Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності

Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності

Аналізуються методологічні проблеми кримінально-правової науки, зокрема процес становлення історичного методу та його ролі у вивченні питань наступності в кримінальному праві....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Харитонова, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Назва видання:Держава і право
Теми:
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34893
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності / О.В. Харитонова // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 515-522. — Бібліогр.: 38 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34893
record_format dspace
spelling irk-123456789-348932012-06-10T12:13:03Z Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності Харитонова, О.В. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Аналізуються методологічні проблеми кримінально-правової науки, зокрема процес становлення історичного методу та його ролі у вивченні питань наступності в кримінальному праві. Анализируются методологические проблемы уголовно-правовой науки, в частности процесс становления исторического метода и его роли в изучении вопросов преемственности в уголовном праве. The paper is devoted to an analysis of methodological problems of a criminal legal sci­ence, namely, an establishing process of historical method and its role in studying succession issues in a criminal law. 2010 Article Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності / О.В. Харитонова // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 515-522. — Бібліогр.: 38 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34893 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
spellingShingle Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Харитонова, О.В.
Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
Держава і право
description Аналізуються методологічні проблеми кримінально-правової науки, зокрема процес становлення історичного методу та його ролі у вивченні питань наступності в кримінальному праві.
format Article
author Харитонова, О.В.
author_facet Харитонова, О.В.
author_sort Харитонова, О.В.
title Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
title_short Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
title_full Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
title_fullStr Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
title_full_unstemmed Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
title_sort методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34893
citation_txt Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності / О.В. Харитонова // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 515-522. — Бібліогр.: 38 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT haritonovaov metodologíâvítčiznânoíkrimínalʹnopravovoínaukistanovlennâístoričnogometodutaprobleminastupností
first_indexed 2025-07-03T16:00:58Z
last_indexed 2025-07-03T16:00:58Z
_version_ 1836642162513543168
fulltext О. В. ХАРИТОНОВА. МЕТОДОЛОГІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ КРИМІНАЛЬНО- ПРАВОВОЇ НАУКИ: СТАНОВЛЕННЯ ІСТОРИЧНОГО МЕТОДУ ТА ПРОБЛЕМИ НАСТУПНОСТІ Аналізуються ме то до логічні про блеми криміна ль но­пра во вої на уки, зокрема про цес ста нов лен ня істо рич но го ме то ду та йо го ролі у вив ченні пи тань на ступ ності в криміна ль но му праві. Клю чові сло ва: криміна ль но­пра во ва на ука, істо рич ний ме тод, на ступність. Ана ли зируются ме то до ло ги че с кие про блемы уго лов но­пра во вой на уки, в частности про цес с ста нов ле ния ис то ри че с ко го ме то да и его ро ли в изу че нии во про сов пре ем ст­ вен но с ти в уго лов ном пра ве. Клю че вые сло ва: уго лов но­пра во вая на ука, ис то ри че с кий ме тод, пре ем ст вен­ ность. The paper is devoted to an analysis of methodological problems of a criminal legal sci­ ence, namely, an establishing process of historical method and its role in studying succession issues in a criminal law. Key words: criminal legal science, historical method, succession. У­су­час­них­умо­вах­роз­вит­ку­юри­дич­ної­на­уки,­у­то­му­числі­криміна­ль­но­пра­ во­вої,­її­ме­то­до­логічні­про­бле­ми­скла­да­ють­один­з­ос­нов­них­на­прямків­на­уко­вих­ досліджень. Невід’ємною­ ча­с­ти­ною­ ме­то­до­логічних­ про­блем­ будь­якої­ на­уки­ є­ пи­тан­ня­ про­її­ме­то­ди,­тоб­то­ті­«спо­со­би,­прий­о­ми,­за­до­по­мо­гою­яких­пізна­ють­ся­яви­ща­ об’єктив­ної­дійсності,­що­скла­да­ють­пред­мет­кон­крет­ної­на­уки»1.­За­галь­но­виз­на­ но,­що­серй­оз­не­те­о­ре­тич­не­досліджен­ня­будь­яко­го­пра­во­во­го­яви­ща­не­мож­ли­во­ без­ істо­рич­но­го­ ме­то­ду­ пізнан­ня2.­ То­му­ цілком­ обґрун­то­ва­ним­ уяв­ляється­ виділен­ня­ істо­рич­но­го­ (ге­не­тич­но­го)­ ме­то­ду,­ який­ роз­кри­ває­ пе­ре­важ­но­ ге­не­ тичні­зв’яз­ки­і­відно­си­ни­об’єкта­пра­во­вої­дійсності,­що­роз­ви­вається,­кон­кретні­ умо­ви­йо­го­ста­нов­лен­ня­і­роз­вит­ку,­у­якості­од­но­го­з­ос­нов­них­ме­тодів­криміна­ ль­но­пра­во­вої­ на­уки.­ Істо­рич­ний­ме­тод­орієнтує­на­ те,­щоб­у­про­цесі­ пізнан­ня­ про­сте­жу­ва­ли­ся­єдність,­зв’язок­якісно­різних­етапів,­що­прой­ш­ло­у­своєму­роз­ вит­ку­досліджу­ва­не­яви­ще.­Зв’язок­да­но­го­криміна­ль­но­пра­во­во­го­яви­ща­в­йо­го­ по­хо­д­женні,­зміні­і­роз­вит­ку­з­інши­ми­доз­во­ляє­зро­би­ти­вис­но­вок­про­на­ступність­ у­праві,­у­то­му­числі­криміна­ль­но­му,­як­про­най­важ­ливішу­тен­денцію­роз­вит­ку­ всієї­пра­во­вої­ма­терії. Істо­рич­ний­ме­тод­по­кли­ка­ний­по­яс­ни­ти­про­бле­ми­на­ступ­ності­в­криміна­ль­ но­му­праві,­а­то­му­йо­го­при­зна­чен­ня­мо­же­бу­ти­де­талізо­ва­но­виділен­ням­на­ступ­ них­ кон­крет­них­ за­вдань:­ 1)­ більш­ по­вно­го,­ усебічно­го,­ гли­бо­ко­го­ ос­мис­лен­ня­ існу­ю­чих­криміна­ль­но­пра­во­вих­по­нять,­їхньо­го­місця­і­ролі­в­на­уці­за­до­по­мо­ ©­ХА РИ ТО НО ВА Оле на Во ло ди мирівна­–­кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­ ст.­ви­кла­дач­ Національ­ної­юри­дич­ної­ака­демії­Ук­раїни­імені­Яро­сла­ва­Му­д­ро­го Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА гою­зв’яз­ку­сьо­го­ден­ня­з­ми­ну­лим;­2)­оцінки­на­ко­пи­че­них­знань­з­по­гля­ду­виз­на­ чен­ня­пер­спек­тив­роз­вит­ку­на­уки;­3)­при­вне­сен­ня­в­на­уку­криміна­ль­но­го­пра­ва­ но­вих­знань,­що­зба­га­чу­ють­вже­існу­ючі­в­ній­по­нят­тя,­спри­я­ють­ви­ник­нен­ню­і­ роз­вит­кові­но­вих­те­орій,­ка­те­горій,­кон­цепцій.­От­же,­на­ступність­у­праві,­у­то­му­ числі­криміна­ль­но­му,­ви­с­ту­пає­як­за­ко­номірність­йо­го­роз­вит­ку,­ру­ху.­За­вдан­ня­ж­ істо­рич­но­го­ме­то­ду­по­ля­гає­не­в­збе­ре­женні­за­старіло­го­ма­теріалу,­а­в­то­му,­щоб,­ про­сте­жив­ши­існу­ю­чий­ма­теріал­до­йо­го­ко­ренів­і­відки­нув­ши­за­старілі­ідеї,­збе­ рег­ти­по­зи­тив­ний­досвід,­на­гро­ма­д­же­ний­по­пе­редніми­по­коління­ми,­і­да­ти­си­лу­ но­во­му­знан­ню,­праг­нен­ню­до­про­гре­су. Ідеї­ви­ко­ри­с­тан­ня­істо­рич­но­го­ме­то­ду­в­криміна­ль­но­му­праві­ви­ник­ли­не­на­ по­рож­нь­о­му­місці,­во­ни­ма­ли­ви­то­ки­сво­го­роз­вит­ку­в­істот­них­змінах­у­вчен­нях­ про­пра­во,­що­відбу­ва­ли­ся­в­Європі­і­світі.­Так,­на­прикінці­XVIII­ст.­від­по­леміки­ з­до­к­т­ри­ною­при­род­но­го­пра­ва­відштовх­ну­ли­ся­при­хиль­ни­ки­но­во­го­на­прям­ку­в­ юри­с­пру­денції,­який­одер­жав­на­зву­ істо­рич­ної­шко­ли­пра­ва.­Ос­новні­по­сту­ла­ти­ цієї­ шко­ли­ про­ істо­рич­ну­ обу­мов­леність­ і­ унікаль­ний­ ха­рак­тер­ пра­ва­ кож­ної­ країни,­вис­лов­лені­її­за­снов­ни­ком­Ф.К.­Савін’ї,­вже­в­се­ре­дині­XIX­ст.­бу­ли­пе­ре­ тво­рені­ у­ вченні­ ре­алістич­ної­ шко­ли­ пра­ва­ Р.­ Ієрин­га.­ Не­по­хит­ною­ ли­ши­ла­ся­ тільки­ідея­за­ко­номірно­го­роз­вит­ку,­про­те,­як­що­Ф.К.­Савін’ї­зо­се­ре­д­жу­вав­ся­на­ тезі­про­без­пе­рервність­історії,­Р.­Ієринг­го­ло­вну­ува­гу­звер­тав­на­умо­ви­онов­лен­ ня­пра­ва,­виз­на­ю­чи­людсь­ку­діяльність­од­ним­з­ос­нов­них­йо­го­фак­торів.­Цен­т­ раль­не­ місце­ у­ по­гля­дах­ Р.­ Ієрин­га­ ста­но­ви­ли­ твер­д­жен­ня,­ що­ роз­ви­ток­ пра­ва­ здійснюється­ че­рез­ про­тиріччя­ і­ бо­роть­бу,­ і­ що­ юри­дичні­ нор­ми­ ство­рю­ють­ся­ свідо­мою­діяльністю­лю­ди­ни.­За­до­по­мо­гою­цих­по­сту­латів­уче­ний­підкрес­лю­вав­ в­ ідеї­ роз­вит­ку­ оз­на­ку­ здат­ності­ до­ змін,­мо­мент­ ство­рен­ня­ но­вих­форм,­ за­для­ ре­алізації­ яких­ потрібні­ творчість­ і­ бо­роть­ба.­ Са­ме­ ці­ го­ловні­ ри­си­ доз­во­ли­ли­ послідо­вни­кам­Р.­Ієрин­га­ха­рак­те­ри­зу­ва­ти­йо­го­те­орію­як­про­гре­сив­ну3.­Подібні­ зміни,­що­відбу­ва­ли­ся­в­по­гля­дах­на­пра­во­вза­галі,­не­мог­ли­не­одер­жа­ти­пев­но­го­ відо­б­ра­жен­ня­у­вітчиз­няній­на­уці­криміна­ль­но­го­пра­ва. У­се­ре­дині­XIX­ст.­в­ро­бо­тах­криміналістів­царсь­кої­Росії,­та­ких,­на­при­клад,­ як­ І.­Да­ни­ло­вич4,­ Г.­ Гордєєнко5,­Д.­Се­ме­новсь­кий6,­О.­Жи­ряєв7,­П.­Ко­ло­совсь­ кий8,­ О.­ Че­би­шев­Дмитрієв9­ та­ ін.,­ мож­на­ знай­ти­ де­які­ спро­би­ звер­ну­ти­ся­ до­ ви­ко­ри­с­тан­ня­істо­рич­но­го­ме­то­ду­в­роз­робці­вітчиз­ня­но­го­криміна­ль­но­го­пра­ва.­ Од­нак­ці­спро­би­ви­я­ви­ли­ся­до­волі­слаб­ки­ми,­і­ос­нов­ним­найбільш­відчут­ним­їх­ ре­зуль­та­том­бу­ло­ли­ше­фор­му­лю­ван­ня­за­вдань­істо­рич­но­го­вив­чен­ня­криміна­ль­ но­го­пра­ва­і­зби­ран­ня­са­мо­го­ма­теріалу­для­май­бут­нь­о­го­ос­мис­лен­ня. В­та­ких­не­про­стих­умо­вах,­ко­ли­гли­бо­ких­та­са­мо­бутніх­досліджень­в­га­лузі­ криміна­ль­но­го­пра­ва­прак­тич­но­не­існу­ва­ло,­про­те­ска­су­ван­ня­кріпо­сно­го­пра­ва­і­ су­до­ва­ре­фор­ма­де­що­спри­я­ли­лібе­ралізації­суспільно­го­жит­тя­та­ство­рен­ню­умов­ для­на­уко­вих­по­шуків,­в­60­і­рр.­XIX­ст.­роз­по­чи­нав­свою­на­уко­ву­діяльність­О.Ф.­ Кістяківський­(1833­1885),­ви­дат­ний­ук­раїнський­криміналіст,­про­фе­сор­ка­фе­д­ри­ криміна­ль­но­го­ пра­ва­ Київсько­го­ універ­си­те­ту­ Св.­ Во­ло­ди­ми­ра,­ яко­го­ по­ пра­ву­ мож­на­на­зва­ти­фун­да­то­ром­вітчиз­ня­ної­криміна­ль­но­пра­во­вої­на­уки. Досліджен­ня­праць­уче­но­го­при­во­дить­до­вис­нов­ку,­що­він­усе­своє­не­дов­ге,­ але­плідне­на­уко­ве­жит­тя­був­послідо­вним­при­хиль­ни­ком­ви­ко­ри­с­тан­ня­істо­рич­ но­го­ ме­то­ду­ в­ криміна­ль­но­му­ праві,­ досліджу­ю­чи­ чин­не­ криміна­ль­не­ пра­во­ в­ найтіснішо­му­зв’яз­ку­з­йо­го­історією.­«Тільки­історія,­­­за­яв­ляв­він,­­­мо­же­да­ти­ по­яс­нен­ня­ при­чин­ як­ су­час­но­го­ ста­ну­ криміна­ль­но­го­ пра­ва,­ так­ і­ ста­ну­ йо­го­ в­ по­пе­редні­періоди»10.­Відсто­ю­ю­чи­ідею­істо­рич­ної­на­ступ­ності­в­криміна­ль­но­му­ 516 Держава і право • Випуск 50 праві,­ він­ підкрес­лю­вав,­ що­ «…на­ука­ є­ істо­рич­ний­ про­дукт,­ зро­с­тан­ню­ яко­го­ по­сту­по­во­спри­я­ють­цілі­ге­не­рації»11. З­ог­ля­ду­на­те,­що­в­другій­по­ло­вині­XIX­ст.­«роз­роб­ка­криміна­ль­но­го­пра­ва­ за­ до­по­мо­гою­ істо­рич­но­го­ ме­то­ду…­ бу­ла­ ли­ше­ в­ за­род­ко­во­му­ стані»12,­ праці­ О.Ф.­Кістяківсько­го,­в­яких­ствер­д­жу­ва­ла­ся­не­обхідність­ви­ко­ри­с­тан­ня­ істо­рич­ но­го­ме­то­ду­в­криміна­ль­но­му­праві,­яв­ля­ли­со­бою­спро­бу­зба­га­ти­ти­вітчиз­ня­ну­ на­уку­но­вою­істо­рич­ною­ме­то­до­логією,­яка­в­цей­час­ інтен­сив­но­роз­ви­ва­ла­ся­в­ євро­пейській­на­уці.­Так,­ви­раз­ний­істо­рич­ний­ха­рак­тер­ма­ли,­зо­к­ре­ма,­дві­на­укові­ статті­О.Ф.­Кістяківсько­го:­«Вплив­Бек­каріа­на­російське­криміна­ль­не­пра­во»13­і­ «Ви­клад­ за­сад­ криміна­ль­но­го­пра­ва­ за­На­ка­зом­ Імпе­ра­т­риці­Ка­те­ри­ни­ II»14.­Ці­ статті,­ос­тан­ня­з­яких­бу­ла­проб­ною­лекцією,­про­чи­та­ною­вче­ним­у­Київсько­му­ універ­си­теті­для­одер­жан­ня­зван­ня­при­ват­до­цен­та,­є­пло­дом­три­ва­ло­го­вив­чен­ня­ праць­Мон­теск’є­і­Бек­каріа­як­дже­рел­На­ка­зу15.­За­вдан­ням­ав­то­ра­бу­ло­досліджен­ ня­од­но­го­з­до­сить­важ­ли­вих,­але­зовсім­не­дослідже­них­у­той­час­пи­тань­в­історії­ на­шо­го­криміна­ль­но­го­пра­ва,­а­са­ме:­виз­на­чен­ня­сту­пе­ня­за­по­зи­чень­і­оригіна­ль­ ності­в­дум­ках­Ка­те­ри­ни­II,­ви­кла­де­них­у­На­казі,­а­та­кож­вплив­на­зва­них­мис­ли­ телів­на­вітчиз­ня­не­криміна­ль­не­за­ко­но­дав­ст­во. На­ дум­ку­ Л.­ Біло­г­риць­Кот­ля­ревсь­ко­го,­ «ця­ за­да­ча­ бу­ла­ ви­ко­на­на­ Кістя­ ківським­з­успіхом;­на­ука­російсько­го­криміна­ль­но­го­пра­ва­не­по­вин­на­за­бу­ва­ти­ цієї­за­слу­ги­покійно­го»16,­оскільки­він­впер­ше­в­юри­дичній­літе­ра­турі­по­ста­тей­ но­ вка­зав,­ які­ статті­На­ка­зу­ більш­чи­менш­бук­валь­но­ за­по­зи­чені­Ка­те­ри­ною­ з­ двох­творів:­«Про­зло­чи­ни­і­по­ка­ран­ня»­Бек­каріа­і­«Про­дух­за­конів»­Мон­теск’є.­ О.Ф.­Кістяківський­за­зна­чав,­що,­не­див­ля­чись­на­пев­ну­ме­ханістичність­і­по­вер­ ховість­та­іноді­навіть­пе­ре­кру­чу­ван­ня­просвітниць­ко­гу­маністич­них­ідей,­На­каз,­ хо­ча­і­не­до­сяг­без­по­се­редніх­ре­зуль­татів,­не­міг­не­здійсни­ти­впли­ву­на­суспільну­ свідомість.­ Дійсною­ при­чи­ною­ не­успіху­ На­ка­зу­ уче­ний­ на­зи­вав­ «ро­зу­мо­вий,­ мо­раль­ний­і­суспільний­стан­російсько­го­на­ро­ду»,­який­в­своєму­роз­вит­ку­ще­не­ дійшов­ до­ сприй­нят­тя­ ідей­ просвітниць­кої­ філо­софії.­ Про­те,­ за­вдя­ки­ На­ка­зу­ в­ суспільстві­ по­ча­ли­ся­ відповідні­ зру­шен­ня­ в­ цьо­му­ на­прям­ку.­ В­ по­даль­шо­му­ в­ на­уковій­ літе­ра­турі­ на­ ана­логічних­ по­зиціях­ сто­я­ли­ Та­ган­цев­М.,­ За­руд­ний­ С.,­ Оше­ро­вич­Б.,­які­по­го­д­жу­ва­лись­з­О.Ф.­Кістяківським­у­виз­нанні­за­На­ка­зом­ролі­ до­ку­мен­ту,­ що­ пев­ним­ чи­ном­ підго­ту­вав­ суспільну­ свідомість­ до­ май­бутніх­ ре­форм. Окрім­вже­на­зва­них­робіт,­О.Ф.­Кістяківський­ще­не­од­но­ра­зо­во­по­вер­тав­ся­у­ своїх­ досліджен­нях­ до­ праць­ Мон­теск’є­ і­ Бек­каріа.­ У­ статті­ «Най­го­ловніші­ мо­мен­ти­роз­вит­ку­на­уки­криміна­ль­но­го­пра­ва»­(1873),­в­«Еле­мен­тар­но­му­підруч­ ни­ку­за­галь­но­го­криміна­ль­но­го­пра­ва»­(1875),­пе­ре­ви­да­но­му­в­1882­і­1891­році,­ Олек­сандр­Фе­до­ро­вич­ до­кладніше­ всіх­ інших,­ навіть­ іно­зем­них,­ криміналістів­ роз­ро­бив­ «історію­ рос­ту­ криміна­ль­но­політич­них­ вчень,­ при­чо­му­ з­ особ­ли­вою­ ува­гою­по­ста­вив­ся­до­пись­мен­ників­борців­за­сво­бо­ду­дум­ки­і­совісті­і­за­бе­зу­с­ тан­ний­рух­на­уки­впе­ред,­усу­пе­реч­са­мо­вдо­во­ле­но­му­не­уцтву­ і­ру­тині,­що­схи­ ляється­пе­ред­уся­ким­чин­ним­пра­вом»17. Аналіз­О.Ф.­Кістяківським­пе­ре­кла­ду­І.­Со­болєва­тво­ру­Бек­каріа­«Про­зло­чи­ ни­і­по­ка­ран­ня»18­і­С.­За­руд­но­го­«Бек­каріа­про­зло­чи­ни­і­по­ка­ран­ня­в­порівнянні­ з­гла­вою­10­ю­На­ка­зу­Ка­те­ри­ни­II­і­су­ча­сни­ми­російськи­ми­за­ко­на­ми»19­свідчать­ про­знай­ом­ст­во­вче­но­го­не­тільки­з­за­зна­че­ним­тво­ром,­але­ і­з­так­зва­ною­Бек­ карієвською­ літе­ра­ту­рою­ (ви­дан­ня­ми­ Бек­каріа­ з­ ко­мен­та­ря­ми,­ ма­теріала­ми,­ 517Юридичні і політичні науки до­дат­ка­ми­та­ін.),­«роз­роб­ка­якої,­–­як­вва­жав­О.Ф.­Кістяківський,­–­да­ла­б­ду­же­ по­вчальні­ ре­зуль­та­ти­ для­ історії­ на­уки­ криміна­ль­но­го­ пра­ва»20.­ Ро­бо­та­ О.Ф.­Кістяківсько­го­«Досліджен­ня­про­смерт­ну­ка­ру»,­що­вий­ш­ла­в­1867­році­ і­ бу­ла­відзна­че­на­сту­пе­нем­магістра,­є­однією­з­найбільш­яс­к­ра­вих­робіт­уче­но­го,­ де,­на­дум­ку­ І.­Лу­чиць­ко­го,­найбільш­по­вно­ і­ рельєфно­відо­б­ра­зи­лось­«усвідо­ млен­ня­не­обхідності­при­вив­ченні­пи­тань­пра­ва­сліду­ва­ти­но­вим­на­уко­вим­ме­то­ дам»21.­Зміст­цієї­на­уко­вої­праці­свідчить,­що­О.Ф.­Кістяківський­був­про­тив­ни­ ком­ смерт­ної­ ка­ри.­ При­чо­му­ по­ка­за­но­ це­ не­ дек­ла­рацією­ і­ по­си­лан­ня­ми­ на­ її­ не­спра­вед­ливість,­ а­ гли­бо­ким­ досліджен­ням­ про­бле­ми­ в­ ши­ро­ко­му­ істо­ри­ко­ порівняль­но­му­ плані.­ «Узяв­шись­ за­ досліджен­ня­ цьо­го­ пред­ме­та,­ –­ пи­сав­ О.Ф.­Кістяківський,­­­я­звер­нув­більшу­ча­с­ти­ну­ува­ги­і­ро­бо­ти­на­істо­рич­ний­бік­ смерт­ної­ка­ри,­на­зв’язок­цьо­го­по­ка­ран­ня­із­суспільним­і­ро­зу­мо­вим­роз­вит­ком­ лю­ди­ни.­При­дослідженні­я­тур­бу­вав­ся­не­про­те,­щоб­за­яви­ти­мою­осо­би­с­ту­дум­ ку,­а­щоб­відшу­ка­ти­по­гляд­на­родів­на­це­по­ка­ран­ня»22. Л.­Біло­г­риць­Кот­ля­ревсь­кий­–­учень­О.Ф.­Кістяківсько­го­–­у­«На­рисі­на­уко­вої­ діяль­ності­проф.­О.Ф.­Кістяківсько­го»­пи­сав,­що­ви­со­ке­зна­чен­ня­«Досліджен­ня­ про­смерт­ну­ка­ру»­«знач­ною­мірою­по­яс­нюється­тим­ме­то­дом,­з­яким­Олек­сандр­ Фе­до­ро­вич­ узяв­ся­ до­ спра­ви...­ Цінні­ ре­зуль­та­ти­ тут­ міг­ при­не­с­ти­ тільки­ філо­ лофсь­ко­істо­рич­ний­ме­тод,­що­вста­нов­лює­зв’язок­цьо­го­по­ка­ран­ня­із­суспільним­ і­ро­зу­мо­вим­роз­вит­ком­лю­ди­ни»23. Ви­я­вив­ши­се­бе­в­«Дослідженні­про­смерт­ну­ка­ру»­не­тільки­в­якості­пе­ре­ко­ на­но­го­про­тив­ни­ка­цьо­го­по­ка­ран­ня,­але­і­як­послідо­вно­го­при­хиль­ни­ка­ви­ко­ри­с­ тан­ня­істо­рич­но­го­ме­то­ду­в­криміна­ль­но­му­праві,­О.Ф.­Кістяківський­за­ре­ко­мен­ ду­вав­ се­бе­ як­ на­уко­вець,­ «який­ цілком­ зро­зумів,­що­ вив­ча­ти­ ко­дек­си­ми­ну­ло­го­ мож­на­і­тре­ба­не­так,­як­вив­чаємо­ми­су­часні­ко­дек­си,­а­з­іншої­на­уко­во­істо­рич­ ної­ точ­ки­ зо­ру,­що­юри­с­тові­ма­ло­ зна­ти­ ті­ або­ інші­пи­сані­ за­ко­ни,­ а­не­обхідно­ зна­ти­зви­чаї­і­по­гля­ди­і­первісних,­ди­ких­на­родів,­і­на­род­них­мас­уза­галі»24. На­ма­га­ю­чись­підкрес­ли­ти­суспільно­істо­рич­ну­при­ро­ду­криміна­ль­но­пра­во­ вих­інсти­тутів,­уче­ний­в­«Еле­мен­тар­но­му­підруч­ни­ку­за­галь­но­го­криміна­ль­но­го­ пра­ва»­провів­до­клад­ний­істо­рич­ний­аналіз­про­це­су­роз­вит­ку­криміна­ль­но­го­пра­ ва,­яким­підтвер­див­вис­лов­ле­ну­ним­у­пе­ред­мові­дум­ку­про­те,­що­вста­нов­ле­ний­ Р.­Ієрин­гом­за­галь­ний­за­кон­роз­вит­ку­пра­ва­як­ор­ганічно­го­яви­ща,­подібно­го­мові­ і­ релігії,­ цілком­ за­сто­сов­ний­ і­ до­ га­лузі­ криміна­ль­но­го­ пра­ва,­ яке­ є­ тільки­ закріплен­ням­відно­син,­ство­ре­них­суспільством.­О.Ф.­Кістяківський­підкрес­лю­ вав,­що­історія­криміна­ль­них­за­ко­но­давств­на­дає­без­сумнівні­до­ка­зи­в­підтвер­д­ жен­ня­то­го­по­ло­жен­ня,­що­су­часні­по­нят­тя­про­зло­чин­і­по­ка­ран­ня­є­плід­дов­го­ ст­ро­ко­во­го­жит­тя­на­родів,­і­що­на­їх­ство­рен­ня­пішли­ти­ся­чоліття­праці­і­зу­силь. «Криміна­ль­не­пра­во­Євро­пи­у­то­му­ви­гляді,­у­яко­му­во­но­існує­те­пер,­–­го­во­ рив­він,­–­з’яви­ло­ся­не­рап­том;­во­но­є­на­ко­пи­че­на­ро­бо­та­ба­га­ть­ох­століть­і­безлічі­ по­колінь»25.­ На­звав­ши­ свій­ підруч­ник­ підруч­ни­ком­ за­галь­но­го­ криміна­ль­но­го­ пра­ва,­О.Ф.­Кістяківський­аналізу­вав­у­ньо­му­ро­бо­ти­з­криміна­ль­но­го­пра­ва­з­точ­ ки­зо­ру­при­сут­ності­в­них­еле­мен­та­уза­галь­нен­ня,­у­за­леж­ності­від­то­го,­більш­ менш­ ок­ре­мо­ пра­цю­вав­ на­род­ над­ роз­вит­ком­ сво­го­ пра­ва,­ або­ він­ був­ спад­ коємцем­ відкриттів­ і­ удо­с­ко­на­лень,­ здійсне­них­ у­ криміна­ль­но­му­ праві­ інши­ми­ на­ро­да­ми.­«Пе­ревірку­ство­рен­ня­уза­галь­нень­шля­хом­на­ступ­ності,­–­го­во­рив­він,­ –­ми­зна­хо­ди­мо­в­історії.­Гре­ки­сприй­ня­ли­відо­му­ча­ст­ку­го­то­вих­уза­галь­нень­у­ єгип­тян­ та­ інших­ на­родів­ Схо­ду.­ Рим­ля­ни­ за­по­зи­чи­ли­ їх­ у­ греків;­ по­ява­ італійських­криміналістів­у­XII­ і­XIII­століттях­мож­ли­ва­бу­ла­під­тією­умо­вою,­ 518 Держава і право • Випуск 50 що­во­ни­перші­ви­я­ви­ли­ся­спад­коємця­ми­уза­галь­нень­римсь­ко­го­пра­ва.­Німецькі,­ фран­цузькі­і­гол­ландські­криміналісти­перші­вчен­ня­криміна­ль­но­го­пра­ва­за­по­зи­ чи­ли­ че­рез­ італійських­ криміналістів­ у­ рим­лян­ і­ з­ ка­нонічно­го­ пра­ва.­ До­те­пер­ на­ука­криміна­ль­но­го­пра­ва­в­Німеч­чині,­Італії­і­Франції­постійно­звер­тається­до­ римсь­ко­го­ пра­ва,­щоб­ знай­ти­ в­ ньо­му­ підтвер­д­жен­ня­ своїх­ по­ло­жень­ або­ при­ наймні­на­крес­ли­ти­ге­не­зис­тієї­або­іншої­ус­та­но­ви»26.­Та­ка­на­ступність,­за­сло­ва­ ми­О.Ф.­Кістяківсько­го,­є­єди­ною­умо­вою­про­гре­су. О.Ф.­ Кістяківський,­ спи­ра­ю­чись­ на­ пра­во­ву­ те­орію­ Р.­ Ієрин­га,­ на­ма­гав­ся­ відшу­ка­ти­істо­рич­не­по­яс­нен­ня­ге­не­зи­су­криміна­ль­но­го­пра­ва.­Він­підкрес­лю­вав,­ що­про­цес­роз­вит­ку­і­ви­дозміни­криміна­ль­но­го­пра­ва­є­про­цес­ор­ганічний,­тоб­то­ та­кий,­ що­ відбу­вається­ по­ незмінних­ за­ко­нах,­ вла­с­ти­вих­ при­роді­ людсь­ких­ суспільств.­Твор­че­ос­мис­лен­ня­«ієрин­говсь­ко­го»­вчен­ня­про­пра­во­при­зве­ло­про­ фе­со­ра­ до­ вис­нов­ку,­ що­ у­ про­цесі­ цьо­го­ роз­вит­ку­ і­ ви­дозміни­ «не­має­ нічо­го­ довільно­го,­не­має­стрибків,­рап­то­вості­і­не­сподіва­нок;­усе­в­ньо­му­підко­ряється­ за­галь­но­му,­вла­с­ти­во­му­всій­при­роді,­за­ко­ну­по­сту­по­во­го­роз­вит­ку,­згідно­з­яким­ од­на­ фор­мація­ явищ­ на­ро­д­жується­ з­ іншої,­ згідно­ з­ яким­ най­б­лиж­че­ на­ступ­не­ ма­ло­чим­відрізняється­від­ос­тан­нь­о­го­по­пе­ред­нь­о­го,­але­де­дві­крайні­фор­мації,­ не­втра­ча­ю­чи­їхньої­ро­до­вої­вла­с­ти­вості,­до­корінно­між­со­бою­розрізня­ють­ся»27.­ Твер­да­пе­ре­ко­наність­вче­но­го­у­на­ступ­ності­в­істо­ричній­зміні­пра­во­вих­явищ,­у­ виз­на­ченні­її­відо­ми­ми­за­ко­на­ми­об’єктив­ної­вла­с­ти­вості,­у­по­сту­по­вості­роз­вит­ ку­од­них­форм­пра­во­во­го­жит­тя­з­інших,­що­їм­пе­ре­ду­ють,­доз­во­ли­ли­І.­Фой­ниць­ ко­му­на­зва­ти­О.Ф.­Кістяківсько­го­«од­ним­із­найбільш­ранніх­пред­став­ників­до­к­т­ ри­ни­ево­люціонізму»28­в­нашій­криміна­ль­но­пра­вовій­на­уці. Вод­но­час­І.­Фой­ниць­кий­підкрес­лю­вав,­що­не­зва­жа­ю­чи­на­те­ве­ли­чез­не­зна­ чен­ня,­яке­О.Ф.­Кістяківський­відво­див­істо­рич­но­му­мо­мен­ту­в­на­уці­криміна­ль­ но­го­ пра­ва,­ ім’я,­ ним­ за­ли­ше­не,­ не­ є­ ім’я­ істо­ри­ка­ пра­ва.­ Та­ке­ ім’я­ на­ле­жить­ дослідни­кам­часів­ми­ну­лих,­що­зай­ма­ли­ся­ни­ми­ви­нят­ко­во­для­виз­на­чен­ня­пра­во­ во­го­ла­ду­ми­ну­ло­го­пра­во­во­го­жит­тя.­«О.Ф.­Кістяківський,­–­пи­сав­уче­ний,­–­не­ був­істо­ри­ком­пра­ва­то­му­вже,­що­він­зай­мав­ся­ми­ну­лим­не­для­ми­ну­ло­го;­ос­таннє­ ціка­ви­ло­ йо­го­ не­ са­ме­ по­ собі,­ а­ тільки­ як­ ступінь­ для­ ро­зуміння­ сьо­го­ден­ня.­ По­гляд­йо­го­спря­мо­ва­ний­на­сьо­го­ден­ня­і­тільки­для­йо­го­з’ясу­ван­ня­звер­тається­ до­ми­ну­ло­го…­Фак­ти­історії­ма­ють­для­ньо­го­зна­чен­ня­тільки­по­каз­ни­ка­по­глядів­ на­ро­ду­на­досліджу­ва­ний­інсти­тут­і­зміни­їх…,­істо­рич­ний­ма­теріал­слу­жить­для­ ньо­го­ос­но­вою­не­тільки­для­з’ясу­ван­ня­сьо­го­ден­ня,­але­і­для­відповіді­про­май­ бутнє;­ з­ ньо­го­ він­ ро­бить­ вис­но­вок­ не­ тільки­ про­ те,­ що­ є,­ але­ і­ що­ по­вин­но­ бу­ти…»29. Подібні­ оцінки­ су­час­ників­О.Ф.­Кістяківсько­го­ по­вною­мірою­ ак­ту­альні­ і­ з­ по­зицій­ дня­ нинішньо­го.­ Хо­ча­ першість­ у­ вис­лов­ленні­ ідей­ про­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ істо­рич­но­го­ ме­то­ду­ в­ криміна­ль­но­му­ праві­ на­ле­жить­ не­ О.Ф.­ Кістяківсько­му,­ од­нак­ він,­ бли­с­ку­че­ ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи­ підго­тов­ле­не­ підґрун­тя,­ був­ пер­шим,­ хто­ об’єднав­ розрізнені­ пе­ре­ко­нан­ня­ йо­го­ су­час­ників­криміналістів,­ і,­ послідо­вно­ спи­ра­ю­чись­на­істо­рич­ний­ме­тод­і­відсто­ю­ю­чи­не­обхідність­йо­го­за­сто­су­ван­ня­з­ ме­тою­ більш­ гли­бо­ко­го­ і­ усебічно­го­ вив­чен­ня­ криміна­ль­но­пра­во­вої­ ма­терії,­ зумів­ ар­гу­мен­то­ва­но­ до­ве­с­ти­ ідею­про­ істо­рич­ну­ на­ступність­ у­ криміна­ль­но­му­ праві.­Особ­ли­ва­зна­чущість­ви­кла­де­них­О.Ф.­Кістяківським­ідей­підтвер­д­жується­ тим,­що,­не­зва­жа­ю­чи­на­сло­вес­ну­дек­ла­рацію­відмо­ви­від­на­ступ­ності­між­до­ре­ во­люційною­ і­ ра­дянсь­кою­ криміна­ль­но­пра­во­вою­ на­укою,­ історія­ її­ роз­вит­ку­ свідчить,­ що­ на­ступність­ незмінно­ «про­би­ва­ла»­ собі­ до­ро­гу,­ закріплю­ю­чи­ те­ 519Юридичні і політичні науки по­зи­тив­не,­ що­ бу­ло­ на­ко­пи­че­но­ ро­бо­тою­ по­пе­редніх­ по­колінь,­ і­ да­ю­чи­ мож­ ливість­роз­ви­ва­ти­ся­но­ве­лам,­що­дик­ту­ють­ся­су­часністю. Хо­ча,­на­дум­ку­про­фе­со­ра­М.І.­Ба­жа­но­ва,­са­ма­«про­бле­ма­на­ступ­ності­в­праві­ відно­сить­ся­до­чис­ла­ма­ло­роз­роб­ле­них»­і­«ли­ше­в­ос­танні­ро­ки­з’яви­ли­ся­спро­би­ висвітли­ти­цю­те­му,­та­й­то­ли­ше­в­плані­по­ста­нов­ки­пи­тан­ня»30,­за­ко­но­про­ектні­ ро­бо­ти,­що­про­во­ди­лись­в­Ук­раїні­в­зв’яз­ку­з­прий­нят­тям­КК­2001­р.,­зро­би­ли­її­ ак­ту­альність­оче­вид­ною. І­дійсно,­роз­роб­ка­і­прий­нят­тя­Криміна­ль­но­го­ко­дек­су­Ук­раїни­2001­р.­по­тяг­ли­ за­со­бою­порівнян­ня­по­ло­жень­раніше­діючо­го­і­но­во­го­криміна­ль­но­го­за­ко­но­дав­ ст­ва­Ук­раїни,­і,­от­же,­зно­ву­вик­ли­ка­ли­інте­рес­до­про­бле­ми­на­ступ­ності,­яка,­як­ ука­зує­ В.О.­ На­вроць­кий­ у­ ро­боті­ «На­ступність­ криміна­ль­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ Ук­раїни­ (порівняль­ний­ аналіз­КК­Ук­раїни­ 1960­ і­ 2001р.)»,­ «ви­ма­гає­ по­даль­шої­ роз­роб­ки­і­до­клад­но­го­виз­на­чен­ня»31.­ Ана­логічний­ інте­рес­ до­ про­бле­ми­ на­ступ­ності­ спо­с­терігається­ і­ у­ на­уці­ криміна­ль­но­го­пра­ва­РФ,­де­вис­лов­люється­ідея­про­не­обхідність­«по­нов­лю­ва­ти­ зв’язок­часів»32.­«Тре­ба­підня­ти­ся­на­рівень­дум­ки­тих­уче­них­юристів,­–­пи­ше­ проф.­ І.Я.­ Ко­за­чен­ко,­ –­ чия­ пра­ця­ бу­ла­ обірва­на­ фа­таль­ним­ 1917­ро­ком.­ Тре­ба­ освоїти­це­ба­гат­ст­во­у­світлі­су­час­них­про­блем,­те­орій­і­да­ти­кримінальній­юрис­ пру­денції­ но­ве­ жит­тя,­ що­ є­ не­одмінною­ умо­вою­ пе­ре­хо­ду­ Росії­ з­ то­талітар­но­ авто­ри­тар­но­го­ре­жи­му­в­пра­во­вий»33. Кон­ста­тація­ по­си­лен­ня­ ува­ги­ до­ про­бле­ми­ на­ступ­ності­ по­тре­бує­ ро­зуміння­ то­го,­ що­ на­ступність­ у­ праві­ в­ са­мо­му­ за­галь­но­му­ виді­ оз­на­чає­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ по­пе­ред­нь­о­го­пра­во­во­го­досвіду.­А­та­кий­по­пе­редній­досвід­мо­же­бу­ти­ви­ко­ри­с­ та­ний­у­пра­во­твор­чості,­у­пра­во­за­с­то­совчій­прак­тиці,­у­на­уці,­у­си­с­темі­юри­дич­ ної­освіти­і­навіть­у­ви­кла­данні­кон­крет­них­юри­дич­них­дис­циплін.­З­цьо­го­вип­ ли­ває,­що­на­ступність­у­криміна­ль­но­му­праві­–­це­настільки­ба­га­то­г­ран­на­і­зна­ чи­ма­про­бле­ма,­що­висвітлен­ня­хо­ча­б­де­я­ких­ її­ ас­пектів,­ та­ких,­на­при­клад,­ як­ на­ступність­у­криміна­ль­но­пра­вовій­на­уці­і­криміна­ль­но­му­за­ко­но­давстві,­ста­но­ ви­ти­ме­ знач­ний­ на­уко­вий­ інте­рес.­ Оціню­ю­чи­ пер­спек­ти­ви­ на­уко­вої­ роз­роб­ки­ да­ної­про­бле­ма­ти­ки,­слід­за­зна­чи­ти,­що­як­що­пи­тан­ня­про­на­ступність­у­криміна­ ль­но­му­ за­ко­но­давстві­ одер­жа­ло­ пев­не­ висвітлен­ня­ в­ ро­бо­тах­ су­час­них­ криміналістів­М.І.­Ба­жа­но­ва34,­Ю.В.­Ба­уліна35,­В.К.­Гри­щу­ка36,­Л.Л.­Круг­ли­ко­ ва37,­В.О.­На­вроць­ко­го38,­ то­ пи­тан­ня­ про­ на­ступність­ у­ роз­вит­ку­ криміна­ль­но­ пра­во­вої­на­уки­за­ли­шається­прак­тич­но­зовсім­не­дослідже­ним. От­же,­про­бле­ма­на­ступ­ності­в­праві­над­зви­чай­но­ак­ту­аль­на­на­сьо­годнішній­ день,­ і­ її­ досліджен­ня,­ на­ наш­ по­гляд,­ мож­на­ зба­га­ти­ти­ звер­нен­ням­ до­ робіт­ О.Ф.­Кістяківсько­го,­який­сто­яв­у­ви­токів­роз­роб­ки­за­зна­че­но­го­пи­тан­ня­і­намітив­ пер­спек­ти­ви­ йо­го­ роз­вит­ку.­ А­ оскільки­ ро­зуміння­ про­бле­ми­ на­ступ­ності­ в­ криміна­ль­но­му­праві­не­роз­рив­но­пов’яза­не­з­ви­ко­ри­с­тан­ням­істо­рич­но­го­ме­то­ду,­ то­хотіло­ся­б­по­ба­жа­ти,­щоб­ви­ко­ри­с­тан­ня­істо­рич­но­го­(ге­не­тич­но­го)­підхо­ду­як­ дослідниць­ко­го­прий­о­му,­що­ста­но­вить­один­з­ба­зо­вих­еле­ментів­ме­то­до­логічної­ ос­но­ви­ро­бо­ти­над­розв’язан­ням­су­час­них­про­блем­те­орії­і­прак­ти­ки­криміна­ль­ но­го­пра­ва,­не­пе­ре­тво­ри­ло­ся­на­про­сте­звер­нен­ня­влас­не­до­хро­но­логії­роз­вит­ку­ то­го­чи­іншо­го­пра­во­во­го­інсти­ту­ту­або­ци­ту­ван­ня­кла­сиків­криміна­ль­но­пра­во­ вої­ на­уки,­ а­ яв­ля­ло­ б­ со­бою­ серй­оз­не­ гли­бо­ке­ ос­мис­лен­ня­ явищ,­ що­ ста­ли­ об’єктом­істо­рич­но­го­аналізу,­і­навіть,­мож­ли­во,­но­ве­ос­мис­лен­ня­ме­то­до­логічних­ ас­пектів­са­мо­го­істо­рич­но­го­підхо­ду. 520 Держава і право • Випуск 50 1.­Криміна ль не­ пра­во­Ук­раїни:­ За­галь­на­ ча­с­ти­на:­Підруч­ник­ для­ сту­дентів­юрид.­ спец.­ вищ.­ за­кладів­ освіти­ /­ М.І.­ Ба­жа­нов,­Ю.В.­ Ба­улін,­ В.І.­ Бо­ри­сов­ та­ ін.;­ За­ ред.­ М.І.­Ба­жа­но­ва,­В.В.­Ста­ши­са,­В.Я.­Тація.­–­К.­Х.:­Юрінком­Інтер­Пра­во,­2001.­–­С.19.­ 2. За валь нюк В.­ Прин­цип­ істо­риз­му­ в­ пра­во­­ і­ дер­жа­воз­навстві­ //­ Пра­во­ Ук­раїни.­ –­ 1998.–­№­ 2­ .­ –­ С.­ 1­23;­Ке д ров Б.М.­ Ис­то­рия­ на­уки­ и­ прин­ци­пы­ ее­ ис­сле­до­ва­ния­ //­ Во­про­сы­фи­ло­со­фии.­–­1971.­–­№­9.­–­С.­78;­Но ви ков А.И.­О­ме­то­дах­ис­то­ри­ко­фи­ло­ соф­ско­го­ ис­сле­до­ва­ния­ //­ Про­бле­мы­ ме­то­до­ло­гии­ на­уки­ и­ на­уч­но­го­ твор­че­ст­ва:­ Сб.­ ста­тей­/­Под­ред.­В.А.­Штоф­фа­и­проф.­А.М.­Мос­те­па­нен­ко.­–­Л.:­Изд­во­ЛГУ,­1977.­–­ С.­166–167;­Селіва нов В.­Про­бле­ма­ме­то­до­логічної­об­грун­то­ва­ності­вітчиз­ня­но­го­пра­во­ знав­ст­ва­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­1998.­–­№­12.­–­С.­34­43.­3. Нов го род цев П.И.­Ис­то­ри­че­с­кая­ шко­ла­юри­с­тов,­ее­про­ис­хож­де­ние­и­судь­ба.­Опыт­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­ос­нов­шко­лы­Са­ви­ ньи­в­их­по­сле­до­ва­тель­ном­раз­ви­тии.­–­М.,­1896.­–­С.­150.­4. Да ни ло вич И.­О­хо­де­уго­ лов­но­го­за­ко­но­ве­де­ния­во­об­ще­и­пре­иму­ще­ст­вен­но­в­Гер­ма­нии­//­Жур­нал­Ми­ни­с­тер­ст­ ва­на­род­но­го­про­све­ще­ния.­–­1837.­–­Ч.­14.­–­С.­340­341.­5. Гор де ен ко Г.­В­чем­долж­но­ со­сто­ять­уче­ное­уго­лов­ное­ за­ко­но­ве­де­ние­ в­Рос­сии­в­на­сто­я­щее­ вре­мя?­–­Х.,­ 1838.­ –­ С.­23;­Фельд штейн Г.С.­Глав­ные­те­че­ния­в­ис­то­рии­на­уки­уго­лов­но­го­пра­ва­в­Рос­сии.­ –­Яро­славль:­Ти­по­гра­фия­Гу­берн­ско­го­прав­ле­ния,­1909.­–­С.­591.­6. Се ме нов ский Д.­О­ хо­де­и­дей­ст­вии­за­ко­но­да­тель­ст­ва­на­бла­го­со­сто­я­ние­об­ще­ст­вен­ное.­–­М.,­1838.­–­С.­8.­ 7. Жи ря ев А.­Уго­лов­ное­пра­во­ //­Юри­ди­че­с­кий­ве­ст­ник.­ –­ 1863.­ –­Вып.­ 31.­ –­С.­ 7.­8. Ко ло сов ский П.­Очерк­ис­то­ри­че­с­ко­го­раз­ви­тия­пре­ступ­ле­ний­про­тив­жиз­ни­и­здо­ро­вья­ по­рус­ско­му­пра­ву.­–­М.,1857.­–­С.­8.­9. Че бы шев­Дми т ри ев А.­Всту­пи­тель­ная­лек­ция,­ чи­тан­ная­в­Ка­зан­ском­уни­вер­си­те­те­6­сен­тя­б­ря­1860­г.­//­Юри­ди­че­с­кий­жур­нал.­–­1860.­ –­№­2.­–­С.­66.­10. Ан то ло гия ми­ро­вой­пра­во­вой­мыс­ли.­В­5­ти­т.­Т.­4.­Рос­сия­XI­XIX­ вв.­/­Рук­ль­на­уч.­про­ек­та­Се­ми­гин­Г.Ю.;­Отв.­ред.­Скри­пи­лев­Е.А.­–­М.:­Мысль.,1999.­ –­С.­709.­11. Ки с тя ков ский А.Ф.­Уго­лов­ное­пра­во­Ита­лии.­(Пес­си­на­и­со­вре­мен­ное­дви­ же­ние­ита­ль­ян­ско­го­уго­лов­но­го­пра­ва­и­на­уки)­ //­Су­деб­ный­жур­нал.­–­1873.­–­№­4.­–­ С.46.­12. Ки с тя ков ский А.Ф.­Эле­мен­тар­ный­учеб­ник­об­ще­го­уго­лов­но­го­пра­ва­с­по­дроб­ ным­из­ло­же­ни­ем­на­чал­рус­ско­го­уго­лов­но­го­за­ко­но­да­тель­ст­ва.­Часть­об­щая.­–­3­е­изд.­ –­К.:­Тип.­Ио­ган­со­на,­1891.­–­С.­31.­13. Ки с тя ков ский А.Ф.­Вли­я­ние­Бек­ка­риа­на­рус­ское­ уго­лов­ное­пра­во­//­Жур­нал­Ми­ни­с­тер­ст­ва­юс­ти­ции.­–­1864.­–­№­9.­–­С.­459­470.­14. Ки с­ тя ков ский А.Ф.­Из­ло­же­ние­на­чал­уго­лов­но­го­пра­ва­по­На­ка­зу­Им­пе­ра­т­ри­цы­Ека­те­ри­ны­ II­//­Уни­вер­си­тет­ские­из­ве­с­тия.­–­1864.­–­№­10.­–­С.­1­21.­15. Мо­ва­йде­про­мо­нар­ший­ На­каз,­да­ний­в­якості­керівництва­Ка­те­ри­ною­II­спеціальній­Комісії­по­ство­рен­ню­но­во­ го­криміна­ль­но­го­Уло­жен­ня.­Комісія­проісну­ва­ла­з­1767­до­1774­р.,­сфор­му­лю­ва­ла­ли­ше­ декілька­розділів­Криміна­ль­но­го­уло­жен­ня.­16. Бе ло гриц­Кот ля рев ский Л. Очерк­на­уч­ ной­де­я­тель­но­с­ти­проф.­А.Ф.­Ки­с­тя­ков­ско­го­ //­Ки­ев­ская­ста­ри­на.­–1885.­–­Кн.­6.­–­С.­ 242.­17. Чу бин ский М.­Ста­тьи­ и­ ре­чи­ по­ во­про­сам­ уго­лов­но­го­ пра­ва­ и­ про­цес­са:­Сб.­ ста­тей.­–­Х.:­Ти­по­Ли­то­гра­фия­«Пе­чат­ное­де­ло»,­1906.­–­С.­206.­18. Ки с тя ков ский А.Ф.­ Це­зарь­Бек­ка­риа.­О­пре­ступ­ле­ни­ях­и­на­ка­за­ни­ях,­пе­ре­вод­Ив.­Со­бо­ле­ва­(раз­бор­со­чи­не­ ния)­//­Кри­ти­че­с­кое­обо­зре­ние.­–­1879.­–­С.17­26.­19. Ки с тя ков ский А.Ф.­Об­зор­со­чи­не­ ния­С.­За­руд­но­го­«Бек­ка­риа­о­пре­ступ­ле­ни­ях­и­на­ка­за­ни­ях­в­срав­не­нии­с­гла­вою­10­ю­ На­ка­за­Им­пе­ра­т­ри­цы­Ека­те­ри­ны­II­и­с­со­вре­мен­ны­ми­рус­ски­ми­за­ко­на­ми»­ //­Жур­нал­ граж­дан­ско­го­и­уго­лов­но­го­пра­ва.­–­1880.­–­Кн.1.­–­С.­159­167.­20. Ки с тя ков ский А.Ф.­ Це­зарь­Бек­ка­риа.­О­пре­ступ­ле­ни­ях­и­на­ка­за­ни­ях,­пе­ре­вод­Ив.­Со­бо­ле­ва­(раз­бор­со­чи­не­ ния)­ //­Кри­ти­че­с­кое­обо­зре­ние.­–­С.­19.­21. Лу чиц кий И.­Тру­ды­А.Ф.­Ки­с­тя­ков­ско­го­в­ об­ла­с­ти­ис­то­рии­и­обыч­но­го­пра­ва­//­Ки­ев­ская­ста­ри­на.­–­1895.­–­Кн.­1.­–­С.­78.­22. Ки с­ тя ков ский А.Ф.­ Ис­сле­до­ва­ние­ о­ смерт­ной­ каз­ни.­ –­ Ту­ла:­Ав­то­граф,­ 2000.­ –­ С.­ 6.­ 23. Бе ло гриц­Кот ля рев ский Л.­ Очерк­ на­уч­ной­ де­я­тель­но­с­ти­ проф.­А.Ф.­ Ки­с­тя­ков­ско­го­ //­ Ки­ев­ская­ ста­ри­на.­ –­ 1885.­ –­Кн.­ 6.­ –­С.­ 243­244.­24. Лу чиц кий И.­А.Ф.­Ки­с­тя­ков­ский­ (Не­кро­лог)­//­Ки­ев­ская­ста­ри­на.­–­1885.­–­Кн.­2.­–­С.­411.­25. Ки с тя ков ский А.Ф.­Эле­ мен­тар­ный­учеб­ник­об­ще­го­уго­лов­но­го­пра­ва­с­по­дроб­ным­из­ло­же­ни­ем­на­чал­рус­ско­го­ уго­лов­но­го­за­ко­но­да­тель­ст­ва.­Часть­об­щая.­–­3­е­изд­е.­–­К.:­Тип.­Ио­ган­со­на,­1891.­–­С.­ 119.­26. Інсти тут­ру­ко­пи­су­Національ­ної­бібліоте­ки­Ук­раїни­імені­В.І.­Вер­надсь­ко­го.­ 521Юридичні і політичні науки –­Ф.­61.­–­№­352.­–­А.­11.­27. Ки с тя ков ский А.Ф.­Эле­мен­тар­ный­учеб­ник­об­ще­го­уго­лов­ но­го­ пра­ва­ с­ по­дроб­ным­ из­ло­же­ни­ем­ на­чал­ рус­ско­го­ уго­лов­но­го­ за­ко­но­да­тель­ст­ва.­ Часть­ Об­щая.­ –­ 3­е­ изд­е.­ –­ К.:­ Тип.­ Ио­ган­со­на,­ 1891.­ –­ С.­ 120.­ 28. Фой ниц кий И.­ А.Ф.­Ки­с­тя­ков­ский­ как­ кри­ми­на­лист­ //­ Ки­ев­ская­ ста­ри­на.­ –­ 1895.­ –­ Кн.­ 1.­ –­ С.­ 94.­ 29. Там­са­мо.­–­С.­91.­30. Ба жа нов М.И.­К­во­про­су­о­пре­ем­ст­вен­но­с­ти­в­уго­лов­ном­пра­ ве­ //­ Про­бле­мы­ за­кон­но­с­ти:­ Респ.­ меж­ве­домств.­ на­учн.­ сб.­ Вып.­ 30.­ /­ Отв.­ ред.­ В.Я.­ Та­ций.­–­Х.:­Нац.­юрид.­акад.­Ук­ра­и­ны,­1995.­–­С.114.­31. На вроць кий В.О.­На­ступність­ криміна­ль­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ Ук­раїни­ (порівняль­ний­ аналіз­ КК­ Ук­раїни­ 1960­ та­ 2001­р.).­–­К.:­Атіка,­2001.­–­С.­25.­32. Уго лов ное пра­во.­Об­щая­часть.­Учеб­ник­для­вузов­ /­ Отв.­ ред.:­ И.Я.­ Ко­за­чен­ко­ и­ З.А.Не­зна­мо­ва.­ –­ М.:­ Нор­ма­Ин­фра­М,­ 1999.­ –­ С.­ XI.­ 33. Там­са­мо.­34. Ба жа нов М.И.­К­во­про­су­о­пре­ем­ст­вен­но­с­ти­в­уго­лов­ном­пра­ве­//­Про­ бле­мы­за­кон­но­с­ти:­Респ.­меж­ве­домств.­на­учн.­сб.­Вып.­30.­/­Отв.­ред.­В.Я.­Та­ций.­–­Х.:­ Нац.­юрид.­акад.­Ук­ра­и­ны,­1995.­–­С.114­121.­35.­Ба у лин Ю.В.­Пре­де­лы­пре­ем­ст­вен­но­ с­ти­в­раз­ви­тии­уго­лов­но­го­за­ко­но­да­тель­ст­ва­//­Ис­то­рия­раз­ви­тия­уго­лов­но­го­пра­ва­и­ее­ зна­че­ние­для­со­вре­мен­но­с­ти:­Ма­те­ри­а­лы­V­Меж­ду­на­род­ной­на­уч­но­прак­ти­че­с­кой­кон­ фе­рен­ции,­ со­сто­яв­шей­ся­ на­ юри­ди­че­с­ком­ фа­куль­те­те­ МГУ­ им­ М.В.­ Ло­мо­но­со­ва­ 26–27­мая­2005­г.­–­М.:­Лек­сЭст,­2006.­–­С.­33­37.­36. Гри щук В.К.­Ко­дифікація­криміна­ ль­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва­Ук­раїни:­про­бле­ми­історії,­ме­то­до­логії­та­те­орії:­Ав­то­реф.­дис.­...­ д­ра­юрид.­на­ук.­–­К.,­1992.­–­С.­19­20.­37. Круг ли ков Л.Л.­О­вос­при­я­тии­идей­Уго­лов­но­ го­уло­же­ния­1903­г.­в­Об­щей­ча­с­ти­со­вре­мен­но­го­рос­сий­ско­го­уго­лов­но­го­пра­ва­//­Ис­то­ рия­раз­ви­тия­уго­лов­но­го­пра­ва­и­ее­зна­че­ние­для­со­вре­мен­но­с­ти:­Ма­те­ри­а­лы­V­Меж­ду­ на­род­ной­на­уч­но­прак­ти­че­с­кой­кон­фе­рен­ции,­со­сто­яв­шей­ся­на­юри­ди­че­с­ком­фа­куль­те­ те­ МГУ­ им­ М.В.­ Ло­мо­но­со­ва­ 26­27­ мая­ 2005­ г.­ –­ М.:­ Лек­сЭст,­ 2006.­ –­ С.­ 222­226.­ 38. Нав роць кий В.О.­На­ступність­криміна­ль­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва­Ук­раїни­(порівняль­ний­ аналіз­КК­Ук­раїни­1960­та­2001­р.).­–­272­c. 522 Держава і право • Випуск 50 Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА О. В. Харитонова. МетодологІЯ вІтЧизнЯноЇ кримІнально-правовоЇ науки: становленнЯ ІсториЧного методу та проблеми наступностІ

Схожі ресурси