Емоційний стан як ознака суб’єктивної сторони складу злочину
Визначено місце емоційного стану злочинця серед ознак суб’єктивної сторони складу злочину.
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34901 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Емоційний стан як ознака суб’єктивної сторони складу злочину / О.М. Короленко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 605-609. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34901 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-349012012-06-10T12:16:14Z Емоційний стан як ознака суб’єктивної сторони складу злочину Короленко, О.М. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Визначено місце емоційного стану злочинця серед ознак суб’єктивної сторони складу злочину. Определяется место эмоционального состояния преступника среди признаков субъективной стороны состава преступления. Article devoted the problem of location the emotional state of criminal among the signs of subjective side of corpus delict. 2010 Article Емоційний стан як ознака суб’єктивної сторони складу злочину / О.М. Короленко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 605-609. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34901 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
spellingShingle |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Короленко, О.М. Емоційний стан як ознака суб’єктивної сторони складу злочину Держава і право |
description |
Визначено місце емоційного стану злочинця серед ознак суб’єктивної сторони складу злочину. |
format |
Article |
author |
Короленко, О.М. |
author_facet |
Короленко, О.М. |
author_sort |
Короленко, О.М. |
title |
Емоційний стан як ознака суб’єктивної сторони складу злочину |
title_short |
Емоційний стан як ознака суб’єктивної сторони складу злочину |
title_full |
Емоційний стан як ознака суб’єктивної сторони складу злочину |
title_fullStr |
Емоційний стан як ознака суб’єктивної сторони складу злочину |
title_full_unstemmed |
Емоційний стан як ознака суб’єктивної сторони складу злочину |
title_sort |
емоційний стан як ознака суб’єктивної сторони складу злочину |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34901 |
citation_txt |
Емоційний стан як ознака суб’єктивної сторони складу злочину / О.М. Короленко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 605-609. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT korolenkoom emocíjnijstanâkoznakasubêktivnoístoroniskladuzločinu |
first_indexed |
2025-07-03T16:01:26Z |
last_indexed |
2025-07-03T16:01:26Z |
_version_ |
1836642191630401536 |
fulltext |
О. М. КОРОЛЕНКО. ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЯК ОЗНАКА СУБ’ЄКТИВНОЇ
СТОРОНИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
Виз на че но місце емоційно го ста ну зло чин ця се ред оз нак суб’єктив ної сто ро ни скла
ду зло чи ну.
Клю чові сло ва: емоційний стан, суб’єктив на сто ро на скла ду зло чи ну, фа куль та
тив на оз на ка.
Оп ре де ля ет ся ме с то эмо ци о наль но го со сто я ния пре ступ ни ка сре ди при зна ков
субъ ек тив ной сто ро ны со ста ва пре ступ ле ния.
Клю че вые сло ва: эмо ци о наль ное со сто я ние, субъ ек тив ная сто ро на со ста ва пре
ступ ле ния, фа куль та тив ный при знак.
Article devoted the problem of location the emotional state of criminal among the signs of
subjective side of corpus delict.
Key words: emotional state, subjective side of corpus delict, optional sign.
Аналіз складу будьякого злочину неможливий без з’ясування змісту ознак
суб’єктивної сторони. Їх встановлення має надзвичайно важливе значення для
правильної кримінальноправової кваліфікації,призначенняпокарання,недопу
щення суб’єктивного інкримінування, розмежування від суміжних складів зло
чинівтавідмежуваннявідіншихправопорушеньтощо.Укримінальноправовій
доктрині переважна більшість вчених зазначає,що суб’єктивна сторона складу
злочину–цевнутрішніпсихічніпроцесиусвідомостітаволіособи,якавчинила
злочин; ставлення особи до злочину та окремих його елементів. До ознак
суб’єктивноїсторонискладузлочинутрадиційновідносятьвину,мотивімету.На
сьогодні дискусійним залишається питання про те, чи належить до ознак
суб’єктивної сторонискладу злочинуемоційнийстан злочинця.Цьомуприсвя
чені праці А.О. Пінаєва, А.А. Піонтковського, О.І. Рарога, Б.С. Утєвського,
П.С.Дагеля, Г.А. Крігера, Ф.Г. Гілязєва, Ю.А. Красикова, Є.В. Ворошиліна,
І.Г.Філановського, Т.Г. Шавгулідзе, М.Й. Коржанського, С.А. Тарарухіна,
В.К.Матвійчукатаінших.
У ч.1 ст.2 КК України законодавець визначив, що підставою кримінальної
відповідальностієвчиненняособоюсуспільнонебезпечногодіяння,якемістить
складзлочину,передбаченийККУкраїни.Цеозначає,щодляпритягненняособи
докримінальноївідповідальностітавизнанняїївинноюувчиненніпевногозло
чинунеобхідно встановити ознаки складу злочинуу вчиненомунеюсуспільно
небезпечномудіянні.
Внауцііснуютьдекількаточокзорущодомісцяемоційногостанузлочинця
серед ознак суб’єктивної сторони складу злочину, які можна звести до трьох
основнихпідходів.Згіднопершогопідходу,емоційнийстанособиневходитьдо
суб’єктивної сторони злочину, а притаманний лише окремим привілейованим
складамзлочинів,вякихумовоювідповідальностієперебуваннявинноговстані
сильногодушевногохвилювання.Наприклад,А.О.Пінаєвпринциповозаперечує
проти того, щоб емоційний стан особи розглядався структурною ознакою
суб’єктивноїсторонискладузлочинуівивчавсявїїмежах,мотивуючицетим,що
605Юридичні і політичні науки
© КОРОЛЕНКО Олександр Миколайович – аспірант Інституту держави і права
ім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни
емоціїпритаманнібудьякійдіяльностілюдини,тобтоприсутніувині,наявніпри
формуваннімотивівтамети.Цейнауковець,окрімтого,вважає,щоемоційний
станповиненвивчатисявиключновмежахпривілейованихскладів,вякихйдеть
сяпростанафекту1.Такоїждумкидотримуютьсяйтівчені,якіприаналізізмісту
суб’єктивної сторони складу злочину взагалі не згадують про емоційний стан
особи.ПротещеА.А.Піонтковський, якийтакожнерозглядавемоційнийстан
окремо,всежнаголошувавнатому,щоемоційнастороназлочинудозволяєбільш
глибокозрозумітимотививчиненогодіяння,спрямованістьумислуабопричини
недбалостіі,такимчином,більшглибокоз’ясуватихарактервиниособивцьому
злочині2.
НайбільшрадикальноюєпозиціязцьогопитанняО.І.Рарога,якийвважає,
щоемоціїнеєелементомпсихічногоставленняособидосуспільнонебезпечного
діяння,аозначаютьпсихічніпереживання,котріможутьпереживатисядо,підчас
абопіслявчиненнязлочину.Частішевсьоговонинемаютьюридичногозначення.
Особливо це стосується емоцій, що переживаються після вчинення злочину.
О.І.Рарогзазначає,щоівтихвипадках,колиемоціїмаютьзначеннядляоцінки
психологічногозмістузлочину,вонинеєсамостійноюознакоюсуб’єктивноїсто
ронизлочину3.О.І.Рарогробитьвисновокпроте,щоемоційнийстанособислід
визнати не юридичною ознакою суб’єктивної сторони злочину, а соціальною
ознакою, яка характеризує особу винного. Афект, як патологічний, так і фізіо
логічний,цейкриміналіствважаєознакою,якахарактеризуєстансуб’єктазлочи
ну,анесуб’єктивнусторонузлочину,оскількисвідчитьлишепрозниженіінте
лектуальнітавольовіможливостілюдини4.
Такіаргументи,нанашпогляднеєпереконливими,оскількиемоційнийстан,
яківина,неєознакоюсамогосуб’єктазлочину,ахарактеризуєсамейогостав
лення допевнихюридично значимихподій,що і дозволяє віднести емоційний
стансамедосуб’єктивної,тобтовнутрішньої,сторонизлочину.
Згіднодругогопідходу,емоційнийстанособи(таксамо,якмотивімета)неє
самостійною ознакою суб’єктивної сторони складу злочину, а входить у зміст
вини. Вперше таку точку зору висловив ще в 1950 р. Б.С. Утєвський, який
підкреслював, що емоційний стан особи входить у зміст вини як її елемент,
оскільки вони є двигуном волі особи та умислу на вчинення злочину5. Б.С.
Утєвськийзазначав,щовсіпочуттятаемоціїлюдини,якісправилитойчиінший
вплив на вчинення ним злочину, є емоціями, що заслуговують негативної
суспільноїоцінки6.
Такої позиції дотримуються також, зокрема, П.С.Дагель, Г.А.Крігер,
Ф.Г.Гілязєв,Ю.А.Красиковта інші.Так,П.С.Дагель,ототожнюючисуб’єктивну
сторону злочину із виною, вважає мотив, мету та емоційний стан складовими
компонентамипсихічноговідношення,якескладаєвину7.Г.А.КрігертаЄ.В.Во
рошилін зазначають, що мотив, мета і емоції завжди притаманні будьякій
людськійповедінці,втомучисліізлочинній8.Науковціроблятьвисновокпроте,
щоемоції(якмотивімета)єобов’язковимикомпонентамипсихологічногозмісту
виниітомуповиннібутивстановленіувсіхвипадкахвчиненняякумисних,такі
необережнихзлочинів.Ігноруванняцихкомпонентівпризводитьдонеправильно
го встановлення ступеня вини, а отже, не дозволяє індивідуалізувати
відповідальністьтапокарання.Водночасзазначенівченіслушнопідкреслюють,
що не всі емоції мають кримінальноправове значення: в суб’єктивну сторону
злочинувходятьлишетіемоції,якісупроводжуютьпроцеспідготовкитавчинен
606 Держава і право • Випуск 50
нязлочину,щовпливаютьнахарактерсуспільноїнебезпечностіцьогодіяння.Але
тіемоції,щохарактеризуютьставленнядовжевчиненогозлочину,неєкомпонен
тамипсихічної діяльності, яка переживається вмомент вчинення злочину, і не
можуть бути ознакою суб’єктивної сторони, проте можуть бути враховані при
індивідуалізаціїпокарання9.
СхожимиєіміркуваннязцьогопитанняФ.Г.Гілязєва,якийвважає,щоемоції
є елементами психічного відображення особи і тому вони входять до змісту
психічногоставленнясуб’єктадосуспільнонебезпечногодіяннятайогосуспільно
небезпечнихнаслідків,хоча інезавждивонивизначенівзаконодавчійформулі
вини.Алеїхневключеннянеозначає,щовониневходятьудіяння,азаконода
вець включає емоційні компоненти в зміст вини з урахуванням їх особливого
соціальногозначення10.Ф.Г.Гілязєвпідкреслює,щоемоційнасторонакриміна
льноправовогодіяннясуб’єктаєкомпонентомпсихічногоставленнядовласного
діяння і його наслідків. Емоції можуть посилювати мотиви, породжувати та
активізувативольовуспрямованістьдіяння11.
Ю.А. Красиков також вважає, що мотив, мета, емоції, характеризуючи
психічнудіяльністьвинного,входятьвсуб’єктивнусторонузлочинучерезуми
сел та необережність12.Ю.А. Красиков підкреслює, що емоційний (чуттєвий)
компонентлюдськоїпсихікиєобов’язковимелементомкожноговчинкулюдини,
втомучислізлочину.Мотив,мета,емоції,характеризуючипсихічнудіяльність
винногоузв’язкуізвчиненнямзлочину,складаютьсуб’єктивнусторонузлочину,
проявляючисьчерезумиселтанеобережність(формивини).Ю.А.Красиковнаго
лошуєй на тому,що встановленнямотиву,мети та емоцій дозволяє визначити
ступіньвини13.Оскількивопистихчиіншихвидівзлочинівзавждивходить(або
презюмується,щовходить)певнаформавини,цяознакаєобов’язковою.Іншіж
компонентивини(мотив,мета,емоції)рідкопередбаченівстаттяхККприописі
видівзлочинів,щодозволяєвіднестиїхдофакультативнихознак14.
Роблячивисновок,слідзазначити,щост.23ККУкраїнивизначає,щовиною
єпсихічнеставленняособидовчинюваноїдіїчибездіяльності,передбаченоїКК
та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Таке розуміння
суб’єктивноїсторонискладузлочинувидаєтьсянеприйнятним,оскількисклада
тиметьсяситуація,колиоднепоняттяпозначаєтьсядекількоматермінами,щоє
неприпустимим.Такожототожненнявиниізсуб’єктивноюстороноюскладузло
чину,нанашудумку,єнеприйнятнимнетількизтеоретичноїточкизору,айз
практичної, оскільки таке ототожнення призведе до плутанини з приводу
кримінальноправовогозначеннямотивуйметитаїхмісцявсистеміознакскладу
злочину.
Прихильники третього підходу – найбільшпоширеного в кримінальнопра
вовійнауці–вважають,щоемоційнийстанособи,порядізмотивомтаметою,є
факультативною ознакою суб’єктивної сторони злочину. Прихильники цього
підходувважають,щоемоційнийстанвказуєтьсявконкретномускладізлочину
незавжди,алишеувипадку,коливінвизначаєсутністьвчиненогозлочинуабо
суттєво впливає на характер чи ступінь суспільної небезпечності вчиненого15.
І.Г.Філановський,критикуючипозиціютихнауковців,зокремаП.С.Дагеля,які
включають мотив, мету та емоції в зміст вини, підкреслює психологічну
необґрунтованістьтапрактичнунеприйнятністьтакоїпозиції16.АргументаціяІ.Г.
Філановськогозводитьсядонаступного:1)законпов’язуєвинулишеізумислом
абонеобережністю і непов’язує ізмотивом,метоюта емоційним станом; 2) в
607Юридичні і політичні науки
Особливій частині КК є багато складів злочинів, які не передбачають мотиви,
мету та емоційний стан; 3) психологічній склад особистості не вичерпується
лишемотивом,метоюіемоційнимстаном,авключаєхарактер,темпераментта
іншіриси,аїхвключеннядозмістувинипризведедотого,щовонавтратитьсвою
специфіку17. Т.Г. Шавгулідзе також вважає, що включення емоційного стану,
мотиву тамети до змісту вини призведе до змішування понять «поведінка» та
«вина»18.Цьогопідходудотримуютьсяібільшістьукраїнськихвчених.М.Й.Кор
жанськийтакожвідноситьпсихічніпочуття(емоції)підчасвчиненнязлочинудо
факультативнихознаксуб’єктивноїсторонискладузлочину19.Цейвченийзазна
чає,щоемоціїмаютьзначеннядляз’ясуваннясуб’єктивноїсторонизлочину,вони
можутьсвідчитипромотививчиненнязлочинуабовказуватинаметуйоговчи
нення.Алеводночаснауковецьвважає,щовзагаліемоціїлежатьзамежамискла
дузлочинуівпливаютьлишенапризначенняпокаранняієобов’язковимиозна
камилишезлочинів,передбаченихст.ст.116та123ККУкраїни20.
С.А.ТарарухінтаВ.К.Матвійчукстверджують,щосуб’єктивнасторонаохоп
люєвсюпсихічнудіяльністьсуб’єктапривчиненнізлочину.Цінауковцінаголо
шують, що формальний підхід до цих ознак часто призводить до помилкових
висновків:стосовноконкретногозлочинувсіознакипотрібні,алесамостійного
кримінальноправового значення мотив, мета, емоції набувають не завжди і в
цьомувиявляєтьсяїхфакультативність21.
На кримінальноправове значення емоційного стану особи при кваліфікації
окремих категорій злочинів звертає увагу і Пленум Верховного Суду України,
якийвп.23своєїпостанови№2від7лютого2003р.«Просудовупрактикув
справахпрозлочинипротижиттятаздоров’яособи»підкреслює,щосуб’єктивна
сторонавбивстваабозаподіяннятяжкоготілесногоушкодження,відповідальність
за які передбачена статтями 116 та 123ККУкраїни, характеризується не лише
умислом,айтакимемоційнимстаномвинного,якийзначноюміроюзнижуєйого
здатністьусвідомлюватисвоїдіїабокеруватиними22.
В чинному КК України про стан сильного душевного хвилювання, як про
особливийемоційнийстанособи,мовайдеуп’ятистаттях:умисневбивство,вчи
нене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116), умисне тяжке тілесне
ушкодження,заподіяневстанісильногодушевногохвилювання(ст.123),уп.7
ст.66вказується,щовчиненнязлочинупідвпливомсильногодушевногохвилю
вання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого, є
пом’якшуючоюпокаранняобставиною,уч.4ст.36тавч.3ст.39ККУкраїни.
Найбільшобґрунтованоюєпозиціявіднесенняемоційногостануособидоознак
суб’єктивної сторони складу злочину. Емоції мають значення для з’ясування
суб’єктивноїсторонизлочину,вониможутьсвідчитипромотививчиненнязлочи
нуабовказуватинаметуйоговчинення.Стансильногодушевногохвилюванняє
емоційнимстаномособи(видомемоції)ійогослідрозглядатиякфакультативну
(обов’язкову)ознакусуб’єктивноїсторонискладівзлочинів,відповідальністьза
вчинення якихпередбачена у ст. ст. 116, 123ККУкраїни.При вчиненні інших
злочинівемоційнийстанособиможелишехарактеризуватисуб’єктивнусторону
злочину,якконкретногофактуповедінкиконкретноїособиівраховуватисясудом
при призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності та
покараннятощо,тобтовиступативроліопосередкованоїознакисуб’єктивноїсто
ронискладузлочину.
608 Держава і право • Випуск 50
1. Пи на ев А.А.КурслекцийпоОбщейчастиуголовногоправа.Кн.1«Опреступле
нии».–Х.:ХарьковЮридический,2001.–С.106.2. Пи онт ков ский А.А.Учениеопре
ступлении по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1961. – С. 342. 3.
Ра рог А.И.Квалификацияпреступленийпосубъективнымпризнакам.–СПб.:Юриди
ческийцентр«Пресс»,2002.–С.61.4.Тамже.–С.61.5. Утев ский Б.С.Винавсовет
скомуголовномправе.–М.:Госуд.издвоюрид.лит,1950.–С.160.6. Тамже.–С.165.
7. Да гель П.С., Ко тов Д.П.Субъективная сторонапреступленияи ееустановление. –
Воронеж:ИздвоВоронеж.унта,1974.–С.41.8.Во ро ши лин В.Е., Кри гер Г.А.Субъек
тивнаясторонапреступления.–М.:МГУ,1987.–С.11.9. Тамже.–С.69.10. Ги ля зев
Ф.Г.Винаикриминогенноеповедениеличности(уголовноправовые,криминологиче
скиеисоциальнопсихологическиечерты).–М.:ВЗПИ,1991.–С.19.11. Тамже.–С.
20.12. Кра си ков Ю.А.Смягчающиеобстоятельствавсоветскомуголовномправе.–М.:
ВЮЗИ,1991.–С.69.13. Тамже.–С.37.14. Тамже.–С.38.15. Со вет скоеуголовное
право.ОбщаяЧасть:Учебник/Под.ред.Г.А.Кригераидр.–2еизд.,доп.иперераб.
–М.:МГУ,1988.–16. Фи ла нов ский И.Г.Социальнопсихологическоеотношениесубъ
ектакпреступлению.–Л.:ЛГУ,1970.–С.121.17. Тамже.–С.122. 18. Шав гу лид зе Т.Г.
Аффектиуголовнаяответственность.–Тбилиси:Издво«Мецниереба»,1973.–С.64.
19. Кор жансь кий М.Й.КримінальнеправоізаконодавствоУкраїни.Частиназагальна:
Курслекцій.–К.:Атіка,2001.–С.225226.20. Тамсамо.–С.248249.21.Матвій
чук В.К., Та ра рухін С.А. Суб’єктивна сторона складу злочину: Лекція. – К.: УАВС,
1994.–С.45.22. Про су до вупрактикувсправахпрозлочинипротижиттяіздоров’я
особи/ПостановаПленумуВерховногосудуУкраїнивід7лютого2003р.№2//[Еле
ктроннийресурс]–Режимдоступу:www.zakon.rada.gov.ua
609Юридичні і політичні науки
Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА
О. М. Короленко. ЕмоцІйний стан Як ознака суб’ЄктивноЇ сторони складу злоЧину
|