна
періодподоланняфінансовихтруднощівпідприємства,організаціїстроком,який
убудьякомувипадкунеможеперевищуватишестимісяців.Видається,щодана
норма, поперше, не відповідає одному з принципів трудового права щодо
недійсностіумовколективнихдоговорів,якіпогіршуютьстановищепрацівникау
порівнянні з угодами вищого рівня. Подруге, одне з основних трудових прав
працівників–правонавинагородузапрацюнеповиннозазнаватиутисківчерез
фінансовітруднощіроботодавця,навітьітимчасові,томупропонуєтьсяцюнорму
виключити.
Усистеміколективнихугодцентральнемісцезаймаєгенеральнаугода. Іне
лишетому,щовонаукладаєтьсянанаціональномурівні,маєнайвищу,порівняно
зіншимиколективнимиугодами,юридичнусилуіїїпідписуютьвищіпредстав
ницькіорганироботодавцівтапрацівників.Генеральнаугодавиступаєосновою,
орієнтиромдляукладеннягалузевихірегіональнихугод,уякихрозвиваютьсяі
вдосконалюютьсяїїнормативнітазобов’язальніположення.
ЗаконУкраїни «Про колективні договори і угоди» (ст. 3) визнає сторонами
генеральноїугодилишепредставниківроботодавцівінайманихпрацівників,тоб
то закріплює біпартизм у відносинах соціального партнерства на найвищому
рівні.ОднаканаліззмістуГенеральноїугодиміжКабінетомМіністрівУкраїни,
КонфедерацієюроботодавцівУкраїнитавсеукраїнськимипрофспілкамиіпроф
об’єднаннямиУкраїнина20022003роки11,свідчитьпроте,щоКабінетМіністрів
Українивзявнасеберядзобов’язань,яківиходятьзамежікомпетенціїпредстав
никароботодавців,аїхвиконанняможливелишедержавниморганом(наприклад,
доручити місцевим органам виконавчої влади передбачити необхідні кошти в
проектахмісцевихбюджетівна2000рікдляповногопогашеннязаборгованості
іззаробітноїплати,зобов’язатиміністерства,іншіцентральніорганивиконавчої
346 Держава і право • Випуск 50
влади та керівників підприємств забезпечити своєчасну виплату поточної
заробітноїплатинапідприємствахіворганізаціяхдержавноїформивласностіта
зчасткоюдержавноївласностіпонад50відсотківтощо).Тому,очевидно,щов
Українісоціальнепартнерствофактичнофункціонуєяктрипартизм.
Питанняпророль тамісцедержави в колективнодоговірномурегулюванні
трудових відносин викликає суперечливі погляди у правовій науці. Зокрема,
З.Я.Козаквважає,щоздійсненнядоговірногорегулюваннятрудовихвідносинна
виробничомурівніможевідбуватисянадвостороннійоснові,ана«міжгалузево
му,галузевомутаадміністративнотериторіальномурівняхнеобхідновстановити
тристороннє укладення угод»12. Розглядаючи питання щодо участі Кабінету
МіністрівУкраїниуколективнодоговірнихвідносинахнанаціональномурівні,
Г.В.Осовийсхиляєтьсядонеобхідностіобов’язковоїучастіКабінетуМіністрів
Українивякостітретьоїсторонигенеральноїугоди:«УнинішніхумовахКабінет
МіністрівУкраїнивиступаєудвохіпостасях:яквищийорганвиконавчоївлади,
щоформує і здійснює соціальноекономічну політику в країні, визначає умови
функціонування всієї системи соціальнотрудових відносин, і як роботодавець,
якийздійснюєуправлінняоб’єктамидержавноївласності.Цежстосуєтьсяіцен
тральнихтамісцевихорганіввиконавчоївлади».Аргументуючисвоюпозицію,
авторпосилаєтьсянаКонвенціюМОП№144«Протристоронніконсультаціїдля
сприяннязастосуванняміжнароднихтрудовихнорм»танапринцип«трипартиз
му»таприходитьдовисновку,що«усуненняорганіввиконавчоївладивідукла
денняугоднесприятимерозвиткудоговірногорегулюваннятрудовихвідносин,
робитьнеповноціннимколдоговірнийпроцес»13.
Видається,щона даний час державне регулювання у сфері найманої праці
повиннозалишатисявагомим,томугенеральнуугодудоцільноукладатинатрис
тороннійоснові,залучаючидоцьогопроцесупредставникадержави.Цесприяти
мегармонізаціїнормцентралізованогоідоговірногорегулювання,надастьмож
ливістьврахуватиінтересисторінпристворенніновихчивнесеннізмінідопов
неньдочиннихнормативнихактів,апривиникненніміжсторонамиконфліктів
вирішити їхшляхом прийняття оптимального рішення на законодавчому рівні.
Враховуючивикладене,слідпозитивнооцінитиредакціюст.358проектуТрудо
вогокодексу,якапередбачаєтристороннєукладенняколективнихугод.Зокрема,
сторонами генеральної угоди визначені всеукраїнські професійні спілки та їх
об’єднання;всеукраїнськіоб’єднанняорганізаційроботодавців;КабінетМініст
рівУкраїни;галузевої(міжгалузевої)угоди–всеукраїнськіпрофесійніспілкита
їх об’єднання, що діють у відповідній галузі; організації роботодавців та їх
об’єднання,щодіютьувідповіднійгалузі;відповідніцентральніорганивиконав
чої влади. Сторонами угод, що укладаються на територіальному рівні, є про
фесійніспілки, їхоб’єднання,якімаютьвідповіднийстатустаоб’єдналисядля
укладення угоди; організації роботодавців, їх об’єднання, що діють на відпо
віднійтериторіїтаоб’єдналисядляукладенняугоди;місцевіорганивиконавчої
влади,органимісцевогосамоврядування.
Встановленігенеральноюугодоюположенняповиннізнаходитисвоюподаль
шуреалізаціювгалузевихугодах,якіпокликанінелишепокращитистановище
працівниківконкретноїгалузі,алейврахуватиособливостіпраціупевнійгалузі
господарства.Галузеваугодавідповіднодост.3ЗаконуУкраїни«Проколективні
договори і угоди» укладається між власниками, об’єднаннями власників або
уповноважених ними органів і профспілками чи об’єднаннями профспілок або
іншихпредставницькихорганізаційтрудящих,якімаютьвідповідніповноважен
347Юридичні і політичні науки
ня, достатні для ведення переговорів, укладення угоди та реалізації її норм на
більшостіпідприємств,щовходятьусферуїхдії.Напрактицісторонамиугодна
галузевомурівнівиступаютьміністерства,відомства,державнікомітети,ауразі
їх відсутності – інші об’єднання власників за галузевим принципом (асоціації,
корпорації, консорціуми) і галузеві профспілки або об’єднання профспілок чи
іншихпредставницькихорганізаційпрацюючих,котрімаютьвідповідніповнова
ження.
На галузевому рівні сторонами колективнодоговірних правовідносин регу
люютьсягалузевінорми,зокремащодо:нормуванняйоплатипраці,встановлен
ня для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати
відповіднодокваліфікаціїтамінімальнихрозмірівдоплатінадбавок;умовзрос
тання фондів оплати праці; встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових)
співвідношеньвоплатіпраці(ч.2ст.8Закону«Проколективнідоговориіуго
ди»).
Отже,галузеваугодаповиннанелишерозвиватиположеннягенеральноїуго
ди,алейрегулюватипитання,віднесенізаконодавствомдосфериїїрегулювання
іякізалишаютьсяпозамежамирегулюваннягенеральноїугоди(наприклад,вста
новленнядляпідприємствгалузі(підгалузі)мінімальнихгарантійзаробітноїпла
тивідповіднодокваліфікаціїнаосновієдиноїтарифноїсіткипопраціокремих
професійнихгрупікатегорійпрацівниківгалузі(підгалузі),міжкваліфікаційних
(міжпосадових) співвідношень в оплаті праці).Але основноюметою галузевої
угоди слід визнати посилення соціального захисту та гарантій трудових прав
працівниківпевноїгалузі,встановленнявищихпорівнянозгенеральноюугодою
пільгтакомпенсацій.Протепереважначастинаположеньгалузевихугодмістить
зобов’язаннясторінщодовиконаннянормзаконодавства.Наприклад,урозділі2
«Нормування і оплата праці» Галузевої угоди міжНаціональною акціонерною
компанією«ЕнергетичнакомпаніяУкраїни» іПрофспілкоюпрацівниківенерге
тики та електротехнічної промисловості України та Незалежною галузевою
профспілкоюенергетиківУкраїнина20082010роки14удвадцятидвохпунктахз
тридцятизазначенообов’язокСторінщододотриманнянормчинногозаконодав
ства і лише у вісьмох передбачені реальні заходи щодо підвищення гарантій
працівникамгалузі,порівнянозвстановленимизаконодавством.Звичайно,бажа
нобулобугалузевихугодахбільшеприділятиувагипідвищеннюсоціальнихта
трудовихгарантійпрацівниківокремовзятоїгалузі.
Важливемісцеврегулюваннісоціальнотрудовихвідносинпосідаютьтакож
регіональніугоди.Згіднозч.3ст.8Закону«Проколективнідоговори іугоди»
угоди на регіональному рівні регулюють норми соціального захисту найманих
працівників підприємств, включають вищі, порівняно з генеральною угодою
соціальні гарантії, компенсації, пільги. На сьогодні договірне регулювання на
регіональномурівніщенесталодієвиммеханізмомзахиступрацівниківузв’язку
зформальнимставленнямсторіндоугоди.Зокрема,Концепціядальшогорефор
муванняоплатипрацівУкраїні,схваленаУказомПрезидентаУкраїнивід25груд
ня2000року,вказуєнате,що«існуючаправованевизначеністьзмістурегіональ
нихугод та сфери їх дії негативно впливаєнапрактику укладення такихугод.
Аналіз змісту угод, які укладалися в останні роки на регіональному рівні,
свідчить,щоабсолютнаїхбільшістьнеміститьнормрегламентаціїумовоплати
праці»15.
«Враховуючи спрямованість реформування економіки України, – зазначає
348 Держава і право • Випуск 50
О.Поплавська,угодинарегіональномурівнімаютьстатипріоритетними.Але
регіонмаєвизначатисянеякадміністративнотериторіальнаодиниця.Регіон–це
частинатериторіїкраїни,якахарактеризуєтьсякомплексомвластивихїйприрод
ногеографічних,економічнихтаіншихознак.ПровіднівченіРадиповивченню
продуктивнихсилУкраїнивизначаютьвісімрегіонів:Донецький,Карпатський,
Поліський, Придніпровський, Причорноморський, Східний та Центральний…
Отже,якщонеототожнюватирегіонзобластю,змістрегіональноїугодинеможе
бутиідентичнимзмістугалузевоїугодиіжодномуразірегіональнаугоданеможе
знаходитисянащабельнижчевідгалузевої»16.
Уцьомузв’язкуслідпідтриматиновелупроектуТрудовогокодексуУкраїни
щодозміни«регіональних»угодна«територіальні»,якіповинніврегульовувати
соціальнотрудовіпитання,пов’язані,зокрема,зпевнимитериторіальнимиособ
ливостями.
Взаємозв’язок угод за рівнями означає не тільки їх відповідність за колом
питань(предметомдоговору),атакожізатермінами,періодичністютапослідов
ністю їх укладення. Зокрема, правова невизначеність послідовності укладання
колективнихугод,якаіснуєнасьогодні,справляєзагальнийнегативнийвпливна
розвитокдоговірногорегулюванняпраці.Певнийчасуст.48ДекретуКабінету
МіністрівУкраїни «Про оплату праці»17 передбачалося,що угоди укладаються
послідовно,починаючизгенеральної.ОднакзприйняттямЗаконуУкраїни«Про
колективнідоговори іугоди»цянормавтратилачинність,водночасзазначеним
законодавчимактомпослідовністьукладанняугоднебулавизначена.Напрактиці
цепризводитьдотого,щоугодивищогорівнянерідкоукладаютьсяіззапізнен
ням.Поширенимиєвипадки,колиукладенняугоднагалузевомуірегіональному
рівняхзатримуєтьсяузв’язкузнеприйняттямгенеральноїугоди.Увипадку,коли
угодинижчогорівняукладаютьсяраніше,ніжугодавищогорівня,післяприйнят
тяостанньоївиникаєпотребаувнесеннізмінтадоповненьдоранішедосягнутих
домовленостей,щонегативно впливає на упорядкування трудових відносинна
локальномурівні.
З огляду на вищезазначене, необхідно на законодавчому рівні закріпити
наступну послідовність укладання угод: генеральна – галузеві – територіальні
угоди–колективнийдоговір.Одночаснодоцільнозаконодавчовизначититерміни
укладанняугод,асамепередбачити,щовониукладаютьсяутакістроки:«гене
ральна–вересеньжовтень;галузеві–жовтеньлистопад;територіальні–листо
пад;колективнідоговори–грудень.Утихвипадках,колиукладанняугодвищого
рівняузв’язкузнедосягненнямдомовленостейсторонамизатримується,терміни
укладанняіншихугодможутьпереноситися,аленебільшеякнаодинмісяць».
Крім того, чинна системапереговорів та укладення угодмає рядпрогалин,
заповненняякихпотребуєвирішеннятазаконодавчогозакріплення.Наприклад,
формальновстановлено,щоприйнятіврамкахугоддомовленостієобов’язкови
мидлявиконаннясторонами.Однакнапрактицівиконанняположеньугодсторо
наминеєобов’язковим.Процесвідчитьтойфакт,щоприаналізівиконанняугод
застосовуютьсятакіоцінки:виконанеположення,положення,щознаходитьсяв
стадіївиконання,невиконанеположення.Наприклад,згіднозДодаткомдопоста
новиПрезидіїФПУвід26.04.2005№П162«ПропідсумкивиконанняГенераль
ноїугодиза2004рік»заспільноюоцінкоюіз157зобов’язаньвизнано:виконани
ми20,виконанимичастково19пунктівітакими,щовиконуються,77пунктів.Не
виконано17зобов’язань,астосовно12пунктівСторонинедійшлизгодищодо
349Юридичні і політичні науки
оціноквиконання18.
Отже,невиконанняугодабоїхнеповневиконання,атакожвідсутністьчітких
критеріївоцінкиступенявиконанняположень,типовідляколективнодоговірно
горегулюваннявУкраїні,щосвідчить,зодногобоку,пронедостатнюконкрети
заціюположеньугод,а,здругогобоку,проформальний,упевніймірінеобов’яз
ковий,підхіддоїхвиконання.Саметомунеобхідновирішитипитанняпроформи
відповідальності за виконання сторонами угод взятих на себе зобов’язань.
Відсутність чіткого переліку заходів відповідальності сторін і механізмів у
значніймірізнижуєякістьсоціальногопартнерстванавсіхрівнях.
Такимчином, вУкраїні, з одного боку, не дивлячисьнапевну активізацію,
колективнодоговірне регулювання знаходиться у стадії становлення і багато в
чомуноситьформальний,декларативнийхарактер.Зіншогобоку,трудовезако
нодавствопотребуєприведенняйогоувідповідністьдореалійринковоїсистеми.
ТомуподальшереформуваннязаконодавствапропрацювУкраїніповинноохоп
лювати як удосконалення державнонормативного регулювання в цілому, так і
розвиток колективнодоговірного регулювання на всіх рівнях, що диктує
необхідністьвиробленняоптимальногоспіввідношеннязаконодавствапропрацю
таколективнихугод.
1.Па на сюк О.Т.Аксіологічніаспектитрудовогоправа:Автореф.дис…канд.юрид.
наук.–К.,1994.–C.21.2.Стад ник М.П.НовийТрудовийкодексУкраїни:проблеми
вдосконаленняколективнодоговірногорегулювання//Правовадержава.–Вип.21.–К.:
Інтдержави іправа ім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни,2010.–С.303.3.Про ко пен
ко В.І.ТрудовеправоУкраїни:Підручник.–Х.:Консум,1998.–С.142.4. Смир нов О.В.
Законодательство о труде и коллективных договорах: перспективы взаимодействия //
ВестникМосков.унта.–1992.–№4.–С.35.5. Ло си ца И.А.Коллективныйдоговорв
условияхпереходакрыночнойэкономике:Дис…канд.юрид.наук.–Х.,1997.–С.34.
6. Ако по ва Е.М., Ерё ми на С.Н.Комментариикзаконодательствуотрудовыхдоговорах.
Правовое регулирование трудовых отношений. – РостовнаДону: Феникс, 1995. –
С.248.7. Жар ков Б.Н.Профсоюзыиколлективныедоговорывкапиталистическихстра
нах.–М.:Профиздат,1983.–С.10.8. Про ко лек тивнідоговориіугоди:ЗаконУкраїни
від1липня1993року№3356XII //ВідомостіВерховноїРадиУкраїни.–1993.–№
36.–Ст.361.9. Ко декс законівпропрацюУкраїнивід10грудня1971року№322VII//
ВідомостіВерховноїРадиУРСР.–1971.–№50.–Ст.375.10. Про ект Трудовогокодек
суУкраїни№1108від4грудня2007року,прийнятийупершомучитанні18лютого2008
року // [Електроннийресурс] –Режимдоступу: http://www.rada.gov.ua11. Ге не раль на
угодаміжКабінетомМіністрівУкраїни,КонфедерацієюроботодавцівУкраїнитавсеук
раїнськимипрофспілкамиіпрофоб’єднаннямиУкраїнина20022003роки//Урядовий
кур’єр.–2002.–22березня.12. Ко зак З.Я.Договірнерегулюваннязатрудовимправом
України:Автореф.дис…канд.юрид.наук.–К.,1999.–С.12.13. Осо вий Г.В.Соціальне
партнерство і колективнодоговірне регулювання трудових відносин // Профспілки
України.–1999.–№2.–С.45.14. Га лу зе ва угодаміжНаціональноюакціонерноюком
панією«ЕнергетичнакомпаніяУкраїни»іПрофспілкоюпрацівниківенергетикитаеле
ктротехнічноїпромисловостіУкраїнитаНезалежноюгалузевоюпрофспілкоюенерге
тиківУкраїнина20082010роки//[Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://www.
fpsu.org.ua.15. Кон цепція дальшогореформуванняоплатипрацівУкраїні:УказПрези
дентаУкраїнивід25грудня2000року№1375/2000//ОфіційнийвісникУкраїни.–2000.
–№52.–Ст.2257.16. По плавсь ка О.РозвитоксоціальногопартнерствавУкраїніяк
чинникекономічногозростання//Україна:аспектипраці.–2004.–№1.–С.45.17. Про
оп ла ту праці:ДекретКабінетуМіністрівУкраїнивід31грудня1992року№2392 //
ВідомостіВерховноїРадиУкраїни.–1993.–№11.–Ст.93.18. Про підсум кивиконання
350 Держава і право • Випуск 50
Генеральної угоди за 2004рік:ДодатокдопостановиПрезидіїФедерації профспілок
Українивід26квітня2005року№П162 // [Електроннийресурс]–Режимдоступу:
www.fpsu.org.ua.
351Юридичні і політичні науки
Розділ 5. ЦИВІЛЬНЕ, ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ, ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ТРУДОВЕ ПРАВО
Я. В. СІмутІна. КОЛЕКТИВНО-ДОГОВІРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ
|