«Поважні причини» як ознака, що виключає злочинність ненадання допомоги хворому медичним працівником
Розглянуті проблеми формулювання змісту такої категорії, як «поважні причини», що, згідно із ст. 139 КК мають значення для оцінки правомірності ненадання допомоги хворому медичним працівником....
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34881 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | «Поважні причини» як ознака, що виключає злочинність ненадання допомоги хворому медичним працівником / Г.В. Чеботарьова // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 560-565. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34881 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-348812012-06-10T12:21:29Z «Поважні причини» як ознака, що виключає злочинність ненадання допомоги хворому медичним працівником Чеботарьова, Г.В. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Розглянуті проблеми формулювання змісту такої категорії, як «поважні причини», що, згідно із ст. 139 КК мають значення для оцінки правомірності ненадання допомоги хворому медичним працівником. Рассмотрены проблемы формулирования содержания такой категории как «уважительные причины», которые, имеют значение для оценки правомерности неоказания помощи больному медицинским работником в соответствии со ст. 139 УК. The article discusses problems of formulating the content of “justifiable reasons” that play a role in assessing the lawfulness of failing to provide help to a patient by a medical employee in accordance with Article 139 of the Criminal Code. 2010 Article «Поважні причини» як ознака, що виключає злочинність ненадання допомоги хворому медичним працівником / Г.В. Чеботарьова // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 560-565. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34881 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
spellingShingle |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Чеботарьова, Г.В. «Поважні причини» як ознака, що виключає злочинність ненадання допомоги хворому медичним працівником Держава і право |
description |
Розглянуті проблеми формулювання змісту такої категорії, як «поважні причини», що, згідно із ст. 139 КК мають значення для оцінки правомірності ненадання допомоги хворому медичним працівником. |
format |
Article |
author |
Чеботарьова, Г.В. |
author_facet |
Чеботарьова, Г.В. |
author_sort |
Чеботарьова, Г.В. |
title |
«Поважні причини» як ознака, що виключає злочинність ненадання допомоги хворому медичним працівником |
title_short |
«Поважні причини» як ознака, що виключає злочинність ненадання допомоги хворому медичним працівником |
title_full |
«Поважні причини» як ознака, що виключає злочинність ненадання допомоги хворому медичним працівником |
title_fullStr |
«Поважні причини» як ознака, що виключає злочинність ненадання допомоги хворому медичним працівником |
title_full_unstemmed |
«Поважні причини» як ознака, що виключає злочинність ненадання допомоги хворому медичним працівником |
title_sort |
«поважні причини» як ознака, що виключає злочинність ненадання допомоги хворому медичним працівником |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34881 |
citation_txt |
«Поважні причини» як ознака, що виключає злочинність ненадання допомоги хворому медичним працівником / Г.В. Чеботарьова // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 560-565. — Бібліогр.: 17 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT čebotarʹovagv považnípričiniâkoznakaŝoviklûčaêzločinnístʹnenadannâdopomogihvoromumedičnimpracívnikom |
first_indexed |
2025-07-03T16:00:15Z |
last_indexed |
2025-07-03T16:00:15Z |
_version_ |
1836642118286704640 |
fulltext |
Г. В. ЧЕБОТАРЬОВА. «ПОВАЖНІ ПРИЧИНИ» ЯК ОЗНАКА, ЩО
ВИКЛЮЧАЄ ЗЛОЧИННІСТЬ НЕНАДАННЯ ДОПОМОГИ ХВОРОМУ
МЕДИЧНИМ ПРАЦІВНИКОМ
Роз г ля нуті про бле ми фор му лю ван ня змісту та кої ка те горії, як «по важні при чи ни»,
що, згідно із ст. 139 КК ма ють зна чен ня для оцінки пра вомірності не на дан ня до по мо ги
хво ро му ме дич ним працівни ком.
Клю чові сло ва: зло чин, не на дан ня до по мо ги, ме дич ний працівник, по важні при чи ни.
Рас смо т ре ны про бле мы фор му ли ро ва ния со дер жа ния та кой ка те го рии как «ува
жи тель ные при чи ны», ко то рые, име ют зна че ние для оцен ки пра во мер но с ти не о ка за
ния по мо щи боль но му ме ди цин ским ра бот ни ком в со от вет ст вии со ст. 139 УК.
Клю че вые сло ва: пре ступ ле ние, не о ка за ние по мо щи, ме ди цин ский ра бот ник, ува
жи тель ные при чи ны.
The article discusses problems of formulating the content of “justifiable reasons” that
play a role in assessing the lawfulness of failing to provide help to a patient by a medical
employee in accordance with Article 139 of the Criminal Code.
Key words: crime, the failing to provide help to a patient, medical employee, “justifiable
reasons”.
Згіднозосновамивченняпрозлочинтайогоскладсуспільнонебезпечнедіян
няможевиражатисяводнійздвохформ:активній(дії)абопасивній(бездіяль
ності).ТакадиференціаціяформзлочинноїповедінкивідображенаякуЗагальній
частинікримінальногозакону,таківйогоОсобливійчастині.Специфікавпливу
злочинної бездіяльності на об’єкти кримінальноправової охорони полягає у
невтручаннізобов’язаногосуб’єктаврозвитокшкідливихдляцихоб’єктівпро
цесів.Томуоднієюзнеобхіднихпередумовкримінальноївідповідальностіособи
зацюформудіянняєнаявністьунеїреальноїможливостідіятипевнимчином,
щодозволяєвиконуватипокладенийнанеїобов’язок(т.з.«суб’єктивнийкритерій
бездіяльності»)1.Прицьомутрадиціїзаконодавчоїтехніки,якправило,невима
гаютьвописанніконкретнихзлочинівОсобливоючастиноюККвказуватинацей
критерій.Утакихвипадкахприкваліфікаціїзлочинуфахівцібезпосередньозвер
таютьсядовиробленихтеорієюкримінальногоправавимог,якіхарактеризують
умови кримінальної відповідальності за бездіяльність.Однак, в деяких статтях
КК,щоописуютьзлочини,яківчиняютьсябездіяльністюзобов’язаногосуб’єкта,
наголошуєтьсянавідсутність по важ них при чи наякумовувизнанняневиконан
ня певного обов’язку злочинним. Так, у ст. 139 КК, яка формулює підставу
кримінальної відповідальності за не на дан ня до по мо ги хво ро му ме дич ним
працівни ком, також міститься подібна обставина: зазначене діяння визнається
злочином,якщовоноскоєнебезповажнихпричинмедиком,якийзобов’язаний,
згідно з установленимиправилами,надати такудопомогу, якщойому завідомо
відомо,щоцеможематитяжкінаслідкидляхворого.Отже,юридичнезначення
цих«поважнихпричин»полягаєпередусімутому,щоїхнаявністьусуваєпроти
правністьбездіяльностімедичногопрацівника,зобов’язаногонадаватидопомогу
хворому (а отже, і його кримінальну відповідальність за ст. 139 КК). Таким
560 Держава і право • Випуск 50
© ЧЕ БО ТА РЬ О ВА Га ли на Ва лен тинівна – кандидат юридичних наук, доцент
КримськогоекономічногноінститутуКиївськогонаціональногоекономічногоуніверси
тетуіменіВадимаГетьмана
чином, для правильної кримінальноправової оцінки бездіяльності медичного
працівника в кожному конкретному випадку важливе значення має визначення
природитазмістузазначенихобставин.
Напершийпогляд,відсутність«поважноїпричини»якпоказникапротиправ
ності бездіяльності медика в наведеному випадку кореспондує згаданій вище
виробленій теорією кримінального права умові відповідальності за злочинну
бездіяльність (їїсуб’єктивномукритерію).Однак,цеположенняпотребуєуточ
нення й конкретизації з огляду на специфіку діяння, описаного в ст. 139 КК.
Зазначенезавданняєактуальнимякдляправа(кримінального,медичного),такі,
власне,длямедицини,оскількийоговирішеннясприяєправильномутлумаченню
й застосуванню кримінального закону при вирішенні питань відповідальності
медичнихпрацівників,справедливоїізаконноїоцінкиїхпрофесійноїповедінки.
Деякі аспекти кримінальноправової характеристики суспільнонебезпечних
діяньусферімедицинивисвітленовроботахЮ.Ф.Бердичевського,В.О.Глушкова,
І.І. Гореліка, А.Г. Кібальника, Н.В. Павлової, Г.Р. Рустемової, В.М. Смітієнка,
Я.В.Старостиної,А.Н.Язухінатадеякихіншихнауковців.Водночас,висвітлення
порушеного питання в літературі здебільшого має фрагментарний характер,
подаєтьсяувиглядіпереліківчинниківрізноманітноїприродиабожказуїстичне
–шляхоманалізуокремихвипадківзпрактикимедичнихпрацівників.Уцьому
зв’язкуметоюцієїроботиєузагальненеформулюваннязмістутакоїкатегорії,як
«поважні причини», що, згідно із ст. 139 КК мають значення для оцінки пра
вомірностіненаданнядопомогихворомумедичнимпрацівником.
Умедичнійтаюридичнійлітературіфахівцінаводятьобставини,якіможуть,
наїхдумку,визнаватисяповажнимидляненаданнямедичноїдопомогипричина
ми.Так,Ф.Ю.Бердичевськийвіднісдонихнадзвичайнуперевтомуабохворобу
медичногопрацівника,йогозайнятістьлікуванняміншогонеменшважкохворо
го,відсутністьтранспортнихзасобівдлявиїздудохворого,якийдалекопрожи
ває2.М.І.БажановтаВ.В.Сташисвизнаютьтакимиобставинами«непереборну
силу (наприклад, стихійне лихо), стан крайньої необхідності (наприклад, випа
док,колилікарбуввимушенийподаватидопомогуіншомутяжкохворому),хворо
бусамогомедичногопрацівника,якапозбавляєйогоможливостіподатидопомо
гу,некомпетентністьцьогопрацівника,якщовінвживзаходівдовикликуналеж
ногофахівця, відсутністьмедикаментів абохірургічних інструментів,невміння
маніпулюватинимитаін.».Прицьомузазначенінауковціслушнонаголошують,
щонаявністьповажноїпричини–цепитанняфактуівоновирішуєтьсявкожному
конкретномувипадкусудом3.М.Н.Малеїнастверджує,щоповажнимипричинами
впрактицівизнаютьсявідсутністьстерильнихперев’язувальнихзасобів,стихійне
лихо, хвороба самогомедичного працівника, запрошення одночасно до іншого
важкохворого4.
МедикзафахомІ.А.Концевичвказує,щозакінченняробочогочасу,вихідний
день вважаються в таких випадках причинами неповажними.Поважними вона
визнаєтакіобставини,якхворобасамоголікаря,необхідністьневідривноперебу
ватибіляіншоготяжкохворого,перебуванняначергуваннітанеможливістьзали
шити замість себе іншого співробітника5. Інший представник медичної науки
А.П.Громов вважає поважною причиною, з якої медичні працівники не несуть
відповідальності за ненадання допомоги хворому, хворобу їх самих, немож
ливістьвмоментвикликузалишитиіншоготяжкохворого,небезпекупересуван
561Юридичні і політичні науки
нядомісцяперебуванняхворого6.ФахівецьвгалузімедичногоправаС.Г.Стеценко
наголошуєнаприблизностіперелікуобставин,якіможутьутакихвипадкахвиз
наватисявроліповажних(хворобасамогомедичногопрацівника;стихійнелихо;
зайнятістьлікуванняміншого,неменшважкогохворого;відсутністьтранспорт
ного засобу для виїзду до хворого, що перебуває на значному віддаленні;
відсутністьнеобхіднихліків,інструментівдлянаданнямедичноїдопомоги.Вод
ночас, він не вважає поважними причинами для ненадання допомоги хворому
виклик у нічний час, в неробочий час, перебування у відпустці, посилання на
відсутністьзнаньтощо7.
Нанашудумку,неусінаведенінауковцямиобставиниможнабеззастережень
визнавати в ролі таких, що усувають злочинність бездіяльності медичного
працівника.Так, відсутністьнеобхіднихдля того,щобдіяти, знань, виходячи з
вченняпрооб’єктивнусторонузлочину,насправдіможевизнаватисяобставиною,
щовиключаєзлочинністьбездіяльностіособиубільшостівипадків.Однак,зва
жаючинаспецифікумедичноїдіяльності,цяобставинапотребуєуточнення.Безу
мовно,втручаннявпротіканняхвороби,вскладнийстанхворогонекомпетентної
улікуванніцієїхворобиособи(вт.ч.імедика,якиймаєіншуспеціалізацію)здат
не викликатибільшнебезпечнінаслідкидля здоров’я абойдляжиттяхворого
(наприклад, виконання стоматологом косметичної хірургічної операції). Однак,
говорячипрозгадануобставину,необхіднотакожзважатинате,чиєвміннянада
ватипевнийвиддопомогикваліфікаційноювимогоющодоконкретногомедично
гопрацівника.Наприклад, згіднонаказуМОЗУкраїни№283від28.04.2009р.
«Проудосконаленняпідготовкитапідвищеннякваліфікаціїмедичнихпрацівників
знаданняекстреної таневідкладноїмедичноїдопомоги» забезпечуєтьсяпідви
щеннякваліфікаціїлікарівзфаху«Медицинаневідкладнихстанів»,фельдшерів
(медичнихсестер)станційшвидкоїмедичноїдопомогинерідшеодногоразуна
п’ятьроків,проходженнямедичнимипрацівникамициклівтематичногоудоско
налення, курсів інформації та стажування з питань екстреної та невідкладної
медичноїдопомогинерідшеодногоразунатрироки,організовуєтьсясистема
тичнепроведеннякороткостроковихцільовихкурсівпідвищеннякваліфікаціїдля
медичнихпрацівниківзпитаньнаданняекстреноїтаневідкладноїмедичноїдопо
моги. У цьому зв’язку до освітньопрофесійних програм підготовки фахівців
лікарських спеціальностей на клінічних кафедрах та в інтернатурі включено
перелік навичок невідкладної медичної допомоги. Тому за умови отримання
медичнимпрацівникомзазначеногоосвітньокваліфікаційногорівня,проходжен
ня ним курсів інформації та стажування з питань екстреної та невідкладної
медичної допомоги його посилання на «недостатню компетентність» з питань
наданняневідкладноїмедичноїдопомогинеможевважатисяповажноюпричи
ною,щовиправдовуєненаданнязазначенихвидівдопомогихворомууневідклад
нихвипадках.Доречі,недостатністьзнаньІ.І.Гореліквизначивякпричину,що
виправдовує бездіяльність лікаря, за умови, якщо той викликав до хворого
відповідного фахівця8. Він же пише, зокрема, що обов’язок лікарів надавати
медичнудопомогувнеробочий,позаслужбовийчаснеєбезумовним:лікар,до
якого вцейчас звернулисяподопомогу,можепорадитихворому звернутися в
найближчу лікарню9. На нашу думку, така рекомендація слушна лише щодо
випадків,колиідетьсяпронеобхідністьнаданняхворомуспеціалізованоїмедич
ноїдопомоги,здійсненняплановихдіагностичнихчилікувальнихзаходів.Однак,
562 Держава і право • Випуск 50
не можна сприйняти її стосовно ситуацій, коли виникає потреба надання
невідкладної допомоги (при нещасному випадку, пораненні, травмі, в екстре
мальнійситуаціїтощо).Зазначенийавторправий,коливизнає,щопорадазверну
тися до іншого суб’єкта з боку медика не є злочинним ненаданням допомоги
лишетам,деєможливістьслідуватиїй,інеобхіднийдляцьогочасневплинена
погіршення стану хворого.Однак, якщо допомога потрібна терміново, витрата
часудлязверненнядоіншоголікаряможевиявитисянебезпечноюдляхворого,
то жодні посилання на неробочий час лікаря (відпустка, відпочинок і т.ін.) не
можутьвиправдатийогобездіяльність10.
Слід зупинитися й на мож ли вості виз нан ня по важ ною при чи ною відмо ви
пацієнта від от ри ман ня ме дич ної до по мо ги та відсут ності йо го зго ди на неї.
Причинитакихвідмовчинезгод(випадки,щонетаквжейрідкіумедичнійпрак
тиці)можутьбутирізні–релігійніспонуканняхворогочийогозаконногопред
ставника,їхнедовірадоконкретноголікарячидоможливостеймедицинивзагалі,
критичнаоцінкаспособулікування,небажаннявитрачатикоштиблизькихтощо.
Удореволюційнійлітературіправознавцірозглядализгодухворогочийогозакон
ногопредставникаякобставину,щовиключаєзлочинністьлікарськихзаходів.За
відсутності такої згоди на операцію, незалежно від її результатів наставала
відповідальністьлікаря.Ційтеоріїслідувалайсудовапрактика.Урадянському
законодавстві,щорегулюваломедичнудіяльність,передбачалосяправопроводи
тихірургічніоперації зі згодихворого, ащодоосіб,молодших за16років або
душевнохворих–запогодженнямзбатькамиабоопікунами.Беззгодицихосіб
лікармавправопровестиоперацію,якщовонабуланеобхіднайневідкладнадля
рятуванняжиттяабоважливогооргану.Такимчином,якщомедичнийпрацівник
непроводивопераціїузв’язкуізвідсутністюзгодитам,девонаневимагалася,
вінмаввідповідатизаненаданнядопомоги11.
Усучаснійлітературіззазначеногопитаннявисловленорізнідумки.Вряді
джерел, автор яких розглядали питання кримінально правової характеристики
ненаданнядопомогихворомумедичнимпрацівникомцепитанняобійденеува
гою12.Надумкудеякихвітчизнянихфахівціввідсутністьзгодихворогоабойого
законнихпредставниківнеможевизнаватисяповажноюпричиноюбездіяльності
медичногопрацівника13. Іншіавторивважають,щовідсутністьтакоїзгодинеє
поважноюпричиноюненаданнядопомогизанаявностіреальноїзагрозижиттю
абоздоров’юхворого14.
Зазначенепитаннямаєбутиуточненезоглядуназмістприписів,якірегулю
ютьправапацієнтівіобов’язкипредставниківмедичногоперсоналу.Так,уч.35
ст.284ЦК(«Правонамедичнудопомогу»)передбачається,щонаданнямедичної
допомоги фізичній особі, яка досягла 14ти років, провадиться за її згодою, а
повнолітня дієздатнафізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може
керувати ними, має право відмовитися від лікування. Однак, у невідкладних
випадках,занаявностіреальноїзагрозижиттюфізичноїособи,медичнадопомо
га надається без згоди фізичної особи або її батьків (усиновлювачів), опікуна,
піклувальника. Більш розгорнуто це питання регулюютьОснови законодавства
України про охорону здоров’я. Згідно зі ст. 43 Основ згода інформованого
пацієнтанеобхіднадлязастосуванняметодівдіагностики,профілактикиталіку
вання.Щодопацієнтавікомдо14років(малолітньогопацієнта),атакожпацієнта,
визнаного в установленому законом порядку недієздатним, медичне втручання
563Юридичні і політичні науки
здійснюється за згодою їх законних представників. У невідкладних випадках,
колиреальназагрозажиттюхворогоєнаявною,згодахворогоабойогозаконних
представниківнамедичневтручаннянепотрібна15.Яквиднознаведенихзаконо
давчихположень,вимогащодозгодипацієнта(чийогозаконногопредставника)
як обов’язкової умови правомірності медичного втручання не є абсолютною16.
Томувідсутністьтакоїзгодиєповажноюдоненаданнямедичноїдопомогипри
чиноювконтекстіст.139ККлишеувипадках,якінеможутькласифікуватисяяк
невідкладні,тобтоколиреальназагрозажиттюхворогоєнаявною.
Занаявностіпопередженнялікаряпронаслідкивідмовиможливідваваріан
ти:а)хворий,якийперебуваєвсвідомості,всежнезгоденнаоперацію,знаючи
пронаслідкисвоєїнезгоди.Слідпогодитися,щосвідомеволевиявленняхворого
порушуватисянеповинне(хочавлітературінаводятьсяйвиняткиізцьогоправи
ла:щодовійськовослужбовцяопераціяповиннабутиздійснена,навітьбезйого
згоди,якщоцесприяєповерненнюйогодослужби);б)законніпредставникихво
рогонезгоднінаоперацію,яканеєнебезпечноюдляжиття,алеїїнепроведення
загрожуєсмертю.Вцьомуразіопераціямаєбутипроведенаобов’язково,оскільки
батьки(законніпредставники)фактичноберутьсярозпоряджатисяжиттямдити
ни,анацевониправавженемають.Якщожлікарвподібномувипадкунепро
водитьоперації,вінповиненнестивідповідальністьзаненаданнядопомоги17.
ВУкраїніможутьбутивстановленідеякіобмеженнящодонаданнямедичної
допомогиіноземнимгромадянам.Вонитаособибезгромадянства,якіпостійно
проживають на території України, згідно зі статтею 11 Основ законодавства
Українипроохорону здоров’якористуються такимижправами інесуть такіж
обов’язкивгалузіохорониздоров’я,якігромадяниУкраїни,якщоіншенеперед
баченоміжнароднимидоговорамичизаконодавствомУкраїни.Праватаобов’яз
кив галузіохорони здоров’я іноземних громадянтаосіббез громадянства, які
тимчасово перебувають на території України, визначаються законодавством і
відповідними міжнародними договорами. Так, Угодою про надання медичної
допомогигромадянамдержавучасницьСНДпередбачається(ст.2),щошвидкай
невідкладнамедичнадопомогаприраптовихгострихстанахтазахворюваннях,
які загрожують життю хворого або здоров’ю оточуючих, нещасних випадках,
травмах,пологахтаневідкладнихстанахвперіодвагітностінадаєтьсягромадя
намбезперешкодно іуповномуобсязі.Змоменту,колиусунутазагрозажиттю
хворого або здоров’ю оточуючих і можливе його транспортування, подальше
наданнямедичноїдопомогиздійснюєтьсянаплатнійоснові.Особам,щоофіційно
визнанібіженцями,плановамедичнадопомоганатериторіїдержавитимчасового
перебуваннянадаєтьсявпорядкутанаумовах,визначенихцієюдержавою(ст.4
Угоди). Отже, відмова зазначеним особам в наданні не передбачених угодою
видівдопомогинерозглядатиметьсяякзлочиннедіяння,передбаченест.139КК.
Підводячипідсумок,визначимо,щоповажнимидлябездіяльності(ненадання
допомогихворомумедичнимпрацівником)причинами є законодавчовизначені
аботакі,щофактичноіснуютьоб’єктивніабосуб’єктивнічинники,які,зураху
ваннямситуації,щосклалася,дозволяютьсуб’єктуухилитисявідвиконанняпро
фесійного обов’язку.Наявність поважних причин, які виправдовують бездіяль
ністьмедичногопрацівника,можехарактеризувати:1)фізичнийстанмедичного
працівника,якийнедозволяєйомунадатидопомогу(вінхворий,безсвідомості
тощо); 2) наявні в медичного працівника об’єктивні й суб’єктивні персональні
можливостінадатидопомогу(йогокваліфікація,наявністьнеобхідногообладнан
564 Держава і право • Випуск 50
ня чи ліків); 3) наявність будьякої прямо зазначеної кримінальним законом
обставини,щовиключаєзлочинністьдіяння(розділVIIIЗагальноїчастиниКК);
4)відсутністьзгодихворогоабойогозаконногопредставникаувипадках,вяких
відсутняреальназагрозадляжиттяхворого;5)результатисортуванняпотерпілих,
які вимагають негайної, першочергової медичної допомоги іншому хворому;
6)наявністьзагрозидляжиттямедичногопрацівникапринаданнімедичноїдопо
моги(наприклад,підчаспожежівлікарні).
1.Бой ко А.И.Преступноебездействие.–СПб.:ЮридическийцентрПресс,2003.–
С.114. 2. Бер ди чев ский Ф.Ю. Уголовная ответственность медицинского персонала за
нарушениепрофессиональныхобязанностей.–М.:Юрид.лит.,1970.–С.77.3. Ста
шис В.В., Ба жа нов М.І. Особа – під охороною кримінального закону. – Х.: Право,
1996.–С.145.4. Ма ле и на М.Н.Человекимедицинавсовременномправе:Учеб.ипракт.
пособ.–М.:Бек,1995.–С.155.5. Кон це вич И.А.Долгиответственностьврача(судеб
номедицинскиеаспекты).–К.:Вищашкола,1983.–С.51.6. Гро мов А.П.Права,обя
занностииответственностьмедицинскихработников.–М.:Медицина,1976.7. Сте
цен ко С.Г.Медицинскоеправо:Учебник.–СПб.:ЮридическийцентрПресс,2004.–
С.320.8. Го ре лик И.И.Ответственностьзаоставлениевопасностипосоветскомууго
ловномуправу.–М.:Гос.издвоюридич.лры,1960.–С.35.9. Го ре лик И.И.Квалифи
кацияпреступлений,опасныхдляжизнииздоровья.–Минск:Вышэйш.школа,1973.
–С.197.10. Го ре лик И.И.Ответственность за оставление в опасностипо советскому
уголовномуправу.–С.4041.11.Тамсамо.–С.3942.12. Уго лов ныйкодексУкраины:
Комментарий/Подред.Ю.А.КармазинаиЕ.Л.Стрельцова.–Х.:Одиссей,2001.–С.
311312;Криміна ль нийкодексУкраїни:Наук.практ.коментар/Ю.В.Баулін,В.І.Бори
сов,С.Б.Гавриштаін.;Зазаг.ред.В.Т.Маляренка,В.В.Сташиса,В.Я.Тація.–2евид.,
перероб.тадоп.–X.:ТОВОдіссей,2004.–С.398399.13. Уго лов ный кодексУкраины.
Научнопракт.комментарий /Отв.ред.С.С.Яценко.–К.:А.С.К.,2003.–С.324325.
14. Гу то ро ва Н.А.УголовноеправоУкраины.Особеннаячасть:Конспектлекций.–Х.:
Одиссей, 2003. – С.60; Науковопракт. коментар Кримінального кодексу України. –
5евид.,перероб.тадоп./Заред.М.І.Мельника,М.І.Хавронюка.–К.:Юрид.думка,
2008.–С.322.15. Ос но ви законодавстваУкраїнипроохоронуздоров’я//ВВРУкраїни.–
1993.–№4.–Ст.19.16. Сте цен ко С.Г., Сте цен ко В.Ю., Се ню та І.Я.Медичнеправо
України:Підручник.–К.,2008.–С.139.17. Го ре лик И.И.Ответственностьзаоставле
ниевопасностипосоветскомууголовномуправу.–С.3942.
565Юридичні і політичні науки
Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА
Г. В. Чеботарьова. «ПоважнІ приЧини» Як ознака, що виклюЧаЄ злоЧиннІсть ненаданнЯ допомоги хворому медиЧним працІвником
|