Виступ учасника ювiлейної сесiї загальних зборiв
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3480 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Виступ учасника ювiлейної сесiї загальних зборiв/ В.С. Бакiров // Вісн. НАН України. — 2009. — № 2. — С. 14-15. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-3480 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-34802009-07-08T12:01:37Z Виступ учасника ювiлейної сесiї загальних зборiв Бакiров, В.С. Виступи учасникiв ювiлейної сесiї загальних зборiв 2009 Article Виступ учасника ювiлейної сесiї загальних зборiв/ В.С. Бакiров // Вісн. НАН України. — 2009. — № 2. — С. 14-15. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3480 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Виступи учасникiв ювiлейної сесiї загальних зборiв Виступи учасникiв ювiлейної сесiї загальних зборiв |
| spellingShingle |
Виступи учасникiв ювiлейної сесiї загальних зборiв Виступи учасникiв ювiлейної сесiї загальних зборiв Бакiров, В.С. Виступ учасника ювiлейної сесiї загальних зборiв |
| format |
Article |
| author |
Бакiров, В.С. |
| author_facet |
Бакiров, В.С. |
| author_sort |
Бакiров, В.С. |
| title |
Виступ учасника ювiлейної сесiї загальних зборiв |
| title_short |
Виступ учасника ювiлейної сесiї загальних зборiв |
| title_full |
Виступ учасника ювiлейної сесiї загальних зборiв |
| title_fullStr |
Виступ учасника ювiлейної сесiї загальних зборiв |
| title_full_unstemmed |
Виступ учасника ювiлейної сесiї загальних зборiв |
| title_sort |
виступ учасника ювiлейної сесiї загальних зборiв |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Виступи учасникiв ювiлейної сесiї загальних зборiв |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3480 |
| citation_txt |
Виступ учасника ювiлейної сесiї загальних зборiв/ В.С. Бакiров // Вісн. НАН України. — 2009. — № 2. — С. 14-15. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bakirovvs vistupučasnikaûvilejnoísesiízagalʹnihzboriv |
| first_indexed |
2025-07-02T06:45:39Z |
| last_indexed |
2025-07-02T06:45:39Z |
| _version_ |
1836516627487653888 |
| fulltext |
14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 2
нальні академії наук і низку наукових цен-
трів. Ми також пишаємося тим, що Борис
Євгенович — почесний доктор МДУ.
Історія НАН України — це історія твор-
чості і праці багатьох поколінь учених. На-
зву імена кількох видатних російських нау-
ковців, які вийшли з українських наукових
шкіл. Це відомий математик, фізик-те-
оретик М.М. Боголюбов, академік Б.В. Гні-
денко, який свій легендарний підручник
«Теорія імовірності» видав у 1949 р. саме
в Києві, академік О.А. Самарський — про-
фесор МДУ, якого я з гордістю називаю і
своїм учителем, О.Ю. Ішлінський, який
був директором Інституту математики АН
України.
Українська земля завжди була щедрою на
таланти. Пригадую пам’ятну мені подію —
4 жовтня 2004 року на будівлі факультету
журналістики МДУ відкрито меморіальну
дошку професорові Московського універ-
ситету і першому ректорові Київського уні-
верситету М.О. Максимовичу — видатному
вченому, етнографові, філологу, другові
М.В. Гоголя. Микола Олександрович закін-
чив Московський університет, працював у
Києві, очолював кафедру російської словес-
ності в Київському університеті, його без пе-
ребільшення можна назвати батьком росій-
ськомовної наукової термінології. Це блис-
кучий приклад нашого співробітництва.
Московський державний університет і
сьогодні активно й плідно співпрацює з
українськими університетами та інститу-
тами Національної академії наук України.
Після розпаду Союзу перед університет-
ською спільнотою постали абсолютно нові
проблеми. Символічно, що 2 з’їзд Євра-
зійської асоціації університетів відбувся
в Києві на базі Київського університету
ім. Т. Шевченка. 9 з’їзд, що відбувався у
2002 році, також приймав Київ. Тоді по-
стала необхідність обговорити перспекти-
ви наших відносин і збереження єдиного
освітнього простору для наших громадян.
Для Московського державного універси-
тету відносини з Україною завжди були
еталоном дружби, взаєморозуміння і плід-
ної співпраці. Уже майже 10 років у Сева-
стополі функціонує філіал МДУ, у якому
тисяча українських студентів отримує якіс-
ну фундаментальну освіту і дипломи Мос-
ковського університету. Наші вчені також
плідно співпрацюють у сфері астрономіч-
них досліджень, створення зоряних катало-
гів і астрометрії, у галузі досліджень ядер
активних галактик і фізики надмасивних
чорних дір. Відзначаючи в цьому році
100-річчя астрономічної обсерваторії в Сі-
меїзі, створеної за ініціативою Пулков-
ської обсерваторії, ми ще раз підкреслює-
мо, що вчені наших країн єдині.
Від імені університетів Росії, від кілька-
тисячного колективу МДУ вітаю Націо-
нальну академію наук України й особисто
Бориса Євгеновича Патона з ювілеєм, ба-
жаю успіхів, нових досягнень, результатив-
ної і плідної роботи.
В.С. БАКІРОВ,
ректор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна
Згадуючи про давні міцні традиції спів-
праці між Академією наук та універ-
ситетами, проілюструю це на прикладі
Харківського національного університету
ім. В.Н. Каразіна. Саму Академію 90 років
тому заснували університетські професори,
троє з них представляли Харківський уні-
верситет: історик Д. Багалій, економіст
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 2 15
М. Туган-Ба ра новський і біолог М. Кащен-
ко. Саме вони очолили три академічні від-
ділення: іс то ри ко- філологічне, фізико-ма-
тематичне і со ці аль но-економічне. Відтоді
органічний зв’я зок Харківського універси-
тету й Академії не переривався. Універси-
тет пишається тим, що за роки існування
Академії наук понад 150 його випускників і
професорів були обрані до складу Академії.
Кожна п’ята іменна премія в НАН України
встановлена на честь вихованців універси-
тету. Це премія імені М. Костомарова в га-
лузі історії, премія імені М. Туган-Ба ра-
новського в галузі економіки, премія імені
А. Кіпріянова в галузі хімії, премія імені
К. Синельникова в галузі фізики, премія
імені М. Барабашова в галузі астрономії,
премія імені О. Погорє лова в галузі мате-
матики. Предметом гордо сті професорів і
студентів університету є те, що цілу низку
інститутів Національної академії наук на-
звано ім’ям наших колишніх випускників,
серед яких — В. Коре цький, О. Потебня,
І. Францевич, Л. Литвиненко, О. Галкін.
Університетська й академічна наука в
Україні не існують сепаратно, вони пере-
бувають у тісній співпраці й цілеспрямова-
но виконують надзвичайно багато важли-
вих проектів, зокрема на базі факультетів,
кафедр, центрів подвійного підпорядку-
вання. НАН України не тільки непоруш-
на цитадель наукових традицій та полігон
нових теорій і технологій. Звернімо увагу
на ще одне значення Академії, яке сьогод-
ні виходить за межі суто наукового пізнан-
ня. Академія наук — чи не останній басті-
он здорового глузду, моральної стійкості та
громадянської відповідальності. Це, мож-
ливо, остання інстанція, з якою ми можемо
пов’язувати надію на те, що розум усе-таки
переможе, і суспільство одужає.
До складу почесних докторів Харків-
ського університету в різні часи обирали
справді визначних постатей духовної істо-
рії людства, серед яких — Й. Гете, О. Гум-
больдт, М. Остроградський, І. Мечников,
Д. Менделєєв, Л. Толстой, І. Франко, М. Гру-
шевський та інші. Маю честь оголосити, що
на своєму останньому засіданні вчена рада
Харківського національного університету
ім. В.Н. Каразіна присудила звання докто-
ра honoris causa Б.Є. Патону.
Ж.І. АЛФЬОРОВ,
віце-президент Російської академії наук,
лауреат Нобелівської премії
Наші зв’язки з Україною та її Академією
наук тривають усі 90 років з часу за-
снування цієї інституції. Так, фундаторами
радянської фізики були А. Йоффе, С. Ти мо-
шенко, М. Давиденко, які виросли в містеч-
ку Ромни й вийшли з одного класу ромен-
ського реального училища. Абрам Федо-
рович і Степан Прокофійович створили
перший у світі фізико-механічний факуль-
тет По літехнічного інституту, де було за-
початковано інженерну освіту з глибокою
фі зико-математичною підготовкою й осві-
ту фізиків-дослідників із детальним розу-
мінням інженерних проблем. І ця система
освіти в Ленінградському політехнічному
інституті, Київському політехнічному ін-
ституті й пізніше Московському фізико-
технічному університеті дала цілу плеяду
інженерів-дослідників, котрі блискуче ви-
рішували найскладніші завдання.
А. Йоффе направляв чимало своїх учнів
у Україну. І. Абреїмов, Л. Ландау, К. Си-
|