Історія виникнення і становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві

Історія виникнення і становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві

Стаття присвячена дослідженню історико-правових аспектів виникнення та становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві від його появи до кінця ХІХ сторіччя, що на сучасному етапі є найбільш поширеним у міжнарод­них економічних відносинах....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Тер-Степанян, Е.Е.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Міжнародне право і порівняльне правознавство
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34887
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Історія виникнення і становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві / Е.Е. Тер-Степанян // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 632-638. — Бібліогр.: 38 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34887
record_format dspace
spelling irk-123456789-348872012-06-10T12:11:24Z Історія виникнення і становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві Тер-Степанян, Е.Е. Міжнародне право і порівняльне правознавство Стаття присвячена дослідженню історико-правових аспектів виникнення та становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві від його появи до кінця ХІХ сторіччя, що на сучасному етапі є найбільш поширеним у міжнарод­них економічних відносинах. Статья посвящена исследованию историко-правовых аспектов возникновения и становления режима наибольшего благоприятствования в международном публичном праве от его появления до конца XIX века, который на современном этапе является наиболее распространенным в международных экономических отношениях. The article investigates the historical and legal aspects of the emergence and formation of preferential treatment in public international law from his appearance before the end of XIX century, which at present is most common in international economic relations. 2010 Article Історія виникнення і становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві / Е.Е. Тер-Степанян // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 632-638. — Бібліогр.: 38 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34887 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Міжнародне право і порівняльне правознавство
Міжнародне право і порівняльне правознавство
spellingShingle Міжнародне право і порівняльне правознавство
Міжнародне право і порівняльне правознавство
Тер-Степанян, Е.Е.
Історія виникнення і становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві
Держава і право
description Стаття присвячена дослідженню історико-правових аспектів виникнення та становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві від його появи до кінця ХІХ сторіччя, що на сучасному етапі є найбільш поширеним у міжнарод­них економічних відносинах.
format Article
author Тер-Степанян, Е.Е.
author_facet Тер-Степанян, Е.Е.
author_sort Тер-Степанян, Е.Е.
title Історія виникнення і становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві
title_short Історія виникнення і становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві
title_full Історія виникнення і становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві
title_fullStr Історія виникнення і становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві
title_full_unstemmed Історія виникнення і становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві
title_sort історія виникнення і становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Міжнародне право і порівняльне правознавство
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34887
citation_txt Історія виникнення і становлення режиму найбільшого сприяння у міжнародному публічному праві / Е.Е. Тер-Степанян // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 632-638. — Бібліогр.: 38 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT terstepanânee ístoríâviniknennâístanovlennârežimunajbílʹšogospriânnâumížnarodnomupublíčnomupraví
first_indexed 2025-07-03T16:00:37Z
last_indexed 2025-07-03T16:00:37Z
_version_ 1836642140501835776
fulltext Е. Е. ТЕР-СТЕПАНЯН. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ НАЙБІЛЬШОГО СПРИЯННЯ У МІЖНАРОДНОМУ ПУБЛІЧНОМУ ПРАВІ Стат тя при свя че на досліджен ню істо ри ко­пра во вих ас пектів ви ник нен ня та ста­ нов лен ня ре жи му найбільшо го спри ян ня у міжна род но му публічно му праві від йо го по яви до кінця ХІХ сторіччя, що на су час но му етапі є найбільш по ши ре ним у міжна род­ них еко номічних відно си нах. Клю чові сло ва: ре жим найбільшо го спри ян ня, ко мерційні до го во ри, міжна родні еко номічні відно си ни, взаємність, митні пільги. Ста тья по свя ще на ис сле до ва нию ис то ри ко­пра во вых ас пек тов воз ник но ве ния и ста нов ле ния ре жи ма на и боль ше го бла го при ят ст во ва ния в меж ду на род ном пуб лич ном пра ве от его по яв ле ния до кон ца XIX ве ка, ко то рый на со вре мен ном эта пе яв ля ет ся на и бо лее рас про ст ра нен ным в меж ду на род ных эко но ми че с ких от но ше ни ях. Клю че вые сло ва: ре жим на и боль ше го бла го при ят ст во ва ния, ком мер че с кие до го во­ ры, меж ду на род ные эко но ми че с кие от но ше ния, вза им ность, та мо жен ные льго ты. The article investigates the historical and legal aspects of the emergence and formation of preferential treatment in public international law from his appearance before the end of XIX century, which at present is most common in international economic relations. Key words: the most favored nation treatment, commercial agreements, international economic relations, reciprocity, customs exemptions. Ак­ту­альність­да­ної­статті­виз­на­чається­тим,­що­ре­жим­найбільшо­го­спри­ян­ня­ є­найбільш­по­ши­ре­ним­у­су­час­них­міжна­род­них­еко­номічних­відно­си­нах.­Про­те­ до­цьо­го­ча­су­ми­не­маємо­гли­бо­ко­го­досліджен­ня­історії­пер­ших­до­го­ворів,­які­ закріпи­ли­за­сто­су­ван­ня­ре­жи­му­найбільшо­го­спри­ян­ня­у­міжна­род­но­му­праві. На­ жаль,­ історія­ ста­нов­лен­ня­ і­ ви­ник­нен­ня­ ре­жи­му­ найбільшо­го­ спри­ян­ня­ вітчиз­ня­ни­ми­ вче­ни­ми­ прак­тич­но­ не­ досліджу­ва­ла­ся.­ Ок­ремі­ ас­пек­ти­ цьо­го­ пи­тан­ня­ча­ст­ко­во­роз­криті­ у­ ро­бо­тах­О.В.­Бут­ке­вич1,­ а­ та­кож­Г.Є.­Бу­вай­лик2,­ і­ С.А.­Михєєва3.­ У­за­рубіжній­до­к­т­рині­міжна­род­но­го­пра­ва­це­пи­тан­ня­дослідже­но­до­кладніше,­ зо­к­ре­ма,­мож­на­на­зва­ти­праці­та­ких­ав­торів­як,­М.М.­Бо­гу­славсь­кий4,­Ф.А.­Брок­ га­уз­і­І.А.­Еф­рон5,­Я.­Бро­унлі6,­О.Д.­Куз­не­цо­ва­і­І.Н.­Шапкін7,­Т.М.­Тімо­ши­на8,­Г.­ Швар­цен­бер­гер9,­В.М.­Шумілов10­та­інші. Історія­ви­ник­нен­ня­і­ста­нов­лен­ня­ре­жи­му­найбільшо­го­спри­ян­ня­пов’язується­ з­ історією­ тор­го­вель­них­ або,­ як­ їх­ ще­ на­зи­ва­ють,­ ко­мерційних­ до­го­ворів­ (або­ трак­татів).­Про­те­ на­ по­чат­ко­во­му­ етапі­ роз­вит­ку­міжна­род­но­го­ пра­ва­ (від­ най­ давніших­ часів­ до­Вест­фальсь­ко­го­ мир­но­го­ кон­гре­су)­ дер­жа­ви­ праг­ну­ли­ не­ до­ мир­но­го­співробітництва­(в­то­му­числі­у­тор­го­вель­них­відно­си­нах),­а­до­ство­рен­ ня­імперій,­тоб­то­до­за­во­ю­ван­ня­сусідніх­те­ри­торій.­Са­ме­то­му­дер­жа­ви­підтри­ му­ва­ли­ли­ше­ті­відно­си­ни,­що­об­слу­го­ву­ва­ли­їхні­тим­ча­сові­зовнішньо­політичні­ інте­ре­си:­ор­ганізацію­зовнішніх­зно­син,­пра­ви­ла­війни,­по­ря­док­за­хоп­лен­ня­те­ри­ торій,­ве­ден­ня­про­це­пе­ре­го­ворів­і­закріплен­ня­їх­ре­зуль­татів­у­до­го­во­рах,­пра­ви­ ла­вирішен­ня­міждер­жав­них­су­пе­ре­чок­то­що11.­ Ли­ше­в­епо­ху­се­ред­нь­овіччя­по­чи­на­ють­з’яв­ля­ти­ся­тор­го­вельні­до­го­во­ри,­які­ 632 Держава і право • Випуск 50 ©­ТЕР­СТЕ ПА НЯН Еміль Емілійо вич­–­аспірант­Національ­ної­юри­дич­ної­ака­демії­ України­імені­Яро­сла­ва­Му­д­ро­го містять­ ок­ремі­ ас­пек­ти­ ре­жи­му­ найбільшо­го­ спри­ян­ня.­ Зо­к­ре­ма,­ йдеть­ся­ про­ до­го­во­ри,­ в­ яких­ сто­ро­ни­ на­ма­га­лись­ от­ри­ма­ти­ на­ свою­ ко­ристь­ мо­но­полію­ торгівлі­ або­ ви­ключні­ тор­го­вельні­ привілеї­ на­ чужій­ те­ри­торії.­ Нерідко­ такі­ привілеї­ на­да­ва­ли­ся­ цілим­ на­ро­дам,­ містам,­ кор­по­раціям,­ ком­паніям­ і­ навіть­ ок­ре­мим­осо­бам.­Найбільше­та­ких­до­го­ворів­бу­ло­ук­ла­де­но­тор­гов­ця­ми­ган­зейсь­ ких­міст.­Привіле­я­ми­бу­ли­ і­капіту­ляції,­що­ук­ла­да­ли­ся­міськи­ми­ре­с­публіка­ми­ се­редніх­віків­(Венеція,­Ге­нуя­та­інші)­з­му­суль­мансь­ки­ми­пра­ви­те­ля­ми­Схо­ду.­ Особ­ливістю­за­зна­че­них­до­го­ворів­був­їх­од­но­сто­ронній­ха­рак­тер.­Відкрит­тя­ Аме­ри­ки­і­морсь­ко­го­шля­ху­в­Індію,­кон­ку­ренція­між­євро­пейсь­ки­ми­дер­жа­ва­ми­ у­світовій­торгівлі­при­зве­ли­до­то­го,­що­ук­ла­ден­ня­та­ких­до­го­ворів­стає­про­сто­ не­прак­тич­ним.­ Від­ XVI­ ст.­ по­чи­на­ють­ з’яв­ля­ти­ся­ до­го­во­ри,­ в­ яких­ од­на­ дер­жа­ва­ по­чи­нає­ от­ри­му­ва­ти­певні­по­ступ­ки­або­привілеї­у­ме­жах­іншої­дер­жа­ви­в­обмін­на­такі­ самі­привілеї­на­своїй­те­ри­торії­ (тоб­то­ук­ла­дені­на­ос­нові взаємності).­Один­ із­ пер­ших­відо­мих­до­го­ворів­но­во­го­ти­пу­–­до­говір­1535­р.­між­фран­цузсь­ким­ко­ро­ лем­Фран­ци­с­ком­I­ і­ту­рець­ким­сул­та­ном­Су­лей­ма­ном­II,­в­яко­му­закріплюється­ та­кий­пункт:­«Тур­ки­в­країні­ко­ро­ля­пла­тять­ті­самі­по­дат­ки,­що­й­фран­цу­зи,­а­ фран­цу­зи­в­країні­ве­ли­ко­го­сул­та­на­–­ті­самі­по­дат­ки,­що­й­тур­ки»12. При­близ­но­у­цей­же­час­ре­жим­найбільшо­го­спри­ян­ня­по­чи­нає­за­ро­д­жу­ва­ти­ся­ і­на­те­ре­нах­Мос­ковсь­кої­дер­жа­ви.­У­1553­р.­англійська­тор­го­вель­на­ком­панія­спо­ ря­ди­ла­ в­ Ки­тай­ че­рез­ Льо­до­ви­тий­ оке­ан­ ек­с­пе­дицію,­ ча­с­ти­на­ якої­ за­ги­ну­ла,­ а­ ча­с­ти­на­на­чолі­з­Річар­дом­Чен­сло­ром­при­бу­ла­до­гир­ла­Північної­Двіни­і­діста­ ла­ся­Моск­ви,­де­бу­ла­ми­ло­с­ти­во­прий­ня­та­ца­рем­Іоан­ном­IV­(Гроз­ним).­Че­рез­два­ ро­ки­Річард­Чен­слор­при­був­уже­як­по­сол­англійсько­го­уря­ду­і­ук­лав­до­говір­про­ без­мит­ну­торгівлю­англійців­у­Росії,­а­в­1557­р.­мос­ковсь­кий­агент,­Осип­Не­пея,­ до­бив­ся­від­Англії­то­го­ж­са­мо­го­для­росіян13. У­XVIІ­ст.­з’яв­ля­ють­ся­нові­оз­на­ки­ре­жи­му­найбільшо­го­спри­ян­ня.­Те­пер­дер­ жа­ви­на­ма­га­ють­ся­не­стільки­от­ри­ма­ти­певні­пе­ре­ва­ги­у­торгівлі­на­чужій­те­ри­ торії,­ стільки­ до­ рівно­прав­ності­ на­ цій­ самій­ те­ри­торії­ у­ порівнянні­ з­ інши­ми­ дер­жа­ва­ми,­ тоб­то­ до­ ска­су­ван­ня­ чу­жих­мо­но­полій­ і­ привілеїв.­ На­ ос­нові­ піре­ нейсь­ко­го­мир­но­го­ до­го­во­ру­ 1659­ р.­між­Францією­ та­ Іспанією­«піддані­фран­ цузсь­ко­го­ко­ро­ля­у­всіх­зем­лях­іспансь­кої­ко­ро­ни­і­піддані­іспансь­ко­го­ко­ро­ля­у­ Франції­по­винні­ма­ти­ста­но­ви­ще­найбільш­спри­ят­ли­вої­нації­і­не­по­винні­спла­чу­ ва­ти­інших­по­датків,­окрім­тих,­які­спла­чу­ють­англійці­і­гол­ландці».­ З­то­го­ча­су­прин­цип­«найбільш­спри­ят­ли­вої­нації»­(la­nation­la­plus­favorisйe)­ по­ча­ли­ вклю­ча­ти­ у­ більшість­ тор­го­вель­них­ до­го­ворів.­ Про­тя­гом­ XVIII­ ст.­ між­ євро­пейсь­ки­ми­дер­жа­ва­ми­бу­ло­ук­ла­де­но­86­тор­го­вель­них­трак­татів­(без­вра­ху­ ван­ня­трак­татів­про­мо­ре­пла­ван­ня­ і­ суд­но­плав­ст­во).­Найбільш­відо­мим­до­го­во­ ром­цьо­го­періоду­є­до­говір­між­Англією­і­Пор­ту­галією­1703­р.,­який­на­зи­ва­ють­ та­кож­за­іме­нем­англійсько­го­упов­но­ва­же­но­го­Ме­ту­е­на.­На­підставі­цьо­го­до­го­во­ ру­ Пор­ту­галія­ доз­во­ли­ла­ вве­зен­ня­ англійських­ шер­стя­них­ ви­робів,­ який­ бу­ло­ за­бо­ро­не­но­у­1684­р.­На­томість­Англія­бу­ла­зо­бов’яза­на­змен­ши­ти­на­1/3­ми­то­на­ пор­ту­гальскі­ ви­на­ у­ порівнянні­ з­ ми­том­ на­ ви­на­ фран­цузсь­ко­го­ ви­роб­ництва.­ До­говір­бу­ло­ук­ла­де­но­довічно,­навіть­не­зва­жа­ю­чи­на­ви­па­док­війни­між­сто­ро­ на­ми,­–­і­дійсно,­цей­до­говір­зберігав­си­лу­до­1830­р.,­ко­ли­Англія­від­ньо­го­відмо­ ви­лась.­ Слід­за­зна­чи­ти,­що­у­XVIII­ст.­Росія­та­кож­відмов­ляється­від­тих­прин­ципів­у­ 633Юридичні і політичні науки тор­го­вель­них­відно­си­нах­з­іно­зем­ця­ми,­яких­во­на­до­три­му­ва­ла­ся­у­мос­ковсь­кий­ період­(а­са­ме­від­на­дан­ня­пе­ре­ваг­у­торгівлі­ок­ре­мим­націям).­У­1785­р.­Росія­ ук­ла­дає­тор­го­вель­ний­до­говір­з­Австрією,­в­яко­му­бу­ли­закріплені­«ос­новні­прин­ ци­пи»­ торгівлі,­ по­пе­ред­ньо­ сфор­му­ль­о­вані,­ за­ вказівкою­Ка­те­ри­ни­ II,­Комісією­ про­ко­мерцію­під­го­ло­ву­ван­ням­гра­фа­Во­рон­цо­ва.­До­та­ких­прин­ципів­відно­си­ лись:­по­вна­взаємність­і­ска­су­ван­ня­привілеїв­будь­якої­іно­зем­ної­нації;­по­кро­ви­ тель­ст­во­ суд­но­плав­ст­ву­ влас­них­ піддан­них;­ ав­то­ном­ний,­ тоб­то­ не­ об­тя­же­ний­ міжна­род­ни­ми­ зо­бов’язан­ня­ми­ мит­ний­ та­риф;­ по­кро­ви­тель­ст­во­ тран­зитній­ торгівлі­по­всій­імперії;­торгівля­по­Чор­но­му­мо­рю­ли­ше­на­суд­нах­під­російським­ пра­по­ром;­сво­бо­да­морів.­ До­кінця­XVIII­ст.­чис­лені­тор­го­вельні­до­го­во­ри­звільни­ли­торгівлю­від­знач­ ної­ча­с­ти­ни­зовнішніх,­поліцейсь­ких­об­ме­жень,­і­до­неї­на­більш­менш­од­на­ко­вих­ умо­вах­мог­ли­до­пу­с­ка­ти­ся­як­власні­піддані,­так­ і­піддані­ іно­зем­них­дер­жав.­У­ цей­час­у­тор­го­вель­них­до­го­во­рах­го­ло­вне­місце­по­ча­ли­зай­ма­ти­митні­пільги­для­ до­говірних­дер­жав14. У­XIX­ст.­з­оче­видністю­про­явив­ся­взаємозв’язок­і­взаємо­за­лежність­ре­жи­му­ найбільшо­го­ спри­ян­ня­ та­ еко­номіки.­ Найбільш­ відо­мий­ тор­го­вель­ний­ до­говір,­ який­впли­нув­на­фор­му­ван­ня­ре­жи­му­найбільшо­го­спри­ян­ня,­бу­ло­ук­ла­де­но­23­ січня­1860­ро­ку­між­Англією­і­Францією­–­країна­ми,­які­посіда­ли­відповідно­пер­ ше­і­дру­ге­місце­се­ред­еко­номічно­роз­ви­ну­тих­країн­то­го­ча­су15.­До­говір­більш­ відо­мий­як­До­говір­Коб­де­на­Ше­вальє­–­за­ іме­на­ми­упов­но­ва­же­них­осіб.­Річард­ Коб­ден*­пред­став­ляв­англійську­сто­ро­ну­на­пе­ре­го­во­рах,­а­фран­цузсь­ку­сто­ро­ну­ пред­став­ляв­Мішель­Ше­вальє**. Як­ба­чи­мо,­обид­ва­упов­но­ва­жені­пред­став­ни­ки­бу­ли­при­хиль­ни­ка­ми­політи­ки­ вільної­торгівлі­(фрітей­де­ра­ми).­Еко­номічна­про­гра­ма­фрітрей­дерів­кон­цен­т­ро­ва­ но­ ви­ра­жа­ла­ся­ у­ та­ких­ прин­ци­пах:­ «сво­бо­да­ торгівлі»,­ «сво­бо­да­ кон­ку­ренції»,­ «ви­роб­ля­ти­ більше,­ де­шев­ше­ і­ з­ мінімаль­ни­ми­ ви­т­ра­та­ми».­ Ніщо­ не­ по­вин­но­ об­ме­жу­ва­ти,­ на­ пе­ре­ко­нан­ня­ фрітрей­дерів,­ «нор­маль­но­го»­ зба­га­чен­ня­ бур­жу­ азії16. Слід­за­зна­чи­ти,­що­Річард­Коб­ден­і­Мішель­Ше­вальє­не­ви­пад­ко­во­ма­ли­одні­ й­ті­самі­еко­номічні­по­гля­ди.­Річард­Коб­ден­на­ле­жав­до­учнів­Ада­ма­Сміта­і­став­ за­снов­ни­ком­т.­зв.­ман­че­с­терсь­кої­шко­ли­в­еко­номії.­А­Мішель­Ше­вальє­по­чи­нав­ як­при­хиль­ник­сенсімонізму17,­про­те­зго­дом­став­уч­нем­Жа­на­Батіста­Сея,­еко­ номічна­шко­ла­яко­го­та­кож­бу­ду­ва­ла­ся­на­ро­бо­тах­Ада­ма­Сміта18. Ціка­во­досліди­ти,­чо­му­са­ме­іде­о­ло­ги­вільної­торгівлі­ви­с­ту­па­ли­ініціато­ра­ми­ ук­ла­ден­ня­до­го­во­ру­про­ре­жим­найбільшо­го­спри­ян­ня.­Відповідь­на­це­пи­тан­ня­ має­еко­номічне­підґрунт­тя. У­ре­зуль­таті­про мис ло во го пе ре во ро ту­Англія­пер­шою­у­світі­пе­ре­тво­ри­ла­ся­ з­ аг­рар­ної­ країни­на­мо­гут­ню­ індустріаль ну дер жа ву і світо во го еко номічно го ліде ра,­ви­роб­ля­ю­чи­1/3­світо­вої­про­мис­ло­вої­про­дукції.­А­по­та­ким­ви­дам­про­ дукції,­як­ба­вов­на,­ме­тал­ і­вугілля,­вза­галі­зай­ма­ла­більше­1/2­світо­во­го­ви­роб­ ництва­(при­цьо­му­по­сту­па­ю­чись­за­чи­сельністю­на­се­лен­ня­всім­іншим­капіта­ли­ 634 Держава і право • Випуск 50 *­Річард­Коб­ден­(Richard­Cobden)­(1804–1865)­–­англійський­еко­номіст­і­політич­ний­ ре­фор­ма­тор,­ який­ за­клав­ ос­но­ви­ те­орії­ вільної­ торгівлі,­ один­ із­ лідерів­ та­ іде­о­лог­ фрітрей­дерів­у­Ве­ли­ко­бри­танії.­ **­Мішель­Ше­вальє­(Michel­Chevalier)­(1806–1879)­–­фран­цузь­кий­інже­нер,­дер­жав­ ний­діяч,­еко­номіст­і­при­хиль­ник­вільної­торгівлі.­ с­тич­ним­країнам).­ Оче­вид­но,­що­такі­мас­шта­би­ви­роб­ництва­кон­ку­рен­тоз­дат­ної­про­дукції­знач­ но­пе­ре­ви­щу­ва­ли­мож­ли­вості­внутрішньо­го­рин­ку,­то­му­Англія­ма­ла­шу­ка­ти­нові­ рин­ки­збу­ту­за­кор­до­ном. Під­ти­с­ком­про­мис­ло­вої­бур­жу­азії­уряд­Англії­у­1823–1827­рр.­по­чи­нає­роз­ роб­ку­прин­ципів­політи­ки­вільної­торгівлі,­а­зго­дом­здійсню­ва­ти­кон­кретні­кро­ки­ на­її­до­сяг­нен­ня. Спо­чат­ку­ об­ме­жу­ють­ся­ мо­но­польні­ пра­ва­ ко­лоніаль­них­ тор­го­вель­них­ ком­ паній.­У­1833­р.­най­крупніша­з­них­–­Ост­Індська­–­бу­ла­поз­бав­ле­на­усіх­привілеїв­ у­торгівлі,­а­в­1858­р.­вза­галі­бу­ла­ліквідо­ва­на.­ У­1842­р.­вво­дить­ся­по­до­ход­ний­по­да­ток­на­ба­га­тих,­що­доз­во­ли­ло­збільши­ти­ над­хо­д­жен­ня­у­каз­ну,­і­звільни­ти­у­1842–1845­рр.­від­ми­та­430­(!)­видів­то­ва­ров,­ які­вво­зи­ли­ся­до­Англії.­ Пом’як­шен­ня­ Навігаційно­го­ ак­ту­ сто­су­ва­ло­ся­ низ­ки­ країн,­ які­ от­ри­ма­ли­ пільги­під­час­ви­ко­ри­с­тан­ня­сво­го­фло­ту­у­торгівлі­ з­Бри­тансь­кою­ імперією.­У­ 1849­році­Навігаційний­акт­вза­галі­бу­ло­ска­со­ва­но,­що­відкри­ло­англійські­пор­ти­ ко­раб­лям­усіх­країн. На­по­чат­ку­50­х­років­ХІХ­ст.­бу­ло­ска­со­ва­но­ми­то­на­си­ро­ви­ну­і­напівфа­б­ри­ ка­ти,­а­ми­то­на­го­тові­ви­ро­би­суттєво­змен­ше­но­(з­50­до­20%).­ Слід­за­зна­чи­ти,­що­ви­роб­лен­ня­но­вої­політи­ки­про­хо­ди­ло­в­умо­вах­вкрай­гос­ трої­ бо­роть­би­між­про­текціоніста­ми­ і­ при­хиль­ни­ка­ми­вільної­ торгівлі.­Серй­оз­ ною­пе­ре­шко­дою­для­вільної­торгівлі­був­аг­рар­ний­про­текціонізм.­Ще­в­1814­р.­ після­ук­ла­ден­ня­ко­рот­ко­час­но­го­ми­ру­до­Англії­хли­нув­потік­іно­зем­но­го­збіжжя,­ що­вик­ли­ка­ло­зни­жен­ня­внутрішніх­цін­на­хліб­на­1/3,­що­при­зве­ло­до­змен­шен­ ня­зе­мель­ної­рен­ти.­У­відповідь­на­це­крупні­зем­ле­влас­ни­ки­до­би­ли­ся­від­пар­ла­ мен­ту­ска­су­ван­ня­вивізно­го­ми­та­на­хліб­і­прий­нят­тя­за­ко­ну­1815­р.,­відповідно­ до­яко­го­імпорт­збіжжя­доз­во­ляв­ся­ли­ше­у­ви­пад­ку­вста­нов­лен­ня­на­внутрішньо­ му­рин­ку­над­зви­чай­но­ви­со­ких­цін­на­ньо­го.­ «Хлібні­за­ко­ни»­за­без­пе­чу­ва­ли­до­хо­ди­зем­ле­влас­ни­кам,­але­су­пе­ре­чи­ли­інте­ ре­сам­ ре­ш­ти­ на­се­лен­ня.­ Об­ме­жен­ня­ на­ імпорт­ збіжжя,­ по­пер­ше,­ галь­му­ва­ло­ роз­ви­ток­зовнішньої­торгівлі,­оскільки­інші­країни­підви­щу­ва­ли­ми­то­на­то­ва­ри,­ що­ек­с­пор­ту­ва­ли­ся­Англією;­по­дру­ге,­спри­я­ло­підтри­ман­ню­ви­со­ких­цін­на­хліб­ все­ре­дині­Англії,­що­у­свою­чер­гу­вик­ли­ка­ло­підви­щен­ня­цін­на­інші­то­ва­ри,­як­ сільсько­го­с­по­дарські,­так­і­про­мис­лові.­Відповідно­ро­бо­то­давці­ма­ли­спла­чу­ва­ти­ більш­ви­со­ку­плат­ню­своїм­робітни­кам,­що­підви­щу­ва­ло­собівартість­про­дукції­ англійсько­го­ви­роб­ництва19. Са­ме­то­му­в­Англії­пер­шої­по­ло­ви­ни­XIX­ст.­по­чи­на­ють­з’яв­ля­ти­ся­ор­ганізації,­ діяльність­яких­бу­ла­спря­мо­ва­на­на­ска­су­ван­ня­хлібних­за­конів­1815­р.­Найбільш­ серй­оз­ною­з­них­вва­жа­ла­ся­Ліга­бо­роть­би­про­ти­хлібних­за­конів­(ство­ре­на­у­1839­ р.).­ До­ речі,­ од­ним­ із­ за­снов­ників­ і­ найбільш­ яс­к­ра­вих­ ора­торів­Ліги­ був­ са­ме­ Річард­ Коб­ден,­ який­ зго­дом­ пред­став­ляв­ Англію­ на­ пе­ре­го­во­рах­ з­ Францією­ з­ при­во­ду­ук­ла­ден­ня­тор­го­вель­но­го­до­го­во­ру­1860­р. Врешті­решт­ суспільне­ не­за­до­во­лен­ня­ і­ за­гро­за­ го­ло­ду­ в­ Ірландії­ у­ 1846­ р.­ спо­ну­ка­ли­уряд­кон­сер­ва­торів­на­чолі­з­Ро­бер­том­Пілем­підтри­ма­ти­ска­су­ван­ня­ пар­ла­мен­том­«хлібних­за­конів»20. При­хиль­ни­ки­вільної­торгівлі­оха­рак­те­ри­зу­ва­ли­цю­подію­як­найбільш­зна­чи­ му­ ре­фор­му­ в­ історії­ Англії.­ За­ ра­ху­нок­ змен­шен­ня­ вар­тості­ си­ро­ви­ни­ зрос­ла­ кон­ку­рен­тоз­датність­ англійських­ то­варів;­ роз­ши­ри­лись­ мож­ли­вості­ збу­ту­ про­ 635Юридичні і політичні науки мис­ло­вої­про­дукції;­а­са­ма­Англія­пе­ре­тво­ри­ла­ся­на­центр­світо­вої­торгівлі­–­ її­ пи­то­ма­ча­ст­ка­у­світо­во­му­то­ва­ро­обігу­скла­ла­у­1870­р.­37,3%21. У­ час,­ який­ пе­ре­ду­вав­ ук­ла­ден­ню­ до­го­во­ру,­ Франція­ та­кож­ бу­ла­ аре­ною­ бо­роть­би­ між­ фрітей­де­ра­ми­ і­ про­текціоніста­ми.­ Од­нак,­ на­ відміну­ від­ Англії,­ по­зиції­ фрітрей­дерів­ у­ Франції­ бу­ли­ на­ба­га­то­ слабкіші.­ По­яс­ню­ва­ло­ся­ це­ об’єктив­ни­ми­ при­чи­на­ми.­ Франція­ на­ се­ре­ди­ну­ ХІХ­ ст.­ хо­ча­ й­ зай­ма­ла­ дру­ге­ місце­у­світі­ за­рівнем­еко­номічно­го­роз­вит­ку,­але­по­сту­па­ла­ся­пер­шим­місцем­ са­ме­Англії22.­ Як­за­зна­ча­ло­ся­ви­ще,­Англія­на­той­час­зай­ма­ла­панівне­ста­но­ви­ще­не­ли­ше­у­ світовій­еко­номіці,­але­й­у­світовій­торгівлі.­По­ка­зо­вим­є­та­кий­при­клад:­на­по­ча­ ток­XIX­ст.­англійські­тка­ни­ни­про­да­ва­лись­у­Франції­на 30% де шев ше­за­тка­ни­ни­ фран­цузсь­ко­го­ ви­роб­ництва.­ При­близ­но­ та­ке­ ж­ співвідно­шен­ня­ спо­с­теріга­ло­ся­ при­порівнянні­й­ інших­га­лу­зей­еко­номіки­двох­країн.­Са­ме­то­му­до­60­х­років­ ХІХ­ст.­у­Франції­доміну­вав­про­текціонізм23,­а­9/10­фран­цузів­бу­ли­про­ти­вільної­ торгівлі­з­Англією24. Та­ким­чи­ном,­ук­ла­ден­ня­трак­та­ту­1860­р.­мож­на­вва­жа­ти­скоріше­ак­том­осо­ би­с­тої­волі­На­по­ле­о­на­III­(ро­ки­правління­з­1852­по­1870).­На­по­ле­он­III­був­пе­ре­ ко­на­ним­фрітрей­де­ром­і­ук­лав­До­говір­з­Англією­без­зго­ди­за­ко­но­дав­чо­го­кор­пу­ су,­ ско­ри­с­тав­шись­ пра­вом,­ яке­ на­да­ва­ла­ йо­му­ Кон­сти­туція­ 1852­ р.­ Пар­ла­мент­ Франції­ не­ ли­ше­ сприй­няв­ цей­ факт,­ але­ й­ привів­ за­галь­ний­ та­риф­ у­ де­я­ку­ відповідність­з­кон­венційним;­для­цьо­го­йо­му­до­ве­лось­змен­ши­ти­ми­то­на­шку­ри­ і­де­які­інші­пред­ме­ти25. Юри­дич­ний­зміст­до­го­во­ру­ко­рот­ко­по­ля­гав­у­та­ко­му:­1)­Англія­ма­ла­повністю­ ска­су­ва­ти­імпортні­ми­та­на­фран­цузські­про­мис­лові­то­ва­ри;­2)­на­томість­Франція­ ска­су­ва­ла­за бо ронні­імпортні­ми­та­на­англійські­то­ва­ри,­а­за хисні­ми­та­змен­ши­ла­ на­30%­(25%­після­1864­р.)­ad­valorem26.­ Оцінки­фахівців­що­до­наслідків­цьо­го­до­го­во­ру­ма­ють­по­ляр­не­роз­та­шу­ван­ня.­ Кри ти ки до­го­во­ру­ за­зна­ча­ли,­що­він­призвів­до­по­си­лен­ня­кон­ку­рен­тоз­дат­ ності­англійських­то­варів­у­самій­Франції27.­Зо­к­ре­ма,­до­говір­за­вдав­тяж­ко­го­уда­ ру­ по­ тор­го­вель­но­му­ фло­ту­ і­ ме­та­лургії­ (особ­ли­во­ –­ ста­ле­ли­варній­ про­мис­ло­ вості),­які­бу­ли­тісно­пов’язані,­і­скла­да­ли­ос­но­ву­морсь­кої­мо­гут­ності­Франції.­ Серй­озні­ут­руд­нен­ня­вик­ли­кав­до­говір­ і­у­фран­цузській­тек­с­тильній­про­мис­ло­ вості.­Тре­тя­ре­с­публіка­в­врешті­решт­прий­ня­ла­за­ко­ни,­які­на­да­ва­ли­цим­га­лу­зям­ уря­дові­суб­сидії28. При хиль ни ки­ до­го­во­ру­ до­во­дять,­що­не­зва­жа­ю­чи­на­ не­за­до­во­лен­ня­ ча­с­ти­ни­ про­мис­ловців,­ ук­ла­ден­ня­ до­го­во­ру­ бу­ло­ вик­ли­ка­но­ інте­ре­са­ми­ са­ме­ про­мис­ло­ вості,­ а,­ відповідно,­ і­ дер­жа­ви,­ і­ відігра­ли­ знач­ну­ роль­ у­ підви­щенні­ за­галь­ної­ су­ми­національ­но­го­ба­гат­ст­ва­у­період­дру­гої­імперії29. Фре­дерік­Бастіа­(Fraderik­ Bastia)­вза­галі­на­звав­до­говір­«рятівним»­для­Франції30.­ На­на­шу­дум­ку,­мож­на­по­го­ди­ти­ся­з­проф.­Т.М.­Тімо­ши­ною,­яка­оха­рак­те­ри­ зу­ва­ла­ До­говір­ 1860­ р.­ як­ своєрідний­ еко­номічний­ ек­с­пе­ри­мент;­ оскільки­ він­ на­дав­еко­номічні­ви­го­ди­ли­ше­для­ча­с­ти­ни­капіталістів.­Більшість­фран­цузсь­ких­ фа­б­ри­кантів­по­тер­па­ли­від­збитків.­То­му­уже­в­1871­р.­во­ни­до­би­лись­за­про­ва­д­ жен­ня­ви­со­ких­про­текціоністських­мит­них­та­рифів­на­знач­ну­ча­с­ти­ну­імпорт­них­ про­мис­ло­вих­то­варів.­Та­ким­чи­ном,­До­говір­1860­р.­бу­ло­прак­тич­но­ніве­ль­о­ва­но,­ що­оз­на­ча­ло­кінець­політи­ки­фрітрей­дер­ст­ва­у­Франції31. На­ма­ган­ня­по­но­ви­ти­цей­до­говір­з­бо­ку­англійської­сто­ро­ни­зійшли­нанівець­ 636 Держава і право • Випуск 50 че­рез­опір­фран­цузсь­ких­про­текціоністів32. Про­те­оче­вид­ним­є­та­кож­те,­що­за­вдя­ки­ан­г­ло­фран­цузсь­ко­го­тор­го­вель­но­му­ до­го­во­ру­1860­р.­Євро­па­по­сту­по­во­відхо­дить­від­мер­кан­тиль­них­тра­дицій­і­про­ текціонізму­і­по­чи­нає­ру­ха­ти­ся­до­політи­ки­вільної­торгівлі33. Про­дов­жен­ням­політи­ки­вільної­торгівлі­ста­ло­ук­ла­ден­ня­у­60­х­ро­ках­ХІХ­ст.­ вигідних­для­Англії­до­го­ворів­ з­Бельгією,­ Італією,­Австрією­та­ інши­ми­країна­ ми34.­Ці­до­го­во­ри­та­кож­ук­ла­да­ли­ся­на­прин­ци­пах­взаємності35. На­то­му­ж­прин­ципі­взаємно­го­спри­ян­ня­бу­ли­за­сно­вані­тор­го­вельні­до­го­во­ри­ Франції­з­Бельгією,­Італією­та­інши­ми­дер­жа­ва­ми,­при­чо­му­імпортні­ми­та­на­хліб­ і­си­ро­ви­ну­з­інших­країн­бу­ли­повністю­ска­со­вані36. У­наслідку­до­се­ре­ди­ни­1870­х­рр.­се­редній­імпорт­ний­та­риф­у­Європі­ско­ро­ тив­ся­до­9­12%,­тоді­як­у­ча­си­на­по­ле­о­новсь­ких­воєн­він­дорівню­вав­50%­(!)37. У­1892­р.­закінчив­ся­строк­дії­знач­ної­кількості­тор­го­вель­них­до­го­ворів,­ук­ла­ де­них­євро­пейсь­ки­ми­країна­ми.­Після­цьо­го­на­сту­пає­порівня­но­три­ва­лий­період­ про­текціонізму,­ вик­ли­ка­ний,­ зо­к­ре­ма,­ політи­кою­ Гер­мансь­кої­ імперії38.­ Про­те­ ос­новні­пе­ре­ва­ги­ре­жи­му­найбільшо­го­спри­ян­ня­ста­ли­оче­вид­ни­ми,­і­після­дру­гої­ світо­вої­війни­дер­жа­ви­по­вер­ну­ли­ся­до­цієї­ідеї­вже­на­якісно­іншо­му­рівні­–­спо­ чат­ку­че­рез­ук­ла­ден­ня­ГАТТ,­а­ще­че­рез­півстолітя­–­шля­хом­за­сну­ван­ня­Світо­вої­ ор­ганізації­торгівлі­(СОТ).­ У­ ре­зуль­таті­ досліджен­ня­ мож­на­ зро­би­ти­ такі­ до­стовірні­ вис нов ки:­ 1.­ Ево­ люція­міжна­род­них­тор­го­вель­них­відно­син­від­се­ре­ди­ни­XVI­ст.­до­се­ре­ди­ни­XIХ­ ст.­ сфор­му­ва­ла­ ос­новні­ ри­си­ ре­жи­му­ найбільшо­го­ спри­ян­ня­ –­ прин­ци­пи­ взаємності­і­виз­нан­ня­рівності­прав­іно­земців­на­за­нят­тя­торгівлею­на­те­ри­торії­ іншої­ дер­жа­ви.­ 2.­ Ха­рак­тер­ною­ особ­ливістю­ ре­жи­му­ найбільшо­го­ спри­ян­ня­ є­ йо­го­ тісний­ взаємозв’язок­ з­ еко­номікою.­ 3.­ Найбільший­ вплив­ на­ фор­му­ван­ня­ ре­жи­му­найбільшо­го­спри­ян­ня­у­міжна­род­но­му­публічно­му­праві­здійснив­тор­го­ вель­ний­до­говір­між­Англією­і­Францією­1860­р.­ 1.­Бут ке вич О.В.­Міжна­род­не­пра­во­се­редніх­віків:­мо­но­графія.­–­К.:­Вид­во­гу­ман.­ л­ри,­2008.­–­672­с.;­Бут ке вич О.В.­Те­о­ре­тичні­ас­пек­ти­по­хо­д­жен­ня­і­ста­нов­лен­ня­міжна­ род­но­го­пра­ва.­–­К.:­Ук­раїна,­2003.­–­800­с.­2. Бу вай лик Г.Е.­Пра­во­вое­ре­гу­ли­ро­ва­ние­ меж­ду­на­род­ных­эко­но­ми­че­с­ких­от­но­ше­ний.­–­К.,­1977.­–­342­с.­3.­Михєєв С.А.­Меж­ду­ на­род­ное­ эко­но­ми­че­с­кое­ пра­во:­ Учеб­ник.­ –­ Х.:­ Одис­сей,­ 2006­ –­ 320­ с.­ 4. Бо гу слав­ ский М.М.­Меж­ду­на­род­ное­эко­но­ми­че­с­кое­пра­во.­–­М.:­Меж­ду­нар.­от­но­ше­ния,­1986.­–­ 304­с.­5. Эн цик ло пе ди че с кий­сло­варь­Ф.А.­Брок­га­у­за­и­И.А.­Еф­ро­на.­Тор­го­вые­(ком­мер­ че­с­кие)­трак­та­ты­//­[Эле­к­трон­ный­ре­сурс]­–­Ре­жим­до­сту­па:­http://bibliotekar.ru/bet/268. htm­6. Brounlie J.­Principles­International­Law.­4­th­ed.­–­Oxford:­Clarendon­Press,­1990.­–­ 481­p.­7. Ис то рия­эко­но­ми­ки:­Учеб­ник­/Под­общ.­ред.­проф.­О.Д.­Куз­не­цо­вой­и­проф.­ И.Н.­Шап­ки­на.­–­М:­ИН­ФРА­М,­2002.­–­384­с.­8. Ти мо ши на Т.М.­Эко­но­ми­че­с­кая­ис­то­рия­ за­ру­беж­ных­стран:­Учеб.­по­соб.­/­Под­ред.­М.Н.­Че­пу­ри­на.­–­4­е­изд.,­доп.­–­М.:­Юрид.­ Дом­«Юс­ти­цин­форм»,­2003.­–­494­с.­9. Schwarzenberger G.­«The­Principles­and­Standards­ of­International­Economic­Law»­–­«Recueil­des­cours­de­droit­international».­–­1966­1.­–­№­ 117.­ 10. Шу ми лов В.М.­ Меж­ду­на­род­ное­ эко­но­ми­че­с­кое­ пра­во.­ –­ Рос­тов­на­До­ну:­ Фенікс,­2003.­–­512­с.­11.Міжна род не­пра­во:­Навч.­посібник­/­За­ред.М.В.­Бу­ро­менсь­ко­ го.­–­К.:­Юрінком­Інтер,­2005.­–­С.­20­21.­12. Эн цик ло пе ди че с кий­сло­варь­Ф.А.­Брок­га­у­ за­и­И.А.­Еф­ро­на.­Тор­го­вые­(ком­мер­че­с­кие)­трак­та­ты­//­[Эле­к­трон­ный­ре­сурс]­–­Ре­жим­ до­сту­па:­ http://bibliotekar.ru/bet/268.­ htm­ 13. [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс]­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.lexicon.org.ua/biography/­ i/20140.html­ 14. Эн цик ло пе ди че с кий­ сло­варь­ Ф.А.­ Брок­га­у­за­и­И.А.­Еф­ро­на.­Тор­го­вые­(ком­мер­че­с­кие)­трак­та­ты­//­Еле­к­трон­ный­ре­сурс.­–­ Ре­жим­до­сту­па:­Эн цик ло пе ди че с кий­сло­варь­Ф.А.­Брок­га­у­за­и­И.А.­Еф­ро­на.­Тор­го­вые­ 637Юридичні і політичні науки (ком­мер­че­с­кие)­трак­та­ты­//­[Еле­к­трон­ный­ре­сурс]­–­Ре­жим­до­сту­па:­http://www.lexicon. org.ua/biography/i/20140.html­ 15. Ис то рия­ эко­но­ми­ки:­ Учеб­ник­ /Под­ общ.­ ред.­ проф.­ О.Д.­ Куз­не­цо­вой­ и­ проф.­ И.Н.­Шап­ки­на.­ –­ С.­ 74­78,­ 89.­ 16. Еле­к­трон­ний­ ре­сурс.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.historichka.ru/­ materials/ado/14_1.html­ 17. Еле­к­трон­ний­ ре­сурс.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://ru­ru.facebook.com/topic. php?uid=19745290938&topic=4748­ 18. Еле­к­трон­ний­ ре­сурс.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:.­ http:// bookz.com.ua/2/7.htm­19. Ис то рия­эко­но­ми­ки:­Учеб­ник­/Под­общ.­ред.­проф.­О.Д.­Куз­ не­цо­вой­и­проф.­И.Н.­Шап­ки­на.­–­С.­74­78.­20. Коб­ден­Р.­Биб­ли­о­те­ка­ГВЛ:­Би­о­гра­фии.–­ Че­ля­бинск:­Со­ци­ум,­ 2006.­ –­ 240­ с.­21.­Ис то рия­ эко­но­ми­ки:­Учеб­ник­ /Под­ общ.­ ред.­ проф.­О.Д.­Куз­не­цо­вой­и­проф.­И.Н.­Шап­ки­на.­–­С.­74­78.­22. Там­же.­–­С.­89.­23. Ти мо­ ши на Т.М.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­222­237.­24. Еле­к­трон­ний­ре­сурс.­–­Ре­жим­до­сту­пу: http:// www.hrono.ru/libris/lib_m/mill_j_s.html­25. Еле­к­трон­ний­ре­сурс.­–­Ре­жим­до­сту­пу: http:// www.wikiznanie.ru/ru­wz/index.php­26. Еле­к­трон­ний­ре­сурс.­–­Ре­жим­до­сту­пу: http://ci. nii.ac.jp/naid/110007018434/en­27. Еле­к­трон­ний­ре­сурс.­–­Ре­жим­до­сту­пу: http://roman. by/r­37295.html­28. Еле­к­трон­ний­ре­сурс.­–­Ре­жим­до­сту­пу: http://militera.­lib.ru/science/ ropp/05.html;­Ис то рия­ эко­но­ми­ки:­Учеб­ник­ /Под­ общ.­ ред.­ проф.­О.Д.­ Куз­не­цо­вой­ и­ проф.­И.Н.­Шап­ки­на.­ –­С.­89.­29. Еле­к­трон­ний­ре­сурс.­–­Ре­жим­до­сту­пу: http://www. wikiznanie.ru/ru­wz/index.php;­ 6 Еле­к­трон­ний­ ре­сурс.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу: http://www. wikiznanie.ru/ru­wz/index.php­ 30.­ Еле­к­трон­ний­ ре­сурс.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://ru­ru. facebook.com/topic.php?uid=19745290938&topic=4748­31. Ти мо ши на Т.М.­Цит.­ра­бо­та.­–­ С.­222­237.­32.­Еле­к­трон­ний­ре­сурс.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://ru.wikipedia.org­33. Коб ден Р.­Цит.­ра­бо­та­//­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­–­Ре­жим­до­сту­пу:­­http://linkinghub.elsevier.com/ retrieve/pii/0014498391900043;­Гло ба ли за ция:­ис­то­рия­и­ин­тер­пре­та­ции­//­[Эле­к­трон­ный­ ре­сурс]­–­Ре­жим­до­сту­па:­http://liberty­belarus.info;­Еле­к­трон­ний­ре­сурс.­–­Ре­жим­до­сту­ пу: http://www.encyclopedia.com/doc/1G2­2536601125.html­ 34. Еле­к­трон­ний­ ре­сурс.­ –­ Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.historichka.ru/­materials/ado/14_1.html­35.­Ис то рия­эко­но­ми­ ки:­Учеб­ник­/­Под­общ.­ред.­проф.­О.Д.­Куз­не­цо­вой­и­проф.­И.Н.­Шап­ки­на.­–­С.­74­78.­ 36.­Ти мо ши на Т.М.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­222­237.­37. Гло ба ли за ция:­ис­то­рия­и­ин­тер­пре­та­ ции­//­[Эле­к­трон­ный­ре­сурс]­–­Ре­жим­до­сту­па:­http://liberty­belarus.info­38.­Эн цик ло пе­ ди че с кий­сло­варь­Ф.А.­Брок­га­у­за­и­И.А.­Еф­ро­на.­Тор­го­вые­(ком­мер­че­с­кие)­трак­та­ты­//­ [Эле­к­трон­ный­ ресурс]­ –­ Ре­жим­ до­сту­па:­ http://www.lexicon.org.ua/biography/i/20140. html­ 638 Держава і право • Випуск 50 Розділ 9. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО І ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО Е. Е. Тер-СтепанЯн. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ НАЙБІЛЬШОГО СПРИЯННЯ У МІЖНАРОДНОМУ ПУБЛІЧНОМУ ПРАВІ

Схожі ресурси