Відмежування уявної та необхідної оборони
Досліджується обставини, що виключають злочинність діяння, як уявна оборона та необхідна оборона. Визначено спільні та відмінні ознаки, що характеризують дані поняття....
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34892 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Відмежування уявної та необхідної оборони / В.В. Аніщук // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 582-587. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34892 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-348922012-06-10T12:11:59Z Відмежування уявної та необхідної оборони Аніщук, В.В. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Досліджується обставини, що виключають злочинність діяння, як уявна оборона та необхідна оборона. Визначено спільні та відмінні ознаки, що характеризують дані поняття. Исследуются такие обстоятельства, которые исключают преступность деяния, как мнимая и необходимая оборона. Определены общие и отличные признаки, которые характеризуют данные понятия. In the article such circumstances excluding criminality of an act as an imaginary defence and necessary defence is investigated. Features general and excellent signs which characterize these concepts. 2010 Article Відмежування уявної та необхідної оборони / В.В. Аніщук // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 582-587. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34892 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
spellingShingle |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Аніщук, В.В. Відмежування уявної та необхідної оборони Держава і право |
description |
Досліджується обставини, що виключають злочинність діяння, як уявна оборона та необхідна оборона. Визначено спільні та відмінні ознаки, що характеризують дані поняття. |
format |
Article |
author |
Аніщук, В.В. |
author_facet |
Аніщук, В.В. |
author_sort |
Аніщук, В.В. |
title |
Відмежування уявної та необхідної оборони |
title_short |
Відмежування уявної та необхідної оборони |
title_full |
Відмежування уявної та необхідної оборони |
title_fullStr |
Відмежування уявної та необхідної оборони |
title_full_unstemmed |
Відмежування уявної та необхідної оборони |
title_sort |
відмежування уявної та необхідної оборони |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34892 |
citation_txt |
Відмежування уявної та необхідної оборони / В.В. Аніщук // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 582-587. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT aníŝukvv vídmežuvannâuâvnoítaneobhídnoíoboroni |
first_indexed |
2025-07-03T16:00:54Z |
last_indexed |
2025-07-03T16:00:54Z |
_version_ |
1836642158549925888 |
fulltext |
В. В. АНІЩУК. ВІДМЕЖУВАННЯ УЯВНОЇ ТА НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ
Досліджується об ста ви ни, що ви клю ча ють зло чинність діян ня, як уяв на обо ро на
та не обхідна обо ро на. Виз на че но спільні та відмінні оз на ки, що ха рак те ри зу ють дані
по нят тя.
Клю чові сло ва: об ста ви на, що ви клю чає зло чинність діян ня; уяв на обо ро на;
не обхідна обо ро на; дійсність (ре альність) по ся ган ня.
Ис сле ду ют ся та кие об сто я тель ст ва, ко то рые ис клю ча ют пре ступ ность де я ния,
как мни мая и не об хо ди мая обо ро на. Оп ре де ле ны об щие и от лич ные при зна ки, ко то рые
ха рак те ри зу ют дан ные по ня тия.
Клю че вые сло ва: об сто я тель ст во, ко то рое ис клю ча ет пре ступ ность де я ния; мни
мая обо ро на; не об хо ди мая обо ро на; дей ст ви тель ность (ре аль ность) по ся га тель ст ва.
In the article such circumstances excluding criminality of an act as an imaginary defence
and necessary defence is investigated. Features general and excellent signs which character
ize these concepts.
Key words: circumstances excluding criminality of an act; imaginary defence; necessary
defence; reality of encroachment.
УКримінальномуКодексіУкраїни2001року(далі–ККУкраїни)середобста
вин,щовиключаютьзлочинністьдіяння,порядзтрадиційнимидляцьогоінсти
тутуобставинами–необхідноюобороною,крайньоюнеобхідністю,затриманням
особи,щовчинилазлочин,таіншими,булазакріпленанова–уявнаоборона.Усі
обставини, які зосереджені законодавцемурозділіVІІІККУкраїни, складають
єдинусистему,їхоб’єднуютьспільніознакитавластивості.Деякіавторизазнача
ють, що нерідко ці обставини можуть переплітатися між собою. Так, стан
необхідноїоборонипереростаєустанкрайньоїнеобхідності,наприклад,увипад
ках, коли при захисті від суспільно небезпечного посягання шкода вимушено
заподіюється третім особам, або затримання особи, що вчинила злочин,
здійснюється в обстановці крайньої необхідності1. В.Ф. Антонов прийшов до
висновку,щовсі обставини, які виключають злочинністьдіяння–фізичнийчи
психічний примус, виправданий ризик, виконання наказу чи розпорядження,
затриманняособи,щовчинилазлочин,–зводятьсядонеобхідноїоборониірізних
варіантів поведінки в стані крайньої необхідності2. Тому кожну обставину,що
виключає злочинність діяння, потрібно розглядати у її взаємозв’язку з іншими
обставинамицьогоінститутукримінальногоправа.
Відповіднодоч.3ст.37КК,якщоособаустаніуявноїоборониперевищила
межізахисту,щодозволяютьсявумовахвідповідногореальногопосягання,вона
підлягаєкримінальнійвідповідальностіякзаперевищеннямежнеобхідноїоборо
ни.Томудляправильногозастосуваннянормипроуявнуоборонуважливовизна
чити її співвідношення з необхідною обороною. Саме цим обумовлена акту
альністьобраноїтеми.
Обставини,щовиключаютьзлочинністьдіяння,зокреманеобхіднуоборону,
досліджувалитаківчені,якП.П.Андрушко,Ю.В.Баулін,П.С.Дагель,М.Д.Дур
манов,С.Г.Келіна,С.В.Пархоменко,М.М.ПашеОзерський,А.А.Піонтковсь
582 Держава і право • Випуск 50
©АНІЩУК Вікторія Ва силівна–аспіранткаВолинськогонаціональногоуніверси
тетуім.ЛесіУкраїнки
кий,І.І.Слуцький,В.В.Сташис,М.С.Таганцев,В.Я.Тацiй,Т.Г.Шавгулідзе,
А.Ю.Шурдумов та ін. Проте спеціальних наукових досліджень присвячених
співвідношеннюуявноїтанеобхідноїоборонинепроводилося.
Томуметоюстатті є визначення співвідношенняпонятьуявної і необхідної
оборони на основі аналізу основних ознак, які характерні для розглядуваних
обставин.
Будьяка сучасна держава не може кожної миті захистити громадянина від
небезпеки,забезпечитийомубезпекувдома,нароботі,навідпочинку,томувона
й створює законодавчі гарантії особистого захисту громадян від небезпеки в
межахнеобхідноїоборони.Необхіднаоборонаєзаконодавчовизначенимправом
громадянзахищатисебе,своїправатаінтереси,атакожіншихосіб,суспільстваі
державиусімаспособами,незабороненимизаконом,шляхомзаподіянняшкоди
тому,хтопосягаєнаїхнюбезпеку.
Утеоріїкримінальногоправаприйнятовважати,щоправонанеобхіднуобо
ронуєприроднимправомкожноїособи,томущопоходитьвідвластивоголюдині
віднародженняправанажиття.ЯкправильновідзначаєМ.С.Таганцев,такаобо
ронаєнеобхіднимдоповненнямохоронноїдіяльностідержавиішкода,заподіяна
інтересамтого,хтопосягає,єнетількинепротизаконноючивибачальною,алей
правомірною3.
Протетрапляютьсявипадки,коли інстинктисамозбереження,виживаннята
боротьби за існування змушують осіб заподіюватишкоду та здійснювати обо
ронні дії у ситуаціях, коли реальної загрози їхньому життю, здоров’ю, іншим
права та інтересамнебуло,протеобстановка,щосклалася, давала їмпідстави
вважати,щомаємісцесуспільнонебезпечнепосягання.Такіситуаціїукриміна
льномуправіназиваютьсяуявноюобороноюіповиннівирішуватисьнапідставі
положеньст.37КК,щовизначаєпоняттятаумовикваліфікаціїдій,вчиненихза
умовуявноїоборони.
Незважаючи на те, що ззовні дії, пов’язані із заподіянням шкоди в стані
необхідноїоборонитауявноїоборони,подібнііздіяннями,щовизнаютьсяуКК
України злочинами, обидві розглядувані обставини законодавець відносить до
таких,щовиключаютьзлочинністьдіяння.Ознакою,щооб’єднуєвказаніобста
виниєметадійособи,пов’язанихіззаподіяннямшкоди–захистохоронюваних
закономправтаінтересів.Протеуситуаціяхнеобхідноїоборониправатаінтере
сиосібперебуваютьуреальнійзагрозі,апідчасуявноїоборони–таказагроза
існуєлишевуявіособи,щоздійснюєзахист.
Дійсністьабореальністьпосяганнятрадиційнорозглядаютьякосновнуумо
ву, що відрізняє необхідну та уявну оборону. Як зазначаєЮ. В. Александров,
суспільнонебезпечнепосяганнямаєбутиреальним(дійсним),тобтотаким,що
об’єктивно існує, і тільки від нього можна вести необхідну оборону4. Подібні
твердження можна знайти в усіх підручниках з кримінального права. Дійсно,
реальністьпосяганняєобов’язковоюумовоюправомірностідій,щовчиняються
устанінеобхідноїоборони.Якщожпосяганняіснуєлишевуявіособи,тоїїобо
роннідіїпотрібнокваліфікуватизаправиламиуявноїоборони.Узв’язкузцим
слідвідрізнятиуявнуоборонутаоборонувідпосягання,здійснюваногознепри
датнимизасобами.Втакихситуаціяхмаємісценеуявне, ареальнепосягання,
томуідіїособи,щозахищалася,повиннівважатисянеобхідноюобороною.
Умова реальності (дійсності) посягання створює підстави для виділення й
іншихознак,якієспільнимитавідміннимидлянеобхідноїтауявноїоборони.
583Юридичні і політичні науки
НадумкуП.Л.Фріса, усі обставини,що виключають злочинність діяння, у
томучислійнеобхіднатауявнаоборона,незважаючина зовнішнюсхожість із
злочинами, є соціально корисними5.Проте, якщо суспільно корисний характер
дій,вчиненихустанінеобхідноїоборони,невикликаєсумнівів,топитаннящодо
суспільнокорисногохарактерудійустаніуявноїоборониєдискусійним,адже
шкодазаподіюєтьсяневиннійособі.Суспільнокориснуповедінкурозуміютьяк
бажану, необхідну дляфункціонування суспільства і держави.Вона забезпечує
організованістьігармонійністьгромадськогожиття,стійкийправопорядок,єнай
важливішимчинникомвирішеннязавданьіфункційдержавиісуспільства,задо
воленняінтересівсуб’єктівправа6.Томудіїустанінеобхідноїоборони,якіспря
мовані на захист прав та інтересів осіб, суспільства та держави від суспільно
небезпечнихпосягань,єсуспільнокорисними.Водночасдії,яківчиняютьсяпід
дієюпомилкиустаніуявноїоборонинаврядчиможнаназватисуспільнокори
сними,аджевонизаподіюютьшкодуправамта інтересамособи,яканевчиняє
жоднихсуспільнонебезпечнихдій.МожнапогодитисяіздумкоюВ.М.Кудрявце
ва,щокрімсуспільнонеобхідноїісуспільнонебезпечноїповедінкиправоперед
бачаєітаківидивчинків,якіпрямонеможнавіднестидовказанихкатегорій,хоча
йможливооцінитизпозиційбільшоїчименшої їхбажаностідлясуспільства7.
Таківчинкивизнаютьсясоціальнодопустимимиправомірнимивчинками.Отже,
необхідна оборона і уявна оборона мають різне соціальне значення, необхідна
оборонавизнаєтьсясуспільнокорисною,ауявнаоборона–суспільнодопусти
мою.
Підставоюдляздійсненняпевнихдійустанінеобхідноїоборониєсуспільно
небезпечнепосягання.Разомзтим,обороннідіїможливінелишезанаявності
злочиннихпосягань.Здійсненняоборониможливетакожвідсуспільнонебезпеч
нихпосяганьмалолітніхінеосуднихосіб.Підставоюждлявчиненнядійустані
уявноюоборониєнаявністьпевнихдійпотерпілого,якіпомилковосприймають
сяособою,яка«захищається»,яксуспільнонебезпечнепосягання.
Дуже важливою для вирішення питання про відповідальність за шкоду,
заподіянуустаніуявноїоборониєобстановка,щосклалася,намоментзаподіян
ня шкоди потерпілому. Для особи, що перебуває у стані необхідної оборони,
обстановка захистумає значеннядля вибору способу та інтенсивності захисту,
якийєнеобхіднийідостатнійуданійситуаціїдлянегайноговідверненнячипри
пиненняпосягання.Длянаявностіжуявноїоборониобстановкаподіїмаєбути
такою,щодаєособідостатніпідставивважати,щомаломісцереальнепосягання,
івонанеусвідомлювалаінемоглаусвідомлюватипомилковостісвогоприпущен
ня.
Таким чином, можна відзначити, що якщо для існування стану необхідної
оборониобов’язковоюумовоюєнаявністьсуспільнонебезпечногопосягання,то
для уявної оборони – це наявність розглядуваної вище обстановки. Наявність
посягання слугує критерієм і для встановлення певних часовихмеж, протягам
якихможназдійснюватизахиснідіїустанінеобхідноїоборони.Наявністьпося
гання визначаєтьсяйогопочатковим і кінцевиммоментом.ПленумВерховного
СудуУкраїниупостанові№1від26квітня2002р.«Просудовупрактикууспра
вахпронеобхіднуоборону»встановив,щостаннеобхідноїоборонивиникаєне
лишевмоментвчиненнясуспільнонебезпечногопосягання,айуразістворення
реальної загрози заподіяння шкоди. При з’ясуванні наявності такої загрози
необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу,
584 Держава і право • Випуск 50
інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави
сприйматизагрозуякреальну.МипогоджуємосяіздумкоюС.І.Нікулінапроте,
щоякщоособабудезмушеначекатифактичногоздійсненняпосягання,товона
взагаліможебутипозбавленаможливостізупинитидіїтого,хтопосягає8.Разом
зтим,станнеобхідноїоборонивідсутній,якщонебезпекаможезагрожуватилише
вмайбутньому.В такихвипадкахможна вдатисядо запобіжних заходів, якіне
мають нічого спільного із заподіяннямшкоди. Закінчення посягання,щоможе
виразитисяуйогоприпиненні,добровільнійвідмові,абодоведеннійогоособою
докінця,свідчитьпровідсутністьпідставидлявчиненняобороннихдій.Визна
читичасовірамки,вмежахякихможназдійснюватипевнідіїустаніуявноїобо
рони,значноважче.Аджесуспільнонебезпечнепосяганняуданійситуаціївза
галівідсутнє.Нанашудумку,моментомвиникненнястанууявноїоборонислід
вважати виникнення обстановки, яка дає особі, що здійснює уявний захист,
підставивважати,щосуспільнонебезпечнепосяганнявжерозпочалося.Припи
ненняміснуваннястанууявноїоборони,нанашудумку,єтоймомент,колиособа
маєможливістьпереконатися,щореальнепосяганнявідсутнє.Разом з тим,ми
поділяємодумкуавторів, які вважають,щонеможепосилатисяна стануявної
оборони,як інеобхідноїоборони,особа,якасамапоставиласебевнебезпечну
ситуацію і заподіяла шкоду життю чи здоров’ю особи для того, щоб, як вона
думала,спастисебе9.
Упевномусенсіоднаковоюдлярозглядуванихобставин,щовиключаютьзло
чинністьдіяння,єспрямованістьобороннихдій,якінеможутьзаподіюватишко
дутретімособам.Різницяжполягаєутому,щоустанінеобхідноїоборонишкода
можебутизаподіяналишеособі,яказдійснюєсуспільнонебезпечнепосягання,а
у стані уявної оборони шкода заподіюється потерпілій особі, яка помилково
сприймається за того, хто посягає. Заподіяння шкоди третім особам не охоп
люється ні станом необхідної оборони, ні станом уявної оборони. Однак слід
зазначити,щоупостановіПленумуВерховногоСудуУкраїни№1від26квітня
2002р.«Просудовупрактикуусправахпронеобхіднуоборону»міститьсяуточ
ненняцьогоположеннястосовнонеобхідноїоборони:якщопринеобхіднійобо
ронівипадковозаподіяношкодунепричетнійдонападуособі,відповідальність
моженастатизалежновіднаслідківзазаподіянняшкодичерезнеобережність10.
Потрібно зазначити, що різною стосовно уявної та необхідної оборони є
позиція законодавця і щодо визначення кримінальної відповідальності за
заподіянушкоду.Якщоу ситуаціяхнеобхідної оборони особа, яка захищалася,
несе кримінальну відповідальність зашкоду, заподіяну лише при перевищенні
межнеобхідноїоборони,тозашкоду,яказаподіюєтьсяустаніуявноїоборони,
особанесекримінальнувідповідальність,навпаки,увсіхвипадках,крімодного
–колиобстановка,щосклалася,давалаособідостатніпідставивважати,щомало
місце реальне посягання. Крім того, за особою визнається право на необхідну
оборонунезалежновідможливостіуникнутисуспільнонебезпечногопосягання,
а,якщоустаніуявноїоборони,особанеусвідомлювала,алемоглаусвідомлюва
ти відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає
кримінальнійвідповідальності.
Різноюдлянеобхідноїтауявноїоборониєнелишекримінальна,айцивільна
відповідальність.Так,уст.1169ЦКУкраїнивстановлено,щошкода,завданаосо
боюприздійсненнінеюправанасамозахиствідпротиправнихпосягань,утому
числіустанінеобхідноїоборони,якщоприцьомунебулиперевищеніїїмежі,не
585Юридичні і політичні науки
відшкодовується.Якщоуразіздійсненняособоюправанасамозахиствоназавда
лашкоди іншійособі, цяшкодамаєбутивідшкодованаособою, яка її завдала.
Якщотакоїшкодизавданоспособамисамозахисту,якінезабороненізакономта
несуперечатьморальнимзасадамсуспільства,вонавідшкодовуєтьсяособою,яка
вчинилапротиправнудію.Відшкодуванняшкоди,завданоїустаніуявноїоборо
ни,уЦКУкраїниневрегульовано.
Обов’язковоюумовоюзахистуустанінеобхідноїоборониєнеперевищенняїї
меж. Перевищенням меж необхідної оборони, згідно ст. 37 КК України, виз
наєтьсяумиснезаподіяннятому,хтопосягає,тяжкоїшкоди,якаявноневідповідає
небезпеці посягання або обстановці захисту. У таких випадках особа несе
кримінальнувідповідальністьзаст.ст.118та124ККУкраїни.Згідноцієїжнорми
ККУкраїни повинне вирішуватися питання перевищення меж захисту за умов
уявноїоборони.УпостановіПленумуВерховногоСудуУкраїни№1від26квітня
2002 р. «Про судовупрактику у справахпронеобхіднуоборону» зазначається,
щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної
оборони,судиповиннівраховуватинелишевідповідністьчиневідповідністьзна
рядьзахистуінападу,айхарактернебезпеки,щозагрожувалаособі,яказахища
лася,таобставини,щомогливплинутинареальнеспіввідношеннясил,зокрема:
місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість
нападників і тих,хто захищався, їхніфізичнідані (вік, стать, стан здоров’я) та
іншіобставини.Іншимисловами,потрібнооцінитихарактеріступіньсуспільної
небезпекипосяганнятастановище,уякомуперебувалаособа,наякубулоспря
мованепосягання.Узв’язкузцим,нанашудумку,дужеважковстановитимежі
захистувумовахуявноїоборонинапрактиці.Аджереальногосуспільнонебез
печного посягання взагалі не існує, оцінювати працівникам правоохоронних
органів доводиться те, що уявляла особа. Можливо цим пояснюється низький
рівеньзастосуваннянормипроуявнуоборонууправозастосовчійдіяльності.На
нашу думку, питання перевищення меж уявної оборони потребує додаткового
детальногороз’ясненняПленумомВерховногоСудуУкраїни,якііншіположення
стосовноцієїобставини,щовиключаєзлочинністьдіяння.
В результаті проведеного порівняльного аналізу ознак необхідної та уявної
оборонимидійшлидовисновку,щоосновнимкритерієм,якийдозволяєрозме
жуватицікатегоріїкримінальногоправаєдійсність(реальність)посягання,проте
існуютьйіншівідмінніриси.Особа,яказаподіюєшкодуустаніуявноїоборони,
непідлягаєкримінальнійвідповідальностілишеувипадках,колиобстановка,що
склалася,давалаособідостатніпідставивважати,щомаломісцереальнепося
гання,ауситуаціяхнеобхідноїоборониособа,яказахищалася,несекримінальну
відповідальністьлишезашкоду,заподіянуприперевищеннімежнеобхідноїобо
рони.Цеобумовленотим,щовумовахнеобхідноїоборонишкодазаподіюється
особі, яка вчиняє суспільнонебезпечнепосягання, в тойчас як за умовуявної
оборонишкодазаподіюєтьсяпотерпілому,якийпосяганнянездійснював.Якщо
пронеобхіднуоборонуможнаговоритиякпроправозахиступравтаінтересів,
якегарантуєтьсяізаохочуєтьсязаконом,тоуявнаоборона–целишевинятокіз
загальногоправила,щоудеякихвипадкахтамежахдопускаєтьсякримінальним
законом.
Отримані висновки сприятимуть в подальшому з’ясуванню змісту та ознак
уявноїоборони,місцяїїусистеміобставин,щовиключаютьзлочинністьдіянняі
вкримінальномуправівцілому.
586 Держава і право • Випуск 50
1. Ба ра но ва Е.А. Необходимая оборона. – М.: Издво «Юрлитинформ», 2007. –
С.105.2. Ан то нов В.Ф.Крайняянеобходимостьвуголовномправе:Монография–М.:
ЮНИТИДАНА,2005.–С.60.3. Та ган цев Н.С.Русскоеуголовноеправо.–СПб.:Гос.
тип., 1902. – С. 520. 4. Криміна ль не право України. Загальна частина: Підручник.
(Ю.В.Александров,В.І.Антипов,М.В.Володькотаін.).Вид.3є,переробл.тадопов./
За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юрид. думка, 2004. – С. 193.
5. Фріс П.Л.КримінальнеправоУкраїни.Загальначастина:Навч.посіб.–К.:«Центр
навчальноїлітератури»,2004.–С.231.6. Ска кун О.Ф.Теоріядержавиіправа:Підруч
ник/Пер.зрос.–Х.:Консул,2001.–С.415.7. Ку д ряв цев В.Н.Правоиповедение.–М.,
Юрид.літ.,1978.–С.40.8. Уго лов ноеправоРоссии.ЧастиОбщаяиОсобенная:Учеб
ник/Подред.М.П.Журавлев,А.В.Наумов,С.И.Никулинидр.;ред.А.И.Рарог.–М.:
ВелбиПроспект,2004.–С.163.9. Ба ра но ва Е.А.Необходимаяоборона.–М.:Издво
«Юрлитинформ»,2007.–С.116.10. По ста но ви ПленумуВерховногоСудуУкраїниу
кримінальних справах (19732004) / За заг. ред. голови Верховного Суду України
В.Т.Маляренка–К.:Концерн«ВидавничийДім«ІнЮре»,2004.–С.44.
587Юридичні і політичні науки
Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА
В. В. АнІщук. ВІдмежуваннЯ уЯвноЇ та необхІдноЇ оборони
|