Сумісництво як складовий елемент сучасного трудового правовідношення: його стан та перспективи розвитку
Розглянуто категорію сумісництва з врахуванням реалій сьогоднішнього часу. Запропоновано внести зміни в положення діючого законодавства в частині закріплення на нормативному рівні процедури укладення трудового договору з сумісником....
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34746 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Сумісництво як складовий елемент сучасного трудового правовідношення: його стан та перспективи розвитку / С.В. Венедіктов // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 371-378. — Бібліогр.: 43 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34746 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-347462012-06-05T12:48:26Z Сумісництво як складовий елемент сучасного трудового правовідношення: його стан та перспективи розвитку Венедіктов, С.В. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Розглянуто категорію сумісництва з врахуванням реалій сьогоднішнього часу. Запропоновано внести зміни в положення діючого законодавства в частині закріплення на нормативному рівні процедури укладення трудового договору з сумісником. Рассмотрена категория совместительства с учетом реалий сегодняшнего времени. Предложено внести изменения в положения действующего законодательства в части закрепления на нормативном уровне процедуры заключения трудового договора с совместителем. Considered the category of pluralism into account of realities of today’s time. It is suggested to bring in change in positions of current legislation in part of fixing at normative level of procedure of conclusion of labor agreement with pluralism employee. 2010 Article Сумісництво як складовий елемент сучасного трудового правовідношення: його стан та перспективи розвитку / С.В. Венедіктов // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 371-378. — Бібліогр.: 43 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34746 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
spellingShingle |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Венедіктов, С.В. Сумісництво як складовий елемент сучасного трудового правовідношення: його стан та перспективи розвитку Держава і право |
description |
Розглянуто категорію сумісництва з врахуванням реалій сьогоднішнього часу. Запропоновано внести зміни в положення діючого законодавства в частині закріплення на нормативному рівні процедури укладення трудового договору з сумісником. |
format |
Article |
author |
Венедіктов, С.В. |
author_facet |
Венедіктов, С.В. |
author_sort |
Венедіктов, С.В. |
title |
Сумісництво як складовий елемент сучасного трудового правовідношення: його стан та перспективи розвитку |
title_short |
Сумісництво як складовий елемент сучасного трудового правовідношення: його стан та перспективи розвитку |
title_full |
Сумісництво як складовий елемент сучасного трудового правовідношення: його стан та перспективи розвитку |
title_fullStr |
Сумісництво як складовий елемент сучасного трудового правовідношення: його стан та перспективи розвитку |
title_full_unstemmed |
Сумісництво як складовий елемент сучасного трудового правовідношення: його стан та перспективи розвитку |
title_sort |
сумісництво як складовий елемент сучасного трудового правовідношення: його стан та перспективи розвитку |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34746 |
citation_txt |
Сумісництво як складовий елемент сучасного трудового правовідношення: його стан та перспективи розвитку / С.В. Венедіктов // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 371-378. — Бібліогр.: 43 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT venedíktovsv sumísnictvoâkskladovijelementsučasnogotrudovogopravovídnošennâjogostantaperspektivirozvitku |
first_indexed |
2025-07-03T15:52:15Z |
last_indexed |
2025-07-03T15:52:15Z |
_version_ |
1836641614246707200 |
fulltext |
С. В. ВЕНЕДІКТОВ. СУМІСНИЦТВО ЯК СКЛАДОВИЙ ЕЛЕМЕНТ
СУЧАСНОГО ТРУДОВОГО ПРАВОВІДНОШЕННЯ: ЙОГО СТАН ТА
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Роз г ля ну то ка те горію сумісництва з вра ху ван ням ре алій сьо годнішньо го ча су.
За про по но ва но вне сти зміни в по ло жен ня діючо го за ко но дав ст ва в ча с тині закріплен ня
на нор ма тив но му рівні про це ду ри ук ла ден ня тру до во го до го во ру з сумісни ком.
Клю чові сло ва: сумісництво, тру до ве пра вовідно шен ня, пра во на пра цю, об ме жен
ня на сумісництво, фізич на осо ба – ро бо то да вець.
Рас смо т ре на ка те го рия сов ме с ти тель ст ва с уче том ре а лий се го дняш не го вре ме
ни. Пред ло же но вне сти из ме не ния в по ло же ния дей ст ву ю ще го за ко но да тель ст ва в
ча с ти за креп ле ния на нор ма тив ном уров не про це ду ры за клю че ния тру до во го до го во ра
с сов ме с ти те лем.
Клю че вые сло ва: сов ме с ти тель ст во, тру до вое пра во от но ше ние, пра во на труд,
ог ра ни че ние сов ме с ти тель ст ва, фи зи че с кое ли цо – ра бо то да тель.
Considered the category of pluralism into account of realities of today’s time. It is sug
gested to bring in change in positions of current legislation in part of fixing at normative level
of procedure of conclusion of labor agreement with pluralism employee.
Key words: pluralism, labor relationship, right to work, limitation on pluralism, physical
person – employer.
Реалії ринковихвідносин,наслідки глобальної світовоїкризи,щопороджу
ють нестабільне становище на ринку праці, обумовлюють на цей час значну
мобілізаціюлюдьмисвоїхтрудовихресурсів,спрямованих,вбільшіймірі,нена
отриманняпевнихдодатковихматеріальнихблаг,анаподоланняцьогоскрутного
длянашоїдержавивідрізкуепохи.Тієюрятувальноюсоломиною,щодопоможе
розв’язатизазначенепитання,єсумісництво.Яке,якдоречнозазначаєН.В.Вере
нич,«маєнеабиякезначеннядляукраїнськоїекономікитасуспільства,оскільки
дозволяє поліпшити громадянам життєвий рівень шляхом розширення джерел
матеріальногодоходу,сприяєподоланнювузькопрофесійногоподілупрацііство
рюєумовидлябільшповногорозвиткупрофесійнихтаінтелектуальнихздібнос
тей працівника, дозволяє більш якісно (кваліфіковано) виконувати трудові
функціїтаекономититрудовіресурси»1.
Положеннямистатті43КонституціїУкраїнипроголошено,щокоженмаєпра
вонапрацю,щовключаєможливість зароблятисобінажиттяпрацею,якувін
вільнообираєабонаякувільнопогоджується.Закріпленнязазначеноїнормина
конституційному рівні обумовило визнання державою свободи праці кожного
громадянина, яка належить йому від народження, та обов’язок держави щодо
гарантуваннята забезпеченняреалізаціїцієї свободинавсійтериторіїУкраїни.
Зазначене, в своючергу, дозволяє вважати сумісництвоплодом вказанихполо
женьКонституціїУкраїни(врадянськічасисумісництвоіснуваловімперативній,
чіткообмеженійтоталітарнимиприписами,формі).
Нажаль,нівкодифікованомуактіпропрацю,нівдіючомутрудовомузаконо
давстві поняття сумісництва не встановлено.Що, в свою чергу, дає нам змогу
звернутися до наукової думки щодо з’ясування зазначеного питання. Так,
371Юридичні і політичні науки
©ВЕ НЕДІКТОВ Сергій Ва лен ти но вич–кандидатюридичнихнаук,доценткафедри
державноправових дисциплін Харківського національного університету ім. В.Н.
Каразіна
М.Е.Панкінтрактуєсумісництвояк«виконанняпрацівником,крімсвоєїоснов
ної,іншоїрегулярноїоплачуємоїроботинаумовахтрудовогодоговоруувільний
відосновноїроботичас»2.В.В.Жернаковпідсумісництвомвважає«виконання
працівником,крімсвоєїосновної,іншоїрегулярноїоплачуваноїроботинаумовах
трудового договору у вільний від основної роботи час на тім чи іншим
підприємстві, установі, організації»3. К.М. Гусов і В.М. Толкунова визначають
підсумісництвом«такийстанречей,колипрацівник,крімосновноїплатноїпоса
ди, займає іншуоплачуванупосаду,чиколитоюсамоюособою,крімосновної
роботи, виконується інша платна робота як працівника так і службовця»4.
В.І.Нікитськийзазначав,щосумісництво–цевиконання,крімосновної, іншої
регулярноїплатноїроботи5.І.Г.ДементьєвтаВ.Д.Шаховпишуть:«Сумісницт
во–цеодночаснезайняттяокрімосновної іншоїплатноїпосадивустанові,на
підприємстві, в організації, а рівно виконання крім основної іншої регулярної
платноїроботи»6.УзагальнюючипозиціїзазначенихвченихН.В.Вереничнадає
такевизначеннясумісництва,як«такуправовуформуорганізаціїпраці,відповідно
доякоїпрацівникиувільнийвідосновноїроботичасвиконуютьнаумовахтру
довогодоговору(контракту)додатковісистематичнооплачуваніроботинатому
чиіншомупідприємстві,установі,організаціїабоутоїчиіншоїфізичноїособи»7.
Безперечно, дослідженню сумісництва було присвячено чимало наукових
праць,якврадянськірокитаківперіоднезалежноїУкраїни.Так,теоретичнубазу
дослідженнясумісництваскладаютьпрацітакихпредставниківнаукитрудового
права як: М.Г. Александрова, О.В. Смирнова, Р.З. Лівшиця, М.В. Молодцова,
Ю.П.Орловського,Г.І.Ставцевої,Р.І.Кондратьєва,В.Г.Ротаня,П.Д.Пилипенка,
Г.ІЧанишевої,Н.М.Хуторян,Н.В.Вереничтаінших.Однак,нацейчас,підвпли
вом новітніх реалій часу та постійнотриваючої еволюції трудових відносин,
наукове надбання зазначених вчених вимагає узагальнення та доопрацювання.
Існуючіправовіакти,щорегулюютьсумісництво,булисформованіщедочасів
перебудови тареформуванняукраїнського суспільства і торкається зазначеного
явищадужеповерхньо.Так,положенняКодексузаконівпропрацюУкраїни,який
змоментуприйняттяу1971роцізберігсвоючинністьідонашихднів(здеякими
незначнимизмінами),містятьвсьогодвістаттіприсвяченісумісництву–цеч.2
ст.21 та10218.Такожрегулюванняпраці за сумісництвом здійснюється відпо
віднодотрьохспеціальнихпідзаконнихнормативноправовихактів:Постанови
РадиМіністрівСРСР«Пророботузасумісництвом»від22.09.1988р.№11119,
ПостановиКабінетуМіністрівУкраїни«Пророботузасумісництвомпрацівників
державнихпідприємств,установіорганізацій»від03.04.1993р.№24510,Поло
женняпроумовироботи за сумісництвомпрацівниківдержавнихпідприємств,
установ, організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України,
МіністерстваюстиціїУкраїни,МіністерствафінансівУкраїни від 28.06.1993 р.
№4311. «Усі зазначені нормативноправові акти приймалися порівняно давно і
спрямовувались іноді на регулювання тих відносин у сфері застосування
сумісництва,що згодом утратили свою актуальність, трансформувалися в інші
суспільнотрудові відносини чи просто були витиснутими з практики розвитку
соціальноорієнтованоїринковоїекономіки»12.
Нагадаємо, що Кодекс законів про працю України не містить визначення
сумісництва,анаведеневч.2ст.21цьогоКодексутрактуваннязазначеногояви
щатрудовогоправастворюєбезлічпроблемнихпитаньприйогозастосуванніна
практиці.Так,відповіднодовказаноїнормиКодексузаконівпропрацюУкраїни,
372 Держава і право • Випуск 50
працівникмаєправореалізуватисвої здібностідопродуктивної ітворчоїпраці
шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох
підприємствах,вустановах,організаціях,якщоіншенепередбаченезаконодавст
вом,колективнимдоговоромабоугодоюсторін13.
Поперше,взазначенійнормієнезрозумілимсловосполучення«допродук
тивноїітворчоїпраці».Праця,якзазначаютьК.М.ГусовтаВ.М.Толкунова,це
цілеспрямованадіяльністьлюдини,щореалізуєсвоїфізичнітарозумовіздібності
дляотриманняпевнихматеріальнихчидуховнихблаг,щонавиробництвівизна
чаєтьсяпродуктомпраці,продуктомвиробництва14.Г.Е.Слезінгерпише,«пра
ця–цесвідомацілеспрямованадіяльністьпоствореннюматеріальнихтадухов
нихблаг,необхіднихдлязадоволенняпотребкожногоіндивідууматасуспільства
вцілому»15.Всвоючергу,наведеневст.21КодексузаконівпропрацюУкраїни
словосполучення звужує наведене науковцями визначення праці, тим самим
пов’язуючи застосування сумісництва виключно за певними кваліфікаційними
ознаками–творчістюіпродуктивністю.Що,безперечно,суперечитьзагальнога
лузевомупринципусвободипраці,закріпленомувст.43КонституціїУкраїни.Як
доречно з цього приводу зазначає Н.В. Веренич, «це словосполучення являє
собоюпережитокідеологічної«обробки»юридичнихположень,щоранішемали
місце,атомусьогодніповиннобутивилученозданогонормативногоустановлен
ня. Дійсно, в умовах свободи застосування своїх здібностей до праці ніхто не
можеперешкоджатипрацівникув їхреалізаціїщодонетворчоїчи,скажімо,не
продуктивноїпраці–усезалежитьвідволевиявленняібажанняпрацівника»16.
Подруге,ч.2ст.21КодексузаконівпропрацюУкраїнипов’язуєсумісництво
виключно з підприємствами, установами, організаціями17. Слід зазначити, що
сучасні нормативноправові акти, які визначають правовий статус юридичної
особи (Цивільний кодекс України18, Господарський кодекс України19, Закон
України«Прогосподарськітовариства»20,ЗаконУкраїни«Проакціонернітовари
ства»21) закріплюють більш розширений перелік організаційноправових форм
господарювання, аніж підприємство, установа, організація. Тобто, на даний
моментположенняст.21КодексузаконівпропрацюУкраїнинеузгоджуютьсяс
законодавчимиактамиіншихгалузейправа,цивільноготагосподарського,саме
якими і надається правова характеристикаюридичної особи. Тому доречним в
цьомувипадкуєзамінатакихпонятьякпідприємство,установа,організаціяєди
ним узагальнюючим терміном «юридична особа».М.Г.Александров доречно з
цього приводу написав: «юридичний вираз соціалістичне трудове відношення
отримуєпередусімвмайновоправовомузв’язкупрацюючогозтакзваноююри
дичноюособою»22.
Таівзагаліконкретизаціяпідприємства,установи,організаціїабоуповнова
женогониморганубулаактуальноюзачасівприйняттяКодексузаконівпропра
цю, коли в ролі роботодавця одноособово виступала держава. На цей час
більшістьпрацівниківвиконуютьсвоютрудовуфункціювгосподарськихтовари
ствах приватного сектору економіки. Засновниками (власниками) таких това
риств,вдеякихвипадках,єнеоднаінедвіособи,адесяткитасотні,томуото
тожнюватитакихосібзроботодавцемєнедоречним.Вцьомувипадкуроботодав
цемвиступаєбезпосередньоюридичнаособа,черезїївиконавчіоргани(правління,
дирекція,тощо).
Частина2ст.21КодексузаконівпропрацюУкраїни23посилаєтьсявиключно
напідприємства,установи,організації,ігноруючиприцьомувякостіроботодав
373Юридичні і політичні науки
цяфізичнуособу.Такимчином,виходячиіззазначеноїнормигромадяниможуть
працюватизасумісництвомвиключноуюридичнихосіб.Хоча,Б.С.Стичинський,
І.В.ЗубіВ.Г.РотаньуНауковопрактичномукоментарідозаконодавстваУкраїни
пропрацюзазначають:«Стороноютрудовогодоговорупророботузасумісництвом
збокувласника(підприємства)можебутибудьякийвласник(підприємство)чи
фізичнаособа,щокористуєтьсяправомнайманняпрацівників.Такоюстороною
можебутиякіншийвласник(підприємство),фізичнаособа(нетой,котрийуклав
зпрацівникомосновнийтрудовийдоговір),такітойжевласник(підприємство),
фізичнаособа,зякимпрацівникуклавтрудовийдоговірпроосновнуроботу.В
останньомувипадкувартовважати,щопрацівникуклавзтимсамимнаймачем
двачикількатрудовихдоговорів,щоміжсобоююридичнонезв’язані.Такщоза
основнимтрудовимдоговоромпрацівникаможутьпритягтидовідповідальності,
азатрудовимдоговоромзасумісництвомпрацівникуможебутивиданапремія»24.
П.Д. Пилипенко пише, що сумісництво це виконання працівником, крім своєї
основноїроботи,іншоїрегулярнооплачуваноїроботинаумовахтрудовогодого
воруувільнийвідосновноїроботичаснатомучиіншомупідприємстві,вуста
нові,організаціїабовгромадянина25.
Якщорозглядатироботодавцяфізичнуособу,томожнапобачити,щонацей
часвКодексізаконівпропрацюУкраїнивідсутнябудьякайогодиференціація.
ВідсутнятакадиференціаціяівпроектіТрудовогокодексуУкраїни,зареєстрова
ноговВерховнійРадіУкраїни04грудня2007рокупід№1108,а20травня2008
рокуприйнятогодорозглядувпершомучитанні.ПроектКодексувзагалінероз
межуєвправахтаобов’язкахфізичнуособуроботодавця,щовикористовуєнай
манупрацюдлявласнихпобутовихпотреб,зфізичноюособою,основноюметою
якогоєздійсненняпідприємницькоїдіяльності.Прикладомцьогоможутьслугу
вати положеннящодо укладення колективного договору з будьякоюфізичною
особою роботодавцем. З цього приводуН.Б. Болотіна пише,що серед робото
давців–фізичнихосібможнавиділитидвігрупи:роботодавці,яківикористову
ють найманих працівників для власного обслуговування та обслуговування
членівсвоєїсім’ї;роботодавці,яківикористовуютьнайманупрацюзметоюотри
мання прибутку (підприємці, адвокати, нотаріуси)26. З нею погоджуються
С.М.ПрилипкотаО.М.Ярошенко,якізазначають,щофізичніособироботодавці
поділяютьсянафізичнихосіб– суб’єктівпідприємницькоїдіяльностібез ство
ренняюридичноїособизправомнаймупрацівниківтафізичнихосіб,яківикори
стовуютьнайманупрацю,пов’язанузнаданнямособистихпослуг(кухарі,нянь
ки,водіїтощо)27.Всвоючергу,слідзазначити,щовідповіднодоположеньдіючо
го законодавства (Закону України «Про адвокатуру», Закону України «Про
нотаріат»)діяльністьадвокатівтанотаріусівневідноситьсядопідприємницької,
тому їх слід відокремлювати якокремукатегоріюфізичної особироботодавця.
Тобто, на цей час, можна виділити такі категорії фізичних осіб роботодавців:
фізичнаособапідприємець,самозайнятаособа(адвокат,нотаріус,практикуючий
лікартаін.)тафізичнаособа,щовикористовуєнайманупрацюдлявласнихпобу
товихпотреб.
Безперечно,трудовийдоговірвиступаєякюридичнийфакт,щослужитьпід
ставоюдля виникнення трудовихправовідносин за сумісництвом. «Для виник
неннятрудовихправовідносин,–вказуєО.Д.Зайкін,–міжконкретнимисуб’єкта
минеобхіднанаявністьюридичногофакту, з якимнормиправа зв’язуютьйого
виникнення.Такийюридичнийфакт(навідмінувідюридичнихфактів,щоспри
374 Держава і право • Випуск 50
чиняютьзмінуабоприпиненняправовідносин)називаєтьсяпідставоюдлявиник
ненняправовідносин»28.Такимчином,трудовийдоговірєпідставою,юридичним
фактом, внаслідок якого й виникає трудове правовідношення за сумісництвом.
Трудовідоговори,продовжуєН.В.Веренич,напідставіякихвиникаютьтрудові
правовідносини за сумісництвом, можуть укладатися із суб’єктами усіх форм
власності у різних сферах суспільного виробництва, за винятків випадків,
спеціально передбачених законодавством , колективним договором чи угодою
сторін29.
Відповіднодоч.1ст.21КодексузаконівпропрацюУкраїнитрудовийдоговір
є угодJ. між працівником і власником підприємства, установи, організації або
уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник
зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням
внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи,
організаціїабоуповноваженийниморганчифізичнаособазобов’язуєтьсявипла
чуватипрацівниковізаробітнуплатуізабезпечуватиумовипраці,необхіднідля
виконанняроботи,передбаченізаконодавствомпропрацю,колективнимдогово
роміугодоюсторін30.
Таким чином, виходячи із контексту ч. 1 ст. 21Кодексу законів про працю
України31,можназробитивисновокпроможливістьукладаннятрудовогодогово
рузфізичноюособою–роботодавцем.Цепідтверджуєтьсяіп.1Положенняпро
умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ,
організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства
юстиціїУкраїни,МіністерствафінансівУкраїнивід28.06.1993р.№4332.Згідно
якого, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної,
іншоїрегулярноїоплачуваноїроботинаумовахтрудовогодоговоруувільнийвід
основноїроботичаснатомужабоіншомупідприємстві,вустанові,організації
або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. «Правова форма
організаціїпрацігромадянУкраїниодночаснонадекількапідприємствах,устано
вах,організаціяхчиудекількохфізичнихосібмаєвбиративсебенайбільшваж
ливізпоглядутрудовихправ,свобод ізаконних інтересівпрацівниківсторони,
аспектиімоменти»33.
При цьому, слід зазначити, що вищезазначений проект Трудового кодексу
України вже більш детально регулює відносини пов’язані із сумісництвом.
Відповіднодост.52зазначеногопроекту,сумісництвомєвиконанняпрацівником
увільнийвідосновноїроботичасіншоїоплачуваноїроботинапідставітрудово
го договору. Робота за сумісництвом, може виконуватися працівником як за
місцем основної роботи (внутрішнє сумісництво), так і в іншого роботодавця
(зовнішнєсумісництво).
Потретє, Кодекс законів про працюУкраїни34 не містить чітко визначеної
процедуриприйняттянароботузасумісництвом.Всвоючергу,булобидоречним
встановитивположенняхКодексу імперативнунорму,згідноякоїроботодавець
абойогоуповноваженийорганзобов’язанийбувбивимагативідособи,щоприй
мається на роботу за сумісництвом копію трудової книжки (виписку трудової
книжки)абодовідкузосновногомісцяроботи,зметоюдокументальногопідтвер
дження факту сумісництва та випливаючих з нього наслідків (оплата праці,
направленняувідрядженнятощо).Крімтого,схожанормавжеіснуєіміститься
впостановіРадиМіністрівСРСР«Пророботузасумісництвом»від22.09.1988р.
№1111.Згідноабз.4п.1якоїпривступінароботузасумісництвомнепомісцю
375Юридичні і політичні науки
основноїроботи(служби,навчання)громадянизобов’язанінадаватидовідкупро
основнемісцероботи(служби,навчання)35.Але,нажаль,цянормаєобов’язко
воюлишедляпрацівниківдержавногосекторуекономіки.
Почетверте, закріплені в діючому законодавстві про працю обмеження на
сумісництвопотребуютьсуттєвогопереглядуікоригуваннязврахуваннямреалій
новітньогочасу.«Природно,щостихійністьіхаотичністьоб’єктивнихсуспільно
трудовихпроцесівусферіодночасноїреалізаціїгромадянамисвоїхздібностейдо
продуктивної праці в декількох напрямках вимагає установлення відповідних
чіткихнормативноправовихустановлень,інодіуформізабороніобмежень»36.В
своючергу,взв’язкузтим,щовіснуючійнормативнійбазівідсутнійєдинийакт,
присвячений правовому регулюванню сумісництва, обмеження на сумісництво
носятьвиключнохаотичнийхарактер.Наприклад,вп.2Положенняпроумови
роботизасумісництвомпрацівниківдержавнихпідприємств,установ,організацій,
затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції
України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 р. № 4337, наведені
загальні норми щодо обмеження на сумісництво працівників державних
підприємств, установ, організацій, ст. 16ЗаконуУкраїни«Продержавну служ
бу»38таст.5ЗаконуУкраїни«Проборотьбузкорупцією»39встановленазаборона
державнимслужбовцямвчастинівиконанняроботунаумовахсумісництватощо.
На нашпогляд, такожпотребує деяких обмежень і робота за сумісництвом
науковопедагогічних працівників. Так, положення ст. 47 ЗаконуУкраїни «Про
вищу освіту»40 при наданні визначення педагогічних і науковопедагогічних
працівниківробитьнаголоснавиконаннінимипевнихвидівдіяльностісамеза
основниммісцемроботи.Щеодноювимогою,якувстановлюєвказанийЗакон,до
педагогічнихінауковопедагогічнихпрацівниківєїхпрофесійність.Якзазначає
В.П. Пастухов, «За загальним правилом трудящі можуть укладати трудовий
договіртількизоднимпідприємством,установоючиорганізацією.Алезметою
створення робітником і службовцем умов для додаткової участі у суспільному
виробництвіувільнийвідосновноїроботичасдозволяєтьсяроботазасумісницт
вом,тобтовиконанняпрацівником,крімосновної,щей іншої,регулярноопла
чуємоїроботинаумовахтрудовогодоговору.Отже,це,посуті,виконанняроботи
задвомасамостійнимитрудовимидоговорами,сумісництво,якправило,дозво
ляється,якщонемаєможливостізаміститивільнупосаду(роботимісця)працівни
комвідповідноїспеціальності(кваліфікації),якийнезайнятийнаіншійроботі,і
лишевисококваліфікованим,досвідченимпрацівником»41.
Всвоючергу,неможнаказатипропрофесійністьроботивикладача,коливін
виконує свої обов’язкиудвохчибільшенавчальних закладах.Це, безперечно,
негативновідіб’єтьсяякнаякостівикладанняматеріалу,такінадвосторонньому
виховному зв’язку викладача і студента.Що відповідає відомій аксіомі: кожен
педагог,якийбипредметвінневикладав,завждиєпершзавсевихователем42.З
цього приводуК.Г.Юнг підкреслював,що виховання «відповідно нормативам,
правиламтаметодам»маєколективнуусвідомленуприродуінеобхіднодляадап
таціїіндивідадогрупи43.
Такимчином,всевищезазначенедозволяєзробитивисновок,нацейчаспере
глядсутностіізмістусумісництва,вдосконаленняйогоправовогорегулювання,є
життєвоюнеобхідністю,безякоїреалізаціятрудовихвідносинбудескладною,а
незвичайноюпримхою,породженоювіяннямичасу.
376 Держава і право • Випуск 50
1. Ве ре нич Н.В. Особливості правового регулювання праці за сумісництвом та
суміщенням професій (посад): Дис.… канд. юрид. наук. – Х. 2003. – С. 3. 2.Пан
кин М.Е.Совместительствоисовмещение.–М.:Юрид.лит.,1991.–С.1314.3. Тру до
вое правоввопросахиответах:Учебносправочноепособие/Подред.В.В.Жернако
ва.–Х.:Одиссей,2000.–С.96.4.Тол ку но ва В.Н., Гу сов К.Н. ТрудовоеправоРоссии:
Учеб. пособие / Под ред. В.Н. Толкуновой. –М.:Юрист, 1996. – С. 192. 5.Ни кит
ский В.И.Азбукатрудовогоправа:Словарьсправочникдляслушателейнародногоуни
верситета.–М.:Знание,1981.–С.188.6. Де мен ть ев И.Г., Ша хов В.Д.Работапосовме
стительству. –М.:Юрид. лит., 1977. –С. 63.7. Ве ре нич Н.В. Цит. праця. –С. 69. 8.
Ко декс законівпропрацюУкраїни//ВідомостіВерховноїРадиУРСР.–1971.–Додаток
до№50.–Ст.375.9. По ста нов ле ние СоветаМинистровСССР«Оработепосовмести
тельству»от22.09.1988г.№1111//ПравоиПрактика.–1999.–№1.10.По ста но ва
Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних
підприємств,установіорганізацій»від03.04.1993р.№245//ЗібранняпостановУряду
України.–1993.–№9.–Ст.184. 11.По ло жен ня проумовироботизасумісництвом
працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене наказом
Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів
Українивід28.06.1993р.№43//Урядовийкур’єр.–1993.–№123.12. Ве ре нич Н.В.
Цит.праця.–С.112.13. Ко декс законівпропрацюУкраїни//ВідомостіВерховноїРади
УРСР.–1971.–Додатокдо№50.–Ст.375.14. Сле зин гер Г.Э.Трудвусловияхрыноч
ной экономики:Учеб. пособ. –М.:ИНФРАМ,1996. –С. 8.15. Гу сов К.Н., Тол ку но
ва В.Н.ТрудовоеправоРоссии:Учеб.–М.:ТКВелби;Проспект,2004.–С.13.16. Ве ре
нич Н.В.Цит.праця.–С.111.17. Ко декс законівпропрацюУкраїни//ВідомостіВер
ховноїРадиУРСР.–1971.–Додатокдо№50.–Ст.375.18. Цивільний кодексУкраїни//
ОфіційнийвісникУкраїни.–2003.–№11.–Ст.461.19. Гос по дарсь кий кодексУкраїни
//ВідомостіВерховноїРадиУкраїни.–2003.–№18.–Ст.144.20. За конУкраїни«Про
господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №49. –
Ст.682.21. За кон України«Проакціонернітовариства»//ОфіційнийвісникУкраїни.–
2008. –№ 81. –Ст. 2727. 22. Алек сан д ров Н.Г. Трудовое правоотношение:Моногра
фия.–М.:Проспект,2009.–С.200.23. Ко декс законівпропрацюУкраїни//Відомості
Верховної РадиУРСР. – 1971. – Додаток до№ 50. – Ст. 375. 24. Сти чинсь кий Б.С.,
Зуб І.В., Ро тань В.Г. НауковопрактичнийкоментардозаконодавстваУкраїнипропра
цю:В2хт.–Сімферополь:«Тавріда»,1998.–Т.1.–С.163.25. Тру до веправоУкраїни:
Курслекцій/Заред.П.Д.Пилипенко.–Львів:ВільнаУкраїна,1996.–С.63.26. Болотіна
Н.Б.ТрудовеправоУкраїни:Підручник.–К.:Вікар,2003.–С.144.27. При лип ко С.М.,
Яро шен ко О.М. Трудове право України: Підручник. – Х.: ВидавецьФОПВапнярчук
Н.М.,2008.–С.103.28. Со вет ское трудовоеправо:Учебник/Подред.А.Д.Зайкина.
–М.:Юрид.лит.,1979.–С.124.29. Ве ре нич Н.В.Цит.праця.–С.99100.30.Ко декс
законів про працюУкраїни // ВідомостіВерховної РадиУРСР. – 1971. –Додаток до
№ 50. – Ст. 375. 31. Там само. 32. По ло жен ня про умови роботи за сумісництвом
працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене наказом
Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів
Українивід28.06.1993р.№43//Урядовийкур’єр.–1993.–№123.33. Ве ре нич Н.В.
Цит.праця.–С.69.34.Ко декс законівпропрацюУкраїни//ВідомостіВерховноїРади
УРСР. – 1971. –Додаток до№ 50. – Ст. 375.35. По ста нов ле ние СоветаМинистров
СССР«Оработепосовместительству»от22.09.1988г.№1111//ПравоиПрактика.–
1999.–№1.36. Ве ре нич Н.В.Цит.праця.–С.1718.37. По ло жен ня проумовироботи
засумісництвомпрацівниківдержавнихпідприємств,установ,організацій,затверджене
наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства
фінансівУкраїнивід28.06.1993р.№43.38. За кон України«Продержавнуслужбу»//
ВідомостіВерховноїРадиУкраїни.–1993.–№52.–Ст.490.39. За конУкраїни«Про
боротьбузкорупцією»//ВідомостіВерховноїРадиУкраїни.–1995.–№34.–Ст.266.
40. За конУкраїни«Про вищуосвіту» //Офіційний вісникУкраїни. – 2002. –№8. –
377Юридичні і політичні науки
Ст.327.41. Па с ту хов В.П.Трудовийдоговір:сумісництвоісуміщенняпрофесій(посад)
//Людинаіпраця.–1998.–№3.–С.4953.42. Ко ва ле ва Н.В.Сильногостудентагото
витсильныйпреподаватель//ВысшееобразованиевРоссии.–1993.–№4.43. Юнг К.Г.
Конфликтыдетскойдуши.–М.:Канон,1994.–С.167.
378 Держава і право • Випуск 50
Розділ 5. ЦИВІЛЬНЕ, ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ, ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ТРУДОВЕ ПРАВО
С. В. ВенедІктов. СумІсництво Як складовий елемент суЧасного трудового правовІдношеннЯ: його стан та перспективи розвитку
|