Русинське питання: спроби законодавчого врегулювання

Русинське питання: спроби законодавчого врегулювання

На прикладі вирішення русинського питання розглядаються спроби законодавчого напрацювання механізму самоідентифікації національних меншин в Україні. Аналізуються загрози міжетнічній стабільності у випадку не вирішення цієї проблеми....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Вітман, К.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34889
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Русинське питання: спроби законодавчого врегулювання / К.М. Вітман // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 660-665. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34889
record_format dspace
spelling irk-123456789-348892012-06-10T12:22:00Z Русинське питання: спроби законодавчого врегулювання Вітман, К.М. Політичні науки На прикладі вирішення русинського питання розглядаються спроби законодавчого напрацювання механізму самоідентифікації національних меншин в Україні. Аналізуються загрози міжетнічній стабільності у випадку не вирішення цієї проблеми. На примере решения русинского вопроса рассматриваются попытки законода­тельной наработки механизма самоидентификации национальных меньшинств в Украине. Анализируются угрозы межэтнической стабильности в случае не решения этой проблемы. The legislative attempts to enact the procedure of national minority self-identification in Ukraine are investigated. The treats to interethnic stability in the case of failure to resolve this problem are analyzed. 2010 Article Русинське питання: спроби законодавчого врегулювання / К.М. Вітман // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 660-665. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34889 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Вітман, К.М.
Русинське питання: спроби законодавчого врегулювання
Держава і право
description На прикладі вирішення русинського питання розглядаються спроби законодавчого напрацювання механізму самоідентифікації національних меншин в Україні. Аналізуються загрози міжетнічній стабільності у випадку не вирішення цієї проблеми.
format Article
author Вітман, К.М.
author_facet Вітман, К.М.
author_sort Вітман, К.М.
title Русинське питання: спроби законодавчого врегулювання
title_short Русинське питання: спроби законодавчого врегулювання
title_full Русинське питання: спроби законодавчого врегулювання
title_fullStr Русинське питання: спроби законодавчого врегулювання
title_full_unstemmed Русинське питання: спроби законодавчого врегулювання
title_sort русинське питання: спроби законодавчого врегулювання
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34889
citation_txt Русинське питання: спроби законодавчого врегулювання / К.М. Вітман // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 660-665. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT vítmankm rusinsʹkepitannâsprobizakonodavčogovregulûvannâ
first_indexed 2025-07-03T16:00:43Z
last_indexed 2025-07-03T16:00:43Z
_version_ 1836642147498983424
fulltext К. М. ВІТМАН. РУСИНСЬКЕ ПИТАННЯ: СПРОБИ ЗАКОНОДАВЧОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ На при кладі вирішен ня ру синсь ко го пи тан ня роз гля да ють ся спро би за ко но дав чо го на пра цю ван ня ме ханізму са моіден тифікації національ них мен шин в Ук раїні. Аналізу­ ють ся за гро зи міжетнічній стабільності у ви пад ку не вирішен ня цієї про бле ми. Клю чові сло ва: ру си ни, національ на мен ши на, етнічна гру па, ет но національ на політи ка. На при ме ре ре ше ния ру син ско го во про са рас сма т ри ва ют ся по пыт ки за ко но да­ тель ной на ра бот ки ме ха низ ма са мо иден ти фи ка ции на ци о наль ных мень шинств в Украи не. Ана ли зи ру ют ся уг ро зы ме жэт ни че с кой ста биль но с ти в слу чае не ре ше ния этой про бле мы. Клю че вые сло ва: ру си ны, на ци о наль ное мень шин ст во, эт ни че с кая груп па, эт но на­ ци о наль ная по ли ти ка. The legislative attempts to enact the procedure of national minority self­identification in Ukraine are investigated. The treats to interethnic stability in the case of failure to resolve this problem are analyzed. Key words: rutheni, national minority, ethnic group, ethnonational policy. Ук­раїнські­ет­но­політо­ло­ги­не­од­но­ра­зо­во­кон­ста­ту­ва­ли­од­ну­з­го­ло­вних­про­ блем­ ет­но­національ­ної­ політи­ки­–­не­до­ско­налість­ за­ко­но­дав­чої­ ба­зи,­ наслідком­ чо­го­ є­ не­вре­гу­ль­о­ваність­ ба­га­ть­ох­ пи­тань­ сфе­ри­ ет­но­національ­них­ відно­син.­ Се­ред­ них­ особ­ли­во­ гос­тро­ по­стає­ пи­тан­ня­ на­пра­цю­ван­ня­ про­це­ду­ри­ на­бут­тя­ гро­ма­дя­на­ми,­ які­ іден­тифіку­ють­ се­бе­ як­ пред­став­ників­ національ­ної­ мен­ши­ни,­ цьо­го­ ста­ту­су.­ Відповідно­ до­ За­ко­ну­ «Про­ національні­ мен­ши­ни­ в­Ук­раїні»­ до­ національ­них­мен­шин­на­ле­жать­гру­пи­гро­ма­дян­Ук­раїни,­які­не­є­ук­раїнця­ми­за­ національністю,­ ви­яв­ля­ють­ по­чут­тя­ національ­но­го­ са­мо­усвідо­млен­ня­ та­ спільності­між­со­бою1.­Національні­мен­ши­ни­Ук­раїни,­окрім­за­галь­но­виз­на­них­ прав­лю­ди­ни,­наділені­спеціаль­ни­ми­пра­ва­ми.­Се­ред­них­пра­во­на­ко­ри­с­ту­ван­ня­ і­на­вчан­ня­рідною­мо­вою,­роз­ви­ток­національ­них­куль­тур­них­тра­дицій,­ви­ко­ри­с­ тан­ня­національ­ної­сим­воліки,­відзна­чен­ня­національ­них­свят,­сповіду­ван­ня­своєї­ релігії,­за­до­во­лен­ня­по­треб­у­літе­ра­турі,­ми­с­тецтві,­ЗМІ,­ство­рен­ня­національ­них­ куль­тур­них­і­на­вчаль­них­за­кладів,­збе­ре­жен­ня­життєво­го­се­ре­до­ви­ща­у­місцях­їх­ істо­рич­но­го­й­ су­час­но­го­роз­се­лен­ня.­Спеціальні­ або­ їх­ще­на­зи­ва­ють­особ­ливі,­ ком­пен­саційні­ пра­ва­ по­кли­кані­ вирівня­ти­ ста­но­ви­ще­ національ­них­ мен­шин­ по­ряд­з­нацією2.­Щоб­у­за­галь­но­му­підсум­ку­за­без­пе­чи­ти­прин­цип­рівно­прав­но­го­ за­до­во­лен­ня­ ет­но­куль­тур­них­ та­ інших­ прав,­ пов’яза­них­ з­ національ­ною­ на­лежністю,­всіх­гро­ма­дян­Ук­раїни. Відповідно­ за­ За­ко­ну­ «Про­ національні­мен­ши­ни­ в­Ук­раїні»,­ відно­си­ни­ які­ ви­ни­ка­ють­з­при­во­ду­ре­алізації­гро­ма­дя­на­ми­Ук­раїни­прав­і­сво­бод,­пов’яза­них­з­ їх­ на­лежністю­ до­ національ­них­ мен­шин,­ ре­гу­лю­ють­ся­ та­кож­ Кон­сти­туцією.­ Од­нак­ні­Кон­сти­туція,­ні­ ви­щез­га­да­ний­ за­кон,­ні­будь­який­ інший­нор­ма­тив­но­ пра­во­вий­або­політич­ний­акт­не­да­ють­відповіді­на­клю­чо­ве­пи­тан­ня­–­які­са­ме­ ет­носпільно­ти­вва­жа­ють­ся­національ­ни­ми­мен­ши­на­ми­в­Ук­раїні.­Ос­нов­ний­За­кон­ ли­ше­га­ран­тує­національ­ним­мен­ши­нам­за­хист­їх­мов­і­зо­бов’язує­дер­жа­ву­спри­ 660 Держава і право • Випуск 50 ©­ ВІТМАН Ко с тян тин Ми ко лай о вич – док­тор­ політич­них­ на­ук,­ професор­ Національного­університету­«Одесь­ка­юри­дич­на­ака­демія» я­ти­ роз­вит­кові­ етнічної,­ куль­тур­ної,­ мов­ної­ та­ релігійної­ са­мо­бут­ності­ всіх­ національ­них­мен­шин­Ук­раїни.­ Відповідно­ до­ ст.1­ За­ко­ну­ Ук­раїни­ «Про­ національні­ мен­ши­ни­ в­ Ук­раїні»,­ Украї­на­підтри­мує­роз­ви­ток­національ­ної­са­мосвідо­мості­й­са­мо­ви­яв­лен­ня­гро­ ма­дян.­Тоб­то­фор­маль­но­ук­раїнська­ет­но­національ­на­за­ко­но­дав­ча­ба­за­доз­во­ляє­ будь­якій­ ет­но­г­рупі­ ого­ло­си­ти­ се­бе­ національ­ною­мен­ши­ною­ на­ підставі­ на­яв­ ності­по­чут­тя­національ­но­го­са­мо­усвідо­млен­ня­та­спільності­між­со­бою.­Од­нак­ сам­ факт­ існу­ван­ня­ та­кої­ гру­пи­ не­ оз­на­чає­ ав­то­ма­тич­но­го­ по­ши­рен­ня­ на­ неї­ національ­но­го­ та­ міжна­род­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ про­ за­хист­ прав­ національ­них­ меншин. Спро­би­ за­про­ва­ди­ти­ про­це­ду­ру­ на­бут­тя­ ет­но­г­ру­пою­ ста­ту­су­ національ­ної­ мен­ши­ни­в­Ук­раїні­в­про­ек­тах­Кон­цепції­ет­но­національ­ної­політи­ки­Ук­раїни­не­ ре­алізу­ва­ли­ся,­до­ку­мент­досі­не­прий­ня­то.­Відсутність­пра­во­вих­ме­ханізмів­вре­ гу­лю­ван­ня­ цьо­го­ пи­тан­ня­ про­во­кує­ міжнаціональ­ну­ на­пру­женість­ в­ Ук­раїні.­ На­при­клад,­ру­си­ни,­не­за­до­во­лені­ста­ту­сом­ет­но­графічної­гру­пи,­від­са­мо­го­здо­ бут­тя­ Ук­раїною­ не­за­леж­ності­ пре­тен­ду­ють­ на­ ста­тус­ національ­ної­ мен­ши­ни­ в­ Україні3.­Во­ни­ апе­лю­ють­ до­ то­го,­що­у­ всіх­ дер­жа­вах­Євро­пейсь­ко­го­Со­ю­зу,­ в­ яких­ про­жи­ває­ мен­ши­на,­ во­на­ має­ ста­тус­ національ­ної­ мен­ши­ни.­ За­ да­ни­ми­ Всесвітньо­го­кон­гре­су­ру­синів,­Ук­раїна­–­єди­на­євро­пейсь­ка­дер­жа­ва,­яка­не­виз­ нає­ру­синів­національ­ною­мен­ши­ною,­цим­са­мим­дис­криміну­ю­чи­її­і­по­ру­шу­ю­чи­ пра­во­гро­ма­дян­на­са­моіден­тифікацію.­ В­2006­р.­Комітет­ООН­з­ліквідації­ра­со­вої­дис­кримінації­ух­ва­лив­ре­зо­люцію,­ в­якій­вис­ло­вив­стур­бо­ваність­відсутністю­офіційно­го­виз­нан­ня­в­Ук­раїні­ру­синів,­ по­при­їхні­«істотні­відмінності­між­ру­си­на­ми­й­ук­раїнця­ми».­Ук­раїні­як­учас­ниці­ Міжна­род­ної­ Кон­венції­ про­ ліквідацію­ всіх­ форм­ ра­со­вої­ дис­кримінації­ бу­ло­ ре­ко­мен­до­ва­но­роз­г­ля­ну­ти­це­пи­тан­ня­та­до­6­квітня­2010­р.­до­повісти­про­ви­ко­ нан­ня­зга­да­ної­ре­ко­мен­дації.­Од­нак­вирішен­ня­цієї­про­бле­ми­на­офіційно­му­рівні­ не­відбу­ло­ся.­ Кілька­ разів,­ у­ 1992­ і­ 2002­ ро­ках,­ За­кар­патсь­ка­ об­лас­на­ ра­да­ звер­та­ла­ся­ до­ Києва­ з­ про­хан­ням­ виз­на­ти­ ру­синів­ ок­ре­мою­ національністю,­ але­ офіційної­ відповіді­та­кож­не­от­ри­ма­ла.­За­ува­жи­мо,­що­в­1991­р.­од­но­час­но­з­все­ук­раїнським­ ре­фе­рен­ду­мом­ що­до­ про­го­ло­шен­ня­ не­за­леж­ності­ Ук­раїни­ відбув­ся­ об­лас­ний­ ре­фе­рен­дум­з­пи­тан­ня­віднов­лен­ня­ав­то­номії­За­кар­пат­тя­(об­ласті,­де­про­жи­ва­ють­ ру­си­ни)­ у­ складі­Ук­раїни.­ Ру­си­ни­ апе­лю­ва­ли­ до­ то­го,­що­ вже­ двічі­ ма­ли­ ав­то­ номію,­ відповідно­ до­ за­ко­ну­ Угор­щи­ни­ «Про­ ав­то­номію­ ру­синсь­кої­ нації,­ що­ про­жи­ває­на­те­ри­торії­Угор­щи­ни»­1919­р.­та­відповідно­до­кон­сти­туційно­го­за­ко­ ну­Че­хо­сло­вач­чи­ни­«Про­ав­то­номію­Підкар­патсь­кої­Русі»­від­1938­р.­В­об­лас­но­му­ ре­фе­рен­думі­ взя­ли­ участь­ 82,7%­жи­телів­ За­кар­патсь­кої­ об­ласті,­ з­ них­ за­ ав­то­ номізацію­ За­кар­пат­тя­ про­го­ло­су­ва­ли­ 78%.­ Бе­зу­мов­но,­ ав­то­номію­ у­ За­кар­патті­ підтри­ма­ли­не­ли­ше­ру­си­ни,­а­й­угорці,­які­є­найбільшою­мен­ши­ною­в­регіоні.­ Але­у­цьо­му­ви­пад­ку­праг­нен­ня­угорсь­кої­національ­ної­мен­ши­ни­та­ру­синсь­кої­ ет­но­графічною­гру­пи­повністю­співпа­да­ли. Рішен­ня­ про­ віднов­лен­ня­ в­ За­кар­патській­ об­ласті­ ста­ту­су­ ав­то­ном­ної­ ре­с­ публіки­в­складі­Ук­раїни,­прий­ня­те­на­місце­во­му­ре­фе­рен­думі­на­бра­ло­юри­дич­ ної­ си­ли­4­ груд­ня­1991­р.­після­опубліку­ван­ня­ре­зуль­татів­ре­фе­рен­ду­му.­За­кар­ патсь­ка­ об­лас­на­ ра­да­ на­ по­чат­ку­ 1992­ ро­ку­ прий­ня­ла­ Звер­нен­ня­ до­ Вер­хов­ної­ Ради­Ук­раїни­«Про­вне­сен­ня­змін­і­до­пов­нень­до­Кон­сти­туції­Ук­раїни»,­в­яко­му­ за­кли­ка­ла­ вне­сти­ імпле­мен­ту­ва­ти­ ре­зуль­та­ти­ на­род­но­го­ во­ле­ви­яв­лен­ня­ в­ текст­ 661Юридичні і політичні науки тодішньої­ ре­дакції­ Кон­сти­туції:­ 1­ ч.­ ст.77­ до­пов­ни­ти­ сло­ва­ми:­ «В­ Ук­раїні­ є­ спеціаль­на­са­мо­вряд­на­адміністра­тив­на­те­ри­торія­За­кар­пат­тя»;­2­ч.­ст.­75­до­пов­ ни­ти­по­ло­жен­ням­«Спеціаль­на­са­мо­вряд­на­адміністра­тив­на­те­ри­торія­За­кар­пат­тя­ є­ скла­до­вою­ ча­с­ти­ною­ Ук­раїни­ і­ са­мостійно­ вирішує­ пи­тан­ня,­ відне­сені­ до­ її­ відан­ня»4.­ Але­це­ звер­нен­ня­бу­ло­проігно­ро­ва­но.­Пред­став­ни­ки­ру­син­ за­пев­ня­ють,­що­ керівництво­Ук­раїни­боїться­відо­крем­лен­ня­За­кар­пат­тя,­то­му­знех­ту­ва­ло­ре­зуль­ та­та­ми­ на­род­но­го­ во­ле­ви­яв­лен­ня­ на­ місце­во­му­ ре­фе­рен­думі.­ Та­кож­ праг­нен­ня­ ав­то­номізу­ва­ти­ся­в­ме­жах­За­кар­патсь­кої­об­ласті­з­са­мо­го­здо­бут­тя­не­за­леж­ності­ ста­ло­при­чи­ною­три­ва­ло­го­не­виз­нан­ня­ру­син­національ­ною­мен­ши­ною,­­­за­пев­ ня­ють­ліде­ри­ру­синсь­ко­го­ру­ху­за­са­мо­виз­на­чен­ня. Відтак,­ру­си­ни­пішли­іншим,­політич­ним­шля­хом­ви­су­нен­ня­уль­ти­ма­тумів­та­ де­с­табілізації­міжетнічної­си­ту­ації­дер­жаві,­в­якій­про­жи­ва­ють.­В­2008­році­в­м.­ Му­ка­че­во­відбув­ся­Дру­гий­кон­грес­підкар­патсь­ких­ру­синів,­на­яко­му­бу­ло­про­го­ ло­ше­но­ ство­рен­ня­ ав­то­ном­ної­ ре­с­публіки­ під­ на­звою­ «Підкар­патсь­ка­ Русь»­ та­ прий­ня­то­ «Акт­ про­го­ло­шен­ня­ відтво­рен­ня­ ру­синсь­кої­ дер­жав­ності».­ Кон­грес­ за­жа­дав­від­вла­ди­ого­ло­шен­ня­те­ри­торії­За­кар­пат­тя­ав­то­ном­ною­ре­с­публікою­та­ пе­рей­ме­ну­ван­ня­її­в­«Підкар­патсь­ку­Русь».­Під­час­за­хо­ду­ру­си­ни­ствер­д­жу­ва­ли,­ що­ Ук­раїна­ не­пра­во­моч­но­ на­ те­ри­торії­ Підкар­патсь­кої­ Русі­ ут­во­ри­ла­ свою­ об­ласть­і­при­ду­шує­національ­ну­мен­ши­ну,­вва­жа­ю­чи­її­су­бет­но­сом,­похідним­від­ ук­раїнської­нації5.­ В­ру­синсь­ких­за­явах­та­до­ку­мен­тах­мож­на­зустріти­навіть­зви­ну­ва­чен­ня­вла­ди­ Ук­раїни­в­ет­но­циді­ру­син.­Так,­по­кли­ка­ю­чись­за­«Ма­лу­ен­цик­ло­педію­ет­но­дер­жа­ воз­нав­ст­ва»,­П.­Годь­маш,­ек­с­перт­в­га­лузі­прав­ру­синів­Ук­раїни,­за­яв­ляє,­що­вла­ да­ про­во­дить­ ет­но­національ­ну­ політи­ку,­ спря­мо­ва­ну­ на­ зни­щен­ня­ ру­синів.­ Це­ зни­щен­ня­до­ся­гається­«за­до­по­мо­гою­ком­плек­су­за­ходів­по­зруй­ну­ван­ню­си­с­тем­ них­зв’язків­в­се­ре­дині­на­ро­ду,­підштов­ху­ю­чи­йо­го­пред­став­ників­до­пе­ре­хо­ду­в­ іншу­етнічну­якість.­Го­ло­вна­лінія­в­політиці­ет­но­су­–­зни­щен­ня­ос­нов­них­оз­нак­ ет­но­су­–­етнічної­те­ри­торії,­мо­ви,­куль­ту­ри,­ істо­рич­ної­пам’яті­та­свідо­мості»6,­ яка­на­чеб­то­за­сто­со­вується­що­до­ру­син. Вод­но­час,­ як­би­ ук­раїнським­ за­ко­но­дав­ст­вом­ бу­ло­ пе­ред­ба­че­но­ ме­ханізм­ са­моіден­тифікації­гру­пи­гро­ма­дян­як­національ­ної­мен­ши­ни,­ру­си­нам­не­до­ве­ло­ ся­йти­на­такі­крайні­політичні­за­хо­ди,­де­мон­ст­ру­ю­чи­се­па­ра­тистські­тен­денції.­В­ не­офіційних­за­явах­ліде­ри­ру­синсь­ко­го­ру­ху­зізна­ють­ся,­що­на­бут­тя­За­кар­патсь­ кою­об­ла­с­тю­ав­то­номії­–­це­про­гра­ма­мак­си­мум­їхньо­го­ру­ху,­про­гра­ма­мінімум­ –­на­бут­тя­ста­ту­су­національ­ної­мен­ши­ни­та­за­без­пе­чен­ня­за­до­во­лен­ня­ет­но­куль­ тур­них­прав,­які­вип­ли­ва­ють­з­цьо­го­ста­ту­су. Держ­ком­нац­релігій­ба­чить­на­ступ­ний­вихід­з­за­ко­но­дав­чої­ла­ку­ни.­Оскільки­ за­ко­но­дав­чою­ба­зою­ет­но­національ­ної­політи­ки­не­пе­ред­ба­че­но­ве­ден­ня­реєстру­ національ­них­ мен­шин,­ і­ при­ цьо­му­ нею­ індивідам­ не­ за­бо­ро­не­но­ «ви­яв­ля­ти­ по­чут­тя­національ­но­го­са­мо­усвідо­млен­ня­та­спільності­між­со­бою»,­інши­ми­сло­ ва­ми­ре­алізо­ву­ва­ти­«пра­во­вільно­оби­ра­ти­та­віднов­лю­ва­ти­національність»,­то­му­ цен­т­раль­ний­ ви­ко­нав­чий­ ор­ган­ з­ фор­му­ван­ня­ та­ ре­алізації­ дер­жав­ної­ ет­но­ національ­ної­політи­ки­Ук­раїни­за­про­по­ну­вав­вклю­чи­ти­відповідні­ет­носпільно­ти,­ які­ пре­тен­ду­ють­на­ ста­тус­національ­них­мен­шин,­ до­пе­реліку­національ­но­с­тей­ під­час­на­ступ­но­го­пе­ре­пи­су,­який­пла­нується­про­ве­с­ти­у­2011­р.­Ад­же­ста­ти­с­ тичні­дані­що­до­етнічно­го­скла­ду­на­се­лен­ня­дер­жа­ви­зби­ра­ють­ся­тільки­під­час­ пе­ре­писів­на­се­лен­ня. 662 Держава і право • Випуск 50 Ідею­ви­су­ну­ли­езіди,­які­пішли­са­ме­цим­шля­хом­національ­ної­іден­тифікації,­ по­про­хав­ши­ вклю­чи­ти­ се­бе­ до­ пе­реліку­ національ­но­с­тей­ на­ступ­но­го­ пе­ре­пи­су­ на­се­лен­ня.­Пред­став­ни­ки­етнічної­гру­пи­пе­ре­ко­нані,­що­це­доз­во­лить­з’ясу­ва­ти­ кількість­езідів,­що­про­жи­ва­ють­на­те­ри­торії­Ук­раїни.­І­в­кінце­во­му­підсум­ку­ста­ не­пе­ре­кон­ли­вим­ар­гу­мен­том­для­то­го,­щоб­іден­тифіку­ва­ти­се­бе­як­національ­ну­ мен­ши­ну­і­до­мог­ти­ся­виз­нан­ня­ста­ту­су.­Од­нак­у­цьо­му­ви­пад­ку­не­обхідно­зро­би­ ти­за­сте­ре­жен­ня:­не­слід­плу­та­ти­«національність»­з­«національ­ною­мен­ши­ною»­ і­наслідка­ми,­які­вип­ли­ва­ють­з­цьо­го­ста­ту­су­і­для­езідів,­і­для­дер­жа­ви.­По­нят­тя­ «національність»­прак­тич­но­не­фігу­рує­у­ет­но­політич­но­му­за­ко­но­давстві­і­збе­рег­ ло­ся­як­пе­ре­жи­ток­ра­дянсь­кої­си­с­те­ми.­Од­нак­ук­раїнські­ет­но­політо­ло­ги­вва­жа­ ють,­що­за­до­во­лен­ня­за­ко­но­дав­чо­обґрун­то­ва­ної­ви­мо­ги­езідів­доз­во­лить­за­побігти­ ви­су­нен­ню­ політич­них­ (те­ри­торіаль­них,­ се­па­ра­тистсь­ких)­ уль­ти­ма­тумів­ і­ не­ ре­ко­мен­ду­ють­її­ігно­ру­ва­ти.­ Слід­ до­да­ти,­ що­ ро­зуміння­ на­уковців­ та­ політиків­ ка­те­горії­ «національ­ної­ мен­ши­ни»­суттєво­різнить­ся.­Так,­де­пу­та­ти­з­Ко­муністич­ної­партії­Ук­раїни­за­про­ по­ну­ва­ли­легітимізу­ва­ти­ста­тус­ру­синів­шля­хом­прий­нят­тя­по­ста­но­ви­пар­ла­мен­ту­ №­7242,­в­якій­за­зна­че­но­на­ступ­не: 1.­ Вва­жа­ти­ за­ не­обхідне­ при­ виз­на­ченні­ соціаль­но­де­мо­графічно­го­ скла­ду­ на­се­лен­ня­Ук­раїни­виділя­ти­осіб,­які­іден­тифіку­ють­се­бе­ру­си­на­ми,­в­ок­ре­му­за­ національністю­гру­пу­гро­ма­дян­Ук­раїни. 2.­Кабіне­ту­Міністрів­Ук­раїни,­місце­вим­ор­га­нам­ви­ко­нав­чої­вла­ди,­ор­га­нам­ місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­роз­ро­би­ти­ і­ здійсни­ти­си­с­те­му­ за­ходів,­ спря­мо­ва­них­ на­за­до­во­лен­ня­ет­но­куль­тур­них­і­соціаль­них­по­треб­ру­синів­як­од­но­го­з­корінних­ на­родів­Ук­раїни7.­ В­ по­яс­ню­вальній­ за­писці­ до­ до­ку­мен­ту­ за­зна­че­но,­ що­ пе­ре­пи­си­ на­се­лен­ня­ свідчать,­що­чи­сель­на­гру­па­гро­ма­дян­Ук­раїни,­що­про­жи­ва­ють­пе­ре­важ­но­в­Кар­ патсь­ко­му­регіоні,­вва­жа­ють­се­бе­ру­си­на­ми,­про­те­офіційно­ру­си­ни­в­Ук­раїні­не­ виз­на­ють­ся­за­ок­ре­му­національність.­А­не­виз­нан­ня­в­Ук­раїні­ру­синів­ок­ре­мою­ національністю­зу­мов­лює­не­вдо­во­лен­ня­гро­ма­дян,­по­ро­д­жує­соціаль­ну­на­пру­гу,­ спри­чи­няє­політичні­конфлікти,­що­су­пе­ре­чить­Кон­сти­туції,­за­ко­нам­Ук­раїни,­її­ міжна­род­ним­ уго­дам­ і­ зо­бов’язан­ням.­ В­ Ком­партії­ пе­ре­ко­нані,­ що­ ру­си­нам­ як­ ав­то­хто­нам­Кар­патсь­ко­го­регіону,­при­та­ман­на­унікаль­на­куль­ту­ра,­етнічні­особ­ ли­вості,­ тра­диції,­ мен­талітет,­ відчут­тя­ са­мо­бут­ньої­ національ­ної­ гру­пи,­ то­му­ во­ни,­відповідно­до­вітчиз­ня­но­го­і­міжна­род­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва,­ма­ють­пра­во­на­ вільну­ етнічну­ са­моіден­тифікацію­ і­ роз­ви­ток.­ «Юри­дич­не­ виз­нан­ня­ національ­ ності­ »ру­си­ни»­ має­ за­ ме­ту­ відно­ви­ти­ істо­рич­ну­ спра­вед­ливість,­ спри­я­ти­ ре­алізації­кон­сти­туційних­прав­і­сво­бод­знач­ної­ча­с­ти­ни­на­се­лен­ня­Кар­патсь­ко­го­ регіону,­по­до­ла­ти­ і­ за­побігти­про­явам­йо­го­дис­кримінації­ за­етнічною­оз­на­кою,­ по­хо­д­жен­ням­та­інши­ми­особ­ли­во­с­тя­ми»,­за­зна­че­но­в­по­яс­ню­вальній­за­писці­до­ до­ку­мен­ту8.­ Ініціато­ри­про­ек­ту­по­ста­но­ви­вва­жа­ють,­що­цьо­го­до­ку­мен­ту­до­стат­ньо,­щоб­ «виз­на­ти­ національність­ «ру­син»,­ закріпи­ти­ цей­ ста­тус­ у­ ма­теріалах­ пе­ре­пи­су­ на­се­лен­ня,­ офіційних­ до­ку­мен­тах,­ до­ру­чи­ти­ ор­га­нам­ вла­ди­ за­без­пе­чи­ти­ по­вне­ за­до­во­лен­ня­гро­ма­дянсь­ких­прав­і­ет­но­куль­тур­них­по­треб­цієї­соціаль­ної­спільно­ ти.»­Аналізу­ю­чи­цю­за­ко­но­дав­чу­ ініціати­ву­ет­но­політо­ло­ги­мо­жуть­привіта­ти­ її­ ли­ше­як­пер­шу­за­ко­но­дав­чу­спро­бу­вре­гу­лю­ван­ня­про­це­ду­ри­на­бут­тя­ет­носпільно­ та­ми­ста­ту­су­національ­них­мен­шин. Од­нак­ви­ще­заз­на­че­ний­до­ку­мент­не­має­нічо­го­спільно­го­з­на­дан­ням­ру­си­нам­ 663Юридичні і політичні науки цьо­го­ ста­ту­су.­ Поч­не­мо­ з­ то­го,­ що­ на­уковці­ сто­ять­ на­ по­зиціях,­ що­ не­ кож­на­ національність,­за­зна­че­на­у­пе­ре­писі­на­се­лен­ня,­вва­жається­національ­ною­мен­ши­ ною.­Відповідно­до­За­ко­ну­Ук­раїни­«Про­національні­мен­ши­ни­в­Ук­раїні»­об’єк­ та­ми­за­хи­с­ту­та­носіями­прав­національ­них­мен­шин­є­са­ме­«національні­мен­ши­ ни»,­а­не­«національ­ності».­Як­слуш­но­за­зна­чає­І.­Ми­го­вич­у­своїй­до­повіді­«Ру­си­ ни­в­Ук­раїні:­ста­тус,­про­бле­ми­та­пер­спек­ти­ви»,­відповідно­до­ос­тан­нь­о­го­пе­ре­пи­ су­в­Ук­раїні­про­жи­ва­ють­пред­став­ни­ки­132­національ­но­с­тей,­що­зна­чать­ся­в­дер­ жав­но­му­реєстрі.­З­них­ли­ше­46­спільнот­є­національ­ни­ми­мен­ши­на­ми,­бо­ма­ють­ влас­ну­дер­жавність­ або­національні­ ав­то­номії­ в­ інших­дер­жа­вах,­ ре­ш­та­налічує­ ли­ше­по­кілька­ти­сяч,­а­то­й­сотні­осіб,­тоб­то­є­етнічни­ми­гру­па­ми9.­ Відповідно­до­за­галь­но­виз­на­но­го­у­ет­но­політо­логії­та­міжна­родній­прак­тиці­ виз­на­чен­ня,­національ­ною­мен­ши­ною­вва­жається,­спільно­та­гро­ма­дян­дер­жа­ви,­ які­ не­ є­ пред­став­ни­ка­ми­ нації­ за­ по­хо­д­жен­ням,­ ви­яв­ля­ють­ по­чут­тя­ етнічно­го­ са­мо­усвідо­млен­ня­ та­ спільності­ між­ со­бою,­ є­ ча­с­ти­ною­ ет­но­су,­ який­ має­ національ­ну­дер­жа­ву­або­ав­то­номію­за­ме­жа­ми­дер­жа­ви­про­жи­ван­ня.­Ру­си­ни­та­ ба­га­то­інших­ет­носпільнот­не­відповіда­ють­кри­теріям­виз­на­чен­ня,­зафіксо­ва­но­го­ у­більшості­міжна­род­но­пра­во­вих­до­ку­ментів­з­за­хи­с­ту­прав­мен­шин.­ То­му­Ко­муністич­на­партія­Ук­раїни­хиб­но­вва­жає,­що­по­ста­но­вою­про­виз­нан­ ня­ру­синів­національністю,­ет­но­г­рупі­ав­то­ма­тич­но­бу­де­на­да­но­ста­ту­су­національ­ ної­ мен­ши­ни.­ Терміно­логічний­ апа­рат­ по­ста­но­ви­ та­кож­ свідчить­ про­ то­таль­не­ не­ро­зуміння­підва­лин­взаємодії­дер­жа­ви­та­ет­носпільнот­(національ­них­мен­шин­ та­етнічних­груп).­Ав­то­ри­плу­та­ють­«національ­ності»­не­ли­ше­з­«національ­ни­ми­ мен­ши­на­ми»,­а­й­«корінни­ми­на­ро­да­ми»,­про­по­ну­ю­чи­ор­га­нам­вла­ди­«роз­ро­би­ти­ і­ здійсни­ти­ си­с­те­му­ за­ходів,­ спря­мо­ва­них­ на­ за­до­во­лен­ня­ ет­но­куль­тур­них­ і­ соціаль­них­ по­треб­ ру­синів­ як­ од­но­го­ з­ корінних­ на­родів­ Ук­раїни».­ У­ ви­пад­ку­ прий­нят­тя­цьо­го­до­ку­мен­ту­ру­си­ни­ви­ма­га­ти­муть­не­ли­ше­ста­ту­су­національ­ної­ мен­ши­ни,­а­й­корінно­го­на­ро­ду,­оскільки­цим­терміном­ет­но­г­ру­па­та­кож­по­зна­че­ на­у­тексті.­Корінний­на­род­як­ет­носпільно­та­суттєво­відрізняється­від­національ­ ною­мен­ши­ни.­Відповідно­до­Кон­венції­МОП­№169­«Про­корінні­на­ро­ди­і­на­ро­ ди,­що­ве­дуть­племінний­спосіб­жит­тя­в­не­за­леж­них­дер­жа­вах»­1989­р.­в­міжна­ род­но­му­праві­корінни­ми­на­ро­да­ми­вва­жа­ють­ся: на­ро­ди,­що­ве­дуть­племінний­спосіб­жит­тя­в­не­за­леж­них­країнах,­соціальні,­ куль­турні­та­еко­номічні­умо­ви­яких­відрізня­ють­їх­від­інших­груп­національ­них­ спільнот.­Ста­но­ви­ще­цих­на­родів­ре­гу­люється­повністю­або­ча­ст­ко­во­го­їх­вла­сни­ ми­зви­ча­я­ми­або­тра­диціями; на­ро­ди,­які­ є­на­щад­ка­ми­тих,­хто­на­се­ляв­країну­або­ге­о­графічну­об­ласть­у­ період­її­за­во­ю­ван­ня­або­ко­лонізації­або­в­період­вста­нов­лен­ня­нинішніх­дер­жав­ них­кор­донів.­Ці­на­ро­ди,­не­за­леж­но­від­їх­пра­во­во­го­ста­но­ви­ща,­зберіга­ють­де­які­ або­усі­свої­тра­диційні­соціальні,­еко­номічні,­куль­турні­і­політичні­інсти­ту­ти10. В­ук­раїнсько­му­за­ко­но­давстві­та­кож­відсут­ня­про­це­ду­ра­на­бут­тя­ет­носпільно­ та­ми­ста­ту­су­корінно­го­на­ро­ду­як­і­національ­ної­мен­ши­ни.­Пе­ре­ва­же­на­більшість­ на­уковців­ вва­жає,­ що­ в­ Ук­раїні­ відсутні­ корінні­ на­ро­ди,­ оскільки­ національні­ мен­ши­ни­та­етнічні­гру­пи,­які­пре­тен­ду­ють­на­цей­ста­тус,­не­відповіда­ють­ви­ще­ заз­на­че­ним­кри­теріям­Кон­венції,­оскільки­не­про­ва­дять­тра­диційний­спосіб­жит­ тя­і­їх­соціальні­взаємовідно­си­ни­не­ре­гу­лю­ють­ся­зви­ча­я­ми­та­тра­диціями.­Не­од­ но­ра­зо­во­навіть­про­по­ну­ва­ло­ся­ ви­лу­чи­ти­ термін­«корінні­на­ро­ди»­ з­Ос­нов­но­го­ за­кону.­ 664 Держава і право • Випуск 50 З­ внутрішніх­ до­ку­ментів­ ру­синів­ вип­ли­ває,­ що­ на­бут­тя­ ста­ту­су­ корінно­го­ на­ро­ду­во­ни­вва­жа­ють­на­ба­га­то­вигіднішим,­аніж­національ­ної­мен­ши­ни.­Ад­же­ корінні­ на­ро­ди­ ко­ри­с­ту­ють­ся­ по­туж­ною­ підтрим­ку­ міжна­род­но­го­ пра­ва,­ яке­ га­ран­тує­ їм­підтрим­ку­дер­жа­ви,­збе­ре­жен­ня­влас­но­го­се­ре­до­ви­ща,­в­то­му­числі­ пра­во­на­зем­лю,­на­якій­во­ни­тра­диційно­про­жи­ва­ють­або­гро­шо­ву­ком­пен­сацію­ за­ її­ відчу­жен­ня.­ Од­нак­ ру­синські­ ліде­ри­ усвідо­млю­ють,­ що­ здо­бу­ти­ ста­тус­ корінно­го­на­ро­ду­ їх­ етнічній­ групі­ бу­де­на­ба­га­то­ складніше,­ аніж­національ­ної­ мен­ши­ни,­то­му­не­ви­су­ва­ють­цих­ви­мог­відкри­то.­Цьо­го­ста­ту­су­офіційно­ви­ма­ га­ють­ли­ше­кримські­та­та­ри,­не­за­до­во­лені­ста­ту­сом­національ­ної­мен­ши­ни,­дру­ гої­за­чи­сельністю­в­АР­Крим,­яку­во­ни­вва­жа­ють­те­ри­торією­влас­но­го­са­мо­виз­ на­чен­ня.­ Аналіз­як­за­ко­но­дав­чих,­так­і­політич­них­спроб­на­дан­ня­ру­синській­етнічній­ групі­ста­ту­су­національ­ної­мен­ши­ни­доз­во­лив­ви­я­ви­ти­низ­ку­су­пе­реч­но­с­тей,­які­ за­гро­жу­ють­не­ли­ше­пра­во­вою­плу­та­ни­ною,­а­й­по­ру­шен­ням­міжетнічної­зла­го­ди­ в­країні.­Се­ред­них­–­свідо­ме­або­на­вмис­не­ото­тож­нен­ня­ка­те­горій­«національ­ ності»,­«національ­ної­мен­ши­ни»­та­«корінно­го­на­ро­ду»;­спро­би­підви­щен­ня­ста­ ту­су­ однієї­ ет­но­г­ру­пи­ в­ ок­ре­мо­му­ за­ко­но­дав­чо­му­ по­ряд­ку,­ що­ оз­на­чає­ дис­ кримінацію­ інших­ ет­но­г­руп,­ замість­ про­зо­ро­го­ за­ко­но­дав­чо­го­ вре­гу­лю­ван­ня­ про­це­ду­ри­на­бут­тя­ста­ту­су­національ­ної­мен­ши­ни,­од­на­ко­вою­мірою­до­ступ­ної­ для­інших­ет­носпільнот. 1.­За кон Ук­раїни­«Про­національні­мен­ши­ни­в­Ук­раїні»­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­/­Вер­ хов­на­ Ра­да­ Ук­раїни.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/­ main. cgi?nreg=2494–12.­2. Ри ма рен ко Ю.І, Шкляр Л.Є., Ри ма рен ко С.Ю.­Ет­но­дер­жа­воз­нав­ст­ во.­ Те­о­ре­ти­ко­ме­то­до­логічні­ за­са­ди:­ Підруч­ник.­ –­ К.:­ Ін–т­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ ім.­ В.­М.­ Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни,­2001.­–­С.128.­3.­Ми ша нич О.­Політич­не­ру­син­ст­во­і­що­за­ ним:­На­ук.­публіци­с­тичні­праці.­–­Уж­го­род:­Граж­да,­1993.­–­С­17.­4. Про політи ку­етно­ ци­ду­сто­сов­но­тої­ча­с­ти­ни­ру­синів,­які­в­1946­р.­опи­ни­лись­в­складі­Ук­раїни­//­Елект­ рон­ний­ре­сурс­/­Ре­с­пуб­ли­ка­Под­кар­пат­ская­Русь.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://podkarpatrus. livejournal.com/628554.html.­5. Акт­вос­ста­нов­ле­ния­го­су­дар­ст­вен­но­с­ти­Под­кар­пат­ской­ Ру­сьи­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­/­Ре­с­пуб­ли­ка­Под­кар­пат­ская­Русь.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http:// getsko­p.livejournal.com/150387.html.­ 6. Про політи ку­ ет­но­ци­ду­ сто­сов­но­ тої­ ча­с­ти­ни­ ру­синів,­які­в­1946­р.­опи­ни­лись­в­складі­Ук­раїни­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­/­Ре­с­пуб­ли­ка­ Под­кар­пат­ская­Русь.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://podkarpatrus.livejournal.com/­628554.html.­ 7. По ста но ва­Вер­хов­ної­Ра­ди­Ук­раїни­«Про­ру­синів­в­Ук­раїні»­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­/­ Вер­хов­на­ Ра­да­ Ук­раїни.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://gska2.rada.gov.ua/­ pls/zweb_n/ webproc4_1?id=&pf3511=38749.­8. По яс ню валь на­за­пи­с­ка­до­По­ста­но­ви­Вер­хов­ної­Ра­ди­ Ук­раїни­ «Про­ ру­синів­ в­ Ук­раїні»­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс]­ /­ Вер­хов­на­ Ра­да­ України.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=­ &pf3511=38749.­ 9. Ми го вич І.­Ру­си­ни­в­Ук­раїні:­ста­тус,­про­бле­ми­та­пер­спек­ти­ви­(З­до­повіді­на­на­уковій­ кон­фе­ренції,­при­свя­ченій­Міжна­род­но­му­дню­за­хи­с­ту­прав­корінних­на­родів­світу,­м.­ Сва­ля­ва,­9­ серп­ня­2008­ро­ку)­ /­ [Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­ /­Віче.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http:// www.viche.info/journal/1391/.­10. Кон венція МОП­№­169­«Про­корінні­на­ро­ди­і­на­ро­ди,­ що­ве­дуть­племінний­спосіб­жит­тя­в­не­за­леж­них­країнах»­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­/­Вер­ хов­на­ Ра­да­ Ук­раїни.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/­ main. cgi?nreg=993_188. 665Юридичні і політичні науки Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ К. М. ВІтман. Русинське питаннЯ: спроби законодавЧого врегулюваннЯ

Схожі ресурси